Півнов Віталій Миколайович

Народився Віталій Миколайович 5 травня 1945 року, м. Калінковичі, Гомельська область, Білоруська РСР.

1952—1963 — навчання у Львівській середній спеціалізованій музичній школі-інтернат імені Соломії Крушельницької по класу віолончелі (викл. Є. Е. Шпіцер).
1963—1968 — навчання у Львівській консерваторії імені Миколи Лисенка по класу віолончелі. Паралельно ознайомлення з органом. Вже на випускному вечорі в консерваторії виступав перед викладачами та випускникамиі як органіст.
1968—1976 — робота в оркестрі Львівського театру опери та балету (віолончель, орган).
1976—1980 — навчання у Київській консерваторії імені Петра Чайковського по класу органу (де клас органа створив і очолював професор Котляревський Арсеній Миколайович). Паралельно робота у Державному симфонічному оркестрі УРСР.

1980—1984 — за ініціативою Арсенія Котляревського — В. Півнов розпочав роботу органіста й органного майстра в новоствореному Республіканському будинку органної та камерної музики в Києві. Для вивчення побудови нового органу в цьому закладі й набуття належного досвіду його відряджають у 1980 році на стажування у Крнов, Чехія на всесвітньо відому органобудівельніу фабрику «Рігер-Клосс» (нім. Rieger-Kloss англ.).

1984 — повернення до Львова, починає працю як соліст-органіст у Львівському об'єднанні музичних ансамблів (Львівська філармонія), якому було передано органний зал і орган в костелі святої Магдалини Магдалини. Паралельно співпраця з Львівським музеєм історії релігії в галузі реставрації старовинних органів.

В 1986 році в органному залі припиналася концертна діяльність, орган вимагав ремонту. Лише у 1988 році чеська фірма «Рігер-Клосс» (нім. Rieger-Kloss англ.) розпочала реконструкцію органа.

Тут відкрився Будинок органної та камерної музики, постійним органістом якого став Віталій Півнов. В наступному 1989 році розпочався капітальний ремонт будинку.

На початку 1990-тих років викладає клас органа у Львівській державній консерваторії ім. М. Лисенка.

1988—2004 — робота у Львівському Будинку органної та камерної музики (органіст, органний майстер).[1].

З 2005 — робота у Львівському музеї історії релігії (органіст, реставратор органів), в якому В. Півнов щорічно давав понад 200 сольних та ансамблевих концертів.

За своє життя В. Півнов виступав з концертами в таких країнах:

• Азербайджан : Баку
• Білорусія :
  • Мінськ 1981—1988 р. в Великому залі Білоруської державної філармонії на органі з 1965 року виготовленого чеською фірмою «Рігер-Клосс» (нім. Rieger-Kloss англ.)
  • Полоцьк 1985—1988 р. — в Софійському соборі, на органі з 1985 року виготовленого чеською фірмою «Рігер-Клосс» (нім. Rieger-Kloss англ.)
• Грузія : Піцунда 1981—1988 р.р. в Піцундському соборі на органі встановленому в 1975 німецької фірми Alexander Schuke Potsdam Orgelbau нім.
• Естонія
• Киргизстан : Бішкек 1985—1986 р. — Національна філармонія, на єдиному органі в Киргизстані, встановленому чеською фірмою «Рігер-Клосс» (нім. Rieger-Kloss англ.)
• Латвія : Рига 1984—1988 р. — в Ризькому (Домському) соборі на органі з 1844 року німецької фірми «E.F.Walcker & Co» (нім. E.F.Walcker & Co нім.)з міста Людвігсбург.
• Литва : Вільнюс
• Молдавія : Кишинів 1981—1988 р. — в органному залі, на органі з 1978 року виготовленого чеською фірмою «Рігер-Клосс» (нім. Rieger-Kloss англ.)
• Польща :
  • Бидгощ 03.12.2002 — «2 Фестиваль Будгощські Органні Вечори»(пол. Bydgoskie Wieczory Organoweпол.) в отців єзуїтів[2] на старовинному органі, побудовані в 1903 році відомою компанією «Вільгельма Зауера» (нім. Wilhelm Sauer(Orgelbauer)англ.)
  • Тарнів 1992—1993 р.р.
• Росія :
  • Калінінград 1982—1988 рр. — Калініградська обласна філармонія («Кірха Святої Родини» (нім. Kirche zur Heiligen Familie (Königsberg) англ.) на органі встановленого чеською фірмою в 1982 р. «Рігер-Клосс» (нім. Rieger-Kloss) англ.).
  • Сочі
• Таджикистан : Душанбе 1984—1985 р. — в таджицькому державному інституті мистецтва на єдиному в Середній Азії органі з 1977 року виготовленого чеською фірмою «Рігер-Клосс» (нім. Rieger-Kloss англ.).
• Україна :
  • Київ,
  • Львів,
  • Івано-Франківськ(10.11.2008 р.Костел Христа Царя[3]),
  • Ужгород,
  • Хмельницький,
  • Кам'янець-Подільський,
  • Збараж,
  • Рівне,
  • Вінниця,
  • Біла Церква,
  • Харків,
  • Донецьк,
  • Дніпро,
  • Луганськ,
  • Ялта,
  • Самбір[4] (Зал органної та камерної музики у костелі Святого Станіслава),
  • Черкаси 2001 рік в музичному училищі ім. С. С. Гулака-Артемовського на органі з 1926 року німецької фірми «E.F.Walcker & Co» (нім. E.F.Walcker & Co нім.).

• Чехія :
  • Острава,
  • Опава,
  • Оломоуц.

• Джироламо Фрескобальді  — «Fiori musicali»
• Дітріх Букстегуде  — Органні твори у 2-х томах (ред. Г. Келлер)
• Йоганн Себастьян Бах  — Органні твори у 9-ти томах (ред. Ф. К. Гріпенкерль і Ф. Ройтш), Chorał «Nun komm, der Heiden Heiland»
• Георг Фрідріх Гендель  — 6 концертів
• Сезар Франк  — Органні твори у 2-х томах (ред. О. Барблан)
• Боссі, Марко Енріко (рос. Босси, Марко Энрикорус.)  — Органні твори
• Ежен Жігу (рос. Жигу, Эженрус.)— 12 п'єс
• О. Гільман — Сонати
• Ш. Відар — 5 сонат
• Ю. Ройбке — Псалом 94
• Вольфганг Амадей Моцарт — Органні твори (ред. С. Діденко)
• Фелікс Мендельсон — 6 сонат
• Шарль Турнемір — 3 імпровізації
• Ж. Лангле — Сюїта «Пам'яті Фрескобальді»
• Ален Жан Аріст — Органні твори у 3-х зошитах
• Олів'є Мессіан — «Небесна трапеза», «Явління вічної церкви», «Вознесіння»
• Луї В'єрн — 24 п'єси
• Нільс ля Кур — 3 інтермеццо(3 intermezzi)
• Йоганн Непомук Давід — Органні твори у 9-ти зошитах
• П. Ебен — Недільна музика
• Л. Яначек — Постлюдія, 3 п'єси
• О. Шимек — Річеркар
• Ф. Нововєйскі — Соната
• П’єтро Торрі  — Suita
• Франсуа Куперен  — Парафіальна меса; Монастирська меса; 4 фрагменти з «Messe pou les paroisses»; Plein chant du premier Kyrie en Taille; Fugue; Benedictus; Petitte fugue.
• Ференц Ліст  — Ave Maria (wg Arcadelta)
• Фридерик Шопен/Ференц Ліст  — Prelude
• Ріхард Вагнер  — Gottendammerung; Der Ritt den Walkuren (фрагмент з опери Walkure)

У його репертуарі твори :

• Марселя Дюбре;

• Клерамбо, Луі Ніколя;

• Лемменс, Жак Ніколя;

• П.Манца;

• Г.Янга;

• А.Майї;

• Л.Бледьмана, але й цілком невідома серед наших органістів музика композиторів Скандинавії.

В його репертуарі значна частина органної музики: барокова, романтична, сучасна.

В програмах В. Півнова — концерти шведської, фінської, німецької, австрійської, французької, американської музики, концерти з творів окремих композиторів.

Іноді органіст готував оригінальні літературно-музичні композиції.

Бароковий орган кінця XVII століття роботи німецького майстра Людвіга Фогеля; відреставрував В. Півнов

Віталій Півнов — один з небагатьох органних майстрів, які повернули до життя та сприяли збереженню історичних інструментів.

1984 — реставрація і встановлення органу, переданого з Ужгорода до Львівського музею історії релігії а також органу, що розміщений в Ужгородському музеї.[1]

1987 — реставрація і встановлення унікального органу — в селище міського типу Поморяни Золочівського району Львівської області.[1]

1988 — реставрація і встановлення органу у замку м. Збараж у Тернопільській області

1989 — реставрація і встановлення у Музеї органу з костелу св. Лазаря у Львові.[1]

1991 — реставрація і встановлення у Музеї органу з костелу св. Мартина у Львові.

Цей орган був виготовлений на львівській фабриці Мечислава Янішевського у 1911 році. Під час Другої світової війни орган зазнав значних ушкоджень — з усіх його труб залишилося лише 12 найбільших дерев'яних труб басів.

В 1990 році орган перевезли з костелу св. Мартина до приміщення колишнього домініканського костелу Божого Тіла. В 1991 році майстер Півнов виготовив нові труби, відреставрував механіку та систему включення регістрів, більшість металевих труб довелось виготовляти або заміняти — їх розрахунок і виготовлення виконав сам майстер.

Після двох років роботи над інструментом орган з костелу св. Мартина повернувся до життя і його почали використовувати для проведення концертів органної музики.[5] Однак, 2003 року приміщення колишнього костелу домініканців було передано Українській греко-католицькій церкві і в 2007 році концерти органної музики припинилися. У червні 2010 року Львівському музею історії релігії довелося негайно забирати свій орган з приміщення церкви, де унікальний музичний інструмент знаходився протягом останніх двадцяти років.

З ініціативи музейних працівників орган був перенесений у Трапезну отців Домініканців, де зараз також проводять концерти органної та камерної музики.

1996 — капітальний ремонт органу парафіального костелу м. Полонне Хмельницької області

2000 — реконструкція органу в Черкаському музичному училищі ім. С. С. Гулака-Артемовського.[6]

Органний майстер Півнов проводив ремонтні роботи органів костелу у Середньому, Ужгородського району, Закарпатської області, в м. Бар Вінницької області, в Кам'янці-Подільському, кафедральний костел святих Апостолів Петра і Павла у Луцьку.

Його, як консультанта і органного майстра запрошували для робіт по встановленню та відновленню органів в Підлісний Мукарів , Дунаївці та Полонне Хмельницької області, у м. Червонограді, Львівської області.

Здібності майстра Віталія Півнова вдало поєднувалися з науково-дослідницьким підходом, як до самого інструменту, так і до його історії та музичної спадщини минулого.

Помер та похований у Львові, на полі № 80 Личаківського цвинтаря.

• органи України
• В.Півнов. Органний концерт 2016 р., част.1
• В.Півнов. Органний концерт 2016 р., част.2
• Органний концерт 2015 р. В. Півнов і Ю.Остюк (труба).
• Сольний органний концерт В.Півнов. Музика Скандинавії.
• Від Англії до Австрії з органом через 20 століття. В.Півнов — сольний органний концерт.
• В.Півнов у радіо програмі С.Слижука. Вічна Музика. Радіо Дзвони 105\8 фм.

•  Півнов Віталій Миколайович // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП».  — С. 204