Палеобалканські мови
Палеобалканські мови — умовне найменування індоєвропейських мов, носії яких проживали на Балканах до їхнього завоювання Римом. Об'єднані через суміжні місця проживання, і деякого взаємопроникнення на рівні лексики і культури. Генетично не є групою (наприклад, іллірійська і месапська мови — вони належать до групи centum, але інші є мовами групи satem).

Палеобалканські мови
Частина серії статей на тему: |
Індоєвропейці |
---|
![]() Міграції індоєвропейців |
Філологія
|
|
Гіпотези походження
|
Археологія
|
|
|
|
![]() ![]() ![]() |
Групи палеобалканських мов
- фрако-дакійська (дакійська)
- Іллірійсько-мессапська
- Греко-фригійсько-вірменська
- Грецька підгрупа
- Фригійсько-вірменська підгрупа
- Грабар — або давньовірменська мова †
- Середньовірменська мова †
- Західновірменська мова
- Східновірменська мова
- Середньовірменська мова †
- Фригійська мова †
- Пеласгська мова (спірно) †
- Грабар — або давньовірменська мова †
Посилання
- Палеобалканістика // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін.. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 369. — 552 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.