Максим Яровець (поїзд)

«Максим Яровець» — пасажирський потяг категорії «Нічний швидкий» 138/137 з фірмовою групою вагонів 2-го класу сполученням Хмельницький Лисичанськ, якому з 11 березня 2020 року надана іменна назва на честь пам'яті, вірності та гідності полеглого лейтенанта Збройних сил України, учасника війни на сході України, командира роти 130-го окремого розвідувального батальйону Максима Яровця[1].

Максим Яровець
Основні дані
Країни експлуатації  Україна
Оператор Укрзалізниця
Південно-Західна залізниця
Південна залізниця
Донецька залізниця
Країна виробництва  Україна
Період курсування Цілий рік, щоденно
Деталі маршруту
Маршрут Хмельницький  Лисичанськ
Відстань 1104 км
Час у дорозі 20:15 / 20:22
Склад потяга
К-сть вагонів 18
Компонування 1П+2П+3П+4П+5П+6П+7К+8К+9П+10Л+
11К+12К+13П+14П+15П+16П+17П+18П
Посилання

Історія

Раніше між Хмельницьким та Лисичанськом курсував пасажирський потяг № 117/118 (218/217, 317/318) сполученням Дебальцеве Хмельницький (формування Донецької залізниці) з причіпними вагонами Куп'янськ Хмельницький», (формування Південної залізниці). Однак, у 2012 році після ліквідації Дебальцевського резерву провідників місцевого депо (ЛВЧД-4 ДОН.) та Куп'янського резерву провідників підрозділу Харківської вагонної дільниці № 1 (ВЧ-1 ПІВД.) потяг був переданий на обслуговування до Луганська, а маршрут скоротили до Києва, мотивуючи тим, що на дільниці Київ Хмельницький потяг сполученням Дебальцеве Хмельницький мав заселеність не більше 18 %, тоді пасажирам було запропоновано здійснювати у Києві пересадки на потяг «Інтерсіті» 175/176 «Подільський експрес» сполученням Київ Хмельницький та на швидкий потяг 055/056 сполученням Москва Хмельницький.

Впродовж 20122015 років пасажирське сполучення між Хмельницьким та містами Донбасу здійснювалось з пересадкою у Києві, а вже з 11 листопада 2015 року було призначено курсування потяга № 128/127 сполученням Хмельницький Костянтинівка, що прямував через Вінницю, Київ, Суми, Харків, Ізюм, Святогірськ, Лиман, Слов'янськ, Краматорськ та Дружківку. Таким чином, потяг був максимально зручний для тих, хто прямував в окуповані міста Донбасу (у тому числі Донецьк), проте Краматорськ став тимчасовим обласним центром Донецької області, але через кілька місяців його курсування через причини неузгодженості подальшого курсування з пасажирською службою Донецької залізниці потяг було скасовано. Пасажирська служба Донецької залізниці своє рішення мотивувала тим, що даний потяг хотіли взяти на обслуговування собі, так як на той час, у Маріуполі працювали провідники з Луганська та Донецька, і об'єм штату суттєво перевищував об'єм перевізного процесу. Пасажирська служба Донецької залізниці запропонувала подовжити маршрут прямування потяга «Азов» 083/084 Маріуполь Київ до станції Хмельницький, з подальшим оборотом з потягом № 128/127 Хмельницький Костянтинівка. 2014 року, у зв'язку з подіями у Маріуполі, у місцевому пасажирському депо припинив функціонувати пральний комплекс, тому було запропоновано змінювати постільну білизну у Хмельницькому, однак на той час, Хмельницький не мав змоги у великій кількості об'єму змінювати потягу Донецької залізниці великий об'єм постільних речей, так як крім того, Хмельницький формував та екіпірував потяги № 772/771 Хмельницький Київ, № 756/755 Хмельницький Київ, № 055/056 Хмельницький Москва, № 113/114 Чернівці Генічеськ 132/131 Хмельницький Херсон та додаткові поїзди № 207/208 Київ Ужгород, № 269/270 Київ Івано-Франківськ і № 281/282 Хмельницький Генічеськ. Тоді ж було прийнято рішення, про скорочення маршруту потяга № 127/128 Костянтинівка Хмельницький до Києва з передачею цього маршруту до Маріуполя.

З 30 жовтня 2016 року вперше з'явився у розкладі руху потяг під № 234/233 і назва була «Поділля», на прохання пасажирів, які користуються для поїздок з Хмельницького та Вінниці у бік Донеччини та Луганщини, особливо це стало актуальним після переїзду до Хмельницького та Вінниці численних мешканців Донецька та Луганська, особливо студентів. Після аналізу пасажиропотоку, було прийнято рішення залишити потяг в постійному курсуванні з присвоєнням номера № 138/137[2].

З 18 березня 2020 року по 13 грудня 2020 року потяг було скасовано через пандемію COVID-19.

Станом на 08:00 ранку 19 листопада АТ "Укрзалізниця" відкрила продаж квитків на поїзд починаючи з 13 грудня, тим саме відновивши рух поїзда.

Надання іменного статусу

Яровець Максим Олександрович — командир роти глибинної розвідки 130-го окремого розвідувального батальйону оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України, лейтенант. З 14 березня 2016 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. Позивний «Скіф». 5 жовтня 2016 року о 10:50 лейтенант Максим Яровець загинув внаслідок підриву на міні МОН-50 під час повернення з бойового завдання в районі міста Мар'їнка Донецької області. 8 жовтня 2016 року похований на Алеї Слави кладовища в мікрорайоні Ракове міста Хмельницький.

Ідея надати назву потягу ім'я загиблого героя належить Владиславу Бондарю — найкращому другові полеглого героя України, залізничнику, учаснику фестивалю «Обличчя міст» в місті Маріуполь та учаснику кіно-конкурсу «Маріуполь. Який він?» в рамках фестивалю «З країни в Україну» 4 листопада 2019 року. Робота від розробки концепції до ухвалення рішення тривала фактично чотири місяці та проводилась спільно з мером міста Хмельницький Олександром Симчишином, була оперативно підключена до ідеї Укрзалізниця та Міністерство інфраструктури України. Розробляючи концепцію свого задуму, він обрав потяг Хмельницький Лисичанськ, потяг символічний, який щодня дає надію, що ось ось після звільнення окупованих територій потяг повернеться на свій рідний маршрут до Дебальцеве, або далі ж до Донецька чи Луганська. Перед тим, як присвоїти потягу ім'я героя, була проведена робота щодо приведення двох складів потяга до «Положення про фірмові поїзди та групи пасажирських вагонів».

Департаментом з організації внутрішніх та міжнародних пасажирських перевезень ПАТ «Укрзалізниця» на основі робіт по підготовці від 15 січня 2020 року було видано атестат про надання групі купейних вагонів фірмовості 2-го класу з присвоєнням назви «Максим Яровець»[3].

Нині даний потяг є першим та єдиним в Україні, який має іменну назву на честь учасника війни на сході України[4].

Групу фірмових вагонів обслуговуватимуть найбільш досвідчені провідники пасажирських вагонів, загальний стаж роботи який не менше ніж 2 роки, та пройшли відповідну перекваліфікацію до вимог по обслуговування пасажирів у фірмових поїздах.

Інформація про курсування

Маршрут потяга «Максим Яровець»
Легенда
0 Лисичанськ
13 Рубіжне
26 Кремінне
46 Кабанне
67 Сватове
89 Куземівка
104 Кислівка
125 Куп'янськ-Вузловий
165 Шевченкове-Південне
188 Гракове
207 Чугуїв
253 Харків-Пасажирський
277 Люботин
403 Полтава-Київська
434 Решетилівка
476 Гоголеве
491 Миргород
517 Ромодан
548 Лубни
589 Гребінка
726 Дарниця
740 Київ
804 Фастів I
899 Козятин I
961 Вінниця
986 Гнівань
1000 Браїлів
1104 Хмельницький

Потяг «Максим Яровець» курсує цілий рік, щоденно. На маршруті руху потяг здійснює 26 зупинок на проміжних станціях. Протяжність маршруту потяга — 1104 км.

Нумерація вагонів на шляху прямування з Хмельницького та Лисичанська від локомотиву потяга. При відправленні та прибутті потяга зі/на станції(ю) Київ-Пасажирський нумерація вагонів зі східної сторони вокзалу.

Станції зміни напрямку руху Харків-Пасажирський, Куп'янськ-Вузловий.

Пасажири, що прямують з Хмельницького та Вінниці до інших міст Донбасу, таких як Святогірськ, Лиман, Слов'янськ, Краматорськ, Дружківку, Костянтинівку мають змогу у Харкові здійснити пересадку на потяг № 2/1 Івано-Франківськ Костянтинівка, або на приміський електропоїзд № 6289/6293 Харків Краматорськ.

З 13 грудня 2020 року відновлює курсування фірмовий потяг №138/137 «Максим Яровець».[5]

Схема потяга

На маршруті курсує два склади потяга формування ПКВЧ-3 Хмельницький Південно-Західної залізниці.

Потяг складається з 18 пасажирських вагонів різного класу комфортності:

Перспективи

Згідно розробленої концепції та технічно-економічного обґрунтування для даного потяга стоїть така задача як ребрендинг. Персональний дизайн потяга буде символізувати, що наша держава єдина, оформлення потяга планується відобразити в українських кольорах.

Для покращення умов обслуговування і перевезення пасажирів, у концепції передбачено наступне: оновлення рухомого складу, зокрема курсування сучасних нових купейних та плацкартних вагонів, що пройдуть глибоку модернізацію, розширення переліку послуг, що надаватимуться пасажирам, наприклад встановлення автоматівб у якому можна буде придбати каву, чай, снеки, сендвічі та кондитерські вироби, що значно полегшить роботу провідникам та дозволить більше приділяти увагу пасажирам та безпеці руху, а також можливість прийняти душ пасажирам.

Для більш швидкого пересування і збільшення часу на якісне обслуговування у пункті формування станції Хмельницький, передбачено в планах прискорити потяг на 4 години до 16,5 годин перебування в дорозі, шляхом скасування зупинок де посадка/висадка дорівнює не більше 5 пасажирів та виконанням графіку з можливістю розвивати швидкість на окремих дільницях до 128—140 км/год, де є така технічна можливість.

На основі вищезазначеного, потяг матиме усі шанси пройти атестацію на фірмовость 1-го класу з рівнем обслуговуванням пасажирів класу «Комфорт», замість «Стандарт» чи «Економ».

Події

7 листопада 2018 року тепловоз ТЕП70 вийшов з ладу. Дали туди 2 тепловози ЧМЕ3[6].

Цікаві факти

  • Потяг «Хмельницький Лисичанськ» займає друге місце в Україні серед кількості перевезених пасажирів. Станом на 2018 рік потягом скористалися 950,8 тис. пасажирів, а 2019 року — 1,04 млн. пасажирів.
  • Потяг № 138/137 «Максим Яровець» Хмельницький — Лисичанськ є єдиним потягом в Україні, де залишились так звані «вушка» з порядковими номерами вагонів над дверми робочого тамбура. Такі «вушка» дуже зручні для орієнтування пасажирів, особливо у нічний час доби.
  • На шляху прямування маршрут потяга пролягає через такі найбільші міста, як Вінниця, Київ, Полтава та Харків.

Примітки

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.