Список індійських монархів

У статті подано Список індійських монархів[1].

До списку увійшли стародавні міфічні правителі та більш пізні династії, що правили у різних частинах індійського субконтиненту.

Від найдавніших часів до 1947 року на території сучасної Індії існувало багато великих і дрібних державних утворень. У VII столітті, за підрахунками Сюаньцзана, в Індії існували сімдесят князівств, правителі яких (раджі і магараджі) воювали між собою. На початку XIII століття було утворено першу велику мусульманську державу в Індії Делійський султанат. Ще пізніше свою державу утворили Великі Моголи — нащадки Тимура. У 16741818 роках значний вплив мала Імперія Маратха, а від 1876 до 1947 року Індія перебувала під владою Великої Британії. 1947 року Індія здобула незалежність, одночасно на її території припинили існувати будь-які монархії. Утім, представники деяких династій дотепер є титулярними раджами (магараджами) земель, якими фактично володіли їхні пращури.

Маґадгійські династії (бл. 1900 до н. е. — 550 н. е.)

Династія Бріхадратха (бл. 1700—799 до н. е.)

  • Бріхаткарман (1407—1384 до н. е.)
  • Сенаджіт (1384—1361 до н. е.)
  • Срутанджая (1361—1321 до н. е.)
  • Віпра (1321—1296 до н. е.)
  • Сучі (1296—1238 до н. е.)
  • Ксхемая (1238—1210 до н. е.)
  • Субрата (1210—1150 до н. е.)
  • Дхарма (1150—1145 до н. е.)
  • Сусума (1145—1107 до н. е.)
  • Дрідхасена (1107—1059 до н. е.)
  • Суматі (1059—1026 до н. е.)
  • Субхала (1026—1004 до н. е.)
  • Суніта (1004—964 до н. е.)
  • Сатиаджіт (964—884 до н. е.)
  • Бісваджіт (884—849 до н. е.)
  • Ріпунджая (849—799 до н. е.)

Династія Прадиота (799—684 до н. е.)

  • Прадиота
  • Палака
  • Вісакхаюпа
  • Аджака
  • Варттівардхана

Династія Хар'янта (558—412 до н. е.)

Зображення царя Бімбісари та Будди

Династія Шайшунага (412—345 до н. е.)

Династія Нанда (345—321 до н. е.)

Дев'ять представників династії були сучасниками та братами, яких називають Нава Нанда (Дев'ять Нанда). Вони правили у різних частинах Маґадги(сучасний Біхар, індійський штат). Найвпливовішим правителем чотирнадцяти індійських царств того часу був Дхана Нанда.

  • Говішанакананда
  • Дашасідкхакананда
  • Кайвартананда
  • Дхана Нанда (до 321 до н. е.)
  • Карвінатха Нанда

Маур'ї (321—184 до н. е.)

Ім'яРоки правлінняЗображенняКоментар
Чандраґупта Маур'я Великий322–298 до н. е.Засновник імперії Маур'їв, яку було створено після падіння імперії Нанда[2]
Біндусара298–273 до н. е.Син попереднього
Ашока Великий273–232 до н. е.Син попереднього. Розширив кордони імперії від Кашміру й Непалу до Майсура. Підкорив територію сучасного Афганістану[3]
Дашаратха232–224 до н. е.Онук попереднього. За часів його правління послабилась централізована влада, а деякі території, що раніше належали до імперії, стали незалежними. Продовжив релігійну та соціальну політику свого діда[4]
Сампраті224–215 до н. е.Онук Ашоки. Запам'ятався зведенням джайнських храмів як на території Індії, так і за її межами
Шалішука215–202 до н. е.Вважався несправедливим правителем, утім шанувався за підтримку джайнізму[5]
Деваварман202–195 до н. е.
Шатадханван195–187 до н. е.За часів його правління імперія втратила частину своїх територій[6]
Бріхадратха187–184 до н. е.Останній правитель імперії Маур΄їв. Був убитий своїм «сенапаті» (головнокомандувачем), Пуш'ямітрою Шунгою[6]

Династія Шунга (185–73 до н. е.)

Пуш'ямітра Шунга

Династія Канва (73–26 до н. е.)

Західні Кшатрапи (35–405 н. е.)

Ім'яРоки правлінняЗображенняКоментар
Абхіракабл. 110
Бхумакадо 119Син попереднього[7]
Нахапана119–124Син попереднього[8]
Кхаштана78–130Правив саками, а також був сатрапом Удджайна[9]
Рудрадаман Iбл. 130—150Успішно воював проти сатаваханів та Кушанської імперії[10]
Дамаджадасрі I170–175
Джівадаман175Син попереднього[11]
Рудрасімха I175–188
Ісварадатта188–191
Рудрасімха I191–197Відновлений на престолі
Джівадаман197–199Відновлений на престолі
Рудрасена I200–222
Самгадаман222–223
Дамасена223–232
Дамаджадасрі II232–239
Вірадаман234–238Співправитель попереднього
Ясодаман I239–240
Ясодаман II240
Віджаясена240–250
Дамаджадасрі III251–255
Рудрасена II255–277
Вісвасімха277–282
Бхартрдаман282–295
Вісвасена293–304Первинно був співправителем попереднього
Рудрасімха II304–348Мав двох співправителів
Ясодаман II317–332Співправитель попереднього
Рудрадаман II332–348Співправитель Рудрасімхи II
Рудрасена III348–380
Сімхасенапісля 380

Імперія Гуптів (бл. 240—550)

Ім'яРоки правлінняЗображенняКоментар
Шрі-Гуптабл. 240—290Засновник династії[12]
Гхатоткача290–319Син попереднього
Чандрагупта I319–335Засновник імперії Гуптів. Часи його правління вважаються золотою добою індійської культури[13]
Самудрагупта335–370Був талановитим полководцем, покровителем мистецтва в цілому й літератури, зокрема[14]
Рамагупта370–375
Чандрагупта II Великий375–415Син Самудрагупти. За часів його правління розквіт імперії сягнув свого зеніту[15]
Кумарагупта I415–455Син попереднього. Успішно правив упродовж майже сорока років, але наприкінці свого царювання мав певні проблеми: імперії Гуптів загрожувало повстання у центральній Індії, а також вторгнення білих гунів, з чим правитель, втім, успішно впорався[16]
Скандагупта455–467Син попереднього
Пуругупта467–473Син Кумарагупти I
Кумарагупта II473–477Син попереднього
Будагупта477–496Син Пуругупти
Чандрагупта III496–500
Вайнягупта500–515Син Пуругупти
Нарасімагупта515–530
Кумарагупта III530–540
Вішнугупта I540–550

Династія Пандья (бл. 550 до н. е. — 1345 н. е.)

Центральна династія Пандья (бл. 550 до н. е. — 1311 н. е.)

  • Кадункоен (бл. 550—450 до н. е.)
  • Пандіон (бл. 50 до н. е. — 50 н. е.), відомий як міфічний цар Афін

Ранні Пандья

  • Недунж Чельян I
  • Пудаппандьян
  • Мудукудумі Парувалудхі
  • Недунж Чельян II
  • Нан Маран
  • Недунж Чельян III
  • Маран Валуді
  • Мусірі Мутрія Чельян
  • Уккірап Перувалутхі

Перша імперія

Відновлення династії

  • Садаяварман Сундара Пандьян I (1251—1268), відновив славу Пандьян, ставши одним з найвеличніших завойовників Південної Індії
  • Мараварман Сундара Пандьян
  • Мараварман Куласекаран I (1268—1308)
  • Сундара Пандья (1308—1311), син попереднього, змагався зі своїм братом, Вірою Пандья, за престол
  • Віра Пандья (1308—1311), останній представник династії, Мадурай був завойований династією Хілджі

Іноземні імператори Північно-Західної Індії (бл. 538 до н. е. — 750 н. е.)

Імперії, правителів яких наведено у списку нижче, були величезними з центрамиу Персії чи Середземномор'ї, тому їхні індійські сатрапії розташовувались на околицях імперії.

Перська династія Ахеменідів (бл. 538—330 до н. е.)

Ім'яРоки правлінняЗображенняКоментар
Кир Великийбл. 538—529 до н. е.Засновник імперії Ахеменідів[17]
Камбіс II530–521 до н. е.Син попереднього
Бардія521 до н. е.Син Кира
Дарій I Великий521–486 до н. е.Один з найвизначніших правителів Стародавнього Сходу, видатний реформатор. Повалив свого попередника, а задля підтвердження прав на престол одружився з донькою Кира Атоссою[18]
Ксеркс I486–465 до н. е.Син попереднього
Артаксеркс I474–424 до н. е.Син попереднього
Ксеркс II424–423 до н. е.Син попереднього
Согдіан424–423 до н. е.Син Артаксеркса I
Дарій II424–404 до н. е.Син Артаксеркса I
Артаксеркс II404–358 до н. е.Син попереднього
Артаксеркс III358–338 до н. е.Син попереднього
Артаксеркс IV338–336 до н. е.Син попереднього
Дарій III336–330 до н. е.Був переможений Александром Великим

Династія Аргеадів (326—323 до н. е.)

Александр Великий

Селевкіди (323—321 до н. е.)

Елліністичні Євтидиміди (бл. 230–85 до н. е.)

Ім'яРоки правлінняЗображенняКоментар
Євтидем Iбл. 230—200 до н. е.Греко-Бактрійський цар, засновник династії[21]
Деметрій Iбл. 200—170 до н. е.Син попереднього
Панталеонбл. 190—185 до н. е.
Агатоклбл. 190—180 до н. е.Син Деметрія I
Аполлодот Iбл. 180—160 до н. е.Правив західною та південною частинами царства (від Таксили у Пенджабі до Сінду та, можливо, Гуджарату)[22]
Антімах II160–155 до н. е.Правив територією від гір Гіндукуш до Пенджабу[23]
Деметрій II155–150 до н. е.Син Деметрія I
Менандр I150–135 до н. е.За часів його правління держава сягнула найбільшого розквіту, був покровителем буддизму[24]
Агатоклея135–125 до н. е.Перша жінка-правителька серед елліністичних монархів
Стратон I125–110 до н. е.Син Менандра й Агатоклеї
Геліокл II110–100 до н. е.
Поліксенбл. 100 до н. е.Можливо, правив Гандхарою
Деметрій IIIбл. 100 до н. е.
Амінта I95–90 до н. е.
Певколайбл. 90 до н. е.
Менандр II90–85до н. е.Правив територіями Арахозії та Гандхари (північ сучасного Пакистану)[25]
Архебій90–85до н. е.

Арабський Омейядський халіфат (711—750 н. е.)

Мухаммед бін-Касім

Династія Чера (бл. 400 до н. е. — 1314 н. е.)

Роки правління представників династії Чера дотепер викликають суперечки серед істориків, тому дати наведено лише приблизно.

Стародавні царі Чера (бл. 400 до н. е. — 397 н. е.)

  • Каланкай-Канні Нармуді Черал (115—140)
  • Вел-Келу Куттуван (130—185)
  • Селвак-Кадунго (131—155)
  • Адукотпатту Чералатан (140—178)
  • Куттуван Ірумпорай (178—185)
  • Перум Черал Ірумпорай (185—201)

Династія Куласекхара (1020—1314)

Кулашекхара Алвар
  • Куласекхара Алвар (800—820)
  • Раджасекхара Варман (820—844)
  • Стану Раві Варман (844—885)
  • Рама Варма Куласекхара (885—917)
  • Года Раві Варман (917—944)
  • Інду Котха Варма (944—962)
  • Бхаскара Раві Варман I (962—1019)
  • Бхаскара Раві Варман II (1019—1021)
  • Віра Керала (1021—1028)
  • Раджасімха (1028—1043)
  • Бхаскара Раві Варман III (1043—1082)
  • Рама Варман Куласекхара (1090—1122)
  • Раві Варман Куласекхара (бл. 1250—1314)

Династія Чола (бл. 301 до н. е. — 1279 н. е.)

Сангамські Чола (бл. 300 до н. е. — 240)

Карікала Чола

Імператори Чола (848—1279)

Раджараджа Чола I

Династія Сатаваханів

Монета Гаутаміпутри Сатакарні

Період правління Сатаваханів викликає суперечки серед істориків. Початок правління династії, за різними джерелами, коливається між 271 роком до н. е. та 30 роком до н. е.[28].Сатавахани домінували у районі Декан від I століття до н. е. до III століття н. е.[29].

Династія Вакатаків (250-ті–500-ті)

  • Віндхиясакті (250—270)
  • Праварасена I (270—330)

Гілка Праварапура-Нандівардхана

  • Рудрасена I (330—355)
  • Прітхвішена I (355—380)
  • Рудрасена II (380—385)
  • Дівакарасена (385—400)
  • Прабхаватігупта, регентка (385—405)
  • Дамодарасена (Праварасена II) (400—440)
  • Наредрасена (440—460)
  • Прітхвішена II (460—480)

Гілка Ватсагулма

  • Сарвасена (330—355)
  • Віндхиасена (355—442)
  • Праварасена II (400—415)
  • невідомий(415—450)
  • Девасена (450—475)
  • Харішена (475—500)

Індо-скіфські правителі (бл. 90 до н. е. — 45 н. е.)

Північно-Західна Індія (бл. 90 до н. е. — 10 н. е.)

Ім'яРоки правлінняЗображенняКоментар
Мауюбл. 85–60 до н. е.
Вононбл. 75–65 до н. е.Правив у Сістані та Арахозії
Спалахорбл. 75–65 до н. е.Брат попереднього
Спаларісбл. 60–57 до н. е.Брат попереднього
Азес Iбл. 57–35 до н. е.Панував у Гандхарі
Азілісбл. 57–35 до н. е.Панував у Гандхарі
Азес IIбл. 35–12 до н. е.Панував у Гандхарі
Зейнонбл. 10 до н. е. — 10 н. е.
Карахостбл. 10 до н. е. — 10 н. е.
Гаятрія
Ліака КусулукаСатрап Чукси
Патіка КусулакаСатрап Чукси, син попереднього

Територія Матхури (бл. 20 до н. е. — 20 н. е.)

Монета Раджувули
  • Хагамаша (сатрап)
  • Хагана (сатрап)
  • Раджувула (великий сатрап) (бл. 10 н. е.)
  • Содаса, син попереднього

Правителі Апрака (12 до н. е. — 45 н. е.)

  • Віджаямітра (12 до н. е. — 15 н. е.)
  • Ітравасу (бл. 20 н. е.)
  • Аспаварма (15–45)

Локальні правителі

  • Бхадраяша Ніґґас
  • Мамваді
  • Арсакс

Індо-парфянські правителі (бл. 21–100 н. е.)

Гондофар

Кушанська імперія (80–225)

Ім'яРоки правлінняЗображенняКоментар
Віма Тактобл. 80–105
Віма Кадфізбл. 105—127На початку свого правління зумів завоювати центральну Індію та значно збільшив могутність імперії[30]
Канішка Iбл. 127—147За його правління Кушанське царство сягнуло апогею свого розвитку, перетворившись на могутню імперію з центром у Пешаварі[31]
Хувішкабл. 155—187
Васудева Iбл. 191—225Останній з великих кушанських імператорів[32]
Канішка IIбл. 227—247Втратив частину імперії у боротьбі з індійськими Сасанідами
Васішкабл. 247—265Був повалений в результаті народних заворушень
Канішка IIIбл. 268
Васудева IIбл. 275—300
Шака Кушан300–350

Династія Паллавів (275—882)

Ранні Паллави (275—355)

  • Сімха Варман I (275—300 або 315—345)
  • Сканда Варман I (345—355)

Середні Паллави (355—537)

  • Вішнугопа (350—355)
  • Кумаравішну I (355—370)
  • СкандаВарман II 370—385)
  • Віра Варман (385—400)
  • Сканда Варман III (400—438)
  • Сімха Варман II (438—460)
  • Сканда Варман IV (460—480)
  • Нанді Варман I (480—500)
  • Кумаравішну II (бл. 500—510)
  • Будда Варман (бл. 510—520)
  • Кумаравішну III (бл. 520—530)
  • Сімха Варман III (бл. 530—537)

Пізні Паллави (537—882)

Ім'яРоки правлінняЗображенняКоментар
Сімхавішну537–570Керував імперією з центром у Канчіпурамі[33]
Махендраварман I571–630
Нарасімхаварман I630–668Син попереднього
Махендраварман II668–672Син попереднього
Парамешвараварман I672–700Син попереднього
Нарасімхаварман II700–728Син попереднього
Парамешвараварман II705–710
Нандіварман II732–796
Дантіварман775–825Син попереднього
Нандіварман III825–869
Нірупатунган869–882
Апараджітхаварман882–897

Династія Кадамба, правителі Банавасі (345—525)

  • Маюра Шарма (345—365)
  • Кангаварма (365—390)
  • Багітарха (390—415)
  • Раґху (415—435)
  • Какустхаварма (435—455)
  • Сантіварма (455—460)
  • Мрігешаварма (460—480)
  • Шівамандхатіварма (480—485)
  • Равіварма (485—519)
  • Гаріварма (519—525)

Західні Ганги (350—1024)

  • Конганіварма Мадхава (350—370)
  • Мадхава II (370—390)
  • Харіварман (390—410)
  • Вішнугопа (410—430)
  • Тадангала Мадхава (430—466)
  • Авініта (466—495)
  • Дурвініта (495—535)
  • Мушкара (535—585)
  • Шрівікрама (585—635)
  • Бхувікарма (635—679)
  • Шівамара I (679—725)
  • Шріпуруша (725—788)
  • Шівамара II (788—816)
  • Раджамалла I (817—853)
  • Нітімарга Ереганга (853—869)
  • Раджамалла II (870—907)
  • Ереяппа Нітімарга II (907—919)
  • Нарасімхадева (919—925)
  • Раджамалла III (925—935)
  • Бутуга II (935—960)
  • Такколамін (949)
  • Маруладева (960—963)
  • Марасімха III (963—974)
  • Раджамалла IV (974—985)
  • Раккаса Ганга (985—1024)

Династія Майтрака (470—776)

  • Бхатарка (бл. 470– бл. 492)
  • Дарасена I (бл. 493– бл. 499)
  • Дронасінха (бл. 500– бл. 520)
  • Друвасена I (бл. 520– бл. 550)
  • Дарапатта (бл. 550– бл. 556)
  • Гухасена (бл. 556– бл. 570)
  • Дарасена II (бл. 570– бл. 595)
  • Сіладітія I (бл. 595– бл. 615)
  • Караграха I (бл. 615– бл. 626)
  • Дарасена III (бл. 626– бл. 640)
  • Друвасена II (бл. 640– бл. 644)
  • Дарасена IV (бл. 644– бл. 651)
  • Друвасена III (бл. 651– бл. 656)
  • Караграха II (бл. 656– бл. 662)
  • Сіладітія II (бл. 662–?)
  • Сіладітія III
  • Сіладітія IV
  • Сіладітія V
  • Сіладітія VI
  • Сіладітія VII (бл. 766– бл. 776)[34]

Династія Чалук'я (543—1156)

Правителі Бадамі (543—757)

Пулакешин II

Правителі Кальяні (973—1156)

Династія Шашанка (600—626)

  • Шашанка (600—625), перший задокументований цар Бенгалії, який створив перший об'єднаний політичний центр у Бенгалії
  • Манава (625—626)

Династія Харша (606—647)

  • Харша Вардана (606—647), об'єднав північну Індію та правив понад 40 років, був останнім немусульманським імператором, хто правив у Північній Індії

Династія Гуджара-Пратіхари (650—1036)

Раштракути (735—982)

Династія Томар (736—1192)

Представники клану правили містом Делі, західною частиною сучасного штату Уттар-Прадеш та більшою частиною штатів Хар'яна і Пенджаб.

Династія Пала (бл. 750—1174)

Різні джерела подають роки правління представників династії по різному.

Маджумдар (1971)[35] Чодурі (1967)[36] Сінха (1977)[37] Сіркар (1975–76)[38] Гангулі (1994)[39]
Ґопала I 750–770 756–781 755–783 750–775 750-774
Дгармапала 770–810 781–821 783–820 775–812 774-806
Девапала 810– бл. 850 821–861 820–860 812–850 806-845
Махендрапала Немає даних 845-860
Шурапала I 850–853 861–866 860–865 850–858 860-872
Віграхапала I 858–60 872-873
Нараянпала 854–908 866–920 865–920 860–917 873-927
Радж'япала 908–940 920–952 920–952 917–952 927-959
Гопала II 940–957 952–969 952–967 952–972 959-976
Віграхапала II 960– бл. 986 969–995 967–980 972–977 976-977
Махіпала I 988– бл. 1036 995–1043 980–1035 977–1027 977-1027
Наяпала 1038–1053 1043–1058 1035–1050 1027–1043 1027-1043
Віграхапала III 1054–1072 1058–1075 1050–1076 1043–1070 1043–1070
Махіпала II 1072–1075 1075–1080 1076–1078/9 1070–1071 1070-1071
Шурапала II 1075–1077 1080–1082 1071–1072 1071-1072
Рамапала 1077–1130 1082–1124 1078/9–1132 1072–1126 1072-1126
Кумарапала 1130–1125 1124–1129 1132–1136 1126–1128 1126–1128
Гопала III 1140–1144 1129–1143 1136–1144 1128–1143 1128–1143
Маданапала 1144–1162 1143–1162 1144–1161/62 1143–1161 1143–1161
Говіндапала 1155–1159 Немає даних 1162–1176 або 1158—1162 1161–1165 1161–1165
Палапала Немає даних Немає даних Немає даних 1165–1199 1165–1200

Династія Парамара (бл. 800 — бл. 1305)

Статуя Бходжі

Династія Сеунів (850—1334)

  • Дрідхапрахара
  • Сеуначандра (850—874)
  • Дхадіяппа (874—900)
  • Бхіллама I (900—925)
  • Вадугі (950—974)
  • Дхадіяппа II (974—975)
  • Бхіллама II (975—1005)
  • Весугі I (1005—1020)
  • Бхіллама III (1020—1055)
  • Весугі II (1055—1068)
  • Бхіллама III (1068)
  • Сеуначандра II (1068—1085)
  • Аїрамадева (1085—1115)
  • Сінгхана I (1115—1145)
  • Маллугі I (1145—1150)
  • Амарагангейя (1150—1160)
  • Говіндараджа (1160)
  • Амара Маллугі II (1160—1165)
  • Калія Баллала (1165—1173)
  • Бхіллама V (1173—1192), проголосив незалежність від Кальяні Чалук'я
  • Джайтугі I (1192—1200)
  • Сінгхана II (1200—1247)
  • Каннара (1247—1261)
  • Махадева (1261—1271)
  • Амана (1271)
  • Рамачандра (1271—1312)
  • Сінгхана III (1312—1313)
  • Харапаладева (1313—1318)
  • Маллугі III (1318—1334)

Династія Рупак (бл. 890—895)

Брахмани Шахі (бл. 890—964)

  • Лаллія (бл. 890—895)
  • Камалука (895—921)
  • Бхіма (921—964)

Джанджуа Шахі (964—1026)

  • Джаяпала (964—1001)
  • Анандапала (1001—1011)
  • Рупак (1011—1022)
  • Бхімапала (1022—1026)

Династія Хойсалів (1000—1346)

  • Нріпа Кама (1000—1045)
  • Вінайядітія I (1045—1098)
  • Ереянга (1098—1100)
  • Баллала (1100—1108)
  • Вішнувардхана (1108—1142)
  • Нарасімха I (1142—1173), проголосив незалежність від Кальяні Чалук'я
  • Баллала II (1173—1220)
  • Нарасімха II (1220—1235)
  • Віра Сомешвара (1235—1253)
  • Нарасімха III (спільно з Раманатхою) (1253—1295)
  • Баллала III (1295—1342)

Династія Сена (1070—1230)

  • Хеманта Сен (1070—1096)
  • Віджай Сен (1096—1159)
  • БаллалСен (1159—1179)
  • Лакшман Сен (1179—1206)
  • Вішваруп Сен (1206—1225)
  • Кешаб Сен (1225—1230)

Східні Ганги (1078—1434)

  • Бхану Дева I (1264—1279)
  • Нарасімха Дева II (1279—1306)
  • Бхану Дева II (1306—1328)
  • Нарасімха Дева III (1328—1352)
  • Бхану Дева III (1352—1378)
  • Нарасімха Дева IV (1378—1414)
  • Бхану Дева IV (1414—1434)

Династія Какатія (1083—1323)

  • Бета I (1000—1030)
  • Прола I (1030—1075)
  • Бета II (1075—1110)
  • Прола II (1110—1158)
  • Пратапарудра I/Рудрадева I (1158—1195)
  • Махадева (1195—1198)
  • Ганапаті Дева (1199—1261)
  • Рудрама Дева (1262—1296)
  • Пратапарудра II/ Рудрадева II (1296—1323)

Династія Калачура (1130—1184)

  • Біджала II (1130—1167), проголосив незалежність від Кальяні Чалук'я 1162 року
  • Совідева (1168—1176)
  • Маллугі
  • Санкама (1176—1180)
  • Ахавамалла (1180–83)
  • Сінгхана (1183–84)

Династія Сутія (1187—1524)

  • Бірпал (1187—1224)
  • Ратхадхваджпал (1224—1250)
  • Віджаядхваджпал (1250—1278)
  • Вікрамадхваджпал (1278—1302)
  • Гаурадхваджпал (1302—1322)
  • Санкхадхваджпал (1322—1343)
  • Маюрадхваджпал (1343—1361)
  • Джаядхваджпал (1361—1383)
  • Кармадхваджпал (1383—1401)
  • Сатіяранаян (1401—1421)
  • Лакшмінараян (1421—1439)
  • Дарманараян (1439—1458)
  • Пратіяшнараян (1458—1480)
  • Пурнадхабнараян (1480—1502)
  • Дхармадхаджпал (1502—1522)
  • Нітипал (1522—1524)

Династія Бана (бл. 1190—1260)

Династія Кадава (бл. 1216—1279)

  • Копперунчінга I (бл. 1216—1242)
  • Копперунчінга II (бл. 1243—1279)

Мусульманське правління (1206—1526)

Рабська династія (1206—1290)

Монети султана Разії

Династія Хілджі (1290—1320)

Династія Туґлак (1321—1414)

Фіроз Шах Туґхлак

Династія Сайїд (1414—1451)

  • Хізр (1414—1421)
  • Мубарік II (1421—1434)
  • Мухамед IV (1434—1445)
  • Алем I (1445—1451)

Династія Лоді (1451—1526)

Бахмані (1347—1527)

  • Ала уд-дін Бахман Шах (1347—1358), заснував свою столицю у місті Гулбарга
  • Мухаммед Шах I (1358—1375)
  • Ала уд-дін Муджахід Шах (1375—1378)
  • Дауд Шах I (1378)
  • Мухаммед Шах II (1378—1397)
  • Гіяс уд-дін Тахматан Шах (1397)
  • Шамс уд-дін Дауд Шах II (1397)
  • Тадж уд-дін Фероз Шах (1397—1422)
  • Шахаб уд-дін Ахмад Шах I (1422—1435), заснував столицю у Бідарі
  • Ала уд-дін Ахмад Шах II (1436—1458)
  • Ала уд-дін Гумаюн Шах (1458—1461)
  • Нізам уд-дін Ахмад Шах III (1461—1463)
  • Шамс уд-дін Мухаммед Шах III (1463—1482)
  • Махмуд Шах (1482—1518)
  • Ахмад Шах IV (1518—1521)
  • Ала уд-дін Шах (1521—1522)
  • Валіулла Шах (1522—1524)
  • Калімулла Шах (1524—1527)

Малавський султанат (1392—1562)

Баз Багадур і Рупаматі

Гхорі (1390—1436)

Хілджі (1436—1535)

Кадиріди (1535—1555)

  • Кадир Шах (1535—1542)

Шаджаатиди (1555—1562)

Ахомська династія (1228—1826)

Секафа

Династія Редді (1325—1448)

  • Пролая Вема Редді (1325—1335)
  • Анатова Редді (1335—1364)
  • Анавема Редді (1364—1386)
  • Кумарагірі Редді (1386—1402)
  • Катая Веса Редді (1395—1414)
  • Аллада Редді (1414—1423)
  • Веєрабхадра Редді (1423—1448)

Віджаянагарська імперія (1336—1646)

Династія Сангама (1336—1487)

  • Вірупакша I (1470—1471)
  • Праудха Дева Рая (1476–?)
  • Раджасекхара (1479—1480)
  • Вірупакша II (1483—1484)
  • Раджасекхарак (1486—1487)

Династія Салува (1490—1567)

  • Нарасімха (1490—1503)
  • Нарасара (1503—1509)
  • Ак'юта (1530—1542)
  • Садасіва (1542—1567)

Династія Тулува (1542—1614)

  • Крішнадеврая
  • Рама (1542—1565)
  • Тірумала (1565—1567)
  • Тірумала (1567—1575)
  • Ранга II (1575—1586)
  • Венката I (1586—1614)

Правителі Майсуру/Худабада (1399—1950)

Династія Вадіяр (перше правління, 1399—1761)

Кантірава Нарасараджа
  • Ядурая (1399—1423)
  • Хірія Беттада Камараджа Вадіяр I (1423—1459)
  • Тіммараджа Вадіяр I (1459—1478)
  • Хірія Камараджа Вадіяр II (1478—1513)
  • Хірія Беттада Камараджа Вадіяр III (1513—1553)
  • Тіммараджа Вадіяр II (1553—1572)
  • Бола Камараджа Вадіяр IV (1572—1576)
  • Беттада Девараджа Вадіяр (1576—1578)
  • Раджа Вадіяр I (1578—1617)
  • Камараджа Вадіяр V (1617—1637)
  • Раджа Вадіяр II (1637—1638)
  • (Ранадхіра) Кантірава Нарасараджа Вадіяр I (1638—1659)
  • Додда Девараджа Вадіяр (1659—1673)
  • Чікка Девараджа Вадіяр (1673—1704)
  • Кантірава Нарасараджа Вадіяр II (1704—1714)
  • Додда Крішнараджа Вадіяр I (1714—1732)
  • Камараджа Вадіяр VI (1732—1734)
  • (Іммаді) Крішнараджа Вадіяр II (1734—1766), був васалом Гайдара Алі від 1761
  • Нанаджараджа Вадіяр (1766—1772), був васалом Гайдара Алі
  • Беттада Камараджа Вадіяр VII (1772—1776), Був васалом Гайдара Алі
  • Кхаса Камараджа Вадіяр VIII (1776—1796), був васалом Гайдара Алі до 1782, потім Тіпу Султана

Династія Гайдара Алі (1761—1799)

Ім'яРоки правлінняЗображенняКоментар
Гайдар Алі1761–1782Мусульманський військовик, султан Майсура. Бився проти британців та нізамів Хайдарабаду під час першої з чотирьох англо-майсурських війн[40]
Тіпу Султан (Майсурський Тигр)1782–1799Син попереднього, вважається найвеличнішим правителем Майсура, воював проти британців, маратх та ні замів Хайдарабаду у 3-й англо-майсурській війні (було вперше застосовано залізні ракети), став союзником Франції й утратив все[41]

Династія Вадіяр (друге правління, 1799—1950)

Ім'яРоки правлінняЗображенняКоментар
Крішнараджа Вадіяр III1799–1868
Камараджендра Вадіяр X1868–1894
Кемпа Нанджаммані Вані Віласа Саннідхана1894–1902Дружина попереднього. Регентка при своєму малолітньому сині
Крішна Раджа Вадіяр IV1894–1940Син Камараджендри Вадіяра X та попередньої
Джаякамараджа Вадіяр1940–1950

Гаджапатське царство (1434—1541)

  • Капілендра Дева (1434–67)
  • Пурушоттама Дева (1467–97)
  • Пратапарудра Дева (1497—1540)
  • Калуа Дева (1540–41)
  • Какаруа Дева (1541)

Кочійське царство (1503—1964)

Рама Варма XV
Рама Варма XVIII

Імперія Великих Моголів (1526—1857)

Ім'яРоки правлінняЗображенняКоментар
Захіреддін Мухаммед Бабур1526–1530Нащадок Тамерлана, син правителя Фергани Омар-шейха. Засновник Імперії Великих Моголів[42]
Насір-уд-дін Мухаммад Хумаюн1530–1540Син попереднього. Тимчасово втратив свою імперію, зазнавши поразки від афганського полководця Шер-шаха. Відновив свою владу після перемоги над Аділ Шахом Сурі 1556 року[43]
Джелаль-ад-Дін Мухаммад Акбар1556–1605Онук Бабура. Був видатним державним діячем, допитливою, хоч і неграмотною людиною, мав прекрасну пам'ять, був сміливим та здібним воєначальником[42]
Нур-ад-Дін Мухаммад Джаханґір1605–1627Син попереднього. Був талановитим художником, підтримував митців[44]
Шіхаб-ад-Дін Шах Джахан1627–1657Син попереднього. За його правління було збудовано Тадж Махал[45]
Абул Музаффар Муні-уд-дін Мухаммад Аурангзеб1658–1707Син попереднього. У боротьбі за престол знищив своїх братів та заарештував батька, який помер у в'язниці за 8 років.[45] За часів його правління імперія сягнула піку своєї могутності[42]
Мухаммад Азам Шах1707Син попереднього
Бахадур-шах I1707–1712Син Аурангзеба. Останній з правителів, кого можна впевнено назвати Великим Моголом, за його наступників держава почала втрачати свій вплив[46]
Джахандар-шах1712–1713Син попереднього. Імперією фактично керувала його дружина, колишня танцівниця Лал Кунвар[46]
Фарук-сіяр1713–1719Онук Бахадур-шаха
Рафі-уд-Дарджат1719Онук Бахадур-шаха
Шах Джахан II1719
Мухаммад Шах1719–1748
Ахмад-шах Бахадур1748–1754
Аламґір II1754–1759Його правління відзначилось остаточним занепадом військової та політичної міці імперії, а також впливу династії[47]
Шах Джахан III1760
Шах Алам II1759–1806За його правління імперія потрапила під вплив Британської Ост-Індської компанії[40]
Акбар Шах II1806–1837Син попереднього
Бахадур Шах Зафар1837–1857Останній імператор Великих Моголів. Був поетом, складав газелі[48]

Раджпути

Мевар (Сесодія)

Малдева Ратхор
  • Хаммір Сінгх (1326—1364)
  • Кшетра Сінгх (1364—1382)
  • Лакха Сінгх (1382—1421)
  • Мокал Сінгх (1421—1433)
  • Рана Кумба (1433—1468)
  • Удаї Сінгх I (1468—1473)
  • Рана Раймал (1473—1508)
  • Рана Санга (1508—1527)
  • Ратан Сінгх II (1528—1531)
  • Вікрамадітья Сінгх (1531—1536)
  • Ванвір Сінгх (1536—1540)
  • Удаї Сінгх II (1540—1572)
  • Магарана Пратап (1572—1597)
  • Амар Сінгх I (1597—1620)
  • Каран Сінгх II (1620—1628)
  • Джагат Сінгх I (1628—1652)
  • Радж Сінгх I (1652—1680)
  • Джай Сінгх (1680—1698)
  • Амар Сінгх II (1698—1710)
  • Санграм Сінгх II (1710—1734)
  • Джагат Сінгх II (1734—1751)
  • Пратап Сінгх II (1751—1754)
  • Радж Сінгх II (1754—1762)
  • Арі Сінгх II (1762—1772)
  • Хамір Сінгх II (1772—1778)
  • Бхім Сінгх (1778—1828)
  • Джаван Сінгх (1828—1838)
  • Шамбу Сінгх (1861—1874)
  • Саджан Сінгх (1874—1884)
  • Фатех Сінгх (1884—1930)
  • Бхупал Сінгх

Ратхор

Суріди (1540—1555)

Ім'яРоки правлінняЗображенняКоментар
Шер Шах Сурі1540–1545Афганський воєначальник. Первинно служив імператору Бабуру[49]
Іслам Шах Сурі1545–1554Син попереднього
Фіруз Шах Сурі1554Син попереднього
Мухаммад Аділь Шах1554–1555
Ібрагім Шах Сурі1555Син попереднього
Сікандар Шах Сурі1555
Аділь Шах Сурі1555–1556

Чоґ'яли Сіккіму та Ладакху (1642—1975)

Ім'я Роки правління Коментар
Пхунцоґ Намґ'ял 1642–1670 Вступив на трон і був проголошений першим чоґ'ялом Сіккіму. Встановив столицю в Юксомі
Тенсунґ Намґ'ял 1670–1700 Переніс столицю з Юксома до Рабденце
Чакдор Намґ'ял 1700–1717 Зведена сестра Чакдора спробувала скинути його. Чакдор біг до Лхаси й повернув владу за допомогою тибетців
Ґ'юрмед Намґ'ял 1717–1734 За його правління почались часті набіги непальців на Сіккім
Пхунцоґ Намґ'ял II 1734–1780 Непал захопив та зруйнував столицю Сіккіму Рабденце
Тенцзін Намґ'ял 1780–1793 Чоґ'ял утік до Тибету й помер у вигнанні
Цудпхуд Намґ'ял 1793–1863 Переніс столицю з Рабденце до Тумлонґа. Уклав договір між Сіккімом та Британською Індією, за яким території, раніше захоплені Непалом, були повернуті Сіккіму. 1835 року сіккімський округ Дарджилінг був «подарований» Британській Індії, а між країнами зросла напруженість
Сідеконґ Намґ'ял 1863–1874
Тхутоб Намґ'ял 1874–1914 У 1889 році Клод Вайт був призначений політичним посланцем у Сіккімі. 1894 року столиця була перенесена з Тумлонґа до Ґанґтока.
Сідеконґ Намґ'ял II 1914
Таші Намґ'ял 1914–1963 1950 року підписав договір з Індією про протекторат над Сіккімом.
Палден Тхондуп Намґ'ял 1963–1975 Був непопулярним серед населення. Був змушений зректись престолу після проведеного референдуму. Був одружений з громадянкою США Гоуп Кук. Помер 1982 року
Ванґчук Намґ'ял Спадкоємець трону, ніколи не правив

Імперія Маратха (1674—1818)

Шиваджі

Ім'яРоки правлінняЗображенняКоментар
Чатрапатті Шиваджі Магарадж1674–1680Засновник імперії[50]
Самбхаджі1680–1688Син попереднього. Його правління позначилось напруженими відносинами з Великими Моголами[51]
Раджарам1688–1700Молодший син Шиваджі. Втратив більшу частину своєї держави[40]
Тара Баї1700–1707Вдова попереднього
Шиваджі II1700–1714Перший з правителів Колхапура

Імперія була розділена між двома гілками династії Шиваджі.

Бхонсле чатрапаті Колхапура (1700—1947)

  • Шиваджі II (1700—1714)
  • Самбхаджі II (1714—1760)
  • Раджмата Джіджібай (1760—1773) — регентка (дружина Шиваджі II)
  • Раджмата Дургабай (1773—1779) — регентка (молодша дружина Шиваджі II)
  • Шаху Шиваджі II (1762—1813)
  • Самбхаджі III (1813—1821)
  • Шиваджі III (1821—1822) (рада регентів)
  • Шахаджі I (1822—1838)
  • Шиваджі IV (1838—1866)
  • Раджарам I (1866—1870)
  • Рада регентів (1870—1894)
  • Шиваджі V (1871—1883)
  • Раджарші Шаху IV (1884—1922)
  • Раджарам II (1922—1940)
  • Індуматі Тарабай, регентка (1940—1947), вдова Раджарама II
  • Шиваджі VI (1941—1946)
  • Шахаджі II (1947)

Бхонсле чатрапаті Сатари (1707—1848)

Шахуджі
  • Шахуджі (1708—1749)
  • Раджарам II (1749—1777)
  • Шаху II (1777—1808)
  • Пратапсінх (1808—1839)
  • Шахаджі III (1839—1848)

Пешва (1713—1858)

Формально, вони монархами не були, а фактично були спадковими прем'єр-міністрами.

Ім'яРоки правлінняЗображенняКоментар
Баладжі Вішванатх1713–1720Здібний політик і дипломат, глава уряду імперії Маратха. Зробив свою посаду спадковою[40]
Баджі Рао I1720–1740За часів його правління пешва фактично стали володарями Маратхи[40]
Баладжі Баджі Рао1740–1761
Мадхав Рао I1761–1772Син попереднього
Нараян Рао1772–1773Молодший брат попереднього. Був убитий в результаті змови свого дядька й регента Раґханатха Рао[52]
Раґханатх Рао1773–1774Дядько попереднього
Мадхав Рао II1774–1795Не мав реальної влади. Покінчив життя самогубством у віці 21 року[53]
Баджі Рао II1796–1818Останній пешва держави Маратхів[40]
Нана Сагіб1857–1858Один з лідерів повстання сипаїв[54]

Бхонсле магараджі Тханджавура (1674—1855)

Серфоджі I

Бхонсле магараджі Наґпура (1799—1853)

Раґходжі II

Холкари (правителі Індора) (1731—1948)

Малхар Рао I
Ахіл'я Баї
  • Малхар Рао I (1731—1766)
  • Малхар Рао II (1766—1767)
  • Ахіл'я Баї (1767—1795)
  • Тукоджі Рао I (1795—1797)
  • Каші Рао (1797—1798)
  • Ясвант Рао I (1798—1811)
  • Малхар Рао III (1811—1833)
  • Мартанд Рао (1834—1834)
  • Харі Рао (1834—1843)
  • Кланде Рао (1843—1844)
  • Тукоджі Рао II (1844—1886)
  • Шиваджі Рао (1886—1903)
  • Тукоджі Рао III (1903—1926)
  • Ясвант Рао II (1926—1961)

Скіндії, правителі Гваліора (1731—1948)

Махаджі Скіндія

Після здобуття Індією незалежності 1947 року держава увійшла до складу Індійського Союзу.

Гайквади, правителі Вадодари (1721—1947)

Саяджі Рао Гайквад III

Деканські султанати

Аділ-шахи (1490—1686)

Ібрагім ІІ Аділ-шах

Нізам-шахи (1490—1636)

Бурхан Нізам-шах II

Берарський султанат (1490—1572)

  • Фатхулла Імад-уль-Малк (1490—1504)
  • Ала-уд-дін Імад-шах (1504—1530)
  • Даріа Імад-шах (1530—1562)
  • Бурхан Імад-шах (1562—1574)
  • Туфал-хан (узурпатор) 1574

Бідарський султанат (1492—1619)

  • Касім Барід I (1492—1504)
  • Амір Барід I (1504—1542)
  • Алі Барід-шах (1542—1580)
  • Ібрагім Барід-шах (1580—1587)
  • Касім Барід-шах II (1587—1591)
  • Алі Барід-шах II (1591)
  • Амір Барід-шах II (1591—1600)
  • Мірза Алі Барід-шах III (1600—1609)
  • Амір Барід-шах III (1609—1619)[55]

Султанат Голконда (1518—1687)

Мухаммад Кулі Кутб-шах

Головні мусульманські васали Моголів (1707—1856)

Наваби Бенгалії (1707—1770)

Ім'яРоки правлінняЗображенняКоментар
Муршид Кулі-хан1707–1727У дитинстві був проданий моголам, після чого зробив блискучу державну кар'єру[57]
Шуджа-уд-дін Мухаммад-хан1727–1739Зять попереднього
Сарфараз-хан1739–1740Онук Муршида Кулі-хана
Аліварді-хан1740–1756Придушив повстання афганців, які намагались захопити Біхар[58]
Сірадж-уд-Даула1756–1757Остерігаючись посилення у Бенгалії впливу англійців, здійснив напад на Форт-Вільям у Калькутті та захопив його[59]
Мір Джафар1757–1760Був першим навабом Бенгалії, який мав підтримку Британської Ост-Індської компанії[60]
Мір Касім1760–1763
Мір Джафар1763–1765Відновлений на престолі
Наджмуддін Алі-хан1765–1766Син попереднього
Наджабат Алі-хан1766–1770Син Мір Джафара. Правив за регентства своєї матері[61]

Наваби Ауду (1719—1858)

Ім'яРоки правлінняЗображенняКоментар
Саадат Алі-хан I1719–1737Приєднався до вирішальної кампанії імператора Аурангзеба проти маратхів у Декані, за що отримав титул Хан Багадур[62]
Сафдарджунг1737–1753Став губернатором Кашміру й центральною постаттю у делійському суді[63]
Шуджа ад-Даула1753–1775Наприкінці правління потрапив у політичну та фінансову залежність від британської Ост-Індійської компанії[59]
Асаф ад-Даула1775–1797Переніс столицю своєї держави з Файзабада до Лакхнау, перетворивши останній на справжнє архітектурне диво[64]
Вазір Алі-хан1797–1798Втратив владу в результаті перевороту на чолі з його дядьком Саадатом Алі-ханом[65]
Саадат Алі-хан II1798–1814Відвоював трон у свого племінника (попередника)[65]
Газі-ад-дін Гайдар-шах1814–18271818 року під впливом Воррена Гастінгса, британського генерал-губернатора, проголосив себе незалежним падишахом Ауду[65]
Насір-ад-дін Гайдар-шах1827–1837Був любителем жінок і вина, довіряв астрологам[66][67]
Мухаммад Алі-шах1837–1842Дядько попереднього
Амджад Алі-шах1842–1847Син попереднього
Ваджід Алі-шах1847–1856Його володіння, що тривалий час перебували під покровительством британців, зрештою були захоплені безкровно. Після цього наваб утік до Калькутти[68]
Бірджіс Кадра1856–1858Наваб та його піддані боролись із військовою присутністю британців в Індії, об'єднавшись з іншими монархами та повстанцями. Це стало поштовхом для початку першої війни за незалежність[68]

Нізами Хайдарабаду (1720—1948)

Ім'яРоки правлінняЗображенняКоментар
Асаф Джах I1720–1748
Насір Джанг1748–1750Брав участь у другій Карнатікській війні на боці Великих Моголів[69]
Мухіеддін Музаффар Джанг Хідаят1750–1751
Салабат Джанг1751–1762
Асаф Джах II1762–1803
Асаф Джах III1803–1829За його правління держава переживала фінансову кризу[69]
Асаф Джах IV1829–1857Британський контингент вийшов зі складу армії нізама й почав забезпечувати безпеку Хайдарабаду[70]
Асаф Джах V1857–1869
Асаф Джах VI1869–1911Заборонив обряд саті, започаткував поліцію та пенітенціарну службу, провів законодавчу реформу, ухваливши конституцію. За його правління значно покращилось медичне обслуговування населення[71]
Асаф Джах VII1911–1948За його правління у князівстві з'явилась електрика, залізниця та авіасполучення. Заснував власний банк, держава мала свою валюту. В результаті селянського повстання був змушений зректись престолу[72]

Царство Траванкор (1729—1947)

Ім'яРоки правлінняЗображенняКоментар
Мартанда Варма1729–1758Сформував регулярну армію близько 50 000 осіб[73]
Дхарма Раджа1758–1798Об'єднав усі території, які надбав його попередник, під єдиним управлінням[74]
Баларама Варма1798–1810Часи його правління позначились значними внутрішніми та зовнішніми проблемами[74]
Говрі Лакшмі Баї1810–1815Єдина жінка — цариця Траванкору[75]
Говрі Парваті Баї1815–1829Регентка, сестра попередньої[76]
Сваті Тірунал Рама Варма1829–1846Був талановитим композитором[77]
Утрам Тірунал Мартанда Варма1846–1860Відомий своєю прогресивною політикою, скасував у царстві рабство[78]
Аїлам Тірунал1860–1880Племінник попереднього
Вісакхам Тірунал1880–1885Був талановитим художником[78]
Мулам Тірунал1885–1924Заснував Законодавчу раду, що стала першою в індійській історії[78]
Сету Лакшмі Баї1924–1931Регентка[79]
Чітіра Тірунал Баларама Варма1931–1949Відкрив Університет Керали, збудував міжнародний аеропорт[80]

Держава Сикхів (1801—1849)

Ім'яРоки правлінняЗображенняКоментар
Ранджит Сінґх1801–1839Засновник імперії. Був толерантним до різних релігій[81]
Кхарак Сінґх1839–1840
Нау Ніхал Сінґх1840
Чанд Каур1840–1841Регентка
Шер Сінґх1841–1843Був не надто розумним правителем, тому передав усю владу братам Догра[82]
Дуліп Сінґх1843–1849Британська імперія анексувала Пенджаб[83]

Британські імператори Індії (1876—1947)

Ім'яРоки правлінняЗображенняКоментар
Вікторія1876–1901Отримала титул після розформування Індійської компанії. Прокламація відбулася 28 квітня 1876, обіймала посаду з 1 травня того ж року.
Едуард VII1901–1910Син Вікторії, імператор Індії, король домініонів і колоній[84].
Георг V1910–1936Син Едуарда VII, імператор Індії, король Королівств Співдружності та колоній[85].
Едуард VIII1936Син Георга V, імператор Індії, король Королівств Співдружності та колоній. Відрікся від престолу[86].
Георг VI1936–1947Син Георга V, імператор Індії (до 1948 р.), король Королівств Співдружності та колоній[87].

Індійський Союз (1947—1950)

  • Георг VI, король Індії (1947—1950) зберіг титул імператора Індії до 22 червня 1948 року[88]

Домініон Пакистан (1947—1956)

Див. також

Примітки

  1. Даянанд Сарасваті, Сатіарта Пракаш
  2. Кюльке, Германн; Ротермунд, Дитмар (2004). Історія Індії (вид. 4-те). Лондон: Routledge. ISBN 0-415-15481-2.
  3. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  4. Ram Sharan Sharma; Perspectives in social and economic history of early India. Munshiram Manoharlal Publishers. 1995. ISBN 978-8121506724. стор. 107
  5. Raychaudhuri, H.C. (1972) Political History of Ancient India, Calcutta: University of Calcutta, стор. 312-3n
  6. Thapar, Romila (1998). Aśoka and the decline of the Mauryas (вид. 2-е). Делі: Oxford University Press. с. 182–183. ISBN 0-19-564445-X.
  7. «Kshaharata Questions»
  8. Magarastra.gov.in Стародавній період
  9. Elizabeth Errington, Vesta Sarkhosh Curtis, ред. (2007). From Persepolis to the Punjab. British Museum Press. ISBN 9780714111650.
  10. Buddhist critical spirituality: Prajñā and Śūnyatā, by Shōhei Ichimura, Motilal Banarsidass Publishers (2001), ISBN 81-208-1798-2
  11. Rapson, Edward James A catalogue of the Indian coins in the British Museum. Catalogue of the coins of the Andhra dynasty, the Western Ksatrapas, the Traikutaka dynasty, and the Bodhi dynasty Eastern Book House, India, 1990. First published in 1908
  12. Mookerji, Radha Krishna. (1995). The Gupta Empire
  13. Majumdar, R.C. (2007). Ancient India (вид. 8-е). Делі: Motilal Banarsidass Publ. ISBN 81-208-0436-8.
  14. А. В. Сміт, «Рання історія Індії»
  15. Chandra Gupta II. Encyclopaedia Britannica.
  16. GUPTA DYNASTY, GOLDEN AGE OF INDIA. Архів оригіналу за 2 серпня 2009. Процитовано 30 серпня 2016.
  17. Тураев Б. А. История древнего Востока / Под редакцией Струве В. В. и Снегирёва И. Л. — 2-е стереот. изд. — Л.: Соцэкгиз, 1935. — Т. 2. — 15 250 экз
  18. Плутарх. Сравнительные жизнеописания. М., 1963. Т. 2
  19. Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
  20. Царі Бактрії
  21. Tarn, WilliamWoodthorpe. The Greeks in Bactria and India. Cambridge University Press, 193
  22. Tarn, William Woodthorpe (1966). The Greeks in Bactria and India (вид. 3rd). Cambridge: Cambridge University Press.
  23. A. K. Narain: The Greeks of Bactria and India. In: The Cambridge Ancient History. Bd. 8, hrsg. von A. E. Astin u.a., Cambridge 1989, сторо. 406ff
  24. Le roi Ménandre II[недоступне посилання з травня 2019](фр.)
  25. Али-заде, А. А. Хроника мусульманских государств I-VII вв. Хиджры. — 2-е, випр. та доп. — М. : Умма, 2004. — С. 259-261. — 5000 прим. — ISBN 5-94824-111-4.
  26. Беляев Е. А. Арабы, ислам и Арабский Халифат в раннем средневековье. М., 1965
  27. Upinder Singh (2008). A History of Ancient and Early Medieval India. Pearson Education India. с. 381–384. ISBN 9788131711200.
  28. Charles Higham (2009). Encyclopedia of Ancient Asian Civilizations. Infobase Publishing. с. 299. ISBN 9781438109961.
  29. Боровкова Л. А. «Кушанское царство (по древним китайским источникам)». М., 2005, ISBN 5-89282-265-6
  30. Велика Каталонська енциклопедія
  31. Антонова К. А., Бонгад-Левин Г. М., Котовский Г. Г. История Индии. Краткий очерк. — М.: Мысль, 1973. стор. 112
  32. Sastri, K A N (2008) [1955]. A History of South India (вид. 4th). New Delhi, India: Oxford University Press.
  33. Mahajan V.D. (1960, reprint 2007). Ancient India, S.Chand & Company, New Delhi, ISBN 81-219-0887-6, стор.594–596
  34. R. C. Majumdar (1971). History of Ancient Bengal. G. Bharadwaj. с. 161–162.
  35. Abdul Momin Chowdhury (1967). Dynastic history of Bengal, c. 750-1200 CE. Asiatic Society of Pakistan. с. 272–273.
  36. Bindeshwari Prasad Sinha (1977). Dynastic History of Magadha, Cir. 450–1200 A.D.. Abhinav Publications. с. 253–. ISBN 978-81-7017-059-4.
  37. Dineshchandra Sircar (1975–76). Indological Notes - R.C. Majumdar's Chronology of the Pala Kings. Journal of Indian History IX: 209–10.
  38. Dilip Kumar Ganguly (1994). Ancient India, History and Archaeology. Abhinav. с. 33–41. ISBN 978-81-7017-304-5.
  39. Keay, John (2001). India: A History. New York: Grove Press. ISBN 0-8021-3797-0
  40. Kate Brittlebank: Tipu Sultan's Search for Legitimacy. Islam and kingship in a Hindu domain. Delhi etc 1997
  41. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  42. Begum, Gulbadan (1902). Humayun-nama: The history of Humayun. Royal Asiatic Society.; Persian and English text Архівовано 2 серпня 2010 у Wayback Machine.
  43. Bamber Gascoigne: Die Großmoguln. Glanz und Größe mohammedanischer Fürsten in Indien. Prisma Verlag, Gütersloh 1987 ISBN 3-570-09930-X
  44. History of Islam in India. Архів оригіналу за 18 червня 2006. Процитовано 30 серпня 2016.
  45. Richards, J.F.; 1993: The New Cambridge History of India, vol. 1.5: The Mughal Empire, Cambridge University Press, ISBN 0 521 25119 2
  46. Keene, H. G. (2004). The Fall of the Moghul Empire of Hindustan, Ch. III, 1719-48. Kessinger Publishing. ISBN 1419161849
  47. Bahadur Shah Zafar Poetry. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 30 серпня 2016.
  48. Sher Shah brief biography as ruler. Архів оригіналу за 11 грудня 2005. Процитовано 30 серпня 2016.
  49. James W. Laine (2003). Shivaji: Hindu King in Islamic India. Oxford University Press, USA. ISBN 978-0-19-514126-9
  50. Abraham Eraly, Mughal Throne: The Saga of India's Great Emperors, Phoenix House, 2005 (ISBN 0-7538-1758-6), стор. 479
  51. C. A. KINCAID; Rao Bahadur D. B. PARASNIS (1925). A History of Maratha people. Oxford University Press. Процитовано 30 квітня 2017.
  52. Thorpe, S.T.E. The Pearson General Studies Manual 2009, 1/e. Pearson Education. с. 96. ISBN 9788131721339. Процитовано 12 жовтня 2014.
  53. Gupta, Pratul Chandra (1963). Nana Sahib and the Rising at Cawnpore. Oxford University Press. ISBN 0-19-821523-1.
  54. Michell, George & Mark Zebrowski. Architecture and Art of the Deccan Sultanates (The New Cambridge History of India Vol. I:7), Cambridge University Press, Cambridge, 1999, ISBN 0-521-56321-6, стор. 274
  55. Michell, George & Mark Zebrowski. Architecture and Art of the Deccan Sultanates (The New Cambridge History of India Vol. I:7), Cambridge University Press, Cambridge, 1999, ISBN 0-521-56321-6, стор. 275
  56. Sir Jadunath Sarkar. The History of Bengal Volume II. University of Michigan. ISBN 9788176462396.
  57. Банглапедія. Архів оригіналу за 1 липня 2011. Процитовано 30 серпня 2016.
  58. Антонова А. «Английское завоевание Индии в XVIII веке». Москва, 1958
  59. Банглапедія
  60. Site dedicated to Nawab Nazim Najabat Ali Khan.
  61. The National Information Centre. Архів оригіналу за 14 лютого 2006. Процитовано 30 серпня 2016.
  62. HISTORY OF AWADH (Oudh). Архів оригіналу за 1 вересня 2001. Процитовано 30 серпня 2016.
  63. NIC. Архів оригіналу за 9 серпня 2007. Процитовано 9 серпня 2007.
  64. Royal line of Nawabs of Oudh
  65. HISTORY OF AWADH (Oudh). Архів оригіналу за 1 вересня 2001. Процитовано 30 серпня 2016.
  66. Nasir-ud-din Haider (1827-1873). Lucknow Information centre. Архів оригіналу за 1 April 2009.
  67. National Informatics Centre, Lucknow — Rulers of Awadh. Архів оригіналу за 15 вересня 2009. Процитовано 30 серпня 2016.
  68. Коротка біографія
  69. Коротка біографія
  70. Narendra Luther. Rival of the Seventh Nizam
  71. Mir Osman Ali Khan Asaf Jah VII — Nizam VII. Архів оригіналу за 11 лютого 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  72. «India». Encyclopædia Britannica. Encyclopædia Britannica Online. Encyclopædia Britannica Inc., 2013. Web. 22 Oct. 2013
  73. Swathithirunnal Website
  74. Aiya, V. Nagam (1906). The Travancore State Manual. Trivandrum, Travancore: Travancore Government Press. OCLC 6164443.
  75. Histrory of Travancore — P. Sankunni Menon. tr. Dr. C. K karim. стор. 72
  76. Swathi Thirunal Website
  77. Aiya, V.Nagam. Travancore State Manual.
  78. A Survey of Kerala History, A. Sreedhara Menon, стор. 345, 346
  79. Коротка біографія
  80. Jean-Marie Lafont, Maharaja Ranjit Singh, le Seigneur de cinq rivières, Oxford, Oxford University Press, 2002
  81. Maharaja Sher Singh (1807—1843). Архів оригіналу за 11 лютого 2014. Процитовано 30 серпня 2016.
  82. Фурсов К. А. Львы Пятиречья. Сикхи — великие воины Азии. Москва, 2011. ISBN 978-5-87317-721-9
  83. Ashley, Mike (7 червня 2012). The Mammoth Book of British Kings and Queens (англ.). Little, Brown Book Group. ISBN 9781472101136.
  84. Ashley, Mike (7 червня 2012). The Mammoth Book of British Kings and Queens (англ.). Little, Brown Book Group. ISBN 9781472101136.
  85. Ashley, Mike (7 червня 2012). The Mammoth Book of British Kings and Queens (англ.). Little, Brown Book Group. ISBN 9781472101136.
  86. Ashley, Mike (7 червня 2012). The Mammoth Book of British Kings and Queens (англ.). Little, Brown Book Group. ISBN 9781472101136.
  87. London Gazette. 22 червня 1948

Джерела

Цей список належить до вибраних списків української Вікіпедії.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.