Київ-Деміївський

Ки́їв-Демíївський (до 1950-х — Київ II, 1950-ті—2017 — Київ-Московський[1]) — проміжна залізнична станція 1-го класу Київського залізничного вузла Південно-Західної залізниці на перетині ліній Ніжин — Київ та Київ-Деміївський  — Миронівка. Розташована у Голосіївському районі Києва, в долині річки Либідь, поблизу місцевостей Саперна слобідка та Чорна гора, біля Саперно-Слобідської вулиці.

Станція Київ-Деміївський

Південно-Західна залізниця
Київська дирекція
Київ

50°24′18″ пн. ш. 30°32′15″ сх. д.
Рік відкриття 1870 (152 роки)
Попередня назва Київ ІІ, Київ-Московський
Тип проміжна, вузлова
Колій 14
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та 2 острівні
Вулиця Саперно-Слобідська вулиця, 39
Пересадка на А № 22, 91
МТ № 520
Відстань до Києва, км 5 (до ст. Київ-Пасажирський)
Тарифна зона 1
Код станції 320100 ?
Код «Експрес-3» 220004 ?
Послуги пасажирські та вантажні перевезення
Супутні послуги    
Київ-Деміївський
Київ-Деміївський на Вікісховищі

До складу станції входять пасажирські зупинні пункти Видубичі та Видубичі-Трипільські.

Історія

Станція відкрита під час введення в експлуатацію Московсько-Києво-Воронезької залізниці у 1870 році. Первинна назва станції — Київ ІІ, на станції знаходилося паровозне депо Московсько-Києво-Воронезької залізниці, адже паровозне депо на станції Київ І обслуговувало лише Південно-Західну залізницю.

У 1950-х роках станція отримала назву — Київ-Московський. 1955 року споруджено існуючу будівлю вокзалу. 1957 року станцію було електрифіковано під час електрифікації дільниці Київ-Пасажирський — Бровари.

У 1983 році від станції було прокладено залізничну лінію до Миронівки через Трипілля та Кагарлик, а впродовж 1985—1986 роках цю дільницю залізниці електрифіковано.

6 квітня 2017 року станція отримала сучасну назву — Київ-Деміївський[1][2].

Історична та архітектурна цінність об'єктів станції

Дотепер збереглася будівля колишнього паровозного депо, однак поворотний круг не зберігся.

Галерея
  • Будівля вокзалу з боку Саперно-Слобідської вулиці
  • Колії станції
  • Будівля колишнього паровозного депо та поворотний круг

Примітки
  1. «Укрзалізниця» перейменувала три станції // Pravda.com.ua, 2017-05-29
  2. Телеграма ЦМ-15/143 від 10.04.2017. Архів оригіналу за 13.04.2017. Процитовано 13.04.2017.

Джерела
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.