Жінки в Збройних силах України

6 вересня 2018 року Верховна Рада України схвалила в другому читанні та в цілому з техніко-юридичними правками проєкт закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних силах України (ЗСУ) та інших військових формуваннях[2]

За даними Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України нині у війську 57 тис. жінок—військовослужбовців, з них 3,5 тис. — старші офіцери.[3] Для порівняння, торік у війську проходило службу 24897, у 2017-му — понад 23 тисячі, а у 2008 році їх було всього 1800.

Статус учасника бойових дій за участь в АТО/ООС надано 9916 жінкам, 166

Військовослужбовиці нині проходять службу і на посадах миротворчого персоналу в складі Місії ООН зі стабілізації в Конго (спостерігач), Місії ООН у Республіці Південний Судан (штабний офіцер) та Спільних миротворчих силах у зоні безпеки Придністровського регіону Республіки Молдова (спостерігач).

У Збройних Силах України працюють над тим, аби кількість жінок-військовослужбовиць зростала. Наразі триває активний відбір та підготовка жінок з подальшим направленням до складу міжнародних операцій з підтримки миру і безпеки на посади офіцерів штабу та радниць.

«В царині гендерної рівності поки що існують певні дискримінаційні норми щодо чоловіків, досі не врегульовані чинним законодавством. Наприклад, чоловік і жінка військовослужбовці, служать в одній військовій частині, займають схожі посади, отримують однакове грошове забезпечення та мають дітей віком до 14 років: у разі постановки задач із виїздом жінка-військовослужбовець на законних підставах може відмовитись від відрядження, аргументуючи це тим, що у неї є дитина віком до чотирнадцяти років. Чоловік військовослужбовець такого зробити не може.

Так само чоловік-військовий зараз не може отримати відпустку по догляду за дитиною після досягнення нею трирічного віку.

У статті 10.1 закону „Про соціально-правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей“, яка встановлює порядок надання відпусток військовослужбовцям, вказано, що тільки жінка-військова може отримати декретну відпустку в особливий період. Військовослужбовець-чоловік у відпустку по догляду за дитиною може піти лише в мирний час.

На часі створення системи, яка дозволить жінці-військовослужбовцю залишити дитину в спеціальному дитячому закладі із відповідним ступенем турботи, звільнивши її від виконання материнських обов'язків на час служби. За зразок можна взяти поширену в США практику. Жінка, яка служить в американській армії, може залишити дитину в такому закладі через два тижні після народження.

Так само ми маємо продовжувати не тільки закликати жінок іти служити абсолютно на всі військові посади, а й створювати їм відповідні сприятливі умови для служби. Йдеться про необхідні правові рішення й надання адекватного обсягу ресурсів.

І коли жінки отримають нові контрактні стосунки із ЗСУ та матимуть реальні гарантії з підтримки функції материнства й водночас виконання службових обов'язків, вони не загубляться як фахівці.[4]» — повідомляє Геннадій Карпюк, військовий аналітик.

Невидимий Батальйон — адвокаційний правозахисний громадський проект про українських жінок на війні, заснований в 2015 році, який розпочався із соціологічного дослідження про участь жінок у війні, проведеного соціологами із Києво-Могилянської Академії[5]. Серед досягнень проекту можна виділити те, що завдяки широкому суспільному розголосу було розширено список посад, які можуть обіймати жінки в Збройних силах України. Іншими досягненнями проекту є випуск документального фільму «Невидимий Батальйон» про участь жінок в бойових діях на сході України[6], виставка фотографій жінок-військових в Міністерстві оборони України, у Верховній Раді України та в Представництві органу ООН-Жінки в Україні[7], проведення заходів разом із Юридичною сотнею[8], дослідження правового положення жінок в секторі безпеки і оборони.[9]

• Остащенко Тетяна Миколаївна

• Невидимий батальйон
• Дівчата зрізають коси