Список дипломатичних місій Німеччини

Нижче представлений список дипломатичних місій Німеччини, яких наразі є 226. Німеччина має одну з найбільших мереж посольств в світі і має посольство майже у кожній країні світу. Також ця країна має 354 почесних консульства, які не вказані в цьому списку.

Дипломатичні місії Німеччини
Табличка, яку вішають на будівлі німецьких посольств.

Окрім власне інтересів Німеччини, деякі німецькі посольства представляють інтереси інших держав, які не мають власного посольства там, де є німецьке. Так, наприклад, німецькі посольства представляють інтереси Ізраїлю в країнах, де нема ізраїльського посольства (в основному Африка, Близький схід та Океанія). Також відповідно до законодавства Європейського Союзу німецькі посольства надають дипломатичну і консульську допомогу громадянам ЄС в тих країнах, де нема посольств рідної країни цих громадян. Окрім того, Посольство Німеччини в Північній Кореї разом із посольством Швеції також представляють інтереси багатьох країн західного світу.

Історія

В 1874 році Німеччина мала тільки чотири посольства: в Лондоні, Парижі, Відні та Санкт-Петербурзі, а також 14 непосольських представництв: в Афінах, Берні, Брюсселі, Ватикані, Вашингтоні, Гаазі, Константинополі, Копенгагені, Лісабоні, Мадриді, Пекіні, Римі, Ріо-де-Жанейро, Стокгольмі, сім генеральних консульств з дипломатичним статусом: в Александрії, Белграді, Будапешті, Бухаресті, Варшаві, Лондоні, Нью-Йорку та 37 консульств і віце-консульств. До 1914 року були відкриті ще п'ять посольств: в Вашингтоні, Константинополі, Мадриді, Римі та Токіо. На початку 20 ст. зовнішньополітичне відомство Німеччини почало активно реформуватися щоб захищати економічні та колоніальні інтереси Німеччини за кордоном, які з кожним роком зростали.

Після приходу до влади в Німеччині нацистів, штат зовнішньополітичного відомства Німеччини почав стрімко розростатися, створювалися нові посади та органи спеціально для членів НСДАП, а членів СС почали призначати в посольства як поліцейських аташе. Так під час керівництва Йоахіма фон Ріббентропа Рейхсміністерство зовнішніх справ Німеччини розрослось з 2665 робітників в 1938 році до 6458 в 1943 році, попри те що дипломатичні місії за кордоном закривалися внаслідок Другої світової війни.

Німецька повоєнна дипломатична мережа почалася із відкриттям в 1949 році в Парижі представництва Німеччини в Організації економічного співробітництва та розвитку. Наступного року були відкриті генеральні консульства Німеччини в Амстердамі, Афінах, Брюсселі, Лондоні, Нью-Йорку, Парижі, Римі та Стамбулі. До 1951 року ці представництва не були посольствами, а тільки вирішували економічні та консульські питання, оскільки Німеччина була розділена на чотири зони окупації і зовнішні відносини Німеччини належали до компетенції союзників. Західна Німеччина інтенсивно нарощувала мережу дипломатичних представництв і на момент об'єднання Німеччини в 1990 році ця мережа налічувала 214 дипломатичних представництв по всьому світу. Окрім того, об'єднана Німеччина успадкувала дипломатичні представництва Східної Німеччини.

Посольства і консульства

Європа

Азія

Північна Америка

Північна Америка

Африка

Посольства
Генеральні консульства

Австралія та Океанія

Представництва в міжнародних організаціях

Будівля представництва Німеччини в ООН в Нью-Йорку.

Країни де нема посольства Німеччини

Країни, в яких немає посольства Німеччини, підпадають під юрисдикцію найближчого посольства в іншій країні. Далі наведено список посольств, під юрисдикцію яких підпадають не тільки країна перебування, але ще й сусідні країни.

Колишні дипломатичні місії

Галерея

Посольства

Консульства

Посилання

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.