Площі Києва
Це список площ Києва. Нині в Києві 114 площ і майданів. З них 56 мають назви, а 58 — досі безіменні. Для порівняння: у Москві лише 27 площ, у Варшаві — 62[1].
Загальні дані
Найбільшою площею Києва є Майдан Незалежності (центральний), а найменшою — Святошинська площа. Найвища (190 метрів над рівнем моря) — площа Слави, а найнижча — Поштова.
Найвіддаленіша від центру (по прямій від майдану Незалежності) — Гостомельська (на 12,6 км), потім ідуть Харківська — на 12,5 км, Святошинська — на 11,4 км, Одеська — на 10,1 км, Шевченка — на 9,5 км.
Найвищі будинки (від 16 до 25 поверхів) — на Святошинській площі, а найнижчі (приватні одноповерхівки) на Гостомельській. Найзеленішою традиційно вважається Ботанічна площа[1].
Реконструкції і перебудови
Серед київських площ найбільше перебудовували Деміївську, Поштову, Контрактову і майдан Незалежності. Найрадикальніше змінила конфігурацію Поштова — в середині 1970-х її розширили вдвічі. Деміївську ж за останні 40 років переплановували тричі.
Низку площ міста було переплановано або реконструйовано і впорядковано (Деміївська, Поштова, Севастопольська).
Топоніміка
- П'ятнадцять площ названі на честь інших міст, річок, місцевостей — Амурська, Анкари, Волгоградська, Гостомельська, Керченська, Либідська, Львівська, Мінська, Одеська, Сантьяго-де-Чилі, Севастопольська, Тульська, Харківська, Чернігівська, Щекавицька.
- Одинадцять названі за архітектурними або природними об'єктами, які розташовані неподалік — Арсенальна, Ботанічна, Вокзальна, Житньоторзька, Контрактова, Михайлівська, Петропавлівська, Привокзальна, Софіївська, Спортивна, Театральна.
- Одинадцять площ носять імена людей — Андрія Первозваного, Михайла Загороднього, Петра Кривоноса, Пантелеймона Куліша, Лесі Українки, Михайла Співака, Леоніда Телятникова, Льва Толстого, Івана Франка, Тараса Шевченка, Валерія Марченка.
- Дев'ять названі за місцевостями Києва, де вони знаходяться — Бессарабська, Голосіївська, Дарницька, Деміївська, Лук'янівська, Оболонська, Печерська, Святошинська, Солом'янська.
- Чотири названі на честь подій Другої світової війни — Героїв Бреста, Героїв Великої Вітчизняної війни, Перемоги, Слави.
- Три нагадують про об'єкти міста, які вже не існують — Європейська, Поштова, Троїцька.
- Дві названі на честь подій незалежної України — Конституції, Незалежності.
- Одна увічнює професії — Космонавтів.
Перелік площ
Голосіївський район
Дарницький район
Назва |
Мапа |
Координати |
Короткі відомості |
Зображення |
| Привокзальна |  | 50°25′48″ пн. ш. 30°38′47″ сх. д. | Розташована між Привокзальною вулицею, вулицею Павла Чубинського та вулицею Юрія Пасхаліна. Виникла наприкінці XIX століття, після побудови Дарницького залізничного вокзалу. Мала назву Вокзальна площа. Сучасна назва з 1955 року. | |
| Харківська |  | 50°24′06″ пн. ш. 30°40′59″ сх. д. | Розташована між Харківським шосе, Ташкентською вулицею, Бориспільським шосе, Світлою і Колекторною вулицями та проспектом Миколи Бажана. Виникла і одержала назву на початку 80-х років XX століття. |  |
Деснянський район
Назва |
Мапа |
Координати |
Короткі відомості |
Зображення |
| Анкари |  | 50°30′45″ пн. ш. 30°36′50″ сх. д. | Площа на перетині вулиці Сержа Лифаря та проспекту Володимира Маяковського на житловому масиві Вигурівщина-Троєщина в Деснянському районі міста. Названо на честь міста-побратима Києва — Анкари, столиці Туреччини. Найменування відбулося 27 лютого 2003 року[2][3]. | |
| Волгоградська |  | 50°28′19″ пн. ш. 30°37′51″ сх. д. | Розташована між вулицею Шолом-Алейхема та вулицею Мілютенка. Виникла у 60-і роки XX століття як площа без назви. Сучасна назва — з 1969 року. |  |
Дніпровський район
Назва |
Мапа |
Координати |
Короткі відомості |
Зображення |
| Дарницька |  | 50°26′32″ пн. ш. 30°37′33″ сх. д. | Розташована між проспектом Соборності, проспектом Миру, вулицею Будівельників, проспектом Юрія Гагаріна, вулицею Івана Сергієнка, вулицею Володимира Сосюри, Празькою вулицею і Харківським шосе. Виникла у 50-ті роки XX століття на місці колишнього Контрольного пункту (КП), який існував при в'їзді в місто. У ряді джерел 1940—50-х років фігурує під назвою «площа КП». З 1958 року — Ленінградська. Сучасна назва — з 2015 року. |  |
| Керченська[4] |  | 50°29′43″ пн. ш. 30°35′22″ сх. д. | Розташована між проспектом Романа Шухевича, проспектом Володимира Маяковського і бульваром Перова. Виникла у 2-й половині 70-х років XX століття. Відтоді фігурує під сучасною назвою — на честь міста-героя Керч. |  |
| Куліша Пантелеймона |  | 50°27′37″ пн. ш. 30°35′21″ сх. д. | Розташована між вулицями Митрополита Андрея Шептицького, Панельною і Челябінською. Виникла у 80-ті роки XX ст. під назвою площа Анатолія Луначарського. Сучасна назва на честь П. О. Куліша з 2016 року. | _1.JPG.webp) |
| Чернігівська[4] |  | 50°27′38″ пн. ш. 30°37′47″ сх. д. | Розташована між вулицями Андрія Малишка, Миропільською, Братиславською, Кіото та шляхопроводом на вулицю Гната Хоткевича. Виникла у 70-ті роки XX ст. під назвою Новоросійська. Сучасна назва — з 2019 року. |  |
Оболонський район
| Назва | Мапа | Координати | Короткі відомості | Зображення |
|---|---|---|---|---|
| Загороднього Михайла |  | 50°30′43″ пн. ш. 30°30′21″ сх. д. | Площа на Оболоні, на перетині вулиці Маршала Тимошенка та проспекту Героїв Сталінграда. Назву отримала в 2001 році на честь заслуженого будівельника України Загороднього Михайла Петровича[5]. |  |
| Леоніда Телятникова |  | 50°30′05″ пн. ш. 30°29′31″ сх. д. | Розташована між вулицею Маршала Малиновського і Добринінською вулицею. Сучасна назва на честь офіцера-пожежника учасника ліквідації аварії на аварії на Чорнобильській АЕС Героя Радянського Союзу Леоніда Телятникова з 2016 року. | |
| Мінська |  | 50°30′44″ пн. ш. 30°29′54″ сх. д. | Розташована між вулицею Маршала Тимошенка, вулицею Зої Гайдай, Оболонським проспектом і проспектом Героїв Сталінграда. Виникла наприкінці 70-х років XX століття. Сучасна назва — з 1982 року. |  |
| Оболонська |  | 50°30′04″ пн. ш. 30°30′11″ сх. д. | Розташована між Оболонським проспектом, вулицею Маршала Малиновського і вулицею Йорданською. Забудову розпочато у 1973 році. До 1984 року мала назву площа Нова. З 1984 року — площа Дружби народів СРСР. Сучасна назва — з 2015 року. |  |
| Петропавлівська |  | 50°29′43″ пн. ш. 30°27′40″ сх. д. | Розташована між Кирилівською вулицею і Бондарським провулком та проїздом без назви до вулиці Семена Скляренка. Відома з 2-ї половини XIX століття під сучасною назвою. Перейменована на честь М. В. Фрунзе 1961 року. 2009 року Комісія з перейменувань запропонувала повернути площі історичну назву. Історична назва повернена 2014 року. | |
| Сантьяго-де-Чилі |  | 50°30′22″ пн. ш. 30°30′32″ сх. д. | Місцевість на проспекті Героїв Сталінграда, де до нього приєднується вулиця Маршала Малиновського. 5 серпня 1998 року було названо на честь столиці Чилійської Республіки міста Сантьяго — побратима Києва. |  |
| Тульська |  | 50°29′21″ пн. ш. 30°29′50″ сх. д. | Розташована між проспектом Степана Бандери, Богатирською і Вербовою вулицями. Виникла у середині 70-х років XX століття. Під сучасною назвою фігурує з 1980-х років — на честь міста-героя Тули (назву офіційно не затверджено). |  |
| Шевченка Тараса |  | 50°31′15″ пн. ш. 30°26′58″ сх. д. | Розташована між вулицями Вишгородською, Сошенка, Пуща-Водицькою, Полярною і Мінським проспектом. Виникла у 1-й половині XX століття, мала неофіційну назву «площа Кинь-Ґрусть» від однойменної історичної місцевості Кинь-Ґрусть. Сучасна назва — з 1959 року. |  |
Печерський район
.png.webp)
Подільський район
Святошинський район
Назва |
Мапа |
Координати |
Короткі відомості |
Зображення |
| Героїв Бреста |  | 50°27′26″ пн. ш. 30°23′12″ сх. д. | Розташована під шляхопроводом проспекту Перемоги, пролягає вздовж залізниці від Депутатської до Святошинської вулиці. Виникла у 70-і роки XX століття, у 1975–1977 роках мала назву Тульська площа. Сучасна назва — з 1977 року. |  |
| Гостомельська |  | 50°29′51″ пн. ш. 30°21′59″ сх. д. | Площа в кінці вулиці Стеценка, на її стику з проспектом Академіка Палладіна і Міською вулицею | |
| Святошинська |  | 50°27′31″ пн. ш. 30°21′45″ сх. д. | Розташована між вулицями Феодори Пушиної і Семашка. Виникла на початку XX століття. Нині існує лише номінально. |  |
Солом'янський район
Шевченківський район
.jpg.webp)
.svg.png.webp)
Зниклі площі
У 1950—80-і роки безіменне перехрестя вулиць Бердичівської, Коперника та Шолуденка на Лук'янівці мало назву Білоруська площа.
Місце, де нині знаходиться палац «Україна», 1869 року отримало назву Новостроєнська площа, пізніше вона називалося Володимирською площею.
У 1975 році безіменній площі біля парку Дружби народів і проспекту Генерала Ватутіна (нині — проспект Романа Шухевича) було присвоєно назву площа Героїв Дніпра[8].
Заключна частина Музичного провулка у 1938—1941 роках мала назву площа Глінки[9].
У 1869 році площа за Тюремним замком на Старо-Житомирській дорозі отримала назву Древлянська[10]. На початку XX століття на її місці було споруджено будівлю Дегтеревської богадільні (нині — Командування Сухопутних військ Збройних сил України)
У 1943 році було спалено поселення на Трухановому острові — тоді припинили існування всі вулиці і єдина Запорізька площа.
Кирилівська площа на Куренівці (приблизно на місці нинішнього стадіону «Спартак» та на стику Кирилівської вулиці та Подільського узвозу) виникла у XIX столітті, отримала назву 1869 року. Позначена на картах міста 1894[10] та 1924[11] років. Площа втратила назву, ймовірно, ще у довоєнний період. Нині — безіменний сквер.
У 1869 році також отримали назви Кожум'яцька (на перехресті вулиць Глибочицької вулиці та Іларіоновського узвозу (нині — Вознесенський узвіз), позначена на карті міста 1894 року)[10] та Університетська (перед будівлею Університету святого Володимира) площі.
У 1975 році безіменній площі на перетині Набережної Славутича (нині — проспект Героїв Сталінграда) та проспекту Червоних козаків (нині — проспект Степана Бандери) було присвоєно назву Одеська площа[8].
Нині безіменне перехрестя вулиць Кирпоноса, Тешебаєва, Януша Корчака та провулку Бабушкіна на Нивках у 1950—60-х роках мало назву Офіцерська площа.
На Куренівці на перетині сучасних вулиць Новокостянтинівської і Олени Теліги існувала Троїцька площа[10][11]. У 1975 році вона отримала назву Мінська площа[8].
На Микільській слобідці до початку 1970-х років існувала Ярмаркова площа.
Див. також
Примітки
- Нечипоренко Л., Різник О. У Києві більше площ, ніж у Москві чи Варшаві // «Хрещатик». — № 28 (2235). — 2003. — 26 лютого.
- Рішення Київської міської ради від 27 лютого 2003 року № 315/475 «Про найменування площі у Деснянському районі м. Києва»
- Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17 серпня 2004 року № 1505 «Про найменування та перейменування вулиць і площ в м. Києві»[недоступне посилання з квітня 2019]
- Частково розташована в Деснянському районі
- Рішення Київської міської ради від 30 січня 2001 року № 190/1167 «Про вшанування пам'яті Михайла Петровича Загороднього» // Державний архів м. Києва, ф. 1697, оп. 1, спр. 400, арк. 202. Архівовано з першоджерела 17 листопада 2012.
- Рішення Київської міської ради від 5 липня 2001 року № 447/1424 «Про найменування площі» // Державний архів м. Києва, ф. 1697, оп. 1, спр. 417, арк. 198. Архівовано з першоджерела 17 листопада 2012.
- Рішення Київської міської ради від 20 червня 2002 року № 83/83 «Про найменування площі перед будинком Верховної Ради України „Площа Конституції“» // Державний архів м. Києва, ф. 1697, оп. 1, спр. 524, арк. 233. Архівовано з першоджерела 16 листопада 2012.
- Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 31 березня 1975 року № 302 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва на честь міст-героїв та героїв Великої Вітчизняної війни» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 1384, арк. 406–408. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих. — 1975. — № 5. — С. 1–3.) Архівовано з першоджерела 1 березня 2013.
- Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 11 листопада 1938 року № 1082/6 «Про перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 10720, арк. 30, 30зв, 31, 31зв, 32, 32зв, 33. Архівовано з першоджерела 28 листопада 2015.
- Карта Києва 1894 року // Вебсайт «Памяти киевских трамваев» (рос.)(англ.)
- Карта Києва 1924 року // Вебсайт «Памяти киевских трамваев» (рос.)(англ.)
Джерела
- Атлас «Київ до кожного будинку». ДНВП «Картографія», 2001, 2003—2008 роки. — ISBN 978-966-475-173-2.
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — 462 с.
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — 280 с., іл.
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — 2-ге вид., випр. — К. : Реклама, 1979. — 416 с., іл.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — ISBN 5-88500-070-0.
- Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
- Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — ISBN 966-686-050-3.
- Різник О. О. Топонімічний ландшафт Києва і проблеми державної топонімічної політики.