Олександр

Олекса́ндр (від дав.-рус. Олександръ[1][2]) — чоловіче особове ім'я. Українська форма запису грецького імені (грец. Αλέξανδρος, «захисник людей»[3]. Одне з найпоширеніших імен у світі. Найвідоміший носій — Александр Македонський. Має високу популярність в Україні, де входить до першої п'ятірки найбільш вживаних імен[4]. Іноземні форми — Алехандро (в іспаномовних країнах), Алешандре (в португаломовних країнах), в мусульманських країнах поширена арабізована форма імені, Іскандер. Жіноча форма в українській мові — Олександра. Патронім — Олександрович. Також — Сашко́, Оле́сь, Ле́сь.

Олександр
грец. Αλέξανδρος
Вимова [olɛksandɐr]
Стать чоловіче ім'я
Значення захисник людей
Мова походження Давньогрецька
Жіноча форма Олександра
По батькові чол Олександрович
По батькові жін Олександрівна
Варіанти імені Олесь, Лесь
Похідні імена Олесько, Олесик, Олелько, Лесько, Лесик, Сашко
Похідні прізвища Олександренко, Олександрук, Олександрович, Олександришин; Санін, Санько, Саньков, Сашин, Сашкін, Сашечкін, Сашко, Сашенко, Сашук, Сашнюк, Сашенюк; Шурко, Шуренко, Шурченко
Іншими мовами:
Пошук статей
у Вікіпедії		 які починаються з імені
містять ім'я
 Олександр у Вікісховищі

Історія

Уперше згадується Гомером у лінійних письмах Б як друге ім'я Паріса (VIII столітті до н. е.). Всесвітню відомість отримало завдяки царю Македонії Александру Великому (IV столітті до н. е.) Також було одним з назв (епітетів) богині Гери (старшої дочки Кроноса (Сатурна) і Реї), яка, вважалося, армувала воїнів у бою.

Форми

Упродовж кількох століть запозичене грецьке ім'я поступово пристосовувалося до слов'янських мов, шляхом його спрощення, скорочення та доповнення традиційними суфіксами. Наприклад, усувався кінцевий -андр, -сандр та залишався Алекс, Алек (Алік), які з роками набували статусу самостійного офіційного імені.

В українській мові, завдяки властивій їй особливості, початковий звук А- пом'якшувався О- або ж взагалі відкидався, а також додавався зменшувально-пестливий суфікс, зокрема -сь з утворенням імен Олесь та Лесь. Однак, поступово пестлива форма увійшла в мову, утративши своє «пестливе» значення, та стала побутовою. Нині зазначенні імена на ряду з Олександром вважаються офіційними документальними українськими іменами.

Аналогічні, але більш прості перетворення зазнала й російська форма імені та пов'язана з давньою традицією давати прізвиська. Так утворився Алексаша, а пізніше в просто Саша. А з Сашура вже в Шура. Однак, зазначені імена-прізвиська з давніх-давен вважалося, що повинні використовуватися лише в усному повсякденному спілкуванні, тому по нині так і не набули офіційного статусу.

Форма імені (гіперонім) Нейтральна неформальна зменшена форма імені (гіпокористичне ім'я) Грубувато-фамільярне або дружнє вживання імені (аугментатив) Зменшувально-пестливе звернення до імені (димінутив)
Олександер, Александр, Александер Алекс, Алік, Алек, Алеко, Ася Алексаша, Алексаня, Алексаха, Алексюха, Алекос, Сало, Сандр, Санюра, Санюта, Санюха, Сашуха, Сашута Олександрушка, Александрушка
Олесь, Лесь (укр.) Олесик, Лесик Олекся, Олексюша, Алекся, Алексюша
Саша Сашко, Саня, Санька, Саньок, Сашура (заст.) Сашенька, Сашечка, Сашуня, Сашуля, Санюша, Сашка
Шура (рос.) Шурик Шурка, Шуруня, Шурочка (рос.)

Іншими мовами

Особи

Папи

Королі

Грузія
Польща
Росія
Сербія
Шотландія

Інші

Іменини
Церква Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень
Юліанський 8, 10, 14, 17, 31 7, 17, 19, 20, 21 6, 8, 10, 14, 17, 22, 25, 26, 28, 29, 30 9, 23, 27, 28, 30 3, 4, 24, 26, 27, 29 1, 2, 8, 11, 20, 22, 23, 26, 27 6, 10, 16, 21, 22, 23 2, 7, 11, 14, 24, 25, 27, 29 3, 4, 9, 12, 13, 17, 20, 22, 26 3, 4, 5, 9, 11, 13, 14, 25, 30 2, 3, 4, 5, 12, 13, 14, 16, 17, 20, 22, 23, 25, 27 2, 3, 6, 7, 8, 17, 22, 23, 25, 26, 28, 30
Григоріанський 6, 30 18, 26 10, 27, 28 22, 24 3 2, 4, 6 10 1, 11, 26, 28 21 5, 11, 17, 22 9, 24 12

Примітки
  1. Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. — М.-Л., 1950. — С. 294.
  2. ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 737—752.
  3. Скрипник Л. Г., Дзятківська Н. П. 2005:74
  4. Найпопулярніші імена для новонароджених. Головне управління статистики у Львівській області Державної служби статистики України. 18 травня 2017. Процитовано 18 травня 2017.

Джерела
  • Скрипник Л. Г., Дзятківська Н. П. Власні імена людей. Словник-довідник (Інститут мовознавства НАНУ; 3-тє вид., випр). Київ: Наукова думка, 2005. ISBN 966-00-0550-4.
  • Слово // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.Словник Грінченко, 4 том, С 557 сторінка.
  • Глинський І. В. Твоє ім'я — твій друг. — К.: Веселка, 1985. — 238 с.
  • З історії власних імен. — У кн.: Культура української мови: Довідник. — К.: Либідь, 1990. — С. 143—168.
  • Ковалик. Словотвір особових імен в українській мові (здрібніло-пестливі утворення). — В кн.: Територіальні діалекти і власні назви. — К.: Наук, думка, 1965. — С. 216—225.

Посилання

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.