Переклад нового світу

У 1946 році від одного з членів Керівного органу Свідків Єгови надійшла пропозиція створити власний переклад Біблії англійською мовою[7].

Основні причини були такі:

• Відсутність послідовного вживання власного імені Бога Єгова у більшості перекладів Біблії.
• До 1946 р. стали доступними більш ранні рукописи (наприклад, книги Ісаї в сувоях Мертвого моря), які не були враховані в попередніх перекладах Біблії. Стверджується, що Переклад Нового світу був створений з урахуванням цих знахідок, які багато в чому прояснили тексти Святого Письма і допомогли по-іншому подивитися на знайомі біблійні думки[8].
• Більшість перекладів Біблії, якими користувалися Свідки Єгови, були створені представниками інших релігійних конфесій чи груп, тому вони деякою мірою передавали надбання минулого — язичницькі філософії та не біблійні традиції. Свідки Єгови хотіли мати переклад зроблений на основі останніх наукових досліджень та вільний від догм і традицій загальноприйнятого християнства[7].
• У порівнянні з минулими століттями виросло розуміння мов оригіналу. Особливо цей прогрес спостерігався в ХХ столітті. Більше розуміння давньоєврейської, арамейської і давньогрецької мов, на яких писалася Біблія, заклали основу для появи нових перекладів Біблії[9].
• Орфографія, граматика та специфіка ранніх перекладів не завжди відповідає граматиці та розмовній мові сучасного покоління, та в деяких випадках робить ці переклади важкими для читання чи розуміння читача.

Врахування усіх цих факторів поклало початок і стало причиною для створення «Перекладу нового світу» в 1950 році на англійську мову, а з часом і на інші, зокрема і українську.

Перекладачами були поставлені задачі для реалізації такого проекту[10]:

1. Переклад повинен бути точним. Він не повинен підтримувати й просувати які-небудь вчення, а повинен точно додержуватися змісту оригіналу й бути близьким до нього настільки, наскільки це можливо.

2. Переклад повинен бути послідовним. Те саме слово мовою оригіналу повинне послідовно переводитися тим самим словом на сучасну мову, якщо цього допускає контекст.

3. Переклад повинен бути буквальним. У межах можливого виразу мовні звороти повинні бути передані буквально, для того щоб читач міг побачити й зрозуміти мислення того часу.

4. Переклад повинен бути зрозумілим. Він повинен бути доступним для простих людей, легко читатися й не викликати постійних трудностей у розумінні.

Ці цілі переслідувалися як при перекладі на англійську мову, так і при перекладі з англійської на інші мови. Слід зазначити, що у виданні 2013го (англ.) та 2014го (укр.) підхід до перекладу дещо інший. Переклад став менш буквальний задля легкості читання та розуміння. Раніше одне слово оригіналу послідовно перекладалось одним і тим самим словом мови перекладу. Зараз від цього відмовились.

За основу для перекладу тексту Єврейських Писань на англійську мову була взята праця Рудольфа Кіттеля «Biblia Hebraica» (BHK), що вперше вийшла в 1906 році, а згодом перероблена ним самим і закінчена його учнями. В 1977 році цю працю було видано під назвою «Biblia Hebraica Stuttgartensia» (BHS) і вона включала в себе безліч древньоєврейських текстів та їх ранніх перекладів, давньоєврейський консонантний текст, Масоретськом текст і Ленінградський кодекс B 19^A. Ця праця була врахована при перегляді тексту «Перекладу нового світу» в 1984 році.

Крім того, при перекладі Єврейських Писань на англійську мову брались до уваги додаткові джерела: Сувої Мертвого моря, арамейські Таргуми, Самаритянське П'ятикнижжя, грецьку Септуагінту, старолатинський, коптський, ефіопський, вірменський переклади, латинська Вульґата, грецькі переклади Акіли, Феодотиона, Симмаха, сирійська Пешшитта, древноєврейський текст Гінсбурга, Каїрський кодекс, Алеппський кодекс[15].

За основу перекладу Грецьких Писань на англійську мову було взято критичне видання давньогрецького тексту професорів Кембриджського університету Брука Весткотта та Фентона Хорта, випущене у 1881 році. Ця праця враховує багато джерел біблійного тексту, основними з яких є: Ватиканський, Синайський, Александрійський кодекси, а також кодекси Бези та Єфрема. Зазначається, що також при підготовці перекладу використовувались коптські переклади, вірменський переклад, сирійські переклади (К'юртоновський рукопис, Філоксеновський, Гераклійський, Палестинський, Синайський переклад, Пешитта), Vetus Latina, Вульґата, виправленні тексти Сикстинта і Климента, Textus Receptus, Emphatic Diaglott, грецький тест Бовера, Мерка, Нестле-Аланда, греческий текст Об'єднаних біблійних товариств, папіруси (напр. Честерра Бітті P⁴⁵, P⁴⁶, P⁴⁷, Бодмера P⁶⁶, P⁷⁴, P⁷⁵), 23 єврейських переклади[16].

У Вартовій Башті було сказано:

Члени перекладацького комітету виявили бажання… залишитися анонімними й особливо не хочуть, щоб їхні імена були опубліковані ані за їхнього життя, ані посмертно. Метою цього перекладу є звеличення імені живого, правдивого Бога[17]

— Вартова Башта 15 вересня 1950 року (англ.)

Треба зазначити, що підхід до процесу перекладу змінювався з часом. Згідно з навиденими нижче цитатами, можна зрозуміти яким чином. У книзі «Все Писання натхнене Богом і корисне» (1990 р. англ. вид., 2009 р. рос. вид.) сказано:

Комітет «Перекладу нового світу» прагнув перекладати біблійний текст буквально. У тих випадках, коли сучасна англійська мова це дозволяла, перекладачі прагнули до того, щоб переклад єврейського і грецького тексту був майже дослівним. Також вони звертали увагу на порядок слів в єврейському і грецькому тексті, завдяки чому в перекладі виділялися ті ж думки, що і в оригіналі. Буквальний переклад дозволив точно передати англійською мовою особливості, відтінки і ритм оригінального тексту і заклав підставу для перекладу тексту на інші мови. Щоб зрозуміло передати складні єврейські і грецькі вирази, перекладачі англійського видання іноді відходили від буквального перекладу. Проте читач може знайти буквальний переклад багатьох з таких висловів у виносках в «Перекладі нового світу з примітками».[18]

— Все Писание вдохновлено Богом и полезно. — Watchtower Bible and Tract Society of New York, Inc., 2009 г. — с. 336, 355-356

Потім стали приділяти менше уваги буквальності, але більше зрозумілості, милозвучності. В сучасному виданні (2014 укр., 2013 англ.) в одному з додатків наведено наступне:

Дехто вважає, що дослівний, підрядковий переклад найточніше передає думки, виражені мовою оригіналу. Але це не завжди так. Розгляньмо кілька причин…

… Отже, переклад Біблії полягає не в тому, щоб у кожному випадку передавати єврейські чи грецькі слова тими самими відповідниками. Перекладачі повинні старанно добирати слова, які найліпше передають думки оригіналу. Речення також слід будувати відповідно до правил мови перекладу, щоб текст легко читався.

Разом з тим не слід занадто вільно перефразовувати текст. Якщо перекладач дозволяє собі переказувати біблійний текст на основі власних поглядів, то може спотворити значення тексту. Річ у тім, що перекладач може привнести своє помилкове розуміння або випустити важливі деталі. Щоправда, вільні переклади Біблії легко читати, проте надто великий відхід від тексту позбавляє читача можливості дізнатись, що насправді сказано в оригіналі.[19]

— Біблія. Переклад нового світу — Watchtower Bible and Tract Society of New York, Inc., 2014 г. — С. 1718-1721

Єгова (так перекладається на українську мову тетраграма — чотири єврейські літери יהוה, відповідні нашим ЙГВГ), особисте ім'я Бога, вперше з'являється у Буття 2:4. Боже ім'я являє собою каузативну форму єврейського слова гаваг («ставати»). Перекладачі дотримуються наступної думки, щодо значення імені Бога:

… Комітет перекладу Біблії нового світу дотримується думки, що Боже ім'я означає «Він спричиняє ставати». Погляди вчених стосовно значення цього імені розходяться, тож не можна бути категоричними. І все ж згадане значення влучно описує Єгову як Творця усього і Виконавця свого наміру. Він не тільки створив усесвіт і дав життя розумним істотам, але й у міру того, як розвиваються події, продовжує виконувати свою волю.[20]

— Біблія. Переклад нового світу — Watchtower Bible and Tract Society of New York, Inc., 2014 г. — С. 1735

Боже ім'я зустрічається у єврейському тексті 6828 разів у вигляді тетраграми (יהוה).

Тож творці «Перекладу нового світу» послідовно передавали יהוה як Єгова (узвичаєна в українській мові вимова יהוה) в усіх 6828 випадках, крім Сд. 19:18. Також, базуючись на інших доступних манускриптах, Боже ім'я було відновлене ще в декількох місцях. Загалом Боже особисте ім'я Єгова вживається у «Перекладі нового світу» єврейсько-арамейських писань 6973 рази. Збережена була також і скорочена форма імені Єгова — Яг (наприклад у фразі «Вихваляйте Яг», що традиційно відома як «Алілуя» (евр. галелу-яг).

Перекладачі пояснюють свою позицію наступним чином:

*Ті, хто наполягає на тому, що Всемогутньому Богу не потрібне ім'я, ігнорують простий факт: перші копії Божого Слова, у тому числі створені ще до приходу Христа, містять Боже особисте ім'я. Як уже згадувалося, Бог хотів, щоб його ім'я було в його Слові, і воно міститься в ньому приблизно 7000 разів. Отже, немає жодних сумнівів, що Бог хоче, аби ми знали і вживали його ім'я.

*Перекладачі, які усунули Боже ім'я, спираючись на єврейську традицію, не беруть до уваги важливого факту. Хоча деякі єврейські переписувачі не вимовляли цього імені, вони не усунули його зі своїх копій Божого Слова. У стародавніх рукописах, знайдених у Кумрані біля Мертвого моря, Боже ім'я вживається багато разів. Деякі перекладачі пояснюють, що там, де вони великими літерами пишуть титул «ГОСПОДЬ», в оригіналі міститься Боже ім'я. Тоді постає питання: чому ці перекладачі дозволили собі замінити Боже ім'я на інші слова або усунути його з Біблії, коли вони самі ж визнають, що воно з'являється в біблійному тексті тисячі разів? Хто дав їм таке право? Хай скажуть вони самі.

* Ті, хто твердить, що Боже ім'я не слід вживати тому, що невідомо, як саме його колись вимовляли, водночас без застережень уживають ім'я Ісус. Але учні Ісуса в I столітті вимовляли його ім'я не так, як християни сьогодні. Християни єврейського походження, очевидно, називали його «Єшу́а». Єврейський відповідник титулу «Христос» — це «Машı́ах», тобто «Месія». Грекомовні християни називали його «Ієсу́с Хрісто́с», а християни, які розмовляли латинською мовою,— «Іє́сус Крı́стус». Переклад Ісусового імені грецькою був під натхненням записаний у Біблії, і це показує, що перші християни цілком правомірно вживали форму імені, яка була поширена у їхній мові. Комітет перекладу Біблії нового світу вважає, що слід вживати форму імені «Єгова», навіть якщо вона не зовсім відповідає вимові Божого імені у давньоєврейській мові.[21]

— Біблія. Переклад нового світу — Watchtower Bible and Tract Society of New York, Inc., 2014 г. — С. 1733

Слід зазначити, що те ім'я вживається не лише в «Перекладі нового світу». У перекладах Християнських Грецьких Писань на єврейську мову Боже ім'я можна знайти у віршах, де безпосередньо цитуються натхнені Єврейські Писання. В «Емфатичному діаглоті» («The Emphatic Diaglott», 1864) ім'я Єгова вживається 18 разів[22]. У перекладах Християнських Грецьких Писань принаймні на 38 інших мов також вживається Боже ім'я у звичній для тих мов формі.

Перекладачі присвятили цьому питанню окремій додаток, де пояснюють свій підхід. Їх аргументіція викладена по пунктам[23]:

• Тетраграма містилась у тексті копій Єврейських Писань, які були поширені за днів Ісуса та апостолів.
• У часи Ісуса та апостолів тетраграма також містилась у грецькому перекладі Єврейських Писань.
• Грецькі Писання показують, що Ісус часто вживав Боже ім'я і відкривав його іншим (Івана 17:6, 11, 12, 26).
• Грецькі Писання — це натхнене продовження священних Єврейських Писань, тому зникнення Божого імені з тексту видається дивним.
• У Грецьких Писаннях вживається скорочена форма Божого імені.
• Юдейські джерела вказують на те, що християни єврейського походження використовували Боже ім'я у своїх рукописах.
• Деякі бібілеїсти визнають, що Боже ім'я, очевидно, вживалося в Грецьких Писаннях у цитатах з Єврейських Писань.
• Авторитетні перекладачі Біблії вживали Боже ім'я у Грецьких Писаннях.
• Боже ім'я вживається у Грецьких Писаннях у перекладах понад 100 мовами.

Хоча ці вірші можна знайти в декотрих перекладах, їх, однак, немає в найдавніших наявних біблійних рукописах. Порівняння з іншими сучасними перекладами, як-от католицьким перекладом Хоменка, показує, що інші перекладачі теж усвідомлювали, що вірші, про які йде мова, не належать до тексту Біблії. У деяких випадках вони були взяті з іншої частини Біблії і додані копіїстом до тексту, який переписувався.

Назви Біблійних книг і нумерація розділів дещо відрізняються від прийнятих у деяких інших перекладах (особливо від російського «Синодального перекладу»). Це спричинено тим, що «Переклад нового світу» дотримується масоретської традиції, а не Септуагінти.

Також варто зазначити зміну загальноприйнятих висловів «Старий Завіт» і «Новий Завіт», на більш підхожі назви — «Єврейсько-арамейські Писання» та «Християнські Грецькі Писання».

На самому початку видання розташований «Вступ до Божого Слова», у якому обговорюється 20 питань, що стосуються основних біблійних вчень. До кожного питання наводиться кілька цитат з Біблії, за допомогою яких читач може сам знайти відповідь. У цьому розділі також присутні кольорові ілюстрації[33].

Перед кожною книгою Біблії розташований її короткий зміст[34].

Додано глосарій біблійних термінів[35].

Нові додатки. Наприклад, пояснення принципів, якими керувалися перекладачі при підготовці цього видання, винесено в окремий додаток. Додатки з минулого видання або перероблені, або прибрані[36].

Було зменшено кількість перехресних посилань, а також прибрані колонтитули.

Змінено шрифт тексту, а також розбиття на абзаци в деяких місцях (в першу чергу стосується англійського видання).

В англійському виданні тепер не можна прослідкувати різницю між займенниками «Ти» та «Ви» (англійською ці слова пишуться однаково)[37]. У минулому виданні ця різниця відображалась різними шрифтами.

Сучасна, зрозуміла мова. Перекладачі застарілі слова замінювали сучасними (це стосується не тільки порівняння з іншими перекладами, але й з попередніми виданнями Перекладу Нового Світу). Так, замість слова «блудниця» було використано сучасніше слово «повія» (Буття 38:15). Замість слова «блуд» — «статева розпуста» (Галатів 5:19). У давньоєврейській та давньогрецькій слово «насіння» може означати не тільки «насіння рослини», але й мати значення «людське насіння», «потомство», «нащадки». Але оскільки зараз це слово не вживається стосовно людей, то замість нього використовувались інші слова, які в різних контекстах передають потрібну думку (Буття 21:13)[38].

Зрозумілий переклад біблійних понять[38] Це одна з відчутних відмінностей порівняно з минулим виданням. Якщо раніше деякі слова оригіналу, які мали значне богословске забарвлення, транслітерувались (йдеться про слова «шеол», «гадес», «душа» та інші), щоб дозволити читачу самому підібрати значення з огляду на контекст, то зараз вони перекладаються найближчим за значенням словом, а слово оригіналу подається в примітці. Так, вірш з Матвія 11:23 передається у двох редакціях перекладу українською мовою наступним чином:

І ти, Капернауме, хіба звеличишся до неба? Упадеш ти до гадесу, бо якби могутні діла, виконані в тобі, виконалися в Содомі, він залишився б аж до цього дня. (Християнські Грецькі Писання. Переклад Нового світу, 2005 р.)

І ти, Капернау́ме, думаєш, що піднімешся до неба? Упадеш ти в могилу* (примітка: Або «га́дес», тобто спільну могилу людства. Див. глосарій.), бо якби могутні діла, виконані в тобі, виконалися в Содомі, то він залишився б аж до цього дня. (Біблія. Переклад Нового світу, 2014 р.)

Також слова, що вживаються у нетиповому значенні для сучасного читача, перекладались за контекстом. Так «слово „нирки“ вживається у тих віршах, в яких воно стосується органа людського тіла. Але там, де воно вживається у переносному значенні, скажімо у Псалом 7:9; 26:2; Об'явлення 2:23, в тексті передано потрібну думку — „найглибші почуття“ або „найпотаємніші думки“ — і додано примітку з буквальним значенням»[39]. Інші слова для перекладу яких використаний такий підхід: «серце», «тіло», «ріг», «жир» та інші.

Покращено милозвучність (стосується англійського видання). Для кращої милозвучності була змінена передача дієслів доконаного і недоконаного виду. Наприклад, у минулому виданні (англ. 1984 р.) для відображення вживання дієслів недоконаного виду в єврейському оригіналі використовували додаткові англійські слова «proceeded to», «went on to» та інші, унаслідок чого ці слова повторювалися в англійському тексті тисячі разів. У новому виданні переклад не настільки послідовний у передачі особливостей давньоєврейської мови, але більш милозвучний[37]. Нижче наведений приклад перекладу слів з Буття 1:3 у різних виданнях:

«And God proceeded to say: „Let light come to be.“ Then there came to be light.» (англ. 1984)

«And God said: „Let there be light.“ Then there was light» (англ. 2013)

«І Бог сказав: „Нехай буде світло“. Тоді з'явилося світло.» (укр. 2014)

Боже ім'я вживається ще у 6-ти місцях. Перекладачі зробили такі висновки в результаті дослідження сувоїв Мертвого моря та інших древніх рукописів. Ці місця: Суддів 19:18; 1 Самуїла 2:25; 6:3; 10:26; 23:14; 23:16.

Граматичний рід іменників. У новому виданні не настільки послідовно передається рід єврейських слів у тих місцях, де послідовна передача буде заважати розумінню. Наприклад слово, яке у минулому виданні перекладалось як «хлопчик без батька» (бо єврейське слово, яке стоїть в оригіналі, — чоловічого роду) тепер перекладається як «сирота», оскільки зі змісту вірша можна зрозуміти, що мається на увазі дитина, хлопчик чи дівчинка, без батька[39]. Порівняння Вихід 22:22 у різних виданнях:

«YOU people must not afflict any widow or fatherless boy» (англ. 1984)

«You must not afflict any widow or fatherless child» (англ. 2013)

«Не утискайте вдови чи сироти» (укр. 2014)