Пам'ятники Харкова

У сучасному Харкові встановлено доволі велику кількість пам'ятників, меморіалів, пам'ятних знаків, скульптурних груп і композицій. Стаття має на меті ознайомити з головними з-поміж них, як інформативно, так і візуально.

Історія міської скульптури Харкова

Найдавніші зразки міської скульптури Харкова, що збереглися дотепер, зокрема, пам'ятник В. Н. Каразіну (1905) та погруддя О. С. Пушкіна (1904) та М. В. Гоголя (1909) відносяться до періоду російського царату (до 1917 року).

Пам'ятник Тарасові Шевченку — один із символів Харкова

Харків відомий як місто, що має славну історію вшанування в камені і бронзі генія українського народу, великого поета і мислителя Тараса Шевченка, зокрема тут ще 1898 року було встановлено йому пам'ятник, що багатьма дослідниками вважається першим в Україні. Ініціаторами створення цього пам'ятника була відома родина громадських діячів Алчевських, однак вже 1901 року, напередодні 40-річчя від дня смерті Т. Г. Шевченка, його було демонтовано, адже офіційного дозволу на його встановлення ніколи не існувало. Була спроба встановити погруддя Шевченка і 1919 року. А вже за 10 років, за Радянського Союзу, коли Харків був столицею УРСР було оголошено міжнародний конкурс на визначення найкращого проекту пам'ятника Тарасові Шевченку[1] в Харкові — щоправда процес визначення і виготовлення монумента Кобзареві затягнувся на півдесятиліття, але зрештою пам'ятник Тарасові Шевченку в Харкові — творіння радянського ідейного скульптора М. Г. Манізера стало справжнім шедевром монументальної Шевченкіани.

Статус Харкова як першої столиці Радянської України (від грудня 1919 до червня 1934 року), а значить функціонування у місті всіх республіканських органів влади в цей період, зумовив спорудження тут тоді ж і пізніше дуже великого числа пам'ятників революціонерам, комуністичним і радянським державним діячам, зокрема і тим, які безпосередньо причетні до організації та здійснення репресивних утисків й інших злочинів радянської влади. Слід визнати, що переважна більшість з цих пам'ятників, що уславлюють осіб, які чинили злочини проти українців і людства, на жаль, зберігаються у Харкові і дотепер.

У Харкові як головному осередку Слобідської України жили і творили чимало діячів української культури — багатьом з них, переважно, пам'ятні знаки з'явилися вже в наш час (за доби незалежної України, тобто у 1990—2000-ні роки).

У місті чимало об'єктів монументального мистецтва присвячено тематиці Другій Світовій війні.

Харків — справжня «науково-технічна столиця» України, що по праву пишається своїми вченими і дослідниками в багатьох галузях знань. Са́ме тому особливо багато пам'ятників, погрудь, пам'ятних знаків встановлено в місті на честь харківських науковців, їхніх наукових звершень тощо.

Уже в період незалежності України 2004 року Харків відсвяткував визначну дату — 350-річчя заснування міста, до якої було приурочено встановлення низки пам'ятників, що стали окрасою міста, причому деякі з них були подарунками Харкову від митців і дружніх міст. Так, відомий російський скульптор-новатор Зураб Церетелі презентував Харкову солідний пам'ятник легендарному засновнику міста козакові Харку, столиця держави місто Київ — фігуру Архістратига Михаїла, місто Алчевськ — погруддя О. К. Алчевського.

Також у останні 2 десятиліття своє відображення в новостворених пам'ятниках і меморіалах знайшли трагічні події національної історії — Радянська війна в Афганістані (1979—89 роки), Чорнобильська катастрофа (1986 рік).

Останні (2000-х років) світові та вітчизняні тенденції у відкритті оригінальних пам'ятників, в тому числі літературним і кіноперсонажам, знайшли своє втілення і у Харкові — тільки нещодавно тут з'явилися скульптури, що зображують героїв роману «Дванадцять стільців» Ільфа та Петрова, футбольний м'яч, присвячені коханню (скульптурна композиція «Поцілунок»).

Пам'ятники
Назва Рік встановлення Розташування Фото Короткі відомості
Алчевському Олексієві, погруддя2004неподалік від ПК УВС у сквері ПеремогиВстановлено 23 серпня 2004 року. Пам'ятник є подарунком міста Алчевська до святкування 350-річчя заснування Харкова. Розташований на розі вулиць Чернишевської та Жон Мироносиць, неподалік споруди ПК УВС (колишній особняк Алчевських)[2].
Олександрові (Петровському), архієпископу Харківському2010пр. Олександрівський,

162-а

 Пам'ятник священномученику Олександрові (Петровському), архієпископу Харківському, встановлений біля храму його імені на Свято-Олександрівської площі. Автор пам'ятника — скульптор Ганна Іванова[3].
Ахматовій Анні2001Максиміліанівська вул., 18Пам'ятник поетесі Анні Ахматовій був виготовлений в 2001 та стояв у дворі приватного будинку. У 2005 пам'ятник був перенесений в Сад скульптур у дворі ресторану «Ермітаж» (Максиміліанівська вул., 18). Автор пам'ятника — скульптор Володимир Кочмар[4].
Бекетову Олексію (на Сумській)2007навпроти центрального входу до Харківського державного технічного університету будівництва й архітектури (вул. Сумська, 40)Пам'ятник видатному українському архітектору і педагогу, заслуженому діячеві мистецтв УРСР (1941) О. М. Бекетову було урочисто відкрито 22 серпня 2007 року. Автори — скульптор Сейфаддін Гурбанов та архітектор Юрій Шкодовський. На церемонії відкриття був присутнім також також онук архітектора Федір Рофе-Бекетов[5].
Бекетову Олексію (Куликівський узвіз)2016навпроти центрального входу до ХНУМГ (Куликівський узвіз, 12)Пам'ятник видатному українському архітектору і педагогу, заслуженому діячеві мистецтв УРСР (1941) О. М. Бекетову було урочисто відкрито 30 серпня 2016 року[6]. Автори — скульптори Олександр Рідний та Ганна іванова, архітектор Сергій Чечельницький. Споруджено на кошти Олександра Ярославського[7].
Остапу Бендеру, скульптура2005на вулиці Ярослава Мудрого, 21Пам'ятник персонажу роману Ільфа і Петрова «Дванадцять стільців» Остапові Бендеру відкрито 22 серпня 2005 біля кафе «Ріо» на вулиці Ярослава Мудрого. Автор — скульптор Ельданіз Гурбанов. Прототипом образу став радянський актор Сергій Юрський, виконавець ролі Бендера в одній з екранізацій роману.
Боротьбі зі СНІДом 2012 вул. Боротьби, 6 На території Харківського обласного центра боротьби зі СНІД. Відкрито 30 листопада 2012 року[8].
Борцям Жовтневої революції / Героям, які поклали голову за незалежність та свободу України1957на вулиці Університетській в сквері Вічний вогонь, навпроти Успенського соборуПам'ятник відкрито 6 листопада 1957 до 40-ї річниці Жовтневого перевороту (згідно з офіційною радянською історіографією — Жовтневої революції) на місці зруйнованої будівлі Будинку Червоної армії. 12 липня 1958 року до 40-річчя Комуністичної партії УРСР перед пам'ятником запалили вічний вогонь. Архітектор — Л. В. Гурова. Матеріал — полірований червоний граніт та бронза.[9]
Булгакову МихайлуМаксиміліанівська вул., 18Пам'ятник письменнику Михайлу Булгакову встановлений в Саді скульптур у дворі ресторану «Ермітаж» (Максиміліанівська вул., 18). Автор пам'ятника, скульптор Артем Самойленко, зобразив письменника на лавці разом з котом Бегемотом, персонажем роману «Майстер і Маргарита»[4].
Випускникам артилерійських спец.шкіл1973на пров. Малопанасівський, 1Пам'ятний знак випускникам 14 та 15 спеціальних артилерійських шкіл міста Харкова, які загинули в роки німецько-радянської війни. Архітектор Гурова Л. В., Сиром'ятников В. М.
Висоцькому Володимиру2013Проспект Петра Григоренка, 2 (Харківський палац спорту)Встановлено 21 серпня 2013 року.[10].
«Вогонь знань», монумент2001на вулиці Лермонтівській, 27Монумент «Вогонь знань» відкрито 29 травня 2001 року біля центрального корпусу Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» до 10-річчя навчального закладу. Чотириметрова бронзова композиція роботи скульптора Катиба Мамедова уособлює гасло академії: «Освіта. Інтелігентність. Культура».[11].
Воїнам 17 стрілецької бригади НКВСна розі вул. Рибалка та бульвару Богдана ХмельницькогоПам'ятник воїнам 17 стрілецької бригади НКВС, якими командував Іван Танкопій. Встановлений на пам'ятному меморіалі на братській могилі, в якій поховані воїні цієї бригади. У 2012 році відбулася реконструкція всього комплексу.[12]
Воїнам-визволителям1981на розі просп. Науки та вул.23 СерпняПам'ятник воїнам-визволителям було встановлено 1981 року. Автори — скульптори С. І. Ястребов та Я. Й. Рик; архітектори Е. Ю. Черкасов, А. А. Максименко, Є. А. Святченко[13].
Воїнам-визволителям Харкова, пам'ятний знак1973на розі просп. Московського та вул. Харківських дивізійПам'ятний знак-стела у вигляді зірки з викарбуваними обрисами солдата-червоноармійця було встановлено на 30-у річницю вигнання нацистів із міста (23 серпня 1973 року). Автор — скульптор С. Я. Якубович[14].
Воїнам-харків'янам, які загинули в Афганістані1997сквер біля станції метро «Наукова»Пам'ятник у вигляді 8-метрової бетонної стели, зірки з чорного граніту, розсіченої хрестом, оточений гранітною стіною, на якій висічені імена загиблих воїнів. Монумент роботи харківського скульптора Андрія Угланова урочисто відкрито 22 серпня 1997 року у сквері біля станції метро «Наукова»[15].
Воробйову Володимиру2000просп. Науки, 4, на території Харківського національного медичного університетуПам'ятник українському анатому академіку Володимиру Воробйову відкрито 6 жовтня 2000 року на території Харківського національного медичного університету, де працював вчений. Пам'ятник встановлено коштом медичного університету до 125-річчя з дня народження науковця[11].
Вченим фізикам, в пам'ять про розщеплення атомного ядра, пам'ятний знак2002у сквері перед головним корпусом Харківського фізико-технічного інституту (вул. Академічна, 1).Пам'ятний знак установлений 10 жовтня 2002 року в пам'ять про вдалий експеримент розщеплення атомного ядра, здійснений 10 жовтня 1932 року вченими фізико-технічного інституту Антоном Вальтером, Георгієм Латишевим, Олександром Лейпунським, Кирилом Синельниковим[16].
Гагаріну Юрію2001на внутрішній сходах торгового центру, пр. Гагаріна, 20аПам'ятник космонавту Юрію Гагаріну був встановлений 2001 року на сходинках гіпермаркету електроніки «МКС» на вул. Вернадського, 1. Після банкрутства компанії, 2010 року пам'ятник був перенесений на внутрішні сходи торгового центру по пр. Гагаріна 20а.
Гвардійцям-танкістамна вулиці Полтавський шлях, навпроти № 192Танк Т-34 встановлений на честь гвардійців-танкістів при в'їзді до Харківського гвардійського факультету військової підготовки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».
Гвардійцям-Широнінцям2005[17] на розі вул. Гв.-Широнінців та просп. Ювілейного (б. 50-річчя ВЛКСМ); напроти житлового будинку за адресою просп. Ювілейний, 47/19 Бюст П. М. Широніну, встановлений за народний кошт, на постаменті до якого викарбувані імена всіх широнінців[18].
«Героям Чорнобиля»2006вул. Метробудівників, 3, біля 10-ї поліклінікиПам'ятник героям Чорнобиля встановили в невеликому сквері близько 10-ї міської поліклініки, де отримують медичну допомогу близько чотирьохсот ліквідаторів. Автор пам'ятника — Сейфаддин Гурбанов, його основним задумом було показати не образ людини, а крик про допомогу. За словами автора, ця ідея прийшла йому в голову під час розмови з чорнобильцем.[19]
Героям, що полягли при визволенні Харкова (1943) 1965 Московський просп. біля заводу «Електроважмаш» Скульптор — Б. П. Корольков
Гіршману Леонарду2009вул. Гончара, 5, на території Харківської 14-ї міської офтальмологічної кліникиПам'ятник видатному лікарю і вченому-офтальмологу професору Л. Л. Гіршману було урочисто відкрито 9 жовтня 2009 року й приурочено до 100-літнього ювілею найстарішої очної клініки України в місті Харкові. Автори — скульптор А. Н. Демченко та архітектор В. І. Лівшиц. Виготовлення і встановлення пам'ятника було здійснено винятково за кошти благодійників.
Гоголю Миколі, погруддя1909у сквері на Театральній площіПам'ятник-погруддя українському та російському письменнику М. В. Гоголю встановлено 1909 року. Автор погруддя — скульптор Б. Едуардс.
Грабовському Павлу1996вулиця Семінарська, 46Пам'ятник українському письменникові Павлу Грабовському було відкрито 13 грудня 1996 року біля Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (колишня адреса). Автори бронзового пам'ятника — скульптор О.Фоменко та архітектор Н.Фоменко[20].
Гулаку-Артемовському Петру17 листопада 2017 біля Харківського національного університету ім. Каразіна Пам'ятник класику української літератури 19 століття Петру Гулаку-Артемовському відкрито на честь 213-річчя з дня заснування Харківського національного університету. Автори меморіалу — скульптор Олександр Рідний і архітектор Сергій Чечельницький[21].
ДАЇшнику Петровичу 2009 біля відділу поліції Московського району (вул. Халтуріна, 30) Вперше шеренгу даїшників було встановлено в 2001 році, але через 3 роки скульптури було викрадено. Пам'ятник було відновлено у 2009 році[22].

Автор пам'ятника — скульптор С. А. Гурбанов

«Дзеркальний струмінь», альтанка-фонтан1947навпроти будівлі Харківського театру опери та балету в сквері Перемоги по вулиці СумськійАльтанка-фонтан «Дзеркальний струмінь» (також називають «Скляний струмінь», а початково Пам'ятник Перемоги) був споруджений 1947 року за проектом архітектора В. І. Коржа[23].
Докучаєву Володимиру1968вулиця Алчевських, 44Пам'ятник радянському геологу Володимиру Докучаєву відкрито у 1968 році перед будівлею Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка. Автори пам'ятника — скульптор М. Л. Рябінін, архітектор З. Д. Юдкевич[24].
Дробицький Яр, меморіал2002в кінці Московського проспектуМеморіальний комплекс «Дробицький Яр» споруджено на місцях масових розстрілів цивільного населення у часи Другої світової війни. Будівництво комплексу тривало з початку 1990-х, а його урочисте відкриття відбулося 13 грудня 2002 року за участі президента України Леоніда Кучми[16].
Еллан-Блакитному Василю, пам'ятний знак1994у Молодіжному парку (вул. Пушкінська, 87)Пам'ятний знак українському революційному діячеві і поету-авангардистові Василю Елланові-Блакитному встановлено на його символічній могилі у Молодіжному парку (колишнє міське кладовище). Композиція з мармурової кришки була урочисто відкрита 19 січня 1994 року до 100-річчя з дні народження письменника[20].
Еллочці-людоїдочці, скульптура2006на вулиці Ярослава Мудрого, 21Пам'ятник персонажу роману Ільфа і Петрова «Дванадцять стільців» Еллочці-людоїдочці відкрито 1 квітня 2006 біля кафе «Ріо» на вулиці Ярослава Мудрого. Скульптура літературної героїні, яка в невимушеній позі спирається на стілець, авторства Катіба Мамедова встановлена коштом власника кафе Азана Ахмедієва[25].
Меморіальний комплекс на місці єврейського гетто 1992, 1997, 2000 Московський просп. біля вул. 12 квітня Стіна скорботи була встановлена 30.09.1992 р. Харківським обласним комітетом «Дробицький яр» і Орджоникідзевським виконкомом на місці бараків єврейського гетто.

Пам'ятний камінь «Рятівникам — праведникам світу» встановлено 15.12.1997 р. Харківським обласним комітетом «Дробицький яр». Пам'ятний камінь «До наших нащадків» встановлено Харківським обласним комітетом «Дробицький яр» і Харківським музеєм Голокосту. Відкрито 14.12.2000 р. Поновлено у 2002 році[26].

Жертв Голодомору, меморіал2008територіально за містом — у селі Черкаська Лозова Дергачівського районуМеморіальний комплекс пам'яті Жертв Голодомору було урочисто (за участі Президента України В. А. Ющенка) відкрито 19 листопада (День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій) 2008 року. Автор — О. М. Рідний[27][28].
Жертвам Голодомору, пам'ятний хрест1989у Молодіжному паркуПам'ятний хрест Жертвам Голодомору встановлено 4 жовтня 1989 року. Це перший такий пам'ятний знак. Він від встановлення мислився як тимчасовий до спорудження меморіального комплексу.
Жертвам теракту 22 лютого 2015 року 2016 Проспект Петра Григоренка (поруч з місцем теракту) Данилу Дідіку, Миколі Мельничуку, Вадиму Рибальченку, Толмачову Ігореві, що загинули 22 лютого 2015 року внаслідок теракту під час мирної ходи за єдність України. Встановлено 22 лютого 2016 р.
Жертвам Чорнобильського лиха, пам'ятний знак1996у парку «Зелений гай»

(у серпні 2018 пам'ятний знак перенесено у Сквер біля Будинку культури ХТЗ)

 Пам'ятний знак із графічним зображенням розщепленого атома в людських руках на гранітній брилі, чорними обгорілими каменями в символічному жерлі четвертого енергоблоку ЧАЕС встановлено 26 квітня 1996 року на честь 10-річчя Чорнобильської катастрофи[15].
Жертвам Чорнобильської катастрофи, пам'ятний знак1999Молодіжний парк, вулиця Пушкінська, 81Пам'ятник чорнобильцям встановлено у Молодіжному парку 23 квітня 1999 року. Знак являє собою піраміду заввишки майже 7 метрів, всередині якої — людина, пронизана іонізуючим випромінюванням, яке парує в порожній сфері. Автори — скульптор Сергій Ястребов, архітектори С. Г. Чечельницький, А. А. Антропов[11][29].
Жертв тоталітаризму, меморіал2000у ЛісопаркуУкраїнсько-польський меморіал жертв тоталітаризму відкритий 17 червня 2000 року за ініціативи президентів України та Польщі. Монумент являє собою Хрест Virtuti Militari, біля якого встановлені стели з іменами розстріляних НКВС у 1938–1940 роках українців та польських військових, які були поховані у братських могилах на території Лісопарку[11].
Жуковському Миколі, погруддябіля корпусу НАУ ім. М. Є. Жуковського «ХАІ»Погруддя радянського науковця М. Є. Жуковського біля корпусу Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут», який носить його ім'я.
Загиблим астрономам2011біля НДІ астрономії ХНУ ім. КаразінаВстановлено 22 червня 2011 року. Пам'ятник на честь астрономів університету, які загинули у роки Другої світової війни. Всього загинуло 7 астрономів[30].
Закоханим / «Поцілунок», скульптурна композиція2003на площі Архітекторів2002 року був проведений конкурс на ескізний проект пам'ятника закоханим. Найкращою визнано роботу студента Харківської державної академії дизайну та мистецтв Дмитра Іванченка. Пам'ятник урочисто відкрито 24 квітня 2003 року[31]. У 2009 році пам'ятник було пофарбовано у золотистий колір, та навколо нього був побудований фонтан.
Залізничникам1984у Карповському саду, на вулиці Карповська, 29Паровоз ФД20-2238, який брав участь у Другій світовій війні, був пригнаний своїм ходом у 1984 році[32]. Він стоїть біля колій під'їзду з південного боку до вокзалу Харків-Пасажирський.
Засновникам Харкова / козаку Харьку (Харитону) /на честь 350-річчя заснування Харкова, монумент2004на початку проспекту НаукиКінний пам'ятник напівлегендарному засновнику міста козакові Харьку (Харитону) було встановлено й урочисто відкрито 22 серпня 2004 року з нагоди святкувань 350-річчя заснування міста. Бронзова скульптура завважки 700 т створена й подарована Харкову відомим російським скульптором грузинського походження Зурабом Церетелі[2].
Знак «Алея Захисників України»2019алея Захисників України 49.988245° пн. ш. 36.266097° сх. д. / 49.988245; 36.2660972019 року, замість колишнього радянського
Ісусу Христу2001на території Покровського монастиряПерший в СНД пам'ятник Ісусу Христу встановлено 10 серпня 2001 року на території Покровського монастиря до 2000-річчя Різдва Христова. Скульптура Ісуса Христа на повний зріст на земній кулі, що розташована на гранітному постаменті, створена скульптором І. Ястребовим та архітектором М. Ядченком. Автор ідеї та ескізного проекту пам'ятника — митрополит Харківській та Богодухівський Никодим[11].
Каразіну Василю1905перед центральним входом до головного корпусу Харківського національного університетуПам'ятник українському вченому, винахіднику, громадському діячеві, засновнику першого у східній Україні Харківського університету (1805) В. Н. Каразіну було встановлено 1905 року, тобто на сторіччя від заснування університету. Автори — скульптор І. І. Андреолетті та архітектор О. М. Бекетов[33].
Квітки-Основ'яненка Григорія, погруддя1993на вулиці Квітки-Основ'яненкаПам'ятник українському письменнику Григорієві Квітці-Основ'яненку встановлено 19 жовтня 1993 року до 215-річчя з дня народження діяча. Бронзову фігуру письменника, зображеного з пером і папером в руках створили скульптор С. А. Якубович та архітектор Ю. М. Шкодовський[20].
Кіси Вороб'янінова (що жебракує в П'ятигорську), скульптура2003на вулиці Ярослава Мудрого, 21Пам'ятник персонажу роману Ільфа і Петрова «Дванадцять стільців» Кісі Вороб'янінову відкрито 12 грудня 2003 біля кафе «Ріо» на вулиці Ярослава Мудрого. Скульптура літературного героя з простягнутим капелюхом авторства Ельданіза Гурбанова встановлена коштом власника кафе Азана Ахмедієва[31].
Коцюбинському Михайлові, погруддя1957перед будівлею Земельного банку (кол. будинок Укрдіпромашу) в сквері на площі Поезії (на розі вулиць Пушкінської та Чернишевської).Пам'ятник класику української літератури М. М. Коцюбинському встановлено 1957 року. Автори — скульптор Рябінін та архітектор А. Алло.
Кошкіну Михайлові1985на розі вул. Плехановська та вул. КошкінаПам'ятник українському радянському конструктору-танкобудівнику Михайлові Кошкіну відкрито у 1985 році. Встановлено через дорогу він приміщень заводу імені В. О. Малишева. Автор пам'ятника — скульптор В. М. Савченко[13].
Леніну Володимиру1970просп. Ландау, 149Пам'ятник Володимиру Леніну на території АТ «Енергоресурс», встановлений 1970 року.
Ломоносову Михайлу2002просп. Тракторобудівників, 55Пам'ятник російському науковцю Михайлові Ломоносову встановлено 25 січня 2002 року перед будівлею міського дитячого Палацу культури. Скульптура роботи харків'янина Олександра Табатчикова була відлита ще 1988 року, але рішення про його встановлення було прийнято лише в серпні 2001 року[16].
Ляпунову Олександрові2010просп. Науки, 2Пам'ятник видатному математику та механіку Олександрові Ляпунову відкрито 17 листопада 2010 навпроти входу в Північний корпус Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, в якому з 1885 по 1902 рік викладав учений. Автори пам'ятника — скульптори Олександр Рідний та Ганна Іванова[34].
Макаренку Антону1969вул. Сумська, 128Пам'ятник видатному українському педагогу А. С. Макаренку було встановлено 1968 (відкрито 1969) року заводом ФЕД. Автори пам'ятника — скульптор М. Ф. Овсянкін і архітектор Е. Ю. Черкасов[33].
Малишеву В'ячеславу1957на вулиці Плехановській, 126Пам'ятник радянському партійному діячеві В'ячеславові Малишеву відкрито у 1957 році. Автори пам'ятника — скульптор В. М. Савченко й архітектор А. П. Павленко[13].
Мечнікову Іллі2005навпроти Інституту вакцин і сироваток імені Мечнікова (на розі провулку Мечнікова та Пушкінської вулиці)Встановлений у 2005 році, автор — скульптор С. Гурбанов[35].
Мещанінову Олександрові, погруддя2006вул. Полтавський Шлях, 152Пам'ятник українському медику професору Олександрові Мещанінову було відкрито 22 вересня 2006 року. Пам'ятник було встановлено всупереч протестам місцевих мешканців коштом забудовника, який на місці частини скверу імені Мещанінова звів торговий центр, який до того ж закриває огляд пам'ятника з боку вулиці Полтавський Шлях[36].
Михаїла архістратига, фігура2004у південній частині саду ім. Т. Г. ШевченкаВстановлено 20 серпня 2004 року. Пам'ятник є подарунком від столиці держави міста Києва до святкування 350-річчя заснування Харкова. Автори — скульптор Віталій Сивко й архітектор Віктор Бобровський[2].
Міліціонерам, загиблим у боротьбі зі злочинністю1995біля Будинку культури міліції (вул. Жон Мироносиць, 13) біля Парку АлчевськоїПам'ятник у вигляді Архангела Михаїла, що мечом вістрям донизу поборює гідру як уособлення злочинності. Автори — скульптор А. Н. Іллічов, архітектор С. Г. Чечельницький
Монумент Захисникам України2019біля Національної академії Національної гвардії України (площа Захисників України) 49.988101° пн. ш. 36.262893° сх. д. / 49.988101; 36.262893,Пам'ятник відкритий 14 жовтня 2019 року на «Покрову».[37] Центральним елементом монумента став куб, що втілює цілісність і силу держави. Поруч встановлено 14 стел з рядками з вірша Володимира Сосюри «Любіть Україну», що символізують рік початку війни.[38]
«Музика М.Лисенка»1991вул. Сумська, 25, ХНАТОБСкульптурна композиція «Музика М.Лисенка» знаходиться на лицьовій частині будівлі ХНАТОБа, біля входу до кас. Скульптор С. Ястребов[39].
Невському Олександрові2004на розі Салтовського шосе і вулиці Академіка ПавловаПам'ятник полководцеві Олександрові Невському відкрито 20 серпня 2004 року в сквері навпроти 15-ї лікарні. Автор триметрової мідної фігури воєначальника — харківський скульптор Сейфаддін Гурбанов[2].
на честь проголошення незалежності України, камінь на місці майбутнього пам'ятного знакуу Саду ім. Т. Г. ШевченкаКамінь з написом та флагшток з прапором України позаду нього.
Незалежності, монумент (новий)2012на площі КонституціїМонумент на честь Незалежності України було урочисто відкрито 22 серпня 2012 року.
Авторами монумента є харківські скульптори Олександр Рідний та Ганна Іванова.
Монумент є постаментом строгої геометричної форми з облицюванням із гранітних плит сірого кольору, на якому встановлена бронзова фігура давньогрецької богині перемоги Ніки на кулі. Фігура богині та куля виконані з бронзи.[40]
Нікітіній Галині, погруддяу подвір'ї будинків № 44 та № 46 по вулиці МироносицькоїЧлену підпільного обкому ЛКСМУ Галині Нікітіній (1917—1942 pp.). Знаходиться в подвір'ї будинків № 44 та № 46 по вулиці Мироносицької, неподалік від перехрестя з вулицею Петровського. Маловідомий через своє місце розташування.
Нобелівським лауреатам І. І. Мечникову, Л. Д. Ландау, С. А. Кузнецю 2016 перед головним корпусом Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Ідею пам'ятників висунув ректор ХНУ В. С. Бакіров. Архітектор — С. Г. Чечельницький, скульптори О. М. Рідний, А. В. Іванова. Спонсором виступив член спостережної ради ХНУ, президент групи компаній DCH О. В. Ярославський.

Пам'ятники відкрито 23.04.2016[41]

«Орлятко», обеліск1978у Парку «Юність»Обеліск «Орлятко» встановлений у парку «Юність» з боку вулиці Полтавський Шлях.
Островському Миколі, погруддяна вулиці Чернишевській, 15Погруддя радянського письменника Миколи Островського встановлено перед будинком по вулиці Чернишевського, 15, де розміщено чимало установ, в тому числі Харківська міська художня галерея, Бібліотека ім. М. Островського. Автор — скульптор Я. І. Жуковська[42].
Островському Миколі, погруддя, демонтовано 2022.1968на вулиці Плеханівська, 151Погруддя радянського письменника Миколи Островського. Знаходилось біля школи № 94. Скульптори — Жуковська Л. Г. Сова Д. Г.; архітектор — Васильєв В. Ф. Демонтували в лютому 2022 року[43].
Отця Федора, скульптура2001на платформі Південного вокзалуПам'ятник персонажу роману Ільфа і Петрова «Дванадцять стільців» отцю Федору відкрито 3 серпня 2001 до Дня залізничника на платформі Південного вокзалу. Скульптура отця Федора з чайником у руці авторства Олександра Табатчикова встановлена коштом Південної залізниці та ряду інших меценатів[11].
Пальма Мерцалова, фігура2004на вул. Пушкінській, 88Зменшену копію Пальми Мерцалова заввишки 2,5 метри встановлено на східцях Палацу студентів юридичної академії 21 серпня 2004 року. Пам'ятник є подарунком від міста Донецька до святкування 350-річчя заснування Харкова[2].
Панацея, композиція2004на території НФаУВстановлено 1 вересня 2004 на території Національного фармацевтичного університету. Восьмиметрова бронзова фігура «Панацея» з аптекарськими вагами у руках входить до триптиху, що складається із фігури аптекаря-алхіміка («Аптекар») і групи студентів-фармацевтів («Майбутнє фармації»)[44].
Першій учительці2002на території ХНПУ ім. СковородиПам'ятник першій учительці відкрито 4 жовтня 2002 року на території Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. Скульптура виготовлена з бронзи та граніту і зображає в натуральну величину вчительку з книгою у руці, поряд з якою за партою сидить учениця. Пам'ятник споруджений коштом меценатів, автори — скульптор Сейфаддін Гурбанов та архітектор Юрій Шкодовський[16].
Петровському Григорію, погруддя1964просп. Московський, 118, на території Харківського велозаводуПогруддя Григорія Петровського, уродженця Харкова, радянського державного і політичного діяча, одного з організаторів Голодомору. Знаходиться на території Харківського велосипедного заводу імені Г. І. Петровського. Скульптори Жуковська Л. Г., Сова Д. Г., Якубович С.
Підпільникам і партизанам Харківщини, стела1978у сквері на розі вул. Алчевських та вул. ВеснінаСтела на честь підпільників і партизан Харківщини встановлена на розі вулиць Артема та Чернишевського у 1978. Автори — скульптори Д. Г. Сова, Я. І. Жуковська, архітектори — Е. Ю. Черкасов, А. О. Максименко.
Пожежникам1990на вулиці Полтавський шлях, 50Пам'ятник пожежникам, які загинули в мирний час при виконанні службового обов'язку. Автори пам'ятника — скульптор М. Ф. Овсянкін та архітектор Ю. М. Шкодовський[13].
Полеглим у боях за волю і незалежність вул. Сергія Тархова На пам'ятнику вибито 31 прізвище бійців, що загинули у боях під час II світової війни.
Пушкіну Олександрові, погруддя1904у сквері на Театральній площіПам'ятник-погруддя російському поетові О. С. Пушкіну встановлено 1904 року. Автор погруддя — скульптор Б. Едуардс.
Радянським воїнам, обеліск2003на території ЗОШ № 43 біля Салтівського шосеОбеліск дев'ятнадцятьом радянським воїнам, які у березні 1943 року приблизно на місці відкриття пам'ятника, були взяті у полон і розстріляні есесівцями, було відкрито 21 серпня 2003 року. Ініціатором вшанування пам'яті загилих червоноармійців став ветеран німецько-радянської війни, учасник вигнання німців із Харкова Яків Тихонович Барильник[31].
Репресованим кобзарям, бандуристам, лірникам, пам'ятний знак1997біля оперного театру в Саду ім. Т. Г. Шевченка на вулиці СумськійПам'ятний знак на вшанування кобзарів, бандуристів, лірників, знищених радянською владою в 1930-х роках, було відкрито 14 жовтня 1997 року (День Покрови). Автори пам'ятного знаку — скульптори Валерій Бондар, Василь Семенюк, Олекса Шауліс та архітектор Олекса Морус.
Рибі біля Харківської академії дизайну і мистецтв Зроблений з рибальських тенет.
Робітникам метрополітену2010вул. Рiздвяна, 29, біля Головного управління КП «Харківський метрополітен»Другий пам'ятник робітникам метрополітену в Харкові встановлений біля входу в будівлю Головного управління КП «Харківський метрополітен». Як і першого, його зробили співробітники метрополітену з металобрухту. За повідомленням прес-служби метрополітену «Залізна людина символізує робітників метро, їх працю». За сюжетом залізна людина намагається підняти важку колісну пару вагона метро. Висота пам'ятника біля півтора метра. В народі відомий як «Штангіст у касці».[45]
Петрові Сагайдачному22 серпня 2015Гімназійна набережнаПам'ятник українському гетьманові Петру Конашевичу-Сагайдачному. Оригінально пам'ятник було встановлено 14 червня 2008 року Севастополі. Демонтований російськими окупантами 25 квітня 2014 року. За зверненням міської влади Харкова був перевезений до цього міста.
Святій Тетяні2011на станції метро УніверситетПам'ятник було встановлено 25 січня 2011 року, в день православного свята Дня святої Тетяни. Знаходиться при виході з платформи в сторону Харківського національного університету. У процесі роботи проект образу спочатку був виготовлений з гіпсу, а після затвердження був відлитий із бронзи. Лиття відбувалося у приватній ливарній майстерні. На всю композицію було витрачено близько 150 кг бронзи.[46]
Сірку Івану2017на Бурсацькому узвозі біля станції метро «Історичний музей»Пам'ятник видатному козацькому діячу XVII століття, кошовому отаману Запорозької Січі, а також харківському полковнику (1664—1665, 1667) Івану Сірку.
Автор — скульптор О. М. Рідний. Встановлено 18 серпня 2017 року[47].
Сковороді Григорію1992вул. Валентинівська, 2Пам'ятник українському письменнику та філософу Григорію Сковороді встановлено 27 травня 1992 біля будівлі Педагогічного університету, який носить його ім'я. Скульптуру з листової міді створив скульптор І. П. Ястребов[20].
Сковороді Григорію, пам'ятний знакна вулиці Університетській, 8Пам'ятний знак українському письменнику та філософу Григорію Сковороді встановлено на місці будівлі Харківського колегіуму, де Григорій Савич був викладачем. Скульптор Л. О. Твердянська
Сковороді Григорію1992у Покровському сквері (Університетська, 10)Другий у місті пам'ятник Григорію Сковороді було відкрито 3 вересня 1992 року. Бронзова скульптура філософа роботи Івана Кавалерідзе встановлена поблизу Історичного музею на Терасній гірці[20].
Пам'ятник «Скрипаль на даху»2003вул. Сумська, 72 (дах будинку «Platinum Plaza»)[48], копія на даху будинку Площа Конституції, 18, де до 2017 року знаходилася оригінальна скульптураПам'ятник присвячений людям творчих професій. Встановлений на даху будинку, і побачити його можна лише піднявши голову. Скульптором є Сейфаддін Гурбанов.
Скрипнику Миколі1969на вулиці Пушкінській, 31Пам'ятник українському радянському партійному діячеві, провідникові українізації, репресованому 1933 року, М. О. Скрипнику було встановлено 1969 року. Автори — скульптор М. Ф. Овсянкін та архітектор В. Г. Гнєздилов[13].
Слави, меморіал1977на Білгородському шосеМеморіал Слави, присвячений радянським воїнам і громадянам, які загинули під час німецько-радянської війни 1941—1945, у Харкові було відкрито в 1977 року в районі Лісопарку, на Білгородському шосе. Центральна фігура композиції — гранітна скульптура жінки заввишки 12,75 метрів. Над пам'ятником протягом семи років працювала група митців: скульптори В. І. Агібалов, Я. Й. Рик, художник С. Г. Светлорусов, архітектори І. О. Алфьоров, Е. Ю. Черкасов, А. А. Максименко[33] під керівництвом скульптора, ветерана Другої світової війни Михайла Овсянкіна. Особливістю монумента є ефект серцебиття: за допомогою спеціальної апаратури відворюється звук биття серця хворої людини[49].
«Студент» / Програмісту, скульптурна композиція2010біля входу до ХНУРЕ (просп. Науки, 14)На початку жовтня (офіційне відкриття 8 жовтня) 2010 року з нагоди святкування 80-річчя Харківського національного університету радіоелектроніки було встановлено скульптурну композицію «Студент». У композицію входять бронзова скульптура студента з відкритим ноутбуком на колінах, що сидить на лавці, ліворуч на лавочці лежить сумка з логотипом ХНУРЕ. Автори пам'ятника — скульптор Роман Блажко і дизайнер Віктор Гончаренко[50].
Тваринам, що вижили в роки окупації2008На території зоопарку, біля вольєру з мавпамиНа пам'ятнику зображені три макаки-резуси Гектор, Роза та Дезі, які були врятовані місцевими жителями під час окупації міста німецькими військами під час Другої світової війни, та Держпром, де вони власне і жили. Пам'ятник було відкрито до Дня міста.
Тихонову Миколі, погруддя1985у сквері ім. Тихонова (праворуч від Купецького мосту через Лопань на Сергіївській площі)Пам'ятник-погруддя Голові Ради Міністрів СРСР М. О. Тихонову було споруджено 1985 року. Автори — скульптор І. М. Рукавішніков, архітектор Г. М. Макаревич. Пам'ятник являє собою бронзовий погруддя, встановлений на гранітному п'єдесталі.
Футбольному м'ячу2001у Саді імені Тараса Шевченка навпроти Сумської, 50Унікальний пам'ятник футбольному м'ячу (за деякими даними єдиний подібний у світі) відкрито 24 серпня 2001 року (День Незалежності, 10-та річниця) на алеї Саду Шевченка у Харкові. Бронзового м'яча діаметром у півтора метра встановлено на постамент із чорного граніту на місці, де зазвичай не один рік у недалекому минулому збиралися харківські футбольні фанати. За задумом творців цього оригінального пам'ятника, він покликаний стати своєрідною візитівкою спортивного Харкова, візуальним символом харківського футболу[11]. Скульптор Олег Шевчук.
Українській Повстанській Армії, пам'ятний камінь (1992-квітень 2013 року), пам'ятний хрест (2013 рік), пам'ятна таблиця (2014-грудень 2021 року), пам'ятний камінь (з 25 грудня 2021 року)1992у Молодіжному ПаркуПам'ятний камінь, яким ще 1992 року (чи не вперше на Сході держави) патріотично налаштовані харків'яни вшанували пам'ять воїнів Української Повстанської армії, не раз викликав нарікання проросійськи і прорадянськи налаштованих елементів міста, в тому числі і представників офіційної влади. З 2006 року з ним пов'язана низка вандальних історій. У ніч з 25 на 26 квітня 2013 року пам'ятний знак за допомогою важкої техніки було знесено невідомими особами.[51][52], відновлено у вигляді пам'ятного хреста, а після знищення його в ніч на 6 лютого 2014 року — у вигляді таблиці на залишеному фундаменті. Пам'ятний камінь урочисто відновлено 25 грудня 2021 року[53].
Харківським водопровідникамВелика Гончарівська вулиця (біля будинку «Харківводоканалу», вул. Конторська, 90)Пам'ятник (у вигляді фонтану, де оголений чоловік держить у руці чашу, з якої б'є струмінь води) збудовано в пам'ять революційних, бойових та трудових традицій харківських водопровідників. На пам'ятнику також вибито вірш Ю. І. Стадниченка про воду.
Харківським студбатівцям1999Майдан СвободиПам'ятник воїнам-студбатівцям відкрито 28 жовтня 1999 року біля Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Композицію з п'ятьох бронзових фігур студбатівців створили Д. Сова, Я. Жуковська та Д. Дадошев[11].
Хвильовому Миколі, пам'ятний знак1995у Молодіжному парку (Пушкінська, 81)Пам'ятник українському письменнику Миколі Хвильовому встановлено на його символічній могилі у Молодіжному парку (колишнє міське кладовище). Композиція з міді та мармурової крихти була урочисто відкрита 29 червня 1995 року[20].
Хмельницькому Богдану, погруддяна Салтівському шосеПам'ятник гетьманові Богданові Хмельницькому встановлений на Салтівському шосе[54].
Черемському Петру, пам'ятний знакВул. Багалія, 6. На подвір'ї Харківського літературного музею Черемському Петру Григоровичу, українському науковцю, громадському діячу і патріоту.
Шевченкові Тарасу1935у Саду ім. Т. Г. Шевченка на вулиці СумськійПам'ятник видатному українському поету Т. Г. Шевченку споруджено протягом року (1934—35) й урочисто відкрито 24 березня 1935 року. Автори пам'ятника — відомий радянський скульптор М. Г. Манізер і архітектор Й. Г. Лангбард. Монумент Тарасові Шевченку являє собою багатопланову композицію, домінантою якої є статуя Т. Г. Шевченка заввишки 5,5 м на 11-метровому постаменті, яку за спіраллю оточують 16 динамічних скульптрур, що зображують персонажів творів Кобзаря і уособлені образи трудового народу. Монумент, витриманий у соцреалізмі і сталінському бароко з використанням найкращих ідей класицизму й окремих елементів конструктивізму, по праву вважається шедевром радянської й узагалі світової монументальної Шевченкіани.
Шульженко Клавдії2001у Байкальському провулкуПам'ятник співачці Клавдії Шульженко відкрито 30 вересня 2001 року біля клубу-музею співачки у Байкальському провулку. Пам'ятник зображає співачку з притисненим до грудей оберемком квітів. Пам'ятник встановлено за ініціативи директора музею Б. С. Агафонова, автори — скульптор М. Овсянкін, архітектор О. Жук[11].
Шумилову Михайлу, погруддяна вулиці Морозова, 20-аПогруддя радянському воєначальнику, командувачу 64-й армією, Герою Радянського Союзу, Шумилову Михайлу Степановичу.
Щербініну Євдокиму, погруддя2004біля будинку Харківської облдержадміністрації (вул. Сумська, 64)Погруддя на честь першого губернатора Слобідсько-Української губернії Щербініна Євдокима Олексійовича був встановлений 20 серпня 2004 року. Автори пам'ятника: Олександр Рідний, скульптор Анна Іванова, ливарник Олег Шевчук, архітектор Юрій Шкодовський[2].
Юр'єву Василю, погруддя1964біля входу до кінотеатру «Київ» на проспекті Петра ГригоренкаПогруддя радянського селекціонера, академіка, двічі Героя Соціалістичної Праці В. І. Юр'єва являє собою бронзовий погруддя вченого, встановлений на гранітному п'єдесталі. Автори пам'ятника — скульптор В. І. Агібалов та архітектор Д. А. Морозов[55]
Ярославові Мудрому1999біля Національної юридичної академії (вул. Пушкінська, 77)Пам'ятник Ярославові Мудрому відкритий 8 жовтня 1999 року біля стін Національної юридичної академії, яка носить ім'я князя. Пам'ятник заввишки 4,8 метра зображає князя сидячим зі збіркою законів «Руська Правда» у руках. Автори — скульптори Олександр Шауліс, Олександр Демченко, Василь Семенюк; архітектори Віктор Лівшиць та Анатолій Антропов.[11]
105-ти революціонерам, що загинули у боротьбі з денікінцями у 1919 році1957на вулиці ПушкінськійМогила створена у 1919 році, а пам'ятник на могилі споруджено у 1957 році
Жукову Георгію, погруддя1994на проспекті Петра ГригоренкаПогруддя радянського військового і державного діяча, Маршала, 4-разового Героя СРСР, одного з командувачів німецько-радянської війни Г. К. Жукова було встановлене 1994 року на проспекті, який до 2016 року носив його ім'я.

Колишні пам'ятники
Назва Дата встановлення Дата знесення Розташування Фото Короткі відомості
Героям Крут, пам'ятний знак20062009Сквер ПеремогиПам'ятний знак «студентам-героям, що віддали своє життя за рідну землю, за свободу, за Україну», присвячений героям битви за станцію Крути, встановлений 29 січня 2006 року Харківською обласною організацією Громадянської партії «Пора». У 2007 році був демонтований невідомими, але згодом повернений на місце. У грудні 2009 року через негоду і неякісне кріплення пам'ятник впав, після чого його передали на зберігання місцевому осередку «ВО Свобода». 30 червня 2011 року Харківський окружний адміністративний суд задовольнив позов Харківської міськради про заборону проведення акції з відновлення пам'ятника Героям Крут.[56]
Борцям за владу Рад19702016на залізничній станції ОсноваМонумент з червоного граніту на братській могилі. Вгорі — зображення будьонівки із зіркою, внизу — лаврова гілка. Монумент увічнює пам'ять залізничників, які загинули в 1918—1920 роках і були поховані у сквері біля вокзалу станції Основа. У 1923 році на братській могилі було встановлено обеліск. У період окупації Харкова німецькими військами пам'ятник знищили, а могилу зрівняли з землею. У квітні 1970 року, на 100-річчя з дня народження В. І. Леніна, на місці братської могили був встановлений монумент з написом: «Імена полеглих за справу В. І. Леніна — безсмертні. Квітень 1970 р.». Зруйнований 12 квітня 2016 року.
Горькому Максиму20062011У Парку Горького біля центрального входуПам'ятник Максиму Горькому був встановлений у 1980, автор — скульптор Л. Є. Білостоцький[57]. Зруйнований у 1999 році, але відновлений коштом міської влади та урочисто відкритий 23 серпня 2006 року[58]. Був демонтований 2011 року на початку реконструкції парку. Оскільки був зроблений з гіпсу, його повернення міська влада відразу ставила під сумнів[59]. У 2012 парк відкрився після реконтруції, на місці пам'ятника Горькому тепер стоїть скляна білка. Скульптура Горького перенесена у село Подвірки, на територію Курязької колонії для неповнолітніх злочинців[60][61].
Котлову І. Ф.19852015на вулиці Великій Панасівський (Котлова), 81Пам'ятник І. Ф. Котлову було встановлено 1985 року. Автори — скульптор Б. П. Корольков та архітектор М. Д. Колл[13]. Зруйнований невідомими ввечері 17 травня 2015 року[62].
Леніну Володимиру19632014на площі СвободиПам'ятник вождю російського пролетаріату й ідеологу червоного терору Леніну було встановлено 1963 року. Автори — скульптори М. Вронський, О. Олійник та архітектор О. Сидоренко[33]. У липні-серпні 2009 року було здійснено перший капітальний ремонт пам'ятника[63]. 28 вересня 2014 пам'ятник повалено учасниками проукраїнського мітингу[64] за згоди голови обласної адміністрації Ігоря Балути[65].
Леніну Володимиру19462014[66]просп. Ново-Баварський, 77 (біля Ново-Баварського ПК)Демонтований.
Леніну Володимиру1963[коли?]просп. Ново-Баварський, 118На території заводу підйомно-транспортного обладнання ім. Леніна. Демонтований.
Леніну Володимиру7 жовтня 2014[67][68]Перед будівлею вокзалу станції «Основа»Демонтований.
Леніну Володимиру19792016вул. Сергія Тархова, 3Пам'ятник Володимиру Леніну, був встановлений в 1979 р. неподалік від покинутого ПК колишнього Харківського вищого військового авіаційного училища льотчиків. Пам'ятник тривалий час був у напівзруйнованому стані, остаточно демонтований 6 лютого 2016[69].
Леніну Володимиру19482014[66]Біля будівлі районного суду по пр. Архітектора Альошина, 7Демонтований
Леніну Володимиру19642014[70]Вул. Велика Гончарівська, парк «Світло шахтаря»Демонтований
Леніну Володимиру19542014просп. Московський, 297На території Харківського плиткового заводу. Демонтований, ймовірно, в лютому 2014.
Леніну Володимиру19632015вул. Китаєнка, 1На території канатного заводу. Демонтований 20 липня 2015[71].
Леніну Володимиру19532016вул. Каштанова, 10На території заводу «Будгідропривод». Демонтований 15 квітня 2016.
Леніну Володимиру1963[коли?]Карачівський залізничний переїздНа території колишнього піонерського табору канатного заводу «Лісова казка». Демонтований.
Леніну Володимиру19562014вул. МеханізаторівНа території «Сільгосптехніки». Демонтований 24 серпня 2016[72].
на честь проголошення Радянської влади в Україні в Харкові, монумент19752011пл. КонституціїМонумент на честь проголошення Радянської влади в Україні в Харкові було споруджено 1975 року. Автори — скульптори В. Агібалов, Я. Рик, М. Овсянкін[33]. На початку вересня 2011 року пам'ятник було повністю демонтовано з площі Конституції.
Незалежності, монумент20012012пл. ПавлівськаМонумент на честь Незалежності України було урочисто відкрито в 10-у річницю Незалежності держави (24 серпня 2001 року). Монумент являє собою 16-метрову бронзову колонну з фігурою сокола на вершечку, крила якого складені у формі тризуба. Образом для фігури дівчинки, що розміщена біля підніжжя колонни послужила 10-річна Дарина Стрілець — перша дитина, що народилась у Харкові після проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року. Пам'ятник доповнений 10-ма флагштоками з державними прапорами довкола[11]. Монумент знаходився на площі Рози Люксембург, але був демонтований 3 липня 2012 року в зв'язку з реконструкцією площі[73].
Артему198724 вересня 2014перед центральним корпусом Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка (вул. Алчевських, 44)Пам'ятник українському і російському більшовицькому професійному революціонеру і партійному керівнику Артему (Ф. А. Сергєєву) було встановлено 1987 року. Автори — скульптори І. П. та С. І. Ястребови; архітектор В. Т. Семенов[13].

В ніч на 24 вересня 2014 року невідомі повалили скульптуру з постаменту на землю, а також пошкодили їй голову та шию.[74][75][76] Скульптуру відправили на відновлення.[77]

Постишеву Павлу1977[коли?]на вулиці Плеханівській, 77Пам'ятник радянському партійному діячеві Павлові Постишеву відкрито у 1977 році. Автори пам'ятника — скульптори С. А. Якубович і Б. П. Корольков, архітектори В. К. Кузнецов та Е. Ю. Черкасов[13].
Свердлову Якову, погруддя1958[коли?]на вулиці Полтавський шлях (кол. Свердлова), 22аФайл:Свердлов на ул. Свердлова.jpgПам'ятник російському революціонеру, радянському державному і політичному діячеві Я. М. Свердлову було встановлено 1958 року. Автори — скульптор Я. Й. Рик та архітектор А. П. Павленко[13].
Руднєву Миколі19592015на площі Героїв Небесної СотніПам'ятник М. О. Руднєву встановлено 1959 року. Автори — скульптор В. П. Воловик і архітектор В. Д. Якименко. Являє собою бронзову скульптуру Миколи Руднєва на гранітному постаменті[33]. Наразі демонтовано.
Орджонікідзе Серго1956[коли?]перед адміністративним корпусом Харківського тракторного заводу (Московський проспект, 275)Пам'ятник професіональному революціонеру та радянському державному діячеві Г. К. Орджонікідзе (Серго Орджонікідзе) був встановлений 1956 року. Автор — скульптор С. Тоїдзе[13].
Леніну Володимиру1967[коли?]територія НТУ «ХПІ»Пам'ятник Володимиру Леніну встановлений в 1967 р. на території Харківського політехнічного інституту. Скульптор — В. М. Савченко, архітектор — А. П. Павленко. Пам'ятник нетиповий тим, що зображує Володимира Ульянова в образі студента[78].
Кірову Сергію196018 травня 2015[79] на площі ФейєрбахаПогруддя радянського партійного діяча Сергія Кірова відкрито у 1960 році в центрі площі Феєрбаха. Автор пам'ятника — В. В. Савченко[13].
Сірку Івану, пам'ятний знак
(цим зображенням зазвичай ілюструють Святослава)		20142018[80]навпроти будівлі Харківського театру опери та балету в сквері «Дзеркального струменю» по вулиці СумськійПам'ятний знак відкрито 24 серпня 2014 року, на День Незалежності України. Монумент відкрили за кошти, які були зібрані громадськими організаціями. Наразі по-варварськи розбитий.
Горькому Максиму2019у Ново-Баварському парку біля центрального входу, просп. Ново-Баварський,77Пам'ятник Максиму Горькому. Розбитий в ніч на 18 грудня 2019 року[81].
Леніну Володимиру19532016просп. Московський, 199Погруддя Володимира Леніна на території ХЕМЗ, встановлене 1953 року.
Кірову Сергію19572016на вулиці Енергетичній, навпроти адміністративної будівлі ТурбоатомуПерше погруддя радянського партійного діяча Сергія Кірова. Скульптор Савченко В. М.[13] Перенесений на територію заводу «Турбоатом»[82].
Робітникам паровозних майстерень, які загинули в боротьбі за владу Рад1923ріг вулиць Озерянської і КиївськоїПам'ятний знак встановлений на шосту річницю Жовтневого перевороту на честь робітників паровозних майстерень, які загинули під час боїв. На пам'ятному знаку було вказано сім прізвищ робітників. Демонтований у зв'язку з декомунізацією.
«З іскри займеться полум'я», на честь першої маївки19812020Сквер Першої маївкиПам'ятний знак, присвячений першій маївці в Харкові, яка пройшла в 1900 році. Матеріал — нержавіюча сталь та червоний полірований граніт. Архітектори Ю. Нікулін, Ю.Муригін, С.Рябко, Е.Черкасов. Встановлений 1981 року в сквері Першої маївки біля Благовіщенської площі. Демонтований у вересні 2020 р. в оді реконструкції скверу[83].
Кіси Вороб'янінова (зі стільцем), скульптура20162019на вулиці Ярослава Мудрого, 21Автор – скульптор Катіб Мамедов. Пам'ятник персонажу роману Ільфа і Петрова «Дванадцять стільців» відкрито 1 квітня 2016 до для гумору та в зв'язку з 45-річчям випуску фільму «Дванадцять стільців» режисера Леоніда Гайдая за цим романом. Праобразом Кіси взято актора Сергія Філіппова, який виконував роль Вороб'янінова у цьому фільмі[84]. Перенесений до Одеси у 2019 році[85].
Робітникам метрополітену «Символ нічної виснажливої підземної праці»20092011вул. Рiздвяна, 29, біля Головного управління КП «Харківський метрополітен»Пам'ятник було встановлено 11 серпня 2009 року на честь 34-річниці відкриття Харківського метрополітену у вестибюлі станції «Університет». Його виготовили робітники метрополітену у вільний від роботи час з металобрухту. Оскільки пам'ятник знаходився на шляху можливої евакуації людей зі станції у разі НП, його з часом було демонтовано, і з листопада 2010 року він знаходиться біля входу до будівлі Головного управління КП «Харківський метрополітен». Має багато народних назв: «залізний дроворуб», «вбитий рейкою», «пам'ятник замученому метробудівнику», «залізне чудовисько».[86][87].
Алея героїв-комсомольців19582013Сквер ПеремогиАлею героїв-комсомольців заклали під час святкування 40-річчя Ленінського комсомолу в 1958 році. Вздовж алеї на круглих білих постаментах розташувалися бронзові бюсти: Миколи Островського (скульптор Д. Г. Сова), Зої Космодем'янської (скульптор І . П. Ястребов), Олександра Матросова (скульптор А. А. Івченко), Олега Кошового (скульптор В. В. Петренко), Лялі Убийвовк (скульптор В. Ю. Обідіон), Івана Минайленка (скульптор М. М. Михайловський), Олександра Зубарєва (скульптор Б. К. Волков) і Галини Нікітіної ( скульптор Л. Г. Жуковська). У листопаді 2013 пам'ятники були демонтовані для будівництва Храму в ім'я Святих Дружин Мироносиць [88]. Планується відновлення пам'ятників героям-комсомольцям в сквері в районі БК ХТЗ [89]. Копії пам'ятників встановлено на подвір'ї Харківського професійного ліцею будівельних технологій.

Див. також

Виноски
  1. Б. Гаврилів, М. Косило. Пам'ятники Тарасові Шевченкові на Прикарпатті. — «Краєзнавець Прикарпаття», № 23 — с. 9.
  2. Нові пам'ятники культури та меморіальні дошки Харківської області. Пам'ятники, відкриті в рамках святкування 350-річчя Харкова — Випуск № 7 — Оглядова довідка за матеріалами періодичних видань за 2004 рік
  3. Открыт памятник священномученику Александру, архиепископу Харьковскому
  4. Бронзовые писатели и поэты в тихом центре Харькова
  5. У Харкові відкрито пам'ятник архітектору Бекетову // інф. за 22 серпня 2007 року на Харківська обласна державна адміністрація (офіційна вебсторінка )
  6. У Харкові відкрили пам'ятник архітектору Олексію Бекетову
  7. Ярославский профинансировал строительство памятника выдающему харьковскому архитектору (рос.)
  8. У Харкові відкрили пам'ятник боротьбі зі СНІДом
  9. Дьяченко Н. Т. и др. Историко-революционные памятники Харьковщины. — Харьков: Прапор, 1983. — С. 164.
  10. http://vecherniy.kharkov.ua/news/81627/ У памятника Высоцкому харьковчане не могли сдержать слез. Газета «Вечірній Харків»](рос.)
  11. Нові пам'ятники культури та меморіальні дошки Харківської області — Випуск № 4 — Оглядова довідка за матеріалами періодичних видань за 1999—2003 рр
  12. На Новых домах в Харькове реконструировали братскую могилу
  13. Памятники города на сайте «Наш Харьков» Архівовано 31 грудня 2009 у Wayback Machine. (рос.)
  14. Вулиця Харківських дивізій (рос.)
  15. Нові пам'ятники культури та меморіальні дошки Харківської області — Випуск № 3 — Оглядова довідка за матеріалами періодичних видань за 1990—1998 рр
  16. Нові пам'ятники культури та меморіальні дошки Харківської області — Випуск № 5 — Оглядова довідка за матеріалами періодичних видань за 2002 рік
  17. На улице Гвардейцев Широнинцев открыли памятник героям, защищавшим Харьков
  18. Памятник Герою Советского Союза П. Н. Широнину и гвардейцам-широнинцам
  19. Памятник чернобыльцам — крик о помощи
  20. Нові пам'ятники культури та меморіальні дошки Харківської області — Випуск № 1 — Оглядова довідка за матеріалами періодичних видань за 1990—1997 рр
  21. У Харкові відкрили пам'ятник Гулаку-Артемовському інф. Укрінформ за 18 листопада 2017 року
  22. Пам'ятники Харкова: зв'язок часу і культур (методіко-бібліографічні матеріали). Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 20 листопада 2016.
  23. Клейн Б. Г., Лаврентьев И. Н., Лейбфрейд А. Ю. и др. Харьков : Архитектура, памятники, новостройки : Путеводитель. — Харьков : Прапор, 1987. — С. 50.
  24. Александр Лейбфрейд, Владимир Реусов, Алексей Тиц. Харьков: Архитектура, памятника, новостройка. Путеводитель
  25. Эллочку Людоедку изваяли в бронзе Архівовано 18 червня 2008 у Wayback Machine. (рос.)
  26. Мемориальные места харьковского Холокоста (рос.)
  27. Ющенко відкрив у Харкові меморіал пам'яті Жертв Голодомору на www.rosbalt.ru[недоступне посилання з квітня 2019]
  28. ХАРКІВ. Президент України Віктор Ющенко відкрив меморіальний комплекс в пам'ять про жертв Голодомору[недоступне посилання з червня 2019] на orthodoxy.org.ua («Православіє в Україні» — інтернет-видання УПЦ) Архівовано 1 червня 2009 у Wayback Machine.
  29. Пушкинская улица — АН «Крепость»
  30. В Харькове откроют памятник погибшим астрономам (рос.)
  31. Нові пам'ятники культури та меморіальні дошки Харківської області — Випуск № 6 — Оглядова довідка за матеріалами періодичних видань за 2003 рік
  32. Малые парки Харькова: Из Карповского сада черпали воду
  33. Кілессо С. К. (розділ Архітектура ст. «Харків») // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с., стор. 95
  34. Памятники ученым Д. Багалею и А. Ляпунову открыли в Харькове
  35. Памятники Харькова на explore.in.ua Архівовано 24 серпня 2010 у Wayback Machine. (рос.)
  36. По ту сторону памятника — Вечерний Харьков, 29 сентября 2006 (рос.)
  37. https://kharkivoda.gov.ua/news/100551
  38. https://www.city.kharkov.ua/uk/news/u-kharkovi-vidkrili-pamyatnik-voinam-ato-42967.html
  39. Улицы и площади Харькова: Улица Сумская
  40. Українські Новини: У Харкові Янукович відкрив новий монумент незалежності. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 4 вересня 2012.
  41. У Харкові відкрили пам'ятники Нобелівським лауреатам
  42. Славные даты истории Слобожанщины и города Харькова
  43. Декомунізація продовжується: у Харкові знесли радянський пам'ятник, Процитовано 6 лютого 2022.
  44. Нові пам'ятники культури та меморіальні дошки Харківської області — Випуск № 8 — Оглядова довідка за матеріалами періодичних видань за 2004 рік
  45. Теперь в Харькове два «железных» чудика![недоступне посилання з липня 2019]
  46. На станції метро «Університет» у Харкові відкритий барельєф Святої Тетяни. Архів оригіналу за 24.09.2015. Процитовано 01.04.2013.
  47. У Харкові встановили пам'ятник кошовому отаману Івану Сірку
  48. «Скрипач на крыше» приглашает харьковчан на музыкальные вечера(рос.)
  49. На мемориале в Харькове стучит больное сердце: история памятника
  50. У Харкові з'явився пам'ятник програмісту // повідомл. на Кореспондент.net за 6 жовтня 2010 року
  51. У Харкові за ніч знесли пам'ятний знак воїнам УПА. Український тиждень. 26 квітня 2013. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 квітня 2013.
  52. У Харкові вандали за підтримки влади та міліції знесли Камінь УПА. Архів оригіналу за 4 червня 2013. Процитовано 12 травня 2013.
  53. У Харкові відновили Пам'ятний знак загиблим воїнам Української повстанської армії. suspilne.media (укр.). Процитовано 29 січня 2022.
  54. Фотогалерея: Харьков. Памятники. Хмельницкий
  55. Глава «Улица Стадионная» книги Дьяченко Н. Т. «Улицы и площади Харькова» (рос.)
  56. Суд заборонив відновлювати пам'ятник Героям Крут у Харкові. Архів оригіналу за 1 липня 2011. Процитовано 2 березня 2013.
  57. Жизнь в Харькове. Парк им. Горького[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
  58. Парк Горького. Достопримечательности Харькова (рос.)
  59. Памятник Горькому не вернётся?
  60. Памятник Горькому заменят стеклянной белкой. Архів оригіналу за 24 березня 2013. Процитовано 17 лютого 2013.
  61. Памятник Горькому из парка отправился в колонию
  62. У Харкові за ніч знесли три пам'ятники діячам радянської епохи — Тиждень
  63. Завершений капітальний ремонт пам'ятника В. І. Леніну на www.city.kharkov.ua
  64. У Харкові знесли пам'ятник Леніну — BBC Україна
  65. Харків валитиме Леніна офіційно. Провокаторів попередили: до пам'ятника — зась — Українська правда
  66. У Харкові за добу пошкодили два пам'ятники Леніну (фото)
  67. У Харкові невідомі знесли два пам'ятники Володимирові Леніну в різних районах міста. Архів оригіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 30 жовтня 2014.
  68. У Харкові повалили ще 2 пам'ятника Леніну [Відео] 24 Телеканал новин, 7 жовтня 2014
    Нічний рейд за «Ленінами» 07.10 відео на Ютьюбі
    Вночі в Харкові повалили ще два пам'ятника Леніну «057ua — сайт міста Харькова», 7 жовтня 2014(рос.)
  69. Харьков (ул. Тархова) | Памятники Ленину (рос.)
  70. В парке «Свет шахтера» восстанавливают памятник Ленину
  71. Харьков (канатный завод) | Памятники Ленину (рос.)
  72. Харьков (улица Механизаторов) | Памятники Ленину (рос.)
  73. У Харкові знесли пам'ятник Незалежності України // «Gazeta.ua», 03.07.2012
  74. У Харкові повалили "товариша Артема.[недоступне посилання з липня 2019] УКРІНФОРМ. 24.09.2014.
  75. У Харкові знесли пам'ятник Артему (фото). УНІАН. 24.09.2014.
  76. Татьяна Федоркова. В Харькове повалили памятник Артёму. MediaPort. 24.09.2014. (рос.)
  77. Памятник Артему, который изуродовали неизвестные, уже отправили восстанавливать. 057.ua. 24.09.2014. (рос.)
  78. Летопись университета. События и факты (1931—1970)
  79. В Харькове снесли памятник Кирову
  80. Вандали розбили пам'ятний знак отаману Сірку у Харкові
  81. У Харкові розбили пам'ятник радянському письменнику Максиму Горькому
  82. http://www.segodnya.ua/regions/kharkov/vozle-zavoda-turboatom-vmesto-byusta-kirova-poyavilsya-rotor-turbiny-574397.html заводу «Турбоатом»
  83. https://kh.depo.ua/ukr/kh/u-kharkovi-demontuvali-pamyatnik-pershiy-maivtsi-202009301223037
  84. У Харкові тепер два Кіси Вороб'янінова
  85. https://society.fakty.ua/316565-v-odesse-poyavilsya-kisa-vorobyaninov-kak-otmetili-225-letie-goroda-foto
  86. "Убитый рельсом " или работящий строитель? В метро появились необычные памятники
  87. Памятник работникам метрополитена. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 3 березня 2013.
  88. За Дзеркальним струменем знесли пам'ятники й почали рубати дерева
  89. Як буде виглядати сквер Радянської України на ХТЗ

Джерела і посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.