Діброва (Бурштинська міська громада)
Дібро́ва (МФА: [dʲibˈrɔʋɑ]) — село Бурштинської міської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області, Україна.
Фізико-географічне положення
Село Діброва розміщується на відстані 25,9 кілометра на південь від колишнього районного центру міста Рогатина, а також — 47,1 км на північ від обласного центру Івано-Франківська та на схід — 14,3 км від найближчої залізничної станції Бурштин. Через село протікає маленька річка Уїздський Потік, яка впадає у Нараївку, ліву притоку Гнилої Липи — лівої притоки річки Дністер (басейн Чорного моря).
Відстань від Діброви до різних міст України та Польщі (автошляхами)[4] | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Варшава ~ 486 км Краків ~ 447 км Львів ~ 98,1 (103) км | Шацьк ~ 301 км Луцьк ~ 215 (242) км (Районний центр) Рогатин ~ 25,9 км | (Столиця) Київ ~ 531 (549) км Рівне ~ 240 км Бережани ~ 48,3 (55,9) км | |||||||
Бурштин ~ 9,0 км Стрий ~ 78,7 (91,3) км Моршин ~ 90 (102) км Трускавець ~ 125 км | Діброва |
Тернопіль ~ 93,4 (110) км Хмельницький ~ 213 (222) км Вінниця ~ 337 (344) км Умань ~ 503 км | |||||||
Калуш ~ 50,4 (58,7) км Яремче ~ 111 (115) км Буковель ~ 146 (151) км | Більшівці ~ 12,8 км Галич ~ 22,6 (27,2) км (Обласний центр) Івано-Франківськ ~ 47,1 (51,7) км Коломия ~ 109 (113) км | Бучач ~ 69,8 км Чернівці ~ 181 (185) км Кам'янець-Подільський ~ 186 км | |||||||
Назва
До 1946 село називалося Сарники Середні (пол. Sarnki Średnie). 7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Серники Середні Бурштинського району перейменовано на Діброва і Сернко-Середнівську сільську Раду — на Дібровська.[5]
Історія
Давнє опільське село Сарники засноване в долітописні часи. Історична дата утворення — 1465 рік[6]. Перші збережені документи вже подають у 1436 році назву села Сарники[7]. У процесі росту село поділилося на три частини, а з часом — на окремі села. Під назвою Sarnki було також два сусідніх села: Сарники Долішні (пол. Sarnki Dolne)[8] тепер — Поділля (Більшівцівська громада) та Сарники Горішні (пол. Sarnki Górne)[8] тепер — Сарники (Бурштинська громада).
1906 року тут відбувся аграрний страйк.
У вересні 1920 року козаки 8-ї дивізії Червоного козацтва захопили село і створили місцевий Ревком, але за кілька днів панічно втікали від флангового удару Дієвої армії УНР.
1928 року в селі діяв гурток «Сельроб-лівиці».
У 1939 році в селі проживало 1340 мешканців (1320 українців і 20 латинників)[9].
За часів Радянського союзу на території села центральна садиба колгоспу ім. Димитрова. Виробничий напрям — рільництво й тваринництво. Землі артілі мали 1142 га.
В селі була восьмирічна школа, клуб, бібліотека, амбулаторія, сільмаг, філія зв'язку, ощадна каса. За післявоєнні роки тут зведено 220 житлових будинків[10].
Сучасність
16 вересня 2012 року проведено День села Діброва з нагоди 525-річчя від першої письмової згадки, ініціатором якого був заслужений журналіст України, композитор, співак, уродженець цього села Богдан Кучер.
Екскурс в історію села провів письменник, заслужений журналіст України, також уродженець села Богдан Голод.
На Дні села виступили фольклорні колективи районного будинку культури, сіл Світанок, Верхня Липиця, Нижня Липиця, Сарники та Діброви.
У рамках святкування даної події відбувся концерт за участю народних та заслужених артистів України: Михайла Кривеня, Любов Качали, Ярослава Крайника, Богдана Кучера, Ірини Лончиної, Ірини Зінковської, Володимира Пушкара, Весни[недоступне посилання з липня 2019], гурту «Вишиванка», Христини Кривцун, Христини Олексин, Оксани Романюк, Галини Симчин, ансамблю «Гуцулочки Карпат» та інших[11][12][13].
Населення
Населення села становило в 1880 р. — 1019 осіб,
станом на 09.12.1931 р. — 1229 о.,
на 01.01.1970 р. — 944 о.,
на 01.01.2009 р. — 344 о..
Густота населення становить 36,85 осіб на км².
Діалект
Жителі села спілкуються наддністрянською говіркою, відомої ще як Опільський говір української мови.
Релігія
В селі знаходяться дві церкви:
- УГКЦ — церква святого Архистратига Михаїла (дер.); 1895 р.[14][15], яка перебуває на обліку пам'яток архітектури Рогатинського району
- ПЦУ — церква Архистратига Михаїла, храмове свято — 21 листопада (о. Михайло Кудла)[16].
Пам'ятник
В центрі села споруджено пам'ятник Невідомому солдату.
Освіта, соціальна сфера
В селі є: Загальноосвітня школа I ступеня[17][18], у якій навчається 3 учні (директор — Курман М. І.).
Діють амбулаторія[19][20] (завідувач — Сухарський М. С.), клуб (завідувач — Москаль О. С.).
Економіка, торгівля
Є одна крамниця[21]. На території села був зареєстрований Сільськогосподарський виробничий кооператив (СГВК) ім. Стефаника[22].
Спорт
Є футбольне поле. Місцевий футбольний клуб «Діброва» бере участь в Другій Лізі Рогатинського району — Група «Схід» Сезон 2014 р.[23].
Відомі люди
Народились
- Бойко Богдан Михайлович (2 червня 1937, с. Діброва, нині Рогатинський район, Івано-Франківської області — 26 липня 2000, с. Діброва) — український письменник, редактор журналу «Перевал», громадський і культурний діяч. Автор багатьох романів та повістей, лауреат кількох літературних премій: в 1998 році — Премія імені Василя Стефаника, а в 1999 році — Міжнародна премія імені Олеся Гончара та інших. 5 березня 2001 року заснована Обласна (в Івано-Франківській області) премія імені Богдана Бойка в галузі журналістики.[24]
- Масляк Володимир Іванович (14 вересня 1859, с. Сарники Середні (нині с. Діброва, Рогатинського району, Івано-Франківської області) — 15 липня 1924, Львів) — український письменник, поет, перекладач, публіцист, педагог, критик, журналіст. Писав польською та українською мовою. В 1897 р. в м. Краків виходить його збірка поезій «З чорного шляху», у 1896 р. сатирична повість «Кістяк Гольбайна». Він упорядкував збірник, присвячений І. Котляревському, «На великі роковини». Переклав ряд творів Віктора Гюго, Марії Конопніцької, Ф.Б.Міллера (автора вірша «Раз, два, три, чотири…» (1851)), Петара Прерадовича, серба Любомира Ненадовича (українською) та Юрія Федьковича, Левка Сапогівського (польською). Батько українського поета, перекладача Масляка Степана-Юрія.
- Кучер Богдан Михайлович (нар. 21 серпня 1957, с. Діброва, Рогатинський район, Івано-Франківської області) — український радіо тележурналіст, заслужений журналіст України, співак, автор і виконавець власних пісень. Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету ім. І.Франка. Співав у популярному ансамблі «Ватра» разом з О. Білозір та І. Білозором. Займався у театральних колективах м. Львова та м. Овруча. З 1986 р. працює в Івано-Франківській ОДТРК[25]. Лауреат обласної премії імені Богдана Бойка в галузі журналістики. В особі Б. Кучера вдало поєднано здібності поета, співака і композитора. Пісні почав писати з ранньої юності. Пісенний доробок Богдана Кучера — це 120 творів, які співає і сам автор та багато з яких виконують більше 25-ти відомих українських артистів. Його пісні співають народні артисти України — В. Зінкевич, М. Кривень, І. Попович, І. Бобул, заслужені артисти України — С. Гіга, Я. Крайник, М. Попелюк, Л. Качала, дуети — «Писанка», «Лебеді кохання», «Скриня», «Ярослав-На»; гурти — «Соколи», «Дзвони», «Львівські музики», а також О. Савчук та ін. Автор пісенника власних творів «У небесах моя любов». Нагороджений орденом Святого Георгія від Папи Римського Бенедикта XVI «за духовну силу та духовне утвердження людини в радіопередачах та піснях».
Померли
Див. також
Зауваги
- для правильного адресування на поштовому відправленні необхідно зазначати поштовий індекс НП України з таблиці — Діброва • 77073[2]
Примітки
- Івано-Франківська область. Всеукраїнський перепис населення 2001 р.
- УКРПОШТА — Поштовий індекс та відділення поштового зв'язку України села Діброва • #2D4C8D«Укрпошта»
- Офіційний портал Верховної Ради України. Облікова картка. Сарниківська сільська рада. Архів оригіналу за 01.10.2013. Процитовано 06.05.2014.
- Розрахунок відстаней між населеними пунктами на сайті - Карти Google. •
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Станіславської області»
- Село Діброва // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.11, № 108
- Sarnki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 319. (пол.) Стаття про Sarnki у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том X, c.319, 1889 року (пол.)
- Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 68 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- Діброва // Історія міст і сіл Української РСР в 26 томах. — Івано-Франківська область / Голова редколегії О. О. Чернов. — К.: Інститут Історії Академії Наук УРСР, 1971. С. 475 → Історія села Діброва Рогатинського району .: ІСТОРИЧНЕ ПРИКАРПАТТЯ :.
- Івано-Франківська обласна державна адміністрація | Рогатинська РДА: вивчаємо історію рідного краю
- РДА — Новини. День села Діброва[недоступне посилання з липня 2019]
- Івано-Франківська обласна державна адміністрація. День села Діброва
- Дерев'яні церкви Галичини — ДІБРОВА СВ. АРХ. МИХАЙЛА 1895
- с. Діброва Церква Св. Архистратига Михаїла (дер.); 1895 р.; 869
- Козирі Івана Туза
- Дібровська ЗОШ — Івано-Франківська область. ІСУО. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 5 травня 2014.
- Мої знання — Інформаційно-освітня мережа. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 5 травня 2014.
- Департамент охорони здоров'я Івано-Франківської ОДА. Сільські лікарські амбулаторії. Рогатинський район. Архів оригіналу за 7 квітня 2015. Процитовано 6 травня 2014.
- Департамент охорони здоров'я Івано-Франківської ОДА. Мережа і ресурси медичних закладів Рогатинського району. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 6 травня 2014.
- Дані Рогатинської районної ради
- СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ВИРОБНИЧИЙ КООПЕРАТИВ ІМ. ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА Жовті сторінки Івано-Франківська. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 5 травня 2014.
- Футбол Рогатинщини — Головна сторінка
- Розпорядження від 2001-03-05. № 153 Про обласну премію імені Богдана Бойка в галузі журналістики
- ТРК «Карпати»
Література
- Sarnki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 319. (пол.)
Джерела та посилання
- Діброва // Історія міст і сіл Української РСР в 26 томах. — Івано-Франківська область / Голова редколегії О. О. Чернов. — К.: Інститут Історії Академії Наук УРСР, 1971. — С. 475 → Історія села Діброва Рогатинського району .: Істоичне Прикарпаття :.
- Sarnki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 319. (пол.) — S. 319. (пол.)
- КОАТУУ | Державний класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України • КОАТУУ
- «Укрпошта» — Поштовий індекс та відділення поштового зв'язку України села Діброва • "Укрпошта"
- с. Діброва — Офіційний портал Верховної Ради України
Мапи
- Розташування с. Діброва на порталі wikimapia — Опишемо весь світ! • wikimapia
- Розташування с. Діброва на сервісі Карти Google •
- Розташування с. Діброва на ресурсі Супутник Google •
- Dibrova, Rohatynskyi raion, Ukraine — Bing Maps • Maps
- Розташування с. Діброва на сервісі Yahoo! Maps •
- OpenStreetMap | Точка: Діброва (337564027) • OpenStreetMap
- Діброва — ВІЗІКОМ карти •
- Україна, Івано-Франківська область, Рогатинський район, село Діброва — Яндекс.Карти •
- Розташування с. Діброва на сервісі mapquest.com
- Пошук карти: Івано-франківська Область, Рогатинський Район, Діброва | kartaonline.com
- Космические снимки территории Украины. 10 метров в 1 пикселе.
- Карта • ROHATYN Рогатин 1931
- Карта • Umgebungen von Bursztyn Halicz Woynitow Zurawno und Kalusz — WIG Map Archive (English) — KUK (Austro-Hungarian) maps
- Топографические карты — topographic map • Исторические карты Украины • Немецкие разных лет (без индексной и привязок), в основном Польша и запад Украины: 1941 1:100000
- Исторические карты Украины • Польские топографические карты Польши, запада Украины и Беларуси около 1927 года
- Топографические карты запада Украины 1:100000 (польские, около 1930 года)
- Топографические карты запада Украины начала 20 века
- Топографические карты — topographic map. Послевоенные польские карты 1:500000 (без индексной и привязок)
- 3rd Military Mapping Survey of Austria-Hungary. Index sheet of the general map of Central Europe (1:200 000) • 1910
- Топографічна карта України (видання 1978 р.) Масштаб 1: 100 000 (кілометрівка) — 2 Лютого 2010 — Карти — Географіка • Квадрат M-35-098[недоступне посилання з липня 2019]
- Топографические карты Украины, Беларуси и Молдовы 1:1000000
- Топографические карты Украины, Беларуси и Молдовы 1:500000
- Топографические карты Украины и Молдовы 1:200000
- Топографические карты Украины, Беларуси и Молдовы 1:1000000 | Raster Maps | Карты всего мира в одном месте
- Ивано-Франковская область. Топографические карты Ивано-Франковской области. Все населенные пункты. Карты масштаба 1:200000 | Raster Maps | Карты всего мира в одном месте
- Ивано — Франковская область. Карта автомобильных дорог Ивано — Франковской области. Атлас автодорог. Все населенные пункты | Raster Maps | Карты всего мира в одном месте
- Ивано-Франковская область. Карта транспортного сообщения Ивано-Франковской области. Карта автодорог. Границы Ивано-Франковской области. Все населенные пункты
- Автомобильный атлас дорог Украины. Все автомагистрали Украины. Дороги между всеми городами и селами Украины. | UA Maps | Все карты Украины в одном месте
- Топографическая карта Ивано-Франковской области. Карта генштаба Ивано-Франковской области | UA Maps | Все карты Украины в одном месте
- Карты генерального штаба (топографические карты) Украины, Беларуси и Молдовы. Карты масштаба 1:1000000. Топографические карты Украины с привязками для OziExplorer | UA Maps | Все карты Украины в одном месте
- Топографические карты запада Украины 1:100000, приблизительно 2006 года
- Топографические карты областей Украины 1:200000, приблизительно 2006 года