Накадзава Хідехіко

Накадза́ва Хідехі́ко (яп. 中澤英彦, なかざわひでひこ, МФА: [nakad͡zawa çideçiko]) — японський науковець, мовознавець, славіст. Спеціаліст з російської мови. Паралельно вивчає українську мову. Родом з префектури Ґумма. 1973 року закінчив кафедру російської мови факультету іноземної філології Токійського університету іноземних мов. 1975 року закінчив магістратуру того ж університету за спеціальністю слов'янська філологія, став асистентом на факультеті іноземної філології. З 1980 року — лектор Токійського університету іноземних мов, з 1986 року — доцент, з 1996 року — професор. З 2009 року — професор аспірантури того ж університету.

Накадзава Хідехіко
яп. 中澤英彦
Народився 1947[1]
Громадянство Японія
Національність японець
Діяльність мовознавець
Alma mater Токійський університет іноземних мов
Заклад Токійський університет іноземних мов
Посада професор

Транслітерація

Японської

→

Транслітерація японської мови засобами українського письма за Накадзавою[2]:

あ / ア   а い / イ   і う / ウ   у え / エ   е お / オ   о  
か / カ   ка き / キ   кі く / ク   ку け / ケ   ке こ / コ   ко きゃ / キャ   кя きゅ / キュ   кю きょ / キョ   кьо
さ / サ   са し / シ   ші す / ス   су せ / セ   се そ / ソ   со しゃ / シャ   шя しゅ / シュ   шю しょ / ショ   шьо
た / タ   та ち / チ   чі つ / ツ   цу て / テ   те と / ト   то ちゃ / チャ   чя ちゅ / チュ   чю ちょ / チョ   чьо
な / ナ   на に / ニ   ні ぬ / ヌ   ну ね / ネ   не の / ノ   но にゃ / ニャ   ня にゅ / ニュ   ню にょ / ニョ   ньо
は / ハ   ха ひ / ヒ   хі ふ / フ   фу へ / ヘ   хе ほ / ホ   хо ひゃ / ヒャ   хя ひゅ / ヒュ   хю ひょ / ヒョ   хьо
ま / マ   ма み / ミ   мі む / ム   му め / メ   ме も / モ   мо みゃ / ミャ   мя みゅ / ミュ   мю みょ / ミョ   мьо
や / ヤ   я   ゆ / ユ   ю   よ / ヨ   йо  
ら / ラ   ра り / リ   рі る / ル   ру れ / レ   ре ろ / ロ   ро りゃ / リャ   ря りゅ / リュ   рю りょ / リョ   рьо
わ / ワ   ва   を / ヲ   о  
ん / ン   н    
が / ガ   ґа ぎ / ギ   ґі ぐ / グ   ґу げ / ゲ   ґе ご / ゴ   ґо ぎゃ / ギャ   ґя ぎゅ / ギュ   ґю ぎょ / ギョ   ґьо
ざ / ザ   дза じ / ジ   дзі ず / ズ   дзу ぜ / ゼ   дзе ぞ / ゾ   дзо じゃ / ジャ   дзя じゅ / ジュ   дзю じょ / ジョ   дзьо
だ / ダ   да ぢ / ヂ   дзі づ / ヅ   дзу で / デ   де ど / ド   до ぢゃ / ヂャ   дзя ぢゅ / ヂュ   дзю ぢょ / ヂョ   дзьо
ば / バ   ба び / ビ   бі ぶ / ブ   бу べ / ベ   бе ぼ / ボ   бо びゃ / ビャ   бя びゅ / ビュ   бю びょ / ビョ   бьо
ぱ / パ   па ぴ / ピ   пі ぷ / プ   пу ぺ / ペ   пе ぽ / ポ   по ぴゃ / ピャ   пя ぴゅ / ピュ   пю ぴょ / ピョ   пьо
蝶 чьоо (метелик)

2) Дифтонги あい /ai/, えい /ei/, おい /oi/ записуються як ай, ей, ой:

愛子 Айко
栄一 Ейічі

3) Подвоєння приголосного звуку записується подвоєнням літери:

札幌 Саппоро
北海道 Хоккайдо

4)Перед я, і, ю, є ставиться апостроф, якщо вони стоять перед ん /ɴ/:

純一 Дзюн'ічі
真一 Шін'ічі

5) Перед б, п, м знак ん /ɴ/ записується як м:

本間 Хомма

6) Узвичаєні японські слова записуються без змін

東京 Токіо (а не Токьо)
横浜 Йокогама (а не Йокохама)

Української

→

Транслітерація української мови засобами японського письма за Накадзавою[3]:

  • 1. Відповідність знаків української абетки і знаків МФА за Накадзавою:
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я '
[a] [b] [v] [h] [g] [d] [e] [je] [ʒ] [z] [ɨ] [i] [ji] [j] [k] [l] [m] [n] [o] [p] [r] [s] [t] [u] [f] [x] [t͡s] [t͡ʃ] [ʃ] [ʃt͡ʃ] [ʲ] [ju] [jɑ] —
  • 2. Наголос позначається знаком подовження голосного «ー».
Та́то タート
Ма́ма マーマ
  • 3.Вимова.
Б
ブ		В
ヴ		Г
フ		Ґ
グ		Д
ド		Ж
ジ		ДЖ
ジ		З
ズ		ДЗ
ズ		К
ク		Л
ル		М
ム		Н
ン		П
プ		Р
ル		С
ス		Т
ト		Ф
フ		Х
フ		Ц
ツ		Ч
チ		Ш
シ		Щ
シチ
А
ア　		ба
バ		ва
ヴァ		га
ハ		ґа
ガ		да
ダ		жа
ジャ		джа
ジャ		за
ザ		дза
ザ		ка
カ		ла
ラ		ма
マ		на
ナ		па
パ		ра
ラ		са
サ		та
タ		фа
ファ		ха
ハ		ца
ツァ		ча
チャ		ша
シャ		ща
シチャ
И
ィ		би
ブィ		ви
ヴィ		ги
ヒ		ґи
ギ		ди
ディ		жи
ジ		джи
ジ		зи
ズィ		дзи
ズィ		ки
クィ		ли
ルィ		ми
ムィ		ни
ヌィ		пи
プィ		ри
ルィ		си
スィ		ти
ティ		фи
フィ		хи
ヒ		ци
ツィ		чи
チ		ши
シ		щи
シチ
У
ウ		бу
ブ		ву
ヴ		гу
フ		ґу
グ		ду
ドゥ		жу
ジュ		джу
ジュ		зу
ズ		дзу
ズ		ку
ク		лу
ル		му
ム		ну
ヌ		пу
プ		ру
ル		су
ス		ту
トゥ		фу
フ		ху
フ		цу
ツ		чу
チュ		шу
シュ		щу
シチュ
Е
エ		бе
ベ		ве
ヴェ		ге
ヘ		ґе
ゲ		де
デ		же
ジェ		дже
ジェ		зе
ゼ		дзе
ゼ		ке
ケ		ле
レ		ме
メ		не
ネ		пе
ペ		ре
レ		се
セ		те
テ		фе
フェ		хе
ヘ		це
ツェ		че
チェ		ше
シェ		ще
シチェ
О
オ		бо
ボ		во
ヴォ		го
ホ		ґо
ゴ		до
ド		жо
ジョ		джо
ジョ		зо
ゾ		дзо
ゾ		ко
コ		ло
ロ		мо
モ		но
ノ		по
ポ		ро
ロ		со
ソ		то
ト		фо
フォ		хо
ホ		цо
ツォ		чо
チョ		шо
ショ		що
シチョ
Я
ヤ		бя
ビャ		вя
ヴャ		гя
ヒャ		ґя
ギャ		дя
ジャ		жя
ジャ		джя
ジャ		зя
ジャ		дзя
ジャ		кя
キャ		ля
リャ		мя
ミャ		ня
ニャ		пя
ピャ		ря
リャ		ся
シャ		тя
チャ		фя
フャ		хя
ヒャ		ця
ツャ		чя
チャ		шя
シャ		щя
シチャ
І
イ		бі
ビ		ві
ヴィ		гі
ヒ		ґі
ギ		ді
ジ		жі
ジ		джі
ジ		зі
ジ		дзі
ジ		кі
キ		лі
リ		мі
ミ		ні
ニ		пі
ピ		рі
リ		сі
シ		ті
チ		фі
フィ		хі
ヒ		ці
ツィ		чі
チ		ші
シ		щі
シチ
Ю
ユ		бю
ビュ		вю
ヴュ		гю
ヒュ		ґю
ギュ		дю
ジュ		жю
ジュ		джю
ジュ		зю
ジュ		дзю
ジュ		кю
キュ		лю
リュ		мю
ミュ		ню
ニュ		пю
ピュ		рю
リュ		сю
シュ		тю
チュ		фю
フュ		хю
ヒュ		цю
ツュ		чю
チュ		шю
シュ		щю
シチュ
Є
ィエ		бє
ビェ		вє
ヴェ		гє
ヒェ		ґє
ギェ		дє
ジェ		жє
ジェ		джє
ジェ		зє
ジェ		дзє
ジェ		кє
キェ		лє
リェ		мє
ミェ		нє
ニェ		пє
ピェ		рє
リェ		сє
シェ		тє
チェ		фє
フェ		хє
ヒェ		цє
ツェ		чє
チェ		шє
シェ		щє
シチェ
Ї
イー　		б'ї
ビー		в'ї
ヴィー		г'ї
ヒー		ґ'ї
ギー		д'ї
ジー		ж'ї
ジー		дж'ї
ジー		з'ї
ジー		дз'ї
ジー		к'ї
キー		л'ї
リー		м'ї
ミー		н'ї
ニー		п'ї
ピー		р'ї
リー		с'ї
シー		т'ї
チー		ф'ї
フー		х'ї
ヒー		ц'ї
ツー		ч'ї
チー		ш'ї
シー		щ'ї
シチー

Праці
  1. はじめてのロシア語 [Вивчаємо російську вперше]. — 東京: 講談社, 1991.
  2. ロシアの文字と言葉 [Російські букви і слова]. — 東京: 小峰書店, 2005.
  3. 日本語から引く知っておきたいロシア語 [Російська з японської]. — 東京: 小学館, 2005.
  4. 日露新時代の社会的・言語的現状に対応したロシア語教育文法構築に関する総合的研究 [Комплексне дослідження структури граматики російської мови]. — 東京: 中澤英彦, 2005-2007.
  5. 一冊目のロシア語 [Перша книга з російської мови]. — 東京: 東洋書店, 2006.
  6. 使える・話せる・ロシア語単語 [Словничок російської мови]. — 東京: 語研, 2008.
  7. ニューエクスプレス ウクライナ語 [Українська мова. Діалоги]. — 東京: 白水社, 2009.

Примітки
  1. OCLC. VIAF (Virtual International Authority File) — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  2. ニューエクスプレス ウクライナ語 [Українська мова. Діалоги]. — 東京: 白水社, 2009. — 頁18—19.
  3. ニューエクスプレス ウクライナ語 [Українська мова. Діалоги]. — 東京: 白水社, 2009. — 頁10—18.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.