Expo 1998
Expo 1998 або Expo'98 (порт. Exposição Mundial de 1998) — всесвітня виставка, що проходила з 22 травня по 30 вересня 1998 року в місті Лісабон, столиці Португалії.
Expo 1998 | |
---|---|
Гасло | The Oceans, a Heritage for the Future |
Тип | Всесвітня виставка |
Засновано | 1998 |
Сфера | сценічне мистецтво |
Країна | Португалія |
Розташування | Лісабон |
38°46′03″ пн. ш. 9°05′44″ зх. д. | |
Expo 1998 у Вікісховищі | |
|
Місце розташування
Місцем проведення виставки стала східна частина Лісабона, що омивається гирлом річки Тежу. На місці колись деградованої в урбаністичному відношенні території було побудовано близько десятка нових павільйонів, сьогодні інтегрованих у сучасний парк Націй. Темою виставки стали «океани, як спадщина для майбутнього» (порт. Os oceanos: um património para o futuro). Головними спорудами парку Націй стали: Лісабонський океанарій — один з найбільших акваріумів у світі, що відтворює усі 5 океанів з великою кількістю представників ссавців та риб, павільйон «Атлантику» та найбільший транспортний вузол міста «Gare do Oriente» (включає залізничний та автобусний вокзали, а також станцію «Оріенте» Лісабонського метрополітену).
Основні заходи
Виставка стала наймасовішим явищем країни всіх часів, оскільки за час її проведення на ній побували близько 11 мільйонів осіб, у тому числі і завдяки музичним виступам, що мали місце у павільйоні «Атлантику». В архітектурному відношенні місто зазнало великих змін, особливо у його східному кварталі. Було побудовано найдовший на той час міст у Європі, виросли сучасні багатоповерхівки і павільйони, а парк Націй став прикладом урбаністичної архітектури не тільки для португальської столиці, але і для країни в цілому.
Історичні аспекти
Ідея проведення міжнародної експозиції в Лісабоні з'явилася ще в 1989 році. Найголовнішими особами, причетними до виникнення цієї ідеї, були Антоніу Мега Феррейра і Вашку Граса Моура. Обидва входили до складу нещодавньої Комісії з святкування 500-річчя португальських географічних відкриттів. Отримавши урядову підтримку, Мега Феррейра подав заявку на розгляд Міжнародного Бюро Експозицій (фр. Bureau International d'Expositions) і вже незабаром лісабонська кандидатура виграла у канадського Торонто. Згодом було утворене підприємство «Parque Expo» з метою розробки самодостатнього проекту, що зміг би покрити витрати за рахунок продажу квитків, земельних ділянок та реклами.
Першим комісаром EXPO'98 став Антоніу Кардозу і Кунья, якого в 1997 році замінив представник правлячої на той час Соціалістичної партії Жозе де Мелу Торреш Кампуш.
Квитки, логотип і талісман
Вартість одноденного квитка для дорослих становила 5 тис. ешкудо (34 американських долари за курсом на той час), на три дні (не підряд) — 12,5 тис. ешкудо. Охочим придбати тримісячний квиток, а саме стільки часу тривала виставка, це задоволення коштувало 50 тис. ешкудо. Новинкою виставки стала розробка швейцарського годинникового підприємства «Swatch», яке випустило спеціальні наручні годинники з умонтованим чипом, що після намагнічування виконував функцію вхідного квитка на пропускних турнікетах.
Логотипом виставки стало зображення, що відтворює сонце і море в його блакитних хвилях (автором був рекламний директор виставки Аугушту Тавареш Діаш).
Талісманом виставки стала робота художника Антоніу Модешту та скульптора Артура Морейри, які обрали зображення студента Жозе Луіша Коелью з надісланих 309 робіт в рамках відповідного конкурсу, із назвою «Жіл» (порт. Gil) на честь відомого португальського мореплавця 15 століття Жіля Еанеша. Особливістю «Жіля» є його закручене у вигляді хвилі волосся.
Павільйони
Під час проведення виставки було два типи павільйонів: тематичні і регіональні.
Тематичні павільйони:
- Павільйон майбутнього (порт. Pavilhão do Futuro),
- Павільйон віртуальної дійсності (порт. Pavilhão da Realidade Virtual),
- Павільйон утопії (порт. Pavilhão da Utopia),
- Павільйон Португалії (порт. Pavilhão de Portugal),
- Павільйон знань (порт. Pavilhão do Conhecimento dos Mares),
- Павільйон океанів (порт. Pavilhão dos Oceanos),
- Павільйон територій (порт. Pavilhão do Território),
- Павільйон води (порт. Pavilhão da Água),
- Навігаційна виставка (порт. Exibição Náutica)
Приклади регіональних павільйонів:
- Павільйон Азорських островів (порт. Pavilhão dos Açores),
- Павільйон Гвінеї-Бісау (порт. Pavilhão da Guiné-Bissau),
- Павільйон Макао (порт. Pavilhão de Macau),
- Павільйон Мадейри (порт. Pavilhão da Madeira)
Країни-учасники
На виставці були представлені 143 країни і міжнародні організації, зокрема:
Бангладеш; Вірменія; В'єтнам; Казахстан; Кіпр; Китай; Ємен; Ізраїль; Індія; Іран; Йорданія; Киргизстан; Кувейт; Ліван; Монголія; Непал; Об'єднані Арабські Емірати; Палестина; Пакистан; Південна Корея; Саудівська Аравія; Туреччина; Філіппіни; Шрі-Ланка; Японія.
Антигуа і Барбуда; Аргентина; Багамські Острови; Барбадос; Беліз; Болівія; Бразилія; Канада; Чилі; Колумбія; Куба; Домініка; Сальвадор; Еквадор; Сполучені Штати Америки; Гренада; Гватемала; Гаяна; Гондурас; Ямайка; Мексика; Монтсеррат; Нікарагуа; Панама; Парагвай; Перу; Домініканська Республіка; Сент-Люсія; Сент-Вінсент і Гренадини; Сент-Кіттс і Невіс; Суринам; Тринідад і Тобаго; Уругвай; Венесуела.
Південно-Африканська Республіка; Ангола; Алжир; Бенін; Ботсвана; Кабо-Верде; Камерун; Республіка Конго; Кот-д'Івуар; Джибуті; Єгипет; Ефіопія; Гвінея-Бісау; Лесото; Мадагаскар; Малаві; Малі; Марокко; Маврикій; Мавританія; Мозамбік; Намібія; Нігерія; Кенія; Демократична Республіка Конго; Сан-Томе і Принсіпі; Сенегал; Сейшельські Острови; Свазіленд; Судан; Танзанія; Туніс; Уганда; Замбія; Зімбабве.
Албанія; Німеччина; Андорра; Австрія; Бельгія; Білорусь; Боснія і Герцеговина; Болгарія; Хорватія; Данія; Словаччина; Словенія; Іспанія; Естонія; Фінляндія; Франція; Греція; Нідерланди; Угорщина; Ісландія; Італія; Югославія; Латвія; Литва; Люксембург; Північна Македонія; Монако; Норвегія; Мальта; Польща; Португалія; Велика Британія; Румунія; Росія; Ватикан; Сан-Марино; Швеція; Швейцарія; Україна.
Федеративні Штати Мікронезії; Острови Кука; Соломонові острови; Кірибаті; Папуа Нова Гвінея; Самоа; Тонга; Тувалу.
- Міжнародні організації
ООН; Рада Європи; ЮНЕСКО; МОК та інші
Після виставки
У ніч на 1 жовтня 1998 року виставка зачинила свої двері. Ця остання ніч стала надзвичайною в історії міста. Приблизно о 20 годині, з міркувань безпеки було вилучено пропускні турнікети, оскільки кількість охочих прийти перевищила будь-які очікування. За деякими даними вона становила 215 тис. осіб, хоча ця цифра є далеко не остаточною. Причиною такої великої цифри став, насамперед, найбільший в історії міста феєрверк.
Міст Вашку да Гама та головна вежа в північній частині виставочної зони були закриті з 1 по 15 жовтня 1998 року. Відкрилися знову вже як частина парку Націй. Океанарій, Павільйон майбутнього і Павільйон знань продовжували приймати відвідувачів до останнього дня 1998 року. У лютому 1999 року вже парк почав змінюватись, зокрема:
- Головний вхід, перед транспортним вузлом «Gare do Oriente» було перетворено на комерційний центр «Vasco da Gama»;
- Міжнародна зона у північній частині стала місцем проведення Міжнародного ярмарку Лісабона (порт. Feira Internacional de Lisboa);
- Павільйон утопії було перейменовано в «Атлантику» — сьогодні він є місцем проведення значних культурних, спортивних, музичних подій тощо;
- Вежу Вашку да Гама було закрито для відвідувачів;
- Павільйон віртуальної дійсності було закрито та демонтовано;
- Павільйон знань було перетворено по суті на музей науки;
- Павільйон майбутнього сьогодні є казино.
Велику частина прилеглої території було продано — сьогодні це житлові будинки і офіси. За деякими даними, гроші від продажу земельних ділянок перевищили у 8 разів отримане від проведення самої виставки.
Сьогоднішня так звана зона «Експо» є найсучаснішим районом міста з близько 28 тис. мешканців, що гармонійно прилягає до гирла річки Тежу, з його великою кількістю закладів комерції, харчування, культури, спорту, офісів провідних компаній тощо.
Посилання
- Портал парку Націй(порт.)
- Expo 1998 на офіційному сайті Міжнародного Бюро Експозицій(фр.)
- Відкриття Expo 1998 на сайті www.youtube.com