Пам'ятники Чернігова

У Чернігові встановлена низка пам'ятників та пам'ятних знаків.

Пам'ятники та пам'ятні знаки Чернігова
Назва Рік встановлення Розташування Фото Короткі відомості
Борцям за волю і незалежність України пам'ятний знак26 червня 2009Катерининський скверНа початковому етапі планувалось, що дана композиція буде встановлена у Батурині, як одна з частин меморіалу в пам'ять про Батуринську трагедію 1708 року. Однак пам'ятник встановлений не був (як причину кулуарно називали в тому числі сумнівність його естетичних якостей). Уже після монтажу композиції у Катерининському сквері Чернігова, вона отримала цілий шквал критики як від мистецтвознавців, так і простих містян. Зокрема, пам'ятний знак отримав масу нарікань на повну незрозумілість смислового навантаження композиції, а також на її невідповідність назві. Основною ж причиною несприйняття меморіалу є видиме порушення анатомічних канонів у скульптурі, що робить її неестетичною.
Жертвам Чорнобильської трагедії пам'ятний знак1996кол. Алея ГероївСкульптор Г. О. Єршов, архітектори А. А. Султанов, О. М. Гагарін. Відкриття пам'ятного знаку здійснював особисто Президент України Леонід Кучма.
Коцюбинського Михайла та Коцюбинської-Дейші Віри могила1955Болдині гориПам'ятка історії національного значення в Чернігівській області. Перший пам'ятний знак на могилі Михайла Коцюбинського та його дружини встановлений 17 вересня 1930 р. Надгробок спроектував В. Г. Кричевський за сприяння архітектора П. Ф. Костирка. 1955 р. колишній пам'ятник було перенесено до музею письменника, а на його місці встановлено композицію, центром якої стало виготовлене онуком М. М. Коцюбинського, скульптором Ф. А. Коцюбинським (спільно з С. С. Андрейченком та архітектором Я. Ф. Ковбасою) бронзове погруддя.

У ніч з 17 на 18 грудня 2017 р. погруддя було викрадене невідомими. 4 січня 2018 р. пам'ятка була знайдена[1], а 21 серпня відновлена.[2]

Мазепі Івану пам'ятник21 серпня 2009На Валу біля будівлі Чернігівського колегіумуПам'ятник було не публічно відкрито ввечері 21 серпня 2009 року, на 3 дні раніше проголошеної офіційно дати церемонії відкриття на День Незалежності України (24 серпня), що, однак, не убезпечило пам'ятник від провокацій та спроб вандалізму. Автори — скульптор Г. О. Єршов та архітектор В. В. Павленко[3].
Попудренка Миколи погруддя1982Проспект Миру, біля бібліотеки ім. В. Г. КороленкаБронзове погруддя на тридільному постаменті з червоного граніту. Скульптор І. А. Коломієць, архітектори В. М. Устинов, А. Д. Корнєєв.
Пушкіна Олександра погруддя25 вересня 1900Вал, кол. Гімназична площаПам'ятник російському поетові О. С. Пушкіну споруджено в 1899–1900 рр. на честь перебування його в Чернігові у 1820 та 1824 рр. Автор — місцевий художник-аматор Г. Коваленко. Відлито погруддя було майстернею К. Берто у Петербурзі.

У ніч з 30 на 31 грудня 2017 р. погруддя було викрадене невідомими. 4 січня 2018 р. пам'ятник був знайдений[1][4], а 21 серпня відновлений.[2]

Хмельницькому Богдану пам'ятник1956Сквер ім. Б. Хмельницького (вул. Гетьмана Полуботка)Конкурс на спорудження пам'ятника був оголошений з нагоди святкування 300-річчя Переяславської ради у 1954 році. Автори — скульптори І. П. Кавалерідзе, Г. Л. Петрашевич, архітектор А. А. Карнабіда.

Опорядження пам'ятника виконав чернігівський скульптор С. Т. Соломаха.

Змонтовано статую було з порушенням архітектурно-просторових канонів, чому було виною бажання секретаря міськкому КПУ Ф. І. Короткова.

2016 року профільне управління міськради затвердило план реконструкції скверу та проект переустановки пам'ятника згідно з первісним задумом авторів, що й було виконано.

Чернігівцям —воїнам-інтернаціоналістам пам'ятний знак1991Проспект Миру, біля площі Дружби народів
Шевченку Тарасу пам'ятник1992Вал, кол.цитадельПам'ятник встановлено у 1992 році. Автор — Народний художник України (1992) В. А. Чепелик, архітектор Б. Семеняка. Це другий (з трьох наявних нині) пам'ятник Т. Г. Шевченку в Чернігові. Відкриття здійснював особисто Президент України Леонід Кравчук.

Один з найбільш вдалих образів Шевченка на думку багатьох мистецтвознавців.

Шевченка Тараса погруддя2006Перед входом до центрального корпусу НУЧК ім. Т. Г. ШевченкаПогруддя було виготовлене та встановлене за ініціативи і на кошти студентів та викладачів Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. Скульптор Г. О. Єршов, архітектор О. Козир.
На честь визволення Чернігова пам'ятний знак8 травня 1968Площа ПеремогиПам'ятний знак являє собою танк Т-34, встановлений на високому бетонному постаменті. На передній грані постамента розміщено текст з переліком частин і з'єднань, удостоєних найменування «чернігівських». На бічних гранях брусковим шрифтом розміщено напис «Воїнам-визволителям від трудящих Чернігова», а також за допомогою тиньку виконано панно «Атака». Автори — скульптори М. Грушков, В. Кваша, архітектор А. Карнабіда.
Глібова Леоніда могила1939Троїцько-Іллінський монастирПам'ятка історії національного значення в Чернігівській області, розташована на території Троїцько-Іллінського монастиря, де був похований Леонід Глібов. До 1939 року на могилі стояв інший пам'ятник, що нині знаходиться на території музею М. М. Коцюбинського.
Борцям за волю України пам'ятний знак14 жовтня 1992Катерининський скверКамінь символізує незламність і силу духу всіх хто згинув за волю України, чи то в концтаборах, чи то в патризанських лісах. А багровий колір каменю, колір запеченої людської крові, нагадаує скільки вірних синів і дочок втратила Україна в цій нерівній боротьбі.
Коцюбинського Михайла погруддя 17 вересня 1939 На території музею М. М. Коцюбинського Бронзове погруддя письменника було виготовлене у Ленінградській майстерні художнього лиття Академії мистецтв видатним скульптором, академіком, професором І. Я. Гінцбургом. Під час германсько-радянської війни 1941—1945 років вивозилось у евакуацію до Уфи. З червня 1944 року постійно знаходиться на території садиби музею.
Коцюбинському Михайлу пам'ятник, садово-паркова скульптура 1974 На території музею М. М. Коцюбинського Скульптура зображає на повний зріст задумливого письменника, що присів відпочити в тіні ялин в саду. Скульптор Ф. А. Коцюбинський. Виготовлена з оргскла, тонованого під бронзу.
Коцюбинського Юрія погруддя, садово-паркова скульптура 1964 На території музею М. М. Коцюбинського Скульптор Ф. А. Коцюбинський. Погруддя виготовлене з оргскла, тонованого під бронзу та встановлене на профільований постамент. Напис брусковим шрифтом на постаменті: «Юрій Коцюбинський».
Примакова Віталія погруддя, садово-паркова скульптура 1970 На території музею М. М. Коцюбинського Скульптор Ф. А. Коцюбинський. Погруддя виготовлене з оргскла, тонованого під бронзу та встановлене на профільований постамент. Напис брусковим шрифтом на постаменті: «Віталій Примаков».
Кизима Леоніда погруддя 1990 Алея космонавтів на території кол. ЧВВАУЛ Бетонне зачеканене в бронзу погруддя на потинькованому вкритому кахлем постаменті. Встановлене на честь п'ятидесятиріччя Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків, випускником якого був.
Климука Петра погруддя 1990 Алея космонавтів на території кол. ЧВВАУЛ Бетонне зачеканене в бронзу погруддя на потинькованому вкритому кахлем постаменті. Встановлене на честь п'ятидесятиріччя Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків, випускником якого був.
Ніколаєва Андріяна погруддя 1990 Алея космонавтів на території кол. ЧВВАУЛ Бетонне зачеканене в бронзу погруддя на потинькованому вкритому кахлем постаменті. Встановлене на честь п'ятидесятиріччя Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків.
Попова Леоніда погруддя 1990 Алея космонавтів на території кол. ЧВВАУЛ Бетонне зачеканене в бронзу погруддя на потинькованому вкритому кахлем постаменті. Встановлене на честь п'ятидесятиріччя Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків, випускником якого був.
Романенка Юрія погруддя 1990 Алея космонавтів на території кол. ЧВВАУЛ Бетонне зачеканене в бронзу погруддя на потинькованому вкритому кахлем постаменті. Встановлене на честь п'ятидесятиріччя Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків, випускником якого був.
Титова Германа погруддя 1990 Алея космонавтів на території кол. ЧВВАУЛ Бетонне зачеканене в бронзу погруддя на потинькованому вкритому кахлем постаменті. Встановлене на честь п'ятидесятиріччя Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків, випускником якого був.
Попудренка Миколи погруддя 1972 Вул. Гагаріна, при вході до школи № 18 Бетонне, пофарбоване «під золото», погруддя встановлене на профільованому постаменті з чорного штучного каменя.

Реконструйоване 2012 року.

Мало бути демонтоване 1992 року згідно розпорядження Представника Президента України в Чернігівській області «Про ліквідацію застарілої символіки та пам'ятників монументального мистецтва, знятих з державного обліку», проте було збережене.

Князю Ігорю Ольговичу пам'ятник 2 жовтня 2012 Вал Бронзова скульптура, що зображає князя сидячим на престолі, встановлена з південного боку Борисоглібського собору. Скульптор Карен Саркісов.

На створення саме такого образу князя автора надихнула книга Ю. М. Сбітнєва. Пам'ятник виготовлений на кошти мецената І. Найвальта.

Могила невідомого солдата й Воїнів, партизанів та підпільників меморіальний комплекс 1986 Болдині гори, вул. Льва Толстого Перепланування існуючого з 1967 року комплексу було здійснене до 40-річчя перемоги у 1985–1986 роках. На могилі невідомого солдата було покладено прямокутну плиту з полірованого чорного лабрадориту, влаштовано Вічний вогонь та встановлено 20-метровий тригранний обеліск з червоного граніту. На широкій терасі перед Пагорбом Слави розташувались тематична скульптурна композиція, що зображає князя Ігоря Святославича, радянського воїна, партизана і робітницю, а також п'ять тематичних стел з бронзовими барельєфами, що відтворюють похід князя Ігоря на половців 1185 року, події германсько-радянської війни 1941—1945 років, а також діяльність партизанських з'єднань.

Скульптор Ю. М. Лоховинін, архітектор М. В. Чернов.

Два барельєфи, що підпадають під дію закону про декомунізацію, було демонтовано 18 липня 2016 року[5] (див. Демонтовані пам'ятники).

Жертвам фашизму меморіальний комплекс 1975 Вул. Ціолковського Центральна домінанта комплексу — обеліск (вис. 11,3 м), на верхніх гранях якого вміщені горельєфні зображення голів чоловіка, жінки та дитини, а нижче — слова з «Реквієму» Р. Рождественського на бічних гранях та слово «Помните» на передній грані. Комплекс складається з 15 плит чорного граніту, які символізують 15 тисяч вбитих тут людей, пам'ятної стели при вході, алеї смутку та п'яти братських могил. Скульптор Г. П. Гутман, архітектори А. А. Карнабіда, Ю. М. Дмитрук, Н. М. Копєйкіна.
Шевченку Тарасу пам'ятник 1950 На території 8-го навчального центру ДССТУ, вул. Івана Мазепи, 18 Перший пам'ятник Шевченку, що був відкритий у Чернігові. Спочатку стояв при виїзді з міста на седнівському напрямку на високому березі Десни. 1964 року, під час святкування 150-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка, пам'ятник перенесли до ЦПКВ ім. Коцюбинського.

Після відкриття 21 вересня 1992 року нового Шевченку Тарасу пам'ятника перенесений до нинішнього місця розташування

«Сталінградці» скульптурна група 1946 На території 8-го навчального центру ДССТУ, на вулиці Івана Мазепи, 18 Бетонна композиція, тонована під бронзу, виконана в парі з іншою — «Колгоспники» — за проектом архітектора П. Ф. Букловського, була встановлена по центру кол. Алеї Героїв, проте згодом, при реконструкції алеї у 1970 році, вона була перенесена до нинішнього місця розташування.

Композиція «Колгоспники» була перенесена на територію зеленгоспу в урочище Ялівщина.

На місці будинку місцевого комітету партії пам'ятний знак 1965 Вал Два встановлені один на інший прямокутні поліровані блоки з чорного та червоного граніту спираються на широкий стилобат. На стилобат зліва встановлено паркову вазу. На горішньому блоці з червоного граніту вміщено меморіальний напис про те, що звідси в серпні 1941 року вийшла в район зосередження група зі 186 осіб, що стала ядром обласного партизанського з'єднання.

Скульптор В. Воронова, архітектор А. Зоря.

На місці страти нацистами підпільників та мирних жителів в період окупації пам'ятний знак 1961 Вул. Козацька Цегляний потинькований обеліск із вміщеною в нижній частині плитою з меморіальним написом.

Архітектор К. К. Сергієвський.

На місці братської могили червоноармійців пам'ятний знак 1949 Вал Бетонна скульптура схиленого на коліно воїна-прапороносця встановлена на цегляному потинькованому постаменті в центрі невеликого пагорба. Обабіч скульптури на пагорбі містяться тумби із прикріпленими до них дошками з відомостями про бійців Богунського полку Першої Української радянської дивізії, які загинули в боях з Армією Української Народної Республіки 12 січня 1919 року та 11-ти воїнів 181-ї Сталінградської ордена Леніна стрілецької дивізії, які загинули при визволенні м. Чернігова у вересні 1943 року.
На місці будинку, де жив Глібов Леонід пам'ятний знак 1963 Просп. Миру, напроти магазину «Янтар» Меморіальна дошка з чорного штучного граніту закріплена на брилі червоного граніту. Встановлено на місці, де до 1943 року стояв будинок Л. І. Глібова в якому той жив з 1867 по 1893 роки.
На місці, де знаходився готель «Царьград» пам'ятний знак 1989 Просп. Миру, біля магазину «Янтар» Меморіальна дошка з білого мармуру закріплена на постаменті з червоного граніту сповіщає про те, що в готелі спинялись О. С. Пушкін — у 1824 р., та Т. Г. Шевченко — у 1846 р.
Подобайлу Степану пам'ятний знак 1999 Троїцько-Іллінський монастир Пам'ятний камінь з рожевого граніту сповіщає про те, що 20 вересня 1654 року на території Іллінського монастиря був похований Степан Данилович Подобайло (Пободайло), козацький полковник, побратим Богдана Хмельницького, ктитор Іллінського монастиря в Чернігові.
На місці розкопок кургану Чорна Могила пам'ятний знак 1908 Вул. Князя Чорного. Біля кол. БК Залізничників Виготовлений з чорного полірованого граніту обеліск увінчаний макетом давнього шолому. На передній площині містить напис: «Курган Чорна Могила розкопаний професором Д. Я. Самоквасовим у 1872–1873 рр.»
Космодем'янській Зої пам'ятник Перед фасадом школи № 10 Бетонна скульптура в натуральний зріст зображає партизанку Зою Космодем'янську. Дівчина зображена в літній сукні, безтурботною, проте з вольовим обличчям. Автор створив образ Космодем'янської довоєнних років.
Богунського полку бійцям пам'ятний знак 1949 При в'їзді на автомобільний міст через р. Десна Бетонний обеліск встановлено на місці, де 12 січня 1919 року відбувся вирішальний бій між частинами Богунського полку та Армією Української Народної Республіки.
Загиблим при виконанні службового обов'язку пожежникам пам'ятний знак Перед фасадом ГУ ДСНС України в Чернігівській області Пам'ятний знак стилізований під старовинну пожежну каланчу. Складається з чотирьох прорізних мачт, що закріплені на високому базисі, згори перекритий. Під перекриттям встановлено пам'ятний дзвін, до базиса прикріплено чавунні дошки з меморіальними написами.
Загиблим при виконанні службового обов'язку правоохоронцям пам'ятний знак Перед фасадом ГУ Нацполіції України в Чернігівській області Пам'ятний знак являє собою композицію з білої залізобетонної фігури-контуру будинку, в центрі якої встановлено зрізану чотиригранну чорну колону, з якої «проростає» паросток.
На місці братської могили червоноармійців пам'ятний знак 1949 Вул. Старобілоуська,6. Територія Петропавлівського кладовища Центральна домінанта комплексу — бетонна скульптура схиленого солдата в літах на повен зріст. Комплекс складається з братських могил, відмічених рядами пам′ятних дощок, розміщених ліворуч та праворуч від меморіалу у напрямку від входу і вглиб. Скульптори Я. І. Чайка, Н. І. Олексієнко, архітектор В. М. Устинов.
На місці братської могили червоноармійців пам'ятний знак Вул. Старобілоуська,6. Територія Петропавлівського кладовища Стела, на якій вміщено барельєфне зображення червоноармійців (три в профіль і один в фас). На мармуровій основі передньої грані пам'ятного знаку вміщено напис «Вічна слава борцям за владу Рад!» та табличку з меморіальним написом.

У могилі поховано червоноармійців, що загинули у 1919 році в боях з денікінцями.

На місці братської могили мирних жителів, закатованих нацистами, членів підпілля та жертв сталінських репресій пам'ятний знак 1959 Вул. Старобілоуська,6. Територія Петропавлівського кладовища В братській могилі поховано близько 3000 жителів міста, закатованих НКВС в період сталінських репресій, а також розстріляних нацистами в період германсько-радянської війни. Серед них — учасник остерського підпілля Герой Радянського Союзу П. Т. Кулик.
На місці братської могили мирних жителів, закатованих нацистами пам'ятний знак 1966 Урочище Ялівщина. Територія кладовища Комплекс з чотирьох неправильної геометричної форми залізобетонних плит, поєднаних лавровим вінком. На передній приступці вміщено меморіальну плиту.
На місці братської могили червоноармійців пам'ятний знак 2002 Сквер ім. М. М. Попудренка Комплекс складає прямокутний чорний штучний камінь з меморіальним написом, перед яким розташовано три плити червоного штучного каменя з переліком прізвищ похованих. Майданчик оперізує кордон з чорного штучного каменя.
На місці братської могили червоноармійців пам'ятний знак Вул. Красносільського, 18
На місці братської могили червоноармійців пам'ятний знак Вул. Олександра Тищинського. В урочищі Малеїв Яр
На місці польового госпіталю пам'ятний знак 1973 Урочище Подусівка. Перед воротами оздоровчого табору «Зміна» Потинькований обеліск із вмонтованою табличкою з меморіальним написом.
На місці страти нацистами підпільників та комуністів в період окупації пам'ятний знак Перед фасадом Головпоштамту Зварена з металевих труб мачта увінчана п'ятикутною зіркою. На мачті закріплено табличку з меморіальним написом. Встановлено пам'ятний знак на місці будинку, на балконі якого під час окупації міста нацистами було влаштовано шибеницю для показових страт.
Воїнам-авіаторам Чернігівської військово-авіаційної школи пілотів, Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків та 201 навчальної авіаційної бази пам'ятний знак Вул. Стрілецька,1. Площа Авіаторів перед в'їздом на територію ЧВВАУЛ Макет військового літака МіГ-21 закріплено на гольчатому бетонному постаменті-виносці. До бічної грані постаменту прикріплено табличку з меморіальним написом.
На місці концтабору «Яцево» пам'ятний знак 1963 Вул. Малиновського,36.

За вулицею Сонячною в полі
На місці розстрілу нацистами пацієнтів та персоналу психо-неврологічної лікарні пам'ятний знак Вул. Івана Мазепи, 3. На території лікарняного комплексу
На честь учнів та працівників колегіуму № 11, які загинули на фронтах пам'ятний знак 7 травня 2010 Просп. Миру,137. При вході до колегіуму № 11 Бінарна стела з чорного та червоного штучного каменя. Частина стели стилізована у вигляді половини червоної п'ятикутної зірки, інша частина містить меморіальний напис. Стела спирається на прямокутний стилобат, до якого припасований майданчик для покладання квітів.
«Сім'я» паркова скульптура 2 грудня 2019 Вул. Шевченка, навпроти ЧНТУ Композиція, вирізьблена з індійського піщаника, об'єднує у собі в спрощеному трактуванні обриси чоловіка, жінки та дитини, що поєдналися в одне ціле — родину. Встановлена як домінанта в просторі новоствореного скверу на розі вулиць Шевченка та Рокоссовського. Скульптор — О. Володимиров [6].

Демонтовані пам'ятники
Назва Дата встановлення Дата знесення Розташування Фото Короткі відомості
Государя імператора Олександра ІІ погруддя 30 серпня 1897 1918 Міський бульвар (сучасна Гарматна алея на території Валу)
Погруддя було виготовлене з бронзи на фабриці А. П. Морана в Петербурзі скульптором Поповим за проєктом академіка Р. Р. Марфельда. Встановлене на складнопрофільованому постаменті з фінляндського плямистого червоного граніту, довкола влаштовано огорожу з кованим пальмовим листям та чотирма ліхтарями. На передній грані постаменту було вміщено слова «Царю освободителю» та бронзовий медальйон з алегоричним зображенням дарування свободи. Демонтоване погруддя було переплавлено.1921 року на вцілілий постамент було встановлено Леніна Володимира погруддя. Нині частина постаменту зберігається на території Чернігівського художнього музею ім. Г. Галагана.
Государя імператора Олександра ІІІ погруддя 30 серпня 1897 1918 Катерининський сквер
Погруддя було виготовлене з бронзи на фабриці А. П. Морана в Петербурзі скульптором Поповим за проєктом академіка Р. Р. Марфельда. Встановлене на складнопрофільованому постаменті з фінляндського плямистого червоного граніту, довкола влаштовано огорожу з кованим пальмовим листям та чотирма ліхтарями. На передній грані постаменту було вміщено слова «Царю миротворцу» та скульптурне зображення двоголового орла. Демонтоване погруддя було переплавлено, орел був знайдений археологом І. М. Ігнатенком при розкопках на території Валу, нині він перебуває в колекції Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». 1928 року на вцілілий постамент було встановлено Фрунзе Михайла погруддя.
Петровського Григорія погруддя 1967 25 березня 2015 У сквері перед входом на кол. Фабрику первинної обробки шерсті
Тоноване під бронзу погруддя на цегляному облицьованому мармуровою крихтою постаменті. Встановлене на честь виступу 14 січня 1934 року Г. І. Петровського на фабричному мітингу. Імовірно, авторство погруддя належить Г. П. Гутману.
Постишева Павла погруддя 1970 2008 На території кол. Фабрики музичних інструментів Бронзове погруддя на ступінчастому постаменті з чорного полірованого лабрадориту було встановлене на честь П. П. Постишева, ім'я якого носило підприємство.

Демонтоване згідно з Указом Президента України В. Ющенка.

Комсомольцям-героям пам'ятний знак 1988 12 вересня 2013 Перед фасадом Чернігівського обласного палацу дітей та юнацтва
Облицьована білим та червоним мармуром стела водночас слугувала постаментом портретному горельєфу комсомольця, нагородженого Орденом Червоного прапора. Напис на табличці на передній грані: «Мужеству, верности, стойкости комсомольской». Пам'ятний знак було встановлено з нагоди 70-річчя ВЛКСМ.

Після демонтажу скульптурний портрет перенесено до музею палацу (заява директора).

Сталіну Йосипу пам'ятник 21 вересня 1951 1960 Алея Героїв
Бронзова скульптура Сталіна розміщувалась на високому профільованому шестигранному постаменті обкладеному бронзовими барельєфами. Автор монументу — Народний художник СРСР, професор Київського художнього інституту М. Г. Лисенко. Опорядження пам'ятника виконав чернігівський скульптор С. Т. Соломаха.
«Сталін і Горький» скульптурна група 1946 1956 Вал
Скульптура зображала Сталіна та Горького в момент бесіди.
«Ленін і діти» скульптурна група 1956 1990 Вал
Дана скульптурна група замістила собою демонтовану групу «Сталін і Горький»
Леніна Володимира погруддя 1921/1926/1951 1992 Перед входом до Художнього музею
Перший післяреволюційний пам'ятник в місті. Виготовлене з цементу скульптором Г. В. Неродою бетонне погруддя було встановлене на постамент від Государя імператора Олександра ІІ погруддя. До 9-річчя Жовтневої революції, коли було відкрито повноцінний пам'ятник Леніну, погруддя разом з п'єдестальною частиною перенесли під фасад трудової школи № 2 ім. Леніна.

Під час германсько-радянської війни було зруйноване, у 1951 році — відновлене.

Демонтоване згідно з розпорядженням Представника Президента України в Чернігівській області «Про ліквідацію застарілої символіки та пам'ятників монументального мистецтва, знятих з державного обліку» № 300 від 15.09.1992 р.

Леніну Володимиру пам'ятник 1970 1992 На території Чернігівського мя'сокомбінату Бетонну статую було встановлено з нагоди 100-річчя від дня народження В. І. Леніна.

Демонтований згідно з розпорядженням Представника Президента України в Чернігівській області «Про ліквідацію застарілої символіки та пам'ятників монументального мистецтва, знятих з державного обліку» № 300 від 15.09.1992 р.

Леніну Володимиру пам'ятник 1948 1992 На території кол. заводу «Жовтневий молот» Бетонну статую було встановлено з нагоди 30-річчя Жовтневої революції.

Демонтований згідно з розпорядженням Представника Президента України в Чернігівській області «Про ліквідацію застарілої символіки та пам'ятників монументального мистецтва, знятих з державного обліку» № 300 від 15.09.1992 р.

Леніну Володимиру пам'ятник 1948 1992 На території кол. Фабрики музичних інструментів Бетонну статую було встановлено з нагоди 30-річчя Жовтневої революції.

Демонтований згідно з розпорядженням Представника Президента України в Чернігівській області «Про ліквідацію застарілої символіки та пам'ятників монументального мистецтва, знятих з державного обліку» № 300 від 15.09.1992 р.

Леніну Володимиру пам'ятник 1952 1998 Перон залізничного вокзалу
Бетонну статую було встановлено на пероні залізничного вокзалу з нагоди 30-річчя створення СРСР. Демонтований при реконструкції вокзалу у 1998 році. Зберігся.
Леніну Володимиру пам'ятник 1960 7 травня 2011 Перед входом до БК Текстильників
Бетонну статую було встановлено з нагоди 90-річчя від дня народження В.І Леніна. Напередодні Дня Перемоги, в ніч з 6 на 7 травня 2011 року, скульптура була повалена і розбита невідомими.
Леніну Володимиру пам'ятник 1926 1941 При вході на Вал
Бетонна статуя, встановлена 1926 року, у 1941 була зруйнована. Після германсько-радянської війни, 1946 року встановили новий пам'ятник на тому ж постаменті.
Леніну Володимиру пам'ятник 1946 1967 При вході на Вал
Встановлений після німецько-радянської війни, на заміну знищеному, доволі кустарного вигляду пам'ятник демонтували у зв'язку з відкриттям Леніну Володимиру пам'ятника на сучасному просп. Миру 6 листопада 1967 року.
Леніну Володимиру пам'ятник 6 листопада 1967 21 лютого 2014[7] Просп. Миру, площа Героїв Небесної Сотні
Висота бронзової фігури — 5,1 м, висота постаменту, обкладеного чорним лабрадоритом — 6 м, на передній грані вміщене бронзове факсиміле «Ульянов (Ленин)», постамент спирається на широкий стилобат з трьома сходинками. Скульптори А. Ю. Білостоцький та О. О. Супрун, архітектор В. М. Устинов.

2010 р. капітально відреставрований за кошти КПУ. Знесений під час ленінопаду. Внаслідок демонтажу зазнав значних пошкоджень. В травні 2014 р. викрадений та порізаний на брухт.[8]

Фрунзе Михайла погруддя 1948 14 жовтня 2014[9] Катерининський сквер
У 1928 р. за ініціативою воїнів стрілецької дивізії ім. М. В. Фрунзе, що розташовувалася в Чернігові, було встановлене бронзове погруддя радянського військового діяча (скульптор І. Менделевич). У 1941 воно зникло. 1948 встановлений новий бюст з бетону, тонованого під бронзу (автор А. А. Карнабіда). Напис на передній грані: «1885-1925. Хоробрішому хоробрих, кращому червоноармійцеві, непохитному більшовикові, послідовному ленінцеві, проводиреві й будівникові робітничо-селянської Червоної Армії Михайлові Василевичеві Фрунзе». Маневром з відновленням пам'ятника вдалось зберегти на своєму місці постамент від погруддя Олександра III 1897 р.

Демонтований в ніч на Покрову 2014 р. За словами учасників демонтажу, скинутий в Десну.

Антонова-Овсієнка Володимира погруддя 1973 9 лютого 2015[10] кол. Алея Героїв
Бронзове погруддя на постаменті з чорного полірованого лабрадориту. Скульптор О. П. Скобліков, архітектори Б. П. Семеняк, В. М. Устинов. Погруддя подавалось як одна з найбільш цікавих та вдалих пам'яток монументального мистецтва Чернігова у виданні «Памятники искусства Советского Союза»[11].

Зберігається на подвір'ї історичного музею.

Подвойського Миколи погруддя 1977 9 лютого 2015[10] кол. Алея Героїв
Бронзове погруддя на постаменті з чорного полірованого лабрадориту. Скульптор Г. П. Гутман, архітектор А. Ф. Ігнащенко.

Тимчасово зберігається на подвір'ї міського історичного музею.

Щорса Миколи погруддя 1977 17 квітня 2015[12] кол. Алея Героїв
Бронзове погруддя на постаменті з чорного полірованого лабрадориту. Скульптор О. П. Скобліков, архітектор А. Ф. Ігнащенко.

Тимчасово зберігається на подвір'ї міського історичного музею.

Кропив'янського Миколи погруддя 1977 17 квітня 2015[12] кол. Алея Героїв
Бронзове погруддя на постаменті з чорного полірованого лабрадориту. Скульптор М. П. Короткевич, архітектор В. Г. Гнєздилов.

Тимчасово зберігається на подвір'ї міського історичного музею.

Коцюбинського Юрія погруддя 1970 25 квітня 2015[13] кол. Алея Героїв
Бронзове погруддя на постаменті з чорного полірованого лабрадориту. Скульптори Ф. А. Коцюбинський, К. А. Кузнєцов, архітектори К. С. Джанашія, Г. О. Урусов.

Твір носив виражений динамічний характер, поєднуючи в собі найкращі риси радянського монументалізму. Пам'ятник було знесено в ніч з 24 на 25 квітня 2015 року.

Місце зберігання невідоме.

Примакова Віталія погруддя 1972 23 червня 2016[14] кол. Алея Героїв
Погруддя з сірого граніту на постаменті з темно-сірого полірованого граніту. Скульптор Ф. А. Коцюбинський, архітектор Г. О. Урусов.

Демонтоване згідно з розпорядженням голови ОДА. Тимчасово зберігається на території КП «Спецкомбінат КПО».

Кирпоноса Михайла погруддя 1981 2018 кол. Алея Героїв Бронзове погруддя на постаменті з чорного полірованого лабрадориту. Скульптор О. П. Скобліков, архітектори О. І. Зайцев, В. М. Устинов.

Демонтоване в зв'язку з реконструкцією кол. Алеї Героїв. Тимчасово зберігається на території КП «Спецкомбінат КПО».

Сенька Василя погруддя 1989 2018 кол. Алея Героїв Бронзове погруддя на постаменті з чорного полірованого лабрадориту. Скульптор О. П. Скобліков, архітектор В. М. Устинов.

Демонтоване в зв'язку з реконструкцією кол. Алеї Героїв. Тимчасово зберігається на території КП «Спецкомбінат КПО».

Островського Миколи погруддя 1974 23 червня 2016[14] Просп. Миру, 137. При вході до колегіуму № 11
Скульптор П. І. Богомолов. Було встановлене на постамент, стилізований як трибуна, на подвір'ї ЗОШ № 11, що носила ім'я Островського (нині — колегіум № 11).

Демонтоване згідно з розпорядженням голови ОДА.

Більшовицькому перевороту 7 листопада 1917 року у Петрограді барельєф 1986 18 липня 2016[5] Вул. Льва Толстого, Болдині гори
Бронзовий барельєф виготовлено як частину тематичного комплексу з п'яти стел для Меморіалу Слави воїнів, партизанів та підпільників й могили Невідомого солдата. Скульптор Ю. М. Лоховинін, архітектор М. В. Чернов.

Демонтований згідно з розпорядженням голови ОДА.

Інтервенції військ радянської Росії на територію УНР у 1917—1921 роках барельєф 1986 18 липня 2016[5] Вул. Льва Толстого, Болдині гори
Бронзовий барельєф виготовлено як частину тематичного комплексу з п'яти стел для Меморіалу Слави воїнів, партизанів та підпільників й могили Невідомого солдата. Скульптор Ю. М. Лоховинін, архітектор М. В. Чернов.

Демонтований згідно з розпорядженням голови ОДА.

Містам-героям пам'ятний знак 1983 4 серпня 2017 Площа Героїв Сталінграда Комплекс складався з розташованої в центрі площі обшитої металом колони (заг. вис. 14 м), довкола якої було вміщено пояс-виноску з переліком міст-героїв, а також встановлених обабіч флагштоків. На горішній частині колони було закріплено три залізних пояси, що символізують Гвардійську стрічку та чотири макети ордена Вітчизняної війни (по одному з кожної сторони).

Перебував у аварійному стані

Див. також

Примітки
  1. У Чернігові знайшли викрадені погруддя Коцюбинського і Пушкіна – мерія. Радіо Свобода. Процитовано 5 січня 2018.
  2. У Чернігові повернули на місця викрадені погруддя двох класиків, Укрінформ, 22.08.2018
  3. У Чернігові відкрили перший в Україні пам'ятник Мазепі Архівовано 7 липня 2015 у Wayback Machine. // повідомл. за 22 серпня 2009 року на www.newsru.ua («Новини України і світу») Архівовано 9 грудня 2016 у Wayback Machine.
  4. У Чернігові затримали викрадачів пам'ятників Коцюбинського і Пушкіна. BBC Україна. 1 лютого, 2018 рік.
  5. На Болдиній горі демонтували барельєфи. Декомунізація.
  6. У Чернігові відкрили оновлений сквер навпроти ЧНТУ
  7. «Ленінопад» триває — пам'ятники демонтували в Дніпропетровську, Полтаві та Чернігові
  8. Куди зник чернігівський пам'ятник Леніну і хто його вкрав - міліція нарешті розслідує справу (відео). www.gorod.cn.ua. Процитовано 2 серпня 2015.
  9. У Чернігові впав пам'ятник Фрунзе
  10. Як пам'ятники Подвойському та Антонову-Овсієнку з Алеї героїв змінили місце проживання
  11. Украина и Молдавия: Справочник-путеводитель/Авт. текста и сост. альбома Г. Н. Логвин.- М.: Искусство, Лейпциг: Эдицион, 1982.-С.425
  12. У Чернігові зруйнували пам'ятники Миколі Щорсу та Миколі Кропив'янському
  13. У Чернігові зруйнували пам'ятник Юрію Коцюбинському
  14. Погруддя Примакова, що на Алеї Героїв, демонтували | Події і коментарі. pik.cn.ua. Процитовано 23 червня 2016.

Посилання

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.