Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (січень — березень 2017)
У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні з січня по березень 2017 року.
Список загиблих з 1 січня до 31 березня 2017 року
| № | Світлина Емблема | Прізвище, ім'я, по-батькові |
Про особу | Дата смерті | Обставини смерті |
|---|---|---|---|---|---|
Січень | |||||
| 3524 |  |  Куликов Веніамін Сергійович(Позивний «Санітар») .svg.png.webp){kind=small} | 26 березня 1982, Херсон. Старший солдат, санінструктор 21-го окремого мотопіхотного батальйону «Сармат» 56 ОМПБр. До війни займався монтажем газового обладнання. На фронт пішов у першу хвилю мобілізації на початку 2014 року, проходив службу в 92 ОМБр на Луганщині, тричі був поранений, в подальшому підписав контракт з 21 ОМПБ. Під час війни, у червні 2015, одружився, на що йому дали три дні відпустки[1]. Залишилися мати, дружина та двоє малолітніх дітей, пасинок і 2-річна донька. | 2 січня 2017 | Загинув у ніч на 2 січня в зоні проведення АТО (місце та обставини не уточнені). Похований в Херсоні[2] За повідомленнями ГУ НП в Донецькій області та Міноборони, у ніч на 2 січня близько 24:00 біля продуктового магазину у парку смт Донське Волноваського району виник конфлікт між групою військовослужбовців та цивільних осіб. Внаслідок пострілів з вогнепальної зброї загинув 34-річний військовослужбовець ЗСУ, мешканець Херсону, ще двоє жителів Волноваського району 30 та 22 років були госпіталізовані. Після встановлення всіх учасників і свідків було затримано за підозрою військовослужбовця тієї ж військової частини. Відкрите кримінальне провадження за ч.1 ст.115 «Умисне вбивство»[3]. |
| 3525 |  | Петріщев Сергій Миколайович (Позивний «Бобер Сірко») | 11 квітня 1971, Суми. Мешкав у м. Лозова Харківська область. Солдат 92-ї окремої механізованої бригади. З 1990 року працював у Лозівському відділі міліції, в кримінальному розшуку. На фронт пішов добровольцем у липні 2014 року, служив водієм у саперів в місті Щастя[4]. Через рік продовжив службу за контрактом. Залишилися мати, сестра та неповнолітній син. | 2 січня 2017 | Загинув на РОП поблизу міста Мар'їнка (Донецька область). Похований на Центральному кладовищі м. Лозова[5]. Внаслідок порушення правил поводження зі зброєю в одній з військових частин, яка виконує бойові завдання в районі міста Мар'їнка, загинули двоє військовослужбовців (45 і 39 років), та ще двоє зазнали поранень. Повідомлення до Мар'їнського відділення поліції надійшло о 20:40 з лікарні міста Курахове Мар'їнського району Донецької області. За інформацією одеського видання «Таймер» без вказання джерел, військовослужбовець 92-ї бригади на ВОП у Мар'їнці розстріляв з автомату товаришів по службі під час конфлікту[6]. |
| 3526 | | Пономаренко Сергій Олександрович (Позивний «Маршал») | 20 травня 1977, Роги Маньківський район Черкаська область. Старший солдат, навідник 92-ї окремої механізованої бригади. Залишилися мати, дружина та четверо дітей, — три доньки і син. | 2 січня 2017 | Загинув на РОП поблизу міста Мар'їнка (Донецька область). Похований в с. Роги[7]. Внаслідок порушення правил поводження зі зброєю в одній з військових частин, що виконує бойові завдання в районі міста Мар'їнка, загинули двоє військовослужбовців (45 і 39 років), та ще двоє (19 і 26 років) зазнали поранень. Повідомлення до Мар'їнського відділення поліції надійшло о 20:40 з лікарні міста Курахове Мар'їнського району Донецької області. За інформацією одеського видання «Таймер» без вказання джерел, військовослужбовець 92-ї бригади на ВОП у Мар'їнці розстріляв з автомату товаришів по службі під час конфлікту[6]. |
| 3527 |  | | 34 роки. Військовослужбовець (підрозділ не уточнено). На війну пішов добровольцем. | 3 січня 2017 | Напередодні потрапив до Дніпропетровської лікарні ім. Мечникова у стані коми з вкрай важкими мінно-вибуховими пораненнями. Внаслідок вибуху бійцю відірвало руку, багато уламків було в голові, животі, ногах. Не дожив до операції, помер 3 січня близько 11:00[8]. |
| 3528 |  | Войтов Микола Сергійович (Позивний «Ребе») | 17 червня 1979, Київ. Офіцер поліції, військовослужбовець 1-ї роти Полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ». Український єврей, в дитинстві відвідував хедер і в подальшому дотримувався єврейських традицій. Закінчив музичну школу за класом скрипки. Мав оперний голос, взагалі був дуже різносторонньою та обдарованою людиною. Захоплювався рибальством. Після закінчення Національної академії внутрішніх справ України працював у Старокиївському районному управлінні юстиції, в Антимонопольному комітеті і юристом КМДА. Учасник Революції Гідності. 13 червня 2014 року добровольцем пішов у батальйон МВС «Київ-1». Ніс службу у Слов'янську, в зоні АТО понад два роки. Залишились дружина та четверо дітей, доросла донька, син і ще дві доньки (молодшій донечці 4 місяці). 2016 року Микола став дідусем[9]. | 3 січня 2017 | Помер у розташуванні підрозділу в Краматорську (Донецька область), зупинилося серце. Похований на Байковому кладовищі Києва[10]. |
| 3529 |  | Чистов Віталій Валерійович | 31 січня 1978, Марганець Дніпропетровська область. Солдат, старший навідник 17-ї ОТБр. | 4 січня 2017 | Помер під час несення служби в зоні АТО, у с. Тарасівка (Волноваський район). Похований в Марганці[11]. |
| 3530 |  | Сонько Сергій Миколайович.svg.png.webp){kind=small} Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 16 грудня 1993, Станіслав (Білозерський район) Херсонська область. Молодший сержант, командир 3-го відділення взводу морської піхоти 1-ї роти 501 ОБМП 36 ОБрМП. Студент ЧНУ ім. Петра Могили (юрфак, заочна форма). Вступив на військову службу за контрактом у 2015. Залишилися батьки. | 8 січня 2017 | Загинув від мінно-вибухових травм, підірвавшись на міні за 3 км від окупованого с. Верхньошироківське (колишнє с. Октябр, Новоазовський район). Тіла трьох загиблих морпіхів знайшли терористи у 500 м від своїх передових позицій. Передача тіл відбулась 13 січня в Донецьку. Похований в с. Станіслав[12]. |
| 3531 | | Охріменко Микола Іванович (Позивний «Дєд») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 9 липня 1963, 53 роки, Яструбине Сумський район Сумська область. Мешкав у Донецьку. Молодший сержант, командир відділення 1-ї роти 501 ОБМП 36 ОБрМП. Якийсь час працював у «Куларзолото» (Якутія). З початком АТО в 2014 виїхав з Донецька на Сумщину. З 2015 — доброволець БПСМОП «Артемівськ», пройшов бої за Дебальцеве. 2016 підписав контракт із ЗСУ. Залишилися мати, дружина (залишилася на Донеччині) та донька. | 8 січня 2017 | Загинув від мінно-вибухових травм, підірвавшись на міні за 3 км від окупованого с. Верхньошироківське (колишнє с. Октябр, Новоазовський район). Тіла трьох загиблих морпіхів знайшли терористи у 500 м від своїх передових позицій. Передача тіл відбулась 13 січня в Донецьку. Похований в с. Яструбине[12]. |
| 3532 | | Трубін Сергій Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 20 березня 1987, Кропивницький. Виріс і мешкав в смт Знам'янка Друга Кіровоградська область. Старший матрос, старший стрілець-санітар 1-ї роти 501 ОБМП 36 ОБрМП. За фахом — зварювальник, муляр. Мобілізований навесні 2015 року, через рік підписав контракт. Залишилися батьки та сестра. | 8 січня 2017 | Загинув від мінно-вибухових травм, підірвавшись на міні за 3 км від окупованого с. Верхньошироківське (колишнє с. Октябр, Новоазовський район). Тіла трьох загиблих морпіхів знайшли терористи у 500 м від своїх передових позицій. Передача тіл відбулась 13 січня в Донецьку. Похований в смт Знам'янка Друга[12]. |
| 3533 |  | Ус Сергій Володимирович | 11 червня 1989, Українка (Острозький район) Рівненська область. Молодший сержант, військовослужбовець 11-го зенітного ракетного полку (Шепетівка). Закінчив Квасилівське ПТУ за спеціальністю автослюсаря. По закінченні строкової служби ще три роки служив за контрактом у Новограді-Волинському. Мобілізований 11 листопада 2015 року до 80 ОДШБр, служив у зоні АТО. В кінці вересня 2016 демобілізувався, згодом пішов служити за контрактом у ЗРП в Шепетівці, звідти був відряджений у 128 ОГПБр (бригада тримає оборону поблизу Донецька). Залишилася мати. | 9 січня 2017 | Місце й обставини смерті не уточнено, загинув в зоні АТО. Похований у рідному селі[13]. |
| 3534 |  | Климюк Ігор Павлович (Позивний «Клим») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 15 вересня 1994, Оконськ Маневицький район Волинська область. Мешкав у с. Гірка Полонка Луцький район. Солдат, гранатометник 1-го механізованого відділення 3-го МВ 1-ї МР 1-го МБ 24 ОМБр. Закінчив Волинський коледж НУХТ, працював електриком в СГПП «Рать». 2015 призваний на строкову службу, 2016 підписав контракт. Залишились батьки, брат і сестра. | 10 січня 2017 | Загинув близько 11:00 від смертельного поранення у голову внаслідок обстрілу позицій поблизу с. Новозванівка — Троїцьке (Попаснянський район). Похований в с. Гірка Полонка[14]. |
| 3535 |  | Корнелюк Богдан Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 вересня 1994, Нововолинськ Волинська область. Старший солдат, заступник командира бойової машини — навідник-оператор (БМП-1) 14 ОМБр. Закінчив ВПУ за будівельною професією. З 03.04.2016 на військовій службі за контрактом, з 18 вересня — в зоні АТО. Залишився батько-фронтовик. | 12 січня 2017 | Загинув у ніч на 12 січня від кульового поранення під час обстрілу поблизу КПВВ «Станиця Луганська» в смт Станиця Луганська. Похований у Нововолинську[15]. |
| 3536 | | Сенюк Віталій Дмитрович.svg.png.webp){kind=small} | 8 липня 1971, Острівець (Городенківський район) Івано-Франківська область. Мешкав в Івано-Франківську. Капітан, помічник начальника штабу — начальник розвідки мехбатальйону 24 ОМБр. Випускник Ачинського ВАТУ (1992, «старший технік літаків»). 20 років військової служби, 2010 вийшов на пенсію. Мобілізований 05.09.2014 як доброволець, у 2016 підписав контракт. Залишилися дружина та троє дітей. | 14 січня 2017 | Загинув поблизу села Новоолександрівка (Попаснянський район) внаслідок прямого влучення ПТКР в автомобіль. Похований в Івано-Франківську[16]. |
| 3537 | | Косєєв Сергій Вікторович | 20 лютого 1983, Оленівське Бобринецький район Кіровоградська область. Солдат, водій транспортного відділення зенітно-ракетної батареї 17-ї окремої танкової бригади. Працював помічником комбайнера. Вступив на військову службу за контрактом 31 травня 2016 року. Залишились мати і дружина. | 15 січня 2017 | Загинув від кульового поранення грудної клітки, що несумісне з життям, неподалік міста Сіверськ (Бахмутський район Донецька область). Похований у селі Верхньоінгульське Бобринецького району[17]. За повідомленням видання «Лівий берег» з посиланням на джерело в поліції, 15 січня в Сіверську військовослужбовець ЗСУ застрелив товариша по службі і поранив ще одного з автомата Калашникова, порушено кримінальну справу (вбивство, замах на вбивство)[18]. |
| 3538 | | Ніколайчук Роман Анатолійович | 1982, Білогір'я Хмельницька область. Старший солдат 24-ї окремої механізованої бригади. Мобілізований 29 квітня 2015 року. З 28 серпня 2016 проходив службу за контрактом у 24 ОМБр. Неодружений, залишились батьки. | 17 січня 2017 | Помер у Військово-медичному клінічному центрі Харкова, куди був доставлений 8 січня з госпіталю Сєвєродонецька із важкими тілесними ушкодженнями голови і опіками стравоходу, весь час перебував на апараті штучного дихання. Офіційна причина смерті – легенево-серцева недостатність як смертельне ускладнення закритої травми живота. Слідство встановило, що травми солдат отримав за чотири доби до госпіталізації на позиціях своєї частини поблизу м. Золоте (Попаснянський район Луганська область). За інформацією ЗМІ з посиланням на власні джерела, Роман був жорстоко побитий товаришами по службі, після чого напився оцту. Похований 20 січня в смт Білогір'я[19]. |
| 3539 |  | Захаревич Сергій Юрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 30 серпня 1996, Недра (Баришівський район) Київська область. Старший солдат, кулеметник механізованого взводу 3-ї МР 1-го МБ 72 ОМБр. Був капітаном футбольної команди. Студент ПХДПУ. З 06.11.2015 проходив строкову службу, в травні 2016 підписав контракт. Залишилась мати і брати. | 20 січня 2017 | Загинув від кулі снайпера у серце в промзоні м. Авдіївка. Похований в селі Недра[20]. |
| 3540 |  | Мінченко Олександр Степанович (Позивний «Аватар») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 13 листопада 1980, Полянівка Мелітопольський район Запорізька область. Старший сержант, командир 2-го МПВ 3-ї МПР 23 ОМПБ «Хортиця» 56 ОМПБр. Працював водієм. В батальйоні з весни 2014, у березні 2015 підписав контракт. В листопаді 2015 нагороджений орденом. Залишилась дружина та син. | 21 січня 2017 | Загинув у ДТП близько 16:00 на пр. Карпова в місті Маріуполь. Водій Nissan Sunny не впорався з керуванням та скоїв наїзд на електроопору. Пасажир Мінченко загинув на місці, водій доставлений до лікарні. Похований в с. Полянівка[21]. |
| 3541 | | Бутильський Андрій Олександрович | 23 червня 1972, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Молодший сержант, заступник командира бойової машини, навідник-оператор взводу механізованої роти механізованого батальйону 17-ї окремої танкової бригади. Закінчив технікум № 10. 15 серпня 2016 року підписав контракт на військову службу. Залишилось двоє дітей. | 24 січня 2017 | Загинув від кульового поранення в зоні АТО. Місце й обставини не уточнено. Похований на Алеї Слави на Всебратському кладовищі Кривого Рогу[22]. |
| 3542 |  | Савченко Іван Миколайович (Позивний «Сава») | 28 квітня 1981, Копашново Хустський район Закарпатська область. Мешкав у с. Филенкове Чутівський район Полтавська область. Старший сержант, старший розвідник 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. З 2005 року проживав у с. Филенкове. Працював у Скороходівській філії ТОВ СП «Нібулон». Мобілізований у 2014 році, в подальшому служив за контрактом. Залишилися дружина та двоє маленьких дітей. | 25 січня 2017 | Загинув внаслідок ДТП, що сталася близько 9:30 на 660 км автошляху «Київ — Харків — Довжанський», ділянка Слов'янськ — Ізюм, поворот на село Хрестище (Слов'янський район) Донецької області. Цивільний автомобіль «Газель», обганяючи КрАЗ Нацгвардії з причепом, що рухався в складі колони, «підрізав» та зайняв його місце у колоні. Щоб уникнути зіткнення водій КрАЗа загальмував, що спричинило занос на зустрічну смугу, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілями AUDI-100 та Daewoo Lanos. Водій автомобіля AUDI-100 Іван Савченко від отриманих травм помер в міській лікарні Слов'янська, водій Ланоса госпіталізований. Водій «Газелі» з місця події втік. Івана поховали в с. Филенкове[23]. |
| 3543 |  | Ксенчук Андрій Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 18 червня 1980, с. Широке Сусуманський район Магаданська область РРФСР. Проживав у м. Покровськ Донецька область. Солдат, механік-водій 74 ОРБ. Гірник, з 2000 працював на шахтах «Красноармійська-1» і «Стаханова», прохідник 5 розряду. З 30.01.2015 до 20.04.2016 служив за мобілізацією телефоністом у 93 ОМБр та 53 ОМБр. 11.11.2016 підписав контракт. Залишились дружина і син. | 26 січня 2017 | Загинув в результаті мінометного обстрілу поблизу села Широкине на схід від Маріуполя. Похований в Покровську[24]. |
| 3544 |  | Непсов Сергій Олександрович (Позивний «Непс») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 1 вересня 1994, Калинівка (Вітовський район) Миколаївська область. Мешкав у м. Миколаїв. Старший солдат, гранатометник 3-го відділення 2-го взводу 6-ї роти 2-го МБ 93 ОМБр. Здобув професію токаря, працював у сфері продажів. З 10.11.2015 проходив строкову службу. Навесні 2016 підписав контракт. Залишились батьки та сестра. | 26 січня 2017 | Загинув близько 21:00 від кулі снайпера у бою з ДРГ, що під прикриттям мінометного обстрілу підійшла до позицій військових біля смт Новотошківське (Попаснянський район). Похований в с. Калинівка[25]. |
| 3545 | | Білоус Юрій Миколайович | 25 лютого 1962, 54 роки, Дубровиця Рівненська область. Військовослужбовець 14-ї окремої механізованої бригади. 1980 року закінчив Дубровицьке СПТУ № 6. Працював робітником на підприємстві «Дубровицяводоканал». Проходив службу за контрактом з 12 липня 2016 року. Після підготовки на полігоні на Львівщині направлений на першу лінію оборони в Луганській області. Згодом його підрозділ відвели на другу лінію, був задіяний в охороні базового табору. Залишились мати, брат, дружина, двоє синів та онуки. | 26 січня 2017 | Загинув від кульового поранення на території базового табору в селі Райгородка (Новоайдарський район) Луганської області. Похований в Дубровиці на новому кладовищі жилмасиву «Посьолок»[26]. |
| 3546 | | Кизило Андрій Олександрович (Позивний «Орел»)  | 2 травня 1993, Умань Черкаська область. Капітан, заступник командира 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади. Походить з династії військових. Закінчив Київський військовий ліцей імені Івана Богуна. Випускник факультету бойового застосування військ Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, закінчив Академію 2014 року і вже у травні поїхав на фронт. 2015 року 21-річний лейтенант був визнаний кращим командиром роти по сектору «М». Під його командуванням бійці брали участь у боях поблизу Петрівського й Нової Ласпи, понад півтора року тримали оборону у полях в районі Волновахи[27]. Залишилася дружина та 8-місячний син. Герой України (посмертно)[28]. | 29 січня 2017 | О 5:00 противник розпочав обстріл промзони міста Авдіївка (Донецька область) та після 7:00 перейшов у наступ двома групами. Атаку відбито, ворог із втратами відступив, українські захисники під час контратаки зайняли нову позицію. В результаті боїв один військовослужбовець загинув на місці та двоє — померли від отриманих важких поранень, ще одного пораненого госпіталізовано. Вдень противник продовжив обстріли Авдіївки та о 13:45 здійснив другу невдалу спробу штурму. В штабі АТО повідомили про ще одного загиблого українського військовослужбовця, станом на 18:00. 23-річний капітан загинув від осколкового поранення під час бою. 1 лютого в Києві на Майдані Незалежності попрощались з сімома воїнами 72 ОМБр. Похований в Умані[29][30][31]. |
| 3547 | | Бальченко Володимир Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 4 січня 1992, Берестовець (Борзнянський район) Чернігівська область. Молодший сержант, кулеметник 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади. Захоплювався футболом, грав за ФК «Берестовець». Працював лісником у єгерні. 8 жовтня 2015 року призваний на строкову військову службу, яку проходив у 169-му Навчальному центрі сухопутних військ в Десні. По тому продовжив військову службу за контрактом. На фронті з липня 2016 року. Батько помер, залишились мати, брат і сестра. | 29 січня 2017 | О 5:00 противник розпочав обстріл промзони міста Авдіївка (Донецька область) та після 7:00 перейшов у наступ двома групами. Атаку відбито, ворог із втратами відступив, українські захисники під час контратаки зайняли нову позицію. В результаті боїв один військовослужбовець загинув на місці та двоє — померли від отриманих важких поранень, ще одного пораненого госпіталізовано. Вдень противник продовжив обстріли Авдіївки та о 13:45 здійснив другу невдалу спробу штурму. В штабі АТО повідомили про ще одного загиблого українського військовослужбовця, станом на 18:00. Володимир вранці стояв на спостережному посту. Загинув від прямого влучення міни під час обстрілу. 1 лютого в Києві на Майдані Незалежності попрощались з сімома воїнами 72 ОМБр. Похований у с. Берестовець[29][30][32]. |
| 3548 | | Оверченко Дмитро Олександрович (від народження — Кужелівський) Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 січня 1989, Вишнопіль (Тальнівський район) Черкаська область. Солдат 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади. Родина переїхала у с. Варварівка (Долинський район) Кіровоградської області, але сім років тому Дмитро повернувся до Вишнополя. Виріс у багатодітній родині, мав двох братів і двох сестер. Займався спортом. Працював арматурником на будівництвах, їздив на будівельні об'єкти до Києва та Казахстану. З 2008 по 2009 рік проходив строкову службу сапером у 308-му інженерно-технічному батальйоні. Під час війни підписав контракт і поїхав на фронт. Розлучений. Батьки проживають на Кіровоградщині. У листопаді 2016 одна із західних знімальних груп побувала на бойовій позиції резерву під Авдіївкою, де Дмитро провів для неї екскурсію (відео). | 29 січня 2017 | О 5:00 противник розпочав обстріл промзони міста Авдіївка (Донецька область) та після 7:00 перейшов у наступ двома групами. Атаку відбито, ворог із втратами відступив, українські захисники під час контратаки зайняли нову позицію. В результаті боїв один військовослужбовець загинув на місці та двоє — померли від отриманих важких поранень, ще одного пораненого госпіталізовано. Вдень противник продовжив обстріли Авдіївки та о 13:45 здійснив другу невдалу спробу штурму. В штабі АТО повідомили про ще одного загиблого українського військовослужбовця, станом на 18:00. 1 лютого в Києві на Майдані Незалежності попрощались з сімома воїнами 72 ОМБр. Похований у Вишнополі[29][30][33]. |
| 3549 | | Крижанський Володимир Олексійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 березня 1982, Червоний Кут (Жашківський район) Черкаська область. Мешкав у м. Сквира Київська область. Сержант, кулеметник механізованого взводу механізованої роти 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади. У шкільні роки переїхав на Київщину. Закінчив Сквирське професійно-технічне училища за фахом бухгалтера та Білоцерківський інститут економіки та управління за спеціальністю «Менеджмент». Працював у ТОВ "Фірма «Грона» в місті Сквира. Призваний навесні 2014 року у першу хвилю мобілізації. Спочатку служив у Сквирському райвійськкоматі. Пройшов навчання у «Десні» та перевівся до 72 ОМБр, вирушив на фронт у Донецьку область. Залишилися мати, дружина та син. | 29 січня 2017 | О 5:00 противник розпочав обстріл промзони міста Авдіївка (Донецька область) та після 7:00 перейшов у наступ двома групами. Атаку відбито, ворог із втратами відступив, українські захисники під час контратаки зайняли нову позицію. В результаті боїв один військовослужбовець загинув на місці та двоє — померли від отриманих важких поранень, ще одного пораненого госпіталізовано. Вдень противник продовжив обстріли Авдіївки та о 13:45 здійснив другу невдалу спробу штурму. В штабі АТО повідомили про ще одного загиблого українського військовослужбовця, станом на 18:00. Володимир загинув внаслідок прямого влучення міни в окоп. 1 лютого в Києві на Майдані Незалежності попрощались з сімома воїнами 72 ОМБр. Похований у м. Сквира[29][30][34]. |
| 3550 | | Бурець Олег Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 22 вересня 1990, П'ятихатки Дніпропетровська область. Солдат, гранатометник 72-ї окремої механізованої бригади. 2009 року закінчив Ерастівський коледж імені Е. К. Бродського Дніпропетровського державного аграрного університету за спеціальністю «Агрономія», здобувши кваліфікацію агротехніка. Працював різноробочим. 26 січня 2016 року підписав із ЗСУ контракт на три роки. Залишилися мати, брат, дві сестри, дружина, донька та двоє дітей дружини від першого шлюбу. | 29 січня 2017 | Загинув під час боїв в районі міста Авдіївка (Донецька область), міна влучила в окоп. 1 лютого в Києві на Майдані Незалежності попрощались з сімома воїнами 72 ОМБр. Похований у м. П'ятихатки, на Алеї Героїв[30][35]. За зведеними даними прес-центру штабу АТО, за минулу добу п'ятеро військових загинули, 9 дістали поранень та 4 травмовані[36]. |
| 3551 | | Шамрай Віталій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 26 травня 1990, Монастирище Черкаська область. Солдат, снайпер взводу снайперів 72-ї окремої механізованої бригади. 2010 року закінчив Ілінецький аграрний коледж за спеціальністю «Агрономія, організація і технологія фермерського господарства». Працював у ТОВ «Агровет Атлантик» апаратником виробничої дільниці. 17 травня 2016 року прийнятий на військову службу за контрактом до 169-го навчального центру «Десна». В липні пройшов курси снайперів і був переведений до 72 ОМБр. Залишились мати, сестра, дружина та маленький син. | 30 січня 2017 | Загинув під час несення бойового чергування внаслідок артилерійського обстрілу в промзоні міста Авдіївка (Донецька область). 1 лютого в Києві на Майдані Незалежності попрощались з сімома воїнами 72 ОМБр. Похований на центральному міському кладовищі м. Монастирище[30][37]. |
| 3552 | | Павлюк Ярослав Ярославович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 жовтня 1980, Петрівка (Компаніївський район) Кіровоградська область. Солдат 72-ї окремої механізованої бригади. Мати померла, коли хлопець був ще малим, тому вихованням його та молодших братів займалася бабуся. Закінчив ветеринарний технікум, потім навчався у Білоцерківському аграрному інституті і працював у цьому навчальному закладі, в аспірантурі на кафедрі епізоотології та інфекційних хвороб, викладав епізоотологію та ветеринарний менеджмент. Займався вільною боротьбою. Працював ветеринаром у Баку, але повернувся до України, коли дізнався, що молодший брат на війні. У 2014—2015 проходив військову службу за мобілізацією в Ізмаїльському прикордонному загоні ДПСУ. 21 листопада 2016 вступив на контрактну службу в 72 ОМБр. Залишились бабуся, двоє братів та 7-річна донька у цивільному шлюбі. | 30 січня 2017 | Загинув вранці у боях в промзоні міста Авдіївка (Донецька область). За інформацією військкомата, їхню машину підбили. 1 лютого в Києві на Майдані Незалежності попрощались з сімома воїнами 72 ОМБр. Похований у рідній Петрівці[30][38]. |
| 3553 |  | Гульченко Роман Олегович Орден «За мужність» ІІ ступеня Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 29 серпня 1986, Татарбунари Одеська область. Молодший сержант, командир десантно-штурмового взводу ДШР 1-го ДШБ 79 ОДШБр. Навчався на юриста. Працював в охороні. З 2008 служив за контрактом. В серпні 2014 уклав контракт з 79-ю бригадою. Учасник оборони Донецького аеропорту, боїв за Дебальцеве. Залишилась донька. | 30 січня 2017 | Під час бою поблизу с. Водяне (Ясинуватський район) по позиції десантників влучила 82-мм міна. Роман загинув від чисельних поранень, прикривши своїх товаришів. Похований в Татарбунарах[39]. |
| 3554 |  | Тарасов Андрій Вікторович | 1 лютого 1974, Краматорськ Донецька область. Старший лейтенант, заступник командира роти з МТЗ 81-ї окремої аеромобільної бригади. | 30 січня 2017 | Помер під час несення служби в зоні проведення АТО. Похований в Краматорську[40]. |
| 3555 |  | Пацула Сергій Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 18 вересня 1984, Баштанка Миколаївська область. Солдат, номер обслуги (САУ 2С1 «Гвоздика») 3-ї гаубичної самохідної артилерійської батареї 80 ОДШБр. Працював на Баштанській птахофабриці. Мобілізований 11.08.2015 року, 12.08.2016 підписав контракт. Залишилися дружина та четверо дітей. | 31 січня 2017 | Загинув у ніч на 1 лютого внаслідок артобстрілу поблизу села Тоненьке (Ясинуватський район), прикривши собою товаришів. Похований в Баштанці[41]. |
Лютий | |||||
| 3556 |  | Литвинчук Геннадій Євгенович | 8 червня 1990, Харків. Військовослужбовець, ймовірно, 54-ї окремої механізованої бригади. Відомо, що в грудні 2016 Геннадій воював на «світлодарській дузі» біля смт Луганське (фронтове фото)[42], де тримає оборону 54 ОМБр. Залишились батьки, дружина та маленький син. | 1 лютого 2017 | Місце й обставини смерті не уточнено. Похований на Алеї Слави на Безлюдівському кладовищі Харкова[43]. |
| 3557 | | Дергач Леонід Валентинович (Позивний «Академік») | 24 березня 1979, Зарожани Хотинський район Чернівецька область. Проживав у м. Чернівці. Лейтенант, командир 9-ї роти 3-го мехбатальйону 72 ОМБр. Випускник НАВС (2000), працював в УБОЗ. З 2006 — викладач ЧНУ імені Ю. Федьковича. Кандидат юридичний наук (2011), доцент кафедри правосуддя. КМС з пауерліфтингу. Мобілізований 2015, восени 2016 підписав контракт. Залишились дружина та двоє синів. | 1 лютого 2017 | Загинув у бою близько 7:10 від осколкових поранень внаслідок артилерійського обстрілу РОП біля «Царської охоти» в районі м. Авдіївка. Похований в с. Зарожани[44]. |
| 3558 | | Бублієнко Роман Володимирович (Позивний «Бублик») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 25 квітня 1993, Володарка Київська область. Солдат, командир відділення — командир бойової машини 9-ї роти 3-го мехбатальйону 72 ОМБр. За фахом газоелектрозварювальник. Строкова служба — ВМС, Севастополь. 15.09.2016 вступив на військову службу за контрактом. Залишилися дружина та син. | 1 лютого 2017 | Загинув від осколкових поранень на позиції «Шахта» між Авдіївкою та окупованим Спартаком (вентиляційний ствол шахти «Бутівка-Донецька»), внаслідок обстрілу з РСЗВ «Град». Похований у Володарці[45]. |
| 3559 | | Клімов Роман Робертович (Позивний «Штик») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 30 червня 1989, Миколаїв. Старший солдат, навідник (БМП) 2-ї роти 1-го мехбатальйону 72 ОМБр. З 18 років займався спортивною стрільбою. Токар. Після вторгнення ЗС РФ до Криму повернувся з РФ, де перебував, і у червні 2014 підписав контракт з ЗСУ. Залишились мати та сестра. | 2 лютого 2017 | Загинув від осколкових поранень внаслідок мінометного обстрілу в районі міста Авдіївка. Похований у Миколаєві[46]. |
| 3560 | | Хоружа Наталія Олександрівна Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 9 червня 1972, 44 роки, Першотравенськ Дніпропетровська область. Мешкала в смт Просяна Покровського району. Молодший сержант, санінструктор 1-ї роти 1-го мехбатальйону 54 ОМБр. Закінчила медучилище. Медсестра. 30.08.2016 підписала контракт і за власним бажанням виїхала на передову. Залишилися чоловік та донька. | 2 лютого 2017 | Загинула біля смт Луганське на Світлодарській дузі внаслідок прицільного обстрілу санітарної машини терористами з ПТРК під час евакуації поранених. Похована у Просяній[47]. |
| 3561 | | Рева Юрій Андрійович (Позивний «Козак») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 26 березня 1961, 55 років, Запоріжжя. Старший солдат, гранатометник 1-ї роти 1-го мехбатальйону 54 ОМБр. Працював майстром з водіння. Проходив службу за мобілізацією, 30.09.2016 підписав контракт. Залишилися дружина та двоє дітей. | 2 лютого 2017 | Загинув близько 13:55 під час обстрілу ВОП в районі смт Луганське (Світлодарська дуга), від осколкового поранення внаслідок розриву 120-мм міни, що влучила в бліндаж. Похований у Запоріжжі[48]. |
| 3562 |  | Горбань Сергій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 9 липня 1992, Маріуполь Донецька область. Водій аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС у Донецькій області. Залишилися дружина та донька. | 2 лютого 2017 | О 21:05 російсько-терористичними угрупованнями обстріляно район школи № 2 та стадіон «Хімік» у м. Авдіївка, де розгорнуто пункт життєзабезпечення ДСНС. Під обстріл потрапив автомобіль служби, Сергій загинув на місці, важкі поранення у живіт отримав підполковник Тритейкін (помер 21 лютого). Похований в Маріуполі[49]. |
| 3563 | | Камінський Маріс Айдинович | 9 квітня 1990, Ківерці Волинська область. Мешкав у м. Чернівці. Капітан, начальник продовольчої служби тилу 3-ї БТГр 80 ОДШБр. Випускник НАСВ імені Сагайдачного (2012, аеромобільний факультет). Займався карате. Служив у Львові, з 2013 року — в Чернівцях (колишній 300-й полк). На війні з перших днів, учасник оборони Луганського аеропорту. Залишилась вагітна дружина, в серпні народилась донька. | 3 лютого 2017 | Загинув близько 00:05 внаслідок обстрілу терористами з БМ-21 «Град» села Галицинівка (Мар'їнський район), що перебуває за 15 км від лінії розмежування (в тилу українських військ). Похований в Ківерцях[50]. |
| 3564 | | Заремський Анатолій Сергійович | 6 березня 1977, Березівка (Новоушицький район) Хмельницька область. Мешкав у м. Чернівці. Капітан, командир інженерно-саперного взводу 3-ї БТГр 80 ОДШБр. Випускник КПВІІ (1999). Займався спортом. Служив в Яворові. Миротворець (2005—2006, Косово). Повернувшись, продовжив службу в Чернівцях (колишній 300-й полк). На війні з перших днів. Залишились дружина та двоє синів. | 3 лютого 2017 | Загинув близько 00:05 внаслідок обстрілу терористами з БМ-21 «Град» села Галицинівка (Мар'їнський район), що перебуває за 15 км від лінії розмежування (в тилу українських військ). Похований в с. Березівка[50]. |
| 3565 | | Горкун Роман Владиславович (позивний «Смайлик») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 вересня 1994, Луганськ. Солдат, стрілець-санітар механізованого відділення 2-го взводу 1-ї роти 1-го мехбатальйону «Хижак» 17 ОТБр. Закінчив Криворізький НВЦ за фахом «агент з організації туризму». Наприкінці 2014 року виїхав з Луганська до м. Кривий Ріг. У війську з 2015, навесні 2016 підписав контракт. Залишились батько і бабуся. | 3 лютого 2017 | Під час обстрілу поблизу с. Новозванівка — Троїцьке (Попаснянський район), дістав осколкове поранення у голову (міна 120-мм). Помер в лікарні м. Попасна. Похований в Кривому Розі[51]. |
| 3566 | | Тимошенко Денис Дмитрович | 1982, Чорноморськ Одеська область. Старший сержант, командир взводу 5-ї батальйонно-тактичної групи 81-ї окремої аеромобільної бригади, в/ч А1493 (Кременчук), базується в районі «світлодарської дуги». Мобілізований в лютому 2015 року, після року служби залишився служити за контрактом. Під час служби, влітку 2016, Денис одружився з Тетяною Козицькою, яка також служить в цій військовій частині. Батьків немає, залишилася сестра й дружина. | 5 лютого 2017 | Загинув в результаті наскрізного вогнепального кульового поранення в голову, що сталося в штабі військової частини. Був доставлений до лікарні, де від поранення помер. Похований в м. Ізюм Харківської області, де мешкає його дружина[52]. |
| 3567 |  | Бодах Олег Анатолійович | 1983, мешкав у м. Новоград-Волинський Житомирська область. Майор, військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади. Служив у Червонограді, нещодавно був переведений до 30-ї бригади. Розлучений, залишились батьки. | 5 лютого 2017 | Обставини не уточнено, загинув у м. Волноваха (Донецька область). Похований в Новограді-Волинському на цвинтарі по вул. Чехова[53]. |
| 3568 | | Мурашко Валерій Миколайович | 21 серпня 1973, Харків. Старший солдат, водій-слюсар 92-ї окремої механізованої бригади. Залишилися дружина та двоє дітей, син і донька. | 5 лютого 2017 | Помер під час несення військової служби поблизу с. Богоявленка (Мар'їнський район Донецька область). Похований у Харкові на кладовищі №18[54]. |
| 3569 | .png.webp) | Цинкуш В'ячеслав Іванович (Позивний «Цинк») | 30 червня 1993, Запоріжжя. Солдат 46-го батальйону спеціального призначення «Донбас-Україна» 10-ї ОГПБр. На фронт пішов добровольцем ще у 2014 році. З 27 січня 2016 року ніс службу за контрактом. Залишились мати, бабуся та двоє братів. | 6 лютого 2017 | Помер у військовому госпіталі в м. Бахмут (Донецька область) від травм внаслідок нещасного випадку, солдата затиснуло між двома БМП. Похований на Матвієвському кладовищі Запоріжжя[55]. |
| 3570 | | Белявцев Андрій Олексійович | 24 серпня 1979, Вознесенка (Мелітопольський район) Запорізька область. Молодший сержант, військовослужбовець 54-ї окремої механізованої бригади. Мобілізований в травні 2015 року, через рік підписав контракт. Ніс службу на передовій «світлодарської дуги». Залишилися мати, дружина та троє дітей. | 8 лютого 2017 | Помер в лікарні м. Бахмут (Донецька область), куди був доставлений у важкому стані напередодні увечері, в результаті розриву гранати (необережне поводження з боєприпасами). Похований в с. Вознесенка[56]. |
| 3571 | | Коломієць Дмитро Володимирович | 14 квітня 1997, 19 років, Вікторівка (Миронівський район) Київська область. Солдат, водій 93-ї окремої механізованої бригади. Залишилися батьки, дві сестри і брат. Старший брат Дмитра[57], Андрій Коломієць - майданівець, український політв'язень в РФ, засуджений сімферопольським окупаційним судом до 10 років колонії за «членство в УПА» і «замах на беркутівців» під час протистоянь 2014 року в Києві[58] | 11 лютого 2017 | Вбитий поблизу с. Чабанівка (Новоайдарський район) Луганської області, обставини не уточнено. Похований в с. Вікторівка[59]. |
| 3572 | | Фарісей Анатолій Олександрович (Позивний «Фарік») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 23 березня 1974, Шепіївка Калинівський район Вінницька область. Молодший сержант, стрілець-помічник гранатометника 2-го взводу 9-ї роти 3-го мехбатальйону 93 ОМБр. Закінчив Вінницьке ВПУ № 4. Працював їздовим у колгоспі «Нове життя», експедитором у Києві. Учасник Революції Гідності. Мобілізований 29.08.2014, 54 ОРБ. 15.03.2016 підписав контракт і повернувся на фронт. Батьки померли, залишився брат. | 15 лютого 2017 | Загинув під час бойового чергування, близько 23:30, від осколкових поранень в результаті мінометного обстрілу ВОП поблизу с. Кримське (Новоайдарський район). Поховання в с. Шепіївка[60]. |
| 3573 | .png.webp) | Сазонов Леонід Олександрович (Позивний «Борода») | 28 березня 1990, Запоріжжя. Молодший сержант, зв'язківець 37-го окремого мотопіхотного батальйону «Запоріжжя» 56 ОМПБр. Навчався у Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Учасник Запорізького Євромайдану. На фронті з 2014 року, воював під Маріуполем, в Широкиному. Останні три місяці батальйон був виведений з лінії зіткнення. Неодружений, залишилася мати, яка втратила єдиного сина. | 15 лютого 2017 | Загинув у ніч на 16 лютого в районі міста Волноваха (Донецька область), від вогнепального поранення. Військові висловили припущення, що Леонід застрелився, але причини не знають, бачили його за півгодини до того. За даними військкомату, трагедія сталася через необережне поводження зі зброєю. Похований на Осипенківському кладовищі Запоріжжя[61]. |
| 3574 |  | Щербина Юрій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 16 липня 1974, Сорокине (колишній Краснодон) Луганська область. Мешкав у с. Воронине (Білопільський район) Сумська область. Старший сержант, старший оператор протитанкового відділення протитанково-кулеметного взводу 2-ї мотопіхотної роти 15 ОМПБ «Суми» 58 ОМПБр. У дитинстві переїхав з батьками до Білопільщини, у с. Крижик. Закінчив Сумське ПТУ № 11. 1995—1997 проходив службу в розвідроті. Працював автослюсарем, потім на Куянівському цукровому заводі, їздив на заробітки. Мобілізований 13.04.2014, 25 ОПДБр, учасник оборони Луганського аеропорту. Працював на будівництвах. В листопаді 2016 підписав контракт. Залишилися дружина та син. | 16 лютого 2017 | Загинув о 15:25 від кулі снайпера під час мінометного й снайперського обстрілу в районі м. Авдіївка (Донецька область). Похований в селі Крижик[62]. |
| 3575 |  | Прончук Тарас Вікторович (Позивний «Людоїд») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 6 серпня 1997, 19 років, Хотин (Рівненський район) Рівненська область. Молодший сержант, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 2-ї роти 1-го батальйону морської піхоти 36 ОБрМП. 2015 закінчив Рівненський технічний коледж. Призваний у листопаді 2015, підписав контракт. Залишилися мати, брати. | 16 лютого 2017 | Загинув від кульового поранення під час обстрілу ВОП між с. Водяне та окупованою Саханкою. Похований в с. Хотин[63]. |
| 3576 |  | Корнійко Олександр Сергійович (Позивний «Чорний») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 20 серпня 1994, Петрівка-Роменська Гадяцький район Полтавська область. Мешкав у м. Гадяч. Солдат, кулеметник 3-го взводу 6-ї роти 2-го парашутно-десантного батальйону 25 ОПДБр. Здобув фах водія і слюсаря. Захоплювався бойовими видами спорту. У війську з лютого 2015, підписав контракт. Залишились батьки. | 16 лютого 2017 | Загинув від вогнепального поранення у шию під час обстрілу поблизу смт Зайцеве в районі Горлівки. Похований в с. Петрівка-Роменська[64]. |
| 3577 |  | Сірченко Андрій Володимирович (Позивний «Примус») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 15 червня 1973, Краматорськ Донецька область. Доброволець батальйону ОУН. З 18.09.2015 на передовій, воював у Пісках. Волонтер БФ «Рубіж», займався телекомунікаційними мережами на позиціях. З літа 2016 офіційно, від фонду, перебував у Кримському. Залишилися мати, дружина та донька. | 17 лютого 2017 | Загинув близько 16:30 від осколкового поранення поблизу с. Кримське (Новоайдарський район), в результаті обстрілу з ПТКР. Похований в м. Краматорську[65]. |
| 3578 |  | Мєркулов Андрій Юрійович (Позивний «Дюс») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 22 червня 1979, Ровеньки Луганська область. З 2012 мешкав у с. Миколаївка (Петропавлівський район) Дніпропетровська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 1-го відділення 2-ї роти охорони батальйону охорони 55 ОАБр (колишній 39 ОМПБ «Дніпро-2»). Закінчив будівельний технікум. Строкову службу проходив у Криму. Працював на шахтах. 07.06.2015 вступив на військову службу за контрактом. Залишився син. | 18 лютого 2017 | Загинув у ніч на 19 лютого в районі міста Авдіївка, внаслідок обстрілу бліндажу. Ще четверо бійців дістали тяжких поранень. Похований в с. Миколаївка[66]. |
| 3579 | | Гринчишин Максим Ігорович (Позивний «Прометей») | 12 травня 1979, Луцьк Волинська область. Лейтенант (посмертно), командир зенітно-ракетного взводу 1-го мехбатальйону 72 ОМБр. Захоплювався гірським туризмом. На початку 2000-х кілька років прожив за кордоном, працював у Мілані в сфері ІТ. 2009 закінчив Луцький НТУ. Працював бригадиром на Луцькому спецкомбінаті. Мобілізований 14.08.2014, в подальшому підписав контракт. Залишилась мати, брат, зведена сестра (дружина футболіста Анатолія Тимощука). | 19 лютого 2017 | Загинув від кулі снайпера під час виконання бойового завдання в районі міста Авдіївка. Похований на міському кладовищі Луцька у селі Гаразджа[67]. |
| 3580 | | Делюкін Юрій Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 29 липня 1994, Черкаське (Новомосковський район) Дніпропетровська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 5-ї роти 2-го парашутно-десантного батальйону 25 ОПДБр. 2013 закінчив Новомосковське ПТУ № 48 за фахом кухаря. З 2015 служив за контрактом, майже рік воював у зоні АТО, планував вчитись на офіцера. Залишились мати і брат. | 19 лютого 2017 | 16 лютого дістав важке вогнепальне поранення у голову від кулі снайпера поблизу смт Зайцеве. З Бахмута був доставлений санавіацією до Харкова. Помер о 5:40 19 лютого у ВМКЦ Північного регіону. Похований в с. Вільне (Новомосковський район)[68]. |
| 3581 | | Салаутін Сергій Віталійович | 10 червня 1965, 51 рік, мешкав у с. Мирове Томаківський район Дніпропетровська область. Старший солдат, старший механік-водій 54-ї окремої механізованої бригади. Залишилися дружина та 18-річна донька. | 20 лютого 2017 | Загинув під час несення військової служби в м. Бахмут (Донецька область), обставини не уточнено. Похований в с. Мирове[69]. |
| 3582 | | Тритейкін Дмитро Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 серпня 1974, Авдіївка Донецька область. Підполковник служби цивільного захисту, начальник 15-го Державного пожежно-рятувального загону (м. Авдіївка) ГУ ДСНС у Донецькій області. Служив рятувальником з 1995 року. Випускник ДонНАБА (2001) та НУЦЗУ (2008). Служив на посадах інспектора та інженера Держпожнагляду, начальника частини, з 2015 — начальник ДПРЗ-15. | 21 лютого 2017 | 2 лютого, О 21:05 російсько-терористичними угрупованнями обстріляно район школи № 2 та стадіон «Хімік» у м. Авдіївка, де розгорнуто пункт життєзабезпечення ДСНС. Під обстріл потрапив автомобіль служби, загинув водій Сергій Горбань. Підполковник Тритейкін дістав важкі поранення у живіт, переніс 7 операцій. Помер в лікарні ім. Мечникова у Дніпрі. Похований в Авдіївці[49][70]. |
| 3583 |  | | Військовослужбовець Луганського прикордонного загону Державної прикордонної служби. | 22 лютого 2017 | Останній раз прикордонника бачили напередодні ввечері, а вранці він не з'явився на службі. Було організовано пошуки, в результаті яких військовослужбовця виявили на узбіччі дороги без ознак життя, поблизу н.п. Троїцьке (Луганська область). Він загинув внаслідок підриву на вибуховому пристрої, обставини встановлюються[71]. |
| 3584 | | Гуцаленко Микола Віталійович (Позивний «Кока») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 19 грудня 1991, Первомайськ (Миколаївська область). Мешкав у м. Миколаїв. Молодший лейтенант, командир 2-го десантно-штурмового взводу 3-ї роти 1-го батальйону 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. З 4-го класу школи займався у Первомайському відділенні спеціалізованої ДЮШ олімпійського резерву з веслування на байдарках і каное. 5 років навчався в Первомайську, потім продовжив навчання у Миколаєві. Майстер спорту, неодноразовий чемпіон України. Закінчив Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова. 2013 року вступив на військову службу за контрактом. Свої перші бої пройшов у липні 2014 року (Красний Лиман, Слов'янськ). Учасник героїчної оборони Донецького аеропорту, в листопаді 2014 підняв прапор України на даху старого терміналу ДАП (відео). У 2015 році отримав звання молодшого сержанта, призначений головним сержантом взводу, після чого направлений до Одеси на тримісячні офіцерські курси за прискореною програмою. У 2016 три місяці навчався на аеронавідника під Харковом. Залишилися батьки, дружина та 9-місячний син. Розповіді Миколи про оборону ДАП, разом зі спогадами інших «кіборгів», увійшли до книги «АД 242. Історія мужності, братерства та самопожертви». В грудні 2015 року був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст. Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ст. нагороджений посмертно. | 23 лютого 2017 | 21 лютого о 10:15 робив обхід на позиції «Рим» поблизу с. Водяне (Ясинуватський район) Донецької області і потрапив під обстріл. В гілку дерева влучив ВОГ, Микола дістав важке осколкове поранення у скроню. В стані коми доставлений у Дніпро. Помер 23 лютого о 17:45 в реанімації обласної клінічній лікарні ім. Мечникова, не приходячи до тями. Після прощання у військовій частині Миколу поховали на Центральному кладовищі Миколаєва[72]. |
| 3585 | | Добролєта Михайло Костянтинович (Позивний «Добрий») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 19 вересня 1992, Павлоград Дніпропетровська область. Молодший сержант, оператор 1-ї роти охорони батальйону охорони (колишній 39 ОМПБ «Дніпро-2») 55 ОАБр. Випускник ДНУЗТ (2012, бакалавр). У 2013—2015 працював на шахті «Самарська» «ДТЕК Павлоградвугілля» та в Енергоуправлінні ДТЕК. 23.06.2016 підписав контракт із ЗСУ. Залишились мати, вітчим і брат. | 23 лютого 2017 | Загинув на передових позиціях поблизу м. Авдіївка, — близько 20:15 дістав кульове поранення в шию (у сонну артерію), втратив багато крові і за півгодини помер. Похований в Павлограді[73]. |
| 3586 |  | Носан Юрій Миколайович | 1974, Новоград-Волинський район Житомирська область. Військовослужбовець 59-ї окремої мотопіхотної бригади. | 24 лютого 2017 | Отримав поранення в голову у зоні бойових дій. Помер в реанімації Запорізької обласної клінічної лікарні. Поховання 27 лютого у Новоград-Волинському районі[74]. |
| 3587 |  | Пономаренко Дмитро Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 22 травня 1981, Чернігів. Молодший сержант, водій-електрік 550-ї окремої радіолокаційної роти (в/ч А3547) 138 РТБр. 1999—2002 служив у спецпідрозділі ВВ МВС «Барс». Працював у пожежній частині в Славутичі. Випускник ЧІІБіП МНТУ (2009, «Менеджер економічної безпеки підприємств»). 08.10.2015 вступив на військову службу за контрактом, у листопаді 2016 відряджений в зону АТО до 72 ОМБр, керував квадрокоптерами у підрозділі розвідки. Залишилися дружина і син. | 25 лютого 2017 | Загинув від кульового поранення близько 21:00, під час виконання бойового завдання поблизу смт Верхньоторецьке (Ясинуватський район). Похований в Чернігові[75]. |
| 3588 | | Напрягло Роман Дмитрович (Позивний «Ріо») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 14 лютого 1997, 20 років, Слов'янськ Донецька область. Матрос, радіотелеграфіст взводу зв'язку, гранатометник 1-го відділення 1-го взводу 3-ї десантно-штурмової роти 503 ОБМП 36 ОБрМП. 2016 закінчив Слов'янський коледж НАУ. Під час окупації Слов'янська 17-річний хлопець малював синьо-жовті прапори на стінах, з 2015 — член ВГО «Сокіл». Волонтером їздив на передову (ВОП «Мурашник» біля Донецького аеропорту). В липні 2016 підписав контракт. Залишились батьки і сестра. | 26 лютого 2017 | Загинув від кулі снайпера, рятуючи пораненого товариша, під час несення бойового чергування на посту в районі між смт Талаківка та окупованим с. Пікузи (колишнє Комінтернове), за 800 метрів від позицій терористів, — помер від поранення у шию дорогою до лікарні. Похований у Слов'янську[76]. |
| 3589 | | Абрамітов Артур Юрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 15 липня 1992, Суми. Солдат, гранатометник 2-ї мотопіхотної роти 15 ОМПБ «Суми» 58 ОМПБр. Захоплювався спортом, грав у футбол. Козак, чотар Сумської паланки МГО «Козацтво Запорозьке». 2014 закінчив Інститут фізичної культури СумДПУ ім. Макаренка за фахом викладача фізкультури та тренера. 30.03.2016 вступив на військову службу за контрактом. Залишились батьки. | 26 лютого 2017 | Загинув близько 18:00 на бойовому чергуванні в промзоні м. Авдіївка, від осколкових поранень у голову та груди під час мінометного обстрілу. Похований у Сумах[77]. |
| 3590 | | Мокренко Сергій Вікторович (Позивний «Крук») Орден «За мужність» ІІІ ступеня Орден «За мужність» ІІ ступеня | 24 березня 1993, Шацьк Волинська область. Солдат, стрілець 3-ї роти 1-го мехбатальйону 54 ОМБр. Випускник Любомльського профліцею. Активний учасник Революції Гідності. На фронті з 2014, в складі ДУК ПС воював в Іловайську, Пісках. Займався волонтерством. Пройшов навчання в «Азові». 14.09.2016 вступив на контрактну службу. Двічі був поранений. Залишилися батьки, сестра і наречена. | 28 лютого 2017 | Загинув близько 10:00 під час мінометного обстрілу на передовій позиції на «Світлодарській дузі», поблизу смт Луганське. Похований у Шацьку[78]. |
| 3591 | | Решетняк Геннадій Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 27 червня 1964, 52 роки, Луганськ. Молодший сержант, командир інженерно-позиційного відділення інженерно-саперного взводу 1-го мехбатальйону 54 ОМБр. 1991 закінчив Київській інститут харчової промисловості. Майже 20 років працював за фахом, — на луганських хлібокомбінатах, на Макаронній фабриці «МилаМ» головним технологом. Після захоплення Луганська російсько-сепаратистськими бойовиками перевіз сім'ю до Харкова. 13.06.2016 підписав контракт і пішов воювати за рідну землю. Залишились дружина та двоє дорослих дітей. | 28 лютого 2017 | Загинув внаслідок обстрілу з РПГ на передовій позиції на «Світлодарській дузі», поблизу смт Луганське. Похований у Харкові[79]. |
Березень | |||||
| 3592 | | Пірус Володимир Миколайович (Позивний «Художник») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 10 травня 1975, Стрий Львівська область. Старший солдат, механік-водій розвідувального підрозділу 24 ОМБр. Автослюсар. В серпні 2014 добровольцем пішов до війська, 27.11.2014 підписав контракт. На фронті — з січня 2015, воював в районі траси «Бахмутка», з 2016 — у Попасній. Залишились двоє дітей. | 1 березня 2017 | Загинув під час обстрілу околиць села Катеринівка (Попаснянський район) внаслідок прямого влучання ПТКР у машину, ще двоє бійців дістали поранення. Похований у Стрию[80]. |
| 3593 | | | Радіотелефоніст 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч пп В2830. | 1 березня 2017 | За даними одеського видання Таймер, в ніч на 1 березня, під час вживання спиртних напоїв на спостережному пункті в селі Кримське (Новоайдарський район) Луганської області між радіотелефоністом та командиром взводу зенітно-ракетного артдивізіону виник конфлікт. Боєць взяв автомат, але офіцер його вихопив і здійснив кілька пострілів. Боєць у цей час стояв до нього спиною, від отриманих поранень помер на місці[81]. |
| 3594 | | Вознюк Олександр Олегович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 12 січня 1992, Тютюнники (Чуднівський район) Житомирська область. Мешкав у м. Лубни Полтавська область, до того — в м. Лохвиця. Молодший сержант, командир САУ гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону 503 ОБМП 36 ОБрМП. Виріс в родині священика. 2011 закінчив Лохвицьке медичне училище, навчався у Глухівському НПУ. Писав вірші. На час захоплення Криму російськими військами служив у Перевальному, залишився вірним присязі. З 2014 року — на східному фронті. Залишилась донька. | 2 березня 2017 | Загинув внаслідок підриву САУ на фугасі у Приазов'ї, між смт Талаківка та окупованим с. Пікузи (колишнє Комінтернове), під час евакуації українських військових з-під обстрілу. Похований у Лубнах[82]. |
| 3595 | | Клочков Сергій Валентинович | 2 квітня 1987, Дорошівка (Ямпільський район, Сумська область). Мешкав у м. Харків. Солдат, командир відділення зенітно-ракетного взводу 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Призваний на військову службу за контрактом з м. Харкова. Залишились батьки. | 3 березня 2017 | Помер вночі у лікувальному закладі м. Дніпро від важких поранень, що отримав минулого тижня в районі міста Авдіївка (Донецька область). За словами матері, Сергій був поранений пострілом у спину, коли лежав на другому ярусі ліжка, про це він їй розповів у лікарні. Його вже виписали з палати інтенсивної терапії, але серце бійця раптово зупинилося. За повідомленням ЗМІ, військовослужбовець загинув в результаті необережного поводження зі стрілецькою зброєю з боку співслужбовця, який здійснив постріл з автомату. Похований в Дорошівці[83]. |
| 3596 | | Труханський Ростислав Олександрович | 25 травня 1996, 20 років, Новий Розділ Львівська область. Військовослужбовець ЗСУ (підрозділ не уточнено, можливо 72-ї окремої механізованої бригади. Сирота, виховувався бабусею. Займався спортом і брейкдансом, на відкритому чемпіонаті Нового Роздолу з вуличної гімнастики здобув медаль у категорії «фрістайл». Закінчив місцевий ліцей будівництва та побуту за спеціальністю автослюсаря. Мріяв про власний автомобіль. Коли по закінченні ліцею отримав матеріальну допомогу як сирота, витратив її на придбання старенької машини. Дуже хотів стати військовим. В січні 2016 року 19-річний хлопець підписав контракт, проходив підготовку у 184-му Навчальному центрі в Старичах. Перед армією Ростик з бабусею переїхав до Білої Церкви. | 4 березня 2017 | Наприкінці лютого дістав важкі поранення в промзоні м. Авдіївка (Донецька область). Вибухом міни хлопцеві перебило обидві ноги, їх довелося ампутувати, осколками було посічене все тіло, проникаюче поранення у живіт. З мобільного шпиталю доставлений до м. Дніпро. Вранці 4 березня помер в обласній лікарні ім. Мечникова. Похований в Новому Роздолі[84]. |
| 3597 | | Кияниця Роман Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 10 травня 1992, Українка Обухівський район Київська область. Мешкав у м. Обухів. Солдат, кулеметник 6-ї роти 2-го мехбатальйону 72 ОМБр. Закінчив профтехучилище. З 2010 проходив строкову службу на флоті в Севастополі, на фрегаті «Гетьман Сагайдачний». 28.09.2016 вступив на військову службу за контрактом. Залишилась дружина і син. | 4 березня 2017 | Загинув о 22:05 від вогнепального поранення під час обстрілу в районі міста Авдіївка. Похований в Обухові[85]. |
| 3598 | | Веремеєнко Олександр Юрійович (Позивний «Фартовий») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 16 липня 1996, 20 років, Новоселівка (Старобільський район) Луганська область. Матрос, гранатометник 2-го відділення 3-го взводу 1-ї роти 1-го батальйону морської піхоти 36 ОБрМП. 2015 закінчив Сєвєродонецький професійний будівельний ліцей (ВПУ № 98), заочно навчався у Рубіжанському технікумі. 29.07.2016 вступив на військову службу за контрактом, з 15 жовтня — на передовій. Батьки померли, залишилися двоє братів. | 6 березня 2017 | Загинув від кульового поранення близько 13:00 в ході тригодинного бою поблизу с. Водяне, на Маріупольському напрямку. Похований в с. Чмирівка (Старобільський район)[86]. |
| 3599 | Руфімський Олексій В'ячеславович (Позивний «Старий» / «Руфа») | 50 років, Кочережки Павлоградський район Дніпропетровська область. Мешкав у Павлограді. Доброволець 1-ї окремої штурмової роти Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Останній рік весь час перебував у зоні бойових дій. Батьки померли, залишилися брат, прийомна дочка та онука. | 6 березня 2017 | Загинув від кулі снайпера в промзоні м. Авдіївка (Донецька область). З воїном попрощались у Дніпрі та Павлограді, похований в с. Кочережки[87]. | |
| 3600 | | Афанасьєв Олександр Сергійович | 31 серпня 1989, Затемне Перемишлянський район Львівська область. Мешкав у Житомирі. Солдат, навідник танку танкового взводу танкової роти 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, в/ч пп В4174. Походить з родини військовослужбовців. Активний учасник Революції Гідності, був у складі 9-ї сотні Самооборони Майдану. З початком російської агресії проти України пішов добровольцем до батальйону «Айдар». Навесні 2016 року вступив на військову службу за контрактом, проходив підготовку в 199-му навчальному центрі ВДВ, з серпня 2016 — у складі 79-ї бригади. Залишилась дружина, молодята одружилися 19 січня 2017 року. | 6 березня 2017 | Раптово помер від гострої серцевої недостатності під час несення служби в зоні проведення АТО. Похований в Житомирі, на міському кладовищі «Дружба»[88]. |
| 3601 |  | Миронов Михайло Павлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 липня 1974, Зарічне (Вовчанський район) Харківська область. Солдат, номер розрахунку розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувально-диверсійної роти 46 ОБСП «Донбас-Україна» 54 ОМБр. 10 років доглядав за хворою лежачою матір'ю. На початку війни мав проросійські погляди, але коли наприкінці 2014 прийшла повістка, пішов служити. Згодом підписав контракт. Неодружений. | 10 березня 2017 | Дістав смертельне поранення близько 20:00, під час масованого ворожого артобстрілу передових позицій на «Світлодарській дузі», поблизу с-ща Новолуганське. Помер о 21:00 під час медичної евакуації до шпиталю в Бахмут. Похований у с. Зарічному[89]. |
| 3602 | | Дзиза Віталій Олексійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 1 жовтня 1994, Трудове Більмацький район Запорізька область. Мешкав у с. Смирнове Більмацького району. Старший матрос, старший навідник гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 1-ї роти 501 ОБМП 36 ОБрМП. Працював будівельником. 16.06.2016 вступив на військову службу за контрактом. Залишилась дружина та донька. | 10 березня 2017 | Загинув під час обстрілу ВОП поблизу с. Гнутове на Маріупольському напрямку, — унаслідок прямого влучання в окоп снаряда 120-мм калібру дістав множинні уламкові поранення, помер за 10 хвилин на очах побратимів. Похований в с. Смирнове[90]. |
| 3603 |  | Голубєв Сергій Володимирович (Позивний «Голуб») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 січня 1979, Рівне. Сержант, головний сержант взводу, в.о. командира 2-го штурмового взводу 1-ї штурмової роти 24 ОШБ «Айдар» 53 ОМБр. Закінчив ВПУ (радіотехнік) та Комп'ютерну академію «Шаг» (веб-дизайн). Працював веб-дизайнером, розробляв рекламну продукцію. На фронті з літа 2014, 01.01.2016 підписав контракт. Залишилися дружина та двоє дітей. | 11 березня 2017 | Загинув у бою з ДРГ противника поблизу с. Березове (Мар'їнський район). Похований у Рівному[91]. |
| 3604 | | Дзерин Антон Миколайович (Позивний «Пікассо») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 26 листопада 1996, 20 років, Дрижина Гребля Кобеляцький район Полтавська область. Мешкав у с. Свічкареве Кобеляцького району. Старший солдат, навідник-оператор БМП, кулеметник 2-го штурмового взводу 1-ї штурмової роти 24 ОШБ «Айдар» 53 ОМБр. Захоплювався малюванням та вуличними тренуваннями (Street workout). Закінчив Професійний аграрний ліцей у Кобеляках (тракторист-машиніст). В батальйоні — з 2015, згодом підписав контракт. Залишилися мати і двоє братів. | 11 березня 2017 | Загинув у бою з ДРГ противника поблизу с. Березове (Мар'їнський район). Похований в с. Свічкареве[91]. |
| 3605 | | Подколзін Євген Юрійович | 19 листопада 1992, Липці Харківський район Харківська область. Молодший лейтенант, командир танкового підрозділу 54-ї окремої механізованої бригади, в/ч пп В2970. Останні місяці ніс службу за контрактом в зоні АТО. Залишились батьки, сестра. | 12 березня 2017 | Загинув вночі у с. Парасковіївка (Бахмутський район) Донецької області від кульового поранення. У бліндажі молодший сержант, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, зробив постріл з автомату в бок свого командира, завдавши смертельного поранення голови. Похований 14 березня в рідному селі Липці[92]. |
| 3606 | .svg.png.webp) | Атакішиєв Сахіб Магеррам огли Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 8 травня 1967, Гянджа Азербайджанська РСР. З 1997 мешкав у м. Сватове Луганська область. Сержант, стрілець-помічник гранатометника гірсько-штурмового взводу 108 ОГШБ 10 ОГШБр. Випускник Азербайджанського технологічного інституту (1989, «Інженер-механік апаратів харчової промисловості»). Строкова служба — танкові війська, БРСР. У 2003—2009 — підприємець, мав магазин «Жасмін» у Сватові. 29.07.2016 підписав контракт. Залишилися дружина та четверо дітей. | 13 березня 2017 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі міста Авдіївка від кулі снайпера, що рикошетом влучила у шию. Похований у м. Сватовому[93]. |
| 3607 | | Князев Володимир Михайлович (Позивний «Кіпіш») | 21 липня 1998, 18 років, Бортники (Жидачівський район) Львівська область. Військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади. Виріс у багатодітній родині, мама працює у лікарні, батько — на будівництві, виховували п'ятьох дітей. Свого часу Володимир хотів стати священником, прислужував у церкві. Потім думав стати поліцейським. По закінченні 9 класу вступив у Новороздільський професійний ліцей № 5 за фахом бармена. Він обрав захист Батьківщини, мріяв стати військовим, навчатись у львівській Академії Сухопутних військ. Одразу ж по досягненні 18 років пішов боронити рідну Україну, попри вмовляння матері підписав контракт, у війську — з 30 серпня 2016 року. На Яворівському полігоні пройшов підготовку на гранатометника. На фронті був у складі екіпажу БМП-2. Залишилися батьки, троє братів і сестра. | 13 березня 2017 | Загинув від поранення у голову під час виконання завдань військової служби в Луганській області. Похований в Бортниках з усіма військовими почестями, у почесній варті були 40 курсантів Академії Сухопутних військ, які прибули зі Львова[94]. |
| 3608 | | Стаценко Геннадій Анатолійович | 1969, Городня Чернігівська область. Молодший сержант, мінометник 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч пп В2830. Мобілізований в серпні 2014 року, після понад року служби повернувся додому, а з червня 2016 проходив службу за контрактом на Луганщині. Залишилися дружина та двоє дорослих дітей, дочка і син. | 15 березня 2017 | Помер від хвороби під час несення військової служби в Лисичанську (Луганська область). Поховання 18 березня в Городні[95]. |
| 3609 | | Яворський Микола Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 9 грудня 1982, Поворськ Ковельський район Волинська область. Солдат, головний сержант — командир міномету мінометної батареї 14 ОМБр. Працював у луцькому СІЗО, у дитячій виправній колонії м. Ковель, служив у комендатурі авіаційного полігону в Поворську, в/ч А1547. У січні 2016 підписав контракт в 14 ОМБр. Залишились дружина та двоє синів. | 16 березня 2017 | Загинув о 20:25 під час виконання бойових задач поблизу с. Лобачеве (Новоайдарський район) в результаті вибуху міномета М120-15 «Молот» і детонації боєкомплекту. Двоє військовослужбовців загинули, 7 дістали поранення. Похований в Поворську[96]. |
| 3610 | | Грабарчук Микола Олегович («Кока») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 серпня 1996, 20 років, Печеське Красилівський район Хмельницька область. Солдат, номер розрахунку мінометної батареї 14 ОМБр. Закінчив Хмельницьке Хмельницьке ВПТУ № 4 (2015, «муляр-штукатур»). Працював з батьками у селі на будівельних роботах. У вересні 2016 вступив на військову службу за контрактом. Залишились батьки, сестра. | 16 березня 2017 | Загинув о 20:25 під час виконання бойових задач поблизу с. Лобачеве (Новоайдарський район) в результаті вибуху міномета М120-15 «Молот» і детонації боєкомплекту. Похований в с. Печеське[96]. |
| 3611 | | Денега Вадим Васильович | 14 липня 1974, Івано-Франківськ. Кулеметник 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Служив за контрактом в 114-ій бригаді тактичної авіації, півроку тому був відряджений до 95-ї бригади. Воював під Горлівкою, Авдіївкою. Півтора року тому у ДТП на Коломийщині загинула 16-річна донька Вадима. | 16 березня 2017 | Загинув (помер) під час виконання обов'язків військової служби, місце й обставини не уточнено. Похований на міському кладовищі Івано-Франківська у Чукалівці[97]. За інформацією видання «Таймер», 16 березня у Слов'янську (Донецька область) в санаторії «Ювілейний», де розташована 95-та ОДШБр, у кімнаті зберігання зброї, був знайдений застрелиним боєць 2-го батальйону. За версією поліції військовослужбовець покінчив життя самогубством.[98] |
| 3612 | | Кушнір Дмитро Анатолійович (Позивний «Лис») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 18 травня 1970, Дніпро. Солдат, старший навідник гранатометного взводу 93 ОМБр. У 2015—2016 служив за мобілізацією, в січні 2017 підписав контракт. Залишились дружина та донька. | 17 березня 2017 | Загинув внаслідок підриву на вибуховому пристрої з «розтяжкою» поблизу с. Кримське (Новоайдарський район), під час перевірки території вздовж берега р. Сіверський Донець. Похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпро[99]. |
| 3613 | | Галайчук Леонід Леонідович (Позивний «Угрюмий») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 18 вересня 1991, Обжиле Балтська міська громада Одеська область. Сержант, командир відділення гранатометного взводу 2-ї десантно-штурмової роти 501ОБМП 36 ОБрМП. Працював на будівництві, у 2010—2011 пройшов строкову службу в зенітно-ракетних військах. 2014—2015 служив у прикордонних військах ДПСУ за мобілізацією. Навесні 2015 підписав контракт у морській піхоті. Залишились батьки і сестра. | 17 березня 2017 | Загинув від осколкового поранення у голову внаслідок розриву міни, під час обстрілу спостережного посту біля с. Водяне у Приазов'ї. Похований в с. Обжиле[100]. |
| 3614 | | Кондратюк Олексій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 5 липня 1995, Пісків Костопільський район Рівненська область. Мешкав у м. Костопіль. Матрос, навідник гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 2-ї десантно-штурмової роти 501ОБМП 36 ОБрМП. 2012 закінчив Сарненський професійний аграрний ліцей. Працював слюсарем-сантехніком. У травні 2016 вступив на військову службу за контрактом. Залишилися дружина і син. | 17 березня 2017 | Загинув від осколкового поранення внаслідок розриву міни, під час обстрілу спостережного посту біля с. Водяне у Приазов'ї. Похований в Костополі[100]. |
| 3615 | | Ілюшко Ігор Михайлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 10 лютого 1989, Чорноземне (Якимівський район) Запорізька область. Старший солдат, головний сержант — командир гармати 92 ОМБр. 2007 закінчив Мелітопольський профліцей залізничного транспорту. Працював в локомотивному депо Нижньодніпровськ-Вузол помічником машиніста, бригадиром бригади слюсарів. 29.03.2016 призваний на військову службу за контрактом. Залишилися громадянська дружина і двоє синів. | 17 березня 2017 | Загинув внаслідок обстрілу поблизу міста Мар'їнка. Похований в с. Чорноземне[101]. |
| 3616 | | Костін Андрій Андрійович | 12 серпня 1997, 19 років, Костянтинівка Донецька область. Солдат 54-ї окремої механізованої бригади, в/ч пп В2970. Закінчив Костянтинівський професійний ліцей. Займався боксом, грав на гітарі. В березні 2016 року 18-річний юнак став на захист рідної Донеччини, підписавши контракт на військову службу. Єдина дитина у батьків. | 18 березня 2017 | Загинув в с. Відродження (Бахмутський район) Донецької області, від кульових поранень у голову та легені, що несумісні з життям. Похований у Костянтинівці[102]. |
| 3617 | | Чернецький В'ячеслав Йосипович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 16 червня 1994, Мурафа (Шаргородський район) Вінницька область. Матрос, навідник 1-ї десантно-штурмової роти 503 ОБМП 36 ОБрМП. 2013 закінчив Вище художнє профтехучилище № 5 м. Вінниця. З 2013 перебував на військовій службі за контрактом, з 14.04.2016 у морській піхоті. Залишились батьки. | 20 березня 2017 | Вранці поблизу с. Водяне у Приазов'ї українські захисники відбили напад ДРГ і в ході контратаки зайняли позицію противника біля окупованого с. Пікузи, але через масований обстріл з важкої артилерії, мінометів та РСЗВ БМ-21 «Град» не змогли закріпитись і відійшли. Під час боїв загинули два українських морпіха, 5 поранені. Тіла загиблих вдалося забрати у бойовиків лише 23 березня. Похований в с. Мурафа[103]. |
| 3618 | | Полєвий Дмитро Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 2 лютого 1980, Дніпро (жилмасив «Тополя-2»). Старший матрос, старший стрілець 1-ї десантно-штурмової роти 503 ОБМП 36 ОБрМП. Займався боді-білдінгом, боксом, дзюдо. Закінчив ПТУ №20 (газоелектрозварювальник), Дніпропетровський Технікумі економіки та бізнесу (2005, заочно, товарознавець-комерсант). 16.06.2016 вступив на військову службу за контрактом. Залишилась донька. | 20 березня 2017 | Вранці поблизу с. Водяне у Приазов'ї українські захисники відбили напад ДРГ і в ході контратаки зайняли позицію противника біля окупованого с. Пікузи, але через масований обстріл з важкої артилерії, мінометів та РСЗВ БМ-21 «Град» не змогли закріпитись і відійшли. Під час боїв загинули два українських морпіха, 5 поранені. Тіла загиблих вдалося забрати у бойовиків лише 23 березня. Похований на Краснопільському кладовищі Дніпра[103]. |
| 3619 | | Бондар Руслан Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 27 червня 1978, Крижопіль Вінницька область. Прапорщик, механік-водій (БМП-2) 2-го механізованого батальйону 30 ОМБр. 1997 закінчив Заболотненське ВПТУ № 31 за фахом «повар-кондитер». З 1997 на військовій службі, 1999 закінчив школу прапорщиків в «Десні», служив у 15 БрТА, технік лабораторії центру обробки інформації. У вересні 2016 відряджений до 30 ОМБр в зону бойових дій. Залишилися мати і брат. | 20 березня 2017 | Загинув о 14:27 від кулі снайпера поблизу смт Новотроїцьке (Волноваський район). Похований у Крижополі[104]. |
| 3620 | | Новосільський Ярослав Вікторович | 4 серпня 1992, Скотареве Шполянський район Черкаська область. Військовослужбовець 92 ОМБр. Служив в районі м. Мар'їнка. Залишились батьки. | 20 березня 2017 | Помер від менінгіту в Харківському військовому госпіталі. Похований в рідному селі[105]. |
| 3621 | | Томашук Олег Володимирович | 5 серпня 1994, Біла Церква Київська область. Військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади. З 2008 по 2009 навчався у Київському військовому ліцеї, з 2012 по 2014 — в коледжі НПУ ім. Драгоманова. Працював кальянником, вантажником на «Новій пошті». В зоні АТО ніс службу в районі Авдіївки. Залишились батьки і брат. | 21 березня 2017 | За повідомленнями в ЗМІ, "трагічно загинув 20 березня в зоні АТО, обставини не уточнено". Насправді був застрелений 21 березня начальником відділення зв'язку штабу бригади майором Віталієм Вінником за те, що військовий днем раніше виклав в свій інстаграм відео, на яке потрапили позиції ЗСУ біля Авдіївки. Відео розійшлось по ресурсах противника і набуло резонансу - командування бригади в грубій формі висловило майору неприпустимість таких вчинків його підлеглих і він вирішив власноруч знайти і покарати винних. Свій постріл Вінник пояснив "миттєвим психологічним фактором". 27.08.2021 року, вироком суду Вінника було засуджено до 5 років позбавлення волі. 08.12.2021 року, Донецький апеляційний суд, скасував вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області в частині призначеного військовослужбовцю покарання у виді 5 років позбавлення волі, ухваливши в цій частині новий вирок, яким визнав останнього винним в умисному вбивстві (ч. 1 ст. 115 КК України) та призначив більш суворе покарання у виді 8 років позбавлення волі[106] [107][108]. Похований у м. Біла Церква[109]. |
| 3622 | | Шматко Дмитро Ігорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 22 вересня 1994, Токівське Апостолівський район Дніпропетровська область. Солдат, механік-водій 184 НЦ НАСВ. Відряджений в зону АТО до 72 ОМБр, стрілець-помічник гранатометника. Залишився батько. Після смерті Дмитра народився син. | 22 березня 2017 | Загинув внаслідок обстрілу ВОП поблизу м. Авдіївка. Похований у с. Токівське[110]. |
| 3623 | .png.webp) | Подрєзов Роман Миколайович | 7 листопада 1977, Слов'янськ Донецька область. Прапорщик, технік радіолокаційної системи посадки літаків вузла зв'язку та радіотехнічного забезпечення 85-ї повітряної комендатури Повітряного командування «Схід». Служив на аеродромі Краматорська. | 22 березня 2017 | Передчасно помер під час несення служби у Краматорську. Похований на кладовищі «Смольне» м. Слов'янськ[111]. |
| 3624 | | Маленко Олександр Андрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 16 березня 1984, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону «Хижак» 17 ОТБр. Закінчив Криворізьке ПТУ №29 за фахом зварювальника. Працював на ЦГЗК, по тому — в охороні КП «Швидкісний трамвай». Вступив на військову службу за контрактом. Залишилася мати. | 24 березня 2017 | Загинув від осколкових поранень в результаті мінометного обстрілу поблизу с. Новозванівка — с. Троїцьке (Попаснянський район). Похований у Кривому Розі[112]. |
| 3625 | | Павлів Володимир Віталійович (Позивний «Огоньок») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 6 грудня 1974, Львів. Сержант, гранатометник-кулеметник, командир відділення розвідувального взводу механізованого батальйону 24 ОМБр. Строкова служба — НГУ, 1993—1994. Понад 10 років жив у Західній Європі. 2015—2016 воював у складі 34 ОМПБ, з грудня 2016 — на військовій службі за контрактом в 24 ОМБр. Залишилися батьки, брат, сестра. | 24 березня 2017 | Загинув близько 17:00 від осколкового поранення голови внаслідок обстрілу ВОП поблизу с. Новоолександрівка (Попаснянський район). Похований на Личаківському цвинтарі[113]. |
| 3626 | | Селін Іван Васильович (Позивний «Кок») | 5 січня 1987, Підгородне Дніпровський район (Дніпропетровська область). Командир бойової машини 3-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. Закінчив Дніпровське ПТУ № 2, де здобув фах «машиніст тепловоза». З 2006 по 2012 працював на Нижньодніпровському трубопрокатному заводі групи «Інтерпайп» машиністом електромостового крану. Потім — робота кранівника на металобазі «АВметалург», трохи працював і на кондитерській фабриці. В листопаді 2015 підписав контракт на військову службу. Отримав військову спеціальність «механік-стрілець». Влітку 2016-го став командиром БТР. Воював на Донеччині у Зайцевому, на Луганщині в Кримському. Залишилися мати і дружина з її маленькою донькою. | 24 березня 2017 | Загинув в зоні АТО, місце й обставини не уточнено. Похований у м. Підгородне[114]. |
| 3627 |  | Білоцерковець Микола Анатолійович (Позивний «Тихий») | 17 лютого 1991, Харків. Військовослужбовець 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь» 54-ї ОМПБр. Залишилися мати і молодший брат. | 26 березня 2017 | В ніч на 22 березня до м. Дніпра гелікоптером доправили чотирьох військових, які постраждали внаслідок пожежі у будинку в с. Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області. За словами лікарів, за характером уражень бійці постраждали від вибуху у закритому приміщенні, після якого зайнялася пожежа. Микола був у найтяжчому стані, — 70% опіків тіла, тяжкі опіки органів дихання. Перебував в реанімації, підключений до апарату штучної вентиляції легенів. Помер 26 березня о 6:30 в опіковому відділенні 2-ї міської лікарні Дніпра. Похований на Алеї Слави 18-го кладовища Харкова[115]. |
| 3628 |  | Волошин Євгеній Петрович | 18 вересня 1978, Горішні Плавні Полтавська область. Підполковник, командир екіпажу гелікоптера Мі-2, заступник командира вертолітної ескадрильї 18 ОБрАА. 1999 закінчив ХНУПС. Миротворець (Африка). Виконував завдання в зоні АТО. Залишилися дружина і син. | 26 березня 2017 | Загинув в результаті авіакатастрофи військового гелікоптеру Мі-2, яка сталася біля с. Малинівка (Слов'янський район), в 13 км від аеродрому м. Краматорська, внаслідок зіткнення з ЛЕП. Загинули 5 офіцерів ЗСУ, — 3 члени екіпажу і 2 пасажири. Похований у Горішніх Плавнях[116]. |
| 3629 | | Мовчан Дмитро Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 12 лютого 1978, Рокитне (Кременчуцький район) Полтавська область. Мешкав у м. Кременчук. Капітан, другий пілот гелікоптеру Мі-2, льотчик-штурман вертолітної ескадрильї 18 ОБрАА. 1999 закінчив Кременчуцький льотний коледж НАУ. З 2012 служив за контрактом штурманом 16 ОБрАА. Від початку бойових дій виконував завдання в зоні АТО, на вертольоті Мі-24. 2015 перевівся до 18-ї бригади. Залишились батьки, брат. | 26 березня 2017 | Загинув в результаті авіакатастрофи військового гелікоптеру Мі-2, яка сталася біля с. Малинівка (Слов'янський район), в 13 км від аеродрому м. Краматорська, внаслідок зіткнення з ЛЕП. Похований в с. Рокитне[116]. |
| 3630 | | Кандул Роман Григорович | 9 липня 1983, Семенівка Полтавська область. Старший лейтенант, бортавіатехнік екіпажу гелікоптера Мі-2 вертолітної ескадрильї 18 ОБрАА. 2005 закінчив ХНУПС. З 2009 служив у 831 БрТА. 2015 перевівся до 18-ї бригади. Захоплювався масштабним моделюванням, був консультантом проекту Aviation Fans' Shop (сувенірна продукція на авіаційну тематику). Залишились дружина та двоє дітей. | 26 березня 2017 | Загинув в результаті авіакатастрофи військового гелікоптеру Мі-2, яка сталася біля с. Малинівка (Слов'янський район), в 13 км від аеродрому м. Краматорська, внаслідок зіткнення з ЛЕП. Похований в смт Семенівка[116]. |
| 3631 |  | Мельник Валерій Іванович | 23 червня 1966, 50 років, Радомишль Житомирська область. Полковник, начальник управління організаційно-планового та експлуатації — заступник начальника Центрального автомобільного управління Озброєння Збройних сил України. Закінчив з відзнакою КВТІУ (1988) та НАОУ (2003). Служив в Групі радянських військ у Німеччині. Після розпаду СРСР продовжив службу в Україні: начальник автослужби Центру забезпечення Міноборони, заступник командира полку з озброєння, начальник відділу ГУ оперативного забезпечення ЗСУ, начальник управління ОПЄ. Має близько 20 нагород і відзнак. Виконував обов'язки начальника Озброєння штабу АТО. | 26 березня 2017 | Загинув в результаті авіакатастрофи військового гелікоптеру Мі-2, яка сталася біля с. Малинівка (Слов'янський район), в 13 км від аеродрому м. Краматорська, внаслідок зіткнення з ЛЕП. Загинули 5 офіцерів ЗСУ, — 3 члени екіпажу і 2 пасажири. Похований в Радомишлі[116]. |
| 3632 | | Калитич Віктор Михайлович | 27 червня 1963, 53 роки, Чоп Закарпатська область. Мешкав у м. Львів. Полковник, начальник відділу ремонту ракетно-артилерійського озброєння (РАО) управління експлуатації, ремонту та технічної підготовки Центрального ракетно-артилерійського управління Озброєння Збройних сил України. Служба: 1985—1992 — Група радянських військ у Німеччині, Далекосхідний ВО (Хабаровськ); 1995—2005 — ОК «Захід» (Україна), начальник відділу забезпечення служби РАО. З 2005 — військовий пенсіонер. З 2008 — старший науковий співробітник Наукового центру НАСВ. З січні 2015 служив на Яворівському полігоні, потім в Озброєнні. Залишилися дружина, донька, онук. | 26 березня 2017 | Загинув в результаті авіакатастрофи військового гелікоптеру Мі-2, яка сталася біля с. Малинівка (Слов'янський район), в 13 км від аеродрому м. Краматорська, внаслідок зіткнення з ЛЕП. Загинули 5 офіцерів ЗСУ, — 3 члени екіпажу і 2 пасажири. Похований на Личаківському цвинтарі[116]. |
| 3633 | | Козарук Петро Михайлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 травня 1977, Турка Коломийський район Івано-Франківська область. Мешкав у с. Райгородок (Бердичівський район) Житомирська область. Старший сержант, командир гарматного розрахунку — командир відділення 72 ОМБр. Працював на сезонних роботах по Україні. З 24.04.2015 по 04.07.2016 служив за мобілізацією в зенітному дивізіоні 57 ОМПБр, в районі Горлівки. 01.12.2018 підписав контракт. Дружина — санінструктор 72 ОМБр. Залишилось двоє дітей від першого шлюбу. | 26 березня 2017 | Загинув близько 17:30 внаслідок мінометного обстрілу опорного пункту у промисловій зоні міста Авдіївка. Розрахунок ЗУ-23-2 на автомобілі ГАЗ-66 виїхав на бойове завдання — збити ворожий безпілотник, але потрапив під обстріл. Коли бійці почали спускатись в укриття, міна калібру 120 мм влучила у бліндаж. Похований в с. Райгородок[117]. |
| 3634 | | Тимченко Олексій Степанович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 25 серпня 1994, Стеблів Корсунь-Шевченківський район Черкаська область. Солдат, стрілець-навідник 72 ОМБр. Закінчив Корсунь-Шевченківський професійний ліцей за фахом «автослюсар, водій». Працював на пилорамі та цегляному заводі. У війську — з серпня 2016, пройшов підготовку в 169 НЦ «Десна» і підписав контракт на 3 роки. Залишились батьки, сестри. | 26 березня 2017 | Загинув близько 17:30 внаслідок мінометного обстрілу опорного пункту у промисловій зоні міста Авдіївка. Розрахунок ЗУ-23-2 на автомобілі ГАЗ-66 виїхав на бойове завдання — збити ворожий безпілотник, але потрапив під обстріл. Коли бійці почали спускатись в укриття, міна калібру 120 мм влучила у бліндаж. Похований в смт Стеблів[117]. |
| 3635 | | Мосійчук Сергій Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 22 лютого 1997, 20 років, Корець Рівненська область. Солдат, старший сапер 72 ОМБр. Закінчив ВПУ №24 м. Корець за фахом електрика. Захоплювався технікою. В січні 2016 вступив на військову службу за контрактом. Залишилися батьки, сестра і брат. | 26 березня 2017 | Загинув близько 17:30 внаслідок мінометного обстрілу опорного пункту у промисловій зоні міста Авдіївка. Розрахунок ЗУ-23-2 на автомобілі ГАЗ-66, яким керував солдат Мосійчук, виїхав на бойове завдання — збити ворожий безпілотник, але потрапив під обстріл. Коли бійці почали спускатись в укриття, міна калібру 120 мм влучила у бліндаж. Похований в Корці[117]. |
| 3636 | | Писаренко Владислав В'ячеславович (Позивний «Растішка») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 16 липня 1995, Донецьк. Солдат, гранатометник штурмового відділення штурмового взводу 1-ї штурмової роти 46 ОПСП «Донбас-Україна» 54 ОМБр. Належав до спільноти ультрас ФК «Шахтар». Студент 2-го курсу ДНМУ, спеціальність «Стоматологія». У квітні 2015 добровольцем пішов у полк НГУ «Азов». На початку серпня 2016 перейшов до батальйону ЗСУ «Донбас-Україна». Батьки залишились на окупованій території. | 27 березня 2017 | Загинув близько 13:00, під час виконання бойового завдання з обстеження території поблизу селища Новолуганське (Світлодарська дуга), внаслідок підриву на вибуховому пристрої з «розтяжкою»[118]. |
| 3637 | | Наріжний Максим Сергійович (Позивний «48-й») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 грудня 1995, Яблучне (Великописарівський район) Сумська область. Мешкав у м. Суми. Солдат, стрілець-санітар штурмового відділення штурмового взводу 1-ї штурмової роти 46 ОПСП «Донбас-Україна» 54 ОМБр. Футболіст, 49 ігор в ДЮФЛ за сумські команди. Студент СумДПУ ім. Макаренка. 2015 перейшов на заочну форму навчання і підписав контракт на військову службу. Залишились батьки. | 27 березня 2017 | Загинув близько 13:00, під час виконання бойового завдання з обстеження території поблизу селища Новолуганське (Світлодарська дуга), внаслідок підриву на вибуховому пристрої з «розтяжкою». Похований в Сумах[118]. |
| 3638 |  | Лисенко Вадим Анатолійович (Позивний «Зомбі») | 7 вересня 1961, 55 років, Дніпро. Матрос, санінструктор роти вогневої підтримки 130 ОРБ. В батальйоні служив за контрактом з лютого 2015, пройшов бої в Кримському, Попасній. Залишились мати і дружина — волонтер. | 28 березня 2017 | Помер вночі під час чергування в медпункті, через зупинку серця. Похований у м. Дніпро[119]. |
| 3639 | .svg.png.webp) | Єгоренко Володимир Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 19 травня 1966, 50 років, Одеса (район Слобідка). Солдат, водій-номер обслуги батальйону охорони (колишній 6 ОМПБ «Збруч») 44 ОАБр. Все життя працював водієм. У 2014—2015 служив за мобілізацією. За півроку після демобілізації підписав контракт. Залишилися дружина та двоє дітей. | 29 березня 2017 | Близько 17:00, під час доставлення боєприпасів та інженерного обладнання на а/м ГАЗ-66, потрапив під мінометний обстріл поблизу с. Троїцьке (Попаснянський район). Внаслідок прямого влучення міни дістав численних осколкових та вогнепальних поранень, помер у шпиталі. Похований в Одесі[120]. |
| 3640 | | Вельможко Антон Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 січня 1989, Запоріжжя (Заводський район міста). Солдат, навідник-номер обслуги 54 ОМБр. Працював у ПрАТ «Запоріжвогнетрив», вогнетривник, цех ремонту промобладнання. 2015—2016 проходив службу за мобілізацією, 14.12.2016 підписав контракт. Залишились мати і брат. | 29 березня 2017 | Загинув від осколкового поранення в результаті мінометного обстрілу ВОП поблизу смт Луганське на «Світлодарській дузі». Похований в Запоріжжі[121]. |
| 3641 | | Кубішин Богдан Ігорович | 9 серпня 1997, 19 років, Довгомостиська Мостиський район Львівська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 24-ї окремої механізованої бригади. Виріс у багатодітній родині. Закінчив Довгомостиський НВК, потім - Вище професійне училище №20 міста Львів за спеціальністю «Електромеханік з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин».
Після закінчення навчання працював в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Бадер Україна».[122] 20 жовтня 2016 року вступив на військову службу за контрактом. Залишилися мати, вітчим, чотири сестри та два брати. Двоє братів Богдана, військовослужбовці-контрактники, також служать на Сході України. |
29 березня 2017 | Помер від кульового поранення голови у військово-медичному клінічному центрі м. Харків, куди був доставлений вранці 26 березня з Попаснянського району Луганської бласті. Наскрізне вогнепальне поранення голови з пошкодженням головного мозку. За попередніми даними, хлопець намагався покінчити життя самогубством. Попаснянським райвідділом поліції відкрите провадження за статтею «Порушення правил поводження зі зброєю». Похований в с. Довгомостиська[123]. |
| 3642 | | Педак Олександр Анатолійович (Позивний «Шао-Лінь») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 4 квітня 1959, 57 років, Запоріжжя (Комунарський район міста). Старший солдат, старший навідник мінометної батареї 1-го мехбатальйону 72 ОМБр. Займався дзюдо. Мобілізований у лютому 2015 як доброволець, підписав контракт до закінчення особливого періоду. Залишилися дружина, двоє дітей, онук. | 30 березня 2017 | Загинув близько 18:00 в промзоні м. Авдіївка в результаті вибуху міномета М120-15 «Молот» під час бою. Похований у Запоріжжі[124]. |
| 3643 | | Новохатько Олег Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 1 січня 1992, Сердюківка Смілянський район Черкаська область. Солдат, навідник мінометної батареї 1-го мехбатальйону 72 ОМБр. Випускник ЧДТУ (2013, факультет комп'ютеризованих технологій машинобудування і дизайну, інженер-механік). Працював у СГП «Сердюківка». Навесні 2016 підписав контракт. Залишились батьки, двоє братів. | 30 березня 2017 | Загинув близько 18:00 в промзоні м. Авдіївка в результаті вибуху міномета М120-15 «Молот» під час бою. Похований в с. Сердюківка[124]. |
| 3644 |  | Сумський Дмитро Михайлович (Позивний «Шаман») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 вересня 1974, Калінінград, РРФСР. З 1987 року мешкав у м. Києві (Дніпровський район міста). Доброволець розвідувального підрозділу «Санта» ДУК ПС. Музикант, колишній гітарист київського рок-гурту «Inferno» (у 1990-х). На війні з 2014. Воював під Донецьком, у Пісках, в лютому 2016 одним із перших заходив на промзону Авдіївки. Залишились сестра, брат, цивільна дружина. | 30 березня 2017 | Загинув близько 18:00 в промзоні м. Авдіївка в результаті вибуху міномета М120-15 «Молот» під час бою. Похований на Лісовому цвинтарі Києва[124][125]. |
| 3645 | | Капралов Володимир Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 8 липня 1981, Вільнянськ Запорізька область. Старший солдат, гранатометник 92 ОМБр. Працював на підприємствах ТОВ НВП «РІСТ», «Агрошляхбуд», молокозаводі, ТСЦ «Простор». До війни працював будівельником, їздив на заробітки до РФ. 2015 мобілізований як доброволець у 37 ОМПБ «Запоріжжя», в лютому 2017 підписав контракт у 92 ОМБр. Залишився син. | 31 березня 2017 | 12 березня дістав численні осколкові поранення голови, тулуба та кінцівок внаслідок обстрілу поблизу м. Мар'їнка, закривши собою двох побратимів. Перебував у стані коми в лікарні ім. Мечникова у Дніпрі, 9 годин тривала операція з видалення осколків. Помер 31 березня. Похований у Вільнянську[126]. |
| 3646 |  | Хараберюш Олександр Іванович (Позивний «Душман» / «Хара») .svg.png.webp){kind=small} Орден «За мужність» І ступеня | 13 жовтня 1977, Донецьк. Полковник, заступник начальника головного відділу контррозвідки Управління Служби безпеки України в Донецькій області. Кандидат юридичних наук, за його співавторством вийшло кілька наукових робіт за правоохоронною тематикою. З початком АТО переїхав із сім'єю до Маріуполя. На рахунку офіцера СБУ близько 80 затримань російських агентів і терористів, за його участі було затримано диверсійну групу «Мангуста»[127], яка 9 травня 2014 року здійснила збройний напад на маріупольській відділ міліції. Глава СБУ Василь Грицак назвав полковника Хараберюша одним з найкращих контррозвідників в Україні. Залишилися батьки, дружина та двоє дітей, молодшій доньці – два роки. Прим. Батько Олександра Хараберюша, Іван Федорович Хараберюш, — доктор юридичних наук, професор кафедри права та публічного адміністрування Маріупольського державного університету[128]. | 31 березня 2017 | Загинув о 08:35 в Центральному районі м. Маріуполь (Донецька область), неподалік ринку «Едельвейс», в результаті вибуху автомобіля Тойота Ленд Крузер. Підрив автомобіля попередньо кваліфіковано як терористичний акт, пов'язаний з професійною діяльністю загиблого. 2 квітня з офіцером СБУ попрощались в Маріуполі, похований на Центральній алеї Старокримького кладовища[129]. |
Втрати силових структур в тилу під час війни
Левченко Євген Миколайович, 10 вересня 1986, Володимирівка Волноваський район Донецька область. Мешкав у с. Верхня Терса Гуляйпільський район Запорізька область. Сержант, командир відділення 30-ї ОМБр. 1992 року переїхав з батьками на Гуляйпільщину. Після строкової армійської служби працював у правоохоронних органах Бердянська. Мобілізований влітку 2014 року. Після року служби повернувся додому, а 27 січня 2016 підписав контракт. Учасник бойових дій в зоні АТО. 12 січня 2017 під час перебування у реабілітаційній відпустці в місті Бердянськ (Запорізька область) військовослужбовець зник, за два дні його тіло знайшли та упізнали в морзі. За попередніми даними, помер через відрив тромбу. Похований 15 січня в с. В. Терса. Залишилися батьки, дружина та 6-річна донька від першого шлюбу[130].
Поле Константин Васильович, 1971, Обухів Київська область. Капітан, офіцер по роботі з особовим складом військової частини морської піхоти. Перебував на військовій службі з серпня 1988 по лютий 1999 року. 20 травня 2014 знову пішов у військо захищати Батьківщину, після року служби демобілізувався, але у березні 2016 повернувся в зону бойових дій. 14 січня 2017 помер на шляху додому в поїзді, раптово зупинилось серце. Похований на міському кладовищі Обухова[131].
Надточеєв Олександр Олександрович, 24 серпня 1984, Нікополь Дніпропетровська область. Військовослужбовець 34-го ОМПБ «Батьківщина» 57-ї ОМПБр. Мобілізований 2015 року, учасник АТО, в подальшому проходив військову службу за контрактом у Запорізькій області. Загинув 15 січня 2017 під час несення військової служби в Запорізькій області. Похований в Нікополі. Залишились молодша сестра, донька[132]. Прим. За повідомленнями ЗМІ, 15 січня в місті Приморськ (Запорізька область), у місці дислокації в/ч (база відпочинку), близько 19:30 32-річний військовослужбовець 34-го батальйону отримав вогнепальне поранення з пістолета, помер до приїзду «швидкої»[133].
Новоселов Євген Дмитрович (позивний «Веселий»), 27 січня 1987, Івано-Франківськ. Мешкав у м. Кропивницький. Заступник командира групи 7-ї роти 3-го загону 3 ОПСпП. Служив в армії більше 8 років. Учасник бойових дій. Невдовзі мав знову їхати на ротацію в зону АТО. 17 січня 2017 вранці повинен був прибути у розташування військової частини в місті Кропивницький, але не з'явився. Повісився, тіло в камуфляжній формі знайшли у Парку Космонавтів. Залишилася дружина і 3-річний син[134].
Шарапов Олександр Анатолійович, 1 квітня 1972, Василівка (Каховський район) Херсонська область. Старший сержант, командир відділення — командир бойової машини (БРДМ) 21-го ОМПБ «Сармат» 56-ї ОМПБр. 1 лютого 2017, перебуваючи у відпустці на Херсонщині, помер від серцевого нападу. Похований в с. Василівка[135].
Пухно Дмитро Сергійович, 29 листопада 1978, Мелітополь Запорізька область. Капітан, військовослужбовець 23-го ОМПБ «Хортиця» 56-ї ОМПБр. Виріс в родині військового, батько — підполковник запасу, рідний брат — теж офіцер. Закінчив Львівський військовий ліцей та Одеський інститут сухопутних військ. Був розподілений на посаду командира взводу в один з підрозділів, через три роки звільнений за скороченням штату. У вересні 2016 року уклав контракт із ЗСУ. Перебуваючи у відпустці, отримав черепно-мозкову травму, в ніч на 19 січня 2017 року доставлений у Приазовську районну лікарню, звідки санавіацією перевезений до Мелітопольської міської лікарні № 1, пізніше — в Запорізьку обласну лікарню. Після операції перебував у комі, 17 лютого 2017 помер, не приходячи до тями. Похований на центральній алеї Нового кладовища Мелітополя. Без батька залишилась 9-річна дитина[136].
Максюков В'ячеслав Леонідович (Позивний «Друїд»), 25 квітня 1981, Ізмаїл Одеська область. Молодший сержант, санінструктор відділення аеромобільно-десантної роти. Був військовослужбовцем Лощинівської в/ч, останнім часом ніс службу за контрактом у 90-й окремому аеромобільному батальйоні. Звідти був відряджений на навчання у Житомирську область. 13 лютого 2017, на загальновійськовому полігоні ВДВ в Житомирській області, під час проведення ротних тактичних навчань з бойовою стрільбою дістав важке вогнепальне поранення у голову. 18 лютого 2017 помер в Житомирській Обласній клінічній лікарні. Відкрито кримінальне провадження за статтею про порушення правил поводження зі зброєю. Тіло доправлене на поховання в Ізмаїл. Залишилися дружина та 10-річний син[137].
Олефір Олександр Олександрович (Позивний «Санич»), 16 липня 1980, Петрівка (Зіньківський район) Полтавська область. Солдат 16-го ОМПБ «Полтава» 58-ї ОМПБр. Був призваний за мобілізацією, восени 2016 підписав контракт. Учасник АТО, воював в районі Авдіївки. 18 лютого 2017 о 12:44 в розташуванні 16-го ОМПБ у м. Глухів (Сумська область), у наметовому містечку, сталася пожежа. Внаслідок займання намету загинули двоє військовослужбовців, які в ньому спали (один навіть не зміг вибратися зі спальника, а другий встиг зробити лише кілька кроків), ще один боєць дістав опіків. Основна версія — порушення правил пожежної безпеки при опаленні приміщення пічкою-буржуйкою. Похований в с. Петрівка. Залишилися двоє дітей, син та донька[138].
Ременець Пилип Олександрович (Позивний «Філ»), 27 січня 1990, Велика Багачка Полтавська область. Сержант 16-го ОМПБ «Полтава» 58-ї ОМПБр. На контрактній службі з осені 2016 року. 18 лютого 2017 о 12:44 в розташуванні 16-го ОМПБ у м. Глухів (Сумська область), у наметовому містечку, сталася пожежа. Внаслідок займання намету загинули двоє військовослужбовців, які в ньому спали (один навіть не зміг вибратися зі спальника, а другий встиг зробити лише кілька кроків), ще один боєць дістав опіків. Основна версія — порушення правил пожежної безпеки при опаленні приміщення пічкою-буржуйкою. Похований у Великій Багачці[138].
Пономаренко Юрій, 1983, Миколаїв. Сержант, розвідник-радіотелефоніст 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Військовослужбовець за контрактом. Учасник АТО. 24 лютого 2017 близько 8:00 на 37-му загальновійськовому полігоні ВДВ у Житомирській області, під час проведення підготовки тактичного поля для проведення стрільб, стався вибух гранати РПГ-22. Юрій загинув від отриманих поранень[139].
Струк Олександр Богданович, 24 березня 1962, 55 років, Хмельницький. Старший сержант, артилерист 24-ї окремої механізованої бригади. Закінчив Хмельницький інститут побутового обслуговування за спеціальністю «Бухгалтерський облік». Працював в адміністрації автостанції № 2 м. Хмельницького. Маючи військовий досвід, пішов на фронт, — з 2016 року ніс службу за контрактом. Дістав важке поранення та опіки в районі м. Попасна, лікувався в Центрі допомоги учасникам АТО м. Хмельницький. Після одужання, вирушив до пункту постійної дислокації військової частини на Львівщину. Виїхав у Львів на ротацію, мав вирушати в зону проведення АТО. Раптово помер 26 березня 2017 внаслідок зупинки серця. Похований на міському кладовищі Хмельницького в Шаровечці. Залишилася дружина та доросла донька. Посмертно нагороджений Почесною відзнакою Хмельницької міської громади «Мужність і відвага»[140]. Прим. За повідомленням поліції, 55-річний мешканець м. Хмельницького, помер уві сні в санаторії м. Трускавець (Львівська область), куди він приїхав до товариша[141].
Померлі демобілізовані учасники АТО
Вірясов Ігор Анатолійович («Дід»), 26 квітня 1962, Одеса. Сержант, командир відділення 2-ї роти 1-го батальйону 93-ї ОМБр, підрозділ батальйону ОУН. Пройшов вишкіл у вишкільному центрі ОУН, 17 серпня 2015 року мобілізувався через військкомат. Воював в районі ДАП, позиція «Зеніт», Опитне, шахта «Бутівка», де дістав важку контузію. У листопаді 2016 демобілізований за станом здоров'я. Близько 11:00 2 січня 2017 року зістрибнув з оглядового мосту, що поблизу ТЦ «Глобус» на Майдані Незалежності в Києві, загинув на місці. Залишився дорослий син[142].
Пилипчук Олег Михайлович, 37 років, Львів. Демобілізований військовослужбовець 79-ї ОАЕМБр. Здобув освіту в Україні і Німеччині. Час від часу приїжджав працювати до батька у Німеччину. Отримав повістку в січні 2015 року, повернувся в Україну, пройшов підготовку на Миколаївському полігоні і потрапив на передову. Після понад рік служби на фронті повернувся до дому. 2 січня 2017 року вчинив самогубство, не впоравшись із посттравматичним синдромом. Батько Олега, лікар, вирішив створити благодійну організацію для психологічної допомоги військовим, які повернулися з фронту[143].
Керникевич Андрій Петрович, 8 грудня 1968, Комарів (Галицький район) Івано-Франківська область. Демобілізований військовослужбовець ЗСУ. У жовтні 2016 року повернувся з фронту. 2 січня 2017 року раптово помер вдома через зупинку серця. Похований у рідному селі[144].
Рукавішников Валерій Юрійович, 5 квітня 1961, Кременчук Полтавська область. Демобілізований військовослужбовець 92-ї ОМБр. 2014 року добровольцем пішов на фронт, в зоні АТО був водієм бензовозу. Помер 4 січня 2017 року вдома від гіпертонії[145].
Моргун Сергій, 39 років, Давидківці (Хмельницький район) Хмельницька область. Демобілізований військовослужбовець. Призваний до війська 2014 року, воював у Пісках та Широкиному, дістав контузію. В останній місяць ніс службу на острові Зміїний. Восени 2015-го повернувся додому. Лікарі діагностували виразку шлунку, 2 тижні лікувався в госпіталі, а в подальшому виявили пухлину головного мозку. Помер в лікарні у ніч на 7 січня 2017 року. Залишилися двоє дітей. Батьки Сергія поховали вже другого сина, — його брат Олександр раптово помер у вересні 2015 року, коли їхав на військову службу[146].
Томілін Володимир, 40 років, Кучаків Бориспільський район Київська область. Мешкав у м. Київ (район Дарниця). Демобілізований військовослужбовець 79-ї ОАЕМБр. Призваний за мобілізацією у 2015 році, воював 1,5 роки. Після повернення працював охоронцем. Близько 6:00 7 січня 2017 року в селі Кучаків, на території садового кооперативу, коли Володимир йшов на електричку разом із сусідкою, на них напали чотири вівчарки, які вибігли на вулицю з приватного двору. Володимир пропустив сусідку вперед, прикривши її, і собаки кинулись на нього. Від отриманих травм чоловік помер, жінці вдалося врятуватись. Залишились мати, дружина інвалід ІІ гр. та дві маленькі доньки[147].
Панько Сергій, 38 років, Тячів Закарпатська область. Демобілізований військовослужбовець, солдат 4-го ОМПБ «Закарпаття» 128-ї ОГПБр. Призваний за мобілізацією спочатку до Тячівського райвійськкомату, а з 2 лютого 2015 по 30 травня 2015 ніс службу в зоні АТО, в Краматорську (у той час, коли місто обстріляли з РСЗВ «Смерч» російські війська 10.02.2015), в Авдіївці поблизу шахти «Бутівка». Помер внаслідок давньої хвороби 7 січня 2017 року в місті Алушта АР Крим, куди поїхав, аби освідчитись своїй дівчині. Через негоду знадобилось три дні, щоб доставити тіло додому. Залишились мати, сестра та донька[148].
Волков Ігор, 27 жовтня 1984, народився у Одесі, з дитинства мешкав у м. Новоросійськ (РРФСР), росіянин. Сапер-підривник, колишній боєць ДУК ПС та батальйону ОУН. З лютого 2015 року воював в Широкиному, Пісках. Півроку тому він пішов із підрозділу «ПС Закарпаття» та поїхав до друзів в Одесу. В ніч на 8 січня 2017 року близько 00:50 в Одесі стався вибух у приватному будинку на вул. Юхима Геллера. Загинули 67-річний власник будинку і квартирант, Ігор Волков, 90-річна власниця будинку доставлена до лікарні. Ймовірною причиною трагедії називають застосування вибухівки (необережне поводження), що призвело до вибуху побутового газу[149].
Маєцький Тарас Михайлович, 9 травня 1983, Нижній Турів Турківський район Львівська область. Демобілізований учасник АТО, в липні 2016 повернувся додому. 8 січня 2017 року вийшов з дому і не повернувся, на телефонні дзвінки не відповідав. 5 лютого знайдений мертвим під снігом у селі Нижній Турів. Похований 7 лютого[150].
Березовський Віталій Валентинович, 4 квітня 1969, мешкав у м. Обухів Київська область. Демобілізований військовослужбовець, радіо-телефоніст 12-го ОМПБ «Київ» 26-ї ОАБр. Мобілізований 10 вересня 2014 року, учасник АТО. 9 вересня 2015 звільнений зі служби за станом здоров'я, за результатами МСЕК отримав 2 групу інвалідності. Помер від тяжкої хвороби (лімфома) 12 січня 2017 року[151].
Сліпченко Микола. Доброволець. Влітку 2016 був поранений, лікувався в госпіталі. 21 січня 2017 року помер від інфаркту. Залишився брат[152].
Боцула Петро Данилович (позивний «Батя»), 1958, 58 років, Кременчук Полтавська область. Старший солдат, санітар 8-ї окремої автомобільної санітарної роти (Полтава). Мобілізований 28 серпня 2014 року, до 22 листопада 2014 служив в зоні АТО, демобілізувався за станом здоров'я. Останні два тижні провів у лікарнях Кременчука. Спершу лікувався в обласному госпіталі для ветеранів війни, через тиждень був переведений в 3-ю міську лікарню. 22 січня 2017 року помер від інфаркту. Залишилися дружина та син, військовослужбовець ЗСУ. Похований в секторі Героїв АТО на Свіштовському кладовищі Кременчука[153].
Бойчук Василь Васильович, 1959 р.н., 57 років, Теребовля Тернопільська область. Демобілізований військовослужбовець 1-го відділення 1-го взводу 7-ї роти 92-ї окремої механізованої бригад. У липни 2015 року добровольцем пішов на фронт, учасник бойових дій в зоні АТО. Наприкінці січня 2017 року знайдений мертвим поблизу будинку, в якому він проживав. За результатами експертизи Василь помер від переохолодження. Похований 30 січня 2017 року в Теребовлі[154].
Петруняк Назарій Васильович, 9 жовтня 1987, Гавриляк Тлумацький район Івано-Франківська область. Капітан поліції оперуповноважений відділу організаційно-аналітичної роботи управління протидії наркозлочинності ГУ НП в Івано-Франківській області, Надвірнянський відділ поліції (м. Надвірна). Службу в правоохоронних органах розпочав у 2006 році, проходив службу і в зоні АТО. Помер внаслідок хвороби 2 лютого 2017 року. Похований в рідному селі[155].
Гуменюк Юрій Миколайович, 23.04.1979 р.н., Чернівецька область. Мешкав із сім'єю у м. Яворів Львівська область. Майор ЗСУ, заступник військового комісара — начальник мобілізаційного відділення Яворівського районного військового комісаріату. 2004 року проходив службу в Іраку, у складі 6-ї ОМБр. Брав участь в АТО на Луганщині з 28 травня по 8 вересня 2014 року, у складі 24-ї ОМБр. В липні 2014 нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня. Раптово помер в м. Яворів. Про смерть військовослужбовця повідомили 3 лютого 2017 року в Яворівській РДА. Залишились батьки, дружина та 13-річний син. Батьки забрати тіло сина на поховання на Буковину[156].
Тихон Олександр Володимирович, 21.01.1984 р.н., Нікополь Дніпропетровська область. Громадський активіст, волонтер, член РПЛ, помічник народного депутата Андрія Артеменка. За словами сестри, воював в АТО, перед смертю отримав статус учасника. Залишились дружина та маленька донька. Помер 8 лютого 2017 року в лікарні міста Дніпро, ймовірно, від отруєння токсичною речовиною[157].
Підлубний Петро Сергійович, 12 липня 1972, Лісове (Тальнівський район) Черкаська область. Демобілізований військовослужбовець ЗСУ. За професією механізатор. Тривалий час працював у рибо-торговельному флоті на далекому Сході. Повернувшись до рідного села, одружився, працював за різними професіями. Мобілізований 2015 року, брав участь в бойових діях, служив у районі м. Сватове. Помер від тяжкої хвороби вдома. Похований 10 лютого 2017 року в рідному селі[158].
Васильєв Юрій Володимирович, 24.04.1970 р.н., Ізюм Харківська область. Доброволець окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ». Член ВО «Свобода» з 2010 року, очолював Ізюмську районну організацію ВОС. 2015 року пішов добровольцем на фронт. Планував навесні 2017 підписати контракт і повернутись на передову. Одружений. Помер 10 лютого 2017 року[159].
Воробйов Генадій Петрович (позивний «Вільний»), 25.06.1961, Ахалкалакі, Грузія. Мешкав у м. Київ. Генерал-полковник, начальник Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Кандидат історичних наук. З 2009 року був командувачем Сухопутних військ ЗСУ. 2014-го призначений першим заступником начальника Генерального штабу, займав посаду першого заступника керівника Антитерористичного центру, тимчасово виконував обов'язки командувача військами АТО. 2016-го призначений керівником НУОУ. Повний лицар ордена Богдана Хмельницького (ІІІ ст., 2008. ІІ ст., 2012. І ст., 2017, посмертно). Помер 11 лютого 2017 року в робочому кабінеті у Києві. Похований на Байковому кладовищі[160].
Тяско Василь Васильович, 44 роки, Буштино Тячівський район Закарпатська область. Демобілізований військовослужбовець ЗСУ. Служив за мобілізацією з 12 травня 2015 до 28 квітня 2016, з 20 травня 2015 брав участь в АТО, у н.п. Червоний Жовтень та Калинівка Донецької області. Після демобілізації повернувся додому. Проживав сам. Раптово помер 13 лютого 2017 року. Похований в рідному селищі[161].
Шевченко Віктор Олександрович, 1975 р.н., Новгородка Кіровоградська область. Демобілізований військовослужбовець роти охорони 17-го окремого мотопіхотного батальйону «Кіровоград» 57-ї ОМПБр. Мобілізований навесні 2014 року в першу хвилю мобілізації, учасник АТО. В квітні 2015 демобілізувався. Останнім часом мешкав у Кіровограді. Наприкінці 2016 діагностували онкозахворювання IV стадії, проходив обстеження в Інституті раку, їздив в Одесу. Помер 17 лютого 2017 року. Залишилось двоє неповнолітніх дітей. Похований у Новгородці[162].
Васін Олександр Костянтинович, 44 роки, Мелітополь Запорізька область. Старший сержант, демобілізований військовослужбовець 23-го окремого мотопіхотного батальйону «Хортиця» 56-ї ОМПБр. Мобілізований у 2015 році (шоста хвиля), учасник АТО, восени 2016 року демобілізувався й повернувся додому. Кілька днів не відповідав на дзвінки, 20 лютого 2017 року знайдений мертвим у власній квартирі, помер від інфаркту. Похований в Мелітополі[163].
Литвинов Олександр Вікторович, 23.04.1970 р.н., Олександрія Кіровоградська область. Демобілізований військовослужбовець зенітно-ракетних військ. Закінчив Харківський інженерно-економічний інститут. Нетривалий час працював в міліції, потім — у міськуправлінні юстиції. Був ведучим спеціалістом відділу РАЦС, державним реєстратором юстиції, державним реєстратором Центру адмінпослуг Олександрії. Ніс службу за мобілізацією з травня 2015 по квітень 2016 року, учасник АТО. Помер вдома пізнім вечором 20 лютого 2017 року від серцево-судинної недостатності. Залишилась дружина та двоє синів, 18 і 10 років. Похований на Верболозівському кладовищі Олександрії[164].
Колесник Анатолій, Краснопілка, Кагарлицький район Київська область. Демобілізований військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади. Учасник АТО, навесні 2016 року ніс службу поблизу с. Гнутове в районі Маріуполя[165]. Помер 23 лютого 2017 року[166].
Царенко Олександр Володимирович (позивний «Цар»), 49 років, Могилів-Подільський Вінницька область. Колишній боєць, доброволець, старшина 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар». Активний учасник Революції Гідності. З перших днів бойових дій на Сході долучився до «Айдару», в боях під Новосвітлівкою дістав важке поранення. Помер через зупинку серця 26 лютого 2017 року в реанімації, в інституті імені Амосова у Києві. Після прощання на Майдані Незалежності у Києві похований в Могилів-Подільському[167].
Іванків Олександр Іванович, 57 років, Ладижин Вінницька область. Колишній боєць полку «Азова». У 2014 році добровольцем записався до батальйону «Азов». Служив танкістом під Маріуполем. Повернувшись додому, влаштувався на Ладижинську ТЕС, але на роботу так і не вийшов. Останнім часом мешкав із матір'ю. 2 березня 2017 року знайдений повішеним на дачі. Похований у Ладижині[168].
Тананайко Володимир, 1991 р.н., Дубище Рожищенський район Волинська область. Мешкав у м. Рожище. Демобілізований військовослужбовець підрозділу артилерійської розвідки 51-ї окремої механізованої бригади. Мобілізований у квітні 2014 року, учасник бойових дій, зокрема боїв за Савур-Могилу. 7 березня 2017 року повісився у батьківському гаражі в смт Дубище. Похований в рідному селі. Залишилась дружина та маленька донька[169].
Зубов Михайло, 27 років, Харків. Учасник АТО, служив за контрактом. За повідомленням місцевих ЗМІ був бійцем батальйону спецпризначення «Азов» з позивним «Грізлі» (в прес-службі Нацгвардії дану інформацію не підтвердили), пройшов бої за Іловайськ, Широкине, Дебальцеве. Повернувся додому у 2015 році і відкрив власну справу (курси англійської мови). Покінчив життя самогубством 10 березня 2017 року, зістрибнувши з висоти на закинутому елеваторі біля залізничного вокзалу. Підозрюється у вбивстві дружини та 4-річної доньки, тіла яких знайшли вранці того ж дня, вони були задушені. Трагедія сталася у Харкові по вул. Заліській, 5[170].
Рибцов Андрій Іванович (позивний «Балу»), 01.02.1961 р.н., РРФСР. Мешкав у м. Хмельницький. Капітан, колишній командир артилерійської батареї 3-го десантно-штурмового батальйону «Фенікс» 79-ї ОДШБр. Закінчив Хмельницьке вище артилерійське командне училище. Ветеран війни в Афганістані. В березні 2014 добровольцем пішов у військкомат, тричі просився відправити його в АТО, мобілізований у серпні 2014. Зі своїм підрозділом обороняв населені пункти в районі Маріуполя. У червні 2015 року нагороджений Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ст. Керівник Хмельницької Спілки учасників бойових дій, Хмельницької обласної філії ГО «Українська асоціація інвалідів АТО». Помер 11 березня 2017 року у Хмельницькому, від обширного інфаркту. Похований на Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове міста Хмельницький. Залишились дружина (волонтер), син[171].
Коломієць Руслан Леонідович, 1976 р.н., Ладижин Вінницька область. Учасник АТО, рік тому демобілізувався. Помер від серцевої недостатності у м. Одеса, куди поїхав відвідати свою матір. Похований 14 березня 2017 року в Ладижині[172].
Рощин Артем Юрійович, 06.02.1990 р.н., Світловодськ Кіровоградська область. Демобілізований військовослужбовець, розвідник 59-ї окремої мотопіхотної бригади. 2009 року закінчив політехнічному технікумі у Комсомольському. Після строкової служби, з 2010 по 2015 рік працював автослюсарем-водієм на Кременчуцькому сталеливарному заводі. Мобілізований навесні 2015, воював у зоні АТО з травня 2015 по квітень 2016 року. Після демобілізації лікарі виявили пухлину мозку, переніс інсульт, лікувався у Київському інституті нейрохірургії. 14 березня 2017 року помер в реанімаційному відділенні Світловодської ЦРЛ, куди потрапив у стані коми після другого інсульту. Похований на міському цвинтарі Світловодська. Залишилися мати, дружина та двоє дітей, 5-річний син і однорічна донька[173].
Юсипишин Руслан Васильович, 21 листопада 1979, Бориспіль Київська область. Мешкав в с. Іванків (Бориспільський район). Демобілізований учасник АТО. Старший сержант, колишній військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади. З 14 березня 2015 до жовтня 2016 проходив службу за мобілізацією. Помер 20 березня 2017 року в результаті гострої серцево-судинної недостатності. Похований в с. Іванків[174].
Ліньков Сергій Васильович. Кам'янець-Подільський Хмельницька область. Демобілізований учасник АТО. Капітан, заступник командира підрозділу розвідки 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Став на захист Батьківщини з перших днів війни на Сході, воював майже три роки, зокрема у Мар'їнці, Пісках. Демобілізувався через хворобу, останні місяці перебував у лікарні. Помер в міської лікарні №1 Кам'янця-Подільського від довготривалої онкологічної хвороби. Похований 22 березня 2017 року на міському кладовищі Кам'янця-Подільського. Залишилась дружина[175].
Биченко Михайло Васильович, 28 років, Запоріжжя. Демобілізований військовослужбовець, учасник АТО, служив у Краматорську в 2015—2016 роках. Оператор обласної телекомпанії «Запоріжжя», працював у цій телекомпанії понад 10 років. Вранці 28 березня 2017 року знайдений повішеним у парку Перемоги м. Запоріжжя. Основна версія поліції — самогубство[176].
Посилання
- Загиблі Герої січня // Ян Осока, для «Цензор. НЕТ»
- Загиблі Герої лютого // Ян Осока, для «Цензор. НЕТ»
- Загиблі Герої березня // Ольга Скороход, для «Цензор. НЕТ»
- Книга пам'яті загиблих
- Український меморіал. Пам'яті героїв, що загинули за Україну
- Пантеон Героїв (Сайт Міністерства оборони України)
- Вони життя віддали за Вітчизну (Сайт Національної гвардії України)
- Вічна пам'ять героям-прикордонникам! (Сайт Державної прикордонної служби України)
- Пам'яті героїв (Сайт Служби безпеки України)
- Пам'ятаємо (Сайт Національної академії СБУ)
- Герої не вмирають (Сайт Чернігівської ОДА)
- Вони захищали Україну (Сайт Вінницької ОДА)
- Книга пам'яті героїв АТО (Сайт Житомирської ОДА)
- Герої не вмирають (Сайт Миколаївської ОДА)
- Сторінка пам'яті. Херсонщина (Сайт Херсонської ОДА)
- Пам'ятаємо загиблих героїв (Сайт Полтавської облради)
- Список військових Хмельниччини, які загинули у неоголошеній війні на Сході України (Сайт Хмельницької облради)
- Пам'яті Героїв Буковини (Сайт Чернівецької ОДА)
- Герої. Чернівецька область. АТО (блог)
- Книга пам'яті Сумської області
- Герої АТО (Сайт Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва імені О. М. Бойченка)
- Військовослужбовці, які загинули під час проведення АТО, з Одеської області[недоступне посилання з червня 2019] (Сайт Одеського обласного центру патріотичного виховання дітей та молоді)
- Ніхто не забутий: на Донбасі загинула майже сотня військовослужбовців з Одеської області (список) (Одеське видання «Думська»)
- Військовослужбовці з Вінницької області, які загинули в зоні АТО (Сайт «20 хвилин: Вінниця»)
- Список загиблих у зоні АТО мешканців Прикарпаття (Інтернет-видання «Паралелі»)
- Меморіал пам'яті загиблих харків'ян — Героїв АТО (Портал «Весь Харків»)
- Пам'яті загиблих воїнів… Список військових, які загинули в зоні АТО, та з якими прощалися на Рівненщині (Проект «Ціна Свободи», сайт телеканалу «Рівне-1»)
- Революція гідності. Війна. Рівненщина (сайт пам'яті загиблих, розділ АТО)
- Сайт пам'яті загиблих героїв Хмельниччини в ході АТО 2014 року (Медіа-корпорація «Є»)
- Пам'ятаємо кожного[недоступне посилання з червня 2019] (Сайт Музей АТО. Запорізький обласний краєзнавчий музей)
Примітки
- Первую в Херсоне свадьбу участника АТО отпраздновали с размахом(рос.)
- В зоні АТО загинув боєць батальйону «Сармат» з Херсону. (рос.) 02.01.2017
Сьогодні 2 січня 2017р вночі загинув санінструктор 21 бат Сармат
Херсонці провели в останню дорогу воїна Веніаміна Куликова // Херсонська ОДА, 4 січня 2017[недоступне посилання з червня 2019] - У Волноваському районі через побутовий конфлікт на ґрунті алкогольного сп'яніння вбито військовослужбовця (ФОТО). 02.01.2017, 10:03
Міноборони України готове надати всебічну підтримку розслідуванню смерті військовослужбовця у смт Донське Донецької області // Міноборони України, 2 січня 2017
Підозрюваний у вбивстві військовослужбовця у Волноваському районі затриманий // ГУ НП в Донецькій області, 3 січня 2017 - Лозівський боєць АТО повернувся додому через 4 місяці // ТРК «Сігма», 24 листопада 2014
- У зоні АТО загинув лозівчанин Сергій Петріщев // Лозівська міська рада, 4 січня 2016
На Харківщині попрошалися з сапером, який загинув під Мар'їнкою // ТСН, 6 січня 2017
У Лозовій в останню путь провели загиблого бійця АТО Сергія Петріщева // ТРК «Сігма», 9 січня 2017 - Штаб АТО інформує про подію, що сталася в районі проведення Антитерористичної операції. 02.01.2017
За фактом загибелі двох військовослужбовців та поранення ще двох у Мар'їнці відкрито кримінальне провадження // ГУ НП в Донецькій області, 3 грудня 2017
Кровавий новий рік: боєць 92-ї бригади розстріляв співслужбовців, двоє загинули // «Таймер», 18 січня 2017(рос.) - Пономаренко Сергій Олександрович ("Маршал")
- У Дніпрі на операційному столі загинув боєць АТО: медики розшукують родичів героя // Дніпроград, 3 січня 2017
Они не помнят вкус шампанского(рос.)
Сьогодні військовим вертольотом в Дніпро евакуйовано трьох поранених Сонечок - Я хочу з Вами поділитись історією про людину з великим серцем, яка змінила мій світогляд // facebook Євген Дейдей, 1 серпня 2016(рос.)
- Загинув Микола Войтов із полку «Київ» // «Gazeta.ua», 4 січня 2017
Україна знову зазнала втрат — на Донбасі загинув багатодітний батько // «24 канал», 4 січня 2017
«Море позитиву, філософії та історії свого народу» — в АТО помер батько 4 дітей // «Gazeta.ua», 4 січня 2017 - Ця клята війна продовжує забирати марганчан
От нас ушел ты очень рано(рос.)
Чистов Віталій Валерійович - Загиблі морпіхи: Микола Охріменко, Сергій Солонько, Сергій Трубін
- В зоні АТО загинув військовий з Острожчини // «Район. Острог», 21 січня 2017
Українка плаче за своїм сином // «Життя і слово», 28 лютого 2017
Ус Сергій Володимирович // Революція гідності. Війна. Рівненщина, 7 лютого 2017 Архівовано 29 грудня 2017 у Wayback Machine. - Сьогодні у Луцьку зустрічатимуть загиблого бійця
- У зоні АТО загинув боєць із Нововолинська Богдан Корнелюк
- Боєць з Івано-Франківська загинув у зоні АТО
- Бобринеччина оплакує загиблого земляка у зоні АТО // Бобринецька районна рада, 17 січня 2017 Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.
Бобринеччина втратила ще одного бійця в зоні проведення АТО
У Бобринецькому районі похоронили 33-річного бійця, який загинув на Луганщині // «Кавун», 20 січня 2017 - П'яний військовий в Сіверську застрелив товариша по службі і поранив ще одного // «Лівий берег», 17 січня 2017
- За фактом смерті військовослужбовця тривають слідчі дії // ГУ НП в Харківській області, 18 січня 2017
У Харкові від отриманих травм помер боєць АТО, на його тілі виявлені невідомі опіки // «Depo.Харків», 18 січня 2017
Боєць АТО помер у госпіталі через невідомі опіки // «24 канал», 18 січня 2017
В больнице Харькова умер искалеченный военный // «Подробиці», 19 січня 2017(рос.)
Смерть бійця у шпиталі Харкова: Військового забили товариші по службі на Луганщині // «Depo.Харків», 9 лютого 2017
Війна приносить все нові жертви // Білогірська РДА, 23 січня 2017
У Білогір'ї попрощались із 35-річним бійцем, який помер у зоні АТО // «Є», 24 січня 2017 Архівовано 27 січня 2017 у Wayback Machine. - У Баришівському районі на День Соборності поховали 20-річного захисника України, який загинув у промзоні Авдіївки
- Боєць АТО загинув у ДТП: машину розірвало навпіл
- У Кривому Розі провели в останню путь бійця АТО Андрія Бутильського // «Перший міський», 27 січня 2017(рос.)
- Цивільний автомобіль «Газель» спричинив ДТП під Слов'янськом
Під Словянськом під час дорожньо-транспортної пригоди постраждало 2 чоловіка
Смертельное ДТП на автодороге «Славянск-Изюм»: грузовик столкнулся с легковыми авто(рос.)
Вчора загинув розвідник 95-ї ОДШБр Савченко Іван «Сава»… // facebook Yurii Kochevenko, 26.01.2017
Завтра, в суботу 28 січня на Полтавщині ховатимуть старшого сержанта Савченко Івана Миколайовича
Савченко Іван Миколайович // Полтавська обласна рада Архівовано 23 серпня 2016 у Wayback Machine. - Під час виконання бойового завдання загинув мешканець Покровська. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 22 серпня 2017.
- У мережі розповіли подробиці загибелі бійця АТО на Донбасі: опубліковані фото
- В районі оголошено день жалоби за загиблим // Дубровицька РДА, 27 січня 2017
На Дубровиччині оголошено день жалоби! // «Моя земля — моє Полісся», 27 січня 2017 Архівовано 30 січня 2017 у Wayback Machine.
Дубровиця на колінах прощалася із загиблим в АТО земляком // «ЧаРівне», 30 січня 2017
І не знав він, де погине… // «Дубовицький вісник», 3 лютого 2017 - Комроти 72 ОМБр Андрій Кизило: «Перемогу наближає кожен, хто віддано робить свою справу»
- Президент присвоїв звання Героя України Андрію Кизилу (посмертно)
- Зведені дані АТО — 29 січня
«Наразі ситуація в АТО складна, але контрольована» — Міністр оборони України // Міністерство оборони України, 29 січня 2017
У боях під Авдіївкою загинув «комбат» бойовиків із позивним «Грек» — журналіст // «Тиждень.ua», 29 січня 2017
В результаті обстрілів під Авдіївкою загинули 4 українських військових — штаб. 29.01.2017, 17:35
Зведення прес-центру штабу АТО станом на 18:00 29 січня
У 72-й ОМБр назвали імена загиблих під Авдіївкою військовослужбовців // «Цензор. НЕТ», 30 січня 2017
Стала відома дата прощання із героями, які загинули поблизу Авдіївки - На Майдані Незалежності попрощалися з полеглими бійцями під час боїв біля Авдіївки — фоторепортаж // «5 канал», 1 лютого 2017
Загиблих під Авдіївкою бійців проводжали на Майдані навколішки // «Gazeta.ua», 1 лютого 2017 - В Авдіївці загинув 23-річний капітан // «Gazeta.Ua», 30 січня 2017
Вічна пам'ять випускнику Академії капітану Андрію Кизило! // Сайт НАСВ імені гетьмана П. Сагайдачного, 30 січня 2017
Загиблий в Авдіївці Андрій Кизило був потомственим військовим // «ПроЧерк», 30 січня 2017
Умань в жалобі. Загинув усміхнений хлопець Андрій Кизило // «04744.info — сайт міста Умань», 30 січня 2017
В Умані поховали загиблого в АТО Героя // «Дзвін», 2 лютого 2017 Архівовано 3 лютого 2017 у Wayback Machine. - Бальченко Володимир Іванович // Борзнянська РДА
В АТО загинув чернігівець // «новий Чернігів», 30 січня 2017
До останнього свого подиху // Ян Осока «Цензор. НЕТ», 31 січня 2017
Попрощалися з героєм // Борзнянська РДА, 3 лютого 2017 - Дмитро Оверченко загинув під Авдіївкою // «Вісті Черкащини», 30 січня 2017
Їх має знати кожен. З'явилось фото ще одного героя, що загинув біля Авдіївки
Сторінки, спалені війною // Ян Осока «Цензор. НЕТ», 31 січня 2017
Зустріч загиблого воїна-тальнівчанина Дмитра Оверченка // Тальнівська РДА, 1 лютого 2017
Прощання із загиблим Дмитром Оверченком // Тальнівська РДА, 2 лютого 2017 - Воїни першими вступили у бій із ворогом. Загинув Крижанський Володимир // Сквирська РДА, 31 січня 2017
Серця, зруйновані серця // Ян Осока «Цензор. НЕТ», 1 лютого 2017
Сквирщина попрощалася із своїм Героєм. В останню дорогу провели воїна АТО Крижанського Володимира // Сквирська РДА, 2 лютого 2017 - Для кого навіки згасло сонце // Ян Осока «Цензор. НЕТ», 31 січня 2017
У П'ятихатках поховали Олега Бурця // «9 канал», 2 лютого 2017 Архівовано 22 серпня 2017 у Wayback Machine. - Зведення прес-центру штабу АТО за минулу добу 29 січня 2017 року
- Черкащина втратила в боях ще одного героя // Черкаська ОДА, 31 січня 2017
Співчуття родині загиблого бійця Віталія Шамрая // Монастирищенська РДА, 1 лютого 2017
Коли світ навколо стає чорно — білим. Коли сльози обпікають обличчя // Ян Осока, 1 лютого 2017
Монастирищина прощалася з загиблим в зоні АТО Віталієм Шамраєм // Монастирищенська РДА, 2 лютого 2017 - В зоні АТО загинули двоє військовослужбовців з Кіровоградщини // «Весь Кіровоград», 31 січня 2017
Колишній прикордонник Ізмаїльського загону загинув під Авдіївкою // «Траса Е-95», 3 лютого 2017(рос.)
Завтра у Компаніївці попрощаються із 36-річним героєм, який загинув під Авдіївкою // «Перша», 1 лютого 2017
Воїн неба // Ян Осока «Цензор. НЕТ», 2 лютого 2017
Компаніївщина попрощлася з загиблим героєм Ярославом Павлюком // Компаніївська районна рада, 2 лютого 2017 - Миколаївські десантники провели в останню путь свого бойового побратима сержанта Романа Гульченка
- Тарасов Андрій Вікторович
- Ми будемо вічно пам’ятати тебе, солдате!
- Висловлюємо співчуття…
- У Харкові попрощалися з двома героями АТО
На Безлюдовском кладбище похоронили двух харьковчан, погибших в АТО(рос.) - У зоні АТО під Авдіївкою загинув наш земляк — Леонід Дергач. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 1 лютого 2017.
- Трагічна звістка / Володарська РДА
- Ще один Ангел на небі, ще одна втрата для рідних і друзів…
- Сьогодні Україна проведе в останню путь санінструктора мол. с-нта Наталію Хоружу, яка героїчно загинула рятуючи поранених під мінометним обстрілом
- Запорізький військовий загинув під час обстрілів на Світлодарській дузі. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
- Мешканка Авдіївки і військовослужбовець ДСНС загинули, офіцер ДСНС, іноземний фотокореспондент і місцева жителька поранені внаслідок нічного обстрілу, — Жебрівський
- Співчуття з приводу загибелі воїнів-десантників Анатолія Заремського та Маріса Камінського. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
- Кривий Ріг попрощався із загиблим в АТО Романом Горкуном
- Стало відомо про смерть військовослужбовця з Чорноморська // «Чорноморськ.інфо», 6 лютого 2017 Архівовано 7 лютого 2017 у Wayback Machine.
Смерть військовослужбовця з Чорноморська: військові говорять про суїцид, рідні подозріють вбивство. (рос.) 09.02.2017, 20:44
В останню путь ізюмчани проводили загиблого воїна АТО // Офіційний сайт міста Ізюм, 7 лютого 2017
Сім'я загиблого в АТО Дениса Тимошенка назвала ім'я офіцера, винного в його смерті // Chernomorsk.com.ua, 9 лютого 2017 - У Новограді-Волинському попрощалися з бійцем 30-ї бригади Олегом Бодахом // «Житомир.info», 8 лютого 2017
- Мурашко Валерій Миколайович
- 24-річний боєць помер у Бахмутському госпіталі // «Gazeta.ua», 6 лютого 2017
На Донбасі загинув 24-річний запорізький доброволець // «Depo.Запоріжжя», 6 лютого 2017
В госпитале на Донбассе умер запорожский военный // «Forpost», 6 лютого 2017(рос.)
В Запорожье попрощались с бойцом, умершим в госпитале Бахмута // «Репортер», 9 лютого 2017(рос.)
Запоріжжя попрощалося з бійцем, що загинув на Донбасі // «Depo.Запоріжжя», 9 лютого 2017 - Від ран, отриманих у зоні АТО, в лікарні Бахмута помер боєць 54-ї ОМБр Андрій Білявцев // «Цензор. НЕТ», 8 лютого 2017
Мелітопольщина сумує за загиблим учасником АТО // Мелітопольська РДА, 8 лютого 2017
У Вознесенці прощались із загиблим бійцем // «РІА Мелітополь», 11 лютого 2017(рос.) - Брат в АТО!
- Хто такий Андрій Коломієць?
"Активіст Майдану Андрій Коломієць - чергова жертва "росправосудія", - Клімкін
Напиши листа заручнику Кремля! - Коломієць Дмитро Володимирович
Ещё узнала что его младшего брата убили(рос.) - У зоні АТО загинув боєць з Вінницької області
- На Донеччині загинув молодий запорізький військовий // «Depo.Запоріжжя», 16 лютого 2017
В зоні АТО загинув військовий із Запоріжжя // 061.ua Сайт Запоріжжя, 16 лютого 2017(рос.)
В зоні АТО загинув молодший сержант із Запоріжжя // «Репортер», 16 лютого 2017(рос.)
Перебендя і розбишака, — військовий розповів щемливу історію про загиблого друга // «24 канал», 16 лютого 2017
Почти год Лёня служил в составе моего взвода(рос.)
Боєць із Запоріжжя застрелився в зоні АТО — військові // «Forpost», 16 лютого 2017(рос.)
В Запоріжжі прощаються з бійцем АТО з позивним «Борода» // 061.ua — Сайт Запоріжжя, 18 лютого 2017(рос.)
Сотні запорожців на колінах прощались з бійцем по прізвищу «Борода» // «Forpost», 18 лютого 2017(рос.) - В Авідіївці від снайперської кулі загинув житель Білопільщини Юрій Щербина
- В АТО загинув військовослужбовець з Рівненського району. Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 1 жовтня 2017.
- Йому було лише 22
- Стали відомі подробиці загибелі волонтера
Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України» - Загиблі Герої лютого
- Друзі — у пам'ять про загиблого Героя Максима Гринчишина
- У Харкові від поранення в голову помер 23-річний боєць АТО
- Салаутін Сергій Віталійович
- У Дніпрі помер поранений під Авдіївкою рятувальник Дмитро Тритейкін
- На Луганщині виявили прикордонника без ознак життя // ДПСУ, 22 лютого 2017
Поліція розглядає кілька версій загибелі прикордонника в Луганській області, — Слободян // Цензор. НЕТ, 22 лютого 2017
Знайдений мертвим на Луганщині прикордонник підірвався на невідомому пристрої — ДПСУ // УНІАН, 23 лютого 2014 - У Дніпрі в реанімації помер десантник, у якого залишився дев'ятимісячний син. 23.02.2017
У Дніпрі помер від ран офіцер-«кіборг» Гуцаленко, який піднімав прапор України над ДАПом. Спогади. 24.02.2017, 00:33
Світлій пам'яті Героя // Офіційний сайт Первомайська, 27 лютого 2017
Зупинилося серце первомайського Воїна Миколи Гуцаленка // «Первомайськ.інфо», 24 лютого 2017
Небесне воїнство поповнилося ще одним мужнім Захисником Вітчизни // ГУ ДФС у Миколаївській області, 24 лютого 2017
«Ми пишались ним»: в Миколаєві на колінах попрощались із загиблим Героєм-десантником // «НикLife», 25 лютого 2017
«Кіборга» Миколу Гуцаленка поховали у Миколаєві // «УМ», 25 лютого 2017
Легенда // Ян Осока. «Цензор. НЕТ», 25 лютого 2017 - Загинув наш земляк Добролєта Михайло
- У запорізькій лікарні від отриманих поранень помер військовий з Житомирської області // «Житомир.info», 27 лютого 2017
Вчора в реанімації помер воїн - Чернігівщина втратила бійця
- Під Маріуполем загинув боєць «Легіону Свободи» Роман Напрягло
- В Авдіївці загинув сумчанин Артур Абрамітов
- На Сході України загинув військовослужбовець із Шацька
- Єдиний правильний вибір // Ян Осока. Цензор.нет, 06.03.2017
- У зоні АТО загинув мешканець Стрия Володимир Пірус
- В Кримському офіцер 93-й бригади застрелив радіотелефоніста // «Таймер», 11 лютого 2017(рос.)
- Під Маріуполем від міни загинув полтавець
- Ямпільщина сумує за загиблим в зоні АТО земляком // Ямпільська РДА, 3 березня 2017
В АТО загинув військовослужбовець з Ямпільського району // Ямпіль.інфо, 3 березня 2017
Сумщина втратила бійця // «UA: СУМИ», 3 березня 2017
Розкриваються страшні подробиці про справжню причину загибелі учасника АТО з Сумщини. 06.03.2017(рос.) - Борт з пораненими із фронту // «Вікна-новини» СТБ, 20 лютого 2017
Ростик понад усе любив танцювати брейк-данс… // «Високий замок», 2 березня 2017
У війні на сході загинув 20-річний Ростислав Труханський // «Золочів.нет», 4 березня 2017
«Казав, що „сєпарів“ рватиме голими руками…» // «Високий замок», 7 березня 2017
Сьогодні у цей скорботний день 07.03.2017 року Новороздільська громада з християнськими та військовими почестями провела в останню путь нашого земляка
Загиблі березня: 35 облич Героїв. 10.04.2017, 05:46
Похорон Ростислава Труханського 07.03.2017 - Під Авдіївкою загинув Роман Кияниця з 72 омбр. «Насправді вона насамперед — війна і сука…»
- 20-річний морський піхотинець Олександр Веремеєнко загинув під час тригодинного бою поблизу Водяного. Похорон відбудеться сьогодні
- Один із кращих воїнів: у зоні АТО загинув боєць «Правого сектора» // «Обозрєватєль», 6 березня 2017
У Донецькій області загинув ще один павлоградець // «TV-News — Новини Павлограда», 7 березня 2017
В Авдіївці загинув ще один павлоградець — доброволець Олексій Руфімський // «ТН Експрес», 7 березня 2017
В Дніпрі простились з бійцем ДУК ПС «Старим» // «Лиця», 8 березня 2017
Сьогодні павлоградці попрощались із 14-м бійцем АТО // «TV-News — Новини Павлограда», 8 березня 2017 - Львівщина втратила ще одного бійця АТО // Львівська ОДА, 7 березня 2017
У Житомирі поховали десантника 79 бригади, який пройшов Майдан та АТО і помер від серцевого нападу // «Житомир.info», 9 березня 2017 - 10 березня загинув розвідник 46-го ОБСпП «Донбас Україна» Михайло Миронов
- Захищаючи Україну загинув наш односельчанин Дзиза Віталій Олексійович
- АТО: двоє військових загинуло, одного поранено
Голуб і Пікассо. У суботу, відбиваючи напад ворожої ДРГ, загинули двоє бійців батальйону «Айдар» - Вічна пам'ять герою! Архівовано 15 березня 2017 у Wayback Machine.
У Бахмутському районі п'яний військовий ЗСУ застрелив свого товариша по службі // «Лівий берег», 13 березня 2017
Суд приговорил к 10 годам танкиста, застрелившего своего командира в зоне АТО // «Лівий берег», 14 січня 2019 - Сватівщина провела в останню путь свого воїна-земляка
- Погані новини знову з'явилися в мережі // Книга пам'яті загиблих в АТО. 14.03.2017, 22:37
Герой був 18-річним юнаком: уродженець Жидачівщини Володимир Князев загинув 13 березня на Луганщині // Жидачівська РДА, 15 березня 2017 Архівовано 16 березня 2017 у Wayback Machine.
На Жидачівщині — Дні жалоби за загиблим в зоні АТО Володимиром Князевим // Жидачівська РДА, 16 березня 2017 Архівовано 17 березня 2017 у Wayback Machine.
«Мама одну заяву до військкомату порвала. Він потайки другу написав…» // «Високий замок», 16 березня 2017
На Львівщині навколішках зустрічали загиблого 18-річного бійця Володимира Князева // «Дивись.info», 16 березня 2017
На Львівщині сотні людей прийшли попрощатись з 18-річним бійцем Володимиром Князевим // ТСН, 17 березня 2017
Невимовний біль втрати
На Львівщині поховали 18-річного бійця АТО Володимира Князева // ЗІК, 17 березня 2017 - Пішов з життя ще один захисник України з Чернігівщини // Чернігівська ОДА, 16 березня 2017
Подробиці смерті сіверського бійця в АТО // «Чeline», 16 березня 2017
Загинув молодший сержант Геннадій Стаценко // ЧОДТРК, 16 березня 2017 - У зоні АТО загинув боєць з Ковельського району
Чому солдати ЗСУ гинуть від власної зброї? - 16 березня в зоні АТО загинув кулементник 95-ї бригади Вадим Денега // «Галка», 21 березня 2017
Дорогий Вадим, ти вічно залишишся у наших серцях! - У Слов'янську застрелився десантник 95-ї бригади // «Таймер», 28 березня 2017
- Був сповнений бажання боронити Україну від загарбників, — як на Донбасі загинув захисник країни
- Морпіхи Леонід Галайчук і Олексій Кондратюк загинули від міни під Волновахою
- Внаслідок обстрілів під Мар'їнкою загинув військовий із Запорізької області. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 16 вересня 2018.
- Згадуємо, пам'ятаємо, не забуваємо… Андрій Костін // Костянтинівська центральна міська публічна бібліотека, 22 березня 2017
Костянтинівка попрощається із ще одним загиблим воїном АТО // «Знам'я індустрії», 21 березня 2017(рос.)
Сьогодні з друзями патріотами м. Костянтинівки провели в останню путь…
На війні з Росією загинув ще один костянтинівець // «Провінція», 22 березня 2017 - "Двоє наших загинуло. Ми помстимося і вийдемо на кордон зі раша федерейшн. У бойовиків 5 "двохсотих" і 10 — "трьохсотих", — морпіхи про бій біля Водяного
Названі імена загиблих під Маріуполем морпіхів - Крижопільщина прощалася із загиблим у зоні АТО земляком — Русланом Бондарем. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 16 вересня 2018.
- 24-річний черкащанин помер в АТО // «Дзвін», 22 березня 2017 Архівовано 23 березня 2017 у Wayback Machine.
24-річний черкащанин помер в АТО. Героя зустрічатимуть уночі в селі // «ПроЧерк», 22 березня 2017
Співчуття // Шполянська РДА, 23 березня 2017
Сьогодні о 12:00 в селі Скотарево відбудеться прощання з героєм, учасником АТО, Ярославом Новосільським
У селі Скотареве провели в останню путь учасника АТО Новосільського Ярослава Вікторовича
Меморіальну дошку встановили за кошти жителів. Травень 2017 Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.
фото - Майора ЗСУ, який вбив бійця за допис в Instagram, засудили на 5 років. Українська правда (укр.). Процитовано 31 серпня 2021.
- Єдиний державний реєстр судових рішень. reyestr.court.gov.ua. Процитовано 31 серпня 2021.
- Що присудили майору ЗСУ за вбивство товариша по службі на Донеччині. 09.12.2021, 21:32
- Загинув наш земляк, боєць 72 ОМБР // Facebook Білоцерківська волонтерська група, 23 березня 2017
Томашук Олег Володимирович (резюме)
Якби не війна... // Газета «Громадська думка», № 25-26 за 31 березня 2017, с. 1 - Шматко Дмитро Ігорович
- Передчасно пішов з життя наш земляк, військовослужбовець Збройних сил України Подрєзов Роман Миколайович // Слов'янська міська рада, 23 березня 2017
Про вшанування Героїв України // ВЦА м. Авдіївка, 26 вересня 2017 - У зоні АТО загинув криворіжець Олександр Маленко
- У вівторок у Львові поховають Героя, який загинув в зоні АТО
- 24.03.2017 в зоні АТО загинув житель м. Підгородне Селін Іван Васильович
Сьогодні холодний дощ зі снігом оплакували Героя України – Івана Селіна
27 березня 2017 р. провели в останню путь нашого земляка Селіна Івана Васильовича // Підгородненська міська рада, 28 березня 2017 Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.
Іван Васильович Селін (5.01.1987 - 24.03.2017) - У Троїцькому під час пожежі постраждали четверо військових // «Корреспондент», 22 березня 2017
До Дніпра доправили бійців АТО з опіками // «Depo.Дніпро», 23 березня 2017
"Обгоріло 70% тіла": українських воїнів з опіками доставили до Дніпра // «5 канал», 23 березня 2017
У Дніпрі обпеченим бійцям АТО пересадили шкіру // «Depo.Дніпро», 24 березня 2017
У лікарні помер від важких травм боєць ЗСУ // «24 канал», 26 березня 2017
Знову втрати, знову смерть!
Сегодня в 6.30 остановилось сердечко Белоцерковец Николая Анатольевича(рос.)
"Прости нас, синку": У Харкові попрощалися з 26-річним бійцем АТО // «РБК-Україна», 29 березня 2017
Похороны бойца 25 ОМПБ Николая Белцерковца (фото)(рос.) - Міноборони України публікує імена загиблих внаслідок авіакатастрофи гелікоптера неподалік Краматорська 26 березня 2017
- Стали відомі імена трьох бійців 72 омбр, які загинули під Авдіївкою 26 березня
- 21-річним бійцям залишався тиждень до «дембеля»: назвали імена загиблих
- Лисенко Вадим Анатолійович // Український меморіал
Сьогодні вночі не стало Вадима Лисенко
Зомбік, ти був дуже доброю і чуйною людиною з великим серцем
Нас стає менше...
Волонтера нашої спілки спіткала жахлива трагедія! Жінка військовослужбовця, втратила свого любого чоловіка - У зоні АТО загинув військовослужбовець Тернопільської артилерійської бригади. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 27 травня 2019.
- Запорожжя попрощалось з воїном АТО Антоном Вельможко
- Кубішин Богдан Ігорович Cолдат - Книга пам′яті загиблих за Україну - Український меморіал. ukraine-memorial.org. Процитовано 28 серпня 2019.
- Львівщина втратила ще одного бійця АТО // Львівська ОДА, 30 березня 2017
Внаслідок бойових дій загинув військовослужбовець 24-ї залізної бригади
В харьковском госпитале умер боец, выстреливший себе в голову // «NewsRoom Kharkiv», 30 березня 2017(рос.)
Уродженець Мостищини Богдан Кубішин загинув 29 березня на Луганщині // Мостиська РДА, 31 березня 2017
У суботу на Мостищині поховали 19-річного бійця Богдана Кубішина // Мостиська РДА, 3 квітня 2017 - Дмитро Сумський, Олег Новохатько та Олександр Педак загинули в промзоні Авдіївки
Остаточний висновок щодо причин вибуху міномету «Молот» 30 березня 2017 року буде зроблено після проведення вибухо-технічної експертизи - Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України»
- У Дніпрі у госпіталі помер боєць 92-ї бригади, який був важко поранений біля Мар'їнки
- У Маріуполі СБУ затримала екс-міліціонера, який керував диверсійною групою "Восток"
- Співчуття професору МДУ Івану Хараберюшу з приводу трагічної загибелі сина
- Поліція встановлює обставини вибуху автомобіля в Маріуполі // ГУ НП в Донецькій області, 31 березня 2017
Грицак: СБУ в найкоротші терміни покарає терористів, які у Маріуполі підірвали автомобіль зі співробітником Служби // СБУ, 31 березня 2017
У Маріуполі підірвали заступника начальника донецької контррозвідки // «УП», 31 березня 2017
В Мариуполе взорвался джип, погиб сотрудник СБУ // 0629.com.ua - Сайт Маріуполя, 31 березня 2017(рос.)
У Маріуполі вибухнув джип: загинув водій // «Цензор.НЕТ», 31 березня 2017
Вбивцею полковника СБУ є його колишній колега, який виклав фотографію в мережу? 31.03.2017, 14:26
Не хочу багато писати. Кажуть, що робив багато і робив якісно
Коллега погибшего полковника СБУ: "Угрозы в адрес Александра поступали несколько лет" // «КП в Україні», 31 березня 2017(рос.)
Темна конячка: Що відомо про підірваного у Маріуполі контррозвідника СБУ // «Depo.Донбас», 31 березня 2017
Вибух у Маріуполі. Вічна пам'ять справжньому борцю за незалежність України // facebook Національний корпус, 31 березня 2017
Загиблий у Маріуполі полковник СБУ Хараберюш був найкращим контррозвідником в Україні - Грицак // «Інтерфакс-Україна», 2 квітня 2017
Президент нагородив орденом «За мужність» полковника СБУ Олександра Хараберюша, який загинув внаслідок підриву авто у Маріуполі
Пам'яті полковника контррозвідки Олександра Хараберюша // Юрій Бутусов. «Цензор.НЕТ», 2 квітня 2017
В Мариуполе хоронят полковника СБУ, который погиб в результате теракта // 0629.com.ua - Сайт Маріуполя, 2 квітня 2017(рос.)
У Маріуполі побратими віддали останню шану полковнику СБУ Олександру Хараберюшу // Офіційний вебсайт СБУ, 2 квітня 2017
Василь Грицак: СБУ затримала особу підозрювану у підриві полковника Служби Олександра Хараберюша. 31.10.2017, 21:13 - Запорізькій військовий перед смертю загадково зник // «Forpost», 16 січня 2017
Верхня Терса Гуляйпільщина в жалобі…
Гуляйпільця, що загинув у зоні АТО, проводжали в останній путь, як справжнього Героя // «Районка», 17 січня 2017 - Помер морпіх, учасник АТО з Обухова — не витримало серце // Хроніки міста Обухова, 17 січня 2017
- Нікополь попрощався із героєм // Нікопольська міська рада, 19 січня 2017[недоступне посилання з червня 2019]
- Військовослужбовця вбили на Запоріжжі // «УНН», 16 січня 2017 Архівовано 5 березня 2017 у Wayback Machine.
В части в Запорожской области застрелился второй военный за месяц // «Forpost», 16 січня 2017 - У Кіровограді в парку повісився АТОвець // «КП», 17 січня 2017
Рівно рік тому пішов з життя боєць 3-го полку Євген Новосьолов // Інформаційний портал «Гречка», 17 січня 2018 - Боєць батальйону «Сармат» помер на Херсонщині під час відпустки // «Depo.Запоріжжя», 2 лютого 2017
Сторінка пам'яті // Херсонська ОДА - Не приходячи до тями помер боєць АТО // «РІА-Мелітополь», 17 лютого 2017(рос.)
Мелітопольці попрощались з учасником АТО Дмитром Пухно // Мелітопольська міська рада, 20 лютого 2017(рос.)
У Мелітополі провели в останню путь загиблого Героя // «Depo.Запоріжжя», 20 лютого 2017
0619, Дмитрий Пухно, капитан (відео з Дмитром, жовтень 2016) - Прокуратура розслідує загибель військового на полігоні у Житомирській області // «Радіо Свобода», 19 лютого 2016
В Житомирській області під час навчань на полігоні смертельне поранення дістав контрактник з Ізмаїла // «Житомир.info», 19 лютого 2016(рос.)
З'явилися подробиці загибелі військового на навчаннях // «Кореспондент», 20 лютого 2017
Від кульового поранення на полігоні під Житомиром загинув контрактник ЗСУ // «5 канал», 20 лютого 2017
Через 6 днів після поранення на полігоні під Житомиром помер молодший сержант // «Перший Житомирський», 21 лютого 2017 - За фактом пожежі в розташуванні 16 омпб призначено службове розслідування // Сайт Міноборони України, 18 лютого 2017
Двоє військових з Полтавщини загинули під час пожежі у розташуванні батальйону «Полтава» на Сумщині // «Полтавщина», 19 лютого 2017
На Сумщині згоріли двоє бійців: офіційні органи обмежуються сухими формулюваннями // «СТС», 23 лютого 2017
Із загиблими у пожежі військовими попрощалися на Полтавщині // «Лтава», 24 лютого 2017 - На Житомирщині від вибуху гранати помер військовослужбовець — розпочато кримінальне провадження // Військова прокуратура Центрального регіону України, 24 лютого 2017
Від вибуху на полігоні загинув 34-річний військовий з Миколаєва // ТСН, 24 лютого 2017
З'явилися деталі трагічної смерті бійця на полігоні під Житомиром // «Перший Житомирський», 24 лютого 2017
Під час навчань на Житомирському полігоні загинув військовослужбовець 79-ї бригади // «Миколаївські Вісті», 24 лютого 2017(рос.) - По дорозі в АТО помер 55-річний хмельничанин. 27.03.2017
Хмельничани провели в останню путь воїна АТО // 0382.ua - Cайт міста Хмельницького, 27 березня 2017
«Він бив прямо в ціль». У Хмельницькому попрощалися із артилеристом Олександром Струком // «Всім», 28 березня 2017 - В Трускавці виявили мертвим мешканця міста Хмельницький // ГУ НП у Львівській області, 27 березня 2017
Про нагородження Почесною відзнакою міської громади «Мужність і відвага» - Чоловік наклав на себе руки на Майдані
ОУН! Потрібна допомога!
Другого січня, десь коло одинадцятої години до полудня, в Києві, на Майдані Незалежності трагічно загинув боєць підрозділу Батальйону ОУН
Друзі, в кого є пристойний однострій - Хочу допомогти, щоб чийсь син не наклав на себе руки після війни – лікар-волонтер
Війна наздоганяє тих, хто повернувся додому - Знову втрати...
- У Кременчуці помер учасник АТО
Кременчук провів в останню путь свого воїна-захисника Валерія Рукавішнікова - Після повернення з АТО у бійця діагностували пухлину головного мозку
У Давидківцях попрощалися з учасником АТО. Для його батьків — це вже друга трагедія - У Різдво на Київщині чоловік загинув від нападу собак
На Київщині собаки загризли учасника АТО
У Різдво на Київщині собаки на смерть роздерли чоловіка
Загризли до смерті. Подробиці жахливої смерті чоловіка від зубів чотирьох вівчарок
Первые результаты по ужасному случаю нападения собак на человека со смертельным исходом(рос.)
У родини АТОвця, якого загризли собаки на Київщині, відібрали всі пільги - Відійщов у вічність учасник АТО Сергій Панько. Вічна слава Герою!
Тячівщина втратила ще одного сина: помер учасник АТО Сергій Панько з Тячева Архівовано 2017-01-18 у Wayback Machine.
У Тячеві провели в останню путь учасника АТО Сергія Панько
У Тячеві провели в останню путь учасника АТО Сергія Панька - Вибух в Одесі, в якому загинув боєць «Правого сектора»: версії і подробиці
Взрыв в доме на Геллера произошел из-за участников АТО: они изготавливали бомбу(рос.)
Екс-боєць Правого сектора підірвав будинок, розбираючи гранату — ЗМІ
8 січня в Одесі підірвався Ігор Волков
Погиб русский националист, соратник Сил Добра, боец ОУН Игорь Волков Архівовано 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.(рос.) - На Турківщині знайшли мертвим демобілізованого військового
На Львівщині пропав безвісти 33-річний чоловік (фото)
Доля Тараса Маєцького залишається невідомою Архівовано 06-02-2017 у Wayback Machine. - З глибоким сумом та скорботою повідомляємо, що 12.01.2017 року пішов з життя Березовський Віталій Валентинович
- Коля Слипченко умер… // facebook Nataliia Yusupova, 21 січня 2017(рос.)
- У Кременчуці помер учасник АТО Петро Боцула
У Кременчуці помер 59-річний боєць АТО з позивним «Батя»
В Кременчуці помер учасник АТО Петро Боцула(рос.)
Cьогодні Кременчук прощається з АТОвцем Петром Боцулою - Сьогодні поховали учасника бойових дій
- Керівництво та колектив прикарпатської поліції сумує з приводу передчасної смерті працівника
На Прикарпатті попрощалися із померлим правоохоронцем - Відійшов у вічність майор Гуменюк Юрій Миколайович. Пам'ятаємо і скорбимо!
На Львівщині раптово помер учасник АТО, заступник Яворівського військового комісара Читайте більше тут: http://zik.ua/news/2017/02/06/na_lvivshchyni_raptovo_pomer_uchasnyk_ato_zastupnyk_yavorivskogo_viyskovogo_1038263 - У Дніпрі помер активіст, який заявляв, що його отруїли токсичною речовиною
Саша не ліз в політику за лаврами — сестра отруєного в Нікополі активіста
Від загадкового отруєння помер відомий нікопольський активіст Архівовано 15 лютого 2017 у Wayback Machine.
Прокуратура по справі Олександра Тихона
Виктор Артеменко: О смерти Александра Тихона. Неужели мы никогда не узнаем правду?(рос.) - Знову втрати. Поховання Петра Підлубного учасника АТО
- Пішов з життя Юрій Васильєв
Командир ОДЧ «Карпатська Січ» Олег Куцин закликає всіх бойових побратимів підтримати дружину загиблого побратима Юрія Васильєва! - Пішов з життя начальник Національного університету оборони України імені Івана Черняховського генерал-полковник Генадій Воробйов
Талантливый. Умный. Мудрый. Не всегда удобный(рос.) - Відійшов у вічність учасник АТО Василь Васильович Тяско // Тячівська РДА
У Буштині помер учасник бойових дій - Демобілізованому АТОвцю з Кіровоградщини потрібна допомога
На Кіровоградщині попрощалися із демобілізованим учасником АТО - Сьогодні в Мелітополі проведуть в останню путь ветерана АТО
- В Олександрії помер учасник АТО Олександр Литвинов
- Тримайтесь, братики, ми з вами. Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 27 серпня 2019.
- Сьогодні помер наш земляк, учасник АТО, Анатолій Колесник
- У реанімації помер боєць «Айдару» Олександр Царенко
Завтра на Вінниччині проведуть у останню путь айдарівця Олександра
У Києві попрощались з бійцем АТО «Царем»
На Вінниччині попрощалися з колишнім старшиною батальйону «Айдар» Олександром Царенком - У Ладижині знайшли мертвим «азовця» Олександра Іванкова. 03.02.2017(рос.)
Ладижин попрощався з бійцем батальйону Азов Олександром Іванків - Рожищенські захисники українських кордонів
Рожищенський край втратив ще одного демобілізованого бійця - Правоохоронці оперативно встановили обставини подвійного вбивства в Харкові
Самогубця, який задушив дружину і доньку, служив в АТО та мав бізнес(рос.)
Вбивство жінки з дитиною в Харкові: ЗМІ розповіли про імовірного вбивцю-АТОшника
Подвійне вбивство на Заліській, 5 і суїцид на закинутому елеваторі - Не стало Легенди, справжнього ГЕРОЯ України, Патріота і Людини з великої літери
- 14 березня Ладижин попрощається із захисником України. 13.03.2017, 17:58
У Ладижині попрощалися з бійцем АТО Русланом Коломійцем
Ладижин знову в жалобі. Чергове прощання з бійцем АТО - Захисник України Артем Рощин потребує нашої допомоги!
Помер Герой неоголошеної війни Артем Рощін Архівовано 17 березня 2017 у Wayback Machine.
Світловодськ попрощався з Героєм неоголошеної війни Артемом Рощиним
Смерть демобілізованого учасника АТО зі Світловодська: В усьому винні медики? - В Іванкові поховали учасника АТО[недоступне посилання з червня 2019]
- Воїн, кам'янчанин Сергій Ліньков Архівовано 17 серпня 2017 у Wayback Machine.
Сьогодні, 22 березня, кам'янчани попрощались з Героєм, капітаном Сергієм Ліньковим Архівовано 16 серпня 2017 у Wayback Machine. - У парку Запоріжжя повісився журналіст
Ветеран АТО, знайдений повішеним у Запоріжжі, був співробітником місцевого телеканалу
У Запоріжжі знайшли повішеним ветерана АТО
У Запоріжжі знайшли повішеним співробітника ЗОДТРК Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.