Сакаджавея

Сакаджаве́я (Sacagawea, [ˌsækədʒəˈwiːə], близько 1788—1812) — молода жінка з племені лемгі-шошонів (проживали на території нинішнього штату Айдахо), що подорожувала разом з експедицією Льюїса і Кларка у ролі перекладачки і провідниці під час їхнього дослідження західних Сполучених Штатів. З експедицією пройшла тисячі миль від Північної Дакоти до Тихого океану між 1804 і 1806 роками та допомогла дослідити тоді щойно придбані обширні території американського Заходу. Традиційна історія стверджує, що Сакаджавея говорила на кількох індіанських діалектах, налагоджувала контакти з місцевими племенами. Коли експедиція зіткнулась із загоном лемгі, завдяки Сакаджавеї від них вдалось отримати коней, провіант та дах, що дозволило експедиції досягти Тихого океану.

Сакаджавея
Sacagawea
Скульптура «Сакаджавея», Бісмарк (Північна Дакота)
Народилася (близько) 1788
Салман (Айдахо)
Померла 20 грудня 1812(1812-12-20)
(ймовірно) Форт Ліса, Північна Дакота
·епідемічний висипний тиф
Країна  США
Національність шошонка
Діяльність мандрівник-дослідник
У шлюбі з Туссен Шарбонноd
Діти Жарн-Баптист Шарбонноd
Нагороди

Національна зала слави жінок (2003)

Національний музей і зал слави жінок-ковбоївd

Частина серії
Жінки в суспільстві
Портал Проєкт

Життєпис

Перша згадка про Сакаджавею в щоденнику М. Льюїса:

До нас заходив француз на ймення Шарбонно (Charbonneau), котрий говорить на мові великопузих, він хотів найнятися і повідомив, що дві його скво були з індіанського племені шошонів, ми найняли його, щоб він пішов з нами і взяв одну зі своих дружин для перекладу з шошонської. — 4 листопада 1804[1] 

Про вдалу зустріч з братом Сакаджавеї Льюїс пише:

Приїхав Кларк з перекладачем Шарбонно та індіанкою, котра виявилась сестрою вождя Кеймехуейта. Зустріч цих людей була по-справжньому зворушлива, особливо між Са-ка-гар-ве-я ті індіанкою, котра потрапила в полон в один час з нею, і потім втекла від міннетарі й повернулась до свого народу. — 17 серпня 1805[2]

Сакаджавея вказувала знайомі їй шляхи, наприклад, 6 липня 1806 року — через перевал Гіббонса, а 13 липня 1806 — через перевал Бозмана.

Крім перекладацької діяльності в переговорах з шошонами, головним для експедиції був політичний бік супроводу: присутність Сакаджавеї вказувала на мирні наміри загону. У. Кларк писав: «Індійська жінка служить свідоцтвом цим людям про наші дружні наміри, оскільки в цих краях жінка ніколи не супроводжує бойовий загін індіанців» та «жінка Шарбонно, нашого перекладача, примиряє всіх індіанців, адже в наших дружніх намірах присутність жінки з загоном чоловіків слугує символом миру».

Культурна значимість

Сакаджавея стала важливою частиною легенди про Льюіса і Кларка у національній уяві американців. Національна американська асоціація жінок-суфражисток початку ХХ століття обрала її символом жіночої важливості та незалежності, ініціювавши декілька статуй та меморіальних дощок в її честь та поширюючи історію її досягнень.[3]

У 2000 році Монетний двір США випустив на її честь однодоларову монету, де зображені Сакаджавея і її син. Оскільки не існує прижиттєвих зображень Сакаджавеї, обличчя на монеті було списане з сучасної жінки з шошонів Ренді'Л Ге-доу Тетон.

Сакаджавея зображена на монеті в 1 долар починаючи з 2000 року і по теперішній час — так званому «доларі Сакаджавеї».

У 2001 році Сакаджавея отримала звання почесного сержанта армії від тодішнього президента Білла Клінтона.[4]

Сакаджавея увійшла до монументального феміністичного арт-проекту Джуді Чикаго "Звана Вечеря" (The Dinner Party), покликаного вшанувати вклад жінок в історію західної цивілізації. Їй було присвячене місце з іменною скульптурною тарілкою та оздобленим рушником, стилістика та деталі яких відбивали життєвий шлях Сакаджавеї.

Сакаджавея стала персонажем кількох романів і кінофільмів, у тому числі франшизи «Ніч у музеї», мультсеріалу «Сімпсони» в епізодах Margical History Tour і Treehouse of Horror.

Примітки
  1. November 4, 1804 | Journals of the Lewis and Clark Expedition. lewisandclarkjournals.unl.edu. Процитовано 2 січня 2018.
  2. August 17, 1805 | Journals of the Lewis and Clark Expedition. lewisandclarkjournals.unl.edu. Процитовано 2 січня 2018.
  3. Fresonke, Kris and Spence, Mark David. Lewis & Clark: Legacies, Memories, and New Perspectives. University of California Press, February 25, 2004. ISBN 978-0-520-23822-0
  4. Sergeant Sacagawea. Lewisandclarktrail.com. 4 січня 2009. Процитовано 13 лютого 2012.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.