Чемпіонат світу з футболу 1970 (кваліфікаційний раунд)

У кваліфікаційному раунді чемпіонату світу з футболу 1970 року 68 збірних змагалася за 14 місць у фінальній частині футбольної світової першості. Ще чотирьом збірним було відмовлено в участі, а одну дискваліфіковано. Ще дві команди, господарі турніру збірна Мексики і діючий чемпіон світу збірна Англії, кваліфікувалися автоматично, без участі у відбірковому раунді.

Відбір на чемпіонат світу 1970
Деталі турніру
Кількість команд 68 (з 6 конфедерацій)
Статистика турніру
Матчів зіграно 172
Голів забито 542 (3.15 за матч)
Найкращий бомбардир(и) Тостао (10 голів)
← 1966
1974 →

Уперше представники африканської КАФ з одного боку та азійської (АФК) і океанської (ОФК) конфедерацій проводили окремі кваліфікаційні турнірі, відповідно маючи гарантоване представництво у фінальній частині чемпіонату світу.

16 місць, передбачених у фінальній частині світової першості 1970 року були розподілені між континентальними конфедераціями наступним чином:

  • Європа (УЄФА): 9 місць, включаючи гарантоване місце збірної Англії. За решту 8 місць змагалися 29 команд.
  • Південна Америка (КОНМЕБОЛ): 3 місця, за які змагалися 10 команд.
  • Північна, Центральна Америка та Кариби (КОНКАКАФ): 2 місця, включаючи гарантоване місце Мексики. За другу путівку змагалися 12 команд.
  • Африка (КАФ): 1 місце, за яке боролися 11 команд.
  • Азія й Океанія (АФК/ОФК): 1 місце, за яке змагалися 6 команд (включаючи збірну Родезії).

Учасники
   Країни, збірні яких кваліфікувалися на чемпіонат світу
   Країни, чиї збірні не кваліфікувалися
   Країни, чиї збірні не брали участі у відборі
   Країни, що не входили до ФІФА
Команда Спосіб
кваліфікації		 Дата
кваліфікації		 Кількість
участей		 Участей
поспіль		 Попереднє
досягнення
 МексикаГосподар008 жовтня 1964 7-ме6Груповий раунд (1930, 1950, 1954, 1958, 1962, 1966)
 АнгліяЧинний чемпіон0130 липня 19666-те6Переможці (1966)
 БельгіяПереможець Групи 6 УЄФА0230 квітня 19695-те1 (Востаннє: 1954)Груповий етап (1930, 1934, 1938, 1954)
 УругвайПереможець Групи 3 КОНМЕБОЛ0310 серпня 19696-те3Переможці (1930, 1950)
 БразиліяПереможець Групи 2 КОНМЕБОЛ0424 серпня 19699-те9Переможці (1958, 1962)
 ПеруПереможець Групи 1 КОНМЕБОЛ 0531 серпня 19692-ге1 (Востаннє: 1930)Груповий етап (1930)
 СальвадорПереможець відбору КОНКАКАФ 068 жовтня 19691-ше1–
 ШвеціяПереможець Групи 5 УЄФА 0715 жовтня 19695-те1 (Востаннє: 1958)Фіналісти (1958)
 ФРНПереможець Групи 7 УЄФА 0822 жовтня 19697-ме5Переможці (1954)
 МароккоПереможець відбору КАФ 0926 жовтня 19691-ше1–
 СРСРПереможець Групи 4 УЄФА104 листопада 19694-те4Четверте місце (1966)
 РумуніяПереможець Групи 1 УЄФА1116 листопада 19694-те1 (Востаннє: 1938)Груповий етап (1930, 1934, 1938)
 ІталіяПереможець Групи 3 УЄФА1222 листопада 19697-ме3Переможці (1934, 1938)
 ЧехословаччинаПереможець Групи 2 УЄФА133 грудня 19696-те1 (Востаннє: 1962)Фіналісти (1934, 1962)
 БолгаріяПереможець Групи 8 УЄФА 147 грудня 19693-тє3Груповий етап (1962, 1966)
 ІзраїльПереможець відбору АФК/ОФК 1514 грудня 19691-ше1–

У наступному відбірковому циклі 10 із цих 16 команд не змогли кваліфікуватися на чемпіонат світу 1974: Бельгія, Чехословаччина, Сальвадор, Англія, Ізраїль, Мексика, Марокко, Перу, Румунія і СРСР.

УЄФА

Загалом позмагатися за вісім місць у фінальній частині чемпіонату від УЄФА висловили бажання команди з 30 країн. Заявку одієї з них, збірної Албанії, було відхилено.

Решту 29 команд-учасниць кваліфікаційного турніру було розподілено між вісьмома групами, по чотири або три команди. Переможець змагання у кожній із груп здобував право участі у фінальній частині світової першості.

Група 1
Команда І О
 Румунія 68
 Греція 67
 Швейцарія 65
 Португалія 64
 Група 2
Команда І О
 Чехословаччина[1] 69
 Угорщина 69
 Данія 65
 Ірландія 61
 Група 3
Команда І О
 Італія 47
 НДР 45
 Уельс 40
Група 4
Команда І О
 СРСР 47
 Північна Ірландія 45
 Туреччина 40
 Група 5
Команда І О
 Швеція 46
 Франція 44
 Норвегія 42
 Група 6
Команда І О
 Бельгія 69
 Югославія 67
 Іспанія 66
 Фінляндія 62
Група 7
Команда І О
 ФРН 611
 Шотландія 67
 Австрія 66
 Кіпр 60
 Група 8
Команда І О
 Болгарія 69
 Польща 68
 Нідерланди 67
 Люксембург 60

КОНМЕБОЛ

Десять команд-учасниць відбору змагалися за три путівки до фінальної частини чемпіонату світу і були розподілені між двома групами по три команди у кожній і однією групою з чотирма учасниками. Переможець кожної групи виходив до фінальної частини світової першості.

Уперше, і наразі востаннє, в історії збірна Аргентини брала участь у відбірковому турніру на світову першість і не подолала його.

Група 1
Місце Команда О І В Н П Г+ Г- РГ
1  Перу 5421174+3
2  Болівія 4420256−1
3  Аргентина 3411246−2

Група 2
Місце Команда О І В Н П Г+ Г- РГ
1  Бразилія 126600232+21
2  Парагвай 8640265+1
3  Колумбія 36114712−5
4  Венесуела 16015118−17

Група 3
Місце Команда О І В Н П Г+ Г- РГ
1  Уругвай 7431050+5
2  Чилі 4412154+1
3  Еквадор 1401328−6

КОНКАКАФ

Заявки на у участь у кваліфікаційного раунді подали 13 збірних, яки мали визначити між собою єдиного учасника фінальної частини чемпіонату світу. Ще один представник конфедерації, збірна Мексики отримала місце на футбольній першості автоматично як команда-господар.

Заявку збірної Куби було відхилено, решта 12 команд розіграли між собою путівку на чемпіонат світу у три раундах — першому, з якого проходили далі переможці чотирьох груп із трьох команд у кожній, півфінальному і фінальному.

Путівку на чемпіонат світу уперше у своїй історія здобула збірна Сальвадору, яка здолала у додатковому матчі фінального раунду збірну Гаїті завдяки єдиному голу, забитому у додатковий час гри. Протистояння збірних Сальвадору і Гондурасу на стадії півфіналів відбору стало каталізатором збройного конфлікту між країнами відомого як Футбольна війна.

Група 1
Місце Команда О І В Н П Г+ Г- РГ
1  США 64301116+5
2  Канада 5421183+5
3  Бермудські Острови 14013212−10

Група 2
Місце Команда О І В Н П Г+ Г- РГ
1  Гаїті 5421195+4
2  Гватемала 4412153+2
3  Тринідад і Тобаго 34112410−6

Група 3
Місце Команда О І В Н П Г+ Г- РГ
1  Гондурас 7431072+5
2  Коста-Рика 5421173+4
3  Ямайка 04004211−9

Група 4
Місце Команда О І В Н П Г+ Г- РГ
1  Сальвадор 64301105+5
2  Нідерландська Гвіана 44202109+1
3  Нідерландські Антильські острови 2410339−6

Група 1
Місце Команда О І В Н П Г+ Г- РГ
1  Гаїті 4220030+3
2  США 0200203−3

Група 2
Місце Команда О І В Н П Г+ Г- РГ
1=  Сальвадор 2210131+2
1=  Гондурас 2210113−2

Сальвадор і Гондурас виграли свої домашні ігри, набравши однакову кількість очок, тож було призначено додаткову гру на нейтральному полі для визначення учасника фінального раунду.

Фінальний раунд
Місце Команда О І В Н П Г+ Г- РГ
1=  Гаїті 2210142+2
1=  Сальвадор 2210124−2

Сальвадор і Гаїті виграли гостьові ігри, набравши однакову кількість очок, тож було призначено додаткову гру на нейтральному полі для визначення переможця кваліфікаційного раунду і, відповідно, учасника фінальної частини чемпіонату світу.

КАФ

Уперше Африка отримала гарантоване місце у фінальній частині чемпіонату світу, що стало реакцією ФІФА на бойкот відбору на попередню світову першість африканськими командами через наявність квоти лише в одне місце у фінальній частині для всіх країн Африки, Азії та Океанії[2].

Загалом позмагатися за єдину путівку на світовий чемпіонат висловили бажання 13 африканських команд, однак заявки збірних Гвінеї і Заїру були відхилені ФІФА.

Формат турніру для 11 збірних, допущених до кваліфікаціного раунду в конфедерації КАФ, складався із трьох раундів:

  • Перший раунд: Гана отримала автоматичний прохід до Другого раунду, решту ж 10 команд було розподілено на п'ять пар, у кожній з яких визначалося по одному учаснику Другого раунду за сумою двох ігор, по одній на полі кожного із суперників.
  • Другий раунд: шість команд-учасниць розподілялися на три пари, у кожній з яких визначалося по одному учаснику Фінального раунду за сумою двох ігор, по одній на полі кожного із суперників.
  • Фіанльний раунд: три команди-учасниці змагалися за круговою системою. Кожна із команд грала із суперниками по руанду по дві гри, одній вдома і одній на виїзді. Переможець групового змагання виходив до фінальної частини чемпіонату світу.

Переможцем відбору стала збірна Марокко, здобувши свою першу путівку на світову першість і ставши другою в історії африканською командою-учасником головного футбольного турніру світу (після участі збірна Єгипту у ЧС-1934).

Перший раунд
Команда 1 Заг. Команда 2 1-й матч 2-й матч
Північна Родезія  6–6  Судан[3] 4–2 2–4 (д.ч.)
Марокко [4] 4–2  Сенегал 1–0 1–2
Алжир  1–2  Туніс 1–2 0–0
Нігерія  4–3  Камерун 1–1 3–2
Лівія  3–5  Ефіопія 2–0 1–5
Гана  прохід  

Другий раунд
Команда 1 Заг. Команда 2 1-й матч 2-й матч
Туніс  2–2  Марокко[5] 0–0 0–0 (д.ч.)
Ефіопія  2–4  Судан 1–1 1–3
Нігерія  3–2  Гана 2–1 1–1

Фінальний раунд
Місце Команда О І В Н П Г+ Г- РГ
1  Марокко 5421153+2
2  Нігерія 4412187+1
3  Судан 3403158−3

АФК/ОФК

За єдину путівку до фінальної частини чемпіонату світу бажання поборотися висловили загалом шість команд азійської конфедерації АФК і конфедерації Австралії й Океанії (ОФК). Разом з ними змагалася африканська збірна Родезії, футбольна федерації не входила до КАФ, через що команда не могла брати участі у відборі, що проводився цією африканською конфедерацією.

Кваліфікаційний турнір проходив у три раунди:

  • У першому раунді три команди, збірні Австралії, Південної Кореї та Японії грали між собою груповий турнір на полях Південної Кореї, за результататми якого визначався один учасник Другого раунду.
  • У Другому раунді преможець Першого раунду приєднувався до збірних Ізраїлю, Нової Зеландії та Родезії задля визначення двох учасників Фінального раунду. Змагання відбувалося у двох групах по дві команди у кожній. Переможці груп виходили до Фінального раунду.
  • У Фінальному раунді дві команди-учасниці грали між собою дві гри, по одній вдома та у гостях, за результатами яких і визначався учасник Фінальної частини чемпіонату світу 1970 року.

Єдиний представник Азії і Океанії на попередньому чемпіонату світу, збірна КНДР, мала б починати відбірковий турнір з Другого раунду, проте відмовилася від участі з політичних причин через необхідність змагатися зі збірною Ізраїлю. Саме ізраїльська команда стала аврешті-решт переможцем кваліфікаційного турніру і уперше (і наразі востаннє) здобула право участі у фінальній частині першості світу.

Перший раунд
Місце Команда О І В Н П Г+ Г- РГ
1  Австралія 64220743
2  Південно-Африканський Союз 44121651
3  Японія 2402248−4

Група 1
Місце Команда О І В Н П Г+ Г- РГ
1=  Австралія 22020110
1=  Родезія 22020110

Група 2
Місце Команда О І В Н П Г+ Г- РГ
1  Ізраїль 4220060+6
2  Нова Зеландія 0200206−6
—  Північна Корея знялася

Фінальний раунд
Місце Команда О І В Н П Г+ Г- РГ
1  Ізраїль 3211021+1
2  Австралія 1201112−1

Бомбардири
10 голів
9 голів
7 голів
6 голів
5 голів
4 голи
3 голи
2 голи
1 гол
  • Жан-Клод Дезір
  • Рейнольд Сен-Сурен
  • Філіп Ворб
  • Хосе Кардона
  • Рафаель Дік
  • Рейнальдо Мехія
  • Марко Антоніо Мендоса
  • Хосе Уркія
  • Леонард Веллс
  • Ласеллес Данклі
  • Еван Велш
  • Воутер Брокке
  • Антоніо Мартіна
  • Ельсіо Мартіна
  • Стюарт Остгуйзен
  • Едвін Шал
  • Дітріх Альбрехт
  • Зігфрід Штріцль
  • Буалем Аміруш
  • Давід Айо
  • Д'єдонне Бассанген
  • Норбер Овона
  • Кебеда Асфав
  • Еммануель Фесеха
  • Менгісту Ворку
  • Абека Анкра
  • Еммануель Ола
  • Махмуд Аль-Джахані
  • Ахмед Бен Соед
  • Мохамед Кусса
  • Хассан Акеспі
  • Дрісс Бамус
  • Бужемаа Бенхріф
  • Ахмед Фарас
  • Шеркауї Хафнауї
  • Мулай Ханусі
  • Джозеф Агоговбія
  • Пітер Аніеке
  • Сем Гарба
  • Себастьян Бродерік Імасуен
  • Сандей Іне
  • Августін Офуокву
  • Семюел Опоне
  • Еміль П'єр Діем
  • Абдулає Махтар Діоп
  • Джадалла Хейрельсеїд
  • Хасабу Ель-Сагеїр
  • Абделькфі Ельшейх
  • Джагдул
  • Авад Кока
  • Башра Вахба
  • Тахар Шаїбі
  • Абдесселем Шеман
  • Годфрі Читалу
  • Санді Капоса
  • Діксон Макваза
  • Віллі Разерфорд
  • Джонні Воррен
  • Кувахара Ясуюкі
  • Ватанабе Масасі
  • Кім Гі Бок
  • Лі Ї У
1 автогол
  • Валентін Мендоса (у грі проти Бразилії)
  • Ектор Чумпітас (у грі проти Болівії)
  • Рудольф Сміт (у грі проти США)
  • Тайрон де ла Бастід (у грі проти Гватемали)

Примітки
  1. Чехословаччина і Угорщина фінішували з однаковою кількістю очок, і для визначення учасника фінальної частини чемпіонату світу було проведено гру плей-оф. Цей матч виграла Чехословаччина і стала переможцем групи.
  2. Boycott! When Africa & Asia said "Enough". Twohundredpercent.net. 31 травня 2010. Архів оригіналу за 24 вересня 2013. Процитовано 23 червня 2013.
  3. Судан пройшов далі завдяки більшій кількості голів, забитих у другій грі.
  4. Команди обмінялися перемогами у двох іграх і Марокко пройшло далі завдяки перемозі 2:0 у додатковій грі на нейтральному полі.
  5. Було призначено додаткову гру на нейтральному полі, в якій була зафіксована нічия 2:2. Марокко пройшло далі за результатами жеребу (кидання монети).

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.