Ukraine WOW

Головною метою Ukraine WOW було ознайомлення відвідувачів з географією, промисловістю, історією та культурою України. Виставка була покликана розповісти про все найкраще, що є в Україні, та надихнути українців до активних подорожей та вивчення власної Батьківщини. Загальна площа виставки склала понад 3900 м²[3]. Над концептом і реалізацією проєкту працювала агенція Gres Todorchuk[4]. Керівницями проєкту стали Ярослава Федорів та Юлія Соловей, а кураторами — мистецтвознавиця Ксенія Малих та літературний критик Євгеній Стасіневич[5]. Візуальну айдентику розробила агенція Banda. Загалом над Ukraine WOW працювали понад 200 людей[6].

Виставка поділялася на сім смислових блоків[7], що поступово знайомили відвідувачів з Україною:

• Блок № 1 «Відправлення» був виконаний у вигляді величезного купе з полицею, столиком та чайною склянкою в підскляннику. Тут відвідувачі мали змогу подзвонити в старовинний залізничний дзвін XIX століття, що сповіщав про відправлення потягів;
• У блоці № 2 «Перше знайомство» відвідувачі знайомилися з Україною — її запахами, звуками та ландшафтами, визначили на дотик видатні пам'ятки артіхектури та мали змогу побачити найкращі українські краєвиди. Окрім того, дивлячись у імпровізоване вікно потяга № 45/46 «Лисичанськ-Ужгород», можна було «проїхати» Україною від сходу до заходу всього за десять хвилин[8];
• У блоці № 3 «Душевна розмова» були представлені визначні надбання української історії та культури: срібні гривні часів Київської Русі, перша надруковану в Україні книга «Апостол» Івана Федорова, барокові царські врата XVIII сторіччя, десять літер першої української абетки Георгія Нарбута[9], оригінальні роботи скульптора Олександра Архипенка та останній автопортрет Казимира Малевича[6]. Крім того, завдяки засобам віртуальної реальності відвідувачі могли подивитися на Київ очима Батьківщини-Матері, політати над урочищем Каскади, проїхатися в кабіні машиніста поїзда «Укрзалізниці» та побувати у найбільшій доменній печі Європи — «Дев'ятці»[9];
• Блок № 4 «Краєвид за вікном» був виконаний у вигляді інтерактивної діорами, що демонструвала як природні, так і інфраструктурні багатства України. Діорама стала однією з найбільших інсталяцій виставки — її площа становила понад 250 м²[10]. Відвідувачі мали змогу керувати окремими елементами інсталяції — запускати потяги, вмикати маяк та вітряки тощо[11];
• У блоці № 5 «Сон» знаходився один з найпопулярніших об'єктів виставки — рожевий вагон. Всередині на його стінах висіли 16 подушок, притулившись до яких можна було почути мрії окремих українців та розмови, що ведуть у потягах[12]. Раніше цей вагон входив до інвентарного парку вагонної дільниці «Київ-Пасажирський» філії «Пасажирська компанія», однак згодом був списаний;
• У блоці № 6 «Зупинка», відкриваючи дверцята шафок, відвідувачі потрапляли до різних куточків України, що поставала тут велетенською камерою схову: за дверцятами ховалися Миколаївська астрономічна обсерваторія, Тунель кохання у Клевані, Чернівецький національний університет, Підгорецький замок, хата Поліни Райко, затоплене селище Бакота, одна з найстаріших антарктичних станцій «Академік Вернадський», місто на воді Вилкове (Одеська область), найбільший у Європі Центр реабілітації для бурих ведмедів «Домажир», «український Стоунхендж» Мавринський майдан тощо. Окрім того, на «Зупинці» можна було дізнатися рецепт полтавського борщу, послухати народні пісні з різних регіонів України, пройти аудіоекскурсію Полтавою, Львовом та Кам'янцем-Подільським і побачити українську кераміку початку ХХ століття;
• У блоці № 7 «Прибуття» завдяки іграм, тестам та інтерактивам відвідувачі перевіряли, наскільки добре знають Україну, ділилися власними фактами про країну та погоджувалися ставати амбасадорами України у світі. Окрім того, в цьому блоці було розміщено експонат «Серце України».

Від початку планувалося, що виставка триватиме з 14 листопада до 29 грудня 2019 року[3], однак згодом через великий потік відвідувачів закриття експозиції декілька разів відтерміновували. Так, напередодні Нового року було оголошено, що на прохання громадськості Ukraine WOW буде подовжено до кінця лютого[13]. 27 лютого міністр інфраструктури України Владислав Криклій ініціював продовження виставки ще на місяць[14], однак вже 12 березня роботу Ukraine WOW було призупинено через карантин, запроваджений внаслідок поширення коронавірусної хвороби Covid-2019[2].

Задля того, аби усі бажаючі могли ознайомитися з експонатами під час оголошеного карантину, організатори запустили в мережі онлайн-тур в форматі 3D, а також опублікували всі текстові матеріали виставки українською та англійською мовами, додавши, окрім того, онлайн-екскурсію з керівником проєкту Ярославою Федорів[15].

• Автопортрет Казимира Малевича. На Ukraine WOW можна було побачити оригінал останнього автопортрета Малевича, який він створив за 11 місяців до смерті[16] та надіслав своєму другу, поету-футуристу Григорію Пєтнікову з особистим підписом. 1994 року робота опинилася в приватній колекції Едуарда Димшиця[16] та не експонувалася понад 20 років. Станом на березень 2020 року це одна з небагатьох робіт Малевича, що залишилися на території України;
• Скульптури Олександра Архипенка. На виставці було представлено 4 скульптури Архипенка, що презентували майстерність художника та його вправну роботу з різними матеріалами — від мармуру до бронзи. Для його скульптур на Ukraine WOW було створено окрему нішу;
• Гривні Київської Русі. На Ukraine WOW були представлені срібні гривні Київської Русі[16]: «київська» і «чернігівська» у формі шестикутника, «новгородська» у вигляді довгастої палички. А також гривні початку XX століття, які оформлював видатний український графік Георгій Нарбут;
• «Українська абетка». На Ukraine WOW було представлено десять літер абетки Георгія Нарбута[17][12], створеної 1917 року. За життя художник встиг зробити лише 15 літер. «Абетка» була надрукована посмертно надзвичайно малим тиражем, тож побачити в експозиції майже всю — неабияка рідкість;
• Перша надрукована в Україні книга. Видання «Апостол», яке Іван Федоров надрукував у Львові разом з білорусом Петром Мстиславцем, відкрило цілу епоху в східнослов'янському друкарстві. Працював Федоров над книгою рівно рік: з лютого 1573 по лютий 1574 року[9]. 279 аркушів, друк у два кольори, наклад 1200 примірників. На час проведення виставки в світі збереглися менше 50 примірників книги;
• Хата Поліни Райко. На Ukraine WOW художники з Благодійного фонду імені Поліни Райко відтворили малюнки видатної мисткині-примітивістки у спеціально зведеній хаті-мазанці[6];
• Тунель кохання. Одне з найромантичніших міст України, розташоване поблизу селища Клевань на Рівненщині, було відтворене на виставці за допомогою 1200 кг, або 8 000 одиниць зелені, привезеної з різних куточків світу;
• Інь-ян по-українськи. У якості двох сил було представлено сіль та вугілля. Цим корисним копалинам, що складали основу української промисловості в різні часи було присвячено окрему інсталяцію та фотозону: для її створення на локацію привезли 2300 кг солі та 2000 кг вугілля.

• VR «Київ очима Батьківщини-Матері». Завдяки технології VR на Ukraine WOW можна було подивитися на Київ «очима» найвищої монументальної скульптури Європи — Батьківщини-Матері, а потім пролетіти над столицею[16]. Команда, що знімала VR для інтерактиву, раніше співпрацювала з Netflix, а для його створення були задіяні важкі дрони для кіновиробництва, що можуть підняти у повітря до 15 кг. Скульптуру голови Батьківщини-Матері цілодобово створювали протягом 28 діб;
• VR «На ринзі з Олександром Усиком». На виставці кожен охочий міг зійтися у поєдинку з абсолютним чемпіоном світу з боксу в першій важкій вазі Олександром Усиком, одягнувши VR-окуляри[18];
• VR «Всередині „Дев'ятки“». Відвідувачі Ukraine WOW мали змогу побувати всередині «Дев'ятки» — найбільшої доменної печі Європи висотою в 35-поверховий будинок, що належить підприємстві «АрселорМіттал Кривий Ріг»[9].
• Квиткова стіна. У блоці «Прибуття» кожен охочий міг зловити символічний квиток на проїзд до певної точки України. Для цього у стіну був вмонтований прозорий резервуар із квитками, що літали у ньому завдяки вентиляторам. Щасливий квиток можна було впіймати, якщо просунути руку в один із отворів резервуара;
• Серце України. Одна з найпопулярніших зон виставки, де було зроблено рекордну кількість фото. Інтерактивне серце України, створене компанією Expolight, світилося різними кольорами, а при наближенні до нього билося швидше[16].

• Першого виставкового вікенду Ukraine WOW відвідали 15 тисяч осіб;
• Для створення «Бурштинової стіни» використали 100 кг справжнього бурштину;
• Якщо в логотипі Ukraine WOW забрати риску у першій літері W, вийде Ukraine NOW — бренд України, розроблений агенцією Banda. Команда проєкту просила дизайнерів зберегти спадкоємність Ukraine NOW і показати, що від NOW (України нинішньої) до WOW (України-вау) — лише одна риска, один крок, який може зробити кожен.
• Арії Крушельницької для Ukraine WOW надав музей Соломії Крушельницької, оригінал афіші Курбаса — Центр Леся Курбаса, оригінал фільму Олександра Довженка — Музей кіно.
• Відвідувачами виставки стали багато відомих громадських та культурних діячів: Олена Зеленська[19], Влад Троїцький[6], Оксана Линів, Соломія Вітвіцька, Гарік Корогодський, Євген Чичваркін[20].

• Офіційний сайт
• Ukraine WOW у соціальній мережі «Facebook»
• Ukraine WOW у соціальній мережі «Instagram»