Прагрецька мова

Прагрецька (протогрецька) мова (грец. πρωτοελληνική γλώσσα) — гіпотетична мова, яка вважається найдавнішою стадією розвитку грецької мови, з якої згодом розвинулися мікенська мова, діалекти давньогрецької мови класичного періоду (іонічний, аттичний, еолійський, дорійський і північно-західний), койне і сучасна грецька мова.

Стаття з серії:
Грецька мова

Індоєвропейці
Частина серії статей на тему:
Територія розселення прадавніх греків
Філологія Праіндоєвропейська мова Джерела Авеста Архаїчна латина Бегістунський напис Вірменська і Готська Біблія Глосарій Ендліша Іліада й Одіссея Давньоірландське письмо Лінійне письмо Б Лувійське письмо Огам Рігведа Руни Тохарське письмо Хетська література Граматика Словник Дієслова Займенники Іменники Корені Частки Числівники Фонетика Аблаут Вимова Голосні Приголосні
Мови Сучасні Албанська Вірменська Балто-слов'янські Балтійські • Слов'янські Германські Грецька Індоіранські Індоарійські • Іранські Італьські Романські Кельтські Мертві Анатолійські Палеобалканські Дакська • Іллірійська • Лібурнська • Месапська • Пеонійська • Фракійська • Фригійська Тохарські Гіпотетичні Греко-вірменська Греко-фракійська Греко-фригійська Дако-фракійська Індо-хетська Італо-кельтська Фрако-іллірійська Праалбанська Праанатолійська Прабалато-слов'янська Праслов'янська Правірменська Прагерманська Праскандинавська Прагрецька Праіндоіранська Праіранська Праітальська Пракельтська
Гіпотези походження Основні Курганна Номадична Міграційна Альтернативні Анатолійська Арктична Буковий аргумент Вірменська Індійська Меллорі Неолітичної креолізації Теорія палеолітичної безперервності Північноєвропейська
Археологія Мідно-кам'яна доба Праіндоєвропейці • Курган • Одомашнення коня Культури Афанасіївська Буго-дністровська Дніпро-донецька Майкопська Самарська Середньостогівська Трипільська Усатівська Хвалинська Черноводівська Шнурової кераміки Баденська Середньодніпровська Ямна Нижньомихайлівська Новотитарівська Бронзова доба Колісниця Культури Абашевська Андроновська Багатопружкової кераміки БМАК Гандхарська Дзвоноподібних келихів Зрубна Катакомбна Кулястих амфор Курганних поховань Лужицька Полів поховальних урн Полтавкинська Синташтинська Скандинавська Террамар Тшинецька Унетицька Шнурової кераміки Язька Ямна Залізна доба Культури Гальштатська Колхідська Північної чорної лощеної кераміки Сірої розмальованої кераміки Фрако-кімерійська Чорноліська Ясторфська
Народи Сучасні Албанці Вірмени Балти Кельти Германці Греки Індоарійці Іранці Романці Слов'яни Історичні Анатолійці Лувійці • Хетти Германці Іранці Алани • Кімерійці • Масагети • Мідійці • Парфяни • Перси • Саки • Скіфи Італіки Кельти Галли • Кельтібери • Острівні Палеобалканці Даки • Іллірійці • Пеонці • Фракійці • Фригійці Тохари Усунь Юечжі
Вірування Балтські Латиські • Литовські Германські Англо-саксонські • Скандинавські Грецькі Індійські Ведизм • Індуїзм Іранські Кельтські Бретонські • Ірландські • Корнвольські • Уельські • Шотландські Курдські Єзидизм • Ярсанізм Палеобалканські Албанські • Дацькі • Іллірійські • Фракійські Перські Зороастризм Давньоримські Скіфські Осетинські Слов'янські Хетські Культи Вогню Коня Сонцестояння Коляда • Купала Трупоспалення Саті
Дослідження Індоєвропеїстика Марія Ґімбутас Джеймс Патрік Меллорі «Енциклопедія індоєвропейської культури»
Категорія • Лінгвістика • Портал

Дослідники також вважають, що фрагментарно збережена давньомакедонська мова походить або від ранішої загальної «протоеллінської» мови, або безпосередньо від протогрецької мови.

Прагрецькою мовою говорили грецькі племена наприкінці третього тисячоліття до н. е., швидше за все на Балканах. Єдність протогрецької розпалась, коли ті грецькі племена, які говорили на домікенській формі прагрецької мови, вторглися на територію Греції між XXI і XVII століттями до н. е. В результаті ці племена відділилися від дорійців, які вторглися сюди тисячоліттям пізніше (дорійське вторгнення кінця другого тисячоліття до н. е.), і діалект яких у деяких моментах зберіг архаїчні риси.

Розвиток прагрецької мови повинен розглядатись в контексті раннього палеобалканского мовного союзу, в рамках якого важко провести точні межі між окремими мовами. У грецькій мові, як і у вірменській, індоєвропейські ларінгали на початку слова представлені протетичними голосними. Крім того, обидві мови мають інші загальні фонологічні та морфологічні особливості. Близьке споріднення вірменської та грецької мов проливає світло на парафілістичні властивості ізоглосси кентум-сатем.

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.