Список запорозьких поселень

Список містить перелік населених пунктів, заснованих запорозькими козаками (черкасами) до 1775 р. (дати ліквідації Вольностей Запорозьких) власне на Запорожжі, а також на прилеглих непідконтрольних землях Причорномор'я та Приазов'я.

Поселення на Запорожжі у 18 ст.

Звичайним типом поселення запорожців був зимівник на одного або декілька господарів (іноді називається хутором). Деякі зимівники розросталися до розмірів великих сіл. Також місцем поселення запорожців вважалися населені балки, яри, урочища. На пізньому етапі стали з'являтися села і слободи. Існувало і декілька невеликих міст і містечок. Також дослідник XIX ст. архієпископ Феодосій Макаревський часто застосовує таке поняття, як займище — зайняті козаком (або групою) урочище, балка, ділянка річкової долини для проживання і ведення господарської діяльності. Взагалі запорожці намагались селитися біля джерел води і займалися в основному сільським господарством (землеробством, скотарством), бджільництвом, мисливством, рибальством.

Деякі поселення виникли далеко за межами Запорожжя — зокрема, у гирлі Бугу та Дону.

Типове запорозьке поселення не мало чіткого планування, складалось з низки землянок і хат-мазанок: зважаючи на постійну загрозу татарських набігів спорудження капітальних будівель тут було невиправданим. Широко застосовувались підземні льохи, сховища і ходи: так, Ф.Макаревський вказує на існування цілої системи підземних ходів вздовж Дніпра між слободою Половицею (нині м Дніпро) і Романковим (нині м.Кам'янське). В найбільших поселеннях були споруджені церкви, в поселеннях поменьше діяли похідні церкви. Головним храмом Запорожжя була Покровська церква на Січі, головним монастирем — Самарський Свято-Миколаївський.

З середини 18 ст. російська влада стала масово заселяти північні землі Запорожжя колоністами, зокрема з Балкан, незважаючи на протести козаків (Нова Сербія, Слов'яносербія). При цьому часто поселення цих колоністів засновувались на місці старих запорозьких поселень.

Після знищення Запорозької Січі на місці зимівників російською владою були створені села і слободи, а землі разом з цими поселеннями переважно роздані у «рангові дачі» російським чиновникам і військовим. Для заселення слобід використовувались як місцеві мешканці, так і переселені з центральних регіонів України та Росії селяни, іноді і іноземні (переважно балканські) колоністи.

В подальшому на місці деяких старовинних зимівників і слобід виросли важливі адміністративні і промислові центри Східної України, такі як Катеринослав (м. Дніпро), Донецьк, Луганськ, Маріуполь, Кривий Ріг, Нікополь, Павлоград, Кам'янське, Горлівка, Макіївка, Брянка тощо.

Список

Скорочення:

  • з. — зимівник
  • ур. — урочище (населене)
  • б. — балка (населена)
  • х. — хутір
  • с. — село
  • сл. — слобода
  • ст.п. — сторожовий пост
  • м. — місто, містечко
  • п. — перевіз, переправа через річку
Назва н.п.Дата заснування (існування)ПаланкаСучасна областьРайонСучасний станПриміткаДжерело
Томаківська Січ1540/1551/1564 — 1593ДніпропетровськаНікопольський Зруйнована татарами, козаки перебрались на Базавлук [1]
Базавлуцька Січ1593—1638ДніпропетровськаАпостолівський Зруйнована польською владою після придушення козацьких повстань 1637-38 рр.
Микитинська Січ1638—1652ДніпропетровськаНікопольськийм.Нікополь Перенесена на р. Чортомлик
Чортомлицька Січ1652—1709ДніпропетровськаНікопольський Зруйнована росіянами на помсту за підтримку козаками Гетьмана Івана Мазепи
Кам'янська Січ1709—1711/1734ХерсонськаБериславськийс. Республиканець
Олешківська Січ1711—1734ХерсонськаОлешківський Фактично розташовувалася на території Кримського ханства
Підпільнянська Січ (Нова Січ)1734—1775КодацькаДніпропетровськаНікопольськийс.Покровське (Нікопольський район) Знищена російськими військами, після чого запорозьке козацтво було ліквідоване
Самарський Пустельно-Миколаївський монастир1602СамарськаДніпропетровськаНовомосковськийВідроджений у 1990-х як чоловічий монастир Церква після 1572 р.
Нехворощанський монастир Успіння Пресвятої Богородиці1674, 1714—1799ОрільськаДніпропетровськаМагдалинівськийБудівлі зруйновани у 1920-х, цвинтар діяв до 1942 р. [2]
м. Самар1524/1576 — 1688СамарськаДніпропетровськам. ДніпроЛісопарк на околиці м. Дніпра Поряд з містом 1688 р. було споруджено першу московську колонію на Запорожжі — Богородицьку фортецю з посадом, після чого мешканці Самара вимушені були розійтися по сусідніх селах. Офіційно історики до 1688 р. не визнають тут знаходження міста, адже воно згадується лише в одному документі — Універсалі Баторія
м. Новий Кодак1645КодацькаДніпропетровськам. Дніпроу XX ст. увійшов до складу м. Дніпропетровська [3]
м. Домаха1594—1768КальміуськаДонецькам. МаріупольПоглинуте м. Маріуполем
м. Орлик1676БугогардівськаМиколаївськам. Первомайськм. Первомайськ [4]
сл. ГардXVI ст.БугогардівськаМиколаївськаДоманівськийс. Богданівка (до 1801 — Гардове) [5][6]
с. Соколипоч.XVIII ст.БугогардівськаМиколаївськам. ВознесенськПоглинуте м. Вознесенськ Вважається, що тут до кінця XIV ст.розташовувалось татарське укріплення Чичаклей, а потім — литовське Соколець [4]
с. Голта1762БугогардівськаМиколаївськам. Первомайськм. Первомайськ [4]
с. Громоклеяпоч.XVIII ст.БугогардівськаМиколаївськаЄланецькийЗараз с. Водяно-Лорине [4]
з. Мигіяпоч.XVIII ст.БугогардівськаМиколаївськаПервомайськийс. Мигія [4]
з. Лиса Горадо 1751БугогардівськаМиколаївськаПервомайськийс. Лиса Гора 1751 р. біля зимівника створено форштадт фортеці Св. Єлизавети, з 1757 р. поселення при форштадті має статус села [4]
с. ХарсютинеXVIII ст.Бугогардівська [7]
с. Вербовепоч.XVIII ст.Бугогардівська Можливо зараз це с. Вербове Казанківського району Миколаївської обл. [7]
с. Корабельнес.XVIII ст.БугогардівськаМиколаївськаАрбузинськийу складі с. Воєводське [4]
с. Балацькепоч.XVIII ст.БугогардівськаМиколаївськаБаштанськийу складі с. Христофорівка [4]
с. Олексіївське (з 1738 — Федорівка)1737(?)БугогардівськаМиколаївськаНовобузькийм. Нова Одеса [4]
з. Куца Балкас.XVIII ст.БугогардівськаМиколаївськаНовобузькийсмт Новий Буг [4]
с. Гайдамацькес.XVIII ст.БугогардівськаМиколаївськаАрбузинськийсмт Арбузинка [4]
(Костянтинівка)1703БугогардівськаМиколаївськаАрбузинськийсмт Костянтинівка [4]
с. Привільнепоч.XVIII ст.БугогардівськаМиколаївськаБаштанськийс. Привільне [4]
с. Скортулинес.XVIII ст.БугогардівськаМиколаївськаБаштанськийс. Костичі [4]
Висунськ1767БугогардівськаМиколаївськаБерезнегуватськийс. Висунськ [4]
Костуватес.XVIII ст.БугогардівськаМиколаївськаБратськийс. Костувате [4]
з. Братське1760-тіБугогардівськаМиколаївськаБратськийсмт Братське [4]
з. (Шмидове/Ганнівка)поч.XVIII ст.БугогардівськаМиколаївськаБратськийс. Ганнівка [4]
з. (Олександрівка)поч.XVIII ст.БугогардівськаМиколаївськаВознесенськийсмт Олександрівка З поч.XVIII ст. — зимівники [4]
з. Щербаня1734БугогардівськаМиколаївськаВознесенськийс. Щербані [4]
с. Гидерим1764БугогардівськаМиколаївськаЄланецькийс. Велика Солона [4]
с. Сербулівка1751БугогардівськаМиколаївськаЄланецькийс.Великосербулівка [4]
з. Куцогос.XVIII ст.БугогардівськаМиколаївськаНовобузькийсмт Новий Буг [4]
с. Далекий Бейкушпоч.XVIII ст.Ханська УкраїнаМиколаївськаОчаківськийс. Чорноморка [4]
с. Куцуруб1756Ханська УкраїнаМиколаївськаОчаківськийс. Куцуруб [4]
(Врадіївка)до 1772Ханська УкраїнаМиколаївськаВрадіївськийсмт Врадіївка [4]
с. Баловнек.XVII ст.Ханська УкраїнаМиколаївськаНовобузькийс. Баловне [4]
к. ОсадчогоІнгульськаХерсонськаБериславськийс. Качкарівка Перша згадка про село — 1794 [4]
з. (Білозерка)XVIII ст.ХерсонськаБілозерськийсмт Білозерка [4]
с. Станіслав1774ХерсонськаБілозерськийс. Станіслав Поселення Станіслав існувало тут ще за часів ВКЛ, у XV ст. Пізніше — переправа. [4]
Прогноївськ1735ПрогноївськаХерсонськаГолопристанськийс. Геройське 1735 тут був заснований козац. пост, де розміщувались адміністрація паланки та невелика залога [8]
с. Лелеківкас.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськам.Кропивницькийу складі м. Кропивницький У другій половині XVI ст. на території нинішнього Кіровограда виникають зимівники запорізьких козаків. [4]
с. Міщанська слобода1753БугогардівськаКіровоградськам.Кропивницькийу складі м. Кропивницький [4]
с. Кущівкас.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськам.Кропивницькийу складі м. Кропивницький [4]
с. Завадівкас.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськам.Кропивницькийу складі м. Кропивницький [4]
с. М.Бобринець1767БугогардівськаКіровоградськаБобринецькийсмт Бобринець [4]
з. (Олексіївка)XVII ст.БугогардівськаКіровоградськаБобринецькийс. Олексіївка [4]
с. Масловепоч.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаВільшанськийсмт Вільшанка [4]
с. Добрянка1 пол.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаВільшанськийс. Добрянка [4]
с. Піщаний Брідс.XVIII ст.Новослобідський козацький полкКіровоградськаДобровеличківськийс. Піщаний Брід [4]
с. Тишківкас.XVIII ст.Новослобідський козацький полкКіровоградськаДобровеличківськийс. Тишківка [4]
с. Федорівкас.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаДобровеличківськийс. Федорівка [4]
с. Трояни1 пол.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаДобровеличківськийс. Трояни [4]
с. Маркове1 пол.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаДобровеличківськийс. Маркове [4]
с. Дружелюбівкас.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаДобровеличківськийс. Дружелюбівка Хутори Семенівки, Крамарового, Клипацького, Супрунова. [4]
с. Братолюбівка1 пол.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаДолинськийс. Братолюбівка [4]
с. Мар'їне Полес.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаДолинськийс. Василівка [4]
с. Деметковес.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаДолинськийс. Василівка [4]
с. Дмитрівкапоч.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаЗнам'янськийс. Дмитрівка [4]
х. Скелеватийс.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаЗнам'янськийс. Пантазіївка [4]
х. Дика1 пол.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаЗнам'янськийс.Диківка З 1742 відоме село Дика [4]
с. Іванківці1764Нова СербіяКіровоградськаЗнам'янськийс. Іванківці [4]
с. Требинськес.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаЗнам'янськийс. Петрове [4]
с. Цибулевепоч.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаЗнам'янськийс. Цибулеве [4]
з. (Аджамка)поч.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаКропивницькийс. Аджамка [4]
з. (Бережинка)с.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаКропивницькийс. Бережинка [4]
с. Вищі Буєракис.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаКропивницькийс. Високі Байраки [4]
с. Грузьке1752БугогардівськаКіровоградськаКропивницькийс. Грузьке [4]
с. Клинціс.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаКропивницькийс. Клинці [4]
с. Овсяниківкас.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаКропивницькийс. Овсяниківка [4]
сл. Комишуватес.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаКомпаніївськийсмт Компаніївка [4]
с. Богодарівкас.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаКомпаніївськийс. Брусівка [4]
с. Губівкас.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаКомпаніївськийс. Губівка [4]
с. Хмельовес.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаМаловисківськийс. Хмельове [4]
с. Нововознесенкас.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаМаловисківськийс. Нововознесенка [4]
с. Гапсинес.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаМаловисківськийс. Олександрівка [4]
с. Оникієвес.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаМаловисківськийс. Оникієве [4]
с. Плетений Ташликс.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаМаловисківськийс. Плетений Ташлик [4]
с. Розсохуваткас.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаМаловисківськийс. Розсохуватка [4]
с. Чернече1770Нова СербіяКіровоградськаМаловисківськийс. Якимівка [4]
с. Верблюжка1613/1751БугогардівськаКіровоградськаНовгородківськийс. Верблюжка 1751 — слобода Новослобідського полку [4]
х. Куцогопоч.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаНовгородківськийсмт Новгородка Перша згадка — 1770 р. (х. Куцівка) [4]
сл. Вершино-Кам'янка1754Новослобідський козацький полкКіровоградськаНовгородківськийс. Вершино-Кам'янка [4]
с. Інгуло-Кам'янкапоч.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаНовгородківськийс. Інгуло-Кам'янка [4]
с. Спасове1771Новослобідський козацький полкКіровоградськаНовгородківськийс. Спасове [4]
с. Архангельський городок1742БугогардівськаКіровоградськаНовоархангельськийм.Новоархангельськ [4]
с. Кальниболот1646БугогардівськаКіровоградськаНовоархангельськийс.Кальниболота
з. Надлакпоч.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаНовоархангельськийс. Надлак З сер.XVIII ст. тут — шанець 4-ї роти гусарського полку І.Хорвата Нової Сербії [4]
с. Вільшанкас.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаНовоархангельськийс. Вільшанка [4]
с. Серезліївкас.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаНовоархангельськийс. Ганнівка [4]
с. Тернівка1753БугогардівськаКіровоградськаНовоархангельськийс. Тернівка [4]
х. Тресяги1740БугогардівськаКіровоградськаНовомиргородськийм.Новомиргород З 1753 — шанець, штаб гусарського полку І.Хорвата, з 1773 — статус міста [4]
с. Три Байракис.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаНовомиргородськийс.Каніж [4]
с. Печки1 пол.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаНовомиргородськийс. Коробчине [4]
сл. Давидівка1741БугогардівськаКіровоградськаНовомиргородськийс.Петроострів Засноване 1742 р. як поселенська слобода Давидівка осадчим козаком Миргородського полку Д. Звенигородським. [4]
з. (Новоукраїнка)1 пол.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаНовоукраїнськийсмт Новоукраїнка У XVIII ст. в цій місцевості були зимівники запорізьких козаків. 1754 року засновано фортецю Павлівськ, навколо якої виник населений пункт [4]
сл. Сухий Ташлик1750Новослобідський козацький полкКіровоградськаНовоукраїнськийс.Глодоси [4]
с. Рівнепоч.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаНовоукраїнськийс. Рівне [4]
с. Михайлівка1 пол.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаОлександрівськийсмт Єлизаветградка, с. Михайлівка [4]
с. Лісницьке1705БугогардівськаКіровоградськаОлександрівськийс.Підлісне Після передачі до складу Нової Сербії — Федвар [4]
с. Цвітне1 пол.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаОлександрівськийс. Цвітне [4]
з. Уса (Усівка)поч.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаОлександрійськийм.Олександрія [4]
х. Петрикапоч.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаОлександрійськийсмт Нова Прага [4]
з. Протопопа1 пол.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаОлександрійськийс. Протопопівка У 1751—1803 — шанець Вараждин [4]
с. Андріївкас.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаОлександрійськийс. Андріївка [4]
с. Бекшас.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаОлександрійськийс. Головківка [4]
с. Дівоче Полепоч.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаОлександрійськийс. Дівоче Поле [4]
с. Косівкас.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаОлександрійськийс. Косівка [4]
с. Костянтинівкас.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаОлександрійськийс. Костянтинівка [4]
с. Куколівкас.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаОлександрійськийс. Куколівка [4]
с. Михайлівкас.XVIII ст.Новослобідський козацький полкКіровоградськаОлександрійськийс. Михайлівка [4]
с. Олександрівкас.XVIII ст.Новослобідський козацький полкКіровоградськаОлександрійськийс. Олександрівка [4]
с. Онуфріївкапоч.XVII ст.БугогардівськаКіровоградськаОнуфріївськийсмт Онуфріївка «Поселення засноване на початку XVII ст. запорожцями на місці зимівника козака Онуфрієнка» [4]
с. Бутівкапоч.XVII ст.БугогардівськаКіровоградськаОнуфріївськийсмт Павлиш [4]
с. Плахтіївка (ур. Головатого)1696КодацькаКіровоградськаОнуфріївськийс. Успенка «Урочище Головатое», при нынѣшнемъ селеніи Успенскомъ, древнѣйшее старожитное займище, въ 1696 году занято было нѣсколькими семействами украинцевъ изъ-подъ Волыни. Въ 1740 году на этой мѣстности значится уже населенная и довольно многолюдная деревня Плахтѣевка" [4]
с. Деріївкак.XVII ст.КодацькаКіровоградськаОнуфріївськийс. Деріївка [4]
с. Куцеволівкас.XVIII ст.КодацькаКіровоградськаОнуфріївськийс. Куцеволівка [4]
с. Млинокс.XVIII ст.КодацькаКіровоградськаОнуфріївськийс. Млинок [4]
з. Петрикак.XVII ст.КодацькаКіровоградськаПетровськийсмт Петрове [4]
з. (Зелене)к.XVII ст.КодацькаКіровоградськаПетровськийс. Зелене [4]
с. Богданівкас.XVIII ст.КодацькаКіровоградськаПетровськийс. Богданівка [4]
с. Іванівка1764КодацькаКіровоградськаПетровськийс. Іванівка [4]
с. Новий Стародубпоч.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаПетровськийс. Новий Стародуб [4]
с. (Червонокостянтинівка)1 пол.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаПетровськийс. Червонокостянтинівка [4]
с. Верблюжка1767КодацькаКіровоградськаПетровськийс. Чечелівка [4]
з. Лещини1767КодацькаКіровоградськаПетровськийс. Ганнівка [9]
з. Вертебного1767КодацькаКіровоградськаПетровськийс. Ганнівка [9]
с. Крилівська слобідкак.XVII ст.БугогардівськаКіровоградськаСвітловодськийКременчуцьке водосховище З 1743 — Крилівський шанець Миргородського полку, з 1752 — штаб Пандурського полку Нової Сербії, з 1822 — Новогеоргіївськ [4]
с. Табурищек.XVII ст.БугогардівськаКіровоградськаСвітловодськийКременчуцьке водосховище [4]
з. Андрусівс.XVII ст.-1677, з 1725БугогардівськаКіровоградськаСвітловодськийс.Велика Андрусівка З 1752 — форпост Чонград [4]
с. Глинськ1725/30БугогардівськаКіровоградськаСвітловодськийс. Глинськ [4]
с. Пантазіївка1750БугогардівськаКіровоградськаСвітловодськийс. Іванівка З середини XVIII ст. — Новосербський шанець Янів (Єнова) [4]
с. Миронівкас.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаСвітловодськийс. Миронівка [4]
с. Павлівка1725БугогардівськаКіровоградськаСвітловодськийс. Павлівка [4]
с. Подорожнєс.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаСвітловодськийс. Подорожнє [4]
с. Федірки1743БугогардівськаКіровоградськаСвітловодськийс. Федірки [4]
с. Устинівкас.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаУстинівськийсмт Устинівка [4]
с. Седнівкас.XVIII ст.БугогардівськаКіровоградськаУстинівськийс. Седнівка [4]
с. Круків1646БугогардівськаПолтавськам.Кременчуку складі м. Кременчук [4]
с. Нестерівкас.XVIII ст.БугогардівськаЧеркаськаЧигиринськийс. Вершаці З середини XVIII ст. — Новосербський шанець Вершац [4]
з. ТернівкаXVIII ст.ІнгульськаДніпропетровськаАпостолівськийМар'янське (Апостолівський район) с. Марьянське [4]
з. Васильківкапоч.XVIII ст.СамарськаДніпропетровськаВасильківськийсмт Васильківка [4]
з. Олександра Шпакапоч.XVIII ст./1770СамарськаДніпропетровськаВасильківськийс.Великоолександрівка [4]
з. (Верхньодніпровськ)к.XVII ст.КодацькаДніпропетровськаВерхньодніпровськийм. Верхньодніпровськ [4]
Щурівка1707КодацькаДніпропетровськаВерхньодніпровськийоколиця м.Верхньодніпровськ «Тутъ были отлично устроенныя рыбныя ловли запорожскаго казачества; на Сёменовъ день, т. е., 1-го сентября сюда пригоняли запорожцы лишній свой скотъ для продажи, а Кіевскіе купцы и Кременчугскіе торговцы на урочище Щуровку являлись за покупкою рыбы и скота.» [9]
с. Мишурин Рігс.XVI ст.КодацькаДніпропетровськаВерхньодніпровськийс. Мишурин Ріг Після утворення царським урядом у 1751 році Нової Сербії тут перебувало укріплення новокозачого полку і було споруджено земляну фортецю [4]
сл. Дніпрова Кам'янка1755КодацькаДніпропетровськаВерхньодніпровськийс.Дніпровокам'янка «…въ 1755 году на рѣчкѣ Камянкѣ, при впаденіи ея въ Днѣпръ, уже существовала довольно населенная слобода Днѣпрова Камянка съ Свято-Николаевскою приходскою церковію.» [9]
з. Прокопа Бородая1707КодацькаДніпропетровськаВерхньодніпровськийс.Бородаївка близько 1745 року тут виникла слобода Бородаївка. [4]
с. Пушкарівкас.XVII ст.КодацькаДніпропетровськаВерхньодніпровськийс.Пушкарівка Пушкарівка згадується ще в історичних джерелах XVII століття, коли вона належала полтавському полковнику Мартину Пушкарю [4]
сл. Половиця1743—1795КодацькаДніпропетровськам. Дніпроцентр м. Дніпро Осавул Лазар Глоба прибув сюди у 1743 р., а через кілька років неподалік почала заселятися слобода Половиця. [10]
з. Бобиряс.XVIII ст.КодацькаДніпропетровськам. Дніпром. Дніпро «Около 1750 г. по балкамъ—Бобыревой и Войцеховой, гдѣ нынѣ „на фабрикахъ“ особое, низменное предмѣстіе г. Екатеринослава, поселилось много холостаго казачества зимовниками и хуторами;…» [9]
с. Діївка1755КодацькаДніпропетровськам. Дніпрочастина м. Дніпро «Мѣстность нынѣшней слободы Діевки—древнейшее запорожское займище, старожитная казацкая маетность. Съ незапамятныхъ временъ тутъ постоянно были зимовники и хутора войсковыхъ старшинъ изъ крепости Паланочнаго города Новаго Кайдака. Въ 1755 году все это урочище, …, занялъ себе подъ зимовникъ одинъ изъ высшихъ войсковыхъ старшинъ—Максимъ Діевъ» [11][12]
х. Сохача1770КодацькаДніпропетровськам. Дніпрочастина м. Дніпро Тут жив запорожець-чумак, Іван Сохач, який населив Сухачівку своїми родичами і знайомими з-під Сорок і Кобеляк. Після розгрому Запорізької Січі в 1775 р тут осіла ще частина козаків. [13]
сл. Таромська1704КодацькаДніпропетровськам. Дніпрозахідна частина м. Дніпро Відоме з 1704, державна військова слобода з 1764: «Балка Козырева» у Днѣпра, въ нынѣшнемъ приходѣ Тарамскомъ,—старинное запорожское займище; въ 1704 году оно значится въ числѣ населенныхъ мѣстностей запорожскаго казачества" [14]
з. Карнауха1702КодацькаДніпропетровськам. Кам'янськесхідна частина м. Кам'янське Перша згадка про Карнаухівку відноситься ще до 1702 р., коли козаки на чолі з Семеном Карнаухом напали на чумаків Лубенського полку, котрі їхали за сіллю на Берду. «… Въ 1737… существовалъ ….зимовникъ казака Семена Карнауха,…. 1762 года осажено, устроено здѣсь нѣсколько домовъ семейнаго казачества; въ …1768 и 1769 г. г. … въ спискахъ Камянскаго прихода находимъ цѣлую, ….слободу Карнауховку…» [15][16]
з. Тритузного1740КодацькаДніпропетровськам. Кам'янськем. Кам'янське «Въ 1740 году, …, между многими зимовниками Кайдакской Паланки, былъ, „не далечко отъ Днепра“, зимовникъ отставнаго запорожца, войсковаго старшины Данила Трейтузнаго» [17]
с. Романкове1737КодацькаДніпропетровськам. Кам'янськем. Кам'янське [17]
х. Богородицькіпоч.XVII ст.СамарськаДніпропетровськаДніпровськийм.Підгородне
х. ОбухаПротовчанськаДніпропетровськаДніпровськийсмт Обухівка
Мануйлівка1740СамарськаДніпропетровськам. Дніпрочастина м. Дніпро «…въ 1740 году здѣсь жили подданные запорожскаго Коша, рабочій народь его,—люди семейные и осѣдлые…» [9]
Лоцманська Кам'янка1750КодацькаДніпропетровськам. Дніпрочастина м. Дніпро «…Изъ давнихъ лѣтъ ее занимали своими зимовниками войсковые старшины изъ Стараго Кайдака. Въ 1750 году, по распоряженію Коша, здѣсь помѣщена была часть лоцманов изъ Ненасытецкой береговой стражи и тамошней запорожской гребной флотиліи. Но заселеніе Камянки народомъ семейнымъ и осѣдлымъ началось съ 1770 года» [18]
з. (Любимівка)СамарськаДніпропетровськаДніпровськийс. Любимівка [4]
сл. Волоські Хутори1770КодацькаДніпропетровськаДніпровськийс.Новоолександрівка Слобода була заснована в другій половині XVIII століття. В той час ці землі входили до складу Коша Запорізького. Згодом слободу перейменували на Новонаселену. [4]
Волоське1770КодацькаДніпропетровськаДніпровськийс.Волоське [19]
Звонецьке1545/1770КодацькаДніпропетровськаСолонянськийс. Звонецьке Десь у 1545 року козаки знайшли Звонецькій поріг, зайняли його і, зробили у ньому займище [20]
з. Письмича1770КодацькаДніпропетровськаСолонянськийс.Письмичеве «Около 1760-го года на этой мѣстности поселился бывшій войсковый старшина, асаулъ запорожецъ Василій Андреевичъ Письмичъ, устроилъ здѣсь себѣ обширный зимовникъ …» [9]
Чувилін1707КодацькаДніпропетровськаДніпровськийс. Сурсько-Клевцеве "«Оврагъ Чувилинъ …», при Сурѣ въ нынѣшнемъ Сурско—Клевцовскомъ приходѣ, въ 1707 г. значатся уже въ числѣ населенныхъ мѣстностей запорожскаго казачества; тутъ зимовникомъ сидели престарѣлые запорожцы, " [9]
з. Рогак.XVII ст.ІнгульськаДніпропетровськам.Кривий Рігм.Кривий Ріг Запорізькі зимівники виникли в середині XVII століття. Першим поселенцем у цій місцевості, за легендою, був козак Ріг. У XVIII столітті Кривий Ріг став великим запорізьким поселенням [4]
з. Григорія Шрамак.XVII ст.ІнгульськаДніпропетровськам. Кривий Рігм. Кривий Ріг (Веселі Терни) «Около 1760 года здѣсь поселился отставной войсковый старшина Григорій Шрамъ; завелъ на этой мѣстности обширнѣйшій зимовникъ… Въ 1765 году населенная и осѣдлая мѣстность эта называлась уже,…—Григорьевскіе Терны.» [9]
с. Лозуватка1765ІнгульськаДніпропетровськаКриворізькийс. Лозуватка Засноване село в 1765 р. за розпорядженням Новоросійської губернської канцелярії переселенцями з Чернігівської губернії [4]
с. Кам'янське1750КодацькаДніпропетровськам. Кам'янськем. Кам'янське (Дніпродзержиськ) [4]
з. (Аули)до 1775 р.КодацькаДніпропетровськаКриничанськийсмт Аули З ліквідацією Запорізької Січі зимівник, що існував на місці сучасного селища, перетворили на державну слободу. [4]
с. Семенівка1691КодацькаДніпропетровськаКриничанськийс. Семенівка [4]
м. Котовка1770ОрільськаДніпропетровськаМагдалинівськийс. Котовка [4]
с. Личковек.XVII ст.ОрільськаДніпропетровськаМагдалинівськийс. Личкове [4]
с. БузівкаXVII ст.ОрільськаДніпропетровськаМагдалинівськийс. Бузівка [4]
с. Гупалівкапоч.XVII ст.ОрільськаДніпропетровськаМагдалинівськийс. Гупалівка [4]
с. Дмухайлівка1749ОрільськаДніпропетровськаМагдалинівськийс. Дмухайлівка [4]
ОчеретуватеОрільськаДніпропетровськаМагдалинівськийс. Очеретувате «..около 1760 г…. въ балкахъ рѣки Очеретоватой, не далечко отъ монастыря, сидело зимовниками и хуторами богато (много) запорожскаго казачества» [9]
з. Гончара (Балка Гончара)1660, 1707СамарськаДніпропетровськаМежівськийс.Слов'янка В минулому на території сучасної Слов'янки, …, була козацька сторожова охорона, що контролювала Муравський шлях…. Тут стояв із своїм загоном сотник Гончар. У 1660 році в одній із сутичок з татарами він загинув. Відтоді балка, де його поховали, стала називатися Балкою Гончара. В 1707 році вона згадується серед інших населених пунктів Запорізької Січі [4]
з. (Новопавлівка)к.XVII ст.СамарськаДніпропетровськаМежівськийс. Новопавлівка [4]
з. Івана Чигринця (ур. Великий Яр)1772СамарськаДніпропетровськаМежівськийс. Іванівка «Мѣстность нынѣшней слободы Ивановки,—старинное запорожское поселеніе. Урочище „Большой Яръ“, около нынѣшней Ивановки, въ мирное и свободное время, было наилучшимъ пріютомъ для запорожскаго казачества. Въ началѣ 1772 года на сей мѣстности поселился отставной войсковый старшина Иванъ Чигиринецъ, завелъ здѣсь свой обширный зимовникъ» [9]
з. (Шолохове)1740КодацькаДніпропетровськаНікопольськийс.Шолохове [4]
м. Новоселиця (Самарчик)1 пол.XVIII ст.СамарськаДніпропетровськаНовомосковськийм.Новомосковськ У XVII ст. на околицях сучасного Новомосковська запорізькі козаки заснували кілька хуторів-зимівників. [4]
с. Орлів Кут (Орлівщина)1675СамарськаДніпропетровськаНовомосковськийс.Орлівщина "урочище «Орловъ кутъ» …, еще съ 1675 года, «по всему степу Самарскому, … извѣстно было своею пасѣкою, своимъ садомъ и пріютомъ для всякаго рода странниковъ и скитальцевъ…Въ 1735 году здѣсь, въ Орловомъ кутѣ, въ Орловщинѣ, проживало уже болѣе 40 осѣдлыхъ семействъ малороссійскаго народа» [9]
сл. Перещепине1 пол.XVIII ст.ОрільськаДніпропетровськаНовомосковськийм. Перещепине [4]
з. Воскресенівка1745ОрільськаДніпропетровськаНовомосковськийс. Воскресенівка «Съ 1745 г. здѣсь сидело зимовниками нѣсколько престарѣлыхъ запорожцевъ, занимавшихся скотоводствомъ и пчеловодствомъ. Въ 1762 году къ нимъ присталъ …лейбъ-компаніи священникъ Кириллъ Тарловскій. Полюбивъ эту славную запорожскую маетность,… о. Кириллъ … наименовалъ ее Воскресеновкою, населилъ народомъ семейнымъ и осѣдлымъ.» [4]
сл. Опанасівка1709ОрільськаДніпропетровськаНовомосковськийс. Опанасівка «…въ 1709 году, сюда перешло на жительство нѣсколько престарѣлыхъ запорожцевъ. Въ 1765 году видимъ здѣсь богатый, со многими землянками, зимовникъ куренного, казацкаго лыцаря,—героя Апанаса (Афанасія) Феодоровича Колпака…» [9]
з. Козинця (Яр Ягідний)1650СамарськаДніпропетровськаНовомосковськийс. Спаське «Въ 1650 году тутъ сидело зимовникомъ нѣсколько престарѣлыхъ запорожцевъ, занимавшихся скотоводствомъ, пчеловодствомъ и рыбальчествомъ; въ 1680 году, по основаніи Самарскаго ретраншамента, и по обращеніи знаменитой Старой Самары въ русскій военный лагерь, многіе изъ недовольныхъ симъ запорожцевъ ушли изъ Самары и поселились въ Овраге ягодномъ; въ 1750 году Оврагъ ягодный, на огромномъ пространствѣ околичной земли, занялъ себѣ подъ зимовникъ отставной запорожскій старшина, Батуринскаго куреня, Трофимъ Казинецъ. Въ 1777 году указомъ Азовской губернской Канцеляріи, согласно усердному ходатайству Казинца, зимовникъ его переименованъ въ государственную воинскую слободу» [9]
с. Козирщинадо 1766ОрільськаДніпропетровськаМагдалинівськийс. Великокозирщина
с. Ковпаківкадо 1740ОрільськаДніпропетровськаМагдалинівськийс. Ковпаківка «На этой мѣстности, около 1740 года, хуторами жило нѣсколько запорожскихъ казаковъ. 1770 года здѣсь видимъ главный зимовникъ, …запорожскаго казака,—Афанасія Колпака» [9]
сл. Калантаївкадо 1750ОрільськаДніпропетровськаМагдалинівський ? (район Бузівки) «Калантаевка-слобода очень древняя: въ 1750 году въ ней была уже своя приходская церковь» [9]
з. Сухини і Моторногос.XVIII ст.СамарськаДніпропетровськаНовомосковськийс.Голубівка У 1745 р. запорожцями — В. Сухіним і Г. Моторним засновано великий зимівник, який поклав початок слободі Кільчені. [4]
ур. Починне1740СамарськаДніпропетровськаНовомосковськийс.Почино-Софіївка Въ 1740 г. … берега Кильчени, на всемъ протяженіи рѣки и по обѣимъ сторонамъ ея, усѣяны были зимовниками и хуторами запорожскаго казачества [9]
з. Губи (х. Губинівські)1704СамарськаДніпропетровськаНовомосковськийс. Губиниха «Въ 1704 г. на этой … мѣстности поселился абшитованпый, выслужившійся у Коша, престарѣлый запорожскій казакъ Аверкій Губа, Губинъ и скоро завелъ здѣсь свой зимовникъ со многими землянками и куренями….» [4]
с. Піщанкап.XVIII ст.СамарськаДніпропетровськаНовомосковськийс.Піщанка [4]
с. Матвіївка (з. М.Хижняка)с.XVII ст.СамарськаДніпропетровськаПавлоградськийм.Павлоград "около 1660 года здѣсь оффиціально учреждена была Кошемъ отъ Самарчика, отъ Новоселицы, какъ бы первая главная попутная станція съ перевозомъ чрезъ Волчую. Початок першому поселенню, що мало назву Матвіївки, поклав, за переказами, запорізький військовий старшина — власник розташованого тут зимівника — Матвій Хижняк. У 1779 р. Матвіївку перейменовано в село Луганське " [21]
с. Мала Тернівка1700ОрільськаДніпропетровськаЮр'ївськийсмт Юр'ївка [4]
з. Вербки1700ОрільськаДніпропетровськаПавлоградськийс. Вербки Ще на початку XVIII століття (1700) тут оселилося по хуторах і зимівниках багато запорізьких козаків, які займались рибальством і скотарством. Після ліквідації Запорізької Січі виникла велика казенна слобода. [4]
сл. Кочережкис.XVIII ст.СамарськаДніпропетровськаПавлоградськийс. Кочережки «Тут були пристань та „Сергіїв Скиток“ Самарського монастиря, де постійно жило кілька монахів та 20 сімей запорізьких козаків. Бл. 1750 р. Кочережки стали державною слободою» [4]
з. (Дмитрівка)СамарськаДніпропетровськаПавлоградськийс. Дмитрівка «Запорожскіе казаки издавна, съ незапамятныхъ временъ, занимали эту мѣстность; здѣсь было нѣсколько сотъ ихъ зимовниковъ, хуторовъ и землянокъ. Самарскій монасгырь также имѣлъ въ этой мѣстности свои усадьбы и свой скитокъ сь нѣсколькими законниками (монахами)» [9]
ур. Хороше1750СамарськаДніпропетровськаПетропавлівськийс. Хороше Перша згадка про урочище Хороше, (а також маєтность Добреньку) як населений пункт Самарської паланки, датується 1750 р.: тут було кілька зимівників та хуторів запорізьких козаків. [4]
з. Головка1760СамарськаДніпропетровськаПокровськийсмт Покровське з 1779 — слобода Покровська [4]
з.СамарськаДніпропетровськаПокровськийс.Великомихайлівка У 2-й пол. XVIII ст. в цій місцевості виникли поселення, які згодом злилися в одне. До 1760 р. тут було село Діброва, згодом його мешканці переселилися за 4 км на захід у зв'язку з частими піщаними бурями. На старому місці посадили хвойний ліс, а за ним виникло село, назване Великомихайлівкою [4]
х. Широкий Яр (з. Гаврили Блакитного з 1770)1696СамарськаДніпропетровськаПокровськийс. Гаврилівка Територія села була заселена ще наприкінці XVII ст. Офіційно населений пункт затверджений у 1775 р. канцелярією азовського губернатора. Засновниками села були запорізькі козаки на чолі з отаманом Гаврилом Блакитним. Вони виконували тут охоронну службу [9]
сл. Омельник1740КодацькаДніпропетровськаП'ятихатськийс.Лихівка [4]
х. Жовтеп.XVII ст.КодацькаДніпропетровськаП'ятихатськийс. Жовте У 1680 р. Жовте було одним з головних хуторів Запорізького Коша [4]
х. Панчохи1738КодацькаДніпропетровськаП'ятихатськийс. Саксагань «На мѣстѣ нынѣшней слободы Саксагани въ 1738 году существоваль уже обширнѣйшій зимовникъ войсковаго старшины Семена Панчохи со множествомъ землянокъ и шалашей-куреней; У 1776—1783 роках слобода Саксагань стала офіційним центром Саксаганського повіту» [4]
з. Неплюя1738КодацькаДніпропетровськаП'ятихатськийс. Долинське «…Въ 1750—1760 годахъ зимовникъ казака Неплюя представлялъ собою настоящую слободу, торговую и промышленную…» [9]
з. Миколи Рудя (з 1749 — сл. Миколаївка)п.XVIII ст.СамарськаДніпропетровськаСинельниківськийс.Рудево-Миколаївка [4]
с. Енгельгардтівкап.XVIII ст.КодацькаДніпропетровськаСолонянськийсмт Солоне [4]
з. (Павлівка)до 1780КодацькаДніпропетровськаСолонянськийс. Павлівка [4]
з. Ордип.XVIII ст.КодацькаДніпропетровськаСофіївськийс.Ордо-Василівка [4]
з. Василяп.XVIII ст.КодацькаДніпропетровськаСофіївськийс.Ордо-Василівка [4]
з. (Миколаївка)XVI ст.КодацькаДніпропетровськаСофіївськийс. Миколаївка Миколаївка вперше згадується в історичних джерелах за 1810 р. В XVI—XVII ст. тут були запорізькі зимівники [4]
сл. Томаківка1740КодацькаДніпропетровськаТомаківськийсмт Томаківка Томаківка — старовинне запорізьке займище. В 1740 р. тут оселилися родини тих служивих, які за розпорядженням царського уряду працювали на Хортицькій верфі і при Хортицькій митниці. У 1777 р. Томаківка стала державною слободою. [4]
с. Тарасівка1740КодацькаДніпропетровськаТомаківськийс. Вищетарасівка [4]
с. Кисличувата1740КодацькаДніпропетровськаТомаківськийс. Кисличувата
с. Топила1 пол.XVIII ст.КодацькаДніпропетровськаТомаківськийс. Топила Село засноване у 1-й половині XVIII ст. на місці запорізького зимівника. [4]
з. (Чумаки)1 пол.XVIII ст.КодацькаДніпропетровськаТомаківськийс. Чумаки Село виникло у 1-й половині XVIII ст. як запорізький зимівник. [4]
с. Петрівкас.XVIII ст.ПротовчанськаДніпропетровськаПетриківськийсмт Петриківка Первісно — зимівник Петрика, з 1772 відоме як село [4]
ур. Чаплинка1680ПротовчанськаДніпропетровськаПетриківськийс. Чаплинка «Около 1680 г. здѣсь нѣкоторые изъ войсковыхъ старшинъ имѣли наилучшія свои маетности, благоустроенные зимовники и хутора. …. Въ 1707 г. урочище Чаплинка значится уже въ числѣ населенныхъ мѣстностей запорожскаго казачества. Въ 1760 году Чаплинскія степи усѣяны были зимовниками и хуторами запорожскаго казачества; на нихъ было множество хатъ и мазанокъ; жители были уже люди семейные и осѣдлые» [9]
с. Бабайківкас.XVIII ст.ПротовчанськаДніпропетровськаЦаричанськийс. Бабайківка [4]
с. Єлизаветівка1772ПротовчанськаДніпропетровськаПетриківськийс. Єлизаветівка [4]
с. Бригадирівкадо 1772ПротовчанськаДніпропетровськаПетриківськийзникло « Въ 1772 году, по распоряженію Коша запорожскаго, приходскія церкви—Бригадировская и Куриловская сняты съ своихъ неудобныхъ мѣстъ, перевезены и поставлены на другихъ болѣе удобныхъ мѣстностяхъ,—Бригадировская Свято-Покровская—въ слободахъ Лычковой, а Куриловская Свято-Георгіевская—въ слободѣ Петриковкѣ; причты и прихожане ихъ, пожелавшіе быть въ вѣдомствѣ Коша запорожскаго, также переведены въ означенныя новыя слободы; но многіе изъ поселянъ Бригадировскихъ и Куриловскихъ пожелали поселиться, вблизи стараго жилья, на мѣстѣ, недавно избранномъ и населенномъ уже ихъ же слобожанами.» [9]
ст.п. Курилівкас.XVIII ст.ПротовчанськаДніпропетровськаПетриківськийс. Курилівка [4]
с. Могилів1773ПротовчанськаДніпропетровськаЦаричанськийс. Могилів «Історії міст і сіл Української РСР»[22] вказує на існування хутору Могили у 1773 р., а Феодосій Макаревський зазначає, що 1773 р. машканці села Могилів вже клопотали про спорудження у селі церкви. [9]
с. Шульгівкас.XVIII ст.ПротовчанськаДніпропетровськаЦаричанськийс. Шульгівка [4]
с. Кам'янка1596ПротовчанськаДніпропетровськам. Дніпром. Дніпро
з. (Широке)с.XVIII ст.ІнгульськаДніпропетровськаШироківськийсмт Широке [4]
з. Сіромахис.XVIII ст.БугогардівськаДніпропетровськаШироківськийс. Миколаївка [4]
с. ПеревізкаXVIII ст.ІнгульськаХерсонськаБілозерськийМіцезнаходження достеменно невідомо Центр паланки [23]
с. Біла КриницяБугогардівськаХерсонськаВеликоолександрівськийс. Біла Криниця [23]
с. Давидів БрідІнгульськаХерсонськаВеликоолександрівськийс. Давидів Брід [23]
с. БлакитнеІнгульськаХерсонськаВисокопільськийс. Блакитне [23]
с. ОсокорівкаІнгульськаХерсонськаНововоронцовськийс. Осокорівка [23]
с. РаковаІнгульська [23]
з. Петрівка1738СамарськаЗапорізькаЗапорізькийсмт Балабине Село засноване наприкінці XVIII ст. на місці запорізького зимівника. «Съ 1738 года, по открытіи въ Хортицѣ русской таможни и по учрежденіи въ ней верфи для устройства русскихъ военныхъ судовъ, урочище Петровку занялъ семейный и осѣдлый народъ» [9]
сл. Кушугумівка1770СамарськаЗапорізькаЗапорізькийсмт Кушугум [4]
з. (Лукашеве)XVIII ст.КодацькаЗапорізькаЗапорізькийс. Лукашеве Село виникло наприкінці XVIII ст. на місці зимівника запорізьких козаків. [4]
сл. Мичурина ?КодацькаЗапорізькаЗапорізькийс. Виноградівка За часи запорожців на правому березі Дніпра, проти Вільного порога, була слобідка Мичурина, показана на «Плане части реки Днепра» 1780 року. [4]
з. Калінніка Лиска (Балка Карпата)XVIII ст.СамарськаЗапорізькаВільнянськийс. Преображенка За часів Запорізької Січі козак Лиско поставив на правому березі р. Конки великий зимівник (1772). Наприкінці XVIII ст. збіглі селяни, козаки і солдати заснували тут кілька поселень. Так бл. 1783 р.виник і Оріхів. [4]
з. (Жеребець/Таврійське)1745—1765СамарськаЗапорізькаОріхівськийс. Таврійське В 1770 р. тут розпочато будівництво Кряжевої фортеці, що входила до складу Дніпровської укріпленої лінії. Поблизу фортеці засновано хутір Жеребець, де мешкали відставні солдати та будівельники. [24]
з. Кузьми Бесараба ?СамарськаЗапорізькаВільнянськийс.Петро-Свистунове з 1779 [25]
з. Велегури ?СамарськаЗапорізькаВільнянськийс. Андріївка [25]
сл. Барвінкове1651ОрільськаХарківськаБарвінківськийсмт Барвінківка На горі Чумацькій була збудована дерев'яна фортеця з потайним ходом до води. Тут містився козачий дозір. Навколо слободи були запорізькі зимівники, які відігравали важливу роль в боротьбі з татарськими набігами. У 1760 році граф Капніст надіслав у Барвінкове 200 козаків з своїм утриманням. [4]
сл. Шебелинка1681ОрільськаХарківськаБалаклійськийсмт Шебелинка [4]
ст.п. (Грушуваха)к.XVII ст.ОрільськаХарківськаБарвінківськийс. Грушуваха Слобода Грушуваха заснована наприкінці XVII століття як козацький форпост [4]
с. Добровілляп.XVII ст.ОрільськаХарківськаБлизнюківськийс. Добровілля Перші згадки про Добровілля припадають на 30-ті рр. XVII століття. Село було засноване «служилими людьми» для охорони кордонів [4]
с. Зачепилівкак.XVII ст.ОрільськаХарківськаЗачепилівськийсмт Зачепилівка Точної дати заснування села не встановлено. За одними відомостями, Зачепилівка виникла в першій половині XVII ст. в результаті запорізької колонізації; за іншими — заснування села припадає на кінець XVII — початок XVIII ст., коли вихідці з Полтавського полку осіли хуторами по річках Орчику, Берестовій та Орелі. Серед селищ на річці Берестовій згадується і Зачепилівка. [4]
с. МиколаївкаXVII ст.ОрільськаХарківськаЗачепилівськийс. Миколаївка [4]
с. Мажаровес.XVIII ст.ОрільськаХарківськаЗачепилівськийс.Старе Мажарове [4]
с. Петрівкак.XVII ст.ОрільськаХарківськаКрасноградськийс. Петрівка З 1764 року село входить до складу Іванівської сотні Донецького пікінерського полку, який охороняв Українську укріплену лінію від татар. У вересні 1769 року татари напали на Петрівку і забрали в полон багато жителів [4]
с. Циглерівка1764ОрільськаХарківськаКрасноградськийс. Сосновка Соснівка виникла в 1764 р., коли підполковникові Курського полку фон Циглеру були відведені землі по річці Берестовій перед Українською укріпленою лінією. В його обов'язок входило створення на цих землях нових сіл. Одне з таких поселень було назване Циглерівкою. [4]
с. Єфремівка1730ОрільськаХарківськаПервомайськийс. Єфремівка [4]
с. Михайлівка1732ОрільськаХарківськаПервомайськийс. Михайлівка [4]
с. Одрадовек.XVII ст.ОрільськаХарківськаПервомайськийс. Одрадове [4]
с. Берека1675ОрільськаХарківськаПервомайськийБерека [4]
с. Олексіївка1731ОрільськаХарківськаПервомайськийс. Олексіївка Заснована Олексіївка в 1731 р. у зв'язку з спорудженням фортеці, яка входила до Української оборонної лінії. [4]
с. РоздолляXVII ст.ОрільськаХарківськаПервомайськийс. Роздолля [4]
х. Чернещина1756ОрільськаХарківськаСахновщинськийс. Багата Чернещина В «Описи хуторов и слобод, находящихся за Украинской линией» (1760 р.) вказується, що на р. Орілі в 1756 році було засновано хутір полтавського христовоздвиженського монастиря з трьома жителями. [4]
х. Мандрикик.XVII ст.КальміуськаДонецькам. Донецькоколиця м. Донецьк Заселення території нинішнього Донецька почалося наприкінці XVII ст., коли у верхів'ях ріки Кальміусу, на її правому березі, в урочищі Олександрівці осідали зимівниками і хуторами заможні січовики-запорожці разом зі своїми сім'ями і наймитами. Нижче по Кальміусу запорожець Мандрика заснував зимівник — Мандрикине. [4]
с. Ковпаковек.XVII ст.КальміуськаДонецькаАмвросіївськийс. Білоярівка Білоярівку засновано наприкінці XVII — на початку XVIII ст. Спочатку тут було с. Ковпакове, поблизу якого виникли села Іванівна та Олександрівка. У 1861 році 3 села злилися в одне. [4]
с. Брянцівкак.XVII ст.КальміуськаДонецькаБахмутськийм. Соледар В останній чверті XVII ст., коли в районі річки Бахмутки почали видобувати сіль, навколо соляних промислів виникло село Брянцівка. Першими його мешканцями були козаки Ізюмського полку й переселенці з північних областей України. [4]
м. Бахмут1571КальміуськаДонецькаБахмутськийм. Бахмут [4]
с. Калинівкап.XVII ст.КальміуськаДонецькаБахмутськийс. Калинівка [4]
с. КодемаXVII ст.КальміуськаДонецькаБахмутськийс. Кодема [4]
х. Ступкип.XVIII ст.КальміуськаДонецькаБахмутськийс. Іванівське Село виникло у XVIII ст. на базі хутора Ступки (або при річці Вершина Ближніх Ступок) і спочатку називалося Іванівкою. Въ 1731—1732 годахъ протопопъ Лукьяновъ на доходы со «Ступокъ» устроилъ въ Бахмутѣ Покровскую церковь [4]
15-та рота1754КальміуськаДонецькаБахмутськийс. Луганське Заснування села і походження його попередньої назви пов'язане з розміщенням у цій місцевості в 1754 році п'ятнадцятої роти Бахмутського гусарського сербського полку. Пізніше тут оселилися волохи, переселенці з Курської, Полтавської, Чернігівської і Харківської губерній. Серби, волохи та ін. поступово засвоїли українську мову, звичаї, побут і по суті злилися з місцевим населенням. [4]
1-ша рота1753КальміуськаДонецькаБахмутськийс. Серебрянка Засноване село у 1753 році як поселення першої роти пікінерського полку [4]
з. Андрія Салогуба1660СамарськаДонецькаВеликоновосілківськийс. Андріївка Андріївку засновано у 1660 р. на місці зимівника козацького старшини Андрія Сологуба. Або: "Здѣсь когда-то, въ дрѣвнейшія времена, сидели зимовникомъ чины и рабочіе запорожской гребной флотиліи; въ 1680 году здѣсь,…жила и скрывалась часть запорожской береговой стражи, т. е. Алексѣевской. … въ началѣ 1770 года всю эту мѣстность на огромномъ пространствѣ околичной земли занялъ абшитованный отставной воинскій старшина Андрей Салогубъ, открылъ здѣсь свой зимов-никъ, " [4]
з. Олексія ПетренкаXVII ст.СамарськаДонецькаВеликоновосілківськийс. Олексіївка «Мѣстность нынѣшней слободы Алексѣевки—одно изъ древнѣй-шихъ и извѣстнѣйшихъ запорожскому казачеству урочищъ, одно изъ старожитныхъ и стародавнихъ поселеній его» [9]
с. Майорськеп.XVIII ст.КальміуськаДонецькаВеликоновосілківськийс. Старомайорське [4]
с. Государів Байрак1754КальміуськаДонецькам.Горлівкапівнічна частина м. Горлівка Поселенці на території Горлівки з'явилися на поч. XVIII ст., коли запорізькі козаки засновували тут зимівники по річках. З 2-ї пол. XVIII ст. для несення прикордонної охоронної служби тут були оселені вихідці з Балкан. Сформовані з них 2 полки розселили ротами по хуторах. Так виникло і село Государів Байрак, де в 1754 р. стояла 9-а рота (нині у Калінінському районі Горлівки). Зимівники у балці Сухому Яру та в урочищі Жованому Лісі у 1776 р. злилися у слободу Зайцеве, південну частину якої назвали Микитівкою за ім'ям одного з жителів Микити Дев'ятилова. [4]
ур. Жований ЛісКальміуськаДонецькам.Горлівкапівнічне передмістя м. Горлівка Поселенці на території Горлівки з'явилися на поч. XVIII ст., коли запорізькі козаки засновували тут зимівники по річках. З 2-ї пол. XVIII ст. для несення прикордонної охоронної служби тут були оселені вихідці з Балкан. Сформовані з них 2 полки розселили ротами по хуторах. Так виникло і село Государів Байрак, де в 1754 р. стояла 9-а рота (нині у Калінінському районі Горлівки). Зимівники у балці Сухому Яру та в урочищі Жованому Лісі у 1776 р. злилися у слободу Зайцеве, південну частину якої назвали Микитівкою за ім'ям одного з жителів Микити Дев'ятилова. [4]
ур. Сухий ЯрКальміуськаДонецькам.Горлівкапівнічне передмістя м. Горлівка Поселенці на території Горлівки з'явилися на поч. XVIII ст., коли запорізькі козаки засновували тут зимівники по річках. З 2-ї пол. XVIII ст. для несення прикордонної охоронної служби тут були оселені вихідці з Балкан. Сформовані з них 2 полки розселили ротами по хуторах. Так виникло і село Государів Байрак, де в 1754 р. стояла 9-а рота (нині у Калінінському районі Горлівки). Зимівники у балці Сухому Яру та в урочищі Жованому Лісі у 1776 р. злилися у слободу Зайцеве, південну частину якої назвали Микитівкою за ім'ям одного з жителів Микити Дев'ятилова. [4]
ур. Житий ЯрКальміуськаДонецькам.Горлівкапівнічне передмістя м. Горлівка Поселенці на території Горлівки з'явилися на поч. XVIII ст., коли запорізькі козаки засновували тут зимівники по річках. З 2-ї пол. XVIII ст. для несення прикордонної охоронної служби тут були оселені вихідці з Балкан. Сформовані з них 2 полки розселили ротами по хуторах. Так виникло і село Государів Байрак, де в 1754 р. стояла 9-а рота (нині у Калінінському районі Горлівки). Зимівники у балці Сухому Яру та в урочищі Жованому Лісі у 1776 р. злилися у слободу Зайцеве, південну частину якої назвали Микитівкою за ім'ям одного з жителів Микити Дев'ятилова. [4]
ур. Залізна БалкаXVII ст.КальміуськаДонецькам.Горлівказахідне передмістя м. Горлівка «Въ 1696 и 1707 годахъ на речке Железной и въ балке Железной, при р. Кривомъ Торцѣ существовало нѣсколько зимовниковъ и хуторовъ запорожскаго казачества. ….Казакъ запорожецъ Прокопъ Дьяченко, въ 1770 году, занялъ всю эту мѣстность, завелъ здѣсь обширный зимовникъ, устроилъ въ немъ нѣсколько землянокъ и хатъ-мазанокъ» [9]
ст.п. ДружківкаXVII ст.КальміуськаДонецькам. Дружківкам. Дружківка У XVII ст. на Кривому Торці виник козацький сторожовий пост Дружківка. [4]
с. Золотий Колодязь1680СамарськаДонецькаДобропільськийс. Золотий Колодязь [4]
с. Криворіжжя1 пол.XVIII ст.СамарськаДонецькаДобропільськийс. Криворіжжя [4]
Олександро-Калиновес.XVIII ст.КальміуськаДонецькаКостянтинівськийс.Олександро-Калинове [4]
з. ГришіСамарськаДонецькаПокровськийс. Гришине Десь між 1780 і 1790 роками на території колишнього козацького зимівника виникла казенна слобода Гришине. [4]
с. Сергіївкак.XVII ст.СамарськаДонецькаПокровськийс. Сергіївка Заснування села відноситься до 1670—1690 рр. [4]
ур. Балка Холодна1750СамарськаДонецькаПокровськийсмт Гродівка [9]
з. Макєєвак.XVII ст.КальміуськаДонецькам.Макіївкам. Макіївка Наприкінці XVII ст. тут було займище, заснування якого, за народними переказами, приписується Макєєву. Перші писемні свідчення про село Макіївку датуються 1815 роком. [4]
х. (Нижня Кринка)XVII ст.КальміуськаДонецькам. Макіївкасмт Нижня Кринка [4]
с. Старомихайлівка1747КальміуськаДонецькаМар'їнськийсмт Старомихайлівка [4]
Крива Коса1750КальміуськаДонецькаНовоазовськийсмт Сєдове Заселення Кривої Коси почалося з 1750 року, коли тут виникли риболовецькі стани запорізьких і донських козаків [4]
с. Олександрівка1762ОрільськаДонецькаОлександрівськийсмт Олександрівка У 1762 р. землі, де заснували село, одержав від уряду генерал-поручик Норов [4]
х. (Степанівка/Кохове)XVIII ст.СамарськаДонецькаОлександрівськийс. Степанівка Заселення цієї місцевості належить до початку XVIII ст. Тоді тут стояли сторожові пости для захисту півдня країни від нападів турецьких і татарських загарбників. Після російсько-турецької війни 1768—1774 рр. ці землі одержав поручик Кох, курський поміщик. На цей час тут уже був безіменний хутір з 10 селянських хат з українським населенням. [4]
с. Іверськеп.XVIII ст.СамарськаДонецькаОлександрівськийс. Іверське [4]
с. Предтечевес.XVIII ст.ОрільськаДонецькаОлександрівськийс. Михайлівка [4]
сл. Покрово-Кирєєво1740КальміуськаДонецькаСтаробешівськийс. Кумачове [4]
сл. Олексіївка1770-тіКальміуськаДонецькам. Торезм. Торез Селяни з України стали першими жителями слободи Олексіївки, що виникла на території нинішнього міста на початку 70-х років XVIII століття. [4]
х. Авдіяс.XVIII ст.КальміуськаДонецькаЯсинуватськийм.Авдіївка [4]
с. Скотувата1772КальміуськаДонецькаЯсинуватськийсмт Верхньоторецьке Скотувата заснована на місці запорізького зимівника у 1772 р. [4]
ур. Ясенувате1690КальміуськаДонецькаЯсинуватськийм.Ясенувата «при урочищѣ Ясеноваткѣ, зимовникомъ и хуторомъ въ 1690 году, сидело нѣсколько отшельниковъ, абшитованныхъ запорожцевъ, занимавшихся пчеловодствомъ, скотоводствомъ и рыбальчествомъ» [4]
Кам'яний бродXVII ст.КальміуськаЛуганськам.Луганськм. Луганськ На лівому березі Лугані (нинішній Кам'янобродський район міста) і в селищі Вергунці (Жовтневий район міста) в XVII ст. жили запорізькі козаки [4]
с. ВергункаКальміуськаЛуганськам.Луганськм. Луганськ На лівому березі Лугані (нинішній Кам'янобродський район міста) і в селищі Вергунці (Жовтневий район міста) в XVII ст. жили запорізькі козаки [4]
с. Іванівка1770КальміуськаЛуганськаАнтрацитівськийсмт Іванівка Заснована Іванівка в 1771 р. полковником Штеричем. Спочатку являла собою типову поміщицьку садибу. В середині XIX століття стала торговим містечком [4]
с. Маломиколаївкап.XVIII ст.КальміуськаЛуганськаАнтрацитівськийсмт Маломиколаївка [4]
с. Микитівкак.XVII ст.КальміуськаЛуганськаАнтрацитівськийс. Микитівка [4]
ур. Мечетний Яр (з. Петра Довгаля)XVIII ст.КальміуськаЛуганськаАнтрацитівськийс. Красний Кут «балка Мечетна и балка Глубокій Яръ, при нынѣшнемъ Красномъ Кутѣ, изъ давнихъ лѣтъ, во всей подробности, извѣстны и знакомы были запорожскому казачеству. Тутъ сиделъ зимовникомъ абшитованный, отставной войсковый старшина, знаменитый Петръ Довгаль» [9]
ур. Глибокий ЯрXVIII ст.КальміуськаЛуганськаАнтрацитівськийс. Красний Кут «балка Мечетна и балка Глубокій Яръ, при нынѣшнемъ Красномъ Кутѣ, изъ давнихъ лѣтъ, во всей подробности, извѣстны и знакомы были запорожскому казачеству. Тутъ сиделъ зимовникомъ абшитованный, отставной войсковый старшина, знаменитый Петръ Довгаль» [9]
с. Яр Кам'яний1696—1730КальміуськаЛуганськам.Брянкам. Брянка У 1730 р. об'єдналось з с. Протік Гриценків у с. Лозову [4]
с. Протік Гриценків1707—1730КальміуськаЛуганськам.Брянкам. Брянка У 1730 р. об'єдналось з с. Яр Кам'яний у с. Лозову [4]
с. Лозова1730КальміуськаЛуганськам. Брянкам.Брянка Перші поселенці на території Брянки з'явилися в 1696 р. Вони заснували селище Яр Кам'яний. В 1707 р. неподалік від селища виник другий населений пункт, що дістав назву Протік Гриценків — за ім'ям сотника Гриценка; в 1730 році вони об'єдналися, утворивши село Лозову. [4]
с. Макарів Яр1660КальміуськаЛуганськаКраснодонськийс. Макарів Яр Перше поселення на території села виникло у 1660 р., коли за розпорядженням Запорізького кошу тут було розміщено частину Суходільського сторожового пікету. Близько 1738 р. на місці теперішнього села поселився колишній запорізький козак Макар Безрідний, побудувавши тут великий зимівник з багатьма землянками. В 1773 році поселення Макарів Яр, що виросло на місці зимівника, було передане як рангова дача сербському полковнику А. Г. Рашковичу [4]
Суходіл1650КальміуськаЛуганськаКраснодонськийс. Суходіл «Суходоль—селеніе древнѣйшее, земля стародавняя, старожитная…. Въ 1650 году здѣсь стояли запорожскіе пикеты, въ землянкахъ и зимовникахъ жило двѣ сотни запорожскаго казачества, для наблюденія за донскими казаками. Въ 1704 году въ балкѣ „Сухой“ о въ яру „Холодовомъ“ жило нѣсколько семействъ запорожскаго казачества» [9]
сл. Лисичий Байрак1710КальміуськаЛуганськам.Лисичанськ [4]
с. Білогорівка1720КальміуськаЛуганськас. Білогорівка [4]
с. Михайлівка1760Слов'яносербіяЛуганськас. Березівське [4]
с. Калинове (13 рота)1720КальміуськаЛуганськасмт Калинове Калинове засноване в 1720 році. В середині XVIII століття тут розміщувалася 13 рота Бахмутського гусарського полку, тому й село називали Тринадцятою Ротою [4]
с. Мирна Долина1773Луганськас. Мирна Долина [4]
с. Асесорське (Привільне)1695КальміуськаЛуганськам. Привілля [4]
сл. Ольхова (Успенка)1755Слов'яносербіяЛуганськаЛутугинськийс. Успенка З 1764 року село стало називатися Успенкою. [4]
с. Біле1705КальміуськаЛуганськаЛутугинськийсмт Біле [4]
с. Коноплянівкас.XVIII ст.КальміуськаЛуганськаЛутугинськийс. Георгіївка Перша згадка про селище відноситься до середини XVIII ст., тоді називалося Коноплянівкою, складалося з двох громад — Георгіївської та Богородицької [4]
с. ІлліріяXVII ст.КальміуськаЛуганськаЛутугинськийс. Іллірія [4]
с. Першозванівка1766ЛуганськаЛутугинськийс. Першозванівка [4]
сл. Луганчик1766Луганська [4]
с. Петро-Мар'ївка1765Луганськам. Первомайськм. Первомайськ [4]
с. Бугаївкас.XVIII ст.КальміуськаЛуганськаПеревальськийс. Бугаївка [4]
з. ХаркаXVII ст.КальміуськаЛуганськаПеревальськийсмт Михайлівка [4]
с. СелезнівкаXVII ст.КальміуськаЛуганськаПеревальськийсмт Селезнівка [4]
сл. Комишуваха1770КальміуськаЛуганськаПопаснянськийс. Комишуваха [9]
ст.п. (Підгірне)1740КальміуськаЛуганськаСлов'яносербськийм. Слов'яносербськ Перша згадка в історичних документах про існування сторожового поста, з зимівниками й хуторами на місці теперішнього Слов'яносербська відноситься до 1740 р. В 1753 р. сербами та іншими слов'янами тут було засноване село Підгірне. У Підгірному пізніше розміщувалась і 8-а рота Бахмутського полку [4]
с. Черкаський Брід1645КальміуськаЛуганськаСлов'яносербськийм.Зимогір'я Перших поселенців, запорізьких козаків, почав оселяти тут російський уряд у 1645—1647 рр. [4]
с. Жовтий Яр/9-та рота1700КальміуськаЛуганськаСлов'яносербськийс. Жовте Село засноване у 1700 році військовими поселенцями, яких оселив тут уряд для охорони південних кордонів російської держави. Перша назва — Жовтий Яр. У 1756 році тут була розміщена 9-та рота Бахмутського гусарського полку і назва села змінилася на Дев'яту Роту. [4]
с. Кримська Яма1725КальміуськаЛуганськаСлов'яносербськийс.Кримське Перші згадки про Кримське відносяться до 1725—1740 рр., коли відоме воно було під назвою Кримська Яма. Тут розміщалася 6-та рота Бахмутського полку. [4]
сл. Нижня1745КальміуськаЛуганськаСлов'яносербськийс. Нижне «На этой мѣстности, …, съ 1745 года, въ мирное и спокойное время, зимовниками и хуторами, въ землянкахъ и шалашахъ, постоянно жило нѣсколько семействъ людей малороссійской націи. Въ 1754 году, по распоряженію Шевича и Депрерадовичева, къ нимъ помѣщены на всегдашнее жительство православные иностранцы,— молдаване и волохи, въ числѣ ста самействъ. Соединившись вмѣстѣ, малоросы, молдоване и волохи, дружно начали благоустроять свою новую слободу, назвали ее слободою Низшею, Нижнею.» [9]
с. МиколаївкаXVII ст.КальміуськаЛуганськаСтанично-Луганськийс. Миколаївка [4]
з. Шовковий протік1680КальміуськаЛуганськаЛутугинськийс. Шовкова Протока «Въ 1680 году здѣсь сидело зимовниками и хуторами нѣсколько войсковыхъ старшинъ съ семействами, съ челядью и наймитами. Въ 1707 году урочище „Шолковый протокъ“ значится въ числѣ населенныхъ мѣстностей запорожскаго казачества» [9]
сл. Нижня1769КальміуськаРостовськаНеклинівськийс. Миколаївка
сл. Середня1769КальміуськаРостовськаНеклинівськийс. Троїцьке
сл. Верхня (Вища)1769КальміуськаРостовськаНеклинівськийс. Покровське
сл. Койсюг1769Ростовськам.Батайськм. Батайськ
сл. Кагальник1736РостовськаАзовськийс. Кагальник
сл. Черкаськ1569РостовськаАксайськийст.Старочеркаська
з. Батайське1769Ростовськам.Батайськм. Батайськ

Деякі населені пункти позначені як «села» (як згадуються у джерелах), яле здебільше села стали з'являтися на Запорожжі на завершальному етапі в північних регіонах (і особливо після ліквідації Січі і нововведень 1775 р.), і тут більшість населених пунктів, позначенних як «село», на 1775 р. були ще зимівниками.

Довідково
  • 1556 — утворення на Запорожжі на Томаківському острові першої Січі
  • 1572 — універсалом короля Сигізмунда II Авґуста утворене реестрове козацьке військо у складі 300 козаків
  • 1648 — 1709 — участь запорожців у Визвільній війні і наступних подіях; Запорожжя періодично потрапляє під контроль сусідніх держав (Польщі, Туреччини, Росії). На 1709 — під управлінням українського Гетьмана Івана Мазепи
  • 1687, 1689 — кримські походи московсько-українських військ
  • 1700-1721 — Велика Північна війна між Москвою і Швецією
  • 1709 — за підтримку Гетьмана Івана Мазепи і шведів за наказом московського царя Петра І Запорозьку Січ знищено, багатьох запорожців страчено, вцілілі втекли на пониззя Дніпра у турецькі володіння, де збудували нову Січ в Олешках.
  • 1710-1713 — Московсько-турецька війна
  • 1711 — внаслідок поразки Петра І у поході проти турок Москва передає контроль над Запорожжям Османській імперії, кордон пролягає між Оріллю і Самарой.
  • 1731 — початок спорудження Української оборонної лінії вздовж Орелі
  • 1734 — Лубенський договір: запорозькі козаки отримують певні права і повертаються на батьківщину, заснування Нової Січі на р. Підпільна. Визначення кордонів між запорозькими і мусульманськими володіннями.
  • 1735-1739 — Московсько-турецька війна
  • 1742 — утворення на північно-західних землях Запорожжя Архангелогородської сотні Миргородського полку; 1744 — Крилівської, 1748 — Цибулівської.
  • 1747 — визначення кордонів між землями запорозьких і донських козаків, внаслідок чого запорожці втратили право на території на схід від Кальміусу.
  • 1752-1753 — утворення на запорозьких землях іноземних військових поселень (провінцій) Нової Сербії та Слов'яносербії, а також Новослобідського козацького полку.
  • 1764 — з Новой Сербії та Новослобідського козацького полку створено Новоросійську губернію; ліквідація Гетьманського правління і утворення Малоросійської губернії на Лівобережжі.
  • 1768-1774 — Московсько-турецька війна
  • 1768-1769 — останні великі набіги кримських татар на українські землі.
  • 1770-1771 — будівництво по р. Конка та р.Берда (кордон з Кримським ханством) Дніпровської укріпленої лінії з низкою фортець.
  • 1775 — знищення московськими військами Запорозької Січі, ліквідація Вольностей Запорозьких і запровадження загальноросійських порядків на Запорожжі. Землі Запорожжя стали роздавати російським дворянам в «рангові дачі», саму територію розділиили між Новоросійською (Правобережжя) та новоствореною Азовською губерніями.

Див. також

Примітки
  1. Енциклопедія історії України.
  2. НЕХВОРОЩАНСЬКИЙ МОНАСТИР УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ. Енциклопедія історії України.
  3. https://www.libr.dp.ua/book.htm Архівовано 1 жовтня 2018 у Wayback Machine.; https://www.dnipro.libr.dp.ua/kraeznavstvo_istoriya_Dnepr_kozactvo
  4. Історії міст і сіл Української РСР (архівована копія). Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 8 червня 2019.
  5. Бугогардівська паланка. Библия для тебя.
  6. БОГДАНІВКА, ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОН, МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ. Історії міст і сіл Української РСР.
  7. БУГОГАРДІВСЬКА ПАЛАНКА. Енциклопедія історії України.
  8. ПРОГНОЇНСЬКА ПАЛАНКА.
  9. http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26
  10. Половица. Gorod.dp.ua.
  11. Диевка. Gorod.dp.ua.
  12. Материалы для историко-статистического описания Екатерин.Еп. Церкви и приходы XVIII столетия. Феодосий Макаревский 1880.
  13. 24. КОЗАЦЬКЕ ТАРОМСЬКЕ.
  14. https://okolo.dp.ua/interests/1704-j-osnovanie-taromskogo/%5Bнедоступне+посилання+з+вересня+2019%5D
  15. Карнаухівка – сторінка історії козацтва запорозького. Козацтво Запорозьке.
  16. http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26
  17. http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26 - Макаревский
  18. Яворницький Дмитро Іванович. Дніпрові пороги.
  19. Яворницький Дмитро Іванович. Дніпрові пороги.
  20. Яворницький Дмитро Іванович. Дніпрові пороги.
  21. http://ukrssr.com.ua/ Архівовано 7 травня 2016 у Wayback Machine.; http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26
  22. https://web.archive.org/web/20160507032027/http://ukrssr.com.ua/
  23. ІНГУЛЬСЬКА ПАЛАНКА. Інститут історії України.
  24. Яворницький Дмитро Іванович. Дніпрові пороги.
  25. Яворницький Дмитро Іванович. Дніпрові пороги.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.