Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (липень 2014)
У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні у липні 2014 року.
Список загиблих за липень 2014 року
| № | Світлина | Прізвище, ім'я, по батькові |
Про особу | Дата смерті | Обставини смерті |
|---|---|---|---|---|---|
Липень | |||||
| 224 |  |  Логвін Станіслав Володимирович  Орден Данила Галицького | 1 липня 1984, Донецька область. Майор міліції, оперуповноважений відділу оперативно-технічної розвідки УБОЗ ГУМВС України в Донецькій області, спецпідрозділ «Сокіл». | 1 липня 2014 | Загинув під час штурму сепаратистами (угруповання Безлера) будівлі Донецького ГУМВС.[1] |
| 225 |  | Гринюк Володимир Володимирович.svg.png.webp){kind=small} Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 8 лютого 1990, Граддя Маневицький район Волинська область. Солдат, помічник гранатометника 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Не одружений. | 1 липня 2014 | Терористи кілька разів атакували українських військових мінометним вогнем та зі стрілецької зброї в районі населеного пункту Крива Лука та на перехресті доріг, що ведуть на Слов'янськ і Лиман. Від пострілу снайпера один військовослужбовець Збройних Сил України загинув.[2] Обставини загибелі уточнюються.[3] |
| 226 |  | Давидов Ярослав Олегович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 4 червня 1994, Пиляї Шепетівський район Хмельницька область. Солдат, майстер-номер розрахунку мінометної батареї 80-ї окремої аеромобільної бригади, військова частина А0284. У 2013 році закінчив Шепетівський професійний ліцей, отримав професію слюсаря-ремонтника та електрогазозварювальника. Після ліцею пішов на контрактну військову службу. | 1 липня 2014 | Загинув від снайперського пострілу під час виконання завдань на блокпосту біля міста Слов'янськ (Донецька область).[4] |
| 227 |  | Пресняков Володимир Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 1 жовтня 1988, Новоазовськ Донецька область. Молодший сержант, молодший інспектор — старший механік відділення зв'язку ВПС «Новоазовськ» Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби. Навчався у професійному ліцеї, де отримав спеціальність монтажника-будівельника і електрозварника. У 2008 році закінчив Навчальний центр підготовки молодших спеціалістів ДПСУ. Залишилась дружина, син та донька. | 2 липня 2014 | Загинув під час мінометного обстрілу терористами пункту пропуску Новоазовськ на кордоні з Росією в Донецькій області. Бойовики почали обстріл о 2:20 з боку села Маркине. В цей час на території пункту знаходилися декілька вантажних машин, автобус, тож довелося в першу чергу евакуювати мирних жителів, один з них отримав поранення.[5][6] |
| 228 |  | Білик Ігор Зіновійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 30 березня 1977, Перв'ятичі Сокальський район Львівська область. Солдат, навідник танку у батальйонній тактичній групі танкового полку 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Залишилась дружина та дві доньки. | 2 липня 2014 | Загинув під час відбиття озброєного нападу бойовиків на командно-спостережний пункт Першого батальйону в районі села Панченкове Свердловського району Луганської області.[7] |
| 229 |  | Бровінський Андрій Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 6 січня 1974, РСФСР. Проживав у місті Могилів-Подільський Вінницька область. Солдат, кулеметник 9-го батальйону територіальної оборони Вінницької області «Вінниччина». Коли Андрію було 13 років батьки переїхали в Україну.[8] | 2 липня 2014 | Загинув в ніч на 2 липня під час мінометного обстрілу сил АТО бойовиками біля державного кордону.[9] |
| 230 |  | Бовсуновський Сергій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 жовтня 1983, Бовсуни Лугинський район Житомирська область. Молодший сержант, артилерист, командир відділення 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський), призваний за мобілізацією 23 березня. Не одружений, залишилася сестра. | 2 липня 2014 | Загинув в результаті обстрілу позиції підрозділу поблизу міста Щастя під Луганськом.[10][11] |
| 231 |  | Скульський Олександр Олексійович.svg.png.webp){kind=small} | 25 листопада 1974, Житомир. Підполковник (посмертно), заступник командира батальйону з виховної роботи 95-ї окремої Житомирської аеромобільної бригади. Залишились дружина та син. | 2 липня 2014 | Перебував у зоні АТО, під час виконання бойового завдання стався серцевий напад. Похований на військовому кладовищі у Житомирі.[12] |
| 232 |  | Гаврилов Володимир Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 29 травня 1982, Донецьк. Старший сержант міліції, інспектор патрульної служби полку ПС Донецького МУ МВС України. | 3 липня 2014 | Розстріляний двома невідомими у камуфляжній формі поблизу транспортної розв'язки на перетині вулиць Артемівської та Гірничої в Куйбишевському районі Донецька[13]. 4 липня мешканці Донецька провели загиблого в останню путь; похований на цвинтарі рідного міста[14]. |
| 233 | | Сімаков Михайло Ігорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 18 лютого 1978, Луганськ. Проживав у Донецьку. Старший сержант міліції, інспектор патрульної служби полку ПС Донецького МУ МВС України. | 3 липня 2014 | Розстріляний двома невідомими у камуфляжній формі в районі транспортної розв'язки на перетині вулиць Артемівської та Гірничої в Куйбишевському районі Донецька[13]. 4 липня мешканці Донецька провели загиблого в останню путь; тіло загиблого на прохання родичів відправили до Луганська[14]. |
| 234 | | Танцура Вадим Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 18 червня 1975, Донецьк. Прапорщик міліції, інспектор патрульної служби полку ПС Донецького МУ МВС України. | 3 липня 2014 | Розстріляний двома невідомими у камуфляжній формі в районі транспортної розв'язки на перетині вулиць Артемівської та Гірничої в Куйбишевському районі Донецька[13]. 4 липня мешканці Донецька провели загиблого в останню путь; похований на цвинтарі рідного міста[14]. |
| 235 | | Семеновський Олег Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 12 липня 1978, Приморськ Запорізька область. Старший прапорщик, інспектор — дозіметрист відділення інспекторів прикордонної служби ВПС «Новоазовськ» Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби. Професію вибрав за прикладом свого батька, колишнього прикордонника. Закінчив курси підготовки інспекторів при НА ДПСУ ім. Б. Хмельницького. Залишилась дружина та двоє синів. | 3 липня 2014 | В ніч на 2 липня терористи здійснили напад на пункт пропуску Новоазовськ на кордоні з Росією в Донецькій області. Олег на чолі прикордонного наряду виїхав на автомобілі до місця, звідки бойовики вели мінометний обстріл. Із засідки бойовики відкрили по них кулеметний вогонь. Героїчними діями прикордонники змусили нападників відступити. Олег був тяжко поранений в бою, помер у лікарні.[5][15]. |
| 236 | | Чепелюк Володимир Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 4 листопада 1988, М'якоти Ізяславський район Хмельницька область. Сержант, старшина роти 80-ї окремої аеромобільної бригади, в/ч А0284 (Львів). Закінчив Острозький обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою у 2009 році. Після строкової служби продовжив військову службу вже за контрактом. З перших днів АТО перебував у зоні її проведення. | 3 липня 2014 | Загинув на борту БТР від вибуху гранати, випущеної з РПГ терористом, який перебував на даху будинку під Слов'янськом.[16] За іншими даними, загинув від кулі снайпера, який використовував гвинтівку «Вихлоп», на півдорозі між Ізюмом і Слов'янськом[17]. |
| 237 |  | Білик Володимир Володимирович | 25 липня 1970, Комсомольське Старобешівський район Донецька область. Мешкав у Луганську. Старшина, розвідник групи особливого призначення 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар». Пройшов строкову службу в одній із розвідувальних частин Групи радянських військ у Німеччині. До війни працював директором автотранспортного підприємства. Захоплювався полюванням, зібрав колекцію зброї. 25 травня 2014 року пішов добровольцем в «Айдар», увійшов до складу групи особливого призначення, яка діяла у захопленому бойовиками Луганську. Завдяки розвідувальним даним, переданим групою, артилерією і авіацією були знищені табори бойовиків на базі відпочинку «Діброва» у Станиці Луганський, в с. Миколаївка, в районі м. Щастя. Силами групи в Луганську було знищено близько 50 бойовиків і дві одиниці бронетехніки. Залишились дружина та 14-річна донька, вимушені переселенці, живуть на Київщині. | 3 липня 2014 | Близько 19:00 Володимир Білик зателефонував іншому розвіднику групи і повідомив, що він веде бій біля Жовтневого райвідділу міліції м. Луганськ, відходить до себе додому і просить підтримки. Приблизно за 20 хвилин розвідник та викликаний ним командир групи прибули до будинку, де жив Володимир, і побачили як терористи вкинули тіло Володимира у вантажний мікроавтобус «Газель» і повезли в невідомому напрямку. У травні 2016 року Києво-Святошинський районний суд Київської області оголосив Володимира Білика померлим під час виконання обов'язків військової служби. Місце поховання досі невідомо.[18] |
| 238 |  | Лисечко Антон Ігорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 4 листопада 1988, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Сержант, старший навідник автоматичного станкового гранатомета 79-ї окремої аеромобільної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (Миколаїв). В свій час був учасником програми Україна має талант. За два місяці у нього було призначене весілля. | 4 липня 2014 | Загинув під час визволення Слов'янська від розриву 120-мм міни.[19][20] |
| 239 | | Кеда Дмитро Юрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 квітня 1995, Луганськ. Солдат 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). | 4 липня 2014 | Загинув (в день свого народження) під час визволення Слов'янська від розриву 120-мм міни.[19][21] |
| 240 |  | Заїка Олексій Григорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 лютого 1992, Запоріжжя. Старший солдат, гранатометник 2-го взводу 6-ї роти 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Працював у ПАТ «Мотор Січ», вивчав юриспруденцію в одному з запорізьких ВНЗ. Був мобілізований у квітні. | 4 липня 2014 | Загинув під час нічної танкової атаки бойовиків на блокпост №10, біля села Новоселівка Перша, на повороті на Уманське, у Ясинуватському районі Донецької області. Бійці 93-ї бригади зайняли оборону і прийняли бій. Внаслідок терористичного нападу загинули 7 захисників, ще 6 дістали поранень.[22][23] |
| 241 | | Шевченко Дмитро Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 26 лютого 1990, Кременчук Полтавська область. Старший солдат, оператор-навідник БМП 2-го взводу 6-ї роти 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). | 4 липня 2014 | Загинув під час нічної танкової атаки бойовиків на блокпост №10, біля села Новоселівка Перша, на повороті на Уманське, у Ясинуватському районі Донецької області. Бійці 93-ї бригади зайняли оборону і прийняли бій. Внаслідок терористичного нападу загинули 7 захисників, ще 6 дістали поранень.[22][24] |
| 242 | | Крилов Андрій Альфредович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 18 липня 1976, Новомиколаївка Дніпропетровська область. Старший солдат, механік-водій БМП 2-го взводу 6-ї роти 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). | 4 липня 2014 | Загинув під час нічної танкової атаки бойовиків на блокпост №10, біля села Новоселівка Перша, на повороті на Уманське, у Ясинуватському районі Донецької області. Бійці 93-ї бригади зайняли оборону і прийняли бій. Внаслідок терористичного нападу загинули 7 захисників, ще 6 дістали поранень.[22]. |
| 243 | | Рущак Руслан Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 3 січня 1988, Міжгірський район Закарпатська область. Старший солдат, санітар медичної роти 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). З 1993 року проживав у селі Пузикове Глобинський район Полтавська область. Закінчив школу, працював у ТОВ Агрофірма «Пузиківська». Мобілізований на початку квітня. | 4 липня 2014 | Загинув під час нічної танкової атаки бойовиків на блокпост №10, біля села Новоселівка Перша, на повороті на Уманське, у Ясинуватському районі Донецької області. Бійці 93-ї бригади зайняли оборону і прийняли бій. Внаслідок терористичного нападу загинули 7 захисників, ще 6 дістали поранень.[22][25]/> |
| 244 | | Савенков Олександр Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 січня 1988, Богданівка (Павлоградський район) Дніпропетровська область. Старший солдат, електрик 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Залишившись без батьків у підлітковому віці, виховувався бабусею. Після закінчення тернівського гірничого училища працював на ДТЕК ШУ «Дніпровське» прохідником. До лав захисників Вітчизни пішов добровольцем на початку квітня. | 4 липня 2014 | Загинув під час нічної танкової атаки бойовиків на блокпост №10, біля села Новоселівка Перша, на повороті на Уманське, у Ясинуватському районі Донецької області. Бійці 93-ї бригади зайняли оборону і прийняли бій. Внаслідок терористичного нападу загинули 7 захисників, ще 6 дістали поранень.[22][26] |
| 245 | | Чабанов Дмитро Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 22 вересня 1982, Дніпропетровськ. Старший солдат, снайпер 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Залишились дружина та донька 2009 р. | 4 липня 2014 | Загинув під час нічної танкової атаки бойовиків на блокпост №10, біля села Новоселівка Перша, на повороті на Уманське, у Ясинуватському районі Донецької області. Бійці 93-ї бригади зайняли оборону і прийняли бій. Внаслідок терористичного нападу загинули 7 захисників, ще 6 дістали поранень.[22][27] |
| 246 |  | Мамадалієв Володимир Гаїбович | 14 лютого 1977, Новоукраїнка Кіровоградська область. Підполковник, старший офіцер інформаційно-аналітичного центру Оперативного командування «Південь». Закінчив Одеське військове училище сухопутних військ та військову академію. З перших днів бойових дій — на передовій. Був відряджений до 93-ї окремої механізованої бригади. Залишилися мати, дружина та 12-річний син. | 4 липня 2014 | Загинув під час нічної танкової атаки бойовиків на блокпост №10, біля села Новоселівка Перша, на повороті на Уманське, у Ясинуватському районі Донецької області. Бійці 93-ї бригади зайняли оборону і прийняли бій. По позиції Мамадалієва прийшлося пряме влучення танкового снаряду. Внаслідок терористичного нападу загинули 7 захисників, ще 6 дістали поранень[22][28]. |
| 247 |  | Калинюк Олексій Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 30 березня 1993, Рахів Закарпатська область. Солдат, механік-водій 128-ї окремої механізованої гірсько-піхотної бригади. Проходив службу у в/ч А1778 в Ужгороді. Залишилась мати і п'ять братів та сестер. | 4 липня 2014 | Загинув під час обстрілу зі стрілецької зброї та мінометів східного району Луганська Велика Вергунка[22][29][30] |
| 248 | | Генич Володимир Михайлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 10 травня 1994, Верблюжка Кіровоградська область. Рядовий, гранатометник 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Після закінчення школи проходив строкову службу в ЗСУ. Залишились батько та сестра. | 4 липня 2014 | Загинув в результаті обстрілу блокпосту в районі с. Велика Вергунка у північно-східному передмісті Луганська.[31] |
| 249 | | Ковальов Олександр Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 15 серпня 1980, Новоазовськ, Донецька область. Старший прапорщик, старший технік — начальник групи технічних засобів охорони державного кордону відділення інспекторів «Седове» ВПС «Маріуполь» Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби. На кордоні служив з двадцяти років. З дитинства займався спортом, захоплювався фотосправою, різьбою по дереву, тримав голубів. Без батька залишилась 5-річна донька. | 5 липня 2014 | Загинув внаслідок обстрілу бойовиками з мінометів та стрілецької зброї пункту технічного спостереження на узбережжі Азовського моря в селищі Обрив. Нападники підійшли з боку Росії на двох маломірних плавзасобах та причалили в районі населеного пункту Сєдове. Олександр першим помітив їх, викликав допомогу. Прикордонники зайняли оборону та прийняли бій.[5][32]. |
| 250 |  | Мендель Роман Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 6 грудня 1989, Новопетрівка (Магдалинівський район) Дніпропетровська область. Сержант, командир бойової машини — командир відділення 25-ї окремої Дніпропетровської повітрянодесантної бригади. 5 липня 2015 року нагороджений недержавним орденом «Народний Герой України» (посмертно). | 5 липня 2014 | Загинув у бою під Слов'янськом, під час прориву бронеколони сепаратистів. Врятував товариша, накривши його своїм тілом.[33] |
| 251 |  | Войцехівський Євген Вікторович (Позивний «Чех») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 6 липня 1979, Кам'янка (Черкаська область). Проживав у м. Сміла Черкаська область. Командир загону «Холодний Яр» 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар». За іншими даними уродженець Хабаровського краю РРФСР. Залишились дружина та двоє маленьких синів, 3-х і 5-и років. | 7 липня 2014 | Загинув під час збройного нападу терористів на комендатуру міста Щастя під Луганськом. Близько 5-ї години ранку до комендатури під'їхала диверсійна група під виглядом українських військових з українським прапором. В автомобілі сиділи люди, які сказали, що привезли «сепаратиста». Євген підійшов до них без зброї і бронежилета, і диверсанти відкрили вогонь з автоматів, вбили бійця і обстріляли вікна комендатури.[34] |
| 252 | | Гулько Олег Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 9 лютого 1972, Заліщики (Тернопільська область). Сержант, боєць 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар». Був активним учасником Революції Гідності, у травні вирушив на схід. Рідним про це не сказав, щоб не хвилювалися. Мати дізналась, що її син на фронті, вже коли отримала «похоронку». | 7 липня 2014 | Загинув біля міста Щастя під Луганськом від пострілу в спину. Свідки кажуть, терористи приїхали начебто здаватися з білим прапором, а потім відкрили вогонь на ураження. 8 липня у Києві з Олегом попрощалися в Українському домі, звідти автобус із тілом загиблого вирушив на Тернопільщину.[35] |
| 253 |  | Баран Юрій Миколайович | 29 липня 1968, Добрин, Ізяславський район, Хмельницька область. Майор, начальник штабу — перший заступник командира батальйону 5-го батальйону територіальної оборони «Прикарпаття». У 1989 р. закінчив Хмельницьке вище артилерійське командне училище. Службу проходив у Івано-Франківську, Чернівцях, Делятині, Тячеві, Велико-Березному. З 11 травня 2014 року начальник штабу 5-го БТО в смт Делятин. Нагороджений медаллю «10 років Збройним силам України». Залишилися батьки, дружина, син 1998 р.н. та донька 2006 р.н.. | 8 липня 2014 | Вбитий вдень під час обстрілу снайпером у районі міста Амвросіївка Донецької області. Офіцер не мав на собі ні бронежилету, ані шолома.[36] За повідомленням «Корреспондент.net» з посиланням на прес-офіцера РНБО Андрія Лисенка, у ніч на 9 липня бойовики атакували блокпост ЗСУ поблизу пункту пропуску Успенка (Амвросіївський район) Донецької області. Внаслідок бойових дій троє військовослужбовців загинули, ще четверо поранені, серед загиблих — начальник штабу 5-го батальйону.[37] |
| 254 | | Філіпчук Ігор Венедиктович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 31 січня 1977, Грушівці Кельменецький район Чернівецька область. Старший сержант, водій 87-го окремого аеромобільного батальйону (військова частина А2582, Чернівці) 80-ї окремої аеромобільної бригади. | 8 липня 2014 | Загинув під час мінометного обстрілу блокпоста в районі селища Металіст (Слов'яносербський район) під Луганськом.[38][39] |
| 255 | | Герасимчук Дмитро Миколайович | 15 червня 1985, Новоград-Волинський Житомирська область. Капітан, ординатор госпітального відділення медичної роти 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Залишилися дружина та дворічний син, батьки та сестра. | 8 липня 2014 | Загинув під час мінометного обстрілу блокпоста в районі селища Металіст (Слов'яносербський район) під Луганськом.[38][40] |
| 256 |  | Саванчук Віктор Юрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 12 листопада 1993, Яланець (Томашпільський район) Вінницька область. Солдат, кулеметник групи 8-го окремого полку спеціального призначення. Закінчив Одеський ліцей морського транспорту, у 2013 році пішов на армійську службу. | 9 липня 2014 | Загинув близько 23:40 під час бою, який виник після обстрілу терористами з кулемета машини «Урал», що потрапила в засідку в районі села Муратове (Новоайдарський район) Луганської області.[41][42] |
| 257 | | Циганков Олексій Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 5 грудня 1984, Шевченківське (Куйбишевський район) Запорізька область. Старший солдат, патрульний — інструктор кінологічного відділення ВПС «Маріуполь» Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби. Працював трактористом-комбайнером у рідному селі. Призваний за мобілізацією. Залишилась дружина та 4-річна донька. | 9 липня 2014 | Отримав важкі поранення 5 липня під час мінометного обстрілу бойовиками пункту технічного спостереження на узбережжі Азовського моря в селищі Обрив. Лікарям довелось ампутувати Олексію праву ногу, але його життя врятувати не вдалося, він помер в лікарні Новоазовська.[5][43] |
| 258 | | Висоцький Павло Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 5 листопада 1980, Рибинськ Чернігівська область. Проживав у Київі. Сержант, заступник командира бойової машини — навідник оператор 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини А2167 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Призваний за мобілізацією. Залишилася дружина та двоє дітей: донька (2004 р.н.) та син (2012 р.н.) | 9 липня 2014 | Загинув близько 21:30 внаслідок підриву БМП-2 на фугасі в районі прикордонних сіл Червона зоря та Дмитрівка (Донецька область). У бойовій машині здетонував боєзапас[41][44][45]. |
| 259 | | Мосійчук Олег Валентинович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 11 травня 1980, Рубченки Київська область. Молодший сержант, стрілець — помічник гранатометника 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини А2167 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Призваний за мобілізацією. | 9 липня 2014 | Загинув близько 21:30 внаслідок підриву БМП-2 на фугасі в районі прикордонних сіл Червона зоря та Дмитрівка (Донецька область). У бойовій машині здетонував боєзапас[41][44][46]. |
| 260 | | Ярославцев Василь Валентинович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 10 жовтня 1980, Дніпропетровськ. Старший солдат, снайпер 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч А1302 (Черкаське). | 10 липня 2014 | Загинув під Курахове (Донецька область) від кулі снайпера, намагаючись врятувати пораненого, під час просування українських військових на Карлівку[47]. |
| 261 |  | Леськів Андрій Ігорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 2 листопада 1970, Вороблячин Львівська область. Проживав у м. Яворів. Старший сержант, командир бойової машини — командир відділення механізованої роти 2-го батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Брав участь у миротворчих місіях в Югославії, Косово та Іраку. Залишилась дружина та двоє синів, 20 і 2 років. | 10 липня 2014 | У районі прикордонного пункту пропуску «Довжанський» на фугасі підірвалася бойова машина піхоти БМП-2 сил АТО. Загинуло 2 військовослужбовця та 2 прикордонники.[48][49][50] |
| 262 | | Проць Сергій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 6 квітня 1994, Дарницьке Волинська область. Старший солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Служив за контрактом. | 10 липня 2014 | Загинув, коли його БМП підірвався на мині. У районі прикордонного пункту пропуску «Довжанський» на фугасі підірвалася бойова машина піхоти БМП-2 сил АТО. Загинуло 2 військовослужбовця та 2 прикордонники.[48][49] |
| 263 |  | Шірпал Леонід Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 21 липня 1981 Суслівці Летичівський район Хмельницька область. Майор Державної прикордонної служби України. Залишилась дружина та 4-річна донька. | 10 липня 2014 | У районі прикордонного пункту пропуску «Довжанський» на фугасі підірвалася бойова машина піхоти БМП-2 сил АТО. Загинуло 2 військовослужбовця та 2 прикордонники.[48] За уточненою інформацією Держприкордонслужби загинули 2 військовослужбовця і 1 прикордонник.[51][52][53] |
| 264 |  | Кузьмін Дмитро Володимирович (Позивний «Миротворець») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 27 квітня 1974, Асбест Свердловська область РРФСР. Проживав у м. Київ. Сержант резерву, командир 1 відділення 1 взводу спеціального призначення резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії. У ряди батальйону прийшов добровольцем. Виріс на Черкащині в селі Углуватка, де мешкають його батьки. Разом із сім'єю останні роки проживав у Києві. Залишилась дружина та двоє синів. | 10 липня 2014 | Близько 15:00 під час виконання службово-бойового завдання в селі Улянівка (Красноармійський район) Донецької області натрапив на ворожу засідку та отримав смертельне вогнепальне поранення. Похований на Черкащині. В селі Углуватка на честь воїна встановлено меморіальний знак.[54] |
| 265 | | Якубенко Олександр Валерійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 13 березня 1975, Сквира Київська область. Солдат, номер обслуги мінометного взводу мінометної батареї 3 механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167 (Біла Церква). Призваний за мобілізацією. | 10 липня 2014 | Загинув під час відбиття нападу терористів на аеропорт Донецька (1 км північніше села Веселе).[44] |
| 266 |  | Момот Ігор Федорович.svg.png.webp){kind=small} | 18 серпня 1965, Тираспіль Молдова. Полковник. Із травня 2014 року обіймав посаду заступника начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, до того був начальником навчального центру Держприкордонслужби в Оршанці (Черкаська область). Має багато нагород — Орден Червоної Зірки, Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, медаль «Захиснику Вітчизни» та інші. Залишились дружина і донька. 12 липня було присвоєне військове звання генерал-майора (посмертно). | 11 липня 2014 | О 4:30 ранку бойовиками здійснено залп з установки «Град» по позиції прикордонників у Луганській області у районі пункту пропуску «Довжанський». За попередньою інформацією 4 загинули, 3 — отримали поранення.[51][55][56] |
| 267 |  | Штолцель Вільгельм Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 25 травня 1992, Мукачеве Закарпатська область. Солдат, курсант Навчального центру підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України. Закінчив у 2013 році Ужгородський національний університет за кваліфікацією фахівця з розробки та тестування програмного забезпечення. 11 квітня 2014 став курсантом Навчального центру ДПСУ в Оршанці. Не одружений. | 11 липня 2014 | О 4:30 ранку бойовиками здійснено залп з установки «Град» по позиції прикордонників у Луганській області у районі пункту пропуску «Довжанський». За попередньою інформацією 4 загинули, 3 — отримали поранення.[51][55] |
| 268 | | Сирбу Дмитро Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 8 лютого 1994 Сарата Одеська область. Солдат, курсант Навчального центру підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України. Закінчив у 2013 році Одеський коледж економіки, права та готельного бізнесу за кваліфікацію молодшого спеціаліста права. 11 квітня 2014 став курсантом Навчального центру ДПСУ в Оршанці. Не одружений. | 11 липня 2014 | О 4:30 ранку бойовиками здійснено залп з установки «Град» по позиції прикордонників у Луганській області у районі пункту пропуску «Довжанський». За попередньою інформацією 4 загинули, 3 — отримали поранення.[51][55] |
| 269 |  | Глущак Олег Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 6 лютого 1983, Могилів-Подільський Вінницька область. Сержант 24-го Могилів-Подільського прикордонного загону, фахівець у галузі зв'язку Державної прикордонної служби України. Залишилась дружина та 4-річна донька. | 11 липня 2014 | О 4:30 ранку бойовиками здійснено залп з установки «Град» по позиції прикордонників у Луганській області у районі пункту пропуску «Довжанський». За попередньою інформацією 4 загинули, 3 — отримали поранення.[51][57] |
| 270 | | Луцко Анатолій Степанович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 травня 1985, Бобринець Кіровоградська область. Старший сержант, начальник складу відділення продовольчого забезпечення відділу тилового забезпечення центру логістики 130 Головного центру зв'язку, автоматизації та захисту інформації Державної прикордонної служби України. | 11 липня 2014 | О 4:30 ранку бойовиками здійснено залп з установки «Град» по позиції прикордонників у Луганській області у районі пункту пропуску «Довжанський». За попередньою інформацією 4 загинули, 3 — отримали поранення.[51][52][58] Загинув від прямого попадання гранати від РПГ в БТР, в якому Луцко А. С. знаходився на місці навідника-оператора.[59] |
| 271 | | Поляков Василь Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 2 травня 1991, Дмитрівка, Одеська область. Старший сержант відділення спеціальної техніки (мобільної) прикордонного загону Державної прикордонної служби України. Найкращий спеціаліст зі зброї в підрозділі. | 11 липня 2014 | О 4:30 ранку бойовиками здійснено залп з установки «Град» по позиції прикордонників у Луганській області у районі пункту пропуску «Довжанський». За попередньою інформацією 4 загинули, 3 — отримали поранення.[51][52][58] Загинув під час надання допомоги в евакуації поранених товаришів від пострілу снайпера, куля влучила хлопцю в потилицю.[60] |
| 272 | | Борис Ігор Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 4 травня 1983, Дрогобич Львівська область. Солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Займався Паверліфтингом. Залишилась дружина та маленька дитина. | 11 липня 2014 | З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу Зеленопілля (Свердловський район) Луганської області зі сторони державного кордону. За попередньою інформацією 19 військовослужбовців загинули (24-та та 79-та бригади)[61][62][63] |
| 273 | | Дишель Мар'ян Миронович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 20 вересня 1970, Стебник Львівська область. Молодший сержант 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). | 11 липня 2014 | З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу Зеленопілля (Свердловський район) Луганської області зі сторони державного кордону.[61][62] |
| 274 | | Цікало Богдан Богданович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 27 грудня 1990, Кам'янка-Бузька Львівська область. Солдат, начальник короткохвильової радіостанції малої потужності 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). | 11 липня 2014 | З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу Зеленопілля (Свердловський район) Луганської області зі сторони державного кордону.[61][62][64] |
| 275 | | Попович Володимир Романович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 16 квітня 1985, Гряда (Жовківський район) Львівська область. Солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). | 11 липня 2014 | З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу Зеленопілля (Свердловський район) Луганської області зі сторони державного кордону.[61][62] |
| 276 | | Лущик Віктор Федорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 26 березня 1979, Львів. Молодший сержант 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). | 11 липня 2014 | З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу Зеленопілля (Свердловський район) Луганської області зі сторони державного кордону.[61][62] |
| 277 | | Береза Іван-Віталій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 1 вересня 1991, Львів. Солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). | 11 липня 2014 | З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу Зеленопілля (Свердловський район) Луганської області зі сторони державного кордону.[61][62] |
| 278 | | Голуб Юрій Григорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 10 серпня 1991, Львів. Старший солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). | 11 липня 2014 | З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу Зеленопілля (Свердловський район) Луганської області зі сторони державного кордону.[61][62] |
| 279 | | Кратко Роман Зіновійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 23 листопада 1990, Сабанівка Радехівський район Львівська область. Старший солдат, майстер 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Залишилась дружина. | 11 липня 2014 | З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу Зеленопілля (Свердловський район) Луганської області зі сторони державного кордону. Помер у літаку від втрати крові.[61][62][65] |
| 280 | | Шпирка Володимир Михайлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 23 березня 1984, Великосілки Кам'янка-Бузький район Львівська область. Солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). | 11 липня 2014 | З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу Зеленопілля (Свердловський район) Луганської області зі сторони державного кордону.[61][62] |
| 281 | | Мисик Тарас Ігорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 10 квітня 1984, Новояворівськ Львівська область. Солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). | 11 липня 2014 | З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу Зеленопілля (Свердловський район) Луганської області зі сторони державного кордону.[61][62] |
| 282 | | Колтун Володимир Михайлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 липня 1978, Полоничі Буський район Львівська область. Молодший сержант, зв'язковий 2-ї артилерійської батареї гаубичного дивізіону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). | 11 липня 2014 | З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу Зеленопілля (Свердловський район) Луганської області зі сторони державного кордону.[61][62] Перебуває у списку полонених за 22.09.14 Центру звільнення полонених.[66] |
| 283 | | Ковалик Василь Степанович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 жовтня 1991, Яблунівка (Буський район) Львівська область. Старший солдат, старший радіотелефоніст 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). | 11 липня 2014 | З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу Зеленопілля (Свердловський район) Луганської області зі сторони державного кордону.[61][62] |
| 284 | | Вербицький Володимир Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 червня 1988, Львів. Солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). | 11 липня 2014 | З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу Зеленопілля (Свердловський район) Луганської області зі сторони державного кордону.[61][62] Поховання відбулося 26.08.2014 у м. Львів на Личаківському кладовищі.[67] |
| 285 | | Нагорний Юрій Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 жовтня 1988, Львів. Солдат, кухар 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). 2007 року закінчив Львівський професійний ліцей, де здобув професію «кухар-кондитер». Строкову службу проходив у десантних військах. Працював в різних сферах у Львові. Залишилися батьки. Батько Юрія також пішов на фронт захищати Батьківщину. | 11 липня 2014 | З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу Зеленопілля (Свердловський район) Луганської області зі сторони державного кордону.[61][62] Про загибель Юрія повідомили його побратими по службі та командир, але тіло довгий час не могли знайти. Останки ідентифіковані за експертизою ДНК. Поховання 28 листопада 2015 року на Личаківському кладовищі на полі почесних поховань №76, де раніше вже було встановлено пам'ятний хрест.[68] |
| 286 | | Вихопень Василь Ігорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 1 березня 1993, Вихопні Львівська область. Молодший сержант, старший оператор протитанкового відділення протитанкового взводу 2-го механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Залишилися батьки. | 11 липня 2014 | З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу Зеленопілля (Свердловський район) Луганської області зі сторони державного кордону.[61][62] Одразу після обстрілу Василь був у списках вбитих, та вже наступного дня його ім'я звідти забрали, батьки продовжували пошуки сина. У вересні ідентифікований серед загиблих. Похований на Личаківському кладовищі на Полі почесних поховань №76.[69] |
| 287 | | Логин Михайло Романович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 3 лютого 1988, Коти (Яворівський район) Львівська область. Солдат, радіотелефоніст-лінійний наглядач відділення управління взводу батареї гаубичного самохідно-артелирійського дивізіону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Залишилась дружина та однорічний син. | 11 липня 2014 | З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу Зеленопілля (Свердловський район) Луганської області зі сторони державного кордону.[61][62][70] |
| 288 | | Костів Юрій Миронович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 23 лютого 1989, Старичі Львівська область. Молодший сержант 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). | 11 липня 2014 | З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу Зеленопілля (Свердловський район) Луганської області зі сторони державного кордону.[61][62] |
| 289 | | Василиха Петро Степанович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 14 червня 1991, Дрогомишль Львівська область. Солдат, номер обслуги 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). | 11 липня 2014 | З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу Зеленопілля (Свердловський район) Луганської області зі сторони державного кордону.[61][62] |
| 290 | | Кунтий Євген Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 30 квітня 1990, Василівка (Березанський район) Миколаївська область. Старший солдат, кулеметник 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). | 11 липня 2014 | З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу Зеленопілля (Свердловський район) Луганської області зі сторони державного кордону.[61][62] |
| 291 | | Руснак Микола Ігорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 вересня 1975, с. Лощинівка (зараз має назву Бернадівка) Тернопільська область. Молодший сержант, оператор 2-го протитанкового відділення протитанкового взводу 2-го механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). У дитинстві Микола втратив батьків і потрапив в інтернат. Пізніше працював на Тернопільській меблевій фабриці. Після одруження переїхва у село Верхівці (Гусятинський район). Залишились дружина та двоє дітей, донька 8 місяців і син 12 років. | 11 липня 2014 | З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу Зеленопілля (Свердловський район) Луганської області зі сторони державного кордону.[61][62][71] |
| 292 | | Вовк Василь Ярославович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 4 січня 1991, Кобло Львівська область. Солдат, водій-хімік 704-го окремого полку радіаційного, хімічного, біологічного захисту (Самбір). Працював на заводі «Екватор». Залишились мати та сестри. | 11 липня 2014 | З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу Зеленопілля (Свердловський район) Луганської області зі сторони державного кордону.[61][62][72] |
| 293 | | Голота Іван Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 12 вересня 1985, Пушкове Кіровоградська область. Сержант 1-го батальйону 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Залишилися молода дружина та 4-річна донька. | 11 липня 2014 | З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу Зеленопілля (Свердловський район) Луганської області зі сторони державного кордону.[61][73] |
| 294 | | Плющ Михайло Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 15 червня 1987, Подорожнє (Світловодський район) Кіровоградська область. Солдат 1-го батальйону 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). | 11 липня 2014 | З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу Зеленопілля (Свердловський район) Луганської області зі сторони державного кордону. Михайло отримав важкі поранення та був доправлений до шпиталю у Дніпропетровськ, лікарі понад 5 годин боролися за його життя, але врятувати хлопця не вдалося.[61][74] |
| 295 | | Бойко Віктор Михайлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 21 травня 1978, Мала Виска Кіровоградська область. Солдат 1-го батальйону 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Залишились дружина та дві доньки. | 11 липня 2014 | З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу Зеленопілля (Свердловський район) Луганської області зі сторони державного кордону.[61][75] |
| 296 | | Платонов Сергій Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 6 лютого 1989, Снігурівка Миколаївська область. Старший солдат артилерийського взводу 1-го батальйону 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). | 11 липня 2014 | З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу Зеленопілля (Свердловський район) Луганської області зі сторони державного кордону.[61][76] |
| 297 | | Новицький Анатолій Олегович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 18 травня 1992, Нова Одеса Миколаївська область. Сержант, старший оператор протитанкового взводу 1-го батальйону 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). | 11 липня 2014 | З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу Зеленопілля (Свердловський район) Луганської області зі сторони державного кордону.[61][77] |
| 298 | | Крук Олександр Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 15 травня 1992, Солончаки Миколаївська область. Старший солдат 1-го батальйону 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). | 11 липня 2014 | З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу Зеленопілля (Свердловський район) Луганської області зі сторони державного кордону.[61][77][78] |
| 299 | | Волков Олексій Віталійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 травня 1994, Миколаїв. Солдат, водій 1-го батальйону 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). | 11 липня 2014 | З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу Зеленопілля (Свердловський район) Луганської області зі сторони державного кордону.[61][79] |
| 300 | | Гнатуша Володимир Юрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 22 вересня 1990, смт Куйбишеве Запорізька область. Солдат, артилерист 3-ї батареї гаубичного дивізіону, 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). | 11 липня 2014 | З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу Зеленопілля (Свердловський район) Луганської області зі сторони державного кордону[61][80] |
| 301 | | Ладиженський Олександр Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 16 квітня 1978, Криве Озеро Миколаївська область. Старшина 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). | 11 липня 2014 | З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу Зеленопілля (Свердловський район) Луганської області зі сторони державного кордону. Поховали Олександра 25 серпня в смт Криве Озеро.[61][81] В списку загиблих 79-ї бригади, ім'я Олександра Ладиженського стоїть поряд з іменами тих, хто загинув 11 липня під Зеленопіллям.[82] |
| 302 |  | Меленчук Олександр Михайлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 8 вересня 1972, проживав у Херсонській області. Капітан, військовослужбовець 11-ї окремої бригади армійської авіації Сухопутних військ ЗСУ, в/ч А1604 (Чорнобаївка). | 11 липня 2014 | Місце й обставини не уточнено. На сайті Херсонської ОДА зазначено, що капітан помер 11 липня.[83] |
| 303 | | Оліферчук Юрій Леонтійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 30 жовтня 1992, Березовий Груд Лугинський район Житомирська область. Солдат, розвідник-снайпер 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Призваний за мобілізацією. | 11 липня 2014 | Загинули у бою з бойовиками, коли о 12-й годині в районі населеного пункту Олександрівськ (під Луганськом) колона АТО потрапила в засідку.[84] |
| 304 | | Іващенко Валерій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 10 жовтня 1992, Городище (Чуднівський район) Житомирська область. Старший солдат, кулеметник 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Призваний за мобілізацією у березні. Залишилась мати і два брати. | 11 липня 2014 | Загинув під час «зачистки» військового містечка Земляне під Луганськом, де знаходилась база терористів. Під час мінометного обстрілу отримав смертельне осколкове поранення у потилицю.[84][85] |
| 305 | | Савченко Анатолій Валентинович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 травня 1993, Пірнове Вишгородський район Київська область. Солдат, далекомірник-номер обслуги зенітного артилерійського взводу 2 механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167 (Біла Церква). Призваний за мобілізацією. | 11 липня 2014 | Загинув близько 02.00 під час артилерійського обстрілу машин супроводження конвою військової поблизу села Зеленопілля (Свердловський район) Луганської області[44]. |
| 306 | | Костюченко Олександр Андрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 22 вересня 1975, Демидів (Вишгородський район) Київська область. Старший сержант, старший механік-водій танкового взводу танкового батальйону 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167 (Біла Церква). Призваний за мобілізацією. | 11 липня 2014 | Загинув близько 19.00 внаслідок спрацювання вибухового пристрою на маршруті руху військової техніки в районі Червонопартизанська (Луганська область)[44]. |
| 307 | | Михайлов Віталій Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 30 жовтня 1982, Козин (Миронівський район) Київська область. Солдат, навідник 3 танкової роти танкового батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). | 11 липня 2014 | Загинув близько 19.00 внаслідок спрацювання вибухового пристрою на маршруті руху військової техніки в районі Червонопартизанська (Луганська область).[44] |
| 308 | | Кушнірук Сергій Євгенович (Позивний «Добрий») | 3 липня 1969, Луганська область. Мешкав у Луганську. Солдат, розвідник 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар». Проходив строкову службу у внутрішніх військах, працював в міліції, у 1990-х в спецпідрозділі «Беркут». Закінчив Алчевський гірничо-металургійний інститут за фахом інженер-технолог підземної розробки покладів корисних копалин. Більшу частину життя прожив у Луганську. На початку 2000-х працював в охороні, де пройшов шлях від охоронця до заступник директора охоронного підприємства. Заснував приватне охоронне підприємство ПП «Луга-Страж». Очолював Луганську організацію ВГО «Українська служба порятунку». У травні 2014 записався добровольцем в «Айдар». Залишились дружина та троє дітей, двоє синів і донька, вимушені переселенці, мешкають на Київщині. | 11 липня 2014 | Загинув під час виконання бойового завдання в м. Луганськ.[86] |
| 309 | | Волков Дмитро Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 20 червня 1992, Пречистівка Мар'їнський район Донецька область. Солдат, номер обслуги гаубично-самохідної артилерійської батареї гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону військової частини А2167 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). | 12 липня 2014 | Не уточнено.[44] За даними прес-центра АТО в районі прикордонного села Нижньодеревечка (Луганська область) у результаті обстрілу з БМ-21 Град загинув 1 військовослужбовець.[87] |
| 310 |  | Ткаченко Олександр Григорович.svg.png.webp){kind=small} Орден «За мужність» І ступеня | 6 листопада 1970, Глухів Сумська область. Проживав у м. Суми. Майор міліції (посмертно), інспектор чергової частини спеціальної роти міліції УМВС України в Сумській області. 1991 року закінчив Сумський державний університет за спеціальністю інженер-механік. Службу в міліції розпочав у 2004 році міліціонером окремого батальйону патрульно-постової служби. Потім працював на оперативних посадах у підрозділах карного розшуку, боротьби з незаконним обігом наркотиків, спецпідрозділі УМВС області. Нагороджений медалями: «За сумлінну службу» 3 ступеня, «За доблесть і відвагу в службі карного розшуку України» 2 ступеня, «За відзнаку в службі» 2 ступеня. Прослужив у МВС 10 років. Залишились дружина та син. | 12 липня 2014 | В районі Сіверська на півночі Донецької області на фугасі підірвалося кілька силовиків. 1 військовослужбовець загинув.[88] |
| 311 | | Калашник Микола Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 29 квітня 1989, Черкаси. Старший солдат військової служби за контрактом, старший навідник 1 гаубичного — самохідної артилерійської батареї гаубично-самохідного артилерійського дивізіону військової частини А2167 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). | 12 липня 2014 | Терористи двічі обстріляли блок-пост сил АТО біля Маринівки в районі прикордонного села Червона Зоря (Донецька область). При попаданні міни в САУ 2С3 «Акація» здетонував боєзапас. Двоє військовослужбовців загинули[44][89][90]. |
| 312 | | Бєлорус Владислав Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 листопада 1992, Лубни Полтавська область. Солдат військової служби за контрактом, номер обслуги 1 гаубично-самохідної артилерійської батареї гаубично-самохідного артилерійського дивізіону 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167 (Біла Церква). 24 листопада у Лубнах у спеціалізованій школі № 6 урочисто відкрили меморіальну дошку на честь героя та презентували збірку поезій Владислава Бєлоруса «Душа перелита у слово», до якої увійшли 65 віршів.[91] | 12 липня 2014 | Терористи двічі обстріляли блок-пост сил АТО біля Маринівки в районі прикордонного села Червона Зоря (Донецька область). При попаданні міни в САУ 2С3 «Акація» здетонував боєзапас. Двоє військовослужбовців загинули.[44][89] |
| 313 | | Петрів Ігор Олексійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 13 жовтня 1967, Лахденпох'я (Карелія, РРФСР). Майор Державної прикордонної служби, викладач Навчального центру ДПСУ в Оршанці. Залишилась дружина та донька. | 12 липня 2014 | Прикордонники супроводжували на БТР тіло загиблого Ігоря Момота, під час повернення на місце дислокації о 16:00, рухаючись на БТР у районі прикордонного села Маринівка (Донецька область), підірвались на фугасній міні.[92] |
| 314 | | Дияк Павло Станіславович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 23 листопада 1970, Хмельницький. Прапорщик Національної академії Державної прикордонної служби, старший інструктор відділення навчально-спеціальних машин центру забезпечення навчального процесу, водій БТР. Перебував на захисті кордону з березня, за тиждень мав їхати до дому за ротацією. Залишилась дружина та дві доньки. | 12 липня 2014 | Прикордонники супроводжували на БТР тіло загиблого Ігоря Момота, під час повернення на місце дислокації о 16:00, рухаючись на БТР у районі прикордонного села Маринівка (Донецька область), підірвались на фугасній міні.[92][93] |
| 315 | | Подрезенко Олександр Васильович (Позивний «Кац») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 14 серпня 1973, Сєвєродонецьк Луганська область. Солдат, командир розвідгрупи 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар». Залишилися мати та сестра. | 12 липня 2014 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Жовте (Слов'яносербський район) неподалік Луганська. Автомобіль «Нива», в якому їхали 5 бійців розвідгрупи Каца, підірвався на фугасі. Кац і Нельс загинули на місці[94][95] |
| 316 | | Карпенко Сергій Миколайович (Позивний «Нельс») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 10 жовтня 1979, Нетішин (Хмельницька область). Боєць батальйону «Айдар». Залишилась дружина та 11-річний син. | 12 липня 2014 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Жовте (Слов'яносербський район) неподалік Луганська. Автомобіль «Нива», в якому їхали 5 бійців розвідгрупи Каца, підірвався на фугасі. Кац і Нельс загинули на місці.[94][96] Детальніше. |
| 317 | | Нетруненко Артем Віталійович (Позивний «Умар») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 жовтня 1989, Луганськ. Боєць батальйону «Айдар». | 12 липня 2014 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Жовте (Слов'яносербський район) неподалік Луганська. Автомобіль «Нива», в якому їхали 5 бійців розвідгрупи Каца, підірвався на фугасі. Кац і Нельс загинули на місці, Умар помер у шпиталі від поранень і втрати крові.[94][97] |
| 318 |  | Косенко Василь Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 3 червня 1993, Багате (Новомосковський район) Дніпропетровська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника стрілецької роти 39-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Дніпро-2». Студент Дніпропетровського національного університету внутрішніх справ. | 12 липня 2014 | Загинув під Донецьком у бою з терористами, під час якого бойовики дві години з трьох сторін обстрілювали позиції батальйону.[98] |
| 319 |  | Голозубов Анатолій Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 4 грудня 1969, Дніпропетровськ. Солдат 2-го взводу 1-ї роти 20-го батальйону територіальної оборони Дніпропетровської області. | 13 липня 2014 | Загинув біля смт Гостре на захід від Донецька.[99] |
| 320 | | Єрошенко Сергій Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 15 липня 1974, Новоселівка (Березанський район) Миколаївська область. Старший сержант артилерійського взводу 1-го батальйону 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Залишились дружина, 17-річна донька та 3-річний син. | 13 липня 2014 | Отримав смертельні поранення в ніч на 13 липня під час обстрілу реактивною установкою «Град» блокпосту в районі прикордонного села Дякове (Луганська область).[100] За даними зі списку МОУ, загинув о 8 ранку внаслідок обстрілу з мінометів та ПТРК опорного пункту поблизу прикордонного селища Поріччя (Краснодонський район) Луганська область. Двоє військових загинули. Пошкоджено дві БМП та три гармати Д-30.[101] |
| 321 | | Костюшко Олександр Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 21 квітня 1974, Миколаїв. Сержант 79-ї окремої аеромобільної бригади (військова частина А-0224, Миколаїв). Навесні 2014 року записався в добровольці. Залишилися матір і сестра. | 13 липня 2014 | о 8 ранку бойовики обстріляли з протитанкової керованої ракети та мінометів блокпост поблизу прикордонного селища Поріччя (Краснодонський район) Луганська область. Олександр був смертельно поранений у голову. За іншими даними обстріл вівся з установок «Град» і мінометів з боку Росії.[101][102] |
| 322 | | Моругий Андрій Миколайович | 17 листопада 1974, Браниця Бобровицький район Чернігівська область. Лейтенант, заступник командира 3 механізованої роти по роботі з особовим складом 1 механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Закінчив Національну аграрну академію, понад 10 років керував племзаводом на Київщині, захоплювався стрибками з парашутом, займався благочинністю. Коли було оголошено мобілізацію, сів у свій джип разом з товаришами-офіцерами запасу і поїхав до військомату. Сам перебуваючи в зоні АТО, витрачав свої заощадження на додаткове забезпечення бійців засобами захисту і харчуванням. Залишилась дружина та двоє синів. | 13 липня 2014 | Автоколону забезпечення накрило щільним артилерійським вогнем неподалік прикордонного села Калинове (Амвросіївський район) (Донецька область). Андрій сидів у кабіні скраю. Його поранило в шию і він помер одразу[44][103]. |
| 323 | | Муравський Сергій Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 8 червня 1986, Хмільник Вінницька область. Старший солдат, розвідник 8-го окремого полку спецпризначення (Хмельницький). Не одружений, був єдиною дитиною у матері. | 13 липня 2014 | Загинув у бою під час операції з розблокування оточеного терористами міжнародного аеропорту Луганська.[104][105] |
| 324 | | Шудравий Андрій Степанович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 15 вересня 1989, Яремче Івано-Франківська область. Старший солдат, стрілець-помічник гранaтометника 80-ї окремої аеромобільної бригади. Навчався у Сторожинецькому лісовому коледжі, одружився та залишився жити у Сторожинці (Чернівецька область). У 2011 році розпочав військову службу за контрактом, з травня 2014 відправлений у зону АТО. Залишилась дружина та маленька дитина. | 13 липня 2014 | Підірвався на міні під Луганськом.[106] |
| 325 |  | Дусь Сергій Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 13 січня 1991, с. Пекурівка, Чернігівська область. Сержант, водій-механік 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське Чернігівська область), в/ч А1815. Найстарший брат у багатодтній родині з 10 синів і доньок[107]. | 13 липня 2014 | Колона танків прямувала на допомогу до заблокованого луганського аеропорту і потрапила під обстріл. Сергій був в танку «Булат», який ішов останнім у колоні. Танк було підбито[108][109]. |
| 326 | | Нехай Олександр Володимирович | 4 січня 1976,село Сухоліси, Київська область. Старший сержант військової служби за контрактом 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Проживав у Білій Церкві. Залишилась дружина та син 14 років. | 14 липня 2014 | Не уточнено[44]. |
| 327 |  | Білобров Юрій Вікторович | 15 липня 1986, Київська область. Капітан, командир роти 15-го гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої механізованої гірсько-піхотної бригади, військова частина А1778 (Ужгород). Випускник Одеського інституту сухопутних військ 2007 року. Залишилась дружина. | 14 липня 2014 | Загинув у бою під Луганськом.[110] |
| 328 | | Діяконюк Іван Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 9 липня 1973, Банилів Вижницький район Чернівецька область. Сержант, старший розвідник-далекомірник 1-го батальйону 2-ї гаубичної батареї 80-ї окремої аеромобільної бригади. Працював вчителем музики у Банилівській школі. Призваний за мобілізацією 8 квітня 2014 року. | 14 липня 2014 | Загинув в бою під Луганськом. Колона військової техніки потрапила у засідку диверсійної групи на повороті з Лутугине на луганський аеропорт та була обстріляна з протитанкової зброї. На місці бою залишились сильно обгорілі тіла, які через кілька діб було доставлено до луганського моргу.[111] Вважався зниклим безвісти. Після довгих пошуків і проведення ДНК-експертизи 26 червня 2015 року захисника поховали у Банилові.[112][113] |
| 329 | | Колотило Олександр Ілліч Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 27 лютого 1979, Банилів Вижницький район Чернівецька область. Старший сержант, військовослужбовець 1-го батальйону 2-ї гаубичної батареї 80-ї окремої аеромобільної бригади. Залишилися батьки, дружина та дві доньки. | 14 липня 2014 | Загинув в бою під Луганськом. Колона військової техніки потрапила у засідку диверсійної групи на повороті з Лутугине на луганський аеропорт та була обстріляна з протитанкової зброї. На місці бою залишились сильно обгорілі тіла, які через кілька діб було доставлено до луганського моргу.[111] Вважався зниклим безвісти. Після довгих пошуків і проведення ДНК-експертизи 28 березня 2015 року воїна поховали у Банилові.[112][114] |
| 330 | | Альошин Андрій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 11 липня 1978, Чернівці. Старший сержант, командир гармати 1-го батальйону 2-ї гаубичної батареї 80-ї окремої аеромобільної бригади. Строкову службу служив артилеристом. Призваний за мобілізацією 11 квітня 2014 року. Залишилась дружина та маленький син. | 14 липня 2014 | Загинув в бою під Луганськом. Колона військової техніки потрапила у засідку диверсійної групи на повороті з Лутугине на луганський аеропорт біля села Розкішне (Лутугинський район) та була обстріляна з протитанкової зброї. На місці бою залишились сильно обгорілі тіла, які через кілька діб було доставлено до луганського моргу.[111] Довгий час вважався зниклим безвісти. Після довгих пошуків і проведення ДНК-експертизи 14 листопада похований на Алеї Слави Центрального кладовища у Чернівцях.[112][115] |
| 331 | | Коноплев Павло Костянтинович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 15 січня 1984, Чернівці. Солдат, військовослужбовець 1-го батальйону 2-ї гаубичної батареї 80-ї окремої аеромобільної бригади. Призваний за мобілізацією у квітні 2014 року. Залишились батьки. | 14 липня 2014 | Загинув в бою під Луганськом. Колона військової техніки потрапила у засідку диверсійної групи на повороті з Лутугине на луганський аеропорт біля села Розкішне (Лутугинський район) та була обстріляна з протитанкової зброї. На місці бою залишились сильно обгорілі тіла, які через кілька діб було доставлено до луганського моргу.[111] Довгий час вважався зниклим безвісти. Після довгих пошуків і проведення ДНК-експертизи 12 листопада похований на Алеї Слави Центрального кладовища у Чернівцях.[112][116] |
| 332 | | Трохимук Юрій Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 1 грудня 1988, Залаззя Любешівський район Волинська область. Молодший сержант, командир самохідної гармати артилерійського батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). | 14 липня 2014 | Загинув під час бою поблизу Краснодону (Луганська область) у районі прикордонного пропускного пункту Ізварине.[117] |
| 333 | | Лазаренко Павло Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 11 січня 1974, Черкаси. Останні кілька років мешкав в Іспанії. На початку червня приїхав на Батьківщину та прийшов добровольцем до черкаського військомату, де й був зарахований до Навчального центру ДПСУ в Оршанці, після чого у складі групи прикордонників направлений для посилення охорони державних кордонів. | 14 липня 2014 | Під час обстрілу «Граду», коли загинув полковник Ігор Момот, Павло отримав поранення та відмовився від евакуації до госпіталю. Та з часом стан почав погіршуватись. Павла разом з колоною Збройних Сил, було направлено до госпіталю, але колона потрапила під обстріл, прикордонник загинув.[118] |
| 334 |  | Майборода Дмитро Олександрович | 17 квітня 1980, Вінниця. Гвардії майор, військовий льотчик 1-го класу, командир екіпажу Ан-26 456-ї гвардійської бригади транспортної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України. Герой України (посмертно).[119] | 14 липня 2014 | Військово-транспортний літак Ан-26, бортовий номер 19, яким виконувалось завдання із перевезення вантажів та десантування парашутним способом матеріально-технічних засобів, було збито на висоті 6500 м в районі Краснодона Луганської області, він впав поблизу села Давидо-Микільське. З 8 членів екіпажу 2 загинули, один потрапив у полон. Тіла загиблих пілотів сильно обгоріли, вони були закопані на території, яку контролюють бойовики. Українською стороною велись переговори про їх вивезення. Місцеві жителі фотографувалися на уламках літака і розтягували його на металобрухт. Прощання з пілотами відбулося у Вінниці 29 вересня, їх поховали на Алеї Слави Центрального кладовища[120]. |
| 335 | | Шкарбун Дмитро Павлович | 25 липня 1977, Вінниця. Гвардії майор, військовий льотчик 3-го класу, другий пілот Ан-26 456-ї гвардійської бригади транспортної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України. Залишились дружина та двоє маленьких дітей. | 14 липня 2014 | Військово-транспортний літак Ан-26, бортовий номер 19, яким виконувалось завдання із перевезення вантажів та десантування парашутним способом матеріально-технічних засобів, було збито на висоті 6500 м в районі Краснодона Луганської області, він впав поблизу села Давидо-Микільське. З 8 членів екіпажу 2 загинули, один потрапив у полон. Тіла загиблих пілотів сильно обгоріли, вони були закопані на території, яку контролюють бойовики. Українською стороною велись переговори про їх вивезення. Місцеві жителі фотографувалися на уламках літака і розтягували його на металобрухт. Прощання з пілотами відбулося у Вінниці 29 вересня, їх поховали на Алеї Слави Центрального кладовища[120]. |
| 336 |  | Саліпа Сергій Дмитрович | 5 червня 1986, Старокостянтинів, Хмельницька область. Капітан, командир роти забезпечення руху інженерно-дорожнього батальйону 91-го інженерного полку (Охтирка) Сухопутних військ Збройних сил України. Залишились дружина та двоє 6-річних синів. | 14 липня 2014 | Загинув біля села Дмитрівка [[Донецької області під час виконання обов'язків військової служби[121]. |
| 337 |  | Кудрявцев Олексій Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 8 квітня 1984, с. Урзуф Донецька область. Рядовий міліції, боєць батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Артемівськ». Після служби в армії навчався в Маріуполі у філії Одеської морської академії, де здобув професію механіка. Ходив у рейси, побував у багатьох країнах світу. У травні 2014 року пішов добровольцем на фронт захищати рідну Донеччину. Залишились батьки, дружина та двоє дітей. Один син 5-класник, іншому 2 роки. | 15 липня 2014 | 14 липня вирушив на рейсовому автобусі «Бердянськ - Артемівськ» у місце розташування частини, але був знятий з автобуса проросійськими бойовиками на блокпосту у районі міста Горлівка. У полоні був підданий тортурам, після чого страчений бойовиками Безлера («Бєс»). Тіло вбитого захисника було вивезено бойовиками, його місце знаходження невідоме. |
| 338 | | Бойчун Юрій Олександрович | 23 серпня 1983, Малютянка Києво-Святошинський район Київська область. Молодший лейтенант, командир 6 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква), призваний за мобілізацією 25 березня. | 15 липня 2014 | Загинув під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» позицій військових у районі міста Амвросіївка Донецької області. Похований у с. Писарівка (Старокостянтинівський район) на Хмельниччині, звідки родом його батьки.[44][122] |
| 339 | | Воробйов Владислав Валентинович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 4 листопада 1973, Біла Церква Київська область. Старшина, головний сержант 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква), призваний за мобілізацією 19 березня. | 15 липня 2014 | Загинув під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» позицій військових у районі міста Амвросіївка (Донецька область)[44][122]. |
| 340 | | Павлуша Сергій Валерійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 лютого 1987, Біла Церква Київська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 6 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква), призваний за мобілізацією 19 березня. | 15 липня 2014 | Загинув під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» позицій військових у районі міста Амвросіївка (Донецька область)[44][122]. |
| 341 | | Братко Олег Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 6 березня 1980, Березань Київська область. Старшина, командир бойової машини — командир відділення 4 взводу 8 роти 3 механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Призваний за мобілізацією 20 березня.[123] | 15 липня 2014 | Загинув під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» позицій військових у районі міста Амвросіївка (Донецька область)[44][122]. |
| 342 | | Кантор Ігор Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 11 січня 1987, Грибовиця Іваничівський район Волинська область. Солдат 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Проживав у Нововолинську, в гуртожитку. Працював на заводі «Кроноспан». | 15 липня 2014 | Вночі військові підрозділи прийняли важкий бій поблизу міста Амвросіївка Донецької області. Ворог завдав по позиціях військових удар з реактивних систем залпового вогню «Град». Один із зарядів влучив у бронемашину. За попередніми даними, загинули троє військових, ще двоє отримали поранення.[124][125] |
| 343 | | Абрамчук Олександр Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 12 лютого 1988, Ковель Волинська область. Солдат, водій-механік 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). У 2007-му він закінчив Луківське профтехучилище № 22, здобув спеціальність слюсаря з ремонту автомобілів. Мобілізований 9 квітня. | 15 липня 2014 | Вночі військові підрозділи прийняли важкий бій поблизу міста Амвросіївка Донецької області. Ворог завдав по позиціях військових удар з реактивних систем залпового вогню «Град». Один із зарядів влучив у бронемашину. За попередніми даними, загинули троє військових, ще двоє отримали поранення.[126] |
| 344 |  | Коваленко Юрій Вікторович | 16 липня 1977, Бершадь Вінницька область. Підполковник, заступник командира загону спеціального призначення військової частини В2336 3-го окремого полку спецпризначення (Кропивницький) ГУР Міноборони України. Виріс у сім'ї військового. Закінчив Одеський військовий інститут, служив у Дніпропетровську (Дніпрі) та Кіровограді (Кропивницькому). Залишилась дружина та дві доньки, 14 і 4 років. Герой України (посмертно).[127] | 15 липня 2014 | Трагедія сталася близько села Провалля (Луганська область), пункт прикордонного контролю Ізварине. Військових обстріляли з мінометів. 8 бійців загинуло, близько десяти поранено, деякі знаходяться у дуже важкому стані.[128][129] |
| 345 | | Алєксєєв Микола Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 3 вересня 1983, Кропивницький. Старший сержант, заступник командира розвідгрупи 3-го окремого полку спецпризначення (Кропивницький). | 15 липня 2014 | Трагедія сталася близько села Провалля (Луганська область), пункт прикордонного контролю Ізварине. Військових обстріляли з мінометів. 8 бійців загинуло. Поховали Миколу 24 липня на Алеї Слави Рівнянського кладовища Кропивницького.[128][130] |
| 346 | | Каравайський Богдан Ігорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 2 грудня 1990, Черкаси. Молодший сержант, командир відділення групи спеціального призначення 3-го окремого полку спецпризначення (Кропивницький). Після закінчення школи обрав військову професію. | 15 липня 2014 | Трагедія сталася близько села Провалля (Луганська область), пункт прикордонного контролю Ізварине. Військових обстріляли з мінометів. 8 бійців загинуло.[128] Тіло загиблого перебувало в оточенні, забрати його кілька днів не було можливості. 21 липня тіло загиблого доправили додому, батьки наполягли на генетичній експертизі, бо не могли впізнати.[131] Поховали Богдана 18 серпня у Черкасах.[132] |
| 347 | | Бендеров Максим Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 6 квітня 1990, Олександрія Кіровоградська область. Старший солдат, старший розвідник 3-го окремого полку спецпризначення (Кропивницький). Був неодноразовим чемпіоном України з панкратіону, чемпіоном України серед спецпризначенців, працював тренером в Олександрійському спортивному клубі. В пам'ять про видатного сина своєї Батьківщини було прийнято рішення щодо проведення щорічного турніру ім. Максима Бендерова в його рідному місті Олександрії. | 15 липня 2014 | Трагедія сталася близько села Провалля (Луганська область), пункт прикордонного контролю Ізварине. 8 бійців загинуло.[128][133] |
| 348 | | Майсеєв Станіслав Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 17 березня 1993, Гусарівка (Балаклійський район) Харківська область. Старший солдат, розвідник-кулеметник 3-го окремого полку спецпризначення (Кропивницький). Зростав у селі Шевелівка на Харківщині. Служив за контрактом у військовій частині А 0680 (Кропивницький). | 15 липня 2014 | Трагедія сталася близько села Провалля (Луганська область), пункт прикордонного контролю Ізварине. Військових обстріляли з мінометів. 8 бійців загинуло. Поховали Станіслава в с. Шевелівка.[128][134] |
| 349 | | Рябий Дмитро Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 8 листопада 1992, Добровеличківка Кіровоградська область. Старший солдат, розвідник групи спеціального призначення 3-го окремого полку спецпризначення (Кропивницький). | 15 липня 2014 | Трагедія сталася близько села Провалля (Луганська область), пункт прикордонного контролю Ізварине. Військових обстріляли з мінометів. 8 бійців загинуло.[128][135][136] |
| 350 | | Вербовий Максим Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 16 липня 1991, Олексіївка (Бобринецький район) Кіровоградська область. Старший солдат, розвідник-кулеметник групи спеціального призначення 3-го окремого полку спецпризначення (Кропивницький). | 15 липня 2014 | Трагедія сталася близько села Провалля (Луганська область), пункт прикордонного контролю Ізварине. Військових обстріляли з мінометів. 8 бійців загинуло.[128][135][137] |
| 351 | | Марков Іван Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 31 травня 1993, Кропивницький. Старший солдат 3-го окремого полку спецпризначення (Кропивницький). | 15 липня 2014 | Трагедія сталася близько села Провалля (Луганська область), пункт прикордонного контролю Ізварине. Військових обстріляли з мінометів. 8 бійців загинуло. Поховали Івана 18 серпня на Алеї Слави Рівнянського кладовища Кропивницького.[128][138] |
| 352 |  | Гладченко Юрій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 15 жовтня 1979, Панікарча Кагарлицький район Київська область. Старший сержант, командир відділення взводу зв'язку 2-го МБ 72-ї ОМБр. Мобілізований 19.03.2014. Залишились дружина, донька і син. | 15 липня 2014 | Загинув в автомобілі ГАЗ-66, підірвавшись на фугасі поблизу с. Олександрівка (Довжанський район) Луганської області, під час передислокації колони з пораненими. Похований в с. Панікарча[139] |
| 353 | | Єфіменко Василь Вікторович (Позивний «Бізон») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 31 січня 1971, Красноярськ, РРФСР. Солдат резерву, командир 5 відділення 1 взводу 3 роти спеціального призначення резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. Мешкав у Києві. Залишилась дружина. | 15 липня 2014 | Близько 14:00 під час виконання службово-бойового завдання в місті Горлівка (Донецька область) внаслідок нападу та обстрілу терористами групи військовослужбовців батальйону «Донбас» четверо бійців підрозділу отримали осколкові та вогнепальні поранення різного ступеню важкості. Військовослужбовця відправлено до Артемівської міської лікарні, де від отриманих важких поранень він помер[140]. |
| 354 |  | Коваль Максим Олександрович | 9 жовтня 1993, Шепетівка Хмельницька область. Старший сержант 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Студент біотехнологічного факультету Подільського державного аграрно-технічного університету. | 15 липня 2014 | Загинув на блок-посту біля Артемівська.[141] |
| 355 |  | Новак Василь Васильович | 31 травня 1985, Новгородка Кіровоградська область. Старший лейтенант, заступник командира 1-ї механізованої роти з озброєння 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське. Закінчив Криворізький військовий ліцей та Харківський інститут танкових військ. Залишилась дружина. | 16 липня 2014 | Загинув у бою в прикордонному селі Маринівка (Шахтарський район) (Донецька область). Колона з трьох БМП заїхала в село і натрапила на російських бойовиків. В машину Василя влучив снаряд з танку. Довгий час Василя розшукували рідні, офіційних підтверджень його смерті не було, тільки розповіді співслужбовців, проводились експертизи ДНК. В серпні загибель Василя була підтверджена.[142][143] |
| 356 | | Шум Віталій Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 10 грудня 1984, Чорноморськ Одеська область. Солдат, кулеметник 1-го механізованого батальйону 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське. Закінчив Одеський університет Внутрішніх справ. Працював охоронцем, зварювальником, а потім — продавцем у торговому центрі. Займався танцями, був чемпіоном України із сучасних танців. Призваний за мобілізацією 12 березня. Залишились батьки. | 16 липня 2014 | Загинув у бою в прикордонному селі Маринівка (Шахтарський район) (Донецька область). Колона з трьох БМП заїхала в село і натрапила на російських бойовиків. На 28 серпня після експертизи ДНК у військкоматі підтвердили, що Віталій загинув. Похований 16 вересня. В Чорноморську на честь Героя висадили гай із сакур.[142][144] |
| 357 | | Ковальчук Костянтин Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 9 червня 1994, Лисогірка (Кодимський район) Одеська область. Солдат, старший стрілець-навідник 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське. Військовослужбовець військової служби за контрактом. В малолітньому віці залишився без матері, його виховував батько. | 16 липня 2014 | Загинув у бою в прикордонному селі Маринівка (Шахтарський район) (Донецька область). Колона з трьох БМП заїхала в село і натрапила на російських бойовиків.[142] Тіло військовослужбовця було ідентифіковане за тестом ДНК в м. Запоріжжя. Похований в Кодимському районі Одещини 22 вересня.[145] |
| 358 | | Майданюк Андрій Владиславович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 березня 1988, Осички (Савранський район) Одеська область. Молодший сержант, командир бойової машини-командир відділення 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське. Військовослужбовець військової служби за контрактом. | 16 липня 2014 | Загинув у бою в прикордонному селі Маринівка (Шахтарський район) (Донецька область). Колона з трьох БМП заїхала в село і натрапила на російських бойовиків. Смерть воїна підтверджували співслужбовці, але тіло довго не могли передати рідним, він вважався зниклим безвісти. Поховали Андрія 16 вересня в рідному селі.[142][146] |
| 359 |  | Завада Богдан Олексійович | 26 червня 1979, Запоріжжя. Лейтенант, командир роти спецпризначення військової частини Південного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України. Залишились дружина та 12-річний син. Герой України (посмертно). | 16 липня 2014 | Блокпост силовиків поблизу прикордонного села Маринівка (Шахтарський район) Донецької області атакували близько 100 бойовиків за допомогою 4 одиниць бронетехніки зі сторони сіл Степанівка та Тарани. Під час бою прикривав особовий склад та особисто вів вогонь з протитанкового гранатомету. Підбив ворожий БТР та знищив 10 терористів, чим допоміг перегрупуватися бійцям на блокпосту та врятував їм життя.[147] |
| 360 | | Сокирко Анатолій Михайлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 17 жовтня 1989, Вільшане Чернігівська область. Солдат72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква), призваний за мобілізацією. | 16 липня 2014 | Загинув у районі Амвросіївки (Донецька область)[44][148] |
| 361 | | Постольний Микола Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 5 квітня 1984, Петрівка (Золочівський район) Харківська область. Прапорщик Державної прикордонної служби. | 15 липня 2014 | В лісопосадці за два кілометри від державного кордону в Станично-Луганському районі прикордонний наряд натрапив на групу бойовиків, що розміщувала вибуховий пристрій «фугас». У результаті бойового зіткнення двоє прикордонників загинули, прикриваючи відхід товаришів до бронетранспортера.[149] |
| 362 | | Закопайло Максим Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 12 серпня 1989, Ківшарівка Харківська область. Молодший сержант Державної прикордонної служби. | 16 липня 2014 | В лісопосадці за два кілометри від державного кордону в Станично-Луганському районі прикордонний наряд натрапив на групу бойовиків, що розміщувала вибуховий пристрій «фугас». У результаті бойового зіткнення двоє прикордонників загинули, прикриваючи відхід товаришів до бронетранспортера.[149] |
| 363 | | Токар Дмитро Павлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 15 липня 1984, Донецьк. Старший сержант міліції, інспектор Державної патрульної служби взводу №1 роти ДПС ВДАІ з обслуговування м. Донецьк Управління ДАІ МВС України. | 17 липня 2014 | Помер від поранень отриманих під час нападу 3 липня 2014 р. невідомими у камуфляжній формі в районі транспортної розв'язки на перетині вулиць Артемівської та Гірничої в Куйбишевському районі Донецька.[13][150] |
| 364 | | Якушин Іван Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 17 серпня 1982, Євпаторія АР Крим. Майор, офіцер групи бойової та спеціальної підготовки військової частини 3029 Південного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України. Залишились дружина та маленька донька. | 17 липня 2014 | 16 липня під час обстрілу терористами блокпосту гвардійців у районі прикордонного населеного пункту Маринівка (Донецька область) майор Якушин отримав осколкове проникаюче поранення черевної порожнини, що призвело до великої втрати крові. У польовому медичному шпиталі йому було надано першу медичну допомогу, але стан залишався складним. Аби врятувати життя гвардійця, його доставили до погранзастави та разом із пораненими прикордонниками доправили до шпиталю населеного пункту Куйбишево Ростовської області (РФ). Вранці 17 липня майор помер.[151] |
| 365 | | Григоренко Дмитро Андрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 14 жовтня 1992, Фастів Київська область. Молодший сержант, далекомірник — номер обслуги 1 зенітного артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу 3 механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква), призваний за мобілізацією 13 квітня. | 17 липня 2014 | Помер у лікарні Донецька від поранень, отриманих 12 липня під час бою з терористами.[44][152] |
| 366 | | Костирко Андрій Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 13 грудня 1990, Брюховичі Львівська область. Солдат, навідник 3-ї роти 80-ї окремої аеромобільної бригади. | 17 липня 2014 | Загинув під час обстрілу аеропорту Луганська з РСЗВ «Град», рятуючи пораненого танкіста, який залишився під шквальним вогнем противника. Танкіста Андрій врятував, а сам загинув.[153][154] |
| 367 |  | Величко Андрій Валерійович | 5 листопада 1982, Сєвєродонецьк Луганська область. Майор, начальник хім. служби в/ч 3037 НГУ, м. Донецьк (р-н Боссе). | 17 липня 2014 | В червні 2014 перебував у частині № 3037. Під час штурму частини[155] опинився у полоні у банди Безлера (Горлівка). 17.07.2014 зник в м. Красногорівка без документів. Подзвонив сестрі з чужого телефону. Близько 16:00 17.07.2014 виїхав з Красногорівки м-н Сонечний д. 9 кв. 38 (без документів), на машині Хюндай Элантра АН1654ЕВ чорного кольору, разом з трьома людьми: Лось Володимир, Скоринін Тимур та Величко Ірина. З того часу зникли безвісти. Машину знайшли спалену, без людей. У вересні 2015 пошукова група «Эвакуация 200» забирала з нейтральної зони в посадці між Красногорівкою та и Старомихайловкою трьох вбитих, застрелених у голову. Восени 2017 ідентифіковано за ДНК Андрія Величка — був похований на Краснопільському цвинтарі Дніпра. 12 вересня 2017 відбулось прощання на Краснопільському цвинтарі, після кремації у Києві похований в Сєвєродонецьку[156][157][158][159][160][161][162]. У січні 2018 нагороджений орденом (посмертно)[163]. |
| 368 | | Чубатенко Руслан Валерійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 19 серпня 1991, Березняки (Смілянський район) Черкаська область. Молодший сержант, командир бойової машини — командир відділення 7-го механізованого взводу 9-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167 (Біла Церква). Хотів стати вчителем. Був учасником Революції Гідності. Призваний за мобілізацією. Залишилися батьки. | 18 липня 2014 | Загинув від чисельних поранень, отриманих у бою біля кургану Савур-могила (Шахтарський район Донецька область) під час обстрілу з мінометів та установок «Град»[44][164]. |
| 369 | | Барський Олег Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 14 червня 1976, Миколаїв. Солдат 1-го батальйону 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Служив у військах Одеського військового округу, заочно закінчив Київський національний університет культури і мистецтв (Миколаївська філія) з двома червоними дипломами по двох спеціальностях, потім працював у приватній структурі. В березні вступив до загону самооборони, чергував на блокпостах Миколаєва, в травні пішов добровольцем на фронт. Залишилась дружина та син. | 18 липня 2014 | Загинув під час обстрілу з РСЗВ «Град» біля прикордонного села Маринівка (Донецька область).[165] |
| 370 |  | Бойко Віктор Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 14 серпня 1974, Шевченкове (Звенигородський район) Черкаська область. Жив у Черкасах. Старшина 34-го батальйону територіальної оборони «Батьківщина»(«Кіровоград-2»), в/ч В5509. У минулому десантник, служив в Югославії, потім працював будівельником. Залишилась донька. | 18 липня 2014 | Загинув під час нічного чергування від кулі снайпера, яка потрапила в гранату у нагрудній кишені жилета-розподільника. Разом із Віктором підірвались ще два солдати.[166][167] |
| 371 | | Черняк Ігор Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 2 серпня 1980, смт Забайкальськ, Читинська область, РРФСР. Солдат резерву, старший санітар 5-го відділення 1-го взводу 2-ї роти 3-го резервного батальйону спеціального призначення «Донбас» Національної гвардії України. Оскільки батько був військовим то сім'ї часто доводилося змінювати місце проживання. Останнім місцем служби батька та місцем постійного проживання сім'ї Черняків стало місто Золочів, Львівська область. Навчався Ігор у Золочівській ЗОШ № 2 ім. Маркіяна Шашкевича по закінченню якої склав вступні іспити до Національного університету «Львівська політехніка». Після цього працював у банку. Останнім місцем роботи було будівництво. Був активним учасником подій на Майдані у Києві. Вступив добровольцем у батальйон «Донбас». | 18 липня 2014 | Загинув під час бою з бойовиками із бандоформування «Привид» (рос. «Призрак») поблизу с. Попасна (Луганська область).[168][169] Поховання відбудеться у Радивилові на Рівненщині.[170] |
| 372 | | Блозва Костянтин Васильович (псевдонім «Кочерга») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 25 серпня 1983, Київ. Солдат резерву, гранатометник резервного батальйону спеціального призначення «Донбас» Національної гвардії України. | 18 липня 2014 | Загинув під час бою з бойовиками із бандоформування «Привид» (рос. «Призрак») поблизу села Попасна (Луганська область)[168]. |
| 373 | | Бохонько Сергій Сергійович (псевдонім «Боха») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 29 січня 1992, смт Єрки, Черкаська область. Солдат резерву, стрілець 1-го відділення 1-го взводу 2-ї роти 3-го резервного батальйону спеціального призначення «Донбас» Національної гвардії України. | 18 липня 2014 | Близько п'ятої вечора, виконуючи бойове завдання в місті Артемівськ, солдат резерву Бохонько у складі підрозділу потрапив у ворожу засідку і був смертельно поранений.[171] |
| 374 | | Бєгіу Денис Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 8 грудня 1994, Цюрупинськ Херсонська область. Солдат, водій-електрик медичного пункту 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське. Пішов до армії за власним бажанням, — у травні пішов на контрактну службу. Служив на Одещині, потім у Донецькій області. | 18 липня 2014 | Загинув разом з декількома товаришами під час мінометного обстрілу бойовиками блок-посту українських військ у ніч з п'ятниці на суботу під Шахтарськом (Донецька область).[172] |
| 375 | | Сирота Олександр Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 4 липня 1990, Приморське (Татарбунарський район) Одеська область. Солдат військової служби за контрактом 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське. Окрім Сашка, в сім'ї залишилося ще п'ять дітей. | 19 липня 2014 | Помер у шпиталі від отриманих напередодні поранень біля прикордонного села Тарани (Донецька область) під час артобстрілу блокпосту.[173] |
| 376 | | Юрченко Олександр Олегович | 10 серпня 1971, Абрамівка (Вишгородський район) Київська область. Старший лейтенант, командир взводу механізованої роти 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква), призваний за мобілізацією. Залишилась дружина та двоє дітей. | 19 липня 2014 | Як повідомляють у соцмережах, останній зв'язок з Олександром був 19 липня о 10-й ранку в районі міста Амвросіївка (Донецька область), коли він вирушав супроводжувати колону. 21 липня надійшла інформація, що Олександра було вбито снайпером, і що його тіло доставили до міста Пологи Запорізької області. Коли жінка приїхала на опізнання, вона не змогла підтвердити, що це він, бо тіло було без голови і руки. Вона написала заяву на генетичну експертизу.[44][174] |
| 377 | | Дзех Олександр Віталійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 19 серпня 1974, Бузова (Києво-Святошинський район) Київська область. Старший сержант, командир гранатометного відділення 1-ї роти 1-го баталдьйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква), призваний за мобілізацією. Залишились мати, дружина та двоє дітей. | 19 липня 2014 | Зник безвісти 19 липня поблизу прикордонного села Маринівка (Шахтарський район), де БМП потрапила у засідку. Родичі втратили зв'язок з Олександром 19 липня. Російські терористи в соцмережах повідомляли про обстріл БМП 72-ї ОМБр і заявили, що одного українського військовослужбовця вбили й одного взяли у полон. За даними Книги пам'яті, похований в селі Бузова[175] За даними сайту міста Біла Церква (від військової частини) Олександр загинув 31 липня під час виконання бойового завдання від кулі снайпера.[44][176]. |
| 378 | | Дудченко Олександр Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 23 березня 1988, Бориспіль Київська область. Старший солдат 1-ї роти 1-го механізованого баталдьйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква), призваний за мобілізацією в квітні 2014 року. Залишилась сестра. | 19 липня 2014 | Зник безвісти 19 липня поблизу прикордонного села Маринівка (Шахтарський район), де БМП потрапила у засідку. Рятуючись від обстрілу, четверо хлопців зіскочили з БМП, двох з них знайшли пораненими, про Олександра Дудченка та Олександра Дзеха нічого не відомо. Російські терористи в соцмережах повідомляли про обстріл БМП 72-ї ОМБр і заявили, що одного українського військовослужбовця вбили й одного взяли у полон. Станом на вересень 2014 була інформація, що Дудченко перебуває у полоні. Упізнаний за експертизою ДНК. 1 липня 2017 року похований на Рогозівському кладовищі по вул. Суворова м. Бориспіль. Точна дата смерті невідома, на хресті було зазначено лише рік — 2014[177]. |
| 379 |  | Білокобильський Сергій Михайлович | 25 січня 1983, Курячівка (Марківський район) Луганська область. Капітан, помічник начальника зв'язку військової частини А1978 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). Випускник Полтавського військового інституту зв'язку. Залишилась дружина та 6-річна донька. Батьки офіцера мешкають на Луганщині. | 19 липня 2014 | Загинув під час обстрілу позицій 3-ї гаубичної батареї терористами.[178] |
| 380 | | Чорноус Володимир Михайлович | 23 травня 1988, Панасівка (Козятинський район) Вінницька область. Старший лейтенант, командир зенітно-ракетного взводу роти вогневої підтримки 15-го окремого гвардійського гірсько-піхотного батальйону 128-ї механізованої бригади. Виховувався бабусею і дідусем. Військову освіту отримав у Харківському університеті Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба. З 2009 року проходив службу у військовій частині А1778 в місті Ужгород. Залишилися дружина та син 2013 р.н. | 19 липня 2014 | Група військових виїхала з аеропорту Луганська на зустріч колоні, що рухалась до них із підкріпленням, та попала під обстріл артилерії терористів. Один військовий загинув.[179][180][105][181] |
| 381 | | Пушанко Артур Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 30 грудня 1993, Житомир. Сержант, військовий медик 1-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї Житомирської окремої аеромобільної бригади (Житомир). Закінчив Житомирський інститут медсестринства. Після проходження строкової служби залишився служити за контрактом, навесні 2013 року перевівся до 95-ї бригади, де прослужив більше року. Не одружений. Залишилися мати та батько-інвалід. | 19 липня 2014 | Загинув у бою від чисельних кульових поранень, прикриваючи від обстрілу свого підлеглого. Його група потрапила у засідку під час виконання бойового завдання по знищенню блок-поста терористів під Лисичанськом у Луганській області.[182] Прим. Можливо, це бій 1-го батальйону біля селища Спірне[183]. |
| 382 | | Савченко Максим Сергійович | 3 березня 1989, Суми. Капітан, командир взводу 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). 4 місяці брав участь у бойових діях в зоні АТО. | 19 липня 2014 | Загинув у бою під час взяття чергової висоти в районі Лисичанська Луганської області — одне з трьох кульових поранень у частину тулуба, не захищену бронежилетом, виявилося смертельним. 23 липня сумчани провели в останню путь загиблого військовослужбовця; похований на міській Алеї Слави[184]. |
| 383 | | Ляпін Юрій Олегович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 17 травня 1995, Яготинський район Київська область. Солдат, навідник аеромобільного десантного взводу 2-ї аеромобільної десантної роти 1-го мобільного десантного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). | 19 липня 2014 | Загинув у бою під Лисичанськом у Луганській області.[185] |
| 384 | | Клим Олег Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 червня 1976, Щирець Львівська область. Солдат, оператор протитанкового взводу 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Юрист, з 2012 року займався адвокатською діяльністю. Залишилися дружина та 7-річна донька. | 19 липня 2014 | Загинув у бою під Лисичанськом (Луганська область).[186] |
| 385 | | Бурлак Микола Михайлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 9 квітня 1987, Стольне Чернігівська область. Старший солдат 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Залишилися батьки, двоє братів та сестра. | 19 липня 2014 | Загинув у бою під Лисичанськом у Луганській області.[187] |
| 386 | | Ільчук Павло Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 2 серпня 1991, Вороненко Івано-Франківська область. Старший солдат 8-го окремого полку спецпризначення (Хмельницький). Закінчив Надвірнянський автодорожній коледж. Після проходження строкової армійської служби залишився служити за контрактом. | 20 липня 2014 | Загинув під час мінометного обстрілу в районі аеропорту Луганська.[188][189] |
| 387 | | Василишин Андрій Дмитрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 27 липня 1984, Дорошівці Чернівецька область. Старший сержант, головний сержант взводу 8-го окремого полку спецпризначення (Хмельницький). Працював у Чернівцях в охоронній фірмі «Тигр», майстер спорту із самбо. На фронт пішов добровольцем. | 20 липня 2014 | Загинув під час мінометного обстрілу в районі аеропорту Луганська.[188][190] |
| 388 | | Галай Андрій Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 10 грудня 1993, Вікно (Городенківський район) Івано-Франківська область. Солдат, водій 80-ї окремої аеромобільної бригади. Після закінчення Вікнянської ЗОШ І-ІІ ст. Андрій вступив на навчання у Чернівецький транспортний коледж, який успішно закінчив у 2013 році. | 20 липня 2014 | Загинув в бою під Луганськом, прориваючи вороже кільце біля аеропорту. Це дало можливість вивезти з оточення понад 50 поранених десантників, в яких не було вже ні води, ні медикаментів.[191][192] |
| 389 |  | Татаренко Тарас Валерійович | 29 березня 1981, Ювілейне (Луганськ). Майор міліції, оперуповноважений районного відділу управління МВС України в м. Луганськ. | 20 липня 2014 | Був застрелений бойовиками ЛНР пострілами в голову з автоматичної зброї на вулиці Радянській міста Луганськ, в районі пам'ятника «Трудівник Луганська».[193] |
| 390 | | Стриженко Артем Олегович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 жовтня 1993, Житомир. Солдат, водій-регулювальник 95-ї окремої аеромобільної бригади. Військовослужбовець за контрактом. | 21 липня 2014 | Під час виконання бойового завдання в зоні АТО загинув від вогнепальних поранень. Похований на міському кладовищі Житомира.[194] |
| 391 | | Майстерюк Роман Андрійович | 23 листопада 1971, Кропивницький. Підполковник (посмертно), командир роти 34-го батальйону територіальної оборони «Батьківщина»(«Кіровоград-2»), в/ч В5509. Після строкової служби вирішив стати військовим. Після навчання служив офіцером у різних гарнізонах України. По закінченні Військового гуманітарного інституту Національної академії оборони України прибув до Кропивницького на посаду заступника командира 50-го окремого навчального загону спеціального призначення з виховної роботи. Кілька років поспіль був незмінним ведучим телепрограми «Армія» на місцевому телебаченні. Залишилась дружина і 20-річний син.[195] | 21 липня 2014 | Бійці батальйону мали завдання взяти під контроль блокпост під Дзержинськом поблизу міста Горлівка (Донецька область). Терористи влаштували засідку, пропустили перший БТР-розвідник, а потім відкрили шквальний вогонь по другому. Ротний віддав наказ зайняти кругову оборону, а сам, щоб врятувати відрізаних від основних сил товаришів, скерував дії механіка-водія вже палаючої машини так, що вона своїм корпусом відрізала екіпаж від наступаючих терористів. Кулеметна черга прошила бік майора між плитами бронежилета і він загинув. У результаті бою блокпост був взятий під контроль.[196] |
| 392 | | Ібрагімов Фаріз Расім-огли Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 11 вересня 1989, Київ. Солдат 34-го батальйону територіальної оборони «Батьківщина»(«Кіровоград-2»), в/ч В5509. Батько Фаріза — азербайджанець, мати — українка. Рідні і побратими звали його Федір. Це ім'я носив його прапрадід із стародавнього козацького роду, репресований у 1937-му. Фаріз був чемпіоном Києва з боксу і одним з організаторів руху фанатів ФК «Динамо», сам теж грав у футбол. Активний учасник Революції Гідності. На початку АТО створив благодійний фонд для допомоги військовим, потім відправився добровольцем на Схід.[197] | 21 липня 2014 | Бійців батальйону атакували терористи під Дзержинськом поблизу міста Горлівка (Донецька область). Фаріз зайняв оборону і прикрив товаришів, а сам загинув. Похований 26 липня на міському кладовищі «Берковець» у Києві.[196][198] |
| 393 | | Гаркавенко Віктор Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 11 березня 1985, Глиняне (Добровеличківський район) Кіровоградська область. Старшина, заступник командира розвідувальної групи спеціального призначення 3-го окремого полку спецпризначення (Кропивницький). Залишилися дружина та маленький син. | 21 липня 2014 | Помер у російській лікарні в м. Гуково Ростовської області від важких поранень, отриманих 16 липня під час обстрілу терористами опорного пункту сил АТО в районі прикордонного населеного пункту Маринівка (Донецька область). У зв'язку з неможливістю вивезення поранених з місця бойових дій задля рятування життя військових було прийнято рішення щодо доправлення їх до найближчого шпиталю Куйбишево Ростовської області (РФ). Звідти Віктор був перевезений до Гуково.[199][200] |
| 394 | | Загородній Олександр Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 18 квітня 1964, Дніпродзержинськ Дніпропетровська область. Боєць 39-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Дніпро-2». | 21 липня 2014 | О 19.40, неподалік селища Кам'янка Донецької області, на блокпост сил АТО заїхав мікроавтобус, начинений вибухівкою, який підірвався. Перевіряється, чи був даний теракт скоєний смертником. На своїй сторінці у Facebook, військовий журналіст Юрій Бутусов повідомив, що загинуло як мінімум п'ять військових, і що водій мікроавтобуса міг не знати, що у вантажі, який він перевозив, терористи заклали вибухівку, використавши його «в сліпу».[201] |
| 395 | | Волошин Ігор Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 17 листопада 1985, Рівне. Сержант, кулеметник 39-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Дніпро-2». Навчався у рівненській школі «Центр Надії», закінчив Рівненський кооперативний економіко-правовий коледж та економічний факультет «водника». Працював менеджером-економістом у банку. Був єдиним сином у матері.[202] | 21 липня 2014 | О 19.40, неподалік селища Кам'янка Донецької області, на блокпост сил АТО заїхав мікроавтобус, начинений вибухівкою, який підірвався. Перевіряється, чи був даний теракт скоєний смертником.[201][203] Поховають Ігора на кладовищі «Нове» поряд із героями Небесної сотні.[204] |
| 396 | | Кривсун Юрій Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 22 вересня 1972, Богуслав (Павлоградський район) Дніпропетровська область. Старший солдат 39-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Дніпро-2».[205] До відбуття в зону АТО, працював в управлінні агропромислового розвитку Павлоградського району на посаді начальника відділу ринкових відносин, маркетингу продукції та ринку матеріально-технічних ресурсів. Залишився 17-річний син. | 21 липня 2014 | О 19.40, неподалік селища Кам'янка Донецької області, на блокпост сил АТО заїхав мікроавтобус, начинений вибухівкою, який підірвався.[206] |
| 397 | | Буша Костянтин Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 вересня 1969, Дніпропетровськ (район Таромське). Старший сержант, головний сержант роти 39-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Дніпро-2». | 21 липня 2014 | О 19.40, неподалік селища Кам'янка Донецької області, на блокпост сил АТО заїхав мікроавтобус, начинений вибухівкою, який підірвався. Перевіряється, чи був даний теракт скоєний смертником.[201][207] |
| 398 | | Калаянов Олександр Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 жовтня 1993, Голубівка (Новомосковський район) Дніпропетровська область. Рядовий, водій 39-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Дніпро-2». Залишилась дружина та двоє дітей. | 21 липня 2014 | О 19.40, неподалік селища Кам'янка Донецької області, на блокпост сил АТО заїхав мікроавтобус, начинений вибухівкою, який підірвався. Перевіряється, чи був даний теракт скоєний смертником.[201][208] |
| 399 | | Лепкалюк Олексій Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 серпня 1956, село Старий Косів (Івано-Франківська область). Сержант батальйону «Айдар». Ветеран війни в Афганістані. Учасник Революції Гідності. | 20 липня 2014 | Загинув у бою за блокпост під Луганськом.[209][210] Детальніше. |
| 400 | | Михайлов Олег Миколайович (псевдо «Серапатист») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 12 листопада 1968, Дерно Ківерцівський район Волинська область. Солдат, розвідник, снайпер батальйону «Айдар». Учасник Революції Гідності. | 21 липня 2014 | Під час розвідки в тилу супротивника поблизу смт Георгіївка в районі Луганська був захоплений в полон і вбитий терористами.[210][211] Детальніше. |
| 401 | | Муха Володимир Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 березня 1994, село Кам'янки (Вінницька область). Солдат, кулеметник батальйону «Айдар». Учасник Революції Гідності. | 21 липня 2014 | Загинув під час виконання бойового завдання у складі розвідгрупи поблизу смт Георгіївка в районі Луганська.[212][181][210] Детальніше. |
| 402 | | Королько Микола Петрович (Позивний «Вітер» / «Сова») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 19 травня 1988, Тоболи Волинська область. Солдат, розвідник, снайпер батальйону «Айдар». | 21 липня 2014 | Загинув від влучення танкового снаряду під час виконання бойового завдання поблизу смт Георгіївка в районі Луганська.[213][214][210] Детальніше. |
| 403 | | Тома Геннадій Леонідович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 26 червня 1973, Шелестове Харківська область. Солдат, кулеметник батальйону «Айдар». | 21 липня 2014 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу смт Георгіївка в районі Луганська.[213][210] Детальніше. |
| 404 | | Ящук Павло Володимирович (Позивний «Мисливець/Охотнік») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 11 жовтня 1966, мешканець Бердянська Запорізька область. Старший лейтенант, командир взводу батальйону «Айдар». Був громадянином РФ, отримав українське громадянство навесні 2014, учасник Революції Гідності ("Паша Московський"). | 21 липня 2014 | Загинув від вибуху бомби під час виконання бойового завдання поблизу смт Георгіївка в районі Луганська.[213][210][215] Детальніше. |
| 405 | | Чигрин Олександр Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 2 вересня 1993, село Усть-Путила, Чернівецька область. Сержант, командир відділення 80-ї окремої аеромобільної бригади. Проживав з батьками у селі. | 21 липня 2014 | Загинув внаслідок підриву бронетранспортера у Луганській області.[216] |
| 406 | | Терехов Григорій Анатолійович | 17 червня 1960, Чапаєве (Чутівський район) Полтавська область. Старший лейтенант, заступник командира по роботі з особовим складом 34-го батальйону територіальної оборони «Батьківщина»(«Кіровоград-2»), в/ч В5509. Закінчив Новокочубеївську школу. Здобув професію зварювальника. У 1979 призваний до лав Радянської Армії. У 80-х роках працював в артілі на річці Лєна Магаданської області. Пішов до Збройних сил України добровольцем. Залишились дружина, донька та син. | 21 липня 2014 | Загинув вночі 21 липня під час виявлення та обстрілу бойовиків на блокпосту поблизу Костянтинівки (Донецька область).[217] |
| 407 |  | Ліхачов Сергій Вадимович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 жовтня 1992, Макіївка Донецька область. Солдат, водій-стрілець Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Проходив службу за контрактом у Донецьку. | 21 липня 2014 | Загинув під час обстрілу території військового містечка 156-го ЗРП (де пізніше облаштовано опорний пункт «Зеніт») в районі Донецького аеропорту поблизу с-ща Спартак, — прикрив собою прапорщика в окопі під час обстрілу з АГС. Похований у Макіївці[218] |
| 408 | | Лавренко Олександр Миколайович | 9 березня 1983, Лозова Харківська область. Капітан, командир танкової роти 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Випускник Харківського інституту танкових військ 2005 року. Герой України (посмертно). | 21 липня 2014 | Загинув о 10:00 під час бою в селі Піски (Ясинуватський район) поблизу Донецька. Екіпаж танку прорвався на блокпост противника, знищив ворожий танк та кілька вогневих точок, прикрив евакуацію поранених. Маневруючи під вогнем противника танк потрапив на замаскований потужний фугас. В результаті вибуху загинули два члени екіпажу, а командир роти був важко поранений. Щоб не потрапити до полону та не допустити захоплення бойової машини капітан підірвав себе разом з танком.[219][220] |
| 409 | | Вохромєєв Олександр Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 9 жовтня 1973, Апостолове, Дніпропетровська область. Молодший сержант, навідник 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). | 21 липня 2014 | Загинув о 10:00 під час бою в селі Піски (Ясинуватський район) поблизу Донецька. Екіпаж танку прорвався на блокпост противника, знищив ворожий танк та кілька вогневих точок, прикрив евакуацію поранених. Маневруючи під вогнем противника танк потрапив на замаскований потужний фугас.[219] |
| 410 | | Кулягін Андрій Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 3 вересня 1992, Воскобійники (Шишацький район), Полтавська область. Старший солдат, механік-водій 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). | 21 липня 2014 | Загинув о 10:00 під час бою в селі Піски (Ясинуватський район) поблизу Донецька. Екіпаж танку прорвався на блокпост противника, знищив ворожий танк та кілька вогневих точок, прикрив евакуацію поранених. Маневруючи під вогнем противника танк потрапив на замаскований потужний фугас.[219] |
| 411 | | Синельник Федір Станіславович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 27 травня 1986, Радгоспне (Близнюківський район) Харківська область. Старший солдат, гранатометник 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). До мобілізації працював на шахті «Степова» ДТЕК ШУ Першотравенське. | 21 липня 2014 | Загинув під час бою в селі Піски (Ясинуватський район) поблизу Донецька.[221] |
| 412 | | Кравченко Юрій Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 18 березня 1964, Полтава. Мешкав в с. Голубівка (Новомосковський район) Дніпропетровська область. Старший солдат, снайпер 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Залишились дружина, двоє синів та донька. | 21 липня 2014 | Загинув від вогнепальних поранень у бою біля селища Піски Донецької області.[222] |
| 413 | | Варфоломєєв Володимир Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 15 липня 1984, Червоноіванівка Дніпропетровська область. Старший солдат, вогнеметник 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Призваний за мобілізацією 4 квітня. | 21 липня 2014 | Загинув в бою біля селища Піски (Донецька область).[223] |
| 414 | | Юденко Євгеній Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 20 січня 1987, Комсомольськ (Полтавська область). Сержант, водій-механік БТР 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Закінчив Артемівську ЗОШ І-ІІІ ступенів. У 2008–2009 роках проходив строкову службу в армії. Залишилася мати, у якої Євгеній був молодшим з трьох синів. | 22 липня 2014 | Біля селища Піски (Донецька область) у сутичці з супротивником екіпаж БТР натрапив на міну.[224] |
| 415 | | Савченко Олександр Юрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 15 червня 1992, Крижопіль, Вінницька область. Старший солдат, навідник-оператор 24-ї окремої Залізної механізованої бригади (Яворів) 13-го армійського корпусу Збройних сил України. Навчався на факультеті судноводіння та енергетики суден Севастопільського військово-морського інституту ім. Нахімова. З 19 липня мав продовжити навчання на факультеті військово-морських сил Одеської військової Академії, однак на той час підрозділ перебував у так званому «Довжанському котлі». З дитинства займався спортом. Неодноразово займав призові місця в чемпіонатах Вінницької області, Криму та України. | 22 липня 2014 | Загинув у бою в прикордонній зоні в Луганській області[181] біля КПП «Довжанський»[225]. |
| 416 | | Васькало Роман Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 3 грудня 1988, Львів. Старший солдат 24-ї окремої Залізної механізованої бригади (Яворів) 13-го армійського корпусу Збройних сил України. Залишились дружина та однорічна дитина. | 22 липня 2014 | Загинув у бою в районі селища Довжанське на Луганщині — один зі снарядів під час артилерійського обстрілу терористами влучив поруч з бійцем[226]. Тіло загиблого довгий час не віддавали бойовики. Після тривалих переговорів, його змогли доправити на батьківщину. 30 липня львів'яни провели загиблого військовослужбовця в останню путь; могила — на полі почесних поховань Личаківського цвинтаря[227]. |
| 417 |  | Шишко Олександр Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 4 вересня 1985, Київ. Солдат, кулеметник 12-го батальйону територіальної оборони «Київ». Закінчив Національний технічний університет. У 2003 році був призваний на строкову службу до лав Державної прикордонної служби України, пройшов курси підготовки командирів відділення та курси підготовки сержантів. Мобілізований 15 травня 2014 року, Залишилася дружина та 8-місячна донька, а також мати, паралізований дідусь та сестра-інвалід. | 22 липня 2014 | Терористи в ніч на 22 липня обстріляли позиції сил АТО під селом Весела Гора біля м. Щастя з РСЗВ «Град». Олександр отримав важкі поранення і помер на операційному столі у шпиталі. Похований на Лісовому кладовищі у Києві.[228] |
| 418 | | Котюжинський Олександр Володимирович | 4 лютого 1992, Агафіївка Одеська область. Сержант контрактної служби 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське. | 22 липня 2014 | Загинув в районі міста Амвросіївка (Донецька область). Перебував у списках зниклих безвісти. За даними Книги пам'яті, похований в Агафіївці.[229][230] |
| 419 | | Радієвський Олександр Віталійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 9 травня 1970, Дніпропетровськ. Генерал-майор (посмертно)[231], командир військової частини 3011 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України. 1987 року вступив до лав Владикавказського вищого військового командного училища ім. С. М. Кірова МВС СРСР. Загалом два з половиною місяці перебував у зоні АТО — особисто керував діями бійців по знищенню ворожих блокпостів під час звільнення Миколаївки, Семенівки, Слов'янська. | 23 липня 2014 | Загинув під час бою за звільнення Лисичанська, коли разом з бійцями потрапив у засідку на мосту[232]. |
| 420 | | Сніцар Павло Леонідович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 10 липня 1976, Ульяновка Кіровоградська область. Полковник (посмертно), командир стрілецького батальйону Центрального оперативного з'єднання Національної гвардії України (Кропивницький). Після закінчення школи вступив у Хмельницьку академію прикордонних військ на факультет МВС. По закінченню був направлений на роботу в Кропивницький. У грудні-квітні був на Майдан, після Майдану в Донецьку, а з червня брав участь у діях під Лисичанськом. | 23 липня 2014 | Загинув під час бою за звільнення Лисичанська, коли бійці потрапили у засідку на мосту.[233][234] |
| 421 | | Коцяр Ігор Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 19 березня 1994, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат строкової служби Національної гвардії України, військова частина 3011 (Кропивницький). | 23 липня 2014 | Загинув під час бою за звільнення Лисичанська, коли бійці потрапили у засідку на мосту[233]. |
| 422 | | Спасьонов Василь Володимирович | 8 січня 1975, Степанівка Сумський район Сумська область. Проживав у м. Володимир-Волинський. Підполковник, начальник ППО в/ч А2331 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Залишилася дружина та 5-річний син, якого подружжя всиновило 2 роки тому. | 23 липня 2014 | Загинув під час звільнення Лисичанська (Луганська область). Похований на кладовищі в селі Житані Володимир-Волинського району. [235] |
| 423 |  | Дутчак Юрій Іванович (псевдонім «Шумахер») | 24 квітня 1984, Іспас Чернівецька область. Керівник Городенківського районного осередку «Правого Сектора», волонтер. Мешкав у селі Глушків Івано-Франківська область. Закінчив Чернівецький будівельний технікум. Працював помічником архітектора у Чернівцях та Києві. З осені 2013 брав участь у Революції Гідності як волонтер. Пізніше вступив до лав «Правого сектора». Організував військово-патріотичний табір для молоді в урочищі «Дубина», поблизу Глушкова. Залишились дружина та маленький син. | 23 липня 2014 | Вранці волонтери в супроводі бійців Добровольчого Українського Корпусу (ДУК) трьома машинами з благодійним вантажем виїхали в напрямку м. Амвросіївка, заїжджаючи на всі блокпости, де стоять прикарпатці, а коли повертались, потрапили біля опівночі в засідку бойовиків під містом Волноваха Донецька область. Юрій загинув від кулі, коли сів за кермо замість пораненого водія. Машина була повністю знищена.[236] 28 липня у районному Палаці культури з активістом попрощалися мешканці с.Городенка; похований в рідному селі Іспас.[237] |
| 424 | | Якимчук Тарас Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 6 вересня 1993, Мізоч Рівненська область. Солдат, кулеметник 8-го окремого полку спецпризначення (Хмельницький), служив за контрактом з жовтня 2011 року. Він був одним із тих хто найдовше перебував в зоні бойових дій. Окрім нього в сім'ї залишилися брат та сестра. | 23 липня 2014 | КАМАЗ, на якому їхали спецпризначенці потрапив під перехресний вогонь із засідки. Тарас вискочив з кабіни, і снайпер влучив йому у бік поміж пластин бронежилета. Від важкого поранення помер у вертольоті під час транспортування до шпиталю.[238] [239] |
| 425 | | Гончаренко Михайло Андрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 19 лютого 1991, Запоріжжя. Старший солдат, номер обслуги 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Закінчив Класичний приватний університет, проходив строкову службу в Президентському полку. Працював у Державній податковій інспекції в Комунарському районі Запоріжжя. В зоні АТО перебував з квітня. | 23 липня 2014 | Загинув біля села Лозове (Артемівський район). Терористи із засідки обстріляли колону військових. Михайло знаходився у першій машині в колоні, отримав важке поранення, його довезли до лікарні, але там він помер.[240] |
| 426 | | Холо Ігор Миколайович | 9 вересня 1992, Олександрівка (Жашківський район) Черкаська область. Старший лейтенант, командир взводу снайперів 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Випускник аеромобільного факультету Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного 2013 року. По закінченні Академії був направлений на службу до Житомира. В зоні АТО перебував із початку березня. | 23 липня 2014 | 20 липня терористи здійснили обстріл блокпосту під Лисичанськом (Луганська область). Ігор отримав 4 кульові поранення в груди. Помер під час операції в харківському шпиталі 23 липня о 6-й годині ранку.[241] |
| 427 |  | Макідон Віктор Михайлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 5 листопада 1969, Ніжин Чернігівська область. Прапорщик міліції, боєць Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». Кілька років працював у ніжинському відділі міліції. Пізніше переїхав служити до Києва, В 45 років пішов на пенсію. Коли почалася війна, повернувся до служби у складі батальйону «Дніпро». | 24 липня 2014 | Дата, місце і обставини не уточнено.[242] (за одними джерелами загинув у Лисичанську, за іншими — під Луганськом). |
| 428 | | Карбівничий Сергій Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 16 вересня 1980[243], Вознесенськ Миколаївська область. Солдат, водій польової лазні 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). | 24 липня 2014 | Загинув вранці під час обстрілу позицій військових з РСЗВ «Град» у прикордонній зоні поблизу Амвросіївки (Донецька область), пункт пропуску Маринівка. Похований 26 липня у Вознесенську.[244] За даними радіоперехоплення бойовики надали російським військовим координати квадрату для обстрілу з артилерії поблизу смт Григорівка Донецької області. В результаті обстрілу з території РФ загинули троє військових.[245] |
| 429 | | Кучеренко Олександр Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 5 квітня 1982, Капустине (Жовтневий район) Миколаївська область. Старший солдат, старший механік центру зв'язку 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Залишились двоє дітей 4 і 8 років. | 24 липня 2014 | Загинув о 20:45 під час обстрілу позицій військових з РСЗВ «Град» та артилерії у прикордонній зоні поблизу с. Дякове (Антрацитівський район Луганьска область). Похований в рідному селищі.[246] |
| 430 | .png.webp) | Краковецький Роман Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 25 липня 1991, Кривий Ріг, Дніпропетровська область. Солдат, стрілець-навідник 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас». | 24 липня 2014 | Під час проведення перевірки блокпостів в районі Амвросіївки (Донецька область) БРДМ підірвався на радіокерованому фугасі.[247]. |
| 431 | | Берестенко Ігор Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 27 серпня 1990, Нікополь Дніпропетровська область. Старший солдат, механік-водій зенітно-артилерійського взводу 3-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). | 24 липня 2014 | Загинув у бою з терористами біля селища Новолуганське Артемівський район (Донецька область) неподалік Дебальцеве. Диверсійна група терористів під'їхала на машині до місця, де військові набирали воду, та відкрила кулеметний вогонь. Відбиваючи атаку терористів, в бою загинули троє бійців.[248] |
| 432 | | Караченцев Олександр Юрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 27 серпня 1987, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, номер обслуги зенітно-артилерійського взводу 3-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Після строкової служби в армії працював разом із батьком на вантажних перевезеннях. Після окупації Криму добровольцем пішов до військкомату. | 24 липня 2014 | Загинув у бою з терористами біля селища Новолуганське Артемівський район (Донецька область) неподалік Дебальцеве. Диверсійна група терористів під'їхала на машині до місця, де військові набирали воду, та відкрила кулеметний вогонь. Відбиваючи атаку терористів, в бою загинули троє бійців.[249] |
| 433 | | Григорович Олександр Валентинович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 2 квітня 1979, Печанівка Житомирська область. Старший солдат, радіотелефоніст зенітно-артилерійного взводу 3-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Останні 10 років мешкав у м. Кривий Ріг, працював монтером залізничної колії ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Був мобілізований на початку квітня. Залишилася дружина та 7-річний син. | 24 липня 2014 | Загинув у бою з терористами біля селища Новолуганське Артемівський район (Донецька область) неподалік Дебальцеве. Диверсійна група терористів під'їхала на машині до місця, де військові набирали воду, та відкрила кулеметний вогонь. Відбиваючи атаку терористів, в бою загинули троє бійців.[250] |
| 434 |  | Чабан Андрій Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 31 січня 1988, Залісці, Збаразький район, Тернопільська область. Сержант, інструктор відділення зв'язку 140-го окремого центру СО ГШ в/ч А0661 (Хмельницький). Закінчив Галицький інститут ім. В. Чорновола у Тернополі, служив за контрактом з 2008 року. Відколи Росія захопила Крим, 80 днів був у Херсоні, потім його направили на Схід. Залишились батьки, старший брат та наречена. | 24 липня 2014 | Під нальоту на блокпост бойовиків в районі міста Первомайськ (Луганська область) спецпризначенці виявили диверсійну групу терористів. Загинув у бою від кулі снайпера.[251] [239] |
| 435 | | Черкасов Володимир Юрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 3 червня 1989, Ольгопіль (Чечельницький район) Вінницька область. Сержант, старший розвідник-снайпер 140-го окремого центру СО ГШ в/ч А0661 (Хмельницький). Перші роки життя провів у селі Кам'янки Теплицького району, тоді сім'я виїхала на інше місце проживання. Був єдиною дитиною у своїх батьків. Служив контрактником в українській армії. | 24 липня 2014 | Під нальоту на блокпост бойовиків в районі міста Первомайськ (Луганська область) спецпризначенці виявили диверсійну групу терористів. У бою отримав важки поранення, помер у шпиталі. Поховали Володимира у селі Кожухівка (звідти родом батьки Володі).[252] Черкасов Володимир Юрійович [239] |
| 436 | | Кобернюк Василь Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 11 жовтня 1983, Ізяслав Хмельницька область. Сержант, розвідник-снайпер 140-го окремого центру СО ГШ в/ч А0661 (Хмельницький). Сім років служив в Хмельницькому, потім майже чотири роки пропрацював у Замковій виправній колонії № 58 в Ізяславі. Займався футболом, грав за ізяславський футбольний клуб «Горинь». Звільнився, щоб піти добровольцем захищати Батьківщину. Залишилася мати, брат та наречена. | 24 липня 2014 | Під нальоту на блокпост бойовиків в районі міста Первомайськ (Луганська область) спецпризначенці виявили диверсійну групу терористів. Загинув у бою.[253] Архівовано 29 липня 2014 у Wayback Machine. [239] |
| 437 | | Орлов Олег Юрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 вересня 1991, Умань Черкаська область. Молодший сержант, командир гармати 2-го гаубичного самохідно-артилерійського взводу 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). | 24 липня 2014 | Загинув під час артилерійського обстрілу з боку російського кордону в районі прикордонного села Червона зоря (Донецька область).[44][254] |
| 438 | | Рокіцький Сергій Дмитрович | 8 вересня 1980, Великі Мацевичі Старокостянтинівський район Хмельницька область. Капітан медичної служби, військовий лікар 24-ї окремої Залізної механізованої бригади (Яворів). Проживав у Тернополі, де служив за контрактом лікарем-ординатором, начальником медичного пункту в/ч А1769 11-ї артилерійської бригади. На Сході перебував 4 місяці у складі 24-ї механізованої бригади, батькам казав, що він у Львові, щоб не хвилювались. Залишилась дружина та 4-річна донька. | 24 липня 2014 | Загинув від кулі снайпера, коли рятував пораненого, під час звільнення Лисичанська.[255][256] |
| 439 |  | Статій Володимир Михайлович (псевдонім «Білий») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 26 жовтня 1974, Львів. Боєць 5-го Окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу. Займався Регбі, грав за місцеву команду «Сокіл». Залишились дружина та неповнолітня донька. | 25 липня 2014 | Біля села Піски (Ясинуватський район) Донецької області всю ніч тривав мінометний обстріл. На ранок, коли мала відбутись передислокація, хлопці потрапили під обстріл, двоє загинули.[257]. Загинув від вибуху гранати — не бажаючи опинитись в полоні, підірвався разом з чотирма терористами, які його оточили. 28 липня львів'яни провели бійця в останню путь. Прощання та заупокійна Літургія відбулися у Храмі Святих ап. Петра і Павла мікрорайону Рясне; поховання — на місцевому кладовищі неподалік від храму[258][259]. |
| 440 | | Беленець Андрій Анатолійович (псевдонім «Снєгір») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 18 листопада 1968, Херсон. Проживав у с. Новокиївка (Снігурівський район) Миколаївська область. Боєць 5-го Окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу. Залишилась дружина, троє синів (1993, 1999 і 2006 р.н.) та онук. | 25 липня 2014 | Біля села Піски (Ясинуватський район) Донецької області всю ніч тривав мінометний обстріл. На ранок, коли мала відбутись передислокація, хлопці потрапили під обстріл, двоє загинули. Похований в с. Новокиївка[257][260] |
| 441 | | Георгієв Дмитро В'ячеславович | 17 серпня 1977, Миколаїв. Капітан, заступник начальника штабу військової частини А1778 15-го окремого гвардійського гірсько-піхотного батальйону (Ужгород) 128-ї механізованої бригади. Випускник Одеського інституту сухопутних військ за спеціальністю «Бойове застосування». Мешкав з сім'єю в Ужгороді. Залишилася дружина та двоє синів. | 25 липня 2014 | Загинув у ніч на 26 липня під час оборони аеропорту Луганська.[261] |
| 442 | | Повх Микола Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 5 червня 1993, Велимче Волинська область. Солдат, стрілець 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). | 25 липня 2014 | Загинув від вогнепальних поранень поблизу Докучаєвська (Донецька область).[262] |
| 443 | | Лейба Павло Радович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 9 серпня 1995, 19 років, Банилів-Підгірний Чернівецька область. Солдат, навідник 24-ї окремої Залізної механізованої бригади (Яворів). Закінчив Чернівецьке ПТУ № 4 за спеціальністю «плиточник, облицювальник, маляр». Сирота, залишилась сестра. | 25 липня 2014 | Загинув від вогнепального кульового поранення голови під Лисичанськом.[263] |
| 444 | | Савчук Григорій Пантелеймонович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 12 листопада 1978, Залужне (Локачинський район) Волинська область. Солдат, далекомірник-номер обслуги 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Залишились дружина та троє неповнолітніх дітей, найближчим часом має народитись четверта дитина. | 25 липня 2014 | Помер від важких поранень у Харківському військовому шпиталі.[264] |
| 445 |  | Горчак Григорій Федорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 26 липня 1981, Білгород-Дністровський Одеська область. Старший прапорщик, начальник відділення інспекторів Білгород-Дністровського прикордонного загону Державної прикордонної служби. Залишились дружина та двоє дітей, 8-річна донька і 5-річний син. | 25 липня 2014 | Загинув внаслідок обстрілів позицій прикордонного угрупування та пункту пропуску «Довжанський» (Луганська область) з території РФ: з 17:10 здійснювався обстріл з гранатометів, а з 19:22 до 20:05 — з мінометів. Вогонь коригувався за допомогою БПЛА з Росії. За повідомленням ДПСУ, внаслідок неодноразових артилерійських та танкових обстрілів бойовиками позицій прикордонного угрупування на межі Донецької та Луганської областей був поранений прикордонник, який за деякий час помер. Похований в с. Польове (Білгород-Дністровський район), Одеська область.[265][266]. |
| 446 |  | Киричук Сергій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 січня 1989, Римачі Волинська область. Молодший сержант, молодший інспектор — водій відділення інспекторів прикордонної служби відділу «Грабове» Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби. | 25 липня 2014 | Був важко поранений осколком у голову під час нападу терористів на міжнародний прикордонний пункт пропуску «Маринівка» (Донецька область). Сергія евакуювали до російського міста Куйбишеве Ростовської області, де він від поранень помер у Центральній районній лікарні.[5][267] |
| 447 | | Стрельчук Павло Володимирович (псевдо «Старшина») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 8 серпня 1973, Кам'янець-Подільський (Хмельницька область). Боєць 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар». | 25 липня 2014 | Загинув у бою під Луганськом.[268][269] Детальніше. |
| 448 | | Гамай Тарас Омелянович | 2 травня 1965, Львів. Водій автовзводу 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар». 1984 року закінчив Львівський електротехнікум зв'язку. Водій з 17-річним стажем. З 1984 по 1994 рік працював інструктором з водіння в автошколі. Ймовірно, мешкав у Києві. На фронт пішов добровольцем. Залишилися дружина й дитина. | 25 липня 2014 | Зник безвісти 25 липня під час супроводу бензовозу з міста Щастя до смт Георгіївка (Лутугинський район Луганська область). На сторінці «Батальйон Айдар» у Facebook 21 липня 2015 року зазначено, що восени стало відомо, що Тарас загинув у машині, яка була розстріляна терористами на блокпосту в районі Олександрівки (можливо, Олександрівськ). Інших відомостей про загибель чи поховання немає.[270] |
| 449 | | Гарматій Володимир Михайлович | 4 серпня 1992, Чернелів-Руський Тернопільська область. Молодший лейтенант, командир мінометного взводу 51-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2331 (Володимир-Волинський). Закінчив Тернопільський національний економічний університет. Герой України (посмертно). | 26 липня 2014 | За словами комбата, 25 липня підірвався на міні, з ним було ще 7 солдатів. Через кілька днів родичам повідомили, що тіло загиблого знаходиться у дніпропетровському морзі, до того часу офіційних підтверджень загибелі Володимира не було, тому друзі та рідні Володимира до останнього вірили, що він живий.[271] |
| 450 | | Піддубний Віталій Володимирович (Позивний «Сват») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 4 жовтня 1977, Миропілля (Краснопільський район) Сумська область. Проживав у м. Бердянськ Запорізька область. Солдат резерву, стрілець 5-го відділення 2-го взводу 1-ї роти 3 резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. Активний «самооборонівець» Бердянського «Євромайдану», в батальйон «Донбас» пішов добровольцем.[272] Залишились дружина, донька 3,5 років та старший син. | 26 липня 2014 | Бійці батальйону перевозили з Артемівська продукти для взводу та потрапили у засідку під Лисичанськом, їх машина була обстріляна з кулемета. Загинув один боєць.[273] |
| 451 | | Лазенко Сергій Васильович | 8 жовтня 1968, Переяслав-Хмельницький Київська область. Прапорщик, головний сержант 1-го танкового взводу 2-ї танкової роти танкового батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Виріс на Підварках, навчався у 4-й школі, служив у НДР, останнім часом працював бійцем у пожежній частині. Залишилися дружина та 5-річна донька. | 26 липня 2014 | Танк було підбито на кордоні з Росією.[44] З 18:30 до 18:40 по блокпосту ЗСУ в районі прикордонного села Григорівка Донецької області зі сторони РФ було здійснено декілька пострілів з танка. внаслідок обстрілу загинув 1 військовослужбовець ЗСУ.[274] |
| 452 | | Бруй Микола Віталійович (Псевдонім «Клин») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 6 березня 1986, Чернігів. Старший солдат, гранатометник[275] 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Член чернігівського відділення ВО «Тризуб» імені С. Бандери. У 2008 році закінчив Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, отримав кваліфікацію вчителя історії, практичного психолога в закладах освіти. У 2008–2009 роках проходив строкову службу в 95-й Житомирській аеромобільній бригаді. Залишились батьки, сестра, дружина та 5-річна донька. | 26 липня 2014 | Загинув вночі у бою біля села Красне (Краснодонський район) неподалік від аеропорту Луганська, прикриваючи своїх товаришів і відбиваючи їх з полону бойовиків.[276][277] Був смертельно поранений під час надання невідкладної медичної допомоги важкопораненому товаришу. Тіло загиблого бойовики вивезли до Краснодону, лише через кілька днів його вдалося переправити до Чернігова через територію РФ. Чернігівська обласна рада прийняла рішення про клопотання про присвоєння Миколі звання «Герой України» (посмертно).[278] |
| 453 | | Коваль Юрій Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 17 січня 1980, Ярославка Чернігівська область. Солдат 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). | 26 липня 2014 | Загинув вночі у бою біля села Красне (Краснодонський район) неподалік від аеропорту Луганська. На трьох БТР-ах бійці прорвали два блок-пости і потрапили в засідку.[276][279] Тіло загиблого бойовики вивезли до Краснодону, лише через кілька днів його вдалося переправити до Чернігова через територію РФ. Чернігівська обласна рада прийняла рішення про клопотання про присвоєння Юрію звання «Герой України» (посмертно).[278] |
| 454 | | Куценко Микола Олегович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 23 вересня 1992, Миргород Полтавська область. Лейтенант, командир взводу 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське на Чернігівщині). З дитинства мріяв стати офіцером, щоб продовжувати династію військових. Випускник Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного 2013 року. | 27 липня 2014 | Загинув, рятуючи екіпаж танка, який потрапив під обстріл в районі Лутугине під Луганськом.[280] |
| 455 | | Кулакевич Станіслав Андрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 9 березня 1989, Блажове Рівненська область. Молодший сержант, снайпер 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Він був десятою дитиною у сім'ї. | 27 липня 2014 | Загинув від вогнепальних поранень під час виконання бойового завдання в зоні проведення АТО.[281] |
| 456 | | Білик Василь Степанович (Позивний «Гуцул») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 15 серпня 1992, Городенка Івано-Франківська область. Боєць 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар». Працював ді-джеєм, об'їздив усю Україну. Був активним учасником Революції Гідності. Залишилися мати, молодший брат і дворічна донька. | 27 липня 2014 | Загинув у бою під Луганськом. Василя поховали у Меморіальному сквері в Івано-Франківську з усіма почестями. Згодом у ЗМІ з'явилася інформація, що Василь був вбитий випадково пiд час конфлікту у небойовий ситуації. Винуватець був заарештований.[282][268][283] Детальніше. |
| 457 | | Личак Микола Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 26 січня 1964, Ірпінь Київська область. Боєць 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар», розвідник. Ветеран-«афганець». | 27 липня 2014 | Потрапив під мінометний обстріл, коли проводив розвідку боєм на під'їзді до Лутугине.[268][284][285] Детальніше. |
| 458 | | Римар Ігор Віталійович (Позивний «Сірко») | 9 липня 1962, Могилів-Подільський Вінницька область. Проживав у м. Київ. Старший лейтенант, боєць 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар». Залишилась сім'я у Києві, мати на Вінниччині та сестра. | 27 липня 2014 | Загинув під час бойових дій батальйону біля населених пунктів Лутугине, Успенка та Георгіївка.[268][285][286] |
| 459 | | Коврига Сергій Володимирович (Позивний «Лялік») | 17 квітня 1962, Могилів-Подільський Вінницька область. Проживав у Гайсині. Підполковник, боєць 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар». Ветеран-«афганець». Закінчив Кам'янець-Подільське вище військово-інженерне командне училище, був начальником обліково-операційного відділення ВОС, у 2007 році був керівником Управління МНС України в м.Севастополь. У 2012 році служив за контрактом в Лівії. Був активним учасником Революції Гідності. Залишилися дружина, дві доньки та син. [287] | 27 липня 2014 | Загинув під час бойових дій батальйону біля населених пунктів Лутугине, Успенка та Георгіївка.[268][285][288] |
| 460 | | Алієв Іолчу Афі-Огли (Руслан Алієв) (Позивний «Аварець») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 11 травня 1964, проживав у Києві. Солдат, боєць 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар». Азербайджанець, учасник УНСО.[289] | 27 липня 2014 | Загинув під час бойових дій батальйону біля населених пунктів Лутугине, Успенка та Георгіївка.[268][285] Детальніше. |
| 461 | | Менюк Станіслав Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 9 лютого 1991, Гайсин Вінницька область. Солдат, боєць 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар». | 27 липня 2014 | Загинув під час бойових дій батальйону біля населених пунктів Лутугине, Успенка та Георгіївка.[268][285][288] Детальніше. |
| 462 | | Куліш Іван Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 22 червня 1962, Піщане Луганська область. Старший солдат, боєць 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар». | 27 липня 2014 | Загинув під час бойових дій батальйону біля населених пунктів Лутугине, Успенка та Георгіївка.[268][285][290] Детальніше. |
| 463 | | Квач Орест Арсенович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 23 липня 1991, Заліщики Тернопільська область. Солдат, боєць розвідроти 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар». | 27 липня 2014 | Підірвався на міні, коли йшов з саперами.[268][285][291] Детальніше. |
| 464 | | Вербовий Михайло Вікторович (Позивний «Лєший») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 23 лютого 1993, Південне Дніпропетровська область. Боєць 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар». Був активним учасником Революції Гідності. Добровольцем записався в батальйон «Золоті ворота», потім перейшов в «Айдар». | 27 липня 2014 | Загинув під час бойових дій батальйону біля Лутугине (Луганська область).[268][285][292] |
| 465 | | Давидчук Олександр Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 10 червня 1966, Ірпінь Київська область. Солдат, розвідник 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар», розвідник. Ветеран-«афганець». | 27 липня 2014 | Потрапив під мінометний обстріл, коли проводив розвідку боєм на під'їзді до Лутугине.[284] Детальніше. |
| 466 | | Шостак Сергій Олександрович (Позивний «Шест») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 червня 1972, Луцьк. Старший сержант (старший прапорщик міліції у відставці), заступник командира взводу розвідки 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар». | 27 липня 2014 | Загинув під час боїв за місто Лутугине біля Луганська.[268][285][293] Детальніше. |
| 467 | | Бойко Віталій Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 липня 1973, Київ. Солдат, боєць 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар». | 27 липня 2014 | Загинув під час бойових дій батальйону біля населених пунктів Лутугине, Успенка та Георгіївка[268][285][294] Детальніше. |
| 468 | | Василаш Ілля Євгенович (псевдо «Дід») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 2 серпня 1959, Горбівці Чернівецька область. Солдат, боєць 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар», розвідник. Ветеран-«афганець». | 27 липня 2014 | Загинув під час бойових дій батальйону біля населених пунктів Лутугине, Успенка та Георгіївка.[268][285] Детальніше. |
| 469 | | Батюк Валентин Євгенович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 13 лютого 1979, Рогізна Житомирська область. Солдат, стрілець-помічник грантометника 30-ї окремої механізованої бригади, в/ч А0409 (Новоград-Волинський). | 27 липня 2014 | Загинув у бою за стратегічно важливу висоту Савур-Могила на стику кордонів Луганської, Донецької областей та державного кордону України з Росією.[295][296] |
| 470 | | Гаврилюк Сергій Євгенович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 15 червня 1991, Червоний Цвіт Шепетівський район Хмельницька область. Старший солдат, старший стрілець 30-ї окремої механізованої бригади, в/ч А0409 (Новоград-Волинський). | 27 липня 2014 | Загинув у бою за стратегічно важливу висоту Савур-Могила на стику кордонів Луганської, Донецької областей та державного кордону України з Росією. Довгий час Сергій перебував у списках зниклих безвісти.[297][298] |
| 471 | | Дзюбелюк Олександр Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 23 липня 1990, Нова Ушиця Хмельницька область. Старший лейтенант, заступник начальника мобільної прикордонної застави Могилів-Подільського прикордонного загону Державної прикордонної служби. Закінчив Національну академію Державної прикордонної служби за спеціальністю офіцер управління основними підрозділами охорони державного кордону. 2011 року нагороджений медаллю «20 років ДПСУ». Неодружений. | 27 липня 2014 | За інформацією Держприкордонслужби з 10.00 до 13.05 та з 13.30 до 14.45 було здійснено мінометно-гаубичний обстріл пункту пропуску «Довжанський» (Луганська область). Вогонь вівся з населеного пункту Черніков (РФ), випущено понад 250 снарядів. У результаті обстрілу вбито 4 та поранено 2 прикордонників. Журналісту РІА вдалося зв'язатися телефоном з одним з прикордонників з «Довжанського», він повідомив, що обстрілювали з російської території. «Спочатку били з „Градів“. А потім полетіли снаряди, які летять зовсім тихо. Вперше таке бачили. Змішали все із землею. Скрізь воронки у зріст людини. Від пункту пропуску нічого не залишилося. Не знаю, що ще вони застосовували, але ми звернули увагу, як від попадання на берці якоїсь речовини, взуття від того розлазиться одразу. Так само злазить фарба з автомобілів». За словами співрозмовника, поранених і тіла вбитих забрали на територію Росії.[299] |
| 472 | | Блажко Володимир Олексійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 25 червня 1982, Могилів-Подільський Вінницька область. Прапорщик, інспектор відділення інспекторів Могилів-Подільського прикордонного загону Державної прикордонної служби. Залишилась дружина та донька 2008 р.н. | 27 липня 2014 | За інформацією Держприкордонслужби з 10.00 до 13.05 та з 13.30 до 14.45 було здійснено мінометно-гаубичний обстріл пункту пропуску «Довжанський» (Луганська область). Вогонь вівся з населеного пункту Черніков (РФ), випущено понад 250 снарядів. У результаті обстрілу вбито 4 та поранено 2 прикордонників.[299] |
| 473 | | Соколовський Віктор Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 грудня 1986,Озаринці Вінницька область. Старший сержант, водий Могилів-Подільського прикордонного загону Державної прикордонної служби. За спеціальністю фельдшер. У 2006 році закінчив Могилів — Подільський медичний коледж. Неодружений. | 27 липня 2014 | За інформацією Держприкордонслужби з 10.00 до 13.05 та з 13.30 до 14.45 було здійснено мінометно-гаубичний обстріл пункту пропуску «Довжанський» (Луганська область). Вогонь вівся з населеного пункту Черніков (РФ), випущено понад 250 снарядів. У результаті обстрілу вбито 4 та поранено 2 прикордонників.[299] |
| 474 | | Дмитренко Павло Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 10 серпня 1970, Джурин Вінницька область. Старший солдат, електрік-акумуляторник Могилів-Подільського прикордонного загону Державної прикордонної служби. 1988 року закінчив Мазурівське СПТУ № 38. Мешкав із сім'єю у м.Могилів-Подільський. Залишилась дружина та дорослий син. | 27 липня 2014 | За інформацією Держприкордонслужби з 10.00 до 13.05 та з 13.30 до 14.45 було здійснено мінометно-гаубичний обстріл пункту пропуску «Довжанський» (Луганська область). Вогонь вівся з населеного пункту Черніков (РФ), випущено понад 250 снарядів. У результаті обстрілу вбито 4 та поранено 2 прикордонників.[299] |
| 475 | | Василенко Олександр Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 1 грудня 1994, Ігнатпіль Житомирська область. Солдат, гранатометник 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Військовослужбовець за контрактом. | 27 липня 2014 | Загинув у бою під Торезом (Донецька область).[295][300] |
| 476 | | Білоушенко Сергій Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 19 лютого 1993, Корсунь-Шевченківський Черкаська область. Солдат, гранатометник аеромобільного взводу 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Закінчив гімназію, вступив до Київського університету технологій і дизайну. Після року строкової служби в ЗСУ вступив на контрактну службу у 2011 році. Був єдиним сином у матері. | 27 липня 2014 | Загинув у бою під Торезом (Донецька область).[301] |
| 477 | | Книш Олександр Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 6 жовтня 1982, Левків Житомирська область. Старший сержант, головний сержант-командир міномета 13-го батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Брав участь у миротворчих операціях, має багато нагород. Залишилась дружина та двоє маленьких дітей. | 27 липня 2014 | Загинув в бою біля міста Шахтарськ (Донецька область).[302] |
| 478 | | Основа Олександр Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 1 вересня 1983, Вільнянськ Запорізька область. Старший солдат, гранатометник 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське) Сухопутних військ ЗС України, призваний за мобілізацією 3 квітня. Закінчив Вільнянський професійний ліцеї, проходив строкову службу зв'язківцем у 2003 році. | 27 липня 2014 | Загинув біля станції Дебальцеве (Донецька область).[303] |
| 479 |  | Рудник Артем Юрійович | 12 вересня 1989, Чернігів. Молодший сержант 41-го батальйону територіальної оборони України «Чернігів-2». Залишилась вагітна дружина. | 27 липня 2014 | Загинув на блокпосту біля села Новоіванівка (Попаснянський район) на Луганщині від вогнепального поранення голови.[304] За результатами службового розслідування офіційна версія — самогубство.[305] |
| 480 | | Шуліков Сергій Вікторович | 11 травня 1983, селище Садове (Снігурівський район) Миколаївська область. Капітан, заступник командира роти, інструктор з парашутно-десантної підготовки розвідувальної роти 13-го батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Мешкав у Житомирі. Залишились вагітна дружина та двоє дітей — донька 2002 р.н. і син 2012 р.н. | 28 липня 2014 | Загинув в селі Дібрівка (Шахтарський район) (Донецька область) від кулі снайпера.[306] |
| 481 | | Романчук Анатолій Михайлович | 27 січня 1981, Дунаївці Хмельницька область. Мешкав у місті Біла Церква Київська область. Капітан, начальник розвідки 1-ї гаубічносамохідно-артилерійської батареї гаубичного артилерійського самохідного дивізіону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). | 28 липня 2014 | Загинув при спробі прориву до оточених підрозділів українських військ на кордоні з Росією.[44][307] |
| 482 | | Пічул Микола Миколайович (Позивний «Студент») | 11 липня 1994, Красноармійське (Новоазовський район) Донецька область. Молодший сержант, кулеметник 1-го відділення 3-го взводу 1-ї роти резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. Вступив у Приазовський державний технічний університет в Маріуполі. З початком бойових дій взяв академвідпустку та пішов добровольцем захищати рідну землю. За два тижні до загибелі відсвяткував своє 20-річчя. | 28 липня 2014 | Вранці був вбитий пострілом у голову військовослужбовцями ЗСУ під час сварки в його рідному селі Красноармійське (Новоазовський район) Донецької області, коли заступився за мирних мешканців.[308] |
| 483 | | Трофімов Євген Юрійович (псевдонім «Трофим») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 12 березня 1993, Запоріжжя. Молодший сержант, розвідник 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Навчався у Запорізькому національному технічному університеті за спеціальністю «Фізичне виховання і реабілітація». Професійно займався тайським боксом, багаторазовий чемпіон України, має звання майстра спорту. В 17 років завоював титул чемпіона Європи з тайського боксу серед юнаків.[309] у 2012 році був призваний на строкову службу, потім залишився служити за контрактом. Залишилася дружина, а 30 липня народився син, назвали Трофімом. | 28 липня 2014 | Євген виводив з оточення колону військових, знаходився на першому БТРі. Бойовики з лісосмуги обстріляли колону, в бою Євген загинув від осколкового поранення в шию.[310]
Двоє бійців загинули в бою біля прикордонного села Дякове (Луганська область). Бойовики почали обстріл позицій військових з лісосмуги, у відповідь вогневі позиції бойовиків були розбиті артилерійським і мінометним вогнем.[311] |
| 484 | | Остяк Віталій Юрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 10 квітня 1976, Винники Львівська область). Солдат, стрілець 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Був активним учасником Майдану 2004 року і Євромайдану. Залишилась дружина та 12-річний син. | 28 липня 2014 | Колона забезпечення була атакована терористами в селі Дібрівка (Шахтарський район) на межі Донецької і Луганської областей неподалік від Дякове, зав'язався бій. У цьому бою Віталій отримав смертельні поранення і загинув. Похований у с.Чишки (Пустомитівський район).[312][313] |
| 485 | | Хмелецький Віктор Іванович | 7 червня 1978, Володимир-Волинський Волинська область. Майор, начальник відділення зв'язку штабу військової частини А2331 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Залишилися дружина, син та донька. | 28 липня 2014 | Загинув поблизу Саурівка Шахтарського району Донецької області, під час обстрілу терористами колони військових, яка пересувалась в район висоти Савур-могила.[314] |
| 486 | | Тимощук Іван Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 23 вересня 1978, Новоград-Волинський Житомирська область. Солдат, кулеметник 1-го механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади, в/ч А0409 (Новоград-Волинський). По закінченні школи вступив до Новоград-Волинського промислово-економічного технікуму. Після третього курсу рік служив у Львові у внутрішніх військах. Після повернення буквально через два дні пішов на роботу — ремонтувати машини, а згодом перейшов на ТОВ «Церсаніт-Інвест». Призваний за мобілізацією 10 березня. Залишились батьки та наречена. | 28 липня 2014 | Загинув у бою за стратегічно важливу висоту Савур-Могила на стику кордонів Луганської, Донецької областей та державного кордону України з Росією. Поховали Івана в с. Сусли Новоград-Волинського району.[315] |
| 487 | | Максимчук Станіслав Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 15 червня 1995, Голоби Волинська область. Старший солдат, гранатометник механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади, в/ч А0409 (Новоград-Волинський), служив за контрактом. | 28 липня 2014 | Загинув у бою за стратегічно важливу висоту на кордоні України Савур-могила.[316] |
| 488 | | Коробенков Олексій Олександрович | 22 серпня 1990, с. Боброво Архангельська область (РРФСР). Старший лейтенант, заступник командира механізованої роти з озброєння 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Проживав в с. Олександрівка (Буринський район) Сумської області. У 2008 році вступив на факультет військової підготовки Харківського політехнічного інституту. | 28 липня 2014 | Загинув під час обстрілу з РСЗВ «Град» приблизно о 1-й годині в районі висоти Савур-могила в Донецькій області.[317][318] |
| 489 | | Оверчук Дмитро Русланович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 6 липня 1992, Шкарів Гощанський район Рівненська область. Сержант, механік-водій БМП 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Залишились батьки та наречена. | 28 липня 2014 | Під селом Степанівка (Шахтарський район) (Донецька область) в районі висоти Савур-Могила БМП підірвалась на міні і згоріла. Колону військових сильно обстріляли, і вона відступила. Про долю Дмитра з 28 липня було не відомо. Після експертизи ДНК Дмитра поховали 20 вересня у рідному селі.[319] |
| 490 | | Камбаров Аки Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 23 серпня 1975, Мари Туркменістан. Проживав у м.Новоград-Волинський Житомирська область. Старшина, головний сержант 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). У 1995 році закінчив СПТУ у Новоград-Волинському. У 2000 році вступив на військову службу за контрактом. Брав участь у миротворчих місіях у Сьєрра-Леоне, Іраку та Косово. Залишилася дружина та двоє синів, 1998 і 2014 р.н. | 28 липня 2014 | Загинув поблизу села Степанівка (Шахтарський район) Донецька область в районі висоти Савур-Могила, під час обстрілу злетів з БТРа. Про долю Дмитра з 28 липня було не відомо. Упізнаний за експертизою ДНК. 26 лютого 2015 року з військовим попрощались у Новоград-Волинському. Похований у селі Сусли.[320] |
| 491 | | Шестак Василь Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 19 червня 1992, Закарпатська область. З дитинства проживав у с. Соломна Волочиський район Хмельницька область. Солдат, кулеметник БТР 3-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Закінчив Підволочиський ліцей, з 3 липня 2011 року служив за контрактом у Збройних Силах України. Залишилися батьки. | 28 липня 2014 орієнтовно | Зник під час боїв в районі висоти Савур-Могила (Шахтарський район Донецька область). З 28 липня не виходив на зв'язок, відомо, що під час обстрілів був поранений в ногу. У вересні 2015 року упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. Перепохований у с. Соломна.[321] |
| 492 | | Тимощук Сергій Григорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 1972. Сержант, військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Зниклий безвісти. У січні 2018 нагороджений орденом (посмертно)[322]. | 28 липня 2014 | 28.07.14 зник безвісти поблизу села Степанівка (Шахтарський район) Донецька область[323]. |
| 493 | | Василець Олександр Кузьмович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 8 травня 1978, Богуші Рівненська область. Проживав у с.Макарів Київська область. Молодший сержант, командир бойової машини — командир відділення 3 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква), призваний за мобілізацією. Залишились двоє маленьких дітей. | 28 липня 2014 | Загинув у нічному бою з терористами під час мінометного обстрілу.[44][324] |
| 494 | | Саіпов Кудайназар Алімбайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 31 грудня 1980, Пересічне Харківська область. Солдат, водий 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». | 29 липня 2014 | Вбитий снайпером під час чергування на посту.[325] |
| 495 | | Підлубний Віталій Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 12 грудня 1983, Київська область. Солдат, старший механік — водій механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква), призваний за мобілізацією 27 березня 2014 року. | 29 липня 2014 | Отримав смертельне поранення під час бою з терористами та помер в шпиталі від отриманих поранень.[44] |
| 496 | | Слободяник Вадим Павлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 20 серпня 1978, Київська область. Старший солдат, старший оператор 2 розвідувального взводу розвідувальної роти 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква), призваний за мобілізацією 27 березня 2014 року. | 29 липня 2014 | Загинув у бою з терористами.[44] |
| 497 | | Родич Андрій Ігорович | 5 березня 1988, Львів. Старший лейтенант, командир взводу 1-го батальйону 24-ї окремої Залізної механізованої бригади (Яворів). Випускник Академії Сухопутних військ імені Сагайдачного 2011 року. Мешкав із сім'єю у Новояворівську. Залишились дружина та 6-річна донька. | 29 липня 2014 | Андрій керував автомобілем «Урал», який підірвався на фугасі. Похований 14 серпня на Личаківському кладовищі на полі Почесних поховань № 76.[326] |
| 498 |  | Лисенко Сергій Петрович | 10 вересня 1977, Коломия Івано-Франківська область. Підполковник, заступник командира 1-го загону по роботі з особовим складом 3-го ОПСпП. Випускник ОІСВ (1999), з 1999 служив у полку, — спочатку в Криму, з 2003 в Кіровограді. Займався військово-прикладними видами спорту. Розлучений, залишився син (мешкає в Криму). | 29 липня 2014 | Розвідгрупа з 19 військовослужбовців виконувала бойове завдання із рятування пілота збитого літака Су-25. Бійці заночували на території закинутої ферми поблизу с. Латишеве Шахтарського району. Власник ферми (61 рік, затриманий у червні 2016) доніс про це терористам зі Сніжного, які приїхали на бронетехніці і оточили ферму. В нерівному бою під час прориву загинули 10 спецпризначенців. Похований у Коломиї[327]. Див. Евакуація пілотів з-під Сніжного (липень 2014). |
| 499 | | Андреєнко Кирило Леонідович | 6 травня 1988, Чита, РРФСР. Капітан, командир групи СпП 1-го загону СпП 3-го ОПСпП. З родини військовослужбовця. Шкільні роки пройшли у Дніпрі. Випускник АСВ ім. Сагайдачного (Львів, 2011, дипломом з відзнакою). В полку з 2011, на фронті від початку АТО. Залишилась дружина. | 29 липня 2014 | Загинув у бою поблизу с. Латишеве Шахтарського району, де розвідгрупа потрапила в засідку за наведенням місцевого зрадника. Похований у Львові[327]. Див. Евакуація пілотів з-під Сніжного (липень 2014). |
| 500 | | Шершень Андрій Олексійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 22 серпня 1981, Стара Жадова Сторожинецький район Чернівецька область. Виріс у с. Хлібодарівка (Чаплинський район) Херсонська область. Старшина, заступник командира групи СпП 1-го загону 3-го ОПСпП. Навчався в КДПУ, вступив на військову службу за контрактом. Миротворець (Ірак, 2003—2004; Кувейт, 2005). Снайпер-інструктор, понад 200 стрибків з парашутом, альпініст. Залишились дружина і син. | 29 липня 2014 | Загинув у бою поблизу с. Латишеве Шахтарського району, де розвідгрупа потрапила в засідку за наведенням місцевого зрадника. Похований у Кропивницькому[327]. Див. Евакуація пілотів з-під Сніжного (липень 2014). |
| 501 | | Бузуляк Анатолій Віталійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 29 листопада 1986, Високі Байраки Кропивницький район Кіровоградська область. Мешкав у с. Іванівка (Кропивницький район). Сержант, заступник командира 3-ї групи СпП — командир 1-го відділення 3-ї роти СпП 1-го загону 3-го ОПСпП. Випускник ЦДПУ (2009, «Географія»). На військовій службі за контрактом з 08.10.2009. Залишились мати і брат. | 29 липня 2014 | Загинув у бою поблизу с. Латишеве Шахтарського району, де розвідгрупа потрапила в засідку за наведенням місцевого зрадника. Похований в с. Іванівка[327]. Див. Евакуація пілотів з-під Сніжного (липень 2014). |
| 502 | | Шимчик Ярослав Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 червня 1992, Гайворон Кіровоградська область. Старший солдат, радист радіогрупи 1-го загону СпП 3-го ОПСпП. Спортсмен-важкоатлет. Служив за контрактом. Залишились батьки. | 29 липня 2014 | Загинув у бою поблизу с. Латишеве Шахтарського району, де розвідгрупа потрапила в засідку за наведенням місцевого зрадника. Похований в Гайвороні[327]. Див. Евакуація пілотів з-під Сніжного (липень 2014). |
| 503 | | Глобенко Олексій Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 9 травня 1988, Ємилівка Голованівський район Кіровоградська область. Мешкав у м. Кропивницький. Старшина, головний сержант роти СпП 1-го загону СпП 3-го ОПСпП. З 5 років мешкав у м. Гайворон. В армії з 2007, після строкової служби підписав контракт. Залишилась дружина та двоє синів. | 29 липня 2014 | Загинув у бою поблизу с. Латишеве Шахтарського району, де розвідгрупа потрапила в засідку за наведенням місцевого зрадника. Похований у Кропивницькому[327]. Див. Евакуація пілотів з-під Сніжного (липень 2014). |
| 504 | | Панков Лев Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 травня 1991, Кропивницький. Мешкав у м. Мала Виска Кіровоградська область. Старший солдат, водій автомобільного відділення спецмашин 3-го ОПСпП. З 2011 військовослужбовець за контрактом. Залишилась мати. | 29 липня 2014 | Загинув у бою поблизу с. Латишеве Шахтарського району, де розвідгрупа потрапила в засідку за наведенням місцевого зрадника. Похований у Малій Висці[327]. Див. Евакуація пілотів з-під Сніжного (липень 2014). |
| 505 | | Гришин Сергій Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 27 грудня 1984, Кропивницький. Старший солдат, водій господарчого відділення роти забезпечення 3-го загону 3-го ОПСпП. Юрист, випускник Кіровоградського юридичного інституту ХНУВС (2010). З 2004 працював у Кіровоградській виправній колонії №6. Мобілізований 19.03.2014. Залишились батьки, сестра. | 29 липня 2014 | Загинув у бою поблизу с. Латишеве Шахтарського району, де розвідгрупа потрапила в засідку за наведенням місцевого зрадника. Вважався зниклим безвісти, ідентифікований за ДНК. Похований 05.02.2015 у Кропивницькому [327]. Див. Евакуація пілотів з-під Сніжного (липень 2014). |
| 506 | | Рикалов Роман Валерійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 березня 1992, Хмельницький. З дитинства мешкав на Кіровоградщині. Старший солдат, радист 2-го відділення радіогрупи 1-го загону 3-го ОПСпП. Строкова служба — 47-й ПСпП ВВ МВС (Феодосія-13). На військовій службі за контрактом з 16.05.2013. Залишились батьки. | 29 липня 2014 | Загинув у бою поблизу с. Латишеве Шахтарського району, де розвідгрупа потрапила в засідку за наведенням місцевого зрадника. Вважався зниклим безвісти. Упізнаний за експертизами ДНК, похований 05.09.2017 у Кропивницькому[327]. Див. Евакуація пілотів з-під Сніжного (липень 2014). |
| 507 |  | Ткаченко Олег Анатолійович | 27 лютого 1977, Свердловськ Луганська область. Підполковник Служби безпеки України (Луганськ), оперативний співробітник. 13 років служив в СБУ. Залишилася дружина і син. | 29 липня 2014 за іншими даними 28 липня | Після захоплення Луганська офіцер фактично перейшов на нелегальне становище. Під час збирання оперативної інформації був викрадений бойовиками. Був вбитий 29 липня після жорстоких катувань.[328] |
| 508 | | Карпа Тарас Степанович | 17 лютого 1989, Лужки (Жовківський район) Львівська область. Проживав у м. Кропивницький. Капітан, командир групи СпП 1-го загону СпП 3-го ОПСпП. Випускник АСВ ім. Сагайдачного (2010). Залишилася дружина і син. | 30 липня 2014 | 29 липня дістав тяжкі поранення поблизу с. Латишеве Шахтарського району, де розвідгрупа потрапила в засідку за наведенням місцевого зрадника. Помер наступного дня в лікарні окупованого м. Сніжне. Вважався зниклим безвісти, в серпні 2015 знайдено могилу в Сніжному. Перепохований 04.11.2015 у Кропивницькому[327]. Див. Евакуація пілотів з-під Сніжного (липень 2014). |
| 509 | | Деркач Сергій Павлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 11 грудня 1973, Прилуки Чернігівська область. Майор, заступник командира батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Залишилась дружина та двоє дітей (8 і 4 років). | 30 липня 2014 | Загинув під Луганськом, біля села Шишкове машина підірвалась на фугасній міні, здетонували боєзапаси, що перевозилися в машині.[329][330][331] |
| 510 | | Моісеєнко Володимир Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 січня 1974, Іркутськ РРФСР. Проживав у с. Іржавець (Ічнянський район) Чернігівська область. Сержант, водій роти матеріально-технічного забезпечення 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Залишилась дружина та троє дітей. | 30 липня 2014 | Загинув під Луганськом, біля села Шишкове машина підірвалась на фугасній міні, здетонували боєзапаси, що перевозилися в машині.[330][332] |
| 511 | | Дяченко Олександр Юрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 17 жовтня 1976, Запоріжжя.[333] Боєць 5-го Окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу. Активний учасник запорізького Євромайдану. Залишилась дружина та 7-річний син. | 30 липня 2014 | Застрелений снайпером біля села Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Бій тривав 6-7 годин у 600 метрах від блок-посту терористів.[334][259] |
| 512 | | Балог Василь Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 2 січня 1981, Великі Лучки Закарпатська область. Капітан, командир батареї 128-ї механізованої бригади. Залишилась дружина та двоє синів 2003 та 2012 р.н. | 30 липня 2014 | Загинув під Луганськом внаслідок мінометного обстрілу.[335] |
| 513 | | Корнєв Володимир Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 5 вересня 1982, Свердловська область (РРФСР). Капітан, начальник розвідки штабу 128-ї механізованої бригади. Народився у родині військових, коли навчався у другому класі, вони переїхали із Німеччини, де проходив службу батько. Продовжив династію, став офіцером. В Ужгород був переведений з міста Чернівці. | 30 липня 2014 | Загинув під Луганськом внаслідок мінометного обстрілу (за іншими джерелами — під Сніжним у Донецькій області). Похований у с.Дівички, де мешкають його батьки (військове містечко на Київщині).[335][336] |
| 514 |  | Макарян Євген Валерійович | 27 червня 1986, Одеса. Старший лейтенант, командир взводу 17-ї окремої Криворізької танкової бригади. Залишилась вагітна дружина. | 30 липня 2014 | Загинув під час мінометного обстрілу в бою за звільнення міста Первомайськ (Луганська область). Похований у м. Миколаїв.[337] |
| 515 | | Амельчаков Юрій Юрійович | 2 липня 1975, Житомир. Старший лейтенант, командир зенітно-ракетного артилерійського взводу 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Залишилася дружина та двоє дітей, 13 і 3 років. | 30 липня 2014 | Підрозділ Юрія вирушив на допомогу іншим підрозділам та потрапив у засідку в районі сіл Степанівка — Маринівка (Шахтарський район) Донецької області. З того часу Юрій вважався зниклим безвісти. Упізнаний за експертизою ДНК серед загиблих, тіла яких вивезли волонтери пошукової місії. 21 серпня 2015 року воїна поховали на військовому кладовищі Житомира.[338] |
| 516 | | Шанюк Петро Анатолійович | 12 липня 1982, Ягодинка (Романівський район) Житомирська область. Солдат 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Зниклий безвісти. Визнаний померлим за рішенням Романівського районного суду від 19.04.2017.[339] | 30 липня 2014 | Був в одній машині з Юрієм Амельчаковим. Підрозділ вирушив на допомогу іншим підрозділам та збився зі шляху і потрапив у розташування противника в районі сіл Степанівка — Маринівка (Шахтарський район) Донецької області. За словами вцілілих військовослужбовців, загинув під час обстрілу. Тіло не знайдене, перебуває у списку розшуку.[340] |
| 517 | | Лук'янчук Богдан Петрович | 22 вересня 1978, Суємці Баранівський район Житомирська область. Солдат 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Зниклий безвісти. | 30 липня 2014 | Був в одній машині з Юрієм Амельчаковим. Підрозділ вирушив на допомогу іншим підрозділам та збився зі шляху і потрапив у розташування противника в районі сіл Степанівка — Маринівка (Шахтарський район) Донецької області. За словами вцілілих військовослужбовців, загинув під час обстрілу. Тіло не знайдене, перебуває у списку розшуку[341] |
| 518 | | Гулюк Сергій Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 вересня 1981, проживав у Луцьку. Молодший сержант, водій секції автомобільних перевезень Луцького прикордонного загону Державної прикордонної служби. Залишились троє дітей. | 31 липня 2014 | З 03.20 до 03.50 31 липня 2014 диверсійно-розвідувальної групою в районі н.п. Василівка (Амвросіївський район) у Донецькій області було здійснено обстріл прикордонників з мінометів та гранатометів. 5 прикордонників загинули та 11 поранені. Поховали Сергія на батьківщині його батьків, у селі Завидів Острозького району.[342][343][344] |
| 519 | | Басак Олександр Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 12 квітня 1989, Пантаївка Олександрійська міськрада Кіровоградська область. Старший солдат, патрульний відділення інспекторів Донецького прикордонного загону Державної прикордонної служби. Закінчив Кіровоградський педагогічний університет за спеціальністю фізичне виховання. Призваний за мобілізацією у березні. Не одружений, був єдиною дитиною у батьків. | 31 липня 2014 | З 03.20 до 03.50 31 липня 2014 диверсійно-розвідувальної групою в районі н.п. Василівка (Амвросіївський район) у Донецькій області було здійснено обстріл прикордонників з мінометів та гранатометів. 5 прикордонників загинули та 11 поранені.[342][345] |
| 520 | | Паршутін Олег Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 14 березня 1974, Кропивницький. Молодший сержант, молодший інспектор прикордонної служби відділу «Іловайськ» Державної прикордонної служби. | 31 липня 2014 | З 03.20 до 03.50 31 липня 2014 диверсійно-розвідувальної групою в районі н.п. Василівка (Амвросіївський район) у Донецькій області було здійснено обстріл прикордонників з мінометів та гранатометів. 5 прикордонників загинули та 11 поранені. Поховали Олега на Алеї Слави Рівненського кладовища у Кропивницькому.[342][346][347] |
| 521 | | Черноморченко Ростислав Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 23 березня 1992, Кропивницький. Молодший сержант, інспектор прикордонної служби 1-ї категорії інструктор кінологічного відділення відділу «Амвросіївка» Державної прикордонної служби. Призваний за мобілізацією. | 31 липня 2014 | З 03.20 до 03.50 31 липня 2014 диверсійно-розвідувальної групою в районі н.п. Василівка (Амвросіївський район) у Донецькій області було здійснено обстріл прикордонників з мінометів та гранатометів. 5 прикордонників загинули та 11 поранені. Поховали Ростислава на Алеї слави Рівнянського цвинтаря у Кропивницькому.[342][346][348] |
| 522 | | Філіпповський Юрій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 6 липня 1985, Підгородне Дніпропетровська область. Прапорщик, старший технік групи логістики відділення інспекторів Донецького прикордонного загону Державної прикордонної служби. | 31 липня 2014 | З 03.20 до 03.50 31 липня 2014 диверсійно-розвідувальної групою в районі н.п. Василівка (Амвросіївський район) у Донецькій області було здійснено обстріл прикордонників з мінометів та гранатометів. 5 прикордонників загинули та 11 поранені.[342] |
| 523 | | Посохов Дмитро Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 27 квітня 1990, Плоске (Великобурлуцький район) Харківська область. Солдат, кулеметник 1-го парашутно-десантного батальйону 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). | 31 липня 2014 | Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.Шахтарськ Донецької області. За неофіційними даними загинули 21 військових, частина загиблих та поранених потрапили до бойовиків. За попередніми даними командування ПДВ ЗС України, оприлюдненими наступного дня, в бою під м.Шахтарськ 10 десантників загинули, 13 поранені, доля 11 військовослужбовців невідома.[349][350] |
| 524 | | Гордієнко Віталій Олегович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 4 лютого 1986, Нікопольський район Дніпропетровська область. Старший солдат, снайпер 3-го парашутно-десантного батальйону 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). | 31 липня 2014 | Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.Шахтарськ Донецької області.[349][351] |
| 525 | | Акімов Дмитро Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 25 березня 1991, Дніпропетровськ. Старший солдат, старший стрілець 1-го парашутно-десантного батальйону 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). | 31 липня 2014 | Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.Шахтарськ Донецької області.[349] |
| 526 | | Жуков Антон В'ячеславович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 грудня 1985, Дніпропетровськ. Сержант, командир бойової машини 1-го парашутно-десантного батальйону 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). Залишилися 8-річний син і 5-річна донька[352]. | 31 липня 2014 | Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.Шахтарськ Донецької області.[349][353] |
| 527 | | Матусевич Віталій Олегович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 12 серпня 1986, Дніпропетровська область. Сержант, командир бойової машини 3-го парашутно-десантного батальйону 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). Після строкової служби в армії працював у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Закінчив Криворізький політехнічний коледж. Поступив до ВНЗ та готувався до захисту диплому.[354]. | 31 липня 2014 | Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.Шахтарськ Донецької області.[349] |
| 528 | | Градиський Володимир Миколайович | 29 жовтня 1970, Дніпропетровськ.[355] Старший лейтенант, командир взводу 1-го парашутно-десантного батальйону 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). Залишилась дружина та дорослий син. | 31 липня 2014 | Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.Шахтарськ Донецької області.[349] |
| 529 | | Камінський Антон Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 12 квітня 1987, Дніпропетровськ. Старший солдат, стрілець — помічник гранатометника 1-го парашутно-десантного батальйону 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). | 31 липня 2014 | Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.Шахтарськ Донецької області.[349] |
| 530 | | Нікітін Ростислав Олегович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 29 березня 1994, Дніпропетровськ. Старший солдат, старший стрілець 3-го парашутно-десантного батальйону 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). | 31 липня 2014 | Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.Шахтарськ Донецької області.[349][356] |
| 531 | | Іванов Віталій Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 19 листопада 1991, Дніпропетровськ. Молодший сержант, командир бойової машини — командир відділення 3-го парашутно-десантного батальйону 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). | 31 липня 2014 | Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.Шахтарськ Донецької області.[349] |
| 532 | | Бригінець Олександр Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 21 серпня 1983, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший солдат, старший стрілець 1-го парашутно-десантного батальйону 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). | 31 липня 2014 | Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.Шахтарськ Донецької області.[349] |
| 533 | | Сочев Олександр Леонідович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 23 січня 1976, Дніпропетровська область. Солдат, сапер інженерно-саперної роти 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). | 31 липня 2014 | Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.Шахтарськ Донецької області.[349] |
| 534 | | Симоненко Дмитро Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 1 травня 1990, Глинськ (Роменський район) Сумська область. Проживав у Новомосковську. Сержант, водій-кранівник взводу десантного забезпечення 3-го парашутно-десантного батальйону 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). Під час подій на Майдані підрозділ Дмитра намагалися перекинути на його придушення. Дмитро і група десантників відмовилися їхати на Майдан, за це їх звільнили з ЗСУ. Але після перемоги Майдану він відновився, і був направлений для участі в АТО, з перших днів брав участь у бойових операціях. За цей час його бронежилет витримав чотири ворожі кулі, а сам він зазнав поранення плеча, проте не залишив підрозділ. У Дмитра залишилась дружина та прийомний син. | 31 липня 2014 | Загинув під час потужного обстрілу бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків поблизу м.Шахтарськ Донецької області. Дмитро загинув, прикриваючи маневр свого підрозділу. Осколок потрапив між пластинами бронежилета і завдав смертельного поранення. Дмитро ще відстрілювася навіть тоді, коли його виносили з поля бою.[349][357] |
| 535 | | Ковтун Станіслав Григорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 4 березня 1986, Атюша Чернігівська область. Солдат, гранатометник 1-го парашутно-десантного батальйону 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). Мав військову освіту. Залишилась 1-річна дитина. | 31 липня 2014 | Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.Шахтарськ Донецької області. Станіслав отримав смертельне поранення в шию.[349][358] |
| 536 | | Дубов Ігор Леонідович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 20 лютого 1973, Дніпропетровська область. Молодший сержант, стрілець 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). | 31 липня 2014 | Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.Шахтарськ Донецької області.[349] |
| 537 | | Федоряка Петро Вікторович | 15 вересня 1964, Нова Гребля (Роменський район) Сумська область. Проживав у с. Трудолюб Полтавська область. Старший лейтенант, командир взводу 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). У 1986 році закінчив механіко-математичний факультет Харківського університету. Один з найвідоміших в Україні ковалів і зброярів, засновник українського ковальського фестивалю ножарів. Відео з Петром Федорякою, фестиваль (2013 рік).[359] Клинки і знамениті сокири Петра зберігаються в колекціях любителів холодної зброї України та багатьох країн світу. Залишились дві доньки, 1986 і 1987 р.н. | 31 липня 2014 | Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.Шахтарськ Донецької області. Снаряд влучив у БТР. Російські бойовики знімали тіла загиблих десантників на відео і фото і потім хизувались у соцмережах, а полоненого пораненого бійця заставили копати могилу.[349][360] Тіло Петра змогли вивезти з Шахтарська тільки у жовтні. Похований 15 жовтня у с. Трудолюб на Полтавщині.[361] |
| 538 | | Сєдов Олексій Олексійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 17 жовтня 1990, Дніпропетровськ. Солдат, стрілець 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). Виріс в багатодітній сім'ї, де був єдиним сином. Залишились батьки та чотири сестри. | 31 липня 2014 | Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.Шахтарськ Донецької області. Снаряд влучив у БТР. Російські бойовики знімали тіла загиблих десантників на відео і фото і потім хизувались у соцмережах.[349][362] Тіло Олексія змогли вивезти з Шахтарська тільки у жовтні. Похований 18 жовтня на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська.[363] |
| 539 | | Джубатканов Артем Володимирович | 9 листопада 1980, Миколаїв. Лейтенант, командир взводу 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). | 31 липня 2014 | Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.Шахтарськ Донецької області. Снаряд влучив у БТР. Російські бойовики знімали тіла загиблих десантників на відео і фото і потім хизувались у соцмережах. Упізнаний за експертизою ДНК, поховання на Краснопільському цвинтаріпід Дніпропетровськом.[349][364] |
| 540 | | Болтушенко Андрій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 26 травня 1984, Піщанка (Новомосковський район) Дніпропетровська область. Солдат, кулеметник 2-ї роти 1-го батальйону 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). До призову працював у службі безпеки єврейського центру «Менора» в Дніпропетровську. Залишилась дружина та донька. | 31 липня 2014 | Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.Шахтарськ Донецької області.[349] Тіло вивезли з Шахтарська тільки через два місяці, до того часу вважався зниклим безвісти. Опізнаний за результатами експертизи ДНК. Поховали Андрія 17 жовтня в селі Піщанка.[365] |
| 541 | | Сердюков Євген Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 17 листопада 1983, Мецамор Вірменія. З дитинства проживав у Дніпропетровську. Молодший сержант, командир бойової машини — командир відділення 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, військова частина А1126 (Гвардійське). Активний член вірменської громади. Євген мав власний бізнес. Був призваний за мобілізацією 11 березня. Окрім військової служби займався допомогою армії, купував інструменти та запчастини для ремонту військової техніки. | 31 липня 2014 | Загинув внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу Шахтарська Донецької області. 6 лютого 2015 року похований на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська.[349][366] |
| 542 | | Трегубчак Станіслав Олегович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 23 серпня 1987, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, гранатометник 1-ї парашутно-десантної роти парашутно-десантного батальйону 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, військова частина А1126 (Гвардійське). Закінчив ПТУ №45, відслужив строкову армійську службу, працював у підрядних організаціях. У листопаді 2013 року пройшов конкурсний відбір у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», де почав працювати електрогазозварником коксового цеху №1. Мобілізований у березні 2014 року. | 31 липня 2014 | Загинув внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу Шахтарська Донецької області. Довгий час перебував у списку зниклих безвісти. У квітні 2015 року тіло загиблого воїна упізнано за експертизою ДНК, 11 квітня у Кривому Розі оголошено день жалоби.[349][367] |
| 543 | | Самишкін Володимир Борисович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 12 жовтня 1992, Ашгабат Туркменістан. Солдат, механік-водій 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). Служив за контрактом з 2013 року. Залишилася сестра. | 31 липня 2014 | Загинув внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу Шахтарська Донецької області. Довгий час перебував у списку зниклих безвісти. Був тимчасово похований сепаратистами біля недобудованої церкви у парку в м. Шахтарськ разом з іншими бойовими побратимами: Федорякою П.В., Сєдовим О.О., Трегубчаком С.О., Джубаткановим А.В., Халіним В.О. та Сердюковим Є.С. 9 жовтня 2014 р. ексгумований пошуковцями Місії "Ексгумація-200" ("Чорний тюльпан") та привезений до Дніпропетровська[368]. Похований на Краснопільському цвинтарі міста Дніпропетровськ як невідомий № 786. Впізнаний за експертизою ДНК 29 липня 2015 року.[349][369] |
| 544 | | Халін Володимир Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 21 жовтня 1983, Нові Кайдаки Дніпропетровська область. Старший солдат, старший стрілець 3 роти 1-го батальйону 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, військова частина А1126 (Гвардійське). | 31 липня 2014 | Загинув внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу Шахтарська Донецької області. Довгий час перебував у списку зниклих безвісти. Похований на Краснопільському цвинтарі міста Дніпропетровськ як невідомий № 789. Опізнаний за тестами ДНК.[349][370] |
| 545 | | Шатайло Михайло Сергійович | 21 липня 1990, Балта Одеська область. Старший лейтенант, заступник командира роти з озброєння 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, військова частина А1126 (Гвардійське). Закінчив військовий ліцей та Інститут танкових військ при НТУ ХПІ у Харкові. | 31 липня 2014 | Зник безвісти після потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу Шахтарська Донецької області. За словами очевидців, снаряд з танку супротивника влучив у бойову машину десанту, на якій їхав Михайло. Відшукати та зібрати тіло не вдалося.[349][371] |
| 546 | | Чікал Юрій Дмитрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 21 лютого 1983, Нові Бросківці Чернівецька область. Солдат, стрілець-номер обслуги 80-ї окремої аеромобільної бригади. Закінчив у 2005 році географічний факультет ЧНУ, працював вчителем у Старобросківецькій середній школі, заступником директора школи. Єдиний син у матері. | 31 липня 2014 | Загинув в бою біля смт Георгіївка під Луганськом від осколкових поранень та вибухової травми.[372] |
| 547 | | Бабюк Віктор Ярославович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 25 квітня 1984, Братськ Іркутська область РРФСР. З однорічного віку проживав у с. Ошихліби Кіцманський район Чернівецька область. Старший солдат, старший розвідник 95-ї окремої Житомирської аеромобільної бригади. У Чернівцях вивчився за спеціальністю «столяр, різьбяр по дереву та бересті». Призваний за мобілізацією. Залишилися дружина та двоє дітей. | 31 липня 2014 | Загинув під Шахтарськом під час обстрілу терористами.[373] |
| 548 | | Шульга Андрій Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 22 липня 1993, Дар'ївка (Білозерський район) Херсонська область. Солдат, старший майстер-регулювальник 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Служив за контрактом з 2012 року. | 31 липня 2014 | Сапери зачепили розтяжку, коли виходили до броду у пошуках місця переправи. Від вибуху один боєць загинув, ще один отримав важкі поранення.[374][375] |
| 549 |  | Рябоконь Василь Васильович | 21 червня 1963, Донське Донецька область. Підполковник, начальник Докучаєвського міськвідділу міліції. Залишилися дружина, дорослий син і 15-річна донька. | 31 липня 2014 | Застрілений на автодорозі в районі дачного кооперативу «Мрія» (Волноваський район Донецька область) з контрольним пострілом у голову. Офіцерів розстріляли в автомобілі з автоматичної зброї, коли вони після служби поверталися з Докучаєвська додому в Донське. Обидва були в цивільному одязі, без зброї.[376][377] |
| 550 | | Дорошок Микола Володимирович | 15 березня 1981, Донське Донецька область. Старший лейтенант, дільничий інспектор Докучаєвського міськвідділу міліції. Залишилися дружина, 11-річна дочка і однорічний син. | 31 липня 2014 | Застрілений на автодорозі в районі дачного кооперативу «Мрія» (Волноваський район Донецька область). Офіцерів розстріляли в автомобілі з автоматичної зброї, коли вони після служби поверталися з Докучаєвська додому в Донське. Обидва були в цивільному одязі, без зброї.[376][378] |
| 551 | | Абрамов Роман Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 16 серпня 1986, Малі Гадомці Житомирська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський), призваний за мобілізацією. Залишилась дружина та двоє синів, 1 і 3 років. | 31 липня 2014 | Загинув у бою за стратегічно важливу висоту на кордоні України Савур-могила, що на Донеччині. Біля Романа розірвався ракетний снаряд.[379] |
| 552 | | Колотун Сергій Сергійович | 3 травня 1984, Кам'яне (Великоолександрівський район) Херсонська область. Боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Можливо, мешкав у Миколаєві (паспорт виданий 2000 р. в Миколаєві). Залишились дружина та двоє дітей. | липень 2014 | Служив у м. Щастя. Дата й обставини смерті невідомі, перебував у списку зниклих безвісти, ідентифікований за ДНК. Похований 30 травня 2017 року на військовому кладовищі поблизу Старобільська поряд з іншими айдарівцями[380]. |
Невстановлена дата смерті
Шворак Павло, загинув під час прориву до луганського аеропорту, військові були атаковані бойовиками із засідки (орієнтовно 14 липня). Зі слів співслужбовця.[381]
Марушко Владислав, Луцьк. Виріс без батька, займався кікбоксингом. Загинув від осколкових поранень від міни в грудну клітку. Залишилася мати і старший брат, який пішов на фронт після похорон Владислава.[382]
, боєць батальйону територіальної оборони «Донбас» Донецької області. 16 липня 2014 року журналіст Мустафа Найем написав, що був свідком помилкового обстрілу машини батальйону військовими ЗСУ в Донецькій області, в результаті чого загинув боєць батальйону «Донбас». Дату події і прізвище загиблого не уточнено.[383]
Примітки
- При штурме УВД в Донецке погиб милиционер, есть раненые — Аваков
Прокуратура квалифицировала нападение на управление МВД в Донецкой области как теракт(рос.) - https://www.facebook.com/ato.news/posts/823290504348424
- На Сході загинув ще один волинянин // «Volyn Times», 6 липня 2014
- Йому б ще жити й жити // «Сайт міста Шепетівка», 2 липня 2014
Давидов Ярослав Олегович - Вічна пам'ять загиблим героям-прикордонникам! // «Офіційний сайт Державної прикордонної служби України (ДПСУ)», 14 липня 2014 Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.
Вічна пам'ять героям-прикордонникам! // «Офіційний сайт Державної прикордонної служби України (ДПСУ)», 29 серпня 2014 Архівовано 5 вересня 2014 у Wayback Machine. - Вночі терористи обстріляли прикордонників, є загиблий та поранені
Боевики обстреляли пункт пропуска Новоазовск, погиб пограничник - У боях під Луганськом загинув чоловік зі Львівщини Ігор Білик // «032.ua — Сайт міста Львова», 4 липня 2014
Героїчно загинув Ігор Білик з Сокальщини // «Голос з-над Бугу», 3 липня 2014 - У зоні АТО, захищаючи Україну, загинув уродженець РФ
- Уночі на Донбасі загинув вінницький доброволець Андрій Бровінський. У бійця могло не бути навіть бронежилета // «Моя Вінниця», 2 липня 2014
Загинув солдат батальйону «Вінниччина» // «33-й канал», 2 липня 2014 Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine. - Під Луганськом загинув артилерист з Житомирської області // «Житомир.INFO», 3 липня 2014
- Він жив на Чернігівщині, а хоронитимуть його на Житомирщині
Бовсуновський Сергій Володимирович - На военном кладбище в Житомире похоронили майора 95-й аэромобильной бригады // «Житомир.INFO», 6 липня 2014(рос.)
- Невідомі в камуфляжі розстріляли трьох даішників у Донецьку // «Українська правда», 3 липня 2014
В Донецке расстреляли трёх сотрудников ГАИ // Lesnik-dn Donetsk, 3 липня 2014 (рос.)
З'явилося відео, на якому видно розстріл посту ДАІ // «Українська правда», 5 липня 2014
Пам'ятаймо наших побратимів // Професійна спілка атестованих працівників ОВС України, 6 липня 2014 - У Донецьку поховали розстріляних вчора співробітників ДАІ // «112.ua», 4 липня 2014. Архів оригіналу за 24 липня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- Помер прикордонник, поранений в пункті пропуску «Новоазовськ» // «Українська правда», 3 липня 2014
В Новоазовской больнице умер пограничник, раненный во время вчерашнего обстрела // «Родное Приазовье», 3 липня 2014 Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine. (рос.) - Село прощалося з Героєм… // Тижневик «Партнер», 8 липня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- У М'якотах поховали Володимира Чепелюка. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- Білик Володимир Володимирович
Білик Володимир Володимирович
Помощь дочери Владимира Билыка Алине; семья вынужденных переселенцев из Луганска(рос.) - Сегодня во время боя на Донбассе погибли двое николаевских десантников, еще четверо ранены // «Корабелов. Инфо», 4 липня 2014 Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.(рос.)
Во время освобождения Славянска от террористов погибли 2 николаевских десантника // «НикВести», 6 липня 2014(рос.) - Криворожанин Антон Лысечко не дожил два месяца до свадьбы, подорвавшись на мине в зоне АТО // «0564.ua — Сайт города Кривого Рога», 6 липня 2014(рос.)
Бойца николаевской 79-ой аэромобильной бригады похоронили под Кривым Рогом // Сайт TIMES.mk.ua, 14 липня 2014(рос.)
На війні як на війні, газета "Вечерний Николаев", №13 (3601) від 18 листопада 2014 року Архівовано 2015-04-18 у Wayback Machine. - Сили АТО звільнили Миколаївку. Є загиблі // «Українська правда», 3 липня 2014
На війні як на війні, газета "Вечерний Николаев", №13 (3601) від 18 листопада 2014 року Архівовано 2015-04-18 у Wayback Machine. - Аваков: Миколаївка під контролем українських силовиків // «Українська правда», 4 липня 2014
В результаті бою поблизу… // Прес-центр АТО, 5 липня 2014
На Донеччині за фактом терористичного акту, внаслідок якого загинули 7 військовослужбовців, відкрито кримінальне провадження // Генеральна прокуратура України, 5 липня 2014
Чудом выживший: история запорожского бойца АТО c позывным «Ложка»(рос.)
Запоріжці вшанували пам'ять захисників десятого блокпосту // Запорізька ОДА, 5 липня 2017
Події трирічної давності, 04.07.14, назавжди закарбувалися в пам'яті - Запорожье лишилось еще одного бойца в зоне АТО // «Новости Запорожья», 6 липня 2014(рос.)
В зоне АТО погиб еще один житель Запорожья — фото // «Индустриалка», 6 липня 2014 Архівовано 30 серпня 2014 у Wayback Machine.(рос.)
У Запоріжжі поховали учасника АТО Олексія Заїку // «5 канал», 7 липня 2014
Еще один запорожец погиб в бою на Донбассе // «Телекомпания МТМ», 7 липня 2014 Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.(рос.) - На Донеччині в бою із сепаратистами героїчно загинув 24-річний кременчужанин // «Полтавщина», 6 липня 2014
- У Глобинському районі поховали учасника АТО Руслана Рущака // Інтернет-видання «Полтавщина», 9 липня 2014
- Еще один горняк отдал жизнь за Украину // «Популярные ведомости», 8 липня 2014(рос.)
Вічна пам'ять! // Павлоградська РДА — офіційний сайт, 8 липня 2014
В Павлоградському районі попрощались із Олександром Савенковим // Павлоград.dp.ua — регіональний портал, 8 липня 2014 - Чабанов Дмитро Анатолійович
- На Сході загинув офіцер 51-ї бригади // «Волинські новини», 5 липня 2014
15 минут назад погиб первый с моего курса… // Alexey Arestovich, 4 липня 2014 (рос.) - В АТО загинув ще один закарпатець // «Голос Карпат», 4 липня 2014
- Новгородківщина прощається з воїном-героєм // Новгородківська РДА офіційний вебсайт, 11 липня 2014
Генич Володимир Михайлович - На узбережжі Азовського моря терористи обстріляли пост технічного спостереження // Державна прикордонна служба України, 5 липня 2014 Архівовано 9 вересня 2014 у Wayback Machine.
Вечная память, соболезнования родным! // «Старшина Нечипоренко», 5 липня 2014 (рос.) - Сержант под Славянском погиб, прикрывая товарища — командир(рос.)
Мендель Роман Володимирович - У Щасті на Луганщині поліг у бою командир підрозділу «Холодний Яр» Євген Войцехівський // «Козацький край», 7 липня 2014
Терористи боялися загиблого командира «Холодного Яру» // Телерадіокомпанія «ВІККА», 7 липня 2014
На Луганщині бойовики підступно вбили бійця Айдару // «Gazeta.ua», 8 липня 2014 - Олег Гулько з Заліщиків загинув на Сході // «Заліщики online», 9 липня 2014
- В Донецькій області загинув начальник штабу 5-го батальйону територіальної оборони «Прикарпаття» Юрій Баран // Фirtka.if.ua, 8 липня 2014
Загиблий капітан із Прикарпаття був родом з Делятина // «Правда.if.ua», 8 липня 2014
Звернення до народних депутатів України від Івано-франківської області // Юрій Романюк, 9 липня 2014
Керівництво району висловлює співчуття щодо трагічної загибелі Юрія Барана (фото) - Бій на пункті пропуску Успенське: загинули троє силовиків // «Корреспондент.net», 9 липня 2014
- В боях под «Металлистом» погибло двое военных. Ранен корреспондент «Интера» Роман Бочкала // «Citynews», 9 липня 2014 (рос.)
Під Луганськом обстріляли позиції українських військових, двоє загинули, — неофіційна інформація // «112.ua», 9 липня 2014 Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine. - На Сході загинув ще один військовослужбовець з Буковини // «Чернівецький промінь», 9 липня 2014. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- В Луганську загинув офіцер з Житомирщини // 1zt.ua — Перший житомирський інформаційний портал, 9 липня 2014
На Житомирщині попрощалися ще з одним загиблим воїном // Ваші Інтереси — Житомирський інформаційний портал, 10 липня 2014 - Обстановка на території Донецької та Луганської областей // Прес-центр АТО , 10 липня 2014
В Донецкой области на фугасе подорвались БТР и БМП — погибли двое и ранены 11 украинских силовиков // 62.ua, 10 липня 2014 (рос.) - Вночі у зоні АТО загинув ще один вінничанин — 21-річний Віктор Саванчук // «Моя Вінниця», 10 липня 2014
- Мариупольцы передали лекарства пограничникам // 0629.com.ua, 7 липня 2014 (рос.)
Обстрелянным из минометов в Седово пограничникам ампутировали ноги // «Новости Донецка», 7 липня 2014(рос.)
Утром стало известно о том, что пограничника Цыганкова Алексея Викторовича больше нет с нами // Старшина Нечипоренко, 9 липня 2014 (рос.) - Загиблі військовослужбовці 72 ОМБР // «БЦ News», 14 липня 2014. Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 26 березня 2016.
- 13 липня Святошин прощатиметься з загиблим земляком, сержантом Павлом Висоцьким, що загинув під час бойових дій в зоні АТО // Святошинська РДА, 11 липня 2014
Висоцький вижив під Слов'янськом, а у Дмитрівці загинув // gorod.cn.ua, 23 липня 2014 - Під час проведення АТО загинув Олег Мосійчук із Володарщини // Київська ОДА — офіційний сайт, 11 липня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- У Донецькій області зіткнення з бойовиками, один боєць загинув // «Українська правда», 10 липня 2014
- У районі «Довжанського» на фугасі підірвалася БМП, загинули 4 військових // «Незалежне бюро новин», 10 липня 2014 Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.
Прес-центр АТО , 10 липня 2014 - На сході України загинули ще двоє військових з 24-ї ОМБ ім. Д. Галицького // Яворівська РДА — офіційний сайт, 11 липня 2014. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- Лицарі Світла
- Щодо ситуації на українсько-російському кордоні // ДПСУ — офіційний сайт, 11 липня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- Вечная память погибшим героям-пограничникам // «Новости donbass-info.com», 14 липня 2014(рос.)
- Вбитий у АТО прикордонник з Хмельниччини мріяв про сина і добудувати будинок // «Всім.ua Хмельницький», 14 липня 2014
- Вічна пам'ять герою // Національна гвардія України офіційний сайт, 12 липня 2014 Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.
На честь загиблого воїна на Христинівщині встановили пам'ятний знак // «Нова доба», 23 липня 2014 - Двоє загиблих черкаських прикордонників ще навіть не встигли одружитися // «Прочерк», 11 липня 2014
- Ігоря Момота проведуть в останню путь 14 липня // «Прочерк», 11 липня 2014
- Загинув Олег Глущак з Могилів-Подільського, один з найкращих зв'язківців Держприкордонслужби // «20 хвилин — Вінниця», 14 липня 2014
- На Донбасі загинув прикордонник Олег Глущак з Вінницької області // «20 хвилин — Вінниця», 12 липня 2014
- Луцко Анатолій Степанович. 11.09.2014 Архівовано 27.03.2016, у Wayback Machine.
30 вересня у Бобринецькому районі оголошено День жалоби. 29.09.2014, 14:43 Архівовано 26.03.2016, у Wayback Machine. - 11.09.2014. Архів оригіналу за 27.03.2016. Процитовано 26.03.2016.
- Обстановка в районі проведення АТО залишається складною // «Прес-центр АТО», 11 липня 2014
В засобах масової інформації поширюється недостовірна інформація щодо надвеликої кількості постраждалих з числа учасників АТО // «Прес-центр АТО», 11 липня 2014
Бойовики обстріляли військових із «Градів» — 19 загиблих. За добу втрати — 23 // «Українська правда», 11 липня 2014 - Тіла полеглих під Зеленопіллям військовослужбовців після 15:00 привезуть у Львів // «Львівська Газета», 18 липня 2014
Тіла вісьмох загиблих біля Зеленопілля бійців сьогодні привезуть на Львівщину // «Варіанти», 17 липня 2014
Оприлюднено повний список львів'ян, загиблих під Зеленопіллям // «Ваші новини», 17 липня 2014 - При обстреле боевиками Зеленополья на Луганщине погиб Игорь Борис: у него осталась жена и маленький ребенок // «Цензор.нет», 13 липня 2014(рос.)
Поховали пауерліфтера, якого на сході України вбили терористи // Сайт kulturizm.info, 21 липня 2014 - Їх завдання було — забезпечити прикриття ділянки кордону // Кам'янка-Бузька міська рада офіційний сайт, 17 липня 2014
- Кратко Роман Зіновійович
- Сто днів мати й дружина розшукують свого солдата // Радіо Свобода, 22 жовтня 2014
- Сьогодні і завтра у Львові прощатимуться з військовим, який загинув в АТО. 25.08.2014, 14:09
- Батьки із Львівщини третій тиждень розшукують тіло сина, який загинув під Зеленопіллям // Західна інформаційна корпорація «ZIK», 1 серпня 2014
Сьогодні у Львові прощатимуться з 27-річним бійцем АТО // "Zaxid.net", 27 листопада 2015
У Львові попрощалися з полеглим під Зеленопіллям військовим Юрієм Нагорним // «Щоденний Львів», 28 листопада 2015
Нагорний Юрій Васильович - Зниклий Василь Вихопень так і не вийшов на зв'язок. Рідні просять допомоги // Західна інформаційна корпорація «ZIK», 30 липня 2014
"Воїни Світла". Молодший сержант Вихопень Василь Ігорович - На Яворівщині попрощалися із військовим, який загинув під Зеленопіллям // Сайт Яворівської РДА, 23 липня 2014[недоступне посилання з червня 2019]
- В АТО загинув ще один військовий з Тернопільщини, батько двох дітей
Тернопільщина прощалась з бійцем Миколою Руснаком, який загинув під Зеленопіллям // «Фактор Тернопільщини», 4 серпня 2014 - На Львівщині прощалися з контрактником Василем Вовком, який загинув на Сході // «ZIK», 15 липня 2014
Останній бій ровесника Незалежності // Народна армія, 29 вересня 2014 Архівовано 31 січня 2016 у Wayback Machine. - Від обстрілу терористів загинуло троє військових з Кіровоградщини // «Перша електронна», 14 липня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- Завтра Світловодськ прощатиметься з військовим з 79-ї аеромобільної бригади // «Перша електронна», 15 липня 2014. Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- Бійця з Маловисківщини Кіровоградської області, якого шукали тиждень, знайшли, але в морзі // «Рідний Кіровоград», 21 липня 2014
- Снигиревке попрощались с бойцом 79-й бригады, погибшим в бою с террористами под Зеленопольем // «НикВести», 30 липня 2014(рос.)
- Жители Николаевщины попрощались с тремя Героями, погибшими на востоке Украины (ФОТО) // «МедиаИнфо», 30 липня 2014
Сьогодні в місті Нова Одеса, Миколаївської області поховали Анатолія Новицького // ВКонтакте Куток патріота, 30 липня 2014 - В бою под Зеленопольем пропал без вести еще один боец из Николаева (ФОТО) // «Мой город», 19 липня 2014(рос.)
- «Ми втрачаємо найкращих з найкращих», — в Миколаєві попрощалися з військовослужбовцем, загиблим від російських «Градів» // «Преступности. НЕТ», 31 липня 2014(рос.)
Родные николаевского десантника ищут парня в моргах другой области // 0512.com.ua — Сайт города Николаева, 23 липня 2014(рос.) - «Ми втрачаємо найкращих з найкращих», — в Миколаєві попрощалися з військовослужбовцем, загиблим від російських «Градів» // «Преступности. НЕТ», 31 липня 2014(рос.)
Родные николаевского десантника ищут парня в моргах другой области // 0512.com.ua — Сайт города Николаева, 23 липня 2014(рос.)
В бою под Зеленопольем пропал боец 79-й аэромобильной бригады Николаева(рос.)
Военнослужащий из Запорожской области погиб в бою на Луганщине // «Запорожье. Комментарии», 6 серпня 2014
Скорбим: Не стало запорожского бойца Владимира Гнатуша(рос.) - На Николаевщине простились с Александром Ладыжинским — героем, погибшим в зоне АТО (ФОТО) // МедиаИнфо, 25 серпня 2014
- Николаевская 79-ая аэромобильная бригада поименно запомнила бойцов, погибших в АТО // Сайт Nikolaev-City.net, 3 серпня 2014
- Сторінка пам'яті. Архів оригіналу за 29 лютого 2016. Процитовано 26 березня 2016.
- АТО // «Прес-центр АТО», 11 липня 2014
Під Олександрівськом у Луганській області загинуло двоє українських військових // «LB.ua», 12 липня 2014
Двоє військовослужбовців з Житомирщини загинули на сході України // «День», 13 липня 2014
На Житомирщині попрощаються із загиблими на Сході України військовослужбовцями - Село Городище Житомирської області у жалобі: ховають хлопця, який загинув на сході під час АТО // «Житомир.инфо», 15 липня 2014
- Кушнірук Сергій Євгенович
Допомога сім'ї Сергія Кушнірука, загиблого розвідника батальйону "Айдар": дружина та троє дітей
Національний проект Небесне Сузір'я Айдар - Вночі терористи обстріляли позиції українських силовиків: 7 загиблих, 33 поранених // Newsru.ua. Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- В Сумах простятся с погибшим в АТО Александром Ткаченко // «Панорама — Всі Суми», 13 липня 2014
Загиблий сумський «беркутівець» під час АТО врятував 150 заручників
Герої-сумчани. Ткаченко Олександр Григорович Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine. - У зоні АТО загинули двоє військових. Троє — поранених // «Українська правда», 12 липня 2014
- На Сході загинув 25-річний черкащанин // «Прочерк», 12 липня 2014
- Презентували збірку поезій лубенця, який загинув в АТО // «Новини Полтавщини», 26 листопада 2014
- Зведені дані ІАЦ РНБО на 12:00 13 липня // «Інформаційно-Аналітичний центр РНБО», 13 липня 2014
Оршанецький прикордонник підірвався на міні // «ВІККА», 13 липня 2014 - Із війська українського — до війська Господнього // Медіа-корпорація «Є», 16 липня 2014 Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.
Ще одна втрата. Завтра Хмельницький прощатиметься з прикордонником, який загинув під час антитерористичної операції // Медіа-корпорація «Є», 15 липня 2014 Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine. - «Айдар», друга ходка. День третій. Три 200-х // «LB.ua», 13 липня 2014
Спочатку вони потрапили під обстріл Граду… // Nastya Stanko, 13 липня 2014
Вручення нагороди бабусі КАЦа - Лейтенант Александр Подрезенко, разведчик[недоступне посилання з червня 2019]
Подрезенко Олександр Васильович - У зоні АТО загинув боєць батальйону «Айдар» з Нетішина // «Незалежний громадський портал», 14 липня 2014
- На Луганщині від мінометного пострілу загинув член «Громадянської позиції» Артем Нетруненко. Світла і вічна йому пам'ять… // «Персональний сайт Анатолія Гриценка», 13 липня 2014
Чеченець з батальйону «Айдар» загинув у бою з сепаратистами // «Інформатор», 21 липня 2014 - Бойцам 39-го батальона нужна помощь // Общественно-политический портал «Киеврада», 17 липня 2014(рос.)
Косенко Василь Сергійович - 13.07.14 Героически погиб в Донецкой области
Найдена могила Голозубов Анатолий Анатольевич
В Днепр с АТО вернулся 20-й батальон терробороны Архівовано 31 жовтня 2014 у Wayback Machine.(рос.) - Николаевского военнослужащего 79-й аэромобильной бригады Сергея Ерошенко провели в последний путь // Центр журналистских расследований, 17 липня 2014(рос.)
- Оперативна інформація // «Прес-центр АТО», 13 липня 2014
- У Миколаєві попрощалися із загиблим від рук бойовиків десантником Олександром Коркушком (відео) // «Сегодня», 16 липня 2014
Николаев провел в последний путь добровольца 79-й бригады, погибшего от обстрела со стороны России // «НикВести», 16 липня 2014 (рос.) - Героя-патріота Андрія Моругого поховали в рідному селі на Чернігівщині // «Вісник Переяславщини», 15 липня 2014
Черниговщина попрощалась с еще одним героем, который погиб на Востоке страны // «Черниговская правда», 16 липня 2014 Архівовано 27 липня 2014 у Wayback Machine.(рос.) - На Луганщині загинув 20-річний спецназівець Сергій Муравський з Хмільника // «20 хвилин Вінниця», 14 липня 2014
- Мама його виховала так, що ним гордилися не тільки рідні // «Місто», 22 липня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- Завтра у Яремчі поховають Андрія Шудравого, який підірвався на міні у зоні АТО // «Вікна», 16 липня 2014
- Допомога для родини зниклого безвісти вояка. Фото.[недоступне посилання з червня 2019]
- Стали у небесний стрій. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 26 березня 2016.
- Дусь Сергій Васильович
- Сьогодні на Сході загинув ще один закарпатець // «Карпатський об'єктив», 14 липня 2014 Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.
Біля Луганська загинув офіцер з Ужгорода // «Закарпаття онлайн», 14 липня 2014 - Бій під Лутугине 14 липня: причини втрат українських військ // Цензор. НЕТ, 21 липня 2014(рос.)
Развязка на Лутугино // Відео на youtube, 14 липня 2014
Оперативная обстановка по Луганской области за прошедшие сутки по состоянию на 17 июля 2014 года(рос.) - Увага! Потрібна допомога! В зоні АТО зникло 4 військових з Буковини // «БукІнфо», 25 липня 2014
- Загиблий буковинський боєць Іван Діяконюк до війни працював вчителем у місцевій школі // 0372.ua - Сайт міста Чернівці, 24 червня 2015
Загиблого героя Івана Діяконюка земляки зустріли стоячи на колінах // 0372.ua - Сайт міста Чернівці, 25 червня 2015
Буковинці навколішки попрощалися із загиблим героєм АТО // «Від і До», 26 червня 2015 - У Банилові прощалися з Олександром Колотило, який загинув в зоні АТО // BukNews, 28 березня 2015
- Ще одного бійця АТО поховають на Алеї Слави у Чернівцях // «Чернівецький промінь», 14 листопада 2014. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 26 березня 2016.
- Буковинці попрощалися із героєм АТО // «Чернівецький промінь», 12 листопада 2014. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 26 березня 2016.
- Нова смерть на Сході: загинув хлопець з Любешівського району // «ВолиньPost», 15 липня 2014
- Добровольця з Іспанії поховають у Черкасах // «ВІККА», 15 липня 2014
Третій день поспіль в Оршанці оплакують українських героїв: сьогодні провели в останню путь 40-річного Павла Лазаренка // «Прочерк», 16 липня 2014 - Указ Президента України № 917/2014 від 4 грудня 2014
- Двох льотчиків збитого Ан-26 знайшли мертвими // «Українська правда», 17 липня 2014
За тіла двох вінницьких льотчиків сепаратисти вимагають викуп // «33-й канал», 23 липня 2014 Архівовано 5 серпня 2017 у Wayback Machine.
В понеділок Вінниця прощатиметься з загиблими вінницькими льотчиками // «Моя Вінниця», 27 вересня 2014
Загиблих льотчиків літака Ан-26 поховали на вінницькій Алеї Слави. Фоторепортаж // «Укрінформ», 29 вересня 2014[недоступне посилання з червня 2019]
Мати випросила останки тіла сина у терористів та привезла додому в сумці, щоб поховати (Відео). 30.09.2014 - В зоні АТО загинув капітан зі Старокостянтинова // Медіа-корпорація «Є», 18 липня 2014. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- За ніч загинули 2 військових, 8 поранено // «Українська правда», 15 липня 2014
- Загиблі військовослужбовці 72 ОМБР (станом на 21 липня). Архів оригіналу за 29 серпня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- Один із загиблих під Амвросіївкою — волинянин Ігор Кантор // «Волинські новини», 15 липня 2014
- Герої не вмирають! // Сайт Іваничівської РДА, 16 липня 2014
Загинув іще один земляк // «Нововолинськ діловий», 15 липня 2014 Архівовано 27 липня 2014 у Wayback Machine. - Чорна звістка знову прилетіла на Волинь // «Волинь», 21 липня 2014
- Указ Президента України № 191/2015 Про присвоєння Ю.Коваленку звання Герой України
- Вісім кіровоградських військових загинуло, близько десятка поранених // «Перша електронна газета», 15 липня 2014 Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.
Відомі імена військових з Кіровоградщини загиблих вчора // «Гречка», 16 липня 2014
У Кіровограді прощались з чотирма героями, які загинули на сході // «Рідний Кіровоград», 24 липня 2014
"Перше, що ми побачили в Росії, був Дмітрій Кісєльов" // «ЛБ», 19 червня 2015 - У Бершаді поховали бійця АТО, загиблого на Луганщині // «Вінниця Ок», 31 липня 2014. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- Кіровоградських воїнів — спецпризначенців поховали на Алеї Слави. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 26 березня 2016.
- Батьки не впізнають загиблого солдата з Черкас // «ВІККА», 27 липня 2014
- У Черкасах попрощалися з «айдарівцем», який загинув у Проваллі // «Дзвін», 19 серпня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 березня 2016.
- Серед загиблих в Ізвариному — чемпіон України з Кіровоградщини // «Гречка», 20 липня 2014
- Він загинув за Україну // Балаклійська РДА офіційний сайт, 25 липня 2014
- Завтра в Кіровограді прощатимуться з трьома загиблими в зоні АТО. 02.09.2014, 21:59. Архів оригіналу за 04.03.2016. Процитовано 26.03.2016.
- Добровеличківка поховала спецпризначенця Дмитра Рябого 05.09.2014, 16:40. Архів оригіналу за 06.10.2014. Процитовано 26.03.2016.
- Сьогодні ще один став журавлем
- Горе, спільне для всіх. Кіровоград оплакує трьох військових, які загинули від рук терористів (ФОТО, Відео) // «Перевесло», 18 серпня 2014. Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 26 березня 2016.
- Старший сержант Гладченко Юрій Володимирович // Кагарлицький РВК. Архів оригіналу за 8 лютого 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
- Внаслідок нападу терористів один гвардієць загинув, ще троє поранено // Національна гвардія України, 16 липня 2014. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- Вечная память(рос.)
Шепетівка попрощалася з Максимом Ковалем // Офіційний сайт Шепетівської міської ради, 18 липня 2014[недоступне посилання з червня 2019]
Максим Коваль, шепетівчанин, 21 рік. Загинув на блок-пості біля Артемівська // youtube-канал Eugene Freilikhman, 18 липня 2014
Студент з Хмельниччини, який загинув на Сході, одержав ордена «За мужність» посмертно // Незалежний громадський портал, 25 липня 2014 - 28-я ОгМБ потеряла 17 человек — бойцы своими телами прикрыли сослуживцев // «Одесса. Комментарии», 29 серпня 2014 Архівовано 22 липня 2015 у Wayback Machine.(рос.)
- Пожалуйста! Пропал любимый муж, сын, друг, брат.
Під час АТО загинув Новак Василь з Новгородки // Сайт novosti.kr.ua, 12 вересня 2014 Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.
Потери одесской мехбригады на востоке Украины: 14 убитых, 30 раненых (список) // «Думская», 19 серпня 2014(рос.)]
В Кіровоградській області поховали офіцера одеської механізованої бригади (фото). 19.09.2014, 17:44 - Житель Ильичёвска погиб в АТО // 04868.com.ua — Сайт города Ильичевска, 28 серпня 2014
В Іллічівську поховають солдата, загиблого в зоні АТО 15.09.2014, 12:59
Загиблий Герой АТО: «Тату, а ти б залишився в тилу, коли твої побратими на фронт ідуть?» // «ДеПо», 3 жовтня 2014
В городе-спутнике Одессы простились с погибшим в зоне АТО солдатом // 7 телеканал, 16 вересня 2014(рос.) - Пожалуйста, помогите найти человека !!!
Жителі півночі Одеської області попрощалися загиблим в зоні АТО земляком (фото) (рос.) 23.09.2014, 12:31 - Майданюк Андрій Владиславович
- Біля кордону з Росією бій // «Українська правда», 16 липня 2014
Загинув у бою, прикриваючи побратимів // Національна гвардія України, 16 липня 2014 Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine. - Сокирко Анатолій // Чернігівська РДА
- Украинские пограничники воспрепятствовали установке «фугаса». Есть погибшие // Сайт Informator.lg.ua, 17 липня 2014 Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.(рос.)
Харківські сержант та прапорщик загинули при обстрілі на кордоні Луганської області // «Слобідський край», 17 липня 2014
Харківський прикордонник загинув на Луганщині за три дні до відпустки (фото) // «Слобідський край», 30 липня 2014 - Токар Дмитро Павлович
- Помер один із поранених українських військових у лікарні в Ростовській області // «LB.ua», 17 липня 2014
У лікарні Куйбишево від поранень помер гвардієць // Національна гвардія України, 17 липня 2014 Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine. - Фастів прощався зі своїм Героєм…
- Терористи обстрілюють луганський аеропорт з «Граду», один український військовий загинув // «LB.ua», 17 липня 2014
- Андрій. Солдат 3-ї роти 80-ї бригади
Вшанування пам’яті загиблого воїна АТО // Сайт Львівської крайової організації НРУ, 27 квітня 2015 Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.
Костирко Андрій Іванович - Воинская часть №3037 в Донецке подверглась штурму. Аваков утверждает, что военнослужащие вырвались из окружения(рос.)
- Величко Андрій Валерійович (пошук, НПУ)
- Зниклі: Величко(рос.)
- Пропали 4 человека, которые на авто направлялись в Макеевку Архівовано 6 вересня 2017 у Wayback Machine.(рос.)
- Пропали люди в районе Красногоровки(фр.)
- Война изменила людей и изменила календарь(рос.)
- На Дніпропетровщині попрощалися з бійцями, імена яких нещодавно встановила ДНК-експертиза
- У Дніпрі проведено ідентифікацію та передано родинам для поховання останки трьох невідомих військовослужбовців
- УПУ №12/2018
- У зоні АТО загинув 22-річний молодший сержант зі Смілянщини // «ВІККА», 19 липня 2014
У рідному селі загиблого бійця шанують усією громадою // «Вчасно», 11 липня 2015 - В зоне проведения АТО погиб племянник начальника Николаевского Теплоремонтного завода // «Nikolaev-City.net», 19 липня 2014 Архівовано 20 липня 2014 у Wayback Machine.(рос.)
Николаевского десантника, погибшего в ходе АТО, хоронили в закрытом гробу (ФОТО) // 0512.com.ua — Сайт города Николаева, 24 липня 2014(рос.)
«Герої не вмирають!»: на фасаде СШ № 34 появилась мемориальная доска погибшему воину // Mukola.net, 7 листопада 2014 Архівовано 5 лютого 2016 у Wayback Machine.(рос.) - Загинув військовослужбовець 34-го батальйону тероборони // «Точка доступу», 19 липня 2014
На Сході загинув старшина з Черкас // «ВІККА», 20 липня 2014
Список загиблих в АТО черкащан поповнився двома прізвищами // «Кропива», 21 липня 2014 - «На одного колишнього військового припадає 20 необстріляних юнаків» // «Нова доба», 30 липня 2014
- Під Попасною загинуло 2 бійці батальйону «Донбас», — Семенченко // «LB.ua», 18 липня 2014
- Перестало битися серце українського патріота — Ігоря Черняк (Відео) Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.
Захищаючи Україну від терористів загинув мешканець Золочева // «Золочів.нет», 22 липня 2014 - У бою з сепаратистами загинув 34-річний радивилівчанин // «Рівне вечірнє», 24 липня 2014
- В Єрках попрощалися із 22-річним добровольцем «Донбасу» (Фото) // «ВІККА», 22 липня 2014
Він був щирим патріотом та мужнім солдатом // Сайт Національної гвардії України, 23 липня 2014 Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.
Черкащанину, який загинув у зоні АТО, лікарі забороняли служити // «Прочерк», 25 липня 2014 - Загинув у зоні АТО // Телекомпанія «ВТВ плюс», 23 липня 2014
Похорон 19-річного військового АТО Д.Бегіу - Жителі Одеської області попрощалися з солдатом, загиблим в зоні АТО (фото) // «Сегодня», 28 липня 2014
- УВАГА, пропала людина!!!
- Дзех Олександр Віталійович 1974 р.н., родич мешканців Дарницького р-ну загинув у боях на сході // Вконтакте Революційна Комендатура Дарницького р-ну, 3 серпня 2014
- Цього хлопця вже нема з нами. Сашко Дзех, з сусіднього села
Дзех Олександр Віталійович - Розшукується безвісти зниклий військовослужбовець
Дудченко Олександр Олександрович (пошук)
Опознан еще один солдат 72-й бригады, убитый боевиками в июле 2014 г. в плену
Бориспільця, зниклого безвісти у зоні АТО, опізнали за ДНК. Прощання відбудеться 1 липня
В суботу, 1 липня, у Борисполі поховали бійця 72-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України Олександра Дудченка - Еще один запорожец погиб в зоне боевых действий // «Голос Запорожья», 20 липня 2014. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- В У Луганському аеропорту військові залишаються заблокованими, є 4 загиблих понад 15 поранених // «УНІАН», 20 липня 2014
- Під Луганськом загинув один закарпатець та троє поранених // «Карпатський Об'єктив», 20 липня 2014 Архівовано 10 серпня 2014 у Wayback Machine.
Подробиці про загиблого закарпатця під Луганськом // «Карпатський Об'єктив», 21 липня 2014 Архівовано 10 серпня 2014 у Wayback Machine.
На Сході загинув вінничанин, який служив в Ужгороді, ще троє закарпатців поранені // «Закарпаття онлайн», 22 липня 2014 - Чорний вівторок: троє загиблих вінничан в один день // 33-й канал, 23 липня 2014. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- На Луганщині загинув 20-річний десантник 95-ї аеромобільної бригади // «20 хвилин Житомир», 21 липня 2014
На сході України у боях задіяні майже півсотні лікарів Житомирщини // УНІАН, 8 вересня 2014 - Класичний бій за село... Спірне // Голос України, 14 квітня 2016
Пошукова група ЗСУ виявила масове поховання людей у камуфляжній формі з нашивками бойовиків // Цензор.нет, 13 квітня 2016
"Тут були бої з терористами Мозгового. Тіла закопали місцеві. На деяких - георгіївські стрічки", - пошуковики знайшли тимчасове поховання біля села Спірне - В зоне проведения АТО погиб сумчанин Максим Савченко // «Всі Суми Панорама-медіа», 21 липня 2014(рос.)
У Сумах простилися з загиблим під Лисичанськом десантником // ТСН, 23 липня 2014 - Савченко Максим, Артур Пушанко, Юра Ляпин! Парни, вечная память // "http://vk.com», 21 липня 2014(рос.)
Яготинщина сумує за втратою // Офіційний сайт Київської обласної ради, 24 липня 2014 Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine. - На Львівщину доправлять тіло ще одного бійця, який загинув у зоні АТО // «Дивись.info», 24 липня 2014
Клим Олег Іванович - Микола Бурлак — перший солдат з Менщини, який загинув на сході України // Сайт «Менщина», 28 липня 2014
Бурлак Микола // Чернігівська ОДА - У АТО на Сході загинуло ще два спецпризначенці з хмельницького полку // «Всім», 21 липня 2014
За добу на Сході загинули двоє військових // «Galnet.org», 21 липня 2014 Архівовано 11 серпня 2014 у Wayback Machine.
Поблизу луганського аеропорту загинули два хмельницькі спецпризначенці // Медіа-корпорація «Є», 25 липня 2014 Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine. - В ході АТО загинув ще один житель Прикарпаття // «Франківчани», 21 липня 2014 Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.
На Івано-Франківщині поховали бійця АТО 23-річного Павла Ільчука (фото) // Сайт news.if.ua, 24 липня 2014 - Буковинець, який у вихідні загинув на Сході, родом із Заставнівщини // «Молодий буковинець», 22 липня 2014
- На Городенківщині оголошено триденний траур
В зоні АТО загинув спецназівець з Івано-Франківщини // Агенція новин «Фіртка», 21 липня 2014 - Порошенко нагородив загиблого в зоні АТО бійця з Прикарпаття орденом «За мужність» // «ЗІК», 10 вересня 2014
- Оперативная обстановка по городу Луганску за прошедшие двое суток по состоянию на 22 июля 2014 года(рос.)
Татаренко Тарас Валерійович - На сході України загинув ще один 20-річний десантник з Житомира // «Житомир.info», 22 липня 2014
Стриженко Артем Олегович - «Ми втратили великого друга…» // «Народна Армія», 15 серпня 2014. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- Подробиці загибелі бійців 34-го батальйону // «Новини Кіровоградщини», 23 липня 2014. Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- «Хорошу людину війна робить кращою» // «Народна Армія», 15 серпня 2014. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- В бою под Лутугино (20 км от Луганска) погиб азербайджанец // Об'єднана діаспора азербайджанців України, 1 серпня 2014(рос.)
- Минздрав: в больнице Гуково Ростовской области скончался украинский военный // «ИТАР-ТАС», 21 липня 2014(рос.)
- Від отриманих поранень загинув спецпризначенець з Кіровограда(ФОТО) // «Гречка», 26 липня 2014
- РНБО перевіряє дані про напад смертника на блокпост, де загинули троє військових // «УНІАН», 22 липня 2014
5 бійців 39-го БТО загинули внаслідок атаки терориста-смертника // Сайт LB.ua, 22 липня 2014
Заминированная машина такси унесла жизни пяти бойцов АТО // Сайт InfoResist, 23 липня 2014 - На сході загинув 28-річний рівнянин
Рівненщина прощається з загиблими в АТО - На сході загинув 28-річний рівнянин // «Рівне вечірнє», 23 липня 2014
- Загиблого під час АТО рівнянина Ігоря Волошина поховають біля Небесної сотні // «Новини Рівного», 24 липня 2014
- Юрій Крівсун геройськи загинув, звільняючи Донбас від нечесті
- Буша Костянтин Олександрович
- Калаянов Олександр Іванович
ПОМНИМ, ЛЮБИМ, СКОРБИМ - 20-21 июля в результате боя за блокпост под Луганском батальон потерял навсегда 1 человека // Батальон «Айдар», 22 липня 2014 (рос.)
Під Раду принесли труну із загиблим бійцем «Айдара» // «Івано-Франківські новини», 22 липня 2014
В Косів привезли труну із загиблим бійцем «Айдару» // «Агенція новин Фirtka.if.ua», 24 липня 2014 - У боях за Георгіївку, під Луганськом, три роки тому загинули наші бійці-добровольці. Згадаймо побратимів!
- На Сході загинув ще один волинянин // «ВолиньPost», 22 липня 2014
«Ми можемо зробити своїми руками цю країну», — боєць «Айдару» // «Волинська правда», 23 липня 2014 Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.
У батальйоні «Айдар» загинули ще 2 волинян // «Новини Луцька», 23 липня 2014 Архівовано 25 жовтня 2016 у Wayback Machine. - Ще двоє військових вінничан загинуло в АТО на сході України // «iVin», 22 липня 2014
Сьогодні 21.07 в зоні АТО загинув наш земляк Володимир Муха з батольйону «Айдар» // «Гайсин ВКонтакте», 21 липня 2014 - В Батальоне «Айдар» сегодня 5 Героев Украины // INFOKAVA.com, 23 липня 2014 (рос.)
- Щонеділі Волинь ховає героїв… // «Волинська газета», 31 липня 2014
Микола (Вітер), на війні - Росіянин за походженням, а українець за покликом душі до останнього подиху боронив країну від окупанта
- На Сході загинув 20-річний юнак Олександр Чигрин з Путильщини // «Чернівецький промінь», 23 липня 2014 Архівовано 27 липня 2014 у Wayback Machine.
На Путильщині поховали 20-річного юнака, що загинув на Сході // «Чернівецький промінь», 27 липня 2014 Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.
Чигрин Олександр Іванович - Віддав життя за Україну // Сайт Полтавської ОДА, 29 липня 2014 Архівовано 11 серпня 2014 у Wayback Machine.
Терехов Григорій Анатолійович - Ліхачов Сергій Вадимович // «Книга пам'яті»
сегодня с телевидения узнал что этот день посвящен защитникам ДАП(рос.)
156-й полк: історія перших перемог та непідкорений “Зеніт” - Величний подвиг Героїв-танкістів в ім'я миру на українській землі // Міністерство оборони України , 8 серпня 2014
Танковая атака на Донецк отбита (рос.) - У боях під Донецьком загинув лозівчанин, танкіст Олександр Лавренко // «InfoPort», 25 липня 2014 Архівовано 1 серпня 2014 у Wayback Machine.
Президент присвоїв звання Герой України капітану Лавренку. 10.09.2016, 05:10 - В боях на Донетчине погиб горняк из Днепропетровской области // «Новости Донецка», 24 липня 2014(рос.)
Харьковская «Батькивщина» соболезнует близким погибшего в зоне АТО Федора Синельника // «Главное», 24 липня 2014(рос.) - Кравченко Юрій Вікторович
Фото
Кравченко Юрій Вікторович
Указ Президента України № 469/2019 від 27.06.2019 - На Криничанщині провели в останню дорогу захисника Вітчизни Володимира Варфоломєєва // Сайт Криничанського району, 31 липня 2014
Варфоломєєв Володимир Олександрович - В бою із терористами загинув 27-річний солдат із Полтавщини // Інтернет-видання «Полтавщина», 25 липня 2014
Поховання учасника АТО з Артемівки Чутівського району (Полтавщина) // youtube-канал «Полтавська ОДТРК Лтава», 24 липня 2014 - Тіло загиблого лейтенанта Савченка із Крижополя батько викупив у сепаратистів
- На війні поліг ще один військовослужбовець зі Львова // Zaxid.net, 22 липня 2014
Під час проведення АТО загинув львів'янин Роман Васькало // «Galinfo», 22 липня 2014 - У Львові прощалися із загиблим під Луганськом солдатом // «5 акнал», 30 липня 2014
У Львові поховали 25-річного вояка, тіло якого терористи не віддавали родичам // ТСН, 30 липня 2014 - У Києві поховали добровольця, який загинув під Донецьком (фото) // «Сегодня», 24 липня 2014
Вчора загинув боєць 12 батальйону Олександр Шишко
Загиблі в АТО Дніпровчани - Помогите пожалуйста найти человека(рос.)
В боевых действиях на востоке Украины погибли 13 жителей Одесской области (список) // «Думская», 12 серпня 2014(рос.) - Котюжинський Олександр Володимирович
- Президент присвоїв Олександру Радієвському звання генерал-майора (посмертно) // Прес-служба Президента України, 25 липня 2014
Порошенко посмертно присвоїв звання Нацгвардійцю Радієвському // «Українська правда», 25 липня 2014 - Життя сміливця обірвалося на полі бою… // Національна гвардія України, 23 липня 2014. Архів оригіналу за 4 жовтня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- Вічна пам'ять загиблим побратимам // Національна гвардія України, 26 липня 2014. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- У Кіровограді попрощалися ще з одним військовим, який загинув у зоні АТО // «Гречка», 29 липня 2014
- Тіло підполковника з Волині привезли додому // «Волинські новини», 28 липня 2014
Спасьонова — не спасли… // «Волинська газета», 30 липня 2014
Поховали загиблого полковника 51-ї бригади. ФОТО
Спасьонов Василь Володимирович
На Сумщині увічнили Героя АТО. (рос.) 25.07.2015 Архівовано 04.03.2016, у Wayback Machine.
А соняшники й досі пахнуть війною... - У зоні АТО один прикарпатець — загинув, другий — сильно поранений // «Паралелі», 24 липня 2014 Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.
Подробиці загибелі в зоні АТО одного із лідерів прикарпатського Правого сектора // «Франківчани», 24 липня 2014 Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.
Спомин родини про загиблого у зоні АТО буковинця Юрія Дутчака // «Від і До», 27 листопада 2014 - На Сході загинув буковинський активіст, який віз допомогу військовим // «Буковинська правда», 28 липня 2014
В Городенці попрощались із Юрієм Дутчаком // «Франко Таймс», 28 липня 2014 Архівовано 10 серпня 2014 у Wayback Machine.
Прощання з Героєм! … Пам'яті Юрія Дутчака (псевдо «Шумахер») // «Правий Сектор. Коломия», 29 липня 2014 - В зоні АТО на сході України загинув житель Здолбунівщини з Мізоча // Сайт zdolbuniv.com, 24 липня 2014
Пам'яті загиблого в зоні АТО солдата Тараса Якимчука // Сайт zdolbuniv.com, 28 липня 2014
История одной засады // facebook Паша К., 24 липня 2014 - Як спецназівці зірвали плани бойовиків захопити Попасну // АрміяInform, 17 квітня 2020
- В зоне АТО погиб еще один запорожец // ЗНТРК «ТВ-5», 25 липня 2014 Архівовано 28 липня 2014 у Wayback Machine.(рос.)
Запорожские побратимы погибшего в зоне АТО Михаила Гончаренко: Миша сам попросился в штурмовую группу // «Индустриалка», 26 липня 2014 Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine.(рос.)
Подробности: в зоне АТО погиб запорожский налоговик // Заноза, 28 липня 2014(рос.) - Завтра на Жашківщині поховають ще одного героя АТО // «Прочерк», 24 липня 2014
Герої не вмирають // «Вікка», 25 липня 2014 - Ще один ніжинський боєць став у небесний стрій // «Уездные новости», 25 липня 2014 Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.
Макидон Віктор // Чернігівська ОДА - Сергей Карбивничий в соціальній мережі VK
- В зоне АТО погиб еще один военнослужащий 79-й бригады // «Новости-N», 24 липня 2014(рос.)
25-26 липня 2014 року в місті Вознесенську оголошено Днем жалоби. Загинув Сергій Карбівничий // Сайт Вознесенської міської ради, 25 липня 2014 Архівовано 29 липня 2014 у Wayback Machine.
Вознесенськ прощається з загиблим в зоні АТО Карбівничим Сергієм Васильовичем // Сайт Вознесенської міської ради, 29 липня 2014 Архівовано 10 серпня 2014 у Wayback Machine. - Російські військові обстрілюють позиції ЗС України — СБУ // «Українська правда», 25 липня 2014
- Позиции николаевских десантников вновь подверглись обстрелу — один человек погиб // «Новости-N», 25 липня 2014(рос.)
Кучеренко Олександр Миколайович
В Жовтневом районе простились с погибшим десантником Александром Кучеренко, который погиб в Луганской области // «NIKOLAEV-CITY», 29 липня 2014(рос.) - На Донбассе погиб доброволец из Кривого Рога // «Комментарии Днепропетровск», 24 липня 2014 Архівовано 18 серпня 2014 у Wayback Machine.(рос.)
- Украинский воин, Никопольчанин, Игорь Берестенко погиб в зоне АТО (видео архив) // Газета «Город Никополь», 26 липня 2014(рос.)
На танконебезпечному напрямку // «Тиждень», 26 липня 2014 - Похорони Олександра Караченцева // ТРК Рудана, 7 серпня 2014
Відкриття меморіальної дошки Олександру Караченцеву // ТРК Рудана, 14 жовтня 2014
Караченцев Олександр Юрійович - В Житомирской области похоронят 35-летнего военнослужащего, который погиб в зоне АТО // Сайт Zhitomir.info, 28 липня 2014
У селі Житомирської області попрощалися із солдатом, який загинув в зоні АТО 24 липня // Сайт Zhitomir.info, 1 серпня 2014
Відкриття меморіальної дошки Олександру Григоровичу // youtube ТРК Рудана, 8 жовтня 2014 - Загинув наш земляк: 26-27 липня на Тернопільщині — Дні жалоби // Cайт «7 ДНІВ-УКРАЇНА», 26 липня 2014
Вчора у Залісцях, що на Збаражчині, поховали 26-річного хлопця, якого вбили під Луганськом // Cайт «Місто», 28 липня 2014 Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.
Капітан батальйону розповів на похороні, як загинув Андрій Чабан з Тернопільщини // Інтернет-газета Тернопілля «Доба», 29 липня 2014
Мати загиблого бійця з Тернопільщини мріє побувати на місці, де снайперська куля обірвала життя її сина // «За Збручем», 13 жовтня 2014 - На Донеччині під час обстрілу терористами загинув спецпризначенець з Вінниччини // Офіційне інтернет-представництво Вінницької ОДА, 25 липня 2014 Архівовано 28 липня 2014 у Wayback Machine.
І знову смерть на теплицькій землі // Офіційний сайт Теплицької РДА, 28 липня 2014 - В зоні проведення антитерористичної операції вбили солдата з Ізяслава // Медіа-корпорація «Є», 25 липня 2014 Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.
Зупинив ворога ціною власного життя — ще один подолянин повернувся додому в труні // «Ексклюзив», 28 липня 2014 - Уманчанин загинув на Донеччиині під час обстрілу з боку Росії // «ВІККА», 26 липня 2014
- В зоні АТО загинув військовий лікар з Тернополя // Новинний портал «За Збручем», 11 серпня 2014
- Слава Герою! ..моєї родини
24 липня 2014 року… Нестало великої Людини… Рокіцький Сергій Дмитрович… - Сьогодні зранку у зоні АТО загинули хлопці з Правого Сектора // «Погляд», 25 липня 2014 Архівовано 27 липня 2014 у Wayback Machine.
Если так хотят, то пусть ищут меня под минометным обстрелом — Ярош // Сайт Info Resist, 25 липня 2014 - «В полон не здаватись»! Оточений терористами, боєць «Білий» загинув сам і забрав з собою на той світ чотирьох ворогів // «Правий сектор. Захід», 28 липня 2014 Архівовано 1 серпня 2014 у Wayback Machine.
Львів прощається з загиблим героєм // «20 Хвилин», 28 липня 2014 Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine. - Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України»
- На Николаевщине хоронят бойцов, погибших в зоне АТО // «Новости N», 30 липня 2014
Сьогодні 25-го липня 2014 року, в передмісті Донецьку Героїчно в бою за Україну, загинув наш побратим Беленець Андрій Анатолійович
Беленець Андрій Анатолійович // Миколаївська ОДА
Кривава точка на Донбасі: історії захисників України, які загинули у Пісках
Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України» - Закарпатець, який нещодавно загинув на Сході був офіцером // «Карпатський об'єктив», 26 липня 2014 Архівовано 11 серпня 2014 у Wayback Machine.
Сьогодні вночі терористи вбили ще одного закарпатця // «Панорама Мукачева», 26 липня 2014 - Нова смерть: на Сході загинув хлопець з Ратнівщини // «ВолиньPost», 27 липня 2014
Повх Микола Іванович
Світла пам’ять про Миколу лишиться назавжди в наших серцях - У Берегометі Чернівецької області поховали 18-річного хлопця, який загинув на Сході // «Від і дО», 28 липня 2014
Лейба Павло Радович // Чернівецька ОДА Архівовано 10 вересня 2015 у Wayback Machine. - Висловлюємо щирі співчуття родині Савчука Григорія, який загинув в зоні АТО // Сайт Локачинської РДА, 28 липня 2014
- Щодо ситуації на українсько-російському кордоні // Державна прикордонна служба України, 26 липня 2014. Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- Старший прапорщик Горчак Григорій Федорович // Сайт ДПСУ
В Одесской области проводили в последний путь погибшего в зоне АТО пограничника // Сайт dumskaya.net, 29 липня 2014(рос.)
Б.-Днестровский скорбит — в зоне АТО погиб отец двоих детей // Сайт «Бессарабия INFORM», 29 липня 2014(рос.) - Печальний рахунок протистояння на сході // «Волинь», 29 липня 2014
- О потерях «Айдара» 27.07.2014 // Сторінка facebook Батальйон «Айдар», 28 липня 2014
- В зоні АТО загинув Кам'янчанин Павло Стрельчук // «Кам'янецька Січ», 27 липня 2014
В Хмельницкой области простились с погибшим «айдаровцем», который отдал свой бронежилет собрату // «ТСН», 29 липня 2014(рос.)
Зона АТО: загинув доброволець з Кам'янець-Подільського // Медіа-корпорація «Є», 28 липня 2014 Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine. - Это было год назад... // Facebook Батальйон «Айдар», 21 липня 2015(рос.)
Тарас Омельянович Гамай(рос.)
Резюме - Допоможіть розшукати цього хлопця! Є інформація що він може бути в лікарні в Дніпропетровську
Тернопільщина прощалась із Володимиром Гарматієм, що загинув на війні // «Доба», 2 серпня 2014
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №448/2016 Про присвоєння В.Гарматію звання Герой України. - Відчуваючи, що не повернеться, все рівно пішов захищати Батьківщину. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- Сегодня на Донбассе погиб еще один бердянец — Виталий Поддубный // Сайт PRO.BERDYANSK.BIZ, 26 липня 2014. Архів оригіналу за 3 серпня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- Щодо ситуації на українсько-російському кордоні // Державна прикордонна служба України, 27 липня 2014 Архівовано 30 липня 2014 у Wayback Machine.
Переяславець Сергій Лазенко загинув на Донбасі // «ВІСТІ», 28 липня 2014 Архівовано 8 грудня 2014 у Wayback Machine. - http://m.gorod.cn.ua/news_54032.html
- Прощання з загиблим в бою чернігівцем // Інтернет-видання Чернiгiвщина: події і коментарі, 2 серпня 2014
- У загиблого в Луганську чернігівця залишилися вдома дружина та донечка // «Біла хата», 29 липня 2014 Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.
Прощання з Миколою Бруєм — слава Героям! // «Високий вал», 4 серпня 2014
У Чернігові попрощалися з Миколою Бруєм, який героїчно загинув на Луганщині // youtube-канал Hromadske Chernihiv, 4 серпня 2014
Поліглот-чернігівець, що загинув у Великій Чернігівці… Архівовано 2017-07-28 у Wayback Machine. - Обласна рада запропонувала присвоїти звання «Герой України» трьом чернігівцям посмертно // «Чернiгiвщина: події і коментарі», 18 вересня 2014
- Коваль Юрій // Чернігівська ОДА
- На Луганщині у бою із сепаратистами загинув 21-річний миргородець // Інтернет-видання «Полтавщина», 30 липня 2014
- У зоні АТО загинув військовий з Рівненщини // Портал «Четверта влада», 28 липня 2014 Архівовано 15 серпня 2014 у Wayback Machine.
У 51-й бригаді загинули 2 снайпери, підполковник і зв'язківець // Нововолинськ діловий, 28 липня 2014 Архівовано 4 квітня 2016 у Wayback Machine.
Кулакевич Станіслав Андрійович - http://www.theinsider.ua/politics/54a9af9fa9f76/
- Запомните его таким…(рос.)
До свого 22-го дня народження не дожив менше трьох тижнів // «День», 29 вересня 2014 - Загинули наші земляки з «Айдару» // Сайт громади Приірпіння, 30 липня 2014
- Лутугино. Нетипичный бой «Айдара»(о бое 27.07.2014) // Сторінка facebook Батальйон «Айдар», 13 серпня 2014(рос.)
Заступник командира батальйону «Айдар» назвав імена 10 з 13 загиблих бійців // youtube-канал «Громадське ТБ», 28 липня 2014
«Айдар» попрощався з бійцями, які загинули в Лутугиному // «LB.ua», 29 липня 2014 - Загинули бійці батальйону «Айдар» // Могилів-Подільська міська рада офіційний сайт, 31 липня 2014 Архівовано 2015-07-22 у Wayback Machine.
Міліціонери підтримали матір айдарівця, що загинув у зоні АТО - Коврига Сергій «Лялік» про війну (відео)
- Вінниччина втратила двох бійців з батальйону «Айдар» // Вінницька ОДА офіційне інтернет-представництво, 29 липня 2014. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- Сьогодні попрощалися з Русланом // УНСО офіційний сайт, 31 липня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- В Старобельске похоронили местного добровольца-«айдаровца» // 0642.ua — Cайт города Луганска, 30 липня 2014(рос.)
- Оресту Квачу було 23.
Представник ультрас «Динамо» загинув під час участі в АТО // Сайт «еспресо.tv», 29 липня 2014
23-річного Ореста Квача з Тернопільщини, який загинув в зоні АТО, упізнали лише за нашивкою на одязі, яку вишила його наречена // 0352.ua — Cайт міста Тернополя, 1 серпня 2014 - Серед загиблих айдарівців був нікопольчанин // Інтернет-газета «Говорит и показывает Никополь», 30 липня 2014. Архів оригіналу за 15 травня 2015. Процитовано 26 березня 2016.
- Ні кроку назад! (ФОТО) // УМВС України у Волинській області офіційний вебсайт, 31 липня 2014
У зоні Антитерористичної операції на сході України загинув лучанин Сергій Шостак // «Волинська правда», 30 липня 2014 Архівовано 12 квітня 2016 у Wayback Machine.
Луцьк провів в останню путь бійців «Айдару» // «Волинь», 1 серпня 2014
На Волині прощались із бійцем батальйону «Айдар» // «Громадське. Волинь», 1 серпня 2014 - В Киеве похоронили погибшего бойца батальона «Айдар» // «Сегодня», 30 липня 2014(рос.)
- На сході України загинули два військовослужбовця з житомирських бригад // Сайт Житомир.info, 28 липня 2014
- Батюк Валентин Євгенович
- Виставка присвячена героям із зони АТО // Хмельницька ОДА, 21 жовтня 2014
- Гаврилюк Сергій Євгенович
- З боку РФ по пункту пропуску «Должанський» випустили понад 250 снарядів: загинули 4 прикордонники // УНІАН, 28 липня 2014
На «Довжанському» загинули четверо прикордонників з Могилів-Подільського. Тіла вбитих забрали на територію Росії // «20 хвилин Вінниця», 28 липня 2014 - В Овруцькому районі памятають героїв-земляків, які загинули в зоні АТО // Перший Житомирський, 22 вересня 2014
- У Торезі загинув десантник із Корсунь-Шевченківського // «ВІККА», 29 липня 2014
В АТО загинув корсунчанин // «Кропива», 29 липня 2014
Корсунчанин загинув під Торезом // «Черкаський край», 30 липня 2014 - На сході України загинув житомирський десантник // Сайт «Житомир.info», 29 липня 2014
Книш Олександр Олександрович - Вчера, 27 июля, в зоне АТО возле станции Дебальцево Донецкой обл. погиб 30-летний боец Александр Основа // Сайт «ZаБор», 28 липня 2014(рос.)
- Первый погибший в 41-м батальоне — младший сержант Артем Рудник // gorod.cn.ua Городской сайт Чернигова, 30 липня 2014(рос.)
Руднік Артем // Чернігівська ОДА - Кандидат у народні депутати вирішив пропіаритися на чужому горі // ТВі, 16 жовтня 2014
- На Житомирщині провели в останню дорогу чотирьох військовослужбовців, загиблих в зоні АТО // «0412.ua», 1 серпня 2014
На Житомирщині попрощались із загиблими на Донбасі бійцями // «5 канал», 1 серпня 2014
Сторінка пам’яті загиблих Героїв-снігурівчан // Снігурівська РДА - Как спасать сектор «Д»?(рос.)
- Жителя Бабурки в зоне АТО по ошибке застрелили соратники (ФОТО)(рос.)
Привіт. Сьогодні з ранку вбили мого бойового побратима
Пічул Микола Миколайович - Настоящие мужчины служат в разведке // Сайт ГУР МО, 17 жовтня 2013
- В зоне АТО погиб еще один боец из Запорожья // Городской портал Запорожья, 31 липня 2014(рос.)
На Донбассе погиб николаевский десантник, дважды выводивший своих боевых товарищей из окружения // Сайт «Преступности. НЕТ», 1 серпня 2014
Трофим, ну как так! // facebook Юрий Бирюков, 30 липня 2014(рос.) - Десантники вступили в бой с террористами под Дьяково — уничтожена лесополоса с техникой боевиков // Сайт Цензор. НЕТ, 28 липня 2014(рос.)
- Друзі, потрібна Ваша допомога, допоможіть знайти !
Завтра Львів прощатиметься з Віталієм Остяком // Сайт Galinfo, 7 серпня 2014 - Львівшина попрощалася з Віталієм Остяком, який загинув у зоні АТО // youtube-канал tvZIKua, 8 серпня 2014
- Нові волинські смерті: один із найчорніших днів. // Сайт «ВолиньPost», 29 липня 2014
Командира спеціальної групи 51 бригади допитують: чому так мало втрат? // «Антикор», 4 серпня 2014
Бійця 51 бригади з Волині нагородили посмертно. 25.10.2014, 17:40 - У Новограді-Волинському провели в останню путь військовослужбовця, загиблого в зоні АТО // «Звягель», 8 серпня 2014
Кажуть, що герої не вмирають // «Поліські новини», 22 серпня 2014 Архівовано 19 жовтня 2014 у Wayback Machine. - В бою за стратегічну висоту на Сході загинув волинянин // Сайт «Новини Луцька», 29 липня 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- На Донбассе погиб еще один военный из Сумской области // Сайт «Любимые Сумы», 2 серпня 2014(рос.)
- Родина загиблого бійця 30-ї бригади може залишитись без пільг. ВІДЕО 21.08.2014
- ЗНИК!!! 30 бригада!!!
Гощанщина прощатиметься із загиблим Героєм // Рівненська ОДА, 20 вересня
Дорогу, якою проводжали загиблого бійця, встелили квітами // «Рівне Вечірне», 20 вересня 2014 - вічна пам'ять загиблому учаснику АТО // Новоград-Волинська РДА, 25 лютого 2015 Архівовано 26 лютого 2015 у Wayback Machine.
У Новограді-Волинському прощаються із загиблим військовим // Житомир.info, 26 лютого 2015
Камбаров Аки Анатольевич(рос.)
У Новоград-Волинському районі поховали сержанта 30-ї бригади, який загинув під Саур-Могилою // Житомир.info, 27 лютого 2015 - У Волочиському районі перепоховають бійця АТО, який загинув більше року тому під Іловайськом // «Є», 18 вересня 2015 Архівовано 7 квітня 2016 у Wayback Machine.
У зоні АТО зник 22-річний солдат з Хмельниччини // «НГП», 10 серпня 2014
Українського 22-річного бійця шукає вся Україна! - Указ Президента України №12/2018
- Тимощук Сергій Григорович
Список зниклих безвісти бійців 30-ї бригади - Нехорошее у нас утро..
На Рівненщині із загиблим добровольцем прощалися усім селом // Сайт «ВолиньІнфо», 5 серпня 2014[недоступне посилання з червня 2019] - На Харьковщине похоронен боец «Айдара», убитый снайпером // «АТН», 30 липня 2014(рос.)
- На Сході загинув офіцер Залізної бригади Андрій Родич // «ZIK», 31 липня 2014
Вдова офіцера зі Львова просить допомогти в пошуках тіла її чоловіка // «ZIK», 8 серпня 2014
Львів попрощався з Андрієм Родичем, який загинув у АТО // «Вголос», 14 серпня 2014 - У Кропивницькому вшанували спецпризначенців, які загинули на Донбасі 3 роки тому
- Вчора на Стіні пам'яті біля Михайлівського собору з'явились... // facebook Національний військово-історичний музей України, 28 лютого 2019 року
ТКАЧЕНКО Олег Анатолійович - Чернігівщина попрощалася з Героями // «Високий Вал», 1 серпня 2014
- В Прилуках поховали Сергія Деркача, що загинув на Луганщині // Сайт gorod.cn.ua, 6 серпня 2014
- http://pivnich.info/u-prylukah-proschalysya-z-herojem-orhanizatsiya-pohovan-pytan-bilshe-nizh-vidpovidej/ Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine. У Прилуках прощалися з Героєм: організація поховань — питань більше, ніж відповідей
- Іржавець попрощався з козаком // «Північний вектор», 2 серпня 2014 Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.
Моісеєнко Володимир // Чернігівська ОДА - Семья погибшего бойца из «Правого сектора» не получит помощи от государства // «Заноза», 6 серпня 2014(рос.)
- Сегодня в Запорожье попрощаются с бойцом «Правого сектора», который вчера погиб в зоне АТО // Новостной интернет-портал «IPnews», 31 липня 2014
Вічна слава герою! // «Наша Політика», 31 липня 2014
Горы роз и слезы побратимов — в Запорожье хоронили бойца «Правого сектора» // «Заноза», 31 липня 2014(рос.) - Учора під Луганськом загинули двоє офіцерів із Закарпаття // «Закарпатський об'єктив», 31 липня 2014. Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- Володимир Корнєв загинув за Україну. Він уродженець Росії // «Вісник Переяславщини», 4 липня 2014
- Макарян Євген Валерійович
- У Житомирі попрощаються із загиблим військовим 30-ї окремої механізованої бригади Юрієм Амельчаковим // ЖИТОМИР.today, 19 серпня 2015
У Житомирі провели в останню путь Юрія Амельчакова, який загинув рік тому біля Степанівки // Житомир.info, 21 серпня 2015
Амельчаков Юрій Юрійович (пошук) - Інформація про загиблих та померлих осіб, які брали участь в АТО. Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 15 червня 2017.
- Шанюк Петро Анатолійович
- Лук'янчук Богдан Петрович
- Щодо ситуації на українсько-російському кордоні // ДПСУ — офіційний сайт, 31 липня 2014. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 28 серпня 2014.
- На Сході загинув ще один наш земляк // Офіційний сайт Луцької міської ради, 31 липня 2014. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- http://visnyk.lutsk.ua/news/ukraine/regions/volyn/ubytogo-boiovykamy-lutskogo-prykordonnyka-pokhovayut-na-rivnenshchyni/ Убитого бойовиками луцького прикордонника поховають на Рівненщині
- В зоне АТО погиб пограничник из Пантаевки // Сайт «Моя Александрия», 31 липня 2014(рос.)
На Кіровоградщині провели в останню дорогу Олександра Басака, військового, який загинув в зоні АТО. ФОТО // Медіапортал «Акула», 3 серпня 2014 - У Кіровограді знову скорботний день // Сайт «FOTOINFORM», 1 серпня 2014
- Кіровоград оплакує героя-прикордонника. ФОТО. ВІДЕО // «Рідний Кіровоград», 2 серпня 2014
- Кіровоград попрощався з Ростиславом Черноморченком, прикордонником, який загинув у зоні АТО. ФОТО. ВІДЕО // Медіапортал «Акула», 3 серпня 2014
- У Шахтарську бойовики з «Градів» обстріляли силовиків: 21 загиблий — ЗМІ // «ТСН», 31 липня 2014
У районі Шахтарська зникли безвісти 11 десантників // НКУ «Українське радіо», 1 серпня 2014 Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.
Командування ВДВ підтвердило загибель 10 десантників у Шахтарську // «5-й канал», 1 серпня 2014
Погибшие из 25 бригады(рос.)
Десятки зниклих рік тому під Шахтарском десантників досі не знайдені // Depo.Дніпро, 30 липня 2015 - В зоне АТО погиб харьковский боец // «Комментарии: Харьков», 1 серпня 2014 Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.(рос.)
- Никопольщина потеряла еще одного сына // Інтернет-газета «Говорит и показывает Никополь», 1 серпня 2014 Архівовано 14 серпня 2014 у Wayback Machine.(рос.)
- Загиблий Герой АТО: «Мамо, обіцяй, що не будеш сильно плакати, якщо мене вб'ють»
- Загиблий Герой АТО: «Мама, обіцяй, що не будеш сильно плакати, якщо мене вб'ють» 19.09.2014, 18:30
- Назавжди у нашій пам'яті.
- Володимир Градиський ВКонтакте
- Десантники не умирают…(рос.)
- Ще один сумчанин загинув у зоні АТО // Сумська обласна ДТРК, 4 серпня 2014
Він ще відстрілювася навіть тоді коли його відносили з поля бою // «Український погляд», 8 серпня 2014
Загиблий новомосковський десантник мріяв про сина // «Новомосковськ сьогодні», 25 серпня 2014 - Тіло загиблого в АТО Юрія Коваля везли у Бобровицький район через Росію // Міський сайт Чернігова gorod.cn.ua, 11 серпня 2014
- Фестиваль ножовщиков «Трудолюб» 2013 (ч.9) Украина — Петро Федоряка
- Ще один український талант загинув від рук «апалчєнцев» Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.
Ножевой мастер Федоряка Петр Викторович - Сьогодні Полтавщина прощається з ковалем-зброярем, який загинув в АТО // «Останній бастіон», 15 жовтня 2014
- Она опознала брата на страшном видео // «Комсомольська правда в Україні», 8 серпня 2014(рос.)
- Сестра погибшего под Шахтерском десантника: «Я обещала, что ко дню рождения верну Лешу домой, и я это сделала» // «Комсомольська правда в Україні», 24 жовтня 2014(рос.)
- Джубатканов Артем Володмирович
- В Днепропетровске назвали первого погибшего, опознанного благодаря анализу ДНК // Сайт gorod.dp.ua, 20 жовтня 2014(рос.)
- Завтра у Дніпропетровську попрощаються з вірменом, який загинув за Україну // «Зоря», 6 лютого 2015 Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.
Прощание с участником АТО Евгением Сердюковым // «Новини Дніпропетровщини», 5 лютого 2015(рос.) - При виконанні бойового завдання в зоні АТО на сході України загинув працівник коксохімічного виробництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» // Сайт ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», 10 квітня 2015
Про загибель Трегубчака Станіслава Олеговича // Сайт виконкому Центрально-міської райради у м. Кривий Ріг, 10 квітня 2015 Архівовано 12 квітня 2015 у Wayback Machine. - Сводка із зони АТО: в четвер виявлено тіла восьми українських солдат
- Самишкін Володимир Борисович
Пропал без вести Самышкин Владимир Борисович Архівовано 22 липня 2015 у Wayback Machine.(рос.) - Халін Володимир Олександрович
По просьбе родных. Халин Владимир считается пропавший без вести(рос.) - Шатайло Михайло Сергійович
ПРОПАЛ Михаил Шатайло!(рос.)
Кто они, эти юные парни?(рос.) - Буковина втратила ще одного героя // 0372.ua — Cайт міста Чернівців, 2 серпня 2014
Сторожинеччина попрощалася із загиблим на сході України героєм-патріотом, військовослужбовцем Юрієм Чікалом // Старожинецька РДА офіційний сайт, 5 серпня 2014 Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.
Чікал Юрій Дмитрович - Роман Ванзуряк висловлює щире співчуття рідним та близьким Віктора Бабюка // Чернівецька ОДА офіційний вебсайт, 2 серпня 2014 Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.
Літак із тілами двох загиблих буковинців уже прибув до аеропорту // «Чернівецький промінь», 4 серпня 2014 Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.
Віктор Бабюк загинув за Україну // «Вільне життя», 8 серпня 2014 Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine. - В бою на Донбассе погиб еще один боец 79-ой николаевской аэромобильной бригады // 0512.com.ua — Сайт города Николаева, 31 липня 2014(рос.)
- Висловлюємо співчуття родині загиблого // Білозерська РДА офіційний сайт, 4 серпня 2014 Архівовано 10 серпня 2014 у Wayback Machine.
В зоні АТО загинув херсонець Андрій Шульга // ВКонтакте відкрита група «Українська революція. #Херсон — це Україна!», 2 серпня 2014 - На Донеччині убили міліцейського начальника і його водія // «Українська правда», 1 серпня 2014
- Рябоконь Василь Васильович
- Дорошок Микола Володимирович
- У Бердичеві поховали вбитого на Савур-Могилі солдата і чекають на ще один вантаж «200» // «Бердичівські новини», 3 серпня 2014. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- Сьогодні у місті Старобільськ поховали ще одного Героя із батальйону Айдар
- РОМАН КУЦІЛЬ: "КОЛИ ПОЧИНАЄТЬСЯ ОБСТРІЛ, ТО ВСІ МАЙОРИ ТА ПІДПОЛКОВНИКИ «ЩЕЗАЮТЬ»
- Брат за брата. «Я втік сюди, щоб показати, що в мене брат марно тут не вмер» // «Українська правда. Життя», 22 вересня 2014
- Халатність ціною в життя(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.