Бозутиніб
Бозутиніб (англ. Bosutinib, лат. Bosutinibum) — синтетичний лікарський препарат, що належить до групи інгібіторів Bcr-Abl-тирозинкінази[1][2], що застосовується перорально.[3][4][5] Бозутиніб синтезований у лабораторії компанії «Wyeth», подальші дослідження та маркетинг препарату проводила компанія «Pfizer»[6], у 2012 році босутиніб отримав схвалення FDA для клінічного застосування.[5]
 | |
|---|---|
Бозутиніб
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| 4-[(2,4-dichloro-5-methoxyphenyl)amino]-6-methoxy-7-[3-(4-methylpiperazin-1-yl)propoxy]quinoline-3-carbonitrile | |
| Класифікація | |
| ATC-код | L01 |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C26H29Cl2N5O3 |
| Мол. маса | 530,45 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 34% |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 35,5 год. |
| Екскреція | фекалії (91,3%), Нирки (3,3%) |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | БОЗУЛІФ, «Пфайзер Менюфекчуринг Дойчленд ГмбХ»,Німеччина UA/17245/01/01 22.02.2019-22/02/2024 |
Фармакологічні властивості
Бозутиніб — синтетичний лікарський засіб, який належить до групи інгібіторів протеїнтирозинкінази. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні ферменту Bcr-Abl і SRC тирозинкінази. Це призводить до пригнічення проліферації та збільшення апоптозу в чутливих до препарату клітинних лініях, а також у щойно уражених лейкемічних клітинах, у тому числі резистентних до іматинібу.[1][2] Хоча бозутиніб також інгібує рецептори тирозинкіназ c-Fms та EphA, кінази сімейства Trk, кінази сімейства Axl, кінази сімейства Тес та низку інших тирозинкіназ, а також кальмодулінзалежні кінази CAMK2G і CAMK1D, він є більш селективним препаратом, та має нижчу активність щодо білків c-kit та PDGF-β.[3][4][5] Бозутиніб застосовується як самостійний препарат, так і в комбінації з іншими препаратами для лікування чутливих до препарату форм хронічного мієлолейкозу із наявністю філадельфійської хромосоми, у тому числі у випадку бластного кризу.[3][4][5] При застосуванні бозутинібу спостерігається менша кількість побічних ефектів, ніж при застосуванні інших препаратів групи інгібіторів протеїнтирозинкінази, зокрема дазатинібу.[1][2] Бозутиніб як експериментальний препарат застосовується для лікування раку молочної залози, раку підшлункової залози, колоректального раку, холангіокарциноми та гліобластоми, в комбінації з капецитабіном.[7]
Фармакокінетика
Бозутиніб повільно та добре всмоктується після перорального застосування, абсолютна біодоступність препарату становить 34 %. Максимальна концентрація бозутинібу в крові досягається протягом 6 годин після прийому препарату. Бозутиніб майже повністю (на 94—96 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат проходить через плацентарний бар'єр, даних за виділення в грудне молоко людини немає. Бозутиніб метаболізується у печінці з утворенням переважно неактивних метаболітів. Виводиться препарат переважно із калом, частково із сечею у вигляді метаболітів. Період напіввиведення бозутинібу в термінальному періоді становить 35,5 годин, цей час може збільшуватися у хворих із вираженим порушенням функції печінки або нирок.[3][4][5]
Покази до застосування
Бозутиніб застосовують при хронічному мієлолейкозі (у тому числі при бластному кризі) із наявністю філадельфійської хромосоми при резистентності або непереносимості попереднього лікування.[3][4]
Побічна дія
При застосуванні бозутинібу побічні ефекти спостерігаються значно рідше, ніж при застосуванні інших препаратів групи інгібіторів протеїнтирозинкінази[1][2], зокрема значно рідше, ніж при застосуванні нілотинібу, спостерігається подовження інтервалу QT на ЕКГ, та значно рідше спостерігається ексудативний плеврит, ніж при застосуванні нілотинібу.[1] Найчастішими побічними ефектами препарату є діарея, шкірний висип та нудота.[2] Іншими побічними ефектами препарату є[3][4]:
- Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — дерматит, акне, кропив'янка, підвищення потовиділення, синдром Стівенса-Джонсона, набряк Квінке, синдром Лаєлла, свербіж шкіри, гарячка.
- З боку травної системи — блювання, біль у животі, гастрит, гепатит, шлунково-кишкові кровотечі, панкреатит.
- З боку нервової системи — головний біль, запаморочення, порушення смаку, шум у вухах.
- З боку серцево-судинної системи — гіпертензія, набряк легень, підвищена кровоточивість, периферичні набряки, перикардит.
- З боку дихальної системи — кашель, задишка, легенева гіпертензія, дихальна недостатність, пневмонія, гострі інфекції верхніх дихальних шляхів.
- З боку сечостатевої системи — гостра ниркова недостатність, токсична нефропатія.
- З боку опорно-рухового апарату — болі у м'язах і суглобах, біль у спині.
- Зміни в лабораторних аналізах — анемія, тромбоцитопенія, нейтропенія, лейкопенія, підвищення рівня креатиніну та сечовини в крові, підвищення рівня креатинфосфокінази в крові, підвищення активності амінотрансфераз, гіперкаліємія, гіпофосфатемія.
Протипокази
Бозутиніб протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при важких порушеннях функції печінки, при вагітності та годуванні грудьми, а також у дитячому та підлітковому віці. Не рекомендовано застосовувати бозутиніб із сильними або помірними інгібіторами CYP3A, зокрема з ітраконазолом, кетоконазолом, позаконазолом, вориконазолом, кларитроміцином, телітроміцином, нефазодоном, мібефрадилом, індинавіром, лопінавіром, ритонавіром, нелфінавіром, саквінавіром, боцепревіром, телапревіром, грейпфрутовим соком, флуконазолом, ципрофлоксацином, еритроміцином, дилтіаземом, верапамілом, ампренавіром, атазанавіром, дарунавіром, фосампренавіром, апрепітантом, кризотинібом, іматинібом.[3][4]
Примітки
- Інгібітори тирозинкінази у другій лінії терапії хронічного мієлолейкозу
- Опыт и перспективы клинического применения бозутиниба у пациентов с хроническим миелолейкозом (рос.)
- БОЗУЛІФ (BOSULIF®)
- Бозутиниб (рос.)
- Bosutinib (англ.)
- Bosutinib: A New Kinase Inhibitor for Treatment of Philadelphia Chromosome Positive Leukemia (англ.)
- Бозутиніб плюс капецитабін для окремих прогресивних пухлин: результати фази 1 дослідження ескалації дози