Чемпіонат світу із шахів серед жінок

Чемпіонат світу з шахів серед жінок визначає чемпіонку світу з шахів. Як і чемпіонат світу з шахів (в якому можуть брати участь як жінки так і чоловіки), проводиться під егідою ФІДЕ.

Триразова чемпіонка світу з шахів Хоу Іфань

На відміну від більшості видів спорту, жінки здатні змагатися в шахи нарівні з чоловіками. Деякі жінки беруть участь у відкритому чемпіонаті світу з шахів. Яскравим прикладом тут є Юдіт Полгар, яка за піковим рейтингом випереджає всіх інших шахісток у світовій історії. Вона понад 26 років посідала перший рядок рейтинг-листа серед жінок, майже весь цей період з великим відривом. Лише в березні 2015 року її випередила Хоу Іфань[1]. Юдіт Полгар ніколи не змагалась за шахову корону серед жінок.

Історія

Епоха Вери Менчик

ФІДЕ встановила титул чемпіонки світу з шахів 1927 року як індивідуальний турнір, що проводився одночасно з шаховою олімпіадою. Переможець того турніру, Вера Менчик, не мала ніяких особливих привілеїв, як це практикується на чемпіонаті світу серед чоловіків — на наступних турнірах вона повинна була грати ту саму кількість партій, що й претендентки. Вона це робила в кожному наступному чемпіонаті протягом життя (1930, 1931, 1933, 1935, 1937 та 1939).

Домінація радянських шахісток (1950—1991)

Наступний після смерті непереможеної Вери Менчик круговий турнір в 1949-50 виграла Людмила Руденко з України. Після цього ФІДЕ запровадило систему, аналогічну до відкритого чемпіонату світу серед чоловіків, з циклом кандидатських змагань (пізніше міжзональних), щоб визначати кандидатку, яка у матчі протистоятиме чинній чемпіонці світу.

Перший такий кандидатський турнір пройшов у Москві 1952 року. Його виграла Єлизавета Бикова, яка потім у матчі перемогла Людмилу Руденко з сімома перемогами, п'ятьма поразками і двома нічиїми. Таким чином вона стала новою чемпіонкою світу. Наступний кандидатський турнір виграла Ольга Рубцова. Але замість того, щоб визначати чемпіонку світу в матчі між Рубцовою та Биковою, ФІДЕ вирішило провести турнір між трьома провідними шахістками світу. Рубцова виграла у Москві 1956, пів очка попереду Бикової, яка на п'ять пунктів випередила Руденко. Бикова зберегла свій титул 1958 і захистила його 1959 проти Кіри Зворикіної, переможниці кандидатського турніру 1959.

Четвертий кандидатський турнір відбувся 1961 у Врнячка-Баня. Він проходив за явної переваги Нони Гапріндашвілі з Грузії, яка виграла його з десятьма перемогами, жодною поразкою, та шістьма нічиїми. В матчі 1962 у Москві вона стала новою чемпіонкою світу, перемігши Бикову з сімома перемогами, жодною поразкою і чотирма нічиїми. Гапріндашвілі захистила свій титул, 1965 року в Ризі і в Тбілісі/Москві 1969, проти переможниці кандидатського турніру Алли Кушнір з Росії. 1972 року ФІДЕ запровадило таку саму систему, що й серед чоловіків, з серією міжзональних турнірів, після яких проводились кандидатські матчі. Кушнір стала претенденткою знову, але знову її перемогла Гапріндашвілі в Ризі 1972 року. Гапріндашвілі захистила свій титул ще один (останній) раз проти Нани Александрії в Піцунді/Тбілісі в 1975.

У кандидатському циклі 1976—1978 зійшла зірка 17-річної Маї Чибурданідзе з Грузії. Вона перемогла Нану Александрію, Олену Ахмиловську та Аллу Кушнір. Після цього вона зіграла матч проти Гапріндашвілі 1978 року в Тбілісі. Чибурданідзе перемогла зі значною перевагою, а потім захистила свій титул проти Александрії в Боржомі / Тбілісі в 1981 та Ірини Левітіної у Волгограді 1984 року. Після цього ФІДЕ заново ввела систему з кандидатським турніром. Ахмиловська виграла цей турнір, але знову поступилась Чібурданідзе в Софії в 1986. Востаннє Чибурданідзе захистила свій титул проти Нани Іоселіані в Телаві 1988 року.

Епоха після розпаду СРСР (1991—2010)

Домінування Чібурданідзе закінчилось в Манілі в 1991, коли вона поступилась юній китайській зірці Се Цзюнь. Се Цзюнь перед цим фінішувала другою після все ще активної Гапріндашвілі в міжзональному турнірі, а потім розділила перше місце з Алісою Марич в кандидатському турнірі і перемогла її на тай-брейку.

Саме тоді троє сестер Сьюзен Полгар, Софія Полгар і Юдіт Полгар стали домінувати у жіночих шахах. Але вони намагались уникати жіночих турнірів, змагаючись проти чоловіків.

Сьюзен Полгар зрештою змінила власний підхід. Вона виграла кандидатський турнір у Шанхаї. Кандидатський фінал — вісім партій між двома переможницями Сьюзен Полгар та Іоселіані — не виявив переможниці навіть після двох тай-брейків. Результат фіналу вирішувався жеребкуванням у якому доля посміхнулась Іоселіані. В чемпіонському матчі вона швидко програла Се Цзюнь (8.5-2.5) в Монако в 1993.

Сьюзен Полгар домінувала у наступному циклі. Вона поділила першість з Чібурдандзе, легко її перемогла у фіналі (5.5-1.5), і потім з великою перевагою (8.5-4.5) перемогла Се Цзюнь в Хаені 1996 року в матчі за чемпіонство.

1997 року росіянка Аліса Галлямова і Се Цзюнь фінішували першою і другою, але Галямова відмовилась грати весь матч у Китаї. ФІДЕ зрештою присудило перемогу Се Цзюнь.

Під час усіх цих затримок з матчем у Китаї Сьюзен Полгар стала матір'ю, а отже вона вимагала перенести чемпіонський матч. ФІДЕ відмовило, і зрештою чемпіонство вирішувалось у матчі між Галлямовою і Се Цзюнь. Матч проходив у Казані (Татарстан) і Шеньяні. Се Цзюнь виграла з п'ятьма перемогами, трьома поразками і сімома нічиїми.

2000 року в турнірі за олімпійською системою, схожому на турнір за чоловічий титул ФІДЕ, що проходив одночасно, виграла Се Цзюнь. В 2001 за цією ж схемою виграла Джу Чен. Наступний турнір відбувався в Елісті, Столиці російської республіки Калмикія (президентом якої є Кірсан Ілюмжинов), з 21 травня по 8 червня 2004. Він визначив у ролі нової чемпіонки Антоанету Стефанову. Чжу Чен не брала участі в турнірі через вагітність.

2006 титул повернувся до Китаю. Цікаво, що нова чемпіонка Сюй Юйхуа була вагітною під час турніру.

2008 титулом заволоділа російська шахістка Олександра Костенюк, яка у фіналі перемогла китайського вундеркінда Хоу Іфань (2.5-1.5).

2010 титул знову повернувся до Китаю. Хоу Іфань, яка була фіналісткою у попередньому матчі, в 16 років стала наймолодшою чемпіонкою світу з шахів у історії. Вона перемогла свою співвітчизницю Жуань Люфей 2-2 (класика) 3-1 (рапід).

Ранні турніри (2010-)

Чемпіонат світу серед жінок, Тирана 2011

Починаючи з 2010, чемпіонат світу серед жінок проводиться за схемами, що чергуються. В парні роки проводиться турнір за олімпійською системою, в непарні — класичний матч.[2] В 2011 титул розігрувався між Хоу Іфань і переможницею Гран-прі ФІДЕ серед жінок 2009-2011. Оскільки Хоу Іфань виграла і гран-прі, її суперницею стала Гампі Конеру, яка посіла в загальному заліку гран-прі друге місце.[3]

Хоу Іфань виграла три партії та звела внічию п'ять у матчі з десяти партій, достроково здобувши титул.

Хоу Іфань вибула в другому раунді на чемпіонаті світу з шахів 2012 у Ханти-Мансійську. Анна Ушеніна з України, яка була посіяна 30-ю, виграла фінал проти Антоанети Стефанової (3.5-2.5).

2013 року Анна Ушеніна захищала титул проти Хоу Іфань, яка виграла Гран-прі ФІДЕ серед жінок 2011/2012. Після семи з десяти партій Хоу Іфань виграла матч 5.5 на 1.5 і повернула собі титул.

На чемпіонаті світу 2015 року за олімпійською системою перемогу здобула українка Марія Музичук, яка у фіналі перемогла Наталю Погоніну з Росії[4].

У березні 2016 року Марія Музичук не змогла захистити титул у матчі проти Хоу Іфань (переможниця гран-прі ФІДЕ 2013/2014), поступившись з рахунком 3:6[5].

У 2017 році перемігши з рахунком 3½ — 2½ Анну Музичук у фіналі чемпіонату світу із шахів серед жінок, що проходив в Ірані, шістнадцятою чемпіонкою світу стала Тань Чжун'ї[6].

У травні 2018 року новою сімнадцятою чемпіонкою світу стала китаянка Цзюй Веньцзюнь (переможниця гран-прі ФІДЕ 2015/2016) здолавши в чемпіонському матчі Тань Чжун'ї з рахунком 5½ — 4½[7].

На чемпіонаті світу 2018 року за олімпійською системою Цзюй Веньцзюнь підтвердила статус чемпіонки світу перемігши у фіналі турніру росіянку Катерину Лагно з рахунком 5 — 3[8].

Чемпіонки світу серед жінок

Ім'яРокиКраїна
Віра Менчик1927—1941 Росія (у вигнанні)
 Чехословаччина
 Англія
відсутня1941—1950Друга світова війна
Людмила Руденко1950—1953 УРСР
Єлизавета Бикова1953—1956 РРФСР
Ольга Рубцова1956—1958 РРФСР
Єлизавета Бикова1958—1962 РРФСР
Нона Гаприндашвілі1962—1978 Грузинська РСР
Мая Чибурданідзе1978—1991 Грузинська РСР
Се Цзюнь1991—1996 КНР
Сьюзен Полгар1996—1999 Угорщина
Се Цзюнь1999—2001 КНР
Чжу Чень2001—2004 КНР
Антоанета Стефанова2004—2006 Болгарія
Сюй Юйхуа2006—2008 КНР
Олександра Костенюк2008—2010 Росія
Хоу Іфань2010—2012 КНР
Анна Ушеніна2012—2013 Україна
Хоу Іфань2013—2015 КНР
Марія Музичук2015—2016 Україна
Хоу Іфань2016—2017 КНР
Тань Чжун'ї2017—2018 КНР
Цзюй Веньцзюнь2018— КНР

Список чемпіонок світу з шахів

Рік Країна-господар Місто-господар Чемпіонка світу Претендентка(и) Перемоги (+) Поразки (−) Нічиї (=) Формат
Чемпіонат світу з шахів серед жінок (1927—1944)
1927  Велика Британія Лондон Віра Менчик 11 учасниць 10½ очок із 11 Турнір за круговою системою з 12 учасниць
1930  Німеччина Гамбург Віра Менчик 4 учасниць 6½ очок із 8 Турнір за круговою системою у два кола з п'яти учасниць
1931  Чехословаччина Прага Віра Менчик 4 учасниць 8 очок із 8 Турнір за круговою системою у два кола з п'яти учасниць
1933  Велика Британія Фолкстон Віра Менчик 7 учасниць 14 очок із 14 Турнір за круговою системою у два кола з восьми учасниць
1934  Нідерланди Роттердам Віра Менчик Соня Ґраф 3 1 0 Матч із 4-х партій
1935  Польща Варшава Віра Менчик 9 учасниць 9 очок із 9 круговий турнір із 10-ти учасниць
1937  Швеція Стокгольм Віра Менчик 25 учасниць 14 очок із 14 Турнір за швейцарською системою з 26 учасниць
1937  Австрія Земмеринг Віра Менчик Соня Ґраф 9 2 5 матч із 16 партій
1939  Аргентина Буенос-Айрес Віра Менчик 19 учасниць 18 очок із 19 Круговий турнір із 20 учасниць
Віра Менчик загинула 1944 року продовжуючи бути чинною чемпіонкою.
Чемпіонат світу з шахів серед жінок (1944—1950)
Міжцарів'я
Чемпіонат світу з шахів серед жінок (1950—1999)
1950  РРФСР Москва Людмила Руденко 15 учасниць 11½ очок із 15 турнір за круговою системою з 16-ти учасниць
1953  РРФСР Москва Єлизавета Бикова Людмила Руденко 7 5 2 Матч із 14 партій
1956  РРФСР Москва Ольга Рубцова Єлизавета Бикова 10 очок із 16 троє учасниць (Рубцова, Бикова, Руденко) грали круговий турнір із восьми кіл
1958  РРФСР Москва Єлизавета Бикова Ольга рубцова 7 4 3 Матч із 14 партій
1959  РРФСР Москва Єлизавета Бикова Кіра Зворикіна 6 2 5 Матч із 13-ти партій
1962  РРФСР Москва Нона Гапріндашвілі Єлизавета Бикова 7 0 4 Матч із 11-ти партій
1965  Латвійська РСР Рига Нона Гапріндашвілі Алла Кушнір 7 3 3 Матч із 13-ти партій
1969  Грузинська РСР
 РРФСР
Тбілісі
Москва
Нона Гапріндашвілі Алла Кушнір 6 2 5 Матч із 14-ти партій
1972  Латвійська РСР Рига Нона Гапріндашвілі Алла Кушнір 5 4 7 Матч із 16 партій
1975  Грузинська РСР Піцунда
Тбілісі
Нона Гапріндашвілі Нана Александрія 8 3 1 Матч із 12 партій
1978  Грузинська РСР Тбілісі Майя Чибурданідзе Нона Гапріндашвілі 4 2 9 Матч із 15-ти партій
1981  Грузинська РСР Борджомі
Тбілісі
Майя Чибурданідзе Нана Александрія 4 4 8 Матч із 16 партій (нічия)
1984  РРФСР Волгоград Майя Чибурданідзе Ірина Левітіна 5 2 7 Матч із 14 партій
1986  Болгарія Софія Майя Чибурданідзе Олена Дональдсон-Ахмиловська 4 1 9 Матч із 14 партій
1988  Грузинська РСР Телаві Майя Чибурданідзе Нана Іоселіані 3 2 11 Матч із 16 партій
1991  Філіппіни Маніла Се Цзюнь Майя Чибурданідзе 4 2 9 Матч із 15 партій
1993  Монако Монако Се Цзюнь Нана Іоселіані 7 1 3 Матч із 11 партій
1996  Іспанія Хаен Сьюзен Полгар Се Цзюнь 6 2 5 Матч із 13 партій
Сьюзен Полгар, остання лінійна чемпіонка.
Чемпіонат світу з шахів серед жінок (1999–дотепер)
1999  Росія
 КНР
Казань
Шеньян
Се Цзюнь Аліса Галлямова 5 3 7 Матч із 15-ти партій
2000  Індія Нью-Делі Се Цзюнь Цінь Каньїн 1 0 3 Нокаут-турнір із 64 учасниць (чемпіонський матч із 4-х партій)
2001  Росія Москва Чжу Чень Олександра Костенюк 5 3 0 Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 8-ми партій)
2004  Росія Еліста Антоанета Стефанова Катерина Ковалевська 2 0 1 Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 3-х партій)
2006  Росія Єкатеринбург Сюй Юйхуа Аліса Галлямова 2 0 1 Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 3-х партій)
2008  Росія Нальчик Олександра Костенюк Хоу Іфань 1 0 3 Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 4-х партій)
2010  Туреччина Хатай Хоу Іфань Жуань Луфей 3 1 4 Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 8-ми партій)
2011  Албанія Тирана Хоу Іфань Гампі Конеру 3 0 5 Матч із 8-ми партій
2012  Росія Ханти-Мансійськ Анна Ушеніна Антоанета Стефанова 2 1 3 Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 6-ти партій)
2013  КНР Тайчжоу Хоу Іфань Анна Ушеніна 4 0 3 Матч із 7-ми партій
2015  Росія Сочі Марія Музичук Наталя Погоніна 1 0 3 Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 4-х партій)
2016  Україна Львів Хоу Іфань Марія Музичук 3 0 6 Матч із 10-ти партій
2017  Іран Тегеран Тань Чжун'ї Анна Музичук 2 1 3 Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 4-х партій + 2 швидкі партії, бо 4 класичні завершилися внічию)
травень
2018
 КНР Шанхай
Чунцін
Цзюй Веньцзюнь Тань Чжун'ї 3 2 5 Матч із 10-ти партій
листопад
2018
 Росія Ханти-Мансійськ Цзюй Веньцзюнь Катерина Лагно 3 1 4 Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 4-х партій + 2 швидкі + 2 бліц партії, бо після 4-х класичних, а також 2-х швидких була нічия)
січень
2020
 КНР
 Росія
Шанхай
Владивосток
Цзюй Веньцзюнь Олександра Горячкіна 4 3 9 Матч із 12-ти класичних партій + 4 швидкі партії, бо після класичних була нічия

Нотатка: колишні республіки СРСР подані для того, щоб можна було зіставляти з теперішніми незалежними країнами.

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.