Паліперидон

Паліперидон (англ. Paliperidone, лат. Paliperidonum) — синтетичний лікарський засіб, що є похідним та активним метаболітом іншого антипсихотичного препарату рисперидону.[2][3] Паліперидон застосовується як перорально, так і внутрішньом'язово.[4][5] Паліперидон розроблений у лабораторії компанії «Janssen Pharmaceutica», та застосовується у клінічній практиці з 2006 року.[6][7][8]

Паліперидон
Систематизована назва за IUPAC
(RS)-3-[2-[4-(6-fluoro-1,2-benzoxazol-3-yl)piperidin-1-yl]ethyl]-9-hydroxy-2-methyl-6,7,8,9-tetrahydropyrido[1,2-a]pyrimidin-4-one
Класифікація
ATC-код N05AX13
PubChem 115237
CAS 144598-75-4
DrugBank
Хімічна структура
Формула C23H27FN4O3 
Мол. маса 426,484 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 28% (перор.)
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 23 год. (перор.), 25-49 діб (в/м)
Екскреція Нирки (80%), фекалії (11%)
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ІНВЕГА,
«Янссен - Сілаг С.п.А.»,Італія
UA/7032/01/01
21.06.2013-21/06/2018
КСЕПЛІОН®,
«Янссен Фармацевтика Н.В.»,Бельгія
UA/13547/01/01
02.04.2014—02/04/2019[1]

Фармакологічні властивості

Паліперидон — синтетичний антипсихотичний препарат, що є похідним та активним метаболітом іншого антипсихотичного препарату рисперидону, що є похідним бензізоксазолу.[9] Механізм дії препарату полягає у блокуванні дофамінових рецепторів D2-типу та серотонінових 5-HT2A-рецепторів, а також блокуванні альфа-1-адренорецепторів, та частково альфа-2-адренорецепторів і H-1-гістамінових рецепторів. Паліперидон практично не взаємодіє з м-холінорецепторами, н-холінорецепторами, та бета-1 і бета-2 адренорецепторами.[4][5] Наслідком дії препарату є зменшення продуктивної психіатричної симптоматики[2][7][8], та одночасно незначна частота екстрапірамідних[4][5] та інших побічних ефектів у порівнянні з іншими антипсихотичними препаратами, у тому числі практично повною відсутністю підвищення рівня пролактину в крові.[3][7][8] Паліперидон також характеризується швидшим настанням ефекту препарату та більш прогнозованою дією, оскільки при його застосуванні тривалий час утримується стабільна концентрація препарату в крові без виражених її коливань.[2][7] Паліперидон застосовується для лікування шизофренії, як для постійного лікування, так і для лкування рецидивів захворювання, а також для лікування психотичних або маніакальних симптомів при шизоафективних захворюваннях.[4][5] Препарат також застосовують при неефективності або непереносимості нших антипсихотичних препаратів[7], щоправда ефективність заміни інших препаратів на паліперидон малодосліджена, та не має доведеної ефективності.[8]

Фармакокінетика

Паліперидон погано і повільно всмоктується як після перорального, так і після внутрішньом'язового застосування, біодоступність препарату становить 28 % при пероральному застосуванні. Максимальна концентрація препарату досягається протягом 1 доби після перорального прийому препарату та 3—5 діб після внутрішньом'язового застосування. Паліперидон добре (на 74 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат проходить через гематоенцефалічний бар'єр, через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Паліперидон частково метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться препарат із організму переважно в незміненому вигляді з сечею (80 %), частково із калом (11 %). Період напіввиведення препарату становить 23 години при пероральному застосуванні, та 25—49 діб при внутрішньом'язовому введенні.[6][5]

Покази до застосування

Паліперидон застосовують для лікування шизофренії, як для постійного підтримуючого лікування, так і для лкування рецидивів захворювання, а також для лікування психотичних або маніакальних симптомів при шизоафективних захворюваннях.[4][5]

Побічна дія

При застосуванні паліперидону побічні ефекти спостерігаються рідше у порівнянні з іншими антипсихотичними препаратами, у тому числі практично повністю відсутнє підвищення рівня пролактину в крові при його застосуванні.[3][7][8] Найчастішими побічними явищами при застосуванні препарату є тахікардія, диспепсія, сонливість, запаморочення, тремор, сухість у роті, подовження інтервалу QT на ЕКГ, акатизія, головний біль, збудження.[2][8] Іншими побічними ефектами при застосуванні препарату є[4][5]:

Протипокази

Паліперидон протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату або до рисперидону.[4][5]

Форми випуску

Паліперидон випускається у вигляді таблеток по 0,003; 0,006; 0,009 і 0,012 г; суспензії для ін'єкцій по 25, 50, 75, 100, 150 і 200 мг.[10]

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.