Купина кільчаста

Купина́ кільча́ста[1][2] (Polygonatum verticillatum (L.) All.) — багаторічна трав'яниста рослина з роду купина (Polygonatum) родини холодкових (Asparagaceae). Народні назви: когутик очертій, купина́ очертова́, когу́тик, медунки́, осоло́дич, очерті́й, па́льці Ма́тері Бо́жої, ягідни́к.[1]

?
Купина кільчаста

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
— Судинні (Tracheophyta)
— Насінні (Spermatophyta)
— Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Холодкові (Asparagaceae)
Підродина: Нолінові (Nolinoideae)
Рід: Купина (Polygonatum)
Вид: Купина кільчаста
Біноміальна назва
Polygonatum verticillatum
(L.) All. 1785
Синоніми
Campydorum verticillatum (L.) Salisb.
Convallaria leptophylla D.Don
Convallaria stellifolia Peterm.
Convallaria verticillata L.
Evallaria verticillata (L.) Neck.
Polygonatum angustifolium Bubani
Polygonatum erythrocarpum Hua
Polygonatum jacquemontianum Kunth
Polygonatum kansuense Maxim. ex Batalin
Polygonatum leptophyllum (D.Don) Royle
Polygonatum macrophyllum Sweet
Polygonatum minutiflorum H.Lév.
Polygonatum roseum Hook.
Sigillum verticillatum (L.) Montandon
Troxilanthes angustifolia Raf.
Посилання
Вікісховище: Polygonatum verticillatum
Віківиди: Polygonatum verticillatum
EOL: 1015101
IPNI: 540250-1
NCBI: 261426
The Plant List: kew-284150

Загальна біоморфологічна характеристика
Квітки купини кільчастої
Купина кільчаста, загальний вигляд
Купина кільчаста перед цвітінням
Купина кільчаста серед каміння в кантоні Берн, Швейцарія

Рослина з прямим, гранчастим, голим, облистненим стеблом 30-60 см заввишки. Має потовщене м'ясисте кореневище. Листки по 4-8 в мутовках, видовжено-ланцетні або лінійно-ланцетні, до 15 см завдовжки і до 3 см завширшки, вздовж жилок і по краю короткошорсткі. Квіток 2-5 у пазухах листків. Квітки двостатеві, правильні, дрібні. Приквітки плівчасті, зберігаються під час цвітіння. Оцвітина біла, трубчаста, до 1 см завдовжки, з зеленими, опушеними, вузькими, ланцетоподібним відігнутими зубцями. Цвіте в червні-липні. Плід — фіолетово-червона ягода. Цвіте у травні — червні.

Поширення

Поширення в Україні

В Україні росте у Карпатах, на Прикарпатті та крайньому заході лісостепу.

Екологія

Поширена в тінистих лісах і на луках в теплопомірній зоні, в горах — до альпійського пояса, на висоті до 2000 м над рівнем моря і вище.

Охорона у природі

Вид входить до офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Тернопільської області[3].

Купина кільчаста занесена до Червоної книги Латвії. В Російській Федерації цей вид входить до Червоної книги Калінінградської області[4].

Хімічний склад

Кореневища купини кільчастої містять алкалоїди, сапоніни, слизисті речовини, крохмаль, цукри тощо.

Використання

В народній медицині відвар кореневищ вживають усередину при кашлі, гострому бронхіті й запаленні легень, водянці, цукровому діабеті, при статевому безсиллі та як глистогінний засіб. Зовнішньо відвар кореневищ використовують як знеболюючий засіб при люмбаго, радикуліті, ревматизмі, подагрі, геморої та як засіб, що сприяє розсмоктуванню синців. Як болетамувальний засіб використовують і настойку кореневищ. Відваром кореневищ умивають обличчя для зменшення засмаги, а свіжим соком виводять на обличчі плями і ластовиння. Сильне натирання може спричинити виразки. У тибетській медицині кореневища купини кільчастої використовують при шлунково-кишкових захворюваннях.

Корені заготовляють улітку або восени. Використовують свіжі, рідше сухі кореневища. Рослина неофіцинальна.

З екстракту (1:40) купини кільчастої у Грузії виробляють лікарський засіб ГА-40, який використовують у складі комплексної терапії доброякісних новоутворень: мастопатії, фіброми, міоми, аденоми передміхурової залози; злоякісних новоутворень: карциноми, гострого мієлобластного і мегакаріобластного лейкозу[5].

В культурі з 1561 року. Існує форма цієї рослини, що має червоні стебла (Polygonatum verticillatum f. rubrum).

Примітки
  1. Polygonatum verticillatum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.]
  2. Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка веб-ресурсу: Третяк Платон Романович
  3. Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання) / Укладачі: докт. біол. наук, проф. [[Андрієнко Тетяна Леонідівна|Т. Л. Андрієнко]], канд. біол. наук [[Перегрим Микита Миколайович|М. М. Перегрим]]. — Київ: Альтерпрес, 2012. — 148 с. ISBN 978-966-542-512-0. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 18 січня 2015.
  4. Polygonatum verticillatum на сайті «Плантариум» (рос.)
  5. ГА-40, інструкція, застосування препарату ГА-40 Порошок ліофілізований для приготування розчину для ін'єкцій по 1 мг у флаконах № 5

Література
  • Комаров В. Л. и др. Флора СССР, Т. 1-30 — М.—Л.: изд-во АН СССР, 1934–1964 (рос.)
  • Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on Swedish cultivated and utility plants, their names and origin). (швед.)
  • Chinese Academy of Sciences. 1959-. Flora reipublicae popularis sinicae. (англ.)
  • Davis, P. H., ed. 1965–1988. Flora of Turkey and the east Aegean islands. (англ.)
  • Encke, F. et al. 1993. Zander: Handwörterbuch der Pflanzennamen, 14. Auflage. (нім.)
  • Grierson, A. J. C. & D. J. Long. 1984-. Flora of Bhutan including a record of plants from Sikkim. (англ.)
  • Hara, H. et al. 1978–1982. An enumeration of the flowering plants of Nepal. (англ.)
  • Huxley, A., ed. 1992. The new Royal Horticultural Society dictionary of gardening. (англ.)
  • Stace, C. 1995. New flora of the British Isles. (англ.)
  • Tutin, T. G. et al., eds. 1964–1980. Flora europaea. (англ.)
  • Walters, S. M. et al., eds. 1986-. European garden flora. (англ.)

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.