298-ма піхотна дивізія (Третій Рейх)

298-ма піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 298. Infanterie-Division) піхотна дивізія Вермахту за часів Другої світової війни. Дивізія билася на Західному фронті у Французькій та Бельгійській кампаніях й на Східному фронті на південному фланзі німецько-радянського фронту. 30 березня 1943 розформована через великі втрати в 3-ій Харківській битві.

Німецький підрозділ самохідної артилерії на штурмгешуц Sturmgeschütz III відступає в районі Дону. Грудень 1942 року
Німецькі війська відступають після поразки в битві за Сталінград. Грудень 1942
298-ма піхотна дивізія (Третій Рейх)
298. Infanterie-Division
Емблема 298-ї піхотної дивізії Вермахту
На службі 6 лютого 1940 30 березня 1943
Країна  Третій Рейх
Належність  Вермахт
Вид  Сухопутні війська
Роль піхота
Чисельність піхотна дивізія
У складі Див. Командування
Гарнізон/Штаб Нойгаммер
Війни/битви

Друга світова війна
Західний фронт

Східний фронт

Командування
Визначні
командувачі
генерал-лейтенант Вальтер Грасснер

Історія

298-ма піхотна дивізія розпочала формування 6 лютого 1940 на базі військового навчального центру (нім. Truppenübungsplatz) в сілезькому містечку Нойгаммер (сучасне польське містечко Сьвентошув) у 8-му військовому окрузі (нім. Wehrkreis VIII) під час 8-ї хвилі мобілізації Вермахту. Полки дивізії формувалися на базі підрозділів 7-ї, 8-ї та 28-ї піхотних дивізій.

З початком Французької кампанії 298-ма дивізія перекинута на Західний фронт у район Штадткілля. З 22 травня 1940 брала активну участь у Бельгійській кампанії, вела бої на півдні країни за населені пункти Сен-Віт, Ла Рош-ан-Арден, Лібен, Палізель.

В подальшому просувається разом з військами XVII-го армійського корпусу в напрямку Ліар-Монкорне-Шарлевіль. Бої за Розуа-сюр-Серр, Нізі-ле-Конт, Нефшатель-сюр-Ен і далі за бургундські міста Пуї-ан-Осуа, Молуа, Брикон, Арне-ле-Дюк. Капітуляцію Франції німецькі війська під командуванням генерала В.Грасснера зустріли біля Отена.

Вже 2 липня 1940 дивізія передислокована на східний напрямок і незабаром зосередилася у Східній Померанії в районі Дамніц-Тарнуф.

Протягом літа 1940-весни 1941 військові формування 298-ї піхотної дивізії проводили інтенсивне навчання на території Третього Рейху та Генеральної губернії, коли 16 червня 1941 були виведені у вихідні райони для наступу за планом операції «Барбаросса» в район Стрижів-Морочин-Копилоф поздовж прикордонної річки Буг.

22 червня 1941 піхотна дивізія в складі XVII-го армійського корпусу вторгнулася на територію Західної України і просуваючись в напрямку Володимир-Волинський-Торчин-Луцьк, билася з формуваннями Південно-Західного фронту Червоної армії, що відступали.

Бої за Костопіль, Новоград-Волинський, Нову Ушицю, за опанування столицею України — Києвом. Війська дивізії форсували Дніпро, згодом Десну і брали участь в оточенні основних сил Південно-Західного фронту генерала Кирпоноса під Києвом. З жовтня 1941 298-ма дивізія виведена у другий ешелон наступаючих військ Вермахту, і просувається в бік Полтави, Карлівки, Краснограду.

Веде бої з радянськими військами у районі Верхня Орілька, Олексіївка, Асіївка, Гусарівка.

З листопада переходить до оборони позицій поздовж річки Донець поблизу Балаклеї. Взимку-весною 1941—1942 оборонні бої на південному фланзі німецько-радянського фронту. У травні бере участь у контрнаступі військ Вермахту під Харковом та розгромі військ маршала Тимошенко, з червня дивізія переходить за планом операції «Блау» у повномасштабний наступ і просувається в напрямку Слов'янськ-Матвіїв Курган-Самбек-Таганрог.

Підрозділи дивізії б'ються на Північному Кавказі, у грудні 1942 перекинуті на північ до Богучара, Куп'янська, Черткова, Старобільська. Німецькі формування билися під час наступу радянських військ під Харковом, залучалися до проведення контрудару. Згодом через значні втрати у живій силі та техніки відведені в тил до Кременчука.

30 березня 1943 дивізія розформована, а рештки частин передані на доукомплектування 79-ї, 387-ї та 389-ї піхотних дивізій.

Райони бойових дій

Командування

Командири

Підпорядкованість

Час Корпус Армія Група армій
(округ)
Штаб
1940
червень z. Vfg. 12-та армія Група армій «A» Ена
липень XVII-й ак 18-та армія Польща
вересень XVII-й ак 12-та армія Група армій «B» Польща
1941
січень XVII-й ак 17-та армія Група армій «B» Польща
травень XVII-й ак 6-та армія Група армій «A» Польща
червень XVII-й ак 6-та армія Група армій «Південь» Грубешів
листопад LII-й ак 17-та армія Група армій «Південь» Ізюм
1942
січень XXXXIV-й ак 17-та армія Група армій «Південь» Ізюм
лютий XI-й ак 6-та армія Армійська група фон Клейст Лозова
червень XIV-й тк Група армій «Південь» Харків
липень група Ферстера група Вітерсхейма Група армій «Південь» закрут Дону
серпень 1-й румунський армійський корпус 17-та армія Група армій «A» закрут Дону
вересень z. Vfg. Група армій «B» закрут Дону
жовтень z. Vfg. 8-ма італійська А Група армій «B» закрут Дону
листопад ІІ-й італійський ак 8-ма італійська армія Група армій «B» Богачев
грудень XXXV-й італійський ак 8-ма італійська армія Група армій «B» Богачев
1943
січень z. Vfg. 8-ма італійська армія Група армій «B» Чертково
лютий z. Vfg. Армійська група «Ланц» Група армій «B» Чертково

Склад

1942[1]
525-й піхотний полк
526-й піхотний полк
527-й піхотний полк
298-й артилерійський полк
298-й інженерний батальйон
298-й розвідувальний батальйон
298-ме дивізійне управління постачання

Нагороджені дивізії

Нагороджені дивізії[2]
Кавалери Золотого Німецького Хреста 19
Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям 1
(№ 218 командир II-го батальйону 525-го гренадерського полку гауптман резерву Гейнріх Шулер — 02.04.1943)
Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста 7
Кавалери Почесної відзнаки сухопутних військ
«Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ»
6

Див. також

Посилання

Література

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.