Репресії проти Євромайдану

У ніч проти 30 листопада за особистим наказом начальника київської міліції генерал-лейтенанта Валерія Коряка[4] українська влада силами «Беркуту» влаштувала силовий розгін Євромайдану в Києві[5]. За іншими даними, розганяв Євромайдан кримський, луганський та донецький «Беркут», скерований за посередництвом російською владою.[6][7][8] Внаслідок розгону було травмовано десятки протестувальників.[9] Частина людей, що втекла від Беркуту, заховалась у Михайлівському золотоверхому монастирі на Михайлівській площі.[10] Вдень на Михайлівській площі зібрався стихійний мітинг.[11]

Десятки людей постраждали в результаті розгону мітингувальників під стінами будівлі Адміністрації Президента, в тому числі кілька десятків журналістів. У людей черепно-мозкові травми, переломи, гематоми, багато хто із постраждалих довгий час був у непритомному стані без надання медичної допомоги. Є свідчення про катування людей міліцією[12].

Влада вимкнула світло у будівлі Київської міськадміністрації. Люди вийшли на вулицю. На 1:00 штурму КМДА Беркутом ще не було.[13] На розі вулиці Грушевського і Кріпосного провулку близько 1 години ночі міліція знову грубо застосувала силу щоб зачистити барикади. За словами депутата ВР Андрія Шевченко:[14]

Міліція зачищала жорстко, били людей, це все знімали камери. У хід йшли дубинки та черевики, але міліція швидше штовхалася. Міліції було в кілька разів більше, ніж людей, тому їм вистачало сили. Постраждалих у нас немає.

Станом на 2:25 Беркут та тітушки зачищають барикаду на вулиці Богомольця. Там зібралося близько 200 представників міліції та внутрішніх військ. Тітушки розтягують намети. Представники партії УДАР, що відповідали за цю барикаду, через нерівні сили особливого спротиву міліції не чинили.[15] Люди очікують, що міліція буде нападати на Майдан. ВО Собода повідомляє, що міліцією на Лютеранській керують регіонали Тедеєв та Мирний.[16] О 3:25 Беркут почав штурм барикади на вулиці Лютеранській, після чого тітушки почали розбирати захоплену барикаду.[17][18] Люди зазначають, що Віктор Янукович спеціально розпочав зачистку Євромайдану до приїзду європейської гості Кетрін Ештон. Після взяття барикад міліція прикривала тітушок, які взялися нищити і викрадати речі людей, що були на майдані.[19]

Беркут розпочав зачищати Євромайдан. О 1:02 Беркут почав ламати барикади на Інститутській вулиці, о 1:33 Андрій Шевченко повідомив, що сили Беркуту збираються прорвати барикаду зі сторони Михайлівської[20]. На Майдані йдуть жорстокі бої. Беркут знищує барикаду на вулиці Інститутській, а тітушки почали грабувати наметове містечко. Попри те, що влада сконцентрувала навколо Майдану велику кількість силовиків, протестувальники не здаються, їх кількість зростає. Беркут розпилює газ, над натовпом видно хмарки сльозогінного газу, повідомляється про заарештованих та травмованих, у тому числі й серед народних депутатів. Розповсюджуються заклики до масової мобілізації киян на Майдан[21] Беркут призупинив наступ й протестанти віддають Беркуту відібрані у них щити. Беркут почав перегруповуватися. Неозброєні люди вже три години тримають оборону Євромайдану проти великої маси Беркуту з боку вулиці Інститутської.[22] Людей на Євромайдані більшає, але керівники Беркуту також намагаються передислокувати сили, щоб вдарити з іншого боку. З вулиці Прорізної вискочили кілька тітушок і почали були нападати на людей з метою організувати мішанину.[23] На Майдані вже понад 15 тисяч людей. Беркут намагається таки прорватися до будинку профспілок. Людей на Майдані прибуває. Беркут підтягується на Майдан і намагається його оточити.[23]

Під час беркутівської навали дзвони Михайлівського золотоверхого дзвонили тривогу. Після 8 годин штурму Євромайдан стоїть і живе.[24]

• Міліція попри фізичний опір мітингувальників зруйнувала 4 намети, встановлені учасниками акції Євромайдану на пл. Леніна в Миколаєві.[2][3]
• у Феодосії було побито організатора місцевої акції протесту Сергія Мокренюка. 27 листопада невідомі пошкодили йому автомобіль.
• У Києві на Європейській площі сталася бійка між міліціонерами та народними депутатами під час встановлення сцени для мітингу, який мав відбутися тут у неділю, 24 листопада[125]

• На організаторів Євромайдану у Рівному відкрито кримінальне провадження за статтею «хуліганство», за кульки, які полетіли в небо із портретом Януковича.[25]
• За словами Василя Гацька голови партії в команді «Демократичного Альянсу» в ніч з 24 на 25 листопада в Одесі під час зносу наметового містечка «євромайдану» міліція побила та затримала лідера одеського Євромайдану, керівника громадської організації «Демократичний альянс» — Олексія Чорного. Окрім Олексія затримали ще двох активістів.[26][27]
• Під час бійки під Кабінетом Міністрів затримано 2 членів ВО «Свобода»[28] Віталія Благодарного та Олега Маляша. 27 листопада 2013 року Печерський районний суд Києва ув'язнив їх терміном на 60 діб[29].
• Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Оксана Малих задовольнила позов Миколаївської міськради, поданий першим віце-мером Андрієнком, про заборону до 7 січня 2014 року акцій на пл. Леніна, де з 22 листопада проходила безстрокова акція Євромайдану, та у центрі міста. Як підстава для позову були використані заявки на проведення паралельних акцій від партій «Руський блок» та ПСПУ.[72]
• Близько 5 години ранку на виїзді з селища Арбузинка на Миколаївщині на підставі анонімного повідомлення про замінування, ДАІ зупинила агітаційний мікроавтобус кандидата в народні депутати по 132 округу А. Корнацького, в якому люди їхали до Києва на Євромайдан. На знак протесту пасажири мікроавтобуса, ходячи пішоходним переходом, перекрили рух на трасі Ульянівка — Миколаїв, утворивши кілометровий затор.[74]

• На Львівщині в ніч на вівторок автобуси з мітингувальниками активно перевіряли працівники ДАІ. У Гамаліївці працівники ДАІ зняли з автобуса номерні знаки. На знак протесту мітингувальники перекрили дорогу.[75]
• О 16:00 до мітингувальників Євромайдану в Миколаєві прийшов судовий виконавець та зачитав рішення окружного адміністративного суду про заборону масових акцій на пл. Леніна.[73]
• невстановлена міліцією група осіб напала на наметове містечко Євромайдану у Дніпропетровську, внаслідок чого травм зазнав організатор протесту Сергій Романенко та ще шість мітингувальників. Працівники міліції під час нападу стояли осторонь та не втручалися в ситуацію.[126]

• Активісту громадянського руху «Спільна справа» Олександру Данилюку спалили автівку, припарковану під його будинком[77]. Також, за інформацією Андрія Іллєнка, було спалено мікроавтобус, який належить члену київської міської організації «Свободи» Віктору Поштарю[78].

• У Житомирі невідомі жорстоко побили головного редактора газети «20 хвилин» Влада Пучича, одного з організаторів місцевого Євромайдана.[104]

• За повідомленням «Громадського телебачення», у Києві побили журналістів Дмитра Гнапа та Якова Любчича й розбили їхню камеру за те, що вони знімали «людей спортивної статури», які збирались біля Маріїнського палацу.[106][107]

У ніч проти 30 листопада за особистим наказом начальника київської міліції генерал-лейтенанта Валерія Коряка[4] «українська» влада силами «Беркуту» влаштувала силовий розгін Євромайдану в Києві[5]. За іншими даними, розганяв Євромайдан кримський, луганський та донецький «Беркут», скерований за посередництвом російською владою.[6][7][8] Внаслідок розгону було травмовано десятки протестувальників.[9] Частина людей, що втекла від Беркуту, заховалась у Михайлівському золотоверхому монастирі на Михайлівській площі.[10] Вдень на Михайлівській площі зібрався стихійний мітинг.[11]

За інформацією тернопільської газети «За Збручем» на західні області України виїхали автобуси із «Беркутом» з Криму та з Києва.[127][128]

Цієї ж ночі в Івано-Франківську побили співорганізатора місцевого Євромайдану Максима Кицюка.[126]

Десятки людей постраждали в результаті розгону мітингувальників під стінами будівлі Адміністрації Президента, в тому числі кілька десятків журналістів. У людей черепно-мозкові травми, переломи, гематоми, багато хто із постраждалих довгий час був у непритомному стані без надання медичної допомоги. Є свідчення про катування людей міліцією[12].

У Києві ввечері міліція затримала активістів ГР «Відсіч», які поширювали листівки із закликом виходити на Майдан у гуртожитках НПУ ім. Драгоманова по вулиці Космічній. Міліціонери побили студентів та застосували проти них сльозогінний газ, внаслідок чого молоді люди отримали опіки.[30]

Зранку студенти заблокували вхід до головного корпусу НПУ ім. Драгоманова на вулиці Пирогова, 9. Біля корпусу зібралося кількасот студентів, які колоною рушили на Майдан, а опісля разом з іншими протестувальниками долучилися до пікетування Верховної Ради.[120]

У вівторок у Шевченківському райсуді м. Києва відбувся суд над людьми, які начебто брали участь у нападі на Беркут під адміністрацією президента. Обвинувачення з боку прокуратури ґрунтувалося на показах працівників правоохоронних органів, які постраждали під час сутичок. Прізвища свідків не розголошуються, у суді їх не було. Ні прокуратура, ні міліція не оприлюднювала списку осіб, яких збиралася судити. Журналіст Дмитро Гнап оприлюднив наявний у нього перелік: Остащенко Олександр, Притуленко Є.С, Превір Єгор, Гарагуц В. В., Черепко Г. А., Можненко С. Н. та Загоровка Владислав. Депутати від опозиції намагалися взяти цих хлопців на поруки, однак безуспішно[31]. Суд заарештував на 60 днів 9 осіб за підозрою в організації масових заворушень 1 грудня[32][33].

Прокуратура вимагає від Київського національного університету імені Тараса Шевченка списки студентів та викладачів, які без поважних причин з 29 листопада були відсутні в університеті, а також імена активістів, які закликали студентів виходити на Майдан.[121]

Зранку активісти намагалися заблокувати Київський національний університет будівництва і архітектури, закликаючи таким чином до страйку.[122]

Студенти пікетували Міністерство освіти і науки. Міністерство видало наказ, відповідно до якого вишам рекомендоовано організувати навчальний процес таким чином, щоб вони могли мітингувати.[123]

Зранку 4 грудня 2013 року відповідальність за штурм Адміністрації Президента на вул. Банковій взяла на себе Соціал-Національна асамблея, зазначаючи, що це була стихійна акція, оскільки вони «прийшли захищати людей, оскільки після розгону Майдану в людей накопичилася ненависть до влади», а також повідомивши, що «КмДА та Будинок Профспілок були зайняті ними»[129]. Фактично ж, зайняті ці будівлі ними не були, але частину помешкань таки зайняла пізніше опозиція.

Базувалося це свідчення Азарова на змонтованому і урізаному відеозапису, яке розповсюдила прес-служба МВС України, аби спотворити факти, хоча повна версія відеоматеріалу свідчить про протилежне — наступ силовиків на мирних мітингувальників почався раніше біля колони Незалежності, а не біля пам'ятнику засновникам Києва, де розміщувались активісти «Правого сектора» (представники різних націоналістичних організацій), і які дійсно почали чинити справедливий спротив проти насильства і масових знущань[130].

Ближче до вечора три Президенти України — Леонід Кравчук, Леонід Кучма та Віктор Ющенко висловлюють свою солідарність із мирними громадянськими діями сотень тисяч українців[131].

За повідомленнями ЗМІ, затримано і арештовано було кілька осіб, які були звинувачені в організації масових заворушень на вулиці Банковій 1 грудня [34]. Серед затриманих — журналіст, якого згідно з заявою адвоката затримали його у зв'язку з виконанням ним своїх журналістських обов'язків і після затримання до нього застосовували тортури[35].

5 грудня міністр МВС Віталій Захарченко повідомив, що була затримана особа, яка передала ключі від грейдера іншій людині, яка керувала ним під час штурму[36]. В той же час дії Корчинського, якого опозиція називала основним організатором цих подій станом на 5 грудня прокуратурою не розслідуються (за словами заступника Генерального прокурора Ударцова).[37] В той же день, 5 грудня в ЗМІ з'явилась інформація про те, що Корчинському через 4 дні таки пред'явили підозру і оголосили у розшук[38]. На вечірньому брифінгу В. Захарченко заявив, що бійку з «Беркутом» затіяли бойовики «ультраправих, ксенофобських організацій» — Братства, Свободи, футбольних угрупувань «ультрас».[39]

Петро Порошенко передав у Генпрокуратуру докази того, що штурм Адміністрації був організованою провокацією,[132] зокрема відеозапис в'їзду у двір Адміністрації Президента автобусів з «тітушками».

5 грудня УБОЗ затримало двох чоловік, один із них журналіст «Дорожнього контролю» Андрій Дзиндзя. Затримання пов'язують з розслідуванням подій, що відбулися 1 грудня на вулиці Банковій поблизу адміністрації президента. В міліції підозрюють, що це Дзиндзя викрав трактор, повідомив другий затриманий активіст «Дорожнього контролю» Сергій Хаджинов.[40] Хоча з опублікованого відео видно, що А.Дзиндзя (одягнений в чорну розкриту куртку та зелений светр) не перебував у кабіні трактора, а лише піднімався на східці транспортного засобу на вул. Інститутській, щоб задати питання водію, а коли трактор заїхав на вул. Банкову, то від самого початку А. Дзиндзя пішки йде з відеокамерою праворуч трактора, знімаючи події як журналіст.[41] У ЗМІ з'явилися повідомлення адвоката журналіста Андрія Дзиндзя, що при затриманні він був жорстоко побитий і міліція перевезла його в несвідомому стані до київської лікарні швидкої медичної допомоги[42]. Очевидці затримання стверджують, що на журналіста Дзиндзю під час затримання просто побили, накинули мішок на голову і повезли.[43] Редакція «Дорожнього контролю» в той же день висловила серйозні побоювання, що в ізоляторі його можуть до ранку вбити, про це за словами редакції повідомили джерела в правоохоронних органах.[44] Затримання журналіста ЗМІ пов'язують з тим, що журналіст брав активну участь у підготовці сюжетів про протестні акції. Про сильне побиття при затриманні повідомила і дружина іншого затриманого, якого відпустили після допиту.[45][46] Після затримання журналіста, пікетувальники кілька годин тримали в облозі УБОЗ. Народні депутати намагались побачити затриманого, щоб побачити його стан, але їм відмовили і вони викликали міліцію, аби зафіксувати порушення. На місце прибула слідчо-оперативна група, але політиків так і не пропустили в середину.[43]

На Майдані Незалежності, неподалік від стели, встановили каплицю-намет, зверху височить хрест, а всередині є престол, ікони, свічки; каплиця почала діяти зі старань декана Київського УГКЦ отця Ігоря Онишкевича[133].

6 грудня, в очікуванні суду, який повинен був обрати запобіжний захід для затриманого журналіста Андрія Дзиндзі, до Шевченківського суду підійшла колона в кілька тисяч чоловік[47]. Суд не задовольнив прохання адвоката про взяття підозрюваного на поруки народними депутатами або звільнення під заставу і арештував А. Дзиндзю на два місяці. Після оголошення вироку в суді виникла бійка[48]. O 20:29 агентство УНІАН повідомило, що суддя Шевченківського райсуду Києва Володимир Бугіль обрав для активіста громадської організації «Дорожній контроль» Андрія Дзиндзі запобіжний захід у вигляді взяття під варту на 2 місяці[49].

У Луганську згорів автомобіль адвоката та співорганізатора акцій протесту Євромайдану Ігоря Чудовського.[126]

Почалися репресії проти свідків подій на Майдані Незалежності 30 листопада. Так, один із ключових свідків, найбільш постраждалий Віталій Кузьменко, студент Київського університету ім. Грінченко, під час перебування у лікарні швидкої допомоги був звинувачений у крадіжці телефону, який він начебто викрав у хворого з іншої палати. Під час обшуку хворого міліція навіть не спитала дозволу на обшук у лікаря і не дочекалась присутності адвоката[124].

Ввечері 9 грудня у силовому захопленні центрального офісу опозиційної партії «Батьківщина» по вулиці Турівській 13 брали участь більше ста чоловік в чорній формі з написом на спині «Міліція», а також значна група осіб в штатському, яких зафіксували камери спостереження. Усі співробітники офісу були виведені з кабінетів і покладені лицем на підлогу. При цьому невідомі не пред'явили службових посвідчень і не надали ніяких офіційних документів, у тому числі рішень суду, погрожували зброєю. Як відзначається в зверненні до прокуратури, в результаті цих протиправних дій партії «Батьківщина» був причинний збиток на суму понад 12 мільйонів гривен. Повністю зруйнований зв'язок, комп'ютерна мережа, електронна пошта, сайти і система енергозабезпечення. Спецзагонами були захоплені редакції опозиційних ЗМІ: газет «Вечерние вести», телеканалу INTV, офіс видання «Цензор.нет» Силовики взяли штурмом інтернет-редакцію, газету і телеканал, журналісти пишуть: «SOS!».[50].

Арештували Віктора Смалія — адвоката активіста громадської організації «Дорожній контроль» Андрія Дзиндзі. Йому інкримінують замах на життя судді[51].

У Львові затримали фотокореспондента, який був присутнім біля АП під час подій 1 грудня. Очевидець затримання: «В нього руки були за спиною в наручниках, вони його фактично волочили по землі, я чула, що він кричав люди допоможіть, я активіст, я фотограф, мене звати Олег Панас, я зрозуміла, що це мій знайомий, я його спочатку навіть не впізнала, бо він був побитий»[52].

Влада вимкнула світло у будівлі Київської міськадміністрації. Люди вийшли на вулицю. На 1:00 штурму КМДА Беркутом ще не було.[13] На розі вулиці Грушевського і Кріпосного провулку близько 1 години ночі міліція знову грубо застосувала силу щоб зачистити барикади. За словами депутата ВР Андрія Шевченко:[14]

Міліція зачищала жорстко, били людей, це все знімали камери. У хід йшли дубинки та черевики, але міліція швидше штовхалася. Міліції було в кілька разів більше, ніж людей, тому їм вистачало сили. Постраждалих у нас немає.

Станом на 2:25 Беркут та тітушки зачищають барикаду на вулиці Богомольця. Там зібралося близько 200 представників міліції та внутрішніх військ. Тітушки розтягують намети. Представники партії УДАР, що відповідали за цю барикаду, через нерівні сили особливого спротиву міліції не чинили.[15] Люди очікують, що міліція буде нападати на Майдан. ВО Собода повідомляє, що міліцією на Лютеранській керують регіонали Тедеєв та Мирний.[16] О 3:25 Беркут почав штурм барикади на вулиці Лютеранській, після чого тітушки почали розбирати захоплену барикаду.[17][18] Люди зазначають, що Віктор Янукович спеціально розпочав зачистку Євромайдану до приїзду європейської гості Кетрін Ештон. Після взяття барикад міліція прикривала тітушок, які взялися нищити і викрадати речі людей, що були на майдані.[19]

Невдала спроба штурму Євромайдану бійцями Беркуту розпочалась о 1:02[20] і тривала до 9-ї ранку[134][24]. Під час беркутівської навали дзвони Михайлівського золотоверхого дзвонили тривогу.[135]

У Харкові спалили мікроавтобус, яким перевозили обладнання для Євромайдану[126]

У Житомирі побили голову місцевого осередку ВО "Свобода" Віктора Брокарєва.[126]

В Ужгороді спалили автомобіль організатора місцевих протестів Ярослава Шафаря.[126]

У Харкові розгромили приміщення місцевої «Просвіти», де розміщувався штаб Євромайдану.[126]

У Києві стався збройний напад на активіста ініціативи «Дорожній контроль» Володимира Моралова, внаслідок якого його госпіталізували з вогнепальним пораненням грудної клітки. Нападники також спалили його автомобіль.[126]

У Сімферополі було розтрощено автомобіль співкоординатора кримського Євромайдану Сергія Ковальського, який був припаркований під будинком.[126]

21 грудня у місті Арциз Одеської області згорів автомобіль активіста Євгена Буркута, яким він возив до Києва охочих взяти участь у акціях протесту.[126]

У Житомирі напали на голову місцевого осередку «Демократичного Альянсу», яка є активним організатором акцій протесту, Дмитра Ткачука.[126]

Уночі в Харкові спалили автомобіль, який мітингувальники використовували для організації місцевого Євромайдану.[126]

В ніч католицького Різдва біля Києва стався жорстокий напад на відому журналістку, громадську активістку та учасницю Євромайдану Тетяну Чорновол.[126] Як розповіла сама потерпіла, повертаючись додому по Бориспільскому шосе, її автомобіль протаранили невідомі. Вона намагалася втекти, побігши від машини, проте нападники наздогнали її та побили. Тетяна Чорновол потрапила до реанімації, а фотографії понівеченої жінки шокують.

Цієї ж ночі у Харкові невідомі напали на одного з організаторів Євромайдану Дмитра Пилипця, жорстоко побили та завдали 12 ножових поранень. Він також перебував у важкому стані у лікарні.

У Харківській області ввечері згоріла Toyota активіста харківського Євромайдану, депутата облради від «Батьківщини» Івана Варченка.[136]

На харківському Євромайдані четверо людей облили Юрія Луценка та його дружину, народного депутата України Ірину Луценко зеленкою. Всіх чотирьох затримали на місці.[137] Згодом молодиків, які облили зеленкою Юрія Луценка, оштрафували на 119 гривень. Таке рішення у суботу, 28 грудня, ухвалив Дзержинський районний суд Харкова. Троє з правопорушників — жінка та двоє чоловіків — отримали покарання у вигляді штрафу в розмірі 119 грн. Ще один нападник підписав зобов'язання про неприпустимість таких вчинків у майбутньому.

Троє невідомих жорстоко побили 28-річного депутата Херсонської міської ради, одного з активістів місцевого Євромайдану Станіслава Трошина.[138]

У Донецьку Марії Олийник невідомі розбили молотками машину, активіст Євгеній Насадюк побував в райвідділку, 16 фермерів з Мар'їнського району, які перераховували гроші Київському Майдану і відправляли туди продукти, провели день на допитах у податківців.[139]

Народного депутата фракції «Свобода» Андрія Іллєнка та його адвоката побили біля Шевченківського РУВС міста Києва. [140]

Невідомі спалили автомобіль члена Тернопільської організації ВО «Свобода», депутата Тернопільської міськради Богдана Попадина[141]

Міністерство культури України у письмовій формі пригрозило УГКЦ про можливе позбавлення легального статусу через активну участь у Євромайдані.[142] Глава Української греко-католицької Церкви (УГКЦ) Святослав Шевчук 13 січня оприлюднив листа за підписом першого заступника міністерства культури України Тимофія Кохана, в якому відомство попереджає УГКЦ про можливий судовий позов. У листі міністерство висловило стурбованість «системним ігноруванням приписів законодавства окремими ієреями», які проводять публічні богослужіння на Майдані Незалежності в Києві. У міністерстві переконані, що для богослужінь церква має отримати дозвіл місцевої влади. Листа в УГКЦ отримали ще 6 січня, у переддень Різдва, але оприлюднили його лише 13 січня, аби не збурювати українців у святкові дні.

Після гострої критики дій замміністра у Мінкультури уточнили, що ініціатором «цькування» УГКЦ є Служба безпеки України.[143]

Екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко вночі був побитий бійцями «Беркуту» біля Києво-Святошинського суду у Києві[144] і перебуває в реанімації в одній зі столичних клінік. Після проведеної томографії лікарі діагностували у нього закриту черепно-мозкову травму, струс мозку, три підшкірні гематоми та наклали на голові шов завдовжки 3 см.

200 делегатам Першого всеукраїнського форуму Євромайданів у Харкові довелося працювати в умовах суворої конспірації.[145] Через загрозу провокацій організатори заздалегідь не повідомляли місце проведення зборів. Кілька годин усі їздили Харковом з одного приміщення до іншого, оскільки всі власники восьми різних приміщень, з якими були попередні домовленості про оренду, з різних причин відмовили.

Відкриття форуму дозволила провести в своєму приміщення одна з церков. Щойно це стало відомо, до будівлі намагалися увірватися молодики спортивної статури, озброєні газовими балончиками. Делегатів в Харкові закидали яйцями, а традиційне місце проведення харківського Євромайдану, як і всі інші головні площі, зайняли тисячі учасників провладного «антимайдану».

12 грудня близько 12:10 міліції повідомили про замінування Свято-Дмитріївського храму УАПЦ, де в суботу проходив форум Євромайданів. Слідчі та експерти виїхали на місце події і обстежили приміщення, але вибухівки не знайшли.[146]

Під час мітингу євромайданівців у Харкові, який відбувся 12 січня біля пам'ятника Ярослава Мудрого було вчинено декілька провокацій з боку «тітушок», які намагалися влаштувати бійку, кидали у натовп феєрверки, петарди та димові шашки. Одного з нападників, який кинув димову шашку, було затримано. Однак чоловік показав якийсь документ правоохоронцям і ті його моментально відпустили.[147] На місці злочину було знайдено ножа, який йому віддав один з міліціонерів. Пізніше в міліції повідомими, що на людей, що кидали петарди в учасників мітингу Євромайдану в Харкові, складено адмінпротоколи.

12 січня поблизу станції метро «Холодна Гора» невідомі напали на мобільну приймальню народного депутата, голови Харківської обласної організації ВО «Свобода» Ігоря Швайки. Свободівець Микола Худзік, який на той час перебував у наметі, дістав ушкодження рук та кілька ударів, в тому числі в обличчя.[148] Троє нападників вхопили намет, що слугував пересувною приймальнею, та потягнули його до автівки, де сиділо ще кілька осіб.

Активісту і співорганізатору Автомайдану Сергію Кобі заарештували майно.[149] Вранці в понеділок підрозділ ДАІ «Кобра» не дозволив активісту сісти за кермо власної машини, заявивши, що його майно заарештоване за несплату штрафу дворічної давнини.

Режим заарештував усе майно глави Вінницької обласної організації ВО «Свобода», одного з координаторів місцевої організації ВО «Майдан» Олексія Фурмана. На підставі підробних документів у свободівця забирають ресторанний бізнес і усі транспортні засоби. Режим вже удався до того, що заарештували навіть пенсію його матері[150]

Суддя Голосіївського суду Фролов на три місяці позбавив водійських прав Сергія Лук'янчука[151]

У Києві вночі учаснику Автомайдану Геннадію Кулішу пошкодили автомобіль.[152]

У Запоріжжі активістові «Спільної справи» Ігорю Артюшенко повторно пошкодили автомобіль.

У Херсоні активістці Євромайданів Валентині Крицак каменями розбили вікна в квартирі.[153]

Суддя Печерського суду Оксана Царевич забрала права на 6 місяців у Інни Царькової, яка 29 грудня була у Межигір'ї.[154] Голосіївський райсуд Києва позбавив активіста Автомайдану Сергія Хаджинова права управляти авто на три місяці.[155]

Суддя Печерського районного суду Кицю на 6 місяців позбавив активіста Автомайдану, художника Сергія Пояркова права на керування автомобілем.[156]

Верховна Рада прийняла пакет репресивних законів, які криміналізують опозицію та громадянське суспільство, а наступного дня президент Янукович їх підписав.[157] попри гостру критику[158][159][160][161][162][163] . Закони приймалися без обговорення, а їхні тексти стали доступні тільки після того, як депутати за них проголосували.[164] Ці законодавчі акти утискають низку прав громадян і посилюють для влади можливість карати учасників акцій протесту й інших незгодних із діями влади, вони виконані у дусі синхронізації із репресивними нормами путінської Росії, чи навіть жорсткіше.[165]

Відповідно до Проекту Закону № 3879 від 14.01.2014 «ввезення на територію України, вивезення з території України, виробництво, торгівля та використання безпілотних повітряних суден підлягають реєстрації у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України»]] Документи спрямований проти учасників акцій протесту. Зокрема, за рух у колоні з п'яти автомобілів без дозволу влади передбачено позбавлення водійських посвідчень на два роки.

За порушення порядку організації акцій протесту передбачили десять днів адміністративного арешту, а за носіння захисного шолома під час акцій протесту передбачено 15 діб адміністративного арешту.

Норми закону передбачають введення кримінальної відповідальності за наклеп, доповнення КК України статтею про екстремістську діяльність, у тому числі поширенню подібних матеріалів через інтернет і ЗМІ. Окрім іншого, екстремістськими, згідно із законом, вважаються матеріали із закликами до насильницької зміни конституційного ладу і перешкоди діяльності органів влади і посадовців. Закон передбачає процедуру обмеження доступу до інтернет-ресурсів, що порушують законодавство, на основі експертного висновку.

Інтернет-провайдерів зобов'язали відмикати абонентів за розпорядженням державних органів влади. Також посилено відповідальність за поширення будь-якої інформації про суддів, за що передбачили до двох років ув'язнення.

Також законом обмежується діяльність іноземних неприбуткових організацій в Україні, вводиться поняття «іноземний агент».

Впроваджується заочне кримінальне провадження.

Поправки до закону про регламент передбачають спрощення процедури позбавлення народного депутата недоторканності. Згідно з цим законом, подання прокуратури про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності чи арешт народного депутата включається до порядку денного сесії Верховної Ради позачергово без голосування та без висновку профільного комітету, як це було раніше.

Окремі закони визначають відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень під час проведення футбольних матчів та відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.

Підняттям рук народні депутати від фракції Партії регіонів, Комуністичної партії та низки позафракційних депутатів проголосували за два ідеологічні закони: щодо відповідальності за паплюження пам'ятників радянським воїнам, в також щодо заперечення чи виправдання злочинів фашизму.

У Харкові у дворі дому дотла згорів автомобіль опозиційного депутата міськради В'ячеслава Гузя[166]

У Дніпропетровську мирні демонстранти після традиційного збору у парку ім. Л.Глоби вирушили до Дніпропетровської обласної адміністрації. Підхід до будівлі був обмежений парканом та барикадами зі снігу, а на території адміністрації разом із міліцією знаходилася група тітушок, які провокували радикально налаштованих мітингувальників[167]. Серед демонстрантів була обрана переговорна група у складі Вадима Шебанова, Павла Хазана та Андрія Денисенко для переговорів із заступником голови ОДА Крупським. Демонстранти вимагали звільнити територію ОДА від невідомих озброєних палицями людей. Пан Крупський пообіцяв представникам демонстрантів виконати їхню вимогу[168]. Але замість цього Вадима Шебанова та кілька десятків активістів було затримано[169]. За повідомленням МВС, загалом було затримано 37 осіб, 21 із них арештували тієї ж ночі; 20 осіб було поранено, із них 4 — госпіталізовані. При цьому родичі активістів вказували, що дехто із арештованих не був на акції біля ОДА, а просто проходив поруч[170].

У Запоріжжі живцем у власному авто спалили активіста місцевого Євромайдану Сергія Сенеку У Запоріжжі вбили і спалили в машині активіста Автомайдану — ЗМІ, відповідальність за це взяла організація «привиди Севастополя» Відповідальність за спалення активіста у Запоріжжі взяли на себе «привиди Севастополя»

18 лютого 2014 Службою безпеки та Міністерством внутрішніх справ України була розроблена так звана «антитерористична» операція, мета якої — повна зачистка Майдану Незалежності та прилеглих територій від протестувальників. Формальним приводом для початку проведення «АТО» слугувала начебто підготовка організацією «Правий сектор» низки терористичних актів. Операція включала в себе два плани (операції) — «Бумеранг» та «Хвиля», які повинні були керуватися відповідно Антитерористичним центром СБУ та вищим керівництвом МВС.[171][172] В ході проведення операції «Хвиля» планувалося задіяти десять тисяч бійців Внутрішніх військ та стільки ж співробітників міліції, дві тисячі «беркутівців»; в першу чергу до виконання операції повинні були долучитися бійці спецпідрозділів «Омега», «Ягуар», бійці штурмових загонів Державної прикордонної служби та ін.[172][173]

«Антитерористична» операція включала в себе наступні кроки:

• штурм наметового містечка з вулиць Інститутської та Городецького, витіснення протестувальників до Європейської та Бессарабської площ та їх перехоплення на заздалегідь створених фільтраційних кордонах;
• відволікання уваги протестуючих шляхом проведення «штурму» на вулиці Лютеранській;
• блокування співробітниками міліції підходів до наметового містечка;
• захоплення Будинку профспілок спецпідрозділом «Альфа»;
• розміщення снайперів з особового складу Внутрішніх військ та спецпідрозділу «Альфа» на прилеглих будинках по вулиці Хрещатик;
• залучення спеціальної техніки для ліквідації барикад;
• тимчасове припинення енерго- та водопостачання в центрі Києва, блокування каналів зв'язку, виходів зі станцій метро «Хрещатик» та «Майдан Незалежності», підвалів житлових будинків, розташованих в центрі Києва, колекторної мережі;
• блокування мобільного зв'язку;
• створення місць тимчасового утримання та перевезення протестувальників;
• перекриття в'їздів до Києва;
• перекриття в'їздів до місця проведення операції;
• перевірка місця проведення операції на наявність вибухівок;
• організація пунктів розміщення сил та засобів «антитерористичної» операції;
• перекриття внутрішніми військами під'їздів житлових будинків, а також входів до установ, розташованих в районі проведення операції;
• залучення нарядів ДСНС;
• блокування Службою безпеки та МВС трансляції опозиційних телеканалів під час проведення операції;
• документація проведення «АТО» та затримання протестувальників;
• проведення слідчих дій щодо затриманих протестувальників.[172]

Російський спеціаліст, запрошений Адміністрацією Президента на нараду, однак, закликав не проводити зачистку Майдану в запропонованому вигляді, оскільки, на його думку, це може призвести до великих втрат як з боку протестувальників, так і з боку правоохоронних органів. При цьому фахівець звинуватив розробників спецоперацій «Бумеранг» та «Хвиля» в некомпетентності.[174]

За словами колишнього очільника Генерального штабу Збройних сил України Володимира Замани, проти учасників Майдану в рамках «АТО» планувалося задіяти також армію. Для цього ще в січні 2014 під контроль Внутрішніх військ повинні були перейти армійські частини. Однак залучення військових до придушення Майдану так і не відбулося — зробити це не дозволяли законодавство та принципова позиція Замани щодо цього питання. 19 лютого 2014 до Генштабу надійшло розпорядження відправити в Київ десантників з Дніпропетровська та Миколаєва, однак внаслідок широкого розголосу в ЗМІ та гучного скандалу воно так і не було виконане.[175]

14 грудня

Під тиском Євромайдану лише 14 грудня 2013 р. Генпрокурор України Віктор Пшонка зробив офіційну заяву на прес-конференції, що заступника секретаря РНБО Володимира Сівковича, начальника київської міліції Валерія Коряка і голову Київської міської держадміністрації Олександра Попова покарають за розгін Євромайдану 30 листопада 2013 р. Він зазначив:[176]

Володимиру Сівковичу, Олександру Попову вже вручена підозра в перевищенні влади й службових повноважень … Сьогодні і Валерій Коряк, і його заступник Петро Федчук також сповіщені про підозру в перевищенні влади й службових повноважень. Усім цим чотирьом особам буде обрано запобіжний захід.

За версією ГПУ, Коряк, Сівкович і Попов давали команду бити студентів.[176]

На допиті в ГПУ 13 грудня Олександр Попов повідомив, що розгін мітингу на Майдані стався після того, як секретар РНБО Андрій Клюєв зажадав там встановити ялинку вже 29 листопада 2013 р.[177] За словами Попова, саме Андрій Клюєв повідомив йому, що подальші вказівки Попов отримає від заступника секретаря РНБО Володимира Сівковича. Наприкінці робочого дня Володимир Сівкович прибув до кабінету Олександра Попова для того щоб мати змогу оперативно реагувати на ситуацію і пробув там майже до 4 годин ранку. Окрім нього у кабінеті голови КМДА перебувало ще 6 депутатів з фракції Партії регіонів, серед яких були Ельбрус Тедеєв, Нестор Шуфрич та Олександр Єгоров.[177] Пізно ввечері 29 листопада до Попова знову передзвонив Клюєв щоб переконатися, що всі накази для встановлення ялинки Попов віддав. Біля 4-ї години ранку Сівкович віддав команду готувати техніку до завезення й після цього Попов та Сівкович кожен окремо поїхали до начальника київської міліції Коряка. Коряк дав свідчення в ГПУ, що йому був зателефонував міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко і наказав виконувати всі команди Володимира Сівковича. Слід зазначити, що Сівкович жодного разу під час допиту в ГПУ прізвища Клюєва не назвав.[177] Фотокопії протоколів допиту були викладені на форумах деяких видань і в файлообмінних мережах[178].

На нараді в МВС, на яку Захарченко викликав керівників підрозділів МВС, Василь Паскал, начальник Департаменту карного розшуку повідомив про оголошення у міждержавний розшук Дмитра Корчинського і заявив: «ми маємо інформацію, що окремі члени організації Корчинського — це 15 чоловік, проживали у нього в офісі, він використовував цих осіб під час проведення найбільш радикально налаштованих акцій»[179]=