Природно-заповідний фонд Донецької області

Хомутовський степ

У Донецькій області, яка займає 4,4% площі України, проживає близько 10% її населення у 50 містах та 134 селищ міського типу та інших населених пунктах, зосереджено 23% промислового потенціалу країни, що виробляє 30% забруднених стоків, 40% шкідливих викидів в атмосферу та 4 млрд тон промислових відходів, розораність земель досягає 70%. Це негативно відбивається на якості навколишнього середовища та стані природних ресурсів. Сільськогосподарське і промислове освоєння земель досягло критичного рівня, що призвело до деградації дикої природи та різкого скорочення площі природних місць проживання представників тваринного і рослинного світу, кількісний і якісний склад яких змінився. Найефективнішим способом досягнення збереження і відновлення природних комплексів та об'єктів є організація територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Кам'яні Могили

Найунікальніші природні комплекси і об'єкти регіону: Хомутовський степ, Білосарайська коса, Кам'яні Могили були взяті першими під охорону держави ще на початку 1920-х років. Лісовий заказник загальнодержавного значення «Великоанадольський ліс», хоч і отримав заповідний статус тільки у 1974 році, проте був закладений ще у 1834–1845 роках поручиком корпусу лісничих В. Є. Граффом, який першим довів можливість створення штучних лісів у голому безводному степу.

До початку 1990-х років загальна площа природно-заповідного фонду Донеччини склала близько 18 тис. га або 0,7% території області.

Потужний поштовх розвитку природоохоронної діяльності в області дала Програма перспективного розвитку заповідної справи в Україні до 2005 року, затверджена постановою Верховної Ради України від 22.09.1994 № 177/94-ВР. Завдяки її реалізації спільними зусиллями природоохоронних органів і наукових організацій, загальна площа природно-заповідного фонду в Донецькій області до початку тисячоліття збільшилася в 4 рази. Тоді ж вперше розпорядженням голови облдержадміністрації від 13.01.1997 № 7 «Про дотримання природоохоронного законодавства у ході земельної реформи в Донецькій області» був позначений перспективний відсотковий показник заповідності території області — 5%.

Свято-Успенська Святогірська Лавра на території Національного природного парку «Святі гори»

Наступним етапом розвитку регіональної політики в природоохоронній сфері в умовах сильного рекреаційного навантаження на природу стало створення на території Донецької області мережі національних природних і регіональних ландшафтних парків. Статус цих категорій природно-заповідного фонду України передбачає не тільки охорону природних комплексів і об'єктів, а й створення умов для організованого туризму, відпочинку населення в природних умовах, проведення еколого -просвітницької діяльності. Такий статус є більш прийнятним для густонаселеного регіону, яким є Донеччина, і суттєво відрізняється від інших категорій природно-заповідного фонду: природних заповідників, заказників, пам'яток природи, заповідних урочищ. Першим у цьому напрямку було створення Указом Президента України від 13.02.97 № 135/47 національного природного парку «Святі Гори». Це був сьомий в Україні та перший у її східній частині національний природний парк. До нього, крім унікальних крейдяних бори з релікта третинного періоду сосни крейдяної та інших лісових масивів, де зростає понад 950 видів рослин і мешкає більше 350 видів тільки хребетних тварин, були включені й широко відомі місця масового відпочинку населення (Щуровська, Святогірська зони відпочинку) та історичні культурні пам'ятки. Починаючи з 2000 року в області було створено і функціонує 6 регіональних ландшафтних парків загальною площею понад 28 тис. га. Завдяки цим заходам 85% площі природно-заповідного фонду Донецької області охороняється штатними працівниками служби державної охорони природно-заповідного фонду і лише 15% площі охороняється землекористувачами та власниками відповідних земельних ділянок (в середньому по Україні — 42% і 58% відповідно, в сусідніх з Донецькою областях — від 10 до 25% і від 90% до 75% відповідно).

Великі баклани в регіональному ландшафтному парку «Меотида»

Планується розширити площу Українського степового природного заповідника більш ніж на 1 000 га, національного природного парку «Святі Гори» — на 10 000 га, регіональних ландшафтних парків «Клебан-Бик» на 1 000 га, «Донецький кряж» — на 2 000 га, збільшити площу регіонального ландшафтного парку «Меотида» більш ніж на 13 000 га за рахунок включення в склад парку прилягаючої акваторії Азовського моря, створити новий регіональний ландшафтний парк «Краматорський», збільшити кількість заказників загальнодержавного й місцевого значення. Також планується створити міждержавні заповідні території на базі існуючих регіональних ландшафтних парків «Меотида» та «Донецький кряж», підвищити статус регіонального ландшафтного парку «Меотида» до рівня національного природного парку, а на кордоні Донецької та Луганської областей організувати новий національний природний парк «Донбаський».

У Бахмутському районі Донецької області оголошені нові заказники. Загальна площа 4 нових заказників становить 257,17 га.

Це ландшафтний заказник місцевого значення «Балка Шовкова», створений (оголошений) на території Сіверської міської ради, та ботанічні заказники місцевого значення «Везуєва гора», «Зміїний яр», «Степ Північний Донецький», створені (оголошені) на території Соледарської міської ради Бахмутського району. Ці природні території включають: велику глибоку балку, що тягнеться у північно-східному напрямку зі стрімкими, майже прямовисними схилами; неглибоку балку, що спускається до річки; східний схил великої балки, яка також спускається до річки; безлісий яр, у нижній частині якого поширена лучна рослинність та цілинний типчаково-ковиловий степ.

На цих територіях зустрічаються види рослин, що охороняються на обласному рівні, а також ті, що занесені до Червоної книги України — ковила волосиста та Лессінга, ласкавець серпоподібний, півники солончакові, грудниця шерстиста. З птахів відмічені шуліка чорний, канюк степовий, змієїд, пугач, сиворакша — види, які занесені до Червоної книги України.[1]

Цвітіння півонії вузьколистої, занесеної до Червоної книги України в Хомутовському степу

Сучасна мережа заповідних територій має високий ступінь репрезентативності. Згідно оцінок фахівців Донецького ботанічного саду НАН України, флора південного сходу України налічує понад 1 930 видів вищих судинних рослин — чверть з них складають раритетні види. В області виявлено 147 видів судинних рослин, водоростей, лишайників і грибів, занесених до Червоної книги України. Ще 11 видів мохоподібних, 8 видів лишайників, 1 вид грибів, 3 види водоростей та 266 видів судинних рослин занесено до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Донецької області.[2] У 2009 році побачило світ перше видання Червоної книги Донецької області (рослинний світ)[3]. Флористична репрезентативність територій природно-заповідного фонду сягає 80% видів, при цьому практично всі «червонокнижні» види представлені на заповідних територіях.

Плавунець круглодзьобий на Білосарайській косі

Фауна хребетних тварин включає близько 400 видів, кількість видів безхребетних тварин, оцінюється більше ніж 25 тисяч видів. 136 видів тварин Донецької області занесені до Червоної книги України. Ще 193 види занесені до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Донецької області[4]. Однак фауністична репрезентативність природно-заповідного фонду значно нижче і становить близько 30% видів, що обумовлено більшою рухливістю представників тваринного світу.

Станом на 1 січня 2016 року в Донецькій області створено 117 об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного і місцевого значення, загальною площею 109653,3247 га, що становить 4,14% її території. Присутні 10 із 11 категорій територій та об'єктів природно-заповідного фонду, що передбачені Законом «Про природно-заповідний фонд України». Відсутні біосферні заповідники. За кількісним складом переважають заказники місцевого значення, а за площею — Національні природні парки і Регіональні ландшафтні парки. Найбільш заповідними є Слов'янський (34,2%) та Новоазовський (15,4%) райони, а найменш — Мар'їнський (0,01%) та Великоновосілківський (0,04%) райони.

• Задачи, стратегия и проблемы развития природно-заповедного фонда в Донецкой области (рос.)
• Природно-заповідний фонд Донецької області (архів) (рос.)
• В. С. Лактіонова, О. А. Сич, Р. Г. Синельщиков. Природно-заповідна справа як фактор сталого розвитку (на прикладі Донбасу)
• Офіційний сайт Української Національної Програми «Українська Флора Фауна» (U F F)
• Природно-заповідний фонд Донецької області // Портал «Природа України»

• Заповедники и памятники природы Донецкой области. Справочник- путеводитель. Донецк, «Донбасс», 1972.
• Донбас заповідний. Науково-інформаційний довідник-атлас. — Донецьк: ДФ ДІПКПК Мінекоресурсів України, 2003. — 160 с.
• Каталог раритетного біорізноманіття заповідників і національних природних парків України. Фітогенетичний фонд, мікогенетичний фонд, фітоценотичний фонд. — К.: Фітосоціоцентр, 2002. — 276 с.
• Червона книга Донецької області: рослинний світ (рослини, що підлягають охороні в Донецькій області) / Під загальною ред. В. М. Остапка — Донецьк: Вид-во «Новая печать», 2009. — 432 с.
• Организация охраны растений Донецкой области, занесенных в Красную книгу Украинской ССР (методические рекомендации). — Донецк, 1990. — 52 с.
• Донбас заповідний. Науково-інформаційний довідник-атлас / за заг. ред. С.С. Куруленка, С.В. Третьякова. Видання друге, перероблене та доповнене. – Донецьк, Донецька філія Державного екологічного інституту Мінприроди України, 2008. – 168 с.
• Заповедная природа Донбасса: Путеводитель / Сост. А.З. Дидова. - Донецк: Донбасс, 1983 - 87 с.
• Огульчанский А.Я.,Ивенченко А.В., Федоренко Н.Я. Заповедники Приазовья. Днепропетровк: "Промінь", 1978. - 64 с.
• Заповедная природа Донбасса: Путеводитель / Сост. А.З. Дидова. - 2 изд., доп. - Донецк: Донбасс, 1987 - 168 с.
• Памятники природы Донетчины: Путеводитель / Р.Г. Синельщиков, С.П. Попов, Д.С. Иванишин, Н.Т. Янко. - Донецк: Донбас, 1979. - 95 с.
• Симоненко В.Д. Очерки о природе Донбасса. Д.: Донбасс, 1977. - 150 с.
• Химченко В.А. По заповедным местам Донбасса - Очерки. - Донецк, ООО "Лебедь", 2007. - 140 с.
• Химченко В.А.Заповедными тропами Донетчины. Фотоальбом-путеводитель. - Донецк: "Донбасс", 2012. - 168 с.

• Уникальные природные достопримечательности Донецкой области (рос.)
• Природные достопримечательности Донецкой области. Часть 2 (рос.)
• Алехин В. И., Волкова Т. П. Значение, состояние и перспективы развития геологических памятников природы Донецкой области^{[недоступне посилання з вересня 2019]} (рос.)