Футболіст року в Центральній та Східній Європі

Футболіст року в Центральній та Східній Європі — приз найкращому гравцеві центрально-східної частини європейського континенту. На перших порах існування конкурс мав офіційну назву «Рубіновий м'яч». Із 2018-го проводиться сайтом київської газети «Український футбол», перед тим — згаданим виданням, радіохвилею Berlin-Britz (Німеччина), радіомережею Radioropa (Німеччина) та інформагентством Allgemeiner Deutscher Nachrichtendienst (НДР). Лауреатом може стати будь-який футболіст із громадянством держав зі Сходу та Центру Європи, не залежно від того, в якому чемпіонаті він виступає.

Емблема конкурсу

Історія

1960 рік виявився унікальним для футболу держав т. зв. «соціалістичного табору»: на прем'єрному чемпіонаті Європи (щоправда, тоді він іменувався Кубком) усі призові місця посіли збірні зі східної частини Старого Світу — СРСР, СФРЮ та Чехословаччини, а на XVII Літніх Олімпійських іграх ті ж югослави здобули перемогу плюс угорці вирвали «бронзу» в боротьбі з італійцями. Сьогодні такі досягнення видаються чимось незбагненним, але й тоді їх сприймали, як щось особливе.

Вважали так і журналісти східнонімецького інформаційного агентства Allgemeiner Deutscher Nachrichtendienst (ADN), які вирішили увіковічнити настільки успішний для соціалістичних держав сезон, започаткувавши цікавий конкурс: за ситуації, коли паризький журнал France Football щорічно окреслює прізвища провідних європейських майстрів гри «11х11», нове опитування буде звужене до географічних меж центрально-східної частини континенту (простору, для якого в німців існує термін Osteuropa). Одразу було визначено критерії конкурсу, від яких не відступали не тільки «ендеерівці», а й інші медійні організації, котрі в майбутньому підхоплять у них право його проведення: наперед визначалася шістка найліпших гравців (перша та друга призові трійки), за яких і голосували журналісти з тих же країн соцтабору.

ADN опікувалося референдумом до 1991-го включно: в травні наступного року агентство ліквідували, позаяк політичні зміни (об'єднання Німеччини) унеможливлювали його подальше існування. Хоча вже з початку 1980-х конкурс набув ледь не підпільного вигляду: справа в тому, що якраз тоді втік на Захід екс-гравець східнонімецької збірної Юрген Шпарвассер (він провів єдиний гол в єдиному матчі між національними командами НДР та ФРН), а його ім'я згадувалося в реєстрі за підсумком 1974-го (року, коли на Х мундіалі відбулася пріснопам'ятна зустріч), що не подобалося керівникам Штазі. Отож опитування проводилося, радше, за інерцією, а повні викладки результатів попередніх сезонів не публікувались.

Утім, плебісцит не загинув: упродовж наступних 21 року його організовували дві радіостанції з Берліна — Radioropa та Berlin-Britz. Обидві якогось моменту припиняли існування (перша — 2008-го, не отримавши продовження ліцензії на радіомовлення; друга — 2013-го), щоразу колапс наставав у вересні, в обох випадках через фінансові причини, плюс до того — як одна, так і друга орієнтувалися насамперед на аудиторію, утворену слухачами-емігрантами з країн колишнього соцтабору. Останні й виконували функцію респондентів.

2013 року право проведення конкурсу перехопила газета «Український футбол» із Києва. З 2018-го, за наслідком того, що видання припинило існування, плебісцит почав проводити його офіційний сайт, який продовжує функціонувати.

Також у перші роки переможець референдуму ADN вважався володарем «Рубінового м'яча», хоча поки не існує підтвердження того, що заявлений приз існував у матеріальному вигляді.

Футболіст року

ADN

Опитування інформагентства Allgemeiner Deutscher Nachrichtendienst (1960—1991):

1960
1. Ю. Войнов (СРСР; «Динамо» К.) — 22 % голосів
2. Л. Яшин (СРСР; «Динамо» М.) — 19 %
3. Б. Костич (СФРЮ; «Црвена Звєзда») — 17 %
4. І. Колев (Болгарія; ЦДНА Сф.) — 15 %
5. Я. Гереч (Угорщина; «Уйпешт Дожа») — 14 %
6. Б. Відинич (СФРЮ; «Раднички») — 13 %

1961
1. Г. Найденов (Болгарія; ЦДНА Сф.) — 21 %
2. Д. Грошич (Угорщина; «Татабанья») — 19 %
3. Л. Яшин (СРСР; «Динамо» М.) — 18 %
4. Й. Масопуст (Чехословаччина; «Дукла») — 16 %
5. Д. Шекулараць (СФРЮ; «Црвена Звєзда») — 15 %
6. М. Месхі (СРСР; «Динамо» Тб.) — 11 %

1962
Йозеф Масопуст
1. Й. Масопуст (Чехословаччина; «Дукла») — 74 %
2. М. Галич (СФРЮ; «Партизан») — 12 %
3. В. Шройф (Чехословаччина; «Слован» Бр.) — 6 %
4. А. Квашняк (Чехословаччина; «Спарта») — 4 %
5. Л. Тихі (Угорщина; «Гонвед») — 3 %
6. Д. Шекулараць (СФРЮ; «Црвена Звєзда») — 1 %

1963
1. Л. Яшин (СРСР; «Динамо» М.) — 75 %
2. Й. Масопуст (Чехословаччина; «Дукла») — 10 %
3. С. Плускал (Чехословаччина; «Дукла») — 6 %
4. А. Шаламанов (Болгарія; «Славія» Сф.) — 4 %
5. Ф. Альберт (Угорщина; «Ференцварош») — 3 %
6. М. Кайзер (НДР; «Вісмут») — 2 %

1964
1. В. Воронін (СРСР; «Торпедо») — 53 %
2. Ф. Бене (Угорщина; «Уйпешт Дожа») — 20 %
3. Ф. Альберт (Угорщина; «Ференцварош») — 9 %
4. Л. Яшин (СРСР; «Динамо» М.) — 8 %
5. К. Урбанчик (НДР; «Хемі») — 7 %
6. Н. Котков (Болгарія; «Локомотив» Сф.) — 3 %

1965
Ян Поплухар
1. Я. Поплухар (Чехословаччина; «Слован» Бр.) — 22 %
2. Г. Аспарухов (Болгарія; «Левськи») — 19 %
3. В. Воронін (СРСР; «Торпедо») — 17 %
4. Ф. Альберт (Угорщина; «Ференцварош») — 16 %
5. С. Метревелі (СРСР; «Динамо» Тб.) — 14 %
6. Ф. Бене (Угорщина; «Уйпешт Дожа») — 12 %

1966
1. Ф. Бене (Угорщина; «Уйпешт Дожа») — 25 %
2. Ф. Альберт (Угорщина; «Ференцварош») — 22 %
3. Й. Масопуст (Чехословаччина; «Дукла») — 18 %
4. Н. Добрин (Румунія; «Арджеш») — 15 %
5. В. Васович (СФРЮ; «Партизан» + «Аякс» (Го.) — 11 %
6. Д. Джаїч (СФРЮ; «Црвена Звєзда») — 9 %

1967
1. Ф. Альберт (Угорщина; «Ференцварош») — 74 %
2. І. Численко (СРСР; «Динамо» М.) — 8 %
3. Я. Фаркаш (Угорщина; «Вашаш») — 7 %
4. А. Бишовець (СРСР; «Динамо» К.) — 6 %
5. Н. Добрин (Румунія; «Арджеш») — 3 %
6. Е. Стрельцов (СРСР; «Торпедо») — 2 %

1968
1. Д. Джаїч (СФРЮ; «Црвена Звєзда») — 79 %
2. А. Дунаї (Угорщина; «Уйпешт Дожа») — 9 %
3. Г. Аспарухов (Болгарія; «Левськи») — 6 %
4. Й. Адамець (Чехословаччина; «Спартак» Тр.) — 3 %
5. Л. Сюч (Угорщина; «Ференцварош») — 2 %
6. С. Симеонов (Болгарія; «Славія» Сф.) — 1 %

1969
Володимир Мунтян
1. В. Мунтян (СРСР; «Динамо» К.) — 23 %
2. П. Жеков (Болгарія; ЦСКА Сф.) — 20 %
3. Л. Куна (Чехословаччина; «Спартак» Тр.) — 19 %
4. Д. Джаїч (СФРЮ; «Црвена Звєзда») — 17 %
5. Й. Адамець (Чехословаччина; «Спартак» Тр.) — 13 %
6. О. Венцель-ст. (Чехословаччина; «Слован» Бр.) — 8 %

1970
1. Д. Джаїч (СФРЮ; «Црвена Звєзда») — 24 %
2. А. Шестерньов (СРСР; ЦСКА М.) — 21 %
3. В. Любанський (Польща; «Гурник») — 18 %
4. Йосип Скоблар (СФРЮ; «Марсель» (Фр.) — 14 %
5. А. Бишовець (СРСР; «Динамо» К.) — 13 %
6. К. Діну (Румунія; «Динамо» Бх.) — 10 %

1971
1. Є. Рудаков (СРСР; «Динамо» К.) — 38 %
2. Й. Скоблар (СФРЮ; «Марсель» (Фр.) — 34 %
3. Ф. Бене (Угорщина; «Уйпешт Дожа») — 10 %
4. Д. Домазос (Греція; «Панатінаїкос») — 9 %
5. Д. Джаїч (СФРЮ; «Црвена Звєзда») — 6 %
6. В. Васович (СФРЮ; «Аякс» (Го.) — 3 %

1972
1. В. Колотов (СРСР; «Динамо» К.) — 27 %
2. В. Любанський (Польща; «Гурник») — 23 %
3. Й. Скоблар (СФРЮ; «Марсель» (Фр.) — 20 %
4. К. Дейна (Польща; «Легія») — 15 %
5. М. Хурцилава (СРСР; «Динамо» Тб.) — 11 %
6. O. Блохін (СРСР; «Динамо» К.) — 4 %

1973
1. К. Дейна (Польща; «Легія») — 29 %
2. Х. Бонев (Болгарія; «Локомотив» Пл.) — 21 %
3. Я. Томашевський (Польща; ЛКС) — 18 %
4. Е. Марич (СФРЮ; «Вележ») — 16 %
5. Ф. Бене (Угорщина; «Уйпешт Дожа») — 13 %
6. O. Блохін (СРСР; «Динамо» К.) — 3 %

1974
1. К. Дейна (Польща; «Легія») — 63 %
2. O. Блохін (СРСР; «Динамо» К.) — 14 %
3. Г. Лято (Польща; «Сталь») — 12 %
4. К. Діну (Румунія; «Динамо» Бх.) — 6 %
5. В. Колотов (СРСР; «Динамо» К.) — 3 %
6. Ю. Шпарвассер (НДР; «Магдебург») — 2 %

1975
Олег Блохін
1. O. Блохін (СРСР; «Динамо» К.) — 80 %
2. Л. Буряк (СРСР; «Динамо» К.) — 7 %
3. Б. Облак (СФРЮ; «Гайдук» + «Шальке» (ФРН) — 6 %
4. В. Онищенко (СРСР; «Динамо» К.) — 4 %
5. Д. Джорджеску (Румунія; «Динамо» Бх.) — 2 %
6. Х. Бонев (Болгарія; «Локомотив» Пл.) — 1 %

1976
1. І. Віктор (Чехословаччина; «Дукла») — 72 %
2. А. Ондруш (Чехословаччина; «Слован» Бр.) — 10 %
3. O. Блохін (СРСР; «Динамо» К.) — 7 %
4. А. Паненка (Чехословаччина; «Богеміанс») — 5 %
5. І. Чуркович (СФРЮ; «Сент-Етьєн» (Фр.) — 4 %
6. М. Масний (Чехословаччина; «Слован» Бр.) — 2 %

1977
1. O. Блохін (СРСР; «Динамо» К.) — 31 %
2. Т. Ньїлаши (Угорщина; «Ференцварош») — 28 %
3. Д. Джорджеску (Румунія; «Динамо» Бх.) — 12 %
4. А. Торочик (Угорщина; «Уйпешт Дожа») — 11 %
5. Д. Кіпіані (СРСР; «Динамо» Тб.) — 10 %
6. Д. Мужинич (СФРЮ; «Гайдук») — 8 %

1978
1. Т. Ньїлаши (Угорщина; «Ференцварош») — 34 %
2. З. Негода (Чехословаччина; «Дукла») — 22 %
3. O. Блохін (СРСР; «Динамо» К.) — 19 %
4. М. Масний (Чехословаччина; «Слован» Бр.) — 16 %
5. З. Бонек (Польща; «Відзев») — 6 %
6. І. Кочиш (Угорщина; «Гонвед») — 3 %

1979
1. С. Сушич (СФРЮ; «Сараєво») — 27 %
2. З. Бонек (Польща; «Відзев») — 25 %
3. З. Негода (Чехословаччина; «Дукла») — 24 %
4. Й. Штрайх (НДР; «Магдебург») — 15 %
5. В. Старухін (СРСР; «Шахтар») — 7 %
6. А. Паненка (Чехословаччина; «Богеміанс») — 2 %

1980
1. А. Паненка (Чехословаччина; «Богеміанс») — 35 %
2. O. Блохін (СРСР; «Динамо» К.) — 20 %
3. Л. Візек (Чехословаччина; «Дукла») — 18 %
4. В. Петрович (СФРЮ; «Црвена Звєзда») — 17 %
5. В. Безсонов (СРСР; «Динамо» К.) — 9 %
6. М. Радукану (Румунія; «Стяуа») — 1 %

1981
1. O. Блохін (СРСР; «Динамо» К.) — 47 %
2. Р. Шенгелія (СРСР; «Динамо» Тб.) — 32 %
3. О. Чивадзе (СРСР; «Динамо» Тб.) — 11 %
4. З. Бонек (Польща; «Відзев») — 5 %
5. Зл. Вуйович (СФРЮ; «Гайдук») — 3 %
6. Т. Ньїлаши (Угорщина; «Ференцварош») — 2 %

1982
1. З. Бонек (Польща; «Відзев» + «Ювентус» (Іт.) — 51 %
2. Р. Дасаєв (СРСР; «Спартак» М.) — 16 %
3. Ю. Млинарчик (Польща; «Відзев») — 15 %
4. Я. Фіала (Чехословаччина; «Дукла») — 8 %
5. Т. Ньїлаши (Угорщина; «Ференцварош») — 6 %
6. І. Ґараба (Угорщина; «Гонвед») — 4 %

1983
1. Р. Дасаєв (СРСР; «Спартак» М.) — 28 %
2. С. Сушич (СФРЮ; «Парі Сен-Жермен» (Фр.) — 25 %
3. Т. Ньїлаши (Угорщина; «Ференцварош» + «Аустрія» (Ав.) — 17 %
4. Ф. Черенков (СРСР; «Спартак» М.) — 14 %
5. З. Бонек (Польща; «Ювентус» (Іт.) — 13 %
6. С. Младенов (Болгарія; ЦСКА Сф.) — 3 %

1984
1. С. Сушич (СФРЮ; «Парі Сен-Жермен» (Фр.) — 32 %
2. Г.-Ю. Дьорнер (НДР; «Динамо» Дре.) — 26 %
3. Г. Литовченко (СРСР; «Дніпро») — 21 %
4. В. Хадзипанагіс (Греція; «Іракліс») — 10 %
5. С. Лунг (Румунія; «Університатя») — 6 %
6. В. Заєць (СФРЮ; «Динамо» Зг. + «Панатінаїкос») — 5 %

1985
1. O. Протасов (СРСР; «Дніпро») — 30 %
2. З. Бонек (Польща; «Ювентус» (Іт.) + «Рома» (Іт.) — 29 %
3. A. Дем'яненко (СРСР; «Динамо» К.) — 28 %
4. O. Блохін (СРСР; «Динамо» К.) — 6 %
5. Л. Детарі (Угорщина; «Гонвед») — 4 %
6. В. Халіходжич (СФРЮ; «Нант» (Фр.) — 3 %

1986
1. I. Бєланов (СРСР; «Динамо» К.) — 29 %
2. О. Заваров (СРСР; «Динамо» К.) — 27 %
3. Г. Дукадам (Румунія; «Стяуа») — 25 %
4. П. Яковенко (СРСР; «Динамо» К.) — 13 %
5. O. Блохін (СРСР; «Динамо» К.) — 5 %
6. Р. Дасаєв (СРСР; «Спартак» М.) — 1 %

1987
1. О. Заваров (СРСР; «Динамо» К.) — 42 %
2. O. Протасов (СРСР; «Дніпро») — 21 %
3. Г. Хаджі (Румунія; «Стяуа») — 18 %
4. Ю. Млинарчик (Польща; «Порту» (П.) — 9 %
5. А. Рот (Угорщина; «Фейєноорд» (Го.) — 8 %
6. Р. Кеметару (Румунія; «Динамо» Бх.) — 2 %

1988
1. О. Михайличенко (СРСР; «Динамо» К.) — 49 %
2. О. Заваров (СРСР; «Динамо» К. + «Ювентус» (Іт.) — 15 %
3. О. Кузнєцов (СРСР; «Динамо» К.) — 12 %
4. Д. Стойкович (СФРЮ; «Црвена Звєзда») — 11 %
5. Р. Дасаєв (СРСР; «Спартак» М. + «Севілья» (Ісп.) — 9 %
6. A. Дем'яненко (СРСР; «Динамо» К.) — 4 %

1989
1. Г. Хаджі (Румунія; «Стяуа») — 37 %
2. Д. Стойкович (СФРЮ; «Црвена Звєзда») — 35 %
3. В. Безсонов (СРСР; «Динамо» К.) — 10 %
4. С. Сушич (СФРЮ; «Парі Сен-Жермен» (Фр.) — 8 %
5. О. Михайличенко (СРСР; «Динамо» К.) — 7 %
6. Х. Стоїчков (Болгарія; ЦСКА Сф.) — 3 %

1990
1. Р. Просінечки (СФРЮ; «Црвена Звєзда») — 33 %
2. Г. Хаджі (Румунія; «Стяуа» + «Реал» (Ісп.) — 26 %
3. Д. Стойкович (СФРЮ; «Црвена Звєзда» + «Марсель» (Фр.) — 20 %
4. Х. Стоїчков (Болгарія; ЦСКА Сф. + «Барселона» (Ісп.) — 14 %
5. С. Сушич (СФРЮ; «Парі Сен-Жермен» (Фр.) — 6 %
6. З. Бобан (СФРЮ; «Динамо» Зг.) — 1 %

1991
1. Д. Панчев (Македонія; «Црвена Звєзда») — 24 %
2. Д. Савичевич (Югославія; «Црвена Звєзда») — 22 %
3. Х. Стоїчков (Болгарія; «Барселона» (Ісп.) — 21 %
4. Г. Попеску (Румунія; ПСВ (Го.) — 16 %
5. Р. Просінечки (Хорватія; «Црвена Звєзда» + «Реал» (Ісп.) — 15 %
6. М. Белодедичі (Румунія; «Црвена Звєзда») — 2 %

«Radioropa»

Опитування радіомережі «Radioropa» (1992—2007):

1992
1. Х. Стоїчков (Болгарія; «Барселона» (Ісп.) — 55 %
2. Л. Моравчик (Чехословаччина; «Сент-Етьєн» (Фр.) — 19 %
3. Д. Шукер (Хорватія; «Севілья» (Ісп.) — 12 %
4. А. Бокшич (Хорватія; «Марсель» (Фр.) — 7 %
5. Г. Попеску (Румунія; ПСВ (Го.) — 4 %
6. Г. Хаджі (Румунія; «Реал» (Ісп.) + «Брешія» (Іт.) — 3 %

1993
1. А. Канчельськис (Росія; «Манчестер Юнайтед» (Ан.) — 36 %
2. А. Бокшич (Хорватія; «Марсель» (Фр.) + «Лаціо» (Іт.) — 31 %
3. Е. Костадінов (Болгарія; «Порту» (П.) — 11 %
4. С. Кир’яков (Росія; «Карлсруе» (Н.) — 9 %
5. Х. Стоїчков (Болгарія; «Барселона» (Ісп.) — 8 %
6. В. Онопко (Росія; «Спартак» М.) — 5 %

1994
1. Х. Стоїчков (Болгарія; «Барселона» (Ісп.) — 77 %
2. А. Канчельськис (Росія; «Манчестер Юнайтед» (Ан.) — 10 %
3. Й. Лечков (Болгарія; «Гамбург» (Н.) — 6 %
4. Г. Хаджі (Румунія; «Брешія» (Іт.) + «Барселона» (Ісп.) — 4 %
5. Д. Савичевич (Югославія; «Мілан» (Іт.) — 2 %
6. В. Леоненко (Україна; «Динамо» К.) — 1 %

1995
1. Д. Савичевич (Югославія; «Мілан» (Іт.) — 25 %
2. Д. Шукер (Хорватія; «Севілья» (Ісп.) — 23 %
3. А. Канчельськис (Росія; «Манчестер Юнайтед» (Ан.) + «Евертон» (Ан.) — 20 %
4. П. Міятович (Югославія; «Валенсія» (Ісп.) — 16 %
5. З. Бобан (Хорватія; «Мілан» (Іт.) — 9 %
6. Х. Стоїчков (Болгарія; «Барселона» (Ісп.) + «Парма» (Іт.) — 7 %

1996
1. Д. Шукер (Хорватія; «Севілья» (Ісп.) + «Реал» (Ісп.) — 46 %
2. К. Поборський (Чехія; «Славія» Пр. + «Манчестер Юнайтед» (Ан.) — 27 %
3. Г. Попеску (Румунія; «Барселона» (Ісп.) — 10 %
4. П. Бергер (Чехія; «Боруссія» Д. (Н.) + «Ліверпуль» (Ан.) — 8 %
5. А. Бокшич (Хорватія; «Лаціо» (Іт.) + «Ювентус» (Іт.) — 6 %
6. Р. Бейбл (Чехія; «Славія» Пр. + «Атлетико» (Ісп.) — 3 %

1997
1. П. Міятович (Югославія; «Реал» (Ісп.) — 50 %
2. К. Балаков (Болгарія; «Штуттгарт» (Н.) — 22 %
3. Х. Саліхамиджич (Боснія та Герцеговина; «Гамбург» (Н.) — 11 %
4. А. Шевченко (Україна; «Динамо» К.) — 7 %
5. Д. Шукер (Хорватія; «Реал» (Ісп.) — 6 %
6. А. Бокшич (Хорватія; «Ювентус» (Іт.) + «Лаціо» (Іт.) — 4 %

1998
1. Д. Шукер (Хорватія; «Реал» (Ісп.) — 40 %
2. С. Ребров (Україна; «Динамо» К.) — 25 %
3. П. Міятович (Югославія; «Реал» (Ісп.) — 13 %
4. А. Іліє (Румунія; «Валенсія» (Ісп.) — 9 %
5. А. Шевченко (Україна; «Динамо» К.) — 8 %
6. Н. Махлас (Греція; «Вітессе» (Го.) — 5 %

1999
Сергій Ребров
1. С. Ребров (Україна; «Динамо» К.) — 38 %
2. А. Шевченко (Україна; «Динамо» К. + «Мілан» (Іт.) — 36 %
3. С. Михайлович (Югославія; «Лаціо» (Іт.) — 12 %
4. З. Бобан (Хорватія; «Мілан» (Іт.) — 10 %
5. Г. Хаджі (Румунія; «Галатасарай») — 3 %
6. П. Недвед (Чехія; «Лаціо» (Іт.) — 1 %

2000
1. А. Шевченко (Україна; «Мілан» (Іт.) — 64 %
2. Є. Титов (Росія; «Спартак» М.) — 15 %
3. З. Захович (Словенія; «Олімпіакос» + «Валенсія» (Ісп.) — 8 %
4. П. Недвед (Чехія; «Лаціо» (Іт.) — 7 %
5. Я. Коллер (Чехія; «Андерлехт» (Бе.) — 4 %
6. Х. Шукюр (Туреччина; «Галатасарай» + «Інтер» (Іт.) — 2 %

2001
1. О. Мостовий (Росія; «Сельта» (Ісп.) — 26 %
2. П. Недвед (Чехія; «Лаціо» (Іт.) + «Ювентус» (Іт.) — 24 %
3. А. Шевченко (Україна; «Мілан» (Іт.) — 23 %
4. С. Барбарез (Боснія та Герцеговина; «Гамбург» (Н.) — 19 %
5. Е. Олісадебе (Польща; «Панатінаїкос») — 5 %
6. І. Тудор (Хорватія; «Ювентус» (Іт.) — 3 %

2002
1. В. Белькевич (Білорусь; «Динамо» К.) — 22 %
2. Т. Росицький (Чехія; «Боруссія» Д. (Н.) — 20 %
3. Д. Лоськов (Росія; «Локомотив» М.) — 18 %
4. Х. Шаш (Туреччина; «Галатасарай») — 17 %
5. П. Недвед (Чехія; «Ювентус» (Іт.) — 15 %
6. К. Каладзе (Грузія; «Мілан» (Іт.) — 8 %

2003
1. П. Недвед (Чехія; «Ювентус» (Іт.) — 48 %
2. А. Шевченко (Україна; «Мілан» (Іт.) — 38 %
3. К. Ніхат (Туреччина; «Реал Сосьєдад» (Ісп.) — 6 %
4. Д. Пршо (Хорватія; «Монако» (Фр.) — 4 %
5. Я. Коллер (Чехія; «Боруссія» Д. (Н.) — 3 %
6. А. Муту (Румунія; «Парма» (Іт.) + «Челсі» (Н.) — 1 %

2004
Андрій Шевченко
1. А. Шевченко (Україна; «Мілан» (Іт.) — 76 %
2. Т. Загоракіс (Греція; АЕК + «Болонья» (Іт.) — 8 %
3. П. Недвед (Чехія; «Ювентус» (Іт.) — 7 %
4. М. Барош (Чехія; «Ліверпуль» (Ан.) — 4 %
5. М. Верпаковськис (Латвія; «Динамо» К.) — 3 %
6. Я. Коллер (Чехія; «Боруссія» Д. (Н.) — 2 %

2005
1. А. Шевченко (Україна; «Мілан» (Іт.) — 67 %
2. О. Глєб (Білорусь; «Штуттгарт» (Н.) + «Арсенал» (Ан.) — 11 %
3. П. Чех (Чехія; «Челсі» (Ан.) — 10 %
4. Т. Росицький (Чехія; «Боруссія» Д. (Н.) — 5 %
5. З. Гера (Угорщина; «Вест Бромвич Альбіон» (Ан.) — 4 %
6. Д. Бербатов (Болгарія; «Байєр» (Н.) — 3 %

2006
1. О. Глєб (Білорусь; «Арсенал» (Ан.) — 45 %
2. Е. Смолярек (Польща; «Боруссія» Д. (Н.) — 15 %
3. А. Муту (Румунія; «Ювентус» (Іт.) + «Фіорентина» (Іт.) — 13 %
4. Т. Росицький (Чехія; «Боруссія» Д. (Н.) — 12 %
5. Ш. Арвеладзе (Грузія; АЗ (Го.) — 8 %
6. Л. Модрич (Хорватія; «Динамо» Зг.) — 7 %

2007
1. Д. Бербатов (Болгарія; «Тоттенхем» (Ан.) — 23 %
2. А. Муту (Румунія; «Фіорентина» (Іт.) — 21 %
3. О. Глєб (Білорусь; «Арсенал» (Ан.) — 18 %
4. І. Олич (Хорватія; «Гамбург» (Н.) — 16 %
5. М. Янкуловський (Чехія; «Мілан» (Іт.) — 14 %
6. А. Воронін (Україна; «Байєр» (Н.) + «Ліверпуль» (Ан.) — 8 %

«Berlin-Britz»

Опитування радіохвилі «Berlin-Britz» (2008—2012):

2008
1. А. Аршавін (Росія; «Зеніт») — 39 %
2. Н. Відич (Сербія; «Манчестер Юнайтед» (Ан.) — 25 %
3. Ю. Жирков (Росія; ЦСКА М.) — 20 %
4. Л. Модрич (Хорватія; «Динамо» Зг. + «Тоттенхем» (Ан.) — 7 %
5. А. Тимощук (Україна; «Зеніт») — 5 %
6. П. Чех (Чехія; «Челсі» (Ан.) — 4 %

2009
Дарійо Срна
1. Д. Срна (Хорватія; «Шахтар») — 21 %
2. І. Олич (Хорватія; «Гамбург» (Н.) + «Баварія» (Н.) — 19 %
3. Н. Відич (Сербія; «Манчестер Юнайтед» (Ан.) — 18 %
4. П. Чех (Чехія; «Челсі» (Ан.) — 16 %
5. Е. Джеко (Боснія та Герцеговина; «Вольфсбург» (Н.) — 15 %
6. А. Аршавін (Росія; «Арсенал» (Ан.) — 11 %

2010
1. Д. Станкович (Сербія; «Інтер» (Іт.) — 41 %
2. Д. Бербатов (Болгарія; «Манчестер Юнайтед» (Ан.) — 32 %
3. М. Вучинич (Чорногорія; «Рома» (Іт.) — 13 %
4. Б. Джуджак (Угорщина; ПСВ (Го.) — 7 %
5. Н. Відич (Сербія; «Манчестер Юнайтед» (Ан.) — 5 %
6. К. Ківу (Румунія; «Інтер» (Іт.) — 2 %

2011
1. Л. Модрич (Хорватія; «Тоттенхем» (Ан.) — 20 %
2. М. Шкртел (Словаччина; «Ліверпуль» (Ан.) — 19 %
3. Я. Блащиковський (Польща; «Боруссія» Д. (Н.) — 18 %
4. Е. Джеко (Боснія та Герцеговина; «Манчестер Сіті» (Ан.) — 16 %
5. Р. Левандовський (Польща; «Боруссія» Д. (Н.) — 15 %
6. Б. Іванович (Сербія; «Челсі» (Ан.) — 12 %

2012
1. П. Чех (Чехія; «Челсі» (Ан.) — 26 %
2. Р. Левандовський (Польща; «Боруссія» Д. (Н.) — 21 %
3. Л. Модрич (Хорватія; «Тоттенхем» (Ан.) + «Реал» (Ісп.) — 20 %
4. Г. Мхитарян (Вірменія; «Шахтар») — 13 %
5. Б. Іванович (Сербія; «Челсі» (Ан.) — 11 %
6. М. Манджукич (Хорватія; «Баварія» (Н.) — 9 %

«Український футбол»

Опитування газети «Український футбол» (2013—2017):

2013
Роберт Левандовський
  1. Р. Левандовський (Польща; «Боруссія» Д. (Н.) — 145 очок (21 перше місце + 3 других + 1 третє + 0 четвертих + 0 п'ятих + 0 шостих)
  2. М. Манджукич (Хорватія; «Баварія» (Н.) — 109 (2+13+6+0+4+0)
  3. А. Ярмоленко (Україна; «Динамо» К.) — 86 (0+4+9+8+2+2)
  4. Д. Срна (Хорватія; «Шахтар») — 70 (1+1+5+8+5+5)
  5. Е. Джеко (Боснія та Герцеговина; «Манчестер Сіті» (Ан.) — 67 (1+3+2+6+7+6)
  6. В. Ібішевич (Боснія та Герцеговина; «Штуттгарт» (Н.) — 48 (0+1+2+3+7+12)

2014
  1. Л. Модрич (Хорватія; «Реал» (Ісп.) — 129 (14+7+1+1+1+1)
  2. Р. Левандовський (Польща; «Боруссія» Др. (Н.) + «Байєрн» (Н.) — 111 (8+7+4+1+4+1)
  3. М. Гамшик (Словаччина; «Наполі» (Іт.) — 77 (0+1+10+8+2+4)
  4. Е. Джеко (Боснія та Герцеговина; «Манчестер Сіті» (Ан.) — 72 (0+4+4+6+7+4)
  5. А. Ярмоленко (Україна; «Динамо» К.) — 69 (1+5+1+6+4+8)
  6. Д. Срна (Хорватія; «Шахтар») — 67 (2+1+5+3+7+7)

2015
  1. Р. Левандовський (Польща; «Байєрн» (Н.) — 121 (13+1+5+6+0+0)
  2. А. Ярмоленко (Україна; «Динамо» К.) — 114 (7+7+4+7+0+0)
  3. Є. Коноплянка (Україна; «Дніпро» + «Севілья» (Ісп.) — 114 (3+12+6+4+0+0)
  4. І. Ракитич (Хорватія; «Барселона» (Ісп.) — 101 (2+5+10+8+0+0)
  5. Ю. Куцка (Словаччина; «Дженоа» (Іт.) + «Мілан» (Іт.) — 50 (0+0+0+0+25+0)
  6. Е. Хюсай (Албанія; «Емполі» (Іт.) + «Наполі» (Іт.) — 25 (0+0+0+0+0+25)

2016
  1. Я. Облак (Словенія; «Атлетико» (Ісп.) — 312
  2. Л. Модрич (Хорватія; «Реал» (Ісп.) — 213
  3. Р. Левандовський (Польща; «Байєрн» (Н.) — 132
  4. І. Ракитич (Хорватія; «Барселона» (Ісп.) — 68
  5. М. Гамшик (Словаччина; «Наполі» (Іт.) — 59
  6. І. І. Попов (Болгарія; «Спартак» М.) — 40

2017
Генріх Мхітарян
  1. Г. Мхитарян (Вірменія; «Манчестер Юнайтед» (Ан.) — 204
  2. Е. Джеко (Боснія та Герцеговина; «Рома» (Іт.) — 200
  3. Л. Модрич (Хорватія; «Реал» (Ісп.) — 197
  4. Р. Левандовський (Польща; «Байєрн» (Н.) — 133
  5. Н. Матич (Сербія; «Челсі» (Ан.) + «Манчестер Юнайтед» (Ан.) — 48
  6. А. Ярмоленко (Україна; «Динамо» К. + «Боруссія» Др. (Н.) — 42

ukrfootball.ua

Опитування сайта газети «Український футбол» (з 2018 року):

2018
  1. І. Ракитич (Хорватія; «Барселона» (Ісп.) — 82
  2. Л. Модрич (Хорватія; «Реал» (Ісп.) — 80
  3. М. Манджукич (Хорватія; «Ювентус» (Іт.) — 53
  4. Е. Джеко (Боснія та Герцеговина; «Рома» (Іт.) — 42
  5. Р. Левандовський (Польща; «Байєрн» (Н.) — 35
  6. А. Коларов (Сербія; «Рома» (Іт.) — 8

2019
  1. Д. Тадич (Сербія; «Аякс» (Го.) — 57 %
  2. Р. Левандовський (Польща; «Байєрн» (Н.) — 21 %
  3. О. Зінченко (Україна; «Манчестер Сіті» (Ан.) — 9 %
  4. А. Митрович (Сербія; «Фулхем» (Ан.) — 7 %
  5. В. Щенсний (Польща; «Ювентус» (Іт.) — 4 %
  6. В. Циганков (Україна; «Динамо» К.) — 2 %

2020
  1. Р. Левандовський (Польща; «Байєрн» (Н.)
  2. А. Крамарич (Хорватія; «Гоффенгайм» (Н.)
  3. Е. Аліоскі (Північна Македонія; «Лідс Юнайтед» (Ан.)
  4. Я. Облак (Словенія; «Атлетико» (Ісп.)
  5. І. Перишич (Хорватія; «Байєрн» (Н.) + «Інтер» (Іт.)
  6. А. Митрович (Сербія; «Фулхем» (Ан.)

Кількаразові переможці
Футболіст Кількість
перемог		 Роки
Олег Блохін 3 1975, 1977, 1981
Андрій Шевченко 3 2000, 2004, 2005
Роберт Левандовський 3 2013, 2015, 2020
Драган Джаїч 2 1968, 1970
Казімеж Дейна 2 1973, 1974
Сафет Сушич 2 1979, 1984
Христо Стоїчков 2 1992, 1994
Давор Шукер 2 1996, 1998
Лука Модрич 2 2011, 2014

Цікаві факти
  • лауреатами опитування ставали 49 гравців, які представляли 34 клуби і 17 державних утворень;
  • найстарші лауреати (34 роки) — Лев Яшин у 1963-му та Іво Віктор у 1976-му;
  • наймолодші лауреати (21 рік) — Олег Протасов у 1985-му та Роберт Просінечки у 1990-му;
  • із-поміж клубів найбільше лауреатів має київське «Динамо»: 10 футболістів перемагали в конкурсі сумарні 12 разів;
  • із-поміж країн найбільше лауреатів усе ще має колишній СРСР: 12 футболістів перемагали в конкурсі сумарні 14 разів.

Тренер і Голкіпер року

Тренер і Голкіпер року в Центральній та Східній Європі — призи найкращому наставнику та воротареві центрально-східної частини європейського континенту. З 2018-го проводиться сайтом київської газети «Український футбол», перед тим — згаданим виданням, радіохвилею Berlin-Britz (Німеччина), радіомережею Radioropa (Німеччина) та інформагентством Allgemeiner Deutscher Nachrichtendienst (НДР). Лауреатами можуть стати наставники й воротарі з громадянством держав зі Сходу та Центру Європи, незалежно від того, в яких чемпіонатах вони виступають.

Тренер року
Рік Тренер року Команда
1960 Гаврило Качалін збірна СРСР
1961 Бела Гуттман Бенфіка (Лісабон)
1962 Радек Витлачил збірна Чехословаччини
1963 Мілан Антолкович Динамо (Загреб)
1964 Костянтин Бєсков збірна СРСР
1965 Йозеф Месарош Ференцварош
1966 Віктор Маслов Динамо (Київ)
1967 Івіца Хорват Динамо (Загреб)
1968 Райко Мітич збірна Югославії
1969 Лайош Бароті Уйпешт
1970 Міхал Матіас Гурник (Забже), Вісла (Краків)
1971 Ференц Пушкаш Панатінаїкос
1972 Штефан Ковач Аякс (Амстердам)
1973 Штефан Ковач Аякс (Амстердам), збірна Франції
1974 Казімєж Гурський збірна Польщі
1975 Валерій Лобановський + Олег Базилевич збірна СРСР, Динамо (Київ)
1976 Вацлав Єжек + Йозеф Венглош збірна Чехословаччини
1977 Томіча Івич Аякс (Амстердам)
1978 Евжен Гадамчик Банік (Острава)
1979 Томіча Івич Гайдук (Спліт)
1980 Йозеф Венглош збірна Чехословаччини
1981 Нодар Ахалкаці збірна СРСР, Динамо (Тбілісі)
1982 Антонін Піехнічек збірна Польщі
1983 Мірча Луческу збірна Румунії
1984 Думітру Нікулае Динамо (Бухарест), Бакеу
1985 Валерій Лобановський збірна СРСР, Динамо (Київ)
1986 Валерій Лобановський збірна СРСР, Динамо (Київ)
1987 Валерій Лобановський збірна СРСР, Динамо (Київ)
1988 Валерій Лобановський збірна СРСР, Динамо (Київ)
1989 Ангел Йорданеску Стяуа (Бухарест)
1990 Йозеф Венглош збірна Чехословаччини, Астон Вілла
1991 Любко Петрович Црвена Звезда, Еспаньйол
1992 Душан Галіс Слован (Братислава)
1993 Олег Романцев Спартак (Москва)
1994 Дімітар Пенєв збірна Болгарії
1995 Олег Романцев збірна Росії, Спартак (Москва)
1996 Душан Угрин збірна Чехії
1997 Валерій Лобановський Динамо (Київ)
1998 Мірослав Блажевич збірна Хорватії
1999 Валерій Лобановський Динамо (Київ)
2000 Фатих Терим Галатасарай, Фіорентина
2001 Ладисдав Шкорпіл Слован (Ліберець)
2002 Шенол Гюнеш збірна Туреччини
2003 Олександр Старков збірна Латвії
2004 Карел Брюкнер збірна Чехії
2005 Валерій Газзаєв ЦСКА (Москва)
2006 Олег Блохін збірна України
2007 Віктор Піцурке збірна Румунії
2008 Віктор Гончаренко БАТЕ
2009 Мірча Луческу Шахтар (Донецьк)
2010 Леонід Слуцький ЦСКА (Москва)
2011 Славен Біліч збірна Хорватії
2012 Мірча Луческу Шахтар (Донецьк)
2013 Сафет Сушич збірна Боснії і Герцеговини
2014 Ян Козак збірна Словаччини
2015 Михайло Фоменко збірна України
2016 Адам Навалка збірна Польщі
2017 Адам Навалка збірна Польщі
2018 Златко Далич збірна Хорватії
2019 Андрій Шевченко збірна України
2020 Сергій Ребров Ференцварош

Голкіпер року

Рік Голкіпер року Команда
1960 Лев Яшин Динамо (Москва)
1961 Георгі Найденов ЦДНА (Софія)
1962 Вільям Шройф Слован (Братислава)
1963 Лев Яшин Динамо (Москва)
1964 Лев Яшин Динамо (Москва)
1965 Ілія Пантелич Войводина
1966 Симеон Симеонов Славія (Софія)
1967 Віктор Банников Динамо (Київ)
1968 Симеон Симеонов Славія (Софія)
1969 Олександр Венцель-старший Слован (Братислава)
1970 Хуберт Костка Гурник (Забже)
1971 Євген Рудаков Динамо (Київ)
1972 Євген Рудаков Динамо (Київ)
1973 Ян Томашевський ЛКС (Лодзь)
1974 Ян Томашевський ЛКС (Лодзь)
1975 Євген Рудаков Динамо (Київ)
1976 Іво Віктор Дукла (Прага)
1977 Шандор Ґуйдар Будапешт Гонвед
1978 Румен Горанов Локомотив (Софія)
1979 Александар Стоянович Црвена Звезда
1980 Ян Нетоличка Дукла (Прага)
1981 Ринат Дасаєв Спартак (Москва)
1982 Ринат Дасаєв Спартак (Москва)
1983 Ринат Дасаєв Спартак (Москва)
1984 Сілвіу Лунг-старший Університатя
1985 Михайло Михайлов Динамо (Київ)
1986 Гельмут Дукадам Стяуа (Бухарест)
1987 Юзеф Млинарчик Порту
1988 Ринат Дасаєв Спартак (Москва), Севілья
1989 Віктор Чанов Динамо (Київ)
1990 Ян Стейскал Спарта (Прага), Квінз Парк Рейнджерс
1991 Ян Стейскал Квінз Парк Рейнджерс
1992 Вальдемарас Мартінкенас Динамо (Київ)
1993 Дмитро Харін Челсі
1994 Олександр Шовковський Динамо (Київ)
1995 Дражен Ладич Кроатія
1996 Петр Коуба Спарта (Прага), Депортіво
1997 Олександр Шовковський Динамо (Київ)
1998 Дражен Ладич Кроатія
1999 Март Поом Дербі Каунті
2000 Габор Кірай Герта (Берлін)
2001 Єжи Дудек Фейєноорд, Ліверпуль
2002 Рюштю Речбер Фенербахче
2003 Єжи Дудек Ліверпуль
2004 Олександр Шовковський Динамо (Київ)
2005 Петр Чех Челсі
2006 Ігор Акинфеєв ЦСКА (Москва)
2007 Артур Боруц Селтік
2008 Петр Чех Челсі
2009 Петр Чех Челсі
2010 Андрій Пятов Шахтар (Донецьк)
2011 Ніколай Михайлов Твенте
2012 Петр Чех Челсі
2013 Войцех Щесний Арсенал
2014 Самір Ханданович Інтернаціонале
2015 Олександр Шовковський Динамо (Київ)
2016 Ян Облак Атлетіко Мадрид
2017 Даніель Субашич Монако
2018 Самір Ханданович Інтернаціонале
2019 Войцех Щесний Ювентус
2020 Ян Облак Атлетіко Мадрид

Молодий футболіст року

Молодий футболіст року в Центральній та Східній Європі — приз найкращому гравцеві віком до 21 року центрально-східної частини європейського континенту. З 2018-го проводиться сайтом київської газети «Український футбол», перед тим — згаданим виданням. Лауреатом може стати будь-який футболіст віком до 21 року з громадянством держав зі Сходу та Центру Європи, не залежно від того, в якому чемпіонаті він виступає.

Рік Футболіст Клуб
2013 Матео Ковачич Інтернаціонале
2014 Александар Мітрович Андерлехт
2015 Елсеїд Хюсай Емполі, Наполі
2016 Віктор Циганков Динамо (Київ)
2017 Енес Унал Твенте, Вільярреал
2018 Віктор Циганков Динамо (Київ)
2019 Деян Йовелич Црвена Звезда, Айнтрахт Фр-т
2020 Домінік Собослаї Ред Булл (Зальцбург)

Найкращі за десятиліттями

Найкращі футболісти і тренери Східної та Центральної Європи за десятиліттями — призи провідним гравцям і наставникам центрально-східної частини європейського континенту за підсумком десятиріч. Вручалися газетою «Український футбол» (Україна), радіохвилею Berlin-Britz (Німеччина), радіомережею Radioropa (Німеччина) та інформагентством Allgemeiner Deutscher Nachrichtendienst (НДР). Окрім провідних футболістів і тренерів, обиралися також топові представники чотирьох амплуа: голкіпери, захисники, півзахисники, нападники.

Амплуа Лауреат Країна
Опитування інформагентства ADN (НДР)
1960-ті
футболіст Флоріан Альберт  Угорщина
голкіпер Лев Яшин  СРСР
захисник Ян Поплухар Чехословаччина
півзахисник Йозеф Масопуст Чехословаччина
нападник Флоріан Альберт  Угорщина
тренер Ярослав Вейвода Чехословаччина
Опитування інформагентства ADN (НДР)
1970-ті
футболіст Олег Блохін  СРСР
голкіпер Іво Віктор Чехословаччина
захисник Корнел Діну  Румунія
півзахисник Казімеж Дейна  Польща
нападник Олег Блохін  СРСР
тренер Стефан Ковач  Румунія
Опитування інформагентства ADN (НДР)
1980-ті
футболіст Сафет Сушич  Югославія
голкіпер Ринат Дасаєв  СРСР
захисник Анатолій Дем'яненко  СРСР
півзахисник Володимир Безсонов  СРСР
нападник Сафет Сушич  Югославія
тренер Валерій Лобановський  СРСР
Опитування радіомережі Radioropa (Німеччина)
1990-ті
футболіст Христо Стоїчков  Болгарія
голкіпер Дражен Ладич  Хорватія
захисник Олег Лужний  Україна
півзахисник Валентин Белькевич  Білорусь
нападник Христо Стоїчков  Болгарія
тренер Олег Романцев  Росія
Опитування радіохвилі Berlin-Britz (Німеччина)
2000-ні
футболіст Андрій Шевченко  Україна
голкіпер Олександр Шовковський  Україна
захисник Каха Каладзе  Грузія
півзахисник Павел Недвед  Чехія
нападник Андрій Шевченко  Україна
тренер Мірча Луческу  Румунія
Опитування газети «Український футбол» (Україна)
2010-ті
футболіст Лука Модрич  Хорватія
голкіпер Петр Чех  Чехія
захисник Александар Коларов  Сербія
півзахисник Лука Модрич  Хорватія
нападник Роберт Левандовський  Польща
тренер Сафет Сушич  Боснія і Герцеговина

Джерела

  • Анатолій Скоробагатько. Спортивні опитування: Україна та світ. — К.: [самвидав], 2001. — 82 с.
  • Газета «Український футбол» за 24 грудня 2013 року, № 105
  • Газета «Молодь України» за 27 грудня 2014 року, спецвипуск
  • Газета «Український футбол» за 8 грудня 2015 року, № 90
  • Газета «Український футбол» за 20 грудня 2016 року, № 89-90
  • Газета «Український футбол» за 31 січня 2017 року, № 5-6
  • Газета «Український футбол» за 15 серпня 2017 року, № 8
  • Газета «Український футбол» за 24 жовтня 2017 року, № 81-82
  • На зеленій мураві. Ретроспективний альманах газети «Український футбол» / К.: [самвидав], 2017. — C. 2

Див. також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.