Географія Алжиру

Офіційна назва — Алжирська Народно-Демократична Республіка, Алжир (араб. الجزائر‎). Назва країни походить від назви столиці країни, міста Алжир[2][3]. Назва ж міста Ель-Джаза́їр з арабської перекладається як острови, оскільки уздовж узбережжя знаходилися чотири острови, що належали племені Бані Мазганнаї, на яких і було засновано місто 1525 року. До української мови назва прийшла з арабської через спотворену французьку[1].

Порівняння розмірів території Алжиру та США

Алжир — північноафриканська країна, що межує з сімома іншими країнами: на сході — з Лівією (спільний кордон — 989 км) і Тунісом (1034 км), на півдні з Нігером (951 км) і Малі (1359 км), на південному заході — з Мавританією (460 км) і Західною Сахарою (41 км), на заході — з Марокко (1900 км). Загальна довжина державного кордону — 6734 км[1]. Алжир омивається водами Середземного моря, крайня західна частина якого має власну назву — море Альборан. Загальна довжина морського узбережжя 998 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[4]. Зона континентального шельфу і права на нього не заявлені[5]. Виключна рибальська зона встановлена на відстань 32-52 морських миль від узбережжя[1].

Крайні пункти

Алжир лежить між 37°05′23′′ і 18°58′05′′ паралелями північної широти, 8°40′00′′ меридіаном західної і 5°21′00′′ меридіаном східної довготи.

мис Бугарун Тінзаутен Тіндуф трифінія Тахат Крайні пункти Алжиру

Крайні пункти:

• крайня північна точка — мис Бугарун 37°05′23″ пн. ш. 7°12′48″ сх. д. у провінції Скікда;
• крайня південна точка — 18°58′05″ пн. ш. 3°21′27″ сх. д. безлюдне місце на південь від Тінзаутена, провінція Адрар;
• крайня західна точка — 27°40′00″ пн. ш. 8°40′01″ зх. д. західний кордон уздовж меридіана;
• крайня східна точка — трифінія Лівії, Алжиру і Нігеру 23°30′00″ пн. ш. 12°00′00″ сх. д. у провінції Таманрассет.

Середні висоти — 800 м; найнижча точка — шотт Мельгір (40 м нижче рівня моря); найвища точка — гора Тахат (3003 м). Алжир займає центральну частину Атлаських гір і пустелі Сахара, на його території знаходяться гори Ахаггар і низовина Шотт-Мельгір. На півночі гірської частини розташований невисокий гірський хребет Тель-Атлас, що простягається на півночі, вздовж узбережжя прорізують нечисленні бухти і долини. Телль-Атлас підноситься над рівнем моря більш ніж на 1830 м і має у своєму складі масиви Тлемсен, Велику і Малу Кабілію, Меджерду. Південна частина Телль-Атласу являє собою високе плато середньою висотою 1070 м. Розташований далі на південь Сахарський Атлас (абсолютні висоти до 2330 м) підіймається на висоту 150 м над рівнем плато і потім знижується убік Сахари на 300 м. Найбільш піднесеною частиною Сахарського Атласу є гірські системи Ксур, Амур і Улед-Наїль. Центральна височинна частина Алжиру — плато Тадемаїт, навколо якого піщані пустелі — Великий Західний і Великий Східний Ерги. На південному сході Алжиру— гірська область Ахаггар, де поблизу південного кордону розташована найвища вершина країни — гора Тахат (2908 м). Середня відмітка висот у Сахарі — близько 460 м над рівнем моря. Велику частину Сахари займають кам'янисті (гамади) і галечникові пустелі (реги), приблизно 1/4 частину території займають — піщані пустелі (ерги).

• 
  Рельєф Алжиру
• 
  Гіпсометрична карта Алжиру
• 
  Рельєф Алжиру
• 
  Супутниковий знімок поверхні країни
• 
  Карта країни (англ.)

• 
  Гора Тахат
• 
  Гірський масив Ахаггар
• 
  Ландшафти Ахаггару
• 
  Останці на плато Тассілі

Більша частина території Алжиру (пустеля Сахара) лежить у тропічному кліматичному поясі[7]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси[8]. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури[8]. Переважають східні пасатні вітри. Північна частина країни, найбільш населена, лежить у субтропічному кліматичному поясі[7]. Влітку переважають тропічні повітряні маси з ясною тихою антициклонічною погодою, взимку — помірні з похмурою дощовою досить вітряною циклонічною[8]. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, можливе випадіння снігу[8]. Кількість атмосферних опадів на узбережжі від 500 до 1000 мм, у пустелях — не більше 200 мм.

• 
  Сонячна радіація (англ.)
• 
  Кліматична карта Алжиру (за Кеппеном)
• 
  Кліматограма міста Алжир (північ)
• 
  Кліматограма міста Таманрассет (південь)
• 
  Сніг у горах Кабілії

Алжир є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[9].

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 11,67 км³[1]. Найдовша річка країни — Шеліфф (700 км — річище, 230 км — постійний водотік).

Станом на 2012 рік в країні налічувалось 5700 км² зрошуваних земель[1].

• 
  Місток через річку Шеліфф у місті Ес-Шеліфф
• 
  Гірський потік у горах Атлас
• 
  Річка Суммам
• 
  Вед Аб'яд

На узбережжі рослинність середземноморського типу (маквіс), на більш зволожених схилах гір — ліси з коркового і вічнозеленого дуба, алеппської сосни, в інших частинах Алжиру — напівпустельні й пустельні формації.

Земельні ресурси Алжиру (оцінка 2011 року):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 17,3 %,
  • орні землі — 3,1 %,
  • багаторічні насадження — 0,4 %,
  • землі, що постійно використовуються під пасовища — 13,8 %;
• землі, зайняті лісами і чагарниками — 0,6 %;
• інше — 82 %[1].

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Середземноморської підобласті Голарктичної області, середземноморське узбережжя і гори Атлас — до Середземноморської провінції, пустеля Сахара — до Сахаро-Аравійської провінції[8].

• 
  Національні парки Алжиру

Алжир є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

• Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
• Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
• Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
• Конвенції ООН з боротьби з спустелюванням (UNCCD),
• Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
• Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),
• Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
• Конвенції з міжнародного морського права,
• Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
• Міжнародної конвенції запобігання забрудненню з суден (MARPOL),
• Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь[10][1].

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: землетруси у гірських районах Атласу; зсуви ґрунту і повіді у сезон дощів[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

• ерозію ґрунтів через перевипасання та екстенсивне тваринництво;
• опустелювання;
• забруднення вод скиданням неочищених побутових стоків, відходів нафтопереробки, інших промислових викидів;
• води Середземного моря поблизу узбережжя забруднені нафтовими плямами, мінеральними добривами, що потрапляють з полів;
• недостатні запаси питної води.

У фізико-географічному відношенні територію Алжиру можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

• Африка
• Магриб

• Географічні карти Алжиру на Вікісховищі.
• Карти Алжиру : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
• Algeria : [англ.] : [арх. 7 квітня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 22 February. — Дата звернення: 7 квітня 2019 року. — ISSN 1553-8133.
• Добірка публікацій про Алжир : [рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
• European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [англ.] // European Soil data centre (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
• Mediterranean conifer and mixed forests (PA0513) : [англ.] // National Wildlife Federation. — .
• Barbary Macaque: Macaca sylvanus : [англ.] / C. Michael Hogan // Globaltwitcher.com. — .