Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (жовтень — грудень 2014)
У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні за жовтень — грудень 2014 року.
Список загиблих з 1 жовтня по 31 грудня 2014 року
| № | Світлина Емблема | Прізвище, ім'я, по батькові |
Про особу | Дата смерті | Обставини смерті |
|---|---|---|---|---|---|
Жовтень | |||||
| 1486 |  |  Багіров Ільгар (Ігор) Салехович(Позивний «Балу») .svg.png.webp){kind=small} Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 29 жовтня 1983, Баку Азербайджан. Майже все життя прожив у місті Ірпінь Київська область. Капітан, командир розвідгрупи 11-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Київська Русь». Став легендою ще за життя. В середині вересня, коли терористи відтісняли українські війська під Дебальцеве, стрибнув у танк і поїхав просто на них. Тоді бійці казали, що саме завдяки його відчайдушному маневру вдалося втримати стратегічно важливий блокпост. Залишились мати, дружина та 13-річна донька. На честь загиблого героя було названо блокпост під Дебальцеве — «Балу». | 1 жовтня 2014 | Під час розвідки загинув у районі між м. Дебальцеве і смт Фащівка (Перевальський район) у бою з російськими збройними формуваннями. Ігор підірвав себе гранатою, щоб не потрапити у полон до російських військових.[1][2] Після довгих пошуків і сподівань, тіло розвідника вивезли із зони бойових дій, та після експертизи ДНК доправили до Ірпеня для почесного поховання 27 листопада.[3] |
| 1487 | | Вахнюк Олександр Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 11 травня 1981, Гардишівка Бердичівський район Житомирська область. Проживав у м. Андрушівка. Старшина, боєць розвідгрупи 11-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Київська Русь». Залишилася вагітна дружина. | 1 жовтня 2014 | Під час розвідки загинув у районі між м. Дебальцеве і смт Фащівка (Перевальський район) у бою з російськими збройними формуваннями. Вважався зниклим безвісти, перебував у списку полонених. За експертизою ДНК упізнаний в Дніпропетровську серед загиблих. 3-го квітня 2015 року похований в Гардишівці.[1][4] |
| 1488 |  | Кононович Іван Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 23 жовтня 1987, Чернігів. Солдат резерву, стрілець 1-го відділення 1-го взводу 3-ї роти батальйону оперативного призначення конвойної бригади Національної гвардії України (Київ). Мобілізований 25 квітня. 19 серпня вдруге відправився в зону АТО. З рідних залишився тільки батько-інвалід. | 1 жовтня 2014 | Близько 17-ї години, здійснюючи обхід прилеглої до блокпосту території в районі Дебальцеве (Донецька область), бійці НГУ натрапили на заміновану ділянку. Від вибуху Іван загинув на місці, ще один гвардієць з пораненнями доставлений до лікарні.[5] |
| 1489 |  | Пиріг Микола Петрович | 9 серпня 1980, Чернігів. Молодший сержант, військовослужбовець 13-го батальйону територіальної оборони Чернігівської області «Чернігів-1». Останні 12 років проживав у Москві. В лютому 2014 року у Миколи померла дружина, і він приїхав до Черкас. 30 квітня був призваний за мобілізацією, не вагаючись пішов захищати Батьківщину. Залишилась мати, син та прийомна донька. | 1 жовтня 2014 | Микола був поранений у боях на Луганщині, де його підрозділ постійно обстрілювався з РСЗВ «Град» російськими збройними формуваннями. Проходив лікування в Харківському шпиталі, далі був переведений до шпиталю Чернігова. Але, приїхавши додому, помер від серцевої недостатності.[6] |
| 1490 |  | Ковальчук Сергій Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 15 квітня 1995, 19 років, Новогурівка Криничанський район Дніпропетровська область. Солдат, військовослужбовець 25-ї Дніпропетровської окремої повітряно-десантної бригади. Навчався у Щорському СПТУ № 71, де здобув професії водія-механіка та механізатора. 10 вересня 2013 року розпочав військову службу за контрактом. З перших днів АТО був на фронті, під Слов'янськом, потім під Дебальцевим. Залишилися батьки та молодша сестра. | 1 жовтня 2014 | 27 липня отримав тяжке осколкове поранення у голову в бою під Дебальцеве. Після кількох операцій перебував у комі. 1 жовтня помер у Київському військовому клінічному центрі.[7] Прим. В списку МОУ — Ковальчук Сергій Юрійович, 01.10.1994, дата і обставини смерті збігаються.[8] |
| 1491 |  | Вислоцький Тарас Григорович | 25 липня 1970, Самбір Львівська область. Старший прапорщик, військовослужбовець інженерно-саперного батальйону 703-го інженерного полку (Самбір). У зону АТО вирушив 11 вересня. | 1 жовтня 2014 орієнтовна дата | Загинув у Донецькій області, за 40 км від Донецька. Перші повідомлення про загибель з'явилися 2 жовтня. Поховання відбудеться 4 жовтня на кладовищі Самбора.[9] |
| 1492 |  | Бевз Роман Миколайович.svg.png.webp){kind=small} | 28 липня 1981, Аврамівка (Монастирищенський район) Черкаська область. Старший лейтенант, військовослужбовець 14-го батальйону територіальної оборони Черкаської області ЗСУ «Черкаси». Залишилось троє дітей. | 2 жовтня 2014 | Загинув поблизу с. Старогнатівка Волноваського району під час обстрілу. Похований в с. Аврамівка[10]. |
| 1493 | | Швець Олег Миколайович | 5 травня 1979, Потсдам Німецька Демократична Республіка. З дитинства проживав у м. Сміла Черкаська область. Старший лейтенант, корегувач стрілецького взводу стрілецької роти 14-го батальйону територіальної оборони Черкаської області ЗСУ «Черкаси». Виріс в родині військовослужбовців. Мав дві вищі освіти, в тому числі військову, — закінчив Одеський інститут сухопутних військ. Призваний за мобілізацією 09.05.2014 Смілянсько-Кам'янським РВК. 04.09.2014 прибув у зону АТО. Залишились батьки. | 2 жовтня 2014 | Знайдений з вогнепальним пораненням голови близько 21:00 у центральній частині м. Волноваха. В магазині ПМ був відсутній один патрон, у стволі відчувався характерний запах порохових газів. Похований в с. Балаклея (Смілянський район), де живуть батьки. На підставі акта службового розслідування від 07.10.2014 видано довідку про обставини смерті з висновком про самогубство. Батьки через суд домоглися визнання протиправним висновку, викладеного в акті службового розслідування, що смерть не пов'язана із виконанням обов'язків військової служби, та зобов'язання військової частини провести повторне розслідування і видати довідку про обставини смерті[10][11]. |
| 1494 |  | Камзінов Шайдулла Хайруллович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 2 серпня 1975, Павлодар Казахстан. Проживав у с. Зозулинці (Козятинський район) Вінницька область. Молодший сержант, командир бойової машини 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське), в/ч польова пошта В2830. Батько казах, мати українка. Коли Шайдуллі було 4 роки, сім'я переїхала в Україну. Служив в армії у Чернівцях, повернувся у своє село, одружився, працював у сільському господарстві. Мобілізований 13 серпня, на війну збирали всім селом, з 10 вересня обороняв Донецький аеропорт. Залишились мати, вітчим, брат, дружина та двоє дітей, 17-річний син і 10-річна донька. | 2 жовтня 2014 | Загинув під мінометним обстрілом в районі Донецького аеропорту поблизу селища Піски (Ясинуватський район), рятуючи поранених з-під вогню. Шайдулла отримав осколкові поранення шиї та грудної клітки, які були несумісні із життям. Поховали воїна 6 жовтня у Зозулинцях.[12] |
| 1495 |  | Ткачов Олександр Васильович | 29 червня 1977. Старший лейтенант Служби безпеки України (Луганськ). Присвятив військовій службі українському народові 17 років, більшість з яких перебував на оперативній роботі. Без батька залишилися син і донька. | 2 жовтня 2014 | Загинув від рук проросійських бойовиків під час збору оперативної інформації на тимчасово окупованій території Луганщини в с. [[Степове (Слов'яносербський район)|Степовому][13] під час збирання оперативної інформації на тимчасово окупованій території Луганщини.[14] |
| 1496 |  | Шешеня Вадим Валерійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 10 березня 1984, Маринське Горностаївський район Херсонська область. Старший солдат 3-го окремого полку спецпризначення ГУР МО (Кропивницький). Працював у Горностаївці пожежним. На весні пішов служити добровольцем. Молодший брат Вадима також перебуває в зоні АТО, захищає Маріуполь. Залишились дружина, 4-річна донька та новонароджений син. | 3 жовтня 2014 | Загинув у бою о 14:00 під час штурму аеропорту Донецька російськими збройними формуваннями. Пораненого Вадима витягнув з-під обстрілу його товариш, втім врятувати життя воїна не вдалося.[15] За даними журналіста Юрія Бутусова, 3 жовтня в аеропорту загинули 1 боєць 3-го полку СпП і 2 бійці ДУК «Правий сектор», 2 людини зникли безвісти — їх позицію рознесли танки прямим наведенням.[16] |
| 1497 |  | Горбенко Святослав Сергійович (Позивний «Скельд»)  Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 26 грудня 1994, Полтава. Боєць 5-го батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Вболівальник харківського ФК «Металіст». Студент Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. | 3 жовтня 2014 | Отримав смертельні поранення під час оборони аеропорту Донецька в бою з російськими збройними формуваннями[17][18]. Рятуючи травмованого побратима, отримав смертельне поранення сонної артерії уламком танкової міни в приміщені старого терміналу[19] |
| 1498 | | Андрєєв Сергій Володимирович (Позивний «Каспер») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 5 листопада 1983, Дніпропетровськ. Боєць 5-го батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Залишились троє дітей. | 3 жовтня 2014 | Загинув під час оборони аеропорту Донецька в бою з російськими збройними формуваннями біля старого терміналу. Сергій витягнув з-під обстрілу пораненого товариша, врятувавши йому життя, а за дві години сам помер від осколкового поранення[17][20] |
| 1499 | | Литвинов Іван Олександрович | 7 березня 1975, Краматорськ Донецька область. Проживав у смт Пісочин Харківська область. Капітан, командир взводу охорони 3-го окремого полку спецпризначення ГУР МО (Кропивницький). 1995 року пішов служити в армію, після строкової служби залишився в ЗСУ командиром розвідувального взводу, служив на Луганщині на посаді старшого офіцера групи друкованої пропаганди військової частини А0628. Мобілізований 4 вересня 2014 року. Залишилися дружина, 12-річний син та 15-річна донька. | 4 жовтня 2014 | Загинув під час штурму аеропорту Донецька російськими бойовиками. Тіло Івана знайшли пізніше, упізнаний за експертизою ДНК. 11 вересня 2015 року із захисником попрощались у Кропивницькому, похований у Пісочині.[21] |
| 1500 |  | Півень Євген Олексійович | 2 грудня 1972, Веймар Німеччина. Виріс у м. Золотоноша Черкаська область. Проживав у м.Миколаїв. Підполковник (посмертно), старший офіцер відділення по роботі з особовим складом 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Народився в родині військового. 1994 року закінчив Харківське вище військове командне танкове училище, після чого потрапив на службу до 40-ї десантно-штурмової бригади в Миколаєві. 1999 року закінчив військову академію в Києві. У 2010—2011 роках брав участь у миротворчій операції в Косово. Залишилися батьки, дружина та дві доньки, 1998 і 1999 р.н. | 4 жовтня 2014 | Загинув у ніч з п'ятниці на суботу під час відбиття атаки російський бойовиків на аеропорт Донецька. Прикриваючи своїх бойових товаришів, Євген загинув від вибуху гранати в бою з ДРГ противника. Поховаий на миколаївському кладовищі с. Велика Корениха.[22] |
| 1501 |  | Кунденко Володимир Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 26 липня 1980, Красний Колядин Талалаївський район Чернігівська область. Сержант, командир танку 1-ї окремої гвардійської танкової бригади, в/ч А1815 (Гончарівське). У 2002 році закінчив Бобровицький сільськогосподарський технікум. Працював головним зоотехніком в агрофірмі «Обрій LTD» у селі Харкове (Талалаївський район). Призваний за мобілізацією 22 березня. Залишилась дружина та двоє маленьких синів. | 4 жовтня 2014 | Загинув у районі аеропорту Донецька. Російськими бойовиками було підбито танк Володимира, який їхав у колоні. Більше тижня до танку не могли підійти, щоб вивезти останки. Поховали Володимира 31 жовтня в с. Харкове.[23][24] |
| 1502 | | Костюченко Юрій Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 17 серпня 1977, Займище (Сновський район) Чернігівська область. Молодший сержант, танкіст 1-ї окремої гвардійської танкової бригади, в/ч А1815 (Гончарівське). У 1994 році закінчив Щорське ПТУ № 7 за спеціальністю столяр-тесля. Працював у ПСП «Промінь», ВАТ «Обрій» Щорського району. Призваний за мобілізацією 20 червня, з вересня перебував у зоні АТО. Залишилась мати, дві сестри, дружина. | 4 жовтня 2014 | Загинув у районі аеропорту Донецька. Російськими бойовиками було підбито танк, який їхав у колоні, екіпаж танку загинув. Поховали Юрія 31 жовтня у Займищі.[23][25] |
| 1503 | | Кривонос Станіслав Григорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 27 червня 1979, Івангород (Ічнянський район) Чернігівська область. Молодший сержант, механік-водій 6 роти 2 танкового батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади, в/ч А1815 (Гончарівське). Працював трактористом у ТОВ «Берегиня». Призваний за мобілізацією 21 березня, з вересня перебував у зоні АТО. Залишилась 11-річна донька. | 4 жовтня 2014 | Загинув у районі аеропорту Донецька. Російськими бойовиками було підбито танк, який їхав у колоні, екіпаж танку загинув. 19 листопада рідні Станіслава отримали підтвердження за результатами експертизи ДНК.[23][26] |
| 1504 |  | Рава Андрій Іванович | 29 лютого 1992, Футори Зборівський район Тернопільська область. Молодший сержант, водій 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Пішов служити добровольцем ще 25 березня. Влітку був дома у короткій відпустці, лікував у Тернополі пошкоджене осколком око, після чого знову поїхав захищати Батьківщину. | 4 жовтня 2014 | Загинув поблизу с. Миколаївка (Волноваський район) Донецької області.[27] |
| 1505 | | Підлубний Олександр Володимирович (Позивний «Хруст») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 5 жовтня 1987, Київ (Деснянський район). Командир розвідгрупи 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Грав у футбол, захоплювався туризмом. 2011 року закінчив Національний університет біоресурсів і природокористування України за спеціальністю «Механізація сільського господарства». За розподілом залишився працювати в університеті. Активний учасник Революції Гідності, був у Самообороні Майдану. У лавах ДУК з травня 2014. Залишились мати, син і донька. 17.11.2017 нагороджений орденом як учасник Революції Гідності. | 5 жовтня 2014 | Двоє бійців загинули в бою під час атаки під селом Спартак (Ясинуватський район) поряд з Донецьким аеропортом. Прямим попаданням з танку бійців викинуло з броні БТРа. Під обстрілами не вдалося їх знайти. Побратими до останнього намагались вірити, що хлопці могли бути в полоні. На початку листопада бійці зачистили висоту під Спартаком і витягли з того поля два обгорілих, понівечених тіла. Сашко загинув у свій день народження. Провідник Дмитро Ярош не хотів його відпускати на бойовий вихід, але він впросився. Святковий торт так і залишився на базі ПС, весь цей час його ніхто не чіпав. Ідентифікація проводилася за експертизою ДНК. 7 квітня 2015 року з воїном попрощались в Українському домі. Похований на Лісовому кладовищі у Києві.[28][29] |
| 1506 | | Кірєєв Антон Аркадійович (Позивний «Сифон») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 листопада 1973, Київ (Голосіївський район). Боєць розвідгрупи 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Працював відео-оператором, захоплювався дизайном. За часів Революції Гідності стрімив, відзняте виставляв у мережі. На Сході воював з кінця травня, входив до найпершої «десятки» бійців «Правого сектора» з назвою «Чортополох». Працював також як військовий фотокореспондент, його світлини з фронту виставлялися на виставці в Києві. Залишилися батько, брат і дружина. Матір Антона померла у грудні. | 5 жовтня 2014 | Двоє бійців загинули в бою під час атаки під селом Спартак (Ясинуватський район) поряд з Донецьким аеропортом. Прямим попаданням з танку бійців викинуло з броні БТРа. Під обстрілами не вдалося їх знайти. Побратими до останнього намагались вірити, що хлопці могли бути в полоні. На початку листопада бійці зачистили висоту під Спартаком і витягли з того поля два обгорілих, понівечених тіла.[28] Прощання з героєм відбулося 20 грудня у Михайлівському соборі у Києві.[30] |
| 1507 |  | Сідлецький Сергій Юрійович (Позивний «Іспанець»/«Грізлі») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 5 листопада 1983, Бердичів Житомирська область. Молодший сержант 4-ї роти 95-ї окремої Житомирської аеромобільної бригади. Призваний за мобілізацією 20 березня. Один з героїв фільму про війну «На передовій». Залишилась дружина та маленький син. | 5 жовтня 2014 | Загинув під час оборони аеропорту Донецька. Поховають Сергія на Дмитрівському кладовищі.[31] |
| 1508 |  | Луньов Олександр Володимирович | 6 січня 1979, Кам'янець-Подільський Хмельницька область. Майор, начальник відділення розмінування-мінування 143-го Центру розмінування Головного управління оперативного забезпечення ГШ ЗСУ, військова частина А2641 (Кам'янець-Подільський). Військовий у третьому поколінні. Закінчив Кам'янець-Подільський Військово-інженерний інститут, служив на Рівненщині у 107-му центрі дорожнього забезпечення. Із вибухонебезпечними предметами почав працювати з 2008 р. У 2011 році продовжив службу у Центрі розмінування. Мав статус учасника бойових дій. За знешкодження понад тисячу вибухонебезпечних предметів на полігоні Херсонської області був нагороджений нагрудним знаком «За розмінування». З квітня 2014 року виконував завдання з інженерного забезпечення в районі Чернігівської та Сумської областей. У червні розміновував Луганський аеропорт. Залишилась дружина та 12-річний син. | 5 жовтня 2014 | Загинув вранці в місті Краматорськ (Донецька область). Похований на Алеї Слави цвинтаря м. Кам'янець-Подільський.[32] |
| 1509 | | Хруль Олександр Григорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 30 серпня 1992, Ганнівка (Петрівський район) Кіровоградська область. Старший солдат 3-го окремого полку спецпризначення ГУР МО (Кропивницький). | 6 жовтня 2014 орієнтовна дата | Загинув під час оборони аеропорту Донецька в бою з російськими збройними формуваннями. Поховали Олександра 22 жовтня в рідній Ганнівці.[33] |
| 1510 |  | Шеремет Руслан Сергійович (Позивний «Світлячок») | 7 липня 1991, Піщане (Золотоніський район) Черкаська область. Молодший сержант міліції, розвідник батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Київщина» ГУМВС України в Київській області. Виховувався тіткою. Займався танцями, грав у футбол, хотів працювати в міліції. В зоні АТО перебував з травня, мав поранення. | 6 жовтня 2014 | Загинув приблизно о 01:45 біля кафе «Бістро» у місті Сватове (Луганська область) через вибух гранати. В результаті вибуху Руслан загинув на місці, закривши собою товариша, який був поранений.[34] |
| 1511 | | Пожарський Дмитро Павлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 червня 1983, Умань Черкаська область. Старший солдат, гранатометник відділення охорони 14-го батальйону територіальної оборони Черкаської області ЗСУ «Черкаси». Призваний за мобілізацією 19 березня. Залишилась дружина та двоє малолітніх дітей. | 6 жовтня 2014 | Загинув у бою з диверсійно-розвідувальним підрозділом російських бойовиків у районі с. Старогнатівка (Тельманівський район Донецька область). Поховають Дмитра на кладовищі «Софіївська Слобідка».[35] |
| 1512 |  | Бойко Віктор Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 3 січня 1970, Барахти Васильківський район Київська область. Старшина, командир САУ 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Призваний за мобілізацією. Раніше служив у морській піхоті. Залишилась дружина та 14-річна донька. | 6 жовтня 2014 | Загинув під час обстрілу російськими збройними формуваннями в Перевальському районі Луганської області поблизу Дебальцеве, снаряд з РСЗВ «Град» потрапив у бліндаж.[36][37] |
| 1513 | | Пунда Віктор Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 16 січня 1965, Іванівка (Підволочиський район) Тернопільська область. Сержант, інструктор механіків-водіїв 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Призваний за мобілізацією. У молоді роки в ЗС колишнього СРСР служив у Чехословаччині у бронетанкових військах. Був активним учасником Революції Гідності. Добровольцем пішов на передову. Залишилась мати та сестра. | 6 жовтня 2014 | Загинув разом з Бойком під час обстрілу російськими збройними формуваннями в Перевальському районі Луганської області поблизу Дебальцеве.[36][38] |
| 1514 | | Четвертаков Віктор Григорович | 24 квітня 1958, 56 років, Приазовське Запорізька область. Військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Керівник фермерського господарства «Ніна». У військкоматі відмовлялися мобілізувати багатодітного батька, але він наполіг, написавши відповідну заяву. Пройшов підготовку у навчальному артилерійському центрі «Дівички» в Київській області, і у вересні був направлений до 72-ї бригади в зону АТО. Залишилися дружина та четверо дітей. | 6 жовтня 2014 | Помер у Дніпропетровському шпиталі від поранень, отриманих у Волноваському районі Донецької області. Поховали Віктора на центральному кладовищі смт Приазовське.[39] |
| 1515 | | Василенко Ігор Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 20 липня 1984, Мостище (Макарівський район) Київська область. Солдат, військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Пішов у зону бойових дій добровольцем 6 вересня. | 6 жовтня 2014 | Загинув, прикриваючи своїх бойових побратимів на блок-посту біля смт Новотроїцьке (Волноваський район) Донецької області під час збройного наступу з боку противника.[40] |
| 1516 |  | Ткач Віталій Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 1 березня 1976, Вікторівка (Ширяївський район) Одеська область. Мешкав у с. Смолянка (Кодимський район). Солдат, стрілець-помічник гранатометника механізованого відділення мехбатальйону 28 ОМБр. Закінчив Кодимське СПТУ-45. Працював тракторістом та помічником комбайнера у КСП «Світанок», потім — на різних роботах. Мобілізований 07.09.2014. Залишилась дружина та двоє дітей. | 6 жовтня 2014 | Загинув о 22:30 від кульового поранення під час чергування на блокпосту біля м. Мар'їнка[41]. |
| 1517 |  | Цимбал Сергій Володимирович (Позивний «Легіонер»)  | 26 травня 1986, Ставище Київська область. Солдат, розвідник 25-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Київська Русь». Закінчив Ірпінську податкову та Харківську юридичну академії. Працював слідчим у прокуратурі на Луганщині протягом року. Пізніше працював у Дніпровській екологічній прокуратурі в Черкасах. Звільнився звідти під час Революції Гідності. З початком російської агресії проти України пішов добровольцем на фронт. Залишилась дружина та маленький син. Герой України (посмертно).[42] | 7 жовтня 2014 | Розвідгрупа з чотирьох бійців потрапила у засідку під Дебальцеве поблизу села Санжарівка (Донецька область). Сергій загинув у бою, прикривши своїх товаришів і врятувавши їх ціною свого життя.[43] |
| 1518 | | Кулібаба-Бухов Віктор Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 4 лютого 1979, Сутиски Вінницька область. Солдат, стрілець-гранатометник гранатометного взводу батальйону оперативного призначення Національної гвардії України, військова частина 3008 (Вінниця). Мобілізований 29 серпня. Був охоронцем, робив євроремонти, працював у страховій компанії. Залишилась дружина та 11-річний син. | 7 жовтня 2014 | Близько 15-ї години був смертельно поранений поблизу Дебальцеве, накривши своїм тілом побратима під час мінометного обстрілу російськими збройними формуваннями.[44][45] |
| 1519 | | Сілко Артур Олегович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 травня 1988, Вільшани (смт) Харківська область. Проживав у Житомирі. Солдат, оператор-навідник великокаліберного кулемета КПВТ 2-го батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). За життя був поваром, працював ювеліром, експедитором, мангальщиком, торговим представником. Дуже любив грати на гітарі. Під час мобілізації у березні добровольцем прийшов до аеромобільних військ. Залишились батьки, дружина та маленька донька. | 7 жовтня 2014 | Під час виконання бойового завдання в районі аеропорту Донецька зведений підрозділ було обстріляно російськими збройними формуваннями. Під час обстрілу Артур вискочив з БТРа і був смертельно поранений осколками снаряду РСЗВ «Град». Поховали Артура на Смолянському військовому цвинтарі Житомира.[46] |
| 1520 | | Ознамець Володимир Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 25 квітня 1974, Ногачівка Славутський район Хмельницька область. Прапорщик, санінструктор медичної роти 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Після строкової служби служив за контрактом у медичній службі у Славуті, згодом звільнився в запас. Призваний за мобілізацією в серпні. | 7 жовтня 2014 | Ніс службу на першій лінії оборони у м. Дебальцеве (Донецька область). Військові перевозили поранених машиною «Урал», з червоним хрестом і розпізнавальними знаками медичної служби, в госпіталь міста Артемівськ, а коли поверталися, потрапили під обстріл. Володимир помер від отриманих поранень у голову та груди.[47] |
| 1521 |  | Курята Іван Євгенович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 17 лютого 1973, Семенівка (Криничанський район) Дніпропетровська область. Сержант міліції, кулеметник Добровольчого полку патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». Проходив строкову службу в прикордонних військах у Вірменії. Потім працював у колгоспі механізатором, у будівельній бригаді, згодом — робітником на заводі «Дніпротяжмаш» (ДЗМО) у Дніпропетровську. В травні 2014 року пішов у батальйон боронити Батьківщину. Залишилась дружина та двоє дітей, 14-річний син і 6-річна донька. | 8 жовтня 2014 | Загинув о 17:20 під час мінометного обстрілу поблизу селища Піски (Ясинуватський район) Донецької області. Похований у рідній Семенівці.[48] |
| 1522 | .png.webp) | Третяков Анатолій Георгійович | 3 квітня 1967, Компаніївка Кіровоградська область. Спеціаліст 1 категорії прокуратури Компаніївського району. Був направлений до зони АТО у відрядження, виконував роботи зі спорудження об'єктів цивільного захисту на звільнених від терористів територіях. | 8 жовтня 2014 | Вантажівка, якою керував Анатолій, підірвалася на міні біля села Карлівка (Мар'їнський район) Донецької області.[49] |
| 1523 |  | Чмелівський Віталій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 3 жовтня 1982, Узин Білоцерківський район Київська область. Солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). | 9 жовтня 2014 | Помер під час операції у шпиталі від поранень, отриманих 6 жовтня на позиції поблизу Дебальцеве у Луганської області, під час обстрілу з РСЗВ «Град». Похований 11 жовтня у місті Узин.[36][50] |
| 1524 |  | Грачов Олексій Сергійович | 7 жовтня 1984, Київ (район Дніпровський). Солдат 12-го батальйону територіальної оборони ЗСУ «Київ», в/ч 2277 (м.Київ). | 9 жовтня 2014 | Проходив службу у зоні АТО. Помер від гострої ішемічної хвороби серця.[51] |
| 1525 |  | Палешко Сергій В'ячеславович | 28 квітня 1986, Суми. Молодший сержант, військовослужбовець 27-го реактивного артилерійського полку. Працював у 24-му цеху Сумського машинобудівного НВО ім. Фрунзе. Мобілізований у березні. Залишилась дружина та 2-річний син. | 10 жовтня 2014 | Загинув поблизу селища Підгородне (Донецька область). Співслужбовці розповідають, що під час вечірнього шикування між сержантом і офіцером виник конфлікт, у штовханині вистрелив пістолет, що був у руках офіцера, сержант дістав поранення, від якого помер у кареті швидкої допомоги. Похований на Центральному кладовищі міста Суми на Алеї почесних поховань.[52] |
| 1526 |  | Шепентал Віктор Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 25 січня 1965, Свалява Закарпатська область. Майор, заступник коменданта оперативно-бойової комендатури з логістики Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби. Залишилась дружина та донька. | 10 жовтня 2014 | О 16:45 у районі смт Новотроїцьке (Волноваський район), що неподалік Докучаєвська (Донецька область), під час руху колони Держприкордонслужби терористами було здійснено її обстріл зі стрілецької зброї. Прикордонники відкрили вогонь у відповідь. У результаті збройного протистояння 1 військовослужбовець загинув, ще 5 отримали поранення.[53][54][55] |
| 1527 | | Говорущенко Сергій Фавстович | 17 лютого 1969, Чернігів. Старший лейтенант, начальник інженерної служби 13-го батальйону територіальної оборони Чернігівської області «Чернігів-1». Працював начальником газорятувальної служби «Хімволокно», а після розпаду підприємства — ковалем у майстерні «Кузьма». Був мобілізований до війська 24 квітня, і на наступний день поїхав у зону АТО. Залишилася дружина, 13-річна донька та 19-річний син, який захищає державу у складі спецбатальйону «Чернігів». | 11 жовтня 2014 | Загинув під час несення служби у Луганській області від осколкових поранень від вибуху гранати.[56] |
| 1528 | | Кіс Роберт Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 20 травня 1990, Мукачеве, Закарпатська область. Солдат, патрульний прикордонного відділення прикордонної застави оперативно-бойової комендатури «Закарпаття» Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби. Залишилася дружина та 2-місячна дитина. | 12 жовтня 2014 | 10 жовтня о 16:45 у районі смт Новотроїцьке (Волноваський район), що неподалік Докучаєвська (Донецька область), під час руху колони Держприкордонслужби терористами було здійснено її обстріл зі стрілецької зброї. Роберт отримав важке поранення у живіт, помер у реанімаційному відділенні лікарні міста Волноваха.[53][54][57] |
| 1529 |  | Катрич Олександр Васильович | 31 травня 1983, Овідіополь Одеська область. Солдат, військовослужбовець 40-ї бригади тактичної авіації. Залишилися вагітна дружина і шестирічний син від першого шлюбу. | 12 жовтня 2014 | Був важко поранений у бою під Дебальцевим. Помер через тиждень о 17:30 в реанімаційному відділенні київського військового шпиталю від численних важких поранень не приходячи до тями.[58] |
| 1530 | | Мельниченко Віктор Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 травня 1972, Веселий Кут (Тальнівський район) Черкаська область. Сержант 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). До лав ЗСУ записався добровольцем 6 серпня. Залишились мати, дружина та двоє дорослих синів. | 12 жовтня 2014 | Загинув поблизу Дебальцеве від численних ушкоджень внутрішніх органів після поранення, отриманого внаслідок мінометного обстрілу.[59] |
| 1531 |  | Дзингель Денис Андрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 29 червня 1992, Русанівці Летичівський район Хмельницька область. Молодший сержант 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Залишились батьки та сестра. | 12 жовтня 2014 | Помер у шпиталі від важких осколкових поранень у голову та опіків, отриманих під час виходу з «котла» під Іловайськом наприкінці серпня. Денис був у комі, лікарі Дніпропетровська та Львова більше місяця боролись за його життя. Поховали Дениса 15 жовтня у Русанівцях.[60] |
| 1532 | | Побережник Сергій Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 21 серпня 1982, Хотин Чернівецька область. Солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Закінчив юридичний факультет Чернівецького національного університету. Працював начальником відділу персоналу Чернівецької митниці. Залишилася дружина та двоє дітей. | 13 жовтня 2014 | Загинув поблизу села Трьохізбенка (Луганська область). Військові наштовхнулися на встановлені диверсійно-розвідувальними групами ростяжки з гранатами, від вибуху два бійця загинули.[61][62] |
| 1533 | | Чухрай Валерій Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 13 липня 1973, Черняхів (Кагарлицький район) Київська область. Солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). У 1990 році вступив до Ніжинського технікуму сільського господарства. З 1994 року працював водієм у м. Київ. До військкомату прийшов добровольцем. Залишилися батьки та син 1995 р.н. | 13 жовтня 2014 | Загинув поблизу села Трьохізбенка (Луганська область). Військові наштовхнулися на встановлені диверсійно-розвідувальними групами ростяжки з гранатами, від вибуху два бійця загинули.[61][63] |
| 1534 |  | Григораш Гліб Миколайович | 23 вересня 1966, Миколаїв. Старший лейтенант, заступник командира роти із організаційно-технічної підготовки 1 роти охорони 19-го батальйону територіальної оборони Миколаївської області ЗСУ. Раніше служив старшим техніком радіотехнічного обладнання в бригаді морської авіації в Кульбакине. Після переводу частини в Саки і скорочення штату пішов на пенсію. До 19-го БТО записався добровольцем. Залишилась дружина та дві доньки. | 13 жовтня 2014 | Загинув о 18:30 при поверненні з розвідки в районі с. Біла Кам'янка (Тельманівський район Донецька область) внаслідок підриву на фугасі.[64][65] |
| 1535 | | Береговенко Григорій Григорович | 18 вересня 1964, 50 років, Костувате Братський район Миколаївська область. Старший лейтенант, коригувальний 1 роти охорони 19-го батальйону територіальної оборони Миколаївської області ЗСУ. | 13 жовтня 2014 | Загинув о 18:30 при поверненні з розвідки в районі с. Біла Кам'янка (Тельманівський район Донецька область) внаслідок підриву на фугасі.[64][66] |
| 1536 | | Котєшевський Дмитро Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 27 жовтня 1977, Тернувате (Миколаївський район) Миколаївська область. Проживав у с. Новопетрівське (Новоодеський район). Солдат, навідник оператора 1 роти охорони 19-го батальйону територіальної оборони Миколаївської області ЗСУ, в/ч В2326. | 13 жовтня 2014 | Загинув о 18:30 при поверненні з розвідки в районі с. Біла Кам'янка (Тельманівський район Донецька область) внаслідок підриву на фугасі. Похований у с. Новопетрівське.[64][67] |
| 1537 | | Бабич Володимир Леонідович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 23 жовтня 1970, Антонівка (Братський район) Миколаївська область. Солдат, механік-радіотелеграфіст 1 роти охорони 19-го батальйону територіальної оборони Миколаївської області ЗСУ. | 13 жовтня 2014 | Загинув о 18:30 при поверненні з розвідки в районі с. Біла Кам'янка (Тельманівський район Донецька область) внаслідок підриву на фугасі. Похований у с. Тимофіївка Братського району.[64][68] |
| 1538 | | Москалюк Олександр Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 25 лютого 1963, Вернигородок Козятинський район Вінницька область. Старший лейтенант, військовослужбовець 3-го резервного батальйону Вінницького полку Національної гвардії України, в/ч 3008. Працював адвокатом. Мобілізований 7 серпня, односельці допомогли коштами і придбали обмундирування й засоби індивідуального захисту. | 14 жовтня 2014 | Загинув під мінометним обстрілом під час прориву колони підкріплення до оточеного російськими бойовиками блок-посту № 32 біля села Сміле (Слов'яносербський район) Луганська область. Дружині Олександра дзвонили російські найманці з кавказьким акцентом та пропонували викупити тіло чоловіка за 20 тис. доларів. 27 жовтня тіло було вивезене з місця бою разом із загиблими айдарівцями.[69][70] |
| 1539 | | Лабун Євген Васильович (Позивний «Лєв») | 27 травня 1989, Гайсинський район Вінницька область. Кулеметник 3-го резервного батальйону Вінницького полку Національної гвардії України, в/ч 3008. В зону АТО поїхав добровольцем на початку жовтня 2014 року, ніс службу на 29-ту блокпосту на трасі «Бахмутка». Залишилися батьки, брат та наречена. | 14 жовтня 2014 | Загинув під мінометним обстрілом під час прориву колони підкріплення до оточеного російськими бойовиками блок-посту № 32 біля села Сміле (Слов'яносербський район) Луганська область. З бою Євген не повернувся, вважався зниклим безвісти. Упізнаний за експертизою ДНК в квітні 2016 року.[71] |
| 1540 |  | Крупніцький Богдан Васильович | 7 жовтня 1991, Маркопіль Львівська область. Військовослужбовець 16-ї окремої бригади армійської авіації, в/ч А2595 (колишній 3-й полк армійської авіації) (Броди). Був старшим з чотирьох дітей у сім'ї. Закінчив Львівський професійний ліцей побутового обслуговування. Навчався на факультеті архітектури Національного університету «Львівська політехніка». | 14 жовтня 2014 | Загинув під час виконання службових обов'язків у ході забезпечення проведення АТО.[72] |
| 1541 | | Рибак Михайло Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 10 липня 1994, Городище (Черняхівський район) Житомирська область. Солдат 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Закінчив професійне технічне училище за фахом водій-автослюсар. У 2013 році демобілізувався зі строкової служби в ЗС України, але за декілька місяців, у квітні 2014 року, знову повернувся до війська, за мобілізацією. | 14 жовтня 2014 | Помер у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону (колишній 411-й шпиталь, Одеса) від важких поранень, отриманих у бою ще 22.05.2014 поблизу міста Волноваха (Донецька область).[73] |
| 1542 |  | Шаповалов Олександр Григорович | 6 травня 1977, Лозова Харківська область. Солдат, військовослужбовець ремонтної роти 92-ї окремої механізованої бригади (Харківська область). Пішов на війну у третій хвилі мобілізації. Залишилась дружина та дві доньки, 6 і 14 років. | 14 жовтня 2014 | Загинув біля міста Щастя під Луганськом. За попередньою інформацію, у Олександра стався серцевий напад.[74] |
| 1543 |  | Кіт Дмитро Дмитрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 квітня 1974, Кобеляки Полтавська область. Старший сержант, стрілець 3-го батальйону територіальної оборони Львівської області «Воля», в/ч В0111. Закінчив Кобеляцьке профтехучилище № 43, де отримав спеціальність водія. В 1992—1994 роках проходив строкову військову службу. 21 серпня 2014 був призваний за мобілізацією до навчального центру «Десна» Чернігівської області. У складі військової частини В0111 потрапив до зони АТО в Луганську область. | 15 жовтня 2014 | Загинув під час обстрілу блокпоста ЗСУ біля с. Муратове (Новоайдарський район) Луганської області.[75][76] |
| 1544 |  | Піскіжов Олександр Валерійович (Позивний «Італієць») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 29 жовтня 1976, Божедарівка Дніпропетровська область. Старший сержант, командир групи «Золота сотня» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Залишилась дружина, маленька донька та син. | 15 жовтня 2014 | Група батальйону «Айдар» виїхала на підсилення блокпосту № 32 біля села Сміле (Слов'яносербський район) Луганська область та потрапила у засідку на Лисичанській трасі. Прес-секретар батальйону Сергій Зілов в ефірі каналу «24» повідомив, що загинули 8 бійців, 2 були захоплені у полон, ще 3 поранені.[77] 27 жовтня вивезли з місця бою частину тіл загиблих, троє айдарівців ідентифіковані.[78][79] |
| 1545 | | Царенко Владислав Миколайович (Позивний «Цар») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 43 роки, Київ (район Святошино). Солдат 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Був інструктором із рукопашного бою, займався підприємництвом. Залишились мати та 20-річна донька. | 15 жовтня 2014 | Група батальйону «Айдар» виїхала на підсилення блокпосту № 32 біля села Сміле (Слов'яносербський район) Луганська область та потрапила у засідку на Лисичанській трасі. Поховання відбудеться 31 жовтня на Берковецькому міському кладовищі.[77] 27 жовтня вивезли з місця бою частину тіл загиблих, троє айдарівців ідентифіковані. Поховали Владислава 31 жовтня на Берковецькому кладовищі.[78][80] |
| 1546 | | Полєно Юрій Вікторович (Позивний «Ока») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 25 лютого 1984, Шульгинка Старобільський район Луганська область. Солдат 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Виріс у родині військового. Після строкової служби в ЗСУ повернувся до рідного села. З початком бойових дій на сході добровольцем пішов захищати рідну Луганщину. 2015 року студенти Старобільської філії ЛНУ зняли про свого земляка відео-сюжет «Дякуємо тобі, людино з серцем Прометея!». | 15 жовтня 2014 | Група батальйону «Айдар» виїхала на підсилення блокпосту № 32 біля села Сміле (Слов'яносербський район) Луганська область та потрапила у засідку на Лисичанській трасі.[77] 27 жовтня вивезли з місця бою частину тіл загиблих, троє айдарівців ідентифіковані.[78][81] |
| 1547 | | Флиста Юрій Зіновійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 14 квітня 1986, Курівці Тернопільська область. Солдат, військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Залишилися батьки. | 15 жовтня 2014 | Загинув у бойовому зіткненні з противником на блокпосту № 32 поблизу села Сміле (Слов'яносербський район) Луганська область на Лисичанській трасі. Після ідентифікації за експертизою ДНК 1 лютого 2015 року героя поховали у рідній землі в Курівцях.[8][82] |
| 1548 | | Бернацький Андрій Євгенович | 4 вересня 1975, Львів. Проживав у Дніпропетровську. Старший лейтенант, заступник командира інженерно-саперного взводу 3-ї батальйонно-тактичної групи 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Був активним учасником дніпропетровського Євромайдану. До військкомату прийшов добровольцем, з червня перебував на передовій. У Львові залишились батьки, у Дніпропетровську — дружина та 12-річна донька. | 16 жовтня 2014 | Бійці потрапили у засідку поблизу міста Костянтинівка (Донецька область). Андрій, прикриваючи товаришів, загинув від кулі снайпера, що влучила у серце між пластинами бронежилету.[83] |
| 1549 | | Костріченко Олег Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 18 червня 1985, Новомосковськ Дніпропетровська область. Сержант, командир розвідувального відділення розвідроти 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина польова пошта В2830. | 16 жовтня 2014 | За повідомленням РНБО, о 17:20 розвідгрупа ЗСУ виявила біля зруйнованого мосту неподалік селища Верхньоторецьке (Ясинуватський район Донецька область) групу терористів у кількості до 20 осіб. Під час бою від кулі снайпера загинув розвідник, коли допомагав витягати з-під обстрілу пораненого товариша.[84][85] |
| 1550 |  | Солонар Максим Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 січня 1994, Іванівка (Новоархангельський район) Кіровоградська область. Солдат, снайпер розвідроти 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). Випускник Черкаського політехнікуму 2013 року, відділення обслуговування транспортних засобів. Проходив строкову службу, потім служив за контрактом. У зоні АТО перебував близько 1,5 місяця. | 16 жовтня 2014 | Загинув під час виконання службових обов'язків у районі міста Попасна. За іншими даними біля Артемівська (Донецька область).[86][87] |
| 1551 |  | Ошека Максим Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 14 жовтня 1991, Миргород Полтавська область. Молодший сержант, командир відділення 101-ї окремої бригади охорони ГШ МО (Київ). У 2012 році закінчив Полтавську державну аграрну академію за спеціальністю «Облік і аудит». У 2013 році був призваний на строкову військову службу до військовій частині А0139 м. Києва. По закінченню залишився служити за контрактом, хотів стати міліціонером. | 16 жовтня 2014 | 15 жовтня під час виконання бойового завдання отримав важкі поранення. Помер в одній із лікарень Донецької області.[88] |
| 1552 | | Боняківський Валерій Євгенович (Позивний «Кабул») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 14 січня 1970, Полтава. Старшина міліції, боєць Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». Після школи вступив до льотного училища, літав на СУ-25. Брав участь у бойових діях у Грозному, в Югославії. Художник, малював картини на замовлення, його роботи виставлялися в Художньому музеї ім. М. Ярошенка, Галереї мистецтв, художніх салонах. Любив також лицарські мечі, колекціонував шаблі. З початком бойових дій пішов добровольцем на фронт у складі Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор», потім перевівся до батальйону «Дніпро-1». На відео з фронту Валерій передавав привіт своїм близьким. Залишились мати, три доньки та онук. Картини загиблого Валерія Боняківського виставили у художньому салоні. | 16 жовтня 2014 | Загинув у районі села Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Бійці батальйону разом із розвідниками 93-ї бригади робили зачистку від диверсійних груп противника та потрапили під мінометний обстріл. 20 жовтня у полтавському Успенському соборі відбулась прощальна служба за загиблим. Поховали Валерія на Боженківському кладовищі Полтави на Алеї Слави[89]. |
| 1553 | | Титарчук Володимир Іванович | 8 серпня 1968, Житомирська область. Проживав у с. Майське (Менський район) Чернігівська область. Капітан, командир 1-го взводу 5-ї роти 2-го танкового батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Військовий у третьому поколінні. Закінчив військове училище за спеціальністю «танкіст». Мав досвід бойових дій у Чечні, в миротворчих операціях в Африці. Призваний за мобілізацією 31 березня, на фронт пішов добровольцем. Володимир Іванович постійно піклувався про молодих бійців, за що його прозвали «Теща» та називали просто Іванич. У серпні під час 10-денної відпустки Володимир лікував поранення та побував вдома на Менщині, де дав інтерв'ю місцевим ЗМІ. Залишилась дружина та син. | 17 жовтня 2014 | Володимир щоденно підвозив на танку боєприпаси у Донецький аеропорт, вивозив поранених. Перед черговим виїздом в аеропорт 15 жовтня потрапив під мінометний обстріл під Донецьком. О 6-ї ранку 17 жовтня від отриманих поранень помер у лікарні імені Мечникова в Дніпропетровську.[90] |
| 1554 |  | Горобець Сергій Валерійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 3 грудня 1986, Вільногірськ Дніпропетровська область. З 1988 року проживав в Южноукраїнську Миколаївська область. Солдат, боєць 34-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області ЗСУ «Батьківщина». Навчався у Кіровоградському військовому ліцеї та Севастопольському військово-морському ліцеї. Активно займався спортом, був кандидатом у майстри спорту з боротьби дзюдо. Строкову службу проходив у ВМС ЗСУ. Потім служив у взводі спецпризначення «Скорпіон» військової частини 3044 з охорони об'єктів енергокомплексу. У червні зарахований до 34-го батальйону як доброволець. | 17 жовтня 2014 | Загинув на блокпосту № 7 поблизу селища Озерянівка, що неподалік м. Горлівка (Донецька область), від кулі снайпера, який відкрив вогонь з лісосмуги.[91] |
| 1555 | | Полулях Сергій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 13 грудня 1982, Енергодар Запорізька область. Солдат, кулеметник 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. В зону АТО пішов добровольцем з 2 квітня. Залишились батьки, брат та вагітна наречена. За два тижні у Сергія мало відбутися весілля. | 17 жовтня 2014 | Отримав важкі поранення біля села Тоненьке під Донецьком під час відбиття атаки російських збройних формувань на Донецький аеропорт. Після обстрілу важкої артилерії Сергія було поранено кулею снайпера, йому надали першу допомогу та відвезли до лікарні Красноармійська, але врятувати життя воїна не вдалось.[92] |
| 1556 |  | Кравець Євген Володимирович | 9 жовтня 1988, Хуст Закарпатська область. З дитинства мешкав в смт Раухівка Березівський район Одеська область. Солдат, навідник АГС-17 1-го стрілецького відділення 2-го взводу 1-ї роти охорони 18 БТО «Одеса». Виріс у сім'ї військового. Випускник ОНПУ (2010, спеціальність «інженер-енергетик», з відзнакою). Мобілізований 15.05.2014. Залишились батьки і брат — учасник АТО. | 18 жовтня 2014 | Близько 21:30 у наметі за тимчасовим місцем дислокації стрілецької роти на південній околиці с. Орловське (Тельманівський район), що неподалік Маріуполя, четверо військовослужбовців були розстріляні старшим солдатом з АК-74. Від наскрізних кульових вогнепальних поранень обличчя та ноги Євген помер дорогою до лікарні. Похований в с. Маринове. 08.10.2018 вироком суду у м. Маріуполь вбивцю засуджено до довічного позбавлення волі[93]. |
| 1557 | | Бойченко Геннадій Васильович | 29 березня 1981, Вільшанка (Савранський район) Одеська область. Сержант, гранатометник 2-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу стрілецької роти 18 БТО «Одеса». | 18 жовтня 2014 | Близько 21:30 у наметі за тимчасовим місцем дислокації стрілецької роти на південній околиці с. Орловське (Тельманівський район), що неподалік Маріуполя, четверо військовослужбовців були розстріляні старшим солдатом з АК-74. Внаслідок наскрізного вогнепального поранення грудної клітки з пошкодженням легені Геннадій помер на місці. 08.10.2018 вироком суду у м. Маріуполь вбивцю засуджено до довічного позбавлення волі[93]. |
| 1558 | | Мокан Микола Валерійович | 12 січня 1983, Одеса. Старший солдат, стрілець 3-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу стрілецької роти 18 БТО «Одеса». | 18 жовтня 2014 | Близько 21:30 у наметі за тимчасовим місцем дислокації стрілецької роти на південній околиці с. Орловське (Тельманівський район), що неподалік Маріуполя, четверо військовослужбовців були розстріляні старшим солдатом з АК-74. Від наскрізних вогнепальних кульових поранень грудної клітки і шиї з ушкодженням внутрішніх органів Микола помер на місці. 08.10.2018 вироком суду у м. Маріуполь вбивцю засуджено до довічного позбавлення волі[93]. |
| 1559 | | Орлик Олександр Іванович | 9 лютого 1983, Фрунзівка (смт) Одеська область. Сержант, командир 1-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу стрілецької роти 18 БТО «Одеса». | 18 жовтня 2014 | Близько 21:30 у наметі за тимчасовим місцем дислокації стрілецької роти на південній околиці с. Орловське (Тельманівський район), що неподалік Маріуполя, четверо військовослужбовців були розстріляні старшим солдатом з АК-74. Від наскрізного вогнепального кульового поранення шиї з ушкодженням сонної артерії і втрати крові Олександр помер на місці. Похований в смт Фрунзівка. 08.10.2018 вироком суду у м. Маріуполь вбивцю засуджено до довічного позбавлення волі[93][94]. |
| 1560 | | Ровний Олександр Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 29 листопада 1991, Річки (Білопільський район) Сумська область. Солдат, стрілець 92-ї окремої механізованої бригади (Харківська область). Закінчив Конотопське професійно-технічне училище за спеціальністю слюсар по ремонту автомобілів. Працював у місті Суми охоронцем банку «Форум». Призваний за мобілізацією в серпні. | 18 жовтня 2014 | Був смертельно поранений під час обстрілу з 1:30 до 1:40 російськими збройними формуваннями позицій бригади біля села Вільхове (Станично-Луганський район).[95][96] |
| 1561 | | Аліщенко Іван Альбертович | 21 лютого 1980, Торговиця (Новоархангельський район) Кіровоградська область. Капітан, військовослужбовець 78-го окремого батальйону матеріально-технічного забезпечення (Кривий Ріг). Закінчив військовий ліцей, потім Одеський інститут Сухопутних військ. Проходив службу у 17-й окремій танковій бригаді. З початку літа 2014 року в складі 78-го ОБМЗ брав участь в АТО. Залишилась дружина та донька. | 18 жовтня 2014 | Загинув під час виконання службових обов'язків у районі смт Велика Новосілка (Донецька область).[86] |
| 1562 | | Гурняк Віктор Петрович (Псевдонім «Олігарх») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 8 червня 1987, Городниця (Гусятинський район) Тернопільська область. Проживав у Тернополі та Львові. Боєць 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар». У 14 років вступив до «Пласту», був старшим пластуном. Навчався у Тернопільському національному технічному університеті. Був заступником з виховної роботи станичного та окружного проводу, керував інформаційною ділянкою в Тернопільському Пласті. Виховував юнацький гурток «Орли». Працював у газеті «20 хвилин» та був редактором пластового часопису «Цвіт України». Очолював МГО «Фундація Регіональних Ініціатив» та був прес-секретарем партії «ПОРА» в Тернопільській області. Знявся у кліпі про УПА «Не кажучи нікому» гурту «Тартак» та фільмі «Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939—1941». Про творчу діяльність Віктора можна дізнатись з його інтерв'ю. Фотокореспондент, дизайнер, співпрацював із фотоагентством LUFA, інтернет-виданням Insider, іноформагентствами Reuters, УНІАН. Готував репортажі з зимового Євромайдану, залишив серію знімків з життя «Айдару» Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.. Як волонтер займався забезпеченням батальйону «Айдар», а з серпня став воїном-добровольцем у батальйон. Залишилась дружина та 2-річна донька.[97] | 19 жовтня 2014 | Загинув о 10:10 ранку від мінометного снаряду, коли під обстрілом вивозив поранених у бою за 32-й блокпост на «Бахмутці» в районі смт Фрунзе та села Сміле (Слов'яносербський район) Луганської області.[98]. 20 жовтня у храмі Петра і Павла у Львові відбулась панахида за загиблим; 21 жовтня відслужили Заупокійну літургію у кафедральному соборі УГКЦ у Тернополі. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.[99] Останнє інтерв'ю Віктора Гурняка (16 жовтня на блок-посту № 31 поблизу Фрунзе). |
| 1563 | | Максименко Петро Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 13 липня 1989, Неділище Ємільчинський район Житомирська область. Солдат, військовослужбовець 1-ї роти 1-го батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Призваний за мобілізацією 12 квітня. Залишилися батьки та два брати. | 19 жовтня 2014 | Загинув під час відбиття атаки російських збройних формувань на аеропорт Донецька. Поховали Петра 2 листопада у рідному селі.[101] |
| 1564 |  | Дудин Андрій Степанович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 19 квітня 1977, Голосковичі Львівська область. Проживав у місті Львів. Старший солдат, військовослужбовець 80-ї окремої аеромобільної бригади, військова частина А0284 (Львів). Залишились дружина та двоє дітей. | 19 жовтня 2014 | Загинув під час мінометного обстрілу блокпосту № 32 на трасі «Бахмутка» в районі селища Сміле (Слов'яносербський район) Луганської області. Поховали Андрія на Личаківському кладовищі на полі почесних поховань № 76.[102][103] |
| 1565 | | Ткаченко Андрій Валерійович | 11 грудня 1979, Покровське (Кіровоградський район) Кіровоградська область. Проживав у м. Новоукраїнка. Старший сержант, командир відділення 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Дитинство Андрія пройшло у с. Шишкине (Новоукраїнський район). Закінчив Бобринецьке профтехучилище № 32, після служби в армії працював у с. Шишкине в місцевому господарстві водієм та трактористом. Призваний за мобілізацією 7 серпня. Воював під Донецьком, Савур-Могилою та Авдіївкою, разом зі своїми бойовими побратимами обороняв Донецький аеропорт. Залишилися батьки, дружина та 4-річний син. | 19 жовтня 2014 | Загинув у районі міста Красноармійськ Донецька область.[104] |
| 1566 | | Михальський Тарас Романович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 26 вересня 1980, Збараж Тернопільська область. Солдат, оператор-навідник БМП 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Останні 5 років у Гайсині на Вінниччині, де займався бізнесом. Був активним учасником Революції Гідності. Влітку добровольцем пішов захищати Вітчизну. Залишилась дружина. | 19 жовтня 2014 | Загинув під час відбиття спроби прориву російських збройних формувань в районі села Трьохізбенка (Луганська область). Після бою тіло не вдалось вивезти. В січні упізнаний за експертизою ДНК серед похованих у Старобільську невідомих героїв.[105] |
| 1567 | | Бурдяк Юрій Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 6 травня 1991, Завадів (Стрийський район) Львівська область. Молодший сержант, командир БМП 5-ї роти 2-го батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Указом Президента № 838/2014 від 31.10.2014 нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). | 19 жовтня 2014 | Загинув на блок-посту № 32 на трасі «Бахмутка» поблизу села Сміле (Слов'яносербський район) Луганська область. В останнє виходив на зв'язок 18 жовтня. Рідні розшукували Юрія, сподівались, що він у полоні. У квітні 2015 року тіло воїна відшукали серед загиблих. 8 травня 2015 року з Юрієм попрощалися у с. Завадів.[106] |
| 1568 | | Запара Геннадій Віталійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 жовтня 1972, Лиман Донецька область. Молодший сержант, розвідник 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Указом Президента № 838/2014 від 31.10.2014 нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). | 19 жовтня 2014 | Зник 18-19 жовтня під Луганськом у районі міста Щастя. Рідні розшукують Геннадія.[107] |
| 1569 | | Рогожкін Вадим Олексійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 10 січня 1988, Миколаїв. Проживав у с. Митрофанівка (Новгородківський район) Кіровоградська область. Старший солдат 2-ї танкової роти танкового батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). 2001 року родина переїхала в Митрофанівку до бабусі. Батьки розлучилися. Закінчив Олександрійське профтехучилище за спеціальністю будівельник, після строкової армійської служби їздив на заробітки, працював за професією. Мобілізований у жовтні 2014 року. Залишилась хвора мати, батько живе в Росії. | 19 жовтня 2014 | Загинув у жовтні 2014 року на Луганщині, під час супроводження вантажу з провізією на один з блокпостів, внаслідок прямого влучення снаряду в танк. Двоє бійців урятувалося, а Вадим вилізти з танка не зміг. Вважався зниклим безвісти, ідентифікований серед загиблих, похованих 18 листопада 2014 під Старобільськом (останки виявили у двох могилах). На початку липня 2016 року силами громади села Митрофанівка та одеських волонтерів з місії «Чорний тюльпан» останки воїна повернули додому та перепоховали у Митрофанівці.[108] |
| 1570 | | Безверхній Володимир Олексійович | 11 березня 1975, Красногірка (Голованівський район) Кіровоградська область. Боєць 34-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області ЗСУ «Батьківщина». | 20 жовтня 2014 | Загинув у Донецькій області.[109] |
| 1571 |  | Горошко Юрій Устимович | 5 травня 1961, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, водій 3-й роти охорони 43-го батальйону територіальної оборони Дніпропетровської області. Працював на газовій заправці ТОВ «Дніпрорегіонгаз». Мобілізований 6 вересня. Залишилась дружина та двоє дорослих дітей. | 20 жовтня 2014 | Загинув у місті Бахмут. Похований на Алеї Слави Центрального кладовища Кривого Рогу.[110] |
| 1572 |  | Сирих Павло Сергійович | 21 березня 1986, проживав у селі Олександрівка (Новоград-Волинський район) Житомирська область. Солдат 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Залишились дружина та двоє синів. | 20 жовтня 2014 | Не уточнено. Поховали Павла 23 жовтня в с.Наталівка (Новоград-Волинський район).[111] |
| 1573 | | Крутько Роман Іванович (Позивний «Тракторист») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 12 вересня 1976, Кременчук Полтавська область. Проживав у с. Вовчик (Лубенський район). Солдат, розвідник 17-ї окремої танкової бригади ЗС України (Кривий Ріг). Був фермером. Призваний за мобілізацією 15 серпня 2014 року. Залишились дружина та дві доньки, 5 і 14 років. | 22 жовтня 2014 | Близько 13:00, терористами було здійснено напад із засідки на машину військових поблизу Маріуполя, в районі між селами Гнутове та Пищевик (Донецька область). Роман був за кермом, він встиг зорієнтуватися і вивести автівку в кювет так, щоб бійці змогли безпечно вийти. Коли сам вже вистрибнув з автомобіля, біля його ніг вибухнула граната, він упав, і в нього влучив снайпер.[112] За даними РНБО, неподалік села Пищевик розвідники виявили скупчення бойовиків, які готувалися форсувати річку Кальміус та влаштувати диверсії на трасі Донецьк — Маріуполь. У бою з диверсантами загинув один український військовий.[113] |
| 1574 | | Василенко Микола Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 червня 1986, Лозуватка П'ятихатський район Дніпропетровська область. Солдат, радіотелефонист 17-ї окремої танкової бригади ЗС України (Кривий Ріг). | 23 жовтня 2014 | 22 жовтня під час зайняття бойової позиції отримав вогнепальне поранення, о 3-й годині ночі помер у лікарні міста Маріуполь.[8] |
| 1575 | | Дейнега Сергій Євгенович | 21 лютого 1985, Кобзівка Красноградський район Харківська область. Військовослужбовець Луганського прикордонного загону (військова частина 9938) Державної прикордонної служби. Виріс у родині хліборобів, був єдиним сином у батьків. Не одружений. 31 березня призваний за мобілізацією до в/ч 9938. 26 жовтня мав повернутися додому у відпустку. | 23 жовтня 2014 орієнтовна дата | Дата місце та обставини не уточнено. Загинув у зоні проведення АТО.[114] |
| 1576 |  | Костишин Ярослав Мирославович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 19 червня 1980, Івано-Франківськ. Проживав в с. Томашівка (Ярмолинецький район) на Хмельниччині. Майор мобілізаційного відділу 649-го авіаційного складу ракетного озброєння та боєприпасів (Грузевиця). В зоні АТО перебував у складі Зведеного загону "Дика качка". Залишились двоє дітей. | 24 жовтня 2014 | Загинув від осколкового поранення під час обстрілу російськими збройними формуваннями в районі Донецького аеропорту поблизу м. Авдіївки. Похований у Томашівці 29 жовтня.[115] |
| 1577 | | Гетманський Тимур Вікторович | 18 січня 1985, Степове Слов'яносербський район Луганська область. Майор, старший оперуповноважений на особливо важливих об'єктах підрозділу СБУ. Закінчив Інститут підготовки слідчих кадрів для СБУ у складі Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого в 2007 році. Залишилися дружина та маленька донька. | 25 жовтня 2014 | Був розстріляний представниками незаконних збройних формувань так званої ЛНР, які у той час розшукували та затримували на тимчасово захоплених територіях українських патріотів, колишніх і діючих правоохоронців, які залишалися вірними Присязі.[116] |
| 1578 |  | Колісник Дан Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 30 грудня 1989, Калиня Кам'янець-Подільський район Хмельницька область. Капітан, командир роти 140-го окремого центру спеціального призначення ССО ГШ, в/ч А0661 (Хмельницький). З 13 років навчався у військовому ліцеї у Кам'янці-Подільському, закінчив з відзнакою Львівську академію сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, служив у Хмельницькому. Залишилась дружина та двоє синів-двійнят віком 1 рік 9 місяців. | 26 жовтня 2014 | Загинув під час операції по прориву оточення навколо 32-го блок-посту. Поховали героя на Львівщині, звідки родом його дружина, на Бендюзькому кладовищі Червонограда.[117] |
| 1579 |  | | Військовослужбовці, члени екіпажу БТР. | 26 жовтня 2014 | За даними РНБО, під час рейду з розблокування блокпосту № 32 біля с. Сміле (Слов'яносербський район) Луганської області сили АТО втратили один БТР, який з боку блокпосту прикривав прорив деблокуючих підрозділів. В бою загинули два члена екіпажу БТР.[118] |
| 1580 | | Завальнюк В'ячеслав Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 9 грудня 1990, Ріпинці (Кам'янець-Подільський район) Хмельницька область. Солдат мінометної батареї 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Мобілізований в серпні. Залишились батьки та наречена. | 27 жовтня 2014 | Загинув о 23:00 від кулі снайпера біля смт Станиця Луганська під час розвантаження машини.[119][120] |
| 1581 |  | Левківський Володимир Михайлович | 18 серпня 1980, Овруч Житомирська область. Майор міліції, старший дільничний Овруцького РВ УМВС. З 18 жовтня був відряджений у зону проведення АТО у складі зведеного загону міліції Житомирської області. | 28 жовтня 2014 | Під час виїзду на завдання в місті Рубіжне Луганська область о 9-ї ранку, коли підрозділ вивантажувався з машини, майор випадково натиснув на спусковий гачок автомату. Від пострілу був важко поранений у голову капітан Карпович. За півгодини майор Левківський вчинив самогубство, вистрелив собі в голову з того ж автомату. Обидва міліціонера у важком стані були доставлені до міської лікарні, де за кілька годин померли.[121] |
| 1582 | | Карпович Анатолій Васильович | 11 травня 1985, Овруч Житомирська область. Капітан міліції, оперуповноважений сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Овруцького РВ УМВС. З 18 жовтня був відряджений у зону проведення АТО у складі зведеного загону міліції Житомирської області. | 28 жовтня 2014 | Під час виїзду на завдання в місті Рубіжне Луганська область о 9-ї ранку, коли підрозділ вивантажувався з машини, майор випадково натиснув на спусковий гачок автомату. Від пострілу був важко поранений у голову капітан Карпович. За півгодини майор Левківський вчинив самогубство, вистрелив собі в голову з того ж автомату. Обидва міліціонера у важком стані були доставлені до міської лікарні, де за кілька годин померли.[121] |
| 1583 | | Юхимець Ігор Миколайович | 11 червня 1959, 55 років, Жовті Води Дніпропетровська область. Старший лейтенант, командир зенітної батареї військової частини 3029 Національної гвардії України, колишній спецпідрозділ «Гепард» (Запоріжжя). Закінчив Одеський інститут народного господарства. У 1981—1982 роках проходив службу в армії. У 1982 пройшов збори із підготовки командирів зенітних взводів. Добровольцем прийшов у військкомат, 26 серпня був мобілізований у Нацгвардію, де зайнявся формуванням зенітної батареї. 4 жовтня разом зі своєю батареєю відбув у зону АТО. | 28 жовтня 2014 | Загинув під час обстрілу блокпоста поблизу міста Маріуполь. Близько 15-ї години російські збройні формування відкрили вогонь з танкового кулемету «Утьос». Ігор Миколайович координував дії підрозділу, поки останній солдат не сховався в укриття, сам же отримав смертельні поранення.[122] |
| 1584 | | Липчак Федір Федорович (Позивний «Гуцул») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 квітня 1977, Косівська Поляна Закарпатська область[123]. Проживав в с. Гурівщина (Київська область). Боєць підрозділу радіозв'язку 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Брав участь у будівництві сільського Храму Пресвятої Богородиці, де потім три роки відслужив пономарем. Був учасником Революції Гідності. Після Майдану записався добровольцем до батальйону. Залишилась дружина, донька та син. | 28 жовтня 2014 | Розбився на автівці, їдучи на бойове завдання, поблизу міста Щастя Луганської області. Поховали Федора в селі Гурівщина.[124] |
| 1585 | | Ліщук Руслан Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 22 квітня 1978, Хмельницький. Сержант, військовослужбовець механізованого батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Залишились двоє неповнолітніх дітей, син та донька. | 29 жовтня 2014 | Отримав важкі поранення під час мінометного обстрілу російськими бойовиками в районі міста Дебальцеве. Руслан залишився без ноги та руки, були поранення у голову, його доправили до Харківського шпиталю, де він прийшов до тями, потім переправили до Львова. Два тижні лікарі боролися за життя українського воїна. Помер у Львівському військовому шпиталі.[125] |
| 1586 |  | Загребельний Юрій Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 16 жовтня 1983, Куп'янськ Харківська область. Підполковник, начальник штабу зенітно-ракетного артилерійського дивізіону 36-ї окремої бригади берегової оборони ВМС ЗСУ, в/ч А2802 (Миколаїв). В зоні АТО перебував у складі зведеного загону ВМС України. Закінчив Харківський військовий університет, факультет ППО. Служив у Криму в 36-й окремій бригаді берегової оборони ВМС України (Перевальне), яка після окупації Криму російськими військами була передислокована до міста Миколаїв. Залишилась дружина та маленький син. | 29 жовтня 2014 | О 13-ї годині російські збройні формування обстріляли смт Талаківка, що в 19 км від міста Маріуполь (Донецька область), зі 152-мм артилерії та РСЗВ «Град». Удари прийшлися по позиціях військових та по жилому сектору, снаряд влучив у бліндаж прямим попаданням. Від отриманих поранень Юрій помер на операційному столі в лікарні Маріуполя.[126][127] |
| 1587 |  | Корнєв Артем Ігорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 12 травня 1991, Пологи Запорізька область. Старший матрос, в зоні АТО перебував у складі зведеного загону ВМС України. З 2009 року служив за контрактом у 1-му окремому батальйоні морської піхоти (Феодосія), який після окупації Криму російськими військами був передислокований до міста Миколаїв. Залишились батьки та брат-студент. | 29 жовтня 2014 | О 13-ї годині російські збройні формування обстріляли смт Талаківка, що в 19 км від міста Маріуполь (Донецька область), зі 152-мм артилерії та РСЗВ «Град». Снарядами з «Градів» накрило бронемашину морських піхотинців, яка вибухнула. Артем втратив обидві ноги, і в дуже важкому стані був доставлений до лікарні в Маріуполь. Близько 19-ї години він помер в лікарні.[126][128] |
| 1588 | | Калиновський Олександр Геннадійович | 26 травня 1992, Миколаїв. Старший солдат, старший стрілець механізованого взводу 6 роти 2 механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Займався спортом. Призваний за мобілізацією у березні. | 29 жовтня 2014 | Був смертельно поранений в бою з диверсійною групою противника під час виставлення спостережного поста в районі села Петрівське Донецька область. За повідомленням РНБО, під час руху колони сил АТО український підрозділ, що здійснював прикриття, виявив диверсійну групу терористів та вступив у бій.[129][130][131] |
| 1589 | | Авраменко Андрій Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 1 грудня 1981, Узин Білоцерківський район Київська область. Солдат, водій — радіотелефоніст 2 взводу роти матеріального забезпечення батальйону матеріально-технічного забезпечення 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). На фронт пішов добровольцем, мобілізований у серпні. Залишилась дружина та двоє однорічних синів-близнюків. | 29 жовтня 2014 | Загинув в бою з диверсійною групою противника під час виставлення спостережного поста в районі села Петрівське Донецька область. За повідомленням РНБО, під час руху колони сил АТО український підрозділ, що здійснював прикриття, виявив диверсійну групу терористів та вступив у бій.[129][130][132] |
| 1590 | | Григор Руслан Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 10 травня 1978, Біла Церква Київська область. Капітан, командир 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Був призваний до армії у 1995 році через військовий ліцей м. Києва, а з 1999 року проходив службу у 72 ОМБР. Залишились дружина, син, батьки і брат. | 29 жовтня 2014 | Загинув в бою з диверсійною групою противника під час виставлення спостережного поста в районі села Петрівське Донецька область. За повідомленням РНБО, під час руху колони сил АТО український підрозділ, що здійснював прикриття, виявив диверсійну групу терористів та вступив у бій. Під час бою загинули 3 військовослужбовця, один отримав поранення.[129][130][133] |
| 1591 |  | Богданов Олег Миколайович | 16 липня 1984, Очеретня (Погребищенський район) Вінницька область. Солдат, оператор протитанкового взводу 9-го батальйону територіальної оборони Вінницької області «Вінниччина». Виріс в багатодітній сім'ї. Пішов в АТО добровольцем у серпні. Не одружений. Залишилися мати, двоє братів і три сестри. | 29 жовтня 2014 | Був смертельно поранений осколками міни під час мінометного обстрілу російськими збройними формуваннями позицій сил АТО поблизу с. Гранітне (Тельманівський район) на півдні Донецької області.[134] |
| 1592 |  | Сергієнко Костянтин Павлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 17 червня 1981, Миколаїв. Солдат 1-го батальйону 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Добровольцем прийшов до військкомату. Залишилась дружина та 7-річна донька. | 29 жовтня 2014 | Загинув о 23:30 на бойовому чергуванні на блокпосту біля села Новомихайлівка (Мар'їнський район) у 20 км від Донецька. Російські збройні формування обстріляли блокпост, міна влучила в дерево і розлетілась осколками в окоп. Костянтин отримав смертельні поранення, при цьому врятувавши свого товариша, якого закрив від осколків.[135][136] Волонтери тоді написали у соцмережах, що російські диверсійні групи вночі підбираються майже впритул до блокпостів і відкривають вогонь, тому військовим дуже потрібні засоби нічного бачення.[137] |
| 1593 | | Геш Євген Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 5 березня 1987,27 років, Степне (Тальнівський район) Черкаська область. Солдат, навідник кулемету БТР 2-го аеромобільного десантного батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади. Проживав з дружиною у м. Самбір на Львівщині. За рік після народження сина дружина Євгена померла, і він із дитиною повернувся до батьків на Черкащину. Планував працювати на митниці. Влітку став на військовий облік та був мобілізований до 80-ї оаемб. Залишились батьки та 6-річний син. | 29 жовтня 2014 | Загинув в бою з російськими бойовиками в районі села Сокільники (Новоайдарський район) на Луганщині. Військові потрапили у засідку, БТР десантників було підбито. Євген кулеметним вогнем прикривав відхід групи та врятував життя своїх товаришів, вони бачили як БТР горів. Тіло воїна не знайшли.[138][139] |
| 1594 | | Білоус Андрій Михайлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 26 листопада 1982, Пуків Рогатинський район Івано-Франківська область. Проживав у с. Чесники. Солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Закінчив Рогатинський коледж, працював у сільсько-господарському виробничому кооперативі ім. Грушевського. Призваний під час третьої хвилі мобілізації. Залишилась дружина та двоє дітей. | 30 жовтня 2014 | Загинув о 15:40 поблизу села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області під час мінометного обстрілу, прикривши свого командира. Поховали Андрія у селі Чесники.[8][140] УМВС України в Луганській області повідомляло, що 30 жовтня з території с. Сміле було двічі обстріляно підрозділ окремої механізованої бригади, розташований на південній окраїні села Сокільники (Новоайдарський район). В результаті обстрілу один військовослужбовець загинув.[141] |
| 1595 | | Новіцький Юрій Михайлович | 9 жовтня 1963, 51 рік, Фастів Київська область. Лейтенант, командир 2-го мінометного взводу мінометної батареї 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Призваний 16 серпня за власним бажанням (з поновленням на військовому обліку). | 31 жовтня 2014 | Під час обстрілу російськими збройними формуваннями з РСЗВ «Град» села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області від детонації загорілась машина з боєкомплектом. Юрій загинув при відбуксируванні машини, ціною власного життя врятувавши десятки своїх побратимів. Похований на Інтернаціональному кладовищі Фастова.[142] |
| 1596 | | Колівошко Олександр Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 5 листопада 1992, Гарячківка Вінницька область. Молодший сержант, помічник гранатометника 3-го резервного батальйону Національної гвардії України, військова частина 3008 (Вінниця). Призваний за мобілізацією у серпні. | 31 жовтня 2014 | Близько 16-ї години російські бойовики обстріляли з мінометів 29-й блокпост на трасі «Бахмутка» (Т1303) неподалік від смт Донецький (Луганська область). Через пряме влучення міни в бліндаж один боєць загинув, ще троє поранені.[143][144] |
| 1597 | | Черемис Руслан Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 1 вересня 1980, Харків. Старший сержант, молодший інспектор — дозиметрист 3 відділення інспекторів ВПС «Біловодськ» Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби. Призваний за мобілізацією. | 31 жовтня 2014 | Службовий автомобіль «УАЗ» підірвався на протитанковій міні ТМ-62 біля села Нижньобараниківка (Біловодський район Луганська область) на польовій дорозі у 30 м від державного кордону з РФ. Від отриманих поранень прикордонник загинув на місці.[53][141][145] |
| 1598 | | Семчишин Андрій Євгенович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 30 травня 1971, Львів. Солдат 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Мобілізований на початку серпня. Залишилась 11-річна донька. | 31 жовтня 2014 | Вбитий снайперським пострілом у голову біля смт Станиця Луганська. Поховали Андрія на Личаківському кладовищі на полі почесних поховань № 76.[146] |
| 1599 | | Морека Віталій Михайлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 11 вересня 1982, Смереково Великоберезнянський район Закарпатська область. Солдат гаубично-артилерійського дивізіону 128-ї гірсько-піхотної бригади, в/ч В4673 (Мукачеве). Працював у Торговому комплексі «Беркут». Залишилась 8-річна дочка. | 31 жовтня 2014 | Загинув біля смт Станиця Луганська. В день своєї смерті Віталій подзвонив мамі та привітав її з днем народження. Похований 2 листопада в рідному селі.[147] |
| 1600 | | Ковальчук Віктор Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 квітня 1984, Дубівка (Горностаївський район) Херсонська область. Старший сержант, військовослужбовець за контрактом 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Брав участь у миротворчих операціях у кількох країнах. В зоні АТО перебував з квітня. Залишилась дружина та новонароджена донька. | 31 жовтня 2014 | Загинув від осколкового поранення в голову при обороні аеропорту Донецька. Десантник ліг на гранату, рятуючи життя своїх побратимів. Поховали Віктора 2 жовтня у рідній Дубівці.[148] |
| 1601 |  | Зілінський Віктор Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 22 серпня 1967, Веселинове Миколаївська область. Солдат 169-го навчального центру Сухопутних військ (Десна). Займався ремонтом автотранспортних засобів. Пішов добровольцем до армії у третю хвилю мобілізації 21 серпня, місяць проходив підготовку у навчальному центрі ЗСУ в смт. Десна на Чернігівщині та був направлений у зону АТО. Залишилась дружина та двоє синів. | 31 жовтня 2014 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Сміле (Слов'яносербський район) Луганської області.[135][149] |
Листопад | |||||
| 1602 |  | Гукаленко Володимир Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 вересня 1961, Донецьк. Молодший сержант міліції, боєць добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Артемівськ». Залишились дві дорослі доньки і 6-річний син-інвалід. | 1 листопада 2014 орієнтовно | Загинув під час спецоперації.[150] |
| 1603 | | Редькин Віктор Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 1 листопада 1977, Красний Луч Луганська область. Проживав у м. Чернівці. Молодший лейтенант, командир 1 патрульної роти Західного ОТО Національної гвардії України, військова частина 1241 (Івано-Франківськ). На військову службу був призваний у вересні. | 1 листопада 2014 | Загинув зранку під час обстрілу бойовиками села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області з РСЗВ БМ-21 «Град». Перебував у руїнах будинку, коли в нього влучила ракета. Поховали Віктора 5 листопада у Чернівцях на Алеї Слави Годилівського кладовища.[144][151] |
| 1604 | | Руснак Микола Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 19 грудня 1983, Степківка (Первомайський район) Миколаївська область. Солдат, кулеметник в/ч 3012 Одеського з'єднання Національної гвардії України. Після строкової служби в армії служив за контрактом до 2005 року. Планував зайнятись фермерством. Призваний на військову службу за мобілізацією. Залишилися сиротами син та донька, яких Микола виховував сам. | 2 листопада 2014 | о 07:28 в мікрорайоні «Східний» міста Маріуполь на блокпосту по вул. Таганрозькій під час огляду цивільного позашляховика стався потужний вибух. Микола загинув на місці. Похований у рідній Степківці. СБУ встановила, що для теракту було використано автомобіль місцевого мешканця без його відома. Машину, споряджену вибухівкою російськими фахівцями, супроводжував безпілотник. Коли машина під'їхала до блокпосту, терористи привели в дію вибуховий пристрій за допомогою мобільного телефону.[152][144][153] Терориста засуджено до 15 років ув'язнення заочно, оскільки він переховується.[154] |
| 1605 | | Хитрик Геннадій Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 26 липня 1976, Магадан РРФСР. Проживав в смт Стрижавка Вінницька область. Підполковник (посмертно), начальник групи бойової та спеціальної підготовки військової частини Національної гвардії України, в/ч 3012 (Одеса). Виріс у сім'ї військового. У 1993 році вступив до Хмельницького інституту Прикордонних військ України, 20 років віддав військовій службі. Залишився син від першого шлюбу та двоє дітей від другого, а також батьки та брат, який теж несе службу в зоні АТО. | 2 листопада 2014 | о 07:28 в мікрорайоні «Східний» міста Маріуполь на блокпосту по вул. Таганрозькій під час огляду цивільного позашляховика стався потужний вибух. Геннадій помер від отриманих поранень у лікарні Маріуполя. Похований у Стрижавці. СБУ встановила, що для теракту було використано автомобіль місцевого мешканця без його відома. Машину, споряджену вибухівкою російськими фахівцями, супроводжував безпілотник. Коли машина під'їхала до блокпосту, терористи привели в дію вибуховий пристрій за допомогою мобільного телефону.[152][144][155] |
| 1606 | | Кругліков Юрій Олександрович | 21 липня 1977, Львів. Майор, військовослужбовець 3-го батальйону територіальної оборони Львівської області «Воля», в/ч В0111. Кадровий військовий у четвертому поколінні. З 1999 до 2005 року перебував на військовій службі, в тому числі, у 2005 році в Іраку (старший офіцер українського миротворчого контингенту), у 2003 — у Сьєрра-Леоне (офіцер-координатор по зв'язках з місією ООН). У 2008—2010 роках працював менеджером повітряного транспорту «Mesopotamia group LLC» (Афганістан і Таджикистан). Вільно володів англійською мовою. Залишились двоє синів, 2 та 6 років. | 2 листопада 2014 | Загинув у Старобільському районі Луганської області. Похований на Личаківському цвинтарі на полі почесних поховань № 76.[156] |
| 1607 | | Хрипунов Сергій Всеволодович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 13 жовтня 1978, Кропивницький. Солдат, кулеметник мотопіхотного батальйону 57-ї мотострілецької бригади (34-й БТО Кіровоградської області ЗСУ «Батьківщина» включено до складу 57-ї бригади). | 2 листопада 2014 | 1 листопада вранці під прикриттям туману російська диверсійно-розвідувальна група підібралась близько до блокпосту поблизу селища Майорське біля міста Горлівка (Донецька область) та відкрила вогонь зі стрілецької зброї та мінометів. В бою Сергій отримав важкі поранення, від яких помер наступного дня.[157][158] |
| 1608 | .png.webp) | Павлюк Олександр Михайлович | 19 березня 1984, Свидя Черняхівський район Житомирська область. Проживав у селі Лісівка (Андрушівський район). Солдат, військовослужбовець 26-ї Бердичівської окремої артилерійської бригади. Призваний за мобілізацією у березні. Залишилася дружина та маленька донька. | 2 листопада 2014 | Загинув у ДТП за кермом автомобіля ВАЗ-2101 в результаті зіткнення з вантажівкою МАЗ-537 на автодорозі Старобільськ — Луганськ.[159] |
| 1609 | | Галушкін Олександр Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 березня 1976, Суми. Солдат 17-ї окремої танкової бригади ЗС України (Кривий Ріг). Призваний за мобілізацією. | 3 листопада 2014 | Під час несення служби в зоні АТО у воїна відмовило серце, помер від серцевої недостатності.[160] |
| 1610 |  | Шепель Ігор Володимирович | 1961, Миколаїв. Солдат, військовослужбовець 12-го окремого полку оперативного забезпечення (Новоград-Волинський). | 3 листопада 2014 | Не уточнено.[135] |
| 1611 | | Вінніков Олександр Валентинович | 11 березня 1977, Київ. Солдат 12-го батальйону територіальної оборони ЗСУ «Київ», в/ч 2277 (м.Київ). | 3 листопада 2014 | Загинув під час виконання бойового завдання у Луганській області. Похований на Лісовому кладовищі.[161][162] |
| 1612 | | Святковський Михайло Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 3 червня 1984, Одеса. Проживав у с. Петрівка (Комінтернівський район) Одеська область. Солдат 18-го окремого мотопіхотного батальйону «Одеса» 28-ї окремої механізованої бригади (раніше — 18 БТО Одеської області]]. До військкомату прийшов добровольцем, призваний за мобілізацією. Не одружений, залишились батьки. | 4 листопада 2014 | О 13:01 в результаті обстрілу поблизу села Павлопіль (Новоазовський район Донецька область) отримав смертельне поранення у груди.[163] За повідомленням Комінтернівської РДА, Михайло загинув під Маріуполем.[164] За інформацією родичів, загинув під Донецьком в районі аеропорту.[165] |
| 1613 | | Пронін Вадим Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 20 вересня 1980, Зятківці Гайсинський район Вінницька область. Молодший сержант, командир відділення снайперів 128-ї гірсько-піхотної бригади, в/ч В4673 (Мукачеве). Майже одразу після народження Вадима його сім'я переїхала жити на Львівщину, а після смерті батька повернулась до Зятківців. Був спортсменом, грав у футбол, волейбол, теніс, займав призові місця у районних змагання з легкої атлетики. Після двох років армії вступив у Рівненське вище професійне училище ДСО при МВС України. По закінченні навчання переїхав до Києва, де працював інспектором супроводу інкасацій. Останні роки проживав у Гайсині. У травні добровольцем пішов до військкомату, 1 серпня був мобілізований і з 31 серпня перебував у зоні АТО. Залишились мати, сестра, дружина та син. | 4 листопада 2014 | Під час виконання бойового завдання підірвався на розтяжці поблизу селища Рідкодуб (Донецька область) в районі Дебальцеве.[8][166] |
| 1614 | | Русаков Павло Павлович | 19 березня 1981, Оргтруд Владимирська область, РРФСР. У 1992 році переїхав із сім'єю до с. Новоандріївка (Новгородківський район) Кіровоградська область. Старшина, військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Навчався в Кіровоградському державному педагогічному університеті ім. Винниченка на історичному факультеті відділення «Правознавство». З другого курсу був призваний до лав ЗСУ, служив у військах ППО в Одеському військовому окрузі. Під час АТО призваний за мобілізацією 22 серпня. Залишились мати, сестра та двоє синів. | 4 листопада 2014 орієнтовна дата | Дату не уточнено. Загинув на блокпосту біля села Велика Веселівка (Донецька область).[167] |
| 1615 | | Моцар Олександр Миколайович | 5 травня 1970, Київ (Дніпровський район). Військовослужбовець Київської конвойної бригади Північного ОТО Національної гвардії України, в/ч 3066. Залишились мати, дружина та троє дітей (два сина 2004 і 1992 р.н. та донька 1999 р.н.) | 5 листопада 2014 | Не уточнено. Похований у м. Києві, на Лісовому кладовищі.[168] |
| 1616 | | Табала Сергій Олександрович (Позивний «Сєвєр») | 16 грудня 1995, 18 років, Суми. Боєць 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Був поранений в донецькому аеропорту, після лікування повернувся на передову. Залишилась мати. | 6 листопада 2014 | Загинув від артилерійського снаряду 100-мм протитанкової гармати МТ-12 «Рапіра» під час штурму російськими бойовиками диспетчерської вежі в аеропорту Донецька. 10 листопада сумчани провели добровольця в останню путь; поховали Сергія на Алеї почесних громадян міста Сумського кладовища.[169] |
| 1617 | | Голота Юрій Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 2 квітня 1982, Пролетарка (Цюрупинський район) Херсонська область. Сержант, військовослужбовець 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Дід і батько Юрія все життя працювали у лісництві, він також пішов по їх стопах. Працював майстром лісу Пролетарського лісництва ДП «Цюрюпинське ЛМГ». Призваний за мобілізацією 14 серпня. | 6 листопада 2014 | Загинув під час мінометного обстрілу в ході штурму російськими бойовиками диспетчерської вежі аеропорту Донецька.[170] |
| 1618 | | Крохмаль Назар Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 3 листопада 1993, 21 рік, Михайлівка (Радивилівський район) Рівненська область. Старший солдат роти снайперів 80-ї окремої аеромобільної бригади, служив за контрактом. | 6 листопада 2014 | Загинув під час обстрілу російськими збройними формуваннями понтонної переправи біля смт Нижнє (Попаснянський район Луганська область).[171][172] |
| 1619 | | Волошин Юрій Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 9 жовтня 1992, Дніпродзержинськ Дніпропетровська область. Солдат, танкіст 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). Працював у ПАТ «Дніпровагонмаш». 6 серпня призваний за мобілізацією. 16 жовтня приїхав на два дні до дому та одружився. | 6 листопада 2014 | Загинув під час мінометного обстрілу в районі міста Авдіївка, що неподалік Донецького аеропорту.[173] Пізніше в ЗМІ повідомлялось, що Юрій загинув під час обстрілу в районі міста Мар'їнка поблизу Донецька.[174] |
| 1620 | | Марусич Володимир Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 17 листопада 1978, Солоне (Заліщицький район) Тернопільська область. Сержант, військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). У 1998 році закінчив Чернівецьке професійне художнє училище за спеціальністю майстер художньої обробки деревини. Строкову службу проходив у танкових військах на Чернігівщині. У 2003 році пішов на службу за контрактом. Останній час проживав у Солоному. Був чатовим 4-ї чоти Самооборони Заліщицького району. В серпні призваний за мобілізацією. Не одружений. Залишилися мати, брат та дві сестри. | 6 листопада 2014 | Загинув під Лисичанськом (Луганська область) під час обстрілу блокпоста. Похований 12 листопада в рідному селі.[175] За повідомленням прес-служби УМВС, о 12:00 було обстріляно блокпост окремої механізованої бригади ЗСУ, розташований в районі смт Фрунзе Слов'яносербського району на Лисичанській трасі «Бахмутка». В результаті обстрілу один військовослужбовець загинув.[176] За інформацією УМВС Луганської області, 10 листопада було проведено судово-медичну експертизу тіла загиблого військовослужбовця 1978 р.н. Під час обстрілу села Кримське (Новоайдарський район) його засипало ґрунтом в окопі, і він задихнувся.[177] |
| 1621 | | Парфененко Віталій Васильович | 8 травня 1978, Шаповалівка (Конотопський район) Сумська область. Військовослужбовець 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Працював у школі, зробив багато виробів, які прикрашають подвір'я місцевого дитсадка. Не одружений, був єдиним сином у сім'ї. 21 січня 2015 року Шаповалівському НВК «ЗОШ І-ІІ ст.-дошкільний навчальний заклад» Конотопської райради Сумської області присвоєно ім'я Віталія Парфененка.[178] | 6 листопада 2014 | Перебуваючи у місці дислокації військової частини у Слов'янську (Донецька область) у Віталія стався напад під час шикування особового складу, в результаті чого він помер.[179] |
| 1622 | | Колесников Павло Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 8 квітня 1975, Миколаїв. Підполковник, заступник військового комісара Миколаївського центрального об'єднаного військкомату. Командир взводу 2 роти 1 батальйону 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). У 1996 році закінчив Харківське вище танкове училище. Був направлений у 169-й навчальний центр Сухопутних військ «Десна», де проходив військову службу на командних посадах. Після скорочення продовжив працювати в правоохоронних органах. З початком мобілізації добровольцем прийшов до військкомату, був призначений на посаду старшого офіцера, потім — заступника воєнкома. 19 серпня був відряджений в зону АТО до 79-ї оаембр. Залишились дружина та 4-річний син. | 7 листопада 2014 | В аеропорту Донецька був старшим групи, яка тримала оборону нового терміналу. О 16:05 загинув від кулі снайпера, коли вибирав нову бойову позицію. 10 листопада військовослужбовця провели в останню путь мешканці міста та товариші по службі.[180][181] |
| 1623 | | Здебський Богдан Богданович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 11 травня 1991, Розвадів Львівська область. Солдат, снайпер 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Закінчив будівельний коледж. Служив строкову службу в десантних військах, у 80-ї львівській бригаді. Працював на цементному заводі майстром. Під час Революції Гідності три місяці провів на Майдані в Києві. Із червня перебував в зоні АТО, більше місяця захищав донецький аеропорт. Залишилися мати і дві сестри. | 8 листопада 2014 | Загинув близько 4-ї години ранку в аеропорту Донецька. Двоє десантників отримали смертельні поранення, коли під час виставлення секретів в районі нового терміналу потрапили у засідку та вступили у вогневе протистояння з російськими бойовиками. У Богдана були прострелені легені бронебійними кулями.[182][183][184] |
| 1624 | | Баранов-Орел Сергій Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 грудня 1983, Клесів (смт) Сарненський район Рівненська область. Солдат 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Після строкової служби в армії пішов працювати на завод Клесівського кар'єроуправління. Мобілізований на початку серпня. Залишились мати та двоє маленьких дітей. | 8 листопада 2014 | Загинув близько 4-ї години ранку в аеропорту Донецька. Двоє десантників отримали смертельні поранення, коли під час виставлення секретів в районі нового терміналу потрапили у засідку та вступили у вогневе протистояння з російськими бойовиками. Сергій помер від важкого поранення і втрати крові. Похований на кладовищі смт Клесів поряд із батьком.[182][183][185] |
| 1625 | | Іванцов Сергій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 27 серпня 1977, Пересадівка Жовтневий район (Миколаївська область). Старший прапорщик, головний сержант 1-го аеромобільно-десантного батальйону 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Закінчив Миколаївську школу прапорщиків, а також кафедру військової підготовки МНУ імені В.Сухомлинського. У лавах Збройних Сил України служив з 1997 року. Брав участь в миротворчих місіях ООН в Косово. Залишилась дружина та двоє синів, 14 і 15 років. | 8 листопада 2014 | Загинув об 11:00 від розриву гранати під час бойового зіткнення з російськими бойовиками в аеропорту Донецька.[182][183][186] |
| 1626 | | Шаповал Андрій Миколайович | 13 грудня 1977, Повстанське Біляївський район Одеська область. Старший сержант, розвідник 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). | 8 листопада 2014 | Загинув у бою поблизу селища Піски (Ясинуватський район). Під час рейду на ворожу територію розвідгрупа потрапила у засідку під с. Невельське і пішла на прорив, в бою загинули двоє бійців, ще 3 були поранені.[187][188][189] |
| 1627 | | Атюков Євген Віталійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 19 вересня 1992, Майори (Біляївський район) Одеська область. Старший солдат, розвідник 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). | 8 листопада 2014 | Загинув у бою біля селища Піски (Ясинуватський район). Під час рейду на ворожу територію розвідгрупа потрапила у засідку під с. Невельське і пішла на прорив, в бою загинули двоє бійців, ще 3 були поранені.[187][188][190] |
| 1628 | | Черненко Олександр Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 27 листопада 1958, 55 років, Новоборисівка Одеська область. Старший сержант, командир відділення 3-го механізованого батальйону 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Доброволець. Шкільний вчитель. Після закінчення школи працював учнем слюсаря, потім електриком, відслужив строкову службу, одружився. Закінчив механіко-технологічний технікум в Одесі. Працював електриком у колгоспі «Перше травня». Тривалий час трудився на Веселокутській нафтобазі. Останні 8 років працював вчителем трудового навчання і ДПЮ Новоборисівської ЗОШ. Займався бджільництвом, столярував, захоплювався полюванням. Кілька разів ходив до військкомату, але його не взяли через вік і стан здоров'я. Тоді Олександр Іванович пішов на фронт добровольцем. Залишились дружина, дорослі син та донька і двоє маленьких онуків. | 8 листопада 2014 | Загинув у бою в районі аеропорту Донецька під час розвідки біля селища Невельське Ясинуватського району. В рідному селі з Вчителем попрощалися у школі під останній дзвоник. Похований з усіма військовими почестями на сільському кладовищі.[187][191] |
| 1629 | | Бабич Олександр Володимирович | 1 лютого 1976, проживав у місті Мукачеве Закарпатська область. Майор, військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Залишилась дружина та двоє маленьких дітей. | 8 листопада 2014 | У вечері 5 листопада під час обстрілу російськими збройними формуваннями позицій військових під Дебальцеве в намет влучив снаряд, почалась пожежа. Військові з опіками були доставлені до шпиталю. У Олександра обгоріло 92 % тіла, але він ще кілька днів боровся за життя. Помер у Дніпропетровському шпиталі. Похований на Алеї Слави мукачівського кладовища.[192] |
| 1630 | | Петренюк Володимир Володимирович | 17 січня 1982, Судобичі Дубенський район Рівненська область. Прапорщик, військовослужбовець ЗСУ. Був мобілізований у серпні 2014 року. Брав участь в АТО у Луганській і Донецькій областях. Залишились батьки, дружина та донька. | 8 листопада 2014 | Помер під час проходження військової служби (за інформацією ЗМІ - в зоні проведення АТО). Похований у рідному селі.[193] |
| 1631 | | Райхерт Олександр Олександрович (Позивний «Чорний») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 21 січня 1996, 18 років, Херсон. Боєць штурмової роти 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Виріс у сім'ї кадрового військового. Навчався у Гідрометеорологічному технікумі. Добровольцем пішов на фронт, воював у Пісках, з 28 вересня стояв на захисті Донецького аеропорту. Залишились батьки та молодший брат. Батько також перебуває в зоні АТО. В жовтні Сашко приїздив до дому у відпустку, журналістка газети «Вгору» взяла у нього інтерв'ю. | 9 листопада 2014 | Загинув від важкого поранення у селищі Піски (Ясинуватський район) поблизу аеропорту Донецька.[194][195]. |
| 1632 |  | Кузьменко Віталій Михайлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 4 червня 1985, Зіньків Полтавська область. Рядовий міліції, міліціонер 2 взводу 2 роти батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Полтавщина» УМВС України в Полтавській області. Закінчив професійно-технічного училища, де здобув професію слюсаря-ремонтника. На військову службу був призваний в 2003 році у Луцьку, в 2004 році був переведений до Львова, у 2005 звільнений в запас Збройних Сил України. Залишились батьки та молодші брати-близнята. | 9 листопада 2014 | Російські збройні формування обстріляли селище Ольховатка (Донецька область) в районі Дебальцеве. Снаряд влучив у житловий будинок, де перебували правоохоронці, двоє загинули, ще один був важко поранений.[196] |
| 1633 | | Матійчук Олександр Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 1 серпня 1990, Заводське Полтавська область. Молодший сержант міліції, міліціонер 2 взводу 2 роти батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Полтавщина» УМВС України в Полтавській області. У 2009 році закінчив технологічний технікум. У 2010 — університет «Україна», де здобув юридичну освіту. На службу до ЗСУ був призваний у 2009 році, згодом звільнився у запас. Залишилися батьки. | 9 листопада 2014 | Російські збройні формування обстріляли селище Ольховатка (Донецька область) в районі Дебальцеве. Снаряд влучив у житловий будинок, де перебували правоохоронці, двоє загинули, ще один був важко поранений.[196] |
| 1634 |  | Гаврилко Василь Миколайович | 15 січня 1985, Нікополь Дніпропетровська область. Солдат 39-го батальйону територіальної оборони Дніпропетровської області «Дніпро-2» ЗС України. На фронт пішов добровольцем. Залишились дві доньки. | 9 листопада 2014 | Загинув під час виконання бойового завдання в зоні проведення АТО (обставини не уточнено). Похований в м. Нікополь Дніпропетровської області.[197] |
| 1635 | | Броник Юрій Миколайович | 10 лютого 1972, Ушомир Коростенський район Житомирська область. Сержант, водій-механік 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). 22 роки працював в Ушомирському лісопромисловому комплексі ДП «Коростенське лісомисливське господарство», був верстатником. Мобілізований у березні. Залишились дружина та двоє синів. | 9 листопада 2014 | Помер у лікарні міста Новомосковська від поранень, отриманих в зоні АТО.[198] |
| 1636 | | Базовський Олександр Миколайович | 20 квітня 1976, Рудня Житомирська область. Солдат 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Призваний за мобілізацією у березні. Залишилась сестра. | 10 листопада 2014 | Був важко поранений під час виконання бойового завдання 31 серпня поблизу Лутугине під Луганськом. Лікувався у військових госпіталях Харкова та Ірпеня. Після 30-денної відпустки продовжив курс лікування в Овруцькій центральній районній лікарні. 10 листопада серце воїна зупинилося, помер у реанімаційному відділенні.[199] |
| 1637 |  | Ломейко Андрій Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 25 березня 1975, Кушугум Запорізька область. Солдат 37-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (до 25.10.14 — 37-й БТО Запорізької області). Працював на ДП «Івченко-Прогрес». 28 серпня призваний за мобілізацією до 40-го БТО «Кривбас», в жовтні переведений до 37-го БТО. | 10 листопада 2014 | Отримав важкі поранення вранці під час мінометного обстрілу російськими збройними формуваннями блокпосту в районі міста Авдіївка поблизу Донецького аеропорту. Помер в Авдіївській районній лікарні. 14 листопада похований на Кушугумському цвинтарі.[200] |
| 1638 | | Левчук Сергій Віталійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 5 березня 1976, Бабин (Гощанський район) Рівненська область. Солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Був мобілізований влітку. Залишилась дружина та двоє дітей. | 10 листопада 2014 | Загинув о 12:00 від осколкового поранення голови під час мінометного обстрілу блокпосту поблизу села Сокільники (Новоайдарський район) Луганської області.[201][202] |
| 1639 | | Сенкевич Максим Олегович | 20 лютого 1989, Лиса Гора (Первомайський район) Миколаївська область. Лейтенант, командир 2 взводу 3 роти, виконував обов'язки командира роти 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). В шкільні роки із сім'єю переїхав до села Чаусове-2, де і закінчував школу. Згодом закінчив Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського та мав стати вчителем історії. На початку року Максима призвали до Збройних сил. Залишились мати, сестра, дружина та донька. | 10 листопада 2014 | В 150 метрах від опорного пункту бригади поблизу села Березове (Мар'їнський район) Донецької області була виявлена російська розвідувально-диверсійна група (один з бойовиків підірвався на мінній «ростяжці»). Мотострільці вийшли на перехват. В цей час противнику підійшло підкріплення не менше 50 чоловік із мінометами та гранатометами. В ближньому бою противник був розбитий, втративши не менше 10 осіб. З української сторони загинули 3 військових, ще 3 отримали поранення. Поховали Максима в с. Чаусове-2.[203][204] |
| 1640 | | Токар Віталій Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 11 липня 1994, 20 років, Кудрявцівка Веселинівський район Миколаївська область. Солдат, гранатометник 3 взводу 3 роти 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Закінчив Березівське вище професійне училище Одеського національного політехнічного університету, де отримав спеціальність кухаря. З 30 жовтня 2013 почав військову службу за контрактом. Залишився 3-річний син. | 10 листопада 2014 | В 150 метрах від опорного пункту бригади поблизу села Березове (Мар'їнський район) Донецької області була виявлена російська розвідувально-диверсійна група. Мотострільці вийшли на перехват. В цей час противнику підійшло підкріплення не менше 50 чоловік із мінометами та гранатометами. В ближньому бою противник був розбитий, втративши не менше 10 осіб. З української сторони загинули 3 військових, ще 3 отримали поранення.[203][205] |
| 1641 | | Бошняк Віктор Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 12 квітня 1992, Петрівка (Березівський район) Одеська область. Солдат, військовослужбовець 3 взводу 3 роти 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). | 10 листопада 2014 | В 150 метрах від опорного пункту бригади поблизу села Березове (Мар'їнський район) Донецької області була виявлена російська розвідувально-диверсійна група. Мотострільці вийшли на перехват. В цей час противнику підійшло підкріплення не менше 50 чоловік із мінометами та гранатометами. В ближньому бою противник був розбитий, втративши не менше 10 осіб. З української сторони загинули 3 військових, ще 3 отримали поранення.[203][206] |
| 1642 | | Чеський Олександр Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 липня 1977, Джугастрове Іванівський район (Одеська область). Солдат, військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Призваний за мобілізацією 1 серпня. | 10 листопада 2014 | 8 листопада отримав важке поранення у голову в бою біля міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область). 10 листопада, не виходячи з коми, помер в Дніпропетровській лікарні ім. Мечникова.[207] |
| 1643 | | Загудаєв Олександр Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 15 квітня 1962, Люботин Харківська область. Старший сержант, військовослужбовець 92-ї окремої механізованої бригади (Харківська область). Воїн-інтернаціоналіст, ветеран-афганець, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Добровольцем прийшов до військкомату, мобілізований у серпні. | 11 листопада 2014 | Вночі російські збройні формування з РСЗВ «Град» обстріляли місто Щастя під Луганськом. Один військовий загинув від смертельного осколкового поранення в голову за 200 метрів від ТЕС.[208][209] |
| 1644 | | Чернюх Віктор Ярославович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 10 серпня 1990, Любеля Львівська область. Солдат, військовослужбовець за контрактом 80-ї окремої аеромобільної бригади. Захоплювався історією, вступив на історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, але після першого курсу взяв академвідпустку та пішов працювати, щоб забезпечити сім'ю. Після одруження переїхав до с.Держів. Залишилась вагітна дружина та 1,5-річний син. | 12 листопада 2014 | Загинув в бою під час виконання спецзавдання з виявлення та знешкодження диверсійних груп противника в районі села Сокільники (Новоайдарський район) Луганської області. Поховали Віктора 14 листопада в Любелях.[210][211] |
| 1645 | | Муштук Богдан Миронович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 травня 1983, Мостиська Другі Львівська область. Солдат, військовослужбовець танкового батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Призваний за мобілізацією в кінці серпня. | 12 листопада 2014 | Загинув о 08:50 від розриву міни під час обстрілу в районі села Опитне (Ясинуватський район) поблизу Донецького аеропорту. Похований 16 листопада у рідному селі.[8][212] |
| 1646 | | Цибулін Юрій Віталійович | 6 березня 1971, Дніпропетровськ. Старший лейтенант, заступник командира ремонтної роти 532-го окремого ремонтно-відновлювального батальйону. Закінчив Дніпропетровський інститут залізничного транспорту, два роки працював у Нижнєдніпровськ-Вузловському локомотивному депо слюсарем та бригадиром. Потом без малого 10 років був інженером-технологом служби локомотивного господарства і 5 років інспектором-приймальником локомотивів Головного управління локомотивного господарства «Укрзалізниці» у ВАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод». З 2009 року знову працював інженером локомотивної служби у відділу організації ремонту. В березні 2014 року добровольцем прийшов до військкомату, та через три місяці був призваний до ЗСУ. Постійно виїздив в зону АТО на проведення ремонтних робіт, його рота ремонтувала танки і БМП. | 12 листопада 2014 | Загинув о 15:55 під час мінометного обстрілу взводного опорного пункту в районі смт Піски (Ясинуватський район) поблизу Донецького аеропорту. Військові якраз завершили ремонт БМП, як снаряд влучив в автомобіль «Урал», поряд з яким перебував Юрій. У вантажівці почали вибухати патрони в ящику, і підійти до пораненого офіцера було неможливо, від отриманих поранень він помер. Похований на Алеї Героїв Краснопільського цвинтаря Дніпропетровська.[213][8][214] |
| 1647 | | Макаров Олег Михайлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 8 жовтня 1985, Кизил-Кія Киргизстан. Проживав у с. Водяне (Синельниківський район) Дніпропетровська область. Сержант, командир відділення ремонтної роти 532-го окремого ремонтно-відновлювального батальйону. | 12 листопада 2014 | Загинув о 15:55 під час мінометного обстрілу взводного опорного пункту в районі смт Піски (Ясинуватський район) поблизу Донецького аеропорту. Похований у с. Водяне.[8][213][215] |
| 1648 | | Коханий Артем Миколайович | 8 січня 1983, Суми. Проживав у Мукачеве. Майор, заступник коменданта із матеріально-технічного забезпечення Мукачівської оперативно-бойової комендатури Західного регіонального управління Державної прикордонної служби. Служив у штаті за контрактом. Залишилась дружина та маленька донька. | 14 листопада 2014 | Допомагав волонтерам доставляти в зону АТО гуманітарний вантаж. В ніч на 14 листопада в місті Курахове (Донецька область) майор став на заваді бандитам, які відібрали машину у місцевого таксиста, та був вбитий трьома пострілами впритул. Бандитів затримано по гарячих слідах працівниками міліції і бійцями батальйону «Січ». Поховали Артема на батьківщині в Сумах, на Алеї почесних поховань Центрального кладовища.[216][53] |
| 1649 | | Левицький В'ячеслав Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 грудня 1967, Київ (Шевченківський район). Солдат, військовослужбовець 3-го механізованого взводу 1-ї роти 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Призваний за мобілізацією 16 серпня. Залишились мати, дружина та двоє дітей, 17 річний син і 15-річна донька. | 14 листопада 2014 | Загинув під час обстрілу смт Піски (Ясинуватський район) Донецької області. Похований на Лук'янівському військовому кладовищі.[217] Прим. За повідомленням одного з бійців ДУК-ПС, вранці російські бойовики обстріляли Піски з РСЗВ «Град» двома залпами по 5 ракет, загинув боєць 93-ї бригади, та ще двоє були поранені.[213] |
| 1650 | | Швачко Роман Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 21 квітня 1975, Запоріжжя. Солдат, розвідник 37-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (до 25.10.14 — 37-й БТО Запорізької області). Закінчив Запорізьку державну інженерну академію. Був активістом Запорізької Самооборони. Строкову службу не служив, на фронт пішов 5 вересня як доброволець. Його батько, полковник запасу, ветеран-«афганець» ще навесні пішов до військкомату, але його не взяли за віком. Сім'я допомагала бійцям батальйону, молодший брат возив гуманітарну допомогу бійцям у зону АТО. Без батька залишився 14-річний син. | 14 листопада 2014 | Загинув близько 22:00 на блокпосту біля міста Авдіївка під Донецьком. Після мінометного обстрілу він вийшов з укриття перевірити територію, і в 1,5 метрах від нього розірвалася міна.[218] |
| 1651 | | Литвин Олег Олексійович (Позивний «Шаман») | 29 серпня 1979, село Ленінське Дніпропетровська область. Проживав у м. Харків. Боєць 25-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь» ЗСУ. Кінолог, кандидат в майстри спорту, 3-й у рейтингу українських аджилістів 2013 року, інструктор і суддя з аджиліті Всеукраїнської Федерації спорту із собаками, капітан харківської команди «КЛАСС». Залишилися мати, дружина. | 14 листопада 2014 | Загинув під час обстрілу російськими збройними формуваннями українського блокпосту в районі Дебальцеве. Ще 2 бійців отримали важкі поранення. Крім того, поранено трьох мирних жителів.[219][220] |
| 1652 |  | Цимбал Віктор | 23 роки, Велика Березянка Таращанський район Київська область. Рядовий міліції, боєць батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Січ». | 14 листопада 2014 | Загинув від вогнепального поранення у місті Слов'янськ (Донецька область). Загиблого знайшли за адресою вул. Добровольського,2. Розглядається версія про необережне поводження зі зброєю, унаслідок чого стався смертельний постріл.[221][222] |
| 1653 | | Біленко Руслан Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 20 вересня 1984, Солонці (Цюрупинський район) Херсонська область. Солдат, військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Службу в АТО проходив із 28 серпня у складі військової частини А0666. Залишилась мати та дві сестри. | 14 листопада 2014 | Загинув під час обстрілу колони поблизу аеропорту Донецька в районі с. Первомайське. Військові виходили на ротацію та потрапили у засідку.[223] Прим. За повідомленням у ЗМІ з посиланням на військових 28-ї омбр, 14 листопада загинули офіцер і солдат бригади, які розвозили продукти харчування на блокпости, їх машина потрапила у засідку і згоріла.[224] |
| 1654 | | Ворохта Іван Іванович | 1 квітня 1966,Фонтанка Комінтернівський район Одеська область. Старший лейтенант, військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). | 14 листопада 2014 | Загинув під час обстрілу колони поблизу аеропорту Донецька в районі с. Первомайське. Військові виходили на ротацію та потрапили у засідку.[225] Прим. За повідомленням у ЗМІ з посиланням на військових 28-ї омбр, 14 листопада загинули офіцер і солдат бригади, які розвозили продукти харчування на блокпости, їх машина потрапила у засідку і згоріла.[224] |
| 1655 | | Решетняк Василь Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 8 березня 1967, Новопетрівське (Новоодеський район) Миколаївська область. Солдат, стрілець відділення охорони взводу охорони 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ. | 14 листопада 2014 | Загинув об 11:50 під час бойового зіткнення колони техніки з провіантом поблизу села Орлово-Іванівка Донецька область).[226] |
| 1656 | | Клименко Сергій Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 4 квітня 1976, Калачківці Кам'янець-Подільський район Хмельницька область. Солдат, водій-механік БМП-2 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Працював трактористом. У вересні був призваний за мобілізацією. Залишились батьки, брат і сестра. | 14 листопада 2014 | Загинув під час обстрілу поблизу села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області. Перебуваючи у БМП, прикривав відхід своєї частини із засідки, врятував 18 своїх бойових товаришів. В бойову машину прямим попаданням влучив протитанковий снаряд. Похований 20 листопада у рідних Калачківцях.[227] прим. За повідомленням УМВС в Луганській області, з 09:00 по 09:30 зі стрілецької зброї та мінометів було обстріляно блокпост ЗСУ на південній околиці с. Сокільники (Новоайдарський район). У результаті обстрілу загинув військовослужбовець ЗСУ.[228] |
| 1657 | | Лучечко Андрій Ярославович | 29 грудня 1973, Львів. Солдат, військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Мобілізований у липні. Залишилася дружина та 14-річна донька. | 14 листопада 2014 | Загинув на території парку бойових машин військової частини А2730 у місті Бахмут. Похований 26 листопада на Полі почесних поховань № 76 Личаківського кладовища.[229] |
| 1658 | | Жовтий Дмитро В'ячеславович (Позивний «Скорпіон») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 11 вересня 1987, Львів. Солдат, розвідник 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Працював на заводі «Лорта». Активний учасник Революції Гідності. Після Майдану записався добровольцем до батальйону. У червні під Луганськом закрив собою побратимів від розриву гранати та був важко поранений. В шпиталі одружився, свою майбутню дружину зустрів під час Майдану в Українському Домі, де вона була волонтером. Не долікувавшись, знову повернувся на фронт. | 15 листопада 2014 | Загинув у ДТП в смт Новоайдар Луганська область. 17 листопада із Дмитром попрощались у Києві в Українському Домі. Поховали воїна у Львові на Личаківському кладовищі на полі почесних поховань № 76.[230] |
| 1659 |  | Вєтров Юрій Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 листопада 1975, Суми. Старший сержант, військовослужбовець 1-го батальйону територіальної оборони Волинської області «Волинь» ЗСУ, в/ч пп В0116. Колишній спецпризначинець. Призваний за мобілізацією 5 вересня. Після підготовки у 169-му навчальному центрі «Десна», вирушив на передову. | 15 листопада 2014 | Під час обстрілу біля смт Ольховатка (Донецька область) снаряд влучив у бліндаж. Юрій був поранений, і поки засипаний бліндаж розкопали, втратив багато крові. Помер під час транспортування. Похований на Центральному цвинтарі Сум на Алеї Почесних громадян.[231] |
| 1660 |  | Верескун Денис Анатолійович | 9 березня 1984, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Боєць 20-го батальйону територіальної оборони Дніпропетровської області, в/ч польова пошта В2231. | 15 листопада 2014 | Підірвався на міні в зоні АТО, загинув на місці. 19 листопада Дениса поховали у Кривому Розі.[232] В соцмережах також було повідомлення про загибель бійця в результаті підриву на гранаті 15 листопада, але вказано 39-й дніпропетровський БТО.[233] |
| 1661 | | Каплінський Олександр Валерійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 4 квітня 1979, Вінниця. Підполковник (посмертно), старший офіцер групи бойової та спеціальної підготовки військової частини 3008 Національної гвардії України (Вінниця). Мав вищу освіту. Залишилася дружина та двоє дітей, 3-річна донька і 11-річний син. | 16 листопада 2014 | Близько 10:00 російські бойовики з гранатометів обстріляли блокпост сил АТО на перехресті між містами Золоте та Гірське (Луганська область), в районі траси «Бахмутка». Від осколкового поранення в голову Олександр помер у міській лікарні Лисичанська.[234] |
| 1662 |  | Запека Віктор Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 2 квітня 1987, Чернігів. Рядовий міліції батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Чернігів». | 16 листопада 2014 | З 14:55 по 15:20 озброєні бойовики переправилися через річку Сіверський Донець та обстріляли з автоматичної зброї та гранатометів патрульний автомобіль МВС батальйону «Чернігів» та блокпост ЗСУ в районі автостанції смт Станиця Луганська. В бою з російськими терористами Віктор отримав важкі поранення та втратив багато крові. Помер у лікарні.[235] |
| 1663 | | Іщенко Андрій Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 25 січня 1979, Чернігів. Рядовий міліції батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Чернігів». Підприємець. Добровольцем пішов на фронт на початку жовтня, мамі і дружині сказав, що в Харкові у відрядженні. 17 листопада мав повернутись до дому за ротацією. Залишились мати, брат, дружина та 2-місячний син. | 16 листопада 2014 | З 14:55 по 15:20 озброєні бойовики зі сторони пам'ятника «Князю Ігорю» переправилися через річку Сіверський Донець та обстріляли з автоматичної зброї та гранатометів патрульний автомобіль МВС батальйону «Чернігів» та блокпост ЗСУ в районі автостанції смт Станиця Луганська. В бою з російськими терористами загинули два бійця батальйону, ще один від поранень помер у лікарні.[235][236] |
| 1664 | | Найдьон Олександр Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 листопада 1984, село Політрудня, Чернігівська область. Старший сержант міліції батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Чернігів». | 16 листопада 2014 | З 14:55 по 15:20 озброєні бойовики зі сторони пам'ятника «Князю Ігорю» переправилися через річку Сіверський Донець та обстріляли з автоматичної зброї та гранатометів патрульний автомобіль МВС батальйону «Чернігів» та блокпост ЗСУ в районі автостанції смт Станиця Луганська. В бою з російськими терористами загинули два бійця батальйону, ще один від поранень помер у лікарні.[235] |
| 1665 | | Долгіх Сергій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 5 січня 1980, Заруддя (Збаразький район) Тернопільська область. Проживав у місті Київ. Солдат, військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Закінчив Кременецький педагогічний коледж, Тернопільський інститут народного господарства (ТНЕУ), а згодом Київський політехнічний інститут. Залишився у Києві, там і одружився. До мобілізації очолював комп'ютерний відділ у «Республіканському центрі сертифікації». Залишились мати, дружина та донька. | 16 листопада 2014 | У вечорі о 16-й годині військові пішли ставити розтяжки, щоб убезпечити свій блокпост поблизу села Нікішине (Донецька область), і потрапили у засідку. Сергій загинув у бою від множинних осколкових поранень несумісних із життям.[237][238] |
| 1666 | | Кірічек В'ячеслав Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 19 травня 1971. З 1986 року проживав у м.Ірпінь Київська область. Солдат, радіотелефоніст ракетно-зенітного підрозділу 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Працював слюсарем в Ірпінській філії ПАТ «Київоблгаз». У червні пішов до армії добровольцем, в зоні бойових дій перебував з 22 вересня. Залишилась 17-річна донька. | 16 листопада 2014 | У вечорі о 16-й годині військові пішли ставити розтяжки, щоб убезпечити свій блокпост поблизу села Нікішине (Донецька область), і потрапили у засідку. Похований в Ірпені.[237][239] |
| 1667 | | Рвачов Володимир Ігорович | 2 травня 1974, проживав у смт Десна (Козелецький район) Чернігівська область. Підполковник, командир ротної тактичної групи 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ (Десна). | 16 листопада 2014 | Загинув близько 15:00 в районі Дебальцеве внаслідок наїзду автомобіля на фугас на блок-посту «Гостра Могила» поблизу селища Польове (Шахтарський район) Донецької області. Похований в смт Десна.[240] |
| 1668 | | Яжук Микола Петрович | 19 грудня 1980, Мартинівка Вінницька область. Підполковник, військовослужбовець медичної служби 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ (Десна). | 16 листопада 2014 | Загинув близько 15:00 в районі Дебальцеве внаслідок наїзду автомобіля на фугас на блок-посту «Гостра Могила» поблизу селища Польове (Шахтарський район) Донецької області.[240] |
| 1669 | | Вашеняк Віталій Петрович | 6 вересня 1981, Митки Барський район Вінницька область. Майор медичної служби, начальник медичного пункту 6-го навчального артилерійського полку, військова частина А0473 (Дівички), 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ. Залишились дружина, донька та маленький син. | 16 листопада 2014 | Загинув близько 15:00 в районі Дебальцеве внаслідок наїзду автомобіля на фугас на блок-посту «Гостра Могила» поблизу селища Польове (Шахтарський район) Донецької області. Похований у рідному селі.[240][241] |
| 1670 | | Іщенко Олександр Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 листопада 1972, Березова Балка Кіровоградська область. Солдат, навідник-оператор механізованої роти 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ (Десна). Працював трактористом у ТОВ «АПК Розкішна». Призваний за мобілізацію. Залишилась дружина та двоє дітей шкільного віку. | 16 листопада 2014 | Загинув близько 15:00 в районі Дебальцеве внаслідок наїзду автомобіля на фугас на блок-посту «Гостра Могила» поблизу селища Польове (Шахтарський район) Донецької області.[240][242] |
| 1671 | | Лупікс Яніс Модрисович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 27 червня 1971, проживав у с. Григоро-Іванівка Чернігівська область. Молодший сержант, снайпер ротної тактичної групи 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ (Десна). Батько — латиш, мама — українка. Раніше проживав на Київщині, працював у столиці, там познайомився зі своєю майбутньою дружиною та переїхав з нею до Григоро-Іванівки, звідки вона родом. Працював у таксі «Тайм» у Ніжині. Захоплювався рибальством та мисливством. На фронт пішов добровольцем, подав заявку до військкомату ще навесні, але тоді його не взяли. Призваний у третю хвилю мобілізації, два місяці служив інструктором у Десні, а 17 жовтня поїхав в зону АТО. Залишилась дружина, двоє синів 14 і 4,5 років, та 3-річна донька. | 17 листопада 2014 | Загинув о 14:10 в результаті підриву на фугасі автомобіля «Урал» ротної тактичної групи в районі села Орлово-Іванівка (Донецька область). Похований у с. Григоро-Іванівка.[240][243] |
| 1672 | | Будько Олександр Анатолійович (Позивний «Шустрий») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 липня 1973, Чернігів. Молодший сержант, командир гранатометного відділення механізованого взводу 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ (Десна). Закінчив залізничне ПТУ, строкову службу проходив у десантних військах. Працював монтажником-висотником на утепленні фасадів. Призваний за мобілізацією 31 липня 2014 року. | 17 листопада 2014 | Загинув о 14:10 в результаті підриву на фугасі автомобіля «Урал» ротної тактичної групи в районі села Орлово-Іванівка (Донецька область) поблизу кургану Гостра Могила. Похований на кладовищі Яцево.[240][244] |
| 1673 | | Олійник Анатолій Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 26 червня 1992, Антонівка (Скадовський район) Херсонська область. Сержант, водій окремого автомобільного батальйону, військова частина А3838, 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ (Десна). Заочно навчався на юриста. До Збройних сил України пішов служити за контрактом, хотів стати військовим юристом. Залишились батьки, двоє старших братів та вагітна дружина. | 17 листопада 2014 | Загинув о 14:10 в результаті підриву на фугасі автомобіля «Урал» ротної тактичної групи в районі села Орлово-Іванівка (Донецька область).[240][245] |
| 1674 | | Рачинський Олександр Григорович | 27 вересня 1979, Українка Обухівський район Київська область. Капітан, заступник командира роти вогневої підтримки 25-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь» ЗСУ. В зоні АТО перебував з вересня. Залишились дружина, 1-річна донька та 11-річний син. | 17 листопада 2014 | Помер у Харківському військовому шпиталі від черепно-мозкової травми, отриманої в зоні АТО під час виконання бойового завдання.[246] Прим. 25-й БТО з серпня стоїть на першій лінії оборони під Дебальцеве. |
| 1675 | | Росомаха Микола Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 29 березня 1984, Хороше Озеро Борзнянський район Чернігівська область. Солдат, військовослужбовець 1-ї окремої гвардійської танкової бригади, в/ч А1815 (Гончарівське). Залишилась мати, брат та сестра. | 17 листопада 2014 | 16 листопада в бою біля міста Волноваха (Донецька область) був тяжко поранений. 17 листопада помер у лікарні.[247] |
| 1676 | | Юрченко Ігор Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 вересня 1979, Любимівка Каховський район Херсонська область. Проживав в смт Народичі (Житомирська область). Солдат, військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Призваний за мобілізацією 4 серпня. Служив в одному підрозділі з двома своїми молодшими братами. Залишились дружина і 9-річна донька. | 17 листопада 2014 | Був смертельно поранений о 14:20 в результаті підриву на розтяжці в районі с. Орлово-Іванівка (Донецька область), помер на руках свого брата. Поховали Ігора 20 листопада в Народичах.[248] |
| 1677 | | Сарабін Олег Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 6 серпня 1985, Народичі Житомирська область. Солдат 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). | 17 листопада 2014 | Загинув о 15:25 під час обстрілу з танку взводного опорного пункту поблизу села Тарамчук (Мар'їнський район Донецька область).[8] |
| 1678 | | Бердаков Валерій Олексійович | 15 жовтня 1967, проживав у м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший лейтенант, командир протитанкового взводу 1-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Навчався на Вінниччині, у Кривому Розі здобув фахову освіту в професійно-технічному училищі № 36. З 1997 року працював у КП «Криворіжтепломережа». Мобілізований 14 серпня. | 18 листопада 2014 | Загинув під час мінометного обстрілу взводного опорного пункту біля села Веселе (Донецька область).[8][249] За даними волонтера Ольги Голубєвої зі слів солдатів, близько 15:00 бійців 93-ї омбр, які везли воду, боєкомплект і часткову ротацію в аеропорт Донецька, атакували російські терористи. Бій тривав 1,5 години, обстрілювали з мінометів і «Градів». Серед військових один загиблий і 7 поранених. Ще одна людина зникла безвісти.[250] |
| 1679 |  | Полянський Ілля Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 20 січня 1975, Дніпропетровськ. Солдат, навідник-оператор 74-й окремого розвідувального батальйону (Черкаське, Дніпропетровська область). Добровольцем пішов на фронт, перебував у зоні АТО 4 місяці. Залишились дружина та 17-річна донька. | 18 листопада 2014 | Загинув у Донецькому аеропорту від кулі снайпера.[251] За даними РНБО, за минулу добу загинули 2 військовослужбовця, ще 13 отримали поранення.[252] |
| 1680 |  | | Військовослужбовець 54-го окремого гвардійського розвідувального батальйону (Новоград-Волинський). | 19 листопада 2014 | За даними LB.ua зі слів військових, поблизу Дебальцеве розвідгрупа потрапила під обстріл із самохідної артилерійської установки російських бойовиків. Загинув боєць, коли рятував поранених.[253] |
| 1681 | | Негер Іван Іванович | 25 березня 1983, Верхня Терса Гуляйпільський район Запорізька область. Солдат, сапер 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Працював слюсарем-сантехніком ТОВ «Континент». Призваний за мобілізацією 30 серпня, з 26 вересня ніс службу на блокпостах в зоні АТО. Залишились мати і дві сестри. | 19 листопада 2014 | Загинув на блокпосту № 2 біля с. Березове (Мар'їнський район) від кульового поранення у спину, знайдений мертвим в бліндажі. Версія слідства — суїцид. Мати судиться з Міноборони і в смерті сина звинувачує його командирів[254] |
| 1682 | | Розлуцький Ігор Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 25 квітня 1991, Ужгород Закарпатська область. Солдат, водій медичної роти 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). До війська пішов добровольцем. Залишилась мати та двоє молодших братів. | 19 листопада 2014 | Загинув в смт Станиця Луганська в ніч на 20 листопада, коли на блокпосту танк Т-64 зачепив плиту і вона впала Ігореві на голову. Ще одного бійця, який намагався відбігти, гусениця зачепила й прокрутила. 26 листопада з воїном попрощались в Ужгороді, похоронна процесія пройшла через усе місто. Похований на Пагорбі Слави кладовища «Кальварія».[255] [256] |
| 1683 | | Семчище Руслан Степанович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 лютого 1977, Оріховиця Ужгородський район Закарпатська область. Старший солдат 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Майже 4 місяці провів у зоні АТО. Залишились батьки, сестра, дружина та двоє синів. | 19 листопада 2014 | Загинув в смт Станиця Луганська в ніч на 20 листопада, коли на блокпосту потрапив під танк Т-64. 26 листопада з воїном попрощались в рідному селі Оріховиця.[255] [256] |
| 1684 | | Грецький Руслан Федорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 27 травня 1976, Мархалівка Васильківський район (Київська область). Прапорщик, військовослужбовець 3-го батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади. Мобілізований у серпні. Проходив підготовку на Яворівському полігоні. | 20 листопада 2014 | Загинув ввечері у місті Дружківка (Донецька область). Солдат роти вогневої підтримки 3-го батальйону частини випадково вистрелив з підствольного гранатомету ГП-25, внаслідок чого загинув один військовослужбовець і 5 отримали поранення. Поховали Руслана 24 листопада у Малахівці.[8][257][258] |
| 1685 | | Воловик Всеволод Валентинович (Позивний «Сєва») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 20 листопада 1967, проживав у м. Київ. Боєць 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Був професійним військовим розвідником. Займався підприємництвом. Долучився до Правого сектора під час Революції Гідності. Член політичної партії «Правий сектор», на виборах до Верховної Ради України 2014 року був кандидатом в народні депутати за списком партії.[259] Провів 45 діб в полоні у «ЛНР», вийшов з полону за обміном, бо терористи не дізнались, що він з ПС, переконав їх, що військовий. Залишилась дружина, а також 16-річний син та 22-річна донька від попереднього шлюбу[260]. | 21 листопада 2014 | Підірвався на міні в районі аеропорту Донецька. 24 листопада відбулась заупокійна служба в Михайлівському Соборі і прощання в Будинку офіцерів. Поховали воїна на Лук'янівському військовому цвинтарі.[261][262] |
| 1686 | | Байдюк Володимир Іванович (Позивний «Морпєх») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 25 листопада 1989, Глибока (Богородчанський район) Івано-Франківська область. Солдат, розвідник-кулеметник 74-го окремого розвідувального батальйону (Черкаське). Був учасником Революції Гідності. В районі Донецького аеропорту виконував бойові завдання в складі розвідгрупи 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Залишились мати, молодший брат та наречена. | 21 листопада 2014 | Підірвався на міні в районі аеропорту Донецька. Похований у рідному селі Глибока, у свій день народження.[261][263] |
| 1687 | | Томак Микола Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 9 квітня 1982, Нерубайка Новоархангельський район Кіровоградська область, з 1988 року проживав у с.Торговиця (Новоархангельський район). Молодший сержант, заступник командира взводу 34-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області ЗСУ «Батьківщина». Після строкової служби в армії повернувся до дому, працював механізатором, трактористом, водієм, верстатником, працівником з благоустрою. Член ВО «Свобода». 19 березня пішов добровольцем захищати Вітчизну. Залишились мати та сестра. | 21 листопада 2014 | Загинув під час обстрілу блокпосту з РСЗВ «Град» в районі міста Горлівка біля Майорська. Отримав три поранення, одне з яких у сонну артерію.[264] |
| 1688 | | Крівченко Сергій Федорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 14 грудня 1984, Максимівка (Кременчуцький район) Полтавська область. Старший солдат 92-ї окремої механізованої бригади (Харківська область). Проживав у місті Кременчук. Працював водієм у ТОВ «Світ Олія» у Світловодську. Призваний за мобілізацією 4 серпня. Залишилась дружина та 4-річна донька. | 21 листопада 2014 | Загинув біля міста Щастя під Луганськом від фугасної міни, яка розірвалася поряд, коли Сергій чергував на блокпосту біля мосту. Осколком перебило артерію, помер по дорозі до шпиталю. Поховали Сергія 26 листопада у рідному селі.[265] За повідомленням прес-центру АТО, у кілометрі від міста Щастя зафіксовано вибух протипіхотної міни. Двоє бійців загинуло, ще один отримав численні поранення.[266] |
| 1689 | | Гнатенко Анатолій Олексійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 13 липня 1976, Погарщина Лохвицький район Полтавська область. Солдат 92-ї окремої механізованої бригади (Харківська область). Був трактористом, розпочинав свою трудову біографію в погарщинському колгоспі «Нива». Призваний за мобілізацією в серпні. Залишились батьки, дружина та 14-річна донька. | 21 листопада 2014 | Загинув біля міста Щастя під Луганськом, підірвавшись на протипіхотній міні.[267] За повідомленням прес-центру АТО, у кілометрі від міста Щастя зафіксовано вибух протипіхотної міни. Двоє бійців загинуло, ще один отримав численні поранення.[266] |
| 1690 | | Костаков Сергій Юрійович (Позивний «Маестро») | 12 травня 1972, Київ. Снайпер-розвідник 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). В музичній школі у Києві навчився грати на скрипці. У часи СРСР Сергій служив розвідником у спецназі ГРУ. У 2010 році був одним з активістів Податкового Майдану і провів близько 8 місяців у СІЗО за сфабрикованим звинуваченням. Після звільнення під підписку про невиїзд, втік до Праги, Чехія надала Сергію політичний притулок, і він мав можливість отримати чеське громадянство, але під час анексії Криму Росією повернувся до України і пішов добровольцем в ЗСУ. Скрипка була з Сергієм і в зоні АТО, де він грав для бійців. В складі 72-ї бригади пройшов бої в секторі «Д». Критикував керівництво бригади, через що мав конфлікти, зрештою отримав документи на переведення до 81-ї десантно-штурмової бригади. Одружений. | 22 листопада 2014 орієнтовно | Мав прибути до місця дислокації 81-ї бригади, виїхав з міста Волноваха (Донецька область) 22 листопада 2014 року, з тих пір зв'язок із ним перервався, місце знаходження півроку залишалося невідоме. 2 червня 2015 року, в лісосмузі поблизу села Прохорівка (Волноваський район), було знайдено тіло з документами Сергія, з кількома кулями у голові, руки в наручниках за спиною. Тіло напіврозкладене і візуально упізнати його було неможливо. Ідентифікований за експертизою ДНК. 2 жовтня 2015 року з Сергієм попрощалися у Києві.[268] |
| 1691 |  | Юрга Андрій Володимирович (Позивний «Давид») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 15 квітня 1964, 50 років, Львів. Боєць добровольчого Батальйону «ОУН». Закінчив економічний факультет Львівського національного аграрного університету. Член Комітету підприємців Львівщини. Засновник та співвласник виробничої фірми «Ю-КОМ». Був активним учасником Революції Гідності, витягав поранених з-під обстрілу на Майдані. Залишилась дружина та 14-річний син. | 23 листопада 2014 | Загинув вночі внаслідок артилерійського обстрілу російськими збройними формуваннями селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Снаряд із самохідної артилерійської установки противника прямим влученням пробив стіну будинку, де перебували українські захисники. Похований на Полі почесних поховань № 76 Личаківського кладовища.[269] |
| 1692 | | Реута Сергій Іванович (Позивний «Падре») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 31 січня 1970, Луганськ. Прапорщик міліції, боєць 1 взводу 5 роти Полку патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». Багато років був пастором Церкви «Живе слово» в Луганську. З початком російського терору в Луганську перевіз свою сім'ю до Києва і добровольцем пішов на захист Батьківщини. В батальйоні також виконував пасторське служіння. Залишилась дружина та троє дітей. На відео з фронту Сергій розповів, за що воює. | 23 листопада 2014 | Загинув вночі внаслідок артилерійського обстрілу російськими збройними формуваннями селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком із самохідної артилерійської установки. Один зі снарядів влучив у будинок, де перебували бійці, внаслідок чого двоє загинули, з батальйону ОУН і з «Дніпра-1», ще двох поранено.[270] |
| 1693 | | Бородай Сергій Юрійович (Позивний «Малиш») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 21 вересня 1977, Дніпродзержинськ Дніпропетровська область. Старший солдат 169-го навчального центру Сухопутних військ (Десна). У 1999 році закінчив Дніпродзержинський державний технічний університет. Після строкової служби з 2001 року працював у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського», з 2007 року — начальником бюро технічного забезпечення інформаційно-аналітичного відділу. Призваний за мобілізацією 5 вересня. Залишилась дружина та 4-річний син. | 23 листопада 2014 | Підірвався на міні в районі Дебальцеве. Похований у Дніпродзержинську на військовому кладовищі Соцміста.[271] |
| 1694 |  | Ніколенко Павло Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 12 грудня 1979, Вири (Білопільський район) Сумська область. Солдат 91-го інженерного полку, в/ч А0563 (Охтирка). Залишилися дружина та двоє синів. | 23 листопада 2014 | Загинув під час обстрілу з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Павло отримав осколкове поранення у груди. Попри швидко надану медичну допомогу, врятувати життя бійця не вдалося. Поховали воїна у рідних Вирах.[272] |
| 1695 |  | Хоменко Сергій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 18 червня 1978, Садове (Голопристанський район) Херсонська область. Сержант, військовослужбовець 42-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади (раніше 42-й БТО Кіровоградської області «Рух Опору» (Кропивницький). В зоні АТО перебував з 4 вересня. Залишилась дружина та двоє дітей. | 23 листопада 2014 | Загинув під час мінометного обстрілу під Дебальцеве.[273] |
| 1696 | | Стасюк Олег Степанович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 грудня 1968, Запоріжжя. Солдат, розвідник 42-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади (раніше 42-й БТО Кіровоградської області «Рух Опору» (Кропивницький). В зоні АТО перебував 5 місяців. | 24 листопада 2014 | Група бійців поїхала зустрічати волонтерів та потрапила під артобстріл на мосту під Дебальцеве, Олег був важко поранений. Воїна доправили до лікарні Артемівська, але врятувати його життя не вдалося. Похований 28 листопада у Балабине під Запоріжжям.[274] |
| 1697 | | | Боєць 34-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області «Батьківщина» ЗСУ — 34-й окремий мотопіхотний батальйон у складі 57-ї мотострілецької бригади. | 24 листопада 2014 | Загинув в ночі під час обстрілу з РСЗВ «Град» блокпосту № 1 поблизу міста Горлівка (Донецька область). Ще 5 бійців отримали поранення.[275] |
| 1698 | | Будз Микола Юрійович | 20 лютого 1964, Чорнотисів Виноградівський район Закарпатська область. Капітан, командир взводу 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Мав дві вищі освіти. Працював у місцевому колгоспі, після його розпаду їздив на заробітки, був хорошим будівельником. На фронт пішов добровольцем. Залишилися дружина та двоє дорослих синів. | 24 листопада 2014 | Взвод потрапив під обстріл 23 листопада поблизу Дебальцеве під час операції із прикриття відходу та ротації механізованого батальйону. Микола отримав осколкові поранення та забій грудної клітки, був доправлений до Харківського шпиталю та прооперований, але наступного дня ввечері помер. Похований 29 листопада у рідному селі.[276] |
| 1699 | | Степанець Андрій Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 5 червня 1974, Суми. Солдат, командир гармати гаубичної самохідно-артилерійської батареї 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Працював на трубному заводі. Призваний за мобілізацією у серпні. Залишились батьки, дружина та 4-річний син. | 24 листопада 2014 | Загинув під час артилерійського обстрілу біля міста Селидове (Донецька область). Снаряд влучив в окоп. Похований на Алеї Слави Центрального кладовища міста Суми.[277][278] |
| 1700 | | Оболєнцев Віктор Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 27 червня 1971, Автономна Республіка Крим. Проживав у с. Довбиші Житомирська область. Молодший сержант, військовослужбовець 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). В Криму закінчив профтехучилище, потім працював на шахті в Єнакієвому на Донбасі. У 1995 з рідними переїхав на Житомирщину. Працював на місцевому сільськогосподарському підприємстві. Мобілізований 15 серпня. Залишились мати та сестра. | 24 листопада 2014 | Загинув в районі селища Піски (Ясинуватський район) (Донецька область). Поховають Віктора 26 листопада на кладовищі села Довбиші.[279] |
| 1701 | | Скоропис Михайло Васильович | 11 січня 1970, Суми. Старший лейтенант, військовослужбовець 27-го реактивного артилерійського полку (Суми). Призваний у березні. Залишилася дружина та 14-річна донька. | 25 листопада 2014 | Під час несення служби в зоні АТО у смт Велика Новосілка (Донецька область) стався серцевий напад. Похований на Алеї Слави сумського кладовища.[277] |
| 1702 | | Ігор Паньо | 8 червня 1991, Львів. Молодший лейтенант, командир 1-го протитанкового взводу 3-го батальйону територіальної оборони Львівської області «Воля» ЗСУ — 3-й окремий мотопіхотний батальйон у складі 24-ї окремої залізної механізованої бригади (Яворів). Навчався в Українській академії друкарства та в Академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного. Займався баскетболом. Понад 3 місяці перебував у зоні АТО. | 25 листопада 2014 | Загинув в районі Лисичанська (Луганська область).[280][281] Поховали Ігора 29 листопада на Личаківському кладовищі.[282] |
| 1703 | | Склезь Сергій Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 листопада 1976, Камінь-Каширський Волинська область. Матрос, старший хімік РХБ розвідки 1-го батальйону територіальної оборони Волинської області «Волинь». На фронт пішов добровольцем у вересні. | 25 листопада 2014 | Загинув на бойовому посту близько 0:30 під час обстрілу з важкої артилерії шахти «Ольховатська» біля смт Ольховатка (Донецька область).[283] |
| 1704 | | Стець Павло Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 12 липня 1990, Мукачеве Закарпатська область. Старший сержант, військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). По закінченню школи вступив до Академії Сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного у Львові. Служив у мукачівській військовій частині, хотів продовжити навчання та стати офіцером. Залишились батьки. | 25 листопада 2014 | Загинув біля села Нікішине (Донецька область) під час мінометного обстрілу взводного опорного пункту.[284][285] |
| 1705 | | Ігнатишин Олександр Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 10 жовтня 1991, Міжгір'я Закарпатська область. Молодший сержант, військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Служив за контрактом. | 25 листопада 2014 | Загинув біля села Нікішине (Донецька область) під час мінометного обстрілу взводного опорного пункту. Похований у рідному селищі.[284][286] |
| 1706 | | Федорук Андрій Васильович | 20 вересня 1979, Першотравневе (смт) Овруцький район Житомирська область. Військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Працював у ПрАТ «Товкачівський ГЗК» слюсарем з ремонту установок гірничо-дробильного цеху. Голова Першотравневого осередку партії «УДАР». Призваний за мобілізацією 3 серпня. Залишилась мати. | 26 листопада 2014 | Помер у Харківському військовому шпиталі від важкої травми, отриманої під час бойових дій в Луганській області.[287] |
| 1707 | | Крижак Віталій Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 12 травня 1988, Требухівці Летичівський район Хмельницька область. Старший солдат, оператор протитанкового взводу 12-го батальйону територіальної оборони ЗСУ «Київ», в/ч 2277 (м.Київ). Після школи навчався в Голосківському аграрному ліцеї, набув фаху тракториста й отримав посвідчення водія. Працював на різних роботах. Три роки служив за контрактом у 8-му полку спецпризначення. Коли оголосили мобілізацію, добровольцем прийшов до військкомату. У вересні потрапив до зони АТО. | 26 листопада 2014 | Загинув о 16:30 під час перетину блокпосту ЗСУ поблизу с. Райгородка (Новоайдарський район) Луганської області внаслідок обстрілу зі стрілецької зброї автомобіля. Ще 2 бійців отримали вогнепальні поранення.[288][289][290] |
| 1708 | | Мусій Роман Антонович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 25 червня 1969, Великі Загайці Шумський район Тернопільська область. Солдат, механік-водій гусеничної машини 5-го батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Після служби в армії одружився, працював трактористом. Призваний за мобілізацією у вересні, з 4 листопада перебував у зоні АТО. Роман навчався в музичній школі та добре грав на гітарі, на передовій навчав побратимів повстанських пісень. Товариші по службі пообіцяли після перемоги зібратись разом і виконати пісню «Йшли селом партизани» на честь Романа, як він хотів. Залишилась дружина, двоє синів та маленькі внучки. | 27 листопада 2014 | Загинув уночі на блокпосту поблизу села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області. Ще один боєць був важко поранений.[291] |
| 1709 | | Сафін Олексій Павлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 21 серпня 1976, Баранівка Житомирська область. Солдат 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Призваний за мобілізацією. Виховувався у багатодітній родині, в якій було сім дітей, мати нагороджена орденом «Мати-героїня». Залишися батьки, дружина та двоє дітей. | 27 листопада 2014 | Загинув в районі Донецького аеропорту. Поховали Олексія 5 грудня у Баранівці.[292] |
| 1710 | | Голембйовський Руслан Михайлович | 23 січня 1981, Клебанівка Підволочиський район Тернопільська область. Солдат, сапер інженерно-саперної роти 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Навчався у Волочиському профтехучилищі на столяра. На фронт пішов добровольцем за мобілізацією 1 серпня. Залишились батьки та сестра. | 28 листопада 2014 | Загинув близько 4-ї ранку поблизу смт Станиця Луганська, підірвався на розтяжці. Похований 5 грудня у рідному селі.[293] |
| 1711 | | Сніжко Анатолій Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 червня 1975, Соснівка (Макарівський район) Київська область. Солдат, санітар медичного пункту 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). | 28 листопада 2014 | Загинув об 11:30 від осколкових поранень під час мінометного обстрілу взводного опорного пункту поблизу с. Нікішине (Донецька область).[8][294] |
| 1712 | | Бойко Роман Вікторович | 22 серпня 1988, Михайлівка (Олександрівський район, Кіровоградська область). Солдат, стрілець-санітар 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Батько Романа рано помер, і мати одна виховувала двох синів. Строкову службу проходив у сухопутних військах наземно-повітряної оборони, потім працював. У вересні призваний за мобілізацією. Залишилися мати і брат. | 29 листопада 2014 | Загинув о 23:50 під час обстрілу із стрілецької зброї взводного опорного пункту ЗСУ біля селища Славне (Шахтарський район) Донецької області. 4 грудня Романа поховали у рідному селі.[8][295] |
| 1713 | | Нетребко Олег Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 15 липня 1984, Нова Одеса Миколаївська область. Солдат 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Призваний за мобілізацією у березні 2014 року, з червня переведений до 93-ї бригади. | 29 листопада 2014 | Загинув під час боїв за аеропорт Донецька. Поховали захисника 2 квітня 2015 року у рідному місті.[296] За інформацією LB.ua, в аеропорту у боях з російськими збройними формуваннями загинули двоє український захисників, ще 8 отримали поранення. Протягом дня бойовики кілька годин штурмували аеропорт та обстрілювали селище Піски (Ясинуватський район). Атаки відбито.[297] Один військовий загинув в терміналі аеропорту, інший — у Пісках. |
| 1714 | | Горбань Андрій Вікторович Орден «За мужність» ІІ ступеня Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 січня 1993, Миколаївська область. Сержант, командир відділення 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Після строкової служби пішов служити за контрактом. З весни брав участь у бойових діях в найгарячіших точках. Залишились мати, брат та наречена. | 29 листопада 2014 | Загинув під час одного з найбільш масованих штурмів, влаштованих бойовиками і російським спецназом в аеропорту Донецька. Військовослужбовець прикрив найнебезпечніший напрямок та півгодини стримував противника. Товариші витягнули тяжко пораненого воїна під шквалом вогню, він отримав два кульові поранення. Слідом, практично відразу, по позиції Андрія вдарив гранатометник. Вибухом його скинуло з третього поверху на другий, він був ще живий, йому надали першу допомогу, евакуювали до лікарні, але під час операції у нього не витримало і зупинилося серце.[298] |
| 1715 | | Ільницький Дмитро Андрійович | 29 листопада 1990, Житомир. Лейтенант, командир аеромобільного десантного взводу 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). За іншими даними, перебував у складі новоствореної 81-ї окремої десантно-штурмової бригади ВСУ. Випускник факультету обліку та фінансів Житомирського національного агроекологічного університету 2013 року. До армії пішов добровольцем у квітні, був призваний до 95-ї оаембр. Не одружений, єдиний син у сім'ї. | 30 листопада 2014 | Отримав важке поранення 29 листопада під час обстрілу у селищі Піски (Ясинуватський район) під Донецьким аеропортом. Помер в лікарні Красноармійська 30 листопада о 3-й годині ночі, не приходячи до тями. Поховали Дмитра на військовому кладовищі № 2 у Житомирі.[299] |
| 1716 | | Ларін Микола Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 8 травня 1975, Устилуг, Волинська область. Солдат, гранатометник 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Призваний під час третьої хвилі мобілізації. Залишилась дружина та двоє дітей шкільного віку. | 30 листопада 2014 | Загинув від осколкового поранення в районі Донецького аеропорту біля села Опитне (Ясинуватський район) під час мінометно-артилерійського обстрілу.[300] |
| 1717 | | Васюк Олег Олександрович (Позивний «Батя») | 8 серпня 1975, Остер Козелецький район Чернігівська область. Проживав у м. Київ (район Дарниця). Молодший сержант, військовослужбовець 12-го батальйону територіальної оборони ЗСУ «Київ» (м.Київ). На фронт пішов добровольцем у травні 2014 року. Залишилися батьки, дружина та двоє синів, 1996 та 2008 року народження. | 30 листопада 2014 | Загинув на околиці села Дмитрівка (Новоайдарський район) Луганської області.[288][301] |
| 1718 | | Полонський Віталій Анатолійович (Позивний «Аполон») | 18 березня 1985, Київ (Голосіївський район). Старший солдат, військовослужбовець 3 взводу 2 роти охорони 12-го батальйону територіальної оборони ЗСУ «Київ» (м.Київ). | 30 листопада 2014 | Загинув під час виконання бойового завдання — внаслідок ДТП — поблизу села Дмитрівка Новоайдарського району.[288][302] |
| 1719 | | Шолодько Ігор Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 10 жовтня 1965, мешкав у Житомирі. Солдат, розвідник—снайпер роти глибинної розвідки 74-й окремого розвідувального батальйону (Черкаське, Дніпропетровська область). 2005 року працював слідчим з особливо важливих справ Генеральної прокуратури України. Призваний до ЗСУ 4 серпня 2014 року як доброволець. В зоні АТО перебував з 28 серпня. | 30 листопада 2014 | Загинув в бою від осколкового поранення шиї під час відбиття атаки російських збройних формувань на аеропорт Донецька. 4 грудня бійця провели в останню путь[8][303]. |
Грудень | |||||
| 1720 | | Стельникович Віталій Віталійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 21 березня 1986, Бігунь Овруцький район Житомирська область. Солдат 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Народився в багатодітній сім'ї, у шкільному віці втратив матір, дітей виховував батько, інвалід ІІ групи. 2004 року з відзнакою закінчив Житомирське профтехучилище, здобувши професію столяра-будівельника. Працював у Перебродському лісництві Словечанського держлісгоспу, без відриву від виробництва здобув освіту у Малинському лісотехнічному коледжі. З 2009 року працював лісником у Державному спецпідприємстві «Чорнобильська пуща» Паришівського лісництва Київської області. Призваний за мобілізацією у березні 2014 року. Під час бойових дій на Луганщині був поранений, після лікування повернувся на фронт. В зоні АТО Віталій затримав злочинця, і його батько отримав від командування Похвальний лист за достойне виховання сина. | 1 грудня 2014 | У ході бойових дій на Луганщині внаслідок дуже тяжкого поранення впав у кому, перебував в районній лікарні Мелітополя, а згодом був перевезений до Запоріжжя, 1 грудня серце воїна зупинилося. Похований в рідному селі Бігунь.[304] |
| 1721 | | Сташків Ярослав Петрович (Позивний «Бистрий») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 20 вересня 1977, Щепанів Козівський район Тернопільська область. Солдат 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» ЗСУ. Активний учасник Революції Гідності. | 2 грудня 2014 | Російські збройні формування близько 4-ї години ранку обстріляли з РСЗВ «Град» місто Щастя під Луганськом, розбомбили кілька житлових будинків. Один зі снарядів розірвався в метрі від машини батальйону «Айдар», яка загорілась, в ній почала вибухати зброя. Загинули двоє бійців, які перебували у машині.[305] |
| 1722 | | Захарчук Олександр Петрович (Позивний «Захар») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 6 жовтня 1971, Вінниця. Солдат 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» ЗСУ. Учасник вінницької Самооборони Майдану. Щотижня протягом трьох місяців їздив у зону АТО як волонтер, потім став бійцем батальйону. Залишилась дружина, дві доньки та внучка. | 2 грудня 2014 | Російські збройні формування близько 4-ї години ранку обстріляли з РСЗВ «Град» місто Щастя під Луганськом, розбомбили кілька житлових будинків. Один зі снарядів розірвався в метрі від машини батальйону «Айдар», яка загорілась, в ній почала вибухати зброя. Загинули двоє бійців, які перебували у машині.[305][306] Після проведення експертиз та ідентифікації 1 лютого 2015 року з Олександром попрощалися у Вінниці.[307] |
| 1723 | | Потапенко Олександр Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 3 квітня 1970, Драбів Черкаська область. Молодший сержант 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). 1 серпня добровольцем пішов на фронт. Залишилася дружина та дві доньки. | 2 грудня 2014 | Помер у Львівському військовому шпиталі від отриманих в боях поранень. 5 грудня з Олександром попрощались в смт Драбів.[308] |
| 1724 |  | Бенера Іван Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 11 вересня 1986, Чуків Немирівський район Вінницька область. Старший лейтенант, військовослужбовець 204-ї Севастопольської бригади тактичної авіації, військова частина А4515 (аеродром «Бельбек», після окупації Криму і Севастополя передислокована у Миколаїв). Школу закінчив «на відмінно», навчався у Вінницькому вищому училищі комп'ютерних технологій. Після строкової служби в армії вирішив стати військовим. Закінчив Харківський університет військово-повітряних сил та був направлений на службу у Севастополь. 22 березня, за кілька годин до штурму військової частини російськими окупаційними військами та їх пособниками з кримської «самооборони», одружився з Галиною, яка працювала лікарем бригади. Про їх весілля під час облоги писали ЗМІ. Залишились батьки та дружина. | 2 грудня 2014 | Загинув, потрапивши під мінометний обстріл біля міста Авдіївка під Донецьком. Міна розірвалася у метрі від Івана.[309][310] |
| 1725 | | Терещенко Андрій Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 23 червня 1991, Черкаси. Солдат, механік-водій БТР 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Призваний у серпні як доброволець. Залишились батьки та 20-річна сестра. Після героїчної загибелі сина, його мати пішла до армії, служить в черкаському військкоматі. | 2 грудня 2014 | 2 грудня отримав тяжке поранення в голову під час обстрілу в аеропорту Донецька, був доставлений вертольотом до шпиталю, але врятувати його не вдалося. Похований на міському кладовищі № 4 міста Черкаси.[311] |
| 1726 | | Білоус Віталій Григорович | Вінницька область. Молодший сержант, військовослужбовець 184-го навчального Центру Академії Сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного, в/ч В4264 (Старичі, Львівська область). Мобілізований 28 серпня. | 3 грудня 2014 | Помер 3 грудня у розташуванні військової частини в зоні АТО.[309] |
| 1727 | | Шимон Олександр Петрович | 23 серпня 1988, Угля Закарпатська область. Старший лейтенант, командир взводу 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). У лавах ЗСУ служив з 2008 року, 2012 року закінчив Академію Сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного. Залишились батьки та троє братів, двоє з яких також військові. | 3 грудня 2014 | В ночі біля міста Дебальцеве прямим влученням снаряду був важко поранений під час обстрілу з РСЗВ «Град». Вранці від отриманих поранень помер.[312] |
| 1728 | | Моргун-Білявський Олександр Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 1 червня 1973, Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинський район Київська область. Солдат, старший стрілець 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Залишилися мати, брат, сестра, дружина, син та донька. | 3 грудня 2014 | Загинув в зоні АТО, ймовірно, в районі Донецького аеропорту. Похований у с. Михайлівка-Рубежівка[313][314] |
| 1729 | | Боровик Юрій Володимирович | 21 листопада 1979, Южноукраїнськ Миколаївська область. Військовослужбовець 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Призваний за мобілізацією у серпні. Залишились батьки і брат. | 4 грудня 2014 | Юрій 55 днів обороняв Донецький аеропорт, під час бойових дій отримав тяжку травму голови і контузію та проходив лікування. Помер в Южноукраїнську в ніч на 4 грудня.[315] |
| 1730 | .png.webp) | Заболотній В'ячеслав Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 26 березня 1977, Орлівка (Ямпільський район) Сумська область. Старший прапорщик, технік батареї 1129-го зенітно-ракетного полку (Біла Церква). Призваний за мобілізацією 21 березня. | 4 грудня 2014 орієнтовно | Російські збройні формування обстріляли блокпост ВСУ поблизу міста Волноваха (Донецька область) з важкої артилерії, а потім відкрили снайперський вогонь. В'ячеслава доставили в шпиталь з важким пораненням у голову, лікарям врятувати його життя не вдалось.[316] |
| 1731 | | Пономаренко Олександр Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 15 листопада 1986, Березова Лука Гадяцький район Полтавська область. Сержант, командир відділення зв'язку 33-го полігону 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗС України (Десна). Служив у ЗСУ з 16 травня 2007 року, військовослужбовець за контрактом. | 4 грудня 2014 | Отримав смертельне поранення у секторі «С» (район Дебальцеве). Похований у селищі Десна на Чернігівщині.[317] |
| 1732 | | Нітченко Роман Федорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 6 січня 1989, Городня Чернігівська область. Старший солдат, мінометник 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Після закінчення школи пішов працювати на будівництво. Останнім часом їздив у Білорусь вахтовим методом. Влітку був призваний за мобілізацією, в зоні АТО перебував з кінця вересня. Залишились батьки та дві старші сестри. | 5 грудня 2014 | Під час обстрілу в районі селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком військові перебували у підвалі. Від прямого попадання снаряда на них обвалилася плита. Тіло Романа сильно обгоріло, проводиться експертиза ДНК.[318] |
| 1733 | | Рибченко Сергій Володимирович | 6 вересня 1968, Нікополь Дніпропетровська область. Капітан, військовослужбовець мінометної батареї 1-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Прикордонник, ветеран-«афганець». Добровольцем прийшов до військкомату, призваний за мобілізацією 21 серпня. Залишились мати, дружина та дорослий син. | 5 грудня 2014 | Загинув під час обстрілу в районі селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. 27 грудня Сергія провели в останню путь у Нікополі на Меморіалі «Вічна Слава».[319] |
| 1734 | | Михайленко Андрій Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 31 жовтня 1972, Павлоград Дніпропетровська область. Молодший сержант, командир міномета мінометного взводу 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Понад 19 років працював у структурних підрозділах ДТЕК Павлоградвугілля електрогазозварювальником, слюсарем, близько року — на заводі «Павлоградхіммаш». Перед мобілізацією працював горноробочим у ДТЕК Шахтоуправління Дніпровське. Захоплювався рибальством. Мобілізований 4 квітня 2014 року. Залишилися батьки, дружина та дві доньки. | 5 грудня 2014 | Загинув під час обстрілу в районі селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Після процедури ідентифікації воїна поховали 8 січня 2015 року в Павлограді.[320] |
| 1735 | | Жеребцов Володимир Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 30 грудня 1976, Павлоград Дніпропетровська область. Солдат мінометного взводу 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). У 1997 році почав працювати у вугільній галузі електрослюсарем, працював на дільниці автоматизації, зв'язку та інформаційних технологій ДТЕК Павлоградвугілля, майже 11 років очолював раду бригади дільниці. Призваний за мобілізацією 4 квітня 2014 року. Залишилися батьки. | 5 грудня 2014 | Загинув під час обстрілу в районі селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком.[321] |
| 1736 | | Капітоненко Євген Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 2 березня 1986, Дніпропетровськ. Солдат 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). | 5 грудня 2014 | Загинув під час артилерійського обстрілу селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком.[8][322] Тіло не знайдене. |
| 1737 | | Шилов Сергій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 22 липня 1994, Приморськ Запорізька область. Солдат, номер обслуги мінометного розрахунку 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Закінчив професійне технічне училище. У липні 2014 року вступив на контрактну службу в ЗСУ. В зоні АТО ніс службу з 11 серпня, після ротації 12 жовтня знову поїхав на Донбас. Залишилися мати, молодший брат і сестра. | 5 грудня 2014 | Загинув під час артилерійського обстрілу селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Тіло захисника було ідентифіковане у Дніпропетровську в квітні. 8 травня 2015 року поховання у Приморську.[323] |
| 1738 | | Марценюк Юрій Григорович (Позивний «Дєд») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 12 лютого 1960, 54 роки, Донецька область. З дитинства проживав у місті Тетіїв Київська область. Солдат, боєць 25-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь» ЗСУ. Після смерті батька сім'я переїхала з Донеччини в Тетіїв, мама Юрія сама виховувала трьох дітей. По закінченні 8 класів Юрій пішов працювати. Відслужив строкову службу в танкових військах, працював на Київському залізобетонному заводі, на цегельному заводі «Керамік». Останні 15 років працював у приватному сільськогосподарському підприємстві «Слобода». 10 серпня добровольцем пішов на фронт. Залишились мати, дружина. | 6 грудня 2014 | Загинув зранку в районі Дебальцеве від поранення в голову під час артобстрілу опорного пункту. Ракета влучила у вагончик, в якому грілися захисники. 10 грудня Юрія поховали на кладовищі мікрорайону «Слобода» Тетієва.[324] За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу в результаті атак і обстрілу бойовиків в зоні АТО загинули 2 військовослужбовця, ще вісім отримали поранення.[325] |
| 1739 | | Сачек Володимир Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 3 грудня 1988, Хирів Старосамбірський район Львівська область. Старший солдат 80-ї окремої аеромобільної бригади. Ще зі шкільних років хотів стати десантником. Із березня 2014 перебував у зоні бойових дій, брав участь у боях під Слов'янськом та в Луганському аеропорту. 1 вересня, під час оборони аеропорту, був поранений та після одужання повернувся на фронт. | 7 грудня 2014 | Загинув в районі міста Щастя під Луганськом внаслідок мінометного обстрілу Луганської ТЕС російськими збройними формуваннями.[326][327] |
| 1740 |  | Петрученко Микола Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 грудня 1977, Київ Дарницький район. Старшина 90-го окремого десантного батальйону «Житомир» 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Залишилась дружина та 14-річна донька. | 8 грудня 2014 | Загинув в день під час обстрілу російськими бойовиками селища Піски під Донецьком. Поховали воїна на Лісовому кладовищі в Києві.[328][329] |
| 1741 | | Ременюк Андрій Олегович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 16 вересня 1983, Вергулівка (смт) Луганська область. Солдат 90-го окремого десантного батальйону «Житомир» 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Залишились батьки, сестра і дружина з дитиною. | 8 грудня 2014 | Загинув в день під час обстрілу російськими бойовиками селища Піски під Донецьком.[328] 11 грудня воїна провели в останню путь у місті Слов'янськ на Донеччині, куди виїхали його рідні, рятуючись від терористів «ЛНР».[330] |
| 1742 | | Чоп Сергій Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 30 грудня 1968, Біла Церква Київська область. Старший солдат, механік-водій БТР 90-го окремого десантного батальйону «Житомир» 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Ветеран-«афганець». На фронт пішов добровольцем, в зоні АТО перебував з 24 серпня. Залишилися дружина, син та донька. Син Сергія теж в зоні АТО, обороняє Маріуполь. | 8 грудня 2014 | Загинув в день під час обстрілу російськими бойовиками селища Піски під Донецьком. 11 грудня десантника поховали у Білій Церкві.[328][331] |
| 1743 | | Бойко Валентин Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 4 серпня 1979, Прилуки Чернігівська область. Сержант, військовослужбовець мінометної батареї механізованого батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Працював на міському підприємстві залізничного транспорту монтером колії. Залишилися дружина, 14-річна донька та 10-річний син. | 8 грудня 2014 | Під час обстрілу у селищі Піски під Донецьком 152-міліметровий артилерійський снаряд влучив у бліндаж, загинули троє військових, ще 6 отримали поранення. Похований у Прилуках.[332][333] |
| 1744 | | Лавренчук Віктор Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 жовтня 1986, Рудівка Чернігівська область. Старший солдат, старший навідник мінометної батареї механізованого батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Здобув вищу освіту, з 2004 по 2006 рік проходив службу у Військово-морських силах ЗСУ. Був ідейним націоналістом, у 2013 році вступив до ВО «Свобода», член Прилуцької міської організації. Був активними учасником Революції Гідності з перших її днів. Призваний у першу хвилю мобілізації, з червня перебував у зоні АТО, обороняв Луганський аеропорт, брав участь у бойових діях під Луганськом, був поранений. Коли мінометну батарею відправили у Піски, Віктор перервав відпустку та поїхав на передову до побратимів. В серпні Віктор розповів в інтерв'ю про себе та про бойовий шлях своєї батареї. Залишилась дружина та 5-річний син. | 8 грудня 2014 | Під час обстрілу у селищі Піски під Донецьком 152-міліметровий артилерійський снаряд влучив у бліндаж, загинули троє військових. 11 грудня Віктора проводили земляки та бойові побратими, попрощатися з ним прийшли лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок та інші свободівці. Поховали на сільському цвинтарі Рудівки.[332][334] |
| 1745 | | Носенко В'ячеслав Олексійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 10 січня 1985, Варва Чернігівська область. Солдат, мінометник мінометної батареї механізованого батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Закінчив Чернігівський інститут економіки та управління, юрист. Працював у ПАТ «Укрнафта». Призваний за мобілізацією 19 березня 2014 року. Отримав поранення під час захисту Луганського аеропорту, після лікування повернувся на фронт. Був єдиною дитиною в сім'ї, не одружений. | 8 грудня 2014 | Під час обстрілу у селищі Піски під Донецьком 152-міліметровий артилерійський снаряд влучив у бліндаж, загинули троє військових. Похований у Варві.[332][335] |
| 1746 |  | Андрєєв Андрій Олексійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 19 вересня 1967, РРФСР. Проживав у м. Запоріжжя. Солдат, номер обслуги 23-го окремого мотопіхотного батальйону «Хортиця» 93-ї окремої механізованої бригади (раніше 23-й БТО «Хортиця»). У 1990-х роках переїхав до України. Працював у КП «Запоріжелектротранс» водієм трамваю. Мобілізований як доброволець 22 серпня. Залишилися дружина і двоє синів, старший син служить в 55-й артбригаді, молодший 1992 р.н. Прим. В Указі про нагородження — Андрєєв Андрій Олександрович.[336] | 8 грудня 2014 | Загинув близько 21:30 в районі міста Маріуполь (Донецька область).[337] |
| 1747 | | Коновалов Володимир Володимирович (Позивний «Чечен») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 27 липня 1986, Василівка (Солонянський район) Дніпропетровська область. Сержант, розвідник 39-го батальйону територіальної оборони Дніпропетровської області «Дніпро-2» ЗСУ. Залишились мати та дружина. | 10 грудня 2014 | До військових на блокпосту звернулися люди у формі працівників Луганського енергетичного об'єднання, попросили допомоги в ремонті ЛЕП. Військові, не перевіривши у них документи, поїхали допомагати. Поблизу села Кряківка (Луганська область) автомобіль було розстріляно бойовиками із засідки, двоє бійців загинули, ще один отримав поранення. Поховали Володимира у рідній Василівці.[338][339] |
| 1748 | | Удовицький Ігор Миколайович (Позивний «Пітон») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 21 червня 1973, Дніпродзержинськ Дніпропетровська область. Старший сержант, командир розвідувального відділення 39-го батальйону територіальної оборони Дніпропетровської області «Дніпро-2» ЗСУ. Призваний за мобілізацією 16 травня. Працював у ПАТ «Дніпровагонмаш». | 10 грудня 2014 | До військових на блокпосту звернулися люди у формі працівників Луганського енергетичного об'єднання, попросили допомоги в ремонті ЛЕП. Військові, не перевіривши у них документи, поїхали допомагати. Поблизу села Кряківка (Луганська область) автомобіль було розстріляно бойовиками із засідки, двоє бійців загинули, ще один отримав поранення. Поховали Ігора на Алеї Слави кладовища Соцміста у Дніпродзержинську.[338][340] |
| 1749 | | Кіріс Василь Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 1 березня 1966, Радянське Вінницька область. Солдат, розвідник-далекомірник 1-го розвідувального відділення 54-го окремого гвардійського розвідувального батальйону (Новоград-Волинський). Залишилась дружина та троє дітей. | 10 грудня 2014 | Був важко поранений поблизу Нікішине (Донецька область) в результаті обстрілу з РПГ у боєзіткненні з диверсійно-розвідувальною групою. Помітивши групу терористів, вступив у бій, чим врятував життя своїх бойових побратимів від нападу ДРГ противника. Помер від отриманих поранень.[341][342] |
| 1750 | | Ярков Олександр Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 22 серпня 1972, Бармашове Жовтневий район (Миколаївська область). Солдат, водій 42-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області «Рух опору» ЗСУ. | 10 грудня 2014 | Загинув під час виконання бойових завдань в смт Луганське (Артемівський район Донецька область). Похований в с. Добре Баштанського району Миколаївської області.[343] |
| 1751 | | Лесніков Іван Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 19 квітня 1991, Славутич Київська область. Старший солдат 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). У 2009—2010 служив строкову службу у десантних військах. Працював охоронцем, бетонником у концерні «Novarka». Призваний за мобілізацією у серпні. Залишились батьки. | 11 грудня 2014 | Отримав важке поранення у живіт 29 листопада під час мінометного обстрілу в районі аеропорту Донецька. Іван переніс 7 операцій, 10 грудня його стан погіршився, наступного дня воїн помер у Дніпропетровській лікарні імені Мечникова. Похований у Славутичі.[344] |
| 1752 |  | Сливка Ігор Володимирович (Позивний «Тихий») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 23 березня 1977, Старий Порицьк Волинська область. Проживав у м. Горохів. Молодший сержант міліції, боєць Полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України. Був активним учасником Революції Гідності. У полку служив із початку вересня. Залишились дружина та двоє синів-близнят. | 12 грудня 2014 | В районі Маріуполя група дозору полку «Азов» та розвідники ЗСУ поблизу с. Павлопіль (Новоазовський район Донецька область) виявила та ліквідувала снайперську пару противника та знешкодила ворожу диверсійно-розвідувальну групу, яка влаштувала засідку. На фугасі, встановленому терористами, підірвався автомобіль «Азова», загинули два воїна, ще троє отримали поранення у боєзіткненні. 13 грудня відбулася полкова церемонія прощання із загиблими побратимами. Поховали воїна у Горохові.[345][346] |
| 1753 | | Бєлошицький Ігор Анатолійович (Позивний «Белаз») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 18 вересня 1988, Київ (район Оболонь). Молодший сержант міліції, боєць Полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України. У полку служив із початку вересня. Наказом міністра внутрішніх справ Ігорю Бєлошицькому посмертно надали звання лейтенанта. Залишилася мати. | 12 грудня 2014 | В районі Маріуполя група дозору полку «Азов» та розвідники ЗСУ поблизу с. Павлопіль (Новоазовський район Донецька область) виявила та ліквідувала снайперську пару противника та знешкодила ворожу диверсійно-розвідувальну групу, яка влаштувала засідку. На фугасі, встановленому терористами, підірвався автомобіль «Азова», загинули два воїна, ще троє отримали поранення у боєзіткненні. 13 грудня відбулася полкова церемонія прощання із загиблими побратимами. Поховали воїна на Лук'янівському військовому цвинтарі Києва.[345][347] |
| 1754 | | Живодер Олександр Миколайович | 7 червня 1975, Вербуватівка Юр'ївський район Дніпропетровська область. Військовослужбовець 74-го окремого розвідувального батальйону 6-го гвардійського армійського корпусу (Черкаське). На фронт пішов добровольцем. Залишилася дружина та донька. | 14 грудня 2014 | За повідомленням волонтерів, пішов із життя в ніч з 14 на 15 грудня. Місце і обставини не уточнено.[348] |
| 1755 | | Новак Андрій Сергійович | 20 червня 1981, Харків. Капітан, військовослужбовець Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби. | 14 грудня 2014 | За даними Харківської ОДА, загинув 14 грудня в Луганській області.[349] |
| 1756 |  | Лашкул Віталій Леонідович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 січня 1971, Зоряне (Бобринецький район) Кіровоградська область. Проживав у Смоліне (Маловисківський район). Старший солдат, командир інженерно-саперного відділення інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 57-ї окремої мотопіхотної бригади. З 1992 року почав працювати на Смолінській шахті, з 2006 року на Новокостянтинівській шахті ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», був гірником очисного забою. Добровольцем пішов до військкомату, у вересні був призваний за мобілізацією. Залишились батьки, дружина та донька. | 15 грудня 2014 | Загинув у Луганський області від вибуху гранати під час проведення розмінування, рятуючи життя молодшого товариша по службі. Похований у Смоліне на Кіровоградщині.[350] |
| 1757 | | Збицький Максим Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 27 вересня 1976, Чита РРФСР. Проживав у с. Нові Санжари Полтавська область. Солдат 34-го окремого мотопіхотного батальйону «Батьківщина» 57-ї окремої мотопіхотної бригади (раніше 34-й БТО Кіровоградської області «Батьківщина»). Закінчив Карлівське професійно-технічне училище, потім Київську академію внутрішніх справ. Працював на різних підприємствах, займався індивідуальною трудовою діяльністю. 19 червня був мобілізований як доброволець. | 16 грудня 2014 | Помер під час несення служби в зоні АТО в смт Луганське (Артемівський район Донецька область). Під час чергування на блокпосту Максиму стало зле, але він відстояв свою зміну. В розташуванні частини відмовився від виклику медиків та пішов відпочити, вночі помер.[351] |
| 1758 | | Білоголовський Микола Степанович | 3 січня 1961, 52 роки, Бурштин Івано-Франківська область. Військовослужбовець 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади (Гвардійське). | 17 грудня 2014 | Під час перебування в зоні АТО у військового відмовило серце, помер від серцевого нападу поблизу міста Костянтинівка (Донецька область).[352] |
| 1759 | | Цвітненко Андрій Сергійович | 20 березня 1975, Ранній Ранок Криворізький район Дніпропетровська область. Солдат, гранатометник 39-го окремого мотопіхотного батальйону «Дніпро-2» 55-ї окремої артилерійської бригади (раніше 39-й БТО «Дніпро-2»). З 1993 року працював на Криворізькій дистанції колії Придніпровської залізниці. Служив у прикордонних військах на кордоні з Придністров'ям. Повернувся на залізницю, працював монтером колії, мостовим обхідником, товарним касиром. З 2001 року — начальник станції Гейківка. 2002 року закінчив Дніпропетровський технікум залізничного транспорту, де здобув кваліфікацію «технік-експлуатаційник». У 2007 році переведений черговим по станції Мудрьона. У жовтні 2009 року звільнився. Член партії ВО «Свобода». Мобілізований 23 серпня 2014 року. Залишились мати і син. | 17 грудня 2014 | Дістав важке поранення на блокпосту поблизу залізничного мосту через річку Сіверський Донець в районі Лисичанська (Луганська область). Помер від травматичного крововиливу у мозок.[353] |
| 1760 | | Бугаєць Євген Олександрович | 17 серпня 1982, Нікополь Дніпропетровська область. Жив у селищі Чкалівське. На фронт пішов добровольцем наприкінці жовтня. Залишилася дружина та дитина, яка пішла у перший клас. | 17 грудня 2014 орієнтовно | У боях за аеропорт Донецька був поранений. Помер в лікарні Дніпропетровська від скупчення рідини у легенях. Попрощались з Євгеном 19 грудня у вузькому колі сім'ї та знайомих.[354] |
| 1761 | | Оврашко Сергій Миколайович (Позивний «Динаміт») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 22 жовтня 1976, Коськів Шепетівський район Хмельницька область. Молодший сержант, командир розвідроти 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Займався будівельним бізнесом у Борисполі. Брав активну участь у Революції Гідності. З початком війни на сході продав фірму, закупив військове спорядження для батальйону «Айдар» та з ним же й пішов захищати Батьківщину. В серпні отримав важке поранення, лікувався у військовому клінічному центрі в Києві, після чого повернувся на фронт. На виборах до Верховної ради України 2014 року був кандидатом в народні депутати по одномандатному округу № 190 (Шепетівка). | 18 грудня 2014 | В районі міста Щастя під Луганськом група бійців батальйону потрапила у засідку терористів поблизу села Старий Айдар. В бою двоє бійців «Айдару» загинули, ще трьох було поранено, двоє з них у важкому стані. Прес-секретар «Айдару» спростувала поширені чутки про напад терористів на лікарню міста Щастя. 20 грудня з воїнами попрощались у Києві на Майдані Незалежності. З прощальними словами виступили побратими з «Айдару», народний депутат і колишній командир батальйону Сергій Мельничук, екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі та посол Грузії в Україні Міхеїл Уклеба.[355][356] |
| 1762 | |  Гріголашвілі Олександр (Алеко) Михайлович(Позивний «Саша Чужий»)  Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України) | 2 лютого 1982, Кутаїсі Грузія. Грузинський доброволець 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Проживав із сім'єю в Тбілісі, де винаймав квартиру. У 2007—2008 роках служив у Збройних силах Грузії, учасник війни 2008 року. Останні три місяці перебував в Україні, де допомагав захищати суверенітет Народу України від окупантів та їх пособників. Залишилась дружина та 3-річна донька. | 18 грудня 2014 | В районі міста Щастя під Луганськом група бійців батальйону потрапила у засідку терористів поблизу села Старий Айдар. В бою двоє бійців «Айдару» загинули, ще трьох було поранено. 20 грудня з воїнами попрощались у Києві на Майдані Незалежності. З прощальними словами виступили побратими з «Айдару», народний депутат і колишній командир батальйону Сергій Мельничук, екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі та посол Грузії в Україні Міхеїл Уклеба. Похований в Кутаїсі.[355][357] |
| 1763 | | Демиденко Микола Юрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 8 червня 1992, Розумівка (Карлівський район) Полтавська область. Солдат 92-ї окремої механізованої бригади (Харківська область). Навчався в Полтавському будівельному училищі, потім працював за спеціальністю. Призваний за мобілізацією у серпні. Брат Миколи служить в тому ж підрозділі. | 18 грудня 2014 | Микола з братом і ще одним бійцем проводили обстеження лісосмуги в районі міста Щастя під Луганськом. Микола йшов першим і підірвався на «розтяжці» на гранаті Ф1.[358] |
| 1764 | | Лозинський Андрій Миронович | 27 листопада 1976, Львів. Військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). В зоні АТО перебував з жовтня. Залишилась мати, сестри та 3-річна донька. | 18 грудня 2014 | Обставини не уточнено. Загинув у Донецькій області. 23 грудня Андрія поховали на Личаківському кладовищі на Полі почесних поховань № 76.[359] |
| 1765 | | Грузовенко Олександр Сергійович | 5 листопада 1978, Київ (район Троєщина). Військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Працював сантехніком. Призваний за мобілізацією восені. Залишилися дружина та двоє неповнолітніх синів, молодшому з яких 3 місяці. | 18 грудня 2014 | Загинув поблизу с. Новомихайлівка (Мар'їнський район) в 15 км від Донецька, де вночі колона бійців бригади потрапила у засідку і була обстріляна (за іншими даними неподалік Маріуполя). Від кулі в серце Олександр помер на місці. 24 грудня з воїном попрощались у Києві.[360] |
| 1766 |  | Шлюсар Роман Дмитрович | 1983, Чернівці. Водій, волонтер ВО «Буковина — українському війську». Закінчив Львівський політехнічний інститут. Залишилася дружина та двоє дітей. | 19 грудня 2014 | Загинув під Лисичанськом (Луганська область) під час волонтерської поїздки в зону АТО. Роман привіз продукти і теплий одяг для військових та подарунки до Дня Святого Миколая. Залишився ночувати у розташуванні 80-ї аеромобільної бригади, близько опівночі вийшов на блок пост і підірвався на гранаті.[361] |
| 1767 | | Луцик Леонід Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 серпня 1984, Волинська область. Проживав у м. Львів. Солдат, військовослужбовець 80-ї окремої аеромобільної бригади. Навчався у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького, працював у приватній фірмі. Залишилися батьки, дружина, син та донька. | 19 грудня 2014 | Не уточнено. За повідомленням Львівської міськради, помер 19 грудня. Похований на Личаківському кладовищі на Полі почесних поховань № 76.[362] За повідомленням ЗМІ, увечері в розташуванні частини під Лисичанськом (Луганська область) в підсобному приміщенні, де зібрались військові і волонтери, у одного з солдатів розірвалась граната «РГД-5». В результаті на місці загинули 30-річний солдат і 31-річний волонтер.[363] |
| 1768 | | Гайда Ярослав Михайлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 25 травня 1985, Таужне Гайворонський район Кіровоградська область. Солдат, снайпер 34-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області «Батьківщина» ЗС України. Після другого поранення в зоні АТО та лікування, перебував у відпустці до 27-го грудня, під час якої проходив запланований курс реабілітації та працював волонтером. Залишилась дружина і дванадцятирічний син. | 19 грудня 2014 | Помер від отриманих в зоні АТО поранень, після двох операцій та лікування. Похований у с. Таужне[364]. |
| 1769 |  | Лупаїна Олександр Григорович | 29 грудня 1980, Бутівське Олександрійський район Кіровоградська область. Проживав у м. Київ. Солдат, водій саперного підрозділу 3-го ОТБ «Звіробій». Закінчив Київський автодорожній інститут, працював водієм вантажівки. Мобілізований у жовтні 2014. Залишилися дружина та син. | 19 грудня 2014 | Загинув від кульового поранення у серце поблизу с. Кальчик, між Волновахою і Маріуполем, внаслідок обстрілу групи саперів, яка виїхала на розмінування об'єкта. Похований в с. Бутівське[365]. За іншими даними: загинув від необережного пострілу з боку іншого військовослужбовця[366]. |
| 1770 | | Ковальов Костянтин Олександрович | 12 вересня 1980, Першотравенськ Дніпропетровська область. Старший сержант, кулеметник Дніпропетровського полку охорони громадського порядку Центрального ОТО Національної гвардії України, в/ч 3036. Працював гірником очисного вибою на дільниці з видобутку вугілля № 3 шахти «Ювілейна», ДТЕК шахтоуправління «Першотравенське». Любив спорт і був активним учасником традиційних конкурсів професійної майстерності та змагань «Богатирські ігри». Призваний за мобілізацією 1 квітня. Залишились батьки, дружина та двоє синів, 11 і 5 років. | 19 грудня 2014 | Загинув під Маріуполем (Донецька область). Причиною смерті стало отруєння чадним газом під час пожежі в бліндажі.[367] |
| 1771 | | Бараш Василь Васильович | 16 липня 1986, Кочичине Ємільчинський район Житомирська область. Військовослужбовець 54-ї окремої механізованої бригади (м. Артемівськ). Після школи працював слюсарем-кочегаром у Великоцвілянській ЗОШ. У 2005 році прослужив рік в м. Чернігові у прикордонних військах. Працював у приватній фірмі «Крона» спочатку різноробочим, а потім бригадиром. 11 серпня 2014 року був мобілізований до Новоград-Волинської військової частини і включений до складу 54-ї механізованої бригади. | 20 грудня 2014 | Деталі загибелі не вказані.[368] |
| 1772 |  | Жила В'ячеслав Миколайович (Позивний «Сява» / «Шило») | 12 червня 1975, Харків (район Салтівка). Розвідник-підривник, доброволець штурмового загону «Купол» батальйону спецпризначення «Донбас» НГУ. Активний учасник Революції Гідності. Повернувшись до Харкова, долучився до місцевої Самооборони, брав участь у захисті мирних акцій від нападів проросійських сил, у звільненні будівлі ОДА. Став одним з перших волонтерів, допомагав українським захисникам, в липні 2014 року добровольцем пішов на фронт. Учасник боїв за Іловайськ. Перебуваючи на фронті, В'ячеслав подав документи у 131-й розвідбат, але не встиг оформитись. Залишилися дружина і 8-річний син. Дружина В'ячеслава долучилась до медиків-волонтерів, згодом стала фронтовим медиком в 92 ОМБр. Прим. «Купол» формувався як загін морської піхоти на базі батальйону НГУ «Донбас», але діяв як окремий спецпідрозділ, офіційно не оформлений, командир Віктор Дегтярьов («Сенсей»)[369]. | 23 грудня 2014 | Загинув під час виконання бойового завдання в тилу противника. Група розвідки з трьох бійців потрапила у засідку в районі між Маріуполем і окупованим Новоазовськом, поблизу села Павлопіль (Донецька область). За даними Книги пам'яті — в Донецьку. Два роки вважався зниклим безвісти. Наприкінці 2016 року тіло загиблого воїна передали з окупованого Донецька в Дніпро, ідентифікований за експертизою ДНК. 23 грудня 2016 року В'ячеслава поховали у Харкові на Алеї Славі Безлюдівського кладовища № 18, 12-й квадрат.[370][371] Російська пропаганда використала документи загиблих бійців групи, видавши їх за ДРГ, що їздила по Донецьку з мінометом і обстрілювала позиції українських військових з метою провокації. Також на російському телеканалі демонстрували тіла загиблих біля підбитої і згорілої легкової автівки[372]. |
| 1773 | | Глєбов Ігор Юрійович | 9 липня 1971, Харків. Доброволець штурмового загону «Купол» батальйону спецпризначення «Донбас» НГУ. | 23 грудня 2014 | Загинув під час виконання бойового завдання в тилу противника. Група розвідки з трьох бійців потрапила у засідку в районі між Маріуполем і окупованим Новоазовськом, поблизу села Павлопіль (Донецька область). За даними Книги пам'яті — в Донецьку, разом з ним загинули Жила В'ячеслав і Гринько Юрій. Більше двох років російські бойовики не віддавали тіло загиблого рідним. Похований 4 лютого 2017 року на Алеї Слави на Безлюдівському кладовищі Харкова. Точну дату смерті не встановлено, на хресті зазначено лише рік — 2014[373] Російська пропаганда використала документи загиблих бійців групи, видавши їх за ДРГ, що їздила по Донецьку з мінометом і обстрілювала позиції українських військових з метою провокації. Також на російському телеканалі демонстрували тіла загиблих біля підбитої і згорілої легкової автівки. |
| 1774 | | Гринько Юрій Вікторович (Позивний «Очаків») | 30 травня 1974, Білокуракине Луганська область. Мешкав у Новоайдарі. Офіцер, розвідник-підривник, коригувальник, доброволець штурмового загону «Купол» батальйону спецпризначення «Донбас» НГУ. Служив у 73-му морському центрі спецпризначення в Очакові. На фронт пішов добровольцем, приєднавшись до загону «Купол» в червні 2014. Учасник боїв за Іловайськ. Залишились мати, дружина. | 23 грудня 2014 | Загинув під час виконання бойового завдання в тилу противника. Група розвідки з трьох бійців потрапила у засідку в районі між Маріуполем і окупованим Новоазовськом, поблизу села Павлопіль (Донецька область). За даними Книги пам'яті — в Донецьку, разом з ним загинули Жила В'ячеслав і Глєбов Ігор. Вважався зниклим безвісти, наприкінці 2016 року ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих. 23 грудня 2016 року Юрія поховали в Новоайдарі.[370][374] Російська пропаганда використала документи загиблих бійців групи, видавши їх за ДРГ, що їздила по Донецьку з мінометом і обстрілювала позиції українських військових з метою провокації. Також на російському телеканалі демонстрували тіла загиблих біля підбитої і згорілої легкової автівки. |
| 1775 | | Андруник Петро Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 16 червня 1982, Мельниця-Подільська Борщівський район Тернопільська область. Солдат, водій Харківської оперативної бригади Національної гвардії України. Закінчив Кам'янець-Подільське ПТУ № 26 за фахом монтажника сантехсистем. З 18 років захоплювався мисливством. Займався підприємницькою діяльністю спочатку в Кам'янці-Подільському, потім у Мельниці-Подільській. Був активним учасником Революції Гідності. На фронт пішов добровольцем за мобілізацією у вересні. Залишились батьки, сестра, 9-річна донька від першого шлюбу та наречена, яка працює медсестрою на «швидкій», 1 січня планували одружитись. | 25 грудня 2014 | Близько 9:00 під час доставки паливно-мастильних матеріалів військовий автомобіль КрАЗ підірвався на фугасі направленої дії на трасі «Бахмутка» в районі Новотошківське — Оріхове (Попаснянський район) Луганської області. Петро загинув, ще один боєць отримав тяжкі поранення.[375] |
| 1776 | | Кушнірук Олександр Олександрович | 21 липня 1982, Ізяслав Хмельницька область. Підполковник (посмертно), начальник розвідки 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Мав вищу військову освіту. Служив у миротворчому підрозділі у Придністров'ї. Військову службу проходив у 8-му окремому полку спеціального призначення ГУР МО (Хмельницький) на посаді начальника штабу. Коли почалася війна на сході, тимчасово пішов начальником розвідки у 28-му механізовану бригаду. Залишилися батьки, дружина та двоє маленьких дітей. | 25 грудня 2014 | Підірвався на міні ОЗМ-72 на розтяжці в районі між населеними пунктами Піски і Первомайське (Ясинуватський район) Донецької області. Похований у Хмельницькому на Алеї Слави на кладовищі у мікрорайоні Раково.[376][377] |
| 1777 | | Лісник Віорел Павлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 23 жовтня 1979, с. Горток Чимішлійський район Молдова. Проживав у с. Черняхівське Іванівський район (Одеська область). Сержант, командир відділення розвідроти 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Мобілізований до ЗСУ під час першої хвилі мобілізації. За зразкове виконання бойових завдань був заохочений відпусткою додому. Залишилась дружина. | 25 грудня 2014 | Підірвався на міні ОЗМ-72 на розтяжці в районі між населеними пунктами Піски і Первомайське (Ясинуватський район) Донецької області. Похований у с. Черняхівське на Одещині.[376][378] |
| 1778 | | Палічук Руслан Степанович | 5 липня 1977, Глинськ (Здолбунівський район) Рівненська область. Молодший сержант, військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Призваний за мобілізацією у серпні. Залишилися мати і старший брат. | 25 грудня 2014 | Пішов з життя під час чергування на блокпосту під Лисичанськом (Луганська область). Тіло померлого бійця знайшли в ніч з 25 на 26 грудня.[379] |
| 1779 | | Астраков Дмитро Сергійович (Позивний «В'єтнам») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 5 березня 1994, Дніпропетровськ. Молодший сержант міліції, боєць Полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України. Був активним учасником Революції Гідності. Допомагав «Азову» як волонтер, потім став бійцем полку. | 28 грудня 2014 | Близько 20:00 під Маріуполем зі східного напрямку диверсійно-розвідувальна група терористів обстріляла блокпост, на якому чергували бійці полку «Азов», атаку було відбито. Під час першого вогневого контакту Дмитро отримав поранення в шию та, не приходячи до свідомості, помер у лікарні. Похований на Ювілейному кладовищі Дніпропетровська.[380] |
| 1780 | | Куценко Андрій Юрійович | 16 січня 1982, Старосільці Коростишівський район Житомирська область. Розвідник розвідвзводу 5-го механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). До війська пішов добровольцем на початку вересня. Залишилася дружина і троє дітей шкільного віку. Рідний брат Андрія також несе службу в зоні АТО. | 28 грудня 2014 | Отримав смертельне поранення під час артобстрілу ввечері на блокпосту поблизу міста Щастя під Луганськом. Похований у селі Старосільці.[381] |
| 1781 | | Живцов Андрій Анатолійович | 30 квітня 1968, Нікополь Дніпропетровська область. Військовослужбовець 17-ї окремої танкової бригади, в/ч А3283 (Кривий Ріг). Був призваний за мобілізацією 14 серпня 2014 року. Учасник бойових дій, 5 місяців служив в зоні АТО. | 28 грудня 2014 | Помер в зоні АТО. Місце й причини смерті не уточнено.[382] |
| 1782 | | Дурмасенко Олексій Олегович (Позивний «Динамо») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 1 червня 1989, Київ. Старший солдат 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Займався футболом. У сезоні 2003—2004 років виступав за команду «Зміна-Оболонь» (Київ), брав участь у Чемпіонаті України Дитячо-юнацької футбольної ліги.[383] Працював ландшафтним дизайнером у підмосковній Рубльовці. З початком протестів повернувся до Києва та брав активну участь у Революції Гідності. На фронт пішов добровольцем. Один з тих бійців, які підняли український прапор над новим терміналом Донецького аеропорту.[384] Залишилися батьки та дві сестри. Батько Олексія, Олег Дурмасенко, є відомим художником та дизайнером (творчий псевдонім — Гліб Гржабовський, автор нагрудного знака «Герой киянин» та пам'ятного знака загиблим за Україну білорусам). | 29 грудня 2014 | Загинув у бою з російськими збройними формуваннями, які здійснили напад на позиції українських військових в районі селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Олексій саме прийшов провідати своїх побратимів, коли на блокпост напала диверсійна група противника. Кинувся на підмогу без бронежилета і загинув у бою. 3 січня похований у Києві на Алеї Героїв на Лісовому кладовищі[385][386]. |
| 1783 | | Абрютін Сергій Миколайович (Позивний «Абрек») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 8 квітня 1983, Суми. Солдат, військовослужбовець 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Залишилися дружина і 5-річний син. | 29 грудня 2014 | Загинув у бою з російськими збройними формуваннями, які здійснили напад на позиції українських військових в районі селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Сергія прошила кулеметна черга, коли він намагався витягти з оточення пораненого товариша. Похований на Алеї Почесних громадян Центрального цвинтаря міста Суми.[385][387] |
| 1784 | | Дубовський Костянтин Юрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 3 червня 1988, Гудзівка Звенигородський район Черкаська область. Солдат, механік-водій БМП 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Круглий сирота, виховувався старшою сестрою. У серпні добровольцем пішов у військкомат, призваний за мобілізацією 14 серпня. Перед загибеллю побував удома в 10-денній відпустці за відмінну службу. Залишилася дружина та 4-річна донька. | 29 грудня 2014 | Був важко поранений в бою з російськими збройними формуваннями, які здійснили напад на позиції українських військових в районі селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Костянтин отримав два кульових і одне осколкове поранення, до шпиталю його не довезли. Похований у рідному селі Гудзівка.[385][388] |
| 1785 | | Салівончик Володимир Володимирович | 9 січня 1979, Велика Вільшаниця Золочівський район. Солдат Львівського прикордонного загону Державної прикордонної служби України. Призваний за мобілізацією, проходив службу на блокпосту під Волновахою Донецька область | 29 грудня 2014 | Загинув під час служби у зоні АТО. Обставини смерті не уточнено.[389] |
| 1786 | | Сирватка Михайло Степанович | 7 березня 1964, Стебник (адміністративно є частиною міста Дрогобич), Львівська область. Боєць добровольчого батальйону (не уточнено). За фахом — медик, працював на «швидкій» у Дрогобичі. | 29 грудня 2014 орієнтовно | Був поранений під Горлівкою (Донецька область) ще у вересні та перебував у лікарні. Помер від хвороб, які спричинили отримані на фронті поранення. 31 грудня воїна поховали в Дрогобичі.[390] |
| 1787 |  | Драчук Валентин Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 4 січня 1975, Шепетівка Хмельницька область. Старшина, головний старшина взводу охорони 11-го ЗРП. Мобілізований. Залишилися дружина, син та донька. | 30 грудня 2014 | Загинув поблизу смт Новотроїцьке (Волноваський район) від множинних вогнепальних поранень грудної клітки, що не сумісні з життям. Вважався зниклим безвісти, ідентифікований серед загиблих. Похований 14.03.2015 у Шепетівці[391]. |
| 1788 |  | Андрухів Іван Романович | 7 липня 1987, Львів. Військовослужбовець 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський), створеної на базі підрозділів розформованої 51-ї окремої мехбригади. Залишилися батьки. | 31 грудня 2014 | Був поранений в зоні АТО, місяць тому повернувся додому й лікувався у Львівському військовому шпиталі. У ніч на 1 січня Іван помер, причини смерті встановлюють судмедексперти. 3 січня похований на Полі почесних поховань № 76, Личаківський цвинтар[392]. |
| 1789 | | Куль Євгеній Геннадійович | 15 серпня 1989, Лозуватка (Криворізький район) Дніпропетровська область. Солдат, майстер відділення технічного обслуговування автомобільної техніки 43-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше — 43-й БТО Дніпропетровської області «Патріот»). До 43-го батальйону пішов добровольцем, разом із батьком. | 31 грудня 2014 | Помер у Харківському військовому клінічному центрі від отриманих поранень. Похований у Лозуватці.[393] |
Невстановлена дата смерті
Чурилов Юрій — в списку загиблих в АТО киян.[161]
Втрати силових структур в тилу під час війни
Флекей Зіновій Миколайович, 24 квітня 1970, Тернопіль. Боєць 6-го БТО Тернопільської області «Збруч». Кілька років працював за кордоном, останній час в Італії. Взимку 2014 повернувся в Україну і поїхав до Києва, був активним учасником Революції Гідності. На Майдані був поранений, після лікування знов поїхав до Італії, але через загострення ситуації в країні, добровольцем прийшов до військкомату і в серпні підписав контракт на військову службу. Загинув 3 жовтня 2014 у Херсонській області від вибуху гранати. Похований на Микулинецькому кладовищі. Залишились батьки[394].
Кисляченко Євген Олегович, 13 жовтня 1982, Одеса. Військовослужбовець 28-ї ОМБр. Призваний за мобілізацією. 8 вересня дістав поранення під час навчань на полігоні «Широкий лан», помер вранці 13 жовтня 2014 у лікарні міста Миколаїв[395].
, Дніпропетровська область. Солдат, військовослужбовець 17-ї ОТБр, призваний за мобілізацією. 16 жовтня 2014 на полігоні поблизу м. Кривий Ріг під час пострілу з гранатомета АГС-17 у рамках занять з бойової підготовки стався розрив гранати, внаслідок чого два військовослужбовці отримали поранення. Один з солдатів від поранень помер[396].
Вербицький Олексій Романович, 18 червня 1967, Ярославська область РРФСР. Проживав у м. Чернівці. Солдат, водій 8-го БТО Чернівецької області. Виріс в родині військовослужбовця. Все життя працював водієм, останні роки — в Обласному центрі реабілітації тяжкохворих дітей. До війська пішов добровольцем у червні 2014, незважаючи на те, що за місяць перед тим переніс операцію. Загинув 1 листопада 2014 у ДТП під Бердянськом (Запорізька область), коли повертався на військовому УАЗі з ремонту. Похований 6 листопада на Годилівському кладовищі. Залишилися дружина та доросла донька[397].
Прохоров Станіслав Миколайович, 26 серпня 1983, Кременчук Полтавська область. Солдат 92-ї ОМБр. Працював оператором на кондитерській фабриці «Лукас». 06.08.2014 мобілізований як доброволець. 14 листопада 2014 вбитий співслужбовцями біля села Бударки (Вовчанський район) Харківської області, де підрозділ ніс службу з охорони державного кордону з Росією. Капітан та 2 сержанти, в стані алкогольного сп'яніння після словесної перепалки із солдатами (п'яний капітан кричав «Расєя!») розстріляли бійця з автоматів, відтягли у бік кордону і закопали у траншеї, після чого втекли. Вбивць затримано, кримінальна справа за статтями «навмисне вбивство» та «дезертирство». Похований у Кременчуці на Свіштовському кладовищі. Залишились батьки, три сестри та дружина з дитиною[398].
Коляда Дмитро Степанович, 21 лютого 1980, Велимче Ратнівський район Волинська область. Солдат, стрілець танкового взводу 2-ї танкової роти 51-ї ОМБр. Мобілізований у квітні 2014, пройшов бої в районі Волновахи, Савур-могили, Красногорівки, де 22 серпня врятував екіпаж підбитого танку, отримав опіки і лікувався у шпиталях. 14 листопада 2014 близько 20:00 вбитий офіцером командиром танкового взводу біля казарми у військовій частині у Володимирі-Волинському, під час конфлікту, помер від ножового поранення у груди. Похований в с. Велимче. Залишились батьки та брати. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[399].
Таранець Станіслав Олексійович, 13 серпня 1979, Велика Круча Пирятинський район Полтавська область. Капітан, начальник складу паливно-мастильних матеріалів 3-го ОПСп. Закінчив Київський університет цивільної авіації, навчався на військовій кафедрі. Проходив військову службу в Гвардійському на Дніпропетровщині, потім у військовій частині в Кропивницькому. Під час АТО займався забезпеченням ЗСУ паливом та не одноразово супроводжував конвої у зону АТО. 29 листопада 2014 о 5-й годині ранку вирушив з черговим конвоєм паливно-мастильних матеріалів у Донецьку область, їхав у голові колони. Поблизу селища Куколівка (Кіровоградська область) на слизькій дорозі водій не впорався з керуванням, в результаті чого бензовоз кілька разів перевернувся. Від отриманих травм Станіслав помер на місці, водій вижив. Залишилася дружина та 9-річна донька[400].
Ковальчук Михайло Володимирович, 20 листопада 1985, Руда-Колтівська Золочівський район. Солдат 2-го окремого інженерно-будівельного батальйону. Мобілізований 27.03.2014. Брав участь у боях за Савур-могилу та Іловайськ. Помер 3 грудня 2014 близько 17:15, під час прямування підрозділу в район виконання завдань за призначенням[401].
Косточка Ігор Васильович, 7 січня 1975, Суми. Зв'язківець 15-го БТО Сумської області «Суми», в/ч В2260. Працював у ВАТ «Сумське НВО ім. М. В. Фрунзе». Мобілізований у березні. Ніс службу в Макарівському районі (Луганська область), на початку грудня приїхав додому у коротку відпустку. Трагічно загинув під час відпустки. 4 грудня чоловіка знайшли на перехресті у місті Суми в непритомному стані із закритою черепно-мозковою травмою та доправили до нейрохірургічного відділення обласної лікарні. У ніч із 7 на 8 грудня 2014 військовослужбовець помер. Похований на Алеї Почесних громадян центрального міського кладовища Сум. Залишились дружина та 16-річна донька[402].
Грачов Юрій Олександрович (позивний «Ірокез»), 18 березня 1975, Київ. Старший лейтенант запасу, волонтер групи «Аеророзвідка». Активний учасник Революції Гідності. Був фахівцем-сапером і розробив перші бойові заряди для безпілотників, неодноразово виїжджав у зону АТО. 18 грудня 2014 близько 10:00 на Яворівському полігоні під час навчань з військовими з використання заряду для безпілотного літального апарату стався вибух. Юрій отримав травми, несумісні з життям. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[403][404].
Корній Станіслав Семенович, 4 березня 1965, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Прапорщик, командир 1-го відділення 1-го взводу 20-го БТО «Дніпропетровськ». Закінчив курси Навчального центру Внутрішніх військ. До травня 2005 працював у Криворізькій виправній колонії № 80. З 2009 по 2012 — інспектор служби охорони мережі готелів «Маріотті» у Варшаві, у 2012 — інспектор служби безпеки «Легіон КР» в Кривому Розі.[405] Член партії УДАР. Активний учасник Революції Гідності.[406] 29.04.2014 мобілізований як доброволець. 12 червня був госпіталізований на 24 дні із загостренням тяжких хронічних захворювань, та вже 1 серпня брав участь у визволенні м. Красногорівка[407]. Комісований за станом здоров'я восени 2014 року. 20 грудня 2014 помер від хвороби в Кривому Розі, вже після повернення з фронту. Залишились дружина, діти та внуки[408].
Примітки
- Інформація по 11 батальйону ТрО «Київська Русь» // Блог Валерія Шашкіна, прес-секретаря 11-го БТО, 1 жовтня 2014. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- Боєць батальйону «Київська Русь» загинув, підірвавшись гранатою, «забравши з собою» кілька морських піхотинців з РФ (ФОТО) // «Преса України», 1 жовтня 2014
Командир розвідувальної групи підірвав себе, щоб не потрапити в полон // ТСН, 1 жовтня 2014
Там погибают лучшие(рос.) - Сьогодні на Київщині поховають легендарного «Балу» // ТСН, 27 листопада 2014
Похорон бійця І. Багірова // «5 канал», 27 листопада 2014 - На Житомирщині поховають загиблого у вересні під Дебальцево бійця // «Бердичівські новини», 2 квітня 2015. Архів оригіналу за 10 квітня 2015. Процитовано 3 вересня 2016.
- Під час виконання службових обов'язків в районі міста Дебальцеве загинув один військовослужбовець, ще одного — травмовано // Національна гвардія України, 2 жовтня 2014 Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.
Героя везуть із Дебальцевого. 02.10.2014, 17:12
У Чернігові провели в останню путь добровольця. 04.10.2014 Архівовано 06.10.2014, у Wayback Machine. - У Чернігові оголошено день жалоби за двома загиблими учасниками АТО з міста // «5 канал», 4 жовтня 2014
Миколу Пирога провели в останню путь // ТРА «Новий Чернігів», 6 жовтня 2014 Архівовано 2 липня 2015 у Wayback Machine. - Потрібна допомога Сергієві Ковальчуку // «112», 18 серпня 2014 Архівовано 11 грудня 2014 у Wayback Machine.
Військовослужбовець Сергій Ковальчук із с. Новогурівка віддав своє молоде життя за Україну // Сайт Криничанського району, 3 жовтня 2014 - Міністерство оборони України оприлюднило список усіх загиблих військовослужбовців за час проведення антитерористичної операції // НБН, 12 грудня 2014. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 16 грудня 2016.
- У зоні АТО перестало битись серце ще одного Героя // Самбірська міська рада офіційний сайт, 03 жовтня 2014
У Самборі поховають ще одного загиблого у зоні АТО // ZIK, 03 жовтня 2014 - У батальйоні «Черкаси» — двоє загиблих // Вікка, 2 жовтня 2014
Під Донецьком загинули два бійці батальйону «Черкаси» // Рідна Черкащина, 3 жовтня 2014
Загиблих героїв із батальйону «Черкаси» поховано на батьківщині // «ПроЧерк», 6 жовтня 2014 - Смілянська влада проігнорувала прощання із загиблим героєм. 06.10.2014[недоступне посилання з червня 2019]
Комбат батальйону Черкаси написав, що боєць загинув не при виконанні
Рішення № 79404017 від 23.01.2019 — справа № 2340/4629/18 - Під час перемир'я лише за тиждень загинуло двоє вінничан // 33-й канал, 15 жовтня 2014 Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.
Козятинщина простилася зі своїм земляком // 20 хвилин Козятин, 8 жовтня 2014
6 жовтня 2014року передали землі тіло відважного, хороброго бійця - Підрив мосту і вбивство силовика: СБУ затримала ватажка групи терористів. Українська правда (укр.). Процитовано 2 квітня 2021.
- Вчора на Стіні пам'яті біля Михайлівського собору з'явились... // facebook Національний військово-історичний музей України, 28 лютого 2019 року
Ткачов Олександр Васильович - В пятницу Херсонщина проведет в последний путь защитника Украины // ПІК, 8 жовтня 2014(рос.)
Загинув у зоні АТО // youtube VTVPlus, 9 жовтня 2014 - У Донецькому аеропорту загинули троє українських бійців, двоє зникли безвісти // НБН, 4 жовтня 2014. Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 3 вересня 2016.
- Українські військові відступають із Донецького аеропорту // LB.ua, 4 жовтня 2014
Вчора при обороні аеропорту загинули два бійця Правого сектора - 19-річний студент університету Шевченка загинув, захищаючи аеропорт Донецька // ТСН, 9 жовтня 2014
- Держава ігнорує сім'ї загиблих добровольців попри указ Порошенка // «Українська правда», 3 грудня 2014
Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України»
Указ Президента України №449/2021 від 28 серпня 2021 року "Про присвоєння С.Горбенку звання Герой України" - «Каспер» мене врятував. А через дві години помер // «Радіо Свобода», 10 жовтня 2014
Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України» - Сьогодні відбулася траурна церемонія прощання із захисником Донецького аеропорту — капітаном Іваном Литвиновим // Кіровоградська ОДА, 11 вересня 2015
У Кіровограді попрощалися із спецназівцем, який загинув торік // «Кіровоградська правда», 11 вересня 2015
В Кіровограді попрощалися з захисником Донецького аеропорту // «Перша електронна газета», 11 вересня 2015[недоступне посилання з червня 2019] - Хороший человек сегодня погиб. Один из железных… // Facebook Юрія Бірюкова, 4 жовтня 2014
«Стоятимемо до кінця. За країну і за братів», — у бою за Донецький аеропорт загинули офіцер і чотири бійці 79 — й ОАЭМБр // Преступности. НЕТ, 5 жовтня 2014
Завтра в Миколаєві відбудеться церемонія прощання з офіцером 79-ї бригади, загиблим в боях за Донецький аеропорт. (рос.) 07.10.2014, 21:43:34
У Миколаєві провели в останню дорогу майора — героя, який ціною свого життя врятував роту десантників // Преступности. НЕТ, 8 жовтня 2014
У Миколаєві близько тисячі людей попрощалися з героєм, що тримав оборону у аеропорту Донецька // «Подробиці», 8 жовтня 2014 - Поховали через місяць після смерті // gorod.cn.ua, 10 листопада 2014
- Кунденко Володимир Іванович // Чернігівська ОДА, 3 листопада 2014
Стояв такий плач, якого не було з війни… // Сіверщина, 31 жовтня 2014
Кунденко Владимир Иванович(рос.) - Костюченко Юрій // Чернігівська ОДА, 3 листопада 2014
Не стреляйте в наших сыновей! // Газета «Рабочее слово», Випуск № 44 14 листопада 2014 - Кривонос Станіслав // Чернігівська ОДА
- Тіло бійця АТО Андрія Рави вже везуть додому // «20 хвилин Тернопіль», 8 жовтня 2014
В АТО загинув мешканець Зборівщини // Телеканал ІНТБ, 8 жовтня 2014
Сьогодні Тернопільщина прощається зі своїм Героєм… // Інфопростір Тернополя, 10 жовтня 2014 Архівовано 16 жовтня 2014 у Wayback Machine.
Бійця АТО Андрія Раву, який загинув на Донеччині, сьогодні похоронили у рідному селі Футори // Зборівська РДА, 10 жовтня 2014
Герої не вмирають! Андрій Рава, м. Зборів, Тернопільська область AndriyRava - Корпус «Правий Сектор». Не залізні правосєки // паблік Дмитро Ярош — Україна понад усе!, 21 листопада 2014
- Підлубний Олександр Володимирович («Хруст»)
У вівторок відбудеться прощання з бійцем ДУК ПС Олександром «Хрустом» Підлубним // Офіційний сайт «Правого сектора», 3 квітня 2015
На фасаді ЗНЗ № 147 Деснянського району відкрито меморіальну дошку захиснику України Олександру Підлубному // Деснянська РДА, 27 квітня 2016 Архівовано 2016-12-28 у Wayback Machine. - Завтра, 20 грудня (субота)…
Герой! Спи спокійно, за тебе помстимося, друже // facebook Правий Сектор Поділ, 19 грудня 2014
У Києві попрощалися з бійцем ДУКу Антоном Кіреєвим // «Бандерівець», 20 грудня 2014
Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України» - Вчера вечером еще была надежда, что это не он, а какой-то другой Сережа… // Facebook Іри Соломко, 6 жовтня 2014
Десантник 95-ї бригади загинув у бою під аеропортом Донецька. ВІДЕО
Плачь, Бердичев… Погиб «киборг» из донецкого аэропорта бердичевлянин Сергей Сидлецкий // «Бердичів діловий», 6 жовтня 2014 Архівовано 8 листопада 2014 у Wayback Machine.(рос.)
Завтра бердичівляни попрощаються з десантником, який загинув під аеропортом Донецька // «Перший Житомирський», 7 жовтня 2014
«КОГДА Я ОТКРЫЛ ЛЮК БТР И УВИДЕЛ ХРИПЯЩЕГО СЕРЕГУ БЛЮДА БЕЗ СОЗНАНИЯ, ЗАВЫЛ! ЧУВСТВОВАЛ ВЕДЬ: НЕ НАДО БЫЛО ЕМУ ЕХАТЬ НА ЗАДАНИЕ НАКАНУНЕ ДНЯ РОЖДЕНИЯ» // censor.net, 7 листопада 2016 - У зоні проведення антитерористичної операції загинув сапер з Кам'янця-Подільського // «Є», 7 жовтня 2014 Архівовано 17 липня 2015 у Wayback Machine.
У зоні АТО загинув боєць з Хмельниччини // Незалежний громадський портал, 7 жовтня 2014
Фатальне п'яте відрядження // «Подолянин», 10 жовтня 2014 - Петрівщина попрощалася із загиблим на сході Олександром Хрулем // Петрівська РДА, 23 жовтня 2014
Керівництво Кіровоградського гарнізону висловило співчуття з приводу загибелі своїх бійців // «Точка доступу», 23 жовтня 2014
В Кировоградской области вчера попрощались с военнослужащим, погибшим во время проведения АТО // «Новости Донбасса», 23 жовтня 2014(рос.)
Він помер за Україну, за нашу, єдину - На Луганщині загинув український спецназівець // НБН, 6 жовтня 2014 Архівовано 9 жовтня 2014 у Wayback Machine.
Поки двох черкащан поховали, ще двоє загинули. 06.10.2014, 22:20
Піщана попрощалася із «Світлячком» // «Черкаський край», 7 жовтня 2014
Золотонісці попрощалися зі своїм «Світлячком» (фото) // 0472.ua — Сайт города Черкасс, 7 жовтня 2014 - Загинув уманчанин із батальйону «Черкаси». 06.10.2014, 19:22 Архівовано 23.06.2016, у Wayback Machine.
Вічна пам'ять Герою // Уманська міська рада, 7 жовтня 2014 Архівовано 2014-10-12 у Wayback Machine.
Під Старогнатівкою сили АТО атакувала ДРГ бойовиків, загинув військовий - прес-центр // УНІАН, 7 жовтня 2014 - На Сході загинули військові із закарпатської бригади // «Про Захід», 7 жовтня 2014
Стали відомі імена загиблих бійців із закарпатської 128-ї ОГПБ… // UZHGOROD.in, 8 жовтня 2014
Компенсація розбрату, або Війна за «транш від смерті» // «Час Київщини», 22 грудня 2015 - Загинув перший земляк // facebook Ігор Мосійсук, 8 жовтня 2014
На Київщині попрощались із бійцем 128-ї гірсько-піхотної бригади // 5 канал, 10 жовтня 2014 - Тернопільщина втратила в АТО Віктора Пунду // 20 хвилин Тернопіль, 9 жовтня 2014
Як Тернопільщина зустріла загиблого в АТО танкіста // «Про все», 10 жовтня 2014 - Запорожская область потеряла еще одного «сына-героя» в зоне АТО // «Наш город», 9 жовтня 2014(рос.)
В Запорожской области похоронили отца четверых детей, который на войну пошел добровольцем // «Индустриалка», 9 жовтня 2014(рос.) - В с. Мостище відбулося поховання тіла загиблого учасника АТО // Макарівська РДА, 10 жовтня 2014. Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 3 вересня 2016.
- На Кодимщину знову прийшла сумна звістка
- Про присвоєння С.Цимбалу звання Герой України
- У вівторок під Дебальцевим героїчно загинув Сергій Цимбал // ТСН, 7 жовтня 2014
Цимбал Сергій Володимирович («Легіонер»)
На прикладі таких героїв, як Сергій Цимбал, мають виховуватися майбутні покоління прокурорів — Президент - Військовослужбовець Нацгвардії загинув у результаті мінометного обстрілу бойовиків // Національна гвардія України, 8 жовтня 2014. Архів оригіналу за 14 жовтня 2014. Процитовано 3 вересня 2016.
- Під час перемир'я лише за тиждень загинуло двоє вінничан // «33-й канал», 15 жовтня 2014. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- Сьогодні Житомир прощається із героєм, який загинув на Сході країни // «Рупор Житомира», 9 жовтня 2014
Кілька сотень житомирян попрощалися із загиблим в АТО десантником Артуром Сілко // Житомир. Інфо, 9 жовтня 2014
Дружина загиблого житомирського десантника розповіла про чоловіка // «Перший Житомирський», 10 листопада 2014 - У зоні АТО загинув солдат із Славути // Незалежний громадський портал, 10 жовтня 2014
У Славуті попрощалися із загиблим в АТО лікарем // «Є», 15 жовтня 2014 Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.
Славута попрощалася зі ще одним Героєм України (фото) // «Славута NEWS», 12 жовтня 2014
Не залишав нікого у біді // «Подільські вісті», 17 жовтня 2014 - В боях под Песками в зоне АТО погиб боец батальона «Днепр» // 056.ua — Сайт города Днепропетровска, 9 жовтня 2014(рос.)
Украинский пулеметчик Иван Курята погиб в Песках(рос.)
Військовослужбовець Іван Курята із с. Семенівка віддав своє життя за Україну // Сайт Криничанського району, 11 жовтня 2015 - Кіровоградщина: В зоні АТО загинув працівник прокуратури // «Дзеркало Кіровоградщини», 10 жовтня 2014. Архів оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 3 вересня 2016.
- Пам'ять загиблого у зоні АТО земляка // Узин офіційний сайт Узинської міської ради, 10 жовтня 2014. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- Загиблі в АТО Дніпровчани // Дніпровська у місті Києві РДА
- 15 жовтня сумчани проведуть в останню путь свого земляка // Сумська ОДТРК, 14 жовтня 2014
У Сумах прощаються із артилеристом, котрий загинув на Сході // ТСН, 14 жовтня 2014
В Сумах попрощались с бойцом АТО, который погиб от пули украинского офицера // 0542.ua — Сайт города Сум, 15 жовтня 2014
Сумчане проводили в последний путь еще одного героя // «Данкор онлайн», 15 жовтня 2014(рос.) - Вічна пам'ять загиблим героям-прикордонникам! // «Офіційний сайт Державної прикордонної служби України (ДПСУ)», 14 липня 2014 Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.
Вічна пам'ять героям-прикордонникам! // «Офіційний сайт Державної прикордонної служби України (ДПСУ)», 29 серпня 2014 Архівовано 5 вересня 2014 у Wayback Machine. - Щодо обстановки на державному кордоні // ДПСУ офіційний вебсайт, 11 жовтня 2014 Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.
Оприлюднено ФОТО за наслідками обстрілу, в якому загинули прикордонники з Закарпаття // «Закарпаття онлайн», 14 жовтня 2014 - Бійці Чопської бойової прикордонної комендатури на Сході потрапили в засідку — 1 загиблий, 5 поранених (ДОПОВНЕНО) // «Закарпаття онлайн», 11 жовтня 2014
У Сваляві ховали 49-річного майора-прикордонника, що загинув в зоні АТО (ВІДЕО) // «Закарпаття онлайн», 13 жовтня 2014 - 16 жовтня оголошено Днем жалоби в Чернігові // Портал Чернігова gorod.cn.ua, 15 жовтня 2014
Чернігівці попрощалися з героєм // ТРА «Новий Чернігів», 16 жовтня 2014 Архівовано 20 жовтня 2014 у Wayback Machine. - Один із поранених 10 жовтня на Донбасі прикордонників з Мукачева Роберт Кіс помер в реанімації // «Закарпаття онлайн», 13 жовтня 2014
На Сході загинув мукачівець Роберт Кіс // «Новини Закарпаття», 13 жовтня 2014 Архівовано 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.
У Мукачеві вшановують пам'ять загиблого в зоні АТО Роберта Кіса, поховають героя 16 жовтня… (ФОТО) // Сайт http://uzhgorod.in/, 15 жовтня 2014 - Блін, я думала його врятують…От чесно, сподівалась…не врятували Царство Небесне!
- Тальнівчани поховали свого героя — Віктора Мельниченка // «Нова Доба», 14 жовтня 2014
Поховали бійця-добровольця з Тальнівщини… // «Про головне», 15 жовтня 2014[недоступне посилання з червня 2019] - Від отриманих поранень під Іловайськом помер солдат Денис Дзингель // «Є.юа», 17 жовтня 2014. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- 13 жовтня на Луганщині загинули 2 силовиків, а 6 поранено — Москаль // «Українська правда», 14 жовтня 2014
- У зоні АТО загинув буковинець Сергій Побережник // «БукІнфо», 14 жовтня 2014
Сергій і ще двоє наших хлопців підірвалися на розтяжці з гранатами // Сайт chv.tv, 16 жовтня 2014 - Кагарличчина прощалася з воїном-патріотом України — Валерієм Чухраєм з Черняхова // Газета «Вісник Кагарличчини», 21 жовтня 2014[недоступне посилання з червня 2019]
- Під Донецьком загинуло четверо бійців 19 — го батальйону — в Миколаєві оголошений траур // Преступности. НЕТ, 14 жовтня 2014
Под Мариуполем погиб лейтенант, которого сепаратисты называли «бешеным» (ФОТО). (рос.)
Із чотирма бійцями батальйону тероборони попрощались вранці у Миколаєві // ТСН, 16 жовтня 2014 - В Николаеве простились с бойцом из «сумасшедшего» батальона // «НикLife», 16 жовтня 2014(рос.)
- Береговенко Григорій Григорович
- Котєшевський Дмитро Іванович // Книга пам'яті
Котєшевський Дмитро Іванович // Миколаївська ОДА - Бабич Володимир Леонідович // Миколаївська ОДА
- Бойовики дають бійцям на 32-му блокпосту «зелений коридор» до опівночі // «Громадське», 27 жовтня 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 3 вересня 2016.
- Скорбота. Загинув Олександр Москалюк // «20 хвилин Козятин», 30 жовтня 2014
В зоні АТО загинув вінницький нацгвардієць Олександр Москалюк // «Вінниця ОК», 31 жовтня 2014 Архівовано 16 вересня 2017 у Wayback Machine. - Євген Лабун із Гайсина зник минулого року в зоні АТО // «33 канал», 15 жовтня 2015 Архівовано 30 травня 2016 у Wayback Machine.
Опізнали тіло нацгвардійця з Вінниччини, що загинув більше року тому // Вінниця.info, 25 квітня 2016 - На Бродівщині прощаються із загиблим в АТО військовослужбовцем Богданом Крупніцьким // ZIK, 17 жовтня 2014
На Львівщині поховали 23-річного військовослужбовця // Zaxid.net, 19 жовтня 2014 - В одесском госпитале умер раненый на востоке страны солдат // «Думская», 14 жовтня 2014(рос.)]
На Черняхівщині прощатимуться з героєм-військовослужбовцем. 17.10.2014 Архівовано 22.12.2015, у Wayback Machine. - Під Щастям на Луганщині загинув 37-річний воїн з Лозової (Фото) // «Слобідський край», 17 жовтня 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 3 вересня 2016.
- У районі Муратового Луганської обл. під час обстрілу блокпоста ЗСУ один військовий загинув, двоє поранені, — МВС // «112 Україна», 16 жовтня 2014[недоступне посилання з червня 2019]
ОК «Північ»: 1 військовослужбовець загинув, 5 отримали поранення // «Українська правда», 16 жовтня 2014 - В зоні АТО загинув військовослужбовець-кобелячанин Дмитро Кіт // Кобеляцька міська рада, 17 жовтня 2014
На сході загинув ще один кобелячанин // «ЕХО з регіону», 24 жовтня 2014 - За два дні «Айдар» втратив 14 бійців: шістьох бойовики просто стратили в полоні // «Голос Карпат», 16 жовтня 2014
Закарпатські «айдарівці» просять допомоги // «Закарпаття онлайн», 17 жовтня 2014 - Печально известный 32-й блокпост // facebook Батальйон «АЙДАР», 29 жовтня 2014(рос.)
«Айдар» про бої під Бахмутівкою: бойовики розстріляли «швидку» з тілами українських бійців // Сегодня, 29 жовтня 2014 - Тільки подзвонили наші брати айдарівці і сказали, що це правда… тіла опізнані…
- Бійці батальйону «Айдар» поховали двох бойових товаришів // ТСН, 31 жовтня 2014 Архівовано 25 грудня 2014 у Wayback Machine.
31 жовтня Святошин попрощався з загиблим земляком, бійцем батальйону «Айдар» Владиславом Царенком // Святошинська РДА офіційний інтернет-портал, 31 жовтня 2014 - Полено Юрій Вікторович («Ока»)
- 31 січня у Тернопіль привезуть трьох загиблих в АТО // «Погляд», 30 січня 2015 Архівовано 22 квітня 2015 у Wayback Machine.
Зборівщина хоронила Героя // Зборівська РДА, 2 лютого 2015 - Під Костянтинівкою загинув доброволець родом зі Львова Андрій Бернацький // ZIK, 17 жовтня 2014
Тепер їх на одного менше: у зоні АТО загинув боєць з Дніпропетровська // «Новий Погляд», 18 жовтня 2014 Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine. - Загалом за добу внаслідок обстрілів терористів та бойових зіткнень загинуло 3 українських військових, поранено — 10 // «Вголос», 17 жовтня 2014
- Новомосковськ попрощався із героєм АТО // Новомосковськ офіційний сайт міської ради, 20 жовтня 2014. Архів оригіналу за 10 вересня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- Керівництво Кіровоградського гарнізону висловило співчуття з приводу загибелі своїх бійців // «Точка доступу», 23 жовтня 2014
АТО і наш край Новоархангельщина у жалобі // Офіційний сайт Новоархангельської районної бібліотеки, 22 жовтня 2014 Архівовано 10 червня 2016 у Wayback Machine. - Вічна пам'ять нашому герою! // Черкаський політехнічний технікум, 23 жовтня 2014
Невигадані історії про черкаських героїв-«кіборгів» // «Дзвін», 26 листопада 2014 Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine. - При виконанні бойового завдання в зоні АТО загинув 23-річний миргородець // «Полтавщина», 17 жовтня 2014
- Я ждал от него звонка. Он не звонил.(рос.)
Полтава попрощалась з бійцем батальйону «Дніпро-1» // «Полтавщина», 20 жовтня 2014 - Ще один наш земляк загинув на війні з Росією // «Сіверщина», 17 жовтня 2014
Ушел из жизни Владимир Титарчук // Портал Чернігова gorod.cn.ua, 17 жовтня 2014(рос.)
Перед смертю танкіст «кіборгів» Іванович годував бійців супом і полював на коректувальника // ТСН, 19 жовтня 2014
Загинув на Сході танкіст Володимир Титарчук з Менщини // «Менщина», 21 жовтня 2014
Він загинув під Донецьком за мир у Чернігові // ТРА «Новий Чернігів», 22 жовтня 2014 Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine. - У зоні АТО загинув доброволець з Южноукраїнська // «ГАРД», 18 жовтня 2014
У зоні АТО загинув доброволець з Южноукраїнська // «Новости N», 18 жовтня 2014
17 жовтня 2014 року під час проведення антитерористичної операції на сході України у віці 27 років загинув боєць 34-го батальйону // Южноукраїнськ офіційний сайт міста, 20 жовтня 2014[недоступне посилання з квітня 2019] - В атаке на донецкий аэропорт погиб доброволец из Запорожской области // "IPnews ", 18 жовтня 2014 Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.(рос.)
Энергодар простился с геройски погибшим земляком Сергеем Полуляхом // Портал misto.zp.ua, 24 жовтня 2014(рос.) - Батальйон тероборони «Одеса» втратив чотирьох бійців
Солдату, що з автомата розстріляв колег, винесли суворий вирок
Вирок Орджонікідзевського райсуду міста Маріуполя від 08.10.2018 на сайті ЄДРСР[недоступне посилання з травня 2019] - Жители райцентра Фрунзовка на Одесщине похоронили земляка, погибшего в зоне АТО // «Трасса Е-95», 23 жовтня 2014(рос.)
- В результаті обстрілу бойовиками Станично-Луганського району загинув військовослужбовець, два мирних жителя поранені, — МВС // РБК-Україна, 20 жовтня 2014
На Луганщине от обстрелов боевиков в минувшие сутки гибли военные и гражданские // ТСН, 19 жовтня 2014 - Сумуємо за загиблим земляком // Білопільська РДА, 21 жовтня 2014
Ровний Олександр // Чернігівська ОДА - Воїн добра: пам'яті Віктора Гурняка // «Українська правда. Життя», 22 жовтня 2014
- 24-й отдельный штурмовой батальон «АЙДАР» с глубоким прискобием сообщает // facebook Батальйон «АЙДАР», 20 жовтня 2014
В зоні АТО загинув Віктор Гурняк // «Погляд», 19 жовтня 2014 Архівовано 26 січня 2015 у Wayback Machine.
На Луганщині загинув фотокор і боєць «Айдару» Віктор Гурняк // «Громадське», 19 жовтня 2014 Архівовано 21 грудня 2014 у Wayback Machine.
У зоні АТО загинув фотокор INSIDER // INSIDER, 19 жовтня 2014
Під час бою на Луганщині загинув старший пластун скоб Віктор Гурняк // Пластовий портал, 19 жовтня 2014 - Попрощатися з Гурняком у Тернополі прийшли декілька тисяч містян // «Громадське ТБ», 21 жовтня 2014 Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.
Віктора Гурняка поховають завтра у Львові (відео пам'яті) // «Громадське ТБ», 21 жовтня 2014 Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine. - Указ Президента України №450/2021 від 28 серпня 2021 року "Про присвоєння С.Горбенку звання Герой України"
- У неділю в Донецькому аеропорту загинув військовий 95-ї житомирської бригади // «Житомир. Інфо», 20 жовтня 2014
У Ємільчинському районі попрощалися із загиблим в зоні АТО військовослужбовцем // 0412.ua — Сайт города Житомира, 3 листопада 2014 - Під час бою на блокпосту у районі Смілого загинув 1 військовослужбовець, 9 поранено — МВС // «7 днів», 20 жовтня 2014
- Львів прощатиметься із загиблим в АТО Андрієм Дудином // «Галінфо», 21 жовтня 2014
У Львові попрощалися з полеглим десантником Андрієм Дудиним // «Щоденний Львів», 23 жовтня 2014 - У зоні АТО загинув боєць з Новоукраїнки // «Перша електронна газета», 22 жовтня 2014[недоступне посилання з червня 2019]
Новоукраїнщина — у скорботі // Новоукраїнська міська рада, 22 жовтня 2014
І їх війна в безсмертні списки занесла… // «Голос України», 10 березня 2016 - Рідні Тараса Михальського вірять, що він живий // «20 хвилин Тернопіль», 23 жовтня 2014
34-річний збаражанин загинув у зоні АТО ще три місяці тому // За Збручем, 26 січня 2015 - Мій брат Бурдяк Юрій Васильович пропав у зоні АТО
Ще одна мама зі Стрийщини одягнула чорну хустину // «Діловий Стрий», 5 травня 2015[недоступне посилання з червня 2019]
На Стрийщині бійці «Легіону Свободи» попрощалися з убитим українським героєм Юрієм Бурдяком // «Вголос», 8 травня 2015 - Запара Геннадий Витальевич(рос.)
- У зоні АТО зник військовий з Кіровоградщини // «Гречка», 24 червня 2015 року
Військовослужбовці 24-ї окремої механізованої бригади, які загинули 19.10.2014 р. // Книга пам'яті
Загиблого бійця з Кіровоградщини два роки не можуть перевезти з зони АТО // «Кіровоградська правда», 5 липня 2016
Одесские волонтеры вернули тело бойца на родину // «7 телеканал», 7 липня 2016(рос.)
На Кіровоградщині перепоховали опізнаного за ДНК військового, що загинув під Дебальцевим у 2014 // УНІАН, 8 липня 2016 - 34 батальйон втратив бійця: загинув доброволець з Голованівщини // «Перша електронна газета», 22 жовтня 2014. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 3 вересня 2016.
- Кривой Рог скорбит: 25 октября в городе объявлен траур по погибшему в зоне АТО Юрию Горошко // 0564.ua — Сайт города Кривого Рога, 23 жовтня 2014(рос.)
Пам'ятаймо про мужнього захисника Вітчизни Юрія Горошка // «Червоний Гірник», 28 жовтня 2014 - На сході України загинули двоє військовослужбовців із Житомирської області // «Житомир.info», 4 листопада 2014
- Под Мариуполем совершено нападение на машину с украинскими военнослужащими, 1 боец погиб // 0629.com.ua — Сайт города Мариуполя, 23 жовтня 2014(рос.)
Загинув в АТО уродженець Кременчука — Роман Крутько // Вісник Кременчука, 27 жовтня 2014 Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.
Загинув в ім'я України // Лубенська РДА, 25 жовтня 2014 Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine. - За останню добу в АТО загинув 1 військовий // «Українська правда», 22 жовтня 2014
У Лубнах нагороди загиблого Романа Крутька вручили його мамі та дружині. 25.07.2015, 16:00 - Ігор Балута висловив співчуття родині загиблого героя // Харківська ОДА, 24 жовтня 2014
- На Ярмолинеччині зустрічали загиблого героя АТО // Ярмолинецька РДА, 29 жовтня 2014
Полковник з Вінниці просився в АТО рядовим солдатом. 14.09.2015
У Донецькій області загинули два хмельницьких офіцери // 33 канал, 28 жовтня 2014 Архівовано 12 листопада 2014 у Wayback Machine.
У Томашівці поховали майора, який загинув поблизу Авдіївки // 33 канал, 30 жовтня 2014 - Гетманський Тимур Вікторович
- У Червонограді, що на Львівщині, поховають бійця АТО Дана Колісника // ZIK, 29 жовтня 2014 Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.
Похорони героя Дана Колісника - За добу в зоні АТО загинули 2 військових — РНБО // Українська правда, 27 жовтня 2014
- Терористи обстріляли Станицю Луганську // «Українська правда», 29 жовтня 2014
- У зоні АТО розстріляли військового з Кам'янеччини // «Є», 31 жовтня 2014 Архівовано 2 жовтня 2015 у Wayback Machine.
Рядового В'ячеслава Завальнюка поховали сьогодні на Хмельниччині // ТСН, 31 жовтня 2014 - Двоє офіцерів із зведеного загону Житомирської області трагічно загинули у зоні АТО // Житомир. Інфо, 29 жовтня 2014
- В зоне АТО погиб желтоводец Игорь Николаевич Юхимец // ИА «Имеется мнение», 29 жовтня 2014(рос.)
Письмо в редакцию: «Игорь, если бы ты знал, как тебя не хватает…» // ИА «Имеется мнение», 31 жовтня 2014(рос.)
Командир зенитной батареи Игорь Юхимец ценой жизни спас своих солдат // ИА «Имеется мнение», 1 листопада 2014(рос.) - Коли хоронили Федора, співали "Пливе кача по Тисині… " // Facebook Костянтина Холодова, 31 жовтня 2014
- На Київщині поховали радиста з «Айдару» // 5 канал, 31 жовтня 2014
Бійці батальйону «Айдар» поховали двох бойових товаришів // ТСН, 31 жовтня 2014 Архівовано 25 грудня 2014 у Wayback Machine.
І зірки тут ні до чого // УГКЦ Запоріжжя, 29 жовтня 2014
Федя, позывной Гуцул // Facebook Тетяни Назаренко, 29 жовтня 2014 - У п'ятницю хмельничани проведуть в останній путь сержанта Руслана Ліщука // «Є», 29 жовтня 2014 Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.
Хмельницький попрощався із гірським піхотинцем Русланом Ліщуком // «Є», 31 жовтня 2014 Архівовано 8 жовтня 2016 у Wayback Machine. - В Мариуполе Талаковку обстреливают из «Градов». Один военнослужащий погиб, двое ранены (ОБНОВЛЯЕТСЯ+ВИДЕО) // 0629.com.ua — Сайт города Мариуполя, 29 жовтня 2014(рос.)
- Під час півторагодинного обстрілу під Маріуполем загинув морпіх з Феодосії // ТСН, 29 жовтня 2014
Завтра николаевцы простятся с морпехом Юрием Загребельным, который погиб защищая Мариуполь от российских войск // «МедіаІнфо», 31 жовтня 2014(рос.)
В Николаеве попрощались с майором крымской бригады береговой охраны, погибшем под Мариуполем // «Николаевские новости», 1 листопада 2014(рос.)
На Харьковщине похоронили 31-летнего морпеха из Перевального // Обозреватель, 4 листопада 2014(рос.) - В АТО загинув ще один наш земляк // «Пологівські вісті», 30 жовтня 2014 Архівовано 4 квітня 2016 у Wayback Machine.
Завтра запорожцы простятся с погибшим морпехом // «РепортерUA», 31 жовтня 2014(рос.) - Загиблі військовослужбовці 72 ОМБР // «БЦ News»
- РНБО: В бою біля Петрівського загинуло три бійця АТО // Еспресо.TV, 30 жовтня 2014
Щодо чотирьох загиблих хлопців, яких сьогодні не помітили у прес-центрі АТО. Пацани були у розвідгрупі… // Facebook Лєри Бурлакової, 29 жовтня 2014 - У зоні АТО загинуло двоє миколаївських військових — морпех і боєць 72 — й бригади // Преступности. НЕТ, 30 жовтня 2014
В бою под Донецком погиб 22-летний николаевец // «Мой город», 31 жовтня 2014(рос.) - Пам'ять загиблого у зоні АТО // Узин офіційний сайт Узинської міськради, 31 жовтня 2014 Архівовано 31 жовтня 2014 у Wayback Machine.
Вчера почту не проверяла, а утром обнаружила письмо от мужа - 1 листопада о 13:30 відбудеться прощання із капітаном Русланом Григором // «БЦ News», 31 жовтня 2014
- Під час антитерористочної операції на сході України загинув наш земляк // Погребищенська РДА, 3 листопада 2014 Архівовано 2014-11-04 у Wayback Machine.
Вінниччина попрощалася ще із двома бійцями АТО // «Місто», 12 листопада 2014 Архівовано 12 листопада 2014 у Wayback Machine. - Миколаївщина простилася ще з трьома героями // Миколаївська ОДА, 6 листопада 2014
- "Это Великая Отечественная Война 2014 с «росскими», — Николаев простился с военным // «Никинформ», 5 листопада 2014(рос.)
- Из-за недостатка снаряжения погиб боец одесской мехбригады // «Таймер», 30 жовтня 2014(рос.)
- Прес-реліз про найбільш резонансні кримінальні правопорушення та події за добу станом на 31 жовтня 2014 року
На Луганщині бійці 80-ї бригади потрапили в засідку, один загинув // «Громадське», 30 жовтня 2014 Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine. - Сироті Максимові Гешу перестали виплачувати допомогу // Gazeta.ua, 5 грудня 2014
- Рогатинець Андрій Білоус загинув у зоні АТО // Рогатка, 1 листопада 2014 Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.
Прикарпатці на колінах зустрічали Андрія Білоуса, який загинув в АТО (Відео) // «Фіртка», 5 листопада 2014
У зоні АТО загинув мешканець Рогатинщини Андрій Білоус // Телеканал RAI, 6 листопада 2014 - Прес-реліз про найбільш резонансні кримінальні правопорушення та події за добу станом на 1 листопада 2014 року
- У Фастові попрощалися із земляком-військовослужбовцем, що загинув у зоні АТО на Луганщині // Фастів офіційний сайт міської ради, 5 листопада 2014 Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.
Відкрито меморіальну дошку Герою у Фастові // Київська ОДА, 17 грудня 2015 Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine. - У вінницьких нацгвардійців знову втрати. Тепер на 29-му блокпосту // Винница Daily, 31 жовтня 2014. Архів оригіналу за 1 листопада 2014. Процитовано 3 вересня 2016.
- Віддали своє життя захищаючи країну // Національна гвардія України, 2 листопада 2014. Архів оригіналу за 17 листопада 2014. Процитовано 3 вересня 2016.
- Руслану было 34, пограничник, мобилизованный, из Харькова // facebook Романа Бочкали, 1 листопада 2014
- Завтра на Личаківському кладовищі поховають загиблого в зоні АТО Андрія Семчишина // «Високий замок», 1 листопада 2014 Архівовано 15 вересня 2016 у Wayback Machine.
На Личаківському цвинтарі з почестями поховали загиблого воїна, який служив у Мукачеві (ФОТО) // «Мукачево.net», 3 листопада 2014 - Стало відомо ім'я закарпатського солдата, який загинув днями в зоні АТО // Mukachevo.net, 3 листопада 2014
У зоні АТО під Луганськом загинув ще один закарпатський військовий? // Mukachevo.net, 3 листопада 2014
Віталій Морека з В.Березнянщини загинув у день народження мами // «7 днів», 3 листопада 2014 Архівовано 13 листопада 2014 у Wayback Machine. - В селі Дубівка Горностаївського району попрощалися із загиблим учасником АТО // Горностаївський район офіційний сайт, 4 листопада 2014 Архівовано 5 листопада 2014 у Wayback Machine.
Херсонщина: знову прощання із загиблим… // ВТВ, 3 листопада 2014
«Кіборг» перед смертю заспокоював дружину: «Я скоро приїду, підемо з крихіткою гуляти» // «ДеПо», 12 листопада 2014 - Громадянська панахида за загиблим воїном АТО // Сайт Веселинівського району, 3 листопада 2014
- «Артемівськ» просить бінокль, а 43-й — апельсини // Днепр вечерний, 7 листопада 2014
Батальон "Артемовск"со скорбью сообщает о гибели боевого товарища Гукаленко Владимире // facebook Спецподразделение Артемовск, 2 листопада 2014 - Село Крымское Луганской области. Утром, за десять минут до нашего приезда погиб…// Facebook Юрія Касьянова, 1 листопада 2014(рос.)
Чернівчани прощалися з командиром Нацгварії, який загинув у зоні АТО // «Від і До», 5 листопада 2014 - На блокпосту під Маріуполем загинули двоє національних гвардійців, — РНБОУ (відео, оновлено) // «Щоденний Львів», 2 листопада 2014
СБУ оперативно розкрила теракт на блокпосту сил АТО в Маріуполі // Прес-центр СБУ, 3 листопада 2014 Архівовано 25 серпня 2016 у Wayback Machine.
Військові з теплотою згадують загиблих солдата Руснака та майора Хітріка // ТСН, 4 листопада 2014
В останню путь пішли гідні сини України // НГУ офіційний сайт, 6 листопада 2014 Архівовано 10 листопада 2014 у Wayback Machine. - Названо прізвище зрадника, який вчинив теракт в Маріуполі проти колишніх побратимів. 03.08.2016, 22:49
- Названо прізвище зрадника, який вчинив теракт в Маріуполі проти колишніх побратимів. 03.08.2016, 22:49
Терориста, що підірвав двох нацгвардійців, заочно засудили до 15 років // «УП», 24 квітня 2017 - Під час теракту під Маріуполем загинув вінничанин (Фото) // Вінницький бізнес портал «Vinbazar», 3 листопада 2014
- Новини з війни // facebook Третій батальйон територіальної оборони Львівщини «Воля», 3 листопада 2014
Завтра Львів прощатиметься з офіцером, який вчора загинув у зоні АТО // Новий погляд, 3 листопада 2014 Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.
У Львові попрощалися із загиблим на Донбасі земляком // «Перший Національний», 4 листопада 2014 - Батальйон «Батьківщина»: бій на першому блокпосту
- Кіровоград проведе в останню путь бійця, який загинув в зоні АТО // «Рідний Кіровоград», 3 листопада 2014
У Кіровограді попрощались із загиблим бійцем батальйону тероборони
Кіровоград попрощався з загиблим у зоні АТО бійцем 34-го батальйону. Фото. Відео. // «Рідний Кіровоград», 5 листопада 2014 - На сході України загинули двоє військовослужбовців із Житомирщини // 0412.ua — Сайт города Житомира, 4 листопада 2014
Один солдат 26 бригады погиб, другой ранен… в ДТП - Во время несения службы в зоне АТО умер сумчанин // Сайт like.sumy.ua, 5 листопада 2014(рос.)
- Київ втратив 50 чоловіків у війні на сході України. СПИСОК
- Вінніков Олександр Валентинович
- Від обстрілу під Маріуполем загинув український військовий — штаб оборони // Тиждень.ua, 4 листопада 2014
Во время обстрела под Мариуполем погиб 30-летний военнослужащий из Одесской области // 0629.com.ua — Сайт города Мариуполя, 5 листопада 2014(рос.) - Гірка втрата // Комінтернівська РДА, 5 листопада 2014. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- На Одещині попрощались із загиблим добровольцем // «5 канал», 07 листопада 2014
В пресс-центре АТО исказили обстоятельства смерти одесского бойца // «Таймер», 7 листопада 2014(рос.) - Під Дебальцевим загинув снайпер із Вінниччини (Фото) // Вінницький бізнес портал «Vinbazar.com», 6 листопада 2014
- В АТО загинув ще один житель Новгородківщини — Павло Русаков // Перша електронна, 6 листопада 2014. Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 3 вересня 2016.
- Загиблі в АТО Дніпровчани // Дніпровська в м. Києві РДА
- Друже Север ушел
Сумчанин Сергій Табола загинув в бою за аеропорт Донецька // «СумиІнфо», 6 листопада 2014 Архівовано 10 листопада 2014 у Wayback Machine.(рос.)
Позивний «Чорний» про загибель бійця Правого Сектора в донецькому аеропорту // «Громадське ТБ», 6 листопада 2014
Під час штурму Донецького аеропорту бойовиками загинув 18-річний сумчанин (рос.) 06.11.2014, 18:15
Комбат «Чорний»: За останні три дні в районі аеропорту підбили два українські БТРи // «Громадське ТБ», 9 листопада 2014 Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.
Правильний. В усьому правильний. Дещо неслухняний на перший погляд… // «Правий Сектор. Рівне», 10 листопада 2014
Сумщина попрощалася ще з одним своїм Героєм — 18-річним Сергієм Табалою // Сумська обласна рада, 10 листопада 2014 Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine. - При обороні Донецького аеропорту загинув десантник // «Укрінформ», 6 листопада 2014[недоступне посилання з червня 2019]
В АТО загинув ще один херсонець. 07.11.2014
У зоні проведення АТО загинув наш герой-земляк, майстер лісу Пролетарського лісництва ДП «Цюрупинське ЛМГ» Голота Юрій Анатолійович // «Український лісовод», 11 листопада 2014 - Оперативна інформація Інформаційно-аналітичного центру РНБОУ за 7 листопада + Карта
- На сході загинув 21-річний мешканець Рівненщини // «ЧаРівне», 7 листопада 2014
Крохмаль Назар Іванович…ст.солд 80 ОАЕМБ Вічна Пам'ять…!
6 ноября в результате обстрела террористов погиб воин 80-й роты снайперов…// facebook Романа Беккера, 9 листопада(рос.)
Рівненщина пам'ятає своїх Героїв // Рівненська ОДА, 10 листопада 2014 - Днепродзержинец погиб под Авдеевкой // Сайт Дніпродзержинська dndz.tv, 8 листопада 2014(рос.)
- Оборванный «медовый месяц» танкиста из Днепродзержинска // «Событие», 10 листопада 2014 Архівовано 21 лютого 2017 у Wayback Machine.(рос.)
- Тернопільщина втратила в АТО ще одного бійця // «20 хвилин Тернопіль», 10 листопада 2014
У зоні АТО загинув патріот з Тернопільщини, боєць 24 бригади // «Львів онлайн», 11 листопада 2014 Архівовано 12 листопада 2014 у Wayback Machine. - Прес-реліз про найбільш резонансні кримінальні правопорушення та події за добу станом на 8 листопада 2014 року
- Прес-реліз про найбільш резонансні кримінальні правопорушення та події за добу станом на 11 листопада 2014 року
- Вшанування пам'яті конотопця Віталія Парфененка // Сумська обласна рада, 23 лютого 2015. Архів оригіналу за 26 лютого 2015. Процитовано 3 вересня 2016.
- В останню путь провели військовослужбовця в Шаповалівці // «ТелеГурман», 10 листопада 2014. Архів оригіналу за 26 лютого 2015. Процитовано 3 вересня 2016.
- Дайджест станом на 09:00 // facebook Прес-центр АТО, 8 листопада 2014
- В Донецком аэропорту от пули снайпера погиб заместитель центрального военного комиссариата Николаева // «Мой город», 9 листопада 2014(рос.)
Николаев провел в последний путь замвоенкома Центрального района Павла Колесникова, который погиб в аэропорту Донецка // «НикВести», 10 листопада 2014 (рос.)
Командовал группой он лучше многих офицеров-десантников, — в Николаеве попрощались с майором Колесниковым // «Мой город», 10 листопада 2014(рос.) - За минулу добу в зоні АТО загинуло четверо миколаївських десантників // Преступности. НЕТ, 8 листопада 2014
Бірюков: Без перемир'я загинула б не сотня людей, а десятки тисяч // «Громадське», 9 листопада 2014 Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine. - Бандити продовжують нищити мир на сході України // facebook Прес-центр АТО, 8 листопада 2014
- На Львівщині попрощалися з десантником 79-ї аеромобільної бригади Богданом Здебським (відео)
У львівському селі тисячі людей прощалися з бійцем, що героїчно загинув у Донецькому аеропорту
Плакали так, що навіть у дзвона серце обірвалося… // «Високий Замок», 12 листопада 2014 Архівовано 11 листопада 2016 у Wayback Machine. - Страшна звістка війни докотилася і до нашої сім"ї
На Рівненщину привезуть загиблого в Донецькому аеропорту вояка // «Рівне вечірнє», 10 листопада 2014
Весь Клесів вийшов провести в останню путь «кіборга» з донецького аеропорту // «ЧаРівне», 12 листопада 2014
Сарненщина пам'ятає героїв - У Миколаєві в останню дорогу проведуть героя, загиблого в Донецькому аеропорту // Преступности. НЕТ, 9 листопада 2014
Пам'яті Сергія Іванцова // Миколаївська обласна рада офіційний сайт, 9 листопада 2014 Архівовано 9 листопада 2014 у Wayback Machine. - Дайджест станом на 16:20 // facebook Прес-центр АТО, 8 листопада 2014
- Два разведчика одесской мехбригады погибли в бою у Донецкого аэропорта // Думська, 10 листопада 2014(рос.)
- Війна дійшла і до нашого району трагічною звісткою про загибель одного з наших захисників // Вконтакте «Вісті Біляївки», 9 листопада 2014
- На превелику скорботу підтвердилась інформація про ще одного загиблого жителя нашого району в зоні АТО — Євгена Атюкова // Вконтакте «Вісті Біляївки», 9 листопада 2014
Боєць написав перед смертю в Мережі: «До останнього патрона поживу, а не здамся нікому» (фото) // «Сегодня», 10 листопада 2014 - В Одесской области похоронили учителя, который добровольцем ушел в зону АТО и погиб в Донецком аэропорту // «Думська», 17 листопада 2014(рос.)
Герої не вмирають! Пам'яті учителя, загиблого в АТО // «Педагогічна преса», 17 листопада 2014
7.11.2014 на вiйнi загинув Учитель // Вконтакте Подслушано Великомихайловский район, 13 листопада 2014(рос.)
5-річний онук Героя АТО: «Діда застрелили на війні погані дяді» // ДеПо, 18 листопада 2014 - У Мукачеві прощались ще з одним героєм, який загинув в АТО — Олександром Бабичем (ФОТО, ВІДЕО) // «Мукачево.net», 12 листопада 2014
Сотні заплаканих очей провели в останню дорогу загиблого у зоні АТО мукачівця (ФОТОРЕПОРТАЖ) // Панорама Мукачева, 12 листопада 2014
У Мукачеві прощалися з Олександром Бабичем, який загинув у зоні АТО // «Закарпаття онлайн», 12 листопада 2014 - Пам'ятаймо героїв Дубенщини
На Рівненщині відкрили пам'ятну дошку учаснику АТО // «Радіо ТРЕК», 7 грудня 2017
Учаснику АТО відкрили меморіальну дошку
«Україна – це ми!» Фотоальбом - Сьогодні у нас, ДУК ПС, ще одна втрата
Сьогодні загинув наш побратим, земляк, боєць Правого Сектора // «Правий Сектор. Херсон», 9 листопада 2014
Он ждал приказа наступать… // «Вгору», 14 листопада 2014 Архівовано 15 квітня 2015 у Wayback Machine.(рос.)
Херсонцы попрощались с погибшим в зоне АТО земляком Александром Райхертом // «Херсон онлайн», 12 листопада 2014(рос.) - Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України»
- Біля Бахмутки тривають бої за блокпости // «Подробиці», 10 листопада 2014
Вічна пам'ять… // УМВС України в Полтавській області, 10 листопада 2014
Полтавщина попрощалася з міліціонерами, що загинули в зоні АТО // Полтавська ОДА, 10 листопада 2014
Сьогодні в Полтаві прощаються із загиблими в зоні АТО міліціонерами // «Вісник Кременчука», 11 листопада 2014 Архівовано 11 листопада 2014 у Wayback Machine. - Гаврилко Василь Миколайович
12 ноября похоронили ВАСИЛИЯ ГАВРИЛКО, бойца 39-го батальона территориальной обороны(рос.) - Лісівники Житомирщини в жалобі // «Український лісовод», 10 листопада 2014
В Днепропетровском госпитале умер житомирский лесник, боец 30-й бригады Юрий Броник // «Журнал Житомира», 11 листопада 2014(рос.)
В Коростенському районі поховали сержанта Броника // Перший Житомирський, 11 листопада 2014 - Солдат з Овруцького району помер через кілька місяців після поранення // «Перший Житомирський», 11 листопада 2014
- Запорожский батальон территориальной обороны в бою потерял солдата // Комментарии: Запорожье, 11 листопада 2014(рос.)
Погиб Герой // Сайт Кушугума, 12 листопада 2014 Архівовано 04-06-2016 у Wayback Machine.(рос.) - Прес-реліз про найбільш резонансні кримінальні правопорушення та події за добу станом на 12 листопада 2014 року
- У зоні АТО загинув воїн з Гощанщини // Гощанська РДА, 11 листопада 2014
- В бою під Березовим сили АТО знищили щонайменше 10 терористів // «Тиждень», 11 листопада 2014
Одесская мехбригада потеряла еще трех бойцов // «Думська», 11 листопада 2014(рос.)
Стали известны имена военнослужащих одесской мехбригады, погибших в бою у Березового // «Думська», 12 листопада 2014 - Осиротіла Первомайщина ще на одного сина // Первомайська РДА, 14 листопада 2014
Лейтенант Сенкевич Максим Олегович
Проводи в останню путь захисника Батьківщини лейтенанта Сенкевича Максима Олеговича - Громадянська панахида за загиблим воїном АТО // Офіційний сайт Веселинівського району, 13 листопада 2014
Прощання з Віталієм Токарем // Офіційний сайт Веселинівського району, 14 листопада 2014 - Жители Березовского района простились еще c одним земляком, погибшим в зоне АТО (фото) // «Трасса Е-95», 14 листопада 2014
- В Одесской области похоронили погибшего в зоне АТО воина // «Думська», 13 листопада 2014
10 листопада 2014 року виконуючи бойове завдання загинув // Іванівська РДА, 13 листопада 2014 Архівовано 13.11.2014, у Wayback Machine. - Найгарячіші точки у всій зоні АТО знаходяться у Луганській області (відео) // «Сегодня», 12 листопада 2014
- Загинув наш земляк у зоні АТО // Офіційний сайт Люботинської міської ради, 13 листопада 2014
- Дайджест станом на 18:00
Прес-реліз про найбільш резонансні кримінальні правопорушення та події за добу станом на 14 листопада 2014 року - Учасник АТО Віктор Чернюх загинув у районі нещасливого міста Щастя // «Високий Замок», 13 листопада 2014 Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.
Чернюх Віктор — мешканець с. Держів
Остання путь Віктора Чернюха // Миколаївська РДА, 22 листопада 2014 Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine. - Сотні мостищан прийшли провести в останню путь свого Героя — загиблого земляка Богдана Муштука // Мостиська РДА, 17 листопада 2014. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- Сегодня утром по пескам 2 залпа по 5 ракет Града(рос.)
- За спини підлеглих не ховався // Магістраль, 19 листопада 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- Макаров Олег Михайлович
- В зоні АТО загинув заступник коменданта Мукачівської оперативної бойової комендатури // «Голос Карпат», 14 листопада 2014
Еще один сумчанин погиб в зоне АТО // «Данкор онлайн», 14 листопада 2014(рос.)
У Сумах поховали бійця, що героїчно загинув у зоні АТО. ФОТО // Портал Суми, 16 листопада 2014 Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.
Міліція каже, що впіймала вбивць 31-річного закарпатського військового, якого в зоні АТО розстріляли «в упор» // «Час Закарпаття», 19 листопада 2014 - Сьогодні поховають шевченківця, який загинув у зоні АТО // «Хрещатик», 18 листопада 2014
- Вчера, 14 ноября, во время проведения боевых действий под Донецком погиб еще один боец из Запорожья Роман Швачко // «Забор», 15 листопада 2014(рос.)
В Запорожье сегодня попрощались с еще одним патриотом, погибшим в зоне АТО // «ТВ5», 17 листопада 2014 Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.(рос.)
В Запорожье прощались с разведчиком // «Вся Власть», 17 листопада 2014(рос.)
У Запоріжжі поховали бійця 93-ї бригади // «Громадське», 17 листопада 2014 Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine. - При обстрілі блокпоста поблизу Дебальцевого загинув боєць «Київської Русі» // LB.ua, 14 листопада 2014
- 14 ноября 2014г. в зоне АТО погиб член Дергачевского РО ХО КСУ инструктор по аджилити Олег Литвин // Дергачевское РО ХО КСУ «Бест Дог», 14 листопада 2014(рос.)
14 ноября в зоне АТО погиб Олег Литвин // Український форум кінологів Архівовано 16 березня 2015 у Wayback Machine.(рос.)
На Дніпропетровщині встановили меморіальну дошку бійцю батальйону «Київська Русь» // ТСН, 12 травня 2015 - У Слов'янську від вогнепального поранення помер рядовий міліції, — джерело // «112», 16 листопада 2014. Архів оригіналу за 28 листопада 2014. Процитовано 3 вересня 2016.
- «Свобода» оголосила про перехід на внутрішньопартійний військовий стан // НБВ, 7 лютого 2015 Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.
Вічна пам'ять … // Наше місто Тараща, 17 листопада 2014 - Херсонщина втратила ще одного героя // «Херсонщина» сайт ОДА, 17 листопада 2014 Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.
В селе Солонцы Цюрупинского района прощались с Героем-патриотом Русланом Биленко // «ПІК», 19 листопада 2014(рос.)
Біда продовжує стукатись у наші оселі (ФОТО) // «Цюрупинськ онлайн», 19 листопада 2014 - В зоне АТО погибли еще два бойца одесской мехбригады // «Думська», 17 листопада 2014
- В Коминтерновском районе снова горе…(рос.)
Гірка втрата героя // Комінтернівська РДА, 16 листопада 2014 Архівовано 27 березня 2016 у Wayback Machine.
Вечная память герою // КИФ, 17 листопада 2014 - Решетняк Василь Васильович // Книга пам'яті
Решетняк Василь Васильович // Миколаївська ОДА - На Кам'янеччину поїхав черговий «Груз 200» із зони АТО // «Є», 19 листопада 2014 Архівовано 1 липня 2015 у Wayback Machine.
Останнє, що він сказав: «Хлопці, відходьте, я вас прикрию» // «Є», 25 листопада 2014 Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine. - Прес-реліз про найбільш резонансні кримінальні правопорушення та події за вихідні станом на 17 листопада 2014 року
- На Личаківському кладовищі поховали двох учасників АТО. Фото. Відео // «Галінфо», 26 листопада 2014
Львів попрощався ще з одним Героєм, який загинув в АТО // ZIK, 26 листопада 2014
У Львові попрощалися із двома воїнами АТО // ТРК «Львів», 26 листопада 2014 - У Києві попрощалися з бійцем батальйону Айдар // Перший Національний, 17 листопада 2014
У Києві прощались із загиблим бійцем «Айдару»/ 5 канал, 17 листопада 2014
На автодороге Старобельск-Луганск перевернулась иномарка. Водитель погиб // СітіНьюз, 18 листопада 2014
Львів'яни попрощалися із добровольцем батальйону «Айдар» Дмитром Жовтим // «Духовна Велич Львова», 19 листопада 2014 - Сумщина сумує за героєм // Сумська ОДА, 21 листопада 2014
Сумщина понесла еще одну потерю — на Донбассе погиб наш земляк // Портал Gorod.sumy.ua, 20 листопада 2014(рос.)
Боєць АТО загинув через нестачу на передовій кровоспинних ліків // «ТСН», 22 листопада 2014 - В последний путь провели криворожского бойца Дениса Верескуна // Перший Криворізький, 20 листопада 2014(рос.)
- 39-ка — один 200 … один 300
- Під час обстрілу блокпоста поблизу Гірського загинув боєць Нацгвардії, — АТЦ // «112», 16 листопада 2014 Архівовано 28 листопада 2014 у Wayback Machine.
Внаслідок обстрілу загинув офіцер Нацгвардії // НГУ, 17 листопада 2014 Архівовано 1 грудня 2014 у Wayback Machine.
Майору з Вінниці, що загинув на Луганщині, присвоїли звання підполковника посмертно // Vinbazar.com, 17 листопада 2014 - В бою за Станицю Луганську загинуло троє бійців батальйону «Чернігів» // УМВС в Чернігівській області, 16 листопада 2014
Батальйон «Чернігів» повернувся на планову ротацію не в повному складі // ТСН, 18 листопада 2014
Прес-реліз про найбільш резонансні кримінальні правопорушення та події за вихідні станом на 17 листопада 2014 року - Потайки на фронт: доля чернігівського героя, який загинув у зоні АТО // «Чернігівський Монітор», 20 листопада 2011
- У Києві колона з понад 20 машин проводжала двох військових, які загинули на Донбасі // ТСН, 19 листопада 2014
- У зоні АТО загинув уродженець Збаражчини Сергій Долгіх // «Народне слово», 18 листопада 2014 Архівовано 20 лютого 2016 у Wayback Machine.
В бійця з Тернопільщини, який загинув в зоні АТО, сиротою залишилась донька // «Інформаційний простір Тернопілля», 28 листопада 2014 Архівовано 7 грудня 2014 у Wayback Machine.
Дні пам'яті загиблих у АТО земляків провели у Бодаківській школі - Ірпінь попрощався з В'ячеславом Кірічеком // «Правда Ірпеня», 19 листопада 2014 Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.
Ірпінь попрощався з героєм (відео) // «Правда. Тут», 21 листопада 2014 - Семеро чернігівців загинули під Дебальцевим // «Високий Вал», 17 листопада 2014
«Урал» українських військових підірвався на фугасі поблизу Дебальцевого // LB.ua, 18 листопада 2014
Стали известны имена 7-х погибших под Дебальцево // gorod.cn.ua Городской сайт Чернигова, 18 листопада 2014(рос.) - В полку потеря….
Під Дебальцево загинув 33-річний майор медичної служби, начмед Віталій Вашеняк // «Вісник Переяславщини», 18 листопада 2014
Земляки провели в останню путь загиблого героя Віталія Вашеняка // Барська РДА, 22 листопада 2014 - АТО: в районі Дебальцево загинув боєць з Кіровоградщини // «Перша електронна», 18 листопада 2014. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 3 вересня 2016.
- Дружина загиблого під Дебальцевим снайпера Яніса Лупікса залишилася з трьома дітьми // Портал Чернігова gorod.cn.ua, 2 грудня 2014
- В Чернігові провели в останню путь Олександра Будько // Портал Чернігова gorod.cn.ua, 23 листопада 2014(рос.)
Вдова бійця Будька отримала орден «За мужність» ІІІ ступеня. 31.07.2015, 12:42 - Жителі Херсонщини проведуть в останній путь ще одного Героя // Херсонська ОДА, 20 листопада 2014 Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.
Проклята війна забрала життя ще одного жителя Скадовського району // «Скадовська палітра», 19 листопада 2014 - Сводка за 17.11.2014 // facebook 25 Батальйон Територіальної Оборони «Київська Русь», 17 листопада 2014(рос.)
На Київщині поховають капітана батальйону «Київська Русь» // Соцпортал, 18 листопада 2014
На Київщині поховали капітана батальйону «Київська Русь» // Соцпортал, 19 листопада 2014 - Герої не вмирають // Борзнянська РДА, 18 листопада 2014
Хороше Озеро попрощалося із Миколою Росомахою, 20 листопада 2014 Архівовано 12 грудня 2014 у Wayback Machine. - У Житомирській області поховали бійця 30-ї бригади, який помер від поранень на руках у брата // Житомир.info, 20 листопада 2014
- В зоні АТО загинув криворіжанин Валерій Бердаков // Перший Криворізький, 20 листопада 2014(рос.)
Довгинцівська районна в місті рада, її виконавчий комітет та всі мешканці Довгинцівського району глибоко сумують… - 1 загиблий і 7 поранених унаслідок вечірнього бою під Донецьким аеропортом // LB.ua, 19 листопада 2014
- У Дніпропетровську прощались з Героєм // «11 канал», 25 листопада 2014
- За добу в зоні АТО загинули 2 військових, 13 поранено — РНБО
Армійці втратили один танк біля аеропорту Донецька - Під Дебальцевим, рятуючи поранених, загинув розвідник із 54-го батальйону // LB.ua, 20 листопада 2014
- Запорожского бойца в зоне АТО нашли в блиндаже мертвым // «Індустріалка», 22 листопада 2014
У зоні АТО загинув наш земляк — 33 річний житель Верхньої Терси // «Гуляйполе», 21 листопада 2014
Бійця із Запорізької області на блокпосту вбили за наказом? // Індустріалка 20.08.2017
Бійця із Запорізької області довели до самогубства? — Загинув на блокпосту // Індустріалка, 25.05.2018 - Двоє уродженців Ужгородщини загинули у зоні АТО // «Панорама Мукачева», 20 листопада 2014
Ужгородщина прощається відразу із двома героями АТО (ФОТОРЕПОРТАЖ) // «Карпатський об'єктив», 26 листопада 2014 Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine. - Найстарший із-поміж трьох синів... // Газета «День», 27 січня, 2015
- У зоні АТО солдат вбив товариша по службі з гранатомета // ТСН, 21 листопада 2014
- Загинув мешканець Васильківського району // «Рідне місто», 23 листопада 2014
Ещё один наш герой(рос.) - Воловик Всеволод Валентинович // ЦВК. Архів оригіналу за 18 березня 2017. Процитовано 3 вересня 2016.
- Валентин Воловик: «После папиной гибели понял, что хочу быть, как он — военным» // Олена Білозерська, 1 лютого 2015
- Сьогодні під Донецьким аеропортом ми втратили двох побратимів // Олена Білозерська: Знаю, як треба!, 21 листопада 2014
- 24 листопада відбудеться прощання… // facebook правий сектор Київ, 23 листопада 2014
У Києві прощалися з розвідником Всеволодом Воловиком // «Подробности-ТВ», 24 листопада 2014
Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України» - Стало відоме ім'я загиблого в Донецьку прикарпатця // «Галка», 22 листопада 2014
В Богородчанах прощалися з бійцем добровольчого Українського корпусу, який загинув в зоні проведення АТО // Богородчанська РДА, 24 листопада 2014
Морпєх // «Олена Білозерська Знаю, як треба», 25 листопада 2014
Байдюк Володимир Іванович («Морпєх») // Книга пам'яті - У Новоархангельську завтра прощатимуться з бійцем 34-го батальйону // «Гречка», 22 листопада 2014
На Донбасі, захищаючи Україну, загинув свободівець із Кіровоградщини Микола Томак // Сайт ВО «Свобода», 22 листопада 2014 Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.
Під Маріуполем загинув боєць з Новоархангельського району // «Новини Кіровоградщини», 22 листопада 2014 Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine. - Кременчужанин Сергій Кривченко загинув на Донбасі // «Телеграф», 21 листопада 2014(рос.)
Рідні та близькі попрощалися із загиблим в АТО Сергієм Кривченко // «Телеграф», 26 листопада 2014(рос.) - Дайджест станом на 08.00 22.11.2014
Віктор Калашник вручив ордени рідним двох загиблих кременчуцьких Героїв. 23.06.2015, 14:02 - 26 листопада Лохвиччина попрощалася з Горбатенком Анатолієм Олексійовичем // Лохвицька РДА, 26 листопада 2014
Загинув поблизу Щастя // «Зоря Полтавщини», 18 грудня 2014 Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine. - Спасти разведчика Маэстро: Сергея Костакова из 72 бригады арестовали под Волновахой (фото) // «Подробности», 18 вересня 2014(рос.)
Безслідно зник відомий розвідник з 72-ї окремої механізованої бригади Сергій Костаков // «Про БЦ», 25 листопада 2014 Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.
Це — Сергій Костаков. Людина з долею… // Facebook Єгор Соболєв, 8 липня 2014
Знайдено тіло Сергія Костакова
Прокуратура Донецької області контролює розслідування вбивства чоловіка, тіло якого знайдено в лісосмузі під Волновахою // Прокуратура Донецької області, 11 червня 2015
У Києві попрощалися з розвідником 72-ї бригади С.Костаковим // «5 канал», 2 жовтня 2015
Facebook Сергей Костаков - У Пісках загинув боєць батальйону ОУН зі Львова // «ZIK», 24 листопада 2014
У середу на Личаківському кладовищі поховають 2 львів'ян-учасників АТО // Львів офіційний портал, 24 листопада 2014
Сьогодні на Личаківському кладовищі відбулися похорони 2 львів'ян-учасників АТО // Офіційний портал Львова, 26 листопада 2014
Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України» - Бойовики обстріляли Піски, двоє військовослужбовців загинули, — журналіст // «112», 23 листопада 2014[недоступне посилання з червня 2019]
В Пісках загинув пастор, який воював на боці України // Христианский Мегапортал invictory.com, 24 листопада 2014(рос.)
Дніпро-1 — одна з головних сил, що тримає Пески // facebook Батальйон Днепр-1, 24 листопада 2014 - Ще один житель Дніпродзержинська загинув на сході України // «Событие», 24 листопада 2014 Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.(рос.)
Пам'яті товариша // Сайт ДМКД, 26 листопада 2014(рос.)
Дніпродзержинськ простився із загиблим в зоні АТО Сергієм Бородаєм // 5692.com.ua — Сайт города Днепродзержинска, 26 листопада 2014(рос.) - Сумщина в жалобі // Сумська ОДА, 25 листопада 2014
Село Вири Білопільського району провело в останню путь свого бійця // Сумська ОДТРК, 26 листопада 2014 - У зоні АТО загинув герой-земляк Сергій Хоменко // «Херсонщина» офіційний сайт Херсонської ОДА, 25 листопада 2014[недоступне посилання з квітня 2019]
- Загинули два бійці 42 батальйону // «Точка доступу», 27 листопада 2014
Убит запорожский боец, переживший «иловайский котел» // «Заноза», 29 листопада 2014(рос.)
Запорожский разведчик погиб по дороге к лагерю в Дебальцево // «Заноза», 25 грудня 2014(рос.) - В батальйоні «Батьківщина» нові втрати // Сайт Юлії Тимошенко, 25 листопада 2014
- В зоні АТО загинув солдат. Закарпатці кажуть, що наш // «7 днів», 25 листопада 2014 Архівовано 22 грудня 2014 у Wayback Machine.
І знову наш край у скорботі… У Харківському госпіталі помер закарпатець // UZHGOROD.in, 25 листопада 2014
На Виноградівщині попрощалися із загиблим героєм // «Голос Карпат», 29 листопада 2014
У зоні АТО загинув капітан Микола Будз з Чорнотисова // «Новини Виноградівщини», 28 листопада 2014 - Сумщина знову несе втрати в АТО // RegioNews Суми, 25 листопада 2014 Архівовано 25 квітня 2016 у Wayback Machine.
В АТО на Донбасі за два дні загинули 2 сумчанина // 0542.ua — Сайт міста Сум, 25 листопада 2014(рос.)
Сумчани попрощалися одразу з двома солдатами // Церква.info УПЦ КП, 2 грудня 2014 - Степанець Андрій Миколайович
- Військовий з Чуднівського району загинув під Донецьком // «Перший Житомирський», 26 листопада 2014
- Під Лисичанськом загинув боєць 3-го батальйону // LB.ua, 25 листопада 2014
У Лисичанську недбале поводження зі зброєю привело до трагедії // «Сегодня», 26 листопада 2014 - В АТО загинув ще один львів'янин (ФОТОРЕПОРТАЖ) // 032.ua — Cайт міста Львова, 27 листопада 2014
В зоне проведения АТО оборвалась жизнь Героя
Похорон львів'янина Ігоря Паня, який загинув на Донбасі, переносять // ZIK, 27 листопада 2014 Архівовано 18 червня 2015 у Wayback Machine.
Тіло Ігоря відвезли у морг на повторний розтин - Львів попрощався із 23-річним бійцем АТО Ігорем Паньо // «Високий Замок», 29 листопада 2014. Архів оригіналу за 30 березня 2015. Процитовано 3 вересня 2016.
- Під мінометним обстрілом загинув боєць тербату «Волинь» // «Вісник+К», 25 листопада 2014
Сьогодні поховають бійця батальйону «Волинь» // «Голос Свободи», 27 листопада 2014
Сьогодні нашому ГЕРОЮ СКЛЕЗЮ СЕРГІЮ виповнилось би 38 років - На Сході України трагічно загинули двоє військовослужбовців // «Панорама Мукачева», 26 листопада 2014
Обласна влада висловлює співчуття рідним, близьким і побратимам загиблих в АТО // Закарпатська ОДА, 27 листопада 2014 Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine. - Загиблий Павло Стець хотів помститись сепаратистам за тисячі смертей // «Панорама Мукачева», 28 листопада 2014
В Мукачеві прощалися з загиблим в АТО військовим (ВІДЕО) // «Голос Карпат», 28 листопада 2014 - Воякові з Міжгір'я, що загинув на Сході, було всього 23 (ВІДЕО) // «Закарпаття онлайн», 29 листопада 2014
- Боєць 30-ї бригади загинув від поранення отриманого на Луганщині // «Перший Житомирський», 28 листопада 2014
Вчора пішов з життя, ще один захисник нашої землі
В зоні АТО загинув голова Першотравневого первинного осередку УДАРу - погибли 30 ноября: Васюк Олег…
- Ще одна втрата у зоні АТО: Віталій Крижак з Летичівщини // «Є», 9 грудня 2014. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- Солдати обстріляли на блокпосту автівку з військовими за відмову зупинитись // УНН, 28 листопада 2014
- Вночі в зоні АТО загинув тернополянин Роман Мусій // 20 хвилин Тернопіль, 27 листопада 2014
- В Баранівці прощатимуться із 38-річним мобілізованим, який загинув у зоні АТО // «Перший Житомирський», 4 грудня 2014
У Баранівці поховали бійця Дніпропетровської механізованої бригади, який загинув в АТО // Сайт міста Баранівка, 5 грудня 2014 - Сьогодні, 4 грудня, додому, на Тернопільщину, привезуть тіло загиблого героя // Сайт Тернопільської обласної ради Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.
В зоні АТО загинув 33-річний Руслан Голембйовський // 20 хвилин Тернопіль, 3 грудня 2014
33-річного загиблого в зоні АТО Руслана Голембйовського поховали сьогодні у рідному селі // «Новини Тернопільщини», 5 грудня 2014 - В Нікішине загинув військовий, четверо поранені // «Подробиці», 29 листопада 2014
Громада Макарівщини провела в останню путь загиблого воїна // Макарівська РДА, 4 грудня 2014 - В останню путь провели воїна земляка // Олександрівська РДА, 4 грудня 2014
Бойко Роман Вікторович - Жителі Новоодещини попрощалися з Героєм! // Офіційний сайт Новоодеської РДА, 2 квітня 2015. Архів оригіналу за 11 квітня 2015. Процитовано 3 вересня 2016.
- У Донецькому аеропорту сьогодні двоє вбитих і 15 поранених // «Лівий берег», 29 листопада 2014
- Вчора писав про хлопців, які встановили прапор над терміналом
Андрій Горбань, той що вивішував прапор, сьогодні помер від тяжкого поранення
«Кіборг» перед смертю просив наречену не закриватися в собі, якщо його вб'ють. (рос.) 08.12.2014, 00:05
Зеленський посмертно нагородив воїна, який вивісив стяг України на Донецькому аеропорту. 06.11.2019, 06:18 - Существует всего одна точка невозврата. Смерть(рос.)
У Житомирі попрощаються з бійцем 95-ї бригади, який загинув під Донецьким аеропортом // Житомир.інфо, 2 грудня 2014
Они уходят от нас совсем молодыми
У Житомирі попрощалися із бійцем 95-ї бригади Дмитром Ільницьким // Житомир.інфо, 3 грудня 2014 - Загинув ще один волинський військовий в зоні АТО // «ВолиньPost», 2 грудня 2014
На Волині попрощалися з героєм, що загинув під Донецьком // «Слово Волині», 4 грудня 2014 - Олег Олександрович Васюк // Дарницька у місті Києві РДА, 29 грудня 2014
- Прощание с Аполоном — Виталик Полонский(рос.)
3 грудня відбулось прощання зі старшим солдатом Полонським Віталієм Анатолійовичем - В АТО загинув один з головних свідків у справі Коломойського // «Українська правда», 17 лютого 2015
- Помер солдат Віталій Стельникович // БФ «Героїка», 7 грудня 2014
Прощання з героєм АТО // Офіційний сайт Овруцької РДА, 4 грудня 2014 - Сьогодні вранці, під час обстрілу Градами, загинуло 2 наших воїна — Бистрий та Захар // facebook Новости «Айдар», 2 грудня 2014
У Щасті загинули двоє бійців «Айдару» // «Громадське», 2 грудня 2014 Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.
Тернопільщина втратила в АТО ще одного бійця // 20 хвилин Тернопіль, 2 грудня 2014
Бійця з Тернопільщини в останню путь проводжало все село. ФОТО. 03.02.2015 - В АТО загинув вінничанин Олександр Захарчук // 20 хвилин Вінниця, 2 грудня 2014
У зоні АТО загинув вінницький боєць «Айдару» й волонтер Олександр Захарчук // «Моя Вінниця», 3 грудня 2014 - В Будинку Офіцерів прощались із загиблим «айдарівцем» Олександром Захарчуком // «20 хвилин Вінниця», 1 лютого 2015
- Драбівщина попрощалася з бійцем-героєм Олександром Потапенком // Черкаська ОДА, 5 грудня 2014 Архівовано 1 липня 2015 у Wayback Machine.
На Драбівщині попрощалися із загиблим в АТО воїном // Драбівська районна рада, 5 грудня 2014 Архівовано 7 грудня 2014 у Wayback Machine.
Потапенко Олександр Олександрович - Ще двоє земляків втратила Вінниччина в зоні АТО // Вінницька ОДА, 3 грудня 2014. Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 3 вересня 2016.
- Війна ламає долі молодих… // «Немирівський вісник», 4 грудня 2014
- У Донецькому аеропорту загинув 23-річний черкащанин // 0472.ua, 4 грудня 2014
В День Збройних Сил України Черкаси з сумом прощалися з своїм сином // «Кропива», 6 грудня 2014
Прощання з героєм, який загинув, захищаючи Донецький аеропорт // youtube «Громадське телебачення Черкаси», 6 грудня 2014 - У Донецькому аеропорту загинув 23-річний черкащанин // «Про Головне», 3 грудня 2014[недоступне посилання з червня 2019]
Чергові втрати на Сході — у зоні АТО загинув уродженець Тячівщини Олександр Шимон // «Закарпаття онлайн», 4 грудня 2014
Угля оплакала загиблого в зоні АТО Олександра Шимона (фоторепортаж) // «Тячів Ньюс», 6 грудня 2014 - Герої не вмирають // Михайлівсько-Рубежівська ЗОШ, 8 грудня 2014
- Білявський Олександр Миколайович
- Ушел из жизни «киборг» Юрий Боровик // «ГАРД», 4 грудня 2014(рос.)
Промова о. Ігоря Ворони, проголошена під час прощання із Воїном АТО Юрієм Боровиком
Новини ЮУАЕС
Білявський Олександр Миколайович - В зоні АТО загинув військовослужбовець з Ямпільського району // Ямпіль.INFO, 5 грудня 2014
Ямпільщина оплакує загиблого в АТО військовослужбовця // Ямпіль.INFO, 7 грудня 2014 - Пономаренко Олександр // Чернігівська ОДА
Вічна і світла пам'ять Олександру Пономаренку // Козелецька РДА, 9 грудня 2014 - Тіло загиблого на Донеччині мінометника з Городні без результатів ДНК родичам не віддають // «Чернігівщина: події і коментарі», 29 грудня 2014
- Продовжуємо втрачати синів // Сайт NikopolNews.net, 19 грудня 2014
Нікополь втратив ще одного славного сина // «Город Никополь», 26 грудня 2014
Прощальна церемонія з Рибченко Сергієм Володимировичем - В зоні АТО загинув шахтар з Дніпропетровщини // «Лиця», 9 січня 2014(рос.)
Шостий павлоградець загинув в зоні АТО // «Бегемот», 9 січня 2015[недоступне посилання з червня 2019](рос.) - ДТЭК скорбит вместе с семьей погибшего шахтера из ШУ Павлоградское // Сайт ДТЕК, 26 січня 2015
- Капитоненко Евгений Николаевич (пошук)(рос.)
Капітоненко Євген Миколайович - Установили личность еще одного запорожского бойца, погибшего в АТО // «Заноза», 30 квітня 2015(рос.)
Стала известна личность бойца, погибшего в Песках // «Телеграф», 30 квітня 2015
Шилов Сергій Володимирович - Праздник со слезами на глазах(рос.)
Болюча втрата в батальйоні
Доброволець Юрій Марцинюк загинув у день Збройних сил України // ТСН, 10 грудня 2014
Вічна пам'ять загиблому герою // Тетіївська міська рада, 10 грудня 2014 Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine. - Втрати сил АТО за добу склали двоє військових, ще вісім — поранені. (рос.) 07.122014, 13:01
- Внаслідок недільного вечірнього обстрілу Луганської ТЕС загинув боєць 80-ї бригади // «Новий погляд», 7 грудня 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 3 вересня 2016.
- Загинув Сачек Володимир, боєць 3-ї роти 80-ї аеромобільної бригади
Загинув за рідну землю - Сьогодні в обід загинули наші підопічні з 90-го окремого аеромобільного батальйону «Житомир» під Пісками
- У Києві поховали військового, що загинув поблизу Пісків // «5 канал», 12 грудня 2014
- ФОТО. ВИДЕО. В Славянске прошла гражданская панихида по погибшему военнослужащему ВСУ // «Слов'янськ діловий», 11 грудня 2014(рос.)
- 11 грудня відбудеться прощання з десантником Сергієм Чопом // «БЦ», 10 грудня 2014
Прощання з бійцем 95-ї аеромобільної бригади, Чопом Сергієм Миколайовичем
На Київщині та Чернігівщині поховали чотирьох військових, що загинули у Пісках // «5 канал», 11 грудня 2014 - Чернігівщина втрачає синів: у Пісках загинули троє бійців 1 танкової бригади // «Високий вал», 9 грудня 2014
- Загинули, захищаючи Україну // ГРАД Прилуки, 10 грудня 2014
- На Сході загинув захисник України — свободівець Віктор Лавренчук // «Голос Свободи», 9 грудня 2014
На Прилуччині поховали загиблого на Донбасі свободівця Віктора Лавренчука // Сайт ВО «Свобода», 11 грудня 2014 Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.
Лавренчук Віктор Іванович - // ТРА «Новий Чернігів», 22 грудня 2014 Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.
Носенко В'ячеслав Олексійович - Указ № 421/2016 Про відзначення державними нагородами України
- Запорізький 23-й мотопіхотний батальйон втратив під Маріуполем ще одного бійця // «Індустріалка», 10 грудня 2014(рос.)
Под Мариуполем погиб 47-летний боец из Запорожья // 0629.com.ua — Сайт города Мариуполя, 10 грудня 2014(рос.)
Запорожец Андрей Андреев родился в России, а погиб за Украину Архівовано 18.03.2015, у Wayback Machine.(рос.) - 39-й батальйон потрапив у засідку, двоє загиблих // «Лівий берег», 10 грудня 2014
Прес-реліз про найбільш резонансні кримінальні правопорушення та події за добу станом на 12 грудня 2014 року
На Луганщині двоє військових загинули, довірившись переодягненим бойовикам // НБН, 12 грудня 2014 Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine. - Боєць, який вижив у Іловайському котлі, загинув в «день перемир'я» // «Патріоти України», 11 грудня 2014 Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.
На Днепропетровщине похоронили воина, который погиб в «День тишины» // Сайт gorod.dp.ua, 14 грудня 2014(рос.) - На Донбасі загинув ще один наш земляк // «Подія», 10 грудня 2014 Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.(рос.)
Днепродзержинцы провели в последний путь погибшего в АТО земляка // 5692.com.ua — Сайт города Днепродзержинска, 13 грудня 2014(рос.) - Під Нікішиним загинув військовий // «Лівий берег», 10 грудня 2014
- На Літинщині поховали загиблого вінничанина-атовця // VIN, 12 грудня 2014
На Вінниччині поховали бійця 54-го розвідувального батальйону // 5 канал, 12 грудня 2014 - Ярков Олександр Іванович // Миколаївська ОДА
- На фото слева мой родной брат, а справа Лесников Иван. Наш Славутчанин!(рос.)
Перестало биться сердце Ивана Лесникова // Портал Славутича, 11 грудня 2014(рос.)
Він вічно житиме у наших душах і серцях // Портал Славутича, 15 грудня 2014 - При бойових зіткненнях під Маріуполем загинули двоє бійців «Азова», вбито декілька бойовиків, — МВС // «РБК Україна», 12 грудня 2014
Про ситуацію в Павлополі // facebook Батальйон спеціального призначення «Азов», 12 грудня 2014
За даними штабу полку «Азов» серед загиблих у Павлополі двоє бійців полку — з позивними Бєлаз та Тихий
Сьогодні попрощалися з загиблими в бою побратимами… // «АЗОВ» — полк особливого призначення, 13 грудня 2014 - сьогодні паскудний день..багато, що сталося неприємного. Але…
Лучани попрощалися з героєм, що віддав життя за Україну // VIP, 14 грудня 2014 Архівовано 24 серпня 2017 у Wayback Machine.
П'амять іваничівського героя вшанували на оперативній нараді в ОДА // «Буг», 15 грудня 2014 - У Києві попрощались із загиблим бійцем полку «Азов» // «5 канал», 15 грудня 2014
- Перемирие унесло жизни двух бойцов — жителей Западного Донбасса // Популярні відомості, 30 грудня 2014(рос.)
- Опублікований список харків'ян, загиблих в зоні АТО // «Новини Харкова», 16 січня 2015
- Завтра у Смоліному ховатимуть героя АТО, який загинув, рятуючи свого товариша // Сайт novosti.kr.ua, 17 грудня 2014 Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.
На Маловисківщині попрощалися з героєм АТО // «Перша електронна газета», 19 грудня 2014 Архівовано 19 грудня 2014 у Wayback Machine. - Збицький Максим Володимирович Архівовано 23 серпня 2016 у Wayback Machine.
Знову приспущені прапори // МГО «Сокіл» Нові Санжари, 23 грудня 2014[недоступне посилання з червня 2019] - На Сході від серцевого нападу помер боєць з Прикарпаття // «Курс», 18 грудня 2014
- Цвітненко Андрій Сергійович
- Новости города (на 23.12.2014)
Завтра будут хоронить нашего Защитника Бугаец Евгения Александровича // Типичный Никополь, 18 грудня 2014(рос.) - Трагедія. Сьогодні від диверсії сепаратистів загинуло двоє наших товаришів // facebook Новости «Айдар», 18 грудня 2014
Поздно вечером 18.12.2014, в окрестностях города Счастье // facebook Батальйон «АЙДАР», 19 грудня 2014
Батальйон «Айдар» потрапив у засідку, двоє бійців загинули // «Українська правда», 19 грудня 2014
В районі Щастя внаслідок перестрілки двоє бійців «Айдару» загинули // «Громадське», 19 грудня 2014 Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.
На майдані прощались з бійцями «Айдару» «Динамітом» та «Чужим» // «Громадське», 20 грудня 2014 - Шепетівська земля втратила ще одного славного героя // Сайт міста Шепетівка, 19 грудня 2014
- Грузинский доброволец погиб под Луганском в боях за украинскую государственность // «Грузія онлайн», 19 грудня 2014(рос.)
Грузинського добровольця, який воював в Україні, посмертно нагородили «Знаком пошани» // 5 канал, 23 січня 2016 - На Полтавщині поховали 22-річного героя Миколу Демиденко // «Полтава сьогодні», 23 грудня 2014
«Он умер на руках у брата» — друг военного, погибшего в Счастье // «Телеграф», 26 грудня 2014(рос.) - Завтра у Львові ховатимуть Героя Андрія Лозинського // «Львівський портал», 22 грудня 2014 Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.
У Львові знайшов вічний спокій ще один Герой АТО Андрій Лозинський // ZIK, 23 грудня 2014 - Похорон бійця Грузовенка, який загинув біля Донецька // 5 канал, 24 грудня 2014
В Києві похоронили павшого бійця одеської мехбригади (відео) // «Думська», 25 грудня 2014(рос.) - Під Лисичанськом загинув волонтер з Чернівців // BukNews, 19 грудня 2014
- Завтра у Львові поховають загиблого військового 80-ї бригади // «Вголос», 21 грудня 2014
Львів провів в останню путь Героя АТО Леоніда Луцика, який загинув, рятуючи друга // ZIK, 22 грудня 2014
Львів попрощався з Леонідом Луциком, який загинув в АТО (ФОТО) // «Вголос», 22 грудня 2014 - В Лисичанске из-за неосторожного обращения с гранатой погибли военный и волонтер // «Факти», 21 грудня 2014(рос.)
- Минулого тижня Кіровоградщина втратила трьох військових // «Рідний Кіровоград», 22 грудня 2014
Сьогоднi громада с. Таужне провела в останню путь свого Героя
Хотів писати про виконану роботу по поїздці на схід
На Кіровоградщині сплюндрували могилу загиблого бійця АТО. 23.02.2016, 19:21 - На Олександрійщині попрощались із загиблим героєм (ФОТО)
- Військовослужбовця, обвинуваченого у вбивстві звільнено з під варти з залу суду // Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях, 15 лютого 2018
- ДТЕК сумує разом із родиною загиблого шахтаря із ШУ «Першотравенське» // ДТЕК, 24 грудня 2014
Ковальов Костянтин Олександрович
Старший сержант Ковальов Нацгвардії більше не потрібен // «Бегемот», 18 вересня 2016 Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine. - Бараш Василь Васильович на сайті Ємільчинської райдержадміністрації. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- «Купол» батальйону «Донбас» в Підгірцях Архівовано 13 січня 2017 у Wayback Machine.
Одкровення українського бійця про війну в зоні АТО Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine. - В преддверии Новогодних праздников незаметно для народных масс прошли похороны настоящих Героев Украины — бойцов спецподразделения «Купол»(рос.)
- Жила Вячеслав Миколайович
23 грудня 2016 похорон Вячеслава Жили
В Харкові поховали героя АТО В'ячеслава Жилу, який загинув два роки тому
На Харківщині простилися з бійцем батальйону «Донбас»
Долгий путь домой: в Харькове похоронили бойца АТО, которого родственники искали два года(рос.)
История одного харьковчанина(рос.) - Анатомія великої брехні бойовиків: загибель групи «Донбасу» під Павлополем
- Глєбов Ігор Юрійович
На Безлюдовском кладбище похоронили двух харьковчан, погибших в АТО - Гринько Юрій Вікторович («Очаков»)
Сім'ї по обидва боки лінії зіткнення відчувають однаковий біль втрати… // «Голос України», 12 жовтня 2016
Завтра в пятницу 23.12.2016 в 12.00 в Новоайдаре (Луганская область) хороним Гринько Юрия («Очаков»)
Напередодні Новорічних свят непомітно для народних мас пройшли похорони справжніх Героїв України (фото 16+). 29.12.2016, 21:59
Герої не вмирають! // ДСУ у справах ветеранів війни та учасників АТО, 27 грудня 2016 - Вічна пам'ять загиблим героям! // Національна гвардія України, 25 грудня 2014 Архівовано 25 грудня 2014 у Wayback Machine.
Загиблий в АТО Петро Андруник планував 1 січня одружитися // 20 хвилин Тернопіль, 25 грудня 2014 - Нові втрати 28-ї гвардійської: загинули начальник розвідки одеської бригади і командир відділення // «Думська», 25 грудня 2014(рос.)
- У зоні АТО загинув 32-річний майора 8-го окремого полку спеціального призначення Кушнірук Олександр // Khmelnytsky.com.ua — сайт Хмельницького, 26 грудня 2014
Сотні хмельничан в останню путь проводжали спецпризначенця Олександра Кушнірука // «Є», 28 грудня 2014 Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine. - Валерій Лісник… командир відділення розвідроти
Житель Іванівського району Одеської області загинув у зоні АТО // «Трасса Е-95», 31 грудня 2014(рос.) - В зоні АТО загинув житель Глинська // «Здолбунів City», 30 грудня 2014
Чергова втрата. У зоні АТО загинув мешканець Рівненщини Руслан Палічук // Телеканал «Рівне-1», 31 грудня 2014 - Терористи обстріляли блок-пост «Азову», загинув боєць // «Українська правда», 28 грудня 2014
Під час обстрілу бойовиками блок-посту, що охороняли бійці полку «Азов», загинув 20-річний дніпропетровець з позивним «В'єтнам» // Батальйон спеціального призначення «Азов» — нова сторінка, 29 грудня 2014 - У Житомирській області попрощалися із загиблим військовослужбовцем // «Житомир. Інфо», 31 грудня 2014
- Нікополь втратив ще одного солдата! // Nikopol.dp.ua, 30 грудня 2014
Форум пограничников // pogranec.ru, 5 січня 2015 - Профайл гравця // Федерація Футболу України
- Підірвати б той аеропорт з усім, що там залишилось — «кіборг» Олексій // «Радіо Свобода», 24 грудня 2014
- Сьогодні вночі ворог напав на наші позиції в с. Піски // facebook Борис Гуменюк, 29 грудня 2014
Щойно у нас був запеклий бій // facebook Миколи Коханівського, 29 грудня 2014 - Сегодня, погиб в Песках киевлянин, боец 93ей бригады, Леша «Динамо»(рос.)
29,12,2014 при нападении на с. Пески, погиб боец… // facebook Сергія Власенка, 30 грудня 2014(рос.)
Загинув Олексій Дурмасенко
У Києві попрощались із героєм-«кіборгом» Олексієм Дурмасенком // «5 канал», 3 січня 2015
відкриття меморіальної дошки пам'яті бійця АТО Олексія Дурмасенка - В АТО загинув ще один мешканець Сумщини // Суми RegioNews, 31 грудня 2014 Архівовано 1 липня 2015 у Wayback Machine.
Боєць із Сум пожертвував життям заради військового побратима // «ТСН», 3 січня 2015 - У боях під Пісками трагічно загинув боєць зі Звенигородщини // «Про головне», 31 грудня 2014[недоступне посилання з червня 2019]
На Черкащині попрощалися з кіборгом // «ПроЧерк», 3 січня 2015 - Золочівщина втратила ще одного бійця АТО // «Золочів.нет», 30 грудня 2014
У Великовільшанецьку школу завітали побратими полеглого Героя АТО Володимира Салівончика // «Золочів.нет», 14 травня 2015
У селі Велика Вільшаниця відкрили меморіальну дошку загиблому бійцю // «Золочів.нет», 14 жовтня 2015 - Чотирнадцятий… Світла пам'ять… // «Медіа Дрогобиччини», 31 грудня 2014 Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.
Ще одна жертва війни на сході України — дрогобичанин Михайло Сирватка // LifeInfo, 2 січня 2015 - У Шепетівці поховали учасника АТО Валентина Драчука. Архів оригіналу за 28 вересня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- В АТО загинув 27-річний львів'янин // 032.ua — Cайт міста Львова, 2 січня 2015
У Львові попрощалися із бійцем 14-ї мехбригади // «5 канал», 3 січня 2015 - Куль Євген Геннадійович
В Криворожском районе установили мемориальные доски Денису Соколовскому и Евгению Кулю(рос.) - На Херсонщині загинув військовослужбовець з Тернопільщини // «Номер один», 5 жовтня 2014[недоступне посилання з червня 2019]
Загинув тернополянин — солдат батальйону тероборони Зіновій Флекей
Поховали Зиновія Флекея, бійця Тернопільського батальйону «Збруч»
Зіновій Флекей не зізнався батькам, що захищає Україну - Боец 28-й механизированной бригады, за жизнь которого боролись медики Николаева, скончался в свой День рождения // 0512.com.ua — Сайт города Николаева, 13 жовтня 2014(рос.)
Мобилизованный одессит скончался от ран, полученных на учениях // «Думская», 13 жовтня 2014 - У Кривому Розі вже вдруге військові підірвались на гранаті — 1 загинув // «Українська правда», 17 жовтня 2014
- У Чернівцях провели в останню путь героя, який загинув у зоні АТО // «Від і До», 6 листопада 2014
Сьоодні у Чернівцях прощалися із Олексієм Вербіцькім, який загинув у зоні АТО // «Чернівці Таймс», 6 листопада 2014
В Запорожской области погиб боец из черновицкого батальона // Комментарии: Запорожье, 11 листопада 2014(рос.)
Він загинув, захищаючи Україну // Сайт sos.com.ua, 7 липня 2015 Архівовано 14 липня 2015 у Wayback Machine. - Вбивці солдата під Харковом планували тікати у Росію // «Подробиці», 20 листопада 2014
«Все спокойно, стоим в карауле»: за день до смерти погибший солдат говорил с женой // «ТелеграфЪ», 18 листопада 2014(рос.)
Дружина вбитого солдата: «Офіцер розстріляв Стаса за відмову копати собі могилу» - Згорьованій мамі не близька дорога до сина // Газета «Ратнівщина», 27 листопада 2017
- Пирятинці провели в останню путь Станіслава Таранця — військовослужбовця, який загинув у зоні АТО // ТРК «Пирятин», 4 грудня 2015 Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.
Таранець Станіслав Олексійович - Ковальчук Михайло Володимирович
Гвардійці Навчального центру взяли участь у відкритті меморіальної дошки // НГУ, 14 грудня 2015 - У Сумах трагічно загинув боєць АТО // Суми муніципальний інформативний портал, 8 грудня 2014 Архівовано 13 грудня 2014 у Wayback Machine.
У Сумах прощалися з бійцем АТО, який загинув вдома // Суми RegioNews, 10 грудня 2014 Архівовано 1 липня 2015 у Wayback Machine. - На Яворівському полігоні загинув волонтер через вибух безпілотника // «День», 18 грудня 2014
- Сьогодні, під час випробувань, загинув… // facebook Аеророзвідка, 18 грудня 2014
- Резюме
- Гордість Криворізького «УДАРу»!
- Звільнення Красногорівки: розповідь начштабу 20-го ОМПБ
- Фотоальбом з місця поховання
Друзі, в понеділок 13 березня 2017 в м. Кривий Ріг відкривається меморіальна дошка в пам'ять прапорщика Корнія Станіслава Семеновича
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.