Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (березень — квітень 2015)
У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні з березня до квітня 2015 року.
Список загиблих з 1 березня по 30 квітня 2015 року
| № | Світлина Емблема | Прізвище, ім'я, по батькові |
Про особу | Дата смерті | Обставини смерті |
|---|---|---|---|---|---|
Березень | |||||
| 2379 |  |  Ярош Артур Володимирович(Позивний «Лор») .svg.png.webp){kind=small} Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 17 лютого 1989, Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинський район Київська область. Молодший сержант, снайпер 3-го відділення взводу розвідки 11-го ОМПБ «Київська Русь». Працював фрезерувальником у ДП «Антонов». Мобілізований 17.06.2014. Залишились батьки (був єдиним сином). | 1 березня 2015 | Загинув від розриву гранати, прикривши товариша, у бою з ДРГ противника на позиції «Шахта» (вентиляційний ствол шахти «Бутівка-Донецька») на південь від м. Авдіївка. Похований в с. Петропавлівська Борщагівка[1]. |
| 2380 |  | Волков Іван Володимирович | 11 липня 1973, Суми. Капітан міліції, командир взводу роти ПСМОП «Суми». 16 років служив у пожежній охороні ДСНС. Капітан Сумської команди з пожежно-прикладного спорту, неодноразовий переможець чемпіонатів України. З травня 2014 — в міліції, в лютому 2015 виїхав у четверте відрядження в зону АТО. Залишилася дружина та син-студент. | 1 березня 2015 | Помер від вогнепальних поранень у живіт після 4-годинної операції в лікарні Слов'янська, — в командира взводу на блокпосту вистрілив лейтенант БПСМОМ «Миколаїв» в ході конфлікту. Похований на Засумському кладовищі м. Суми[2]. |
| 2381 |  | Стрелюк Олександр Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 22 січня 1982, Косаківка (Нижньосірогозький район) Херсонська область. Мешкав у м. Херсон. Старший сержант, інструктор команди спеціальних операцій 801-го ОЗБ ПДСЗ. Шкільні роки пройшли у с. Рубанівка (Великолепетиський район). Строкова служба — АР Крим. Працював у ПАТ «Херсонобленерго». Служив у групі затримання УДСО. Навчався заочно в НЮУ. З 2013 — в 801-му загоні, Севастополь. Після окупації Криму продовжив службу в Одесі. На фронті з 17.01.2015, кулеметник. Залишилась вагітна дружина, народилась донька. | 2 березня 2015 | О 12:40 в секторі «М» (Маріуполь) розвідгрупа заїхала до села Пищевик, де зіткнулася з російськими терористами. В бою від пострілу з гранатомету один військовий загинув на місці, другий дорогою до лікарні, ще двоє поранені. Похований в с. Рубанівка[3]. |
| 2382 | | Стороженко Олег В'ячеславович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 18 липня 1985, Новоград-Волинський Житомирська область. Мешкав у м. Бобринець Кіровоградська область. Мічман, технік команди спеціальних операцій 801-го ОЗБ ПДСЗ. Строкова служба — 101-ша ОБрО ГШ. З 01.02.2006 служив у Криму за контрактом, — 36 бригада (Перевальне), 801-й загін (Севастополь). Водолаз 3 класу. Учасник операції «Океанський щит». Після окупації Криму продовжив службу в Одесі. На фронті з 16.01.2015. Залишилась вагітна дружина, народився син. | 2 березня 2015 | О 12:40 в секторі «М» (Маріуполь) розвідгрупа заїхала до села Пищевик, де зіткнулася з російськими терористами. В бою від пострілу з гранатомету один військовий загинув на місці, другий дорогою до лікарні, ще двоє поранені. Похований у Бобринці[3]. |
| 2383 |  | Щур Володимир Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 23 січня 1975, Зазим'я Броварський район Київська область. Молодший сержант, водій мінометної батареї 2-го МБ 24-ї ОМБр. З багатодітної родини. За фахом водій, автослюсар, працював на селі. Мобілізований як доброволець. Залишився 19-річний син. | 2 березня 2015 | Підірвався на «розтяжці» близько 12:00 в районі 29-го блокпосту траси «Бахмутка», що поблизу смт Новотошківське, загинув від осколкового поранення у голову. Похований в с. Зазим'я[4]. |
| 2384 |  | Кізім Петро Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 3 червня 1991, Олександрівка (Маловисківський район) Кіровоградська область. Мешкав в смт Цибулів Черкаська область. Солдат, головний сержант взводу — командир бойової машини (танк) 7-го взводу 6-ї МР 2-го МБ 72-ї ОМБр. Працював слюсарем на Цибулівському цукровому заводі. Мобілізований 14.03.2014. Залишилася дружина та маленький син. | 3 березня 2015 | Загинув близько 15:30 поблизу с. Гранітне (Волноваський район) в результаті обстрілу з ПТРК вантажівки ЗІЛ-131, якою військові везли продукти на взводний опорний пункт. Ще двоє військових дістали поранення. Похований в смт Цибулів[5]. |
| 2385 |  | Горбенко Роман Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 1 березня 1974, Стадниця (Тетіївський район) Київська область. Солдат, заступник командира бойової машини — навідник-оператор БМП 30-ї ОМБр. З 1995 проходив військову службу за контрактом. Після звільнення в запас працював на спиртзаводі електриком, у СТОВ «Дібрівка агросервіс», ТОВ "АФ «Хліб України». Мобілізований у серпні 2014. Залишилися дружина і троє дітей. | 4 березня 2015 | Загинув поблизу смт Луганське на «Світлодарській дузі» внаслідок обстрілу БМП під час ротації на ВОП «Павло-30». Ідентифікований за експертизою ДНК. Похований 6 травня у Стадниці[6]. |
| 2386 |  | Зубов Юрій Вікторович | 15 жовтня 1972, Степанівка (Херсонська міська рада), Херсонська область. Старшина, водій БМ-21 «Град» 17-ї ОТБр. До 2011 служив водієм 8-ї воєнізованої пожежної частини ГУ ДСНС України у Херсонській області, ветеран рятувальної служби, вислуга 20 років. Займався пасікою і господарством. Мобілізований влітку 2014, пройшов бої за Дебальцеве. Залишилися дружина та три доньки. | 5 березня 2015 | Помер через зупинку серця під час несення служби поблизу с. Покровське (Бахмутський район), за іншими даними помер у Краматорську. Похований в с. Чорнобаївка[7]. |
| 2387 |  | Победінський Володимир Дмитрович (Позивний «Кріт») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 21 жовтня 1991, Мангуш Донецька область. Солдат, помічник гранатометника, снайпер 2-го БСП НГУ «Донбас». Працював у сфері ІТ-технологій. Влітку 2014 добровольцем пішов на фронт. | 7 березня 2015 | Близько 16:00, під час обстрілу з танку позицій біля с. Широкине, в кількох метрах від Володимира розірвався снаряд, він загинув від чисельних уламкових поранень. Похований в смт Мангуш[8]. |
| 2388 |  | Новодід Олександр Анатолійович | 19 серпня 1978, Гайове (Козелецький район) Чернігівська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 13-го ОМПБ «Чернігів-1» 1-ї ОТБр. Працював механізатором в смт Калита на Київщині, останнім часом — у ПП «Ставиське» Козелецького району. Мобілізований у квітні 2014. Перебував на фронті від початку бойових дій. Залишився неповнолітній син. | 7 березня 2015 | Помер від гострої серцевої недостатності у районній лікарні в м. Бахмут. Похований в с. Ставиське[9]. |
| 2389 |  | Головко Анатолій Олександрович (Позивний «Дід Таліб») | 5 грудня 1975, Олександропіль (Солонянський район) Дніпропетровська область. Старший солдат, старший водій 9-ї роти 3-го парашутно-десантного батальйону 25-ї ОПДБр. В школі був активістом ЮІР (Юні інспектори руху), брав участь у художній самодіяльності. Мобілізований 24.03.2014 як доброволець. Двічі був поранений, але повернувся на передову. Залишилися батьки, брат, дружина та 16-річна донька. | 9 березня 2015 | Загинув у м. Авдіївка під час виконання бойового завдання. Похований 21 березня в Олександрополі[10] |
| 2390 |  | Афанасенко Віктор Миколайович | 24 жовтня 1973, Галаганівка (Семенівський район) Чернігівська область. Молодший сержант, навідник ПТРК «Фагот» 41-го ОМПБ «Чернігів-2» 1-ї ОТБр. З багатодітної родини (6 дітей). Працював комбайнером, трактористом, землевпорядником. Після смерті батьків продав корову, взяв кредит і переоформив на себе паї на 20 гектарів, працював на селі. Мобілізований 02.09.2014. З початку грудня ніс службу у Волноваському районі. Рідних в селі не залишилося, брати і сестри живуть у Білорусі та Росії, на похорон не приїхали. | 9 березня 2015 | Під час несення служби в селі Прохорівка (Волноваський район) помер у ніч на 10 березня, відмовило серце. Похований у Галаганівці[11]. |
| 2391 |  | Пиясюк Роман Володимирович (Позивний «Саня») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 19 серпня 1975, Костопіль Рівненська область. Сержант, водій окремого танкового батальйону 1-ї ОТБр. Закінчив Камінь-Каширське ПТУ на Волині (1995, столяр). У 1995—1998 служив за контрактом у в/ч ЗСУ м. Костопіль. Водій-далекобійник вантажних перевезень. Мобілізований 05.09.2014 як доброволець. Залишилось двоє дітей. | 10 березня 2015 | Підірвався на вибуховому пристрої з «розтяжкою» під час виконання бойового завдання у с. Златоустівка (Волноваський район). Загинув, прикривши собою побратима. Похований в с. Пісків[12]. |
| 2392 |  | Литкін Андрій Володимирович | 23 листопада 1976, Томаківка Дніпропетровська область. Солдат, водій 43-го ОМПБ «Патріот». 1993 закінчив Томаківський професійний аграрний ліцей, за спеціальністю «Тракторист-машиніст широкого профілю, водій автомобіля категорії „С“». Мобілізований у липні 2014. Залишились мати і сестра. | 10 березня 2015 | Загинув в районі міста Бахмут, обставини не уточнено. Похований в смт Томаківка[13]. |
| 2393 |  | Юсипів Іван Романович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 31 травня 1993, Сирітське Перше Ширяївський район Одеська область. Старший солдат, командир машини — механік-водій МТ-ЛБ 28-ї ОМБр. Здобув фах водія та електрослюсаря. Працював в Одесі. Мобілізований 01.08.2014, служив разом із братом. У грудні 2014 одружився. | 10 березня 2015 | Під час бойового виїзду з опорного пункту поблизу с. Славне (Мар'їнський район) близько 16:30 МТ-ЛБ наїхала на протитанкову міну, від вибуху Іван загинув на місці, його брат Роман дістав поранення і травму. Похований в рідному селі[14]. |
| 2394 | | Накидалюк Петро Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 4 липня 1990, Плоска (Дубенський район) Рівненська область. Солдат, механік-водій 17-ї ОТБр. Навчався у Дубенському професійно-технічному ліцеї. Вихованець Дубенської спортшколи, кандидат в майстри спорту з армреслінгу. Мобілізований 28.08.2014. Залишилася мати. | 11 березня 2015 | Загинув під час бойових дій поблизу с. Широкине на Маріупольському напрямку. Похований в рідному селі[15]. |
| 2395 |  | Данилюк Юрій Степанович | 6 травня 1977, Старики (Горохівський район) Волинська область. Солдат 1-го ОМПБ «Волинь» 14-ї ОМБр. Мобілізований у червні 2014, на фронті з 24 вересня, пройшов бої за Дебальцеве. Залишилася дружина та двоє дітей. | 11 березня 2015 | Під час несення служби на блокпосту № 1 в смт Новгородське Торецької міської ради помер від пневмонії. Похований в с. Старики[16]. |
| 2396 |  | Саїнчук Василь Васильович | 10 травня 1979, Якушинці Вінницький район Вінницька область. Проживав у с. Дашківці (Літинський район) та м. Вінниця. Старший сержант, старший водій автомобільного взводу автомобільної роти батальйону забезпечення 230-ї ОБЗ Командування ПС ЗСУ, в/ч А0549. На військовій службі за контрактом з 2001. 05.03.2015 приїхав до зони АТО у четверте відрядження. Залишилися дружина та донька. | 11 березня 2015 | Загинув близько 15:00 в результаті обвалу бетонної плити під час проведення будівельних робіт з укріплення бліндажу на території військового аеродрому Краматорська. Похований у Дашківцях[17]. |
| 2397 | | Яременко Ярослав Дмитрович | 22 липня 1972, Балаклея (Смілянський район) Черкаська область. Солдат, водій ОМБр. Мобілізований 14.08.2014. Залишилася мати. | 11 березня 2015 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу с. Кримське (Новоайдарський район). Похований у Балаклеї[18]. |
| 2398 |  | Балда Ігор Іванович (Позивний «Хмурий») | 7 жовтня 1959, 55 років, Усть-Нера Якутія РРФСР. Проживав у м. Шепетівка Хмельницька область, останні 15 років — у с. Іванківці (Хмельницький район). Боєць 1-го окремого інженерно-будівельного батальйону. З родини репресованих (за участь в ОУН і УПА). У 1960-х родина повернулася до України, проживала в Макіївці, з 1970-х — у Шепетівці. Діяч козацького руху Хмельниччини та УНА-УНСО, член УНА. Активний учасник Революції Гідності. Доброволець батальйону УНСО, з осені 2014 — в ЗСУ. | 12 березня 2015 | Загинув від кульового поранення у голову в селі Боровеньки (Кремінський район Луганська область). Похований у селі Оброшине на Львівщині[19]. |
| 2399 |  | Кеня Денис Васильович | 14 жовтня 1987, Старе Село (Сумський район) Сумська область. Молодший сержант, командир відділення 3-ї мотопіхотної роти 15-го ОМПБ «Суми» 92-ї ОМБр. Мобілізований навесні 2014. | 13 березня 2015 | Вбитий місцевим мешканцем з обрізу мисливської рушниці під час сварки у с. Новозванівка (Попаснянський район). Похований у рідному селі[20]. |
| 2400 |  | Свистунов Вадим Миколайович | 27 липня 1982, Лебедин Сумська область. Проживав у м. Суми. Молодший сержант, кулеметник БТР 8-ї стрілецької роти 4-го полку охорони ОВДО, в/ч 3024 НГУ. Закінчив Синівський професійний аграрний ліцей. Мобілізований. Залишились батьки і сестра. | 13 березня 2015 | Загинув на блок-посту під Донецьком. Похований у Сумах[21]. |
| 2401 |  | Оксентюк Олександр Васильович (Позивний «Сват») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 13 квітня 1964, 50 років, Дніпро. Мешкав у с-щі Мирне Дніпропетровської області. Спеціаліст ІІ категорії, фахівець групи ППСМОП «Дніпро-1». Колишній військовослужбовець. 05.11.2014 добровольцем прийшов до полку (через вік прийнятий на цивільну посаду), з грудня на передовій виконував завдання з налагодження зв'язку. Залишилися дружина та двоє дітей. | 15 березня 2015 | Підірвався на вибуховому пристрої з «розтяжкою» під час патрулювання території поблизу с-ща Піски (Ясинуватський район). Закрив собою гранату, врятувавши життя двох молодих бійців. Похований у Дніпрі[22]. |
| 2402 |  | Кочетков-Сукач Володимир Вячеславович (Позивний «Чубака») .svg.png.webp){kind=small} | 9 жовтня 1971, Київ. Волонтер, засновник та керівник «Аеророзвідки». Випускник КПІ ім. Сікорського (1994). Ідейний засновник вальдорфської педагогіки в Україні (школа «Софія»). Топ-менеджер у сфері нерухомості. Член Координаційного бюро з підготовки до Євро-2012, радник віце-прем'єр-міністра України (2009). Активний учасник Революції Гідності та Автомайдану. Працював в апараті урядового уповноваженого з антикорупційної політики. З початком російської збройної агресії став волонтером, їздив до Криму, два місяці був добровольцем батальйону «Азов», допомагав армії. Залишилася дружина та четверо дітей. | 15 березня 2015 | Загинув об 11:15 в результаті підриву на міні з «розтяжкою» поблизу м. Красногорівка, під час виконання завдання зі встановлення спецобладнання. Похований у Києві[23]. |
| 2403 |  | Задернюк Микола Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 21 жовтня 1989, Солоне Дніпропетровська область. Солдат, номер обслуги 93-ї ОМБр. Закінчив з відзнакою Солонянський аграрний ліцей. Мобілізований навесні 2014 як доброволець. Залишились мати і дружина. | 15 березня 2015 | Під час бойових дій дістав відкриту черепно-мозкову травму. Помер у лікарні м. Дніпро після тривалого лікування. Похований в смт Солоне[24]. |
| 2404 | | Шабля Михайло Ігорович | 11 жовтня 1986, м. Ґулістан, Узбекистан. З дитинства проживав у с. Ковалівка (Полтавський район) Полтавська область. Капітан, заступник командира розвідувальної роти з озброєння 30-ї ОМБр. Випускник ВІТІ (2008). Служив у м. Новоград-Волинський. На фронті з липня 2014, пройшов бої за Степанівку, Савур-могилу, Дебальцеве. Залишилися дружина та донька. | 16 березня 2015 | Розвідники на автомобілі УАЗ підірвались на протитанковій міні, коли поверталися після виконання бойового завдання, поблизу села Нижнє Лозове (за іншими джерелами — Семигір'я) Бахмутського району, — двоє загинули, ще двоє дістали контузії. Похований у с. Ковалівка[25]. |
| 2405 | | Колесніченко Сергій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 23 вересня 1981, Приморськ Запорізька область. Старший сержант, головний сержант взводу спостереження та технічних засобів розвідки розвідроти 30-ї ОМБр. 2002 закінчив ВПУ № 40 м. Мелітополь. 2006—2009 служив у 30 ОМБр за контрактом, 2013 повернувся до бригади. На фронті з липня 2014, пройшов бої за Степанівку, Дебальцеве. Залишилися дружина та двоє синів. | 16 березня 2015 | Розвідники на автомобілі УАЗ підірвались на протитанковій міні, коли поверталися після виконання бойового завдання, поблизу села Нижнє Лозове (за іншими джерелами — Семигір'я) Бахмутського району, — двоє загинули, ще двоє дістали контузії. Похований у м. Новоград-Волинський[25]. |
| 2406 |  | Щербак Сергій Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 22 червня 1961, Кременчук Полтавська область. Солдат, номер обслуги гранатометного відділення 95-ї ОАеМБр. Працював слюсарем на Кременчуцькій автобазі, Крюківському вагонобудівному заводі, у приватних фірмах. Мобілізований як доброволець навесні 2014, на фронті з серпня. Залишилася дружина та донька. | 16 березня 2015 | Загинув близько 16:00 в районі м. Авдіївка внаслідок артилерійського обстрілу, утримуючи позиції під час спроби прориву противника з боку м. Ясинувата. Похований у Кременчуці[26] |
| 2407 | | Бабенко Віктор Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 20 червня 1981, Кобеляки Полтавська область. Старший солдат, номер обслуги — заступник командира механізованого взводу 17-ї ОТБр. За фахом механізатор. Працював у ПрАТ «Кобеляцький завод продтоварів „Мрія“». Мобілізований у серпні 2014. Залишилася дружина та двоє синів. | 17 березня 2015 | Під час пішого патрулювання в районі західної околиці смт Станиця Луганська підірвався на вибуховому пристрої, від отриманих поранень загинув на місці. Ще один боєць зазнав важких поранень. Похований у Кобеляках[27]. |
| 2408 |  | | Військовослужбовець ЗСУ. | 19 березня 2015 | Поблизу міста Артемівськ (Донецька область) в польовому таборі ЗСУ внаслідок пожежі близько 04:00 загинув один військовослужбовець, п'ятьох ушпиталено. За попередніми даними, пожежа сталася внаслідок необережного поводження з вогнем. Військова прокуратура відкрила кримінальне провадження[28]. |
| 2409 | | Скубко Віталій Вікторович | 15 листопада 1982, Євсуг Біловодський район Луганська область. Солдат, командир танку 24-ї ОМБр. Залишилася родина. | 19 березня 2015 | Загинув від вогнепального поранення[29]. За повідомленням Геннадія Москаля, близько 15:00 блокпост на трасі «Бахмутка» біля села Оріхове (Попаснянський район) обстріляли з автоматичної зброї. Віталій дістав кульові поранення тулуба і через кілька годин помер у міській лікарні Лисичанська. Похований в с. Євсуг[30]. |
| 2410 |  | Михайлов Сергій Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 22 квітня 1977, Львів. Солдат, кухар 80-ї ОАеМБр. Працював на Личаківському цвинтарі. Мобілізований, майже півроку служив в зоні АТО, зокрема у м. Щастя. Залишилася дружина та двоє дітей. | 20 березня 2015 | Помер внаслідок гострої серцевої недостатності під час несення військової служби в селі Денежникове (Новоайдарський район). Похований у Львові[31]. |
| 2411 | | Гончарук Дмитро Дмитрович (Позивний «Димедрол») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 9 січня 1977, Луцьк. Проживав у с. Зміїнець Волинська область. Старшина, командир відділення — заступник командира зенітного артилерійського взводу 4-го МБ 24-ї ОМБр. Працював на Луцькому державному підшипниковому заводі на посаді терміста; останнім часом — ковалем на приватному підприємстві. Мобілізований 28.08.2014. Залишилась донька. | 20 березня 2015 | Близько 17:00, під час перевірки території, підірвався на міні-«розтяжці» в районі шахти «Пролетарської» поблизу смт Новотошківське (29-й блокпост траси «Бахмутка»), помер від поранень у Сєвєродонецьку. Похований у Луцьку (Гаразджа)[32]. |
| 2412 | | Білик Юрій Михайлович (Позивний «Білий») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 16 червня 1980, Муроване (Сокальський район) Львівська область. Проживав у м. Червоноград. Молодший сержант, т.в.о. командира взводу 10-ї роти[33] 4-го МБ 24-ї ОМБр. Мобілізований 14.08.2014. Залишились дружина та п'ятеро дітей. | 20 березня 2015 | Близько 17:00, під час перевірки території, підірвався на міні-«розтяжці» в районі шахти «Пролетарської» поблизу смт Новотошківське (29-й блокпост траси «Бахмутка»), загинув на місці. Похований в с. Муроване[34]. |
| 2413 |  | Рєпін Євгеній Вікторович (Позивний «Геркулес») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 18 серпня 1994, Коршів (Здолбунівський район) Рівненська область. Мешкав у м. Рівне. Солдат, снайпер розвідувальної роти УНСО 81-ї ОДШБр. З 13 років почав заробляти вантажником. Займався спортом. Активний учасник Революції Гідності. Залишив навчання в коледжі і добровольцем пішов до війська у вересні 2014, підписав контракт. На фронті вступив в УНСО. Залишились батьки. | 20 березня 2015 | Загинув від кульового поранення у шию під час бойового зіткнення з ДРГ противника поблизу с-ща Опитне (Ясинуватський район), — у бою прикрив пораненого товариша і потрапив під кулеметний вогонь. Похований у Рівному[35]. |
| 2414 |  | Ридзанич Максим Володимирович (Позивний «Адам») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 грудня 1977, Коцюбинське Київська область. Проживав у м. Буча. Старшина, головний сержант роти — командир взводу снайперів 1-ї аеромобільно-десантної роти 90-го ОДШБ «Житомир» 81-ї ОДШБр. Строкова служба — батальйон СпП Нацгвардії (1996, Сімферополь). Чемпіон України з карате, боксер. Здобув вищу юридичну освіту. Підприємець, директор власної фірми. Активіст ГО «Нові обличчя». Доброволець, у війську з вересня 2014, учасник оборони ДАП. Залишилась дружина та троє дітей. | 20 березня 2015 | Загинув у боєзіткненні з ДРГ противника, рятуючи пораненого 20-річного бійця, поблизу с-ща Опитне (Ясинуватський район). Похований у Коцюбинському[36]. |
| 2415 |  | Агапій Іван Іванович | 19 червня 1981, Павлівка (Арцизький район) Одеська область. Солдат, стрілець 18-го ОМПБ «Одеса» 28-ї ОМБр. 2014-го пішов добровольцем на фронт. Залишилася дружина та донька. | 20 березня 2015 | Загинув під час виконання бойового завдання на посту № 1 з охорони ВОП поблизу села Гнутове під Маріуполем. Похований у Павлівці[37]. |
| 2416 |  | Мандзик Віктор Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 грудня 1986, Луцьк Волинська область. Капітан СБУ, оперуповноважений Любомльського МРВ УСБУ у Волинській області. Майстер спорту України з боксу, КМС з кікбоксингу. Випускник ІФКЗ ВНУ (2009), ННІППКК НА СБУ (2014). В СБУ з 2009, служив у ЦСО «Альфа», через травму перейшов в оперативний підрозділ. В зоні АТО з січня 2015. Залишилися батьки та дружина. | 21 березня 2015 | Вранці на в'їзді до м. Волноваха троє людей, під виглядом українських добровольців, зупинили три вантажні фури під приводом запобігання контрабанди товарів. Близько 07:00 під'їхали працівники СБУ, виник конфлікт. У Мандзика відібрали службове посвідчення і табельний автомат. Після чого ватажок угруповання (Денис Гордєєв, «Адвокат») зробив два постріли з автомата — перший у повітря, а другий — в голову Мандзика. Від отриманих поранень оперативник помер в машині «швидкої допомоги». Похований у Луцьку. Підозрювані у вбивстві затримані[38]. |
| 2417 |  | Шкредь Сергій Олексійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 27 травня 1985, Луцьк Волинська область. Солдат, гранатометник 15-го ОГПБ 128-ї ОГПБр. 2003 закінчив Луцький комерційний технікум. Служив в Управлінні оперативної служби міліції, звільнився у званні старшого лейтенанта. 2014-го мобілізований до лав 51-ї ОМБр, у подальшому проходив службу в 15-му ОГПБ. Залишилися батьки, сестра. | 22 березня 2015 | 29 січня дістав важку мінно-вибухову травму внаслідок обстрілу терористами опорного пункту в районі м. Дебальцеве. Проходив лікування в Бахмуті та Дніпрі, переніс кілька операцій, стан ускладнився зараженням крові. 22 березня помер в лікарні імені Мечникова. Похований у Луцьку (Гаразджа)[39]. |
| 2418 | | Поцілуйко Віктор Володимирович | 19 серпня 1976, Яблунівка (Буський район) Львівська область. Проживав у с. Лугове (Бродівський район). Сержант, військовослужбовець 24-ї ОМБр. Мобілізований у травні 2014. З червня служив у зоні АТО, зокрема, пережив атаку біля с. Зеленопілля. У січні 2015 звільнений з військової служби за сімейними обставинами. Залишилася дружина та четверо дітей. | 22 березня 2015 | Помер після тривалого лікування від поранень, що отримав у зоні АТО. Похований 30 березня в Луговому[40]. |
| 2419 |  | Савіцький Юрій Миколайович (Позивний «Партизан») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 11 липня 1984, Летичів Хмельницька область. Солдат, гранатометник взводу охорони 11-го ЗРП. Кілька років служив за контрактом у ВСП, м. Хмельницький. Виготовляв меблів на замовлення. Активний учасник Революції Гідності. Мобілізований 31.07.2014 як доброволець. На фронті з лютого 2015, обороняв позицію «Зеніт» поблизу ДАП у складі зведеного загону Повітряних сил «Дика качка». Залишилась дружина з дитиною. | 23 березня 2015 | Дістав поранення у голову, що несумісне із життям, під час мінометного і танкового обстрілу в районі н.п. Опитне — Авдіївка. Похований у Летичеві[41]. |
| 2420 | | Шпак Ігор Олегович (Позивний «Птах») Орден «За мужність» ІІІ ступеня Орден «За мужність» ІІ ступеня | 2 травня 1990, Херсон. Капітан (з 11.03.2015), заступник командира загону — командир 2 розвідгрупи СпП окремого загону розвідки СпП «Арес» Східного ОТО НГУ. КМС з кікбоксингу. Випускник ХДВУ ФК (2007), Академії ВВ МВС (2012). Служив у 22 бригаді ВВ МВС, спецпідрозділах «Барс» й «Омега», — командир бойової групи. В зоні АТО з квітня 2014, 26.09.2014 переведений до в/ч у Харків. Залишились батьки. | 24 березня 2015 | 22 березня в околицях Слов'янська, повертаючись з нічного завдання, автомобіль розвідників підірвався на фугасі і вилетів у кювет, де врізався в дерево. Капітан Шпак дістав важкі поранення, від яких помер 24 березня в лікарні ім. Мечникова м. Дніпро. Похований у Херсоні[42]. Тоді ж був поранений солдат Микола Твердохліб, помер 28 березня. |
| 2421 |  | Сусло Михайло Миколайович (Позивний «Слідопит») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 15 червня 1991, Конотоп Сумська область. Розвідник, ройовий Добровольчого батальйону ОУН. Здобув фах повара. З 2012 служив у розвідроті 1-ї ОТБр. З весни 2014 в Одесі чергував на блокпостах, проводив вишколи в таборі, займався волонтерством. На фронт пішов добровольцем, перебував у складі батальйонів «Айдар», «Азов», «ОУН». З кінця січня 2015 воював у Пісках. Залишились батьки і сестра. | 26 березня 2015 | 25 березня поблизу с-ща Піски (Ясинуватський район) під час розвідки в районі ДАП просунувся вперед та потрапив у засідку. Витягнути пораненого через обстріли вдалося лише з третьої спроби, в темряві. На ранок помер у лікарні від втрати крові внаслідок вибухової травми. Похований у Конотопі[43]. |
| 2422 | | Миргородський Олександр Миколайович (Позивний «Батя») | 13 січня 1968, Китайгород (Царичанський район) Дніпропетровська область. Проживав у Дніпропетровську. Солдат 43-го ОМПБ «Патріот». Виріс у родині освітян. Закінчив Запорізький технікум електрифікації сільського господарства. Після армії працював у КСП ім. Петровського. Мобілізований у вересні 2014 як доброволець. | 26 березня 2015 | Трагічно загинув від кульового поранення на блокпосту поблизу м. Горлівка (зі сторони Бахмута). Похований в с. Китайгород[44]. |
| 2423 |  | Шабрацький Дмитро Сергійович (Позивний «Поет») | 5 жовтня 1987, Привілля (Лисичанська міська рада) Луганська область. Молодший сержант, командир відділення 3-ї диверсійно-розвідувальної роти 24-го ОШБ «Айдар». Працював шкільним психологом у Кремінській ЗОШ № 1, потім соціальним працівником у виконкомі Лисичанська[45]. Під час Революції Гідності з групою, що була зібрана лисичанським міськвиконкомом, поїхав на Антимайдан, але в Києві пішов на Євромайдан[46]. 07.05.2014 був вимушений залишити Лисичанськ, приєднався до «Айдару», воював за рідну Луганщину, пройшов бої за Новосвітлівку та Хрящувате. Залишилися батьки. | 26 березня 2015 | Загинув від пострілу з АКС-74 у підборіддя в кімнаті на 2-му поверсі бази роти в приміщенні СТО на виїзді з Лисичанська. Слідчий лисичанської поліції через рік закрив справу, — за версією слідства Дмитро здійснив самогубство. Батьки кажуть, що за кілька днів до смерті Дмитро просив їх не вірити у випадкову смерть, якщо щось станеться, і назвав ім'я командира роти Ігоря Радченка («Рубіж»). Через суд справу було поновлено[47]. |
 | | Військовослужбовці 24-ї окремої механізованої бригади. | 26 березня 2015 | За словами 20-річного бійця 24-ї бригади Андрія Бобрика, 26 березня в районі 29-го блокпосту на трасі «Бахмутка» під час артобстрілу загинув екіпаж БМП. Снаряд влучив у бойову машину, і п'ятеро бійців загинули на місці, сам Андрій перед тим встиг вилізти з люка і його відкинуло ударною хвилею. Ще один боєць вижив, але дістав важких поранень.[48] Інших підтверджень немає. | |
| 2424 |  | | Донецька область. Дільничний інспектор міліції Красноармійського РВ УМВС України в Донецькій області. | 27 березня 2015 | Знайдений з вогнепальним пораненням голови поблизу блокпоста у селі Михайлівка (Красноармійський район) Донецької області. За попередніми даними, покінчив життя самогубством, застрелившись з табельного пістолету.[49] |
| 2425 |  | Дяченко Олег Вікторович | 16 квітня 1974, Кам'янка Черкаська область. Сержант, водій роти матеріально-технічного забезпечення 12-го ОМПБ «Київ». Служив механіком-мотористом у Кронштадті на Балтійському флоті, по тому — в Севастополі на суднах ВМС України, звільнився у званні старшини. Займався картингом, автоперегонами, настільним тенісом. Активний учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності. Їздив у зону АТО як волонтер. Мобілізований Святошинським РВК м. Київ. Перевозив зв'язківців батальйону, встановлював антени зв'язку в Щасті, Станиці Луганській. Залишились мати, дружина та двоє дітей. | 28 березня 2015 | Загинув о 22:30 в районі Старобільська, обставини не уточнено. Похований у Кам'янці[50]. |
| 2426 | | Твердохліб Микола Миколайович (Позивний «Крига») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 18 серпня 1984, Перемога (Лозівський район) Харківська область. Солдат, інструктор (помічник кулеметника) 4-ї розвідгрупи СпП окремого загону розвідки СпП «Арес» НГУ. Строкова служба — морська піхота, м. Феодосія. 2009 заочно закінчив ХНУВС (бакалавр, «Психологія»). З 2011 — інспектор ППС міліції м. Харкова. Під час Революції Гідності був відправлений до Києва. У травні 2014 звільнився з міліції, працював на будівництвах. 29.01.2015 зарахований на службу в НГУ. Залишились батьки і брат — учасник АТО з 2014. | 28 березня 2015 | 22 березня в околицях Слов'янська, повертаючись з нічного завдання, автомобіль розвідників підірвався на фугасі і вилетів у кювет, де врізався в дерево. Солдат Твердохліб дістав важкі поранення, від яких помер 28 березня в лікарні ім. Мечникова м. Дніпро. Похований в с. Перемога[51]. Тоді ж був поранений капітан Ігор Шпак, помер 24 березня. |
| 2427 | | Черніченко Олександр Анатолійович | 19 квітня 1968, Підволочиськ Тернопільська область. Капітан, заступник командира з озброєння 4-ї механізованої роти 2-го МБ 72-ї ОМБр. З родини військового. Закінчив Академію ДПСУ, начальник 4-ї застави Чернівецького прикордонного загону, був поранений у 1993 при виконанні обов'язків, продовжив службу в Рівному, 2008 звільнений в запас. Працював у Волочиському КП «ЖЕК». Мобілізований 2014-го як доброволець, на фронті з січня 2015. Залишилися дружина та син. | 29 березня 2015 | Загинув унаслідок мінометного обстрілу РОП поблизу с. Гранітне (Волноваський район). Похований у Волочиську[52] |
| 2428 | | Азаров Олександр Олегович | 5 травня 1988, Баку Азербайджанська РСР. З дитинства мешкав у с. Тишківка (Добровеличківський район) Кіровоградська область. Солдат, водій-номер обслуги 43-го ОМПБ «Патріот». Закінчив ПТУ-30 с. Торговиця (2006, механізатор). Мобілізований у серпні 2014. Залишилися батьки і брати. | 29 березня 2015 | Загинув на ВОП поблизу с. Кодема Бахмутського району. Похований в с. Тишківка[53]. |
| 2429 |  | Діанов Григорій Юрійович | 21 серпня 1996, 18 років, Миколо-Бабанка Бобринецький район Кіровоградська область. Солдат, стрілець 14-ї ОМБр. З багатодітної родини. Мешкав у с. Бобринка та Чарівне (Бобринецький район). 2014 закінчив Бобринецьке ПТУ № 32. 12.12.2014 вступив на військову службу за контрактом. Залишилися батьки, брати й сестри. | 31 березня 2015 | Дістав поранення у живіт і складну травму хребта в результаті вибуху в зоні АТО. Лікувався у Харкові та Києві, переніс кілька операції. 20 березня відправлений до шпиталю Бундесверу в м. Ульм (Німеччина). Після операції подзвонив мамі, але вранці 31 березня помер. Похований в с. Бобринка[54]. |
| 2430 |  | Турченко Вадим Олександрович | 20 листопада 1974, Матійово Виноградівський район Закарпатська область. Старший прапорщик, військовослужбовець Оперативно-бойової прикордонної комендатури «Великі Мости-3» Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління ДПСУ. Служив у ДПСУ понад 20 років. Залишилася дружина, двоє дітей та онук. | 31 березня 2015 | Помер під час несення служби в районі м. Маріуполь, — не витримало серце. Похований на кладовищі села Матійово[55]. |
Квітень | |||||
| 2431 | | Сірий Олександр Валентинович | 17 листопада 1974, Красноярський край РРФСР. З 1991 мешкав у с. Бурімка (Семенівський район) Полтавська область. Військовослужбовець ЗСУ (підрозділ не уточнено). Здобув професію тракториста. З родиною переїхав в Україну. Після строкової служби в ЗСУ працював у селі Бурімка в місцевому господарстві. Мобілізований в липні 2014, з січня 2015 брав участь в АТО. | 2 квітня 2015 | Загинув на блокпосту поблизу Краматорська[56]. |
| 2432 | | Корпач Олег Іванович | 22 жовтня 1965, Глибоке (Бориспільський район) Київська область. Сержант, військовослужбовець ДПСУ. Служив у прикордонних військах, працював у Бориспільському аеропорту. Мобілізований як доброволець у червні 2014. Службу проходив у складі екіпажу БТР, з липня служив на адмінкордоні з Кримом у Чаплинському районі, по тому переведений до Маріуполя. Залишилася дружина та 4 дітей, — дві доньки 1997 і 1999 р.н. та двоє синів 2001 і 2014 р.н. Після смерті батька син Ігор вступив до Військового ліцею імені Івана Богуна. | 3 квітня 2015 | Під час несення служби в районі м. Маріуполь, уві сні стався крововилив у мозок, помер у шпиталі м. Дніпро. Похований в с. Глибоке[57]. |
| 2433 |  | Карпюк Андрій Миколайович | 11 грудня 1990, Суськ (Ківерцівський район) Волинська область. Солдат 122-го окремого аеромобільного десантно-штурмового батальйону 81-ї десантно-штурмової бригади (Дружківка). Разом зі своїм двоюрідним братом Дмитром Степановим, був призваний за мобілізацією у серпні 2014 році до 3-го батальйону 80-ї аеромобільної бригади, згодом переведений у 81-шу ДШБ. Із листопада 2014 року перебував на передовій у зоні АТО. Не одружений. | 3 квітня 2015 | Загинув внаслідок підриву на міні поблизу міста Авдіївка (Донецька область). 8 квітня Андрія та Дмитра поховали поруч на сільському кладовищі Суська.[58][59] |
| 2434 | | Степанов Дмитро Михайлович | 15 червня 1987, Суськ (Ківерцівський район) Волинська область. Солдат 122-го окремого аеромобільного десантно-штурмового батальйону 81-ї десантно-штурмової бригади (Дружківка). Працював на власній пилорамі. Разом зі своїм двоюрідним Андрієм Карпюком, був призваний за мобілізацією у серпні 2014 році до 3-го батальйону 80-ї аеромобільної бригади, згодом переведений у 81-шу ДШБ. Із листопада 2014 року перебував на передовій у зоні АТО. Залишилася дружина та 4-річна донька. | 3 квітня 2015 | Загинув внаслідок підриву на міні поблизу міста Авдіївка (Донецька область). 8 квітня Дмитра та Андрія поховали поруч на сільському кладовищі Суська.[58][59] |
| 2435 | | Чучалін Юрій Андрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 27 лютого 1964, 51 рік, Чирчик Узбекистан. Проживав у Луцьку Волинська область. Капітан, військовослужбовець 122-го окремого аеромобільного десантно-штурмового батальйону 81-ї десантно-штурмової бригади (Дружківка). В Узбекистані розпочав армійську службу, звільнився у званні капітана, після чого переїхав на Волинь. Працював підприємцем на Центральному ринку Луцька. Мобілізований у серпні 2014 року як доброволець. Старший син Юрія захищає Україну в складі 25-ї аеромобільної бригади. | 3 квітня 2015 | Загинув внаслідок підриву на міні поблизу міста Авдіївка (Донецька область). 8 квітня з воїном попрощалися у Луцьку, похований у селі Усичі Луцького району.[58][60] |
| 2436 | | Малета Володимир Ілліч | 23 лютого 1965, 50 років, Челябінськ РРФСР. З 1991 проживав у с. Таврійське (Білозерський район) Херсонська область. Солдат, сапер 28-ї ОМБр (за іншими даними, 72-ї ОМБр). Закінчив технікум харчової промисловості, працював у місцевому сільгосппідприємстві СВК «Дружба». Мобілізований у січні 2015 як доброволець. Залишилась дружина, двоє дітей та внучка. | 4 квітня 2015 | Проходив службу в районі міста Маріуполь. У березні 2015 потрапив до військового шпиталю Запоріжжя, де помер 4 квітня. Похований в с. Таврійське[61]. |
| 2437 | | Свідерський Дмитро Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 15 жовтня 1994, Рівне. Солдат 81-ї десантно-штурмової бригади (Дружківка). З дванадцяти років служив паламарем. Призваний за мобілізацією. Залишилися мати, брати, бабуся. | 5 квітня 2015 | Отримав тяжкі поранення 3 квітня внаслідок підриву на міні поблизу міста Авдіївка (Донецька область). Від отриманих поранень вранці 5 квітня помер у Дніпропетровській лікарні ім. Мечникова. Похований у Рівному на Басівкутському кладовищі поряд із батьком.[58][62] |
| 2438 |  | Ковбаса Олег Вікторович (Позивний «Майор») | 25 березня 1976, Рубіжне Луганська область. З 2-х років проживав в смт Борова (Борівський район) Харківська область, останні роки у с. Клугино-Башкирівка. Підполковник (посмертно), заступник начальника штабу 92-ї ОМБр. По закінченні Військового інституту НГУ служив у 92 ОМБр. З вересня 2014 захищав м. Щастя, керував обороною мосту і ВОП «Фасад». Залишилася дружина та двоє дітей. | 5 квітня 2015 | Загинув близько 9:30, в результаті обстрілу ВОП «Фасад» на мосту біля м. Щастя з ПТРК, — ракета влучила у мінний шлагбаум, здетонували міни ТМ-62, від вибуху загинули четверо військовослужбовців, які перебували поряд у машині. Похований в смт Борова[63]. |
| 2439 | | Блінов Владислав Євгенійович (Позивний «Білка») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 30 березня 1979, Харків. Старший сержант, заступник командира взводу 4-ї МР 2-го МБ 92-ї ОМБр. 1998 закінчив Харківський текстильний технікум. З 1998 по 2010 служив у 45 АеМБр, м. Болград (з 2000 — за контрактом). Мобілізований у серпні 2014. Залишились дружина і син. | 5 квітня 2015 | Загинув близько 9:30, в результаті обстрілу ВОП «Фасад» на мосту біля м. Щастя з ПТРК, — ракета влучила у мінний шлагбаум, здетонували міни ТМ-62, від вибуху загинули четверо військовослужбовців, які перебували поряд у машині. Похований у місті Мерефа Харківського району[63]. |
| 2440 | | Гуров Сергій Вячеславович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 30 червня 1958, 56 років, Хлібне (Лозівська міська рада), Харківська область. Проживав в смт Панютине. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 5-ї МР 2-го МБ 92-ї ОМБр. Електромонтер на Панютинському вагоноремонтному заводі. Активний учасник Революції Гідності, один з організаторів самооборони у Лозовій. Мобілізований як доброволець. Залишились дружина, двоє дітей та 5 онуків. | 5 квітня 2015 | Загинув близько 9:30, в результаті обстрілу ВОП «Фасад» на мосту біля м. Щастя з ПТРК, — ракета влучила у мінний шлагбаум, здетонували міни ТМ-62, від вибуху загинули четверо військовослужбовців, які перебували поряд у машині. Похований в с. Хлібне[63]. |
| 2441 | | Федорченко Олексій Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 25 червня 1982, Пересипки Путивльський район Сумська область. Старший солдат, снайпер 5-ї МР 2-го МБ 92-ї ОМБр. Строкова служба — снайпер у спецпідрозділі розвідки. Працював єгером, останні роки — у Києві на заробітках. Мобілізований 04.08.2014. Залишилась донька. | 5 квітня 2015 | Близько 9:30 російські бойовики з ПТРК обстріляли ВОП «Фасад» на мосту біля м. Щастя. В результаті влучення ракети в мінний шлагбаум здетонували міни ТМ-62, від вибуху троє військовослужбовців загинули на місці, Олексій помер від поранень дорогою до лікарні. Похований в с. Пересипки[63]. |
| 2442 | .png.webp) | Щербак Дмитро Дмитрович (Позивний «Пілот») | 25 листопада 1960, 54 роки, Запоріжжя. Старший лейтенант, передовий авіанавідник 37-го ОМПБ «Запоріжжя» 93-ї ОМБр. Закінчив льотну школу — Запорізький центр льотної підготовки ім. Покришкіна, був військовим льотчиком. Мобілізований 03.09.2014 як доброволець. Коригувальник артилерійського вогню. Залишилось двоє синів. | 5 квітня 2015 | Загинув близько 10:55 поблизу с. Широкине, — під час зміни позицій для покращення коригування вогню позашляховик з військовими підірвався на протитанковій міні. Внаслідок вибуху офіцер дістав мінно-вибухову травму, що несумісна з життям. Похований у Запоріжжі[64]. |
| 2443 | | Макеєв Олег Миколайович (Позивний «Борода») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 12 лютого 1967, Запоріжжя. Старший солдат, навідник-радіотелефоніст 1-ї мінометної роти 37-го ОМПБ «Запоріжжя» 93-ї ОМБр. Підприємець. Мобілізований 06.09.2014 як доброволець. Коригувальник артилерійського вогню. Залишилася дружина і син. | 5 квітня 2015 | Загинув близько 10:55 поблизу с. Широкине, — під час зміни позицій для покращення коригування вогню позашляховик з військовими підірвався на протитанковій міні. Внаслідок вибуху загинули двоє коригувальників, водій Геннадій Замотаєв зазнав важких поранень. Похований у Запоріжжі[65]. |
| 2444 | | Мацепула Сергій Петрович | 5 квітня 1967, Куна (Гайсинський район) Вінницька область. Проживав у м. Одеса. Прапорщик, розвідник 28-ї ОМБр. Закінчив Немирівський будівельний технікум. Останні роки працював будівельником в Одесі. Мобілізований у липні 2014 як доброволець. Залишилась донька і внук в РФ. | 5 квітня 2015 | У свій день народження вистрілив собі у скроню з табельної зброї «ПМ» біля річки Сухі Яли неподалік с. Антонівка (Мар'їнський район). Похований в с. Куна[66]. |
| 2445 | | Мінько Микола Петрович | 13 березня 1979, Морозовичі (Старосамбірський район) Львівська область. Старшина, старший стрілець-снайпер 24-ї ОМБр. Працював столяром, їздив на заробітки за кордон. Мешкав у с. Торчиновичі. Мобілізований в 3-тю хвилю. Був інструктором на Яворівському полігоні, згодом вирушив у зону АТО. Залишилися дружина та двоє дітей. | 6 квітня 2015 | Загинув в смт Борівське поблизу Сєвєродонецька, у місці дислокації військового підрозділу, через вибух гранати «Ф-1». Ще двоє бійців отримали поранення. Похований у Морозовичах[67]. |
| 2446 |  | Козаков Сергій Васильович | 1 січня 1975, Очаків Миколаївська область. Старший мічман, командир підрозділу 36-ї окремої бригади берегової оборони ВМС ЗСУ. Залишилася дружина та двоє дітей, донька і син. Сергій Козаков представлений командуванням до військового звання лейтенанта. | 6 квітня 2015 | Загинув під Маріуполем, врятувавши життя вісьмох бійців. Близько 2:00 на позиції військових виникла пожежа. Сергій забіг у намет, де спали бійці, підняв їх по тривозі та виштовхнув з намету. У цей момент через пожежу вибухнули боєприпаси, воїн отримав поранення несумісні із життям. За попередньою версією, пожежа стала наслідком диверсії терористів. 10 квітня на території військової частини А2637 Сергія провели в останню путь та поховали в очаківській землі.[68] |
| 2447 |  | Мар'янович Борис Станіславович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 25 лютого 1982, Качківка Ямпільський район Вінницька область. Солдат, механік-водій БТР 2-го взводу 5-ї роти 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). До війни займався ремонтом машин. У січні 2015 року добровольцем пішов до ЗСУ, бойовий вишкіл проходив у навчальному центрі «Десна». Залишилися батьки, сестра, дружина та донька 5-класниця. | 7 квітня 2015 | Загинув у селищі Піски (Ясинуватський район) під Донецьком, підірвався на міні під час виконання бойового завдання. Похований на центральній алеї Ямпільського міського кладовища.[69] |
| 2448 |  | Тимко Олег Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 25 березня 1985, Обухів Київська область. Старший солдат 11-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше 11-й БТО «Київська Русь»). Закінчив Кооперативний економічний технікум. У 2003—2004 роках проходив строкову військову службу. Працював на Київському картонно-паперовому комбінаті машиністом автоматизованих ліній. У травні 2014 року добровольцем пішов захищати Батьківщину. | 7 квітня 2015 | Загинув внаслідок артилерійського обстрілу російськими збройними формуваннями селища Опитне (Ясинуватський район) під Донецьком, на лінії розмежування з окупованою територією. Олег загинув, коли намагався допомогти своїм пораненим побратимам.[70][71] |
| 2449 | | Гуменюк Віктор Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 16 січня 1990, Тетіїв Київська область. Старший солдат, стрілець 11-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше 11-й БТО «Київська Русь»). Мобілізований у травні 2014 року. | 7 квітня 2015 | Загинув поблизу селища Опитне (Ясинуватський район) під Донецьком.[70][72] |
| 2450 |  | Кравченко Юрій Вікторович | 20 лютого 1978, Київ (район Дарниця). Командир відділення БМП — командир бойової машини 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Мобілізований 6 вересня 2014 року, з 20 жовтня перебував у зоні АТО. | 8 квітня 2015 | Загинув від снайперської кулі поблизу Курахове (Донецька область). Похований на Лісовому кладовищі Києва.[73] |
| 2451 | | Рубцов Геннадій Анатолійович | 15 листопада 1967, РРФСР, СРСР[74]. Водій 2 відділення 1 взводу роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 2 батальйону оперативного призначення 27-й бригади Національної гвардії України, в/ч 3066 (Київ). Був призваний 4 лютого 2015 року Дніпровським районним у м. Києві військовим комісаріатом. Залишились дружина, донька та син. | 8 квітня 2015 | Помер від гострої серцевої недостатності.[75] |
| 2452 | | Хараджа Андрій Ігорович | 1988, Маріуполь Донецька область. Лейтенант міліції, дільничний інспектор Жовтневого райвідділу міліції Маріупольського МУ ГУ МВС України в Донецькій області. Був єдиним сином у матері. Починав службу в Іллічівському райвідділі міліції Маріупольського МУ, останній рік працював на посаді у Жовтневому райвідділі[76]. Був поранений під час спроби захоплення терористами в/ч 3057 Нацгвардії в Маріуполі у квітні 2014[77]. Залишились мати, дружина. | 9 квітня 2015 | Виїхав для перевірки місця знаходження підозрюваного у вимаганні, за адресою його проживання у м. Маріуполь. Господар будинку, раніше судимий Шилін С. В., при зустрічі завдав правоохоронцю не менше 10 ударів сокирою в голову, міліціонер помер на місці. Похований у Маріуполі. Злочинця затримано вночі 11 квітня, слідством встановлено що він із травня 2014 в складі терористичної організації «ДНР» брав участь у захопленні держустанов Маріуполя. В березні 2018 Шиліна засуджено до довічного ув'язнення[78]. |
| 2453 | | Ткаченко Сергій Анатолійович | 5 березня 1977, с. Зоря Дніпропетровська область. Солдат, стрілець 3-ї БрОП Східного ОТО Національної гвардії України, в/ч 3017 (Харків). Після строкової служби працював в охоронних структурах. Залишились дружина, син та донька. | 10 квітня 2015 | На блокпосту поблизу с. Врубівка (Попаснянський район Луганська область) через необережне поводження зі зброєю боєць Нацгвардії вистрелив з автомата у свого колегу, який від отриманих поранень в шию помер на місці. Винуватця засуджено до трьох років позбавлення волі. Загиблий був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» та відзнакою «За доблесну службу» (посмертно)[79]. |
| 2454 | | Лиховид Геннадій Григорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 20 липня 1976, Ройлянка (Саратський район) Одеська область. Солдат 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). 1992 року закінчив Старокозацьке сільськогосподарське училище, де здобув професію механізатора. Пройшов строкову армійську службу, працював у рідному селі в колгоспі ім. Карла Маркса з 1993 по 2002 рік. У 2002—2010 роках проживав на батьківщині дружини, в селі Павлівка (Фрунзівський район), у 2010 після розлучення повернувся до рідного села, де працював і проживав до останнього часу. Призваний за мобілізацію 6 серпня 2014 року. Залишилося двоє дітей, 13-річна донька та 4-річний син. | 12 квітня 2015 | Загинув під час виконання бойового завдання внаслідок підриву на «розтяжці» поблизу с. Березове (Мар'їнський район) Донецької області. Похований в с. Ройлянка.[80] |
| 2455 |  | Слободянюк Руслан Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 2 грудня 1979, Кропивницький. Солдат, стрілець 7-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Закінчив ПТУ № 8 у Кіровограді, відслужив в армії. До війни працював на підприємстві «Креатив». Мобілізований у лютому 2015 року. | 12 квітня 2015 | Підірвався на розтяжці поблизу села Старогнатівка (Волноваський район Донецька область).[81] |
| 2456 |  | Крапп Іван Олександрович | 17 квітня 1985, Новосілка (Деражнянський район), Хмельницька область. Боець 2-ї роти протитанкового відділення 13-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-1» 1-ї окремої танкової бригади (раніше 13-й БТО «Чернігів-1»), військова частина В2278. Мобілізований 28 серпня 2014 року. Залишилися батьки, брати та сестра. | 12 квітня 2015 | Покінчив життя самогубством біля села Зайцеве (Артемівський район) Донецької області, вистрелив собі у підборіддя з автомату АКС-74.[82] Похований у рідному селі 6 травня 2015 року.[83] |
| 2457 |  | Дубчак Анатолій Анатолійович (Позивний «Толя-Толя») | 29 жовтня 1991, Вапнярки Томашпільський район Вінницька область. Кулеметник 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське), військова частина В1688. Дев'ятикласником працював на кількох роботах, у колгоспі та на заготівлі лісу, щоб допомагати матері. Потім поїхав до Києва, влаштувався вантажником та заробляв на ліки для хворого батька. Пішов добровольцем у зону АТО в жовтні 2014 року. Залишилися матір та дві сестри. | 12 квітня 2015 | Підірвався на гранаті у військовому таборі поблизу міста Волноваха (Донецька область).[82][84] |
| 2458 | | | Військовослужбовець 80-ї окремої аеромобільної бригади (Львів), військова частина А0284. | 12 квітня 2015 | У неділю вранці вдома перерізав собі вени.[82] Прим. Чи був учасником АТО, не уточнено. |
| 2459 |  | Нароженко Микола Володимирович | 14 березня 1980, Велика Виска Маловисківський район Кіровоградська область. Військовослужбовець 41-го розвіддівізіону 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). Брав участь в АТО з 15 липня 2014 року. | 13 квітня 2015 | Помер у лікарні. Останнім часом перебував на лікуванні у Дніпропетровську в обласній клінічній лікарні ім. Мечникова з діагнозом запалення легень.[85] |
| 2460 |  | Гончаренко Богдан Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 жовтня 1991, Мелітополь Запорізька область. Молодший сержант, далекомірник роти охорони 25-ї гвардійської бригади транспортної авіації, в/ч А3840 (Мелітополь). Мобілізований 11 серпня 2014 року, кілька разів писав рапорти про переведення на східний фронт, відряджений до зони АТО 29 березня 2015 року у складі зенітного розрахунку зведеного загону Повітряних сил ЗСУ. Залишився маленький син. | 13 квітня 2015 | Під час чергового обстрілу українських позицій (опорний пункт «Зеніт») поблизу міста Авдіївка (Донецька область) близько 9:00 уламок снаряду 120-мм міни влучив у ящики з боєзапасами в бліндажі. Від вибуху боєзапасів Богдан і ще четверо його товаришів, які перебували у бліндажі, загинули на місці. Упізнання проводилося за експертизою ДНК. 22 червня 23-річного захисника провели в останню путь в Мелітополі.[86][87] |
| 2461 |  | Тищенко Олександр Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 12 червня 1977, Мигалки Бородянський район Київська область. Проживав в смт Бородянка. Солдат 1-го відділення зенітного артилерійського взводу 1-ї роти охорони зведеного загону «Дика качка» Повітряних сил ЗСУ, відряджений в зону АТО з 40-ї бригади тактичної авіації, в/ч А1789 (Васильків). До війська пішов добровольцем з перших днів АТО. Залишилися батьки, дружина та 5-річна донька. | 13 квітня 2015 | Під час чергового обстрілу українських позицій поблизу міста Авдіївка (Донецька область) уламок снаряду 120-мм міни влучив у ящики з боєзапасами в бліндажі. Від вибуху боєзапасів 5 бійців, які перебували у бліндажі, загинули на місці. Упізнання проводилося за експертизою ДНК. 23 вересня 2015 року у рідному селі відбулося поховання.[86][88] В квітні 2017 року волонтери повідомили, що знайдені і повернуті додому останки Олександра Тищенка, поховання 8 травня у с. Мигалки.[89] |
| 2462 | | Гура Дмитро Іванович (Позивний «Старий») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 18 березня 1988, Узин Білоцерківський район Київська область. Солдат 40-ї бригади тактичної авіації, в/ч А1789 (Васильків), в зоні АТО у складі зведеного загону Повітряних сил ЗСУ. 2006 року закінчив Білоцерківський професійний ліцей № 15, де здобув професію слюсар з ремонту автомобілів. Строкову службу проходив у навчальному центрі «Десна». Під час війни був мобілізований 1 серпня 2014 року, з 5 листопада перебував у зоні АТО під Донецьком. Залишилися мати, сестра, брат. | 13 квітня 2015 | Під час чергового обстрілу українських позицій поблизу міста Авдіївка (Донецька область) уламок снаряду 120-мм міни влучив у ящики з боєзапасами в бліндажі. Від вибуху боєзапасів 5 бійців, які перебували у бліндажі, загинули на місці. Упізнання проводилося за експертизою ДНК. 12 серпня 2015 року Дмитра поховали на Новому міському кладовищі Узина.[86][90] |
| 2463 | | Путаненко Василь Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 8 червня 1976, Кузьминці (Кагарлицький район) Київська область. Сержант, водій 40-ї бригади тактичної авіації, в/ч А1789 (Васильків), в зоні АТО у складі зведеного загону Повітряних сил ЗСУ. Залишилася мати. | 13 квітня 2015 | Під час чергового обстрілу українських позицій поблизу міста Авдіївка (Донецька область) уламок снаряду 120-мм міни влучив у ящики з боєзапасами в бліндажі. Від вибуху боєзапасів 5 бійців зведеного загону Повітряних сил (один з мелітопольської в/ч і четверо — з васильківської в/ч), які перебували у бліндажі, загинули на місці. Упізнання проводилося за експертизою ДНК. 12 вересня 2015 року Василя поховали на сільському кладовищі у Кузьминцях.[86][91] |
| 2464 | | Вовченко Олексій Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 16 березня 1976, Дибинці Богуславський район Київська область. Солдат, водій 40-ї бригади тактичної авіації, в/ч А1789 (Васильків), в зоні АТО у складі зведеного загону Повітряних сил ЗСУ. Залишилися мати, дружина та двоє дітей. | 13 квітня 2015 | Під час чергового обстрілу українських позицій поблизу міста Авдіївка (Донецька область) уламок снаряду 120-мм міни влучив у ящики з боєзапасами в бліндажі. Від вибуху боєзапасів 5 бійців зведеного загону Повітряних сил (один з мелітопольської в/ч і четверо — з васильківської в/ч), які перебували у бліндажі, загинули на місці. Упізнання проводилося за експертизою ДНК. В серпні 2015 року Олексія поховали у Дибинцях.[86][92] |
| 2465 | | Богачов Олег Олексійович (Позивний «Ківі») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 14 березня 1992, Київ. Гранатометник рою добровольців «Чорного Комітету» у батальйоні «ОУН». Мати військова. До війни був активним борцем проти режиму Януковича, учасником Революції Гідності. Передивлявся багато батальйонів з розрахунком на те, щоб не підписуватись ані під МВС, ані під ЗСУ і обрав батальйон «ОУН», куди пішов добровольцем. Свій АГС назвав «Бобом». Пробув місяць у селищі Піски. 1 березня 2015 року повернувся на ротацію до Києва, через деякий час повернувся на передову. | 13 квітня 2015 | Під час бою на околицях селища Піски (Ясинуватський район) Олег до останнього відстрілювався, щоб врятувати побратимів від оточення і дати їм можливість вивести поранених з поля бою. У перестрілці воїн отримав смертельне поранення. 18 квітня з 23-річним захисником попрощалися у Києві.[93] |
| 2466 | | Грінченко Микола Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 2 березня 1983, Данилівка (Покровський район) Дніпропетровська область. Старший солдат, кулеметник 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Залишилась мати. | 13 квітня 2015 | Загинув у селищі Піски (Ясинуватський район) під Донецьком під час мінометного обстрілу ротного опорного пункту.[94] Поранений боєць ДУК розповів, що 13 квітня їх позицію у селищі Піски обстріляли з танку, снаряд влучив у будівлю, де перебували бійці 93 омбр та ДУК-ПС, один солдат 93 бригади загинув, троє бійців дістали поранень та опіків.[95] |
| 2467 | | Кармільчик Олександр Валентинович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 2 липня 1981, Раків Долинський район (Івано-Франківська область). Старший солдат, командир відділення 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Без батька залишився 8-річний син. | 14 квітня 2015 | Загинув поблизу селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Похований у Ракові.[96] |
| 2468 |  | Чирцов Олександр Семенович (Позивний «Піонер») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 травня 1977, Кобеляки Полтавська область. Проживав у м. Артемівськ (Донецька область). Санінструктор та інструктор зі стрілецької справи окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ». Родина Олександра родом із міста Кобеляки (родове прізвище Лоза), але постійно проживала в Артемівську. У Кобеляках пройшло його дитинство. З початком військових дій на сході він із сім'єю переїхав до Полтави. На початку 2015 року пройшов підготовчі курси санінструктора, у лютому добровольцем поїхав до зони АТО. Залишилися мати, 4-річна донька. | 15 квітня 2015 | Загинув унаслідок прямого влучання артилерійського снаряду у розташування медичної частини в селищі Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Олександр допомагав медикам, і саме у цей час в подвір'я влучив снаряд, осколок від якого поцілив добровольцеві в серце. Врятувати його не вдалося. Похований у Кобеляках.[97] |
| 2469 | | Белей Сергій Григорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 18 січня 1977, с.Івашки (Полтавський район) Полтавська область. Старший солдат, стрілець — помічник гранатометника 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Працював на автозаправній станції. Призваний за мобілізацією восени 2014 року. Залишилися батьки та старший брат. | 17 квітня 2015 | Помер у Дніпропетровському шпиталі від численних бойових поранень, які отримав 13 квітня у с.Піски (Ясинуватський район) під Донецьком під час артобстрілу.[98] |
| 2470 |  |  Джанелідзе Георгі(Позивний «Сатана») | 1974, Грузія. Грузинський доброволець, бойовий інструктор Полку особливого призначення «Азов», воював разом з українцями, долучившись до захисту суверенітету Народу України від окупантів та їх пособників. Раніше Георгій служив у батальйоні імені Гулуа, захищав Грузію від агресії Росії у російсько-грузинській війні 2008 року, потім переїхав до Туреччини, де проживав постійно. Після початку військового конфлікту на Донбасі приїхав в Україну добровольцем, навчав українських бійців. Залишилися дружина та троє дітей. Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно). | 18 квітня 2015 | Загинув у бою з окупантами України в районі села Широкине (Донецька область). Диверсійно-розвідувальна група противника наштовхнулася на позиції полку «Азов», стався бій. Гергій отримав смертельні поранення, його тіло залишилось на території, що прострілювалась і російські бойовики не давали його забрати, а пізніше замінували. Загиблого вдалося вивезти після 10-годинних переговорів за участі ОБСЄ. 24 квітня відбудеться прощання з воїном на Майдані Незалежності у Києві.[99] |
| 2471 |  | Яцун Олександр Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 20 травня 1978, Біла Церква Київська область. Солдат, навідник 3-ї аеромобільно-десантної роти 90-го окремого десантного штурмового батальйону «Житомир» 81-ї окремої десантно-штурмової бригади. 1995 року закінчив Білоцерківське ПТУ № 13 за спеціальністю плиточник-мозаїчник. Був приватним підприємцем. Призваний за мобілізацією 23 серпня 2014 року. Учасник боїв за Донецький аеропорт. Залишилися мати, дружина та двоє дітей. | 19 квітня 2015 | Загинув у місті Костянтинівка (Донецька область) під час обслуговування техніки та озброєння в парку бойових машин у пункті постійної дислокації, при знятті штатного КПВТ з БТР-70. Поховали Олександра в с. Пустоварівка Сквирського району, поряд із батьком.[100] |
| 2472 | | Єфімчук Максим Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 30 січня 1982, Майське, Синельниківський район , Дніпропетровська область. Старший солдат, стрілець — помічник гранатометника 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Був призваний на військову службу за контрактом 6 лютого 2015 року. Залишились батьки. | 20 квітня 2015 | Загинув в ніч на 21 квітня поблизу селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком внаслідок обстрілу опорного пункту 120-мм мінами з боку російських збройних формувань. Загинули двоє бійців: військовий 93-ї бригади і доброволець батальйону «ОУН», ще один військовий дістав поранення.[101] |
| 2473 | | Пугачов Олег Валентинович (Позивний «Слід») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 5 листопада 1964, 50 років, Мурманська область РРФСР. Проживав у м. Жмеринка Вінницька область. Розвідник, стрілець добровольчого батальйону «ОУН». Виріс у сім'ї військового. Ветеран-«афганець», ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС. Працював на залізничному підприємстві. Служив у недержавній охороні. Переніс інсульт, мав групу інвалідності, але добровольцем пішов на фронт у лютому 2015 року. Залишилася брат, дружина та дорослий син. За тиждень після смерті Олега народилася внучка. | 20 квітня 2015 | Загинув у бою вночі з 20 на 21 квітня на передовій в селищі Піски (Ясинуватський район) під Донецьком від розриву міни. 25 квітня із захисником попрощалися у Жмеринці. Поховали бійця на батьківщині його роду в селі Станіславчик (Жмеринський район) на Верхньому цвинтарі.[101][102][103] |
| 2474 |  | Гудзенко Юрій Олегович | 6 листопада 1973, Кременчук Полтавська область. Проживав у селі Камбурліївка Онуфріївський район Кіровоградська область. Стрілець 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). Після смерті батька 16-річним юнаком пішов працювати в будівельне управління, щоб допомагати мамі. Після строкової служби продовжив працювати в будівельній галузі. Мобілізований 14 серпня 2014 року, брав участь в АТО під Луганськом. Залишилися мати та сестра. Прим. Військова частина потребує уточнення. За іншими джерелами, 25-та моторизована бригада (?) чи Національна гвардія України. | 20 квітня 2015 | Помер внаслідок хвороби, яка розвинулася під час несення служби під Луганськом, де в нього почалися болі в хребті. Лікарі поставили діагноз — саркома кісток. Лікувався у Харківському шпиталі, потім був переведений до Онуфрієвської районної лікарні, за кілька днів помер. Поховали Юрія 23 квітня на Свіштовському кладовищі Кременчука у секторі Героїв АТО.[104] |
| 2475 | | Ярмошевич Віктор Йосипович | 9 травня 1970, Саблине Знам'янський район Кіровоградська область. Молодший сержант, військовослужбовець 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). Після служби в армії служив у лінійному відділі на станції Знам'янка УМВС України на Одеській залізниці. Спочатку був міліціонером, потім — помічником оперуповноваженого відділення карного розшуку та інспектором патрульної служби взводу міліції громадського відділу. Нагороджений медалями «За сумлінну службу» третього та другого ступенів, відзначений 32-ма заохоченнями. Через 20 років служби в органах внутрішніх справ вийшов на заслужений відпочинок. У 2014 році добровольцем записався до батальйону «Донбас», потім перейшов до ЗСУ. Залишилася мати. | 21 квітня 2015 | Загинув у зоні АТО. Місце і обставини не уточнено. Підрозділ, у якому служив Віктор, дислокувався в районі міста Авдіївка поблизу Донецька. Похований у Саблине.[105] За повідомленням прес-служби ГУ МВС у Донецькій області, увечері 20 квітня в одному з кафе Красноармійська (Донецька область) через конфлікт один військовий вистрілив з автомата в свого товариша, 1979 року народження. Постраждалий був госпіталізований з пораненням у живіт і помер в лікарні вранці 21 квітня. Відкрите кримінальне провадження, винуватець затриманий. У соцмережах повідомлялось, що загиблий — молодший сержант ЗСУ Віктор (позивний «Ярмо»), родом з Кременчука.[106] |
| 2476 |  | Мірошник В'ячеслав Володимирович | 9 листопада 1971, Рівне. Старший лейтенант, заступник командира роти з озброєння 703-го інженерного полку. Випускник НУВГП. Інженер, успішний підприємець (виробництво матеріалів, ремонтно-будівельні роботи). Волонтер. На фронті з вересня 2014, доброволець, пройшов бої за Дебальцеве. Залишились дружина, 4 сини і внук. | 24 квітня 2015 | Внаслідок поранення і контузії розвинулась важка форма цукрового діабету. Помер о 9:30 у військовому шпиталі м. Рівне. Похований у Рівному[107]. |
| 2477 | | Жарков Володимир Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 13 березня 1983, Кам'янське Дніпропетровська область. Старший сержант, заступник командира взводу 93-ї ОМБр. Працював на Баглійському коксохімзаводі. Грав за ФК «Неон». Мобілізований до в/ч А1363 (239-й Новомосковський полігон). Залишилося двоє дітей. | 24 квітня 2015 | У квітні дістав важкі поранення внаслідок підриву на міні поблизу с-ща Піски (Ясинуватський район), втратив обидві ноги. 24 квітня о 5:00 помер у військовому госпіталі м. Дніпро. Похований в Кам'янському[108]. |
| 2478 | | Сидоренко Олександр Миколайович (Позивний «Сидор») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 21 серпня 1974, Тетіїв Київська область. Старшина роти вогневої підтримки 11-го ОМПБ «Київська Русь». Працював трактористом і водієм у Тетіївському РО «Сільгоспхімія», до війни — водієм у ПОПП «Еліта». Мобілізований 19.06.2014 як доброволець. Залишилася дружина та троє синів. | 24 квітня 2015 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу с-ща Опитне (Ясинуватський район), в результаті обстрілу. Похований у Тетієві[109]. |
| 2479 | | Малухін Костянтин Юрійович (Позивний «Марьячи») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 30 грудня 1973, Київ (Поділ). Старший сержант, командир 2-го відділення 2-го взводу СпП 4-ї роти СпП 2-го БСП «Донбас» НГУ. Доброволець. Залишились дружина та син. | 25 квітня 2015 | О 6:20 російсько-терористичні збройні формування почали артобстріл околиць с. Широкине. Снаряд калібру 122-мм пробив цегляну стіну укриття — Костянтин отримав осколкові поранення у груди. Помер від поранень і втрати крові під час евакуації до лікарні Маріуполя. Похований у Києві[110]. |
| 2480 | | Андрющенко Володимир Миколайович (Позивний «Прокурор») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 11 серпня 1969, Дніпро (Таромське). Старший сержант, заступник командира взводу 93-ї ОМБр. Мобілізований в лютому 2015. Був командиром взводного опорного пункту в Опитному поблизу Донецького аеропорту. Залишились дружина та двоє дітей. | 26 квітня 2015 | Загинув від смертельного поранення під час мінометного обстрілу ВОП в с-щі Опитне (Ясинуватський район), відбиваючи вогнем з ДШК атаку піхоти противника, що почала просуватись під прикриттям мінометів. Похований у Дніпрі[111]. |
| 2481 | | Яцишин Ілля Олександрович | 9 жовтня 1985, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Проживав у місті Київ. Військовослужбовець. Був бійцем батальйону «Донбас», потім служив у іншому підрозділі. Працював головним аналітиком в НПО «Вектор». | 26 квітня 2015 | За повідомленням у Facebook, наклав на себе руки.[112] |
| 2482 | | Бароліс Ян Володимирович | 11 березня 1990, Доброолександрівка Овідіопольський район Одеська область. Сержант, інспектор прикордонної служби ВПС «Іллічівськ» Одеського прикордонного загону ДПСУ. Закінчив технікум за фахом будівельника. 2014 підписав контракт на службу у прикордонних військах. Залишилися мати, брати. | 26 квітня 2015 | 26 березня був важко поранений під час оборони блокпоста у селищі Суха Балка неподалік Торецька. Помер в лікарні ім. Мечнікова м. Дніпро після місяца перебування у комі. Похований в Доброолександрівці[113]. |
| 2483 | | Азімов Хушбахт | 10 листопада 1973, м. Канібадам Таджицька РСР. Проживав у м. Київ (район Святошин), громадянин України. Молодший сержант, військовослужбовець 72-ї ОМБр. Мобілізований 06.09.2014. Залишились дружина та двоє дітей, син і донька. | 26 квітня 2015 | Загинув близько 10:00 на КПП поблизу с. Гранітне (Волноваський район) під час конфлікту зі співслужбовцем. Прапорщик з автомату зробив 8 пострілів у сержанта, який загинув на місці. Прапорщика затримано, відкрито кримінальне провадження за статтею 115 (умисне вбивство). Похований у Таджикистані[114]. |
| 2484 |  | Курячанський Вадим Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 30 березня 1978, Луканівка Кривоозерський район Миколаївська область. З дитинства проживав у м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, гранатометник 34-го ОМПБ «Батьківщина» 57-ї ОМПБр. Закінчив Індустріальний коледж КНУ, технік-механік. Працював у ТОВ «Кривбасремонт». На фронті з 2014, доброволець. Залишилися батьки, донька. | 26 квітня 2015 | Помер в зоні АТО у приміщенні підрозділу військової частини на блокпосту. Похований в Кривому Розі[115]. |
| 2485 | | | Військовослужбовець. | 27 квітня 2015 | За повідомленням «Громадське ТБ», російські збройні формування з РСЗВ «Град» обстріляли місто Авдіївка поблизу Донецька. Загинув один військовий, ще 4 дістали поранень.[116] За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу внаслідок бойових дій один український військовослужбовець загинув, ще 14 зазнали поранення. «Переважна більшість цих інцидентів припадає на наші позиції в районі Авдіївки».[117] |
| 2486 | | Поросюк Олександр Васильович | 29 вересня 1977, Кременчук Полтавська область. Старший солдат, кухар взводу матеріального забезпечення танкового батальйону 72-ї ОМБр. Заочно закінчив факультет психології, працював у Центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, але потрапив під скорочення. Батько-одинак, сам виховував 14-літню доньку. Мобілізований у січні 2015 як доброволець, на фронті з 15 березня. | 27 квітня 2015 | Помер від множинних осколкових поранень, яких зазнав у районі м. Волноваха під час обстрілу. Похований у Кременчуці[118] |
| 2487 | | Козир Сергій Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 10 липня 1974, Петрове Кіровоградська область. Проживав у м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший сержант, командир бойової машини — командир 1 відділення 3 взводу 9-ї МР 3-го МБ 93-ї ОМБр. Працював вантажником у ПАТ «Євраз Суха Балка». Мобілізований 10.02.2015. Залишилися дружина та двоє дітей. | 29 квітня 2015 | Дістав важкі осколкові поранення на блокпосту поблизу с-ща Піски (Ясинуватський район), — під ногами розірвалася міна, — помер у шпиталі від поранень. Похований у Кривому Розі[119]. |
| 2488 | | Довгий Микола Григорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 12 травня 1977, Мартинівка (Новоархангельський район) Кіровоградська область. Мешкав у Києво-Святошинському районі. Солдат, водій 11-го ОМПБ «Київська Русь» 72-ї ОМБр. Працював водієм на заводі в Києві. Учасник Євромайдану. Мобілізований у вересні 2014. Залишилися дружина та троє дітей. | 29 квітня 2015 | Загинув від вибухової травми під час виконання військового завдання поблизу окупованого с. Спартак (Ясинуватський район). Похований в с. Мартинівка[120]. |
| 2489 | | Сорока Іван Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 1 травня 1985, Дібрівне (Городнянський район) Чернігівська область. Старший солдат, старший стрілець 2 відділення 2 взводу 2 роти 41-го ОМПБ «Чернігів-2» 1-ї ОТБр. Працював електромонтером на «ЗАЗ» у Чернігові. Строкова служба — ВВ МВС. Працював в «Укртелекомі» у Городні, на будівництві в Києві. Останні роки жив у с. Дібрівне, займався садом, теплицями, пасікою, робив на замовлення двері та вікна. Мобілізований у вересні 2014 як доброволець. Залишились батьки. | 30 квітня 2015 | Загинув від осколкових поранень внаслідок підриву на протипіхотній міні з «розтяжкою», під час розвідки, поблизу с. Новогригорівка (Старогнатівська сільська рада) Волноваського району. Похований у с. Дібрівне[121]. |
| 2490 | | Бадуненко Сергій Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 15 січня 1988, Охрамієвичі Корюківський район Чернігівська область. Солдат, водій-електрик, стрілець 2-ї роти 41-го ОМПБ «Чернігів-2» 1-ї ОТБр. Закінчив Чернігівське ПТУ № 1 за фахом слюсаря-ремонтника. Строкова служба — «Десна». 2008—2014 працював на заробітках в АР Крим, різноробом. Мобілізований 02.09.2014. Залишились мати і сестри. | 30 квітня 2015 | Загинув від осколкових поранень внаслідок підриву на протипіхотній міні з «розтяжкою», під час розвідки, поблизу с. Новогригорівка (Старогнатівська сільська рада) Волноваського району. Похований у с. Охрамієвичі[121]. |
Невстановлена дата смерті
Рішення Київської міської ради № 455/1319 від 14 травня 2015 року про оформлення земельних ділянок сім'ям загиблих (померлих) киян — учасників АТО, у додатку до рішення 90 імен учасників АТО з вказанням дати смерті. Серед них: Ткач Павло Михайлович, загинув 14.04.2015 р.[122] Потрібна додаткова інформація.
Антонюк Віталій Олександрович, Дніпропетровська область. Солдат, стрілець-санітар, 43-й окремий мотопіхотний батальйон. За даними Книги пам'яті, загинув 3 березня 2015 р. під час виконання бойового завдання на блокпосту біля с. Миколаївка Друга (траса Артемівськ — Горлівка)[123]. Потрібна додаткова інформація.
Втрати силових структур в тилу під час війни
Яюс Руслан Степанович, 19 листопада 1980, Дружне (Красилівський район) Хмельницька область. Старший сержант, старший оператор протитанкового взводу роти вогневої підтримки 23-го ОМПБ «Хортиця» 93-ї ОМБр. Виріс у багатодітній родині, де було п'ять дітей. Закінчив Хмельницьке ВПТУ № 25 за фахом електромонтера, регулювальника радіоелектронної апаратури. Строкову армійську службу проходив зв'язківцем в м. Ялта. Працював у ВАТ «Красилівський машинобудівний завод», ТОВ "Завод «Атонмаш», ТОВ «Старокостянтинівцукор». З 25.02.2013 — електромонтером ПрАТ «Антонінське ХПП». Мобілізований 24.03.2014. Служив в районі м. Маріуполь, згодом був переведений у місце постійного базування батальйону. 6 березня 2015 близько 3:00 надійшло повідомлення, що у казармі на військовому полігоні «Близнюки» під Запоріжжям бійця знайшли мертвим, — з ножовим пораненням грудної клітки, від якого він помер. Похований у с. Дружне[124].
Крук Володимир Анатолійович, 11 березня 1963, 51 рік, Пальчинці (Підволочиський район) Тернопільська область. Старшина 1-ї ОТБр. На початку осені 2014 добровольцем пішов на фронт. 7 березня 2015 відмовило серце, коли після перебування вдома на ротації повертався у розташування військової частини. Похований в с. Пальчинці. Залишилися мати, дружина, діти та внуки[125].
Гливий Сергій Володимирович, 17 травня 1972, Червона Семенівка Старокостянтинівський район Хмельницька область. З 1982 мешкав у с. Новомиколаївка (Скадовський район) Херсонська область. Старшина, водій БТР 95-ї ОАеМБр. В шкільні роки грав за сільський футбольний клуб. Обрав професію механізатора, як батько. Пройшов строкову армійську службу, працював трактористом у сільгоспкооперативі. Мобілізований у серпні 2014, воював на передовій в зоні АТО. Загинув 10 березня 2015 від отриманих тілесних ушкоджень близько 15:00 на 73 км траси Київ — Харків під час ДТП в колоні з 8-ми одиниць військової техніки — один бронетранспортер «Saxon» перекинувся у кювет, інший врізався у відбійник. За попередньою інформацією, водій БТРа не впорався з керуванням. Залишилися дружина та син[126].
Гунько Сергій Володимирович (позивний «Фантом»), 7 січня 1966, Полтава. Розвідник розвідгрупи корпусного підпорядкування ДУК ПС. Викладач вищого навчального закладу. Належав до лав Полтавського осередку «Правого сектора». Добровольцем пішов на фронт, воював у першому складі розвідки ДУК ПС. Після травми, отриманої в боях за курган Савур-Могила, вже не зміг повернутися на фронт, але продовжив проводити тренування молодих бійців як інструктор та був громадським активістом на Полтавщині. 10 березня 2015 загинув у ДТП під селом Копили (Полтавська область) під час переслідування порушника. Близько 17:00 на блокпосту «Копили» водій автомобіля «Land Rover» проігнорував вимогу про зупинку. Інспектор ДПС сів в автомобіль «Toyota Corolla», в якому перебували двоє активістів Правого сектора, і вони поїхали за порушником. Під час переслідування порушник маневром зіштовхнув автомобіль ПС, чим спричинив зіткнення з вантажівкою МАЗ, що рухалася попереду. Внаслідок ДТП загинули Сергій Гунько та інспектор Олександр Андрійко. Другий боєць ДУК, водій Тойоти, з чисельними травмами потрапив до лікарні. Залишилася дружина, яка входить до організації «Жіноча Січ»[127][128].
Андрійко Олександр Вікторович, 2 березня 1993, Піщане (Решетилівський район) Полтавська область. Лейтенант міліції, старший інспектор взводу ДПС Державтоінспекції УМВС України в Полтавській області. Чотири роки прослужив в органах внутрішніх справ. У 2014 закінчив Луганський ДУ ВС. Учасник АТО. Під час несення служби на блок-посту під Полтавою двічі затримував автомобілі зі зброєю. ||10 березня 2015 загинув у ДТП під селом Копили (Полтавська область) під час переслідування порушника. Близько 17:00 на блокпосту «Копили» водій автомобіля «Land Rover» проігнорував вимогу про зупинку. Інспектор ДПС сів в автомобіль «Toyota Corolla», в якому перебували двоє активістів Правого сектора, і вони поїхали за порушником. Під час переслідування порушник маневром зіштовхнув автомобіль ПС, чим спричинив зіткнення з вантажівкою МАЗ, що рухалася попереду. Внаслідок ДТП загинули інспектор Олександр Андрійко та боєць ПС Сергій Гунько. Другий боєць ПС, водій Тойоти, з чисельними травмами потрапив до лікарні[127][129].
Жиганюк Микола Ярославович, 21 травня 1990, Луцьк Волинська область. Військовослужбовець 36-ї окремої бригади берегової оборони ВМС ЗСУ, в/ч А2320. З 2013 служив за контрактом в смт Перевальне АР Крим. Під час російської інтервенції та окупації Криму російськими військами не зрадив присязі та продовжив службу Українському Народові. В зоні АТО стояв на обороні міста Маріуполь. Приїхав у відпустку до Луцька, 17 березня мав повертатись на фронт. 13 березня 2015, під час відпустки, в Луцьку на вулиці Гордіюка неподалік ТЦ «Глобус» близько 01:00 переходив дорогу та потрапив під колеса автомобіля BMW. Від отриманих травм загинув на місці. Похований в Луцьку[130].
Лебідь Анатолій Миколайович, 27 серпня 1978, Рівне. Старший прапорщик, військовослужбовець 55-ї окремої бригаді зв'язку. Загинув 19 березня 2015 в результаті необережного поводження зі зброєю під час виконання службових обов'язків у Сумській області[131][132].
Медведєв Максим Анатолійович, 10 грудня 1983, Рівне. Солдат 95-ї ОАеМБр. Служив за контрактом у 55-й бригаді зв'язку, в складі якої виконував завдання в зоні АТО. Після короткого відпочинку повернувся на службу вже добровольцем у порядку часткової мобілізації та був направлений на перепідготовку до 95-ї бригади. Під час перепідготовки на військовому полігоні у Житомирській області помер від серцевого нападу. Похований 24 березня 2015 у с. Мирогоща Дубенського району[133].
Руденко Сергій Миколайович, 4 квітня 1992, Миропіль Романівський район Житомирська область. Лейтенант, льотчик-оператор вертольоту Мі-24 7-го ОПАА. Навчався у Харківському льотному училищі, служив в Яворові. 24 березня 2015 близько 14:00 в районі населених пунктів Вінницькі Стави — Гребінки (Васильківський район (Київська область) під час здійснення планового перельоту зазнав аварії військовий вертоліт Мі-24, який летів з Миргорода в Озерне. Лейтенант загинув, ще двоє членів екіпажу, капітан і майор, госпіталізовані. Єдиний син у матері, батько помер близько 10 років тому. Нагороджений орден Богдана Хмельницького III ступеня[134].
Бохонюк Віталій Григорович, 10 березня 1976, Маяки (Луцький район) Волинська область. Військовослужбовець ЗСУ. Закінчив ВПТУ № 2 м. Луцька за спеціальністю «Будівництво будівель та споруд» та отримав кваліфікацію «молодший спеціаліст будівельник-технолог». Працював термістом на Луцькому державному підшипниковому заводі, по тому — ковалем на приватному підприємстві. Мобілізований 22.08.2014, брав участь у військових діях на сході, з березня перебував у відпустці на лікуванні. 24 березня 2015, під час відпустки, помер від серцевого нападу внаслідок ішемічної хвороби серця. Похований на центральному кладовищі села Маяки. Залишились мати, брат, сестра, дружина[135].
Мусін Андрій Володимирович, 30 жовтня 1973, Вільногірськ Дніпропетровська область. Військовослужбовець 93-ї ОМБр. Мобілізований у березні 2014. Відслужив рік, в зоні АТО воював під Донецьком, мав поранення і контузію. За відбуттям річного терміну служби та за станом здоров'я демобілізований. Помер 28 березня 2015 на території військової частини в смт Черкаське (Новомосковський район) Дніпропетровської області. 27 березня поїхав до підписувати документи на демобілізацію, наступного ранку був знайдений мертвим. За офіційною версією, чоловік був у стані алкогольного сп'яніння і порушував громадський порядок. Аби припинити хуліганські дії, його зв'язали, смерть настала внаслідок ішемічної хвороби та зупинки серця. Рідні в цю версію не вірять, і вважають, що його вбили. Відкрито провадження за фактом бездіяльності командування військової частини. Похований у Вільногірську. Залишилися брат, дитина від першого шлюбу[136].
Дудченко Олег Іванович, проживав в смт Котельва Полтавська область. Військовослужбовець 93-ї ОМБр. Мобілізований 02.04.2014. Відслужив рік в зоні АТО. Помер 31 березня 2015 через хворобу, при демобілізації з військової частини. Залишилися мати та донька[137].
Роменський Іван, 22 липня 1993, Веселий Гай (Новомиколаївський район) Запорізька область. Колишній боєць 37-го ОМПБ 93-ї ОМБр. Мобілізований 05.09.2014. У грудні 2014 по ротації пішов у відпустку, але назад до військової частини не повернувся, і був виключений зі складу батальйону. На початку квітня 2015 повісився біля зупинки громадського транспорту в рідному селі Веселий Гай. Похований 4 квітня[138].
Дудка Сергій Миколайович, 18 січня 1975, Ковель Волинська область. Проживав у м. Луцьк. Військовослужбовець 24-ї ОМБр. Мобілізований 14.03.2015. Помер 3 квітня 2015 під час лікування у Львівському військово-медичному клінічному центрі. Похований на міському кладовищі Луцька у селі Гаразджа на Алеї почесних поховань[139].
Луць Дмитро Сергійович, 7 жовтня 1982, Луцьк Волинська область. Військовослужбовець. Навчався у торговельному технікумі. Працював охоронцем в охоронній фірмі «Арсенал». Призваний за мобілізацією, учасник АТО. За повідомленням Луцької міськради, трагічно загинув, перебуваючи у відпустці. 8 квітня 2015 похований на кладовищі Луцька у мікрорайоні Вишкова[140].
Біянов Олександр Володимирович, 25 лютого 1970, мешкав у м. Львів. Старший солдат 15-го ОГПБ (Ужгород) 128-ї ОГПБр. Мобілізований у серпні 2014, з 3 жовтня був на передовій, захищав Дебальцеве. На початку березня 2015 прибув з ротації у військову частину за місцем служби. 7 квітня 2015 помер від наслідків пневмонії, на яку захворів під час служби в зоні АТО. 6 квітня на Оріховському полігоні військовому стало зле, о 15:00 його оглянули у медроті, зробили рентген та направили на огляд до фтизіатра. О 17:25 Олександр повернувся до медроти, о 6-й ранку його знайшли мертвим під час обходу. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі. Залишилась дружина[141].
Невідничий Юрій Олександрович, 31 серпня 1970, Кременчук Полтавська область. Сержант, водій БМП 30-ї ОМБр. Закінчив кременчуцьке СПТУ № 19 за фахом монтажника-зварювальника. Проходив строкову службу в групі радянських військ у НДР. Мобілізований 14.08.2014 як доброволець. Учасник АТО, вийшов живим з оточення під Дебальцеве. Приїхав додому у Кременчук в короткотермінову відпустку. 14 квітня 2015 тіло бійця було знайдено в його власній квартирі, причина смерті — відрив тромбу, серцево-судинна недостатність. Похований в секторі загиблих Героїв АТО Свіштовського кладовища Кременчука. Залишилися дружина, донька і син[142].
Цигикал Олексій Миколайович|| 10 грудня 1976, Володимир-Волинський Волинська область. Підполковник, командир бригадної артилерійської групи — заступник командира 14-ї ОМБр. 16.04.2015 на автодорозі Городище—Рівне—Старокостянтинів поблизу с. Великий Житин (Рівненська область) близько 23:00 автомобіль Mitsubishi Pajero Sport, в якому троє військових повертались на Рівненський полігон, зіткнувся з а/м Nissan Maxima. Підполковник Цигикал помер 17 квітня 2015 у лікарні м. Рівне від травм, отриманих в результаті ДТП. Залишився 15-річний син[143].
Нужний Дмитро Олександрович, 14 грудня 1972, Куйбишев (Новосибірська область) РРФСР. З 1978 проживав у м. Буча Київська область. Солдат, водій транспортного відділення інженерно-технічного взводу інженерно-технічнї роти групи інженерного забезпечення 54-ї ОМБр. Вся рідня з боку як матері, так і батька служила в армії. Художник, малюнками Дмитра Нужного ілюстровані збірки бучанських поетів-аматорів. Мобілізований 10.02.2015 як доброволець. Перевозив вантажі та особовий склад в зоні АТО. Прямував до військової частини на схід, та по дорозі 19 квітня 2015 загинув внаслідок травми черевної порожнини з розривом брижевої артерії. Залишилися мати, сестра, наречена[144].
Максимів Василь Львович, 30 грудня 1967, Якубів Долинський район (Івано-Франківська область). Солдат 28-ї ОМБр. Мобілізований 10.03.2015. Загинув 25 квітня 2015 в результаті нещасного випадку в смт Чорноморське (Одеська область). Похований в рідному селі[145].
Петрук Сергій Григорович, 15 липня 1967, Любомль Волинська область. Капітан, військовослужбовець Луцького прикордонного загону ДПСУ. Мобілізований в серпні 2014, ніс службу на різних ділянках кордону. Нещодавно повернувся із зони АТО в Донецькій області і проходив службу в Луцькому прикордонному загоні. Помер 28 квітня 2015 на Волині від хвороби серця[146].
Див. також
Примітки
- На Київщині поховали героя-розвідника
- Загибель міліціонера з Сумської області розслідується як умисне вбивство // ГУМВС України в Донецькій області, 2 березня 2015
По факту загибелі правоохоронця в зоні проведення антитерористичної операції розпочате кримінальне провадження // ГУМВС України в Сумській області, 2 березня 2015
У Слов'янську на блокпосту лейтенант міліції застрелив командира взводу, — джерело // «112», 2 березня 2015 Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.
У Донецькій області вбили капітана міліції // «Сьогодні», 2 березня 2015
Сумской милиционер погиб в АТО от пуль сослуживца? // Данкор онлайн, 3 березня 2015(рос.)
Волков Іван Володимирович - На сході України загинули морські спецпризначенці з Одеси(рос.)
- Броварщина прощалася ще з одним героєм АТО
- Біля Волновахи під час ракетного обстрілу загинув черкащанин
- На Київщині попрощалися з бійцем Романом Горбенко (відео)
- Херсонські рятувальники прощаються з колегами, які загинули у зоні АТО
- Очевидець бою: силовика під Широкиним убив снаряд
- В Артемівську від серцевої недостатності помер чернігівський боєць // «Високий вал», 10 березня 2015
Новодід Олександр Анатолійович
Новодід Олександр Анатолійович // Чернігівська ОДА
Новодід Олександр Анатолійович // Козелецька селищна рада - Сьогодні рідна Солонянщина провела в останній путь свого дев'ятого небесного ангела-охоронця // «vk.com», 21 березня 2015
Ми будемо вічно тебе пам'ятати! // Сайт «Олександропільська школа», 10 Квітня 2015
Головко Анатолій Олександрович («Дід Таліб») - На Семенівщині поховали старшину 41 батальйону Віктора Афанасенка // «ПіК», 19 березня
Афанасенко Віктор Михайлович
На Чернігівщині вшанували пам'ять героя АТО Віктора Афанасенка - Завтра відбудеться прощальна церемонія із загиблим у зоні АТО Романом Пиясюком. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 11 листопада 2017.
- Литкін Андрій Володимирович
- Товариші по службі загиблого в АТО бійця з Одеської області розповіли про його останній бій(рос.)
- Дубенчани попрощались з загиблим Героєм
- На Горохівщині попрощалися із загиблим у АТО
- Літинщина втратила ще одного бійця…
- Яременко Ярослав Дмитрович
Прощання з героєм АТО // Смілянська РДА, 16 березня 2015
До Дня Незалежності у Балаклеї відкрили пам'ятник загиблим Героям АТО, 31 серпня 2015 - У Хмельницькому попрощаються із бійцем добровольчого підрозділу Ігорем Балдою. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- Сумський район попрощався з героєм-земляком
- У Синівському аграрному ліцеї відкрито Меморіальну дошку колишньому учню Вадиму Свистунову. Архів оригіналу за 17 листопада 2017. Процитовано 3 вересня 2016.
- Дніпропетровськ попрощався із загиблим на Донбасі бійцем «Дніпра-1»
- На Донбасі загинув волонтер — Лисенко
- Задернюк Микола Миколайович
- Герої не вмирають: новоград-волинці провели в останню путь військовослужбовців 30 ОМБР
- У Кременчуці попрощалися з добровольцем Сергієм Щербаком
- На Полтавщині попрощалися із героєм, який загинув біля Станиці Луганської
- У районі Артемівська в польовому таборі ЗСУ внаслідок пожежі загинув один військовослужбовець, п'ятьох ушпиталено // «112», 20 березня 2015. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 3 вересня 2016.
- Список погибших в АТО Харьковчан и жителей Х/О
- У Біловодському районі поховали військового, котрий загинув 19 березня / Сайт Геннадія Москаля, 24 березня 2015
На Луганщине похоронили командира танка, погибшего во время обстрела 19 марта // «Факти», 22 березня 2015(рос.)
Скубко Віталій Вікторович - Сьогодні на Личаківському цвинтарі поховають Сергія Михайлова
- Завтра у Луцьку прощатимуться з військовослужбовцем Дмитром Гончаруком. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 19 листопада 2017.
- ППЦ, дзвоню замкомандиру підрозділу 10-ї роти 24-ї бригади…
- Білик Юрій Михайлович
- Рівненський снайпер загинув, рятуючи життя пораненому другу
- Максим Володимирович Ридзанич
- Жителі Арцизького району прощались із воїном(рос.)
- Мандзик Віктор Сергійович
- Завтра у місті — День жалоби. Луцьк прощатиметься із учасником АТО Сергієм Шкредьом. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- На Бродівщині попрощалися з військовим, який помер від поранень в АТО
Світлини героїв ATO
Поцілуйко Віктор Володимирович - Летичівщина попрощалася з героєм
- Капітан Шпак Ігор Олегович
- Бійця з позивним «Слідопит» розстріляли із засідки
Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України» - Приорілля прощалося зі своїм героєм // Царичанський район, 31 березня 2015
Китайгородці попрощались із Олександром Миргородським // «ЕХО з регіону — Царичанка», 3 квітня 2015
Миргородський Олександр Миколайович («Батя») - Загинув боєць-патріот України Діма Шабрацький
- Край Землі: Зона АТО. Портрет сьомий: «Поет», з 23:30 хв. (док. фільм)
- Вічна память великому патріоту з Донбаса!
За 10 хвилин у Лисичанському міському суді розпочнеться розгляд скарги
Суд відновив слідство щодо смерті айдарівця, який посварився з керівництвом // «Громадське радіо», 6 червня 2016
Розслідування злочинів, пов'язаних із порушенням права на життя… (Звіт). Справа Шабрацького, стор. 20 (PDF) Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.
Вбивство чи самогубство: чому загибель «айдарівця» не хочуть розслідувати? // Громадське, 1 серпня 2016
Міноборони назвало самогубством смерть бійця, який «підірвав себе, а потім застрелився». (рос.) 22.06.2018, 22: 41 - Розповідь про бійця з Теребовлянщини, який чудом вижив у пеклі війни //Тижневик "Номер один", 20 травня 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- У Красноармійському районі Донецької області застрелили дільничного інспектора міліції // 112.UA, 28 березня 2015. Архів оригіналу за 4 квітня 2015. Процитовано 3 вересня 2016.
- Черкащина втратила ще одного військового в зоні АТО // «Вікка», 30 березня 2015
Дяченко Олег Вікторович - Твердохліб Микола Миколайович // Сайт НГУ
- У Волочиську попрощалися із 46-річним капітаном Олександром Черниченком. Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- Кіровоградщина попрощалася з воїном АТО Олександром Азаровим
- Кіровоградщина попрощалася із загиблим юним героєм війни
- Виноградівщина попрощалася із загиблим в АТО прикордонником (ВІДЕО)
Турченко Вадим Олександрович
У селі Матієво відкрили меморіальну дошку учаснику АТО - Сірий Олександр Валентинович // Сайт Полтавської облради. Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 3 вересня 2016.
- Під Маріуполем загинув Корпач Олег Іванович
Загинув ще один воїн АТО з Бориспільщини
Багатодітна родина загиблого учасника АТО отримала квартиру в Борисполі(рос.)
Допоможемо вдові та чотирьом діточкам прикордонника Олега Корпача, загиблого в АТО
Корпач Олег Іванович
Їхні батьки загинули за Україну Архівовано 9 грудня 2017 у Wayback Machine. - За добу троє бійців АТО загинули, ще двох поранено — штаб // УП, 4 квітня 2015
До Луцька привезли тіла загиблих «кіборгів» // «Громадське. Волинь», 7 квітня 2015 - Вічна пам'ять ГЕРОЯМ УКРАЇНИ // Ківерцівський інформаційний портал, 4 квітня 2015
Завтра Волинь попрощається з трьома Героями, що загинули за Україну // «Під прицілом», 7 квітня 2015
Ківерцівщина попрощалася зі своїми Героями! // Сайт Ківерцівської РДА, 8 квітня 2015
Волинь: братам, які в один день загинули на Сході, відкриють меморіальну дошку Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine. - У зоні АТО загинув лучанин Юрій Чучалін // ЗІК, 6 квітня 2015
Лучани попрощались із військовим Юрієм Чучаліним // «Під прицілом», 8 квітня 2015 - Вічна пам'ять захиснику Вітчизни! // Білозерська РДА, 08.04.2015 Архівовано 30.12.2017, у Wayback Machine.
Херсонщини мужні сини: Малета Володимир Ілліч
Сторінка пам'яті на сайті Херсонської ОДА - Под Авдеевкой бойцы АТО подорвались на растяжках: погибли четверо // «Обозреватель», 5 квітня 2015
У зоні АТО загинув 20-річний боєць із Рівного // «Четверта влада», 6 квітня 2015 Архівовано 13 лютого 2017 у Wayback Machine.
У Рівному поховали ще одного кіборга. ФОТО // «ВСЕ», 10 квітня 2015 Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine. - В АТЦ оприлюднили імена бійців, загиблих внаслідок вибуху поблизу Щастя
- В Запоріжжі попрощались з «Пілотом»(рос.)
- Для 37-го батальйону загиблі бійці — непоправна втрата Архівовано 13 квітня 2015 у Wayback Machine.(рос.)
- Розвідник із Вінниччини загинув у зоні АТО на свій день народження
- Слава Герою!!!. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 3 вересня 2016.
- Под Мариуполем погиб боец из Очакова — он пожертвовал собой ради спасения товарищей // «Злочинності. НІ», 7 квітня 2015(рос.)
«Герої не вмирають!» — николаевцы простились со старшим мичманом, пожертвовавшим собой ради боевых товарищей // «Злочинності. НІ», 9 квітня 2015(рос.)
Вічна пам'ять про Сергія Козакова житиме в наших серцях… // «Очаков Online», 10 квітня 2015 - В АТО загинув вінницький боєць Борис Маринович // Вінниця. ОК, 8 квітня 2015[недоступне посилання з червня 2019]
На Вінниччині попрощалися із загиблим героєм Борисом Мар'яновичом // Вінницька ОДА Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.
У Ямполі попрощалися із бійцем Борисом Мар'яновичом, який загинув в зоні АТО // «Моя Вінниця», 14 квітня 2015 - У морг Дніпропетровська із зони АТО привезли ще двох воїнів, загиблих два дні тому // Обозреватель, 9 квітня 2015
- Сумна звістка дійшла до нашого краю // Прес-служба Обухівського РВК, 7 квітня 2015
Невозвратимая потеря, мой боевой друг погиб, Тымко Олег Николаевич(рос.)
В Обухові попрощалися із загиблим бійцем «Київської Русі» // «5 канал», 10 квітня 2015
Сьогодні, 10 квітня 2015 року, Обухівщина попрощалася зі своїм Героєм — Тимко Олегом Миколайовичем - Засідання штабу з питань допомоги демобілізованим військовослубовцям з зони АТО // Тетіївська РДА, 8 квітня 2015 Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.
Знову біль. Знову сльози застилають очі. Знову Тетіївщина втратила одного з найкращих своїх синів… - Юрій Вікторович Кравченко // Дарницька в місті Києві РДА, 21 квітня 2015
- Поиск людей Украина. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- Загиблі в АТО Дніпровчани // Дніпровська в місті Києві РДА
- В Мариуполе милиция разоблачила похитителя металлической конструкции, 11.07.2014
- Російським ЗМІ стали відомі імена загиблих і поранених під час стрільби в Маріуполі, 17.04.2014
- У Маріуполі підозрюваний за вимагання вбив дільничого міліціонера, 11.04.2015
Затримано підозрюваного у вбивстві міліціонера, 11.04.2015 Архівовано 25.03.2018, у Wayback Machine.
Міліція затримала вбивцю дільничного інспектора у Маріуполі, 11.04.2015
У Маріуполі прощались з дільничним інспектором міліції, загиблим при виконанні службових обов'язків, 13.04.2015 Архівовано 25.03.2018, у Wayback Machine.
В Мариуполе простились с милиционером, убитым при исполнении, 13.04.2015(рос.)
Маріупольський рецидивіст одержав довічне ув'язнення за вбивство міліціонера і роботу на «ДНР», 24.03.2018 - На Луганщині боєць Нацгвардії застрелив товариша по службі. (рос.) 11.04.15, 15:03
У Луганській обл. до трьох років в'язниці засудили військового, який застрелив товариша по службі, — НГУ // «112», 21 липня 2015
Ткаченко Сергій Анатолійович
Меморіальну дошку загиблому воїну Сергію Ткаченку відкрили на Дніпропетровщині. 27.05.2021, 14:55 - В зоні АТО загинув наш земляк — Лиховид Геннадій Григорович // Сайт Саратської РДА, 15 квітня 2015
Сьогодні провели в останню дорогу бійця 28 бригади Лиховида Геннадія
Лиховид Геннадій Григорович - Завтра кіровоградці прощатимуться з Русланом Слободянюком, який загинув на Великдень // «Перша електронна газета», 17 квітня 2015 Архівовано 1 липня 2015 у Wayback Machine.
Кіровоград попрощався з Русланом Слободянюком, який загинув на Великдень // «Рідний Кіровоград», 18 квітня 2015
Кіровоград попрощався із військовим Русланом Слободянюком // «Гречка», 18 квітня 2015
На Кіровоградщині увіковічили пам'ять воїна-піхотинця, який віддав життя за Україну // МО України, 21 серпня 2015 - На Великдень троє українських військових наклали на себе руки // «Zaxid.net», 14 квітня 2015
Черниговский 13-й и 41-й батальоны // «ВКонтакте», 12 квітня 2015 - Поховання бійця Національної Гвардії // Деражнянська райдержадмінстрація, 7 травня 2015
- Анатолій Дубчак своєю смертю врятував 13 військових. Боєць пішов добровольцем, щоб купити матері хату // «33kanal.com», 22 квітня 2015. Архів оригіналу за 6 травня 2017. Процитовано 3 вересня 2016.
- Сегодні помер військовослужбовець з Кіровоградщини // «Гречка», 13 квітня 2015
- В зоне АТО погиб запорожский боец // «Коментарі. Запоріжжя», 15 квітня 2015
Блокпосту, де на початку тижня загинули 5 бійців, потрібна допомога // «Лівий берег», 17 квітня 2015
У Василькові урочисто зустріли захисників Батьківщини — бійців зведеного загону Повітряних Сил Збройних Сил України - Мелітополь втратив ще одного бійця — Богдана Гончаренко // «Наш Город», 15 квітня 2015(рос.)
В зоні АТО загинув військовослужбовець з Мелітополя // Сайт Фонду сприяння обороні Запорізької області, 15 квітня 2015
У Мелітополі поховають ще одного бійця, загиблого в АТО. (рос.) 19.06.2015 Архівовано 19.06.2015, у Wayback Machine.
В Мелитополе похоронили бойца, погибшего в зоне АТО // «ТВ5», 22 червня 2015 Архівовано 24 червня 2015 у Wayback Machine.(рос.) - Загинув Олександр Тищенко — житель Бородянки // ГО «Громада», 15 квітня 2015
На Київщині поховали бійця, якого лише через півроку ідентифікували по ДНК
Світлій пам'яті Олександра Тищенка - Еще раз….огромная благодарность всем, кто организовал, провел и учавствовал в операции возвращения останков погибшего бойца(рос.)
- Загибель узинчанина — учасника АТО // Сайт міста Узин, 17 квітня 2015 Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.
В Узині попрощалися з бійцем АТО Дмитром Гурою // «UZYN Project», 12 серпня 2015 Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine. - Путаненко Василь Миколайович
У Кузьминцях попрощалися із загиблим воїном АТО — сержантом Василем Путаненком // «Вісник Кагарличчини», 15 вересня 2015[недоступне посилання з червня 2019] - Вовченко Олексій Анатолійович
Герої не вмирають. Вовченко О. А. - Підрозділ Чорного Комітету в Пісках втратив бійця // «Інформатор», 16 квітня 2015
Приїхавши із фронту, я накинувся на аніматора на Хрещатику — боєць АТО // «Інформатор», 12 березня 2015
… Царство Небесне, Олеже! Я його бачила парочку… // facebook Юля Смірнова, 16 квітня 2015
Прощання з бійцем «Ківі», який загинув в перестрілці біля Пісків // «5 канал», 18 квітня 2015
Похорон нашого побратима Ківі // Чорний комітет, 19 квітня 2015
Доброволець «Ківі» загинув, прикриваючи побратимів, — ФОТО. 16 квітня 2019 - Грінченко Микола Вікторович // Книга пам'яті
- Волинянин вижив після пострілу танку // «Волинські Новини», 16 квітня 2015
- зоні АТО загинув ще один прикарпатець // Фirtka.if.ua, 17 квітня 2015
Сьогодні на Прикарпатті прощались із загиблим бійцем АТО (фото) // «Версії», 19 квітня 2015 - У Пісках загинув боєць «Карпатської Січі» з позивним «Піонер» // Сайт ВО «Свобода», 15 квітня 2015
«Карпатская Сечь»: В Песках погиб наш боец с позывным Пионер // «Гордон», 15 квітня 2015(рос.)
З великою скорботою повідомляємо, що сьогодні у Пісках загинув наш побратим Олександр Черцов // facebook Окрема добровольча чота «Карпатська Січ», 15 квітня 2015
В Кобеляках попрощаються із воїном АТО // «Полтавщина», 17 квітня 2015
У Кобеляках на Полтавщині попрощалися із загиблим на сході героєм // vk ВО Свобода — м. Полтава, 19 квітня 2015
У Кобеляках на Полтавщині відкрили пам'ятник Олександрові Чирцову («Піонеру»)
Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України» - У Івашках провели в останню путь загиблого захисника України Сергія Белея // ОДТРК Лтава, 21 квітня 2015
Белей Сергій Григорович // Полтавська обласна рада, 20 квітня 2015 Архівовано 16 грудня 2016 у Wayback Machine.
Белей Сергій Григорович - В субботу 18 апреля в бою под Широкино погиб грузинский боец полка «Азов» Георгий Джанелидзе // Сторінка в Facebook радника заступника міністра оборони Василя Будика, 19 квітня 2015(рос.)
У бою під Широкиним «Азов» втратив добровольця з Грузії // УП, 19 квітня 2015
Під Широкино загинув грузинський боєць «Азова» // «Апостроф», 19 квітня 2015(рос.)
Під Широкиним ймовірно загинув доброволець «Азова» з Грузії // «5 канал», 19 квітня 2015
Терористи замінували тіло загиблого в Широкино грузинського інструктора Георгія Джанелідзе, — «Азов». ФОТО // Цензор. НЕТ, 19 квітня 15
У Києві попрощаються з Героєм України Гіоргі Джанелідзе // Сайт «КУН», 22 квітня 2015 - Відбудеться прощання з десантником Олександром Яцуном з Білої Церкви // «БЦ News», 22 квітня 2015
На Сквирщині попрощалися з воїнами // «Час Київщини», 24 квітня 2015, № 15, 5 стор. - У Пісках два бійці загинули, ще один отримав поранення // «Громадське ТБ», 20 квітня 2015 Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.
Військовий і доброволець загинули в Пісках унаслідок обстрілу // LB.ua, 20 квітня 2015
У Пісках під мінометним вогнем загинув боєць 93-ї бригади // «ЛІГАБізнесІнформ», 21 квітня 2015
В зоні АТО загинув наш земляк // Берег Надiй, 13 травня 2015
Синельниківщина простилась із воїном, який загинув у зоні проведення АТО // ПРЕС-СЛУЖБА СИНЕЛЬНИКІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ, 10 травня 2015 - На передовій у Пісках загинув доброволець із Вінниччини // Vinbazar.com, 23 квітня 2015
Вінниччина попрощалася з бійцем, що загинув у Пісках. Небесна Сотня «співчувала»… // Вінниця.info, 27 квітня 2015
В АТО у Пісках загинув ліквідатор ЧАЕС зі Жмеринки // «33-й канал», 30 квітня 2015[недоступне посилання з червня 2019] - Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України»
- Кременчук втратив ще двох своїх героїв // Сайт Кременчуцької міськради, 21 квітня 2015[недоступне посилання з червня 2019]
У госпіталі помер нацгвардієць з Кіровоградщини // «Рідний Кіровоград», 22 квітня 2015
Кременчужане провели в родной город ушедшего участника АТО Юрия Гудзенко // «Телеграф», 22 квітня 2015(рос.)
Юрій Гудзенко до останнього залишався на блок-посту // «Телеграф», 23 квітня 2015(рос.)
Кременчук попрощався з бійцем 25-ї бригади Юрієм Гудзенко // «Програма Плюс», 23 квітня 2015[недоступне посилання з червня 2019] - На Донбасі загинув боєць з Кіровоградщини // «Перша електронна», 21 квітня 2015 Архівовано 1 липня 2015 у Wayback Machine.
24 квітня Кіровоградщина попрощається з воїном АТО // «Перша електронна», 23 квітня 2015 Архівовано 2 липня 2015 у Wayback Machine.
Сьогодні у Знам'янському районі прощаються з Героєм-земляком // novosti.kr.ua, 24 квітня 2015 Архівовано 1 липня 2015 у Wayback Machine.
Знам'янщина прощалася з Віктором Ярмошевичем, який присвятив справі захисту громадян усе своє життя // Знам'янська РДА Архівовано 01.07.2015, у Wayback Machine. - У кафе Красноармійська один український військовий застрелив іншого // «УП», 21 квітня 2015
СМИ Краматорска: во время разборок в местном кафе застрелили кременчужанина // «Кременчуг Today», 22 квітня 2015 Архівовано 1 липня 2015 у Wayback Machine.(рос.) - Завтра у Рівному день жалоби — прощатимуться із бійцем АТО
- Дніпродзержинець загинув у зоні АТО(рос.)
- На Тетіївщині оголошено дні жалоби за загиблим воїном. Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 8 січня 2018.
- Дорогою до лікарні Маріуполя помер поранений боєць «Донбасу»(рос.)
- Андрющенко Володимир Миколайович («Прокурор»)
- Илья Яцышин
О чем я думаю? Неправильная постановка вопроса. Кто у меня не выходит из головы…(рос.) - Герої не вмирають, їх забирають небеса
- Военнослужащий ВСУ застрелил своего сослуживца в поселке Гранитное Донецкой области // «Остров», 27 квітня 2015(рос.)
У Гранітному боєць 72-ї бригади вбив свого колегу по службі // «Українська правда», 29 квітня 2015
Хушбахт Азімов (10.11.1973-26.04.2015)// «АТО» Архівовано 06.03.2016, у Wayback Machine.
Азімов Хушбахт
Азімов Хушбахт - Курячанський Вадим Анатолійович
- Бойовики з «Градів» обстріляли Авдіївку: загинув військовий // «Громадське ТБ», 28 квітня 2015. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 3 вересня 2016.
- Зведені дані щодо ситуації у зоні АТО на 28 квітня
- Під Волновахою загинув кременчужанин-боєць АТО Олександр Поросюк
- В АТО загинув ще один уродженець Кіровоградщини
- АТО і наш край: Син своєї вітчизни
- 41-й втратив двох бійців // «Наше слово», 2 травня 2015
- Рішення Київської міської ради № 455/1319 від 14 травня 2015 року
- Антонюк Віталій Олександрович
- Загинув на військовому полігоні // Красилівська РДА, 12 березня 2015. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- Допис на фейсбуці // Автомайдан Підволочиськ, 10 березня 2015
На Тернопільщині попрощалися з Героєм Круком Володимиром // Сайт УПЦ КП «Церква.info», 13 березня 2015
Волочисьці шанували пам'ять загиблого бійця АТО Володимира Крука // Волочиська РДА, 13 березня 2015 Архівовано 2016-06-02 у Wayback Machine. - На Київщині перекинувся БТР — загинув військовий // «Українська правда», 11 березня 2015
Cкадовщина у жалобі за загиблим Героєм // Сайт Херсонської ОДА, 11 березня 2015 Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.
Незавершена борозна // «Чорноморець», 18 березня 2015 - У ДТП на Полтавщині загинули інспектор ДПС ДАІ та громадський активіст // УМВС України в Полтавській області, 11 березня 2015
ДТП у Полтаві з представниками ПС: роз'яснення // Сайт ПС, 13 березня 2015 - Пішов з життя друг Фантом // Сайт ПС, 11 березня 2015
Загинув наш бойовий побратим друг Фантом // Жіноча Січ, 11 березня 2015 Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine. - На Полтавщині попрощалися із загиблим працівником ДАІ // УМВС України в Полтавській області, 13 березня 2015
- У Луцьку під колесами авто загинув морський піхотинець, який повернувся із зони АТО // ЗІК, 16 березня 2015
У Луцьку під колесами «BMW» загинув боєць АТО // «Вісник+К», 15 березня 2015 - В зоні АТО загинули три рівнянина // Телеканал «Рівне-1», 23 березня 2015
- Військовий з Рівненщини Анатолій Лебідь загинув через необережне поводження зі зброєю // «Сфера-ТВ», 23 березня 2015
- Рівне на колінах прощалося з героями АТО // «7 днів», 25 березня 2015 Архівовано 8 квітня 2015 у Wayback Machine.
Рівне прощається із двома загиблими Героями АТО // «ВСЕ», 25 березня 2015 Архівовано 7 квітня 2016 у Wayback Machine. - На Київщині під час здійснення планового перельоту зазнав аварії вертоліт армійської авіації ЗС України Мі-24 // сайт Міноборони України, 24 березня 2015
Військовий вертоліт упав на Київщині — 1 людина загинула, 2 травмовано // «Українська правда», 24 березня 2015
Під час падіння військового вертольоту загинув офіцер з Житомирської області // Житомир.info, 25 березня 2015
Житомирська ОДА висловлює співчуття родині загиблого миропільчанина // Житомирська ОДА, 25 березня 2015 Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine. - Волиняни попрощалися з бійцем, який помер від серцевого нападу // «Волинські новини», 27 Березня 2015
Почесні громадяни // Луцька районна рада - Вільногірська міська рада, виконавчий комітет Вільногірської міської ради висловлюють щирі слова скорботи і співчуття родині вільногірця // Міська газета «Вільногірськ», 31 березня 2015
«Це було вбивство», — брат бійця, який помер у військчастині // «Волинське Агентство Розслідувань», 6 квітня 2015[недоступне посилання з червня 2019]
Правоохоронні органи покривають жорстокі вбивства у військових частинах // Українська Гельсінська спілка з прав людини, 22 липня 2015 - Військова частина не надає матері померлого бійця потрібні їй документи // Інтернет-видання «Полтавщина», 12 жовтня 2016
- У Запорізькій обл. знайшли повішеним військовослужбовця-дезертира, — заступник воєнкома // «112», 6 квітня 2015 Архівовано 14 квітня 2015 у Wayback Machine.
Солдата запорожского 37-го батальона нашли повешенным в родном селе // «ТВ-5», 6 квітня 2015 Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.(рос.)
В запорожском селе попрощались с бойцом АТО, который покончил жизнь самоубийством // «РепортерUA», 6 квітня 2015(рос.) - Завтра у місті — День жалоби. Лучани прощатимуться з військовослужбовцем Cергієм Дудкою // «Новини Волині», 3 квітня 2015 Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.
День жалоби у Луцьку: волиняни прощатимуться з загиблим героєм // // «Новини Волині», 4 квітня 2015 Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.
КОЛИ НАСТАНЕ КРАЙ ЦИМ ПРОВОДАМ В ОСТАННЮ ПУТЬ? // // «Волинь-нова», 21 травня 2015 - У Луцьку попрощалися із загиблими бійцями АТО // «ЗІК», 8 квітня 2015
- До Львова привезли бійця АТО, який помер від пневмонії // «Львівські новини», 10 квітня 2015 Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.
В Ужгороді помер військовий зі Львівщини // «Голос Карпат», 7 квітня 2015
Причиною смерті військового в медроті Ужгорода могла бути інтоксикація // «Голос Карпат», 10 квітня 2015 - Учасник АТО помер вдома під час відпустки. 15.04.2015, 16:00[недоступне посилання з червня 2019](рос.)
Невідничий Юрій Олександрович // Полтавська обласна рада Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.
Юрій завжди говорив, що воює за жовто-блакитний стяг, Сoca-cola та цукерки «Червоний мак» // «Телеграф», 17 квітня 2015 - Кількість жертв вчорашньої ДТП під Рівним зросла // «Рівне вечірнє», 17 квітня 2015
Загиблого підполковника Олексія Цигикала із Володимира-Волинського вшанували хвилиною мовчання на нараді у Гунчика // «Буг», 27 квітня 2015 - Наша рідна Незалежність // «Бучанський Інтернет портал», 31 серпня 2015
Нужний Д. О. // «КНИГА ПАМ'ЯТІ» — Бучанська міська рада
Війна безсила поставити крапку в житті // «Бучанський Інтернет портал», 24 квітня 2016 - В селі Якубів в останню дорогу провели Василя Максиміва // Долинська РДА, 2 травня 2015. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 3 вересня 2016.
- Помер волинський боєць, який нещодавна повернувся із зони АТО // «Волинські новини», 2 травня 2015
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.