Золотий м'яч
Золоти́й м'яч (фр. Ballon d'Or) — нагорода найкращому футболістові Європи, з 2007 року — найкращому футболістові світу. Від 1956 року її щороку присуджує французький журнал «France Football». До 1995 року нагороду давали тільки європейцям, після 1995 отримати приз міг будь-який гравець європейського клубу. 2007 року серед 50 кандидатів вперше з'явилися представники з-поза європейських клубів[1], тож нагорода дійсно стала найпрестижнішою у світі.
Процедура
Щороку «France Football» оприлюднює попередній список 30 футболістів-кандидатів (до 1995 року списку не було і журналісти могли назвати будь-кого, а в 1995—2006 роках було 50 кандидатів), з-поміж яких і вибирають переможця. До 2007 року право голосу мали представники тільки країн-членів УЄФА. З 2007 року правила змінили і відтепер голосують журналісти не лише з країн-членів УЄФА (по 1 представнику від кожної країни), а й країн, що хоча б раз виступали на чемпіонаті світу.
Голосує лише один представник від країни. Він вибирає 5 футболістів — за перше місце дають 5 очок, за друге — 4, за третє — 3, за четверте — 2 і за п'яте — 1 очко. Потім ці показники додають і переможцем стає гравець у якого найбільша сума очок.
Лауреатами «Золотого м'яча» були, зокрема, київські динамівці Олег Блохін і Ігор Бєланов і український футболіст Андрій Шевченко.
Об'єднання нагород
Влітку 2010 року за спільним рішенням ФІФА і французького щотижневика «France Football» дві найпрестижніші індивідуальні нагороди у футболі — «Золотий м'яч» і звання гравця року ФІФА — об'єднані в одну.[2] Новий приз вперше вручено 9 січня 2011 року гравцю іспанської «Барселони» — Ліонелю Мессі. Трофей називається Золотий м'яч ФІФА. З 2016 року нагороду знову окремо вручає видання «France Football».
Володарі та призери Золотого м'яча
Багаторазові переможці
Футболіст | Кількість перемог | Роки | |
---|---|---|---|
1. | Ліонель Мессі | 7 | 2009, 2010, 2011, 2012, 2015, 2019, 2021 |
2. | Кріштіану Роналду | 5 | 2008, 2013, 2014, 2016, 2017 |
3. | Йоган Кройф | 3 | 1971, 1973, 1974 |
Мішель Платіні | 1983, 1984, 1985 | ||
Марко ван Бастен | 1988, 1989, 1992 | ||
6. | Альфредо Ді Стефано | 2 | 1957, 1959 |
Франц Бекенбауер | 1972, 1976 | ||
Кевін Кіган | 1978, 1979 | ||
Карл-Гайнц Румменігге | 1980, 1981 | ||
Роналдо | 1997, 2002 | ||
Переможці за країнами
Країна | Кількість гравців | Кількість перемог | |
---|---|---|---|
1. | Німеччина | 5 | 7 |
Нідерланди | 3 | 7 | |
Португалія | 3 | 7 | |
Аргентина | 1 | 7 | |
5 | Франція | 4 | 6 |
6. | Італія | 5 | 5 |
Англія | 4 | 5 | |
Бразилія | 4 | 5 | |
9. | СРСР | 3 | 3 |
Іспанія | 2 | 3 | |
11. | Чехія | 1 | 1 |
Чехословаччина | 1 | 1 | |
Шотландія | 1 | 1 | |
Угорщина | 1 | 1 | |
Північна Ірландія | 1 | 1 | |
Данія | 1 | 1 | |
Болгарія | 1 | 1 | |
Ліберія | 1 | 1 | |
Україна | 1 | 1 | |
Хорватія | 1 | 1 |
Переможці за клубами
Клуб | Кількість гравців | Кількість перемог | |
---|---|---|---|
1. | «Барселона» | 6 | 13 |
2. | «Реал» | 7 | 11 |
3. | «Ювентус» | 6 | 8 |
«Мілан» | 6 | 8 | |
5. | «Баварія» | 3 | 5 |
6. | «Манчестер Юнайтед» | 4 | 4 |
7. | «Динамо» (Київ) | 2 | 2 |
«Інтернаціонале» | 2 | 2 | |
«Гамбург» | 1 | 2 | |
10. | «Аякс» | 1 | 1 |
«Бенфіка» | 1 | 1 | |
«Блекпул» | 1 | 1 | |
«Боруссія» (Дортмунд) | 1 | 1 | |
«Боруссія» (Менхенгладбах) | 1 | 1 | |
«Дукла» | 1 | 1 | |
«Динамо» (Москва) | 1 | 1 | |
«Ференцварош» | 1 | 1 | |
«Ліверпуль» | 1 | 1 | |
«Олімпік» (Марсель) | 1 | 1 | |
Парі Сен-Жермен | 1 | 1 |
Гравець століття
В 1999, Франс Футбол вручив Пеле нагороду Найкращого футболіста 20-го століття за результатами голосування, в якому взяли участь усі колишні володарі Золотого м'яча, окрім Стенлі Метьюза, Омара Сіворі, Джорджа Беста (відмовились) та Льва Яшина (помер в 1990 році). Кожен голосуючий вибирав п'ять гравців, котрих вважав найкращими (1 місце = 5 балів, 5 місце = 1 бал); тим не менш, Альфредо ді Стефано вибрав лише 1 місце, Платіні — двох найкращих гравців, а Джордж Веа поставив двох гравців на п'яте місце.[4]
Гравець | О | 1-ше | 2-ге | 3-тє | 4-те | 5-те |
---|---|---|---|---|---|---|
Пеле (BRA) | 122 | 17 | 5 | 4 | 2 | 1 |
Дієго Марадона (ARG) | 65 | 3 | 6 | 5 | 5 | 1 |
Йоган Кройф (NED) | 62 | 1 | 4 | 7 | 9 | 2 |
Альфредо ді Стефано (ESP) | 44 | 4 | 3 | 3 | 1 | 1 |
Мішель Платіні (FRA) | 40 | 1 | 5 | 1 | 3 | 6 |
Додаткові нагороди
В 2016 році, з нагоди 60-річчя нагороди, Франс Футбол опублікував список гравців, котрі заслужили нагороду, але не могли її отримати через те, що до 1995 року, «Золотий м'яч» вручався лише європейським гравцям. У всіх 12 випадках, найкращими вважалися гравці з Південної Америки; Пеле, Дієго Марадона, Гаррінча, Маріо Кемпес та Ромаріо були визнані альтернативними переможцями. Початкові переможці залишилися без змін.[5]
Рік | Оригінальний | Альтернативний |
---|---|---|
1958 | Раймон Копа (FRA) | Пеле (BRA) |
1959 | Альфредо Ді Стефано (ESP) | Пеле (BRA) |
1960 | Луїс Суарес Мірамонтес (ESP) | Пеле (BRA) |
1961 | Омар Сіворі (ITA) | Пеле (BRA) |
1962 | Йозеф Масопуст (TCH) | Гаррінча (BRA) |
1963 | Лев Яшин (URS) | Пеле (BRA) |
1964 | Деніс Лоу (SCO) | Пеле (BRA) |
1970 | Герд Мюллер (FRG) | Пеле (BRA) |
1978 | Кевін Кіган (ENG) | Маріо Кемпес (ARG) |
1986 | Ігор Бєланов (URS) | Дієго Марадона (ARG) |
1990 | Лотар Маттеус (GER) | Дієго Марадона (ARG) |
1994 | Христо Стоїчков (BUL) | Ромаріу (BRA) |
Багаторазові переможці
Футболіст | Кількість перемог | Роки | |
---|---|---|---|
1. | Пеле | 7 | 1958, 1959, 1960, 1961, 1963, 1964, 1965 |
1. | Ліонель Мессі | 7 | 2009, 2010, 2011, 2012, 2015, 2019, 2021 |
3. | Кріштіану Роналду | 5 | 2008, 2013, 2014, 2016, 2017 |
4. | Йоган Кройф | 3 | 1971, 1973, 1974 |
Мішель Платіні | 1983, 1984, 1985 | ||
Марко ван Бастен | 1988, 1989, 1992 | ||
7. | Альфредо Ді Стефано | 2 | 1957, 1959 |
Франц Бекенбауер | 1972, 1976 | ||
Кевін Кіган | 1978, 1979 | ||
Карл-Гайнц Румменігге | 1980, 1981 | ||
Дієго Марадона | 1986, 1990 | ||
Роналду | 1997, 2002 |
Переможці за країнами
Країна | Кількість гравців | Кількість перемог | |
---|---|---|---|
1. | Бразилія | 3 | 9 |
2. | Аргентина | 3 | 9 |
3. | Німеччина | 5 | 7 |
Нідерланди | 3 | 7 | |
Португалія | 3 | 7 | |
6. | Франція | 4 | 6 |
7. | Італія | 5 | 5 |
Англія | 4 | 5 | |
9. | СРСР | 3 | 3 |
Іспанія | 2 | 3 | |
11. | Чехія | 1 | 1 |
Чехословаччина | 1 | 1 | |
Шотландія | 1 | 1 | |
Угорщина | 1 | 1 | |
Північна Ірландія | 1 | 1 | |
Данія | 1 | 1 | |
Болгарія | 1 | 1 | |
Ліберія | 1 | 1 | |
Україна | 1 | 1 |
Переможці за клубами
Клуб | Кількість гравців | Кількість перемог | |
---|---|---|---|
1. | Барселона | 7 | 13 |
2. | Реал Мадрид | 6 | 10 |
3. | Ювентус | 6 | 8 |
Мілан | 6 | 8 | |
5. | Сантус | 1 | 7 |
6. | Баварія | 3 | 5 |
7. | Манчестер Юнайтед | 4 | 4 |
8. | Динамо (Київ) | 2 | 2 |
Інтернаціонале | 2 | 2 | |
Наполі | 1 | 2 | |
Гамбург | 1 | 2 | |
12. | Аякс | 1 | 1 |
Бенфіка | 1 | 1 | |
Блекпул | 1 | 1 | |
Боруссія (Дортмунд) | 1 | 1 | |
Боруссія (Менхенгладбах) | 1 | 1 | |
Дукла (Прага) | 1 | 1 | |
Динамо (Москва) | 1 | 1 | |
Ференцварош | 1 | 1 | |
Ліверпуль | 1 | 1 | |
Олімпік (Марсель) | 1 | 1 | |
Ботафого | 1 | 1 | |
Валенсія | 1 | 1 |
Рейтинги лауреатів Золотого, Срібного та Бронзового м'ячів
Журнал France Football та Золотий м'яч ФІФА 1956—2021
Пояснення
- За «Золотий м'яч» — 3 очки, «Срібний м'яч» — 2 очки, «Бронзовий м'яч» — 1 очко.
- У випадку рівності очок перевага надається більшій кількості «Золотих» або «Срібних» м'ячів. Також на місця впливає хронологічний фактор.
- Дані подані станом на 29.11.2021 р.
Журнал France Football 1956—2009
Див. також
Виноски
- www.francefootball.fr — Ballon d'Or France Football — 2007 Архівовано 26 жовтня 2010 у Wayback Machine.(фр.)
- «Золотой мяч» и звание игрока года ФИФА объединены в одну награду
- «Золотий м'яч» не буде вручатися у 2020 році
- Stokkermans, Karel (23 грудня 2015). France Football's Football Player of the Century. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 30 січня 2010. Процитовано 13 січня 2016.
- Marchand, Thierry (December 2015). On a refait le palmarès. France Football. Процитовано 13 січня 2016.