Фальшиві друзі перекладача

Перший варіант: слово з мови-предка набуває різних значень у процесі окремого розвитку мов-нащадків, значних розбіжностей у семантиці. Наприклад, англ. gift означає «дар», а нім. Gift — «отрута», англ. gifted — «обдарований, талановитий», а нім. giftig — «отруйний». Обидва слова походять від прагерм. *giftiz — «давання», «щось дане».

У процесі історичного розвитку мови може спостерігатися розширення, або навпаки звуження семантики слова. Іноді зберігається лише його денотативне значення, а конотаційне змінюється: так, в українській і російській мові слово жид колись було нейтральним, тепер вживається як дисфемізм[1], а пол. Żyd зберегло свою конотаційність, означаючи просто «єврей», «іудей», «юдей». Слово «негр» (від ісп. negro — «чорний») у багатьох мовах вважається нейтральним, але є образливим в англійській, зокрема, в США (нормативними вважаються слова Afro-American — «афроамериканець» або black — «чорний»).

У східнослов'янських мовах слова, похідні від праслов. *vonь, означають «поганий запах», «сморід», «смердіти» (укр. воняти[2], рос. вонять, вонь, вонючий), а в західнослов'янських (пол. woń, чеськ. vůně, словац. vôňa) вони є нейтральними, означаючи просто «запах» (у чеській voňavka означає «парфуми»). Це сталося внаслідок того, що в праслов'янській мові *vonjati означало «пахнути», а *vonь — «запах». Надалі значення його зсунулося у східнослов'янських діалектах, а в західнослов'янських залишилося первісним. У церковнослов'янській мові існують похідні від *vonь, які теж відбивають первісне нейтральне значення слова: благовоніє («пахощі»), благовонный («духмяний», «запашний») і зловоніє («сморід», пор. укр. зловонний[3], яке за походженням є церковнослов'янізмом). І навпаки, слово «запах» є нейтральним у східнослов'янських мовах, а в деяких західнослов'янських (чеськ. і словац. zápach) означає «неприємний запах».

У близькоспоріднених мовах слова спільного походження можуть набувати не просто різних, але й навіть протилежних значень. Наприклад, чеське і словацьке čerstvý означає не «черствий», а «свіжий»; пол. zapomnieć означає «забути», а рос. запомнить — «запам'ятати»; основне значення укр. запам'ятати — «утримати в пам'яті» (лише зрідка — «призабути»[4]), а російське запамятовать вживається виключно в значенні «призабути». Українське вродливий і польське urodliwy означають «гарний», «красний», а російське уродливый — навпаки, «потворний», «бридкий». Подібні протилежні значення слів у споріднених мовах можна розглядати як наслідок енантіосемії, а також як її окремий випадок.

При запозиченні слова з іншої мови може відбутися зміна його значення, і воно стане неточним відповідником слова-джерела. Нерідко нове значення походить від одного зі значень слова у мові-джерелі:

• Тюркське балык («риба») вживається в українській та російській мовах у значенні «просолена і пров'ялена спинка великої красної риби», «балик».
• Англійське old-timer («старик», «ветеран») запозичене в багато мов зі значенням «класичний автомобіль».
• Від англійського dry dock («сухий док», «портова споруда для ремонту суден, а іноді і їх будування») в українській походить слово док, хоча в самій англійській dock означає «пристань».

Останній випадок — випадкові збіги звучання слів. Частіше за все це трапляється у неспоріднених (чи віддалено споріднених) мовах: фін. pivo («долоня», «жменя») — чеськ. pivo («пиво»), угор. lány («дівчина») — укр. лань[5], яп. 山, «яма» («гора») — пол. jama («яма»), фр. côte («берег») — англ. cot («дитяче ліжечко») — пол. kot («кіт»), італ. cravatta, фр. cravate («краватка») — рос. кроватка («ліжечко»), лат. rana («жаба») — укр. рана.

У близькоспоріднених мовах співзвучність може бути чисто випадковою: наприклад, англ. mist («туман») і нім. Mist («гній») походять від різних прагерманських слів (англійське — від *mihstaz, німецьке — від *mihstuz), значення яких були різними. Інші приклади: рос. майка (одяг) і болг. майка («мати»), укр. булка і болг. булка («наречена»), пол. mecz («матч») і укр. меч, пол. piłka («м'яч») і укр. пилка.

У близькоспоріднених мовах випадкові збіги стаються іноді внаслідок позиційних фонетичних змін. Так, укр. кішка стало фонетично ідентичним (за винятком наголосу) рос. кишка («кишка»), а українське кіт — російському кит («кит») внаслідок фонетичних процесів у давньоруській мові: голосний [о] в словах кошька і котъ після занепаду редукованих [ъ] або [ь] перетворився на [і].

Румунський постфікс -ul — визначений артикль чоловічого роду однини (рум. omul — «людина в певному стані»). Та сама морфема в угорській — один із суфіксів для утворення прислівників (угор. magyar — «угорський», magyarul — «по-угорському»).

Службове слово la в західно-романських мовах (окрім португальської) — визначений артикль жіночого роду однини. У балкано-романських же мовах la — прийменник зі значенням напрямку («куди?»). Тому італ. la casa означає «будинок у певному стані», а рум. la casa — «у будинок», «до будинку». З іншого боку, порт. a — це й прийменник для позначення напрямку, і визначений артикль жіночого роду однини, у той час як в інших західно-романських мовах — тільки прийменник.

Фальшиві друзі перекладача також трапляються у системах письма різних мов, які використовують схожі абетки. Вони можуть спричинити викривлення у вимові і відтворенні (транскрибуванні) власних імен та варваризмів. Так, у писемностях на основі латинської абетки деякі літери і буквосполучення читаються по-різному:

• c — у більшості мов читається як [k], «к» (за винятком сполучень ce, ci, cy), у латинських абетках слов'янських мов — завжди як [t͡s] («ц»), у турецькій — [d͡ʒ] («дж»);
• ce — в анлійській, французькій, іспанській — «се», у німецькій — «це», в італійській — «че», в абетці латинської мови (класичне читання) — «ке», в абетці латинської мови (середньовічне і сучасне читання) — «це»;
• ci, cy — в анлійській, французькій, іспанській — «сі» («си»), у німецькій — «ці» («ци»), в італійській — «чі» («чи»), в абетці латинської мови (класичне читання) — «кі», в абетці латинської мови (середньовічне і сучасне читання) — «ці» («ци»);
• ch — в англійській і іспанській — [t͡ʃ] («ч»), іноді [k] («к»), у німецькій, польській, чеській, словацькій і абетках для кельтських мов, як правило — [x] («х»), у французькій, португальській і бретонській — [ʃ] («ш»), в італійській, каталонській, румунській — [k] («к»);
• ë — в албанській абетці — [ə], у більшості інших діере́зис означає те, що літера читається окремо, а не входить до дифтонга;
• ge — у більшості абеток «ґе», в англійській та італійській — «дже», у французькій та португальській «же»;
• gi, gy — у більшості абеток «ґі», в англійській та італійській — «джі» («джи»), у французькій та португальській «жі» («жи»), в угорській gy читається близько до «дь»;
• j — в англійській — [d͡ʒ] («дж»), у французькій і португальській — [ʒ] («ж»), у німецькій, італійській, абетках для слов'янських мов — [j] («й»), в іспанській — [x] («х»);
• s — у більшості мов — «с», але в угорській абетці — «ш», у німецькій перед голосними — [z] («з»), а перед приголосним — [ʃ] («ш»);
• sci — в англійській і французькій — «сі» (в англійській часто «сай»), в італійській — «ші»;
• sz — у польській — «ш», в угорській — «с»;
• x — у більшості абеток — «кс» (в англійській на початку слів [z]), в іспанській — [x] («х»);
• v — у більшості абеток — [v], у німецькій — [f] («ф»);
• w — в англійській і деяких інших абетках передає [w] («ў»), у більшості абеток — [v];
• z — в англійській, французькій, польській — «з», в італійській і німецькій — «ц»

Окрім того, можливо помилкове читання літер з діакритиками (зокрема, коли діакритики не підтримуються деякими текстовими редакторами). Так, č («ч») може бути прийнята за c («к»), š («ш») — за s («с»)[ком. 1].

В абетках на основі кирилиці розбіжності не так значні, але вони теж трапляються:

• г — в українській абетці передає дзвінкий гортанний фрикативний звук [ɦ], у білоруській передає дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний [ɣ], в інших кириличних абетках — дзвінкий м'якопіднебінний проривний [ɡ] («ґ»);
• е — в українській передає звуки [ɛ] (і його алофон [e]), у болгарській — [ɛ], у сербській вуковиці — [e], у російській, білоруській та деяких кириличних абетках для неслов'янських мов — [jе], «є» (у деяких запозиченнях читається як [e]);
• и — в українській абетці передає звук [ɪ], в інших кириличних абетках — звук [і];
• щ — в українській означає африкат [ʃt͡ʃ] («шч»), у російській — [ɕː] (довгий дуже м'який «ш»), у болгарській — [ʃt] (сполучення «шт»);
• ъ — у сучасній російській абетці вживається як знак роздільної вимови (відповідає українському апострофу), у болгарській — передає [ɤ] (точніше [ɤ̞]);
• Літера џ сербської вуковиці графічно схожа на «ц», але передає африкат [d͡ʒ] («дж»);
• Літеру ы, яка у білоруській та російській абетках передає звук «ɨ» (дещо схожий на український [и]), можна сплутати з українським буквосполученням ьї (ь+ї), наприклад, у словах «бальї», «у Болоньї»

Незнайомі з кириличним шрифтом можуть прийняти кириличні В, Н, Р, С, Х за схожі латинські B, H, P, C, X; окрім того, можливо змішання великої грецької Η з кириличною Н чи латинською H, малої грецької ν з латинською v тощо.

• арбу́з — не «гарбуз» (ты́ква), а «кавун»
• бескоры́стный — не «безкорисний» (бесполе́зный), а «безкорисливий», «некорисливий»
• брыла́стый — не «бриластий» (глы́бистый, глы́бчатый), а «варґатий», «губастий»
• буя́нить — не «буяніти» (бу́йно расти́), а «бешкетувати»
• ва́га — не «вага» (вес, тя́жесть), а «вагівниця для великих вантажів», а також «стельвага»
• валёк — «барок у кінському запрягу», «держак весла», «рубель», «праник», значення «вальок», «грудка глини із соломою» має тільки в південних діалектах
• век — «вік» тільки в значенні «століття», «доба», «тривалість життя». Ніколи «вік» у значенні «кількість прожитих років, місяців» (во́зраст)
• ве́реск — не «вереск» (визг), а «верес»
• весе́лье — не «весілля» (сва́дьба), а «веселощі»
• вило́к — не «вилка», «виделка», а «голівка капусти», «качан»
• волна́ — «хвиля», як застаріле — «вовна» (зазвичай шерсть, руно́)
• вре́дный — частіше «шкідливий» «вадливий», рідко — «вредний», «вередливий»
• годи́на — не «година» (час), а «час», «період» *Лиха́я годи́на — «лиха година»
• горе́лка — не «горілка» (во́дка, про українську зазвичай — гори́лка), а «пальник». *Горе́лки — гра «горюдуб», «гори-пень»
• го́род — «город» лише в значенні «місто». Ніколи — у значенні «овочевий сад» (огоро́д)
• го́рстка — не «горстка» (пучо́к), а «жменька»
• груз — не «груз» (ще́бень), а «вантаж»
• девяси́л — не «дев'ятисил» (колю́чник), а «оман»
• дере́вня — не «деревня» (лес, ва́льный лес), а «невелике село», «присілок»
• деря́ба — не «деряба» (со́йка), а «дрізд-омелюх»
• диви́ться — не «дивитися» (смотре́ть, гляде́ть), а «дивуватися»
• дово́льный — не «довільний» (произво́льный, доста́точный), а «задоволений», «вдоволений»
• дурно́й — «негарний», «поганий», рідко — «дурний»
• ело́зить — не «ялозити» (мусо́лить), а «вовтузитися, соватися», «повзати в різні боки»
• жа́ба — не «жаба» (лягу́шка), а «ропуха»
• жбан — «кінва, великий кухоль», тільки в деяких діалектах «джбан» (зазвичай кри́нка, кры́нка)
• забо́р — не «забора» (перека́т, забо́ра), а «огорожа, паркан», в іншому значенні «забір, забирання»
• заго́н — «загін» тільки в значенні «загорожа», «загінка», «обора». Ніколи «загін» в значенні «група» (отря́д)
• зано́за — «скабка», значення «заноза» має тільки в південних діалектах
• запа́мятовать — не «запам'ятати» (запо́мнить), а «призабути»
• запла́та — не «заплата» (пла́та, отпла́та, возме́здие), а «латка на одязі»
• злоде́й — не «злодій» (вор), а «лиходій»
• икра́ — не тільки «ікра», але й «литка»
• кали́тка — не «калитка» (мошо́нка), а «хвіртка». Але калита́ — «калита», «капшук».
• кача́лка — не «качалка» (ска́лка), а «гойдалка», «нафтова качалка», як розмовне — «спортзал для силової гімнастики». *Кре́сло-кача́лка — «крісло-гойдалка»
• ка́чка — не «качка» (у́тка), а «хитавиця».
• кло́чья — не «клоччя» (па́кля), а «клапті», «шмаття»
• кожа́н — не «кажан» взагалі (лету́чая мышь), а «пергач»
• конево́д — не «коновод» (конокра́д), а «коняр»
• коросте́ль — не «хоростіль» (водяно́й пастушо́к), а «деркач»
• коры́сть — не «користь» (по́льза), а «корисливість», «жадібність», як застаріле — «вигода», «користь», «прибуток»
• костёр — не тільки «костер», але й «багаття», а також «стоколос»
• коча́н — «качан» у сенсі «голівка капусти». Ніколи — «серцевина капусти» (кочеры́жка, кочеры́га), або «суцвіття кукурудзи» (поча́ток)
• кра́сный — «червоний», у народно-поетичному мовленні — «красний», «гарний» (зазвичай краси́вый)
• кру́пный — «крупний» лише в значеннях «крупний пісок», «крупна сіль», а також «великий», «дорідний» (кру́пные я́блоки). Ніколи — «крупний» у значенні «круп'яний» (крупяно́й), «крупкий» (крупи́тчатый)
• крыльцо́ — не «крильце» (кры́лышко), а «ґанок»
• куль — не «куль» (пучо́к, сноп), а «лантух», «великий мішок»
• кульба́ба — не «кульбаба» (одува́нчик), а «любочки»
• ла́ять — не «лаяти» (руга́ть), а «гавкати», «брехати»
• леса́ — не тільки «ліси», але й «риштування»
• ле́ска — «ліска» тільки в значенні «волосінь». Ніколи «ліска» в значенні «пліт», «плетена загорожа» (плете́нь)
• лист — «лист» лише в сенсі «аркуш», «листок рослини». Ніколи — у сенсі «послання» (письмо́)
• лоша́к — не «лошак» (лонша́к, лошня́к), а «ослюк, гібрид жеребця й ослиці»
• луг — «луг» лише в сенсі «лука». Ніколи — «луг» у значенні «розпарений попіл» (щёлок), чи «луг» у значенні «хімічна речовина» (щёлочь)
• лук — не тільки «лук», але й «цибуля»
• луна́ — не «луна» (э́хо), а «Місяць»
• малева́ть — не «малювати» (писа́ть карти́ны, рисова́ть), а «незграбно, грубо малювати». У сучасній російській мові вживається лише як пейоратив
• ма́сло — не тільки «масло» (сли́вочное масло), але й «олія» (расти́тельное масло), а також «мастило» (маши́нное масло, сма́зочное масло)
• ме́сто — не «місто» (го́род), а «місце». Але мещани́н — «міщанин» (це слово запозичене з польської)
• минда́лина — не тільки «мигдалина мозку» і «геологічна мигдалина», але й «мигдалик»
• нагиба́ть — не «нагибати»[6] (найти́), а «нагинати»
• на́глый — не «наглий» (скоропости́жный, неотло́жный, сро́чный), а «нахабний, зухвалий»
• напрасный — не «напрасний» (несправедливый; в іншому значенні — внезапный), а «марний, даремний». Але напраслина — «несправедливе звинувачення, наклеп»
• неде́ля — не «неділя» (воскресе́нье), а «тиждень». Але понеде́льник — «понеділок»
• не́жить — не «нежить» (на́сморк), а «нечиста сила», «живі мерці» (у північних діалектах), «немертві» (у сучасному фентезі)
• обсужда́ть — не «обсуджувати» (осужда́ть), а «обговорювати»
• ожо́г — «опік», як застаріле — «о́жог» (також ожиг, ожег)
• опа́ска — «опаска» лише в значенні «побоювання». Ніколи — «опаска» в сенсі «обв'язка», «обклейка» (обвя́зка)
• опе́шить — не «опішити» (спе́шить), а «сторопіти», «остовпіти»
• о́пыт — не «опит» (опро́с), а «дослід» (також экспериме́нт), «досвід»
• ора́ть — «репетувати», «волати», у північних діалектах — «орати» (у літературній мові — паха́ть)
• оса́да — не «осада» (поселе́ние, эта́ж), а «облога»
• остри́ца — не тільки «гостриця», але й «гострик»
• о́тповедь — не «відповідь» (отве́т), а «різка, рішуча відповідь», «відсіч»
• очути́ться — не «очутитися», «очутіти» (очну́ться), а «опинитися»
• па́сха — «Великдень», «сирна паска», як застаріле — «звичайна паска» (зазвичай кули́ч)
• па́шня — не «пашня» (хлеб, зерновы́е), а «рілля»
• пе́ньковый — не «пенькови́й» (пенёчный, пнёвый), а «прядив'яний», «зроблений з прядива»
• песо́чник — не птах «пісочник» (зуёк), і не рослина «пісочник» (звездча́тка), а птах «побережник», а також риба «пісочник»
• пита́ть — не «питати» (спра́шивать), а «живити». Пита́ние — не «питання» (вопро́с), а «харчування», «живлення»
• плохо́й — «поганий», «негодящий», у діалектах — «плохий», «немічний» (у літературній мові — не́мощный, дря́хлый)
• пове́трие — не «повітря» (во́здух), а «пошесть», «епідемія»
• пол — не «піл» (пола́ти), а «підлога», а також «стать»
• поло́вник — не «половник» у значенні «жабрій звичайний» (пику́льник обыкнове́нный), і не «половник» у значенні «стодола, засік для полови» (мяки́нник), а «ополоник»
• получа́ться — не «получатися» (сочета́ться, соединя́ться), а «виходити», «вдаватися»
• пото́чный — не «поточний» (теку́щий), а «потоковий»
• поча́ток — «качан кукурудзи», рідко — «початок» (зазвичай нача́ло)
• привива́ть — не «прививати» (прису́чивать), а «прищеплювати», «щепити»
• при́шва — не «пришва», а «передній навій», «дошка для набивання бортів човнів»[ком. 2]
• про́вод — не «провід» (руково́дство), а «дрот»
• про́звище — не «прізвище» (фами́лия), а «прізвисько»
• пруд — не «пруд» (пото́к, тече́ние), а «ставок»
• пря́тать — не «прятати, прибирати» (убира́ть), а «ховати»
• пыта́ть — «допитувати на тортурах», як застаріле — «питати» (зазвичай спра́шивать, расспра́шивать)
• ро́дина — не «родина» (семья́), і не «рідина» (жи́дкость), а «Батьківщина»
• россия́нин — «росіянин» тільки в сенсі «громадянин Росії», «мешканець Росії»; до середини XIX ст. — «росіянин» і в етнічному сенсі, а також «українець» (малороссія́нинъ) і «білорус». У сучасній мові не вживається у значенні «етнічний росіянин» (русский).
• ру́сский — «російський» (тільки щодо російського етносу), «росіянин» (тільки щодо російського етносу), «руський» у сенсі «житель Стародавньої Русі». Ніколи — у значенні «український», «староукраїнський» (у літературі до XX ст. і сучасних великодержавних публікаціях «русскими» йменуються всі східні слов'яни як етногрупи одного народу).
• рыба́лка — не «рибалка» (рыба́к), а «риболовля»
• свари́ть — не «сварити» (руга́ть), а «зварити»
• сва́ха — «сваха» тільки в значенні «жінка, яка займається сватанням, влаштуванням шлюбів». Ніколи — у значенні «мати або родичка одного з подружжя щодо батьків або родичів другого» (сва́тья)
• свет — «світло», також «світ» (звичайніше мир)
• сказ — не «сказ» (бе́шенство), а «оповідь» (наприклад, «Ура́льские ска́зы»)
• ска́лка — не «скалка» (ще́пка, лучи́на), а «качалка для тіста»
• скупа́ть — не «скупати» (искупа́ть), а «скуповувати»
• сло́вник — не «словник» (слова́рь), а «реєстр слів» (наприклад, словник словаря́, словник энциклопе́дии)
• случа́ться — не «злучатися» (соединя́ться), а «ставатися», «траплятися», «коїтися»
• сму́тный — не «смутний» (гру́стный, уны́лый), а «неясний, нечіткий, розпливчастий»
• спра́шивать — не «спрошувати» (приглаша́ть, запра́шивать), а «питати», «запитувати»
• стано́к — не тільки «станок», але й «верстат»
• сце́пливать — не «зціплювати» (сжима́ть, сти́скивать), а «зчіплювати»
• сыр — «сир» тільки в значенні «твердий сир». У сучасній мові не вживається в сенсі «свіжий сир» (тво́ро́г). Давнє його значення пам'ятає слово сы́рники («коржики із свіжого сиру», «сирники»)
• ток — не тільки «тік», але й «електричний струм». Ніколи — «ток», «течія» (тече́ние, пото́к)
• трави́ть — не «травити їжу» (перева́ривать), а «травити» у сенсі «вищавлювати», «цькувати», «труїти»
• трус — не «трус» (трясе́ние, о́быск), а «боягуз»
• ты́ква — не тільки «тиква» (буты́лочная тыква, тыква-горля́нка), але й «гарбуз»
• уро́дливый — не «вродливий» (краси́вый), а «потворний», «бридкий»
• усме́шка — не «усмішка» (улы́бка), а «посмішка», «глузлива усмішка»
• у́часть — не «участь» (уча́стие), а «доля», «талан»
• хлопчатая бумага — не «бавовняний папір», а «вата» (заст.). Відповідно хлопчатобумажный — не «бавовняно-паперовий», а просто «бавовняний»
• ча́йка — не «чайка» у літературному вживанні цього слова (чи́бис), а «мартин»
• час — «година», рідше — «час» (зазвичай вре́мя)
• челове́к — не «чоловік» (мужчи́на), і не «чоловік жінки» (муж), а «людина»
• че́люсти — не «челюсті» (у́стье пе́чи), а «щелепи»
• черепа́шка  — «маленька черепаха», «черепашеня». Ніколи — «черепашка» в значенні «мушля» (ра́ковина)
• чи́нный — не «чинний» (де́йствующий), а «поважний»
• чу́ю — «чую» лише в значенні «відчуваю», також «сприймаю нюхом». Ніколи — «чую» у значенні «сприймаю слухом» (слы́шу)
• шинкова́ть — не «шинкувати» (шинка́рствовать), а «шаткувати»
• щёголь — не «щиголь» у сенсі «птах» (щего́л) і не «щиголь» у сенсі «удар пальцями» (щелчо́к), а «чепурун, жевжик, франт»
• ще́пка — не «щіпка» (щепо́тка), а «тріска», «скалка»
• ю́бка — не «юпка» (же́нский кафта́н), а «спідниця»

• academic — не «академік» (academician), а «викладач»
• actual — не «актуальний» (relevant), а «справжній, дійсний», «реальний»
• adept — не «адепт» як прихильник чого-небудь (fan, worshiper), а «знавець, експерт», «умілець»
• ammunition — не «амуніція» (munition, equipment), а «боєприпаси»
• artist — не «артист» (performing artist, performer, artiste), а «митець, художник», «маляр»
• aspirant — не «аспірант» (postgraduate), а «претендент, кандидат»
• balloon — не «балон» (tank, gas cylinder), а «повітряна куля»
• barrel — не «барило» (cask), а «бочка», або «барель», або «дуло, ствол»
• behemoth — зазвичай не тварина «бегемот» (hippopotamus, hippo), а «чудовисько», «гігант» (як характеристика чогось)
• bra — не «бра» (sconce), а «ліфчик», «бюстгальтер»
• bucket — не «букет» (bouquet), а «відро»
• cabin — не «кабіна» (cockpit), а «каюта», «хижка, халупа, лігво, барліг», «салон»
• cabinet — не «кабінет» у значенні приміщення (office), а «невелика шафа, комод»; але «кабінет» у значенні «колегія керівників»
• caucasian — передусім не «кавказець», а «білий», «європеєць»
• chaise longue — не «шезлонг» (deckchair), а «кушетка», «отоманка»
• champion — не лише «чемпіон» як переможець, а також «поборник», «воїн, захисник»
• character — не «характер» (nature, pattern, spirit, temper), а «персонаж» або «знак письма», а також «тип»
• club — не лише «клуб», а також «довбня», «палиця»
• cottage — не «котедж» (house), а «невеликий сільський будинок» (a small house, especially in the country or in a village[7])
• cursive — не «курсив» (italics), а «скоропис», «письмо від руки», «рукопис»
• cymbals — не «цимбали» (cymbalum, про українські — tsymbaly), а «музичні тарілки»
• czapka — не «шапка» (cap, hat), а «шкіряний військовий шолом» (a leather military helmet of Polish origin[8])
• data — не «дата» (date), а «дані», «відомості»
• doze — не «доза» (dose), а «дрімота, дрімання»
• focus — «фокус» як зосередження чогось або «центр», але не в значенні «трюк» (trick)
• hymn — переважно «гімн» як хвалебний музичний твір, рідше як твір урочистий (також anthem)
• insult — не «інсульт» (stroke), а «образа», «удар»
• intelligent — не «інтелігент» (intellectual), а «розумний»
• invalid — передусім не «інвалід» (disabled person), а «недійсний», «непідхожий»
• lunatic — не «лунатик» (sleepwalker, somnambula), а «божевільний»
• magazine — не «магазин» (shop), а «журнал» в значенні періодичного видання, але не «журнал» як хронологія записів (journal)
• mammoth — не лише «мамонт», а й «велетенський»
• maradeur — не лише «мародер», а й «хуліган»
• marsh — не «марш» (march), а «болото», «драговина»
• master — не лише «майстер», а й «знавець», «володар», «магістр», а також «хазяїн, господар», «капітан торговельного судна», «учитель», «пан, панич»[9]
• match — не лише «матч», а й «сірник» або «пара» (до чого-небудь)
• mayor — не «майор» (major), а «мер, міський голова»
• militia — не «міліція» (police), а «ополчення», «ополченці, резервісти»
• morale — не «мораль» (morality), а «моральний стан»; «бойовий дух»
• nationality — не «національність» у сенсі «етнічна належність» (ethnicity, ethnic origin), а «громадянство», «підданство» (також citizenship)
• novel — не «новела» (short story), а «роман»
• occupation — не лише «окупація», а й «заняття», «професія»
• pathetic — не «патетичний», «пафосний» (grand, sublime), а «жалюгідний»
• prince — не лише «принц», а й «князь»
• prospect — не «проспект» як вулиця (avenue), а «перспектива»
• puzzle — не «пазл» (jigsaw puzzle), а «головоломка» взагалі
• quarter — не «квартира» (flat, apartment), а «чверть»
• receipt — не «рецепт» (кулінарний — recipe, медичний — prescription), а «квитанція»
• repetition — не «репетиція» (rehearsal), а «повторення»
• revision — «ревізія» як перевидання, поправка, але не як перевірка (inspection)
• rocket — «ракета» як літальний апарат, але не як зброя (missile)
• scenery — не «сценарій» (plot), а «пейзаж», «краєвид»
• scholar — не «школяр» (student, pupil), а «вчений»
• servant — не «сервант» (cupboard), а «слуга»
• silicon — не матеріал «силікон» (silicone), а хімічний елемент «кремній»
• specie — не «спеція» (spice), а «вид» як різновид чого-небудь
• stool — не «стіл» (table), і не «стілець» (chair), а «табурет»
• sympathy — не «симпатія» (affection), а «співчуття»
• talon — не «талон», а «кіготь», «пазур»
• tank — зазвичай не «танк» (panzer), а «бак», «цистерна»
• troops — не «трупи» (cadavers, corpses), а «війська»
• tunic — не лише «туніка», а й «мундир»
• turkey — не «Туреччина» чи «турка», а «індик»
• urn — «урна» як посудина, але не урна для голосування (ballot box) або сміттєва урна (dustbin, trashcan, garbage can)
• velvet — не «вельвет» (velveteen, corduroy), а «оксамит»
• wagon — не «вагон» (railcar, coach, carriage), а «кибитка»

• abat — не «абат» (abbé), а «потрух», «забій худоби», як застаріле — «злива»
• apparat — не «апарат» (appareil), а «парадність». *habit d'apparat — «парадне вбрання»
• appareil — не «апарель» (rampe, passerelle), а «апарат», «прилад», «пристрій». *appareil-photo — «фотоапарат»
• arc — не тільки «арка» (arche), але й «лук», «дуга»
• as — не тільки «ас», але й «туз»
• ballon — «м'яч», «повітряна кулька» (ballon de baudruche), «повітряна куля», «аеростат» (aérostat), «колба». Ніколи — «газовий балон» (bouteille à gaz)
• bande — не тільки «банда» (gang), але й «загін» (troupe, compagnie); а також «стрічка» (cordon), «штаба», «бинда», «смуга»
• banderole — не «бандероль» (colis), а «розтяжка», «транспарант», «вимпел»
• banc — не «банк» (banque), і не «банка» (pot, bocal, bidon), а «лавка», також «банка», «обміліна» (banc de sable)
• bassin — «таз», «миска», «річковий басейн», «геологічний басейн», рідко — «плавальний басейн» (зазвичай piscine)
• bassine — не «басейн» (piscine), а «таз», «миска», «макітра»
• bokal — не «бокал» (coupe), а «слоїк», «скляна посудина»
• bras — не «брас» (brasse) і не «бра» (applique murale), а «рука» (від плеча до п'ястка)
• bulbe — не «бульба» (tubercule), а «цибулина»
• caban — не «кабан» (sanglier), а «плащ з каптуром», «штормівка»
• cabane — не «кабан» (sanglier), а «буда», «хижа», «барліг»
• cadet — не тільки «кадет», але й «молодший»
• canon — не тільки «канон», але й «гармата», «ствол»
• ciboulette — не «цибуля» взагалі (ognion), а «цибуля-трибулька»
• chaise longue — не «шезлонг» (chaise transat, transat), а «кушетка», «отоманка»
• champignon — не «шампіньйон», «печериця» (champignon de Paris, champignon de couche), а «гриб» взагалі
• chandail — не «сандаля» (sandale), і не «шандал» (bougeoir, chandelier), а «светр»
• chanson — не «шансон», а «пісня»
• char — не «шар» (couche), а «віз»
• charette — не «карета» (carosse), а «візок»
• chiffon — не «шифон» (mousseline), а «ганчірка»
• corps — не тільки «корпус», але й «тіло»
• couche — не «куш» (pincée, lot), а «шар», «постільна білизна», «підгузок»
• couchette — не «кушетка» (chaise longue), а «суднова койка» (також banette)
• échelon — не тільки «ешелон», але й «щабель», «ланка», «рівень», «ранг»
• effectif — не «ефективний» (efficace), а «особовий склад»; «продуктивний», «дійсний», «наявний»
• fougère — не «фужер» (flûte), а «папороть»
• gerbe — не «герб» (armoiries, armes, blason), а «сніп»
• gourmand — не «гурман» (gourmet), а «ласун»
• hôtel — не тільки «готель», але й «великий приватний будинок», «особняк». *hôtel de ville — «ратуша»
• journal — не «журнал» (revue, magazine), а «газета», також «щоденник», «судновий журнал» (journal de bord)
• laine — не «льон» (lin), а «вовна»
• lieu — не «льє» (lieue), а «місце»
• lieutenant — не тільки «лейтенант», «поручик», але й «помічник», «заступник»
• lilas — не «лілія» (lis), а «бузок»
• limon — не тільки «лимон» (зазвичай citron), але й «мул», «суглинок», «твань»
• lin — не «лин» (tanche), а «льон»
• liste — не «лист» (lettre), а «список»
• loup — не «лупа» (loupe), а «вовк»
• loutre — не «лотр» (gredin, canaille, coquin, brigand, méchant), а «видра»
• maçon — не тільки «масон» (зазвичай francmaçon), але й «муляр», а також «каменяр»
• maison — не «масон» (maçon), а «будинок»
• moule — не «мул» у сенсі «меск» (mule), і не «мул» у сенсі «грязь», «твань» (limon), а «мідія», а також «формочка для випікання»
• ordinateur — не «ординатор» (clinicien, praticien, médecin traitant), а «комп'ютер»
• parasol — «парасолька від сонця», «пляжна парасоля», ніколи — «дощова парасолька» (parapluie)
• partisan — не тільки «партизан», але й «прихильник», «прибічник», «поборник»
• pas — не «пас» у сенсі «пояс» (ceinture), не «пас» як технічний термін (courroie), не «пас» у спортивних іграх (pass, passe), а «крок», «хода»; також вживається як складова заперечного звороту: il ne sait pas parler ukrainien correctement — «він не вміє як слід говорити українською»
• perron — не «перон» (quai), а «ґанок», «зовнішні сходи будинку»
• pigeon — не «піжон» (dandy), а «голуб»
• porte-feuille — «портфель цінних паперів», «гаманець для паперових грошей», «портфоліо». Ніколи — «шкільний портфель» (cartable, sacoche)
• porte-monnaie — «гаманець для монет», «калитка», «капшук», ніколи — «портмоне», «гаманець для паперових грошей» (porte-feuille)
• roulette — не «рулет» (roulade), а «рулетка» (у сенсі гри), а також «коліщатко». Ніколи — «рулетка», «мірна стрічка» (mètre ruban, ruban à mesurer)
• rousse — не «російський» або «руський» (russe), а «руда», «рудоволоса» (жіночий рід від roux), а також «поліція» (жарг.), «ментура»
• royal — не «рояль» (piano à queue), а «королівський», у деяких контекстах — «царський»
• sale — не «сальний» (sébacé, de suif, suiffeux, graisseux, gras), а «брудний». *sale blague — «сальний жарт» (неточна калька, правильніше — «брудний жарт»)
• serpe — не «серп» (faucille), а «садовий ніж»
• tambour — «барабан», «барабанщик», «циліндр»; значення «тамбур», «прихожа», «передпокій» має тільки в Квебеку (в інших франкомовних землях vestibule, antichambre)
• tas — не «таз», «тазик» (bassin, bassine) і не «таз» (pelvis), а «купа», «стос»
• tasse — не «таз», «тазик» (bassin, bassine) і не «таз» (pelvis), а «чашка»
• terrain — не «терен» у сенсі «місцевість» (territoire, espace, zone) і не «терен» (prunellier), а «поле», «майданчик», «ділянка»
• tour — не «дикий бик», «тур» (aurochs, auroch), а «тур», «знак», «раунд», «тура», а також «вежа», «башта», «трюк» (tour de force, tour de magie)
• velours — не «велюр» (velours de soie, velours de laine, velours de chanvre; feutre taupé — як сорт фетру), а «оксамит»
• ventouse — не тільки «вантуз», але й «медична банка», «присосок», «витяжка з вигрібної ями»
• vitrage — не «вітраж» (vitrail), а «віконне скло», «шибки»

• angielski — не «ангельський» (anieli, anielski), а «англійський»
• arbuz — не «гарбуз» (dynia), а «кавун»
• bajka — не тільки «байка», але й «казка» (baśń, bajka magiczna)
• baretka — не «маленький бар», а «орденська планка»
• bęben — не «бубон» (bębenek baskijski, tamburyn, tamburyno), а «барабан»
• bidło — не «бидло» (bydło), а «ляда ткацького верстата»
• błąd — не «блуд» (cudzołóstwo), а «помилка»
• bohater — не «богатир» (mocarz), а «герой»
• broń — не «бронь», «броня» у сенсі «панцир» (pancerz) і не «бронь» у сенсі «резервація» (rezerwacja), а «зброя»
• bufet — «буфет» у значенні «їдальня», «закусочна», а також «прилавок» (також kontuar, lada, stragan). Ніколи — «буфет» у значенні «шафа» (kredens)
• celnik — не «цільник»[10] (plaster), а «митник»
• celny — не «цільний», «суцільний» (jednoczęściowy), а «влучний»[ком. 3] чи «митний»
• celować — не «цілувати» (całować), а «цілитися, візувати»
• chwila — не «хвиля» (fala), а «мить», «момент» іноді «хвилина» (зазвичай minuta)
• ciąża — не «тяжа» (ciężar, obciążenie, brzemię), а «вагітність, тяж»
• cieśnina — не «тіснина» (wąwóz), а «протока»
• córka — не «цурка» (klocek), а «дочка», «донька»
• chwast — не «хвіст» (ogon), а «бур'ян», а також «китиця»
• chwost — не «хвіст» (ogon), а «китиця»
• czaszka — не «чашка» (filiżanka), а «череп»
• człowiek — не «чоловік» (mężczyzna), а «людина»
• ćwiek — не тільки «цвях» (великий теслярський або маленький шевський), але й «шпилька», «шип на одязі»
• dynia — не «диня» (melon), а «гарбуз»
• dywan — не «диван» (sofa, kanapa), а «килим»
• garbus — не «гарбуз» (dynia), а «горб» (garb)
• giez — не «ґедзь» (bąk, ślepak), а «овід»
• gniot — не «гніт» (ucisk, prasa, jarzmo) і не «ґніт» (knot, lont), а «невдача, непотріб, пшик»
• gomółka — не «гомілка» (goleń), а «грудка» або «головка сиру»
• graty — не «ґрати» (krata, ruszt), а «пиломатеріали», «мотлох»
• gromada — не «громада» (społeczność, gmina), а «зграя», «скупчення»
• grzbiet — «гребінь», «спина», «дорсальна сторона», «корінець книжки», «гірський хребет». Ніколи — «спинний хребет» (kręgosłup)
• gwiazda — не «гвіздок» (gwóźdź), а «зірка», «зоря», «звізда»
• hutnictwo — не «гутництво» (szklarstwo), а «металургія»
• jętka — не «ятка» (stragan), а «бантина»
• język — не тільки «язик», але й «мова»
• kazać — не «казати» (mówić), а «наказувати»
• kit — не «кіт» (kot), і не «кит» (wieloryb), а «замазка»
• kolejka — не тільки «колія», але й «черга»
• kolejny — не «колійний» (kolejowy), а «наступний», «послідовний»
• koleśnica — не «колісниця» (rydwan), а «колісний передок плуга, колішня»[ком. 4]
• kończyna — не «кончина» (śmierć), а «кінцівка»
• kraina — не «країна» (kraj), а «область»
• kraj — «країна», «край» у сенсі «земля», рідко «край» у сенсі «кінець» (skraj, kraniec, koniec, krawędź)
• krowa — не «кров» (krew), а «корова»
• krzesło — не «крісло» (fotel), а «стілець»
• król — не «кроль» (crawl), а «король», у деяких контекстах — «цар», рідко — «кріль» (зазвичай królik)
• kwas — не тільки «квас» (kwas chlebowy), але й «кислота»
• laska — не «ласка» (łaska), а «прут», «лозина», «ліска»
• leczyć — не «лічити» (liczyć, kalkulować, rachować), а «лікувати»
• liczba — не «лічба» (liczenie), а «число»
• los — не «лось» (łoś) і не «лес» (less), а «доля», «талан», «жереб»
• łyżwy — не «лижі» (narty), а «ковзани»
• marka — «товарна марка», «марка автомобіля», «якість продукту», як застаріле — «поштова марка» (зазвичай znaczek pocztowy)
• marzenie — не тільки «марення», але й «мрія»
• matka — «мати» (іменник), «бджолина матка», «настоятелька», «самиця», ніколи — «жіноча матка» (macica), або «маточка» (słupek)
• mecz — не «меч» (miecz), а «матч»
• mieć — не «меч» (miecz), а «мати» (дієслово)
• miłość — «кохання», «любощі», рідко «милість» (зазвичай miłosierdzie, łaska, litość)
• motłoch — не «мотлох» (rupiecie, chłam, graty), а «юрба»
• naczynie — не тільки «начиння», але й «посуд» взагалі, «посудини», «судини». Ніколи — в значенні «знаряддя, інструмент» (narzędzie)
• nietoperz — не конкретно «нетопир» (karlik), а «кажан» узагалі
• niewidomy — не «невідомий» (nieznany, niewiadomy), і не «невидимий» (niewidzialny), а «невидющий»
• obóz — не «обоз» (konwój), а «табір»
• oddział — не тільки «відділ» (зазвичай dział, wydział, przedział), але й «загін», «формування» (oddział wojskowy)
• ogniwo — не «огниво», «кресало», а «кільце ланцюга», «ланка»[ком. 5]
• ogon — не «вогонь»[ком. 6] (ogień), і не «огон», а «хвіст»
• ogród — не тільки «горо́д» (ogród warzywny), але й «сад»
• ołów — не «олово» (cyna), а «свинець»
• oś — не «ось» (oto, ot), а «вісь»
• owad — не «овід» (giez), а «комаха» взагалі
• owoc — не «овоч» (warzywa), а «плід», «фрукт»
• pamiętnik — не «пам'ятник» (pomnik), а «щоденник»
• państwo — не тільки «панство», але й «держава», ще й «родина» (państwo Kowalskich — «родина Ковальських»)
• papieros — не тільки «папіроса», але й «сигарета»
• parobek — не «парубок» (chłopak), а «батрак, наймит»
• patrzeć — не «патрати» (patroszyć), а «дивитися»
• pieniądz — не тільки «пенязь», але й «гроші»
• pierogi — не «пироги» (ciasta), а «вареники»
• piłka — не тільки «пилка», але й «м'яч»; piłkarz — не «пиляр» (piłarz), а «футболіст» (piłkarz nożny), «гандболіст» (piłkarz ręczny) або «волейболіст» (piłkarz siatkowy)
• pisarz — передусім «письменник», рідко «писар», «писець» (urzędnik)
• płazy — не «плазуни» (gady), а «земноводні»
• płeć — не «плече» (ramię), а «стать»
• plecy — не «плечі» (ramiona), а «спина»
• płyta — не тільки «плита», але й «пластинка, платівка» *płyta gramofonowa — «грамплатівка»
• podatny — не «податний» (podatkowy), а «піддатливий»
• pogrzeb — не «погріб» (piwnica, loch), а «поховання, похорон»
• pojazd — не «поїзд» (pociąg), а «транспортний засіб» взагалі
• półka — не «пілка», а «полиця»[ком. 7]
• potoczny — не «поточний» (bieżący), а «звичайний, щоденний, повсякденний»
• poturbować — не «потурбувати» (pofatygować, przeszkodzić), а «побити, відлупцювати»
• powieść — не тільки «повість», але й «роман»
• praska — не «праска» (żelazko), а «маленький прес»
• przypadek — не «припадок» (napad, atak, paroksyzm), а «відмінок», а також «випадок»[ком. 8]
• przyszły — не тільки «прийшлий», але й «майбутній»
• puszka — не «пушка» (armata), а «металева банка», «бляшанка», «коробка»[ком. 9]
• rosół — не «розсіл» (roztwór soli, marynata), а «бульйон»
• rydwan — не тільки «ридван», але й «колісниця»
• składka — не «складка» (fałd), а «внесок»
• sklep — не «склеп» у сенсі «гробниця» (krypta, grobowiec), і не «склеп» у сенсі «льох» (piwnica, suterena), а «магазин», «крамниця»
• słynny — не «слинний» (ślinowy), а «відомий», «знаменитий»
• spółkować — не «спілкуватися» (komunikować, obcować), а «мати статеві зносини, злягатися»
• sprawdzić — не «справдити» (realizować), а «перевірити, переконатися»
• stos — не тільки «стіс» (також plik), але й «багаття»
• strata — не «страта» (egzekucja, stracenie), а «збиток, втрата, витрата»
• stracić — не тільки «стратити» (зазвичай pokarać śmiercią), але й «втратити»
• strop — не тільки «строп», але й «стеля»
• strzelba — не «стрільба» (strzelanie), а «рушниця»
• stryczek — не «стрічка» (wstążka), а «зашморг»
• świt — не «світ» (świat), а «світанок»
• szary — не «шари» (warstwy, sloje), а «сірий»
• szczegół — не «щиголь» (szczygieł), а «деталь, подробиця»
• szczęka — не «щока» (policzek), а «щелепа»
• szczyt — «вершина гори», «пік» (godziny szczytu — «години пік»), «щипець», як застаріле — «щит» (зазвичай tarcza)
• sztuka — не тільки «штука», але й «мистецтво», а також «п'єса»
• szyna — не «колісна шина» (opona), і не «комп'ютерна шина» (magistrala), а «залізнична рейка», «медична шина», «шинопровід» (szyna prądowa)
• śruba — не «шуруп» (wkręt), а «болт», «гребний гвинт»
• tabor — «циганський табір», «технічний парк», «вагенбург», «військовий обоз», ніколи — «табір» (obóz)
• talerz — не «талер» (talar), а «тарілка»
• tańszy — не «тонший» (cieńszy), а «дешевший»
• trzon — не «трон» (tron), а «основа, корінь, ядро, основна частина»
• trzonek — не «маленький трон», а «держак, руків'я»
• udział — не тільки «уділ», але й «участь», «доля» (також los) *brać udział — «брати участь»
• urok — не «урок» (lekcja), а «чарівливість», «чари». uroczy — «чарівливий»
• wąż — не «вуж» (zaskroniec), а «змія»
• włoski — не «волоський» (wołoski), а «італійський». Відповідно Włoch — не «волох» (Wołoch), а «італієць»
• wniosek — не «внесок» (składka, wkład), а «висновок, умовивід»
• wróbel — не «рубель», а «горобець»
• wyspa — не «віспа» (ospa), а «острів»
• zasób — не «засіб» (środek), а «ресурс»
• zawód — не «завод» (fabryka), а «професія», «фах» *zawody — «змагання»
• zbrodnia — не «збрід» (motłoch), а «злочин»
• zbroja — не «зброя» (broń), а «обладунок»
• zbyt — не «збиток» (strata, szkoda, ubytek), а «збут», а також «надто»
• że — «що» (як сполучник), іноді «же» (iż, bo, ponieważ, więc)
• zły — не тільки «злий», але й «поганий» *zła ocena — «погана оцінка»
• znaczek — не тільки «значок», але й «поштова марка» (znaczek pocztowy)
• żołądek — не «жолудь» (żołądź), а «шлунок»
• związek — не тільки «зв'язок», але й «союз», «спілка» *Związek Radziecki — «Радянський Союз»
• zwierzę — «тварина» (як представник царства тварин); «тварина» (як істота, що не є людиною), рідко «звір'я»
• żyletka — не «жилетка» (kamizelka), а «лезо безпечної бритви»

• булка — не «булка» (пшеничен хляб), а «наречена»
• година — не «година» (час), а «рік»
• гора — не «гора» (планина), а «ліс»
• град — не тільки «град» (зазвичай градушка), але й «місто», «город», «град»
• градина — не «градина» (градово зърно), а «город», «сад»
• диня — не «диня» (пъпеш), а «кавун»
• дума — «слово» чи «дума як поетичний твір». Ніколи — в сенсі «думка» (мисъл)
• извор — не «ізвір»[ком. 10] (дере), а «джерело»
• иськам — не «шукаю», «ськаю»[ком. 11] (търся), а «хочу»[ком. 12]
• къщ — не «кущ» (храст), а «будинок»
• лайка — не «лайка» (псувня, ругатня, попържня), а «ромашка»
• майка — не «майка» (потник), а «мати»
• планина — не тільки «полонина», але й «гора», «гірська країна»
• подлога — не «підлога» (под), а «медичне судно»
• час — не «час» (време), а «година»
• ягода — не тільки «ягода» взагалі, а частіше «суниці»

• брдо/brdo — не тільки «бердо», але й «пагорб»
• бу̏ква/bȕkva — не «буква», «літера» (слово/slȍvo), а «бук»
• година/godina — не «година» (сат/sat), а «рік»
• до'мовина/dòmovina — не «домовина» (лије̑с/lijȇs; ле̑с/lȇs), а «батьківщина»
• кревет/krevet — не «креветка» (шкампи/škampi), а «ліжко»
• ле̑с/lȇs — не тільки «лес», але й «труна» (екавська вимова)
• лије̑с/lijȇs — «труна» (єкавська вимова), як діалектне — «ліс» (зазвичай шума/šuma)
• о̏лово/ȍlovo — не «олово» (ка'лај/kàlaj), а «свинець»
• право/pravo — «прямо», «правильно», а також «право» у значенні «юриспруденція», «претензія». Ніколи — у значенні «праворуч» (десно/dȅsno)
• разбоj/razboj — не «розбій» (разбојништво, пљачкање, харање), а «ткацький верстат», а також «паралельні бруси»
• реч/rȇč — не «річ» (ствар/stvȃr), а «слово»
• речник/rečnik — не «речник» (заштитник/zaštitnik, поборник/pobornik, представник/predstavnik), а «словник»
• се̏дница/sȅdnica — не «сідниця» (задњица/zadnjica), а «засідання», «сесія»
• синовац/sinovac — не «син» (син/sin), а «племінник, небіж»
• сло̏во/slȍvo — не «слово» (реч/rȇč), а «літера», «буква», а також «промова»

• izvor — не «ізвір»[ком. 10] (vododerina), а «джерело»
• lipanj — не «липень» (srpanj), а «червень»
• listopad — не місяць «листопад» (studeni), а «жовтень»
• pogon — не «погон» (naramenica, epoleta), а «привод» чи «обладнання»
• srpanj — не «серпень» (kolovoz), а «липень»
• travanj — не «травень» (svibanj), а «квітень»

• baňka — не зменш. до «баня» (báň), і не «банка» (sklenice), а «колба»
• batoh — не «батіг» у значенні «пуга» (bič), і не «батіг» у значенні «стебло рослини» (výhonek), а «рюкзак»
• bezcenný — не «безцінний» (moc drahý), а «малоцінний»
• blesk — не «блиск» (lesk), а «блискавка»
• buchta — не «бухта» (záliv), а «солодка сайка»
• bulka — не «булка» (houska), а «пухирець», «ґуля»
• bydlo — не «бидло» (nevzdělaný), а «буття»
• čárka — не «чарка» (sklenka, sklenička), а «кома» в значенні «розділовий знак»
• čerstvý — не «черствий» (zatuchlý, tvrdý, otrlý), а «свіжий» (наприклад, čerstvý chléb — «свіжий хліб»)
• červenec — не «червень» (červen), а «липень»
• čichat — не «чхати» (kýchat), а «нюхати»
• dělo — не «діло» (případ), а «гармата»
• děvka — не «дівка» (dívka), а «дівчина легкої поведінки», «повія»
• divák — не «дивак» (podivín), а «глядач»
• dílo — не «діло», а «творіння», «витвір» (наприклад, umělecké dílo — «твір мистецтва»)
• dobytek — не матем. «добуток» (součin), а «худоба»
• dóm — не «дім» (dům), а «кафедральний собор», «купол»
• druh — не «друг» (přítel), а «вид», «різновид» (наприклад, druzi práce — «види роботи»)
• hodně — не присл. «гідно» (důstojně), а «багато»
• holka — не «голка» (jehla) і не «холка» (kohoutek), а «дівчина» (також děvče, dívka)
• horký — не «гіркий» (hořký, trpký), а «спекотний»
• housle — не «гуслі» (gusli), а «скрипка»
• chodba — не «ходьба» (chůze), а «коридор»
• chudoba — не «худоба» (dobytek, skot), а «бідність»
• chutný — не «хуткий» (brzký, rychlý), а «смачний», «ласий»
• chytrý — не тільки «хитрий» (частіше — prohnaný), але й «розумний», «кмітливий» (наприклад, chytré dítě — «розумна дитина»)
• jeviště — не «явище» (jev, zjev), а «арена»
• jistota — не «істота» (podstata), а «певність», «влучність»
• kalhoty — не «колготи» (punčocháče, punčochové kalhoty), а «штани»
• kolej — не тільки «колія», але й «студентський гуртожиток»[20] (також studentská ubytovna)
• krůta — не прикм. ж. «крута» (příkrá), а «індичка»
• kůra — не «курка» (slepice), а «кора»
• květen — не «квітень» (duben), а «травень»
• lávka — не «лавка» (lavice), а «пішохідний міст»
• mírný — не «мирний» (mírový) і не «мірний» (dimenzionální, trojrozměrný, rozměrný, rozměrový), а «помірний», «поміркований», «пологий»
• místo — не «місто» (město), а «місце»
• nákyp — не «накип» (pěna, povlak), а «запіканка»
• nevěstka — не «невістка» (snacha, švagrová), а «повія» (також prostitutka, kurva)
• objednávat — не «об'єднувати» (přidružovat), а «замовляти», «виписувати»
• objednávat se — не «об'єднуватися» (přidružovat se, sjednocovat se), а «записуватися на прийом»
• oblek — не «облік» (počítání), а «костюм», рідше «одяг»
• olovo — не «олово» (cín), а «свинець»
• omlouvat — не «обмовляти» (nařknout, křivě obvinit), а «вибачити» (наприклад, omlouvám se za zpoždění — «вибачте за запізнення»)
• oprava — не «оправа» (obruba, obroučka), а «ремонт», «лагодження»
• osud — не «осуд» (odsouzení), а «доля»
• otázka — не «обтяжка» (potah), а «питання» (наприклад, složité otázky — «складні питання»)
• ovoce — не «овочі» (zelenina), а «плоди», «фрукти» (наприклад, čerstvé ovoce — «свіжі фрукти»)
• pach — не «пах» (tříslon, slabina), а «запах тіла»
• pádlo — не «падло» (mršina), а «весло» (також veslo)
• pitomý — не «питомий» (prvotní; у фізичних термінах — měrný), а «дурний», «кепський»
• plochý — не «плохий», «немічний» (churavý), а «плоский»
• počítač — не «читач» (čtenář), а «комп'ютер»
• pohanka — не «поганка» (muchomůrka zelená, muchomůrka hlíznatá), а «гречка», також «язичниця»
• pohřeb — не «погріб» (sklep), а «похорон»
• pokuta — не «покута», «каяття» (pokání), а «штраф»
• polohy — не «пологи» (porod), а мн. до «положення», «позиція»
• popravit — не «поправити» (opravit), а «стратити»
• porada — не «порада» (rada), а «нарада»
• promiň — не «промінь» (paprsek), а наказ. «пробач», «вибач»
• prší — не «перший» або «перші» (první), а стан. «дощить»
• přeslice — не «прясельце» (přeslen), а «ручна прядка»
• přesný — не «прісний» (nekvašený), а «точний»
• příkrý — не «прикрий» (nepříjemný), а «крутий», «стрімкий»
• příprava — не «приправа» (pochutina), а «підготування» (наприклад, příprava ke zkouškám — «підготовка до іспитів»)
• rozčílený — не «розчулений» (dojatý), а «розлючений»
• rychlý — не «рихлий», «пухкий» (otylý), а «швидкий»
• rýma — не «рима» (rým), а «нежить»
• sklep — не «склеп» (hrobka), а «льох»
• skoro — не «скоро», «швидко» (brzo, rychle), а «майже», «сливе»
• starost — не «старість» (staroba), а «турбота», «піклування»
• stroj — не «стрій» у сенсі «одяг» (kostým, kroj, úbor) і не «стрій» у сенсі «шикування, лава» (útvar), а «машина», «верстат»
• střecha — не «стріха» (došek), а «дах» взагалі
• sud — не «суд» (soud), а «бочка»
• sukně — не «сукня» (šaty), а «спідниця»
• svědomí — не «свідомість» (vědomí), а «сумління»
• štít — не тільки «щит», але й «вершина» (horský štít)
• šukat — не «шукати» (hledat), а «метатися», вульг. «кохатися»
• teplota — не «теплота» (teplo), а «температура», «жар»
• trup — не «труп» (mrtvola), а «тулуб», «корпус»
• úkol — не «укол» (injekce), а «завдання»
• úroda — не «врода» (krása), а «врожай»
• vtom — не спол. «втім» (ostatně), а присл. «раптом», «враз»
• zastávka — не «за́ставка» в значенні «щит, який затримує воду», а «зупинка»
• zápach — не «запах» (vůně), а «сморід»
• zápas — не «запас» (zásoba, záloha), а «змагання», «матч»
• zástava — не «застава» (záloha), а «стяг», «знамено»
• zelí — не «зілля» (lektvar, bylinky), а «капуста»
• život — не «живіт» (břicho), а «життя»[21]

• baňa — не «баня» як архітектурний термін (kupola) і не «баня» в значенні «лазня» (kúpeľňa, sauna), а «рудник, копальня»
• bieda — не «біда» (nešťastie), а «бідність, злиденність»
• bránka — не «бранка» (zajatkyňa, otrokyňa), а «хвіртка»
• brechať — не «брехати», а «лаяти, сварити»
• brva — не «брова» (obočie), а «вія» (застаріле чи книжне, зазвичай riasnica, riasa)
• dozor — не «дозор» (patrola), а «нагляд»
• držať — не «дрижати» (triasť sa), а «тримати»
• dúha — не «дуга» (oblúk), а «веселка»
• gúľať — не «гуляти» (prechádzať sa, zabávať sa, veseliť sa), а «качати, перекочувати»
• hľadať — не «глядіти» (pozerať), а «шукати»
• hodovať — не «годувати» (kŕmiť), а «святкувати, бенкетувати»
• klas — не «клас» (trieda), а «ко́лос»
• moriak — не «моряк» (námorník), а «індик»
• niva — не «нива» (pole), а «заплава»
• páchnuť — не «пахнути» (voňať), а «смердіти»
• piroh — не «пиріг» (koláč), а «вареник»
• počítať — не «почитати», а «лічити, рахувати»
• raž — не «раж» (nadšenie, zúrivosť), а «жито»
• spis — не «спис» (kopija), а «документ»
• záchod — не «захід» як сторона світу (západ), і не «захід» як подія (podujatie, udalosť), як дія (opatrenie), а «вбиральня, туалет»
• zápas — не «запас» (zásoba), а «боротьба»
• zástava — не «застава» (záruka, kaucia), а «прапор»
• zvonár — не «дзвонар» (vyzváňač), а «ливарник дзвонів»
• žaloba — не «жалоба», а «позов»
• žiletka — не «жилетка» (vesta), а «лезо для безпечної бритви»

• абдыма́ць — не «обдимати» в значенні «обдувати» (абвява́ць, абдзіма́ць), і не «обдиматися» в значенні «ставати опуклим», «розбухати» (пу́чыцца), а «обнімати» (наприклад, «Абдымі́ мяне́»). Так само абды́мкі — «обійми»
• ама́ль — не «обмаль» (зама́ла, недастаткова), а «майже», «сливе»
• ану́чка — не тільки «онуча» в значенні «шматок тканини, яким обмотують ноги перед взуванням», але й взагалі, «ганчірка». Ніколи — «онучка» в значенні «онука» (уну́чка)
• асве́та — не «освіта» (адука́цыя), а «просвіта» (наприклад, «Эпоха асве́тніцтва»)
• бага́цце — не «багаття» (вогнішча), а «багатство», «достаток»
• ба́чны — не «обачний» (аба́члівы), а «видимий»
• вада́ — не «вада» (зага́на), а «вода»
• ва́дкі — не «вадкий», «вадливий» (зава́дны, моташны), а «рідкий». Так само ва́дкасць — «рідина»
• ве́ды — не тільки «Веди» як «священні тексти індуїзму», але й «знання» (наприклад, «Абмежава́ныя ве́ды»)
• ве́ка — не тільки «віко» в значенні «кришка скрині», але й «кришка» взагалі, «покришка»
• ве́сні — не «навесні» (уве́сну), а «весняний»
• від — не прийм. «від» (ад), а «вид», «краєвид». Так само відавочны — «очевидний»
• вопыт — не «опит» (апыта́нне), а «досвід»
• ву́сны — не тільки «усний», але й «уста», «губи» (наприклад, «Пацалава́ць у ву́сны»)
• вы́лучыць — не «вилучити» (вы́ключыць), а «виділити»
• выста́ва — не «вистава» (п'е́са), а «виставка», «експозиція»
• га́за — не «газ» (газ), а «гас»
• галасава́ць — не «галасувати» (гамані́ць, крыча́ць), а «голосувати»
• гарба́та — не прикм. «горбата» (гарба́тая), а «чай» (наприклад, «Ку́бачак гарба́ты»)
• гарка́вы — не «гаркавий» (карта́вы), а «гіркуватий»
• груз — не «груз» (друз), а «вантаж»
• гуз — не «гузно» (зад), і не «гузка» (гу́зка), а «ґуля»
• гук — не «гук», «гамір» (шум, гоман), а «звук» (наприклад, «Гу́кі му́зыкі»)
• гуля́ць — не «гуляти» (шпацырава́ць, прагу́львацца), а «грати», «забавлятися». Так само гульня́ — «гра», але «Ігра́ на сцэ́не, скры́пцы, не́рвах»
• джа́ла — не «бджола» (пчала́), а «жало»
• дзе́ля — не «для» (для), а «заради»
• дзіві́цца — не «дивитися» (глядзе́ць), а «дивуватися»
• дыва́н — не «диван» (кана́па), а «килим»
• дык — не «дик», «дикий кабан» (дзік), а «то», «так», «адже»
• жарало — не «джерело» (крыні́ца), а «жерло»
• замі́ж — не «заміж» (за́муж), а «замість»
• заса́да — «засада», «засідка». Ніколи — «засада» в значенні «основа», «принцип» (аснова, падму́рак)
• зварот — не тільки «зворот», але й «звернення». Ніколи — «зворот» у значеннях «зміна напрямку руху», «місце, у якому дорога повертає в інший бік» (паварот, заварот) і «бік, протилежний лицьовому» (адварот)
• ззяць — не «зяяти» (зе́ўраць), а «сяяти». Так само ззя́нне — «сяєво»
• золак — не «зола» (попел), а «досвіток», «зоря», «світанок»
• зрок — не «строк» (тэ́рмін), а «зір».
• зы́чны — не тільки «зичний», але й «приголосний» (наприклад, «Зы́чныя гу́кі»)
• кватэ́рка — не «кватирка» (фортка), а зменш. до «квартира»
• кіт — не «кіт» (кот), а «кит»
• кі́шка — не «кішка» (котка), а «кишка»
• колы — не мн. до «кіл» в значенні «груба палиця, загострена з одного кінця; знаряддя для смертної кари» (кол — калы́), і не присл. «коли» (калі́), а «кола», «колеса»
• кра́ска — не «краска» в значенні «речовина для забарвлювання предметів» (фа́рба), а «польова квітка»
• крыжы́ — «крижі» тільки в значенні «хрести». Ніколи — «крижі» в значенні «нижня частина спини» (паясні́ца)
• крыжа́нка — не «крижинка» (ільдзі́нка), а птах «крижень»
• ку́бак — не тільки «кубок», але й «чашка»
• лайно — не тільки «лайно», але й «білизна», «одежина»
• ле́цішча — не «летовище» (аэрапорт, лётнішча), а «дача»
• лёс — не «ліс» (лес), а «доля»
• лік — не «ліки» (ле́кі), і не заст. «лик» (аблі́чча), а «число»
• лі́чба — не «лічба» (лічэ́нне), а «цифра»
• лу́па — «лупа» тільки в значенні «збільшувальне скло». Ніколи — «лупа» в значенні «хворобливий стан шкіри голови» (пе́рхаць)
• лу́чны — не «лучний» як прикм. до «лука» (лугавы́), і не «лучний» у значенні «влучний», «цілкий» (тра́пны), а «об'єднавчий», «сполучний»
• лы́жкі — не «лижі» (лы́жы, і́рты), а «ложки»
• лю́стра — не тільки «люстра», але й «дзеркало». Так само адлюстрава́нне — «віддзеркалення»
• любы́ — не «любий», «коханий» (любі́мы, каха́ны), а «будь-який»
• мае — не тільки «має» в значеннях «володіє чимось», «повинен» (ма́е), але й «мої» (мае́). Ніколи — у значенні «моє» (маё)
• мала́нка — не «свято Маланка» (Мала́ння, Шчодры ве́чар), а «блискавка»
• ме́рці — не мн. до «мрець» (мярцвя́к — мерцвякі́), а «мерти», «вмирати»
• мы́ска — не «миска» (мі́ска), а «рило», «морда»
• навальні́ца — не жін. р. до «навальник» (нава́льшчык), а «гроза»
• не́тры — не тільки «нетрі» в значеннях «хащі» та «брудні й тісні житла», але й «надра»
• не́хта — не «ніхто» (ніхто), а «хтось»
• не́шта — не «ніщо» (нішто), а «щось»
• палі́ца — не «палиця» (кій), а «полиця»
• паточны — не «поточний» (бягу́чы), а «потоковий»
• плот — не «пліт» у значенні «огорожа» (пляце́нь), і не «пліт» у значенні «плавзасіб плоскої конструкції» (плыт), а «паркан»
• побач — не наказ. «побач» (уба́ч), а «поруч», «поряд»
• пол — не «піл» (пала́ці), а «стать»
• прапанава́ць — не «пропонувати» (прапаноўваць), а «запропонувати»
• праця́г — не «протяг» (скразня́к), а «продовження»
• пры́казка — не «приказка» (пры́маўка), а «прислів'я»
• пры́маўка — не «примовка» (прыгаворка), а «приказка»
• прыслоўе — не «прислів'я» (пры́казка), а «прислівник»
• прышчэ́пка — не «прищіпка» (почапка), а «щеплення»
• радзе́ць — не «радіти» (ра́давацца, це́шыцца), а «рідшати»
• ракавы́ — не «роковий» (штогадо́вы), а «фатальний»
• рыба́лка — не «рибалка» (рыба́к), а «риболовля»
• свае́ — не «своє» (сваё), а «свої»
• свяці́ць — не тільки «святити» (частіше — асвяча́ць), але й «світити»
• сказ — не «сказ» (шале́нства), а «речення»
• ска́лка — не «скалка», «осколок» (аске́пак, асколак), а «кремінець»
• ску́ра — не «шкура» (шку́ра), а «шкіра»
• сліма́к — не «слимак» (смоўж), а «равлик»
• слой — не «слой», «слоїк» (слоік), а «шар»
• смоўж — не рослина «смовдь» (дзі́кая пятру́шка), і не пташка «смовзик» (попаўзень), а «слимак»
• смуга́ — не «смуга» (паласа́), а «серпанок», «марево»
• соты — не тільки числ. «сотий», але й «бджолині стільники»
• спіс — «список», заст. «спис». Ніколи — «спис» у значенні «холодна зброя» (кап'ё, дзі́да)
• спор — «спір» лише в значенні «спритність», «успішність». Ніколи — «спір» у значенні «словесне змагання» (спрэ́чка)
• спрабава́ць — не док. «спробувати» (паспрабава́ць), а недок. «пробувати»
• ста́лы — не тільки «сталий», але й «дорослий», «зрілий»
• страха́ — не «страх», а «стріха», «неплоский дах»
• стрэ́льба — не «стрільба» (страля́нне), а «рушниця»
• стрэ́мка — не присл. «стрімко» (імклі́ва), а «скабка»
• сту́жка — не «стужа» (сцю́жа), а «стрічка»
• сход — лише в значеннях «сход, сходка» і «збори» (наприклад, «Бацькоўскі сход»). Ніколи — «схід» у значенні «схід сонця», «сторона світу» (усход)
• сце́ны — не «сцени» (сцэ́ны), а «стіни»
• сыр — «сир» тільки в значенні «твердий сир». Ніколи — «сир» у значенні «домашній сир» (тварог). Але сы́рнікі — «сирники»
• танне́ць — не «танути» (растава́ць), а «дешевшати»
• твае́ — не «твоє» (тваё), а «твої»
• трусы́ — не тільки «труси», але й «зайці»
• узніка́ць — не «зникати» (зніка́ць), а «виникати»
• ці — не «ці» (гэ́тыя), а «чи», «або» (наприклад, «Тое ці тое»)
• цмок — не тільки «уривчастий звук від хлюпання», але й «дракон». Ніколи — заст. «смок», «цмок» у значенні «насос» (помпа)
• цябе́ — не «цабе» в значенні «праворуч» (напра́ва), і не «цабе» як ірон. «впливова особа» (шы́шка), а займ. «тебе» (наприклад, «Я цябе́ каха́ю»)
• чалаве́к — не «чоловік» (мужчы́на), і не «чоловік жінки» (муж, сужэ́нец), а «людина»
• чын — не тільки «чин» у значеннях «черговий розряд», «ранг» та «спосіб», «прийом», але й «вчинок»
• чысло — «число» тільки в значенні «день місяця», «дата». Ніколи — «число» як «основне поняття математики» (лік) та «кількість» (колькасць)
• шар — не «шар» (слой, пласт), а «куля»
• шмат — не «шмат» (кава́лак), а «багато». Так само шматлі́кі — «численний»
• шчэ́лепы — не «щелепи» (скі́віцы), а «зябра»

• Angel — не «ангел» (Engel), а «вудка», «петля, завіса» чи «ручка, держак»
• Flagge — не «фляга» (Feldflasche, Kanne), а «прапор»
• Messe — не тільки «меса», але й «ярмарок»
• Schlange — не «шланг» (Schlauch), а «змія»
• Sense — не «сенс» (Sinn, Bedeutung), а «коса»
• Spiel — не «шпиль як архітектурний елемент» (Helm) і не «шпиль» у значенні «кабестан» (Spill), а «гра»
• Traum — не «травма» (Trauma, Verletzung), а «мрія»
• zwicken — не «цвікати, дорікати» (vorwerfen), а «щипати», «вкорочувати»

• блазнити — не «блазнювати», а «спокушати»
• близна — не «білизна», а «шрам, рубець»
• братисѧ — не «братися» (имати сѧ, яти сѧ), а «боротися»
• варити — не тільки «варити», але й «передувати»
• верзити — не «верзти», а «кидати, метати»
• вина — не «вина» (виньство, грѣхъ), а «причина»
• година — не «година», а «невизначений проміжок часу, пора»
• гомола — не «гомілка» (лысто), а «грудка, шмат»
• животъ — не «живіт» (чрево), а «життя»
• забавлѧти — не «забавляти», а «забаряти, загаювати»
• злоба — не «злоба», а «турбота, клопіт, проблема»
• избытокъ — не «збиток», а «надлишок, достаток»
• извѣстно — не «звісно», а «точно»
• купина́ — не «купина», а «кущ»
• куща — не «кущ» (купина), а «намет, курінь»
• лишатисѧ — не «лишатися», а «жити нужденно», «злиднювати»
• лѣчба — не «лічба» (численїє), а «лікування»
• лѧрва — не «лярва», а «маска»
• мандра — не «мандри» (путованїє, странство), а «огорожа»
• ножница — не «ножиці», а «піхви»
• оскордъ — не «оскард», а «сокира»
• пиво — не «пиво» (олъ), а «напій, питво» взагалі
• пирга — не «пиріг», а «вежа»
• питомый — не «питомий», а «вгодований»
• прати — не тільки «прати» (мыти ризы), але й «туптати, давити»
• простынѧ — не «простиня», а «співстраждання, співчуття»
• село — не «село» (весь), а «поле»
• скалъка — не «скалка», а «мушля»
• смерчїє — не «смерч», а «кедр, смерека»
• столпъ — не тільки «стовп», але й «вежа, фортеця»
• страхованїє — не «страхування», а «страх»
• урокъ — не «урок», а «податок, чинш»
• чванъ — не «чвань», а «вид посуду» (пор. «дзбан»)
• чванецъ — не «чванько», а зменшувальна форма від чванъ