Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (січень — березень 2018)
У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні з січня по березень 2018 року.
Список загиблих з 1 січня до 31 березня 2018 року
| № | Світлина Емблема | Прізвище, ім'я, по-батькові |
Про особу | Дата смерті | Обставини смерті |
|---|---|---|---|---|---|
Січень | |||||
| 3879 |  |  Ковтун Олександр Григорович.svg.png.webp){kind=small} | 22 січня 1985, Клишки Шосткинський район Сумська область. Старший солдат, старший стрілець 13 ОМПБ «Чернігів-1» 58 ОМПБр. Після строкової служби в ЗСУ працював в охоронних структурах. Служив за мобілізацією. 05.11.2016 підписав контракт, на фронті — з липня 2017. Залишились батько і сестра. | 1 січня 2018 | О 1:05 внаслідок підриву на вибуховому пристрої на спостережному пункті поблизу смт Новотошківське Попаснянського району дістав множинні поранення, що несумісні з життям. Похований в с. Клишки[1]. |
| 3880 |  | Чегурко Олександр Петрович.svg.png.webp){kind=small} Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 16 липня 1987, Шершенці Кодимський район Одеська область. Старший сержант, розвідник 28 ОМБр. Працював землевпорядником Шершенецької сільради, по тому служив в органах внутрішніх справ. На військовій службі за контрактом з квітня 2014, неодноразово виконував завдання із розвідки за лінією зіткнення, у жовтні 2017 був нагороджений орденом. Залишилися батьки і наречена. | 2 січня 2018 | Близько 23:00 в розташуванні в/ч у м. Волноваха здійснив постріл у скроню з пістолету, помер у Волноваській ЦРЛ. Похований в с. Шершенці[2]. |
| 3881 |  | Гринь Василь Сергійович | 1 січня 1997, Батрадь Берегівський район Закарпатська область. Військовослужбовець 128 ОГПБр. | 7 січня 2018 | Близько 2:00 доправлений з ВОП «Гера» у смт Південне до ЦМЛ м. Торецьк з кульовим пораненням голови (самогубство), помер в лікарні близько 5:00. Похований у Бетраді[3]. |
| 3882 |  | Власюк Андрій Миколайович | 10 грудня 1997, Берестівка (Баранівський район) Житомирська область. Навідник 30 ОМБр. Без проходження строкової служби одразу уклав контракт на 3 роки, служив у бригаді з березня 2017, з листопада — в зоні бойових дій. Залишились батьки, брат. | 8 січня 2018 | Застрелився з автомату АКСУ пострілом у голову, в наметі у розташуванні в/ч в с. Іллінка (Мар'їнський район), після повернення з наряду. Рідні у самогубство не вірять. Похований в с. Берестівка[4]. |
| 3883 |  | Богати Омелян (Еміл) Ладиславович | 30 квітня 1967, 50 років, Перечин Закарпатська область. Сержант, військовослужбовець 15 ОГПБ 128 ОГПБр. Після війни збирався займатись власною справою із перевезень. Залишилися діти, онук. | 9 січня 2018 | Помер в зоні бойових дій в результаті крововиливу у мозок. Похований в Перечині[5]. |
| 3884 |  | Анадимб Володимир Борисович (Позивний «Бетмен») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 14 жовтня 1986, Федорівка (Каховський район) Херсонська область. Мешкав в с. Тереблече Глибоцький район Чернівецька область. Старший солдат, розвідник розвідувального взводу розвідувально-диверсійної роти 46 ОБСП «Донбас Україна» 54 ОМБр. Після строкової служби переїхав жити на Буковину, де 2007 одружився. Мобілізований у березні 2014, служив кухарем взводу МТЗ 8 ОМПБ «Поділля», в районі Маріуполя. Після демобілізації повернувся додому, а 10.06.2016 підписав контракт з батальйоном «Донбас Україна». Залишилися батьки, брат, дружина і двоє синів. | 10 січня 2018 | Загинув о 8:15 в результаті гранатометного обстрілу опорного пункту поблизу с-ща Новолуганське («Світлодарська дуга»), — осколок гранати влучив у шию, помер дорогою до шпиталю від значної крововтрати. За даними штабу АТО, довкола Новолуганського ворог півтори години прицільно обстрілював позиції українських захисників з гранатометів, кулеметів та мінометів різних калібрів. Похований в с. Тереблече[6]. |
| 3885 |  | Сухін Віктор Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 17 грудня 1979, Димине (Новоукраїнський район) Кіровоградська область. Солдат, водій 3-го відділення 1-го взводу 2-ї мотопіхотної роти 34 ОМПБ 57 ОМПБр. На військовій службі за контрактом з 30.11.2017. Залишилися мати, брат, дружина та донька 2008 р.н. | 10 січня 2018 | Загинув під час виконання бойового завдання від міно-вибухової травми внаслідок підриву БРДМ-2 на невстановленому вибуховому пристрої поблизу с-ща Піски (Ясинуватський район). Техніка долала річку, а підрив був настільки потужним, що БРДМ перевернулась, її частини розкидало на понад 200 метрів. Похований в с. Димине[7][8]. |
| 3886 | | Вегера Геннадій Петрович (Позивний «Зелений») Орден «За мужність» ІІ ступеня Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 10 травня 1980, Курилівка (Волочиський район) Хмельницька область. Солдат, старший стрілець 3-го відділення 1-го взводу 3-ї мотопіхотної роти 34 ОМПБ 57 ОМПБр. Закінчив СПТУ № 21 в Полтаві, за фахом електрогазозварювальника. У 1998—2000 служив у 3-му полку СпП в Криму. Наступні шість років — у спецпідрозділі воєнізованої охорони. Працював у товаристві «Аграрна компанія 2004». На фронт пішов добровольцем, — не хотіли брати в армію через стан здоров'я, тоді Геннадій у травні 2014 поїхав у 34 БТО, воював в районі Горлівки. У березні 2015 відряджений до 128-ї бригади в Краматорськ, охороняв штаб. Дістав важке поранення ніг на Луганщині, після лікування служив у підрозділі охорони, супроводжував військових медиків. З осені 2016 знову на передовій, у травні 2017 повернувся до 34-го батальйону, в район Донецького аеропорту. Залишились мати, брат, сестра, дружина з двома доньками та їх спільна донька, яка пішла у 1 клас. | 10 січня 2018 | Загинув під час виконання бойового завдання від міно-вибухової травми внаслідок підриву БРДМ-2 на невстановленому вибуховому пристрої поблизу с-ща Піски (Ясинуватський район). Техніка долала річку, а підрив був настільки потужним, що БРДМ перевернулась, її частини розкидало на понад 200 метрів. Похований у Курилівці[7][9]. |
| 3887 | | Пухальський Тимофій Вікторович (Позивний Мурчик) Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 4 лютого 1987, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший солдат, старший сапер-гранатометник 3-го механізованого батальйону 30 ОМБр. Виховувався бабусею. З 2015 по червень 2016 служив за мобілізацією сапером-гранатометником, виконував завдання в районі Волновахи. 28.08.2017 підписав контракт. Залишилась наречена у Мирнограді на Донеччині, мали одружитися 26 січня. Прим. У ЗМІ називають в/ч С9134. | 11 січня 2018 | Загинув близько 12:15 біля с. Славне (Мар'їнський район) в результаті підриву під час виконання бойового завдання з розмінування, — відбулась детонація міни ТМ-62 під час переведення мінно-вибухового механізму (МПП-62М) з бойового положення у транспортне за допомогою спеціального ключа. Похований у Мирнограді на кладовищі «Степове»[10]. |
| 3888 |  | Витвицький Андрій Ярославович (Позивний «Спікер») | 31 грудня 1987, Івано-Франківськ. Доброволець розвідгрупи «Санти» ДУК ПС. Навчався у Львівській римо-католицькій духовній семінарії. Активний учасник Революції Гідності, групи швидкого реагування «Черепахи», у лавах Правого сектора брав участь у протистояннях на вул. Грушевського, на Інститутській, в Будинку Профспілок. Після Майдану пішов добровольцем на фронт у складі 5-го окремого батальйону ДУК. Залишились мати, сестра, дружина і маленька донька. | 16 січня 2018 | Загинув увечері в промзоні м. Авдіївка внаслідок розриву міни, від осколкових поранень, що несумісні з життям. Після прощання на Майдані Незалежності у Києві, похований в Івано-Франківську[11][12]. |
| 3889 | | Димитров Михайло Сергійович (Дімітров) (Позивний «Гайдамака») | 26 жовтня 1983, Нікополь Дніпропетровська область. З 2-х років мешкав у м. Сміла Черкаська область. Доброволець розвідгрупи «Санти» ДУК ПС, мінометник. Закінчив Національний університет харчових технологій, інженер-електрик. Працював за фахом на кондитерській фабриці "Меркурій" у Смілі, згодом — інженером з охорони праці. Козак, характерник, холодноярець. Активний учасник Революції Гідності. На фронті з 2014, воював у лавах ДУК, Нацгвардії, і знову повернувся в ДУК. Обороняв ДАП, Піски, Авдіївку. Залишились батько і донька. | 17 січня 2018 | 16 січня дістав важких осколкових поранень в промзоні м. Авдіївка від розриву міни. Тоді загинув «Спікер», «Гайдамаку» встигли довезти до шпиталю, але врятувати його життя не вдалось. Похований у с. Костянтинівка (Смілянський район) поруч із могилами матері і брата[11][13]. |
| 3890 |  | Іванов Сергій Олексійович (Позивний «Акула») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 16 листопада 1988, Нові Санжари Полтавська область. Мешкав у м. Київ. Старший сержант, командир взводу — командир бойової машини 2-ї протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи 54 ОМБР. Після строкової служби у грудні 2007 підписав контракт із 1-ю бригадою надводних кораблів ВМС, служив на посаді старшого радіотелефоніста на флагмані «Гетьман Сагайдачний». Після звільнення у запас працював в охоронних структурах Києва. 28.08.2014 був мобілізований, на фронті з жовтня 2014, служив у 93 ОМБр, — командир бойової машини реактивного артилерійського дивізіону БМ-21 «Град». Захищав ДАП, Піски, Авдіївку та Мар'їнку. Через місяць після демобілізації підписав контракт. Залишились мати, вітчим, брат, сестра, дружина та донька. | 17 січня 2018 | Загинув вночі у зоні бойових дій в результаті підриву МТ-ЛБ на вибуховому пристрої під час перевезення особового складу в районі Світлодарської дуги. Ймовірно, через сніг, машина з'їхала у бік і наскочила на міну. Загинули два члени екіпажу, які перебували всередині, ще 5 бійців дістали поранення. Похований на центральному кладовищі смт Нові Санжари[14][15]. |
| 3891 | | Беляєв Дмитро Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 26 травня 1990, Ботієве Приазовський район Запорізька область. Старший солдат, старший механік-водій, радіотелефоніст 1-го розрахунку 1-го взводу 2-ї протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи 54 ОМБР. Вступив на військову службу за контрактом 15.09.2016. Залишилися мати, брат, дружина і 6-річний син. | 17 січня 2018 | Загинув вночі у зоні бойових дій в результаті підриву МТ-ЛБ на вибуховому пристрої під час перевезення особового складу в районі Світлодарської дуги. Ймовірно, через сніг, машина з'їхала у бік і наскочила на міну. Загинули два члени екіпажу, які перебували всередині, ще 5 бійців дістали поранення. Похований у с. Ботієве[14][16]. |
| 3892 |  | Чопенко Олександр Анатолійович (Позивний «Колдун») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 30 жовтня 1969, Саївка (П'ятихатський район) Дніпропетровська область. Старший сержант, командир кулеметного відділення кулеметного взводу 93 ОМБр. Закінчив СПТУ №77 с. Саксагань, де здобув фах тракториста-машиніста, та курси водіїв у школі ДОСААФ в Жовтих Водах. Строкову службу проходив в Афганістані командиром відділення 340-го ремонтно-відновлювального батальйону, в м. Кундуз, був поранений. Працював трактористом у ТОВ «Дія», водієм бензовоза в П'ятихатському лісництві. Мобілізований як доброволець, з 21.08.2014 по серпень 2015 служив у 21-й бригаді охорони НГУ в секторі М, захищав Широкине. 28.02.2016 підписав контракт на 6 місяців із 93 ОМБр, а з 29.10.2016 півроку служив у 54 ОМБр на Світлодарській дузі. 26.06.2017 знову підписав контракт із 93-ю і в грудні його продовжив. Залишились мати, сестра, дружина та п'ятеро дітей, — чотири доньки й син, який служить у тому ж підрозділі. | 17 січня 2018 | Загинув близько 21:00 від кульового поранення під час обстрілу зі стрілецької зброї поблизу с. Гранітне (Волноваський район). Похований в селі Саївка[17]. |
| 3893 | | Ковтун Павло Олександрович | 26 лютого 1995, Йосипівка (Брусилівський район) Житомирська область. Солдат, механік-водій 30 ОМБр. | 18 січня 2018 | О 18:30 у м. Красногорівка, за місцем дислокації на території РВВК покінчив життя самогубством шляхом підриву гранати. Похований в селі Березівка (Житомирський район)[18]. |
| 3894 | | Гаюха Вадим Євгенович (Позивний «Гаха») | 4 березня 1963, 54 роки, мешканець м. Херсон. Інструктор-парамедик медичного управління ДУК ПС, заступник командира з матеріально-технічного забезпечення 12-ї резервної сотні ДУК. Фельдшер за освітою. Був легендою серед медиків ДУК. Проводив вишколи молодих бійців у Херсоні, доставляв вантажі в зону АТО. Незважаючи на два перенесені раніше інфаркти, постійно рвався на передову, щоб допомагати товаришам, передавати колегам свій досвід. Залишились мати, донька та онука. | 19 січня 2018 | Помер вночі від інфаркту в с. Карлівка (Мар'їнський район), куди прибув на ротацію в управління медицини ДУК ПС. Похований на кладовищі Геологів у Херсоні, на Алеї Героїв[19]. |
| 3895 |  | Пригарін Сергій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 3 жовтня 1990, Вознесенськ Миколаївська область. Мешкав у м. Одеса. Старший лейтенант поліції, дільничний офіцер Приморського відділу поліції у місті Одесі ГУ НП в Одеській області. Мріяв стати архітектором. Закінчив Одеську юридичну академію, з 2012 служив в ОВС Одеси. Залишились батьки у Вознесенську, дружина та 2-річна донька в Одесі. | 19 січня 2018 | О 15:23, під час затримання злочинця на вул. Новосельського у Приморському районі м. Одеса, дістав важке вогнепальне поранення у груди, від якого помер у лікарні. Похований на Таїрівському кладовищі Одеси. Злочинець, Валентин Дорошенко, — прихильник "русского міра", сталініст, відомий своєю антиукраїнською і проросійською діяльністю, у 1990-х працював сторожем в школі та був звільнений за домагання, підтримував Вітренко (ПСПУ), організовував акції за гроші Ігора Маркова (лідер партії «Родина», переховується в РФ), учасник Антимайдану та проросійських виступів на Куликовому полі, з 2016 перебував у розшуку. Поліцейські прибули на виклик громадян, які повідомили про бійку. Дорошенко відкрив стрільбу з саморобної автоматичної зброї, вбив чоловіка (раніше судимого), з яким перед тим побився, поранив трьох поліцейських і цивільного, Віктора Тихоніна (охоронець «Муніципальної варти», випадково опинився поруч, намагався надати допомогу пораненим). На місце прибули патрульні поліцейські, які ліквідували злочинця. У приміщенні, де переховувався Дорошенко, знайдено вхід у катакомби та виявлено зброю і міні-цех з її виготовлення, затримано двох його подільників. Ще один поранений поліцейський — оперуповноважений, капітан поліції Дмитро Литвинюк, — перебуває у важкому стані (п'ять куль). Водій опергрупи сержант Олег Маценко дістав поранення у стегно[20]. |
| 3896 | | Сергієнко Сергій Олексійович (Позивний «Полтава») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 22 липня 1988, Новоаврамівка Хорольський район Полтавська область. Солдат, снайпер 1-го відділення взводу снайперів 54 ОМБр. З дитинства працював на фермі та у будівельній бригаді в селі. Захоплювався футболом та комп'ютерами, історичною літературою. Рано втратив батька. 2006 вступив до Хомутецького зооветеринарного технікуму, де здобув фах ветеринарного фельдшера. Працював за спеціальністю в агрохолдингу «Астарта» та оператором на молокоблоці. Служив за контрактом з 27.10.2016. Залишилися мати і дві сестри. | 22 січня 2018 | Загинув близько 7:45 від тяжких осколкових поранень під час мінометного обстрілу позицій поблизу смт Луганське на Світлодарській дузі. Сергія не встигли довезти до лікарні, дорогою його серце зупинилось. Похований в Новоаврамівці[21]. |
| 3897 |  | Рубан Антон Павлович | 29 грудня 1995, Погибляк Лисянський район Черкаська область. Солдат, військовослужбовець 15-го окремого полку НГУ, в/ч 3035 (м. Слов'янськ). Займався спортом. 2017 року закінчив Черкаський національний університет. Хотів служити в поліції. У вересні був призваний на строкову службу до НГУ. Залишилися батьки, які працюють у сільській школі, молодший брат. | 25 січня 2018 | Близько 6:15, під час несення вартової служби у наряді, покінчив життя самогубством (за версією слідства) пострілом з табельної зброї у скроню, в приміщенні адміністративної будівлі Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьк. Проводяться слідчо-оперативні дії. Батьки й знайомі розповідають про конфлікт у військовій частині та «дідівщину». Камери спостереження зафіксували, що слідом за Антоном до туалету заходив старший наряду, який за 30 секунд вибіг з криками «Рубан застрелився!»[22]. |
| 3898 | | Ібадуллаєв Ленур Алімович (Позивний «Шах») | 27 грудня 1992, Марфівка (Ленінський район) АР Крим. Доброволець «Кримської сотні», окремої тактичної групи «Сапсан» ДУК ПС. Кримський татарин. За освітою — вчитель історії України. Після анексії півострова звільнився зі школи. У 2016 виїхав з Криму та приєднався до Громадської блокади Криму. Пройшов початкову військову підготовку у добровольчому батальйоні ім. Номана Чєлєбіджихана. Пізніше разом із другом відкрив кафе на території материкової України. 05.01.2018 вирушив добровольцем на Донбас. Проходив підготовку на снайпера. Залишились батьки, сестра, вже після смерті добровольця народилася донька Асіє. Відзначений «Бойовим Хрестом Корпусу» (2019, посмертно), почесною відзнакою Всеукраїнського братства ОУН-УПА "Захіснику України від московської агресії" (2019, посмертно), медаллю «За служіння Ісламу і Україні» (2020, посмертно). | 26 січня 2018 | Загинув близько 7:30 в районі м. Авдіївка від кульового поранення у шию. Похований в Сімферополі[23]. |
| 3899 |  | Сливка Мирослав Миколайович (Позивний «Манах») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 17 січня 1990, Полонне Хмельницька область. Старший солдат, військовослужбовець 1-го БОП ім. Кульчицького 27-ї окремої бригади НГУ. 2012 закінчив Житомирський НАЕУ (агрономічний факультет, спеціальність «Захист рослин»). З 2011 року до серпня 2014 працював агрономом в Агрохолдингу «Мрія», паралельно навчався в агрошколі холдингу за спеціальністю «Біологічне землеробство». Тричі займав призові місця на обласних олімпіадах за своїм профілем. Придбав ділянку біля лісу, хотів там побувати будинок, щоб жити на природі. У серпні 2014 добровольцем пішов у батальйон Нацгвардії. 04.04.2016 вступив на військову службу за контрактом. Залишилися мати, брат і сестра. | 27 січня 2018 | Загинув близько 13:30 від кульового поранення, що несумісне із життям, під час виконання бойової задачі поблизу смт Верхньоторецьке Ясинуватського району, внаслідок снайперського обстрілу противником з боку окупованої Пантелеймонівки. Похований на Новому кладовищі м. Полонне[24]. |
| 3900 | .png.webp) | Мосьпан Валерій Валерійович | 5 липня 1990, Гвардійське (Новомосковський район) Дніпропетровська область. Молодший сержант, командир відділення групи регламенту та ремонту 38 ЗРП (в/ч А3880). На військовій службі за контрактом з 2016, спочатку служив у 1039 ЗРП. Залишилась дружина. | 29 січня 2018 | Застрелився з автомату у голову в місці розташування в/ч поблизу с. Шевченко (Волноваський район). Похований в смт Гвардійське[25]. |
| 3901 |  | Скупейко Артем Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 22 березня 1995, Горностаївка Херсонська область. Старший матрос, снайпер-розвідник розвідувального відділення розвідувального взводу 503 ОБМП (в/ч А1275, Маріуполь) 36 ОБрМП. По закінченні школи працював охоронцем. 22.04.2013 був призваний на строкову службу, яку проходив до 2015, спочатку в Криму, а після анексії півострова був виведений на материк. 31.03.2016 вступив на військову службу за контрактом, після підготовки у 198-му НЦ ВМС був направлений в окремий батальйон морської піхоти. Нагороджений відзнакою «За оборону Маріуполя». Залишились мати та 2-річна сестра. | 30 січня 2018 | Загинув близько 13:30 від кулі снайпера під час виконання бойового завдання поблизу смт Талаківка (в штабі АТО назвали сусіднє с. Водяне) на Приазов'ї. Похований у Горностаївці, заупокійну службу провів архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент[26]. |
| 3902 |  | Пуцулай Ян Георгійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 1 серпня 1996, Калабатине Березанський район Миколаївська область. Мешкав у с. Широколанівка Веселинівський район. Солдат, навідник 79 ОДШБр. На військовій службі за контактом перебував з 2016 року, служив у 204 БрТА ПС ЗСУ, наприкінці вересня 2017 за власним бажанням відряджений до 79-ї бригади ДШВ на передову. Залишилися батьки й сестра. | 31 січня 2018 | Загинув під час виконання бойового завдання внаслідок тяжкого поранення в ході двостороннього бою на бойових позиціях поблизу м. Авдіївка (в штабі АТО повідомляли про обстріл у передмісті Авдіївки з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї). Похований у Широколанівці[27]. |
Лютий | |||||
| 3903 | | Козак Ярослав Васильович (Позивні «Лєший», «Баррка») | 13 травня 1980, Сторожинець Чернівецька область. Старший сержант, командир кулеметного відділення штурмової роти 46 ОБСП «Донбас Україна» 54 ОМБр. За освітою інженер-електрік. З жовтня 2013 працював у Сторожинецькому РЕМ ПАТ «Чернівціобленерго», спочатку електромонтером з експлуатації розподільчих мереж, а згодом — майстром виробничої дільниці. Влітку 2014 пішов добровольцем на фронт, протягом року брав участь у бойових діях в складі батальйону «Донбас» НГУ, був поранений, переніс трепанацію черепа. У вересні 2017 вступив на військову службу за контрактом. Розлучений, залишилися батьки і донька. | 1 лютого 2018 | Близько 6-ї години ранку у розташуванні підрозділу в с. Зайцеве (Бахмутський район) покінчив життя самогубством, підірвавши гранату РГД. В цей день мав їхати у госпіталь. Похований на міському кладовищі Сторожинця[28]. |
| 3904 | | Рибальченко Олександр Миколайович (Позивний «Пломба») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 11 січня 1994, Коржове Сватівський район Луганська область. Молодший сержант, командир топогеодезичного відділення 93 ОМБр. Разом із чотирма братами виховувався бабусею та тіткою. Закінчив технікум у м. Щастя, де здобув професію водія крану. Працював на встановленні металопластикових вікон. На війну пішов добровольцем у 2014 в складі батальйону «Луганськ-1» МВС. 12.02.2015 мобілізований до ЗСУ, служив у розвідці 93-ї бригади, 24.03.2016 підписав контракт. Захищав Піски, Авдіївку, брав участь у боях в районі траси «Бахмутка». У червні 2017 на Бахмутці дістав чергову контузію. В грудні нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни». Посмертно нагороджений орденом. Залишилася вагітна цивільна дружина, яка також є військовослужбовцем 93 ОМБр. 26.06.2018 народився син[29]. | 1 лютого 2018 | Загинув о 15:05 в районі м. Маріуполь, — здійснював додаткову розвідку та розмінування місцевості й підірвався на осколковій загороджувальній міні, від отриманих важких травм загинув миттєво. Похований у рідному селі[30]. |
| 3905 | | Мінчуков Володимир Анатолійович | 15 травня 1998, 19 років, Луганська область. Мешкав у с. Галаганівка (Семенівський район) Чернігівська область. Солдат, навідник 3-го танкового взводу 54 ОМБр. З 4-х років виховувався в сім'ї старшої сестри. Батько загинув у 2003 році. У 2011 родина переїхала на Чернігівщину в хату родича. Закінчив Сосницький професійно-аграрний ліцей за фахом тракториста, працював різноробом у ТОВ «Нове життя». В лютому 2017 вступив на військову службу за контрактом. Після навчання в «Десні», на Харківщині та у Миколаєві вирушив на фронт. Служив у районі Бахмута. Залишились дві сестри. Мати мешкає на окупованій території. | 8 лютого 2018 | Загинув від кульового поранення у голову, знайдений у лісосмузі поблизу с-ща Підгороднє (Бахмутський район), на місці дислокації в/ч. За словами сестри, з картки Володимира після смерті зняли гроші. Похований в с. Галаганівка[31]. |
| 3906 |  | Сисков Дмитро Вадимович (Позивний «Провідник») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 18 червня 1980, Чернігів. Молодший сержант, командир 3-го відділення 1-го взводу 3-ї роти «Донбас» 16 ОМПБ «Полтава» 58 ОМПБр. Єдиний син у матері. У шкільні роки займався баскетболом, брав участь у змаганнях. Строкову службу проходив на посаді водія-хіміка у підрозділі МНС (1998—2000). 2004 вступив до Остерського коледжу будівництва та дизайну на спеціальність «будівництво будівель та споруд», але полишив навчання за власним бажанням. Працював у ТОВ "Нормаль-Україна" майстром будівельних та монтажних робіт. У січні 2015 пройшов навчання у таборі глибинної розвідки в Ніжині. З 25.05.2015 по 19.09.2016 служив у складі 4-ї роти батальйону НГУ «Донбас» на посаді водія (КрАЗ), пройшов підготовку на водія БТР. Захищав Маріуполь, пройшов бої за Широкине, 22.07.2015 нагороджений нагрудним знаком НГУ «За доблесну службу». 20.09.2016 підписав контракт з 58 ОМПБр, боронив Авдіївку. В лютому 2017 разом із побратимами з 16 ОМПБ, — ветеранами «Донбасу», під час відпустки брав участь у громадській блокаді ОРДЛО в районі Бахмута. З літа 2017 — на передовій на Луганщині. Залишилась мати. | 12 лютого 2018 | Загинув о 9:55 під час виконання бойового завдання із спостереження за позиціями противника поблизу с. Жолобок (Попаснянський район), звідки російські бойовики обстрілювали з мінометів с. Кримське. Група бійців потрапила під кулеметний вогонь, забрати загиблого Дмитра не вдалось. 15 лютого в м. Щастя відбулась передача тіла представникам місії «Евакуація 200». Похований у Чернігові на кладовищі «Яцево», на Алеї Героїв[32]. |
| 3907 | | Бурданов Олександр Олександрович | 29 травня 1979, Пришиб Михайлівський район Запорізька область. Мешкав у м. Запоріжжя (Південний мікрорайон). Молодший лейтенант, командир десантно-штурмового взводу 1-ї десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону 36 ОБрМП. 2001 закінчив Запорізький НТУ. Був призваний за мобілізацією, у подальшому підписав контракт. Залишились батьки. | 14 лютого 2018 | В колишньому пансіонаті, де проживають військові, в селі Бердянське (Волноваський район), що поблизу с. Широкине, близько 4-ї години ранку вбито чотирьох військовослужбовців, коли вони спали. На тілі загиблих виявлено вогнепальні кульові поранення (за повідомленнями ЗМІ — автоматна черга та контрольні постріли у голову), а у приміщенні — ознаки приховання злочину (підпалу та закладки вибухівки). Затримано двох співслужбовців загиблих (21-річний матрос-гранатометник з Одеської області та 20-річний фельдшер, молодший сержант, з Київської області), які надали зізнавальні свідчення, конфлікт стався на побутовому ґрунті, затримані заявили про нестатутні стосунки, але проведене ВСП розслідування цю інформацію не підтвердило. Поховання 17 лютого в смт Пришиб[33][34]. |
| 3908 | | Жовтобрюх Артем Олегович | 11 квітня 1997, 20 років, Криві Коліна Тальнівський район Черкаська область. Старший матрос, оператор взводу вогневої підтримки десантно-штурмового батальйону 36 ОБрМП. Гравець ФК «Скеля» м. Тальне. У липні 2015 вступив на військову службу за контрактом. Неодружений. | 14 лютого 2018 | В колишньому пансіонаті, де проживають військові, в селі Бердянське (Волноваський район), що поблизу с. Широкине, вбито чотирьох військовослужбовців. На тілі загиблих виявлено вогнепальні кульові поранення, а у приміщенні — ознаки приховання злочину (підпалу та закладки вибухівки). Затримано двох співслужбовців, які надали зізнавальні свідчення. Похований в с. Криві Коліна[33][35]. |
| 3909 | | Литвиненко Валерій Володимирович | 12 вересня 1987, Пісочки Лохвицький район Полтавська область. Старший матрос, водій десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону 36 ОБрМП. Розлучений, залишилась донька і сестра. | 14 лютого 2018 | В колишньому пансіонаті, де проживають військові, в селі Бердянське (Волноваський район), що поблизу с. Широкине, вбито чотирьох військовослужбовців. На тілі загиблих виявлено вогнепальні кульові поранення, а у приміщенні — ознаки приховання злочину (підпалу та закладки вибухівки). Затримано двох співслужбовців, які надали зізнавальні свідчення. Похований на Лохвиччині[33][36]. |
| 3910 | | Новицький Андрій Юрійович | 13 грудня 1995, Бахмут Донецька область. Матрос, навідник десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону 36 ОБрМП. | 14 лютого 2018 | В колишньому пансіонаті, де проживають військові, в селі Бердянське (Волноваський район), що поблизу с. Широкине, вбито чотирьох військовослужбовців. На тілі загиблих виявлено вогнепальні кульові поранення, а у приміщенні — ознаки приховання злочину (підпалу та закладки вибухівки). Затримано двох співслужбовців, які надали зізнавальні свідчення[33]. |
| 3911 | | Гречук Олександр Васильович (Позивний «Якут») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 13 квітня 1979, Зоря (Дніпровський район) Дніпропетровська область. Мешкав у с. Степове (Слобожанська селищна громада). Старший матрос, кулеметник 2-го відділення 1-го взводу 1-ї роти морської піхоти 503 ОБМП 36 ОБрМП. Працював на м'ясокомбінаті «Зоря Дніпропетровська» у с. Чумаки. 2002 переїхав до с. Степове того ж району, де жив зі своєю коханою, працював, виховував дітей. 16.09.2016 вступив на військову службу за контрактом. Під час війни, влітку 2017, офіційно одружився. Залишились дружина та п'ятеро дітей, старший син служить в 17 ОТБр. | 15 лютого 2018 | Загинув від множинних осколкових поранень в результаті обстрілу на Приазовському напрямку, — помер дорогою до військового шпиталю Маріуполя. Похований у Степовому[37]. |
| 3912 | | Кушнір Юрій Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 19 червня 1978, Жилинці (Ярмолинецький район) Хмельницька область. Сержант, радіотелеграфіст 1-ї штурмової роти 46-го БСП «Донбас-Україна» 54 ОМБр. Закінчив ВПУ №9 у Хмельницькому за фахом електрогазозварювальника, з відзнакою. Протягом 15 років працював газорізальником в АТ «Адвіс». 2014 пішов добровольцем у спецпідрозділ МВС «Богдан». В подальшому служив у БСП «Донбас-Україна». Залишились батьки і брат. | 18 лютого 2018 | 30 липня 2017, під час облаштування позицій в районі м. Мар'їнка, дістав важке поранення кулею снайпера у живіт з ушкодженням внутрішніх органів, втратив багато крові. Переніс 15 операцій у шпиталях Львова, Харкова, Києва. Після тривалого лікування помер на світанку 18 лютого у Київському військовому госпіталі, — не витримало серце, організм був надто виснажений. Похований в Жилинцях[38]. |
| 3913 | | Орловський Віталій Вікторович | 9 лютого 1984, Новоівницьке Андрушівський район Житомирська область. Молодший сержант, гранатометник 30 ОМБр. Залишились батьки, дві сестри та син. | 18 лютого 2018 | В районі м. Мар'їнка о 19:30, внаслідок необережного поводження зі зброєю, військовослужбовець з автомату поранив товариша по службі (за іншою версією, між військовослужбовцями виникла сварка). На місці події пораненому надали невідкладну медичну допомогу та евакуювали до військового медичного закладу, але врятувати його життя не вдалося, він помер в районній лікарні у Мар'їнці. Похований в с-щі Новоівницьке[39]. |
| 3914 |  | Єгоров Валерій Ігорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 17 грудня 1989, Прилуки Чернігівська область. Сержант, командир розвідувального відділення розвідувального взводу 57 ОМПБр. 2008 закінчив Прилуцький гуманітарно-педагогічний коледж імені І. Я. Франка за спеціальністю педагога-організатора. Строкову службу проходив у феодосійському батальйоні морської піхоти в Криму, паралельно вступив на заочну форму навчання у Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Лубенську філію, де 2010 отримав диплом бакалавра за спеціальністю "початкове навчання (практична психологія)". Призваний за мобілізацією 19.03.2014, спочатку служив у 1 ОТБр, за два місяці перевівся до 34-го батальйону «Батьківщина», щоб бути на передовій. На фронті з липня 2014, був командиром гранатометного відділення, звільняв Торецьк, воював під Луганськом, біля Горлівки та смт Зайцеве. 25.12.2015 підписав контракт. У вільний час на фронті займався ковальством, яке було його захопленням. Залишились батьки і старший брат. | 19 лютого 2018 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу с-ща Піски (Ясинуватський район), — група сержанта Єгорова потрапила під обстріл з АГС-17, він дістав осколкове поранення у голову, але ще дві години боровся за життя. Похований в Прилуках на кладовищі "Новий побут"[40]. |
| 3915 | .svg.png.webp) | Галицька Сабіна Станіславівна Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 20 вересня 1994, 23 роки, Бастова Рудня Ємільчинський район Житомирська область. Сержант, старша медсестра приймально-сортувального відділення медичної роти 10 ОГШБр. 2014 закінчила медичний коледж у Новограді-Волинському, де здобула кваліфікацію фельдшера. Працювала акушеркою в Барашівській дільничній лікарні, в Ємільчинській ЦРЛ. На військовій службі за контрактом — з 1 квітня 2016, проходила підготовку в 169-му НЦ «Десна». У першу ротацію 4,5 місяці на передовій надавала допомогу пораненим. Зі своєю бригадою вирушила на фронт вдруге. Крім того надавала медичну допомогу місцевому населенню як фельдшер. Залишились батьки і 19-річний брат, який служить у 95 ОДШБр. | 20 лютого 2018 | Загинула о 15:30 внаслідок обстрілу біля с. Катеринівка (Попаснянський район), — під час виїзду для надання медичної допомоги цивільному населенню, в БРДМ-2 влучила ПТКР терористів, від важких поранень Сабіна померла на місці, ще один військовий дістав важкі поранення. Похована на кладовищі сусіднього села Бараші[41]. |
| 3916 | .svg.png.webp) | Панін Віктор В'ячеславович (Позивний «Білий») | 2 жовтня 1992, Маріуполь (Кальміуський район міста) Донецька область. Молодший сержант, військовослужбовець 131 ОРБ. На фронті з 2014, спочатку служив у маріупольському 129-му ОРБ, по тому перейшов у 131-й, захищав рідне місто від окупантів. | 21 лютого 2018 | Загинув під час обстрілу позицій біля с-ща Крута Балка, неподалік м. Авдіївка, внаслідок необережного поводження зі зброєю, — коли почався обстріл, бійці побігли в укриття, Віктор перечепився і його автомат вистрілив, від отриманого поранення у голову помер дорогою до шпиталю. Похований в Маріуполі[42]. |
| 3917 |  | Сербін Ілля Тарасович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 26 квітня 1993, Крюківщина Києво-Святошинський район Київська область. Сержант, військовослужбовець 25 ОМПБ «Київська Русь» 54 ОМБр. Спочатку воював у складі 54 ОРБ, згодом — 131 ОРБ. Пройшов бої за Чермалик, Павлопіль, Гранітне (штольня). Під час війни, у 2015 одружився[43]. Служив за контрактом у 25-му батальйоні. 2017 вступив на заочну форму навчання до НПУ ім. Драгоманова, факультет психології. Дружина — військовослужбовець ЗСУ. | 22 лютого 2018 | Загинув у районі Світлодарської дуги, — під час обстрілу з гранатомету дістав поранення в шию, що несумісне з життям. Похований у Крюківщині[44]. Прим. За повідомленнями ЗМІ, боєць котрий дістав важкі поранення 20 лютого внаслідок обстрілу БРДМ-2 біля с. Катеринівка (Попаснянський район), 22 лютого помер від отриманих поранень.[45] |
| 3918 | | Бутильський Андрій Андрійович (Позивний «Щелкун») | 7 січня 1969, Макіївка Донецька область. Мешкав у м. Харків. Сержант, снайпер 54 ОМБр. Виріс у Харкові, де закінчив школу. Був чемпіоном України з біатлону. До війни займався підприємництвом. 2014 продав свій бізнес, купив зброю і пішов добровольцем на фронт. З травня 2014 воював у складі роти охорони батальйону «Айдар», в районі Луганського аеропорту, по тому — за контрактом у складі 92 ОМБр, 54 ОМБр, зокрема в «Грузинському легіоні» (3-тя рота 25 ОМПБ «Київська Русь» 54-ї бригади). Як зазначають побратими та волонтери, пройшов складний життєвий та бойовий шлях, багато разів був поранений, мав тяжкі контузії, але повертався у стрій. Залишились батьки. Батько, Андрій Бутильський — чемпіон СРСР з пожежно-прикладного спорту (1969)[46]. | 23 лютого 2018 | Знайдений мертвим у приміщенні хірургічного відділення Світлодарської міської лікарні, м. Світлодарськ. Смерть настала внаслідок поранення ножем у шию, обставини з'ясовує військова прокуратура (самогубство). Похований у Харкові на Безлюдівському кладовищі (кладовище № 18), на Алеї Слави[47][48]. |
| 3919 |  | Сівко Олександр Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 травня 1998, 19 років, Пісківка Бородянський район Київська область. Солдат, навідник 1-го відділення 3-го взводу 1-ї роти 1-го десантно-штурмового батальйону 95 ОДШБр. 2016 закінчив Київський професійний ліцей будівництва і комунального господарства, де здобув професію «Електромонтажник вторинних ланцюгів; слюсар-електрик з ремонту електроустаткування на автомобільному транспорті». 29.05.2017 вступив на військову службу за контрактом, пройшов підготовку в НЦ «Десна». Залишились батьки і старший брат. | 25 лютого 2018 | Загинув від кулі снайпера на спостережному посту поблизу позиції «Шахта» (шахта «Бутівка»), на південь від м. Авдіївка. Похований в смт Пісківка[49]. |
| 3920 |  | Казміров Олександр Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 21 листопада 1996, Щербані (Старосинявський район) Хмельницька область. Солдат, стрілець — помічник гранатометника 1-го відділення 1-го взводу 6-ї роти 2-го механізованого батальйону 24 ОМБр. По закінченні 9 класу школи вступив до Жмеринського ВПУ, де вчився на провідника пасажирського вагону, але через рік залишив навчання і з 2013 працював на різних роботах, щоб допомагати родині. Пройшов строкову службу та 13.07.2016 підписав контракт на 3 роки. Залишились батьки і старша сестра. | 26 лютого 2018 | 17 лютого о 17:20 у Донецькій області (прим., 24 ОМБр виконує завдання в районі Зайцевого, Майорська, Горлівки), під час обстрілу позицій з СПГ-9, дістав тяжке поранення голови, переніс операцію, перебував у Харківському військовому госпіталі в стані коми. Помер у ніч на 26 лютого, не приходячи до свідомості. Похований в с. Шарівка (Ярмолинецький район), звідки родом його батько[50]. |
Березень | |||||
| 3921 | | Сапеску Вадим Георгійович (Позивний «Одеса») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 22 квітня 1984, Чорна (Окнянський район) Одеська область. Мешканець м. Южне. Молодший сержант, командир відділення 1-го взводу 3-ї роти 1-го десантно-штурмового батальйону 95 ОДШБр. Етнічний румун. Виріс у багатодітній родині. З малих років захоплювався боксом. Одразу по закінченні школи почав працювати — скотарем у товаристві «Агрофірма», у рибхозі «Нітріус» спочатку рибоводом, а потім водієм. Окрім цього, займався будівництвом фасадів, разом зі своєю бригадою їздив по Україні. У березні 2015 оселився із сім'єю в с. Середнє Лиманського району Донецької області. 30.01.2016 вони повернулися до Южного. 12.02.2016 вступив на військову службу за контрактом. Служив командиром відділення взводу спецпідготовки «Марусіни ведмеді» у 199-му НЦ ВДВ, наприкінці весни 2016 вирушив на фронт в район Горлівки. 2017 року дістав контузію, після лікування повернувся на фронт. Контракт закінчився 12.02.2018, але Вадим залишався на передовій. Батько помер, залишилися мати, дві сестри, брат, дружина та 3-річний син. | 2 березня 2018 | Загинув від кулі ворожого снайпера під час виконання бойового завдання в районі м. Авдіївка. Похований в с. Чорна[51]. |
| 3922 | | Козченко Владислав Ігорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 10 квітня 1997, 20 років, Полтава. Молодший сержант, стрілець-снайпер 1-го десантно-штурмового взводу 2-ї десантно-штурмової роти 95 ОДШБр. Займався тайським боксом, з 2013 по 2016 займався у клубі юних десантників «Гвардія» у Полтаві, в Центрі виживання та спецпідготовки «SEAL», здійснив 16 стрибків з парашутом, мріяв про службу в десантних військах. Захоплювався підводним полюванням, туризмом та риболовлею. По закінченні 9 класів гімназії навчався в аграрно-економічному коледжі Полтавської аграрно-економічної академії за фахом юриста. У червні 2016 вступив на військову службу за контрактом. Після 3-х місяців в 199-му НЦ ВДВ його хотіли залишити в Центрі інструктором, але він поїхав на фронт. Залишалися мати і брат. | 6 березня 2018 | Загинув близько 22:00 внаслідок обстрілу в промзоні м. Авдіївка, від осколкового проникаючого поранення у шию, що несумісне з життям. За іншими даними, одна з куль потрапила в бронежилет і зрикошетила в шию. Похований на Алеї Героїв центрального кладовища Полтави[52]. |
| 3923 | | Рященко Іван Вікторович (Позивний «Скіф») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 березня 1983, Вільногірськ П'ятихатський район Дніпропетровська область. Молодший сержант, командир БМП — командир 1-го відділення 3-го взводу 6-ї роти 2-го механізованого батальйону 54 ОМБр. У 2,5 роки втратив матір, разом з молодшим братом виховувався бабусею, з 1995 року мешкав в смт Вишневе (П'ятихатський район). Закінчив Саксаганське ПТУ № 77, де здобув професії тракториста та водія. Працював на Вільногірському гірничо-металургійному комбінаті, на підприємстві «Вільногірське скло». Захоплювався технікою, історією, серйозно вивчав культуру скіфів. З 09.06.2015 по 14.07.2016 проходив службу за мобілізацією у 28 ОМБр на посадах радіотелефоніста та водія-заряджаючого 1-ї РеАБатр реактивного артилерійського дивізіону, а наприкінці служби був переведений на посаду стрільця-санітара 1-го механізованого батальйону. 15.09.2016 підписав контракт з 54 ОМБр, воював на Світлодарській дузі, у Троїцькому, промзоні Авдіївки. 07.02.2018 дістав контузію, після лікування повернувся на передову на початку березня 2018. Залишилися дружина, маленький син та двоє синів дружини від попереднього шлюбу. | 8 березня 2018 | Загинув близько 21:00 під час бойового чергування поблизу смт Луганське на Світлодарській дузі, від кульового поранення у скроню внаслідок кулеметного обстрілу. Похований у Вишневому[53]. |
| 3924 |  | Луговський Юрій Анатолійович (Позивний «Баррет») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 5 червня 1994, Червоноград Львівська область. Сержант, снайпер, заступник командира розвідвзводу 1-го БОП ОЗСпП «Азов». Вчився на столяра, працював за фахом. Перебував у лавах УНСО. Активний учасник Революції гідності. На фронті з 2014, стрілець БСП НГУ «Донбас», пройшов бої за Іловайськ, в лютому 2015 перейшов в «Азов». Залишилась мати і сестра. | 9 березня 2018 | Загинув о 2:15 від кулі ворожого снайпера поблизу с. Водяне у Приазов'ї, під час дуелі снайперських пар. Похований на Червоноградському цвинтарі в с. Бендюга[54]. |
| 3925 | | Іванків Іван Михайлович | 18 січня 1998, 20 років, Росільна Богородчанський район Івано-Франківська область. Солдат, командир танка танкового батальйону 10 ОГШБр. Був наймолодшою дитиною в родині. У війську з весни 2017, двічі був поранений. Залишились батьки, брат і сестра. | 10 березня 2018 | Загинув у зоні АТО, місце й обставини не уточнені, проводиться розслідування. Похований в рідному селі[55]. |
| 3926 | | Кауров Олександр Олександрович (Позивний «Саха») | 7 лютого 1997, Маріуполь Донецька область. Військовослужбовець 1-го механізованого батальйону 93 ОМБр. У 18 років пішов добровольцем захищати рідну Донеччину, 05.12.2015 прибув до складу штурмової роти «Карпатська Січ» 93-ї бригади, пізніше перевівся у 1-й батальйон. Останнім часом виконував завдання у Волноваському районі. | 11 березня 2018 | Пішов з життя вночі 11 березня, місце й обставини не уточнені. Похований 13 березня в Маріуполі[56]. За бойовим зведенням за 11 березня, противник двічі обстрілював позиції 93 ОМБр з кулеметів та стрілецької зброї. Загиблих та поранених бійців 93 ОМБр протягом доби немає[57]. |
| 3927 | | Іванишин Андрій Васильович | 20 квітня 1976, Львів (район Сихів). Військовослужбовець 24 ОМБр. Закінчив Львівський технікум залізничного транспорту. З 1994 до 2000 проходив службу в ЗСУ. З 2001 до 2017 працював на різних роботах. У складі 24-ї бригади проходив службу в зоні АТО з 20.02.2018. Залишилась мати. | 11 березня 2018 | Загинув у Донецькій області, обставини не уточнено, тіло привезли з Торецька. Похований на Полі почесних поховань № 76 на Личаківському кладовищі Львова[58]. |
| 3928 | | Швець Олександр Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 26 червня 1971, Олександрія Кіровоградська область. Молодший сержант, навідник 2-го мінометного взводу мінометної батареї батальйону морської піхоти 36 ОБрМП (ймовірно, 503 ОБМП). Закінчив ПТУ №17 за фахом "слюсар зі складання металевих конструкцій" та "налагоджувальник холодноштампувального устаткування", продовжив навчання в Олександрійському індустріальному технікумі за фахом техніка-технолога з обробки металів різанням. Займався плаванням та велоспортом. Працював у ТОВ "Електромеханічний завод "ЕТАЛ" слюсаpeм-складальником мeталоконстpукцiй, майстром з виробничого навчання у ПТУ №17, з 2013 — у ТОВ ЗПТУ «Віра-Сервіс Інтермаш». У 2015 був призваний за мобілізацією як доброволець, з 2016 проходив службу за контрактом. Залишились мати, дружина та дорослий син. | 11 березня 2018 | Загинув о 10:20 поблизу с. Широкине у Приазов'ї, від множинних осколкових поранень, — під час виконання бойового завдання із перевезення майна на зворотньому шляху вантажівка підірвалась на міні, водій дістав мінно-вибухову травму, що несумісна з життям. Похований на військовому кладовищі Олександрії[59]. |
| 3929 | | Гудзовський Марк Сергійович (Позивний «Упрямий») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 21 травня 1997, 20 років, Дніпро. Старший солдат, кулеметник 3-ї роти 1-го батальйону особливого призначення ОЗСпП «Азов» НГУ. Захоплювався футболом, бодибілдингом, комп'ютерними технологіями. По закінченні школи навчався на економічному факультеті УДХТУ за спеціальністю "Фінанси", та коли виповнилося 18 років, пішов добровольцем на фронт, приєднався до полку «Азов» у серпні 2015. Згодом поновився в університеті, перейшовши на заочну форму навчання. Залишились батьки та дві сестри. | 14 березня 2018 | 10 березня о 1:00, під час виконання бойового завдання поблизу с. Водяне у Приазов'ї, дістав важке поранення, що несумісне з життям, — куля снайпера влучила у лоб і вийшла через потилицю, розтрощення головного мозку 3-го ступеня. Переніс операцію у 61-му військово-мобільному шпиталі в Маріуполі та гелікоптером був доправлений до Дніпра. Лікарі казали, що шансів вижити майже немає. Марк прожив ще кілька днів, помер 14 березня у реанімаційному відділенні політравми лікарні ім. Мечникова, не виходячи з коми. Похований на Краснопільському кладовищі[60]. |
| 3930 |  | Дулько Ігор Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 26 січня 1996, Великі Мости Сокальський район Львівська область. Сержант, військовослужбовець Краматорського прикордонного загону Донецько-Луганського РУ ДПСУ. На війну пішов добровольцем, перервавши навчання у ВНЗ. Пройшов підготовку в НЦ ДПСУ ім. Момота (Оршанець). З весни 2016 проходив службу в Мукачівському прикордонному загоні. Станом на лютий 2017 обіймав посаду молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії Краматорського ПЗ[61]. Залишились батьки. | 17 березня 2018 | Ввечері в одному з бліндажів у прикордонного наряду, що здійснював прикриття та охорону КПВВ «Майорське» (дорожній коридор "Горлівка — Бахмут), здетонувала ручна осколкова граната. Сержант Дулько помер від поранень у Бахмутській центральній міській лікарні, старший прапорщик Душко А. О. дістав поранення середньої тяжкості. Встановлюються обставини трагічного випадку. Похований у м. Великі Мости[62]. |
| 3931 | | Гранкiн Сергій Миколайович (Позивний «Балу») | 16 лютого 1972, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Сержант, старшина мінометної батареї 2-го механізованого батальйону 54 ОМБр. Працював бригадиром у ТОВ «Терни-сервісмонтаж». Був мобілізований 01.04.2014 до в/ч 3036 Нацгвардії, проходив службу в Маріуполі. 23.03.2015 звільнений в запас. 28.03.2016 вступив на військову службу за контрактом у 54 бригаду, виконував завдання в районі Попасної. Залишились мати, дружина та дві доньки, 1999 і 2003 р.н. | 24 березня 2018 | Загинув близько 6:00 неподалік с. Троїцьке (Попаснянський район) на Світлодарській дузі, від вибуху гранати у бліндажі внаслідок необережного поводження з боєприпасами. Коли стався вибух, Сергій спав, ще один військовослужбовець доправлений до лікувального закладу у важкому стані. Похований на Алеї Слави Центрального кладовища Кривого Рогу[63]. |
| 3932 | | Ковнацький Сергій Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 27 серпня 1995, Ясенівка (Пулинський район) Житомирська область. Мешкав в смт Пулини. Старший солдат, військовослужбовець десантно-штурмового взводу 1-го десантно-штурмового батальйону 95 ОДШБр. Грав у футбол. 2013 закінчив Пулинський професійний ліцей, де здобув професії тракториста-машиніста сільськогоспвиробництва, слюсаря з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування, водія автотранспортних засобів. 28.04.2016 вступив на військову службу за контрактом. Останні 4 місяці перебував на передовій. У квітні 2018 закінчувався контракт, в травні збирався одружитись. Залишились мати, брат і сестра, наречена. Батько також учасник бойових дій. | 25 березня 2018 | Загинув о 9:20 від поранення у голову кулею снайпера під час бойового чергування в районі шахти «Бутівка» на південь від м. Авдіївка. Похований в смт Пулини[64]. |
| 3933 |  | Прокопчук Сергій | 20 років, Ракошино Мукачівський район Закарпатська область. Військовослужбовець (підрозділ не уточнено). Проходив службу в зоні проведення АТО. Залишилась мати. | 26 березня 2018 | Трагічно загинув у ніч з 26 на 27 березня, місце й обставини не уточнено. У Ракошинській сільраді повідомили, що за фактом смерті військовослужбовця порушено кримінальну справу[65]. |
| 3934 | | Кривич Андрій Андрійович (Позивний «Дiллi») | 24 січня 1999, 19 років, Конотоп Сумська область. Доброволець тактичної групи «Сапсан» ДУК ПС. В дитинстві вчився у музичній школі. Протягом кількох років їздив на арт-хутір "Обирок" на фестиваль, де допомагав в організації заходів безпеки. З 2016 навчався у Навчально-науковому інституті педагогіки і психології Сумського педагогічного університету, мріяв стати військовим психологом. Вступив до Конотопської філії організації «Права Молодь», з 2016 проходив вишколи з тактичної підготовки, медицини, топографії та володіння зброєю, на останньому зимовому вишколі у Черкасах був молодшим інструктором з тактики бою та партизанського руху. Наприкінці 2017 приєднався до ДУК. У січні 2018 перевівся на заочну форму навчання, щоб поїхати на передову. Під час своєї другої ротації займався аеророзвідкою. Залишились батьки, старша сестра, молодший брат та брат і сестра по батьку. | 27 березня 2018 | Загинув о 20:40 від поранення у голову кулею снайпера на спостережному посту в Бахмутському районі на Світлодарській дузі. Похований у Конотопі на Вирівському кладовищі[66]. |
| 3935 | | Шамчук Володимир Анатолійович (Позивний «Шама») | 16 липня 1970, Житомирська область. Мешкав у с. Драбове-Барятинське Драбівський район Черкаська область. Старший сержант, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 30 ОМБр. Призваний на військову службу за контрактом Радомишльським РВК 10.07.2017. Залишилась дружина. Удостоєний звання "Почесний житель Черкащини" (посмертно). | 28 березня 2018 | Загинув пізно ввечері від мінно-вибухової травми, що несумісна з життям, в Донецькій області, ймовірно, в районі м. Мар'їнка. 30 березня тіло загиблого бійця передали українській стороні. За повідомленням у соцмережі, загинув внаслідок підриву на ворожій міні. Похований в с. Драбове-Барятинське[67]. Прим. За повідомленням терористів, — підірвався на мінному полі біля с. Луганське (Мар'їнський район). |
| 3936 | | Камінський В'ячеслав Володимирович | 1997, Воскресенка (Пологівський район) Запорізька область. Солдат 54 ОМБр. Сирота — мати залишила в дитинстві, батько помер 2000 року. Виховувався у дитячому будинку. Вступив на військову службу за контрактом. Залишилися дві сестри. | 28 березня 2018 | Під час несення служби з охорони в'їзду в польовий табір 2-ї танкової роти в Донецькій області (ймовірно, Бахмутський район), покінчив життя самогубством шляхом пострілу в голову з особистого штатного зброї АКС-74. Похований у Воскресенці[68]. |
| 3937 | | Максимов Віктор Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 9 травня 1984, Раївка (Синельниківський район) Дніпропетровська область. Мешкав у м. Дніпро. Солдат, механік-водій, електрик відділення командно-штабних машин взводу управління розвідувальної роти 93-ї ОМБр. Здобув вищу освіту, працював у правоохоронних органах. На фронт пішов навесні 2014. По закінченні строку служби за мобілізацією продовжив службу у військах протиповітряної оборони. Вереснем 2017 перевівся до 93-ї бригади за піврічним контрактом, 20.03.2018 продовжив контракт. Залишилися дружина та маленька донька, батьки в с. Раївка. | 30 березня 2018 | Загинув о 12:55 під час виконання бойового завдання на Донеччині, — внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої зазнав поранень, що несумісні з життям[69]. Прим. 93 ОМБр виконує завдання у Волноваському районі, від Новотроїцького до Гранітного. |
Втрати силових структур в тилу під час війни
Васильєв Вадим Олександрович, 13.05.1991, мешкав у м. Ізюм Харківська область. Служив у морській піхоті (можливо, 10-та морська авіабригада, в/ч А1688, пожежний пожежного взводу[70]). Виріс в родині військовослужбовця. Закінчив ПТУ №24 в Ізюмі. 2010—2011 проходив строкову службу у в/ч А2467. Учасник АТО, виконував завдання в районі м. Маріуполь. Місце й обставини смерті не уточнені, похований 4 січня 2018 в Ізюмі. Залишились батьки, брат[71].
Семченко Василь Дмитрович (позивний «Горець»), 50 років, Метанівка Теплицький район Вінницька область. Сержант, командир взводу 9 ОМПБ «Вінниця». Учасник АТО. Виріс у багатодітній родині. Строкову службу проходив у Владивостоці (1988—1989), від штабу Тихоокеанського флоту був у відрядженні у В'єтнамі, повернувшись отримав подяку «За дальній похід». Багато років віддав військовій службі, мав досвід розмінування територій за кордоном. В листопаді 2015 пішов добровольцем на фронт, командував ВОП. Після повернення на ротацію із зони АТО їхав із Кодими (Одеська область) до дому (за повідомленням Теплицької РДА, повертався після звільнення в запас), разом зі своїм фронтовим собакою Абрамом, тому взяв таксі. Тіло чоловіка було знайдене 7 лютого 2018 року у річці в с. Маньківка (Бершадський район), слідів насильницької смерті не виявлено, собака сидів поруч. Судово-медичною експертизою встановлено, що помер від утоплення. Похований у Метанівці. Залишились батьки, дві сестри, брат та доросла донька[72].
Кучеренко Андрій Валентинович, 05.04.1964, 53 роки, Новогригорівка (Вознесенський район) Миколаївська область. Військовослужбовець 40 ОАБр, учасник АТО, волонтер. З березня 2014 разом із дружиною активно займався волонтерською діяльністю на Вознесенщині, на власному автомобілі доставляв допомогу військовим у зону АТО і на полігон «Широкий лан». З серпня 2014 по вересень 2015 брав участь в АТО, служив у в/ч В0892, після демобілізації продовжив волонтерську діяльність. З липня 2016 проходив службу за контрактом в 40-ій бригаді. Загинув 12 лютого 2018 року в автокатастрофі[73].
Пилип'юк Олександр Васильович, 31.08.1974, Биківці Шумський район Тернопільська область. Військовослужбовець ЗСУ, учасник АТО. Був мобілізований у квітні 2015. Після повернення з фронту працював у місцевій школі. Потім уклав контракт і повернувся в зону АТО. Помер у місці постійної дислокації військової частини в Мукачеві через зупинку серця. Похований 16 лютого 2018 у Биківцях. Залишились батьки[74].
Сенченко Едуард Валерійович (позивний «Сєня»), 28.02.1989, Красне (Скадовський район) Херсонська область. Головний сержант 1-го десантно-штурмового взводу 7-ї ДШР 79 ОДШБр. Служив з 2014 року, учасник АТО. Вбитий 17 лютого 2018 близько 17:00 в смт Розівка Запорізької області. За повідомленнями ЗМІ, військовослужбовець під час відпустки приїхав у гості до Розівки. Втрутився у сварку сусідів, власник будинку (раніше судимий) накинувся на нього з ножем та наніс чисельних ножових поранень, а потім зарізав і свою жінку. Вбивцю затримано. Похований у с. Красному. Залишились батьки, в яких Едуард був єдиним сином[75].
Стецій Сергій Петрович, 18.11.1971, Суми. Сержант, військовослужбовець 11 ОМПБ «Київська Русь», учасник АТО, служив за контрактом. 1994 закінчив Сумський державний університет (хімічне машинобудування). Життя військовика обірвалось 20 лютого 2018 року у м. Подільськ Одеської області. Поховання в Сумах[76].
Цап Михайло Миколайович, 1990 р.н., Нижнє (Турківський район) Львівська область. Прапорщик, розвідник-оператор відділення розвідки прикордонної комендатури швидкого реагування «Шквал» ДПСУ. Військовослужбовець військової служби за контрактом, багато років служив у ДПСУ. Учасник АТО. Загинув 22 лютого 2018 року близько 12:40, на полігоні Кінологічного навчального центру ДПСУ поблизу м. Великі Мости (Львівська область), під час виконання планових навчальних стрільб з РПГ-7. За повідомленням військової прокуратури, трагедія сталась через порушення правил безпеки, — керівник стрільб, з метою максимального наближення навчання до бойових умов, допустив перебування шістьох осіб у бліндажі на лінії вогню поряд із ціллю (макетом БТР), і сам перебував разом із ними. Під час стрільби відбулось пряме влучення у бліндаж, військовослужбовець загинув від осколкового поранення у голову внаслідок детонування боєприпасу РПГ-7В, інші не постраждали. Керівник стрільб полковник ДПСУ Сергій Дупляк, — учасник АТО, кавалер ордену Богдана Хмельницького ІІІ ст., заступник начальника КНЦ — комендант ПКШР, затриманий (ч. 4 ст. 426-1 ККУ). Поховання 25 лютого. Залишились дружина та донька[77].
Кириченко Богдан Сергійович, 1991 р.н., Прилуки Чернігівська область. Старший солдат, радіотелеграфіст відділення зв'язку та інформатизації Ічнянського районного військкомату Чернігівського ОВК. В ЗСУ з 2013, учасник АТО. Пройшов підготовку в 179-му навчально-тренувальному центрі військ зв'язку, служив за контрактом. Загинув у ДТП 22 лютого 2018 року під час повернення додому з нічного чергування, — близько 10:00 на 79 км дороги Прилуки—Ічня, біля села Ярова Білещина, перебуваючи за кермом автомобіля Renault Megane, не впорався із керуванням, злетів з дороги та врізався у дерево. За однією з версій знепритомнів під час керування. Від отриманих травм загинув на місці аварії. Нагороджений відзнакою Президента України[78].
Буртак Володимир Миколайович, 25 березня 1967, 50 років, Сущин Теребовлянський район Тернопільська область. Старший сержант, командир гармати 44 ОАБр, учасник АТО. Служив за контрактом з травня 2016. Восени 2017 почались проблеми з тиском, лікувався у Львівському шпиталі, потім виїхав у зону АТО. 20.02.2018 потрапив у Сєвєродонецький шпиталь, коли стало гірше, — евакуювали до Харкова, де він 14 днів лікувався від гіпертонії. Після операції був у важкому стані, помер від крововиливу в мозок 5 березня 2018 року у Харківському військовому шпиталі. Похований в Сущині. Залишились батьки, дружина та 14-річний син[79].
Савченко Віталій Васильович, 5 грудня 1982, Богданівка (Знам'янський район) Кіровоградська область. Старшина, начальник служби квартирно–експлуатаційної служби тилу 3-го ОПСпП, учасник АТО. 2001 закінчив Кіровоградський технікум статистики за фахом бухгалтера. Служив у полку за контрактом з 2003 року, здійснив 29 стрибків в парашутом. Пішов з життя 5 березня 2018. Залишилася дружина і 10-річний син. Похований у Богданівці[80].
Кисіль Володимир Іванович, 17.03.1977, Мелітополь Запорізька область. Військовослужбовець 28 ОМБр. В ЗС України — з 2014, воював в районі Мар'їнки, Красногорівки. Отримав два поранення і контузію, останнє — 31.12.2017. Серце воїна зупинилось о 5-ій ранку 8 березня 2018 року. Поховання 10 березня в Мелітополі[81].
Вяльцев Віталій, 12 січня 1976, Погорілівка (Заставнівський район) Чернівецька область. Військовослужбовець 10 ОГШБр. Призивався із Кіцманя. Учасник АТО, виконував завдання в районі м. Попасна. Після відпустки повертався з дому на ротацію. 10 березня 2018 був знайдений мертвим на залізничному вокзалі у Києві, з ознаками побиття. Розлучений, залишились сестра та двоє дітей[82].
Хованець Ігор Володимирович, 1996, Ярмолинці Хмельницька область. Військовослужбовець 92 ОМБр. Після закінчення школи вступив до Інституті підготовки юридичних кадрів для СБУ НЮУ ім. Ярослава Мудрого, м. Харків. По отриманні ступеня бакалавра був призваний Харківським військоматом на військову службу за контрактом. Мріяв у майбутньому стати військовим прокурором. Загинув близько 4:00 13 березня 2018 року внаслідок пожежі у військовому наметовому містечку на 235-му загальновійськовому полігоні "Широкий лан" (Миколаївська область). Пожежа виникла через порушення правил безпеки при користуванні піччю, — щоб запалити відсирівші дрова використали бензин, який спалахнув. Ігор спав далі за всіх від входу і не встиг вибігти, на нього обрушився палаючий намет, ще сім військовослужбовців дістали опіки. Похований у Ярмолинцях. Залишились батьки і старший брат[83].
Розальський Василь, 22 роки, Красне (Тиврівський район) Вінницька область. Танкіст 10 ОГШБр. Виріс у багатодітній родині, де було 5 дітей. У 7 років втратив батька. Здобув професію зварювальника у Гнівані, працював трактористом. Наприкінці 2016 вступив на військову службу за контрактом. Учасник АТО. У жовтні 2017 почались проблеми зі здоров'ям, згодом діагностували рак легенів. Переніс дві хіміотерапії, лікувався у Києві, останній час перебував удома. Помер 14 березня 2018 року. Похований в с. Красному. Залишились мати, брати та сестри[84].
Свінціцький Максим Олександрович, 1995 р.н., Полонне Хмельницька область. Учасник АТО, лейтенант, заступник начальника вузда зв'язку з озброєння польового вузла зв'язку 44 ОАБр. Єдина дитина у батьків, після закінчення на "відмінно" школи поступив у Київський ВНЗ ще до початку бойових дій. Закінчив навчання у 2017 році і через 2 місяці був направлений в зону АТО, 120 днів служив на передовій. Перед Новим роком у грудні 2018 повернувся до Тернополя на ротацію. Загинув увечері 15 березня 2018 під час прямування до місця несення служби потягом «Хмельницький — Лисичанськ», понівечене тіло військового виявили між коліями в Попільнянському районі Житомирської області. Поліція Житомирщини з'ясовує обставини нещасного випадку (деякі ЗМІ помилково писали, що знайдений мертвим у потязі, в соцмережі розповсюдили повідомлення, що військовослужбовця вбили у потязі, у поліції та в бригаді цю інформацію не підтверджують). Похований в м. Полонне. Залишились батьки[85].
Шостак Микола Григорович, Мала Загорівка Борзнянський район Чернігівська область. Учасник бойових дій, військовослужбовець 41 ОМПБ «Чернігів-2». Служив за контрактом на посаді головного сержанта. Під час виконання обов'язків військової служби потрапив до реанімаційного відділення Чернігівської обласної лікарні з діагнозом "геморагічний інсульт" (крововилив у мозок), перебував у критичному стані, помер 16 березня 2018 року. Залишилась дружина та двоє синів[86].
Мужичук Микола Андрійович (позивний «Кіт»), 25.03.1969, Львів. Мешкав у м. Хмельницький. Офіцер, командир взводу охорони 41 ОМПБ «Чернігів-2» 27 РеАБр. Закінчив Сімферопольський державний університет. Працював в «Aqua Like», захоплювався акваріумістикою, організовував виставки, конкурси та форуми. З початком війни став волонтером, зокрема допомагав батальйону «Айдар», їздив на передову у Щастя, а 2015 сам пішов на фронт, служив у розвідці. В серпні 2016 отримав звання молодшого лейтенанта. Помер 19 березня 2018 року о 6:00 в госпіталі м. Харків, де перебував на лікуванні (гострий панкреатит), за кілька днів до того переніс операцію. Похований на кладовищі мкрн Ракове м. Хмельницький. Залишилась дружина та 7-річний син, і старший син від першого шлюбу Максим Мужичук, голова правління ВО "Твори Добро"[87].
Клим'юк Мирон Ярославович, 14.06.1971, Коломия Івано-Франківська область. Солдат 1 БОП імені Кульчицького 27 бригади НГУ. Служив за контрактом. Помер увечері 22 березня 2018 року, зупинилося серце. Залишилась мати, дві доньки[88].
Кам'янський Дмитро, 42 роки, Залевки Смілянський район Черкаська область. Старшина, командир бригади БТР. Все життя присвятив військовій службі. З 24-х років служив у бригаді розмінувальників, яка обслуговувала Кіровоградську та Черкаську області. Учасник бойових дій в зоні проведення АТО. Помер, похований 24 березня 2018 року на кладовищі мкрн Загребля м. Сміла. Залишились дружина та донька[89].
Попов Віктор Євгенович, 01.03.1966, 52 роки, Хмельницький. Мешкав у м. Дрогобич Львівська область. Полковник, військовий комісар Дрогобицько-Бориславського об'єднаного районного військового комісаріату. 1987 закінчив Хмельницьке вище артилерійське командне училище. Проходив службу на офіцерських посадах у військах Прикарпатського військового округу (Оперативне командування «Захід»). 2010 очолив Дрогобицько-Бориславський військкомат. Під час війни неодноразово виїжджав у довготривалі відрядження на передову. Загинув у ДТП близько 20:30 25 березня 2018 року на відтинку дороги з Дрогобича на Трускавець по вул. Трускавецькій, — за даними поліції, 33-річний водій автомобіля BMW виїхав на смугу зустрічного руху і врізався в автомобіль Daewoo Lanos, яким керував 52-річний воєнком. Від отриманих травм останній помер на місці аварії. Після прощання в Дрогобичі похований у Хмельницькому[90].
Смірнов Андрій Валентинович, 53 роки, Костромська область РРФСР. Мешкав у м. Кременчук Полтавська область. Майор, військовослужбовець в/ч А0340 (за повідомленням на сайті Кременчуцької міської влади). Зі шкільних років мешкав у м. Глобине на Полтавщині. Після закінчення артилерійського училища та проходження служби в Чехії жив у Глобиному. На військовій службі за контрактом з 2016 року, служив начальником штабу 53 ОМБр, брав участь у бойових діях поблизу смт Зайцеве. Останнім часом перебував у місці дислокації військової частини в Башкірівці на Харківщині. Внаслідок бійки з цивільними особами потрапив до Харківського шпиталю, де помер 25 березня 2018 року. Похований на Свіштовському кладовищі Кременчука у секторі Героїв АТО. Залишилась дружина та син. На початку липня 2018 прокуратура направила до Чугуївського міського суду обвинувальний акт стосовно 33–річного місцевого мешканця за ч. 2 ст. 121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого). Слідством встановлено, що майор Смірнов, перебуваючи у звільненні, в цивільному одязі, зайшов до місцевого кафе, де до нього причепився нетверезий чоловік із пропозицією разом випити. Почувши кілька разів відмову, вирішив «провчити кривдника», вдарив майора кілька разів кулаком у голову, від чого той втратив свідомість, а по тому ще добивав непритомного ногами. Від отриманих травм потерпілий помер в лікарні наступного дня. Обвинувачуваному загрожує до 10 років позбавлення волі[91].
Померлі демобілізовані учасники АТО
Юріна (Зеленюк) Ольга Миколаївна, 03.06.1981, 36 років, Звенигородка Черкаська область. Учасник АТО, військовослужбовець БСП НГУ «Донбас». Навчалась у Тернопільському місіонерському інституті, вивчала психологію в НПУ ім. Драгоманова, проходила тренінги з психології, працювала соціальним педагогом — БФ «Асперн», БФ «Планета в руках дітей». Одна із засновників Звенігородської районної ГО «Світло родини». Учасниця Революції Гідності. Спочатку була волонтером, по тому служила в БСП «Донбас» (з весни 2015 по червень 2015) діловодом та соціальним педагогом, перебувала на базі в маріупольському аеропорті. Там познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком — Дмитром Юріним, одружилися 26 червня 2015, тоді ж було діагностовано рак на IV стадії. Померла 2 січня 2018 у шпиталі в Італії (гроші на лікування за кордоном збирали волонтери та благодійники). Залишились мати і чоловік[92].
Сипливчак Сергій Олександрович, 11.07.1985, Ковель, Волинська область. Демобілізований учасник АТО, служив у 14 ОМБр. Загинув 2 січня 2018 у ДТП, що сталася близько 19:00 в м. Ковель поблизу залізничного мосту. BMW-525 допустив зіткнення з а/м ВАЗ-2104, котрий рухався у попутному напрямку. Від удару ВАЗ відкинуло за межі проїзної частини, BMW також опинився у кюветі. За кермом BMW перебував 23-річний патрульний (у позаслужбовий час), за його словами, у ВАЗа не працювали задні габарити, тож він його не помітив. Поліцейський намагався надати допомогу постраждалим. 45-річного водія ВАЗа шпиталізували, а 33-річний пасажир загинув. Залишилось четверо дітей[93].
Балецький Олександр Миколайович (позивний "Балу"), 1973 р.н., Тарасівка (Києво-Святошинський район) Київська область. Демобілізований учасник АТО, заступник командира роти МТЗ 25 ОМПБ «Київська Русь». Пройшов бої за Дебальцеве. Покінчив життя самогубством. Похований 8 січня 2018 у Тарасівці. Залишились мати, дружина, діти[94].
Альпс Мікус (англ. Mikus Alps), 33 роки, громадянин Латвії. Мешкав на о. Гернсі, Велика Британія. Учасник АТО, протягом двох останніх років добровольцем воював на стороні України у складі 8-го окремого батальйону "Аратта" УДА. 8 січня 2018 у віддаленому районі південної частини острову Гернсі, в районі затоки Петі Бо (Petit Bot) було знайдено згорілий автомобіль з рештками людини, в поліції припускають, що загиблим може бути зниклий Мікус Альпс, — в останнє його бачили о 1-ій годині ночі 8 січня за місцем проживання. Для встановлення особи загиблого проводиться експертиза. В УДА пов'язують смерть Міка з його участю у російсько-українській війні. За словами комбата 8 ОБ "Аратта" Андрія Гергерта (друг «Червень»): "Йому погрожували росіяни, потім знайшли, вбили і спалили автомобіль". Доброволець збирався привезти з Великої Британії машину, бронежилети та термобілизну для батальйону[95].
Шевцов Станіслав Миколайович, 1975 р.н., Здолбунів Рівненська область. Демобілізований учасник АТО, водій-механік БМП. Брав участь у бойових діях з липня 2015 по жовтень 2016. Відразу після демобілізації потрапив до лікарні з онкологічним діагнозом. Помер вночі 8 січня 2018. Похований у Здолбунові[96].
Лоскутов Максим Валерійович, 37 років, Арбузинка Миколаївська область. Учасник АТО, артилерист 72 ОМБр. На фронті з 2015 (або 2014), двічі був поранений. Помер в лікарні 16 січня 2018 після тяжкої хвороби — від інфекційного ускладнення, що було спровоковано пораненням у легені. Станом на 1 січня перебував у тубдиспансері с. Сливине під Миколаєвом у важкому стані, зовсім не ходив і майже не розмовляв, схуд до 38 кг. Волонтери вважають, що ветеран помер через неналежний догляд і лікування, через недбалість лікарів. Похований в Арбузинці. Залишилась дружина та троє дітей, — старший син і дві доньки, найменша народилася на початку січня[97].
Семененко Дмитро, 37 років, Підстепне Олешківський район Херсонська область. Демобілізований учасник АТО. Помер під час роботи 17 січня 2018. Без батька залишилися дві доньки[98].
Вдовіченко Віталій, Ватутіне Черкаська область. Учасник АТО. Помер в реанімації Ватутінської міської лікарні 17 січня 2018. Похований у Ватутіному[99].
Веклюк Ярослав Миколайович, 14.08.1976, Ковалівка (Коломийський район) Івано-Франківська область. Демобілізований учасник АТО. Помер 17 січня 2018 року[100].
Купчинський Микола Євгенович, 19.08.1986, Суховоля (Бродівський район) Львівська область. Демобілізований учасник АТО. Помер 19 січня 2018 року на роботі. Похований у Суховолі[101].
Шило Євген Євгенович, Нікополь Дніпропетровська область. Демобілізований учасник АТО. Старший солдат 17 ОТБр. Помер 18 січня 2018 року. Похований у Нікополі[102].
Стащук Микола Вікторович, 41 рік, Переяслав-Хмельницький Київська область. Учасник АТО. Старший солдат, кулеметник військової частини НГУ, служив із квітня 2014 по березень 2015. Раптово помер 20 січня 2018 року. Похований на Заальтицькому кладовищі Переяслава. Залишилось п'ятеро дітей, наймолодший син народився у грудні 2017[103].
Горлаєв Олег Андрійович, 23.10.1984, мешканець м. Кам'янське (колишній Дніпроджержинськ) Дніпропетровська область. Демобілізований учасник АТО. Військовослужбовець 43 ОМПБ «Патріот». 30 грудня 2017 пішов з дому та не повернувся, 24 січня 2018 знайдений мертвим[104].
Скорик Юрій Михайлович, 23.02.1971, Дідовичі (Новоград-Волинський район) Житомирська область. Мешкав у м. Новоград-Волинський. Учасник АТО. Офіцер відділення по роботі з особовим складом 30 ОМБр. Після повернення з фронту займався спілкою учасників АТО, військовий пенсіонер. Вчився на еколога в ЖДТУ. У лютому 2017 виявили рак, проходив тривале лікування. Помер 23 січня 2018 року через зупинку серця. Похований у Новограді-Волинському[105].
Кривонос Денис Валерійович (позивний «Бегемот»), 21.06.1984, Кременчук Полтавська область. Демобілізований учасник АТО. Старший солдат, гранатометник 10 ОМПБ «Полісся» 59 ОМПБр. Працював на будівництві. Займався кікбоксингом, брав участь в обласних та всеукраїнських змаганнях, з дитинства грав у футбол. На фронт пішов добровольцем у 2014 році, виконував завдання на Луганщині, в Золотому, був поранений. Помер вдома 26 січня 2018 року через зупинку серця уві сні. Похований на Деївському кладовищі Кременчука. Залишились батьки, дружина та маленька донька[106].
Максимов Сергій Вікторович, 1960 р.н., 57 років, Львів. Демобілізований учасник АТО. 2014 року проходив службу за мобілізацією в танковому батальйоні м. Кривий Ріг (ймовірно, 17 ОТБр), учасник бойових дій. Загинув у побутових умовах через проблеми зі здоров'ям, похований 30 січня 2018 на Янівському кладовищі Львова. Залишились дві дорослі доньки[107].
Ніглей Олександр, 35 років, Сторожинецький район Чернівецька область. Мешкав у м. Чернівці. Демобілізований учасник АТО. Помер у січні 2018 року в Чернівцях. Похований 31 січня 2018 на чернівецькому міському кладовищі у Годилові. Залишилась вагітна дружина[108].
Краснопольський Леонід Ігорович, 09.02.1971, Донецьк. Волонтер АТО. Ортодоксальний єврей, випускник Макіївського інженерно-будівельного інституту (1994). З 2007 працював в індустрії моди — директором донецької філії мережі «Terra Nova», а з 2009 — головою правління швейної фабрики модного одягу, яку відкрив у співробітництві з модельєром Михайлом Вороніним, також випустив колекцію одягу своєї ТМ Menstown. З початком війни допомагав українській армії, за доносом потрапив у підвали терористів, після звільнення за обміном (за сприяння Бориса Філатова) переїхав з родиною у Дніпро, де шив військову форму для українських військових. Засновник проекту "Hunta.in.UA". Особисто відвозив волонтерську допомогу бійцям у зону АТО. Допомагав Дніпровському військовому госпіталю, брав участь в багатьох благодійних проектах. Загинув у ДТП, що трапилась в м. Дніпро на Набережній Перемоги близько 12:50 4 лютого 2018 року. Похований на Запорізькому кладовищі Дніпра. Залишилась дружина та син[109].
Штанько Анатолій Максимович, 54 роки, Львів. Учасник АТО 2014—2015 років, воював на Луганщині, зокрема, біля м. Лутугине. Архітектор, старший викладач кафедри "Архітектурне проектування" НУ «Львівська політехніка». Помер. Похований 6 лютого 2018 у Львові[110].
Стецький Анатолій Васильович, 1982 р.н., Сторожинець Чернівецька область. Демобілізований учасник АТО. Солдат прикордонних військ. У 2001—2006 навчався в Національному університеті ДПСУ. В серпні 2014 був призваний за мобілізацією, брав участь у бойових діях в на Донбасі. Останнім часом працював охоронцем в обласному центрі. Раптово помер 10 лютого 2018 року у Чернівцях. Похований на Сторожинецькому міському кладовищі біля могили матері[111].
Франчук Борис, Дніпро. Учасник АТО. На фронт пішов добровольцем, наполіг на мобілізації, бо у військкоматі відмовляли через вік. Дістав поранення під час першої ротації, після 3-х місяців лікування повернувся на передову, відмовившись проходити реабілітацію. У третю ротацію був відправлений до шпиталю через хворобу, але процес вже став незворотнім. Помер у Дніпрі, похований 12 лютого 2018[112].
Поясник Андрій Степанович, 1974 р.н., Дрогобич Львівська область. Мешкав у с. Болехівці Дрогобицького району. Демобілізований учасник АТО, старший солдат батальйону ім. генерала Кульчицького НГУ. Активний учасник Революції Гідності, 12-ї сотні Самооборони Майдану. Один із перших навесні 2014 пішов захищати Україну в зону АТО. Воював у Слов'янську, Дебальцевому, Станиці Луганській. У 2016 демобілізувався, перейшовши у резерв 1-ї черги. Брав активну участь у житті громади Дрогобиччини, писав вірші. Помер після важкої хвороби (двостороннє запалення легенів, відкрита форма туберкульозу) 13.02.2018, у відділенні реанімації обласної лікарні м. Львів. Після прощання в Болехівцях похований у Дрогобичі на цвинтарі по вул. Пилипа Орлика[113].
Трухан Олександр, 23 роки, Братолюбівка (Долинський район) Кіровоградська область. Демобілізований учасник АТО, військовослужбовець 25 ОПДБр. Навчався у ВНЗ на транспортному факультеті, служив у військовій частині ВВ МВС. Був мобілізований у 2015 році. Рік тому повернувся з фронту, працював водієм. Загинув 13 лютого 2018 року у ДТП, що сталася близько 3:40 на відрізку автодороги Кропивницький — Кривий Ріг у Долинському районі поблизу с. Братолюбівка, — перебуваючи за кермом автомобіля Skoda Octavia допустив зіткнення з напівпричепом, який рухався попереду у складі автопоїзда з вантажним автомобілем VOLVO. Внаслідок ДТП Олександр та двоє його пасажирів загинули на місці. Залишились батьки[114].
Фіщук Олександр (позивний "Лєший"), 68 років, Вороновиця Вінницький район Вінницька область. Учасник АТО, доброволець батальйонів МВС «Шахтарськ» і «Торнадо», заступник командира взводу. Націоналіст. Активний учасник Революції Гідності, Вінницької сотні Самооборони Майдану, протистоянь 18—20 лютого 2014. На початку війни пішов до військкомату, але йому відмовили через вік (майже 65). На фронті воював як доброволець, без офіційного оформлення, пройшов бої за Іловайськ. Повернувшись додому брав активну участь в громадсько-політичному житті, акціях, блокадах, протестах. Помер від інфаркту 13 лютого 2018 року. Похований у Вороновиці. Залишилось двоє дітей[115].
Луцький Ігор, 1967 р.н., 50 років, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Демобілізований учасник АТО, військовослужбовець 81 ОДШБр. Ветеран війни в Афганістані, десантник. Одним з перших пішов добровольцем на фронт, після 3 років служби повернувся до дому. Помер 14 лютого 2018 року. Похований у Кривому Розі. Залишились дружина та донька[116].
Хомченко Олександр, 59 років, Донецьк. Пастор протестантської церкви «Слово життя» (Донецьк), військовий капелан. На початку 2014 року був одним з організаторів донецького «Молитовного майдану», який попри залякування, напади і погроми протримався 158 днів. У серпні 2014 був захоплений в заручники російськими терористами, 9 днів його били, піддавали тортурам, катували на дибі, тричі виводили на розстріл. Після звільнення виїхав до Миколаєва, по тому повернувся на Донеччину. У квітні 2016 дав свідчення у Брюсселі, де перед засіданням у Міжнародному суді в Гаазі відбулося попереднє слухання справи про злочини російських військових в Україні[117]. 29.06.2016 нагороджений орденом «Народний Герой України». Останнім часом проводив богослужіння у церкві «Преображення» прифронтової Мар'їнки. Помер 14 лютого 2018 року у лікарні м. Курахове, після 6 місяців хвороби (відмовили нирки). Похований у Мар'їнці. Залишилась дружина, донька, сини[118].
Хеегер Шьорд, Нідерланди. 2015—2016 брав участь у бойових діях на сході України в складі інтернаціонального підрозділу ДУК ПС, в Мар'їнці та Авдіївці. По тому поїхав у Сирію, де воював на боці курдських загонів народної самооборони, брав участь у військовій операції «Гнів Євфрату» зі звільнення від «Ісламської держави» міста Ракка. Загинув 15 лютого 2018 поблизу сирійського міста Аль-Бахра в провінції Дайр-ез-Заур, внаслідок підриву автомобіля терористом-смертником «Ісламської держави»[119].
Мусійко Ігор Андрійович, Кременчук Полтавська область. Демобілізований учасник АТО, військовослужбовець 25 ОПДБр. Служив з 12.02.2015 до 08.04.2016. Загинув 16 лютого 2018 року, — потрапив під потяг в районі залізничної станції Крюків-на-Дніпрі, м. Кременчук. Поховання на Свіштовському міському кладовищі на Алеї Слави[120].
Хлистун Володимир Миколайович, 1970 р.н., Корюківка Чернігвська область. Учасник АТО. Помер 16 лютого 2018 року. Похований у Чернігові[121].
Карпенко Володимир, 36 років, Голубичі Ріпкинський район Чернігівська область. Демобілізований учасник АТО, повернувся до дому у 2017. Повісився у власному сараї 20 лютого 2018 року. Залишились мати і брат[122].
Пернай Ігор Олександрович (позивний «Тато»), 1967 р.н., Городенка Івано-Франківська область. Демобілізований учасник АТО, військовослужбовець батальйону «Айдар». На фронт пішов у 2014 разом із сином. Помер від хвороби 21 лютого 2018 року[123].
Романенко Василь Васильович (позивний «Дід»), 16.02.1950, 68 років, Новоекономічне Покровський район (Донецька область). Мешкав у м. Вишневе Києво-Святошинський район Київська область. Доброволець, учасник АТО (2014—2015). Снайпер 1-ї роти 1-го МБ 72 ОМБр. Під час строкової служби в радянській армії був відправлений у Чехословаччину («Празька весна»). Закінчив СПТУ №37 м. Чорнобиль, де мешкав і працював до аварії на ЧАЄС. Після аварії 1986 вивіз сім'ю у Вишневе, а сам повернувся — ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС, по тому до 2000 року працював в управлінні механізації екскаваторником. Коли лікарі заборонили працювати, вийшов на пенсію, мешкав у Вишневому. Навесні 2014 пішов до військкомату у віці 64 років, йому відмовили через вік, але згодом домігся свого — восени 2014 зарахований до 72-ї бригади. 9 місяців воював у Донецькій області, захворів на пневмонію, після 4 місяців лікування був демобілізований. Член Вишнівського осередку ГО «Воїнів-учасників АТО Києво-Святошинського району». У вересні 2016 занесений на Дошку Пошани м. Вишневого[124]. Помер 23 лютого 2018 року. Похований у м. Вишневе. Залишилась дружина, діти, онуки[125].
Іванець Ігор, 43 роки, Демидівка (Кременчуцький район) Полтавська область. Демобілізований учасник АТО, старший солдат 92 ОМБр. Був призваний за мобілізацією у травні 2015, по тому до грудня 2017 служив за контрактом. Помер у лютому 2018. Поховання 28 лютого в с. Демидівка[126].
Жарковий В'ячеслав (позивний «Птах»), 53 роки, Кременчук Полтавська область. Учасник АТО. Був головою однієї із козацьких громадських організацій. У 2015 пішов добровольцем на фронт, далі підписав контракт. Помер у лютому 2018 від хвороби. Похований 27 лютого в Куцеволівці, де мешкають його батьки[126].
Гуськов Юрій Михайлович, 31.10.1976, Піщани Стрийський район Львівська область. Демобілізований учасник АТО. Закінчив ВПУ №8 м. Стрий. Працював у стрийському Водоканалі. 2015 був мобілізований. Під час служби в зоні АТО захворів, отримав ІІІ групу інваліда. Повернувшись додому працював на попередньому місці роботи, згодом звільнився за станом здоров'я. Помер 25 лютого 2018 року. Залишилась дружина та донька[127].
Коноваленко Роман (позивний «Доцент»), 34 роки, Запоріжжя. Учасник АТО, військовослужбовець 2-го батальйону 53 ОМБр. Професійний баяніст, закінчив музичну школу, музучилище, педагогічний інститут. Мав звання капітана міліції, був учасником інструментальної групи в народному ансамблі запорізької міліції «Пернач». У 2016 підписав контракт із ЗС, воював на Луганщині, на Світлодарській дузі. На передовій також грав на баяні побратимам, організував у підрозділі ансамбль «Добрий вечір» та викладав музичне виховання у школі в Троїцькому, де дислокувалась бригада. Став героєм сюжету ТСН. Демобілізувався восени 2017 року. Загинув внаслідок ДТП в Запорізькій області 27 лютого 2018 року, помер в реанімаційному відділенні[128].
Коцюба Віталій Миколайович, 12.01.1977, Житомир. Демобілізований учасник АТО, військовослужбовець 90 ОАеМБ 81 ОАеМБр. Проходив службу з 15.02.2015 до 08.04.2016. Брав участь у боях за ДАП, Водяне, Опитне, Авдіївку. Інвалід війни. Після повернення з фронту вступив до ЖДТУ, гірничо-екологічний факультет, спеціальність «Технології захисту навколишнього середовища». Пішов з життя 27 лютого 2018 року. Похований на Смолянському військовому кладовищі Житомира. Залишилися мати та неповнолітня донька[129].
Черняков Руслан Миколайович, Шостка Сумська область. Учасник АТО, військовослужбовець 25 ОПДБр. По закінченні строку служби за контрактом повертався додому. 28 лютого 2018 року в Сумах Руслану раптово стало погано, помер у машині швидкої допомоги. Похований у Шостці[130].
Демитчик Віктор, 41 рік, Славське Сколівський район Львівська область. Демобілізований учасник АТО, військовослужбовець 80 ОДШБр. Після повернення з фронту працював на будівництві. Загинув близько 16:00 6 березня 2018 року в смт Славське, — на новобудові, перебуваючи на риштуванні, втратив рівновагу та впав з висоти близько 10 м, від отриманих травм помер на місці. Поховання 8 березня у Славському[131].
Королик Володимир Юрійович (позивний «Лакалут»), 09.03.1988, Стебник Львівська область. Учасник АТО, колишній боєць 1-го БОП НГУ імені Кульчицького. Загинув уранці 7 березня 2018 року внаслідок нещасного випадку на Стебницькому калійному заводі. Похований в Стебнику[132].
Яновський Ігор, 28 років, Дніпро. Демобілізований учасник АТО, колишній військовослужбовець 43 ОМПБ «Патріот». На фронт пішов добровольцем у 2014 році. Після повернення продовжив роботу в районній виконавчій службі, згодом відкрив з друзями невеликий бізнес. 2 березня 2018 потрапив до реанімації з важкими травмами внаслідок вибуху гранати Ф-1, — підірвався в покинутій багатоповерхівці на вулиці Мукаша Салакунова на ж/м "Тополя-1" м. Дніпро, ампутація правої верхньої кінцівки, множинні поранення черевної порожнини, голови та обличчя. Помер 9 березня 2018 в реанімаційному відділенні міської лікарні №16 м. Дніпро. Залишились батьки[133].
Богачук Ігор (позивний «Чупа-Чупс»), 1976 р.н., Уладівське Калинівський район Вінницька область. Демобілізований учасник АТО, розвідник 72 ОБМр. На фронт пішов добровольцем у 2014 році, служив поблизу м. Попасна, після демобілізації повернувся до війська вдруге. Помер вдома уві сні 11 березня 2018 року. Похований в рідному селі. Залишились брат, дружина та донька[134].
Кузнєцов Сергій (позивний «Шматко»), Тернопіль. Учасник АТО. Прапорщик, військовослужбовець 24 ОМБр. Учасник Революції Гідності. Вдома стався приступ, у важкому стані був доправлений до лікарні, де помер 12 березня 2018 року. Похований на Микулинецькому кладовищі. Залишились мати, дружина, донька[135].
Бойко Ігор Сергійович, 30.05.1962, 55 років, Рахів Закарпатська область. Демобілізований учасник АТО (4 хвиля мобілізації). Помер 13 березня 2018 від серцевого нападу. Похований у Рахові. Залишився син, також учасник АТО[136].
Гасанов Михайло Вікторович, Хотин (Радивилівський район) Рівненська область. Учасник АТО, військовослужбовець 14 ОМБр. Пішов на фронт, маючи проблеми зі здоров'ям, брав участь у боях поблизу Маріуполя влітку 2015 року та у Мар'їнці в 2015—2016 роках. Після повернення з фронту, відновити підірване здоров'я не зміг. Помер у лікарні 16 березня 2018 року. Поховання в с. Хотин[137].
Волошин Владислав Валерійович, 27.12.1988, Луганськ. Мешкав у м. Миколаїв. Учасник АТО, майор запасу, льотчик 2-го класу, пілот Су-25 299 БрТА. Навчався у Луганському військовому ліцеї, 2010 закінчив ХНУПС ім. Кожедуба. З 2014 здійснював бойові вильоти у складі сил АТО в район боїв на кордоні з РФ, учасник боїв за Іловайськ. В серпні 2014 після удару по російських десантниках під Новокатеринівкою літак Волошина був збитий, пілот катапультувався і вийшов через окуповану територію до позицій ЗСУ. Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Російська пропаганда приписувала Волошину збиття Боїнгу-777 рейсу МН17 (збитий 17.07.2014 з російського ЗРК Бук). Звільнився з армії у 2017 році. 21.07.2017 призначений на посаду заступника генерального директора з авіаційних питань КП «Миколаївський міжнародний аеропорт», з 30.12.2017 — в. о. генерального директора. Застрелився 18 березня 2018 року у власній квартирі в Миколаєві пострілом в груди з пістолету ПМ, помер у лікарні швидкої медичної допомоги. Прощання відбулося у Миколаєві, після кремації в Одесі прах передано для поховання на Луганщину. Залишились батьки, дружина та маленька дитина[138].
Півень Віталій, Васильків Київська область. Демобілізований учасник АТО, військовослужбовець 54 ОМБр. Помер вдома 21 березня 2018 року. Похований на новому кладовищі Василькова, на Алеї Героїв[139].
Ященко Віктор Вікторович (позивний «Вікто́р»), 26.01.1970, Ірпінь Київська область. Учасник АТО, сержант резерву, боєць першого складу батальйону «Донбас» НГУ. На фронт пішов добровольцем на початку війни, визволяв Попасну, воював у с. Широкине, двічі був поранений, мав інвалідність. У серпні 2014 був нагороджений медаллю "За військову службу Україні"[140]. Після повернення з фронту брав участь у соціальному проекті учасників АТО Приірпіння з проведення занять для старшокласників та студентів з основ захисту Вітчизни, — поводження зі зброєю, тактична медицина, тощо[141]. Пішов з життя через хворобу серця 23 березня 2018 року. Поховання 25 березня на центральному кладовищі Ірпеня, на Алеї Слави. Залишилась дружина[142].
Скляренко Сергій, 38 років, Київ (район Борщагівка). Учасник АТО, 53 ОМБр. На фронті зазнав контузії та множинних переломів ноги, через що кульгав. Помер від серцевого нападу 24 березня 2018 року, — ветерана виявили на сусідній вулиці поруч з будинком проживання у непритомному стані, реанімаційні заходи не допомогли. Похований у Києві. Залишилися дружина, 15-річна дочка та однорічний син[143].
Лучищак Денис Павлович, 06.03.1995, Медвежа (Дрогобицький район) Львівська область. Учасник АТО, старший стрілець. 2013 закінчив Дрогобицький коледж статистики за фахом «Бухгалтерський облік та аудит»[144]. У жовтні 2013 був призваний на строкову службу. Продовжив службу у військах протиповітряної оборони за контрактом — до травня 2017. Повернувшись з фронту, займався волонтерською діяльністю — допомагав дітям, хворим на ДЦП та синдром Дауна в громадській організації «Надія» у Дрогобичі. В березні 2018 поїхав у Польщу, щоб заробити кошти на навчання для молодшої сестри. Працював у фірми DK Partner в м. Лодзь. 26.03.2018 знайдений мертвим у лісі на території Польщі. Похований 22.04.2018 у с. Медвежа. Залишились мати та сестра[145].
Тамілін Василь, 36 років, Якимівка Запорізька область. Демобілізований учасник АТО, розвідник 93 ОМБр. Був призваний за мобілізацією у 2014, пройшов бої за Іловайськ. Помер вранці 28 березня 2018 року через зупинку серця. Похований в смт Якимівка. Залишились мати і сестра[146].
Морозов Євген, 22 роки, Нікополь Дніпропетровська область. Учасник АТО, служив у десантних військах. Помер, похований у Нікополі 30 березня 2018 року. Залишилась дружина та новонароджена донька[147].
Посилання
- Ян Осока. Загиблі герої січня 2018-го // Цензор.нет, 1 лютого 2018.
- Дмитро Лиховій. 14 загиблих воїнів січня. Фото, історії життя // Новинарня, 1 лютого 2018.
- Загиблі герої війни та їх історії: січень 2018 // «Україна молода», 2 січня 2019.
- Ян Осока. Загиблі Герої лютого 2018-го // Цензор.нет, 1 березня 2018.
- Дмитро Лиховій. Дев'ять загиблих героїв лютого: імена, історії, фото // Новинарня, 1 березня 2018.
- Ян Осока. Загиблі Герої березня 2018-го // Цензор.нет, 1 квітня 2018.
- Дмитро Лиховій. Загиблі герої березня: дев'ять облич та історій // Новинарня, 2 квітня 2018.
- Книга пам'яті полеглих за Україну
- Український меморіал
- Пантеон Героїв (Сайт Міністерства оборони України)
- Вони життя віддали за Вітчизну (Сайт Національної гвардії України)
- Вічна пам'ять героям-прикордонникам! (Сайт Державної прикордонної служби України)
- Пам'ятаємо Архівовано 3 січня 2018 у Wayback Machine. (Сайт Служби безпеки України)
- Герої не вмирають (Сайт Чернігівської ОДА)
- Герої не вмирають (Сайт Миколаївської ОДА)
- Сторінка пам'яті. Херсонщина (Сайт Херсонської ОДА)
- Пам'ятаємо загиблих героїв (Сайт Полтавської облради)
- Герої Небесної сотні та Герої АТО Архівовано 14 листопада 2016 у Wayback Machine. (Сайт Хмельницької облради)
- Пам'яті Героїв Буковини (Сайт Чернівецької ОДА)
- Книга пам'яті Сумської області
- Герої АТО (Сайт Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва імені О. М. Бойченка)
- Пам'ятаємо кожного[недоступне посилання з червня 2019] (Сайт Музей АТО. Запорізький обласний краєзнавчий музей)
- Революція гідності. Війна. Рівненщина (Сайт пам'яті загиблих, розділ АТО)
Див. також
Примітки
- У зоні АТО через підрив на вибуховому пристрої загинув український військовик — Мотузяник // 112 Україна, 02.01.2018
На Луганщині загинув уродженець Шосткинського району // UA:Суми, 03.01.2018 Архівовано 4 січня 2018 у Wayback Machine.
Перша бойова втрата ЗСУ 2018 року — Олександр Ковтун із Сумщини // Новинарня, 03.01.2018
1 січня в зоні АТО загинув житель Шосткинського району // Shostka-News, 03.01.2018(рос.)
Батьківщина проводить Героя у вічність // Шосткинська РДА, 05.01.2018
На Шосткинщині попрощались із загиблим у зоні АТО героєм // Шостка.info, 05.01.2018(рос.) - Кодимщина знову втратила свого земляка у зоні АТО // Кодимська РДА, 03.01.2018 Архівовано 4 січня 2018 у Wayback Machine.
Олександр Чегурко. Кодимський район Одеської області. Трагічно загинув 3.01.2018 у зоні проведення АТО. Вічна пам'ять!
На фронті загинув розвідник з Одеської області // Думська, 04.01.2018
Міноборони: загибель розвідника в зоні АТО - небойова втрата // Громадське радіо, 04.01.2018
У зоні АТО загинув військовослужбовець з Одещини // Одеська облрада, 05.01.2018
Жителі Кодимського району попрощалися з військовослужбовцем, який загинув в АТО напередодні свого весілля. (рос.) 06.01.2018, 12:23 - Незважаючи на світле свято Різдва Христового, біда знову прийшла в наш край // facebook Берегівська РДА, 07.01.2018
На Різдво у зоні АТО загинув військовослужбовець із Закарпаття — соцмережі // ТСН, 08.01.2018
Штаб: Загибель військового із Закарпаття у зоні АТО — небойова втрата // Громадське радіо, 08.01.2018
Хлопець в стані сильного алкогольного сп'яніння скоїв самогубство
Сьогодні на Закарпатті прощатимуться з військовим, який загинув в АТО // Мukachevo.net, 09.01.2018 - На Донеччині 8 січня 2018року загинув мій племінник Власюк Андрій
На Житомирщині поховали загадково загиблого бійця АТО, який нібито вистрілив собі у голову // ТСН, 14.01.2018 - На фронті знову загинув закарпатець. І знову не в бою. 13.01.2017, 14:38
Помер сержант 128-ї бригади. 13.01 2018, 15:37
Небойова втрата: помер сержант 128-ї бригади Омелян Богати з Перечина. 13.01.2018
Сьогодні провели в останю дорогу сусіда, друга, Героя...Богати Омеляна.. - Зведення Прес-центру штабу АТО за 10 січня 2018 року
У штабі АТО уточнили, де загинули троє бійців // УП, 11.01.2018
На Сході України загинув житель Буковини // ТРК Буковина, 10.01.2018 Архівовано 10.01.2018, у Wayback Machine.
Анадимб Володимир Борисович загинув сьогодні
Співчуття з приводу загибелі військового Володимира Анадимба // Чернівецька ОДА, 11.01.2018 Архівовано 12.01.2018, у Wayback Machine.
Глибоцька райдержадміністрація висловлює щирі співчуття Архівовано 12 січня 2018 у Wayback Machine.
Володимир Анадимб загинув біля Новолуганського // УМ, 11.01.2018
І знову гармати до бою. І знову горе завітало до родини, до побратимів, до друзів
Той самий, вічний слід // Ян Осока на Цензор.нет, 11.01.2018
Чернівці прощаються із загиблим в АТО Володимиром Анадимбом // АСС, 12.01.2018
Із загиблими у зоні АТО українським воїном Володимиром Анадимбом попрощалися у селі Тереблече // Глибока.інфо, 13.01.2018
У Чернівецькій області поховали нашого земляка, вбитого на війні на Донеччині // Новий день, 15.01.2018 - У штабі АТО уточнили, де загинули троє бійців // УП, 11.01.2018
Метал просто розірвало на шматки: у Пісках підірвалася українська БРДМ // УНІАН, 11.01.2018 - На сході загинув боєць 34-го батальйону з Кіровоградщини // Гречка, 11.01.2018
10 січня в зоні АТО унаслідок підриву БМП на фугасі загинув український воїн Віктор Сухін // Цензор.нет, 11.01.2017
В мережі з'явилися кадри з місця, де загинув боєць Віктор Сухін (відео) // Кавун, 12.01.2018 Архівовано 13 січня 2018 у Wayback Machine.
У Диміно попрощаються з Віктором Сухіним // Кіровоградська облрада, 15.01.2018[недоступне посилання з червня 2019]
На Кіровоградщині провели в останню путь Віктора Сухіна // Гречка, 15.01.2018
У Новоукраїнському районі попрощалися з бійцем, який загинув у зоні АТО // Кіровоградська правда, 15.01.2018 - Український воїн Геннадій Вегера загинув унаслідок підриву БМП на фугасі в зоні АТО 10 січня // Цензор.нет, 11.01.2017
В зоні АТО загинув 37-річний Геннадій Вегера з Хмельниччини. Без батька залишилися три дочки // ВСІМ, 11.01.2018
Геннадій Вегера «Зелений» з Хмельниччини загинув під Донецьком // УМ, 11.01.2018
Геннадій Вегера четвертий Новий рік зустрічатиме на передовій (інтерв'ю) // Gazeta.ua, 29.12.2017
Загинув наш земляк // Волочиська РДА, 11.01.2018
Безсмертя // Ян Осока на Цензор.нет, 12.01.2018
Завтра, 13 січня, на Волочищині прощатимуться із Геннадієм Вегерою, який загинув в АТО // ВСІМ, 12.01.2018
"Такого хлопчика втратили": у Хмельницькій області провели в останній путь бійця АТО // РБК-Україна, 14.01.2018 - Стали відомі подробиці про загибель українського бійця у АТО. 12.01.2018, 09:41
У Мирнограді попрощаються з загиблим військовослужбовцем ЗСУ // ТК «Орбіта», 13.01.2018
11 січня під Мар'їнкою, виконуючи бойове завдання, загинув український воїн Тимофій Пухальський // Цензор.нет, 14.01.2018
У Мирнограді попрощалися із загиблим воїном АТО // DDK.dn.ua, 16.01.2018
У Мирнограді попрощалися із загиблим бійцем ЗСУ // Орбіта, 16.01.2018(рос.)
У Мирнограді попрощалися із загиблим військовим (відео) // Орбіта, 16.01.2018 - Ви не уявляєте, яке вразливе та безпомічне людське тіло
Унікальний "Гайдамака" та універсальний "Спікер": як загиблі на Донбасі бійці здобули повагу побратимів // ТСН, 18.01.2018 - У зоні АТО загинув 30-річний боєць з Прикарпаття “Спікер” // Вікна, 17.01.2018
У зоні АТО загинув Андрій Витвицький, колишній студент нашої львівської духовної семінарії // Сайт Львівської архидієцезії РКЦ, 17.01.2018
На війні загинув молодий доброволець з Франківська Андрій Витвицький // Репортер, 17.01.2018
На Майдані Незалежності в Києві відбулося прощання із загиблим бійцем "Правого сектора" Андрієм Витвицьким, другом Спікером // Цензор.нет, 18.01.2018
З його обличчя не сходила усмішка: завтра франківці попрощаються з другом “Спікером” // Місто, 18.01.2018
Із загиблим у зоні АТО воїном ДУК "Правий сектор" Андрієм Витвицьким попрощалися в Івано-Франківську. ФОТОрепортаж. 19.01.18, 14:59 - Ще одна втрата: війна забрала життя бійця «Правого сектора» з Черкащини. 17.01.2018
Друг Гайдомака поліг за Україну
Друг Гайдамака (Михайло Дімітров), 1983-го року народження
Холодноярські історії від Михайло Дімітров (відео, квітень 2017)
Говорить Михайло Дімітров (відео, квітень 2017)
У Смілі прощатимуться із добровольцем - героєм Михайлом Димитровим, який загинув в зоні АТО
Із загиблим у зоні АТО воїном ДУК Михайлом Димитровим попрощалися в Смілі. ФОТОрепортаж. 19.01.18, 17:07
Загиблі герої січня 2018-го // Ян Осока на Цензор.нет, 01.02.2018
Найбільше він любив Холодний Яр // Голос України, 16.02.2018 - На Донбасі загинули двоє українських військових. 17.01.2018
Збилися з колії через сніг: військові розповіли подробиці смертельного підриву тягача на передовій АТО // ТСН, 18.01.2018
Тягач збився з колії. Як загинули Іванов та Беляєв з 54-ї бригади // Новинарня, 18.01.2018 - Співчуваємо // Полтавська облрада 17.01.2018, 16:09 Архівовано 18.01.2018, у Wayback Machine.
Вічна пам'ять герою! // Новосанжарська селищна рада, 17.01.2018
Сьогодні вранці під час бойового завдання підірвався на міні полтавчанин(рос.)
Прощання з нескореним вогняним воїном Сергієм Івановим // Новосанжарська селищна рада, 19.01.2018
Загиблі герої січня 2018-го // Ян Осока на Цензор.нет, 01.02.2018 - Унаслідок підриву техніки на вибуховому пристрої 17 січня загинув воїн 54-ї бригади Дмитро Бєляєв // Цензор.нет, 18.01.18, 10:57
Сьогодні прощаються із загиблим в АТО воїном // МВ, 19.01.2018(рос.)
В Ботієво простились із загиблим воїном АТО, ставши навколішки // МВ, 19.01.2018(рос.) - Зведення Прес-центру штабу АТО за 17 січня 2018 року
Бойовики посилили обстріли, під Гранітним загинув боєць — штаб АТО // УП, 18.01.2018
Українське військо втратило воїнів внаслідок обстрілів на фронті. 18.01.2018, 20:02
Біля Гранітного від кулі снайпера загинув батько п'ятьох дітей Олександр Чопенко // Новинарня, 18.01.2018
Олександр Чопенко
Завтра на Дніпропетровщині попрощаються із загиблим 17 січня українським воїном Олександром Чопенком // Цензор.нет, 20.01.2018
Маленька оповідь про велику людину // Ян Осока на Цензор.нет, 25.01.2018
Сьогодні 40 днів від трагічної загибелі командира кулеметного відділення // facebook 93-тя ОМБр, 26.02.2018 - Ковтун Павло // Брусилівська РДА, 23.01.2018 Архівовано 15 липня 2018 у Wayback Machine.
Анатолій Матіос щодо суїцидів в армії, 26.02.2018
Ковтун Павло Олександрович - Ветеран війни на Донбасі, інструктор парамедиків "Правого сектора" Вадим Гаюха, друг Гаха, помер у Карлівці. ФОТО. 20.01.18 08:32
У Херсоні попрощалися з героєм // Херсонська ОДА, 20.01.2018 - Правоохоронці встановлюють обставини стрілянини у Приморському районі Одеси
Подробиці з місця стрілянини на вул. Новосельського
Стрельбу на Новосельского устроил известный любитель России, который вызывал Гурвица на дуэль(рос.)
Стрельба на Новосельского: перед столкновением с полицией Дорошенко убил своего ранее судимого знакомого(рос.)
Число смертельних жертв перестрілки в Одесі зросло до трьох
Перестрілка в Одесі: ліквідація проросійського активіста, саморобна зброя та сепаратизм у тилу. 20.01.2018 Архівовано 22.01.2018, у Wayback Machine.
Стрельба на Новосельского: врачам удалось стабилизировать состояние тяжелораненого полицейского(рос.)
О стрелке с Новосельского: кто сделал Дорошенко убийцей(рос.)
Стрельба на Новосельского: во дворе Дорошенко – наркоточка, а первый погибший позарился на запасы металла убийцы(рос.)
В Одесі відзначили громадян, які надавали допомогу пораненим під час стрілянини на вулиці Новосельського
Вознесенськ сумує з приводу втрати свого сина // Вознесенська міська рада, 20.01.2018 Архівовано 25.01.2018, у Wayback Machine.
Поліцейські Одещини попрощалися із загиблим колегою Сергієм Пригаріним (ФОТО, ВІДЕО) // ГУ НП в Одеській області, 22.01.2018
Одеса попрощалась із застреленим дільничним офіцером поліції // 048.ua, 22 січня 2018(рос.) - Зведення Прес-центру штабу АТО станом на 18.00 22 січня 2018 року
У штабі АТО уточнили, де 22 січня загинув боєць // УП, 23.01.2018
Співчуваємо // Полтавська облрада, 23.01.2018 Архівовано 24.01.2018, у Wayback Machine.
Воїн 54 ОМБр Сергій Сергієнко загинув у зоні АТО 22 січня // Цензор.нет, 23.01.2018
У Новоаврамівці Хорольського району прощаються із загиблим в АТО бійцем // Лтава, 24.01.2018
Звичайні незвичайні люди // Ян Осока на Цензор.нет, 24.01.2018 - На Луганщині встановлюються обставини смерті нацгвардійця // ГУ НП в Луганській області, 25.01.2018
Повідомлення Апеляційного суду Луганської області, 25.01.2018
Поліція підтвердила, що в суді на Луганщині застрелився конвоїр // Укрінформ, 25.01.2018
День почався не з позитиву
"Це не самогубство". Друзі і родичі загиблого нацгвардійця розповіли про конфлікт з "дідами". 26.01.2018, 16:28
«Завтра мені хана», - сказав нацгвардієць напередодні своєї загибелі в Апеляційному суді Луганської області // Факти, 29.01.2018(рос.) - На Донбасі загинув боєць «Кримської сотні» «Правого сектора» // Крим.Реалії, 25.02.2018[недоступне посилання з червня 2019](рос.)
Важливі речі. Історія кримськотатарського бійця, який загинув в АТО та похований у Криму // Крим.Реалії, 11.02.2020
Ібадуллаєв Ленур Алімович // Книга пам'яті
Ібадуллаєв Ленур Алімович ("Шах") // Правий сектор
У Києві посмертно нагородили військового кримського татарина, який загинув на Донбасі // Крим.Реалії, 28.08.2020 - Зведення Прес-центру штабу АТО за 27 січня 2018 року
Гвардія втратила бійця батальйону імені генерала Кульчицького // НГУ, 30.01.2018
Повідомлення батальйону імені генерала Кульчицького, 27.01.2018, 21:30
Бойовий товариш поклав життя за Україну // facebook Півнечне ОТО НГУ, 28.01.2018
Загиблий від кулі снайпера на Донеччині – нацгвардієць Мирослав Сливка // Новинарня, 28.01.2018
У зоні проведення АТО від кулі снайпера загинув випускник ЖНАЕУ // Сайт ЖНАЕУ, 29.01.2018
В останню путь провели воїна – земляка // Полонська РДА, 30.01.2018
Загиблі герої січня 2018-го // Ян Осока на Цензор.нет, 01.02.2018 - Анатолій Матіос щодо суїцидів в армії, 26.02.2018
Мосьпан Валерій Валерійович - У зоні АТО загинув воїн із Херсонщини. 30.01.2018, 20:42
Непоправна втрата — в зоні АТО загинув Скупейко Артем! // Горностаївська РДА, 31.01.2018 Архівовано 31.01.2018, у Wayback Machine.
Загиблий 30 січня — морпіх Артем Скупейко з Херсонщини // Новинарня, 31.01.2018
Завтра, 1 лютого, у Горностаївському районі — День жалоби // Горностаївська РДА, 31.01.2018 Архівовано 01.02.2018, у Wayback Machine.
Бувають люди, світлі, як день, і з усмішкою, як у сонця... (фото)
Морпіх Артем Скупейко загинув у снайперській дуелі поблизу Маріуполя // УМ, 31.01.2018
Загиблі герої січня 2018-го // Ян Осока на Цензор.нет, 01.02.2018
У Горностаївці прощалися з героєм, що загинув під Маріуполем // Херсонська ОДА, 01.02.2018 - У бою під Авдіївкою загинув молодий десантник з Миколаївщини Ян Пуцулай // Новинарня, 31.01.2018
Десантник Ян Пуцулай загинув у бою під Авдіївкою // УМ, 01.02.2018
Веселинівщина втратила ще одного героя // Веселинівська РДА, 01.02.2018
Проводжали в останню путь навколішки: Миколаїв попрощався з кулеметником Яном Пуцулаєм // 5 канал, 02.02.2018
«Ми його чекали женихом, а дочекалися у труні: на Миколаївщині попрощались з Яном Пуцулаем, загиблим під Авдіївкою бійцем-десантником // Inshe.tv, 02.02.2018(рос.) - Смертю Героя загинув учасник АТО Ярослав Козак // Чернівецька облрада, 01.02.2018
Співчуття родині та близьким загиблого в зоні АТО Ярослава Козака // Сторожинецька РДА, 01.02.2018
Колишній працівник обленерго Ярослав Козак загинув під час обстрілів на Світлодарській дузі // Чернівціобленерго, 01.02.2018 Архівовано 04.02.2018, у Wayback Machine.
У зоні АТО загинув боєць із Буковини Ярослав Козак // ЗІК, 01.02.2018
В зоні АТО загинув сторожинчанин Ярослав Козак // Сторожинець.інфо, 01.02.2018
Стало відомо, як загинув буковинський військовий // АСС, 01.02.2018
Міноборони: бойових втрат за добу не було // Новинарня, 02.01.2018
Боєць Барка, який пройшов фронт з перших днів у складі БСП Донбас(рос.)
Мій пост, в якому я висловив своє негативне ставлення до самогубств у зоні АТО, викликав неабиякий резонанс // facebook комбата Власенка, 02.02.2018
Тіло Ярослава Козака, котрий загинув в зоні АТО, доставили додому // Сторожинець.інфо, 03.02.2018
На Буковині проводили в останню путь загиблого на Світлодарській дузі бійця АТО: опубліковано фото. 04.02.2018, 12:36 - Вчора, наречена загиблого на Донеччині розвідника Олександра Рибальченка із позивним «Пломба» Олена Дмитренко народила сина
- Зведення Прес-центру штабу АТО за 2 лютого 2018 року
Юрій Гарбуз висловлює співчуття рідним загиблого героя // ЛОВЦА, 02.02.2018
На Донеччині загинув 23-річний боєць Олександр Рибальченко // ТСН, 02.02.2018, 17:25
В зоні АТО на розтяжці підірвався розвідник // ТСН, 02.02.2018
Олександр Рибальченко «Пломба» загинув поблизу Маріуполя // УМ, 02.02.2018
Прощання із загиблим Олександром Рибальченком 4 лютого 2018 року. 03.02.2018, 22:40
Із великим сумом і тугою повідомляємо про непоправну втрату // facebook 93-тя ОМБр
У Луганській області попрощалися з українським бійцем Олександром Рибальченко (відео) // 112, 04.02.2018 Архівовано 6 лютого 2018 у Wayback Machine.
Сонячний воїн добра // Ян Осока на Цензор.нет, 08.02.2018 - Переїхав з Луганщини - загинув на Донеччині // Сіверщина, 10.02.2018
Знову страшна звістка прилетіла на Семенівщину // Семенівська міська рада, 10.02.2018
12 лютого — День жалоби на Семенівщині // Чернігівська ОДА, 12.02.2018
Військовослужбовця Володимира Мінчукова, який загинув на території Донецької області поховали сьогодні в с. Галаганівка // Семенівська РДА, 12.02.2018
У Семенівському районі провели в останню путь Володимира Мінчукова // Чернігівська регіональна дирекція НТКУ, 12.02.2018
«Написали «вогнепальне поранення», та я припускаю, брата убили свої», — плаче Тетяна Мінчукова // Вісник Ч, 19.02.2018 - Зведення Прес-центру штабу АТО станом на 18.00 12 лютого 2018 року
Новини АТО: під Кримським загинув український військовий // Луганська облВЦА, 13.02.2018
Неоголошена війна на сході забрала життя ще одного чернігівця // Чернігівська міська рада, 13.02.2018
Загиблий на Луганщині боєць Дмитро Сисков із 16 омпб брав участь у «блокаді Донбасу» // Новинарня, 13.02.2018
Бойовики самопроголошеної ЛНР не віддають українським військовим тіло чернігівця Дмитра Сискова
Представники ОРЛО повернули тіло загиблого українського захисника
Босоніж по битому склу // Ян Осока на Цензор.нет, 16.02.2018
Пам'яті Дмитра Сискова // Svoboda.fm, 17.02.2018
Чернігів прощається з бійцем АТО // Чeline, 17.02.2018
«Душа» батальйону і спражній патріот – Чернігів попрощався з Дмитром Сисковим (Відео) // Чeline, 17.02.2018 - Викрито факт загибелі військовослужбовців в зоні проведення антитерористичної операції з ознаками насильницької смерті // ГПУ, 15.02.2018
Велика трагедія, що сталася в родині морської піхоти, лягла болючою кривавою раною на кожного з нас // facebook 36-ї бригади, 15.02.2018
Чотирьох бійців ЗСУ поблизу Широкиного вбили колеги за службою // УП, 15.02.2018
У ГПУ підтвердили смерть чотирьох морпіхів у зоні АТО: застрелили товариші по службі // 112, 15.02.2018 Архівовано 15 лютого 2018 у Wayback Machine.
Чотирьох морських піхотинців убито в Донецькій області // ЛБ, 15.02.2018
Стала відома причина розстрілу миколаївських морпіхів під Широкиним // УНІАН, 15.02.2018
Стали відомі подробиці вбивства морських піхотинців // УП, 15.02.2018
Військова служба правопорядку у Збройних Силах Україні провела розслідування за фактом смерті військовослужбовців
Від кулі товариша по службі загинув командир десантно-штурмового взводу із Запоріжжя, 16.02.2018
Розстріл морпіхів на Донбасі: з'явилися фото та імена загиблих // Обозрєватель, 16.02.2018 - В Олександра Бурданова, який мешкав у Південному мікрорайоні Запоріжжя, лишились мати і батько // Індустріалка, 16.02.2018(рос.)
Сьогодні смт Пришиб облетіла страшна звістка — в зоні АТО загинув земляк Олександр Бурданов - Черкащина втратила ще одного Героя
В зоні проведення АТО загинув гравець команди «Скеля» м. Тальне Жовтобрюх Артем!
Cьогодні на Тальнівщину прийшла сумна звістка
На Сході загинув 20-річний черкащанин: підозрювані – товариші по службі // Вікка, 15.02.2018
Відбулося поховання Артема Жовтобрюха // Тальнівська РДА, 17.02.2018 - В АТО від рук побратимів загинув морський піхотинець родом із Полтавської області // Коло, 16.02.2018
Остання дорога Валерія Литвиненка // Лохвицька РДА, 19.02.2018 Архівовано 20 лютого 2018 у Wayback Machine. - Зведення Прес-центру штабу АТО станом на 18.00 15 лютого 2018 року
З сумом та слізьми на очах прочув тяжку звістку про смерть хороброго морпіха
Олександр Гречук – 13.04.1979 р.н., с. Степове (Дніпропетровщина)
36-ї окремої бригади морської піхоти Олександр Гречук загинув на Донбасі 15 лютого. ФОТО. 17.02.18, 11:36
Вічна пам'ять Герою // Слобожанська громада, 17.02.2018
Втомлені люди у тихих містах // Ян Осока на Цензор.нет, 19.02.2018 - В лікарні помер боєць АТО, за життя якого боролись понад півроку // 24 канал, 19.02.2018
Поранений під Мар'їнкою боєць із Хмельниччини помер у шпиталі // Є, 19.02.2018
Хмельниччина попрощалася зі смертельно пораненим під Мар'їнкою телеграфістом. 21.02.2018, 19:56
Загиблі Герої лютого 2018-го // Ян Осока на Цензор.нет, 01.03.2018 - У зоні АТО військовослужбовець вбив товариша по службі // УП, 19.02.2018
У Мар'їнці військовий застрелив товариша по службі // ЛБ, 19.02.2018
В зоні АТО боєць ЗСУ застрелив співслужбовця // Факти, 19.02.2018(рос.)
У прокуратурі розповіли подробиці вбивства військового у зоні АТО // УП, 19.02.2018
Орловський Віталій Вікторович - На Донецькому напрямку загинув 28-річний розвідник Валерій Єгоров // Новинарня, 19.02.2018
Трагічна загибель земляка у зоні АТО // Прилуцька міськрада, 20.02.2018
Чернігівщина знову втратила Героя // Чернігівська ОДА, 20.02.2018
З'явилось фото та інформація про бійця ЗСУ, який загинув на Донбасі. 21.02.2018,19:02
Прилучани провели в останню путь Героя Валерія Єгорова // Прилуцька міська рада, 21.02.2018
Яскравий спалах серед ночі // Ян Осока на Цензор.нет, 23.02.2018 - Новини АТО: на Луганщині один військовий загинув, п'ять — поранені // ЛОВЦА, 21.02.2018
Міноборони підтвердило дані про загиблу медсестру і сімох поранених // 112, 21.02.2018 Архівовано 21 лютого 2018 у Wayback Machine.
На Донбасі бойовики обстріляли медиків під час надання допомоги населенню, загинула 23-річна Сабіна // ТСН, 21.02.2018
Бойовики “ЛНР” обстріляли українських медиків. Загинула медсестра Сабіна Галицька з 10 огшбр // Новинарня, 21.02.2018
На Луганщині загинула медична сестра з Житомирської області // Житомир.info, 21.02.2018
У зоні АТО загинула 23-річна медсестра з Житомирщини Сабіна Галицька // Перший Житомирський, 21.02.2018 Архівовано 21 лютого 2018 у Wayback Machine.
Сабіна Галицька із 10-ї бригади загинула біля Кримського // УМ, 21.02.2018
Вчора вдень орки влучили з птура в БРДМ
БРДМ-2 10 огшбр, який 20 лютого був уражений ПТКР в селі Катеринівка (vk)
20 лютого у зоні АТО загинула 23-річна медсестра Галицька Сабіна, жителька с.Бастової Рудні // Ємільчинська РДА, 21.02.2018
Красуня // Ян Осока на Цензор.нет, 21.02.2018
Їй було 23...
Приспущені прапори та скорочені уроки: на Житомирщині готуються до похорону загиблої в АТО медсестри // Перший Житомирський, 23.02.2018 Архівовано 23 лютого 2018 у Wayback Machine.
У Житомирській області прощаються з медсестрою Сабіною Галицькою, яка загинула в зоні АТО // Житомир.info, 23.02.2018
Брат убитої в АТО медсестри Сабіни Галицької з Житомирської області: Ці виродки пожалкують, що ступили на нашу землю // Житомир.info, 23.02.2018
На Житомирщині попрощалися з убитою на Донбасі медсестрою // УкрІнформ, 23.02.2018
Президент нагородив орденом «За мужність» ІІІ ступеня за доблесть і героїзм сержанта Сабіну Галицьку посмертно. 07.03 2018, 17:32 - Зведення Прес-центру штабу АТО за 21 лютого 2018 року
Cамостріл! Під Авдіївкою загинув боєць з Маріуполя // 0629.com.ua, 22.02.2018(рос.)
На Авдіївському напрямку загинув воїн з Маріуполя // Avdeevka.city, 22.02.2018(рос.)
Вітя ставився до життя дуже серйозно - Це — Ілля та Юлія
- 22 лютого на Донбасі загинув український воїн Ілля Сербін // Цензор.нет, 24.02.2018
В зоні АТО під час обстрілу дістав поранення в шию Сербін Ілля(рос.)
22 лютого на Світлодарській Дузі під час гранатометного обстрілу
Герой проекту “Якби не війна”. На Світлодарській дузі загинув розвідник з Київщини Ілля Сербін // Новинарня, 24.02.2018
На Київщині прощалися з 24-річним армійцем 54-ї бригади // 5 канал, 25.02.2018 - Скончался получивший ранение коллега погибшей медсестры ВСУ // Реал, 23.02.2018
- Сторінки історії
- Анатолій Матіос щодо суїцидів в армії, 26.02.2018
- Ще один снайпер: у мережі показали фото загиблого бійця АТО // 24 канал, 26.02.2018
Важкі перші чутки про втрату друга, побратима...
Андрія з нами більше немає...
Харківщина в жалобі...
Прощання з Андрієм Бутильським 27.02.2018
"Снайпер від Бога": у Харкові прощалися з бійцем АТО, який загинув за невідомих обставин // 5 канал, 27.02.2018
«Віддав своє життя за Україну»: у Харкові похоронили воїна батальйону «Айдар» // 057.ua, 27.02.2018 - Показали фото загиблого 19-річного бійця // Gazeta.ua, 26.02.2018
Україна втратила 19-річного воїна в АТО: з'явилась інформація про обставини та фото / 24 канал, 26.02.2018
На Київщині поховали 19-річного бійця АТО, який загинув від кулі снайпера під Авдіївкою // ТСН, 27.02.2018
На Київщині провели в останню путь загиблого на Донбасі воїна Олександра Сивка. ФОТОрепортаж - 21-річний військовий з Хмельниччини підірвався на міні у зоні АТО // Є, 21.02.2018
У госпіталі помер 21-річний військовий з Хмельниччини, який підірвався на міні у зоні АТО // ВСІМ, 26.02.2018
Старосинявська районна державна адміністрація висловлює щирі співчуття, 26.02.2018
У цей нелегкий для нашої країни час... // facebook 24 ОМБр імені короля Данила, прес-служба, 26.02.2018
Через тиждень після підриву на міні загинув боєць 24 омбр із Хмельниччини Олександр Казміров // Новинарня, 27.02.2018
Прохолодна долоня смерті // Ян Осока на Цензор.нет, 28.02.2018
Ярмолинеччина знову у жалобі // Ярмолинецька РДА, 01.03.2018 Архівовано 4 березня 2018 у Wayback Machine.
Похорони 21-річного військового: Сашко Казміров пішов до армії, щоб заробити на житло // ВСІМ, 01.03.2018 - Брифінг речника Міністерства оборони України з питань АТО, 03.03.2018
Від кулі снайпера в Авдіївці загинув воїн Житомирської 95-й ОДШБр Вадим Сапеску. 04.03.2018, 12:52
Під Авдіївкою від кулі снайпера загинув боєць 95 одшбр Вадим Сапеску // Новинарня, 04.03.2018
У вівторок 6 березня на Одещині проведуть в останню путь десантника 95-ї бригади Вадима Сапеску
Перша втрата березня в АТО: 33-річного воїна застрелив снайпер // Gazeta.ua, 05.03.2018
Окнянщина провела в останню путь Сапеску Вадима Георгійовича // Окнянська РДА, 06.03.2018 Архівовано 2 квітня 2018 у Wayback Machine.
На нашій армії зараз тримається все // facebook Ян Осока, 08.03.2018 - Під Авдіївкою загинув воїн з Полтавщини // Полтавська облрада, 07.03.2018 Архівовано 09.03.2018, у Wayback Machine.
Обстріли під час перемир'я: на «промці» загинув 20-річний десантник Владислав Козченко з Полтави // Новинарня, 07.03.2018
У авдіївській промзоні загинув 20-річний десантник із Полтави // 0532.ua, 07.03.2018
Десантник 95 бригади, полтавчанин, лише 20 років… (фото)
Ось цієї золотої дитини вже немає… На фото Владислав Козченко
В зоні АТО загинув член Центра ВСП «SEAL»(рос.)
«Владку не вистачало двох сантиметрів зросту, щоб потрапити у десантні війська. Так він під час замірів схитрував, став навшпиньки» // Факти, 10.03.2018(рос.)
Він став навшпиньки, щоб здатися вищим і потрапити в десантники: у Полтаві прощалися з 20-річним Владом Козченком // Коло, 10.03.2018
Полтава попрощалася із загиблим бійцем Владиславом Козченком // Громадське. Полтава, 10.03.2018 Архівовано 11.03.2018, у Wayback Machine.
Воїн з обличчям дитини // Ян Осока на Цензор.нет, 10.03.2018 - Брифінг речника Міністерства оборони України з питань АТО, 09.03.2018
«Найулюбленіший роздовбай»: військові не стримують сліз від втрати двох бійців за день у зоні АТО // ТСН, 09.03.2018
«Душа роти». Під обстрілом на Світлодарській дузі загинув Іван Рященко з Вільногірська // Новинарня, 10.03.2018
Пам'яті «Скіфа» (відео, інтерв'ю на передовій)
Стукіт солдатського серця // Ян Осока на Цензор.нет, 14.03.2018 - Нацгвардієць Юрій Луговський загинув в зоні АТО від кулі ворожого снайпера. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 9 березня 2018.
- 20-річний боєць з Прикарпаття Іван Іванків загинув на Сході // Курс, 12.03.2018
У зоні АТО помер молодий прикарпатець // Галка, 12.03.2018
Стала відома причина загибелі 20-річного прикарпатця в АТО // Бліц-інфо, 12.03.2018
Він був непосида і сміливець: тіло 20-річного атовця з Прикарпаття везуть додому // Місто, 12.03.2015
Повідомили нам офіцерам УГВР родичі юного Героя
У районі оголошено дводенну жалобу // Богородчанська РДА, 14.03.2014 Архівовано 16 березня 2018 у Wayback Machine.
На Богородчанщині поховали 20-річного танкіста, який загинув у зоні АТО // ГК, 15.03.2018 - Сьогодні пішов з життя доброволець Карпатської Січі, боєць 1 бату 93 ОМБр Кауров Олександр // facebook Окрема добровольча чота «Карпатська Січ», 11.03.2018
На фронті загинув маріуполець // 0629.com.ua, 13.03.2018(рос.)
Друже ти був воїном ним і залишишся… Ми тебе не забудемо…
Сьогодні від кулі снайпера загинув справжній патріот України, 21-літній Олександр Венгер з Маріуполя
«Саха» — так його називали побратими по зброї - Бойове зведення за 11 березня // facebook 93-тя ОМБр, 12.03.2018
- У зоні АТО загинув військовослужбовець зі Львова Андрій Іванишин // Львівська ОДА, 12.03.2018
В зоні АТО загинув 42-річний львів'янин // 032.ua, 12.03.2018
На сході України загинув військовослужбовець зі Львова // Вголос, 12.03.2018
Львів прощається з загиблим в АТО Героєм // ЛМР, 13.03.2018
У Львові попрощалися з львів'янином Андрієм Іванишиним, який загинув в зоні АТО // 032.ua, 14.03.2018
Львівщина попрощалася із загиблим в АТО Героєм Андрієм Іванишином // ЛОДА, 14.03.2018 - Брифінг речника Міністерства оборони України з питань АТО, 12.03.2018
Під Маріуполем підірвалась військова вантажівка. Є загиблий // 0629.com.ua Сайт міста Маріуполя, 12.03.2018
На Донбасі загинув сержант Військово-морських сил України // Gazeta.ua, 12.03.2018
Олександрія втратила ще одного героя // Олександрійська міська рада, 12.03.2018
На Донбасі загинув морський піхотинець з Олександрії // Гречка, 12.03.2018
Військовослужбовець з Олександрії загинув у зоні АТО // Олександрійські новини, 12.03.2018
У зоні АТО загинув воїн з Кіровоградщини: про життя та смерть героя // Доступ, 13.03.2018
Швеця поховали на військовому кладовищі // Моя Олександрія, 14.03.2018(рос.)
Виконав завдання і не повернувся: на Кіровоградщині попрощались із загиблим у зоні АТО морпіхом // УНІАН, 14.03.2018
«І не знав, що здатен на подвиги»: Кіровоградщина попрощалася із загиблим бійцем АТО // 5 канал, 14.03.2018
Загиблі Герої березня 2018-го // Ян Осока для Цензор.нет, 01.04.2018 - В Мечникова рятують пораненого снайпером 20-річного бійця // 056.ua, 12.03.2018
В лікарні Дніпра помер поранений снайпер «Азову» Марк Гудзовський // Новинарня, 14.03.2018
Чергова втрата: боєць АЗОВу «Упрямий» загинув після кількох днів боротьби за життя в лікарні // Азов-прес, 14.03.2018
В лікарні Дніпра від отриманого поранення пішов з життя боєць Марк Гудзовський // НГУ, 15.03.2014 Архівовано 16 березня 2018 у Wayback Machine.
Прощання з побратимом Упрямим. Вічна пам'ять Герою! // Азов-прес, 16.03.2018
Мати його відмовляла, але він стояв на своєму, — у Дніпрі попрощалися з добровольцем Упрямий // Дніпроград, 16.03.2018
У Дніпрі провели в останню путь загиблого бійця // Днепр Час, 16.03.2018 Архівовано 17.03.2018, у Wayback Machine.(рос.)
«Куля пошкодила мозок»: у Дніпрі прощалися з 20-річним бійцем «Азова» // 5 канал, 16.03.2018
Загиблі Герої березня 2018-го // Ян Осока для Цензор.нет, 01.04.2018 - Декларація за 2016 рік
- На Донеччині в результаті розриву гранати загинув один прикордонник та ще один поранений // ДПСУ, 18.03.2018
В Україно-російській війні загинув ще один прикордонник, одного поранено // facebook Патріотичне братство прикордонників України, 18.03.2018
У зоні АТО загинув військовослужбовець з Сокальщини Ігор Дулько // Львівська ОДА, 20.03.2018
У Великих Мостах поховають 22-річного прикордонника, який підірвався гранатою в АТО // Zaxid.net, 20.03.2018
Львівщина на колінах зустріла прикордонника, який загинув у зоні АТО // Вголос, 21.03.2018
На Львівщині попрощались із загиблим прикордонником // ЛОДА, 22.03.2018 - Брифінг речника Міністерства оборони України // МОУ, 25.03.2018
Завтра у Кривому Розі — День жалоби // Рудана, 27.03.2018
В АТО загинув боєць з Кривого Рогу // Депо.Дніпро, 27.03.2018
В зоні АТО загинув боєць з Кривого Рогу // Кривбас.сіті, 27.03.2018(рос.)
У Кривому Розі прощаються із загиблим бійцем АТО Сергієм Гранкіним // Перший міський, 28.03.2018 - Брифінг речника Міністерства оборони України // МОУ, 26.03.2018
Глибоко сумуємо у зв'язку з трагічною загибеллю народного Героя // Пулинська РДА, 26.03.2018 Архівовано 26.03.2018, у Wayback Machine.
Вічна пам'ять герою! // Пулинська громада, 26.03.2018
На Донеччині від поранення загинув боєць з Житомирської області Сергій Ковнацький // Житомир.info, 26.03.2018
Через два місяці хотів одружитися: на Житомирщині попрощалися з бійцем АТО // Громадське радіо, 28.03.2018
У Житомирській області поховали десантника, який через місяць мав повернутися додому і готувався до весілля // Житомир.info, 28.03.2018 - Співчуття з приводу трагедії // Ракошинська сільська рада, 29.03.2018
На сході обірвалось життя 21-річного військового з Мукачівщини. 30.03.2018, 10:25 - На фронті загинув 19-річний конотоп'янин, який мав позивний «Діллі»
Доброволець Андрій Кривич загинув на Сході країни // UA:Суми, 28.03.2018 Архівовано 30 березня 2018 у Wayback Machine.
На Донбасі під час запуску безпілотника бойовики вбили 19-річного волонтера. 28.03.2018, 15:51 Архівовано 30 березня 2018 у Wayback Machine.
Пам'ятайте перед ким ми в боргу!
Больше нет с нами Андрюшки!(рос.)
"Не дитина, а воїн": яким був загиблий 19-річний доброволець "Діллі" // 24 канал, 29.03.2018
Місто опустилося на коліна: в Сумській області попрощалися з 19-річним добровольцем "Діллі" // Сьогодні, 30.03.2018
На Сумщині на прощання з 19-річним бійцем вирушила велика автоколона // ТСН, 30.03.2018
У Конотопі простились з загиблим на фронті Андрієм Кривичем // ТопКонотоп, 30.03.2018
Серце, виткане з тисячі зірок // Ян Осока на Цензор.нет, 31.03.2018 - У зоні АТО зник військовий
Зниклий на Донбасі військовий загинув
В зоні АТО загинув боєць 30-ї бригади // DKS-новини, 30.03.2018
Сьогодні вночі загинув від вражої міни наш побратим Шама
Загиблі Герої березня 2018-го // Ян Осока для Цензор.нет, 01.04.2018
Ми приїхали до нього в останню чергу...
Провели в останню путь учасника АТО Володимира Шамчука // Драбівська РДА, 02.04.2018
На Черкащині провели в останню путь бійця 30-ї ОМБр "Шаму". 02.04.2018, 20:20 - Сумна звістка: у Воскресенці ховають ще одного військовослужбовця // Сайт Воскресенської громади, 29.03.2018
Бійця із Запорізької області довели до самогубства? // Індустрілка, 25.05.2018(рос.) - Стало відоме прізвище українського військового, який загинув на Донбасі: опубліковано фото 31.03.2018, 14:27
Перша смерть великоднього перемир'я: дніпрянин Віктор Максимов загинув на Донеччині. 31.03.2018, 13:50
Загиблі Герої березня 2018-го // Ян Осока для Цензор.нет, 01.04.2018
93-тя ОМБр повідомила про непоправну втрату... - Декларація за 2016 Васильєв Вадим Олександрович
- Ізюмчани провели в останню путь свого земляка, який служив в зоні АТО
Ізюм вчора попрощався з загиблим воїном, морським піхотинцем... - Висловлюємо глибоке співчуття з приводу загибелі нашого земляка — Василя Дмитровича Семченка Архівовано 16 лютого 2018 у Wayback Machine.
На Вінниччині знайшли мертвим бійця, який не доїхав додому. Тіло охороняв поранений пес Абрам - В автомобільній аварії загинув Андрій Кучеренко
Не стало Андрія Кучеренка — Воїна АТО, Патріота та просто справжнього Чоловіка - На Шумщині похоронили молодого ветерана АТО
- На Запоріжжі поліцейські оперативно розкрили подвійне вбивство
Стало відомо про жахливе вбивство жінки і військового в Запоріжжі
Загинув військовослужбовець з Херсонщини(рос.)
Під Запоріжжям жорстоко вбили сержанта з Херсонщини
На Скадовщині провели в останню путь воїна АТО - У понеділок Суми прощатимуться з учасником АТО
- У Львівській області під час навчальних стрільб загинув прикордонник
На Львівщині під час навчань загинув військовослужбовець
Як насправді загинув прикордонник на Львівщині
Військова прокуратура розслідує обставини загибелі військовослужбовця під час навчальних стрільб на полігоні
Через загибель прикордонника на полігоні у Великих Мостах затриманий керівник стрільб
Прикордонник на Львівщині загинув внаслідок обстрілу бліндажу
Прокуратура розслідує справу військового, який загинув під час навчань на Львівщині
На полігоні загинув військовий із Турківського району
На Турківщині поховали прикордонника, який загинув на полігоні Архівовано 2018-03-13 у Wayback Machine.
Щодо загибелі прикордонника на полігоні у Великих Мостах! - Під Черніговом сталася страшна ДТП із військовослужбовцем
Небойова втрата: у ДТП на Чернігівщині загинув військовослужбовець
22.02.2018 року під Прилуками в ДТП загинув Кириченко Богдан Сергійович - У харківському шпиталі помер військовий-контрактник з Теребовлянщини
У Харкові в госпіталі помер військовий з Тернопільщини, якого поранили в АТО
У Тернополі попрощалися з бійцем, який помер після операції у Харківському шпиталі - 5 березня 2018 року пішов із життя наш побратим, Савченко Віталій Васильович // 3-й Окремий Полк Спеціального Призначення, 6 березня 2018
- Сьогодні обірвалось життя захисника України з Мелітополя(рос.)
- Волонтери повідомили про загибель буковинця у зоні АТО // МБ, 11.03.2018
Загиблого знайшли мертвим на вокзалі: у військкоматі повідомили деталі смерті бійця з Буковини // БукІнфо, 12.03.2018 - На полігоні Широкий Лан внаслідок пожежі загинув військовий
У пожежі на полігоні «Широкий лан» загинув 21-річний Ігор із Ярмолинець
21-річного воїна ЗСУ Ігоря Хованця, що загинув у пожежі на Широкому лані, поховають 16 березня Архівовано 16 березня 2018 у Wayback Machine.
“Прости мене, сину”: на Хмельниччині попрощалися з 21-річним військовим Ігорем Хованцем - 22-річний танкіст із Тиврівщини помер від раку. Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
- По дорозі в АТО загинув 22-річний Максим з Полонного
У Полонному ще одна дитина загинула у страшному пеклі війни
Житомирська поліція та армійці розслідують смерть військового з Хмельниччини
Сьогодні понівечене тіло єдиного сина у батьків Максима Свінціцького привезли до будинку...
Поліція Житомирської області відкрила провадження за фактом смерті у потязі військового-контрактника
У Полонному попрощались із лейтенантом, який помер у потязі по дорозі в зону АТО - У лікарні Чернігова раптово помер військовослужбовець. Архів оригіналу за 20 березня 2018. Процитовано 19 березня 2018.
- Помер учасник АТО Микола Мужичук з Хмельницького
У госпіталі помер 48-річний військовий Микола Мужичук із Хмельницького
Бог сьогодні забрав Миколу
Непоправна втрата: загинув боєць 10-ї коломийської гірсько-штурмової бригади[недоступне посилання]
Хмельницький волонтер Микола Мужичук виявився талановитим аферистом з судимістю
"Я не сказав тобі головного": син загиблого АТОвця розчулив українців зверненням до батька
“Віддав борг країні з відсотками”: у Хмельницькому попрощалися з 48-річним атовцем Миколою Мужичуком
Із бійцем АТО Миколою Мужичуком попрощалися у Хмельницькому
«Він був завжди на позитиві»: хмельничани провели в останню путь бійця Миколу Мужичука - Доброволець із батальйону імені генерала Кульчицького Мирон Клим'юк помер на Донбасі
Завтра у Коломиї попрощаються з 46-річним військовослужбовцем Мироном Клим'юком - Смілянщина втратила ще одного захисника
- Віктор Попов: «Чим більше нас, тим швидше переможемо!», 13.08.2014
Правоохоронці зі Стебника мешкають на Марсі — Віктор Попов, 28.07.2014
Загинув військовий комісар Дрогобиччини Віктор Попов Архівовано 26 березня 2018 у Wayback Machine.
На Львівщині внаслідок автозіткнення загинув чоловік
Співчуття родичам та близьким з приводу трагічної загибелі військового комісара
У страшній ДТП “BMW” та “Ланоса” загинув військовий комісар
Дрогобиччина попрощалася з військовим комісаром, офіцером Збройних сил України Віктором Поповим - Помер кременчуцький військовий АТО, майор Андрій Смирнов
У Харківській області помер військовослужбовець з Полтавщини
У зоні АТО загинув житель Кременчука Андрій Смірнов
Майор із Кременчука загинув у п’яній сутичці в Харківській області
Помер боєць з Кременчука Андрій Смірнов
29 березня Кременчук прощатиметься з учасником АТО Смирновим Андрієм Валентиновичем[недоступне посилання]
У Кременчуці попрощалися з бійцем АТО Андрієм Смірновим
Прокуратура затвердила обвинувачення чоловіку, що забив до смерті військового через відмову випити - Герої АТО: Ольга Зеленюк
Рак четвертої стадії: дівчині-бійцю АТО потрібна термінова допомога(рос.)
"З ним я пройду долину смертної тіні": вражаюча історія кохання і боротьби за життя
Дорогі друзі, мені важко писати...
Йшла зі страшними муками: померла тяжкохвора дівчина-боєць АТО - Подробиці смертельної ДТП за участю патрульного в Ковелі
Сьогодні помер чудовий хлопець, Сипливчак Сергій - Помер ветеран АТО з позивним "Балу". 07.01.2018, 19:13
вижив у таких пі***резах, що уявити страшно, а пішов тихо, в "мирному" місті
Олександр Балецький в сюжеті 5 каналу, 05.04.2015
Волонтери для батальйону «Київська Русь» зробили броньовик «Малюк», 28.04.2015 - Уранці в понеділок, 8 січня, поліція отримала повідомлення...(англ.)
У Британії в авто спалили іноземця, який воював в українській армії
Добровольця АТО знайшли мертвим у згорілому автомобілі в Британії. 13.01.2018, 20:30
У Великій Британії вбили добровольця АТО, який віз бронежилети на Донбас. 13.01.2018, 20:50
"Живцем спалили". На британському острові знайдений мертвим волонтер УДА Мік Альпс - У Здолбунові помер учасник АТО, що повернувся з війни з онкологією
Вічна пам’ять герою! Архівовано 15 січня 2018 у Wayback Machine.
В Здолбунові провели в останню путь ветерана АТО - Вчора від ускладнення важкої хвороби ветеран АТО артилерист 72й бригади Максим Лоскутов помер
Воїн АТО, Максим Лоскутов помер 16 січня 2018 року в місті Миколаєві після тяжкої хвороби...
Остання дорога додому на Арбузинщину...
На Миколаївщині попрощались з померлим від тяжкої хвороби воїном АТО(рос.)
Пройшов всі гарячі точки Донбасу, але помер від тяжкої хвороби Архівовано 19 січня 2018 у Wayback Machine.(рос.) - Дві трагедії за одну добу сталися в родинах учасників АТО з Олешшя. Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 19 січня 2018.
- Світла пам'ять: відійшов у вічність ще один боєць АТО з Черкащини. 18.01.18, 10:25
- На Прикарпатті помер демобілізований учасник АТО
- Ну, ось, - ще один "пішов".
- Перестало битися серце ще одного героя. Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 26 січня 2018.
- На Київщині попрощалися з учасником АТО Миколою Стащуком. Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 6 лютого 2018.
- Горлаєв Олег Андрійович. Благословенна пам'ять
- Учаснику АТО з Новограда-Волинського Юрію Скорику потрібна допомога: у бійця виявили пухлину
У Новограді-Волинському поховають військового 30-ї бригади Юрія Скорика, який помер після важкої хвороби - Завтра Кременчук прощається з бійцем АТО Денисом Кривоносом
«Синочку, сонечко, навіщо ти нас покинув»: у Кременчуці попрощалися з бійцем АТО Денисом Кривоносом - Бійця АТО Сергія Максимова поховають завтра на Янівському кладовищі
- У Чернівцях помер учасник АТО
- У Дніпрі в ДТП загинув відомий волонтер
У Дніпрі під час моторошної ДТП загинув відомий дизайнер та волонтер
В ДТП на Набережній Перемоги в Дніпрі загинув Леонід Краснопольський(рос.)
Смерть Леоніда Краснопольського: що в Дніпрі говорять про трагедію(рос.)
У Дніпрі попрощалися з волонтером Краснопольским
У Дніпрі попрощались з волонтером Краснопольським, який загинув у ДТП
У Дніпрі попрощалися з відомим волонтером, який напередодні загинув у ДТП - Із сумом повідомляю, що на 54-у році народження відійшов у вічність наш колега
- Помер учасник бойових дій в зоні АТО Анатолій Васильович Стецький
- Дніпро попрощався з бійцем АТО(рос.)
- Життя АТОвця Поясника під загрозою
Побратим пішов у вічність
Помер Андрій Поясник Архівовано 14 лютого 2018 у Wayback Machine.
Сьогодні відбудеться похорон учасника АТО Андрія Поясника - На Кіровоградщині поліцейські розслідують ДТП з постраждалими
Водій був десантником: подробиці кривавої аварії під Кропивницьким - На Вінниччині поховали найстаршого бійця АТО — 68-річного Олександра Фіщука Архівовано 24 лютого 2018 у Wayback Machine.
Вороновичанин, який надихав до боротьби за українську Україну!
Олександр Фіщук — сторінка у ФБ - Сьогоднішнє свято затьмарила звістка про смерть нашого Друга, Бійця, Десантника і Патріота
Дуже печальна звістка сьогодні зранку - Александр Хомченко: "Когда вывели на расстрел к яме, заполненной убитыми, перед глазами пролетела вся жизнь"(рос.)
- Помер пастор-протестант Олександр Хомченко, якого катували на території «ДНР»
Помер Олександр Хомченко – пастор-організатор молитовного Майдану у Донецьку
Звільнений з полону "ДНР" пастор Хомченко помер
Подробиці смерті пастора Олександра Хомченка, якого катували в т.з. ДНР Архівовано 26 лютого 2018 у Wayback Machine. - Від «Правого Сектора» до вільних курдів: що відомо про загиблого в Сирії нідерландця
- У Кременчуці прощатимуться з загиблим учасником АТО
Сьогодні у Кременчуці поховають учасника АТО Ігоря Мусійка - Скорботний список Чернігівщини, четвертий рік війни
- Повісився воїн АТО(рос.)
- Передчасно помер демобілізований боєць АТО з Франківщини
Вчора помер демобілізований учасник АТО 51-літній Ігор Пернай - До останнього подиху за Україну!
У Вишневому відкрили оновлену Дошку Пошани - Молодий розвідник і снайпер "Дід": з'явилися фото двох бійців АТО, загиблих на Донбасі
“Дед” снайпер... Василий Васильевич..(рос.)
Дід Василь Васильович - снайпер, який і молодим дасть фору, - волонтер
Сьогодні попрощалися з Васильовичем або як називали його хлопці«Дід» - З двома бійцями АТО прощаються кременчужани
- Відійшов у вічність на 42 році життя Гуськов Юрій Михайлович воїн АТО
- Завдяки пісням, які піднімають дух бійцям, український військовий став зіркою соцмереж
На передовій талановитий боєць із баяном заспівав про Путіна та аватарів
Пройшов війну з музикою: на Запоріжжі у ДТП загинув АТОвець з позивним "Доцент"
Загинув знаменитий фронтовий баяніст Роман Коноваленко “Доцент”
Вцілілий на Світлодарській дузі запорізький музикант не вижив після аварії(рос.) - Вічна слава Герою!
Сумуємо з приводу передчасної смерті студента-магістранта Коцюби Віталія Миколайовича
Знайомі про померлого у Житомирі «кіборга» Віталія Коцюбу: Світлий, відкритий та завжди посміхався - Сьогодні прощаються із АТОвцем, який помер у “швидкій”
- На новобудові у Славському загинув чоловік
Трагічно загинув наш побратим Віктор Демидчик
На новобудові у Славському загинув 41-річний чоловік - На Львівщині внаслідок нещасного випадку загинув учасник АТО
- Демобілізований АТОвець підірвався на гранаті в закинутій будівлі у Дніпрі
У Дніпрі в лікарні помер учасник АТО, постраждалий від вибуху гранати. 09.03.2018, 13:57
Доброволець Ігор Яновський помер у лікарні Дніпра - На Вінниччині помер атовець-розвідник. Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 17 березня 2018.
- У Тернополі помер ветеран АТО Сергій Кузнєцов
- Маєм сумну звістку, 13 березня, в результаті серцевого приступу, помер учасник АТО
- У лікарні помер військовий, який обороняв Маріуполь
- Поліція розслідує самогубство в. о. директора комунального підприємства
У Миколаєві застрелився колишній АТОшник - керівник місцевого аеропорту - Сьогодні помер вдома наш Васильківський ветеран Півень Віталій
- Указ Президента України №651/2014
- В Ірпені розвивають військові навички
- У неділю Ірпінь прощатиметься з АТОвцем-ірпінчанином Віктором Ященко
З великим сумом повідомляємо, що з життя пішов Ященко Віктор Вікторович
Вчера ушел наш ВиктОр(рос.)
У Ірпені помер Воїн з бату "Донбас" Віктор Ященко - У Києві знайшли мертвим атовця, якому Порошенко вручав квартиру
Перед смертю обікрали: у Києві ховають атовця, який отримав квартиру від Порошенка - Резюме. 08.07.2017
- У Польщі в лісі знайшли мертвим 23-річного атовця, який поїхав на заробітки. 22.04.2018, 20:11
За трагічних обставин у Польщі загинув Лучищак Денис
У Медвежі попрощалися з учасником АТО Денисом Лучищаком Архівовано 4 травня 2018 у Wayback Machine. - На Запоріжжі проведуть в останню путь ветерана 93-ї бригади
- У Нікополі пішов з життя 22-річний учасник АТО. Архів оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 30 березня 2018.