Південно-Західний економічний район

Південно-Західний економічний район — один з 19 економічних районів СРСР, розташований головним чином у Правобережній Україні. Складався з 13 областей УРСР:

  1. Вінницька область
  2. Волинська область
  3. Житомирська область
  4. Закарпатська область
  5. Івано-Франківська область
  6. Київська область
  7. Львівська область
  8. Рівненська область
  9. Тернопільська область
  10. Хмельницька область
  11. Черкаська область
  12. Чернігівська область
  13. Чернівецька область
Економічні райони Української РСР. Червоний - Донецько-Придніпровський, синій - Південно-Західний, зелений - Південний

Населення — 21 962 тис. осіб (1987).

Основні галузі спеціалізації: різноманітне машинобудування (верстатобудування, автомобілебудування, приладобудування), харчова, легка, хімічна, гірничодобувна промисловість.

Сільське господарство — багатогалузеве. Виділяється виробництво зерна, соняшнику, цукрових буряків. Тваринництво (молочно-м'ясне скотарство, свинарство, м'ясо-вовняне вівчарство).

Площа району - 269.4 тис. км²

Географія району

Північна частина району зайнята Поліською і Придніпровською низовинами, південна — Волинської, Подільської і Придніпровської височинами, розчленованими долинами (Дніпра, Десни, Прип'яті, Дністра, Південного Бугу і ін.), ярами і балками. На крайньому Пд.-Зх. Карпати і Закарпатська низовина. Ґрунти на З. (у Поліссі) переважно дерново-підзолисті і болотні, на Пд. (зона лісостепу) — звичайні чорноземи і сірі опідзолені. У районі є родовища вугілля (Львівсько-Волинський вугільний басейн, Дніпровський буровугільний басейн), нафти (Прикарпаття, Чернігівська область), природного газу (Прикарпаття), торфу, калійної і кухонної солей, сірки (Розділ, Яворів), титанових руд, каоліну, бентонітових глин, озокериту, будматеріалів тощо; мінеральні джерела.

У загальносоюзному територіальному розподілі праці район виділяється розвиненою промисловістю, що переробляє с.-г. сировину,виробництвом різних машин і приладів, багатогалузевим інтенсивним сільським господарством.

Паливно-енергетична промисловість

Паливно-енергетична промисловість використовує місцеві вугільні, нафтогазові, торф'яні і гідроенергоресурси. Крупні ГРЕС:

  • Трипільська
  • Ладижинська
  • Бурштинська
  • Добротвірська

ТЕЦ — в Києві, Львові, Чернігові.

ГЕС. На Дніпрі побудовані Київська і Канівська ГЕС.

АЕС. Чорнобильська АЕС, Рівненська АЕС

Чигиринська ГРЕС, Дністровська ГЕС.

Промисловість

Одна з найважливіших галузей промисловості машинобудування і металообробка, зосереджена переважно в Києві (виробництво верстатів-автоматів, хімічного устаткування, суден, приладів, екскаваторів, мотоциклів, мед. інструментів і ін.) і Львові (виробництво автобусів, автонавантажувачів, верстатів, приладів, мотовелосипедів, телевізорів, газової і телефонно-телеграфної апаратури).

Інші центри машинобудування: Чернівці (нафтоапаратура), Бердичів, Фастів, Коростень (устаткування для хімічної промисловості), Вінниця (підшипники, електротехнічні вироби), Хмельницький ([ковальсько-пресове устаткування]), Тернопіль (бурякозбиральні комбайни, електроарматура, авторемонт), Рівне (електротехнічне устаткування), Луцьк (автомобілі) і ін. Завод верстатів-автоматів в Житомирі і Нововолинський завод спеціального технологічного устаткування.

Підприємства хімічної промисловості проводять калійні (Калуш, Стебник), фосфатні (Вінниця), азотні ([Черкаси], Рівне) добрива, хімічного волокна і нитки (Київ, Черкаси, Чернігів, Сокаль) і ін. Нафтопереробні заводи — в Дрогобичі, Львові, Надвірна; заводи гумотехнічних виробів — в Білій Церкві, Києві.

Сірчана промисловість — в Прикарпатті.

З галузей харчової промисловості загальносоюзне значення має цукрова; розвинені також м'ясна, молочна, спиртна, кондитерська, плодоконсервна галузі. Найбільші центри: Київ, Львів, Вінниця, Черкаси, Кам'янець-Подільський, Біла Церква, Чернігів.

Легка промисловість представлена текстильною (Київ, Чернівці, Тернопіль, Черкаси), швейною (Київ, Чернігів, Чернівці, Вінниця, Львів), шкіряно-взуттєвою (Львів, Вінниця, Київ), трикотажною (Київ і ін.), лляною (Житомир, Рівне) і іншими галузями.

Розвинена деревообробна, лісова, целюлозно-паперова промисловість. Меблева промисловість — у Львові, Ужгороді, Києві, Мукачеве, Житомирі, Черкасах. Широко поширено виробництво будматеріалів.

Сільське господарство

Провідна галузь сільського господарства землеробство. Посівна площа понад 13 млн га (1977). 48 % посівів займають зернові культури озима пшениця (2,5 млн га), ячмінь (1,5 млн га), гречка, кукурудза на зерно, зернобобова, жито. З технічних культур обробляють цукровий буряк (1,1 млн га), соняшник, льон-довгунець. Вирощують картоплю, овочі, кормові культури. Союзне значення має хмелярство. У районі зосереджено 46,9 % загальної площі садів УРСР. Виноградарство — в Закарпатті і Придністров'ї. Площа осушених земель 2016,2 тис. га (1976). Поголів'я (на 1 січня 1978, млн): великої рогатої худоби 12,1 (49 % поголів'я УРСР), зокрема корів 4,6 свиней 8,3; овець і кіз 2,5. Розвинені птахівництво, бджільництво і ставкове рибництво. Навколо крупних міст приміське сільське господарство.

Транспорт

Довжина залізниць понад 10 тис. км (1977; густина 37,3 км на 1000 км²).

Основні магістралі: Москва Київ Львів Чоп, Київ Донбас, Київ Одеса, Київ Мінськ.

Автошляхи

Довжина автодоріг 84,2 тис. км (1976), зокрема з твердим покриттям 60,6 тис. км.

Головні автодороги:

Судноплавство

Судноплавство по Дніпу, Десні, Прип'яті, Південному Бугу, Дністру.

Трубопровідний транспорт

Територію району перетинають південна гілка нафтопроводу «Дружба», газопроводи Дашава—Київ, Рудки — Мінськ — Вільнюс — Рига, Шебелінка — Київ.

Летовища

Найважливіші аеропорти: Бориспіль, Львів.

Експорт-імпорт

З району вивозяться автобуси, екскаватори, промислове устаткування, прилади, телевізори, радіотехнічні вироби, мотоцикли, цукор, консерви, фрукти, меблі, будматеріали.

Головні предмети ввезення: вугілля, метали, хімікати, нафта, автомобілі, трактори, комбайни, лісоматеріали, будматеріали, риба.

Див. також

Література

  • Паламарчук М. М., Пила В. И., Стаченко Д. Н., Проблемы развития и размещения производительных сил Юго-Западного района, М., 1976;
  • Украинская ССР. Экономические районы, М., 1972;
  • Паламарчук М. М., Економічна географія Української РСР, Київ, 1975;
  • Народное хозяйство Украинской ССР в 1975 году. Статистический ежегодник, К., 1976.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.