Етнографізм (мовознавство)

Етнографі́зм (від дав.-гр. ἔθνος — «народ» та γράφω — «пишу») — різновид лексичного діалектизму, назва предмета або поняття, вивченням яких займається етнографія. Етнографізми характерні для описань побуту, господарювання представників певної етнічної групи чи культурно-етнографічного регіону[1].

Приклади етнографізмів, пов'язаних з українською культурою

Етнографізми інших мов в українській мові є, як правило, екзотизмами.

Запозичення екзотизмів

При перекладі на інші мови, етнографізми перекладати не прийнято, тому їх залишають без перекладу, стараючись якомога точніше передати звучання слова. Етнографізми, запозичені в інші мови, стають у них, як правило, екзотизмами й мають там обмежене уживання. Винятками є випадки, коли предмет або явище традиційної культури стало частиною всесвітньої культури. Наприклад, «шоколад» походить від назви традиційного ацтекського напою «шоколатль», українське слово «чай», англійське «tea», німецьке «Tee», французьке «thé» походять від назви китайського національного напою («ча», «те»). Назви страв національної італійської кухні «спагеті», «вермішель», «макарони», «піца» теж не є екзотизмами, оскільки ці страви часто присутні на столі в різних країнах, а не тільки в Італії. Слово «борщ» у країнах колишнього СРСР не вважається українським екзотизмом внаслідок надзвичайної популярності цієї страви.

Багато національних танців стали всесвітньо відомими, тому слова «танго», «хабанера», «мазурка» не вважаються екзотизмами, хоча вони теж за походженням — етнографізми.

Примітки

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.