Прозелітизм
Прозеліти́зм (від грец. προσήλυτος — новоприбулий) — прагнення завербувати якомога більше прихильників (прозелітів) якого-небудь вчення; палка відданість новоприйнятому вченню, новим переконанням.
Юдаїзм |
---|
|
Громади
|
Конфесії
|
|
|
Святі місця |
Політика
|
|
Прозеліт (Діян. II, 10 та ін) (прибулець, чужинець) — назва дана юдеями особам, наверненим з язичництва до юдейської віри (Мф. ХХIII, 15). Відповідне цьому єврейське слово перекладено в Старому Завіті словом: чужинець, мандрівник, прибулець[1].
Прозелитізм схвалюється не в усіх релігіях та релігійних течіях: в ендогамних етноконфесійних громадах друзів та алавітів він прямо заборонений. Але для більшості світових релігій, на тому чи іншому етапі розвитку, прозелітизм є характерним.
Див. також
Примітки
- прозелит(рос.)
Посилання
- Прозеліт // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1510. — 1000 екз.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.