Список відомих людей, похованих на Лук'янівському кладовищі

Список за ділянками
П. І. Б.
фото
роки життя, звідки
короткі відомості
могила
ряд, місце
Ділянка № 1
Котляренко Михайло Григорович 1873, Сміла — 13 травня 1952 винахідник, раціоналізатор, інженер-теплотехнік. 13, 13
Рогожин Олександр Петрович 1878 — 6 липня 1951 учасник повстання на заводі «Арсенал», повстання саперів (1905). Був ув'язнений у Косому капонірі. Після 1920 року працював на заводі «Арсенал». 13, 13
Копилов Федір Борисович 1901 — 10 жовтня 1985 археолог, кандидат історичних наук. До 1917 року був актором, згодом захопився археологією, вважався фахівцем по вивченню слов'янської зброї. Мав хороший бас, озвучував роль дяка у фільмі «Богдан Хмельницький». 13, 13
Безпалов Леонід Васильович 22 січня 1891, Тифліс — 8 червня 1924 архітектор, інженер-будівельник. В 1913 році закінчив КПІ і будував у Києві, зокрема пасажирський вокзал
Гамалей Олена Володимирівна 1882 — 28 жовтня 1915 вчителька, представниця старовинного українського дворянського роду. 32, 7
Вільковський Ян Юзефович 1863, Польща — 10 лютого 1942 учасник революційного руху в Росії. В 1890 році за антирелігійну пропаганду відлучений від церкви і висланий із Варшави до Одеси. Заарештовувався за революційну діяльність. З 1921 року працював на заводі «Артема» в Києві. Нагороджений орденом «Знак Пошани». 4, 5
Сно Ольга Павлівна 8 травня 1881, Київ — 6 липня 1929 письменниця, фейлетоністка. 5, 1
Лесевич Людмила Володимирівна 1880 — 10 квітня 1925 дворянка українського старовинного роду, правнучка філософа Лесевича (при народженні Леонтович-Адольфінська).
Бродзький Володимир Анатолійович 1 січня 1885, Черкаси — 31 липня 1938 професор математики. Після закінчення Київського університету в 1911 році викладав у Києві. Його батько — оперний співак у Варшаві, дід — герой оборони Севастополя 1854–1855 років. 17, 20
Ділянка № 2
Лунд Герман 1860 — 1910 спадковий дворянин 1, 3
Ловицький Олександр Григорович 10 травня 1878 — 4 квітня 1946 лікар 1, 12
Гололобов Федір Дмитрович 1842 — 27 травня 1918 колезький асесор, старший контролер Київського акцизного управління, голова Садової комісії Думи. Свій будинок здав під школу, про що не дозволялось розповідати. 1, 1
Шаронов Михайло Андрійович 30 жовтня 1881, Бєлгород — 30 грудня 1957 маляр і графік, педагог, професор, Заслужений діяч мистецтв УРСР. 9, 22
Ділянка № 3
Миронович Іоанн Степанович 1843, Канівщина — 3 червня 1915 протоієрей. Після закінчення в 1865 році Київської духовної семінарії 38 років був священиком на Канівщині. З 1905 року жив у Києві. Спочатку був похований на цвинтарі церкви святого Федора на Лук'янівці, після знесення якої тлін перенесено на Лук'янівське кладовище. 17, 3
Баронько Микола Іванович 19 листопада 1896, Київщина — 6 січня 1946 учасник першої світової війни. З 1917 року працював слюсарем на заводі у Києві. Під час радянсько-німецької війни воював у складі партизанського загону під Ніжином. Нагороджений трьома медалями. 5, 14
Василенко Сергій Вікторович 1 листопада 1896, Полтавщина — 6 квітня 1943 доцент-терапевт, кандидат медичних наук. Після закінчення Київського медичного інституту був одним з організаторів Київського науково-дослідного інституту імені Ф. Яновського. Автор понад 20 наукових праць. 11, 10
Рябов Олександр Ксенофонтович 23 лютого 1898 — 22 листопада 1956 партизан, підпільник часів радянсько-німецької війни. 15, 1
Куликовський Павло Григорович 3 січня 1875, Житомир — 1 жовтня 1956 професор, механік, композитор-аматор. Після закінчення Київського університету в 1900 році і Петербурзького політехнічного інституту в 1907 році з 1918 року працював в Київському політехнічному інституті. Автор 50 наукових праць, винайшов метод пружності лінії. Писав романси на слова Т. Шевченка.
Розов Микола Михайлович 23 березня 1849, Володимирщина — 28 жовтня 1926 генерал-майор артилерії, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років, дворянин. 22, 18
Татаринов Анатолій Васильович 1870—1924 чиновник дореволюційної Київської судової палати, колезький радник. 10, 14
Ярова Поліна Михайлівна 1880 — 27 листопада 1941 піаністка, сестра художника Ярового
Раєвський Володимир Григорович 1870 — 25 січня 1943 професор КПІ 28, 6
Анеренко Семен Петрович 3 лютого 1887, Білопілля — 6 серпня 1928 старий більшовик з 1903 року, був під арештом і у засланні до першої світової війни, в якій брав участь. З 1918 року працював у ВЧК. 23, 3
Ульянов Олександр Степанович 25 грудня 1890 — 26 січня 1956 старий більшовик з 1919 року 29, 6
Ділянка № 4
Андрушкевич Йосип Йосипович 2 лютого 1856, Полоцька губернія — 1940 підполковник 130-го Херсонського полку, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років, дворянин
Наришкін Петро Іванович 1884 — 21 березня 1921 учасник революції 1917 року, палітурник. 11, 18
Дуди-Дудинський Олександр Павлович 1882 — 22 травня 1937 педагог народної освіти. 2, 8
Жилін Костянтин Дмитрович 1860—1931 статський радник, член Київського окружного суду, дворянин. Родич професора Київського університету Жиліна Олександра Олексійовича. 4, 20
Римська-Корсакова Марія Іванівна 1880—1934 дворянка.
Кривчук Гнат Аврамович 1866, Білорусь — 30 червня 1955 учасник повстання на заводі «Арсенал» у 1918 році. Токар, учасник Першої світової війни. З 1915 року на пенсії. Його дочка Тетяна — член підпілля Києва часів радянсько-німецької війни.
Конишев Олександр Дмитрович 30 серпня 1875, Чернігівщина — 4 лютого 1958 столяр-революціонер, учасник громадянської війни в Україні. 12, 17
Крайчук Михайло Іванович 1925, Київ — 1943 член комсомольського підпілля в Києві часів радянсько-німецької війни, учень 139-ї школи на Татарці.
Ділянка № 5
Беркут Леонід Миколайович 15 червня 1879, Київ — 12 лютого 1940 історик, професор, доктор історичних наук, автор багатьох наукових праць.
Арешин Пилип Панасович 14 листопада 1883, Брянщина — 19 квітня 1939 старий більшовик з 1917 року, телеграфіст. 14, 18
Чижов Данило Іванович 1880—1927 георгіївський кавалер, батько дружини композитора Гліба Таранова. 28, 9
Трофимович Володимир Ульянович 24 липня 1866, Холм — 16 вересня 1928 педагог, дійсний статський радник. З 1918 року викладав у школах на Подолі в Києві. Його син — професор Київського інженерно-будівельного інституту. 24, 1
Шам Григорій Дмитрович 17 березня 1883, Київ — 26 квітня 1922 один з засновників і учасників першого в Росії вокального квартету (1910). Виховувався в церковному хорі Києво-Печерської лаври і школі М. В. Лисенка.
Глуздовський Василь Юхимович 1880—1951 дослідник Далекого Сходу, соратник Володимира Арсеньєва. 6, 10
Кандиба Микола Ілліч 1888—1938 дворянин старовинного українського роду, з корсунських полковників. 1, 9
Дибан Павло Андрійович 27 січня 1888 — 25 січня 1939 лікар Уманської лікарні, кандидат медичних наук. 5, 3
Дибан Євген Павлович 13 грудня 1925, Умань — 31 березня 1996, Київ український вчений у галузі теплотехніки і теплоенергетики 5, 3
Латишева Клавдія Яківна 14 березня 1897, Київ — 11 травня 1956 вчена в галузі математики, професор, доктор фізико-математичних наук. 9, 20
Василюк Павло Микитович 1877—1940 педагог. До 1917 року був інспектором училищ у Житомирі. З 1918 року викладав у житомирських школах. 12, 6
Козловський Іван Самійлович 1856 — 5 червня 1906 писар Київської міської управи, титулярний радник
Введенська Любов Іванівна 1852—1939 мати актриси Л. М. Гаккебуш. 14,1
Карускевич Павло Феліціанович 1883 — 2 липня 1921 політкаторжник. 3а, 35
Карускевич Гнат Феліціанович 1895 — 18 липня 1955 політкаторжник. 3а, 35
Підборський Іван Іванович 1881 — 21 серпня 1919 спортсмен-автомобіліст Київського яхтклубу.
Хоркавій Олексій Петрович 1888 — 24 жовтня 1939 учасник першої світової та громадянської війн. 12, 7
Ділянка № 6
Гурська Сенктилія Митрофанівна 19 грудня 1877, Юпівка (Київщина) — 16 лютого 1946 господарка підпільної явочної квартири в Києві часів радянсько-німецької війни. Мешкала в селі, одна з перших вступила до колгоспу в 1929 році. Під час Голодомору в 1933 році втратила чоловіка і сина. В 1935 році переїхала разом з дочкою до Києва. В роки війни ховала поранених. 7, 16
Щеглов Олександр Іванович 1888 — 29 травня 1915 почесний громадянин 6, 4
Борковський Микола Васильович 1880, Київ — 20 листопада 1946 партизан радянсько-німецької війни. До війни служив на Південно-Західній залізниці. В 1942–1943 роках разом з дружиною в 4-му партизанському загоні В. В. Голови. З 1943 року в Києві. 7, 15
Григорович Олександр Іванович 1870—1924 викладач фізики Київської гімназії В. П. Науменка. Його батько Іван Олександрович — статський радник, педагог Першої київської гімназії, брат — педагог гімназії Валькера. 5, 12
Бурячок Іван Мартинович 6 жовтня 1877, Лозувата — †24 жовтня 1936 художник театру. 6, 4
Ділянка № 7
Гаккебуш Валентин Михайлович 1881, Немирів — 16 жовтня 1931 професор-психіатр 1, 3
Юкельсон Михайло Борисович 13 січня 1867, Чернігів — 6 серпня 1938 професор-хірург, батько Катерини Гаккебуш 1, 3
Гаккебуш Катерина Михайлівна 26 квітня 1913, Київ — 14 червня 1993 українська художниця по костюмах кіно і театру, дружина Валерія Гаккебуша. 1, 3
Логвиненко Іван Федорович 1922 — 10 грудня 1943 член підпільної організації на електростанції в Дарниці часів радянсько-німецької війни. 11, 8
Одуд Ганна Федоріна 1865 — 7 березня 1928 дворянка старовинного роду 13, 2
Подаревський Болеслав Вікторович 1876 — 13 жовтня 1933 механік. Працював на цукрових заводах Білоцерківщини. 17, 27
Добрянський Омелян Дмитрович 19 серпня 1884 — 25 червня 1957 тричі георгіївський кавалер, бомбардир першої світової війни. 15, 46
Жарський Олександр Васильович 1860 — 24 липня 1932 професор Київського художнього інституту. 2, 16
Коробка Сосипатр Іванович 1890, Чернігівщина — 14 лютого 1942 художник-реставратор. Після закінчення школи М. Мурашка працював реставратором в Києві, малював пейзажі, іконостаси. 4а, 12
Жуковський Олександр Васильович 14 вересня 1890, Петербург — 18 листопада 1957 професор, доктор біологічних наук. 15, 12
Ділянка № 8
Даміловський Микола Олександрович 31 грудня 1880, Козацьке — 21 березня 1942 архітектор українського стилю, майстер житла та інженерних споруд, знавець тонкощів використання конструкцій та матеріалів, педагог, один із засновників української архітектурної школи. 1, 4
Кобзар Іван Васильович 1908, Київщина — 1942 київський підпільник часів радянсько-німецької війни. Працював слюсарем на авіазаводі. 2, 7
Ділянка № 9
Данилевський Митрофан Михайлович 1880 — 8 травня 1957 доцент-гідромеханік. 11, 32
Кулієва Ніяз Гюль Карріївна 20 квітня 1916, Туркменістан — 19 січня 1959 доцент-терапевт, кандидат медичних наук. У роки радянсько-німецької війни працювала у шпиталі. В Києві з 1946 року в Інституті імені Стражеска. Її мати — перша жінка Туркменістану, що зняла паранджу, член ЦК КПРС. Чоловік — С. П. Іванов — письменник, член Спілки письменників України. 4, 2
Геккер Адольф-Фрідріх Карлович 1851, Кронштадт — 1 серпня 1896 головний архітектор Києва в 1877–1892 роках.
Таранов Гліб Павлович 15 червня 1904, Київ — 25 січня 1989 композитор, професор, доктор мистецтвознавства. 1, 15
Александров Володимир Іванович 17 червня 1911, Суми — 7 березня 1951 співавтор винайдення «Катюші» 1, 13-1
Гаєвський Григорій Парфенович 1872, Тульчин — 28 травня 1933, Київ український режисер і театральний художник.
Певицький Валеріан Станіславович 1886 — 30 березня 1924 дворянин 2, 7
Потоцький Євген Павлович 1843 — 23 листопада 1912 генерал-майор 3, 5
фонн Ротт Вільгеміна Георгіївна 20 жовтня 1840, Петербург — 11 червня 1912 голова Лук'янівського жіночого опікунства про бідних при церкві святого Феодора, дружина Олександра Людвиговича фонн Ротт. 3, 6
фонн Ротт Олександр Людвигович 1836 — 7 вересня 1917 дійсний статський радник. 3, 6
Васнєцова Софія Іванівна ??? — 10 (23 липня) 1908 ??? 3, 10
Михайлов Михайло Васильович 22 жовтня 1840 — 22 червня 1908 генерал-лейтенант, військовий історик, дворянин. З 1863 року був у складі Київського військового округу. В 1900 році склав історію 131 пішого Тираспольського полку. Був одружений з Марією Олександрівною Ластовською. 3, 11
Богданович Дмитро Федорович 26 жовтня 1820, Київщина — 14 березня 1907 полковник кавалерії, учасник Кримської війни, дворянин. Мав орден Анни 4-го ступеня з написом «За хоробрість». 3, 16
Іванов Олександр Леонтійович 1852 — 1 листопада 1910 полковник 6, 18
Цеціановський Феофілакт Григорович 1837, Волинь — 15 грудня 1909 начальник Київської поштово-телеграфної округи, дійсний статський радник. З 1893 року служив у Києві, ввів у 1903 році в Києві доставку грошової корнспонденції додому, сортирувальні поштові контори при залізницях, розробляв телефонну мережу в Києві тощо. 6, 19
Воробйов Олександр Михайлович 13 березня 1870 — 21 серпня 1908 дворянин 6, 20
Лутецька Олена Іванівна 1840 — 25 лютого 1907 дворянка 6, 21
Долгов Іларіон Григорович 12 листопада 1848, Київщина — 2 червня 1906 полковник, дворянин. З 1869 року служив у 129-му пішому Бесарабському полку. 5, 24
Мирович Катерина Вікентіївна 1850 — 7 січня 1909 дружина Івана Васильовича Мировича. На честь неї було побудовано церкву на Лук'янівському цвинтарі. 5, 21
Мирович Єлизавета Карлівна 1 січня 1817, Новий Оскол — 8 жовтня 1872 дружина Василя Мировича 4, 22
Мирович Василь Львович 1819—1872 штабс-капітан. 5, 21
Мирович Микола Васильович 1850—1911 український дворянин 5, 21
Ничипоренко Іван Іванович 8 жовтня 1842, Межигір'я — 25 січня 1910, Киш український педагог і освітній діяч. 5, 19
Потоцька Олександра Яківна 1849 — 28 квітня 1921 дружина дворянина із Катеринославщини Леоніда Григоровича
Голембіовський Костянтин Тихонович 1832 — 22 січня 1905 український дворянин, губернський секретар 6, 24
Рашевська Марія Іванівна 27 липня 1824 — 15 квітня 1906 дворянка роду Навроцьких, друга дружина чернігівського землеміра Івана Петровича Рашевського 6, 22
Кирилов Михайло Дмитрович 4 березня 1834 — 5 грудня 1904 губернський секретар 6, 25
Горський Хома Хомович 27 грудня 1850, Могильовщина — 1902 капітан 129 пішого Бесарабського полку, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. За відвагу нагороджений орденом Анни 4 ступеня з написом «За хоробрість» 6, 38
Гейнріхсен Карл Карлович 18 січня 1834, Естляндія — 9 вересня 1903 генерал-майор, російсько-турецької війни 1877–1878 років, дворянин 6, 29
Теодорович Євген Давидович 1861 — 7 квітня 1921 надвірний радник, старший ревізор Контрольної палати. З українського дворянського роду
Щоголєв Олександр Сергійович 1 березня 1887, Київ — 28 грудня 1914 підпоручик 131-го пішого Тираспільського полку. Загинув на фронті. 7, 15
Лисков Гнат Михайлович 1824 — 17 листопада 1908 почесний громадянин міста Києва 7, 18
Голубович Володимир Пантелеймонович 15 липня 1850, Поділля — 27 липня 1906 капітан Київського артскладу. Син священика. 7, 20
Неруш Максим Ілліч 2 лютого 1907 — 24 травня 1951 член Верховного суду над фашизмом після Другої світової війни 8, 7
Миклін Филимон Васильович 1 грудня 1891 — 18 листопада 1957 учасник громадянської війни, з 1918 по 1933 рік служив у кавалерії, з 1939 року у цивільній авіації, начальник аеропорту Жуляни у Києві. Нагороджений іменною зброєю. 8, 15
Тарасевич Ісак Григорович 30 червня 1869–1933 протоієрей Київської Лук'янівської церкви святого Феодора, кандидат богословських наук, голова Феодорівського братства. 8, 18
Калич Аркадій Йосопивич 1892 — 4 травня 1946 член РСДРП з 1917 року, делегат ІІ з'їзду Рад. 8, 32
Калинович Михайло Якович 13 жовтня 1888, Жахнівка — 16 січня 1949, Київ український мовознавець, санскритолог, перекладач і літературознавець, академік АН УРСР 10, 18
Ставров Олександр Степанович 9 березня 1855, Орловщина — 12 січня 1901 капітан 130-го пішого Херсонського полку, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. Нпгороджений орденом «Анни» 4-го ступеня з написом «За хоробрість». 8, 33
Синявський Стефан Іванович 1831 — 15 січня 1927 протоієрей, магістр теології. Батько Антона Синявського 8, 37
Карташевський Євграф Петрович 1839 — 8 травня 1908 полковник, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. 10, 28
Крамаренко Єлизавета Вікторівна 1870 — 25 січня 1900 при народженні Юскевич-Красковська. Дворянка. 10, 30
Фененко Василь Іванович 1870—1931 слідчий з особливо важливих справ Київського окружного суду. Проводив попереднє слідство у Справі Бейліса. 7, 6
Алферов Олексій олексійович 31 травня 1847, Чернігівщина — 13 вересня 1909 підполковник 131-го пішого Тираспольського полку, учасник походу до Китаю в 1900 році, дворянин. 11, 21
Космачевський Іван Антонович 29 серпня 1840 — 5 липня 1907 генерал-майор артилерії, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. 11, 23
Перова-Леонтович Ольга Костянтинівна 14 листопада 1902 — 22 лютого 1958 українська родова дворянка 11, 33
Воронов Микола Іванович 1831, Санкт-Петербург — 6 травня 1899 полковник, підкоритель Кавказу, дворянин. Нагороджений орденом Анни 4 ступеня з написом «За хоробрість» 11, 34
Стеблін-Камінський Євген Степанович 1840, Полтавщина — 7 жовтня 1912 дійсний статський радник, український дворянин 12, 22
Розова Марія Павлівна 1853 — 18 січня 1897 медична сестра, учасниця російсько-турецької війни 1877–1878 років. 11, 36
Стояновський Семен Зиновійович 27 серпня 1877 — 31 грудня 1927 лікар 13
Новицька Ганна Єгорівна 1850 — 19 травня 1909 вдова генерала від кавалерії, члена Державної Ради 12, 23
Баратов Віктор Вікторович 1878—1935 князь
Оршаво-Орачевська Лідія Миколаївна 1850 — 10 серпня 1914 при народженні Дублянська. Дворянка українського роду 13, 16
Оршаво-Орачевський Євген Костянтинович †31 жовтня 1931 чоловік Лідії Миколаївни (див. вище). 13, 26
Литош Олександр Харитонович 5 березня 1914 — 22 лютого 1942 учасник київського підпілля часу радянсько-німецької війни. 14, 21
Берестовський Володимир Федосійович 1870 — 1 квітня 1909 актор Московського театру драми. Вбитий на дуелі. 7, 17
Студзинський Альфред Францевич 30 жовтня 1865 — 3 березня 1933 інженер-конструктор цукрових заводів, дворянин. Його батько Франц Антонович керував цукровим заводом графині Браницької, був одружений з Анною Вікторівною Піотровською (полькою, яка була позбавлена дворянства під час польського повстання 1863 року). Його друдина Катерина Юліанівна, дочка Юліана Чишковського, поляка, генерал-майора, та українки, поміщиці з Чернігівщинги. 14, 6
Сольський Степан Михайлович 8 січня 1836, Волинь — 20 листопада 1900 київський літератор, педагог, громадський діяч, професор Київської духовної академії, дійсний статський радник, Київський міський голова у 1887–1900 роках. У склепі також поховано вдову професора Сольську (Скворцову) Юлію Іванівну (1842–1915) і сина Андрія Степановича (1871–1911).
Маркевич Євген Діонисович 1 липня 1889, Кам'янець-Подільський — 7 грудня 1937 професор-юрист. Працював у Москві в Інституті курортології. Кремований в Москві. Урна з прахом встановлена в склепі Сольських.
Нільський Микола Кирилович 1884 — 9 жовтня 1937 актор театру КВО. 13, 1
Оршаво-Орачевський Леонід Петрович 1875 — 24 червня 1931 дворянин.
Шнек Іван Михайлович 15 січня 1853, Волинь — 18 серпня 1909 директор Київського реального училища, статський радник. Після закінчення Київського університету викладав у Вільно до 1903 року, де брав участь у народних читаннях, активний діяч Товариства допомоги бідним у Вільно 14, 20
Кундеревич Фаддій Фаддійович 1854, Київ — 1932 археолог, дворянин 7, 2
Васютинський Анатолій Георгійович 23 березня 1875, Лохвиця — 20 травня 1946 лікар-офтальмолог, заслужений діяч науки УРСР, професор Київського інституту удосконалення лікарів. 10, 31
Гонтарь Віктор Петрович 1 травня 1905 — 9 грудня 1987 Заслужений діяч мистецтв України, директор театрів Російської драми і Київської опери, зять Микити Сергійовича Хрущова. 9, 22
Хрущова Ксенія Іванівна 1872 — 1945 мати Микити Сергійовича Хрущова. 9, 22
Ділянка № 9а
Вербицький Олександр Матвійович 27 вересня 1875, Севастополь — 9 листопада 1958, Київ архітектор, інженер і педагог, професор 1, 5
Неровецький Олександр Інокентійович 17 березня 1884, Черкаси — 31 грудня 1950 радянський учений, фахівець у галузі будівельного виробництва, дійсний член Академії архітектури УРСР. 3, 16
Рухлядєв Олексій Михайлович 1 березня 1882, Козловка — 9 травня 1946, Київ російський радянський архітектор. 10, 17
Котляров Андрій Андрійович 1851 — 8 грудня 1903 присяжний повірний, син професора Київського університету. 1, 21
Свириденко Федір Пантелеймонович 2 березня 1836 — 5 липня 1901 надвірний радник, наглядач продовольчих магазинів у Вінниці. 1, 2
Крижанівський Троадій Річардович 1897, Кременчук — 19 березня 1951, Київ київський лікар-терапевт 2, 2
Крижанівський Віталій Троадійович 1933—2007 художник, син Троадія Крижанівського 2, 2
Полонська Ганна Вікентіївна 1829—1907 вдова дійсного статського радника 3, 32
Стасюк Іван Сергійович 1880—1938 учасник революції 1905 року в Києві. 7, 5
Кошлич Микола Юхимович 1850 — 21 жовтня 1903 генерал-майор, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. 2, 20
Альошин Іван Іванович 27 липня 1901, Івановка — 27 листопада 1944, Руська Гута радянський партійний діяч, в роки радянсько-німецької війни один з організаторів і керівників підпільного партизанського руху в Молдові. 7, 13
Контребинський Євген Ксаверійович 9 лютого 1865, Київ — 31 жовтня 1933 київський лікар-педіатр, доктор медицини, дворянин. 4, 15
Маслов Микола Іванович 15 грудня 1901, Вологодщина — 19 квітня 1957 доцент-історик, учасник радянсько-німецької війни, захищав Сталінград. З 1948 року працював у сільськогосподарському інституті на кафедрі філософії. Нагороджений чотирма медалями.
Зиневич Віра Йосипівна 1849 — 25 грудня 1911 вдова генерал-майора. При народженні Мрочковська. 9, 31
Зиневич Костянтин Ісидорович 21 травня 1843, Волинь — 10 січня 1899 генерал-майор. Київський повітовий військовий начальник, син священика. 9, 32
Дитятин Микола Федорович 1878 — 9 червня 1901 київський купець 1-ї гільдії 1, 9
Полонська Марія Олександрівна 1880 — 29 листопада 1913 дружина генерал-майора артилерії 3, 32
Зубков Петро Леонтійович 1833 — 16 листопада 1897 дивізійний лікар 9-ї пішої дивізії, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. 4, 23
Симашкін Петро Григорович 1834 — 27 грудня 1888 учасник Кримської війни. Працював наглядачем Васильківського (1865–1868), Сквирського (1868–1882) та Київського (1882–1888) тюремних замків. 6, 13
Квітницький Микола Васильович 3 грудня 1852 — 2 січня 1898 генерал-майор, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років, дворянин. Автор книги «Записки по законоведению для военно-училищного курса Киевского пехотного юнкерского училища». Його онук — професор, доктор медичних наук Юрій Миколайович Квітницький-Рижов. 4, 24
Михайлов Петро Михайлович 1857 — 22 березня 1901 колезький асесор. 4, 29
Голофєєва Варвара Петрівна 1850 — 9 травня 1903 дворянка. Поховання перенесено з Покровського монастиря. 5, 25
Зейферт Олександра Дмитрівна вдова надвірного радника Іллі Зейферта. При народженні Стрельбицька. Її дід — відомий київський ювелір Самсон Стрельбицький. Її дочка була оружена з професором Київського університету М. В. Довнар-Запольським.
Зейферт Ілля Іванович 20 липня (1 вересня) 1838, Київ — 10 (22 травня) 1888 член Київської думи, засновник Лук'янівського кладовища, надвірний радник, дворянин. Помер від крововиливу в мозок під час засідання Київської Думи, відстоюючи Лук'янівське кладовище. Дід революціонера Всеволода Митрофановича Довнар-Запольського. 6, 13
Образцова Олександра Олександрівна 1853 — 2 жовтня 1916 дружина професора Василя Образцова, лікар. Поховання в 1935 році перенесено з Аскольдової могили.
Чорнобаєв Дмитро Олександрович 6 червня 1874, Луцьк — 30 жовтня 1943 професор, доктор хімії Київського політехнічного інституту. З 1916 року працював у КПІ, заснував кафедру технології організації речовин. У хімкорпусі КПІ є його портрет. 7, 11
Ділянка № 10
Протобовері Костянтин Броніславович 1876 — 4 квітня 1961 архітектор, інженер. 4, 42
Руденський Олександр Костянтинович 22 листопада 1911, Житомир — 13 жовтня 1996 архітектор, будівельник. 1, 3
Марциневський Іван Костянтинович 23 квітня 1894, Білорусь — 12 березня 1958 доцент, кандидат технічних наук. Служив у царській армії, в 1929 році закінчив Київський політехнічний інститут. У 1933–1936 роках — директор Київського інституту механізації та електрофікації сільського господарства. З 1945 року завідувач кафедрою в КПІ. 15, 44
Кибальчич Володимир Петрович 8 липня 1891, Чернігівщина — 9 лютого 1946 професор-анатом 13, 49
Ігнатьєв Григорій Григорович 23 вересня 1846 — 3 листопада 1898 російський військовий фахівець в галузі зв'язку, генерал-майор. 1, 1
Романов Костянтин Олександрович 11 серпня 1857 — 21 грудня 1911 статський радник, ревізор Київського акцизного управління. Був похований біля Вознесенської церкви, після руйнації якої в 1935 році перенесений на Лук'янівське кладовище. 1, 2
Максимович Тетяна Олександрівна 20 листопада 1901 — 26 вересня 1980 художник театру, учениця Федора Кричевського. Працювала в галузі театрально-декоративного мистецтва, зокрема у ляльковому театрі. Виконала серію ляльок «Веселі чоловічки». 14, 21
Новичков Євген Іванович 1867 — 12 лютого 1911 дійсний статський радник, товариш прокурора Київської судової палати, який вів справи за політичні злочини 1, 9
Мосцевий Федір Мойсейович 1834 — 13 (25 лютого) 1907 надвірний радник, скарбник Київської військово-фельдшерської школи. 1, 29
Соломон Віра Олексіївна 31 березня 1872 — 4 лютого 1908 лікар. 1, 25
Марков Микола Петрович 5 (17 вересня) 1821 — 29 травня (11 червня) 1904 інженер-технолог 1, 35
Кочмаржинський Андрій Михайлович 16 серпня 1846 — 27 листопада 1907 полковник, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років, дворянин. З 1886 року — командир 132-го Бендерського полку. Його дочка Неоніла в шлюбі з інженером-будівельником Б. М. Нінолаєвим. 1, 31
Базилевський Євген Євгенович 3 грудня 1849 — 2 січня 1902 генерал-лейтенант, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років, військовий прокурор. 1, 38
Бенюмов Михайло Якович 2 липня 1892, Вінниччина — 28 жовтня 1956 доцент, хірург, кандидат медичних наук, майор. Учасник радянсько-німецької війни як хірург. 1, 41
Власов Тимофій Михайлович 6 травня 1865 — 13 лютого 1915 георгіївський кавалер, полковник 7-го Сибірського полку, учасник російсько-японської війни 1904–1905 років і першої світової війни. За бій під Мукденом мав орден Анни 4-го ступеня з написом «За хоробрість». Вбитий в бою. 2, 2
Вебер Михайло Йосипович 30 грудня 1870 — 13 лютого 1912 брандмейстер Двірцової частини Київської поженної команди, губернський секретар. 2, 15
Гавликовський Микола Михайлович 10 грудня 1859, Кам'янець-Подільський — 23 листопада 1908 полковник 132-го Бендерського полку, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. З 1896 року чоловік княгині Ольги Борисівни Баратової. У них син Михайло і дочка Марія, яка в шлюбі з інженером-гідрологом Анатолієм Сергійовичем Ричкаловим. 2, 21
Лаппо-Данилевський Михайло Львович 1 січня 1850 — 27 квітня 1911 спадковий дворянин. В ХХ столітті — бібліотекар Київського товариства любителів природи. 2, 21
Киріяков Петро Макарович 4 жовтня 1850, Київщина — 1 квітня 1909 генерал-майор, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років, дворянин. З 1901 року начальник Брест-Литовського військового госпіталю. 2, 29
Баккалинський Пилип Степанович 14 листопада 1836, Київщина — 21 жовтня (3 листопада) 1908 підполковник, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. 2, 32
Бєнєв Федір Андрійович 1850 — 21 квітня 1906 почесний громадянин, купець 2, 37
Корзун Павло Іванович 19 жовтня 1844 — 10 лютого 1905 майор артилерії, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. 2, 43
Скальковський Іван Григорович 1848 — 19 грудня 1904 надвірний радник, помічник столоначальника Управління Київської навчальної округи. Родич Аполона Олександровича Скальковського. 2, 48
Кочаровський Володимир Станіславович 1884 — 3 грудня 1918 полковник. 3, 3
Човплянський Василь Омелянович 12 квітня 1850, Чернігівщина — 30 червня 1918 генерал-майор, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років, дворянин. У 1905 році в Горі, Батумі, на Кавказі подавляв повстання.
Гапонов Іван Іванович 1 червня 1875, Брянськ — 25 вересня 1954 професор-гідромелоратор. Досліджував до першого проектування шлюзування Дніпровських порогів, вивчав очищення Дніпра. В 1925 році закінчив КПІ і там викладав. 3, 34
Данилов Іван Михайлович 1830 — 25 вересня 1907 колезький радник 3, 42
Гаєвський Аристарх Михайлович 1850 — 18 квітня 1907 український дворянин 3, 43
Удовенко Василь Якович 20 липня 1853 — 18 січня 1908 особистий почесний громадянин 5, 51
Носов Михайло Семенович 1850 — 7 20 серпня 1914 голова правління Київського купецького товариства взаємного кредиту 4, 52
Разумов Євген Олександрович 1878 — 1 лютого 1951 київський лікар-гомеопат, доктор медицини 5, 17
Дульнер Олександр Борисович 1902 — 18 серпня 1952 доктор технічних наук. Його дружина Ольга Адольфівна Кульська — хімік, брат якої академік Леонід Адольфович Кульський. 5, 22
Хлєбников Костянтин Олександрович 1876—1944 професор, доктор фізико-математичних наук.
Андріяшев Олександр Михайлович 20 серпня (1 вересня) 1863, Чернігів — 8 лютого 1933, Київ український історик, архівіст, археограф, джерелознавець. Учень Володимира Антоновича.
Ільченко Микола Андрійович 26 лютого 1871, Корсунь — 14 січня 1913 підполковник, учасник російсько-японсьої війни 1904–1905 років, дворянин. За битву під Ляояном у Порт-Артурі нагороджений орденом Анни 4-го ступеня з написом «За хоробрість». 8, 50
Мюллер Фрідріх Фрідріхович 18 листопада 1873, Баварія — 21 січня 1935 керуючий цукрових заводів, інженер. З родини німецького інженера. Закінчив Берлінський університет у 1895 році. З 1896 до 1917 року — працював на цукрових заводах керуючим. З 1920 року жив у Києві, де працював у Дніпровському пароплавстві до смерті інженером. Прадід Олени Миколаївни Титової. 7, 57
Григорович-Барська Надія Григорівна 1862 — 24 січня 1935 українська дворянка, вчителька 85-ї школи Києва.
Монастирський Тит Петрович 1850 — 3 травня 1917 дворянин 12, 37
Соколов Іван Васильович 1850 — 25 лютого 1918 лікар-терапевт, дійсний статський радник. 12, 18
Рушковський Павло Євгенович 9 березня 1876 — 11 лютого 1911 штабс-капітаг 156-го Ровенського полку, учасник російсько-японської війни 1904–1905 років. 12, 50
Миловський Павло Олександрович 1850 — 25 листопада 1919 державний інспектор народнихї училищ Київської навчальної округи. Дійсний статський радник.
Єлева Костянтин Миколайович 21 квітня 1887, Київ — 19 листопада 1950 професор-живописець, графік. 14, 1
Добрашев Михайло Юхимович 4 вересня 1860, Житомир — 1919 дворянин 14, 31
Балабуха Георгій Олександрович 1872 — 7 березня 1907 дворянин, почесний громадянин, старший діловод Київського губернського правління 14, 47
Іванов Микола Семенович 6 грудня 1881 — 24 січня 1915 голова Кременецької земської управи. 15, 24
Маслов Сергій Іванович 29 листопада 1880, Ічня — 11 січня 1957, Київ український літературознавець, книгознавець, історик літератури і педагог. 10, 4
Врублевський Павло Пилипович 15 січня 1852, Подільська губернія — 8 жовтня 1907 полковник, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. Брав у полон Осман-пашу. Син священика. 15, 39
Артемовський-Куцевол Аркадій Іванович 6 березня 1859 — 17 квітня 1913 потомствений почесний громадянин 3, 51
Горянський Павло Ієрофійович 1878, Київщина — 1935 педагог, магістр наук. Викладав історію і російську мову. З 1926 року в Києві — старший працівник бібліотеки АН УРСР. Його батько — протоієрей на Черкащині. Дружина — Марія Дмитрівна Сікорська, родичка авіаконструктора Ігоря Сікорського. 13, 1
Кульський Адольф Юліанович 1867—1917 інженер-хімік. Закінчив Віденську академію, Петербурзький політехнічний інститут. Працював інженером в маєтку графів Іварових на Волині. Син Адольфа — академік Леонід Адольфович, перший чоловік письменниці І. Кульської. 4, 21
Максимов Костянтин Андрійович 1890—1936 авіакостуктор. 10, 31
Мединський Іполіт Данилович 15 лютого 1905, Вінниччина — 13 лютого 1955 партзан радянсько-німецької війни, комісар бригади. Мав орден Богдана Хмельницького, Червоного Прапора, медалі. 2, 22
Мищенко Микола Михайлович 1895, Харків — 30 липня 1960 художник. 15, 37
Петров Олексій Іванович 11 березня 1906, Москва — 28 лютого 1960 професор-економіст 1, 33
Подвойська Ганна Якимівна 1850—1927 мати революціонера, народного комісара по військово-морським справам України Миколи Ілліча Подвойського. 3, 24
Покровський Федір Якович 11 лютого 1849, Володимирщина — 6 листопада 1919 професор Київської духовної акаденії, магістр богослов'я, протоієрей Києво-Володимирського собору. 6, 40
Райченко Семен Аркадійович 25 травня 1897, Шпола — 18 лютого 1945 партизан громадянської війни. В 1920–1931 роках працював у ГПУ, ліквідував «куркульство». Учасник радянсько-німецької війни. Закінчив Київський політехнічний інститут і став інженером-авіабудівельником. 10, 20
Ракицький Фелікс Андрійович 4 лютого 1886, Київщина — 9 червня 1952 партизан-підпільник часів радянсько-німецької війни. З 1926 року жив у Києві. Посланий на села як двадцятип'ятитисячник, був головою колгоспу. Під час радянсько-німецької війни залишений в партизанах у загоні імені М. Хрущова, попав до рук гестапо, тікав. З 1943 року був паралізований.
Скляревський Василь Єпіфанович 1840—1908 генерал-майор, георгіївський кавалер. 3, 18
У-Чан-Сі Михайло Борисович 8 серпня 1893, Пекін — 18 жовтня 1953 учасник громадянської війни. Воював у Китайському полку у М. Щорса. 10, 2
Шпіллер Олексій Логинович 8 січня 1836, Київщина — 7 березня 1913 генерал-лейтенант артилерії, учасник Кримської війни і російсько-турецької війни 1877–1878 років. Батько дев'яти дітей.
Ділянка № 11
Геккер Олександр Адольфович 5 вересня 1884, Київ — 10 січня 1920 лікар-терапевт, син архітектора Адольфа Геккера. З 1916 року працював у військовому госпіталі Києва. Одружений з німецькою підданою Лідією Робертівною Кнус, у них діти Ніна, Наталя — архітектори. 1, 34
Барщевський Василь Гаврилович 1822, Київ — 1915 книговидавець, письменник.
Севрук Тимофій Павлович 22 січня 1836 — 1 березня 1908 український дворянин. 15, 34
Серврук Василь Павлович 1838 — 6 квітня 1904 дворянин. 15, 35
Мосін Олександр Григорович 16 жовтня 1871, Шестірня — 9 вересня 1929, Київ український радянський співак (тенор), Заслужений артист України.
Ягелло Олександра Миколаївна 1835—1904 вдова капітана. 3, 34
Трегубов Семен Іванович 1856—1935 протоієрей, кандидат богослов'я. В 1881 році закінчив Київську духовну академію, став законовчителем Колегії П. Галагана, з 1896 року священик Софіївського собору, згодом настоятель Стрітенської церкви. Вінчав Івана Франка. 1, 39
Холодний Микола Григорович 22 червня 1882, Тамбов — 4 травня 1953, Київ український ботанік, фізіолог, мікробіолог, еколог. 3, 27
Холодна Оксана Григорівна 1915 — 22 квітня 1984 доцент Київської консерваторії по класу фортепіано. 3, 56
Вердоні Наталія Дмитрівна 1859 — 13 березня 1903 дружина особистого почесного громадянина Юлія Францевича Вердоні 1, 40
Пожарський Петро Ничипорович 22 січня 1878, Київщина — 28 вересня 1933 професор-кооператор. Написав книгу «Нариси історії української кооперації». 12, 16
Чернишов Борис Сидорович 27 січня 1888, Ясенська — 31 серпня 1950 вчений-геолог, стратиграф, палеонтолог. Дійсний член АН УРСР. 2, 19
Білявський Олексій Якович 27 березня 1899, Кременчук — 19 травня 1954 один із старіших вчених-геологів АН УРСР, кандидат геолого-мінералогічних наук. Організував перші в країні комплексні стаціонарні гідрогеологічні балансові станції в Києві. 3, 14
Людмилін Олексій Миколайович 1873, Астрахань — 1930 музикант, контрабасисит. З 1901 року в оркестрі опери Києва. Його сини: Анатолій — диригент, Володимир — художник. 4, 3
Третьяков Дмитро Костянтинович 5 листопада 1878, Шуморово — 26 вересня 1950 зоологморфолог, дійсний член АН УРСР. 4, 12
Шуммер Михайло Олексійович 8 листопада 1876 — 13 травня 1933 інженер-гідромеліоратор. Син вчителя співів Колегії П. Галагана. Походив з Фінляндії. 4, 8
Рузький Олександр Павлович 1879, Київ — 30 січня 1936 професор Київського політехнічного інституту, інженер-механік, дворянин. Мав зв'язок з агентом «Іскри» в Києві Фрідріхом Ленгніком. 3, 40
Тихович Іван Пилипович 1836, Київ — 4 квітня 1906 статський радник. 3, 38
Ляскоронський Василь Григорович 5 січня 1860, Золотоноша — 1 січня 1928, Київ український історик, археолог, етнограф, нумізмат і картограф. 5, 32
Петровський Микола Неонович 14 листопада 1894, Кудрівка — 20 липня 1951 український радянський історик-медієвіст, археограф, дослідник історії України ХVII—ХVIII століть, член-кореспондент АН УРСР. 5, 26
Артоболевський Володимир Михайлович 4 липня 1874, Сімбухово — 9 жовтня 1952, Київ доктор біологічних наук, професор, український радянський зоолог, зоогеограф, популяризатор біологічних знань, громадський діяч. 5, 1
Духонін Дмитро Миколайович 1892 — 18 березня 1910 корнет 12-го гусарського Охтирського полку. Син генерал-майора, брат генерал-лейтенанта. 6, 26
Духонін Микола Лаврентійович 17 квітня 1835, Смоленськ — 30 квітня 1908 генерал-майор артилерії. Батько Миколи Духоніна. 6, 26
Духонін Микола Миколайович 13 грудня 1876, Смоленська губернія — 3 грудня 1917, Могильов верховний головнокомандувач російською армією в листопаді-грудні 1917 року. 6, 26
Романов Олександр Євдокимович 15 квітня 1884 — 19 грудня 1919, Київ художник-імпресіоніст. 13, 38
Пухальський Володимир В'ячеславович 2 квітня 1848, Мінськ — 23 квітня 1933, Київ український і російський піаніст, композитор, педагог, музичний діяч. 12, 42
Войцеховська-Розсудова Аліна Мартинівна 1869, Херсонщина — 1949 артистка українських театрів з 1890 року.
Новицький Василь Вікторович 4 липня 1857 — 18 лютого 1942 співак-аматор, мировий суддя. Брав участь у концертах М. В. Лисенка. Його дід Василь — учасник війни 1812 року, батько Віктор Васильович — голова Прилуцької земської управи. 15, 13
Кефелі Євген Ілліч 21 липня 1895, Сімферополь — 30 вересня 1954 доцент-лікар. В 1952–1954 роках — головний терапевт МВС. Мав орден «Знак пошани», медалі. Походив з кримських виноробів. Його син Ігор — професор, доктор медицини. 17, 5
Мрочковський Антон Антонович 13 червня 1851, Волинь — 17 липня 1915 генерал-майор, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років, дворянин. Прах в 1937 році перенесений з цвинтаря біля церкви у Пущі-Водиці. 2, 40
Новоборський Іоан Антонович 1828 — 29 жовтня 1916 диякон Лук'янівської церкви святого Феодора.
Стражевський Володимир Данилович 28 липня 1892, Київ — 1942 повний георгіївський кавалер за бойові заслуги під час першої світової війни. 11, 43
Ділянка № 12
Мурашко Олександр Іванович ??? — 17 (30 травня) 1910 педагог, київський купець 2-ї гільдії. Викладав німецьку мову в жіночій гімназії, торгував іконами. Брат художника Миколи. 9, 62
Мельник Левко Дмитрович 18 червня 1894, Вінниччина — 28 травня 1951 професор-гінеколог. В 1917–1920 роках боровся за встановлення радянської влади на Волині. В 1924 році закінчив Київський медичний інститут, там і працював. Скульптор погруддя на могилі Е. Фрідман. 1, 34
Васильєв Володимир Леонідович 4 листопада 1877, Псковщина — 7 травня 1913 поручик артилеріїЮ учасник російсько-японської війни, дворянин. 2, 19
Довгелло Катерина Павлівна 27 квітня 1870, Чернігівщина — 30 жовтня 1925 дворянка, вителька Київської гімназії Жекуліної. 12, 19
Дурдуковський Федір Євстафійович 1839 — 29 квітня 1920 професор, протоієрей. Син священика. Одружений з дочкою священика Ольгою Іванівною Черняхівською. 2, 31
Дурдуковська Ольга Іванівна. ??? — 16 (29 листопада) 1906 дружина протоієрея Федора, родичка Старицької-Черняхівської. 2, 31
Хохлов Віктор Гнатович 1912 — 21 березня 1942 начальник цеху заводу «Більшовик», під час радянсько-німецької війни був заступником секретаря Київського підпільного міськкому КП(б)У. Див. Сім'я Хохлових. 1, 18
Семпликевич Іван Тимофійович 15 вересня 1842, Чернігівщина — 1 грудня 1914 генерал-лейтенант артилерії. В походах не був. 2, 11
Ніцкевич Іван Васильович 23 вересня 1837 — 10 лютого 1914 протоієрей Володимирської церкви. З 1909 року у відставці. Переклав з польської книгу І. Галятовського «Месия праведнй Иисус Христос». 2,14
Архангельсий Олександр Михайлович 23 листопада 1861, Тверщина — 29 серпня 1915 священик 166-го пішого Ровенського полку, учасник першої світової війни, дворянин. 3, 15
Нікітін Олександр Петрович 9 вересня 1878, Польща — 19 травня 1915 поручик, учасник першої світової війни, дворянин. 4, 15
Оппоков Микола Вікторович 18 грудня 1869, Київщина — 22 вересня 1908 капітан 165-го Луцького полку, учасник походу до Китаю у 1901 році і російсько-японської війни. Помер від рани, яку отримав випадково під час навчання від пострілу з револьвера, що був у кишені шаровар. 2, 27
Туманов Йосип Захарович 19 червня 1857, Закавказзя — 13 лютого 1898 поручик 131-го Тараспільського полку, учасник російсько-турецької іійни 1877–1878 років
Дубинський Георгій Миколайович 1900, Київська губернія — 1935 художник.
Марцишевський Іван Болеславович 4 лютого 1880, біля Воронежу — 6 жовтня 1914 штабс-капітан 165-го Луцького полку, сапер, учасник російсько-японської і першої світової воєн. В армії з 1900 року в 129-му Бессарабському полку, навчався в 3-й саперній бригаді, нагороджений орденом Святої Анни 4-го ступеня з написом «За хоробрість». Був одружений з дворянкою Лідією Іванівною Рубець. Вбитий. 4, 22
Карпинський Дмитро Іванович 15 жовтня 1877, Київ — 19 серпня 1914 штабс-капітан 132-го Бендерського полку, учасник російсько-японської і першої світової воєн. В армії з 1895 року. Нагороджений орденом Анни 4-го ступеня з написом «За хоробрість». Походив з роду київських іконописців. Був одружений з саксонською підданою Юлією Іванівною Метц. Загинув у бою в Австрії. 3, 29
Виноградов Василь Васильович 11 грудня 1876 — 16 червня 1927 професор, доктор медицини. 4, 1
Разумовський Сергій Дмитрович 1860—1927 помічник інспектора шкіл. Син петербурзького педагога і музикознавця Дмитра Васильовича.
Богданович Іполіт Данилович 30 січня 1850, Поділля — 26 вересня 1911 полковник, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. Син священика. 3а, 39
Проценко Лев Данилович 1859, Ніжин — 30 січня 1920 іконописець. Мав майстерню в Андріївській церкві Києва і там же жив. Його племінник — професор консерваторії Андрій Федорович Проценко, батько Людмили Проценко.
Силин Іов Іолович 1866 — 27 лютого 1915 капітан 47-го пішого Українського полку, учасник першої світової війни. Вбитий в бою.
Гаврилюк Петро Мелентійович 21 червня 1892 — 5 грудня 1937 учасник Жовтневого перевороту в Петрограді і громадянської війни в Україні, матрос. 3а, 45а
Похитонов Олександр Данилович 18 (24) липня 1874 — 19 (13) січня 1912 підполковник, учасник російсько-японської війни. 3, 38
Френкель Олександр Костянтинович 3 вересня 1879, Волинь — 23 травня 1913 прапорщик запасу, юдей, що прийняв православ'я. 8, 45
Тихонов Іван Родіонович 1860 — 20 липня 1917 колезький радник, працівник Південно-Західної залізниці. 3, 28
Шпетт Йосип Йосипович 11 лютого 1875 — 1 квітня 1942 георгіївський кавалер, підпоручик 131-го Тараспільського полку, учасник першої світової війни. 3, 35
Добровольський Леонід Павлович 21 серпня 1867, Кичинці — 17 вересня 1928 історик, києвознавець, педагог. 9, 59
Рибкін Олександр Данилович 12 грудня 1901, Донбас — 9 грудня 1955 доцент, кандидат технічних наук, завідувач кафедрою КПІ. 10, 13
Акава Сава Давидович 1888, Бердянськ — 14 лютого 1951 доцент-терапевт, винахідник. До 1917 року боровся з тифом, згодом з 1921 року до смерті працював у Києві завідувачем туберкульозного диспансеру. Винайшов апарат для піддування легенів. 14, 38
Маковійчук Євген Іванович 1925 — 5 жовтня 1950 партизан радянсько-німецької війни. 11, 10
Румницький Олександр Йосипович 1869 — 27 травня 1916 статський радник у відставці. 12а, 29
Румницька Ганна Григорівна 1875—1931 вдова статського радника. 12а, 29
Мищенко Михайло Омельянович 21 листопада 1901, Полтавщина — 8 лютого 1950 доцент-гідролог, інженер-меліоратор. Співавтор проекту «Регулювання запоави річки Ірпеня», Дніпрової набережної, укріплення схилів Дніпра в районі Києво-Печерської лаври і Володимирської гірки. В 1932 році створив у Київському гідромеліоративному інституті лабораторію по випробуванню берегових укріплень. Учасник радянсько-німецької війни. Був у війську польському, будував переправи. Мав орден Червоної Зірки, три медалі, два польські ордени. 11, 25
Кузьковська-Варкова Броня Ісаківна 25 грудня 1896 — 10 травня 1949 революціонерка. Була арештована. Член комуністичної партії з 1915 року. В 1916 році сиділа в Лук'янівській в'язниці. Учасниця громадянської війни. 14а, 15
Ольшевський Юрій Миколайович 6 березня 1902 — 8 червня 1950 професор Київського політехнічного інституту. 12, 18
Олехнович Хрисанф Єгорович 1846 — 27 березня 1910 колезький радник, начальник Черкаської поштово-телеграфної контори.
Ольшевський Микола Михайлович 30 січня 1872, Київщина — 15 грудня 1942 генерал-майор, суддя. Після 1917 року — юрисконсульт, викладав у школі командного складу мідіції. Син священика. Його дружина Олекандра Анатоліївна — вчитель гри на фортепіано. Вчила дітей Григорія Котовського. 15, 18
Підборський Павло Іванович 16 жовтня 1883, Київ — 7 березня 1944 дворянин.
Рабинович Борис Якович 15 січня 1904, Чернігівщина — 9 жовтня 1955 доцент-хімік, кандидат хімічних наук, інженер-майор. Учасник Громадянської війни і радянсько-німецької війни на Першому Українському фронті. З 1946 року в Київському політехнічному інституті на економічному факультеті. Нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни 2-го ступеня, чотирма медалями. 16, 3
Нелідов Віктор Миколайович 1899 — 11 серпня 1959 доцент Київського автошляхового інституту.
Анісіменко Федір Олексійович 1895, Сумщина — 17 лютого 1951 доцент Київського політехнічного інституту, кандидат технічних наук. В 1910–1915 роках працював на Шосткинськму пороховому завод. Учасник Громадянської війни В 1934–1944 роках — доцент КПІ. З 1944 року до 1948 року у Львові. 15, 36
Дашкевич Микола Семенович 1870 — 30 листопада 1943 лікар. 15, 45
Малама Володимир Захарович 23 травня 1858–1928 український дворянин, статський радник. З 1901 року інспектор в'язниці в Казані. Його предки в 17 столітті вийшли з Молдови, були бунчуковими товаришами.
Тимофієв Ермінігільд Єгорович 1837 — 1 жовтня 1907 дійсний статський радник. 17, 4
Мурашко Микола Іванович 20 травня 1844, Глухів — 22 вересня 1909, Буча український художник і педагог. 3а, 43а
Пільчевський Олексій Іванович 2 жовтня 1892, Володимир-Волинський — 12 грудня 1952 письменник.
Сивай Олексій Володимирович 1 січня 1885, Чернігів — 9 липня 1961 доцент, інженер. 1, 2
Титов Федір Олександрович 1886, Калужчина — 1940 учасник громадянської війни в Росії на Далекому сході. В 1912 році прийшов до Хабаровська на заробітки. Включився в революційний рух. Заарештовувався. В 1818 році — комісар слідчої комісії. В партизанах до 1922 року. З 1935 року — в Києві, керував трестом «Укрцивільбуд». 14, 4
Щербина Олександр Мойсейович 10 лютого 1874, Прилуки — 7 січня 1934 професор філософії, тифлолог, психолог, брат математика Костянтина Щербини. 2, 2
Ділянка № 13-1
Моргілевський Іполит Владиславович 12 вересня 1889, Радовка — 7 грудня 1942, Київ інженер-технолог, історик архітектури, мистецтвознавець, педагог, професор, член-кореспондент Академії архітектури СРСР 11, 2
Яковлєв Євген Григорович 1880 — 13 січня 1935 перший директор Київського інженерно-будівельного інституту, революціонер-більшовик, учасник революційного повстання в Читі та один з організаторів Читинської республіки. 6, 11
Лур'є Олександр Юдимович 12 жовтня 1897, Климовичі — 24 травня 1958, Київ український акушер-гінеколог. Член-кореспондент АН УРСР. 2, 7
Покровська-Лур'є Олександра Олександрівна 16 квітня 1895 — 22 березня 1939 доцент-хірург, дружина професора Лур'є. 2, 7
Чаговець Василь Юрійович 30 квітня 1873, хутір Патичис — 19 травня 1941, Київ український радянський фізіолог, один з основоположників електрофізіології. Дійсний член АН УРСР. 4, 3
Москальов Митрофан Миколайович 14 січня 1873, Єлець — 20 серпня 1940, Київ український радянський хірург та уролог, доктор медичних наук.
Писемський Григорій Федорович 7 лютого 1862, Пирятин — 20 липня 1937 радянський лікар-гінеколог, доктор медицини, професор, Заслужений діяч науки УРСР. 3, 5
Крутень Євграф Миколайович 29 грудня 1890, Київ — 19 червня 1917, Плотича російський військовий льотчик, ас винищувальної авіації Першої світової війни, капітан. 2, 4
Нестеров Петро Миколайович 27 лютого 1887, Нижній Новгород — 8 вересня 1914, Воля-Висоцька російський льотчик, перший виконавець «петлі Нестерова». 2, 6
Образцов Василь Парменович 13 січня 1849 — 27 грудня 1920, Київ лікар-терапевт, заслужений ординарний професор, доктор медицини, дійсний статський радник, дворянин, один із засновників київської терапевтичної школи. 3, 9
Стражеско Микола Дмитрович 29 грудня 1876, Одеса — 26 червня 1952, Київ український терапевт. 3, 13
Стражеско Наталя Василівна 1878 — 18 травня 1938 при народженні Образцова. Дружина Миколи Стражнска. 3, 13
Томилін Сергій Аркадійович 7 жовтня 1877, Сувалки — 19 липня 1952 лікар-гігієніст, санітарний статистик, демограф та історик медицини. 4, 8
Гольдензон Абрам Борисович 24 ??? 1898–1946 головний інженер Київського облкомунгоспу, партизан громадянської війни. 4, 8
Ушинський Володимир Адамович 15 липня 1890 — 9 травня 1941 український дворянин. 5, 4
Вотчал Євген Пилипович 26 жовтня 1864, Боршна — 1 квітня 1937 український ботанік, фізіолог рослин, академік АН УРСР 5, 8
Кучеренко Павло Олександрович 27 жовтня 1882, Ростов-на-Дону — 28 травня 1936, Київ український радянський лікар-патологоанатом, доктор медичних наук. 5, 9
Влайков Георгій Федорович 1868 — 12 січня 1936 санітарний лікар, дворянин. 5, 10
Бернштейн Олександр Борисович 21 липня 1876 — 24 жовтня 1934 професор-дерматолог, терапевт Київського медичного інституту, директор Київського інституту удосконалення лікарів, який до 1941 року носив його ім'я. 5, 12
Гаєвич Катерина Петрівна 7 листопада 1885, Чернігів — 25 лютого 1938 доцент-хірург, офтальмолог. Працювала в Київському медичному інституті, лікарні Південно-Західної залізниці. 6, 5
Савич Володимир Миколайович 2 лютого 1886 — 30 січня 1955 доцент-хірург, представник українського старшинського роду. Перший в Україні провів операцію теракопластики та першу операцію на серці. Син поміщика із Чернігівщини. 6, 5
Лінниченко Микола Антонович 1876, Київ — 7 серпня 1939 професор Київського гідромеліоративного інституту. 7, 5
Бенецький Володимир Гнатович 18 лютого 1886–1940 лікар-гінеколог. 12, 3
Марзєєв Олександр Микитович 10 квітня 1883, Нижній Новгород — 1 лютого 1956, Київ учений-гігієніст, академік Академії медичних наук СРСР 2, 2
Усова Надія Петрівна 30 вересня 1921, Київ — вересень 1941 медсестра, учасниця оборони Києва в 1941 році. Захищала Київ як старша медсестра загону від заводу «Більшовик». Загинула в Голосієво. 15, 3
Де-Метц Георгій Георгійович 21 травня 1861, Одеса — 9 березня 1947, Київ український фізик і методист, авторитет в області радіоактивності, укладач першого в Україні курсу методики викладання фізики в школах. 10, 4
Щоголев Іринар Михайлович 28 листопада 1873, Катеринославщина — 31 січня 1939 професор, учасник революції 1917 року.
Матіясевич Марія Степанівна 24 квітня 1899, Санкт-Петербург — 12 березня 1993 При народженні Маєвська. Вдова командарма, дворянка. Закінчила Петроградську консерваторію в 1918 році по класу фортепіано. З 1918 року — секретар, друкарка в штабі Червоної армії. З 1923 року проживала в Києві. В роки окупації Києва працювала перекладачем в адміністрації окупаційної влади. В 1944 році була арештована і вислана в Казахстан. Повернулась із заслання в 1949 році. Її батько Маєвський Степан Юліанович — адвокат, мати — княгиня Друцька. Її перший чоловік Володимир Любимов, дворянин, полковник царської армії, начальник штабу, репресований в 1937 році. З 1922 року вдруге в шлюбі за Михайлом Матіясевичем. 4, 2
Матіясевич Михайло Степанович 4 червня 1878, Смоленськ — 5 серпня 1941, Київ російський і радянський воєначальник. 4, 2
Безсмертний Володимир Адріанович 3 січня 1862[1][2], Київ — 6 серпня 1940 архітектор, художник, цивільний інженер, педагог. 1, 8
Ділянка № 13-2
Бензарь В. І. 1870—1933 скульптор. 7, 6
Симінський Костянтин Костянтинович 5 березня 1879, Брест-Литовськ — 13 червня 1932 інженер-дослідник будівельної механіки, професор 13, 4
Миткевич Олексій Євгенович 30 березня 1909 — 16 травня 1953 художник 14, 2
Шипович Костянтин Миколайович 24 лютого 1907 — 7 серпня 1942 композитор, піаніст, член Спілки композиторів України, автор багатьох музичних творів. 8, 15
Рудський Микола Олександрович 12 лютого 1902, Біла Церква — 9 вересня 1942 доцент-астроном. 8, 4
Ефрос Сергій Сергійович 13 лютого 1892, Київ — 9 серпня 1915 мічман, учасник першої світової війни. Загинув у бою на тральщику № 6 в Балтійському морі.
Совинський Вадим Васильович 3 квітня 1881, Київ — 3 квітня 1952 професор, зоолог. Був завідувачем кафедрою зоології в Київському університеті, ентомолог. Син професора Київського університету Василя Кириловича Совинського. 9, 14
Ракочі Антон Григорович 1867 — 8 грудня 1922 професор, доктор медичних наук. З 1903 року викладав в Київському університеті, Київському політехнічному інституті. Мав важливі наукові праці в галузі фізіології, п'ять з них видані в Берліні німецькою мовою.
Ракочі Володимир Антонович 1894—1942 науковець Інституту селекції.
Бем Георгій Олександрович 1868 — 9 червня 1942 лікар Лук'янівського пункту 5, 9
Різниченко Володимир Васильович 18 жовтня 1870, Валентіїв — †1 квітня 1932 український вчений у галузі четвертинної геології, геоморфології, тектоніки, гляціології, географії. 14, 13
Собкевич Антон Іванович 1883—1945 доктор медицини, фтізіатр, професор Київського медичного інституту, директор Інституту сухот. 10, 1
Садовський Феодосій Федорович 23 жовтня 1891 — 17 січня 1943 професор Київського політехнічного інституту. 4, 13
Садовський Федір Якович 1863 — 10 травня 1937 протоієрей. 4, 13
Піонтковський Аполінарій Адамович 22 травня 1881, Мінськ — 1 квітня 1943 професор-садовод. В 1909 році закінчим Тимирязівську академію, вдосконавлювався в Німеччині. Був директором Курської дослідної станції. В Києві мешкав з 1921 року, з 1924 року працював у Центральному ботанічному саду на Видубичах. 13, 11
Ігнатович Віктор Володимирович 1862 — 4 травня 1933 український громадський і державний діяч, економіст, фольклорист. 11, 1
Махлай Іван Захарович 1880—1936 іконописець Видубицького монастиря. 11, 13
Ділянка № 13-3
Дзюбинська-Пфейффер Аріадна Климентіївна 1899—1958 вдова академіка, лікар.
Дзюбинський Климент Іванович 21 січня 1854 — 17 квітня 1934 лікар, батько дружини академіка Пфейффера.
Тулуб Єлизавета Василівна 19 червня 1866 — 14 травня 1932 письменниця-аматорка, мати Зінаїди Тулуб. 12, 2
Тулуб Павло Олександрович 26 лютого 1862, Київ — 16 березня 1923, Київ український журналіст, поет, перекладач і громадський діяч. 12, 2
Шипович Микола Антонович 11 вересня 1881, Одеса — 13 грудня 1944 музикознавець. 10, 2
Старицька-Лоташевська Катерина Вікторівна 1887 — 29 липня 1951 лікар, учасниця першої світової війни. Під час радянсько-німецької війни залишилась з пораненими у Києві, допомагала виготовляти фіктивні довідки, що рятували від мобілізації і вивезення до Німеччини. Дружина професора М. М. Лоташевського. Походила з роду української інтелігенції Старицьких. 14, 12
Лоташевський Микола Миколайович 4 листопада 1877, Полтавщина — 4 грудня 1956 професор, інженер з водоканалізації, дворянин. Працював у Полтаві. З 1917 року жив у Києві. 14, 11
Клюшников Микола Петрович 28 червня 1874 — 22 липня 1949, Київ статський радник, товариш голови Київського суду, дворянин.
Сунцов Петро Васильович 20 липня 1875, В'ятка — 13 листопада 1949 співак-баритон, вчений-хімік. В 1900 році закінчив Московський університет, співу навчався в Італії у М. Баттістіні. На фронті першої світової війни втратив голос, працював на Київському хімічному заводі. Його дочка — професор Ірина Сунцова. 15, 1
Граве Дмитро Олександрович 6 вересня 1863, Кириллов — 19 грудня 1939, Київ математик, академік АН України, член-кореспондент РАН і почесний член АН СРСР.
Дурдуковський Сергій Федорович 23 січня 1880, Мирівка — 15 липня 1933, Київ співак (лірико-драматичний тенор), педагог, музично-громадський діяч, член музичного товариства імені М. Леонтовича.
Михайловський Іван Дмитрович 23 лютого 1874, Одеса — 6 листопада 1933 музикант-флейтист, професор. 6, 3
Пфейффер Георгій Васильович 24 жовтня 1872, Сокиринці — 10 вересня 1946, Київ український математик. Академік АН УРСР.
Нестельбергер Микола Іванович 1860 — 10 січня 1934 дійсний статський радник, товариш прокурора Київської судової палати, дворянин. Син професора музики.
Кисельов Григорій Леонідович 19 квітня 1901, Овруч — 10 квітня 1952, Київ доцент Київської консерваторії, музикознавець, кандидат мистецтвознавства. 2, 8
Воячек Богуміл Іванович 10 червня 1857, Богемія — 3 квітня 1934, Київ композитор, професійний контрабасист, чех за походженням. 10, 8
Кишельгоф Володимир Миколайович 20 листопада 1893, Дагестан — 30 листопада 1981 лікар-епідемолог. У 1921–1931 роках — головний лікар Центральної лікарні Києва. В 1946–1952 роках — директор клініки Київського медичного інституту. 12, 9
Реформатський Сергій Миколайович 2 квітня 1860, Борисоглебське — 28 липня 1934, Москва хімік-органік, член-кореспондент АН СРСР. 15, 1
Соколов Платон Петрович 4 жовтня 1863 — 24 березня 1923, Київ український і російський правознавець, доктор церковного законознавства, професор. 14, 1
Васютинський Ксенофонт Семенович 1873, Волинь — 14 серпня 1933 інженер шляхів сполучення. Працював гідрологом у Варшаві, Москві. З 1914 року жив у Києві. Родич О. С. Пушкіна і графів Воронцових. 5, 1
Музиченко Олександр Федорович 6 серпня 1879 — 12 жовтня 1937 український педагог, методист.
Єрем'єв Валерій Семенович 1925—1942 учасник підпілля в Києві часів радянсько-німецької війни. Розстріляний фашистами.
Поспєхов Володимир Дмитрович 2 січня 1860 — 31 січня 1934 професор хімії, інженер, статський радник. Викладав хімію і фізику.
Роше Всеволод Костянтинович 1872, Петербург — 25 вересня 1933 професор-ренгентолог, доктор медичних наук. Фундатор і керівник рентгено-фізичного відділу Київського медичного інституту. Його іменем названо стежку в горах Криму. 4, 1
Харитонов Дмитро Костянтинович 1897, Донбас — 20 серпня 1934 загальновійськовий комбриг. Учасник громадянської війни. З 1930 року жив у Києві. Нагороджений іменним браунінгом, годинником. 15, 3
Ділянка № 14
Барзилович Семен Андрійович 25 квітня 1903, Новий-Ройськ — 27 липня 1958 радянський архітектор, художник, педагог 11, 15
Шаравський Сергій Миколайович 25 січня 1884, Поділля — 22 червня 1958 професор-нервопатолог, доктор медичних наук, головний нервопатолог Міністерства охорони здоров'я УРСР.
Фіттінгоф-Шель Едгар Федорович 1842 — 6 травня 1901 барон, колезький радник. 4, 45
Рудиковський Петро Євстадійович 12 січня 1822, Київ — 6 жовтня 1915 військовий інженер, капітан, дворянин. В 1846 році проектував військові поселення, в 1852 році — завідувач будівництва Охтенського порохового заводу. 3, 22
Ромашкін Григорій Михайлович 1910—1961 Герой Соціалістичної Праці, котельщик заводу «Ленінська кузня». 15, 35
Іванов Володимир Дмитрович 28 квітня 1867–1942, Далекий Схід полковник. Брав участь у Китайській війні 1900–1901 років, учасник російсько-японської і першої світової воєн, дворянин. Одружений з Олександрою Василівною Язиковою, батько якої Василь Юхимович, заснував Благовєщенськ. 8, 5
Карсунський Аркадій Миколайович 8 липня 1853, Київщина — 16 травня 1913 полковник, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років, дворянин. Мав орден Анни 4 ступеня з написом «За хоробрість». 1, 29
Адольф Густав Артурович 1901 — 19 жовтня 1940 мистецтвознавець, працівник Музею народного мистецтва у Києві.
Адольф Віктор Едуардович 31 січня 1894 — 19 червня 1936 радянський льотчик-випробувач. 1, 33
Божко Калістрат Сидорович 1898, Луганщина — 11 серпня 1944 професор-гідромеліоратор, доктор наук, лауреат премії імені Докучаєва. 2, 27
Арцукевич Софія Григорівна 28 грудня 1913, Гродненщина — 19 червня 1990 науковий працівник, агроном. До радянсько-німецької війни і в 1944–1976 роках працювала в Інституті землеробства, дружина Калістрата Божка. 2, 27
Воронін Микола Миколайович 19 грудня 1892, Ечміадзин — 14 березня 1956 професор-хімік, доктор хімічних наук. 2, 17
Вейдкнехт Ольга Миколаївна 1881 — 11 листопада 1914 педагог Київського міського училища. 2, 24
Лавров Олександр Михайлович 1 липня 1888, Курськ — 22 жовтня 1944 інженер-механік, доцент, пілот. В 1910 році закінчив Харківський технологічний інститут, в 1914 році — Вищу школу аеронавтики та механізації споруд у Парижі. Під час першої світової війни служив у авіації. В Червоній армії як пілот з 1919 року. В 1930–1937 роках — викладач Київського авіаінституту. 3, 20
Говденко Гнат Григорович 29 січня 1884, Черкащина — 10 березня 1957 педагог. Був директором школи в Києві. 3, 27
Чарторизький Костянтин Вакхович 29 грудня 1907, Київ — 8 квітня 1933 доцент Київського політехнічного інституту. Мав наукові праці, чотири монографії в галузі електротехніки, винаходи. 4, 7
Шурляков Данило Романович 27 грудня 1871, Калейкіно, Уфимської губернії — 12 червня 1944 двічі георгіївський кавалер, учасник першої світової війни.
Лисовецький Віктор Семенович 10 вересня 1892, Київ — 5 лютого 1957 паталогоанатом, доцент, колекціонер. Мав велику колекцію картин українських художників. 5, 10
Трофимовський Федір Федорович 1879 — 8 лютого 1946 учасник революції 1905 року.
Бурцев Василь Васильович 28 лютого 1903, Курськ — 10 травня 1947 учасник підпілля Києва часів радянсько-німецької війни в групі Є. Маркова «За Родину». 5, ??
Архимович Зиновій Алоїзович 21 липня 1858–1938 Київ український педагог-математик, громадський діяч. Батько О. Архимовича. 5, 3
Світославський Сергій Іванович 6 жовтня 1857, Київ — 19 вересня 1931 художник-пейзажист. 7, 53
Алейніков Василь Васильович 1869—1946 командир партизанського загону на Миколаївщині в роки громадянської війни. 7, 4
Спіліотті Іліодор Павлович 19 листопада 1883, Київ — 14 квітня 1942 грек за походженням, помічник присяжного повіреного. 8, 29
Астраханкін Арсен Георгійович 1855 — 24 липня 1915 дійсний статський радник. 9, 35
Стецюк Юхим Семенович 1898 — 27 серпня 1942 учасник підпілля часів радянсько-німецької війни, арсеналець. Повісився, коли дізнався, що на нього донесли. 13, 30
Малютін Іван Васильович 1880—1942 педагог, присяжний повірений. 16, 17
Кулішов Микола Іоакимович 12 лютого 1842, Орловщина — 19 січня 1911 таємний радник, доктор медичних наук, корпусний лікар 9-го армійського корпусу, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років, дворянин. 16, 39
Зобочин Олексій Герасимович 1885—1922 георгіївський кавалер, учасник першої світової війни.
Петухов Борис Миколайович 21 лютого 1883, Новгородщина — 10 березня 1916 георгіївський кавалер, капітан 310-го Шацького полку, дворянин. Мав орден Анни 4 ступеня з написом «За хоробрість». Вбитий у бою під Дегмарівським лісом у Карпатах. 9, 33
Підборський Іван Семенович 1827—1900 дворянин. 2, 39
Степовський Микола Автономович 1873 — 15 січня 1935 професор-ветеринар.
Ділянка № 15
Альошин Павло Федотович 28 лютого 1880, Київ — 7 жовтня 1961, Київ український та радянський архітектор та педагог 3, 54
Альошина Ольга Павлівна 19 березня 1914, Київ — 11 лютого 1984 радянський архітектор, дочка архітектора Павла Федотовича Альошина. 3, 54
Дмитрієв Микола Михайлович 26 квітня 1892 — 23 жовтня 1928 інженер. Працював у Києві на посаді головного інженера на будівництві мосту Є. Бош. Трагічно загинув від рук злодіїв у поїзді Москва—Київ. 2, 36
Тутковська Марія Юхимівна 1865 — 8 квітня 1937 вдова академіка Павла Тутковського. 1, 17
Тутковський Павло Аполлонович 1 березня 1858, Липовець — 3 червня 1930, Київ український геолог, географ і педагог. 1, 14
Тутковський Олександр Павлович 1900, Київ — 16 лютого 1936 син академіка, юрист, член колегії захисників у Києві. 1, 14
Краусс Фрідрих Конрадович 31 січня 1863 — 28 серпня 1930 заступник директора Київського комерційного банку, брат архітектора. 1, 9
Любвин Олександр Олександрович ???? — †1959 господар явочної підпільної квартири часів радянсько-німецької війни по вулиці Степанківській, 22, помешкання 9. 10, 51
Дорошенко Марія Парменівна 18 березня 1863 — 4 січня 1932 при народженні Маркович. Дворянка українського походження. Її чоловік Петро Якович — глухівський міський лікар, походив від гетьмана Михайла Дорошенка.
Хохол Микола Трохимович 1869—1946 педагог, батько професора Олега Хохла. 8, 54
Лобода Володимир Андрійович 16 березня 1902, Катеринослав — 20 березня 1960 доцент, кандидат економічних наук. Син академіка Андрія Лободи. 1, 15
Лобода Андрій Митрофанович 26 червня 1871, Свенцяни — 1 січня 1931, Київ фольклорист, літературознавець, етнограф, педагог, історик театру. 1, 15
Рклицький Михайло Васильович 10 вересня 1862 — 21 травня 1929 історик-статистик.
Дроздов Микола Кузьмович 1883—1943 педагог. Закінчив Коростишівську вчительську семінарію. Працював вчителем у народних і трудових школах.
Іалшин Олександр Олександрович 1870—1929 інженер шляхів сполучення.
Іконникова Ольга Яківна 1882, Петербург — 18 червня 1958 доцент-художник. З 1904 року працювала в Київському художньому інституті. Племінниця по матері художника В. К. Менка. 5, 41а
Пименова Ніна Василівна 27 грудня 1888, Пултуськ — 14 квітня 1941, Київ український радянський геолог і палеоботанік, доктор геолого-мінералогічних наук. 7, 29
Пальмов Віктор Никандрович 29 вересня (10 жовтня) 1888, Самара — 7 липня 1929, Київ російський і український авангардний живописець-футурист. 6, 1
Богомазов Олександр Костянтинович 26 березня (7 квітня) 1880, Ямпіль — 3 червня 1930, Київ український графік, живописець, педагог, теоретик мистецтва. 6, 2
Семенкевич Юлій Миколайович 1859 — 21 лютого 1942 вчений-біолог, доцент Київського університету, статський радник. Викладав ботаніку в Київському університеті, робив експедиції на озеро Байкал тощо. Свої гербарії і колекції комах подарував університету. З 1898 року — охоронець зоокабінету Київського університету.
Дунін-Борковська Анна Василівна 1873 — 21 лютого 1942 українська дворянка. 11, 3
Щукін Михайло Михайлович 1883, Пенза — 9 квітня 1943 інженер шляхів сполучення, дворянин. Після закінчення в 1907 році Петербурзького інституту шляхів сполучення був начальником залізниці в Курську. В Києві з 1921 року. Викладав у технікумі. 12, 29
Щукін Михайло Андрійович 1846 — 14 вересня 1943 голова правління Київського товариства мистецтва і літератури, таємний радник. Працював інженером на залізницях. З 1895 року — головний контролер Південно-Західної залізниці. Поховання перенесено з кладовища Покровського монастиря. 12, 43
Рудин Дмитро Петрович 1884 — 30 січня 1931 професор, доктор технічних наук, ректор Київського землевпорядкувального технікуму. З 1914 року помічник помічник губернського землеміра. 5, 20
Сафонов Тимофій Олексійович 3 квітня 1873, Київ — 29 червня 1930, Київ український художник, живописець. 7а, 11
Смирнов Василь Іванович 1884 — 10 січня 1929 архівіст Київського центрального архіву. 3, 53
Ділянка № 16
Пономаренко Василь Кузьмович 4 березня 1870, Сумщина — 1920 диригент хору вчителів співів. Працював диригентом у Вознесенській церкві Києва в 1900–1918 роках. Автор хорових творів. Його племінник Борис Григорович Пономаренко — директор Київського оперного театру 1, 20
Міклухін Гліб Пантелеймонович 1912—1955 доктор хімічних наук. 4, 16
Кульман Олексій Миколайович 1871 — 29 серпня 1919, Дружня почесний громадянин Києва. 3, 21
Фрейдін Юхим Самойлович 1904, Одеса — 8 вересня 1945 художник. Закінчив Київський художній інститут у майстерні Ф. Кричевського. Учасник радянсько-німецької війни. 6, 48
Васильєв Василь Юхимович 20 березня 1890, Єлисаветград — 14 серпня 1956, Київ український радянський вчений у галузі металургії, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. 6, 5
Персидська Ольга В'ячеславівна 24 липня 1894 — 14 вересня 1978 заслужений лікар УРСР. Її син Всеволод Якович — доцент, кандидат медичних наук. 10, 37
Силевич Володимир Петрович 15 липня 1894, Москва — 1916 підполковник, педагог, дворянин. Походив з козаків бунчукових товаришів 17 століття.
Жданович Микола Якович 26 грудня 1854, Чернігівщина — 25 червня 1919 генерал-лейтенант інженерних військ, дворянин. У походах не був.. Його рід походив від городницького сотника 17 століття Якова Ждановича, учасника Полтавської битви, прибічника Мазепи. Його дружина Любов Володимирівна — дочка генерал-майора Шульгіна. Його племінник Яків Миколайович в шлюбі з дворянкою Анною Олександрівною Ліндфорс з 1918 року.
Ясногурський Олександр Норбертович 1844 — 12 червня 1903 дворянин. 13, 65
Калашников Зиновій Лаврентійович 1895—1949 партизан радянсько-німецької війни. 10, 35
Льовшин Олександр Михайлович 29 жовтня 1867, Курщина — 29 серпня 1947 доктор біологічних наук, професор. До 1930 року був заступником директора Інституту селекції АН УРСР. 5, 17
Ділянка № 17
Прокоф'єв Сергій Андрійович 7 липня 1874, Моршанськ — 12 січня 1944 інженер шляхів сполучення, спеціаліст в галузі мостобудівництва, вчений в галузі будівельної механіки, педагог, професор 9, 41
Сєверов Микола Павлович 2 березня 1887, Тифліс — 21 лютого 1957, Київ радянський архітектор, педагог, дослідник в галузі древньогрузинської архітектури, почесний член Академії будівництва і архітектури СРСР. 6, 1
Хаустов Павло Прокопович 14 листопада 1882, Шариновське — 26 вересня 1949, Київ український радянський архітектор, педагог, один з перших професорів по містобудівництву. 15, 19
Лановенко Михайло Лукич 19 вересня 1895 — 7 жовтня 1950 доцент, кандидат філологічних наук.
Рождественський Григорій Іванович 1867 — 8 квітня 1942 лікар-венеролог. 10, 17
Срезневський Борис Ізмаїлович 1 квітня 1857, Санкт-Петербург — 24 березня 1934, Київ російський і український метеоролог і кліматолог, професор, дійсний член АН УРСР. 11, 24
Орловський Володимир Донатович 1 лютого 1842, Київ — 19 лютого 1914, Нерві український живописець, академік петербурзької Академії художеств, тесть художника М. Пимоненка. 1, 29
Свенцицька Іустина Михайлівна 1864 — 31 жовтня 1912 дружина полковника у відставці.
Свенцицький Йосип Федорович 4 квітня 1853, Поділля — 1919 полковник, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років.
Карпов Олексій Петрович 12 лютого 1856, Харківщина — 10 листопада 1912 полковник, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років, дворянин.
Глухов Михайло Іванович 13 лютого 1893 — 13 березня 1947 радянський воєначальник, генерал-лейтенант. 3, 8
Радченко Микола Леонтійович 1850 — 7 травня 1916 дійсний статський радник, уповноважений Київського губернського комітету Всеросійської земської спілки.
Хандриков Митрофан Федорович 13 січня 1837, Москва — 7 серпня 1915 російський астроном і геодезист, член-кореспондент Петербурзької академії наук, професор Київського університету. 8, 15
Яскевич Омелян Омелянович 1870—1933 протоієрей.
Довгелло Сергій Павлович 1874, Чернігівщина — 19 січня 1919 дворянин. 6, 12
Зайончковський Агоціан Мечиславович 1877—1948 дворянин. 8, 5
Павлович Юрій Юрійович 1874, Київ — 14 вересня 1947 вчений етнограф, художник-аквареліст. 8, 30
Скранський Олександр Григорович 9 серпня 1883 — 4 вересня 1949 почесний громадянин Києва, статський радник, штаб-ротмістр, учасник першої світової війни. 8, 24
Добровлянський Василь Васильович 15 березня 1889, Київ — 1921 лікар, педагог. Все життя працював у Київському університеті на кафедрі зоології. 8, 38
Луценко Олександр Олександрович 10 червня 1871, Харків — 21 лютого 1953 протоієрей, педагог Київської духовної семінарії, кандидат богослов'я. З 1942 року — священик сіл Київщини, з 1944 року — церкви Марії Магдалини, з кінця 1944 року і до смерті — в Троїцькій церкві і викладав у Київській духовній семінарії церковну історію. 9, 4
Новаковський Микола Петрович 1874 — 10 січня 1921 начальник станції «Богуслав». 9, 15
Козицький Іван Омелянович 1884, Київ — 20 червня 1925 композитор, брат Пилипа Козицького. 10, 1
Городецький Герасим Мойсейович 5 липня 1876 — 19 липня 1956 інженер, професор. Сорок років викладав у Київськму політехнічному інституті. Як інженер брав участь у електрифікації заводів в Україні. Автор підручника з електричних мереж. Мав ордени Леніна, Знак Пошани, медалі. 11, 2
Старченко Василь Федорович 20 березня 1904, Темрюк — 17 липня 1948 аґрохімік, радянський державний діяч, член-кореспондент АН УРСР. 9, 64
Супруненко Михайло Йосипович 1870—1930 лікар, мировий суддя Київської округи. Мав власний будинок по вулиці Дорогожицькій, 47.
Андрієвський Олександр Юхимович 15 серпня 1869, Бирине — 15 червня 1931, Київ український фольклорист, етнограф, педагог. 14, 31
Тихонов Михайло Костянтинович 12 липня 1904, Київ — 12 березня 1937 поет. Друкувався з 1923 року, писав поезії, фейлетони, нариси. Працював відповідальним директором багатотиражної газети «Залізничний будівельник». 14, 4
Киричинський Омелян Іванович 1851—1940 педагог, статський радник, дворянин. Був інспектором гімназії А. Степовича. Родич Івана Франка. 15, 8
Романова Олександра Петрівна 21 травня (2 червня) 1838, Німеччина — 13 (26 квітня) 1900, Київ Велика княгиня, дружина Великого князя Миколи Миколайовича, брата імператора Олександра ІІ, засновниця Покровського жіночого монастиря в Києві. 7, 19
Савельєва Олена Флорівна 21 травня 1880, Київ — 29 жовтня 1957 ігуменя Покровського монастиря в Києві. 7, 20
Богдашевський Дмитро Іванович 19 жовтня 1861, Волинь — 1925 ректор Київської духовної академії, архієпископ, професор, доктор богослов'я, єпископ Канівський, настоятель Києво-Братського Богоявленського першокласного монастиря.
Дубровин Микола Павлович 1860—1914 надвірний радник, з 1887 року і до смерті завідувач гавані київського яхтклубу на Трухановому острові.
Єфімович Віктор Юхимович 1876, Київ — 1936 художник, фотограф. В 1902 році закінчив Петербурзьку академію мистецтв, писав пейзажі. З 1910 року художник Петербурзького оперного театру. Після 1917 року працював у Київській опері, створював костюми для сцени.
Пироговський Олександр Сидорович 24 серпня 1897, Гайсин — 6 листопада 1943, Київ Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни один з організаторів партійного підпілля в місті Києві, секретар Залізничного підпільного райкому партії. 3, 5
Ролл Яків Володимирович 21 жовтня (2 листопада) 1887 — 3 листопада 1961 ботанік і гідробіолог, член-кореспондент АН УРСР.
Ділянка № 18
Праушков Арсен Олександрович 1896, Вологодщина — 25 жовтня 1947 учасник Жовтневого перевороту, громадянської війни в Україні. З 1922 року жив у Києві. В 1928 році 25-тисячник на Чернігівщині. З 1932 року — директор МТС на Полтавщині. З 1934 року — другий секретар райкому партії Подільського району Києва. Учасник радянсько-німецької війни, був важко поранений. 3, 43
Пушкаренко Василь Григорович 28 лютого 1900, Полтавщина — 15 листопада 1950 учасник підпілля Києва часів радянсько-німецької війни. З 1923 року працював у пожежній команді Києва. Під час радянсько-німецької війни в Печерській підпільній організації, в 1943–1945 роках на фронті. З 1946 року в МВС, у пожежній команді. Його син Валентин — кіноактор, режисер. 4, 2
Маслов Василь Іванович 2 січня 1885, Ічня — 22 березня 1959, Київ український літературознавець, історик літератури, етнограф. Брат Сергія Маслова.
Молостов Федір Аркадійович 8 лютого 1856, Полтавщина — 9 січня 1914 полковник 129 Бесарабського полку, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років, дворянин.
Якубяк Іван Семенович 1888 — 13 січня 1958 арсеналець, учасник повстання на заводі «Арсенал» у 1918 році. Його дочка Катерина — зв'язкова підпілля у громадянську війну. 15, 40
Сахнін-Сахновська Софія Лазарівна 1873 — 12 грудня 1957 член РСДРП з 1905 року. Після 1917 року очолювала великий дитячий будинок у Полтаві. 16, 30
Овруцький Дмитро Йосипович 26 червня 1899, Київ — 2 жовтня 1958 учасник громадянської війни 26, 3
Березанцев Пилип Іванович 9 січня 1885, Сміле — 7 червня 1958 доцент, лікар-фармаколог, кандидат медичних наук, учасник першої світової війни.
Пьонтек Петро Янович 1878—1941 революціонер, поляк.
Ділянка № 19
Фельдман Валентин Августович 16 березня 1864, поблизу Петербурга — 28 липня 1928, Київ український архітектор і художник, педагог. 2, 19
Яновський Всеволод Миколайович 12 березня 1889, Волинь — 1950 професор, доктор медичних наук. 13, 46
Нечай Павло Іванович 19 лютого 1859, Київщина — 29 лютого 1932 професор-психіатр, доктор медичних наук, дійсний статський радник. Син священика.
Нечай Лизавета Іванівна 1858 — 2 січня 1933 при народженні Юскевич-Красковська. Вдова професора П. І. Нечая. Дочка Івана Даниловича Юскевич-Красовського.
Стеценко Микола Тимофійович 12 грудня 1905 — 16 січня 1957 доцент Київського економічного інституту, кандидат економічних наук, завідувач відділом виробництва КЕІ. 5, 23
Шпергль Отокар Йосипович 1878, Чехія — 10 вересня 1955 чеський і український контрабасист. 5, 14
Марченко Артем Миколайович 1897, Київщина — 27 січня 1950 партизан громадянської війни, з 1921 року голова Ремизевського волвиконкому.
Биков Павло Борисович 1880 — 15 вересня 1949 худочник, дід художника В. С. Куткіна.
Караваєв Володимир Опанасович 9 березня 1864, Київ — 7 січня 1939, Київ український зоолог і мандрівник. 9, 13
Гребеж Йосип Янович 19 березня 1885, біля Риги — 19 березня 1940 латиш, учасник першої світової війни. З 1917 року в Петрограді. З 1920 до 1940 року в Києві на заводі «Ленінська кузня». Боровся з «куркулями». Ударник п'ятирічки. 2, 5
Гресь Михайло Олексійович 21 листопада 1880, Чернігівщина — 14 лютого 1961 учасник революції 1905 року в Конотопі.
Завірюхін Мирон Юхимович 16 серпня 1869, Житомир — 4 квітня 1938 учасник страйку 1905 року, коваль заводу «Ленінська кузня».
Сардаковський Юрій Михайлович 5 травня 1949 — 16 липня 2009 Заслужений артист України
Ділянка № 20
Динник Олександр Миколайович 31 січня 1876, Ставрополь — 22 вересня 1950, Київ український вчений у галузі механіки та теорії пружності, засновник наукової школи з теорії пружності в Україні. 11, 34
Енгель Курт Юлійович 1883—1933 професор, німець за походженням, фахівець в галузі сантехніки. 9, 10
Кириченко Олег Ілліч 1 липня 1927, Лубни — 11 травня 2000 інженер-проектувальник, фахівець з водопостачання та каналізації, дійсний член Академії будівництва України. 14, 40
Кюнцель Ернест-Федір Карлович 15 січня 1874, Полтавщина — 2 червня 1942 інженер. В 1900 році закінчив Інститут шляхів у Петербурзі за спеціальнстю «розвідка будування залізниць, мостів». З 1920-го року викладав геометрію в КПІ і КІНГу. Проводив розвідки стосовно будівництва шляху із Москви на Брянськ. 3, 16
Торов Дмитро Григорович 25 жовтня 1877 — 8 серпня 1936 художник-архітектор, педагог. 9, 4
Немиров Федір Павлович 1 липня 1889, біля Петербурга — 10 травня 1945 генерал-майор, учасник громадянської війни в Росії і радянсько-німецької війни. Мав орден Леніна. Помер після поранення. 2, 29
Ленгауер Наталія Андріївна 1908—1997 лікар швидкої допомоги, Герой Соціалістичної Праці.
Корецький Володимир Михайлович 18 лютого 1890, Катеринослав — 25 липня 1984, Київ радянський юрист-міжнародник, спеціаліст в галузі міжнародного приватного права та загальній історії держави та права, академік АН УРСР. 2, 1
Гаккебуш Валерій Васильович 15 вересня 1912, Москва — 20 січня 1984, Київ український режисер, театрознавець, син театральної актриси Любові Гаккебуш 1, 25
Гаккебуш Любов Михайлівна 26 вересня 1888, Немирів — 28 травня 1947, Київ українська драматична актриса, народна артистка УРСР. 1, 25
Даниленко Степан Максимович 8 січня 1902, Полтавська губернія — 29 квітня 1982 один з авторів «Київського некрополю», санітарний лікар. 1, 32
Пимоненко Микола Корнилович 9 березня 1862, Київ — 26 березня 1912 український художник-живописець, автор багатьох картин на сільську та міську тематику. 1, 30
Браїловська Ольга Матвіївна 1867—1935 дружина дійсного статського радника Олексія Олександровича. 11, 1
Браїловський Олексій Олександрович 1853—1931 дійсний статський радник, викладач російської мови в приватних гімназіях Києва. 11, 2
Закаблуковський Єлисей Семенович 1842 — 14 жовтня 1910 київський купець 2-ї гільдії. 4, 7
Орлов Олександр Якович 6 квітня 1880, Смоленськ — 28 січня 1954 український радянський астроном, член-кореспондент АН СРСР, академік АН УРСР
Воблий Костянтин Григорович (27 травня 1876, Царичанка — 12 вересня 1947, Київ український вчений-економіст та географ; член ВУАН; доктор політичної економії та статистики; професор Київського університету. 7, 1
Покрасов Олександр Васильович 1871 — 5 вересня 1911 підполковник 132-го Бендерського полку, учасник російсько-японської віни. 5, 3
Комашко Василь Олександрович 1855 — 18 березня 1918 художник, вчитель чистописання і малювання, статський радник.
Козловський Лаврентій Данилович 14 січня 1859 — 22 грудня 1929 протоієрей Старо-Вознесенської церкви, стаський радник, кандидат богослов'я. В 1884 році закінчив Київську духовну академію, у 1886–1907 роках був завідувачем бібліотекою Київської духовної семінарії, в 1908–1910 роках ректор Київської духовної семінарії. З 1910 року священик. 2, 45
Григор'єв Григорій Іванович 25 січня 1903, Козятин — 13 липня 1953, Київ український звукооператор. 8, 49
Балабушкевич Аркадій Іларіонович 1884, Київ — 8 березня 1941 лікар-терапевт. Після закінчення у 1908 році Київського університету працював лікарем у гімназіях Києва, з 1938 року в київській робітничій поліклініці. 9, 6
Немолодишев Василь Арсенович 1853 — 26 березня 1912 дійсний статський радник, директор Першої київської гімназії, професор, керівник навчального відділу Міністерства шляхів сполучення. До 1879 року служив у Москві, з 1887 року інспектор студентів у Харкові. З 1907 року директор Полтавського реального училища. Написав підручник, посібник з проектування мостів.
Пастухов Варлаам Мойсейович 1848 — 22 грудня 1905 старший ветеринар.
Мессарош Володимир Михайлович 4 листопада 1839, Катеринославщина — 26 лютого 1909 генерал-майор, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років, дворянин, угорець за походженням. Учасник придушення польського повстання у 1863 році. З 1884 року полковник. У 1889 році Чигиринський військовий начальник. 13, 5
Бабанський Дмитро Григорович 7 листопада 1901, Кіровоградщина — 12 грудня 1952 вчитель, учасник підпільного руху часів радянсько-німецької війни. У 1930 році переїхав до Києва, викладав хімію, ботаніку, був директором школи 2, ??
Ярошев Володимир Михайлович 18 травня 1834, Тульщина — 26 грудня 1908 генерал-лейтенант артилерії, учасник Кримської і російсько-турецької воєн, дворянин. Мав золоту зброю за хоробрість. 11, 5
Слєсаревський Сергій Петрович 12 жовтня 1868, Київ — 25 травня 1960 професор-фізик, кандидат фізико-математичних наук. Працював у київських гімназіях і вузах. Автор наукових праць, посібників, винаходів. Створив зразковий фізичний кабінет при педагогічному музеї. Працював до 92 років. 9, 16
Капшученко Микола Васильович 6 грудня 1889 — 19 липня 1959 уродженець села Пирогів, батько оперної співачки і підпільниці Раїси Окіпної, протоієрей Андріївської церкви до її закриття. 11, 27
Шевчин Костянтин Якимович 17 квітня 1870, Кам'янець-Подільський — 31 березня 1952 партизан громадянської війни. Солдат російсько-японської і першої світової воєн. Під час громадянської війни був у загоні Г. І. Котовського. 12, 28
Сафронєєв Семен Павлович 1841 — 23 грудня 1918 дійсний статський радник, інженер шляхів сполучення.
Сафронєєв Михайло Семенович 1876 — 1907, Красноводськ інженер-механік. 5, 1
Яновський Феофіл Гаврилович 24 червня 1860, Миньківці — †8 липня 1928, Київ український лікар-терапевт, дійсний член АН УРСР. 14, 13
Демич Василь Федорович 6 березня 1858, Чернігівщина — 28 грудня 1930, Київ доктор медицини, дійсний статський радник, генерал-хорунжий (1918). З 1886 року був на військовій службі як лікар. Під час Першої Світової війни очолював один із додаткових госпіталь у Києві. З 1923 року — сільський лікар у Трипіллі на Київщині. 14, 33
Кириченко Ілля Микитович 19 (31 липня) 1889, Рябухи — 13 липня 1955, Київ український мовознавець, кандидат філологічних наук з 1945, член-кореспондент АН УРСР. 14, 40
Мурашко Олександр Олександрович 26 серпня (7 вересня) 1875, Київ — 14 червня 1919, Київ український живописець, педагог і громадський діяч. 14, 37
Мищенко Микола Савович 1856—1916 губернський секретар, дивізійний казначей артилерії, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. 14, 16
Рейтлінгер Едмунд Рудольфович 30 жовтня 1830, Ревель — 11 листопада 1903, Київ педагог, географ, дійсний статський радник. 15, 9
Рейтлінгер Михайло Едмундович 30 жовтня 1880, Київ — 3 серпня 1917 педагог, надвірний радник, викладач хімії в Київському комерційному училищі. 15, 9
Кардиналовський Михайло Григорович 13 травня 1868 — † 26 січня 1917 російський генерал від артилерії. 14, 19
Павлушенко Петро Петрович 1841 — 11 червня 1908 колезький секретар, син золотаря 15, 15
Фаворський Євген Іванович 21 січня 1850 — 8 серпня 1918 генерал-майор, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років, дворянин. 15, 27
Загродський Андрій Олександрович 20 листопада (2 грудня) 1886, Зеленьків — 30 листопада 1948, Київ український філолог, кандидат педагогічних наук. 15, 20
Афонько Євген Карпович 20 січня 1891, Білорусь — 19 червня 1983, Москва учасник громадянської війни, партизан. Репресований у 1938–1956 роках.
Гоффенберг Олександр Мартинович 1877—1949 професор-хірург. Один із засновників фтізохірургії в Росії. 1, 26
Капралов Євген Зотикович 1868 — 6 грудня 1933 протоієрей Старої Вознесенської церкви, професор богослов'я.
Ошкодор Юхим Іванович 1890, Курщина — 15 квітня 1942 учасник підпілля Києва часів радянсько-німецької війни, учасник громадянської війни, член РСДРП (б) з 1917 року.
Ділянка № 21
Кобелєв Олександр Васильович 1860, Царське Село — † 30 вересня 1942, Київ київський архітектор, педагог, член Петербурзької спілки архітекторів. 11, 8
Вишницький Андрій Степанович 17 жовтня 1880, Ставрополь — 8 жовтня 1934 професор, доктор технічних наук, учасник революції 1905 року, перший голова МК Київського комунгоспу. 14, 2
Орнатська-Венеракі Інна Емануїлівна 28 серпня 1908 — 14 лютого 1987 доцент Київського політехнічного інституту, кандидат технічних наук. З 1912 по 1929 рік разом з батьком — Емануїлом Леонтійовичем Венеракі, була в Китаї на Китайсько-Східній залізниці. З 1944 року викладала в КПІ. Дружина Антона Павловича Орнатського.
Орнатський Антон Павлович 13 квітня 1909, Київ — 15 березня 1994 професор, доктор технічних наук, заслужений діяч науки і техніки.
Орнатський Павло Петрович 1879, Костромщина — 10 січня 1922 інженер-механік, доценет Київського політехнічного інституту, завідувач електростанцією КПІ. Син псаломщика. З 1908 року одружений з дочкою колезького асесора Варварою Ксаверівною Контребинською.
Шенберг Сергій Павлович 28 серпня 1874, Київ — 27 вересня 1936, Москва вчений-гідравлік, професор, доктор технічних наук, дворянин. 1, 3
Зайцев Ігор Олександрович 19 століття — 25 жовтня 1936 професор-хімік. Був завідувачем центральної лабораторії Південно-Західної залізниці.
Павленко Аврам Маркович 20 серпня 1900, Полтавщина — 21 вересня 1950 доцент, кандидат фізико-математичних наук, працівник інституту фізики АН УРСР. 1, ??
Ульяницький Володимир Андронникович 9 вересня 1898 — 28 лютого 1951 професор Бежицького інституту транспортного машинобудування, доктор технічних наук. 1, 25
Лохтін Михайло Михайлович 4 жовтня 1844 — 2 липня 1911 дійсний статський радник, керуючий акцизними зборами Київської губернії, шахіст, товариш голови товариства шахістів. 1, 47
Наумович Володимир Миколайович 1894—1918 тричі георгіївський кавалер, учасник бою під Крутами. Був похований на Аскольдовій могилі. Перепохований вітчимом у 1934 році на Лук'янівському цвинтарі. 2, 10
Наумович Іван Григорович 14 січня 1826 — 4 (16 серпня) 1891, Новоросійськ укранський письменник, видавець, церковний і громадський діяч Галичини, один із провідників москвофільства. 2, 10
Наумович Микола Іванович 1860 — 29 лютого 1932 лікар Південно-Західної залізниці, доктор медицини. Син протоієрея. 2, 11
Колосова Віра Іванівна 23 серпня (3 вересня) 1856 — 12 (25 грудня) 1910 уроженка Колокольцева. Дружина генерал-майора.
Зяткевич Федір Іванович 20 квітня 1887 — 1 лютого 1958 протоієрей. 2, 10
Альонкін-Плешко Михайло Григорович 15 грудня 1883, Київ — 19 травня 1937 георгіївський кавалер, стахановець-ливарник. З 13 років працював на заводі, учасник першої світової війни, був тяжко поранений. В 1924–1930 роках — майстер заводу «Арсенал», стахановець, В 1930–1936 роках — майстер чавунно-ливарного цеху заводу «Більшовик». 2, 12
Лисянський Юрій Іванович 1858—1936 протоієрей київського Володимирського собору. З 1893 року працював в управлінні Київського кадетського корпусу, з 1896 року — диякон Володимирського собору, з 1910 року — законовчитель, завідувач школою писемності собору. 4, 3
Чорний Михайло Анисимович 4 листопада 1878 — 12 серпня 1936 лікар-терапевт, доцент, редактор адресної і довідкової книги Києва.
Сингаївський Микола Павлович 1846 — 18 квітня 1911 хормейстер, вчитель співу, художник, вчитель малювання.
Пучківська Юлія Панасівна 1891 — 24 січня 1923 медична сестра, учасниця громадянської війни. Перша дружина професора О. Пучківського, мати Надії Пучківської. 3, 9
Пучківський Олександр Митрофанович 18 червня 1881, Красне — † 14 грудня 1937 український отоларинголог, доктор медичних наук, професор. 3, 9
Скоморохов Олександр Олександрович 6 березня 1874, Ставрополь — 22 серпня 1946 професор-електротехнік, заслужений діяч науки УРСР, автор підручників.
Шорстов Федір Іванович 17 лютого 1880 — 16 травня 1957 протоієрей.
Павловський Феодосій Павлович 1861 — 13 листопада 1947 протопресвітер, настоятель Києво-Подільської церкви в 1931–1937 роках. 5, 4
Кротков Степан Павлович 1863 — 15 липня 1937 професор Київського вчительського інституту, викладач російської мови та історії. 5, 21
Глущенко Пилип Федорович 1902 — 6 травня 1946 доцент Всесоюзного центрального науково-дослідного інституту цукрової промисловості. 5, 12
Степович Андроник Іоаникійович 1857, Прилуки — 26 листопада 1935, Київ історик-славіст, літературознавець, історик літератури, перекладач творів слов'янських письменників, директор Колегії П. Ґалаґана. 6, 4
Грунський Микола Кузьмович 10 жовтня 1872, Суми — 13 серпня 1951, Київ український мовознавець-славіст, доктор філологічних наук. 6, 11
Василенко Микола Прокопович 2 лютого 1866, Есмань — †3 жовтня 1935 український історик, громадський і політичний діяч. 7, 1
Карпека Олександр Данилович 13 березня 1894, Глухів — 13 листопада 1918, Київ авіаконструктор, один із засновників російської авіації. 7, 6
Федоров Михайло Михайлович 2 вересня 1867, Катеринодар — 29 березня 1945 учений у галузі гірничої механіки, дійсний член АН УРСР. 14, 52
Федорова Олександра Іванівна 1873 — 19 серпня 1937 дружина академіка, спеціаліст в галузі дошкільного виховання. 7, 31
Ващенко-Захарченко Михайло Михайлович 1901, Київ — 21 квітня 1937 технік-конструктор Київського трамвайного тресту.
Юркевич Михайло Дмитрович 25 березня 1903 — 1 вересня 1935 анатом, український дворянин. 8, 11
Фомін Олександр Васильович 14 травня 1867, Єрмоловці — †16 жовтня 1935, Київ український ботанік, дійсний член АН УРСР. 8, 11
Піскорський Август Платонович 1896—1954 заслужений вчитель УРСР.
Коновалов Михайло Іванович 13 листопада 1858, Будихіно — 25 грудня 1906, Київ російський хімік, професор Московського сільськогосподарського інституту, ректор Київського політехнічного інституту. 11, 10
Іжевський Василь Петрович 16 червня 1863, Рязань — 23 жовтня 1926, Київ професор кафедри металургії, організатор металургійної спеціальності і кафедри металургії Київського політехнічного інституту. 11, 10
Єрмаков Василь Петрович 11 березня 1845, Терюхи — 16 березня 1922, Київ доктор чистої математики, заслужений професор Київського університету, член-кореспондент Петербурзької академії наук.
Єрченко Петро Феофанович 25 вересня 1868 — 10 серпня 1927 ординарний професор інженерного відділення, декан механічного відділення Київського політехнічного інституту.
Зворикін Костянтин Олексійович 6 квітня 1861, Муром — 7 липня 1928, Київ професор; декан механічного факультету, ректор Київського політехнічного інституту.
Вікторовський Євген Євгенович 9 жовтня 1926, Київ — 19 грудня 1956 математик, доктор фізико-математичних наук. 11, 34
Шулькевич Борис Львович 30 жовтня 1889 — 16 серпня 1951 протоієрей, ректор Київської духовної семінарії.
Зелінський Іполіт Андрійович 1847—1939 регент колегії П. Галагага.
Кащенко Микола Феофанович 7 травня 1855, Московка — 29 березня 1935, Київ радянський біолог, один з перших українських академіків, доктор медицини та зоології, засновник акліматизаційних садів у Томську та Києві 13, 12
Варавка Георгій Михайлович 6 травня 1871, Карлівка — 23 березня 1935 приват-доцент, санітарний лікар, громадський діяч, дворянин. 13, 5
Афендик Олена Павлівна 1870 — 30 вересня 1939 при народженні Шкурбатова, дворянка. Дружина генерала-медика Григорія Афендика.
Абуладзе Дмитро Антонович 1862, Кутаїсі — 14 червня 1936 професор, лікар-гінеколог, доктор медицини. 6, 9
Чирвинський Володимир Миколайович 21 вересня 1883, Москва — 28 лютого 1942 геолог, син Миколи Чирвинського.
Корсакевич Володимир Васильович 12 квітня 1900, Київ — 12 квітня 1939 учасник повстання на заводі «Арсенал» у 1918 році.
Косткевич Олександр Іполітович 1 лютого 1865, Київщина — 23 січня 1921 професор-терапевт, доктор медичних наук, організатор лікарні для чорноробів, ініціатор ізоляції хворих на сухоти.
Паламарчук Андрій Іванович 1884 — 1 травня 1939 професор Київського ботанічного саду.
Рошковський Володимир Григорович 1915—1943 учасник київського підпілля часів радянсько-німецької війни.
Балієв Євген Якович 31 грудня 1912, Пенза — 2006 російський і український радянський актор.
Ділянка № 22
Данилов Віталій Іванович 10 квітня 1902, Жовте — 19 березня 1954, Київ радянський фізик, професор, академік АН УРСР, лауреат Державної премії СРСР. 12, 1
Леонтович Марія Степанівна 1860—1933 українська дворянка. 2, 5
Леонтович Петро Павлович 1873—1944 український дворянин. 2, 5
Ніколаївська Серафима Андріївна 1865 — 17 липня 1912 при народженні Коцюбинська. Українська дворянка, родичка М. Коцюбинського. 2, 37
Дроздо-Поляєв Федір Миколайович 1873 — 25 квітня 1940 артист опери (драматичний баритон) і педагог, заслужений артист УРСР.
Латті Андрій Якович 1850—1911 полковник, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. 3, 17
Толмачов Іван Іванович 1878 — 4 жовтня 1958 перший кларнетист Київської опери, музикант. 3а, 34
Подушка Володимир Андрійович 1885 — 6 березня 1943 гінеколог, професор Київського медичного інституту. 11, 4
Поспеловський Федір Іванович 1873, Рогачевка — 20 вересня 1949 протоієрей, кандидат богослов'я. 3а, 23
Сташевський Леонід Антонович 1868—1913 судовий слідчий Київського окружного суду. 3а, 23
Звєрєв Микола Миколайович 19 століття — 11 квітня 1913 дійсний статський радник Київської судової палати. 4, 25
Хлєбородов Василь Федорович 1 січня 1852 — 18 січня 1917 особистий почесний громадянин 4, 40
Пелль Михайло Карлович 18 листопада 1848, Петербурщина — 21 січня 1911 генерал-майор, сапер, дворянин, ротний командир 2-го кадетського корпусу. 5, 18
Савин Микола Федорович 1854 — 11 лютого 1918 київський лікар-акушер, статський радник. 5, 42
Литвиненко Андрій Миронович 1877 — 31 грудня 1953 заслужений лікар УРСР. 8, 3
Кириєвський Михайло Іванович 1879 — 29 січня 1915 працівник станції Київ-товарний. Його батько — збирач фольклору, друг М. Максимовича. 6, 22
Свіязький Іоан Васильович 1837 — 10 лютого 1907 таємний радник, військовий лікар. 7, 10
Чайковський Євграф Адамович 1852 — 19 грудня 1918 надвірний радник, завідувач поштово-телеграфної контори міста Липовця. 7, 24
Веретинський Владислав Йосипович 1890, Польща — 14 листопада 1958 інженер-будівельник, доцент, викладач Київського інженерно-будівельного інституту. 9, 2
Гук Андрій Дмитрович 1882, Ніжин — 23 лютого 1943 доцент, колезький асесор. В 1904 році закінчив Ніжинський інститут князя Безбородька, викладав у гімназіях Ніжина. З 1913 року у Києві, де викладав у трьох гімназіях, з 1919 року у Київському політехнічному інституті. Походив з греків. 11, 9
Харито Надія Георгіївна 1870 — 21 грудня 1948 мати композитора Миколи Харито. 11, 34
Харито Микола Іванович 19 грудня 1886, Ялта — 9 листопада 1918, Тихорецьк композитор, поет, автор всесвітньо знаменитого романсу «Отцвели уж давно хризантемы в саду». 11, 34
Рижов Леонтій Іванович 7 червня 1848 — 22 січня 1918 дійсний статський радник, юрист, захисник Бейліса. 12, 27
Тучапський Павло Лукич 15 січня 1869 — 5 серпня 1922 громадський діяч. Один із засновників соціал-демократичної робітничої партії. У 1892 році засланий до Вологди. З 1920 року — бібліотекар ВУАН. Одружений з революціонеркою Крижанівською Вірою Григорівною. 12, 29
Радзимовський Олександр Васильович 1870 — 15 березня 1942 статський радник, педагог-фізик. Керував практикою з хімії в Києво-Подільській гімназії. 13, 25
Родіонов Антон Семенович 1877, Кременчук — 14 січня 1942 член РСДРП з 1903 року, партизан «Борода» на Далекому Сході в 1920–1922 роках. Займався революційною діяльністю в Україні, з 1918 року працював у Владивостоці в депо бухгалтером. Вступив до Волочаївського партизанського загону, з 1922 року голова трійки. З 1925 року на Сахаліні. З 1933 року в Києві. В 1934–1941 роках бухгалтер кіностудії імені О. Довженка. Його дочка Людмила — кавалер медалі Флоренс Найтингейм, як медсестра радянсько-німецької війни. 12, 56
Яницька Лизавета Львівна 16 вересня 1853 — 19 грудня 1913 лікар, дружина таємного радника. 13, 17
Козицький Павло Олександрович 15 січня 1861, Київщина — 15 липня 1934 педагог. В 1888 році закінчив Київську духовну академію, викладав латинську мову і російську історію. В 1889–1909 роках викладав у Самарі і Пензі, з 1909 до 1919 року — директор Київського реального училища. З 1923 до 1924 — в 39-й київській трудовій школі. 4, 31
Гольдерекер Лизавета Платонівна 1850 — 6 липня 1905 дворянка.
Анан'їн Володимир Федорович 1882—1915 лікар.
Радзимовський Василь Васильович 1844 — 27 серпня 1918 протоієрей церкви села Северинівки на Київщині. 13, 2
Медушенко Антоніна Василівна 15 лютого 1885, Херсонщина — 3 травня 1952 член РСДРП з 1916 року. 13, 39
Кравцов Костянтин Порфирович 1890—1935 учасник повстання на заводі «Арсенал» у 1918 році.
Лукашевич Іван Іванович 1883—1938 священик.
Штанько Іван Васильович 1910, Опішня — 18 жовтня 1943 учасник підпілля в Києві часів радянсько-німецької війни. Був в групі Щербакова. Працював у майстерні годинників на Верхньому Валу, 4, де була явка. Схоплений і розстріляний біля будинку. 1а, 3
Ділянка № 23
Федоренко Ірина Павлівна 1905—1944 учасниця київського підпілля у роки радянсько-німецької війни, власниця явочної квартири.
Черняхівський Євген Григорович 1873, Мазепинці — 1938 український хірург. 2, 29
Ділянка № 24
Єгоричев Іван Сергійович 1866, під Москвою — 1935 керуючий справами мільйонера Герша Григоровича Балаговського, фінансовий працівник. Одружений з дочкою курського купця Олександрою Антонівною Масленниковою. Їхня дочка стала професором співі Київської консерваторії. Його племінник Микола Григорович Єгоричев був першим секретарем міському комуністичної партії Москви. 1, 1
Ценов Володимир Миколайович 20 серпня 1898, Трин — 1937 болгарський революціонер. Жив у Болгарії до 1924 року, боровся з фашизмом. В 1923 році під час вересневого повстання заарештований, втік, після чого за розпорядженням партії виїхав до СРСР. З 1925 року жив у Києві. 1, 47
Мужичков Іван Архипович 1 січня 1889, Курськ — 29 вересня 1915 прапорщик 113-го пішого Херсонського полку, учасник першої світової війни. 2, 34
Полетик Олексій Андрійович 27 березня 1859, Сумщина — 1910 український дворянин, підполковник. Його дядько Василь Аполонович — публіцист, громадський діяч. Його двоюрідний дід Петро Іванович — дипломат у Філадельфії, сенатор. 4, 19
Дудник Василь Тимофійович 24 лютого 1898, Башкирія — 10 липня 1952 член РСДРП(б) з 1917 року, учасник громадянської війни. Воював проти Колчака. В 1929 році — секретар райкому партії в Магнітогорську. В 1931–1941 роках — голова Свердловської облпромислової ради. Учасник радянсько-німецької війни, після якої працював у Києві в органах КДБ. 4, 3
Демидова Анастасія Андріївна 3 січня 1872, Курщина — 21 травня 1946 українська акторка, співачка, дружина Кузьми Прохоровича Демидова. 4, 25
Полетика Ганна Павлівна 1862—1907 українська дворянка, дружина підполковника. 4, 25
Козюба Георгій Юхимович 1901 — 27 липня 1946 учасник підпілля Києва часів радянсько-німецької війни. З 1918 року — токар на КПВРЗ до 1941 року. Під час окупації рятував громадян від Німеччини. В 1942 році заарештований гестапо, відправлений до Бухенвальду. В 1945 році повернувся зкаліченим.
Владимиров Володимир Миколайович 11 березня 1873, Урал — 10 червня 1908 штабс-капітан 166-го пішого Ровенського полку. Походив з козаків Уральського війська. 5, 19
Косткевич Стецько Іоанович 1 вересня 1874, Поділля — 21 листопада 1913 гвардії полковник артилерії, член господарчого комітету київського заводу «Арсенал». 5, 28
Новицька Наталія Петрівна 19 серпня 1877, Київ — 18 березня 1938 українська дворянка, дочка літератора Петра Васильовича, редактора газети «Новости». 7, 15
Войтенко Ганна Антонівна 1900 — 3 квітня 1952 онука київського міського голови Сольського. 12, 17
Сольський Зиновій Миколайович 1890—1941 онук київського міського голови Сольського. 12, 17
Буяльський Антон Олександрович 29 червня 1846, Волинь — 12 серпня 1916 підполковник, дворянин. В 1874 році керував хором дивізійної музики, поручик. З 1895 року — київський повітовий військовий начальник. В 1905 році звільнений зі служби на 10 місяців і 20 днів.
Сергій Антон Вікторович 1868, Гродненщина — 1938 київський лікар-терапевт. В 1895 році закінчив Київський університет і був земським лікарем. Учасник російсько-японської війни. Під час першої світової війни працював у тилових госпіталях. В 1918–1923 роках — дільничий лікар на Лук'янівці. 1, 36
Чалієнко Василь Зиновійович 28 квітня 1900, Київ — 22 квітня 1935, Київ український педагог, художник. 1, 8
Ділянка № 25
Діндо Жозефіна Костянтинівна 11 грудня 1902, Варшава — 18 травня 1953, Київ українська скульпторка польсько-єврейського походження, дружина скульптора Б. М. Кратка. 1, 26
Кратко Бернард Михайлович 17 січня 1884, Варшава — 1 серпня 1960, Київ український скульптор єврейського походження, чоловік скульпторки Жозефіни Діндо. 1, 26
Світлицький Григорій Петрович 27 вересня 1872, Київ — 28 липня 1948 народний художник УРСР, професор; музикант, скрипаль, композитор. 1, 17
Булашевич Євген Павлович 2 лютого 1901, Київ — 26 червня 1959 інженер заводу «Більшовик». Його сестра — дружина протоієрея Олександра Глаголєва. 1, 26
Дружинін Євген Дмитрович 21 січня 1884, Тифліс — 27 серпня 1913 авіатор, поручик 165-го Луцького полку. З 1912 року в Петербурзі навчався авіації. Розбився на літаку під час польотів у Севастополі.
Костюшко-Волюжанич Антон Івванович 1879 — 16 липня 1912 георгіївський кавалер, капітан 165-го Луцького полку, учасник російсько-японської війни, дворянин. Захищав Порт-Артур.
Лук'янов Микола Степанович 1862, Київ — 7 травня 1933 педагог, динектор Роменського реального училища. Фахівець із влаштування фізичних кабінетів у навчальних закладах. Син київського купця Степана Гнатовича. 13, 54
Котляревський Леонтій Степанович 2 березня 1880 — 27 березня 1946 георгіївський кавалер, моряк із крейсера «Варяг». Учасник російсько-японської війни. 2, 50
Рузький Михайло Павлович 1870, Київ — 23 травня 1941 інженер, педагог, дворянин. Походив з роду Михайла Лермонтова.
Шатилов Юхим Петрович 1884 — 21 березня 1953 учасник повстання на заводі «Арсенал».
Арендаревський Василь Андрійович 1879 — 6 червня 1942 золотар. 6, 17
Паудзевська Ніна Василівна 20 століття — 1924 дворянка.
Прахов Микола Адріянович 18 травня 1873, Рим — 25 листопада 1957, Київ художник і мистецтвознавець. 11, 27
Прахова Емілія Львівна 20 квітня 1849, Санкт-Петербург — 1 березня 1927 дружина Адріяна Прахова, мати Миколи та Олени Прахових. 11, 27
Прахова Олена Адріянівна 9 грудня 1871, Рим — 10 січня 1948, Київ художниця-вишивальниця, старша донька Адріяна Вікторовича та Емілії Львівни Прахових. 11, 27
Підгайний Леонід Єрофійович 1899, Яблунів — 17 грудня 1950 письменник, літературознавець. Член Національної спілки письменників України. 11, 11
Міщенко Федір Іванович 30 червня (12 липня) 1874, Сеньківці — 1933 професор церковного права Київської духовної академії, магістр богослов'я, статський радник, історик Візантії, академік ВУАН (1920). 11, 37
Кричевський Федір Григорович 22 травня 1879, Лебедин — 30 липня 1947, Ірпінь український художник і педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР. 15, 3
Чайковський Сигізмунд Йосипович 1897, Одеса — 1952 партизан радянсько-німецької війни, доцент, інженер технолог. 15, 25
Данилевич Василь Юхимович 9 лютого 1872, Курськ — 15 листопада 1936 історик, археолог, нумізмат. Учень В. Антоновича. 3, 14
Прилипко Анатолій Якович 1915—1961 художник. 15, ??
Ділянка № 26
Юровський Веніамін Мойсейович 18 травня 1910 — 21 вересня 1958 інженер-будівельник, педагог. 11, 15
Плотніков Володимир Олександрович 19 травня 1873, Орел — 11 вересня 1947, Київ учений-електрохімік, член-кореспондент АН СРСР, академік АН УРСР. 16а, ??
Піотковський Костянтин Павлович 3 травня 1875 — 10 травня 1915 полковник, учасник російсько-японської і першої світової воєн. Загинув у бою. 1, 6
Рудановський Василь Іванович 29 грудня 1888, Варшава — 12 жовтня 1914 прапорщик, дворянин. Командир 4-ї роти 188 реєстрового Карського полку. Вбитий на фронті першої світової війни в бою поблизу міста Козеніц. 3, 5
Суховій Юрій Іванович 6 квітня 1886 — 7 серпня 1947 артист українського драмтеатру, трупп М. Садовського і П. Саксаганського 3, 11
Яссирський Микола Васильович 1854—1911 цукрозаводчик. 5, 3
Писаревський Лев Олександрович 1853 — 22 листопада 1909 почесний громадянин Києва 6, 52
Преснухін Микола Васильович 1 травня 1840, Новгородщина — 13 лютого 1910 інженер-технолог, один із засновників технічного товариства по цукроварінню. В 1870–1880 роках — директор цукрового заводу Симиренка. 8, 26
Сарчинський Микола Антонович 1852 — 15 серпня 1912 полковник, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. 10, 9
Терпугов Микола Васильович 14 жовтня 1878, Тамбов — 18 липня 1955 вчений в галузі гідротехнічних споруд, доктор технічних наук, професор
Ділянка № 27
Петрашевич Галина Львівна 23 березня 1903, Дубова — 7 червня 1999 український скульптор, Народний художник УРСР. 8, 39
Дебогор-Морієвич Михайло Євгенович 1881—1914 український дворянин. Походив із старовинного українського роду. Його прадід — Олекса Михайлович — бунчуковий товариш. 1, 15
Митрофанов Юрій Борисович 20 лютого 1882, Полтавщина — 24 вересня 1914 штабс-капітан 274-го Ізюмського полку, учасник російсько-японської війни 1904–1905 років і першої світової війни. Навчався телефонній справі, в 1914 році в Києві вивчав інженерну справу. Мав ордени, серед яких Анни 4 ступеня з написом «За хоробрість». Памер від ран, отриманих в бою при селі Поповиця під час першої світової війни. 1, 6
Милорадович Олександр Олександрович 1879—1933 граф 1, 32
Щеглова Софія Олексіївна 18 вересня 1886, Пенза — 1 червня 1965, Москва літературознавець, бібліограф, педагог, професор, доктор філологічних наук. 1, 7
Дудник Анастасія Іванівна 19 серпня 1884, Сумщина — 4 березня 1944 при народженні Радченко. Заслужена вчителька УРСР. Викладала в школах Києва. 2, 2
Дудник Петро Семенович 1883, Полтавщина — 15 вересня 1953 народний вчитель УРСР. Після радянсько-німецької війни працював в Історичному музеї, збирав пісні воєнних часів. Його син Ростислав — заслужений будівельник УРСР. 2, 2
Бачевський Костянтин Іванович 11 жовтня 1851, Чернігівщина — 19 червня (2 липня) 1914 генерал-майор, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років і російсько-японської війни 1904–1905 років, дворянин. В армії був з 1868 року, брав у полон Осман-пашу, воював з генералом Гурком, Мав ордени, серед яких Анни 4-го ступеня з написом «За хоробрість». 3, 1
Карпович Андрій Львович 1835—1910 дворянин з українського роду, син генерал-майора Лева Андрійовича, коменданта Ізмаїлу в 1836 році. Його двоюрідний брат Євген Петрович — письменник. 4, 8
Городиський Григорій Маркович 1861—1915 присяжний повірений 4, 16
Невинський Іван Флорович 1878 — 25 січня 1953 композитор-аматор, юрист, дворянин. У 1913 році переїхав до Тифлісу, де керував комітетом по ліквідації наслідків землетрусу в Горі. Після радянсько-німецької війни жив у Тбілісі, був піаністом, пізніше жив у Москві, Києві. Мав біля двох десятків невиданих творів для фортепіано. 3, 57
Малькевич-Ходаківський Олексій Лукич 1850 — 2 жовтня 1916 статський радник, начальник Київської центральної поштової контори.
Нелідова Ніна Аполонівна 7 (19 липня) 1863 — 17 (30 вересня) 1913 при народженні Зенкович. Дружина генерал-майора, дочка статського радника. 9, 1
Нелідов Володимир Леонідович 16 лютого 1890 — 25 серпня 1914 поручик 123-ї Бессарабської дивізії. Вбитий в бою під час першої світової війни. Син генерал0майора Леоніда Івановича. 9, 1
Нелідов Леонід Іванович 12 серпня 1843, Костромщина — 1900 генерал-майор, дворянин. На службі з 1863 року, в 1891 році — голова полкового суду. З 1894 року у відставці
Куликовський Павло Павлович 1909—1959 головний інженер Дніпровського пароплавства, кандидат технічних наук.
Невинська Зоя Іванівна 1901, Санкт-Петербург — 19 листопада 1950 одна з перших кіноактрис німого кіно в Грузії. З 1917 року жила з батьком в Тифлісі; запрошена режисером Грузкіно В. Г. Баровським на участь в фільмі «Накануне», де з успіхом зіграла центральну роль. Після шлюбу полишила кіно і переїхала до Москви, а з 1945 року в Києві.
Славин Ілля Семенович 2 серпня 1887, Вологодщина — 13 квітня 1948 лікар. Працював з 1912 року земським лікарем на батьківщині, де організував курорт на базі відкритих ним мінеральних вод. З 1924 року організував медико-санітарну службу на підприємствах Казані. З 1935 року в Україні — начальник санітарної служби в Міністерстві харчової промисловості. Його син Володимир — професор, доктор геолого-мінерологічних наук.
Грищенко Георгій Костянтинович 1839 — 12 червня 1915 прапорщик 129-го Бессарабського полку. Вбитий в бою під час першої світової війни. 12, 2
Клітін Микола Михайлович 8 травня 1859 — 21 вересня 1919 протоієрей, кандидат богослов'я, наглядач Києво-Софійського духовного училища. Перепохований з погосту Вознесенської церкви. 11, 41
Гуковський Павло Павлович 1845 — 24 травня 1913 статський радник, київський поліцмейстер. Був похований біля церкви Федора, перепохований на Лук'янівському цвинтарі. 12, 2
Мар'яшева Ганна Мартинівна 17 січня 1886, Молдова — 28 січня 1955 професор-мікробіолог, кандидат медичних наук, працівник Київського медичного інституту. 13, 2
Кореневський Іван Іванович 1852 — 31 січня 1916 надвірний радник. Батько лікаря Івана, репресованого у 1937 році. 15, 1
Рева Гаврило Олексійович 25 березня (6 квітня) 1852 — 16 лютого (1 березня) 1913 чиновник Південно-Західної залізниці. 15, 1
Дирдовська Неоніла Іллівна 1842 — 3 серпня 1911 при народженні Миронович. Дружина протоієрея. 16, 2
Завадовський Григорій Григорович 1847 — 6 вересня 1908 колезький асесор. Самогубець. 16, 8
Михайловський Іван Андрійович 1860—1940 фельдшер Київського політехнічного інституту, Герой Праці. Безкоштовно лікував мешканців району. З 1924 року в Київському сільськогосподарському інституті. 6, 12
Ніколаєв Іван Павлович 10 жовтня 1875, Київ — 25 серпня 1914 капітан 129-го Бессарабського полку. Загинув під час першої світової війни. 16, 20
Гавликівська Ольга Борисівна 1860—1928 при народженні княгиня Баратова. Дружина полковника Миколи Михайловича Гавликівського. Її батько Борис Федорович Баратов — учасник боїв на Шипці. 4, 6
Ричкалов Сергій Андрійович 5 липня 1870, Алтай — 19 серпня 1914 підполковник, дворянин, почесний громадянин Курська, дядько двічі Героя Радянського Союзу Речкалова Григорія Андрійовича. Служив у Херсонському полку. Вбитий в бою під час першої світової війни. 4, 6
Ділянка № 28
Гаушко Олександр Іванович 1883 — 24 червня 1961 член РСДРП з 1903 року. Брав участь у повстаннях 1917, 1918 років. 3, 18
Берлинський Давид Юдкович 30 вересня 1913, Новоград-Волинський — 16 липня 1957 доцент, кандидат історичних наук. Учасник радянсько-німецької війни. З 1945 року і до смерті викладав у ВПШ ЦК КПУ. 8, 23
Глушко Юрій Косьмич 4 квітня 1882, Нова Басань — 28 жовтня 1942, Київ український громадський і політичний діяч, один із організаторів українського національно-культурного й громадського життя на Зеленому Клині. Голова Українського Далекосхідного Секретаріату. 5, 5
Ворона Василь Прокопович 1899, Черкащина — 2 січня 1958 партизан радянсько-німецької війни. В Червоній армії був з 1919 до 1923 року. В 1927 році закінчив музично-драматичний інститут у Києві, працював режисером в театрах Києва. Під час війни партизанив під Харковом. З 1944 року — художній керівник Черкаського облдрамтеатру. З 1954 року в Києві, режисер в Дарницькому палаці культури. 12, 26
Водолазький Петро Іванович 12 червня 1888, Вінниччина — 29 січня 1955 учасник громадянської війни в Росії. В 1918 році закінчив Київський політехнічний інститут, агроном. Встановлював радянську владу на Сумщині. З 1932 року в Києві, педагог. 11, 6
Панкратій 1860 — 16 травня 1944 єпископ. Розстріляний у Лук'янівській в'язниці 15, 7
Максимович Олександр Федорович 30 серпня 1882, Миргород — 11 грудня 1957 ветеринар. Відбирав коней у Парижі, Берліні, Лондоні в 1920-х роках. У Харкові і Києві працював на іпподромах. Поставляв коней до армії С. М. Будьонного. 8, 25
Мінін Іван Омельянович 20 червня 1824, Петербурщина — 26 грудня 1887 капітан-топограф, учасник Кримської війни. 10а, 2
Шлопак Володимир Васильович 10 червня 1894–1977 заслужений лікар УРСР.
Шлопак Тетяна Володимирівна 30 листопада 1896 — 16 вересня 1956 професор.
Ділянка № 29
Загородний Григорій Павлович 1851 — 3 березня 1912 дворянин. 1, 14
Явнюк Микола Михайлович 1870 — 23 квітня 1901 вчитель співів Користишівської ДС. 3, 30
Таранов Павло Михайлович 1881, Київ — 13 липня 1955 юрист, дворянин. Після закінчення в 1907 році Київського університету жив у Петербурзі. Учасник Громадянської війни в Росії. З 1920 року служив у Києві на Південно-Західній залізниці. З 1903 року одружений з Олександрою Іванівною Білошицькою. Мав близнюків Гліба і Бориса. 3, 41
Рустанович Григорій Вікторович 1861 — 2 квітня 1897 дворянин. 4, 10
Ручковський Нечипір Іванович 1860 — 1914 дворянин, батько вченого-епідемолога Сергія.
Тарасов Андрій Федорович 17 травня 1859, Херсонщина — 1905 капітан 120-го Бессарабського полку, учасник російсько-японської війни, дворянин. Загинув на війні. Похований 21 листопада 1905 року. 5, 9
Редліх Отто Адольф Мартинович 17 січня 1845, Митава — 17 лютого 1913 статський радник. 6, 14
Тропіцин Михайло Васильович 1828 — 19 грудня 1900 статський радник. 7, 16
Федоров Георгій Павлович 4 квітня 1854 — 3 жовтня 1900 дворянин. 12, 8
Чернецький Трохим Дмитрович 1891 — 11 травня 1943 учасник підпілля Києва часу радянсько-німецької війни, другий секретар Подільського райкому партії. Вбитий. 13, 9
Москальов Григорій Васильович 1809 — 2 січня 1912 музичний діяч Києва, викладач співів 2-ї гімназії. Друг М. В. Лисенка. Мав відомий в Києві хор. 7, 15
Москальов Олександр Васильович 1815, Київ — 3 лютого 1904 дійсний статський радник, товариш оберпрокурора Сенату. Брат Григорія. 7, 15
Пугачов Порфирій Михайлович 1871, Брянськ — 1938 київський купець першої гільдії. З 1883 року жив у Києві, працював хлопчиком у магазині на Хрещатику. В 1895 році відкрив свою справу бакалеї.
Сабалдир Григорій Олексійович 10 жовтня 1883, Покровська Багачка — 2 березня 1957 український мовознавець-нормативіст і лексикограф, кандидат філологічних наук 2, 72
Соломко Олександр Олексійович 27 серпня 1895, Полтавщина — 24 квітня 1961 доцент, кандидат сільськогосподарських наук, учасник першої світової війни. З 1935 року і до смерті завідував кафедрою фізики Української сільськогосподарської академії. 26, 20
Таранов Борис Павлович 2 липня 1904, Київ — 21 січня 1987 професор-теплотехнік, доктор технічних наук.
Черкасов Петро Григорович 1908 — 30 жовтня 1956 учасник київського підпілля часів радянсько-німецької війни.
Ділянка № 30
Тарловський Ігор Зиновійович 12 лютого 1917 — 12 січня 1943 інженер, учасник радянсько-німецької війни. 14, 40
Зубков Олександр Веніамінович 23 лютого 1905, Омщина — 22 жовтня 1952 партизан радянсько-німецької війни, підполковник, працівник міліції. Відвойовув Київ. Після війни — начальник карного розшуку в Києві. Мав ордени Леніна, Червоного Прапора, Червоної Зірки, медалі. Загинув у боротьбі з грабіжником, закрив собою свого товариша. 1, 6
Сидорин Анатолій Юхимович 1905, Катеринославщина — 25 липня 1947 міністр державного контролю УРСР. 1, 19
Слонім Ісаак Якович 13 червня 1900, Орел — 20 липня 1955, Москва хірург, онколог, доктор медичних наук. 1, 21
Герасимчук Петро Онисимович 1882 — 28 грудня 1931 ветеринарний лікар 3, 20
Зубов Василь Гаврилович 14 лютого 1904, Луганськ — 21 квітня 1948 партизан громадянської війни. Воював у загоні К. Ворошилова. Під час радянсько-німецької війни працював на оборонних заводах Москви. Після війни — на будівництві газопроводу Київ—Дашау. З 1946 року — директор Деревообробного комбінату КВО. Мав орден Червоного Прапора, медалі.
Краснокутський Віктор Петрович 1860—1931 дворянин, юрист, син Петра Артемовича — професора Петербурзької консерваторії.
Картенко Павло Якович 7 вересня 1911, Київ — 26 серпня 1956 капітан 2-го рангу. З 1933 року на флоті. Під час радянсько-німецької війни захищав Одесу, Новоросійськ, відвойовував Севастополь. В 1946–1955 роках був у Китаї при штабі флоту. З 1955 року на пенсії, жив у Києві. Мав ордени Вітчизняної війни 1, 2 ступенів, Червоної Зірки, п'ять медалей, серед яких китайські. 4, 27
Прилипін Дмитро Лукич 7 листопада 1888 — 29 серпня 1957 учасник повстання в 1917 році в Петрограді. Встановлював радянську владу в Україні.
Стеценко Зинаїда Кирилівна 10 липня 1907, Київ — 12 грудня 1954 агроном з Житомира. Після радянсько-німецької війни жила в Києві. Дочка Кирила Стеценка.
Новицький Олексій Петрович 20 квітня 1862, Симбірськ — 24 вересня 1934 історик мистецтва, академік АН УРСР 6, 3
Крюгер Катерина Августівна 1882, Київ — 7 квітня 1942 педагог, дочка київського нотаріуса Августа Федоровича Крюгера. До 1917 року на вулиці Фундуклеєвській була її власна жіноча гімназія, де вона викладала німецьку мову. 7, 11
Лихицький Сергій Михайлович 17 липня 1883, Воронежчина — 25 листопада 1959 військовий санітарний лікар, учасник громадянської війни. Учасник першої світової війни. В 1920–1922 роках — головний лікар евакогоспіталю в Червоній армії. Мав ордени Леніна, Знак Пошани, медалі. 7, 29
Демидов Кузьма Прохорович 1868, Умань — 12 вересня 1931, Київ артист опери (бас), драми і хоровий диригент. 9, 8
Проценко Людмила Андріївна 19 квітня 1927, Київ — 7 вересня 2000, Київ український історик, архівіст, краєзнавець. 9, 8
Корольов Павло Якович 1877, Білорусь — 10 листопада 1929 педагог. В 1905 році закінчив Ніжинський інститут. Закінчив Київську консерваторію по класу скрипки. Викладав у Житомирі, з 1916 року в Києві. Батько Сергія Корольова. 8, 57
Сагайдачний Федір Тимофійович 1859—1922 лікар.
Сосновський Іван Олексійович 6 червня 1905, Златоуст — 19 лютого 1953 доцент, кандидат філософських наук. У Києві з 1948 року в ЦК КПУ, з 1951 року працював у Військовому залізничному училищі завідувачем кафедрою діамату і істмату. Під час ррадянсько-німецької війни війни обороняв Одесу. Мав орден Вітчизняної війни 2-го ступеня, медалі.
Казин Мечислав Владиславович 28 вересня 1886 — 22 березня 1944 професор музики і співів.
Варм Рудольф Янович 11 січня 1886, Нарва — 19 жовтня 1957 учасник Жовтневого перевороту 1917 року і Громадянської війни в Росії, естонець за походженням. В 1921–1956 роках працював на заводах Києва.
Глауберзон Соломон Аронович 17 вересня 1895, Ніжин — 21 січня 1957 професор, доктор медичних наук. Син лікаря-дантиста. З 1934 року — завідувач кафедрою дерматології Вінницького медичного інституту, де організував кафедру шкіряних хвороб з муляжним музеєм. В 1944–1956 роках — завідувач шкірянм відділенням Українського-шкіряно-венерологічного інституту. 5, 27
Радченко Павло Савич 1872—1920 член РСДРП)б) з 1917 року, учасник повстання на заводі «Арсенал». Був ковалем на залізниці в Києві, з 1905 року на «Арсеналі».
Слонім Андрій Якович 1902—1934 доцент, інженер-електрик. З 1929 року викладав в Київському політехнічному інституті, де вперше ввів курс «Струми короткого замикання», «Реле схеми захисту». 7, 31
Фірсов Сергій Іларіонович 1875—1932 учасник повстання на заводі «Арсенал», член РСДРП)б) з 1905 року, шорник.
Щериця Павло Олексійович 1890, Київщина — 15 квітня 1953 учасник громадянської війни на Ставропільщині. З 1910 до 1917 року служив в Чорноморському флоті на лінкорі «Пантелеймон», бцв членом Севастопольської ради флоту, головою судового комітету. З 1920 року служив у Миколаєві інструктором політвідділу. З 1922 року на цивільній роботі. 7, 21
Антоненко Віталій Тимофійович 1933—2005 професор.
Ділянка № 31
Кільчинський Олександр Олексійович 8 липня 1894, Петрівське — 22 вересня 1942 спеціаліст в галузі мостобудівництва, інженер, дослідник-експериментатор, учень Є. О. Патона. 6, 19
Янишевський Микола Миколайович 1860—1928 інженер-будікельник. 4, 15
Прокопович Іван Михайлович 1879—1935 український дворянин. 1, 48
Огієвський Анатолій Володимирович 31 серпня 1894, Стародуб — 3 квітня 1952, Київ український гідролог, доктор технічних наук, професор; один з основоположників гідрологічної школи в Україні. 1, 33
Абраменко Федір Харитонович 21 лютого 1871, Чернігівщина — 28 грудня 1954 викладач-методист, бібліограф. 3, 41
Симиренко Платон Львович 23 лютого 1888 — 26 листопада 1952 юрист, адвокат. Син Лева Платоновича. 3, 16
Трубченко Дмитро Михайлович 28 листопада 1891, Чернігівщина — 21 лютого 1951 доцент-фізик, кандидат педагогічних наук. З 1943 року викладав у Київському медичному інституті. Мав праці в галузі методики викладання фізики 3, 50
Краусс Мартин Конрандович 1880—1922 член Київського земельного банку 4, 2
Гах Семен Михайлович 1877—1928 педагог з природознавства приватних гімназій Києва (гімназії Є. С. Євсеєвої). 4, 13
Титаренко Дмитро Степанович 1915, Чернігівщина — 18 лютого 1954, Калуга радянський льотчик-випробувач 1-го класу, підполковник. 4, 24
Швогер-Леттоцький Федот Іванович 10 березня 1872, Київ — 1 червня 1955 ординатор-гінеколог, доктор медицини, генерал, учасник походу до Китаю в 1900 році, російсько-японської війни, дворянин. Учасник першої світової війни. У 1916–1930 роках працював у госпіталях у Києві. Його бабуся по материнській лінії — племінниця будівника Одеси Отта Михайловича Дерибаса. 6, 2
Добронравов Микола Олексійович 1887—1922 дворянин. 14, 2
Ходак Омелян Васильович 1889 — 16 березня 1945 учасник громадянської війни на Уралі. З 1912 року на партроботі в Полтаві, з 1927 року в Харкові — ректор сільськогосподарського інституту. В Києві з 1937 року — вахтер. Дружина репресована. Під час радянсько-німецької війни в Києві ховався в склепі на ділянці № 33 Лук'янівського кладовища. 14, 18
Білановський Іван Дмитрович 20 січня 1878, Лохвиця — †15 квітня 1958 український радянський ентомолог. 3а, 6-1
Денищенко Олександр Павлович 24 серпня 1889, Київ — 5 квітня 1937 учасник громадянської війни. Брав участь у повстанні на заводі «Арсеналі» у 1918 році. У 1933 році поїхав як 10-ти тисячник у МТС. Мав орден Червоного Прапора.
Смирнов Костянтин Михайлович 18 березня 1896 — 14 листопада 1961 доцент, учасник громадянської війни. Після радянсько-німецької війни — начальник науково-дослідного сектора Київського інституту удосконалення лікарів.
Ділянка № 32
Корочанський В'ячеслав Олександрович 17 червня 1883, Харківщина — 30 травня 1952 хірург, кандидат медичних наук, статський радник, пілот. Закінчив Петербурзьку військово-медичну академію в 1908 році, авіашколу в 1935 році. До 1917 року служив в армії. В 1918–1921 роках був у Москві завідувачем хірургічним відділенням Павлівської лікарні. З 1944 року — доцент-нейрохірург Київського інституту удосконалення лікарів. 4, 5
Ветох Катерина Василівна 1920, Київ — 20 березня 1944 член підпільної організації Молотовського райкому партії в Києві часів радянсько-німецької війни. Залишена для конспіративної роботи, працювала на Кабельному заводі. В липні 1943 року прийшла на конспіративну квартиру по вулиці Мельникова, 24 і попала в засідку, допитували в гестапо, відправили до Німеччини. В лютому 1944 року повернулась хвора. 4, 47
Шмідт Юлій Фрідріхович 1866 — 15 липня 1945 батько академіка Отто Шмідта.
Рум'янцев Федір Дементійович 17 січня 1872 — 10 травня 1955 професор, доктор медичних наук. З 1915 року в Київському медичному інституті, завідувач кафедрою дитячих хвороб (1915–1941), дитячих інфекційних хвороб (1944–1946), кафедри педіатрії Лікувального факультету КМІ (1946–1951). Автор праць з історії педіатрії.
Вашетко Борис Памфілович 1882—1920 лікар. Його дружина — дворянка Віта В'ячкславівна Афанасьєва. Брат — заслужений діяч науки УРСР Микола Вашетко. 11, 32
Вторигін Петро Матвійович 7 вересня 1897, Архангельська губернія — 20 травня 1948 учасник громадянської війни, учасник першої світової війни, рядовий. В 1918–1920 роках у Червоній армії. З 1923 року у військах НКВС, з 1943 року працював у Президії Верховної Ради УРСР.
Думитрашко Володимир Костянтинович 30 січня 1865 — 14 травня 1939 лікар-окуліст. З 1890 року працював у клініці очних хвороб Київського університету. Син поета Костянтина Думитрашко. 16, 16
Рокицький Микола Андрійович 6 квітня 1901, Заріччя — 11 лютого 1944 маляр-монументаліст. 14, 12
Глинський Михайло Іванович 1882, Київ — 15 березня 1919 член РСДРП(б) з 1914 року, учасник повстання 1918 року в Києві. Працював у київських головних залізничних майстернях. Навчився грати на музикальних інструментах. Учасник революції 1905 року. З 1919 року перейшов керувати оркестром в майстернях. 14, 22
Сердюк Іван Михайлович 1894, Полтавщина — 7 вересня 1937 учасник штурму Зимового палацу в 1917 році, учасник громадянської війни. З 1925 року начальник міліції на Полтавщині. Закінчив УСГА і став директором свиноводчого радгоспу на Чернігівщині. Учасник 1-го з'їзду колгоспників. Заступник наркома сільського господарства УРСР.
Ділянка № 33
Некрасов Сергій Федорович 8 вересня 1886, Ашитково — 2 серпня 1958 інженер по будівництву залізничних ліній, мостів, педагог, доцент 1, 23
Каричинський Василь Романович 12 лютого 1893, Польща — 9 жовтня 1953 Герой Праці першої п'ятирічки, доцент-металург. З 1928 року — доцент Київського політехнічного інституту, з 1945 року — заступник декана механічного факультету КПІ.
Шапошников Володимир Георгійович 6 червня 1870, Вольськ — 3 жовтня 1952, Київ радянський хімік-органік і інженер-хімік, член Академії наук Української РСР. 2, 5
Цеслинський Леонід Васильович 11 листопада 1869, Київ — 31 січня 1949 професор, інженер-будівельник, дворянин. З 1911 року і до пенсії викладав опір матеріалів в Київському політехнічному інституті. В 1937–1939 роках — репресований. Його батько Василь Костянтинович — депутат Київського дворянського зібрання. 3, 17
Низков Олександр Ілліч 24 листопада 1905, Біла Церква — 3 травня 1955 З 1951 року викладав у Київському політехнічному інституті на кафедрі машин, доцент-хімік, головний інженер Київського машинобудівного заводу імені Лепсе. 5, 30
Крамаренко Євген Юрійович 14 січня 1879, Умань — 27 січня 1957 професор-хірург. 9, 8
Морейко Володимир Корнійович ??? — †1958 партизан радянсько-німецької війни. 6, 16а
Столяренко Ольга Костянтинівна 7 (19 лютого) 1863 — 22 лютого (7 березня) 1908 дружина підполковника.
Огієвський Василь Дмитрович 11 лютого 1861, Кролевець — 1 червня 1921, Київ вчений-лісівник, один з основоположників лісової дослідної справи в Росії.
Зосимович-Огієвська Ганна Костянтинівна 1874 — 30 січня 1929 домогосподарка, дружина В. Д. Огієвського.
Доманицька Анісія Василівна 1848 — 8 липня 1913 вдова священика.
Осмоловський Фаддей Васильович 3 вересня 1878, Білорусь — 27 вересня 1952 учасник київського підпілля часів радянсько-німецької війни, учасник оборони Києва, затоплював корабель на якому служив. Під час окупації жив у власному будинку на Трухановому острові, звільняв громадян з полону.
Полтавцев Лаврентій Юхимович 1842—1952 учасник першої світової війни, прапорщик.
Ділянка № 34
Малозьомов Іван Іванович 8 жовтня 1899, Луговець — 19 листопада 1954, Київ український радянський архітектор, педагог, розробник генпланів багатьох міст колишнього СРСР, професор. 3, 42
Сабінін Олексій Єнісейович 11 березня 1884, Київ — 17 липня 1957 учасник повстання саперів у Києві в 1905 році, член РСДРП(б) з 1917 року.
Савицький Степан Васильович 16 січня 1838, біля Верхньодніпровська — 1937 український дворянин.
Франковський Віанор Антонович 6 липня 1889 — 12 квітня 1949 педагог, методист, доцент. Був фізиком. З 1924 року працював у Київському політехнічному інституті, в 1937–1949 роках завідував кафедрою фізики. Паралельно працював у Київському університеті, де в 1924 році організував гурток юних фізиків з побудови атома, який мав зв'язок з англійським вченим Е. Резерфордом. Його брат Андріан письменник. Сестра Євгенія — дружина українського композитора Кирила Стеценка, мати професора консерваторії Вадима Кириловича. 9, 35
Сухоребрий Іван Якович 20 січня 1883, Прилуки — 4 березня 1954 заслужений вчитель УРСР. Викладав математику до 1941 року в середній школі № 1 по вулиці Артема, 27. Мав орден Леніна. 11, 15
Туранський Григорій Семенович 1896 — 5 вересня 1948 учасник підпілля Сміли часів радянсько-німецької війни, ветеринарний лікар. Був тяжко поранений в полоні в концтаборі в Дарниці, втік до Сміли, де зв'язався з підпіллям, допомагав медикаментами, рятував від вивозу до Німеччини. Після війни ветлікар у Києві. 12, 16
Савенко Олексій Федосійович 16 березня 1901, Білорусь — 18 грудня 1952 учасник громадянської війни, 25-ти тисячник. Був директором МТІ в станиці Вишенська, зустрічався з М. Шолоховим. Перед радянсько-німецькою війною працював у Києві директором заводу, який відроджував після війни 12, 18
Головач Михайло Аксентійович 1898, Київ — 26 жовтня 1930 25-тисячник. Вбитий з обрізу.
Ільченко Іван Федорович 1891, Харківщина — 1939 вчений-хімік, професор, лауреат Сталінської премії (1940), ветеринар на Дарницькому м'ясокомбінаті. 25, 10
Семенов Петро Андрійович 5 жовтня 1887, Нарва — 18 квітня 1940 член РСДРП(б) з 1917 року, партизан часів громадянської війни. 4, 19
Соколовський Анатолій Вікентійович 1890—1937 інженер-мостовик. Будував Ланцюговий міст у Києві 2, 8
Ющинський Андрій 1898, Київ — 25 березня 1911, Київ київський школяр, жертва ритуального вбивства. Відомий у зв'язку з обвинуваченням у цьому злочині київського єврея Менделя Бейліса. Див. Справа Бейліса. 11, 41
Ділянка № 35
Липовецький Іоакінх Федорович 1866 — 24 квітня 1912 педагог, помічник наглядача дитячого притулку Олександра ІІ в Києві. 1, 23
Гассовський Георгій Миколайович 1893 — 22 вересня 1960, Черкаси професор. 7, 2
Ділянка № 36
Мадеєва Алла Георгіївна 24 грудня 1914 — 1 квітня 1989 архітектор. 11, 88
Остапенко Зиновій Трифонович 12 листопада 1904, Оленівка — 1 січня 1956, Київ український композитор, заслужений артист УРСР. 3, 1
Цибульська Марія Семенівна 1886 — 12 травня 1949 партизанка радянсько-німецької війни. Прала білизну, пекла хліб, а її чоловік Мирон Петрович був зв'язковим.
Гром Гнат Капітонович 11 лютого 1897, Вінниччина — 24 квітня 1960 доцент кафедри технології металів Київського технологічного інституту харчової промисловості, кандидат технічних наук
Донат Ернест Федорович 22 квітня 1859 — 30 вересня 1937 інженер цукрової промисловості.
де Вітт Наталія Володимирівна вдова Ернеста Доната. Брати її батька Олексій і Юрій офіцери, емігрували до Парижу. Її сина Олексія, композитора, в 1919 році більшовики розстріляли в Одесі.
Донат (Тарасова) Наталія Ернестівна 15 грудня 1902, Сміла — 15 лютого 1985 дворянка, вчена-ботанік, дочка Ернеста Доната. Її чоловік Олександр Миколайович Тарасов — юрист, поет, журналіст.
Крамаренко Феофіл Львович 1860—1941 лісничий, чоловік А. В. Юскевич-Красковської.
Ділянка № 37
Гуржій В. М. 1924—1960 скульптор 4, 33
Пивовар Микола Григорович 1928—2004 доктор технічних наук, професор, Заслужений меліоратор УРСР. 1, 20
Гаєвський Ігор Степанович учасник радянсько-німецької війни. 1, 21
Фоминський Віктор Йосипович 31 грудня 1878, Нижегородщина — 26 січня 1940 професор Київської духовної академії, магістр богослов'я, літературознавець. Син протоієрея. Одружений з дочкою губернського секретаря Зинаїдою Пахалевич. 2, 27
Вехоглядов Петро Герасимович 31 грудня 1878, Новогеоргіївськ — 2 грудня 1958 доцент-гінеколог, кандидат медичних наук. З 1927 року працював у Київському інституті удосконалення лікарів. Учасник радянсько-німецької війни, майор медичної служби, старший гінекогог фронтового жіночого госпіталю. Мав орден Червоної Зірки, дві медалі.
Яровий Михайло Михайлович 12 лютого 1864, Мошни — 18 лютого 1940 художник. 4, 22
Окулов Петро Володимирович 30 серпня 1890, Санкт-Петербург — 15 липня 1956 кандидат технічних наук, професор, засновник і завідувач кафедри електричних вимірювань, електроматеріалів та світлотехніки Київського політехнічного інституту. 7, 37
Теплицький Григорій Карпович 1891, Катеринославщина — 7 червня 1947 професор, партизан громадянської війни. З 1934 року директор Глухівського педінституту. З 1945 року лікувався в Києві.
Шевченко Катерина Леонтіївна 26 вересня 1908, Радомишль — 9 червня 1958 учасниця підпілля в Києві під час окупації його фашистами. В 1939 році закінчила Київський медичний інститут, під час радянсько-німецької війни працювала в поліклініці на Повітрофлотському шосе в групі В. Х. Кучави та І. П. Загурянського, передавала медикаменти, ховала у себе партизан тощо. Мала медаль.
Маланчук Василь Дмитрович 1 жовтня 1885, Бессарабія — 1 грудня 1915 повний георгіївський кавалер, прапорщик 168-го Миргородського полку. Помер від ран в бою під час першої світової війни. 19, 45
Фомін Олександр Іванович 22 липня 1879, Казань — 4 листопада 1947 художник. 14, 2
Ділянка № 38
Кононов Кузьма Степанович 21 листопада 1895, Курщина — 20 листопада 1948, Москва радянський воєначальник, генерал-майор артилерії. 1, 19
Боримська Ольга Василівна 30 липня 1873, Київ — 24 квітня 1958 при народженні Сакович. Представниця українського роду, дочка священика, дружина Петра Боримського. 1, 55
Боримський Петро Дмитрович 29 червня 1867 — 14 серпня 1940 хімік, статський радник. Склав таблицю спиртів різної ваги і міцності в градусах і літрах. Чоловік Ольги Сакович 1, 55
Александров Іван Олександрович 1870, Київщина — 1948 учасник повстань на заводі «Арсенал», коваль.
Овчинников Костянтин Антонович 19 березня 1898 — 12 липня 1947 співак і диригент хорової капели «Думка» з 1927 по 1947 рік. 1, 32
Вольський Борис Георгійович 1887—1940 старий більшовик. 1, 39
Осадчий Зіновій Федорович 17 квітня 1885, Київщина — 12 квітня 1933 25-тисячник 4, 9
Долгов Григорій Степанович 1890—1957 заслужений артист УРСР, актор театру російської драми імені Лесі Українки в Києві. 3
Дунайський Антон Васильович 19 грудня 1895, Василівка — 24 червня 1957 заслужений артист УРСР 5, 32
Бобров Флавіан Флавіанович 27 листопада 1881, Санкт-Петербург — 21 червня 1948 доктор технічних наук, професор 3, 42
Капельгорська Парасковія Іванівна 11 жовтня 1884, Полтавщина — 26 жовтня 1943 при народженні Огородня. Вдова репресованого письменника Пилипа Йосиповича. Її батько — диякон, почесний громадянин. Її дочка Надія в шлюбі за скульптором Іваном Кавалерідзе. 14, 33
Пирогов Іван Олександрович 1879 — 24 травня 1933 старий більшовик з 1899 року, учасник революції 1905 року. Був ув'язнений, засланий до Оренбурга. Учасник Громадянської війни. В 1933 році приїхав до Києва у санаторій і помер у Дарниці. Внучатий племінник М. І. Пирогова, родич по лінії дружини О. Пархоменка. 11, 2
Бондаренко Іван Степанович 7 вересня 1899, Полтавщина — 27 серпня 1955 доцент, кандидат технічних наук, головний інженер мостоіспитової станції Києва, учасник радянсько-німецької війни. 14, 44
Герке Альфред Альфредович 1875, Санкт-Петербург — 14 лютого 1949 інженер шляхів сполучення. До 1917 року працював на залізницях. Після радянсько-німецької війни в Київському метробуді.
Акулін Григорій Севастьянович 1878—1945 член РСДРП(б) з 1917 року, учасник повстання на заводі «Арсенал». З 1900 року жив у Києві, займався революційною діяльністю, був під наглядом поліції. 6, 7
Литвин Павло Григорович 1880, Чернігівщина — 1938 художник.
Петровський Василь Семенович 1876, Орловщина — 1941 священик. З 1885 року викладав у Чигиринському монастирі. З 1918 року після закриття церкви переїхав до Києва, де працював сторожем.
Ділянка № 39
Днестрова Лідія 23 березня 1903 — 28 грудня 1952 архітектор. 7, 2
Скарченков Микола Захарович 1900 — 21 лютого 1942 архітектор, учасник підпілля часів радянсько-німецької війни. Вбитий. 6, 31
Забіяка Микола 1894, Чернігівщина — 7 липня 1917 козак полку імені Полуботка. Боровся за самостійну Україну. Був похований на старому Лук'янівському кладовищі, в 1968 році тлін перенесено на Лук'янівське цивільне кладовище. 1, ???
Мазур Олександр Терентійович 1885 — 1 лютого 1954 лікар-педіатр, підпільник часів радянсько-німецької війни в Києві. Все життя працював в лікарні водників; під час радянсько-німецької війни поставляв партизанам медикаменти. Вперше описав епідемію малярії на Трухановому острові в Києві. 1, 70
Пегловський Людомар Стефанович 1887, Кам'янець-Подільський — 26 серпня 1941 учасник революції 1907 року, дворянин. У 1907 році жив у Москві, шасланий на 11 років до Сибіру, позбавлений дворянства.
Гендрих Йосип Францевич 1877, Прага — 8 квітня 1957 інженер-технолог, чех за походженням. Здобув освіту в Чехії і в 1900 році переїхав до Києва, де працював на заводі Гретера і Кривенка як інженер по устаткуванню для цукрових заводі. З 1910 року у селі Григорівці на підприємстві цукрозаводчика Зайцева до 1928 року. З 1928 року до смерті працював провідним конструктором на заводі «Більшовик». 3, ??
Яблонський Георгій Миколайович 21 серпня 1915, Донеччина — 16 травня 1956 художник. Автор історичних картин. 13, 31
Гімельман Петро Мойсейович 1886, Київ — 26 листопада 1954 лікар, учасник першої світової війни. Його дружина Стефанія Іванівна Моніна — лікар. 10, 45
Кичигін Михайло Олександрович 21 вересня 1892, Київ — 20 вересня 1957 професор-теплотехнік, доктор технічних наук, заслужений діяч науки і техніки УРСР. 18, 4
Личко Іван Петрович 1899—1961 головний конструктор заводу «Більшовик», учасник громадянської війни. Мав орден «Знак Пошани», медалі.
Шрамко Єремій Омелянович 13 червня 1890, Харківщина — 12 червня 1957 повний георгіївський кавалер першої світової війни, партизан громадянської війни. Згодом служив у Червоній армії, полковник, учасник радянсько-німецької війни, обороняв Київ, Кавказ. Мав ордени Леніна, Червоного Прапора, чотири медалі.
Фузик Степан Маркович 1850 — 30 липня 1903 почесний громадянин 10, 48
Ділянка № 40
Знающев Г. С. 1911—1930 архітектор. 1, 16
Даденков Микола Федорович 15 квітня 1885, Вятка — 19 січня 1955, Київ український радянський педагог. 3, 1
Дабо Леопольд Іполітович 1864 — 16 січня 1942 князь, інженер Південно-Західної залізниці. Родина Дабо належала до князів Ельзас-Лотаргінії. 6, 16
Троцька-Сенютович Ніна Василівна 1875—1915 українська дворянка. 11, 15
Вайсбург Юхим Юхимович 1922—1990 художник-пейзажист. 1, ??
Ділянка № 42
Холостекно В'ячеслав Миколайови 1872, В'ятська губернія — 30 жовтня 1946, Боярка художник-архітектор, педагог. Його сини Євген і Микола — архітектори, дочка Лідія — художниця. 5, 16
Туркевич Михайло Феофанович 1869, Житомирщина — 19 вересня 1956 київський лікар, полковник медичної служби, учасник першої світової війни. 8, 43
Свершков Ігор Васильович 20 вересня 1915, Вінниччина — 30 липня 1959 доцент-гігієніст Київського інституту удосконалення лікарів, кандидат біологічних наук, директор Інституту харчування (1944–1948).
Добровольська Ганна Григорівна 1895, Київщина — 20 березня 1959 заслужена вчителька УРСР, викладач російської мови і літератури. З 1945 року директор Київського інституту вдосконалення вчителів. Мала орден Леніна. 3, 34
Позинич Григорій Леонтійович 15 лютого 1891, Сумщина — 20 червня 1960 інженер-цукроварник. Його сини: Анатолій загинув під час радянсько-німецької війни; Борис — доцент Ужгородського університету.
Алпатов Андрій Іванович 1898, Урал — 1959 учасник громадянської війни, боїв за Волочаївськ. 8, 23
Ділянка № 43
Грідін Василь Іванович 28 квітня 1884 — 9 листопада 1953 архітектор-художник, кандидат архітектури 10, 2
Єфремов Іван Михайлович 1883 — 1 березня 1947 учасник повстання на заводі «Арсенал» у 1917 році
Стоянович Микола Захарович 30 березня 1864, Угорщина — 12 липня 1941 професор. В 1905 році закінчив Віденський університет. З 1906 року в Києві викладав німецьку мову в гімназіях і сербську в Комерційному інституті. Перекладач. 1, 38
Рябов Дмитро Митрофанович 1894, Калузька губернія — 21 березня 1949 старий більшовик, полковник. 2, 4
Харитонов Михайло Костянтинович 1880, Молдова — 31 липня 1949 доцент, завідувач кафедрою Київського стоматологічного інституту. В Києві з 1935 року. Знав вісім мов. Мав медаль.
Генкін Ісай Ілліч 25 лютого 1895, Київ — 25 квітня 1951 професор-хірург. Учасник радянсько-німецької війни (в госпіталі Другого Українського фронту). З 1945 року — завідувач хірургічною кафедрою Київського медичного інституту. Мав орден Червоної Зірки, Вітчизняної війни 2-го ступеня, медаль. 5, 1
Шматько Михайло Капітонович 1876 — 7 березня 1951 професор Київського політехнічного інституту. 6, 34
Ваксман Марк Захарович 27 липня 1882, Люблін — 28 серпня 1951 засновник і перший завідувач Лук'янівською поліклінікою, кандидат медичних наук, син присяжного повіреного. 6, 1
Розенберг Ісак Зиновійович 29 квітня 1897, Полтава — 5 жовтня 1952 доцент Київського політехнічного інституту, кандидат технічних наук. 10а, 1
Козаренко Микола Петрович 1865, Єлизаветград — 13 січня 1942 з 18 років був у партії народників. Учасник революції 1905 року в Києві, засланий, емігрував до Женеви. 11, 46
Скоропадська Олександра Степанівна при народженні Євсеєва. Педагог жіночого пансіону в Києві на Андріївському узвозі, 2, його засновниця.
Дарда Володимир Іванович 6 жовтня 1924, Скопці — 17 липня 1992 письменник, поет, громадський діяч, член Спілки письменників СРСР.
Кудевич Федір Амвросійович 1 вересня 1876, Білорусь — 29 вересня 1917 старий більшовик. З 1906 року в Києві мав явочну квартиру. 14, 29
Лукашевич Петро Іванович 1884, Київ — 1946 учасник повстання 1917 року в Києві. Під час громадянської війни воював на бронепоїзді. 2а, 57
Харщак Михайло Якович 1871, Ніжин — 11 вересня 1940 професор-отоляринтолог, доктор медичних наук. Учасник російсько-явонської і першої світової воєн, директор Київського інституту удосконалення лікарів з 1930 року. 6, 2
Ділянка № 44
Циганков Анатолій Гаврилович 29 жовтня 1912 — 5 червня 1953 інженер-будівельник 11, 5
Грицевич Петро Тимофійович 12 липня 1880 — 14 вересня 1960 повний георгіївський кавалер, учасник першої світової війни. 1, 73
Архипов Іван Миколайович 1888, Орловщина — 25 листопада 1948 полковник юстиції, член РСДРП(б) з 1917 року. Учасник першої світової війни. З 1917 року голова полкового комітету. З 1923 року прокурор дивізії Червоної армії, трибуналу Київського військового округу (до 1944 року). Мав ордени Леніна, Червоної Зірки, Вітчизняної війни 2-го ступеня, дві медалі. 3, 27
Дзебук Михайло Сидорович 1919, Київ — 12 жовтня 1943 член підпільної групи під час окупації Києва в роки радянсько-німецької війни. Був інвалідом з паралізованими рукою і ногою. Слухав радіо і розповсюджував відомості. Розстріляний фашистами на Подолі. 25, 22
Коган Семен (Соломон) Маркович 27 липня 1892, Миколаїв — 18 серпня 1940 доцент, завідувач кафедрою санітарії в Київському інституті удосконалення лікарів., учасник громадянської війни. Організував кафедри військово-санітарної підготовки в Київському медичному інституті і в КІУЛ. 15б, 38
Дунаєв Іван Андрійович 1890—1940 брат лаборанта КПІ Леоніда, політемігранта. 12, 34
Гейнісман Яків Ісакович 1 вересня 1901, Вінниця — 21 липня 1960 доктор медичних наук 25, 40
Галабуцька Марія Григорівна 1908 — 20 лютого 1980 дворянка, дружина Василя Трохимовича Галабуцького
Галабуцький Василь Трохимович 19 березня 1871, Чернігівщина — 13 серпня 1960 священик, культурний діяч. Мав гарний голос, співав в архієрейському хорі Чернігова. У 1889–1959 роках служив у церкві на Київщині. З 1959 року — бібліотекар, жив у Києві у дочки Валентини Василівни Степанюк. Його племінник Голобуцький Володимир Олексійович — професор, доктор історичних наук.
Кизимова-Галабуцька Ольга Василівна 24 лютого 1901 — 18 липня 1988 донька В. Галабуцького, кінодіяч. Одна з перших кіноактрис і режисерів Кіностудії імені О. Довженка. Створила понад 20 кінофільмів.
Гнєзділов Никифір Дмитрович 22 лютого 1880, Київ — 12 червня 1959 активний учасник страйкового руху на заводі «Ленінська кузня». Учасник громадянської війни. З 1940 року на пенсії. 12, 18
Ділянка № 45
Отроковський Володимир Михайлович 1892—1918 поет, історик літератури
Отроковська Олена Яківна 1865—1942 мати поета
Отроковська Ганна Михайлівна 1900—1943 сестра поета
Ремезов Леонід Георгійович 1882, Житомир — 28 липня 1960 юрист, мировий суддя. Чоловік революціонерки Ольги Андреєвої-Ремезової 10, 19
Андреєва-Ремезова Ольга Миколаївна 24 липня 1884, Якутія — 7 грудня 1952 революціонерка, медична сестра, дочка народовольця Миколи Андрійовича і Надії Федорівни. Після медучилища працювала в Олександрівській лікарні, почала займатись революційними справами, як і батьки. Жила в лікарні. Її кімната стала конспіративною квартирою, де ховали зброю, літературу, ховались втікачі. У 1914 році захворіла психічно — манія переслідування. З 1920 року в шлюбі і полишила роботу. Померла в Павлівській лікарні. 10, 19
Совенко Йосип Федорович 1859—1942 лікар
Четвериков Петро Спиридонович 1910 — 6 листопада 1943 учасник підпілля у Києві часів радянсько-німецької війни, в групі Маркова «За Родину». 29, 22
Глаголєв Олександр Олександрович 1872—1937 протоієрей, священик Російської православної церкви, богослов. 13, 32
Дудкін Микола Федотович 6 листопада 1878, Київщина — 25 листопада 1942 фельдшер, батько підпільника Жоржа. 6, 91
Зедник Олександр Йосипович 19 січня 1871, Волинь — 16 лютого 1949 годинниковий майстер, чех за походженням. Навчався в Києві, придбав майстерню і магазин. 5, 28
Зилов Олександр Генріхович 19 століття — 1940 кондитер, чех за походженням. Мав магазин на Хрещатику.
Говсеєв Микола Альбертович 1894 — 16 грудня 1954 лікар-невропатолог, доцент. Під час радянсько-німецької війни майор медслужби Першого Українського фронту. 7а, 33
Д'яков Костянтин Григорович 1869—1937 єпископ Православної Російської Церкви; з 1934 року митрополит Київський, екзарх України. 10а, 39
Шапошников Борис Георгійович 29 листопада 1878, Вольськ — 11 квітня 1958 професор-механік. З 1906 року працював в КПІ. Брат академіка Володимира. 12а, 15
Павлов Борис Михайлович 25 травня 1903 — 8 червня 1958 кінорежисер

Братські поховання
  • закатованих у 1918 році на вулиці Садовій військами М. Муравйова (ділянка № 4; зрівняне з землею);
  • закатованих у 1919 році денікінцями (ділянка № 4; зрівняне з землею);
  • партизанів: Корницького Олексія Івановича (1914 року народження) і Селезня Василя Харитоновича (1902 року народження). Загинули 13 жовтня 1943 року (ділянка № 13-1);
  • героїв-дніпровців. На могилі монументальний пам'ятник. Текст: «Матросы Днепровской флотилии Рябыхин Юрий Николаевич 1922–1944 гг., три человека неизвестных, павших в бою за честь, свободу и независимось нашей Родины. 19. Х. 1941». (ділянка № 20).
  • учасників бою під Крутами Володимира Наумовича (1894–1918) та Володимира Шульгина (1894–1918). Також з ними поховано організатора і керівника Української студентської громади у Києві, що також загинув під Крутами. (ділянка № 21);
  • робітників 4-го хлібзаводу: Красиня І., Ріндак С., Гуральник В., Кухарь П., Войтенко А., розстріляних на хлібзаводі 27 лютого 1942 року (ділянка № 39).
ділянка № 13-1
ділянка № 20
ділянка № 21
ділянка № 39

Братське поховання діячів культури
Братське поховання

Біля ділянки № 7 розміщене братське поховання 28 осіб, діячів культури, письменників, розстріляних 15—17 грудня 1934 року. Їх було зарито вночі, місце вказане дружиною Григорія Косинки.

Братством Андрія Первозданного 18 грудня 1994 року на цьому місці був встановлений великий дерев'яний хрест з переліком всіх страчених. У жовтні 2009 року виконані роботи по благоустрою символічного поховання та встановлено новий надгробний хрест.

Перелік похованих:

  • Дмитріїв Євген Кузьмович
  • Богданович Адам Адамович
  • Бутузов Порфирій Іванович
  • Бутузов Іван Моісейович
  • П'ятниця Володимир Васильович
  • Блаченко Яків Павлович
  • Полевий Домінік Йосипович
  • Хоптяр Іван Онуфрійович
  • Борецький Петро Миколайович
  • Лук'янов Леонід Іванович
  • Півненко Костянтин Іванович
  • Проценко Гаврило Микитович
  • Матяш Сергій Якович
  • Лященко Олександр Корнійович[5]

Поховання, що не збереглися
  • Шумигора Іван Іванович — зрівняно з землею.
  • Флоринський Сергій Тимофійович — прапорщик, загинув під час Першої світової війни, старший син Т. Д. Флоринського; перепоховання з Аскольдової могили
  • Флоринський Тимофій Дмитрович (1854–1919) — славіст, доктор слов’янської філології, заслужений ординарний професор Імператорського університету св. Володимира; перепоховання з Аскольдовї могили

Примітки
  1. Народився 21 грудня 1861 (2 січня 1862) / Метрична книга Десятинної Різдво-Богородицької церкви міста Києва за 1850–1863 роки // ЦДІАК України, ф. 127, оп. 1012, спр. 2609, арк. 160зв–161, запис 10.
  2. Дата народження, зазначена на надгробку — помилкова.
  3. (1900 — 16 грудня 1934, розстріляний НКВС у Жовтневому палаці), літератор, член КПРС з 1920 року. Колишній боротьбіст, співробітник комісаріату Закордонних справ, дипломат.
  4. (? — 16 грудня 1934, розстріляний у Жовтневому палаці Києва), літературознавець, викладач школи імені Івана Франка у Харкові.
  5. (1904 — 17 грудня 1934, розстріляний НКВС), викладач Сімферопольського університету

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.