Бойовий робот

Бойовий робот (або Військовий робот) — автономна система озброєння (АСО), що може замінити людину в бойових ситуаціях для збереження життя або для роботи в умовах підвищеної складності для людей у військових цілях: розвідка, бойові дії, розміновування тощо. У рамках міжнародної зустрічі експертів 26 — 28 березня 2014 року в Женеві, присвяченої технічним, воєнним, юридичним та гуманітарним аспектам використання автономних систем озброєння (АСО), визначено що це зброя, яка може самостійно шукати, відстежувати, вибирати цілі та атакувати їх.

Пов'язані терміни: смертоносна автономна зброя (САЗ), бойова автономна роботизована система (БАРС), автономна система озброєння (англ. autonomous weapon systems, AWS), летальна автономна зброя (англ. Lethal autonomous weapon, LAWS), військовий робот (англ. War Robots, WR), антропоморфні роботи суперсолдат, кіборг, термінатор.

Вступ

Автономні системи озброєння забезпечать якісно новий крок до дистанціювання людини від війни. Війна 4.0 — це ситуація, коли на полі бою будуть воювати і знищувати противника автономні роботи, не залучаючи до цього людину.

— Оборонний вісник[1]

Автономні системи озброєння (АСО) мають багато переваг — вони здатні цілодобово брати участь в бойових діях при будь-яких кліматичних умовах та в будь-яку пору року. Маючи надлюдські рефлекси, вони швидко і точно виконають будь-який відданий їм наказ, бо людина вважається слабкою ланкою у війні. Вони не хворіють, не страждають від посттравматичного синдрому, алкоголізму і наркоманії. Їм не потрібний відпочинок, фінансове, продовольче та медичне забезпечення, професійна підготовка як військовослужбовцям. Їх не потрібно евакуювати з території противника, як це відбувається з екіпажами збитих літаків. Це ідеальні солдати, моряки і пілоти. Стратегічні автономні системи озброєння — давня мрія військових. Вони надають можливість планування операцій, масштаб яких не обмежений трудовими ресурсами. Один оператор-програміст здатний управляти сотнями і тисячами роботів! Для підготовки армії роботів-вбивць достатньо навчити одного робота і завантажити програмне забезпечення іншим.

На озброєнні низки країн вже стоять системи з елементами штучного інтелекту — від безпілотників і роботів-вартових до апаратів знешкодження вибухових пристроїв. Продовжується розвиток штучних нейронних мереж, що дозволяє штучному інтелекту самонавчатись, але термінатори з фантастичних фільмів ще не скоро стануть реальністю. Створення солдата-робота з певним інтелектом потребує вирішення багатьох питань в галузі кібернетики, відкриття нових матеріалів та джерел енергії. Тому в наші дні реальні військові роботи — це автоматизовані чи дистанційно керовані апарати / платформи. В сучасний роботизований комплекс, окрім самого керованого апарату, входить також і пристрій дистанційного керування. Найважливішою характеристикою такого робота є ступінь автономності, тобто здатність діяти самостійно у відповідності із закладеною в нього програмою, без участі людини-оператора, щоб робот не «вмирав» при втраті зв'язку. Важлива також стандартизація архітектури управління, модульність і взаємозамінність деталей на основі існуючих компонентів, безпека зв'язку, транспортабельність, прийнятна вартість.

Класифікація

За родом військ
сухопутні (наземні — колісні, гусеничні, крокуючі)
повітряні (літаючі)
військово-морські (плаваючі надводні і підводні)
космічні
Автономність
людина в системі управління «human-in-the-loop»
людина над системою управління «human-on-the-loop»
людина поза системою управління «human-out-of-the-loop»
За призначенням
бойові
розвідувальні
інженерні
забезпечення / логістики

 

За ваговою категорією
легкі< 10 тбойова машина на гусеничному або колісному шасілегке озброєння: важкі кулемети, гранатомети, ПЗРК, міномети калібру < 100 мм
середні10-20 тбойова машина на гусеничному або колісному шасігармата калібру 30-50 мм
важкі20-30 тавтономний легкий танкважке озброєння: гармата 105 або 120-мм, 1-2 кулемети калібру 7,62 і / або 12,7 мм


Класифікація безпілотних авіаційних комплексів за STANAG 4670[2]
Клас Категорія Рівень воєнних дій Висота застосування Радіус дії Рівень застосування Приклад платформи
Клас ІІІ
(> 600 кг)
ударні[lower-alpha 1] стратегічний до 20000 м необмежений ТВД Reaper
HALE[lower-alpha 2] стратегічний до 20000 м необмежений ТВД Global Hawk
MALE[lower-alpha 3] оперативний до 14000 м необмежений Оперативна група Heron

Bayraktar TB2

Клас ІІ
(150—600 кг)
тактичні тактичний до 5500 м до 200 км Бригада Hermes 450
Клас І
(<150 кг)
малі
(>15 кг)
тактичне формування до 1500 м до 50 км Батальйон Scan Eagle

PD-2

міні
(<15 кг)
тактичний підрозділ до 900 м до 25 км рота, взвод, відділення Skylark
мікро[lower-alpha 4]
(<66 Дж)
тактичний підрозділ до 60 м до 5 км взвод, відділення Black Widow

Історія

Interstate TDR-1, безпілотний торпедоносець ВМС США, 1942-44 рр.
Британські солдати біля німецької самохідної міни «Голіаф», 1945.

Перше креслення людиноподібного робота зробив Леонардо да Вінчі, а в 1495 році він представив детальний макет механічного лицаря, здатного сидіти, рухати руками і головою. Проект був розроблений на основі досліджень пропорцій людського тіла[3].

З початку XVIII століття в пресі почали з'являтися повідомлення про машини з «ознаками розуму», але в більшості випадків виявлялось, що це шахрайство. Всередині механізмів ховались живі люди або дресировані тварини.

У 1898 р. Нікола Тесла розробив і продемонстрував мініатюрне радіокероване судно, хоча перші заявки на патенти на аналогічні рішення були подані винахідниками Великої Британії ще в 1897 р.[4]

У кінці XIX ст. російський інженер Чебишов придумав механізм — ступохід, що володів більш високою прохідністю і який в майбутньому вніс свою частку в робототехніку.

У 1910 році, натхнений успіхами братів Райт, молодий американський воєнний інженер з Огайо Чарльз Кеттерінг запропонував використовувати літальні апарати без людей. Згідно з його задумом, пристрій, що керувався годинниковим механізмом, в заданому місці повинен був відкидати крила і падати, як бомба, на ворога. Отримавши фінансування армії США, він сконструював і з перемінним успіхом випробував кілька пристроїв, що отримали назву The Kattering Aerial Torpedo, Kettering Bug (або просто Bug), але в бойових діях вони не використовувались.

У 1933 в Англії був розроблений перший безпілотний літальний апарат багаторазового використання Queen Bee.

У 1931 Сталіним був затверджений план реорганізації військ в якому ставка була зроблена на танки. У зв'язку з цим були побудовані телетанки — керовані на відстані танки без екіпажу. Слабким місцем цих танків була нестійкість сигналу. Він губився на пересіченій місцевості або поблизу високовольтних ліній.

Протягом Другої світової війни були застосовані самохідні міни «Голіаф». Ця зброя була дуже коштовною, з низькою швидкістю (9.5 км/г), низькою прохідністю, вразливістю дроту і тонкою бронею (10 мм).

Холодна війна дала свій внесок в розвиток бойових машин. З'явились високоточні інтелектуальні роботи, здатні аналізувати, бачити, чути, відчувати, розрізняти хімічні речовини і провадити аналізи води та ґрунту.

У 1948 році в США був створений безпілотний літальний апарат для розвідки AQM-34. Його перший політ був в 1951 році, в тому ж році «безпілотник» був запущений в масове виробництво.

1959 року в конструкторському бюро С. Лавочкіна був розроблений безпілотний літак-розвідувач Ла-17Р.

2018 року стало відомо, що британське міноборони фінансує дослідження з розробки автономних військових дронів. Ключова особливість такої збройної системи в тому, що вона самостійно буде обирати цілі, вирішувати, чи треба їх знищувати, і ліквідовувати «загрози» без участі людини[5].

Проблеми застосування та наслідки використання АСО

Стратегічний розвідувальний безпілотний літальний апарат RQ-4 Global Hawk, США
Система «Залізний купол» знищує ворожі ракети в автоматичному режимі
Сербська бойова безпілотна наземна платформа дистанційного керування Miloš L демонструє евакуацію пораненого
23 червня 2016, роботизований патруль USMC
Кожна хвиля гонки озброєнь характеризується якісно новим негативним стрибком щодо швидкості та ефективності вбивства людей а також кількісних показників їхньої загибелі.
На стратегічному рівні поява смертоносної автономної зброї може призвести до порушення геополітичної стабільності в світі. Наприклад, від зграї невеликих за розміром ударних дронів практично неможливо захиститись. Висока ймовірність такої атаки, як і розуміння неможливості її відбиття, може призвести до застосування значно потужнішої за своєю силою зброї, наприклад ядерної, іншою ворогуючою стороною.
Смертельна автономна зброя — це машина, і якщо в результаті її функціонування буде здійснено воєнний злочин, хто буде нести відповідальність — інженер, оператор-програміст, виробник чи командир, який віддав команду приведення зброї в дію?
Згідно законів та звичаїв війни, під загрозою можуть бути лише комбатанти, а не мирні мешканці, військова необхідність збройної відповіді повинна бути пропорційна виниклій загрозі, воюючі сторони мають дотримуватись правил поводження з військовополоненими, а також тими, хто нездатний продовжувати воювати внаслідок отриманих поранень.
2013 року в мережу відбувся витік секретних документів, як стверджують автори сайту «The Intercept», який їх опублікував, вони були отримані від чиновника Пентагону і показують дослідження ефективності операцій, проведених з використанням безпілотних апаратів з поіменним цілевказуванням й описом завдань кожної місії. За п'ятимісячний період 2012 року американські сили за допомогою безпілотників та інших літаків вбили 155 людей на північному сході Афганістану. За звітом операторів БПЛА вони досягли 19 джекпотів[lower-alpha 5], тобто знищили людей які належали до екстремістських угруповань і становили небезпеку. При дистанційному полюванні вони вбили щонайменше 136 інших людей. Майже 9 із 10 загиблих у цих ударах не були запланованими цілями. Більшість ударів безпілотників спрямовані на телефони. SIM-картка вказує місцезнаходження людини — при ввімкненні телефон може стати смертельним для особи, на яку полюють[6].
Є повідомлення про операторів дронів, які борються з посттравматичним стресовим розладом, після того, як вони вбили цивільних осіб, особливо дітей[7].
Удар армії Сполучених Штатів із застосуванням дрона в останні дні евакуації американських військ із Афганістану був помилковим і призвів до загибелі цивільних. Про це на брифінгу 17 вересня 2021 р. заявив генерал армії США Кеннет Маккензі «10 цивільних, у тому числі до семи дітей, трагічно загинули внаслідок того удару. Більш того, ми наразі вважаємо малоймовірним, що цей автомобіль або загиблі мали стосунок до ІДІЛ-Х»[8].
Людство не застраховане від потрапляння роботів-вбивць до рук терористів, країн-ізгоїв, окремих людей які будуть готові використати злочинним чином запрограмовану зброю проти мирного населення. На думку американських фахівців, якщо завести вантажівку з десятьма тисячами невеликих дронів в Нью-Йорк, то можна організувати атаку не менш масштабну, ніж 11 вересня 2001 р. і знищити тисячі жителів міста. При цьому не вимагається значної точності від застосування такої армади дронів.
Для створення найпростішого робота достатньо купити у вільному продажі дрон і запрограмувати його на пошук, відстеження місця перебування і напад на будь-який об'єкт чи людину. Система розпізнавання облич встановлена вже у багатьох смартфонах. Для перетворення дрона на смертельну автономну зброю на ньому може встановлюватись потужна вибухівка. Вже сьогодні таку просту, недорогу і досить небезпечну зброю використовують російські війська на Донбасі.
В 2007 році на випробувальному полігоні в Південній Африці відбувся збій в роботі роботизованої артилерійської установки, що призвів до загибелі 9 чоловік та ще 14 військовослужбовців отримали поранення.
При застосуванні американськими військовими в Іраку бойового робота SWORDS (Special Weapons Observation Reconnaissance Detection Systems) в 2008 році було зафіксовано кілька ситуацій, в яких робот вів себе непередбачувано — без команди оператора повертав зброю в сторону своїх, пересувався в непотрібному напрямку і т. д. На щастя обійшлось без «дружнього вогню» і ніхто серйозно не постраждав. Проте поширились чутки що встановлена на машини стрілецька зброя не контролювалась людиною і довір'я військових було втрачене. Роботів відправили виробнику для пошуку та усунення можливих несправностей.
Кібератака з боку противника вже сьогодні здатна не лише ввести помилку в програмне забезпечення, зупинити дії роботів але і перепрограмуванням спрямувати їх проти атакуючих. Найгіршим наслідком цього може бути масове вбивство цивільного населення.

Превентивний мораторій на автономні системи озброєння

Міжнародне право писалося для людей, а не машин і воно потребує змін, щоб зберегти за людиною останнє слово в застосуванні сили. Новий міжнародний договір - це єдиний реальний спосіб не допустити передачі машинам права приймати рішення про життя і смерть.

— Бонні Дочерті, старший дослідник Human Rights Watch з питань зброї та координатор кампанії «Зупинити роботів-вбивць»[9]

Автономна зброя з штучним інтелектом становить серйозну загрозу для людства і має бути заборонена, йдеться у відкритому листі організації «Future of Life Institute» 28 липня 2015 р. Лист підписали близько тисячі чоловік, фахівці з робототехніки, засновник приватної космічної компанії SpaceX Ілон Маск, знаменитий астрофізик Стівен Гокінг, засновник Apple Стів Возняк і багато інших представників наукової спільноти[10].

Міжнародний комітет Червоного Хреста рекомендує державам прийняти нові, юридично обов'язкові норми, що регулюють створення та застосування автономних систем озброєнь, щоб гарантувати достатній контроль з боку людини і можливість для неї приймати рішення про застосування сили. МКЧХ вважає, що потрібна заборона певних видів автономних систем озброєнь і суворе регулювання інших їх видів[11].

Загроза появи непідконтрольних людині автономних систем озброєнь стала предметом дискусій в Організації Об'єднаних Націй (ООН) в контексті міжнародного гуманітарного права (МГП). В Управлінні ООН з питань роззброєнь була створена спеціальна Група урядових експертів з летальних автономних систем. Дебати, що розгорнулись серед експертів групи в 2021 р., свідчать про відсутність консенсусу через протилежність підходів представників різних держав. Одні з них вимагають повної заборони автономних озброєнь, а інші, зокрема Росія, вважають, що діюче МГП не потребує внесення змін через появу автономних систем[12].

Провідні світові виробники військових роботів

Чотириногий робот Big Dog

США світовий лідер у питаннях розробки та застосування автономних систем військового призначення в рамках програми міністерства оборони «Інтегрована дорожня карта розвитку безпілотних систем» (Unmanned Systems Integrated Roadmap 2017—2042). До 2030 року передбачається що у військах буде до 30 % безпілотних систем від загальної кількості бойових машин. На рівні бригади планується застосування безекіпажних машин різного призначення — бойових (для розвідки і ураження цілей), машин забезпечення а також портативних (для бойових дій в населених пунктах). За оцінками американських військових, бойові можливості бригади мають вирости в 2-2,5 рази. Однак американська стратегія передбачає поступовий і обережний підхід до впровадження певних типів безпілотних систем. На першому етапі мають розроблятись «опціонально пілотовані» транспортні засоби за логістичною моделлю та системою взаємодії «людина — машина» в так званих «змішаних конвоях» де за пілотованими транспортними засобами слідуватимуть автономні машини, виконуючи завдання логістичної підтримки. Коли такі технології будуть стабільно відпрацьовані, американські збройні сили будуть широко впроваджувати бойові роботизовані комплекси. Поки ні одну з таких машин не можна назвати повністю автономною чи здатною самостійно пересуватись полем бою і приймати рішення. З 2004 року в ARL (United States Army Research Laboratory) працюють над SS-RICS, системою «елементарного солдатського інтелекту» який зробить бойову машину повноцінним елементом підрозділу. Наприклад командир зможе віддавати такій машині команди голосом. Але поки що сучасний рівень розвитку технологій вимагає виконання більшості бойових завдань людиною, від вибору напрямку руху до оцінювання бойової ситуації і прийняття рішення про відкриття вогню. У майбутньому передбачається скоротити число дистанційних операторів на одного робота а згодом, в міру розвитку технологій з використанням штучного інтелекту, передбачається, що одна людина зможе контролювати діяльність цілого взводу роботів, причому рішення відкрити вогонь на ураження все таки буде приймати людина.

В червні 1982 року, під час ліванської війни, ВПС Ізраїлю першими в світі масово застосувавши нову військову тактику — поєднання БПЛА (Tadiran Mastiff, IAI Scout, американський AQM-34 Firebee) з телекамерами на борту і наведення з їх допомогою ракет, повністю знищили в долині Бекаа потужне сирійське угруповання ПВО, яке складалось з сучасних радянських ЗРК[14][15].

Туреччина — країна, яка має значний вплив на міжнародній арені і в мусульманському світі, виробляє, випробовує в бойових умовах та продає високотехнологічну зброю іншим країнам, не висуваючи політичних вимог, на відміну від інших провідних експортерів зброї.

Наш східний агресивний сусід — Росія, активно розробляє робототехніку та випробовує її в бойових умовах. За інформацією 2017 року, в Росії робототехнікою займались 47 науково-дослідних установ а об'єм їх фінансування склав 10 мільйонів доларів. Згідно програми розвитку та бойового застосування робототехнічних комплексів на період до 2025 року, частка роботів в загальній структурі озброєння російської армії має досягнути 30 %. Акцент розробок на створенні ударних машин для штурму нерухомих об'єктів та укріплених районів.

Українська військова робототехніка

Війна з Росією дала вагомий поштовх для розвитку вітчизняної військової робототехніки та випробовування її в бойових умовах. В світовій гонці озброєння бойовими роботами, Україна не виглядає надто скромно. Державними та приватними компаніями активно розробляються і випускаються автономні системи озброєння оперативно-тактичного рівня.

Зображення

Мобільні робототехнічні комплекси

Див. також

Примітки

  1. Мосов С. П., Гурак С. П. На горизонті війни 4.0. // Оборонний вісник.— 2020.— № 6.— С. 4—9.
  2. NATO STANDARD AJP-3.3. web.archive.org. 24 серпня 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 листопада 2012. Процитовано 24 грудня 2009.
  4. . Копієвська, В.С. (25 квітня 2013 р.). Історія USV у дзеркалі патентних досліджень.. Тези доповідей на Всеармійській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми захисту прав інтелектуальної власності у ЗС України”. – Київ: ЦНДІ ОВТ ЗСУ.
  5. Велика Британія розробляє автономних дронів-убивць. Tokar.ua (uk-UA). 16 листопада 2018. Процитовано 18 листопада 2018.
  6. BegleyOctober 15 2015, Josh BegleyJosh; A.m, 11:58. The Drone Papers: A Visual Glossary. The Intercept (англ.). Процитовано 15 жовтня 2021.
  7. David Zucchino (18 березня 2012). Stress of combat reaches drone crews. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 11 травня 2021.
  8. Удар американського дрона біля аеропорту Кабула був помилкою – генерал Маккензі. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 14 жовтня 2021.
  9. Killer Robots: Precedent for a Ban Treaty. Human Rights Watch (англ.). 20 жовтня 2020. Процитовано 15 жовтня 2021.
  10. Open Letter on Autonomous Weapons. Future of Life Institute (амер.). Процитовано 15 жовтня 2021.
  11. Autonomous weapons: The ICRC recommends adopting new rules. International Committee of the Red Cross (англ.). 3 серпня 2021. Процитовано 15 жовтня 2021.
  12. Слюсар В. И. Концепция виртуализации поля боя 2050 года. // Озброєння та військова техніка. — 2021. — № 3 (31). — С. 111—112
  13. Флот США вигадав нову роль для надводних дронів, і це – не боротьба з кораблями противника | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 1 листопада 2021.
  14. Сирийский рок. Радио Свобода (рос.). Процитовано 23 листопада 2021.
  15. Калашников М. Охотники на черных птиц / Максим Калашников. — М: АСТ, Астрель, Ермак, 2003.
  16. RoBattle Autonomous Combat System. www.iai.co.il (амер.). Процитовано 28 жовтня 2021.
  17. Нова українська зброя - 2021. "Стелс-дрон", БТР-4 для морпіхів і "роботоносець". BBC News Україна (ua). Процитовано 28 жовтня 2021.
  18. Roboneers. roboneers.net (англ.). Процитовано 2 листопада 2021.
  19. Unmanned Aerial Systems (UAS) | Raybird-3. Skyeton (укр.). Процитовано 2 листопада 2021.

Виноски

  1. Якщо такий безпілотний літальний апарат знаходиться на озброєнні то експлуатант повинен дотримуватись вимог спільної місії за AP-3.3.7 (STANAG 4670) а сама безпілотна система повинна відповідати нормам льотної придатності з урахуванням політичної доцільності та правовими наслідками її застосування
  2. High-altitude long endurance — висотний безпілотний літальний апарат далекої дії
  3. Medium-altitude long endurance — середньовисотний безпілотний літальний апарат далекої дії
  4. БПЛА з максимальною кінетичною енергією менше ніж 66 джоулів, ймовірно, не завдадуть значної шкоди життю або майну і їх не потрібно класифікувати
  5. Коли оператори безпілотників влучають в свою ціль, цю людину називають "джекпотом", якщо вбивають когось іншого, вони позначають цю людину EKIA — ворог, загиблий під час бойових дій.


Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.