Населення Криму

Кри́мський піво́стрів (крим. Qırım yarımadası, Къырым ярымадасы) або просто Крим (крим. Qırım, Къырым) півострів, розташований на півдні України, у межах Автономної Республіки Крим, Севастополя та частково півдня Херсонської області (північ Арабатської стрілки).

З кінця лютого[1] 2014 року АР Крим та Севастополь захоплені Російською Федерацією, всупереч нормам міжнародного права включені до її складу та мають міжнародно-правовий[2] статус «територія України, тимчасово окупована Росією».

Серед інших регіонів України Крим виділяється значною кількістю в населенні росіян (понад 58 %), а також корінного народу кримських татар (12 %). Українців тут 24 %.

Останній перепис населення проводився у АР Крим та м. Севастополі в рамках Всеукраїнського перепису населення у 2001 року

Населення Криму у античну добу і у ранньому середньовіччі

Первісна людина з'явилась на півострові сотні тисяч років тому: у Криму виявлено декілька десятків пам'яток палеоліту і наступних археологічних епох — особливо у передгір'ях.

У бронзову добу (приблизно 2 500 — 1 000 рр. до н. е.) регіон населяли послідовно представники ямної, кемі-обінської, катакомбної (інгульської), зрубної, кам'янсько-левенцівської, сабатинівської, білозерської культур, які ототожнюють з праїндоєвропейськими племенами.

Початок залізної доби (X ст. до н. е.) пов'язаний з появою степової кімерійської і місцевої гірської кизил-кобінської культур. Останню ототожнюють з відомими з писемних джерел таврами. У VII ст. до н. е. зі сходу до Причорномор'я прийшли іраномовні племена войовничих скіфів, вигнавши кімерійців на Близький Схід.

Одночасно на чорноморському узбережжі почали з'являтися колонії давньогрецьких полісів. Спершу в Криму греки заселили береги Керченської протоки, заснувавши тут у VI ст. до н. е. міста Німфей (бл 560 р. до н. е.), Пантікапей (бл.530 р. до н. е.), Мірмекій, а далі на захід Феодосію. У 480 р. до н. е. Пантікапей об'єднав під своєю владою навколишні грецькі поліси у Боспорське царство. Незабаром (422—420 рр. до н. е.) на Гераклейському півострові у південно-західному Криму з'явилася ще одна грецька колонія Херсонес, який невдовзі став впливовим полісом Криму і всього Причорномор'я. Отже, у ці часи на півострові мешкали й активно взаємодіяли греки, скіфи й таври. Скіфи піддавалися сильному культурному впливу з боку більш цивілізованих греків, переходили до осілого образу життя, а грецькі міста поповнювались місцевим «варварським» населенням. Від змішування народів у кримських передгір'ях відомі тавро-скіфи. До III ст. до н. е. таври зазнали сильного впливу з боку скифів, їх археологічні пам'ятки пізніше цього часу невідомі, хоча писемні джерела згадують таврів до II ст. н. е.

У III ст. до н. е. скіфів з Причорноморських степів витіснили кочові іраномовні племена сарматів, які прийшли зі сходу. Скіфи залишились лише на Нижньому Дніпрі і в Криму, де вони заснували свою столицю Неаполь Скіфський (у межах сучасного Сімферополя). У подальшому скіфи опинились втягнутими у низку військових конфліктів з сусідами — Боспором, Понтом, Херсонесом, сарматами і до середини III ст. н. е. поступово зникли як етнос, змішавшись переважно з сарматами, які одночасно з готами вдерлись до південної частини Криму, після чого почали періодично нападати на римські володіння на Балканах та у Малій Азії (Скіфські війни) Частина готів залишилась у Криму (відомі типові для германців поховання), з часом частково змішавшись з сарматським племенем аланів (відомі згадки про «готалан»), у той час як основна частина готських племен з Північного Причорномор'я під тиском гунів рушила на захід, у межі Римської імперії, розпочавши процес «Великого переселення народів»

375 році через Керченську протоку увірвались орди гунів на чолі з Манцуном, руйнуючи все на своєму шляху. Пройшовши Таврію, гуни рушили далі на завоювання Європи, залишивши по собі близько десятка відомих поховань. Землі півострова залишились заселеними готаланами-християнами на півдні та кочовиками на півночі.

У VI ст. Таврія стала західною окраїною Тюркського каганату, лише на півдні залишились володіння Візантійської імперії навколо Херсонесу.

Невдовзі Тюркський каганат розпався, а на Кубані та Дону утворилася кочова Булгарська держава, у складі якої опинився і Крим. Деякі булгарські роди залишились кочувати у північному Криму навіть після поразки своїх ханів від хозар близько 668 року і переходу більшої частини півостріва до Хозарського каганату (Херсонес із навколишніми землями залишився за Константинополем).

З часом Хозарський каганат ослаб, а Херсонес набув певної незалежності від Візантії. Приблизно з Х ст. до кримських степів проникають тюркомовні печеніги, а з наступного століття половці (кипчаки), які стали в подальшому основним субстратом при формуванні кримсько-татарського етносу.

У ХІІІ ст. Крим, як і вся східна Європа, зазнав татаро-монгольської навали, після якої на півострові було утворено Кримський улус Золотої орди.

У ці часи на морському узбережжі, на місці давньогрецьких міст, свої колонії заснували італійські купці. І хоча генуезці займали в них панівне становище, більшість населення в цих містах становили місцеві християни.

У першій половині XV ст. кримські хани добились незалежності від Орди та створили Кримське ханство, яке, утім, невдовзі потрапило в залежність від нового гегемона регіону Османської імперії. Турки висадились у Криму 1475 року і захопили генуезькі міста і християнське князівство Феодоро біля Херсонесу.

У книзі турецького мандрівника Евлія Челебі «Книга подорожей», написаній у XVII ст., наведені відомості про склад населення Криму за результатами перепису населення, проведеного у 1666—1667 pp. За цими даними населення поділялося на три групи: повноправні мусульмани — 187 тис. ос., православні піддані-робітники мусульманів (ясир) — 920 тис. ос., та райя, оподатковані піддані інших релігійних спільнот (євреїв, караїмів, вірменів, греків) — 20 тис. ос.[3]

На півострові панував іслам, і представники християнських народів Криму поступово ісламізувались і вливались до кримсько-татарського етносу. Однак поряд з татарами продовжували мешкати й інші спільноти: греки, вірмени, євреї, караїми, кримчаки, цигани, а також нащадки готів і алан.

Етнічний склад населення Криму наприкінці XVIII — початку XXI ст

Населення Криму за останні 300 років

Склад Населення Криму з плином часу змінився з переважно кримськотатарського в XVIII столітті, до змішаного багатоетнічного наприкінці XX — початку XXI століття:

  • Перша чверть XVIII століття — 467 000 осіб (95,1 % кримських татар, 2,6 % греків, 2,1 % вірменів, 0,2 % кримчаків і караїмів)
  • 1760-ті-70-ті роки — 454 700 осіб (92,6 % кримських татар, 4 % вірмен, 3,1 % греків, 0,3 % кримчаків і караїмів)

Відвідав Крим у XVIII столітті Йоганн Тунманн кажучи про регіон зазначав:

Після татар у Криму найчисленніші вірмени[4]
  • 1795 — 156 400 осіб (87,6 % кримських татар, 4,3 % росіян, 1,9 % греків, 1,7 % циган, 1,5 % караїмів, 1,3 % українців, 0,8 % євреїв, 0,6 % вірменів, 0,1 % німців, 0,1 % болгар)
  • 1816 — 212 600 осіб (85,9 % кримських татар, 4,8 % росіян, 3,7 % українців, 1,4 % караїмів, 1,3 % вірменів, 0,9 % євреїв, 0, 8 % греків, 0,7 % німців, 0,4 % болгар)
  • 1835 — 279 400 осіб (83,5 % кримських татар, 4,4 % росіян, 3,1 % українців, 2,4 % циган, 2 % греків, 1,5 % вірменів, 1,1 % караїмів, 0,9 % євреїв, 0,7 % німців, 0,4 % болгар)
  • 1850 — 343 500 осіб (77,8 % кримських татар, 7 % українців, 6,6 % росіян, 2 % греків, 1,9 % циган, 1,3 % караїмів, 1 % вірмен, 1 % німців, 0,9 % євреїв, 0,5 % болгар)
  • 1858 — 331 300 осіб (73 % кримських татар, 12,6 % росіян, 4 % українців, 2,4 % греків, 2 % циган, 1,8 % євреїв, 1,5 % німців, 1, 3 % вірмен, 0,8 % караїмів, 0,6 % болгар)
  • 1864 — 198 700 осіб (50,3 % кримських татар, 28,5 % росіян і українців, 6,5 % греків, 5,3 % євреїв, 2,9 % вірменів, 2,7 % німців, 1,7 % караїмів, 1,6 % болгар)
  • 1897 — 546 700 осіб (35,6 % кримських татар, 33,1 % росіян, 11,8 % українців, 5,8 % німців, 4,4 % євреїв, 3,1 % греків, 1,5 % вірменів, 1,3 % болгар, 1,2 % поляків, 0,3 % турків)[5]
  • 1917 — 749 800 осіб (41,2 % росіян, 28,7 % кримських татар, 8,6 % українців, 6,4 % євреїв, 4,9 % німців, 2,9 % греків, 1, 6 % вірмен, 1,4 % болгар, 0,8 % поляків, 0,7 % турків)
  • 1920 — 718 900 осіб (44,1 % росіян, 26 % кримських татар, 7,4 % українців, 6,7 % євреїв, 5,9 % німців, 3,3 % греків, 1,7 % вірмен, 1,5 % болгар, 0,8 % караїмів, 0,8 % поляків)
  • 1926 — 713 800 осіб (42,2 % росіян, 25,1 % кримських татар, 10,9 % українців, 6,1 % німців, 5,5 % євреїв, 2,2 % греків, 1, 6 % вірмен, 1,6 % болгар, 0,6 % караїмів)
  • 1934 — 832 000 осіб (44 % росіян, 23,8 % кримських татар, 10,9 % українців, 8,1 % євреїв, 6,1 % німців, 1,7 % вірменів, 1,4 % болгар)
  • 1937 — 996 800 осіб (47,7 % росіян, 20,7 % кримських татар, 12,9 % українців, 5,5 % євреїв, 5,1 % німців, 2,2 % греків, 1, 5 % болгар, 0,3 % караїмів)
  • 1939 — 1 123 800 осіб (49,6 % росіян, 19,4 % кримських татар, 13,7 % українців, 5,8 % євреїв, 4,5 % німців, 1,8 % греків, 1,4 % болгар, 1,1 % вірменів, 0,5 % поляків)
  • 1944 (кінець літа) — 379 000 чоловік (75 % росіян, 21 % українців)
  • 1959 — 1 201 500 осіб (71,4 % росіян, 22,3 % українців, 2,2 % євреїв, 0,1 % поляків)
  • 1979 — 2 135 900 осіб (68,4 % росіян, 25,6 % українців, 1,1 % євреїв, 0,7 % кримських татар, 0,3 % поляків, 0,2 % вірменів, 0,2 % греків)
  • 1989 — 2 430 500 осіб (67,1 % росіян, 25,8 % українців, 1,6 % кримських татар, 0,7 % євреїв, 0,3 % поляків, 0,1 % греків)

Слід враховувати, що Всеукраїнський перепис населення 2001 року не враховував населення м. Севастополь, що є окремим від Криму регіоном України.

Результати Кримського федерального перепису населення 2014 року не визнаються українською владою.

Більшість росіян, українців, греків і болгар сповідує православ'я, кримські татари іслам сунітського толку, також поширені юдеї, протестанти, католики.

Динаміка національного складу Криму (з Севастополем) за даними переписів[6][7][8][9][10]

1897[11] 1926 1939 1959 1970 1979 1989 2001 2014
росіяни  180 963  301 398  558 481  858 273  1 220 486  1 460 980  1 629 542  1 450 394 1 492 078
українці  64 703  77 405  154 123  267 659  480 733  547 336  625 919  576 647 344 515
кримські татари  194 294  179 094  218 879  5 422  38 365  245 291 232 340
татари  9 656  10 762  13 602 44 996
азербайджанці  109  2 415  4 377 4 432
німці  31 590  43 631  51 299  839  2 356  2 790 1 844
євреї  24 168  39 921  65 452  26 374  24 653  22 597  17 731  5 531 3 144
євреї кримські  [12]  6 000  679  280
греки  17 114  16 036  20 652  1 897  2 684  3 036 2 877
вірмени  8 317  10 713  12 923  3 091  3 430  2 794  10 088 11 030
болгари  7 450  11 377  15 344  1 398  2 186  2 282 1 868
поляки  6 929  4 514  5 084  6 038  6 092  6 115  4 459 2 843
караїми  [12]  4 213  1 151  715 535
естонці  2 176  2 084  1 900  674
білоруси  2 058  3 842  6 726  21 672  39 739  43 214  50 054  35 157 21 694
турки  1 787  209  268  1 091 1 465
чехи  1 174  1 419  1 674  774
цигани  944  649  2 064  1 905 2 388
молдовани  272  556  1 483  3 456  6 609  4 562 3 147
все населення  546 592  713 823  1 126 429  1 201 517  1 813 592  2 182 927  2 458 655  2 413 228 2 284 769
Національний склад населення Криму по районах і містах (2001 р.)
 1897  1926  1939  1959  1970  1979  1989  2001 2014
росіяни 33,11 % 42,22 % 49,58 % 71,43 % 67,30 % 66,93 % 66,28 % 60,10 % 67,90 %
українці 11,84 % 10,84 % 13,68 % 22,28 % 26,51 % 25,07 % 25,46 % 23,90 % 15,68 %
кримські татари 35,55 % 25,09 % 19,43 % 0,25 % 1,56 % 10,16 % 10,57 %
татари 0,44 % 0,44 % 0,56 % 2,05 %
азербайджанці 0,01 % 0,10 % 0,18 % 0,20 %
німці 5,78 % 6,11 % 4,55 % 0,05 % 0,10 % 0,12 % 0,08 %
євреї 4,42 % 5,59 % 5,81 % 2,20 % 1,36 % 1,04 % 0,72 % 0,23 % 0,14 %
євреї кримські 0,84 % 0,03 % 0,01 %
греки 3,13 % 2,25 % 1,83 % 0,09 % 0,11 % 0,13 % 0,13 %
вірмени 1,52 % 1,50 % 1,15 % 0,17 % 0,16 % 0,11 % 0,42 % 0,50 %
болгари 1,36 % 1,59 % 1,36 % 0,08 % 0,09 % 0,09 % 0,09 %
поляки 1,27 % 0,63 % 0,45 % 0,33 % 0,28 % 0,25 % 0,18 % 0,13 %
караїми 0,59 % 0,05 % 0,03 % 0,02 %
естонці 0,40 % 0,29 % 0,17 % 0,03 %
білоруси 0,38 % 0,54 % 0,60 % 1,80 % 2,19 % 1,98 % 2,04 % 1,46 % 0,99 %
турки 0,33 % 0,03 % 0,02 % 0,05 % 0,07 %
чехи 0,21 % 0,20 % 0,15 % 0,03 %
цигани 0,17 % 0,09 % 0,18 % 0,08 % 0,11 %
молдовани 0,05 % 0,08 % 0,13 % 0,19 % 0,27 % 0,19 % 0,14 %

Етнічний склад населення

Незаконний перепис окупаційної влади 2014

"Республіка

Крим"

міське

населення

сільське

населення

росіяни 65,2 % 74,2 % 56,2 %
українці 16,0 % 13,8 % 18,2 %
кримські татари 12,6 % 6,6 % 18,6 %
татари 2,3 % 1,5 % 3,1 %
білоруси 1,0 % 0,9 % 1,1 %
вірмени 0,5 % 0,6 % 0,4 %
інші 2,4 % 2,4 % 2,4 %
росіяни українці кримські
татари
татари білоруси вірмени
Сімферополь 72,4 % 13,1 % 8,4 % 1,5 % 0,8 % 0,8 %
Алушта 72,9 % 16,5 % 6,3 % 0,8 % 1,0 % 0,6 %
Армянськ 61,3 % 29,5 % 3,1 % 1,4 % 0,7 % 0,3 %
Джанкой 68,0 % 16,9 % 7,4 % 2,2 % 1,1 % 0,3 %
Євпаторія 73,8 % 14,9 % 5,9 % 1,5 % 1,1 % 0,7 %
Керч 87,3 % 8,5 % 1,0 % 0,8 % 0,7 % 0,4 %
Красноперекопськ 60,5 % 30,5 % 1,9 % 2,7 % 1,0 % 0,3 %
Саки 72,2 % 16,6 % 5,5 % 1,9 % 1,5 % 0,6 %
Судак 59,9 % 12,4 % 21,5 % 3,3 % 0,8 % 0,5 %
Феодосія 79,7 % 12,2 % 3,0 % 1,3 % 1,2 % 0,6 %
Ялта 74,0 % 19,3 % 1,8 % 0,9 % 1,1 % 0,7 %
Бахчисарайський район 56,5 % 12,9 % 23,6 % 4,1 % 0,8 % 0,3 %
Білогорський район 52,6 % 10,1 % 31,3 % 3,0 % 0,5 % 0,3 %
Джанкойський район 46,1 % 23,5 % 20,5 % 5,6 % 1,1 % 0,2 %
Кіровський район 51,9 % 10,7 % 28,8 % 4,4 % 1,0 % 0,4 %
Красногвардійський район 54,3 % 19,0 % 20,6 % 1,2 % 1,4 % 0,5 %
Красноперекопський район 41,3 % 32,5 % 16,3 % 5,2 % 1,0 % 0,3 %
Ленінський район 64,1 % 15,2 % 13,8 % 3,4 % 0,9 % 0,6 %
Нижньогірський район 56,6 % 19,5 % 17,3 % 2,9 % 1,3 % 0,1 %
Первомайський район 45,7 % 28,6 % 18,6 % 3,6 % 1,2 % 0,3 %
Роздольненський район 49,8 % 30,3 % 10,7 % 5,2 % 1,0 % 0,6 %
Сакський район 52,2 % 21,5 % 18,2 % 3,6 % 1,5 % 0,5 %
Сімферопольський район 56,1 % 15,0 % 22,8 % 2,5 % 0,9 % 0,6 %
Совєтський район 53,6 % 13,5 % 25,9 % 2,7 % 0,8 % 0,2 %
Чорноморський район 63,1 % 18,9 % 10,3 % 4,5 % 1,0 % 0,5 %
Республіка Крим 65,2 % 16,0 % 12,6 % 2,3 % 1,0 % 0,5 %
Севастополь 81,1 % 14,2 % 0,8 % 0,7 % 1,0 % 0,4 %
весь Крим 67,9 % 15,7 % 10,6 % 2,1 % 1,0 % 0,5 %

Перепис 2001

АР Кримміське
населення
сільське
населення
росіяни58,5 %65,9 %45,8 %
українці24,4 %22,5 %27,4 %
кримські татари12,1 %6,5 %21,2 %
білоруси1,5 %1,4 %1,6 %
татари0,5 %0,4 %0,8 %
вірмени0,4 %0,5 %0,4 %
інші2,6 %2,8 %2,8 %
Розселення найбільших національностей Криму за даними перепису 2001 р.
росіяни українці кримські татари
населенняросіяниукраїнцікримські
татари
білоруситатаривірмениінші,
не вказано
Сімферополь 358 108 238 93866,7 % 76 14721,3 % 25 2097,0 % 4 1021,1 % 1 3390,4 % 2 1300,6 % 10 2432,9 
Алушта 52 215 35 03067,1 % 11 98723,0 % 3 0815,9 % 7431,4 % 930,2 % 2230,4 % 1 0582,0 %
Армянськ 26 867 14 96955,7 % 9 72236,2 % 9493,5 % 2991,1 % 870,3 % 940,3 % 7472,8 %
Джанкой 42 861 25 61159,8 % 11 10625,9 % 3 4698,1 % 6581,5 % 870,2 % 1170,3 % 1 8134,2 %
Євпаторія 117 565 76 29564,9 % 27 42923,3 % 8 1406,9 % 1 7161,5 % 2870,2 % 6070,5 % 3 0912,6 %
Керч 158 165 124 43078,7 % 24 29815,4 % 1 6351,0 % 1 7951,1 % 3830,2 % 5180,3 % 5 1063,2 %
Красноперекопськ 30 902 15 73650,9 % 12 63140,9 % 9283,0 % 3661,2 % 1450,5 % 800,3 % 1 0163,3 %
Саки 28 522 18 57365,1 % 6 93824,3 % 1 6465,8 % 5271,8 % 1180,4 % 1300,5 % 5902,1 %
Судак 29 448 17 44259,2 % 5 17317,6 % 5 13117,4 % 3871,3 % 2861,0 % 1370,5 % 8923,0 %
Феодосія 108 788 78 53672,2 % 20 41618,8 % 5 0554,6 % 1 9491,8 % 2360,2 % 5570,5 % 2 0391,9 %
Ялта 139 584 91 40865,5 % 38 60427,7 % 1 8771,3 % 2 2041,6 % 4760,3 % 8130,6 % 4 2023,0 %
Бахчисарайський район 92 542 50 23654,3 % 18 15819,6 % 19 69521,3 % 1 1561,2 % 1 2541,4 % 1830,2 % 1 8602,0 %
Білогірський район 66 458 32 70649,2 % 10 74916,2 % 19 42529,2 % 6220,9 % 4540,7 % 1900,3 % 2 3123,5 %
Джанкойський район 82 328 32 04838,9 % 27 78833,8 % 17 74421,6 % 1 4151,7 % 1920,2 % 1790,2 % 2 9623,6 %
Кіровський район 58 016 29 29050,5 % 10 21917,6 % 14 81625,5 % 9551,6 % 7751,3 % 1980,3 % 1 7633,0 %
Красногвардійський район 93 782 45 66648,7 % 25 56327,3 % 15 61916,7 % 2 0592,2 % 1 0611,1 % 3990,4 % 3 4153,6 %
Красноперекопський район 31 843 10 58733,2 % 13 82243,4 % 5 47717,2 % 3971,2 % 2480,8 % <1000,2 % 1 2373,9 %
Ленінський район 69 629 38 16854,8 % 15 95022,9 % 10 78415,5 % 8921,3 % 3240,5 % 3110,4 % 3 2004,6 %
Нижньогірський район 56 976 28 72750,4 % 16 41928,8 % 9 13616,0 % 1 0091,8 % 1900,3 % <750,1 % 1 4452,5 %
Первомайський район 40 367 14 15535,1 % 15 31737,9 % 8 69321,5 % 6961,7 % 2790,7 % 1080,3 % 1 1192,8 %
Роздольненський район 37 185 15 28941,1 % 14 89640,1 % 4 96113,3 % 5241,4 % 3360,9 % 2420,7 % 9372,5 %
Сакський район 80 964 36 59245,2 % 25 51731,5 % 14 13717,5 % 1 7652,2 % 6390,8 % 3760,5 % 1 9382,4 %
Сімферопольський район 149 253 73 75349,4 % 35 09823,5 % 33 16122,2 % 2 0381,4 % 5450,4 % 8490,6 % 3 8092,6 %
Совєтський район 37 576 18 23448,5 % 8 28722,1 % 8 34422,2 % 4991,3 % 7572,0 % <1000,2 % 1 3803,7 %
Чорноморський район 34 112 18 00252,8 % 9 99329,3 % 4 32112,7 % 5121,5 % 4991,5 % 1400,4 % 6451,9 %
АР Крим 2 024 056 1 180 44158,3 % 492 22724,3 % 243 43312,0 % 29 2851,4 % 11 0900,5 % 8 7690,4 % 58 8112,9 %
Севастополь 377 153 269 95371,6 % 84 42022,4 % 1 8580,5 % 5 8721,6 % 2 5120,7 % 1 3190,3 % 11 2193,0 %
Весь Крим2 401 2091 450 39460,4 %576 64724,0 %245 29110,2 %35 1571,5 %13 6020,6 %10 0880,4 %70 0302,9 %

Перепис 1939

Найчисельніша національність у районах та містах Криму за даними перепису 1939 року

Національний склад населення Кримської АРСР за даними перепису 1939 р.[13]

населенняросіянитатариукраїнцієвреїнімцігрекиболгаривірмениінші
Сімферополь142 63451,4 %12,2 %10,4 %16,0 %2,2 %1,4 %0,7 %2,0 %3,8 %
Євпаторія47 03054,3 %13,1 %13,1 %9,0 %3,6 %1,7 %0,2 %0,8 %4,2 %
Керч104 44366,1 %5,1 %17,2 %5,3 %0,7 %1,5 %0,3 %1,3 %2,5 %
Севастопольська міськрада111 93870,3 %4,2 %14,6 %5,4 %0,4 %1,5 %0,1 %0,8 %2,6 %
Феодосія45 03261,6 %7,5 %13,3 %6,5 %2,7 %2,6 %0,6 %1,3 %3,8 %
Ялтинська міськрада36 65356,7 %7,2 %17,3 %5,8 %0,6 %6,6 %0,2 %2,0 %3,7 %
Ак-Мечетський район15 94156,9 %31,5 %6,5 %0,8 %2,8 %0,2 %0,1 %0,1 %1,2 %
Ак-Шейхський район14 72534,6 %31,6 %16,1 %4,1 %11,8 %0,0 %0,3 %0,6 %0,8 %
Алуштинський район25 99623,9 %63,1 %8,5 %1,1 %0,4 %1,5 %0,2 %0,2 %1,1 %
Балаклавський район23 40028,6 %55,0 %10,3 %0,6 %0,2 %4,1 %0,1 %0,1 %0,9 %
Бахчисарайський район46 88829,0 %55,7 %9,0 %0,7 %1,1 %1,8 %0,4 %0,2 %1,9 %
Біюк-Онлайрський район18 54238,9 %16,5 %17,6 %2,5 %21,6 %0,2 %0,8 %0,1 %1,8 %
Джанкойський район46 62650,5 %9,2 %20,1 %5,6 %7,9 %0,6 %1,2 %1,3 %3,7 %
Зуйський район16 32453,6 %18,6 %7,4 %0,6 %14,3 %0,9 %1,0 %2,2 %1,4 %
Ічкинський район20 74846,4 %15,5 %14,8 %3,0 %11,8 %0,5 %5,2 %0,4 %2,4 %
Карасубазарський район33 03434,0 %42,1 %5,1 %1,4 %3,1 %5,7 %4,5 %2,3 %1,7 %
Кіровський район21 32159,3 %13,8 %11,7 %0,4 %5,1 %4,1 %3,5 %0,3 %1,8 %
Колайський район16 76743,0 %10,7 %11,4 %12,0 %17,3 %0,2 %0,7 %2,7 %1,9 %
Красноперекопський район23 52955,5 %6,7 %31,7 %0,7 %2,3 %0,1 %0,2 %1,2 %1,5 %
Куйбишевський район17 7597,3 %89,5 %1,5 %0,1 %0,3 %0,8 %0,1 %0,0 %0,3 %
Ларіндорфський район14 34127,0 %11,7 %11,7 %24,3 %14,2 %0,2 %0,6 %2,9 %7,5 %
Ленінський район23 65640,1 %32,2 %14,4 %1,5 %4,9 %1,6 %3,3 %0,2 %1,5 %
Сакський район27 80046,1 %11,2 %19,2 %8,2 %11,5 %0,5 %0,3 %0,7 %2,3 %
Сейтлерський район24 98452,4 %15,5 %18,3 %1,0 %1,8 %0,5 %7,3 %1,0 %2,2 %
Старо-Кримський район20 64339,4 %15,8 %6,8 %0,6 %4,7 %11,7 %13,9 %5,2 %1,7 %
Судацький район20 08120,2 %70,3 %4,6 %0,4 %2,1 %0,9 %0,4 %0,3 %0,9 %
Тельманський район23 53531,5 %8,1 %14,4 %8,1 %33,6 %0,2 %0,3 %0,5 %3,3 %
Фрайдорфський район14 36632,8 %23,2 %13,5 %15,3 %12,8 %0,1 %0,2 %0,1 %1,8 %
Ялтинський район46 69343,8 %29,5 %19,0 %2,1 %0,4 %1,4 %0,1 %0,5 %3,2 %
Кримська АРСР1 126 42949,6 %19,4 %13,7 %5,8 %4,6 %1,8 %1,4 %1,1 %2,6 %

Перепис 1926

Національний склад населення Кримської АСРР за даними перепису 1926 року.[14]

Найчисельніша національність у районах та містах КАСРР за даними перепису 1926 року
населенняросіяникримські
татари
українцінімцієвреїгрекиболгаривірменикримські
євреї
полякикараїми
Сімферополь88 31045,4 %12,6 %8,3 %1,7 %19,7 %1,3 %0,2 %2,7 %2,8 %1,3 %1,1 %
Алупка2 96849,4 %29,8 %7,5 %0,4 %2,8 %1,6 %0,1 %1,0 %0,4 %0,9 %
Алушта4 75933,0 %38,2 %10,9 %0,8 %5,1 %5,2 %0,2 %0,8 %0,6 %
Армянськ2 67022,9 %21,2 %43,6 %0,8 %5,8 %0,2 %0,1 %0,5 %0,1 %0,7 %1,2 %
Балаклава2 32462,7 %0,7 %7,2 %0,6 %3,0 %20,7 %0,3 %0,1 %0,4 %0,9 %0,3 %
Бахчисарай9 54417,9 %72,1 %1,7 %0,4 %2,9 %1,6 %0,3 %0,3 %0,1 %0,2 %1,5 %
Брянський завод1 12786,5 %0,4 %7,4 %1,5 %1,3 %0,2 %0,1 %0,3 %1,1 %
Гурзуф2 79133,5 %49,9 %9,6 %0,4 %1,1 %1,2 %0,5 %0,1 %0,9 %
Джанкой8 31065,0 %3,9 %5,8 %5,7 %11,3 %1,0 %0,2 %3,7 %0,9 %0,4 %0,1 %
Євпаторія23 57443,6 %20,2 %10,0 %3,3 %10,2 %3,0 %1,3 %1,1 %0,8 %4,2 %
Карасубазар7 63531,4 %33,7 %2,6 %1,8 %2,5 %5,6 %0,6 %5,3 %13,6 %0,4 %
Керч34 56367,2 %3,8 %7,6 %0,4 %8,9 %3,5 %2,5 %1,6 %0,6 %0,2 %
Саки2 45273,3 %4,6 %12,9 %0,4 %2,2 %1,6 %2,1 %0,4 %0,8 %0,4 %
Севастополь74 55169,1 %1,6 %11,5 %0,5 %7,0 %1,6 %0,1 %1,2 %1,1 %1,5 %1,1 %
Сімеїз59275,7 %4,2 %7,3 %0,7 %5,4 %0,3 %1,7 %
Старий Крим4 73839,8 %5,6 %3,7 %1,3 %1,8 %19,0 %20,7 %3,9 %0,2 %0,4 %
Судак1 89340,0 %22,0 %15,8 %5,4 %1,4 %2,6 %0,4 %5,0 %0,1 %0,7 %0,4 %
Феодосія28 65261,2 %6,7 %6,0 %1,2 %11,3 %3,2 %0,1 %2,3 %2,0 %1,1 %2,8 %
Ялта28 81156,5 %10,9 %6,4 %0,8 %8,2 %6,2 %2,7 %0,1 %1,6 %0,5 %
Бахчисарайський район37 41916,0 %77,9 %2,6 %0,4 %0,2 %1,8 %0,0 %0,1 %0,1 %0,2 %
Джанкойський район56 64736,3 %14,2 %18,0 %20,7 %4,2 %0,2 %0,3 %1,6 %0,3 %
Євпаторійський район46 84425,5 %32,7 %22,0 %15,7 %1,0 %0,1 %0,5 %0,1 %
Карасубазарський район25 93227,9 %46,9 %3,4 %3,4 %0,1 %3,9 %9,5 %3,0 %0,2 %
Керченський район39 45631,5 %26,0 %31,2 %2,8 %0,1 %0,6 %5,6 %0,3 %0,1 %0,1 %
Севастопольський район19 71125,7 %59,9 %7,4 %0,2 %0,3 %4,8 %0,1 %0,4 %
Сімферопольський район66 96840,3 %18,8 %14,0 %18,7 %0,8 %1,5 %1,2 %0,6 %0,4 %0,2 %
Судацький район13 8985,0 %89,8 %1,5 %2,6 %0,4 %0,2 %
Феодосійський район51 76752,1 %16,4 %4,4 %9,9 %0,9 %4,2 %8,3 %2,1 %0,1 %0,1 %0,1 %
Ялтинський район24 81712,8 %80,8 %3,5 %0,2 %0,2 %1,1 %0,1 %0,2 %
Кримська АРСР713 82342,2 %25,1 %10,8 %6,1 %5,6 %2,2 %1,6 %1,5 %0,8 %0,6 %0,6 %
Розселення найбільших національностей Криму за даними перепису 1926 р.
росіяни — 301 398 осіб (42,22 %) кримські татари — 179 094 осіб (25,09 %) українці — 77 405 осіб (10,84 %) німці — 43 631 осіб (6,11 %)
євреї — 39 921 осіб (5,59 %) греки — 16 036 осіб (2,25 %) болгари — 11 377 осіб (1,59 %) вірмени — 10 713 осіб (1,50 %)
кримчаки — 6 000 осіб (0,84 %) караїми — 4 213 осіб (0,59 %)

Мовний склад населення

Незаконний перепис окупаційної влади 2014 року

рідна мова чисельність частка,%
російська 1 867 680 84,16 %
кримськотатарська 173 076 7,80 %
татарська 81 858 3,69 %
українська 72 891 3,28 %
вірменська 5 891 0,27 %
азербайджанська 2 668 0,12 %
білоруська 1 954 0,09 %
ромська 1 598 0,07 %
інша мова 8 107 0,37 %
не вказали 5 382 0,24 %

Перепис 2001

Частка населення, що назвало рідною мовою кримсько-татарську за переписом 2001 року
Частка населення у сільрадах і містах Криму, що вказало кримськотатарську мову рідною за переписом 2001 року

Рідна мова населення Криму (АРК і Севастопольської міськради) за переписом 2001 року.[15]

рідна мовачисельністьчастка
російська1 890 96078,75 %
кримськотатарська230 2379,59 %
українська228 2509,51 %
білоруська5 8640,24 %
вірменська5 1360,21 %
молдовська1 4600,06 %
ромська1 3050,05 %
грецька6890,03 %
іншу мова24 9411,04 %
не вказали12 3670,52 %

Частка населення за областями за переписом 2001 року.

російськакримськотатарськаукраїнськабілоруськавірменськамолдовськациганська
Сімферополь (міськрада)85,86,56,40,10,30,1
Севастополь (міськрада)90,60,36,80,20,10,1
Алушта (міськрада)83,75,69,70,20,20,1
м. Джанкой83,17,17,60,20,10,10,9
Євпаторія (міськрада)83,76,48,70,20,30,10,1
м. Керч91,30,85,30,20,1
м. Красноперекопськ79,62,616,50,20,10,1
м. Саки84,35,38,90,30,40,10,2
Армянськ (міськрада)78,52,916,90,20,10,1
Феодосія (міськрада)87,34,27,40,30,30,1
Судак (міськрада)71,517,38,40,20,30,1
Ялта (міськрада)86,81,110,10,20,30,1
Бахчисарайський район69,320,18,20,30,10,1
Білогірський район60,428,97,90,20,20,1
Джанкойський район62,020,415,80,30,2
Кіровський район64,224,08,40,50,20,1
Красногвардійський район69,415,411,90,40,20,1
Красноперекопський район53,315,526,80,40,10,30,9
Ленінський район70,414,810,60,40,20,1
Нижньогірський район72,715,210,50,30,1
Первомайський район58,419,919,30,50,10,1
Роздольненський район64,012,620,80,40,50,10,1
Сакський район64,516,516,90,50,30,10,1
Сімферопольський район67,021,49,60,30,30,1
Совєтський район64,421,210,40,30,10,10,3
Чорноморський район70,911,914,80,30,3

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 38,82 % мешканців Автономної Республіки Крим вказали вільне володіння українською мовою, а 95,48 % російською мовою. 90,88 % мешканців Автономної Республіки Крим вказали вільне володіння мовою своєї національності.

Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Автономної Республіки Крим за даними перепису населення 2001 року[16][17]

своєї

національності

українська російська
Росіяни 99,83 % 28,38 %
Українці 75,60 % 89,99 %
Кримські татари 95,89 % 19,35 % 85,83 %
Білоруси 28,26 % 29,20 % 96,51 %
Татари 75,08 % 18,11 % 89,93 %
Вірмени 65,36 % 23,10 % 91,57 %
Євреї 5,98 % 29,72 % 99,29 %
Поляки 14,10 % 58,65 % 94,51 %
Молдовани 48,36 % 33,18 % 96,17 %
Азербайджанці 64,25 % 19,74 % 88,79 %
Узбеки 49,78 % 20,56 % 89,68 %
Корейці 30,87 % 19,29 % 98,23 %
Греки 35,13 % 23,61 % 95,71 %
Німці 32,26 % 30,05 % 98,70 %
Мордва 33,51 % 19,07 % 97,83 %
Чуваші 38,46 % 19,48 % 97,42 %
Роми 74,05 % 18,83 % 84,65 %
Болгари 39,80 % 41,08 % 97,60 %
Грузини 44,81 % 26,94 % 91,49 %
Марійці 39,21 % 19,10 % 96,42 %

Перепис 1979

Рідна мова населення Кримської області УРСР за результатами перепису 1979 року.[18]

рідна мовачисельністьчастка
російська1 800 09784,3 %
українська290 74313,6 %
інша45 0762,1 %

Перепис 1970

Рідна мова населення Кримської області УРСР за результатами перепису 1970 року.[19]

рідна мовачисельністьчастка
російська1 491 14182,2 %
українська284 97715,7 %
інша37 3842,1 %

Перепис 1959

Рідна мова населення Кримської області УРСР за результатами перепису 1959 року.[20]

рідна мовачисельністьчастка
російська1038 10086,4 %
українська141 70011,8 %
інша21 7001,8 %

Перепис 1926

Рідна мова населення Кримської АСРР за результатами перепису 1926 року[21]

рідна мовачисельністьчастка
російська384 00053,79 %
татарська186 02426,06 %
німецька42 1955,91 %
українська33 7604,73 %
єврейська21 9313,07 %
грецька14 8552,08 %
болгарська10 9091,53 %
вірменська9 9871,40 %
польська2 2810,32 %

Перепис 1897

Мовний склад населення Таврійської губернії за переписом 1897 р.

Рідна мова населення кримських повітів Таврійської губернії за результатами перепису 1897 року.[22]

рідна мовачисельністьчастка
татарська194 29435,55 %
російська180 96333,11 %
українська64 70311,84 %
німецька31 5905,78 %
єврейська24 1684,42 %
грецька17 1143,13 %
вірменська8 3171,52 %
болгарська7 4501,36 %
польська6 9291,27 %

Рідна мова населення адміністративних одиниць Криму за результатами перепису 1897 року.

населеннятатарськаросійськаукраїнськанімецькаєвреї*грецькавірменськаболгарськапольська
Сімферополь49 07819,7 %45,7 %6,9 %1,4 %15,9 %1,7 %4,0 %0,2 %3,0 %
Бахчисарай12 95986,0 %7,3 %0,6 %0,1 %1,6 %3,8 %0,3 %0,1 %
Карасубазар12 96864,0 %16,4 %1,7 %0,8 %9,3 %1,3 %6,2 %0,1 %0,1 %
Сімферопольський повіт (с. н.)66 71250,6 %26,0 %9,7 %7,5 %0,1 %1,4 %0,4 %2,0 %0,3 %
Євпаторія17 91349,4 %26,3 %6,4 %1,2 %8,4 %5,1 %1,9 %0,0 %0,4 %
Євпаторійський повіт (с. н.)45 29840,1 %14,1 %26,9 %16,3 %0,1 %0,2 %0,3 %0,0 %0,3 %
Перекоп5 27923,9 %48,4 %8,0 %0,5 %12,6 %0,1 %3,6 %0,5 %
Перекопський повіт (с. н.)46 11423,9 %19,9 %23,6 %25,4 %1,4 %0,5 %0,9 %0,0 %0,3 %
Феодосія24 09618,8 %46,8 %7,7 %1,3 %11,4 %5,3 %3,7 %0,2 %2,5 %
Старий Крим3 33016,8 %35,1 %5,1 %1,9 %0,4 %24,4 %11,9 %2,3 %0,2 %
Феодосійський повіт (с. н.)88 43244,5 %25,5 %12,8 %5,1 %0,2 %2,9 %1,3 %6,5 %0,1 %
Ялта13 1553,3 %66,2 %4,3 %1,4 %6,7 %9,1 %2,4 %0,1 %2,0 %
Ялтинський повіт (с. н.)60 10571,2 %18,6 %2,4 %0,2 %0,2 %4,6 %0,5 %0,0 %0,3 %
Керч33 3476,7 %57,8 %8,0 %0,8 %12,9 %5,3 %2,0 %0,2 %2,6 %
Єнікале1 4380,3 %75,7 %5,3 %0,5 %4,6 %12,2 %0,1 %1,2 %
Керч-Єнікалейське градонач. (с. н.)8 9133,7 %45,0 %48,2 %0,2 %0,8 %0,8 %0,0 %0,1 %0,0 %
Севастополь53 5953,4 %63,5 %13,7 %1,7 %6,9 %2,9 %0,8 %0,1 %5,1 %
Балаклава1 2151,7 %40,3 %1,4 %0,3 %0,7 %51,4 %0,4 %0,4 %1,1 %
Севастопольське градонач. (с. н.)2 6452,7 %58,7 %7,8 %1,1 %25,4 %0,9 %0,3 %1,3 %
  • Євреї рахувалися за національною приналежністю, без відносно рідної мови

Місце народження

За переписом 2001 року 65,2 % населення Автономної республіки Крим народилися на території України (УРСР) — а саме: 49,1 % народилися у Криму, 16,1 % — у інших областях України.[23] 32,0 % мешканців АР Крим народилися на території інших держав (зокрема 18,8 % — на території Росії/РРФСР, 8,1 % — на території Узбекистану, 1,4 % Казахстану, 1,3 % — Білорусі), 2,8 % населення не вказали своє місце народження.

Порівняно з переписом 1989 року питома вага уродженців Криму у його населенні зросла на 5,8 в. п., з 43,3 % до 49,1 % , питома вага уродженців інших регіонів України скоротилася на 4,6 в. п. з 20,7 % до 16,1 %, питома вага уродженців Росії скоротилася на 8,6 в. п., з 27,4 % до 18,8 %, а питома вага уродженців Узбекистану збільшилась учетверо, з 1,5 % до 8,1 % населення.[24]

Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Автономної республіки Крим за переписом 2001 року:

Населення АР Крим за місцем народження
уродженців області кількість частка у населенні
АР Крим99365649,1
Херсонської295941,5
Вінницької236101,2
Донецької231321,1
Хмельницької217011,1
Сумської215061,1
Житомирської197811,0
Запорізької177700,9
Полтавської155210,8
Дніпропетровської146540,7
Чернігівської144750,7
Луганської120050,6
Харківської113760,6
Черкаської109270,5
Одеської106130,5
Київської100860,5
Львівської86160,4
Рівненської86010,4
Кіровоградської85190,4
Волинської77270,4
Миколаївської75360,4
Севастополя67470,3
Тернопільської60460,3
Івано-Франківської56710,3
м. Києва43180,2
Чернівецької28630,1
Закарпатської20290,1

Природний рух населення

Показники народжуваності, смертності та природного приросту у 1950—2014 рр.

коефіцієнт (на 1000 осіб)1950[25]1960[25]1970[26]1990[27]2000[27]2010[27]2013[27]
народжуваності23,020,616,013,07,311,812,2
смертності7,36,37,410,513,914,513,7
природного приросту15,714,38,62,5-6,6-2,7-1,5

Найбільші міста і селища

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 11,0 тисяч
за даними Держкомстату[28][29]
Сімферополь 338,3 Армянськ 22,3
Керч 144,6 Білогірськ 18,3
Євпаторія 107,0 Судак 15,5
Ялта 78,2 Приморський 15,0
Феодосія 69,0 Гвардійське 12,7
Джанкой 35,7 Октябрське 11,7
Красноперекопськ 29,7 Гресівський 11,5
Алушта 28,3 Гаспра 11,4
Бахчисарай 26,7 Щолкіне 11,2
Саки 23,4 Чорноморське 11,1

Зайнятість населення

Сфери зайнятості населення АР Крим за переписом 2001 року.[30]

сфера діяльностікількість зайнятихчастка
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство154 17222,6 %
Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту81 91412,0 %
Обробна промисловість65 8439,7 %
Охорона здоров'я та соціальна допомога64 5729,5 %
Транспорт і зв'язок49 4107,2 %
Освіта46 8236,9 %
Державне управління45 9726,7 %
Готелі та ресторани40 5075,9 %
Будівництво39 6145,8 %
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам22 0013,2 %
Виробництво електроенергії, газу та води21 2733,1 %
Колективні, громадські та особисті послуги17 9012,6 %
Неточно вказали або не вказали вид діяльності13 9702,0 %
Фінансова діяльність5 2390,8 %
Рибне господарство4 7590,7 %
Послуги домашньої прислуги4 0620,6 %
Добувна промисловість3 4970,5 %
Екстериторіальна діяльність300,0 %
Всього зайнятих економічною діяльністю681 559100,0 %

Джерела

  • Водарскій Я. Є., Єлісєєва О. І., Кабузан В. М. Населення Криму в кінці XVIII — кінці XX століть (Чисельність, розміщення, етнічний склад). — Москва, 2003.
  • «От киммерийцев до крымчаков» — 3-е изд., стереотипное под ред. И. Н. Храпунова, А. Г. Герцена — Симферополь: издательство «ДОЛЯ», 2006. — 288 с.
  • https://web.archive.org/web/20101106203617/http://www.ukrcensus.gov.ua/rus/results/general/estimated/crimea/

Посилання

Примітки

  1. Верховна Рада України внесла запропоновані Урядом зміни до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Рада визначила дату початку тимчасової окупації Криму // unian, 15.09.2015 | 17:58; «Фактичне захоплення Верховної Ради Криму відбулося 26 лютого а порушення збройними силами Росії порядку перетину — 20 лютого. Це підтверджено відповідними юридично правовими нормами», — пояснив глава МЗС, Рада визначила дату початку тимчасової окупації Криму // pravda.if.ua, 16 вересня, 9:46
  2. Доктрина міжнародного права та праці видатних юристів — міжнародників як джерело міжнародного права
  3. Розвиток феодалізму в Кримському Ханстві в XVII—XVIII століттях
  4. Tunmann / frametext.htm Йоганн Тунманн "Кримське ханство" стр 28
  5. Российская Академия наук, Институт российской истории. Я. Е. Водарский, О. И. Елисеева, В. М. Кабузан. Население Крыма в конце XVIII — конце XX веков (Численность, размещение, этнический состав). Москва — 2003. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 1 березня 2015.
  6. Суспільно-політична ситуація, етнодемографічні та етносоціальні зміни в Криму у середині 1950-х — 1980-х рр. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 10 липня 2013.
  7. Зміни в етно-національному складі населення півдня України в 60-80-ті роки ХХ ст.
  8. Національний склад населення України в XX сторіччі. Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 10 липня 2013.
  9. Переписи населения Российской Империи, СССР
  10. http://pop-stat.mashke.org/ukraine-ethnic2001.htm
  11. за рідною мовою
  12. віднесені до складу татарськомовних
  13. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Крымская АРСР
  14. Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР. 1929
  15. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
  16. Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 12 серпня 2016.
  17. Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення за національністю та рідною мовою | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 12 серпня 2016.
  18. Численность и состав населения СССР. По данным Всесоюзной переписи населения 1979 г. — ЦЧУ СССР, М., 1984
  19. Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
  20. Кабузан В. М. — «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса»
  21. Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
  22. Перепис 1897: Таврійська губернія. Архів оригіналу за 10 січня 2014. Процитовано 8 листопада 2013.
  23. Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року»
  24. Всесоюзная перепись населения 1989 года. Распределение населения республик СССР и их регионов по месту рождения. Крымская область
  25. «Численность, состав и движение населения СССР» Статистические материалы. — М., 1965
  26. Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) — М., 1975
  27. Демографічний паспорт регіонів Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення
  28. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року», — Київ, Державна служба статистики України, 2014
  29. При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
  30. Статистичний збірник «Зайняте населення України. Кількість зайнятого населення та його розподіл за видами економічної діяльності»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.