Адизькі мови

Ади́зькі, або ади́гські мо́ви (адиг. Адыгэбзэ) — назва підгрупи мов абхазо-адизькою мовної групи північнокавказької мовної сім'ї, відноситься до аґлютинативних мов.

Схема походження абхазо-адизьких мов та діалектів

Адизькі мови
адиг. Адыгэбзэ
Адигські мови на мапі
Регіон	Північний Кавказ
Носії	633,500 (2010) Адигейська — 117,500[1] Кабардинська — 516 тис.[2]
Писемність	кирилиця
Класифікація	Кавказька надсім'я Абхазо-адизька сім'я
Офіційний статус
Офіційна	Адигея Карачаєво-Черкесія Кабардино-Балкарія
Коди мови

Склад

Адизькі мови діляться на дві мови[3][4]:

Розселення адигів у 1750 році

Розселення адигів у Туреччині

Західно-адигська або кяхська, сучасна назва — адигейська мова.
Східно-адигська або кабардинська, сучасна назва — кабардино-черкеська мова.

На думку ряду дослідників, адигейська та кабардино-черкеська мови є діалекти однієї мови — адигської.

Адигейська мова

Діалекти узбережжя Чорного моря:

Натухайський — діалект натухайців (адиг. Нэтӏхъуаджэбзэ).
Шапсугський — діалект шапсугів (адиг. Шапсыгъабзэ; говірки: чорноморсько-шапсугська, хакучинська та кубано-шапсугська),

Кубанські річкові діалекти

Aбдзегський
Бжедугський
Темірґоєвський (на його основі створено літературну мову)

Кабардинська мова

Кабардинські:
- Західні:
  1. Кубансько-зеленчукський
  2. Кубанський
- Центральні:
  1. Баксанський (на його основі створено літературну мову)
  2. Малкінський
- Східні:
  1. Теський
  2. Моздокський
- Північні:
  1. Хабезський
  2. Мулькський

Бесленеївський — діалект бесленеївців займає проміжне положення між кабардино-черкеською та адигейською мовами.

Писемність

Відмінності у діалектах

Адигейський алфавіт

Після Жовтневого заколоту була створена писемність на основі арабської абетки, яку було замінено в 1927 латинською, а в 1938 — російською:

А а [aː]	Б б [b]	В в [v]	Г г [ɣ] та [ɡ]	Гу гу [ɡʷ]	Гъ гъ [ʁ]	Гъу гъу [ʁʷ]	Д д [d]
Дж дж [d͡ʒ]	Дз дз [d͡z]	Дзу дзу [d͡zʷ]	Е е [ja/aj]	Ё ё [jo]	Ж ж [ʒ]	Жъ жъ [ʐ]	Жъу жъу [ʒʷ] та [ʐʷ]
Жь жь [ʑ]	З з [z]	И и [jə/əj]	Й й [j]	К к [k]	Ку ку [kʷ]	Къ къ [q]	Къу къу [qʷ]
Кӏ кӏ [t͡ʃʼ/kʼ]	Кӏу кӏу [kʷʼ]	Л л [ɮ] та [l]	Лъ лъ [ɬ]	Лӏ лӏ [ɬʼ]	М м [m]	Н н [n]	О о [aw/wa]
П п [p]	Пӏ пӏ [pʼ]	Пӏу пӏу [pʷʼ]	Р р [r]	С с [s]	Т т [t]	Тӏ тӏ [tʼ]	Тӏу тӏу [tʷʼ]
У у [w/əw]	Ф ф [f]	Х х [x]	Ху ху [xʷ]	Хъ хъ [χ]	Хъу хъу [χʷ]	Хь хь [ħ]	Ц ц [t͡s]
Цу цу [t͡sʷ]	Цӏ цӏ [t͡sʼ]	Ч ч [t͡ʃ]	ЧI чI [t͡ʂʼ]	Чъ чъ [t͡ʂ]	Ш ш [ʃ]	Шъ шъ [ʂ]	Шъу шъу [ʃʷ] or [ʂʷ]
Шӏ шӏ [ʃʼ]	Шӏу шӏу [ʃʷʼ]	Щ щ [ɕ]	Ъ ъ [ˠ]	Ы ы [ə]	Ь ь [ʲ]	Э э [a]	Ю ю [ju]
Я я [jaː]	ӏ [ʔ]	ӏу [ʔʷ]

Кабардинський алфавіт

А а [aː]	Э э [a]	Б б [b]	В в [v]	Г г [ɣ]	Гу гу [ɡʷ]	Гъ гъ [ʁ]	Гъу гъу [ʁʷ]
Д д [d]	Дж дж [d͡ʒ] та [ɡʲ]	Дз дз [d͡z]	Е е [ja/aj]	Ё ё [jo]	Ж ж [ʒ]	Жь жь [ʑ]	З з [z]
И и [jə/əj]	Й й [j]	К к [k]	Ку ку [kʷ]	Къ къ [q]	Къу къу [qʷ]	Кхъ кхъ [q͡χ]	Кхъу кхъу [q͡χʷ]
Кӏ кӏ [t͡ʃʼ] та [kʲʼ]	Кӏу кӏу [kʷʼ]	Л л [ɮ] та [l]	Лъ лъ [ɬ]	Лӏ лӏ [ɬʼ]	М м [m]	Н н [n]	О о [aw/wa]
П п [p]	Пӏ пӏ [pʼ]	Р р [r]	С с [s]	Т т [t]	Тӏ тӏ [tʼ]	У у [w/əw]	Ф ф [f]
Фӏ фӏ [fʼ]	Х х [x]	Ху ху [xʷ]	Хъ хъ [χ]	Хъу хъу [χʷ]	Хь хь [ħ]	Ц ц [t͡s]	Цӏ цӏ [t͡sʼ]
Ч ч [t͡ʃ]	Ш ш [ʃ]	Щ щ [ɕ]	Щӏ щӏ [ɕʼ]	Ъ ъ [ˠ]	Ы ы [ə]	Ь ь [ʲ]	Ю ю [ju]
Я я [jaː]	ӏ [ʔ]	ӏу [ʔʷ]

Діалектні літери

Гь гь [ɡʲ]	Кь кь [kʲ]	Кӏь кӏь [kʲʼ]	Сӏ сӏ [sʼ]	Чу чу [t͡ʃʷ]	ӏь [ʔʲ]

Див. також

Примітки

Адигейська мова на Ethnologue(англ.)
Кабардинська мова на Ethnologue(англ.)
Aydın, Şamil Emre (2015), Çerkes Diyalektleri, ISBN 9786056569111
Адигська Культурна Асоціація Кьольна(нім.)

Посилання

Адизькі мови(англ.)
Абхазо-адизькі мови (ВУЕ)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.