1968 у легкій атлетиці

• Легка атлетика на літніх Олімпійських іграх 1968

• Чемпіонат СРСР з легкої атлетики 1968
• Чемпіонат УРСР з легкої атлетики 1968

За підсумками сезону українські легкоатлети були найкращими в СРСР у семи дисциплінах. У двох дисциплінах першими були киянин Віктор Кудинський (біг на 5000 метрів та 3000 метрів з перешкодами) та луганчанин В'ячеслав Скоморохов (біг на 200 та 400 метрів з бар'єрами). Першими серед рядянських атлетів у своїх дисциплінах були кияни Євген Аржанов (бігу на 800 метрів) та Олександр Синицин (біг на 110 метрів з бар'єрами), а також харків'янин Геннадій Близнецов (стрибки з жердиною). Українські легкоатлетки на найвищі сходинки у загальнорадянському рейтингу не піднімались.

У дужках після результатів лідерів сезону зазначене їх місце в списках найкращих легкоатлетів СРСР у сезоні в межах відповідної дисципліни

Чоловіки Результат Атлет Дата Місто 100 метрів 10,2 (4) Олексій Хлопотнов 15.06.1968 Рига 10,2 (4) Валерій Борзов 26.09.1968 Одеса 10,3 Федір Панкратов 08.06.1968 Москва 10,3 Віктор Зоркін 28.08.1968 Харків 10,3 Микола Трусов 23.10.1968 Ужгород 10,4 Микола Кужукін ??.07.1968 Дніпропетровськ 10,4 Геннадій Домрачев 24.08.1968 Донецьк 10,4 Валерій Рябенко 28.08.1968 Харків 10,4 Юрій Камаєв 20.09.1968 Одеса 10,4 Євген Доленко 21.09.1968 Донецьк 200 метрів 21,0 (6) Валерій Борзов 16.05.1968 Дніпропетровськ 21,0 (6) Микола Кужукін 25.08.1968 Ленінград 21,2 Семен Демидов 17.08.1968 Ленінакан 21,3 Володимир Погасій 06.05.1968 Львів 21,3 Олексій Хлопотнов 25.06.1968 Москва 21,4 Федір Панкратов 08.08.1968 Дніпропетровськ 21,4 Віктор Зоркін 21.09.1968 Одеса 21,4 Микола Трусов 24.10.1968 Ужгород 400 метрів 47,2 (5) Григорій Свербетов 30.05.1968 Дніпропетровськ 48,1 Олександр Єрохін 23.10.1968 Ужгород 48,2 Володимир Носенко 24.08.1968 Липецьк 48,2 Володимир Сапельнін 23.10.1968 Ужгород 800 метрів 1.47,2 (1) Євген Аржанов 14.07.1968 Ленінград 1.49,6 Євген Волков 28.07.1968 Москва 1.49,8 Микола Мальцев 29.08.1968 Харків 1.50,4 Володимир Пантелей 29.08.1968 Харків 1000 метрів 2.23,2 (10) Володимир Дмитренко 04.08.1968 Харків 2.23,5 Микола Носик 30.05.1968 Харків 2.23,8 Геннадій Кузьменков 22.08.1968 Ньїредьгаза 1500 метрів 3.44,1 (8) Віктор Кудинський 12.06.1968 Потсдам 3.44,3 Володимир Пантелей 21.07.1968 Ленінград 3.45,5 Олександр Хармац 23.06.1968 Москва 3.45,9 Євген Козлов 31.08.1968 Харків 3.46,8 Ігор Щербак 28.08.1968 Ростов-на-Дону 3000 метрів 8.10,2 (i) Віктор Кудинський 10.03.1968 Мадрид 8.13,0 (i) Борис Свешников 06.02.1968 Ленінград 5000 метрів 13.34,6 (1) Віктор Кудинський 03.07.1968 Стокгольм 13.58,8 Євген Козлов 28.08.1968 Харків 14.00,0 Степан Байдюк 30.05.1968 Дніпропетровськ 14.01,8 Борис Свешников 15.05.1968 Свердловськ 14.02,4 Борис Єфімов 28.08.1968 Харків 10000 метрів 28.35,4 (4) Борис Єфімов 21.07.1968 Ленінград 28.53,2 Анатолій Скрипник 12.10.1968 Ялта 28.59,0 Павло Андрєєв 21.07.1968 Ленінград 29.00,0 Борис Свешников 31.05.1968 Дніпропетровськ 29.14,6 Степан Байдюк 12.06.1968 Потсдам 29.28,0 Віталій Сірман 21.07.1968 Ленінград 20000 метрів 1:01.46,2 (3) Борис Свешников 12.06.1968 Потсдам 30000 метрів 1:35.14,6 (6) Анатолій Скрипник 12.06.1968 Москва 1:35.40,0 Юрій Волков 12.06.1968 Москва Марафон До 25-ти найкращих в СРСР (час — до 2:22.00,0) українські спортсмени не потрапили 110 метрів з бар'єрами 13,7 (1) Олександр Синицин 29.06.1968 Варшава 13,9 Олександр Демус 15.08.1968 Ленінакан 14,1 В'ячеслав Скоморохов 15.06.1968 Луганськ 14,1 Віталій Силаєв 15.08.1968 Ленінакан 14,2 Євген Мазепа 26.07.1968 Доле 14,2 Віктор Носенко 29.08.1968 Харків 14,4 Анатолій Бондаренко 04.05.1968 Київ 14,4 Олег Зайченко 29.08.1968 Харків 14,4 Анатолій Варзеков 22.09.1968 Донецьк 14,4 Володимир Гамалій 26.09.1968 Одеса 14,4 Валерій Пегачев 26.07.1968 Одеса 14,5 Микола Авілов 29.04.1968 Одеса 14,5 Василь Москаленко 29.08.1968 Харків 14,5 Віктор Хорольський 29.08.1968 Харків 14,5 Леонід Литвиненко 26.09.1968 Одеса 200 метрів з бар'єрами 23,0 (1) В'ячеслав Скоморохов 30.08.1968 Харків 23,1 Василь Анисимов 31.05.1968 Дніпропетровськ 23,2 Михайло Семенцов 12.10.1968 Ялта 23,3 Олександр Синицин 31.05.1968 Дніпропетровськ 23,4 Василь Москаленко 30.08.1968 Харків 23,5 Юрій Синеков 30.08.1968 Харків 23,6 Володимир Булатов 12.10.1968 Ялта 23,7 Валерій Пегачев 30.08.1968 Харків 23,8 Леонід Дюжаєв 26.06.1968 Київ 400 метрів з бар'єрами 49,1 (1) В'ячеслав Скоморохов 15.10.1968 Мехіко 50,7 Василь Анисимов 28.08.1968 Харків 50,8 Юрій Синеков 17.08.1968 Ленінакан 51,4 Михайло Семенцов 14.10.1968 Ялта 51,9 Володимир Булатов 28.08.1968 Харків 52,5 Віктор Коровкін 25.10.1968 Ужгород 52,6 Валерій Шкоткін 17.07.1968 Київ 52,7 Михайло Морозов 28.08.1968 Харків 52,9 Володимир Носенко 26.09.1968 Ялта 52,9 Аркадій Ліпщеєв 14.10.1968 Ялта 1500 метрів з перешкодами 4.11,4 (7) Микола Колесніченко 21.09.1968 Одеса 4.12,8 Георгій Короткий 29.07.1968 Москва 4.16,9 Анатолій Горбатюк 17.07.1968 Київ 3000 метрів з перешкодами 8.26,0 (1) Віктор Кудинський 21.07.1968 Ленінград 8.42,2 Іван Кабанов 30.08.1968 Харків 8.48,0 Анатолій Шерета 30.08.1968 Харків 8.48,4 Микола Арсеєнко 30.08.1968 Харків 8.48,8 Іван Беляєв 30.05.1968 Дніпропетровськ 4×100 метрів 40,8 (16) УРСР В. Кужукін Є. Скорин Я. Березницький Віктор Зоркін 31.05.1968 Дніпропетровськ 40,8 (16)  Харківська область В. Гармаш Антон Халаджи Віктор Зоркін Олексій Хлопотнов 30.08.1968 Харків Ходьба 10 кілометрів * 42.27,0 (2) Борис Яковлев 12.06.1968 Потсдам 44.03,6 Едуард Іванов 26.05.1968 Харків 44.07,0 Віктор Царьов 16.05.1968 Дніпропетровськ 44.54,6 Віктор Помнящий 16.05.1968 Київ Ходьба 20 кілометрів 1:25.26,0 (2) Володимир Голубничий 21.07.1968 Ленінград 1:26.45,0 Борис Яковлев 21.07.1968 Ленінград 1:27.12,0 Анатолій Пеньок 21.07.1968 Ленінград Ходьба 30 кілометрів * 2:27.47,6 (18) Анатолій Пеньок 30.05.1968 Дніпропетровськ 2:29.00,0 Іван Ликов 27.09.1968 Краснодар Ходьба 50 кілометрів 4:19.03,0 (7) Юрій Андрющенко 22.10.1968 Ужгород 4:29.31,0 Генріх Калугін 22.10.1968 Ужгород Стрибки у висоту 2,12 (5) Андрій Хмарський 13.06.1968 Потсдам 2,11 Микола Авілов 29.08.1968 Харків 2,11 Анатолій Мороз 30.08.1968 Харків 2,06 Борис Каленников 03.07.1968 Київ 2,06 Олександр Чадаєв 15.07.1968 Москва 2,06 Віктор Слабчук 31.07.1968 Харків 2,06 Олександр Красильников 22.08.1968 Волгоград 2,06 Рустам Ахметов 12.10.1968 Ялта Стрибки з жердиною 5,30 (1) Геннадій Близнецов 16.10.1968 Мехіко 5,00 Юрій Волков 21.09.1968 Донецьк 4,90 Валерій Шульга 03.05.1968 Київ 4,70 Микола Рульов 14.09.1968 Київ Стрибки у довжину 8,04 (3) Леонід Борковський 20.07.1968 Ленінград 8,03 Олексій Хлопотнов 30.08.1968 Харків 7,69 Олександр Хамаза 30.08.1968 Київ 7,64 Микола Авілов 19.10.1968 Мехіко 7,63 Антон Халаджи 30.08.1968 Харків 7,57 Віктор Тимофеєв 09.06.1968 Харків 7,56 Юрій Махов 09.06.1968 Одеса 7,56 Володимир Сердюков 19.10.1968 Ужгород Потрійний стрибок 16,20 (8) Геннадій Вовк 09.06.1968 Київ 16,20 (8) Анатолій Бойко 17.08.1968 Ленінакан 16,16 Геннадій Савлевич 30.05.1968 Дніпропетровськ 15,77 Олексій Калінін 20.10.1968 Донецьк 15,77 Анатолій Овчаров 26.10.1968 Сімферополь Штовхання ядра 17,16 (14) В'ячеслав Бахтін 21.04.1968 Одеса 17,14 Яків Соя 11.10.1968 Жданов 17,02 Абрам Болтянський 21.04.1968 Одеса 17,01 Станіслав Триліс 04.06.1968 Київ 17,01 Віталій Белянський 21.09.1968 Донецьк 16,90 Володимир Березуцький 21.09.1968 Дніпропетровськ Метання диска 58,02 (8) Валентин Ковтун 26.09.1968 Ялта 56,86 В'ячеслав Бахтін 27.06.1968 Київ 56,74 Віктор Журба 12.10.1968 Ялта 54,25 Броніслав Боденко 25.09.1968 Харків Метання молота 70,72 (2) Анатолій Бондарчук 30.06.1968 Москва 67,14 Анатолій Максимов 09.11.1968 Київ 65,18 Володимир Платонов 08.09.1968 Київ 64,36 Валерій Валентюк 26.09.1968 Краснодар 64,32 Іван Мойся 24.08.1968 Волгоград Метання списа 76,86 (14) Степан Бойко 28.06.1968 Львів 75,86 Сергій Шурхал 15.07.1968 Одеса 74,20 Георгій Платонов 16.05.1968 Київ Десятиборство 7909 (3) Микола Авілов 19.10.1968 Мехіко 7434 Леонід Литвиненко 24.08.1968 Липецьк 7383 Олександр Чадаєв 25.09.1968 Краснодар 7271 Володимир Гамалій 23.05.1968 Тарту * Відсутні дані про місце проведення змагань (доріжка стадіону чи шосейна траса)

Жінки Результат Атлетка Дата Місто 100 метрів 11,3 (3) Лілія Ткаченко 15.08.1968 Ленінакан 11,7 Галина Зарубіна 26.09.1968 Одеса 11,7 Надія Угрик 26.10.1968 Одеса 200 метрів 23,8 (6) Лілія Ткаченко 28.09.1968 Мехіко 400 метрів До 25-ти найкращих в СРСР (час — до 56,2) українські спортсменки не потрапили 800 метрів 2.09,4 (25) Ніна Олександрова 23.06.1968 Москва 1500 метрів 4.24,8 (4) Ганна Кавецька 14.09.1968 Одеса 80 метрів з бар'єрами 10,4 (2) Галина Зарубіна 28.08.1968 Харків 10,9 Олександра Гаєва 15.06.1968 Одеса 11,0 Людмила Чикчина 26.09.1968 Одеса 100 метрів з бар'єрами 13,9 (2) Лія Хитріна 02.09.1968 Київ 14,1 Тамара Стратіус 10.10.1968 Сімферополь 14,1 Марія Сухорукова 13.10.1968 Ялта 14,2 Зінаїда Зайчикова 10.10.1968 Сімферополь 14,3 Лариса Браганцова 10.10.1968 Сімферополь 14,3 Світлана Нестеренко 13.10.1968 Ялта 14,4 Валентина Лемешко 10.10.1968 Сімферополь 14,5 Неллі Марченко 25.06.1968 Київ 200 метрів з бар'єрами 27,9 (4) Марія Сухорукова 27.09.1968 Краснодар 28,1 Лариса Зленко 14.10.1968 Ялта 28,2 Валерія Марченко 30.08.1968 Харків 28,2 Марина Крапивна 11.10.1968 Сімферополь 28,2 Тамара Стратіус 11.10.1968 Сімферополь 28,5 Валентина Лемешко 11.10.1968 Сімферополь 4×100 метрів 47,1 (20) Харків П. Богороденко С. Іванова З. Щербакова Лілія Ткаченко 30.08.1968 Харків 47,2 Дніпропетровськ Т. Новикова Н. Супицька О. Іванова З. Іногородська 30.08.1968 Харків 4×200 метрів 1.41,7 (9)  Київ Т. Вечерковська В. Лапаренко М. Сухорукова Людмила Поппе 31.10.1968 Кисловодськ 1.43,4 «Динамо» Є. Ярошенко С. Сухенко Л. Качайло В. Назаренко 27.09.1968 Краснодар Стрибки у висоту 1,82 (2) Валентина Козир 04.10.1968 Мехіко 1,72 Віра Бут 30.09.1968 Ялта 1,71 Любов Кулик 06.09.1968 Черкаси 1,70 Людмила Комлева 17.06.1968 Харків 1,69 Лариса Браганцова 30.09.1968 Ялта 1,69 Ольга Шурепова 13.09.1968 Київ 1,68 Наталія Шевченко Стрибки у довжину 6,13 (19) Любов Старостенко 17.08.1968 Ленінакан 6,12 Марія Крапивна 13.09.1968 Дніпропетровськ 6,11 Олександра Гаєва 26.09.1968 Краснодар Штовхання ядра 15,35 (11) Людмила Мошарова 15.06.1968 Луганськ Метання диска 52,96 (9) Альбіна Єлькіна 05.05.1968 Київ 51,72 Світлана Жиліна 17.08.1968 Ленінакан 50,84 Віра Гуліокас 17.06.1968 Київ 50,60 Ніна Нестеренко 29.08.1968 Харків Метання списа 56,46 (2) Валентина Еверт 15.06.1968 Рига 55,94 Лідія Цимаш 06.07.1968 Москва 53,30 Ніна Маракіна 11.10.1968 Сімферополь 53,02 Галина Висоцька 30.08.1968 Харків 51,78 Олександра Садовнича 11.10.1968 Сімферополь П'ятиборство 4749 (5) Віра Бут 01.10.1968 Ялта 4687 Валентина Шапкіна 01.10.1968 Ялта 4555 Олександра Гаєва 15.06.1968 Одеса 4521 Зінаїда Босенко 31.10.1968 Одеса 4497 Олена Другальова 01.10.1968 Ялта 4496 Лариса Браганцова 01.10.1968 Ялта

1968 пройшов під знаком підготовки до XIX Олімпійських ігор у Мехіко.

У кросі на приз газети «Правда» 9 травня в Москві команда республіки посіла 2-е місце. Киянин Борис Свешников переміг на дистанції 8000 м — 23.18,2.

На відміну від минулих років, весняна міжвідомча першість УРСР відбулася не на Південному узбережжі Криму, а в столиці. У ряді видів було досягнуто високих результатів. Валентина Еверт (Харків) метнула спис на 54,18, запорожанка Альбіна Єлькіна, учасниця ще мельбурнської Олімпіади, метнула диск на 52,96. Валентина Козир повторила свій же рекорд УРСР у стрибку в висоту — 1,75. У командному заліку авангардівцям вдалося випередити збірну «Буревісника».

15–16 травня в Дніпропетровську зустрілися команди п'яти областей та Києва. Одеситка Лія Хитріна встановила рекорд республіки в бігу на 100 метрів з бар'єрами — 14,1.

З інтересом очікувався всесоюзний матч «великої четвірки» (збірних РРФСР, УРСР, Москви та Ленінграда). 1967 року вперше в історії перемогла команда України. Матч у Дніпропетровську 30–31 травня 1968 показав, що то був не «щасливий збіг обставин», а свідчення зрослого класу українських легкоатлетів. І цього разу вони серйозно претендували на першість. Перед останнім видом програми збірна УРСР випереджала команду РРФСР на 3 очки. Лише перемога з високим результатом досвідчених бігунів РРФСР Миколи Свиридова та В'ячеслава Аланова (10 000 метрів за 28.34,4) вивела їхній колектив на 1-е місце. У підсумку команда РРФСР набрала 796,5 очка, УРСР — 792,5, Москви — 742, Ленінграда — 665. На цих змаганнях успішно виступив киянин Валерій Борзов. Молодий бігун переміг на обох спринтерських дистанціях: 100 метрів — 10,5, 200 метрів — 21,0. До числа найсильніших метальників молота СРСР висунувся ровенчанин Анатолій Бондарчук, який переміг з результатом 68,66. Також перші місця посіли одеситка Лія Хитріна в бігу на 100 метрів з бар'єрами — 14,1 (повторення рекорду УРСР), молодий киянин Євген Аржанов у бігу на 800 метрів — 1.49,5, Валентина Еверт, Віктор Кудинський, Олександр Синицин, Василь Анисимов, Леонід Борковський.

Після матчу легкоатлети протягом двох з половиною місяців в основному виступали на відомчих та міжнародних змаганнях. За цей період вони досягли багатьох успіхів. Ровенчанин Анатолій Бондарчук, виступаючи в Парижі на Меморіалі Мерікамфа, пересунув прапорець республіканського рекорду в метанні молота за 70-метрову позначку — 70,60. На Меморіалі Януша Кусочинського у Варшаві киянин Олександр Синицин пробіг 110 метрів з бар'єрами за 13,7. Це був також рекорд УРСР. 2 липня в Швеції на змаганнях з бігу на 5000 метрів з участю найсильніших стаєрів світу киянин Віктор Кудинський перевищив рекорд Радянського Союзу — 13.34,6. На жаль, цей рекорд не був офіційно затверджений. Молодий київський бігун на середні дистанції Євген Аржанов відзначився в матчі НДР—ПНР—СРСР у Ленінграді. У боротьбі з сильними бігунами Дітером Фроммом (НДР) і Xенриком Шордиковським (Польща) він установив рекорд України на дистанції 800 метрів — 1.47,2. Це досягнення поступалося лише рекордові СРСР Валерія Булишева на 0,3 с.

Цілу серію перемог українські легкоатлети здобули на одинадцятому меморіалі братів Знаменських 20–21 липня в Ленінграді. Незважаючи на дощ і низьку температуру повітря, вони поліпшили 4 республіканські рекорди, 2 з яких перевищували офіційні світові рекорди. Віктор Кудинський пробіг 3000 метрів з перешкодами за 8.26,0 і перевищив рекорд бельгійця Гастона Рулантса — 8.26,6. Проте на той час кращий в світі результат вже мав фінський бігун Йоуко Куха. Сумчанин Володимир Голубничий фінішував другим через 4,6 с, після Геннадія Агапова (РРФСР). Обидва результати (1:25.21,4 та 1:25.26,0) перевищували світове досягнення у ходьбі на 20 км. Проте дистанція в Ленінграді була виміряна недбало, і рекорди затверджені не були. Одеситка Лія Хитріна поліпшила рекорд УРСР у бігу на 100 метрів з бар'єрами — 14,0. Рекорд республіки встановив і ворошиловградець Борис Єфімов, пробігши 10000 метрів за 28.35,4. Успішно виступили на меморіалі братів Знаменських й інші українські легкоатлети. Перші місця посіли Євген Аржанов у бігу на 800 метрів — 1.49,4 (в забігу — 1.48,0), Андрій Хмарський в стрибку у висоту — 2,12, Леонід Борковський у стрибку в довжину — 8,04, Геннадій Близнецов у стрибку з жердиною — 5,00. З шести фіналістів у бігу на 400 м з бар'єрами п'ятеро були спортсменами УРСР. Переміг В'ячеслав Скоморохов — 50,1, далі фінішували Василь Анисимов — 50,8, Юрій Синеков — 50,9.

23–25 серпня в Лейпцигу відбулися II Європейські ігри юніорів з легкої атлетики. У складі збірної СРСР виступало четверо українських спортсменів. Киянин Валерій Борзов завоював три золоті медалі: в бігу на 100 метрів — 10,4, на 200 метрів — 21,0 і в естафеті 4×100 метрів. Набравши 7434 очки, 1-е місце в десятиборстві посів також студент Київського інституту фізкультури Леонід Литвиненко. Віктор Журба (Ворошиловград) був нагороджений срібною медаллю в метанні диска — 51,54, а Рустам Ахметов (Бердичів) — бронзовою медаллю в стрибку у висоту — 2,04.

Іспит на готовність представляти радянський спорт в олімпійському Мехіко легкоатлети складали з 12 до 22 серпня на чемпіонаті країни.

Першими на трасу біля високогірного озера Севан у Вірменії вийшли скороходи й марафонці. Чемпіонові римської Олімпіади і бронзовому призерові токійської сумчанину Володимир Голубничий на той час виповнилося вже 32 роки. І ветеран завоював право на участь у третій олімпіаді. 20 кілометрів він пройшов за 1:33.30,4, здобувши свою четверту золоту медаль чемпіона СРСР на цій дистанції. У Геннадія Агапова він виграв 5,4 с, а у Миколи Смаги — 15 с. Золоту медаль того ж дня завоював марафонець з Кривого Рога Юрій Волков. 42195 метрів він пробіг за 2:26.32,0. 30-річний вихованець тренера І. М. Токаря до того був більше відомий як кросмен і стаєр. Він був багаторазовим призером республіканських змагань з бігу на 5000 і 10000 метрів. Правильно оцінивши власні можливості, Юрій вирішив перейти на марафонський біг. У цьому виді він дебютував на чемпіонаті СРСР. Спроба, як бачимо, виявилася вдалою. На жаль, напередодні олімпійського старту, вже у Мехіко, Юрію Волкову було зроблено операцію з приводу апендициту, і він не зміг узяти участь у змаганнях.

15–18 серпня чемпіонат СРСР було продовжено на стадіоні в Ленінакані. Львів'янка Лідія Цимаш-Ясинська перша в історії спорту в республіці завоювала золоту медаль чемпіонки СРСР у метанні списа — 55,64. Цікаво, що її тренер, випускник Львівського інституту фізкультури В. О. Запорожанов, свого часу спеціалізувався в стрибку з жердиною і був навіть рекордсменом країни серед юнаків у цьому виді. Чемпіоном у бігу на 400 метрів з бар'єрами став В'ячеслав Скоморохов — 50,4. Його успіх підкріпив харків'янин Юрій Синеков, завоювавши срібну медаль (50,8). Стрибнувши з жердиною на 5,12, уп'яте звання найсильнішого в країні підтвердив харків'янин Геннадій Близнецов. Малої золотої медалі в естафеті 4×100 метрів було удостоєно харків'янку Лілію Ткаченко. Стрибок у висоту 18-річної Валентини Козир на 1,80 (новий рекорд України) приніс їй срібну медаль, а також путівку до Мехіко. П'яту медаль на чемпіонаті країни у стрибку в довжину — цього разу срібну — здобув киянин Леонід Борковський — 7,91. Бронзовими медалями були нагороджені одесити Галина Зарубіна у бігу на 80 метрів з бар'єрами (10,7) та Микола Авілов у десятиборстві (7905 очок). Причому Микола Авілов, лише вдруге виступаючи на чемпіонатах країни, виконав норматив майстра спорту міжнародного класу.

Заключні старти чемпіонату в Цагкадзорі принесли успіх киянинові Віктору Кудинському. З результатом 8.49,6 у бігу на 3000 метрів з перешкодами він завоював п'яту золоту медаль чемпіона СРСР. Ворошиловградець Борис Єфімов був бронзовим призером в бігу на 10000 м — 30.06,2.

Після всесоюзної першості олімпійську команду країни було в основному сформовано. Тим українським легкоатлетам, чиє право на місце в збірній СРСР було ще не доведене, лишалася остання нагода для цього — чемпіонат УРСР 28 липня — 3 серпня в Харкові. Відмінно устаткований стадіон «Металіст» з бітумним покриттям доріжок і секторів став місцем народження ряду нових рекордів.

Останнім етапом у спортивному календарі 1968 і загалом чотириріччя були XIX Олімпійські ігри в Мехіко. За рівнем досягнень, кількістю рекордів і напруженням спортивної боротьби XIX Олімпіада значно переважала всі змагання минулого. І передусім це стосується легкої атлетики. Змагання 13–20 жовтня на університетському стадіоні в Мехіко значно розширили уявлення про можливості спортсменів. До збірної СРСР було включено 13 українських легкоатлетів.

Одним з героїв змагань був Володимир Голубничий. Мало хто вірив, що 32-річний сумчанин, досвід і тактика якого були ретельно вивчені суперниками, знайде в собі сили повторити римський тріумф 1960. Зі старту вперед вишли американець Рудольф Халуза і Володимир Голубничий. Вони й лідирували до половини дистанції, але там стався випадок, який міг позбавити майбутнього переможця золотої медалі: захопившись боротьбою, Голубничий і Халуза пропустили позначку повороту і судді завернули їх назад вже після того, як скороходи пройшли зайвих 100 метрів. Їм довелося наздоганяти Миколу Смагу і мексіканця Хосе Педрасу. До того ж Голубничий одержав від суддів попередження і повинен був продовжувати ходьбу обережно. Мексіканець, про якого до Олімпіади ніхто не чув, відчайдушно намагався вийти вперед. На останніх кілометрах дистанції він вдався до порушення правил, яке було видно всім, але ніхто з суддів не наважився зняти з дистанції представника господарів Олімпіади. Перед входом на стадіон мексіканець вже просто біг, випередив Халузу, потім Смагу, але Голубничий виграв в нього кілька метрів і знову став олімпійським чемпіоном. В активі Голубничого це була третя олімпійська медаль за кар'єру. На наступних іграх в Мюнхені він виграє четверту — срібну. У перемогах чемпіона була велика заслуга його тренера — заслуженого тренера СРСР Василя Іполитовича Полякова.

З бронзовою медаллю повернулася додому з Мехіко Валентина Козир. Змагаючись з такими сильними і досвідченими суперницями, як Ріта Шмідт (НДР), Мілослава Резкова, Марія Файтова та Ярослава Валентова (всі — Чехословаччина), подругами по команді Антоніною Окороковою і Вірою Грушкіною, їй, 18-річній дівчині, важко було розраховувати на медаль. І все ж вона її здобула. Подолавши з третьої спроби 1,80, В. Козир за кількістю спроб поступилася А. Окороковій, а чемпіонці Олімпіади М. Резковій програла лише 2 см. Особливо великої зібраності вимагала від Валентини висота 1,80 — зупинившись на рубежі 1,78, вона залишилася б без медалі. Валентина Козир дуже швидко пройшла шлях від новачка до майстра світового класу. У цьому заслуга тренера Ф. А. Бродського, який вчасно помітив неабиякий спортивний хист у чернівецької школярки і зумів правильно спланувати тренувальний процес.

У 20-річного десятиборця Миколи Авілова суперники виявилися не менш відомі і сильні. Він, однак, боровся з ними на рівних, пропустивши наперед лише трьох — майбутнього рекордсмена світу Білла Тумі (США) — 8193, Ганса-Йоахіма Вальде — 8111 та рекордсмена світу Курта Бендліна (обидва — ФРН) — 8064. Результат Авілова був його особистим рекордом — 7909. Готував спортсмена заслужений тренер УРСР Володимир Кацман.

Всього себе віддав тривалій спортивній боротьбі ворошиловградець В'ячеслав Скоморохов. Щоб вийти до фіналу бігу на 400 метрів з бар'єрами, він мусив на півсекунди поліпшити особистий рекорд — 49,6. Причому, фінішувавши у півфіналі лише четвертим, Скоморохов навіть з таким результатом мав небагато шансів на успіх. І от фінал. Темп бігу просто шалений. Ще задовго до фінішу ясно, що зовсім «свіжий» рекорд світу (49,1) буде перевершено. Першим закінчує дистанцію англієць Дейв Гемері з фантастичним результатом 48,1. За ним — група бігунів. Лише 0,1 с програв В'ячеслав срібному призерові Герхарду Генніге (ФРН) і посів 5-е місце — 49,1. Це був новий рекорд Радянського Союзу і повторення офіційного світового рекорду, який існував до цього видатного забігу.

Як завжди мужньо боровся за перемогу харківський стрибун з жердиною Геннадій Близнецов. Він зробив усе, що міг — встановив свій п'ятнадцятий всесоюзний рекорд — 5,30. Лише 10 см і аж п'ять місць відділили його від олімпійського чемпіона Боба Сігрена (США).

Високо розцінювалися шанси чемпіона Європи в бігу на 3000 метрів з перешкодами киянина Віктор Кудинський. Але перед самим фінальним забігом спортсмен, який з 1965 не програв жодного змагання на своїй дистанції, пошкодив ногу. У фіналі він зійшов з доріжки.

Киянин Леонід Борковський посів 11-е місце в стрибку у довжину — 7,90. Львів'янка Лідія Цимаш-Ясинська була десятою у метанні списа — 53,40, а харків'янка Валентина Еверт — чотирнадцятою — 51,16. Харків'янин Олексій Хлопотнов з результатом 10,4 був лише четвертим у забігу на 100 метрів. Киянин Євген Аржанов у забігу завоював право продовжувати змагання з результатом 1.48,4, але лікарі не дозволили йому виступати далі.

Українські легкоатлети принесли до командного заліку збірної СРСР 16 очок  — більше, ніж у Гельсінкі, Мельбурні і Токіо, але менше, ніж у Римі.