Міжнародне визнання Хорватії

Міжнародне визнання Хорватії — поступовий процес дипломатичного визнання Хорватії, що розпочався услід за проголошенням її незалежності 25 червня 1991. Того самого дня про відокремлення від Югославії заявила і Словенія, а наступного дня нові незалежні держави взаємно визнали одна одну.[1]

  Хорватія
  Країни, що визнали Хорватію
  Країни, що не визнали Хорватію

Паралельно відбувався процес розпаду Радянського Союзу, в якому вели перед балтійські країни та Україна, які протягом 1991 року визнали незалежність Хорватії, а першою з них — Литва. На той час ці держави самі вважалися визнаними частково. 11 грудня 1991 незалежну Хорватію першою з-поміж країн-членів ООН визнала Україна.[2]

Міжнародне співтовариство спочатку не визнавало розпад Югославії та незалежність її союзних республік, і 1991 року розгорілася війна за незалежність Хорватії.

Країнами, які першими відгукнулися на дипломатичні зусилля Хорватії щодо міжнародного визнання, були Святий Престол і Німеччина. Ватиканська дипломатія першою у світі ще 3 жовтня 1991 року оголосила, що працює над міжнародним визнанням Хорватії.[3]

Із загальновизнаних держав Хорватію першою визнала Ісландія,[1] яка 19 грудня 1991 року першою визнала також і балтійські республіки: Литву, Латвію та Естонію.

Того самого дня визнання анонсувала Німеччина, яке, однак, мало набути чинності 15 січня 1992. Про визнання також оголосили Італія, Швеція і Ватикан.

Ватикан визнав Хорватію 13 січня, а Сан-Марино — 14 січня.

15 січня 1992 року Хорватію визнали всі 12 членів Європейського економічного співтовариства (попередника ЄС), а також Австрія, Канада, Болгарія, Угорщина, Польща, Мальта, Норвегія і Швейцарія. Наступного дня до цього списку додалися нові країни, а до кінця січня Хорватію визнали 44 держави. Дату 15 січня відзначають як пам'ятну — День міжнародного визнання Республіки Хорватія (хорв. Dan međunarodnog priznanja Republike Hrvatske).

Росія визнала Хорватію у лютому, Японія — у березні, США — у квітні, а Індія — у травні.

На сесії Генеральної Асамблеї 22 травня 1992, на якій головував посол Саудівської Аравії Сінан Шихабі, Хорватію було прийнято шляхом акламації у члени ООН.[1] Разом із Хорватією новими повноправними членами ООН стали Словенія та Боснія і Герцеговина.

Хорватську делегацію на урочистостях в Організації Об'єднаних Націй очолював перший президент Хорватії д-р Франьо Туджман. Після урочистого засідання Генеральний секретар ООН Бутрос Бутрос Галі повів делегації новоприйнятих країн до головного входу в будівлю Організації Об'єднаних Націй, де на щоглах здіймалися хорватський, словенський та боснійський прапори. На піднятті прапора були присутні багато дипломатів і тисячі хорватських емігрантів.[4]

До 31 грудня 1995 Хорватію визнали 124 держави.[5]. 23 серпня 1996 Хорватія та СР Югославія уклали Угоду про нормалізацію відносин, яка включала взаємне визнання, а 9 вересня того ж року ці дві держави встановили дипломатичні відносини.[6]

Зі 193 держав-членів ООН Хорватію визнали 186.