Миколаївський міжнародний аеропорт

Миколаївський міжнародний аеропорт (IATA: NLV, ICAO: UKON) — цивільний міжнародний аеропорт у Миколаївській області, розташований за 13 км від Миколаєва.

Миколаївський міжнародний аеропорт
Mykolaiv international airport
ІАТА: NLV   ICAO: UKON
Загальні дані
47°03′29″ пн. ш. 31°55′12″ сх. д.
Тип цивільний
Обслуговує
Розташування
Вебсайт nlv.aero
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
фт м
04/22 8382,5 2555 асфальто-бетон, 35/r/b/x/т
Статистика (2021)
Пасажиропотік 29 696
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 6300967
NLV
NLV
 Миколаївський міжнародний аеропорт у Вікісховищі

Авіалінії та напрямки

АвіакомпаніяПункт призначення
WindroseБориспіль

Історія

Аеродром було побудовано 1944 року. Протягом тривалого часу використовувався як військовий, для Збройних Сил СРСР. Пізніше, виникла потреба у наявності цивільного аеропорту. Так, 1960 року, Миколаївський аеродром, було перетворено на аеропорт цивільної авіації. Підприємство отримало назву «Миколаївський об'єднаний авіазагін». До його функцій належали, окрім вантажопасажирських перевезень, сільськогосподарські та інші роботи: обприскування отрутохімікатами садів та полів, огляд фахівцями аміакопроводу та ліній електропередач, патрулювання річок разом з Рибінспекцією, рятувально-пошукові роботи та інше. Тоді аеродром мав ґрунтову злітну смугу, але через те, що рейси на той час виконувалися літаками, здатними приземлятися на ґрунт (АН-24, або раніше американський Лі-2), старий аеропорт «Миколаїв» відвідували літаки середнього класу.

З часом пасажиропотік зріс, а разом з тим збільшувалось навантаження і на аеродром. Проєкт авіаційного підприємства було розроблено Московським державним проектно-вишукувальним та науково-дослідним інститутом цивільної авіації «Аеропроект». Згідно проєкту, нове підприємство дістало назву «Планово-збиткове підприємство «Миколаївський об'єднаний авіазагін»[1] (МОАЗ), оскільки планові збитки становили 965 тисяч радянських карбованців на рік. Це можливо було пов'язане з вкрай низькою вартістю авіаквитків (економічно необґрунтованою), адже середня зарплата відповідала тоді приблизно 100 карбованцям, а авіаквиток з Миколаєва до Москви (1300 км), коштував 27 крб, до того ж, з кожного карбованця від проданого аеропортом пасажирського квитка на рахунок МОАЗ йшло усього 10 копійок. Більшість грошей з продажу авіаквитків перераховувалася аеропортам приписки літаків — власникам повітряних суден, які здійснювали польоти.


1975 року була побудована нова злітно-посадкова смуга (ЗПС), відтак ― господарські споруди та обладнання для виконання польотів: радіолокатори, система посадки, світлосигнальна система, авіадиспетчерські пункти, ангари для малої авіації, аеровокзал тощо. У 1980 р МОАЗ (НОАО) переїхав уже на нове місце, що розташоване у декількох кілометрах від старої зони, але авіація застосування у народному господарстві, на той час — ПАНХ (применение авиации в народном хозяйстве; застосування авіації у народному господарстві): вертольоти Ка-26 (сленгове — вертушка), літаки Ан-2 (серед авіаторів — кажан) та склади матеріально-технічного забезпечення ще залишалися на «старій зоні».

1983 року було побудовано новий пасажирський термінал. Того ж року було проведено сертифікацію аеропорту відповідно до третьої категорії ICAO як аеропорту внутрішніх авіаліній СРСР з правом приймати повітряні судна Ту-134 та подібних класів. Задля можливості приймати і обслуговувати ПС типу Ту-154, Іл-76, Ан-22, Іл-62 у 1989 році в Миколаївському аеропорту було проведено реконструкцію злітно-посадкової смуги (потовщення бетонних плит за допомогою надсучасного на той час покриття ― асфальто-полімер-бетону), також було зроблено розширення ЗПС та збільшення її довжини, що значно покращило можливості аеропорту.

Авіаційно-хімічні роботи

У 1992 р. аеропорт пройшов міжнародну сертифікацію, що дозволило приймати й обслуговувати літаки з-за кордону. Крім того, аеропорт надавав послуги, пов'язані з базуванням повітряних суден та комерційного обслуговування пасажирів, послуги з питань транспорту, засобів зв'язку, оренди приміщень, зберігання авіаційного та комерційного пального, вантажів тощо.

У серпні 2017 року відновлена ​​злітно-посадкова смуга, повністю замінили поверхневий шар: асфальто-бетонне покриття. «Надалі на черзі відновлення світлосигнального обладнання, проведення випробувань радіорелейного обладнання та сертифікація аеропорту — це наше завдання», — прокоментував заступник директора аеропорту.

Сучасність

У 90-х роках миколаївський аеропорт став одним з найбільших і технічно оснащених авіапідприємств на півдні України: клас «В» аеропорту; сучасна злітно-посадкова смуга та стоянка, готові до прийому літаків з посадкової масою до 220 тонн (220 «довгих» тонн, 240 «коротких» тонн) і розмістити вісім літаків Іл-76; обладнаний освітленням, радіо та навігаційним обладнанням аеродром.

Аеровокзальний комплекс до 2013 року мав пропускну здатність до 400 пасажирів на годину на внутрішніх рейсах авіакомпанії і до 100 пасажирів на годину ― на міжнародних рейсах. З кінця 2014 року пропускна здатність скоротилась до 300.

У квітні 2007 року Миколаївська обласна рада прийняла рішення акціонувати аеропорт задля подальшої приватизації. 28 березня 2008 року було створено комісію з приватизації «Миколаївський міжнародний аеропорт»[3].

У січні 2009 року Миколаївська обласна державна адміністрація реорганізувала«Миколаївський міжнародний аеропорт» у відкрите акціонерне товариство[3].

У жовтні 2010 року Миколаївська обласна рада скасувала власне рішення про приватизацію «Миколаївський міжнародний аеропорт» та про реорганізацію аеропорту у Публічне акціонерне товариство. Як повідомив тоді на сесії обласної ради заступник голови Миколаївської обласної державної адміністрації: «До сьогодні жодного серйозного покупця або охочого прибути з інвестиціями до нашого аеропорту у нас не з'явилося. Подальше перебування аеропорту у стані приватизації стримує його розвиток як комунального підприємства»[4].

У липні 2011 року, тодішній голова Миколаївської обласної ради заявив, що готовий підтримати ідею приватизації у разі надання довгострокового плану розвитку аеропорту[5].

У грудні 2011 року, британська Skytrain Airlines Ltd обговорювала можливість започаткування прямих авіарейсів з «Миколаївського міжнародного аеропорту» до Венеції (Тревізо) та Мюнхена.[2]

У вересні 2014 року аеропорт пройшов сертифікацію, що дозволяло приймати як цивільні, так і вантажні повітряні судна (виняток — літаки з низьким розташуванням авіадвигунів).

15 вересня 2015 року в Миколаєві було створено міської ради «Миколаївський міжнародний аеропорт». За це рішення, у ході сесії міської ради, проголосували 53 депутати (потенційний інвестор — група компаній RDS Group).

4 березня 2016 року, керівники області погодили створення нової робочої групи для вирішення питання щодо «Миколаївського міжнародного аеропорту».

― Проведено низку перемовин. На сьогодні компанія «Боїнг» хоче відкривати своє представництво в Україні. Для цього Україні треба мати два аеропорти, які зможуть приймати важкі літаки. Основний аеропорт Бориспіль, але потрібний резервний, раніше його функцію виконував Донецький аеропорт. Тому сьогодні резервним національним аеропортом для важкої авіації, за нормами міжнародної безпеки, може стати Міжнародний аеропорт Миколаїв. Це може дати нам особливий статус і бути зазначеним окремим рядком в обласному бюджеті, — підкреслив перший заступник голови обласної ради.

На терені аеропорту базується та станом на 2017 рік продовжує працювати ВАТ «Авіакомпанія спеціального призначення «Миколаїв-Аеро».

Станом на середину 2017 року власне міжнародний аеропорт не працює. Ініціативна група, за участі народних депутатів України від Миколаєва, у квітні прийняла рішення про відродження аеропорту — зараз триває його відновлення, зокрема, оновлення асфальто-полімер-бетонного покриття злітної смуги та ремонт аеровокзалу, заплановано ремонт світлосигнальної системи (заміна аеродромних вогнів) — за посередництвом голови миколаївської облдержадміністрації та за участі мера Миколаєва. За деякими даними, Украерорух надав дані, що за останній рік послугами повітряного транспорту з інших аеропортів України, миколаївці скористалися близько 100 000 разів, що свідчить про його потенційну рентабельність.

На початку грудня 2017, було завершені роботи по нанесенню нового маркування перону (загальна кількість місць стоянок - 9) .Також, було проведено інструментальне вимірювання PCN (Класифікаційне число штучного покриття, англ.- Pavement classification number), що складає – 32. А це означає, що базуватися на пероні зможуть такі літаки, як: Boeing 737 (всі модифікації), Boeing 747 (до 400 серії), Boeing 767 (200 серії), Аirbus a319 / 320 / 321 та інші подібні або менші повітряні судна.

Запуск аеропорту було попередньо заплановано на березень 2018 р., однак його відклали до травня з метою повноцінного завершення всіх робіт.[3]

Протягом 23-26 січня Украерорух за допомогою спеціального літака Super King Air 350 було здійснено обліт радіонавігаційних пристроїв аеропорту.[4]

23 травня 2018 р. аеродром отримав сертифікат, що надає право обслуговувати вантажні борти категорії 4С[5]

01 жовтня 2018 р. порт отримав сертифікат провайдера аеронавігаційного обслуговування. В подальшому заплановане встановлення системи точної посадки ILS420[6], що дозволить захід на посадку за I кат ICAO, а також DVOR/DME[7].

Адміністрація повторно анонсувала проведення тендеру на встановлення світлосигнального обладнання для посадки[8] згідно ТЗ аеропорту. Попередній тендер скасовано АМКУ.

Як повідомляє виконувач обов’язки директора Федір Барна в четвер, 15 листопада, під час економічного форуму «Миколаївщина – надійний партнер» повідомив про те що напередодні отримано останні зміни в сертифікат аеродрому.

28-го грудня 2018 року туроператори Join UP й SkyUp Airlines запускають рейс до Шарм-еш-Шейху (Єгипет). Виконання рейсу передбачено двічі на тиждень.[9]

19 листопада 2018, з аеропорту Миколаїв вперше після багаторічної перерви був виконаний авіарейс.[10]

26 грудня 2018 було виконано перший міжнародний рейс у виконанні АК SkyUp Airlines до Шарм-еш-Шейху.

У січні 2019, туроператор Join UP оголосив про початок продажу квитків до Анталії, рейс який виконуватиме АК SkyUp Airlines з травня 2019.

З 18 травня 2020 року, повинен був відбутися перший регулярний рейс АК Windrose Airlines до Борисполя. Через ситуацію з коронавірусом запуск рейсу був відкладенний на невизначений термін. Наразі відомо, що 1 серпня 2020 повинен відбутися цей рейс заново.

З 23 вересня 2021 року став доступний новий рейс до Стамбула. Новий рейс відкритий спільно з авіакомпанією Turkish Airlines [11].

Керівництво

За часів Миколаївського об'єднаного авіазагону підприємством керував Командир МОАЗ (Миколаївського об'єднаного авіазагону), пізніше начальником аеродрому став директор аеропорту, а з набуттям статусу міжнародного, посада керівника стала називатися «генеральний директор» "Миколаївського міжнародного аеропорту".

29 грудня 2017-го директора аеропорту Михайло Галайко було заарештовано при спробі дати хабар губернатору Миколаївської області Олексію Савченко у розмірі 700 тис. грн. За це той повинен був продовжити трудовий договір із Галайком. За словами Савченка, це була частина хабаря, а загальна сума мала становити 2,5 млн грн. За даними слідства, ці гроші директор отримав за те, що підписав акти робіт будівництва злітної смуги вартістю 68,5 млн грн[12].

З 30 грудня 2017 року Владислав Волошин призначений виконуючим обов'язки генерального директора "Миколаївський міжнародний аеропорт"[13].18 березня у Миколаєві у власній квартирі він застрелився. За словами джерела, в аеропорту було багато й інших проблем, які пригнічували до самогубства директора.

18 квітня 2018 року новим керівником Миколаївського міжнародного аеропорту був призначений депутат Миколаївської облради Федір Барна.

Статистика

РікПасажиропотік
«Миколаєва»
 %Загальний
пасажиропотік
по країні
 %Частка
Миколаєва
1990217200[14]---
------
20111850012464800 21.7 %0.15 %
201222900 23.8 %14107000 13.2 % 0.16 %
------
201825620545500 24.5 %
201922 700[15]8 767.19%24336600 18.5%

Див. також

Примітки

  1. Планово-убыточное предприятие - Большая Энциклопедия Нефти и Газа, статья. www.ngpedia.ru. Процитовано 28 лютого 2016.
  2. Skytrain Airlines може запустити рейси з Миколаєва до Мюнхена і Венеції[недоступне посилання з липня 2019]
  3. Запуск аэропорта Николаев вновь отложили на несколько месяцев. cfts.org.ua. Процитовано 25 січня 2018.
  4. Международный аэропорт Николаев. Возвращение. - Аэровокзал. Аэровокзал (ru-RU). 29 січня 2018. Процитовано 29 січня 2018.
  5. Преступности.НЕТ. news.pn. Процитовано 25 травня 2018.
  6. Крылья. Фактически новый аэропорт: как в Николаеве восстанавливают авиасообщение. Крылья - все об украинской авиации (ru-RU). Процитовано 29 січня 2019.
  7. МИКОЛАЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ — КП "Миколаївський міжнародний аеропорт" отримав сертифікат провайдера аеронавігаційного обслуговування за напрямками: «Зв’язок», «Навігація», «Спостереження». airport-mk.com (uk-ua). Процитовано 6 жовтня 2018.
  8. Николаевский аэропорт снова объявил тендер на реконструкцию светосигнального оборудования более чем на 43 млн грн — Мой Город — Новости Николаева. Мой Город - Новости Николаева (ru-RU). Процитовано 12 листопада 2018.
  9. Миколаївський аеропорт відновить роботу у грудні. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 16 листопада 2018. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 16 листопада 2018.
  10. Аеропорт Миколаїв прийняв перший рейс після відкриття. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 19 листопада 2018. Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 19 листопада 2018.
  11. З аеропорту Миколаєва курсуватиме рейс до Стамбула - mykolaiv-future.com.ua (укр.). Процитовано 30 вересня 2021.
  12. Директора аеропорту затримали через хабар губернатору Миколаївщини. BBC Україна (en-GB). 29 грудня 2017. Процитовано 31 грудня 2017.
  13. Преступности.НЕТ. news.pn. Процитовано 9 лютого 2018.
  14. В Україні модернізують ще один аеропорт. https://shotam.info/. Шотам. 5 березня 2019. Процитовано 29 грудня 2019.
  15. Пассажиропоток аэропортов Украины - 2019

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.