Татарські набіги на Україну

Татарські набіги на Україну — військові рейди і походи татарських загонів на землі України з метою захоплення здобичі та полонених.

XV століття

Бій з татарами.
  • 1416: напад татар на чолі з Золотоординським еміром Едигеєм на Київщину. Нападники пограбували Київ, але Київського замку не взяли[1].
  • 1447: у Густинському літописі від 1447 р. повідомлено про початок руйнівних наїздів кримських татар на Україну[2][недоступне посилання][3].
  • 1471: руйнівний наїзд татар на Україну[2][недоступне посилання].
  • 1479: руйнівний наїзд татар на Україну[2][недоступне посилання].
  • 1480: Менґлі I Ґерай пустошить Поділля[4].
  • 1482: напад татар на чолі з кримським ханом Менґлі I Ґераєм на Київщину на прохання московського князя Івана III Васильовича. Нападники здобули Київ і міський замок. До полону потрапив київський воєвода Іван Ходкевич із родиною[5].
  • 1487: напад 5-тисячного загону татар на Київщину та Поділля. У вересні королевич Ян I Ольбрахт розбив його у бою під Копистирином. У січі загинуло півтори тисячі нападників, а чимало татар потрапили до полону.[джерело не вказане 961 день]
  • 1489: похід 100-тисячного війська татар на Поділля і Київщину. Київ здобуто штурмом і спалено[6].
  • 14901491: похід кримських і ногайських татар на Поділля, Галичину і Волинь. Спалено Володимир та інші волинські містечка. Здобуто велику кількість полонених (ясир). 25 січня 1491 року польсько-литовське військо під командуванням львівського каштеляна Миколи з Ходча й луцького старости Семена Гольшанського розбило 9-тисячний загін татар, що повертався зі здобиччю, під Заславом, на річці Горинь, і визволило полонених.[джерело не вказане 961 день]
  • 1493: напад татар під проводом хана Менґлі I Ґерая на Київщину і Чернігівщину[6].
  • 1494: напад татар на Поділля та Волинь. Здобуто багато полонених. Польсько-литовське військо, що переслідувало нападників, було розбито в битві під Вишнівцем[6].
  • 1495: напад татар під проводом сина хана Менґлі I Ґерая на Волинь. Литовське військо під проводом луцького старости Семена Гольшанського розбило частину нападників, що облягли місто Корець. У помсту відбувся другий похід татар на Волинь під командуванням ханських синів. Гольшанський разом із володимирським намісником Василем Хрептовичем, а також Михайлом та Костянтином Острозькими тримав оборону в Рівенському замку. Татари спали місто Рівне, але замку здобути не змогли.[джерело не вказане 961 день]
  • 1498, 22 квітня: перший і надзвичайно спустошливий напад татар і турків на Галичину[7][8].
  • За мінімальними оцінками, до Криму протягом XV ст. було забрано 200 тис. українців[2][недоступне посилання].

XVI століття

Перша половина XVII століття

Бій з татарами.
  • За мінімальними оцінками, до Криму у першій половині XVII ст. було забрано 300 тис. українців[2][недоступне посилання].
  • 1605, осінь: напад татар на Поділля. Нападники вибрали ясир із Звягля, Полонного, Острополя, Межибожа і Шаргорода. Об'єднане шляхетсько-козацьке військо розбило татар в битві під Шаргородом і звільнило невільників[8].
  • 1606: напад татар на Київщину. Нападників розбито під Білою Церквою[8].
  • 1607, осінь: напад татар на Поділля і Київщину. Нападників завдали збитків у районі Вінниці, Гайсина і Шаргорода[8].
  • 1608, осінь: напад татар на Поділля і Київщину. Нападники стояли кошем під Гайсином і вибрали ясир в районі Прилук, Немирова і Вінниці[24][8].
  • 1609: напад козаків на Перекоп і Очаків. Нападники захопили перекопського мурзу, якого видали королю[8].
  • 1611: напад татар на Поділля і Волинь. Нападники вибрали ясир в Острожку[25].
  • 1615, осінь 1616: напад татар на Поділля і Волинь. Нападники не зустріли опору через зайнятість Речі Посполитої війною із Москвою[8].
  • 1616: напад татар[25].
  • 1617, 2 лютого: напад татар на Поділля під проводом калги Девлет Ґерая. Слідом за татарами на Україну рушило османське 30-тисячне військо на чолі з пашею Алімазором і 12-тисячне військо трансільванців. Татари спалили Шульжинці, стояли там кошем, а їхні рейди сягнули Острога. Нападники вибрали ясир в районі Ляховець, Янполя, Заслава й Полонного, і повернулися додому[26][8].
  • 1618, 14 травня: напад татар на Поділля і Галичину. У вересні мурза Арак випалив околиці Острополя й обложив місто. Проте міщани відкупилися, після чого татари разом із ними «пили і їли»[8].
  • 1619, 14 травня: напад татар на Поділля і Галичину[8].
  • 1620 1621: Хотинська війна.
  • 1624: напад татар на Поділля і Київщину. Нападники розбиті в битві під Мартиновим.[джерело не вказане 961 день]
  • Геополітичне становище України та Криму і міжнародна політична ситуація пов'язали їх спільними інтересами. Кримське ханство неодноразово намагалося визволитися з-під Туреччини[2][недоступне посилання].
  • 1624, 24 грудня: Крим уклав союзний договір з гетьманом Михайлом Дорошенком проти Османської імперії (Туреччини)[2][недоступне посилання].
  • 1628, травень: гетьман Михайло Дорошенко, виконуючи умови договору про взаємодопомогу між Запорозьким Військом і Кримським ханством, очолив похід козаків на Крим на допомогу ханові Мехмеду ІІІ Ґераю та калзі Шагіну Ґераю, які вели боротьбу проти ставленика Туреччини Джанібека Ґерая. Під час боротьби з турецькими прихильниками в Кримському ханстві (мурза Кантемір) М. Дорошенко загинув під Бахчисараєм (1628); пізніше татари, погодившись між собою, примусили козаків покинути Крим. Місце поховання М. Дорошенка невідоме; можливо — на одному з християнських (грецьких) цвинтарів м. Бахчисарая.[2][недоступне посилання][3].
  • 1626: напад татар на Поділля і Київщину. Нападники розбиті в битві під Білою Церквою.[джерело не вказане 961 день]
  • 1633: напад татар на Поділля. Нападники розбиті у битвах під Сасовим Рогом і Кам'янцем.[джерело не вказане 961 день]
  • 1637: 20 тисяч татар присягнули королю Речі Посполитої і гетьману Конецьпольському, й були поселені за Дніпром між козаками[8].
  • 16371637: козацькі гетьмани Павло Павлюк і Дмитро Гуня користалися з допомоги татар у боротьбі проти Речі Посполитої.[2][недоступне посилання][3].
  • 1644: напад татар на Київщину. Нападники розбиті в битві під Охматовим.[джерело не вказане 961 день]

За часів Гетьманщини

Див. також

Примітки

  1. Шабульдо Ф. М. Едигей // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.
  2. Байцар А. Український Крим: Кримське ханство і Козацька Україна
  3. Байцар Андрій Любомирович. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. / А. Л. Байцар; Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.
  4. Крипякевич, Іван (1993). Велика історія України. Том І (українська). Київ: Глобус. с. 352. ISBN 5-86248-016-1.
  5. Гулевич В. «Київська трагедія» 1482 р.: міфи й факти
  6. Том IV. Розділ IV. Стор. 4. Михайло Грушевський. Історія України-Руси.. izbornyk.org.ua. Процитовано 25 травня 2021.
  7. Полное собрание русских летописей, Т. II, Прибавление, стор. 381; M. Бельський, Хроніка, стор. 904.
  8. О. А. Бевзо. Львівський літопис і Острозький літописець. — Київ, 1971.
  9. М. Бельський, Хроніка, стор. 963—966.
  10. М. Бельський, Хроніка, стор. 989
  11. M. Бельський, Хроніка, стор. 1009.
  12. Київський літопис першої чверті XVII ст. // Український історичний журнал 1989, № 2. — С. 107—120; 1989, № 5. — С. 103—114
  13. М. Бельський, Хроніка, стор. 1026.
  14. Черкас, Б. (2008). Ольшаницька битва 1527 р. // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.). - Випуск 8. К.: Інститут історії України НАН України. с. 53–59.
  15. М. Бельський відносить на 1551 рік (М. Бельський, Хроніка, стор. 1107—1108).
  16. Полное собрание русских летописей, т. 13, первая половина, VIII. Летописный сборник, именуемый Патриаршей или Никоновской летописью, СПб., 1904, стор. 289; М. Грушевський, Історія України-Русі, т. VII, стор. 122.
  17. М. Бельський описав під 1566 роком (М. Бельський, Хроніка, стор. 1163).
  18. М. Бельський відносить на 1566 рік (М. Бельський, Хроніка, стор. 1163).
  19. М. Бельський, Хроніка, стор. 1166.
  20. Д. Зубрицький, Хроніка міста Львова, стор. 197—198; М. Бельський, Хроніка, стор. 1366—1367.
  21. М. Бельський, Хроніка, стор. 1406—1407
  22. М. Бельський. Хроніка, стор. 1429.
  23. М. Бельський, Хроніка, стор. 1712—1714.
  24. А. С. Петрушевич, Дополнения к Сводной Галицко-русской летописи с 1600 по 1700 год, стор. 40.
  25. Чернігівський літопис (події 1587—1750 рр.) // Архіви України. — 1989. — № 5. — С. 56-74.
  26. С. Жолкевський, Писання, стор. 247—248, 251, 305—311.

Література та джерела

  • Байцар А. Л. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. / А. Л. Байцар; Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.
  • Грушевський М. С. Історія України-Руси. Т. 7. — Київ-Львів, 1909. — 628 с.
  • Велика історія України: У 2-х томах. - Том. І. / Передм. д-ра І. Крипякевича. - Київ: Глобус, 1993. - 352 с. ISBN 5-86248-016-1
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.