Вшанування пам'яті Тараса Шевченка

Спогади про Тараса Шевченка залишили О. М. Лазаревський, Г. В. Бондаренко, В. Г. Шевченко, П. Г. Лебединцев, Ф. Г. Лебединцев, М. К. Чалий, І. К. Зайцев, А. М. Мокрицький, І. І. Панаєв, Є. А. Ганненко, Г. М. Честахівський, Ф. П. Пономарьов, П. І. Мартос, М. А. Маркевич, О. М. Струговщиков, Д. В. Григорович, Р. О. Земкевич, A. О. Козачковський, П. Д. Селецький, І. Т. Лисенков, B. В. Ковальов, О. С. Афанасьєв-Чужбинський, В. Л. Беренштам, В. В. Тарновський, В. І. Аскоченський, П. О. Куліш, М. І. Костомаров, Юліан Беліна-Кенджицький, Л. С. Мацієвич, В. Г. Шурат, М. М. Білозерський, М. Д. Шигарін, А. О. Ананьєв та багато інших знайомих Шевченка.

В Україні та за її межами існує багато пам'ятників Шевченку. Одним з найкращих уважається пам'ятник у Харкові, великі пам'ятники кобзареві встановлені також у Києві, Дніпрі, Донецьку, Львові та інших містах. За кордоном пам'ятники Шевченку встановлено у Росії (Москва, Санкт-Петербург), США (Вашингтон), Канаді (Вінніпеґ, Торонто), Польщі (Білий Бір, Варшава), Чехії (Прага). Білорусі (Берестя, Гомель, Мінськ, Могильов, Слуцьк), Грузії (Тбілісі), Угорщині, Парагваї, Узбекистані, Франції (Париж, Монтаржі) Австралії (Канбера), Китаї (Пекін).

Пам'тна дошка Тарасу Шевченку, «Просвіта», Франківськ

Перебування Тараса Шевченка в Києві вшановане декількома меморіальними дошками, зокрема на фасаді Червоного корпусу Київського університету; на будинку Літературно-меморіального музею; пам'ятний знак біля Хати на Пріорці, а також на церкві Різдва Христового на Поштовій площі, де в старій будівлі стояла домовина Кобзаря і було відправлено панахиду за спокій його душі.

Ряд дощок встановлено в Санкт-Петербурзі — на будинку Академії мистецтв, де він жив, працював і помер; на Загородному проспекті, 8, де Шевченко проживав в 1832–1838 роках та на 5-ій лінії, 3 — місце проживання Тараса в 1840–1844 роках[5].

Пам'ятна дошка встановлена на фасаді будівлі «Просвіти» в Франківську.

Харківський пам'ятник Кобзарю вважається одним із найкращих у світі

Докладніше: Тарас Шевченко і Київський університет, Вулиця Шевченка

Ім'ям Тараса Шевченка названо ряд географічних об'єктів (населених пунктів, вулиць), навчальних закладів та інших організацій України. Зокрема, в Києві чотири вулиці Шевченка (для точної ідентифікації доводиться вказувати район або індекс) та бульвар Тараса Шевченка, який разом з проспектом Перемоги становить одну з найголовніших артерій міста.

Ім'я Тараса Шевченка також носять:

• вищі навчальні заклади — Київський та Луганський національні університети, Чернігівський педагогічний університет, Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут та головний університет Наддністрянської Республіки.
• театри — Національна опера, Тернопільський, Волинський та Харківський драматичні театри, Дніпропетровський український музичний драматичний театр, Криворізький театр драми та музичної комедії, Черкаський та Чернігівський музично-драматичні театри, а також численні кінотеатри.
• Шевченка пік — вершина 4 200 м на північному схилі Великого Кавказу, у Боковому хребті. Названа на честь Тараса Шевченка українськими альпіністами, які вперше зійшли на цю вершину Кавказу у 1938 році.
• В Казахстані ім'я Шевченка носить Форт-Шевченко, з 1964 по 1991 місто Актау мало назву Шевченко.

На честь був названий Крейсер «Тарас Шевченко».

В Україні та за кордоном існує багато музеїв Тараса Шевченка. Найбільшим меморіальним комплексом, присвяченим Кобзареві, є Шевченківський національний заповідник на місці поховання поета на Тарасовій горі у Каневі. Національний музей Тараса Шевченка знаходиться у Києві, його філіалом є Літературно-меморіальний будинок-музей. У Торонто, Канада, існує музей, присвячений виключно Шевченківській тематиці.

У галузі літератури щорічно присвоюється Шевченківська премія — одна з найпрестижніших відзнак України.

З метою вшанування пам'яті Тараса Шевченка Президентом України:

• започатковано проведення Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка як щорічного загальнонаціонального заходу;
• засновано іменні стипендії переможцям Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка для переможців фінального етапу цього конкурсу, які набрали найбільшу кількість балів.[6][7]

Найвища відзнака Українського фонду культури — пам'ятна медаль «За вірність заповітам Кобзаря»:

• 
  Аверс
• 
  Реверс

У 1989 році в СРСР було випущено монету 1 карбованець «175-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка» з портретом Шевченка.

Портрет Тараса Шевченка зображено на банкноті номіналом 100 гривень всіх випусків та на золотій пам'ятній монеті номіналом 200 гривень 1996 року. Також у 2011 році до 150-річчя смерті поета випущено монету в 5 гривень «Останній шлях Кобзаря».

У 2014 році до 200-річчя поета Національний банк України випустив пам'ятні монети з нейзильберу та срібла. Також Національний банк Казахстану до цього ювілею випустив дві монети в 50 та 500 тенге.

Шевченка зображено на банкноті 50 придністровських рублів.

купон 1 мільйон карбованців зразка 1995 року		100 гривень зразка 1996 року		100 гривень зразка 2005 року

«Тарас Шевченко» золота пам'ятна монета 200 гривень, 1997 року		«200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка» срібна пам'ятна монета 50 гривень, 2014 року		«200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка» пам'ятна монета 5 гривень, 2014 року

За творами Тараса Шевченка поставлено такі фільми:

• 1911 — Катерина
• 1929 — Злива
• 1933 — Коліївщина
• 1935 — Прометей
• 1936 — Назар Стодоля
• 1953 — Назар Стодоля
• 1959 — Лілея
• 1964 — Наймичка

Образ Шевченка створено на екрані в кінокартинах:

Кадр з фільму «Тарас Шевченко. Заповіт»

• 1926 — Маленький Тарас
• 1926 — Тарас Шевченко
• 1951 — Тарас Шевченко
• 1964 — Сторінка життя
• 1964 — Сон
• 1992–1999 — Тарас Шевченко. Заповіт (кіносеріал)
• 1999 — Поет і княжна
• 2005 — Братство

Про поета знято й чимало документальних, науково-популярних і телевізійних стрічок:

• 1954 — Шевченко—художник
• 1959 — Імені великого Кобзаря
• 1960 — Думи Кобзаря
• 1961 — На Тарасовій горі
• 1962 — Шляхами Тараса (реж. Єлизаров О. К.)
• 1963 — Розповіді про Шевченка (реж. Пашкевич І. П.)
• 1965 — Тут жив Кобзар
• 1989 — Гілка вербова, гілка тернова
• 2001 — Мій Шевченко (проект Юрія Макарова)
• 2014 — Тарас Шевченко. Ідентифікація (реж. Сергій Проскурня)[12]

Актори, що втілили образ Шевченка на екрані:

• Бучма Амвросій Максиміліанович
• Бондарчук Сергій Федорович
• Франько Дмитро Васильович
• Миколайчук Іван Васильович
• Денисенко Тарас Володимирович
• Суржик Дмитро Анатолієвич

Багато кінематографістів удостоєні за ці роботи Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (М. Бєліков, О. Бійма, Ю. Іллєнко, Л. Кадочникова, О. Косінов, Т. Левчук, М. Мащенко, Л. Мужук, С. Параджанов, Л. Осика, В. Шкурін, М. Шудря та інші).

Поетичній творчості Тараса Шевченка притаманний глибокий внутрішній драматизм, тому його поеми були інсценовані ще за життя поета.

Поема «Катерина» лягла в основу оперети Г. і С. Карпенка (1860), мелодрами П. Свєнціцького (1862). Велику сценічну історію мають інсценізації Марка Кропивницького «Невольник» (1872) і «Титарівна» (1892), а також «Мати-наймичка» Тогобічного (1900), «Жертва» Барвінок (1900), «Катерина» Пухальського (1903).

У радянський час великою подією в театральному житті України була інсценізація Леся Курбаса вистави за поемою "Гайдамаки"у Театрі ім. Т. Шевченка (1920), театрі «Березіль» (1924). В Одеському театрі імені Жовтневої революції — поставлено В. Василько (1961). У 1964 Вінницький театрі ім. М. Садовського було показано прем'єру вистави «Марина» Зарудного за мотивами твору Шевченка, а у Миколаївському театрі — інсценування «Відьми» Андрієвич.

В ювілейні роки — 1939, 1961 і 1964 — був поставлено ряд п'єс, присвячених Тарасу Шевченку:

• «Тарасова юність» Суходольського (1938, Кам'янець-Подільський театр),
• «Доля поета» Головановського (1939, Театр ім. І. Франка),
• «Тарас Шевченко» Костюка (1939, Чернігівський театр),
• «Слово правди» Костюка (2-а частина тетралогії «Думи мої …», 1955, Київський ТЮГ),
• «Петербурзька осінь» Ільченка (1954, Театр імені І. Франка),
• «Пророк» Кочерги (напис. 1948, пост. 1961, Театр ім. І. Франка),
• «Серце поета» Левченко (1961, Волинський т-р),
• «Зустріч» Михася (1964, Сумський т-р ім. М. Щепкіна),
• «Петербурзькі ночі» Малахова і Шкневського (1964, Одеський т-р ім. Жовтневої революції),
• «Кайдани порвіте» Левченко (1966, Тернопільський театр).

На сцені образ Тараса Шевченка втілили:

• Аралов Маулен Аралович — каракалпацький актор, п'єса «Бердах» (1952).

Логотип фестивалю «Ше.Fest»

З 2014 року в селі Моринці, де народився Тарас Шевченко, відбувається щорічний всеукраїнський благодійний фестиваль «Ше.Fest», присвячений Кобзарю.

Портрети Тараса Шевченка писали:

• Сергій Васильківський — Портрет Тараса Шевченка на повний зріст (1910—1911), Портрет Тараса Шевченка (1907).

На шевченківську тематику писали картини художники:

• Бура-Мацапура Віра Іванівна: «Дуб Т. Г. Шевченка в садибі М. О. Максимовича» (туш, перо, акварель, 1938), плакат до 100-річчя перебування Тараса Шевченка в Києві (1946), плакат до відкриття Київського державного музею Тараса Шевченка;
• Вербицький Георгій Миколайович: серія «По шевченківських місцях» (акварель, 1960—1963)

• кольорова лінографія «Тарасова наука» Ніни Вележевої (1964)

На шевченківську тематику створено літографії:

• Олександра Алексєєва — «Т. Г. Шевченко в Астрахані» і «Т. Г. Шевченко» і «Т. Г. Шевченко та М. С. Щепкін у С. Т. Аксакова» (1939);
• Бориса Вакса — «Арешт», 1961.

• Донецька Шевченкіана у датах і подіях:1851-2014 / Укладач: Т. Г. Пішванова. — Донецьк: Український культурологічний центр, Донецьке відділення НТШ, ТОВ «Східний видавничий дім», 2014. — 176 с.

• 977-979; 982-986/mode/1up?view=theater 100-літні роковини від дня смерті Шевченка; 150-літній ювілей від дня народження Шевченка; 175-літній ювілей від дня народження Шевченка // Шевченківська енциклопедія: — Т.5:Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 976; 977-979; 982-986.