Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (березень — червень 2014)
У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні з березня до червня 2014 року.
Список загиблих з початку окупації території Криму до 30 червня 2014 року
| № | Світлина | Прізвище, ім'я, по батькові |
Про особу | Дата смерті | Обставини смерті |
|---|---|---|---|---|---|
Березень | |||||
| 1 |  |  Кокурін Сергій Вікторович.svg.png.webp){kind=small} Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 1 січня 1978, Сімферополь, Кримська область (АР Крим). Прапорщик, начальник служби тилу 13-го фотограмметричного центру Центрального управління воєнно-топографічного та навігації ГУ оперативного забезпечення ЗСУ (Сімферополь). На військовій службі з 1997 року. Залишилась вагітна дружина та 4-річний син. | 18 березня 2014 | Вбитий зі стрілецької зброї під час штурму фотограмметричного центру в Сімферополі російськими збройними формуваннями. Похований на міському кладовищі Сімферополя[1]. |
| 2 |  | Мартинюк Олександр Володимирович Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України) | 24 березня 1993, Забара (Калинівський район) Вінницька область. Солдат, номер розрахунку САУ 26 ОАБр. Ніс службу за контрактом. | 21 березня 2014 | Загинув вночі біля смт Каланчак (Херсонська область) внаслідок вибуху самохідної артилерійської установки. Похований в рідному селі[2]. |
Квітень | |||||
| 3 |  | Карачевський Станіслав Володимирович | 19 квітня 1981, Бердянськ Запорізька область. Майор, начальник оперативного відділення штабу 10 ОМАБр ВМС. Залишились дружина та двоє дітей. | 6 квітня 2014 | Вбитий сержантом ЗС РФ в офіцерському гуртожитку в смт Новофедорівка Сакського району АР Крим двома пострілами впритул з автомата АК-74. Похований у Бердянську[3]. |
| 4 |  | Аранчій Максим Олегович | 3 червня 1989, Харсіки Чорнухинський район Полтавська область. Мешкав у Пирятині. Солдат запасу, санінструктор реактивної артбатареї реактивного артдивізіону 27 РеАП. Мобілізований 26.03.2014. Залишились дружина та син. | 13 квітня 2014 | Загинув в результаті ДТП під час передислокації біля с. Довгополівка (Роменський район) Сумської області. Похований в с. Харсіки[4]. |
| 5 | | Вдовенко Олексій Віталійович | 12 лютого 1983, Вороніж Шосткинський район Сумська область. Солдат запасу, старший механік–водій реактивної артбатареї реактивного артдивізіону 27 РеАП. Мобілізований 26.03.2014. Залишились дружина та донька. | 13 квітня 2014 | Загинув в результаті ДТП під час передислокації біля с. Довгополівка (Роменський район) Сумської області. Похований в смт Вороніж[4]. |
| 6 |  | Біліченко Геннадій Васильович.svg.png.webp){kind=small} | 14 грудня 1972, Камишне, Костанайська область Казахстан. Проживав у с. Гожули Полтавська область, у м. Полтава. Капітан СБУ, оперативний співробітник Полтавського відділу ЦСО «Альфа». В СБУ з 1995. Залишилися дружина і син. | 13 квітня 2014 | Загинув від чисельних вогнепальних поранень у бою поблизу Слов'янська (Донецька область), під час нападу російських терористів на групу українських офіцерів. Похований в Полтаві[5]. |
| 7 |  | Андрусенко Дмитро Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 вересня 1992, Салават Башкортостан РФ. З дитинства мешкав у м. Кременчук та с. Кривуші Кременчуцький район Полтавська область. Молодший сержант, старший розвідник 3 ОПСпП. На військовій службі за контрактом з 2011. Залишилась цивільна дружина, після смерті Дмитра народилася донька. | 19 квітня 2014 | Вбитий на території аеропорту Донецька вартовим, який вночі прийняв Дмитра за диверсанта і застосував зброю. Похований в с. Піщане[6]. |
| 8 |  | Станіславенко Михайло Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 19 квітня 1983, Київ. Боєць ДУК ПС. Залишилися батьки. | 20 квітня 2014 | Загинув під час першого значного бою добровольців ДУК ПС з сепаратистами на блокпосту під с. Билбасівка в околицях м. Слов'янськ (Донецька область). Похований в м. Києві[7]. |
| 9 |  | Куриленко Дмитро Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 12 березня 1992, Ріпки Чернігівська область. Солдат, водій відділенні інженерної техніки інженерно-позиційного взводу інженерно-саперної роти 95 ОАеМБр. 13.02.2014 вступив на військову службу за контрактом. | 28 квітня 2014 | Підірвався на міні під час обстеження території базового табору в с. Кутузовка (Добропільський район Донецька область). Від отриманих поранень помер у гелікоптері дорогою до Харківського шпиталю. Похований в смт Ріпки[8]. |
| 10 |  | Середа Борис Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 23 жовтня 1972, Кривовілька Теофіпольський район Хмельницька область. Мешкав у с. Тросник Виноградівський район Закарпатська область. Підполковник, начальник артилерії 128 ОГПБр. З березня 2014 виконував завдання з охорони державного кордону в Сумській області. Залишилися дружина та син. | 30 квітня 2014 | Загинув у ДТП на автодорозі «Глухів — Путивль — Суми» поблизу с. Піски (Буринський район) Сумської області. Похований на Виноградівщині[9]. |
Травень | |||||
| 11 |  | Руденко Сергій Сергійович.svg.png.webp){kind=small} Орден Богдана Хмельницького I ступеня | 13 квітня 1979, Броди Львівська область. Підполковник, командир вертолітної ланки 16 ОБрАА. Миротворець (Ліберія, Конго). Залишились дружина та донька. | 2 травня 2014 | Близько 3:00 поблизу с. Карпівка під Слов'янськом російські бойовики з ПЗРК збили вертоліт Мі-24П «09 жовтий», який здійснював патрулювання. Вертоліт впав і вибухнув. Загинули двоє членів екіпажу. Похований у м. Броди[10]. Прим. Один член екіпажу, Євген Краснокутський, встиг зістрибнути з парашутом. |
| 12 | | Грішин Ігор Іванович | 11 січня 1975, Слов'янськ, Донецька область. Капітан, бортовий авіаційний технік вертолітної ланки 16 ОБрАА. Випускник Київського інституту ВПС (інженер-механік), ІПОДП (2006, правознавство). У березні 2014 добровільно повернувся в армію. Залишились дружина та дві доньки. | 2 травня 2014 | Близько 3:00 поблизу с. Карпівка під Слов'янськом російські бойовики з ПЗРК збили вертоліт Мі-24П «09 жовтий», який здійснював патрулювання. Вертоліт впав і вибухнув. Загинули двоє членів екіпажу. Похований у с. Берлин Бродівського району[10]. |
| 13 | | Плоходько Руслан Володимирович Орден Богдана Хмельницького I ступеня | 14 січня 1975, Харків. Підполковник, командир вертолітної ланки 16 ОБрАА. Випускник ХІ ВПС. Миротворець (Ліберія, Конго). Залишились дружина, син і донька. | 2 травня 2014 | Вертоліт Мі-24П «40 жовтий» вилетів на допомогу вертольоту «09 жовтий», але теж був збитий з ПЗРК поблизу с. Карпівка під Слов'янськом. Екіпаж загинув. Похований у м. Броди[10]. |
| 14 | | Сабада Олександр Борисович | 9 жовтня 1979, Мошни Черкаський район Черкаська область. Мешкав у Чернігові, Бродах. Підполковник, начальник штабу — перший заступник командира вертолітної ескадрильї 16 ОБрАА. Випускник ХІ ВПС (2000). Миротворець (Ліберія, 2008; Конго, 2011). Займався авіамоделюванням. Залишились дружина та двоє синів. | 2 травня 2014 | Вертоліт Мі-24П «40 жовтий» вилетів на допомогу вертольоту «09 жовтий», але теж був збитий з ПЗРК поблизу с. Карпівка під Слов'янськом. Екіпаж загинув. Похований у м. Кропивницький[10]. |
| 15 | | Топчій Микола Миколайович | 1 липня 1973, Близнюки, Харківська область. Майор, бортовий авіатехнік вертолітної ланки 16 ОБрАА. Випускник ХНУПС. Миротворець (Ліберія). Залишилась дружина та донька. | 2 травня 2014 | Вертоліт Мі-24П «40 жовтий» вилетів на допомогу вертольоту «09 жовтий», але теж був збитий з ПЗРК поблизу с. Карпівка під Слов'янськом. Екіпаж загинув. Похований в смт Близнюки[10]. |
| 16 | | Панасюк Сергій Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 20 жовтня 1985, Коростишів, Житомирська область. Старший солдат, оператор протитанкового взводу 1-го АеМДБ 95 ОАЕМБр. Мобілізований у березні 2014 як доброволець. | 2 травня 2014 | Загинув біля с. Андріївка під Слов'янськом від кулі снайпера, під час нападу терористів, які прикривалися місцевими мешканцями. Похований у Коростишеві[11]. |
| 17 | | Коваленко Петро Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 25 лютого 1994, 20 років, Рахнівка, Вінницька область. Солдат, механік-водій аеромобільно-десантного взводу 1-го АеМДБ 95 ОАЕМБр. З 2013 року служив за контрактом. | 2 травня 2014 | Загинув біля с. Андріївка під Слов'янськом від вибуху гранати з підствольного гранатомета, під час нападу терористів, які прикривалися місцевими мешканцями. Похований у Рахнівці[11]. |
| 18 | | Аніщенко Олександр Григорович | 17 грудня 1969, Суми. Полковник СБУ, заступник начальника відділу «А» УСБУ в Сумській області. Випускник СумДПІ (1993). Під час навчання працював у школі вчителем фізкультури, в пожежній частині. В СБУ з 1993 року. Під час Революції Гідності відмовився від участі в силовій операції. Залишилась дружина та донька. Герой України (посмертно). | 5 травня 2014 | Загинув у бою з терористами від вибуху гранати, в мкр Семенівка на околиці Слов'янська, прикривши собою товаришів. Похований в Сумах[12]. |
| 19 | | Лужевський Руслан Михайлович | 31 серпня 1975, Волошинівка Баришівський район Київська область. Мешкав у м. Києві. Майор СБУ, співробітник інструкторського відділу спецпідрозділу «Альфа». В СБУ з 2000 року. 2007 виконував завдання в Іраку. Призер міжнародних, всеукраїнських та київських турнірів з кульової стрільби, майстер спорту зі стрільби та рукопашного бою. Залишилися дружина та двоє синів. Герой України (посмертно). | 5 травня 2014 | Загинув від численних поранень у бою з терористами в мкр Семенівка на околиці Слов'янська, врятувавши пораненого товариша. Похований у Волошинівці[13]. |
| 20 |  | Долінський Віктор Григорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 8 квітня 1980, Нижчий Ольчедаїв, Вінницька область. Прапорщик, інструктор-гранатометник взводу вогневої підтримки 4-ї роти 8 ПОП НГУ «Ягуар», в/ч 3028. З 2000 року на військовій службі за контрактом. Залишились дружина та 12-річний син. | 5 травня 2014 | Загинув у бою з терористами від вибуху гранати, в мкр Семенівка на околиці Слов'янська. Похований в рідному селі[14][15]. |
| 21 |  | Шлемкевич Богдан Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 березня 1993, Білоберізка Верховинський район Івано-Франківська область. Старший солдат строкової служби, старший дресирувальник кінологічної групи 2-ї патрульної роти 1-го патрульного батальйону 45 ПОП НГУ. Випускник Волинської богословської академії. Залишились мати, два брати, сестра і наречена. | 9 травня 2014 | О 10:10 терористи групи «Мангуста» здійснили озброєний напад на міське управління міліції Маріуполя, з вулиці їх прикривали бойовики з автоматами і снайпери. Богдан загинув від вогнепальних поранень під час боїв на підході до будівлі управління. Похований в с. Білоберізка[16]. |
| 22 |  | Демиденко Сергій Володимирович (Позивний «СВД») | 10 грудня 1972, Чирчик Узбецька РСР. Мешкав у с. Гвардійське Дніпропетровська область. Полковник (посмертно), заступник командира батальйону 20 БТО «Дніпропетровськ». Кадровий військовий. Залишилися дружина і троє дітей. | 9 травня 2014 | О 10:10 терористи групи «Мангуста» здійснили озброєний напад на міське управління міліції Маріуполя, з вулиці їх прикривали бойовики з автоматами і снайпери. Підполковник Демиденко загинув від кулі снайпера на 3-му поверсі будівлі управління, відбиваючи атаку терористів. Похований в селі Вільне[16]. |
| 23 | | Ейсмант Олег Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 16 травня 1974, Дніпро. Солдат, кулеметник 20 БТО «Дніпропетровськ». Активіст Євромайдану, доброволець. Залишилися дружина та донька 2003 р.н. | 9 травня 2014 | О 10:10 терористи групи «Мангуста» здійснили озброєний напад на міське управління міліції Маріуполя, з вулиці їх прикривали бойовики з автоматами і снайпери. Олег загинув від вогнепальних поранень біля будівлі управління. Похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпро[16]. |
| 24 |  | Добродомов Родіон Костянтинович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 30 жовтня 1984, Київ. Рядовий міліції, міліціонер 1-го взводу 1-ї роти БПСМОП «Азов». По факту виконував обов'язки командира роти. Активний учасник Революції Гідності та Автомайдану, доброволець. Залишились дружина та 5-річна донька. | 9 травня 2014 | О 10:10 терористи групи «Мангуста» здійснили озброєний напад на міське управління міліції Маріуполя, з вулиці їх прикривали бойовики з автоматами і снайпери. Вбитий пострілом у спину, коли прикривав вхід групи «Азова» до будівлі управління. Похований на Байковому кладовищі Києва[16]. |
| 25 |  | Саєнко Віктор Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 26 вересня 1972, Малинівка (Нікольський район) Донецька область. Мешкав у м. Маріуполь. Підполковник міліції, начальник відділу ДАІ Маріупольського МУ ГУ. В міліції з 1993 року, на посаді начальника ДАІ Маріуполя з 2008-го. Залишились дружина та троє синів. | 9 травня 2014 | О 10:10 терористи групи «Мангуста» здійснили озброєний напад на міське управління міліції Маріуполя, з вулиці їх прикривали бойовики з автоматами і снайпери. Підполковник Саєнко вистрибнув з 3-го поверху, і вже у дворі був вбитий автоматною чергою. Похований в Маріуполі[16]. |
| 26 |  | Єрмоленко Михайло Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 30 грудня 1976, Маріуполь Донецька область. Прапорщик міліції, молодший інспектор зв'язку батальйону патрульної служби міліції Маріупольського МУ ГУ. В міліції — з 1995 року. Залишились дружина та 7-річна донька. | 9 травня 2014 | О 10:10 терористи групи «Мангуста» здійснили озброєний напад на міське управління міліції Маріуполя, з вулиці їх прикривали бойовики з автоматами і снайпери. Прапорщик Єрмоленко, почувши постріли, побіг на допомогу і потрапив під обстріл на 2-му поверсі будівлі. О 16:00 помер в лікарні від поранень. Похований в Маріуполі[16]. |
| 27 |  | Гейсун Ігор Володимирович | 17 травня 1978, Деражня Хмельницька область. Мешкав у с. Новостроївка (Деражнянський район). Старший лейтенант міліції, командир 3-го відділення 1-го резервного батальйону НГУ. Служив у спецпідрозділі «Беркут», в карному розшуку. Активний учасник Революції Гідності (3-тя сотня). В березні підписав контракт в НГУ. Залишились дружина та 6-річна донька. | 11 травня 2014 | Повертаючись з відпустки, потрапив у засідку під Слов'янськом 9 травня. Терористи розстріляли гвардійця і вкрали його гроші з картки. Безіменну могилу розшукали вже після звільнення Слов'янська. Перепоховали Ігора у селі Новостріївка 1 вересня[17]. |
| 28 | | Заброцький Вадим Йосипович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 17 червня 1979, Житомир. Майор (посмертно), заступник начальника штабу 2-го аеромобільно-десантного батальйону 95 ОАеМБр. Випускник ХІТВ НТУ «ХПІ» 2001 року. Миротворець (Косово, 2007). Залишились дружина та дві доньки 2004 та 2005 р.н. | 13 травня 2014 | О 12:30 біля мосту на околиці села Маячка (Слов'янський район), військова колона потрапила в засідку терористів. В бою загинуло 5 десантників, ще один помер від поранень у гелікоптері під час евакуації; 8 дістали поранення. Похований в с. Світин[18] |
| 29 | | Дульчик Віталій Георгійович | 30 квітня 1986, Нойштрелиць, НДР Мешкав у Житомирі та Бердичеві. Капітан (посмертно), командир аеромобільно-десантного взводу 4-ї АеМДР 2-го АеМДБ 95 ОАеМБр. Випускник ОІСВ 2010 року, служив у 80 ОАеМП, наприкінці 2000-х звільнився в запас. Мобілізований у березні 2014. Залишилась дружина. | 13 травня 2014 | О 12:30 біля мосту на околиці села Маячка (Слов'янський район), військова колона потрапила в засідку терористів. В бою загинуло 5 десантників, ще один помер від поранень у гелікоптері під час евакуації; 8 дістали поранення. Похований в Житомирі[18]. |
| 30 | | Рудий Віталій Валентинович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 31 серпня 1984, Головине Черняхівський район Житомирська область. Сержант, командир відділення АеМДВз 4-ї АеМДР 2-го АеМДБ 95 ОАеМБр. Служив у Внутрішніх військах, певний час працював в міліції Києва. Мобілізований 11.03.14. Залишилась дружина і 2-річних син. | 13 травня 2014 | О 12:30 біля мосту на околиці села Маячка (Слов'янський район), військова колона потрапила в засідку терористів. В бою загинуло 5 десантників, ще один помер від поранень у гелікоптері під час евакуації; 8 дістали поранення. Похований в с. Федорівка (Черняхівський район)[18]. |
| 31 | | Славіцький Олег Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 9 серпня 1975, Миньківці (Сквирський район) Київська область. Проживав у с. Зоряне (Ружинський район) Житомирська область. Сержант, стрілець — номер обслуги АеМДВз 4-ї АеМДР 2-го АеМДБ 95 ОАеМБр. Мобілізований. Залишились дружина та двоє дітей. | 13 травня 2014 | О 12:30 біля мосту на околиці села Маячка (Слов'янський район), військова колона потрапила в засідку терористів. В бою загинуло 5 десантників, 8 дістали поранення. Тяжкопоранений сержант Славіцький помер у гелікоптері під час евакуації. Похований в Зоряному[18]. |
| 32 | | Хрущ Сергій Юрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 3 жовтня 1975, Верхівня Ружинський район Житомирська область. Молодший сержант, навідник АеМДВз 4-ї АеМДР 2-го АеМДБ 95 ОАеМБр, мобілізований 26.03.14. Залишилась дружина та троє дітей. | 13 травня 2014 | О 12:30 біля мосту на околиці села Маячка (Слов'янський район), військова колона потрапила в засідку терористів. В бою загинуло 5 десантників, ще один помер від поранень у гелікоптері під час евакуації; 8 дістали поранення. Похований у Верхівні[18]. |
| 33 | .png.webp) | Якимов Олександр Валерійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 4 червня 1993, Кулиничі (Харків). Старший солдат, старший навідник мінометного взводу мінометної батареї 13 ОАеМБ 95 ОАеМБр. З осені 2011 служив за контрактом. Залишилась вагітна дружина, народився син. | 13 травня 2014 | О 12:30 біля мосту на околиці села Маячка (Слов'янський район), військова колона потрапила в засідку терористів. В бою загинуло 5 десантників, ще один помер від поранень у гелікоптері під час евакуації; 8 дістали поранення. Похований в Кулиничах (Харків)[18]. |
| 34 | | Верещак Віктор Олександрович Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України) | 29 листопада 1971, Никонівка (Бердичівський район) Житомирська область. Сержант, номер обслуги гаубичного самохідно-артилерійського взводу 2-го дивізіону 26 ОАБр. Мобілізований 19.03.2014. Залишились дружина та двоє дітей. | 13 травня 2014 | Загинув поблизу села Рівне (Генічеський район) Херсонської області внаслідок пожежі та вибуху САУ, під час передислокації на кордоні з окупованим Кримом. Похований у рідній Никонівці[19]. |
| 35 | | Котвіцький Володимир Вікторович Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України) | 20 липня 1994, 19 років, Вироби Новоград-Волинський район Житомирська область. Старший солдат, старший навідник гаубичного самохідно-артилерійського взводу 2-го дивізіону 26 ОАБр. Наймолодший з 6 братів. З весни 2013 проходив строкову службу. | 13 травня 2014 | Загинув поблизу села Рівне (Генічеський район) Херсонської області внаслідок пожежі та вибуху САУ, під час передислокації на кордоні з окупованим Кримом. Похований у рідній Никонівці[19]. |
| 36 |  | Гіржеу Руслан Станіславович Медаль «За військову службу Україні» | 10 квітня 1994, 20 років, Десантне Кілійський район Одеська область. Мешкав у с. Новомиколаївка (Кілійський район). Солдат, механік-водій парашутно-десантного відділення 25 ОПДБр. Навчався на агронома. 2012 року призваний на строкову службу, через рік підписав контракт. | 16 травня 2014 | Загинув в районі Краматорська внаслідок нещасного випадку, від наскрізного вогнепального кульового поранення грудної клітки. Похований у Новомиколаївці[20] |
| 37 | | Беляк Геннадій Йосипович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 березня 1978, Рихальське Ємільчинський район Житомирська область. Солдат, номер обслуги мінометного взводу мінометної батареї 1-го АеМДБ 95 ОАеМБр, мобілізований 20.03.14. Залишилась дружина та двоє дітей. | 19 травня 2014 | Загинув від отриманих поранень під час мінометного обстрілу терористами гори Карачун поблизу Слов'янська. Похований в с. Рихальське[21]. |
| 38 |  | Полінкевич Леонід Олександрович.svg.png.webp){kind=small} | 19 вересня 1983, смт Колки Маневицький район Волинська область. Майор, командир 3-ї батальйонно-тактичної групи 51 ОМБр. Випускник ХІТВ 2005 року, з того часу служив у 51 ОМБр. Залишились дружина та 5-річна донька. | 22 травня 2014 | Близько 4:30 терористи групи Безлера («Бєс») здійснили збройний напад на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка (Волноваський район Донецька область). Внаслідок масованого обстрілу та спричиненого ним вибуху боєкомплекту у бойовій машині загинули 16 військовослужбовців, багатьох було поранено, один з поранених, Михайло Рибак, помер 14 жовтня. Першими загинули майор Полінкевич з водієм — їх розстріляли сплячими прямо в УАЗі. Похований в смт Колки[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 39 | | Овчарук Володимир Борисович | 8 вересня 1979, Велика Кужелева Дунаєвецький район Хмельницька область. Мешкав у м. Хмельницький. Лейтенант, командир взводу 3-го механізованого батальйону 51 ОМБр. Закінчив ХмНУ (механічний факультет і військова кафедра). Підприємець (ремонт с/г техніки). Мобілізований у березні 2014. Залишились дружина, син та донька. | 22 травня 2014 | Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований у с. Лисець[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 40 | | Артемук Олександр Іванович | 11 вересня 1977, Ковель Волинська область. Старший сержант, командир відділення 3-го МБ 51 ОМБр. Приватний підприємець. Учасник Революції Гідності. Мобілізований у березні 2014. Залишилась дружина та троє дітей. | 22 травня 2014 | Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований у Ковелі[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 41 | | Йовзик Дмитро Васильович | 2 квітня 1983, Луцьк, Волинська область. Молодший сержант, заступник командира бойової машини — навідник-оператор БМП 3-го МБ 51 ОМБр. Далекобійник, водій «маршрутки». Грав на трубі. Мобілізований. Залишились мати, брат і дружина. | 22 травня 2014 | Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований на кладовищі Гаразджа[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 42 | | Махновець Віталій Іванович | 7 квітня 1981, Луцьк Волинська область. Солдат, гранатометник 3-го МБ 51 ОМБр. Працював у «Луцьксантехмонтаж-536» електриком. Мобілізований 08.04.2014. Залишились мати і сестра. | 22 травня 2014 | Помер у лікарні Донецька від поранень внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований на кладовищі Гаразджа[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 43 | | Прокопчук Володимир Іванович | 2 березня 1991, Луцьк Волинська область. Солдат, механік-водій 3-го МБ 51 ОМБр. Закінчив педагогічний коледж. Грав у ФК «Магніт» (с. Буяни). Мобілізований. Залишились батьки і брат. | 22 травня 2014 | Помер у лікарні від поранень внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований на кладовищі Гаразджа[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 44 | | Біда Євгеній Миколайович | 11 лютого 1992, Кантелина Іллінецький район Вінницька область. Старший солдат, гранатометник 3-го МБ 51 ОМБр. Працював охоронцем. Мобілізований у квітні 2014. Залишились батьки і брат. | 22 травня 2014 | Помер у лікарні від поранень внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований в с. Кантелина[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 45 | | Бондарук Микола Петрович | 5 квітня 1991, Заріччя (Володимир-Волинський район) Волинська область. Солдат, навідник 3-го МБ 51 ОМБр. Строкову службу проходив у 80 ОАЕМБр. Працював електрослюсарем «Волиньобленерго». Мобілізований 10.04.2014. Залишились батьки і сестра. | 22 травня 2014 | Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований в с. Заріччя[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 46 | | Ліщук Віталій Леонідович | 14 травня 1986, Зоря (Володимир-Волинський район) Волинська область. Солдат, навідник 3-го МБ 51 ОМБр. Працівник с/г. Мобілізований у квітні 2014 як доброволець. Залишилась мати й сестри. | 22 травня 2014 | Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району, згорів у підірваній БМП. Похований в с. Зоря[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 47 | | Грицюк Михайло Михайлович | 5 червня 1984, Риковичі Іваничівський район Волинська область. Мешкав у с. Милятин (Іваничівський район). Солдат, розвідник 3-го МБ 51 ОМБр. Мав власне господарство в селі, їздив на заробітки до Польщі. Член ВО «Батьківщина». Мобілізований 08.04.2014. Залишилась дружина та двоє маленьких дітей. | 22 травня 2014 | Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований в с. Милятин[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 48 | | Зарадюк Володимир Володимирович | 14 липня 1991, Кульчин (Ківерцівський район) Волинська область. Мешкав у Луцьку. Солдат, кулеметник 3-го МБ 51 ОМБр. Працювати на завод у Луцьку, на будівництвах і ремонтах. Мобілізований. Залишились батьки. | 22 травня 2014 | Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований в с. Кульчин[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 49 | | Попов Павло Володимирович | 30 червня 1991, Нововолинськ Волинська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 3-го МБ 51 ОМБр. Після строкової служби в «Десні» працював в автосервісі. Мобілізований наприкінці березня 2014. Залишились мати і сестра. | 22 травня 2014 | Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований у Нововолинську[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 50 | | Шкрібляк Дмитро Олександрович | 19 травня 1993, Криворівня Верховинський район Івано-Франківська область. Мешкав у с. Іллінці (Снятинський район). Солдат, розвідник-снайпер розвідвзводу 3-го МБ 51 ОМБр. Здобув професію кухаря-кондитера. Їздив на заробітки. Мобілізований 10.04.2014. Залишились батьки, брат і сестра. | 22 травня 2014 | Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району, у підірваній БМП. Похований в Іллінцях[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 51 | | Озеранчук Леонід Вікторович | 1 грудня 1991, Томашгород Рокитнівський район Рівненська область. Мешкав у с. Осницьк. Солдат, розвідник розвідвзводу 3-го МБ 51 ОМБр. Строкову службу проходив у ВВ МВС в Криму. Працював на лісопилорамі. Мобілізований. Залишилися батьки, сестри, наречена. | 22 травня 2014 | Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований в Осницьку[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 52 | | Маринич Віталій Петрович | 2 лютого 1992, Рокитне, Рівненська область. Солдат, розвідник розвідвзводу 3-го МБ 51 ОМБр. До лютого 2014 працював у пожежній частині, пожежний-рятівник, молодший сержант служби цивільного захисту. Мобілізований 10.04.2014. Залишилися батьки, брати, наречена. | 22 травня 2014 | Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований в Рокитному[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 53 | | Нечипорук Андрій Дмитрович | 18 лютого 1981, Рідків Радивилівський район Рівненська область. Мешкав у м. Рівне, с. Бронники (Рівненський район). Солдат, водій-санітар, командир відділення 3-го МБ 51 ОМБр. Служив у прикордонних військах ДПСУ на Одещині. Працював охоронцем в ПАТ «Рівнеазот», водієм «швидкої» в Рівному. Мобілізований як доброволець 11.04.2014. Залишились дружина та дві доньки. | 22 травня 2014 | Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району, від кульового поранення у серце. Похований в с. Рідків[22]. Див. Бій під Волновахою. |
| 54 |  | Ярошенко Сергій Григорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 10 травня 1978, Лісове (Тальнівський район) Черкаська область. Мешкав у с. Радовель. Сержант, командир відділення гранатометного взводу 30 ОМБр. Їздив на заробітки до Польщі, працював на ремонтах в Києві. Учасник Революції Гідності. Мобілізований 26.03.2014. Залишились дружина, донька та син. | 22 травня 2014 | Загинув близько 5:00 від кульового поранення голови в бою з терористами, які здійснили напад на військову колону, що рухалась від м. Рубіжне у бік Новодружеська, поблизу мосту через Сіверський Донець. Похований в Тальному[23]. Див. Засідка під Рубіжним (2014). |
| 55 | | Ковальчук Олександр Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 21 березня 1984, Лопатичі Олевський район Житомирська область. Солдат, кулеметник механізованого відділення 30 ОМБр. Закінчив Житомирське ПТУ за фахом муляра-штукатура. Мобілізований 26.03.2014. Залишились мати й сестра. | 22 травня 2014 | Загинув близько 19:00 у бою, відбиваючи атаку терористів на блокпост в 2-х км від м. Рубіжне на Луганщині. Похований в Лопатичах[24]. Див. Засідка під Рубіжним (2014). |
| 56 | | Фурман Олександр Валентинович | 27 грудня 1986, Зороків Черняхівський район Житомирська область. Солдат 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Строкову службу проходив вісім років тому, був водієм-кіномеханіком. Працював на пилорамі в смт Черняхів. Мобілізований 12 квітня. Залишилася дружина та дві доньки (3 роки і 8 місяців), а в січні 2015 народився син. | 22 травня 2014 | Загинув у бою з терористами поблизу міста Рубіжне (Луганська область). 0 4:00 бойовики, що перебували на обладнаних позиціях на березі річки Сіверський Донець, вчинили напад із застосуванням стрілецької зброї та гранатометів на колону механізованого взводу, яка рухалась через міст автошляхом у напрямку Новодружеська. Олександр був поранений у плече, «швидку» обстріляли, після того його ніхто не бачив. Була ймовірність, що Олександр потрапив у полон, але це не підтвердилося. У квітні 2016 року Черняхівським районним судом прийнято рішення про оголошення військовослужбовця таким, що загинув при виконанні військового завдання.[25][26] Див. Засідка під Рубіжним (2014). |
| 57 | | Кузьмін Любомир Ігорович | 28 серпня 1990, Славське Сколівський район Львівська область. Старший солдат, водій-електрик медичного пункту 1-го мехбатальйону 51 ОМБр. Працював різноробом та водієм. Мобілізований наприкінці березня 2014. Залишились дружина й 3-річний син. | 23 травня 2014 | Загинув внаслідок обстрілу автоматною чергою санітарної машини УАЗ-452 поблизу села Новопавлівка (Волноваський район). Офіцер, який сидів поряд, отримав важкі поранення, а Любомир загинув на місці. Похований у Славському[27]. |
| 58 |  | Сітяєв Юрій Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 3 лютого 1977, Донецьк. З дитинства мешкав у місті Кобеляки Полтавська область. Старший солдат, механік-водій танку 93 ОМБр. Закінчив Кобеляцьке ПТУ. Строкову службу проходив у десантних військах, миротворець (1996—1997, Югославія). Мобілізований 02.04.2014 як доброволець. Залишилась 17-річна донька. | 23 травня 2014 | Загинув у бою від кулі снайпера під час нападу терористів на блокпост біля села Золотий Колодязь на трасі Добропілля — Краматорськ. Похований в Кобеляках[28]. |
| 59 | | Абросімов Андрій Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 липня 1992, Павлоград Дніпропетровська область. Старший солдат, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 93 ОМБр. Займався кікбоксингом. Член МОПО «Козацтво України» з 2008. Закінчив ЗДПЛ. Після строкової служби працював охоронцем в «АТБ». Мобілізований у квітні 2014. Залишились батьки. | 23 травня 2014 | Загинув у бою від кулі снайпера під час нападу терористів на блокпост біля села Золотий Колодязь на трасі Добропілля — Краматорськ. Похований в Павлограді[29] |
| 60 |  | Архіпов Василь Васильович (Позивний «Архіп»/«Дід») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 31 жовтня 1956, 57 років, Макіївка, Донецька область. Боєць батальйону територіальної оборони «Донбас» Донецької області. Пенсіонер. Пішов добровольцем захищати свою землю попри вік і здоров'я. Залишились дружина та дорослі діти, син і 24-річна донька.[30] Прим. В соцмережах повідомлялось про поховання 27 травня жителя Макіївки, титулованого кінолога, тренера і судді зі службового собаківництва, який загинув від обстрілу[31]. | 23 травня 2014 | Загинув у бою з терористами угруповання «Восток» біля села Карлівка, потрапивши у засідку. Був важко поранений. Відстрілювався до останнього патрона. Був розстріляний при спробі самопідриву[32][33] |
| 61 | | Мірошниченко Олексій Костянтинович (Позивний «Федір») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 22 вересня 1977, Донецьк. Боєць батальйону територіальної оборони «Донбас» Донецької області. Підприємець. Залишилась дружина і маленький син. | 23 травня 2014 | Загинув у бою з терористами угруповання «Восток» біля села Карлівка, потрапивши у засідку. Заблокований у будівлі, відстрілювався до останнього патрона. Отримав поранення, був розстріляний. Терористи (за повідомленням очевидців це були чеченці-кадирівці) вирізали бійцю серце, прив'язали його до Камазу і тягали вулицями.[32][34][35][33] |
| 62 | | Ковалишин Олег Ярославович (Позивний «Рейдер») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 18 серпня 1978, Бахмут. Мешкав у Києві. Боєць батальйону територіальної оборони «Донбас» Донецької області. Програміст, активний дописувач української Вікіпедії. | 23 травня 2014 | Загинув у бою з терористами угруповання «Восток» біля села Карлівка, потрапивши у засідку. Знаходився у групі (з чотирьох бійців), яка, захищаючи евакуацію решти батальйону, потрапила в оточення. Був тяжко поранений, відмовився здаватися. На переконання бойових побратимів, загинув у пожежі. За іншими даними, розстріляний з підствольних гранатометів. За місяць, що минув з дня загибелі, рідним і бойовим побратимам так і не вдалося знайти його тіло.[32][36][33] |
| 63 | | Рябенко Денис Володимирович (Позивний «Рябий») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 2 грудня 1980, Донецьк. Боєць батальйону територіальної оборони «Донбас» Донецької області. | 23 травня 2014 | Потрапивши у засідку біля села Карлівка, прикривав відхід товаришів, отримав важке поранення у бою з терористами угруповання «Восток». Виповз через болото до своїх і зберіг особисту зброю. Помер у лікарні[32][33] |
| 64 | | Козлов Микола Володимирович (позивний «Матвій») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 липня 1953, 61 рік, Пермська область РРФСР. Проживав у Запоріжжі. Майор у відставці, боєць батальйону територіальної оборони Донецької області «Донбас». Переїхав з батьками в Україну, на Донбас наприкінці 60-х років минулого століття. Працював на шахті. Після служби в армії вступив до Московського вищого прикордонного командного училища. Служив у Грузії начальником прикордонної застави, в тому числі під час війни 1991—1992 років. По закінченні служби у 1992 році переїхав із дружиною та двома синами в Україну. Вже в Україні у Миколи народилася донька. Військовий пенсіонер. Миколу як російського офіцера вразило, що війська РФ окупували Крим. Йому відмовили у мобілізації за віком, і тоді він пішов до батальйону Донбас. Залишились дружина та троє дорослих дітей. Один з синів — десантник, в зоні АТО з березня. | 23 травня 2014 | Прикривав відхід товаришів та загинув у бою з терористами угруповання «Восток» біля села Карлівка, потрапивши у засідку.[32]. Тіло бійця забирали з Карлівки. За інформацією голови штабу Самооборони Запорізької області Сергія Тіунова був встановлений контакт з сепаратистами. Вони погодились віддати тіло на блокпосту за умови прибуття відкритої машини під білим прапором, в якій буде перебувати не більше чотирьох осіб без зброї. 27 травня у Запоріжжі біля штабу Самооборони відбулося прощання з бійцем. Похований у селі Вищетарасівка Томаківського району Дніпропетровської області поряд з батьками.[37][33] |
| 65 | | Зінчик Станіслав Михайлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 22 вересня 1975, Гайшин Переяслав-Хмельницький район Київська область. Солдат резерву, стрілець 1-го резервного батальйону НГУ. Закінчив ПХДПУ (2001), вчитель української мови в ЗОШ № 237, гімназії № 261 м. Києва. Спортсмен, альпініст (Ельбрус, 2012). Активний учасник Революції Гідності. Доброволець. Залишились дружина та 6-місячний син. | 24 травня 2014 | Загинув від поранень осколками гранати, прикривши побратимів, під час збройного нападу терористів на блокпост НГУ на східній околиці Слов'янська. Похований в с. Гайшин[38]. |
| 66 |  | Поліщук Юрій Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 3 серпня 1982, Токарів Новоград-Волинський район Житомирська область. Прапорщик, головний сержант — командир відділення роти глибинної розвідки 54 ОРБ. 13 років служив у ЗСУ за контрактом. Миротворець (Косово, 2007). Капітан ФК «Граніт» (с. Токарів). Залишилась дружина та син. | 25 травня 2014 | За офіційною версією, отримав ЧМТ через падіння з БТРа під час навчань у Запорізькій області. На 11-й день помер в реанімації Запорізької обласної клінічної лікарні, не виходячи з коми. Похований в с. Токарів[39] |
| 67 |  | Кульчицький Сергій Петрович | 17 грудня 1963, 50 років, Веймар Східна Німеччина. Мешкав у м. Львів. Генерал-майор, начальник управління бойової та спеціальної підготовки ГУ НГУ. Народився в родині військового. Закінчив ДСВЗКУ (РРФСР, 1985), НУОУ (2010). Служив у морської піхоти Північного флоту. 1992 року у званні капітана переїхав до України, служив на командних посадах у в/ч НГУ, ВВ МВС в Тернополі, Криму, Івано-Франківську, Львові, з 2010 — в Західному територіальному командуванні та у Головному управлінні. Брав активну участь у формуванні 1-го резервного батальйону добровольців. Залишились дружина та син. Герой України (посмертно). | 29 травня 2014 | Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. Загинули 6 військовослужбовців Націгвардії, включаючи двох членів екіпажу, та 6 представників спецпідрозділу МВС. Штурман старший лейтенант Олександр Макеєнко у тяжкому стані доправлений до Харкова. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові[40]. |
| 68 | | Курилович Віталій Іванович.svg.png.webp){kind=small} Орден «За мужність» І ступеня | 18 грудня 1973, Тернопіль. Проживав у Павлограді. Майор, начальник групи бойової та спеціальної підготовки 4-го полку охорони НГУ, в/ч 3024. З 1993 служив у Павлоградському полку, за 22 роки пройшов шлях від солдата до майора начальника групи. Заочно закінчив ВІВВ МВС. Залишилась дружина та двоє синів. | 29 травня 2014 | Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. На борту загинули 12 військовослужбовців. Похований у Павлограді, в грудні 2015 перепохований в Тернополі[40]. |
| 69 |  | Бульдович Сергій Іванович Орден «За мужність» І ступеня | 4 серпня 1973, Кропивницький. Гвардії полковник, командир екіпажу Мі-8МТ, заступник командира з льотної підготовки Гвардійської авіаційної бази НГУ, в/ч 2269. Випускник Сизранського ВВАУЛ (1994). У 1990-х почав службу у військовій авіації України в Білій Церкви та Олександрії. Залишились дружина та син. | 29 травня 2014 | Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. На борту загинули 12 військовослужбовців. Похований у Кропивгицькому[40]. |
| 70 | | Кравченко Сергій Миколайович Орден «За мужність» І ступеня | 16 березня 1975, Олександрія, Кіровоградська область. Гвардії капітан, старший бортовий технік — інструктор екіпажа гелікоптера Мі-8МТ вертолітної ескадрильї Гвардійської авіаційної бази НГУ, в/ч 2269. Випускник Київського інституту ВПС. Залишились дружина та двоє синів. | 29 травня 2014 | Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. На борту загинули 12 військовослужбовців. Похований в Олександрії[40]. |
| 71 | | Білошкурський Валентин Васильович Орден «За мужність» І ступеня | 17 грудня 1979, Вінниця. Прапорщик, інструктор (старший кулеметник) відділення кулеметників взводу вогневої підтримки 2-ї роти спецпризначення 8-го ПОП НГУ («Ягуар»), в/ч 3028. Служив за контрактом близько 13 років. Залишились дружина та донька. | 29 травня 2014 | Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. На борту загинули 12 військовослужбовців. Похований у Вінниці[40]. |
| 72 | | Ліпський Віктор Володимирович Орден «За мужність» І ступеня | 11 січня 1983, Малі Кутища Калинівський район Вінницька область. Прапорщик, інструктор (старший кулеметник) відділення кулеметників взводу вогневої підтримки 2-ї роти спецпризначення 8-го ПОП НГУ («Ягуар»), в/ч 3028. Випускник ВДПУ (вчитель фізкультури). Служив за контрактом майже 12 років. Залишилась дружина і син. | 29 травня 2014 | Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. На борту загинули 12 військовослужбовців. Похований в Малих Кутищах[40]. |
| 73 |  | Безпалько Петро Васильович Орден «За мужність» І ступеня | 25 жовтня 1980, Поточище Городенківський район Івано-Франківська область. Мешкав в Івано-Франківську. Старший лейтенант міліції, заступник командира взводу спецроти міліції УМВС України в Івано-Франківській області (колишній «Беркут»). З 2001 року служив у спецпідрозділі «Беркут». Миротворець (Косово, 2004—2005). Випускник НАВС (2011). Залишились дружина, двоє маленьких дітей і син від першого шлюбу. | 29 травня 2014 | Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. Загинули 6 військовослужбовців Націгвардії та 6 представників спецпідрозділу МВС. Похований в Івано-Франківську[40]. |
| 74 | | Семанюк Василь Васильович Орден «За мужність» І ступеня | 5 жовтня 1980, Нижня Велесниця Коломийський район Івано-Франківська область. Мешкав в Івано-Франківську. Старший лейтенант міліції, черговий чергової частини спецроти міліції УМВС України в Івано-Франківській області (колишній «Беркут»). Строкову службу проходив у Криму в морській піхоті. З 2001 служив у спецпідрозділі «Беркут». Випускник Галицької академії (2010). Захоплювався різьбою по дереву, майстрував меблі. Залишились дружина та донька. | 29 травня 2014 | Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. На борту загинули 12 військовослужбовців. Похований в Івано-Франківську[40]. |
| 75 | | Шарабуряк Володимир Богданович Орден «За мужність» І ступеня | 9 жовтня 1976, Івано-Франківськ. Старший прапорщик міліції, командир відділення спецроти міліції УМВС України в Івано-Франківській області (колишній «Беркут»). Закінчив ІФКФВ. З 1998 служив у спецпідрозділі «Беркут». Залишились мати і брат. | 29 травня 2014 | Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. На борту загинули 12 військовослужбовців. Похований в Івано-Франківську[40]. |
| 76 | | Лисенчук Володимир Васильович Орден «За мужність» І ступеня | 10 червня 1984, Лісний Хлібичин Коломийський район Івано-Франківська область. Прапорщик міліції, міліціонер спецроти міліції УМВС України в Івано-Франківській області (колишній «Беркут»). Строкову службу проходив в Кінологічному НЦ ДПСУ. У правоохоронних органах з 2005 року, в «Беркуті» — з 2008. Залишились дружина та двоє маленьких дітей. | 29 травня 2014 | Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. На борту загинули 12 військовослужбовців. Похований в с. Лісний Хлібичин[40]. |
| 77 | | Яков'як Віктор Петрович Орден «За мужність» І ступеня | 9 серпня 1988, Голосків (Коломийський район) Івано-Франківська область. Старший сержант міліції, міліціонер спецроти міліції УМВС України в Івано-Франківській області (колишній «Беркут»). З багатодітної сім'ї. Строкову службу проходив у ВВ МВС. В «Беркуті» — з 2009. Залишились батьки, брати й сестри. | 29 травня 2014 | Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. На борту загинули 12 військовослужбовців. Похований в с. Голосків[40]. |
| 78 | | Остап'юк Петро Володимирович Орден «За мужність» І ступеня | 16 червня 1988, Торговиця (Коломийський район), Івано-Франківська область. Старшина міліції, міліціонер спецроти міліції УМВС України в Івано-Франківській області (колишній «Беркут»). Закінчив ІФКФВ (2009). В «Беркуті» — з 2009. Залишились батьки, брати й сестра. | 29 травня 2014 | Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. На борту загинули 12 військовослужбовців. Похований в с. Торговиця[40]. |
| 79 | | Ісадченко Володимир Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 29 вересня 1994, 19 років, Липецьке Котовськ. Старший солдат, стрілець 2-ї патрульної роти 1-го патрульного батальйону 16 ПОГП НГУ, в/ч 3036. Закінчив Одеський залізничний технікум. Проходив строкову службу з травня 2013. Залишились батьки і сестра. | 29 травня 2014 | Загинув під час нападу терористів на військову автоколону, що поверталась зі Слов'янська, за 20 км від Ізюму (Харківська область), поблизу Кам'янки. Похований в с. Липецьке[41]. |
| 80 | | Шелємін Дмитро Михайлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 21 лютого 1992, Киселеве (Свердловська міськрада) Луганська область. Сержант, заступник командира 1-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти 15-го окремого полку НГУ, в/ч 3035. Після року строкової служби 28.02.2012 вступив на контракт. Заочно навчався в ЛДУ ВС. Залишилися мати і брат. | 30 травня 2014 | 28 травня, під час штурму озброєними терористами військової частини в Луганську (військове містечко ВВАУШ), дістав осколкові поранення голови та грудей. 30 травня помер в реанімаційному відділенні луганської лікарні. Похований в с. Киселеве[42]. |
Червень | |||||
| 81 | | Сенюк Тарас Михайлович | 22 червня 1980, Коломия Івано-Франківська область. Мешкав у Житомирі. Полковник (посмертно), командир 1-го АеМДБ 95 ОАеМБр. В ЗС з 1997. Випускник ОІСВ (2001, з відзнакою). Миротворець (2003 — Ірак, 2007 — Косово). Залишились дружина та донька. Герой України (посмертно). | 3 червня 2014 | Загинув у бою від кулі снайпера, під час виконання бойового завдання зі знищення опорного пункту терористів у Семенівці, на околиці Слов'янська. Похований в Коломиї[43]. |
| 82 |  | Власенко Юрій Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 3 лютого 1985, Кропивницький. Солдат, телефоніст взводу управління 1-ї мінометної батареї 1-го АеМДБ 79 ОАеМБр. Закінчив машинобудівний технікум (2005). Таксист. На фронт пішов добровольцем. Залишились батьки, брат. | 3 червня 2014 | Загинув, прикриваючи своїх бойових побратимів, під час нападу терористів на колону в ході бойових дій у Красному Лимані. Похований в Кропивницькому[44]. |
| 83 | | Шемегінський-Нестерук Михайло Михайлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 23 листопада 1983, Гарасимів Тлумацький район Івано-Франківська область. Мешкав в Івано-Франківську. Старший сержант міліції, міліціонер спецроти міліції УМВС України в Івано-Франківській області (колишній «Беркут»). З багатодітної родини (10 дітей). Строкову службу проходив у ВВ МВС. В «Беркуті» — з 2011. МСУ з пауерліфтингу. Заочно навчався в ЛДУВС. Залишилась дружина та син. | 6 червня 2014 | Загинув внаслідок мінометного обстрілу терористами з території церкви блокпосту на околиці Слов'янська. Похований в Івано-Франківську[45]. |
| 84 |  | Могилко Костянтин Вікторович | 27 травня 1978, Вінниця. Полковник (посмертно), командир ескадрильї «Блакитна стежа» 15 БрТрА (авіабаза Бориспіль). Командир екіпажу літака-фоторозвідника Ан-30Б (борт № 80). Випускник ХІЛ ВПС (1999), КЛА НАУ (2003). З 1999 служив у Львові, з 2003 в Борисполі, з жовтня 2011 — командир ескадрильї. Залишились дружина і двоє дітей. Герой України (посмертно). | 6 червня 2014 | Близько 17:00 терористи з ПЗРК збили Ан-30Б (борт № 80), що здійснював спостережний політ над Слов'янськом на висоті 4050 м. Командир екіпажу підполковник Могилко, ціною власного життя, скерував літак за межі міста й запобіг жертвам серед мирного населення. Загинув при падінні літака за селом Пришиб. Похований у Вінниці[46]. |
| 85 | | Камінський Сергій Васильович | 30 квітня 1975, Гальжбіївка Ямпільський район (Вінницька область). Підполковник (посмертно), заступник командира ескадрильї «Блакитна стежа» з виховної роботи 15 БрТрА (авіабаза Бориспіль). Бортовий оператор аерофотозйомки літака-фоторозвідника Ан-30Б (борт № 80). Випускник Київського інституту ВПС (1997). З 1997 служив у Борисполі, з 2009 — заступник командира ескадрильї. Залишились дружина та дві доньки. | 6 червня 2014 | Близько 17:00 терористи з ПЗРК збили Ан-30Б (борт № 80), що здійснював спостережний політ над Слов'янськом на висоті 4050 м. Оператор майор Камінський загинув одразу від вибуху ракети. Похований у Борисполі[46]. |
| 86 | | Момот Володимир Миколайович | 21 липня 1974, Бориспіль Київська область. Прапорщик, старший повітряний радист авіаційного загону ескадрильї «Блакитна стежа» 15 БрТрА (авіабаза Бориспіль). Бортовий радист літака-фоторозвідника Ан-30Б (борт № 80). З 1992 служив у Борисполі, 1994 закінчив школу прапорщиків (навчальна рота зв'язку). Залишились дружина та троє дітей. | 6 червня 2014 | Близько 17:00 терористи з ПЗРК збили Ан-30Б (борт № 80), що здійснював спостережний політ над Слов'янськом на висоті 4050 м. Радист Момот зістрибнув з парашутом четверним, пропустивши уперед двох молодих лейтенантів і штурмана; впав в озеро і не зміг вибратись. Похований у Борисполі[46]. |
| 87 | | Потапенко Олексій Володимирович | 31 січня 1978, Чорнобиль Київська область. Виріс в смт Макарів. Старший прапорщик (посмертно), старший бортовий механік авіаційного загону транспортної авіаційної ескадрильї «Блакитна стежа» 15 БрТрА (авіабаза Бориспіль). Бортовий механік літака-фоторозвідника Ан-30Б (борт № 80). Залишилась дружина та син. | 6 червня 2014 | Близько 17:00 терористи з ПЗРК збили Ан-30Б (борт № 80), що здійснював спостережний політ над Слов'янськом на висоті 4050 м. Бортмеханік Потапенко допоміг зістрибнути з парашутом двом молодим лейтенантам, а сам залишився у літаку. Екіпаж, ціною власного життя, скерував літак за межі міста й запобіг жертвам серед мирного населення. Загинув при падінні літака за селом Пришиб. Похований в смт Макарів[46]. |
| 88 | | Дришлюк Павло В'ячеславович | 24 квітня 1973, Легниця Польща. З 1984 мешкав у м. Київ. Майор (посмертно), старший бортовий авіаційний технік — інструктор авіаційного загону транспортної авіаційної ескадрильї «Блакитна стежа» 15 БрТрА (авіабаза Бориспіль). Бортовий технік літака-фоторозвідника Ан-30Б (борт № 80). Випускник ХВВАІУ (1995). З 1995 служив у Борисполі. Залишилась дружина та син. | 6 червня 2014 | Близько 17:00 терористи з ПЗРК збили Ан-30Б (борт № 80), що здійснював спостережний політ над Слов'янськом на висоті 4050 м. Борттехнік Дришлюк допоміг зістрибнути з парашутом двом молодим лейтенантам, а сам залишився у літаку. Екіпаж, ціною власного життя, скерував літак за межі міста й запобіг жертвам серед мирного населення. Загинув при падінні літака за селом Пришиб. 06.01.2015 був визнаний таким, що загинув[46]. |
| 89 |  | Щокін Сергій Григорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 15 січня 1986, Луганськ. Старшина міліції, помічник чергового чергової частини Управління оперативної служби ГУ МВС України в Луганській області. Залишилися дружина та син. | 9 червня 2014 | Вбитий у ніч на 10 червня в Луганську під час нападу терористів на співробітників міліції. Ще один міліціонер був важко поранений, та двох взято в заручники[47]. |
| 90 | | Дерило Андрій Борисович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 22 жовтня 1977, Миролюбівка (Новомосковський район) Дніпропетровська область. Старший сержант, кулеметник механізованого відділення 93 ОМБр. Працював водієм. Мобілізований у квітні 2014. Залишились дружина та двоє дітей. | 9 червня 2014 | 23 травня в бою на блокпості біля с. Золотий Колодязь, на трасі Добропілля — Краматорськ, дістав кульові поранення голови та шиї, але прикривав вогнем своїх товаришів, поки не знепритомнів. Російські терористи добивали його ногами. Після понад двох тижнів боротьби за життя помер у київському шпиталі. Похований в Миролюбівці[48]. |
| 91 |  | Пелехатий В'ячеслав Максимович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 5 червня 1974, Ярівка (Хотинський район) Чернівецька область. Мешкав у м. Чернівці. Старший прапорщик, технік роти 87-го ОАеМБ 80 ОАеМБр. Строкову службу проходив у прикордонних військах в Криму, м. Керч. В ЗСУ з початку 1990-х, закінчив школу прапорщиків (201 НЦ). Служив у Чернівцях, 300 ОМП, 87 ОАеМБ. Залишились дружина та двоє дітей. | 10 червня 2014 | 9 червня підірвався на вибуховому пристрої з «розтяжкою» в зоні АТО. Помер від поранень о 9-ій ранку наступного дня в Харківському військовому шпиталі. Похований у Чернівцях[49]. |
| 92 |  | Коновалов Олексій Ігорович | 31 січня 1970, Чернігів. Капітан, командир 2-го стрілецького взводу стрілецької роти 13 БТО «Чернігів-1». Випускник КВВІУЗ (1992). 16 років в армії, у 2003 звільнився в запас. Підприємець, інженер, знав три іноземні мови. Активний учасник Революції Гідності, Чернігівської «Самооборони», член ВО «Свобода». Мобілізований як доброволець 24.04.2014. Залишились донька та син. | 12 червня 2014 | Був командиром блокпосту біля с. Велика Чернігівка (Станично-Луганський район). Загинув від удару струмом під час проведення електропроводки. Похований в Чернігові[50]. |
| 93 | | Татарінов Сергій Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 листопада 1978, Миколаїв. Сержант, головний сержант взводу — командир відділення АеМДВз АеМДР 2-го АеМДБ 79 ОАеМБр. Строкову службу проходив у десантних військах. Мобілізований 11.03.2014. Залишились дружина та двоє дітей. | 12 червня 2014 | Дістав кілька кульових поранень, зокрема в область серця, біля села Степанівка (Шахтарський район) в ході бою за висоту Савур-могила, помер в гелікоптері під час евакуації. Похований в Миколаєві[51]. Див. Бій під Савур-Могилою 12 червня 2014. |
| 94 | | Шерстньов Сергій Андрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 20 жовтня 1988, Бердянськ, Запорізька область. Солдат, старший розвідник розвідроти 79 ОАеМБр. З 2007 відслужив 1,5 роки за контрактом. Працював інспектором у Бердянській виправній колонії. Мобілізований 25.03.2014 як доброволець. Залишились батьки і брат. | 12 червня 2014 | Загинув близько 10:00 від кулі снайпера в серце, під час бою біля висоти Савур-могила, прикриваючи вогнем з гранатомету своїх товаришів, які витягували поранених. Похований в Бердянську[51]. Див. Бій під Савур-Могилою 12 червня 2014. |
| 95 | | Бурко Євген Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 8 липня 1991, Вільне (Кіровоградський район) Кіровоградська область. Сержант, заступник командира розвідувальної групи 3 ОПСпП. Військовослужбовець за контрактом, в полку з 2009. Залишились дружина та дві маленькі доньки. | 12 червня 2014 | Загинув біля села Степанівка (Шахтарський район) в ході бою за висоту Савур-могила. Похований в с. Вільному[52]. Див. Бій під Савур-Могилою 12 червня 2014. |
| 96 | | Ігнатченко Антон Геннадійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 14 вересня 1995, 18 років, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, механік-водій розвідувальної роти 25 ОПДБр. З 17.09.2013 служив за контрактом. Залишилась мати та дві сестри. | 13 червня 2014 | Загинув у бою з терористами під час виконання бойового завдання у складі розвідгрупи в районі Слов'янська. Знищивши вогневу точку противника, врятував життя своїх бойових побратимів. Похований в Кривому Розі[53] |
| 97 |  | Тихолоз Андрій Павлович | 10 вересня 1979, Веселий Кут (Шполянський район) Черкаська область. Мешкав у с. Чорнобаївка Херсонська область. Майор (посмертно), бортавіатехнік вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 11 ОБрАА. Випускник ХІВПС (2001), служив у Чорнобаївці, миротворець (Ліберія, 2006). З 2011 працював у Київській АК «Українські вертольоти». 28.03.2014 мобілізований як доброволець. Залишились дружина та троє дітей. | 14 червня 2014 | Вертоліт Мі-8 вилетів за пораненими в район Амвросіївки, йшов на малій висоті над яром і потрапив під обстріл зі стрілецької зброї. Капітан Тихолоз загинув від кульового поранення у шию. Похований в Чорнобаївці[54]. |
| 98 |  | Бєлий Олександр Іванович | 31 травня 1976, Запоріжжя. Гвардії полковник (посмертно), заступник командира авіаційної ескадрильї 25 БрТрА. Випускник ХІЛВПС (1997). З 1997 служив в Дубно (бомбардувальник Су-24М), з 2001 — в Мелітополі. Доставляв гуманітарну допомогу в Китай (2008, провінція Сичуань, після землетрусу) та Африку (Чад). Учасник операції «Північний сокіл» (Ґренландія). Пілот 1-го класу, командир екіпажу Іл-76МД (борт 76777). Залишилась дружина та дві доньки. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт на висоті 700 м російськими терористами був збитий військово-транспортний літак Іл-76МД (борт 76777), який здійснював перевезення особового складу, техніки та продовольства. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Мелітополі[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 99 | | Д'яков Михайло Олегович | 17 червня 1968, Плеханово, Липецька область, РРФСР. З дитинства мешкав у м. Мелітополь Запорізька область. Гвардії майор, начальник повітряно-вогневої і тактичної підготовки 25 БрТрА. Випускник Качинського ВВАУЛ (1990). З 1990 — в навчальному авіаполку, з 1993 — в мелітопольській авіабригаді. Пілот 2-го класу, помічник командира екіпажу Іл-76МД (борт 76777). Залишились батько і брат. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), який здійснював перевезення особового складу. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Мелітополі[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 100 | | Скочков Ігор Іванович | 17 травня 1977, Благівка Луганська область. Мешкав у м. Мелітополь Запорізька область. Гвардії капітан, штурман авіаційної ескадрильї 25 БрТрА. Випускник ХІВПС (1998), з 1998 — в мелітопольській авіабригаді. Пілот 3-го класу, штурман Іл-76МД (борт 76777). Залишились дружина та двоє дітей. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), який здійснював перевезення особового складу. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Мелітополі[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 101 | | Тєлєгін Сергій Анатолійович | 22 жовтня 1975, Запоріжжя. Гвардії капітан, начальник технічно-експлуатаційної частини інженерно-авіаційної служби авіаційної ескадрильї 25 БрТрА. Випускник КІВПС (1996). Служив в авіації з 1996. Бортінженер Іл-76МД. Залишилась дружина й син. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), який здійснював перевезення особового складу. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Мелітополі[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 102 | | Буркавцов Володимир Володимирович | 4 червня 1976, Томаровка Бєлгородська область РРФСР. Зі шкільних років мешкав у м. Мелітополь Запорізька область. Гвардії старший лейтенант, бортовий авіатехнік авіазагону авіаційної ескадрильї 25 БрТрА. Випускник КІВПС (1996). В авіації з 1996. Борттехнік Іл-76МД. Залишились дружина та донька. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), який здійснював перевезення особового складу. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Мелітополі[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 103 | | Козолій Олександр Володимирович | 29 травня 1984, Уссурійськ РРФСР. Мешкав у м. Коломия Івано-Франківська область та м. Мелітополь. Гвардії старший лейтенант, старший бортовий авіатехнік авіазагону авіаційної ескадрильї 25 БрТрА. Випускник Васильківського коледжу ВПС (2004). З 2004 служив у Мелітополі. Борттехнік Іл-76МД. Залишилась дружина та маленька донька. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), який здійснював перевезення особового складу. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Мелітополі[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 104 | | Павленко Олег Анатолійович | 28 червня 1971, Потсдам, Східна Німеччина. Межкав у м. Мелітополь Запорізька область. Гвардії старший лейтенант, старший технік обслуги обслуговування радіоелектронного обладнання інженерно-авіаційної служби авіаційної ескадрильї 25 БрТрА. Випускник Калінінградського ВАТУ (1991). У 1991—1995 служив у Мелітополі, 2011 повернувся в авіацію. Член екіпажу Іл-76МД, відповідав за систему зв'язку. Залишилась дружина та донька. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), який здійснював перевезення особового складу. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Мелітополі[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 105 | | Ковалік Олександр Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 23 серпня 1972, Златоустівка (Криворізький район) Дніпропетровська область. Гвардії прапорщик, старший повітряний стрілець авіаційної ескадрильї 25 БрТрА. Закінчив школу прапорщиків (755 УЦ ВПС, 1995). З 1993 служив у Кривому Розі, з 2000 — в Мелітополі. Член екіпажу Іл-76МД. Залишилась дружина і маленький син. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), який здійснював перевезення особового складу. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Мелітополі[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 106 | | Ментус Віктор Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 червня 1982, Івано-Франківськ. Мешкав у м. Мелітополь Запорізька область. Гвардії прапорщик, старший повітряний радист — старший оператор авіазагону авіаційної ескадрильї 25 БрТрА. Випускник ТДАТА (2005), з 2005 служив у Мелітополі. Бортовий радист Іл-76МД. Залишилась дружина та маленький син. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), який здійснював перевезення особового складу. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Мелітополі[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 107 | | Бахур Віталій Володимирович | 2 липня 1989, Зозулі (Золочівський район) Львівська область. Старший лейтенант, заступник командира батареї — інструктор з повітряно-десантної підготовки 25 ОПДБр. Випускник НАСВ ім. Сагайдачного (2010, «Бойове застосування та управління діями підрозділів наземної артилерії»). З 2010 служив у 25 бригаді в смт Гвардійське. Залишилась дружина маленька донька. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт на висоті 700 м російськими терористами був збитий військово-транспортний літак Іл-76МД (борт 76777), який здійснював перевезення особового складу, техніки та продовольства. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в с. селі Зозулі[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 108 | | Грабовий Валерій Миколайович | 15 серпня 1969, Котовськ Одеська область. Мешкав у с. Троїцьке (Павлоградський район) Дніпропетровська область. Старший лейтенант, заступник командира батареї по роботі з особовим складом 25 ОПДБр. Випускник АВПУ КДБ СРСР (1991, Алмати), Університету «Туран» (1997, Алмати). 1987—1993 прикордонник. 1994—1997 юрисконсульт «Казкомерцбанк». З 1998 — в Україні. Юрист, підприємець, депутат Павлоградської райради, партія «Сильна Україна». Мобілізований в березні 2014. Залишились дружина та двоє дітей. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в с. Троїцьке[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 109 | | Алтунін Валерій Володимирович | 14 квітня 1970, Синельникове Дніпропетровська область. Мешкав у м. Кривий Ріг. Старший лейтенант, командир взводу 1-го ПДБ 25 ОПДБр. Випускник ДВЗРКУ ППО (1991). 1987—1993 служив у ЗС СРСР та ППО ЗС РФ. 1993 звільнився і повернувся в Україну, займався бізнесом. Мобілізований 20.03.2014. Залишилась дружина. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у Кривому Розі[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 110 | | Рєзніков Євгеній Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 29 листопада 1981, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Сержант, заступник командира взводу — командир гармати 25 ОПДБр. Строкова служба — ВВ МВС, Донецьк. Помічник машиніста тепловоза в «АрселорМіттал Кривий Ріг». Мобілізований в березні 2014. Залишилась дружина та син. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 111 | | Коснар Павло Леонідович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 2 грудня 1975, Бішкек Киргизька РСР. Мешкав у м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. Молодший сержант, командир відділення 25 ОПДБр. В 1990-х працював у ВАТ «Криворіжсталь». Строкова служба — ДПСУ, Маріуполь. Мобілізований. Залишились мати і брат. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у Кривому Розі[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 112 | | Самохін Антон Олексійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 18 січня 1991, Кропивницький Кіровоградська область. Мешкав у м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший солдат, слюсар-монтажник 25 ОПДБр. Працював в «АрселорМіттал Кривий Ріг». Випускник ДВНЗ КНУ. Мобілізований. Залишився брат і прийомні батьки. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в с. Верблюжка[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 113 | | Гайдук Ілля Віталійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 6 червня 1993, Кривий Ріг, Дніпропетровська область. Солдат, номер обслуги 25 ОПДБр. Випускник комерційно-економічного технікуму. Строкова служба — Крим, 47 ПОП ВВ «Тигр». Активний учасник Революції Гідності, командир Самооборони Криворізького майдану, козак і сотник Інгульської паланки. Мобілізований як доброволець. Залишився брат і прийомні батьки. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у Кривому Розі[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 114 | | Дубяга Станіслав Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 22 січня 1981, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, стрілець-зенітник 25 ОПДБр. Випускник транспортно-металургійного ліцею. Мобілізований у березні 2014 як доброволець. Залишились мати, вітчим і сестра. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у Кривому Розі[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 115 | | Кулібаба Руслан Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 12 лютого 1982, Нікополь Дніпропетровська область. Сержант, водій-заправник 25 ОПДБр. Випускник НЕУ (2008, «Правознавство»). Помічник оперуповноваженого, Нікопольській МВ міліції. Мобілізований як доброволець. Залишились батьки. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у Нікополі[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 116 | | Кузнецов Антон Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 16 лютого 1987, Нікополь Дніпропетровська область. Старший солдат, стрілець-зенітник 25 ОПДБр. Мобілізований як доброволець. Прокатник гарячого цеху на трубному заводі «Сентравіс». Залишились дружина та донька. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у Нікополі[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 117 | | Москаленко Сергій Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 17 вересня 1976, Нікополь Дніпропетровська область. Солдат, номер обслуги розрахунку самохідного артилерійського взводу 25 ОПДБр. Працював на Нікопольському мехзаводі, трубному заводі «Сентравіс», токар 4 розряду. Залишилась дружина й син. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у Нікополі[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 118 | | Авдєєв Костянтин Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 5 серпня 1991, Кам'янське Дніпропетровська область. Старший солдат, старший навідник 25 ОПДБр. Працював майстром виробництва на заводі. Мобілізований. Залишились мати й сестри. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у Кам'янському[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 119 | | Лісной Сергій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 21 листопада 1978, Кам'янське Дніпропетровська область. Солдат, механік-водій 25 ОПДБр. З 1998 працював на «Дніпровському меткомбінаті», з 2007 у відділі МТЗ. Спортсмен, футболіст команди «Управління». Мобілізований. Залишилась дружина та донька. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у Кам'янському[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 120 | | Каменєв Денис Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 30 листопада 1989, Павлоград Дніпропетровська область. Старший солдат, стрілець — помічник гранатометника 25 ОПДБр. Строкова служба — ВВ МВС. Гірник, машиніст підземних установок, Шахта імені Героїв Космосу. Мобілізований 23.03.2014. Залишилась мати, був єдиним сином. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у Павлограді[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 121 | | Котов Олександр Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 23 січня 1983, Нова Дача (Павлоградський район) Дніпропетровська область. Солдат, стрілець-зенітник 25 ОПДБр. Гірник, прохідник, Шахта «Дніпровська». Заочно навчався в НГУ. Мобілізований у березні 2014 як доброволець. Залишилась дружина й син. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у Новій Дачі[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 122 | | Шостак Сергій Михайлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 19 грудня 1981, Богинівка Петропавлівський район Дніпропетровська область. Старший солдат, стрілець-зенітник 25 ОПДБр. Електрослюсар підземної дільниці, Шахта «Дніпровська». Мобілізований. Залишилась дружина та дві доньки. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в с. Богинівка[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 123 | | Малишенко Тарас Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 20 травня 1984, Першотравенськ Дніпропетровська область. Солдат, стрілець-зенітник 25 ОПДБр. Машиніст гірничо-виймальних машин, ДТЕК, Шахта «Ювілейна». Займався важкою атлетикою. Мобілізований 25.03.2014. Залишилися дружина та двоє дітей. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у Першотравенську[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 124 | | Ковальчук Юрій Леонідович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 17 грудня 1976, Дніпро. Сержант, командир бойової машини — командир відділення 25 ОПДБр. Далекобійник. Мобілізований 24.03.2014. Залишились мати й сестра. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Дніпрі[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 125 | | Шумаков Сергій Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 10 травня 1988, Дніпро. Сержант, старший стрілець 25 ОПДБр. Електрик. Мобілізований 29.03.2014. Залишились мати й сестра. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Дніпрі[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 126 | | Санжаровець Артем Євгенович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 8 липня 1988, Дніпро. Старший солдат, номер обслуги 25 ОПДБр. Мобілізований. Залишились батьки і сестра. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в с. Старі Кодаки[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 127 | | Коренченко Олег Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 17 березня 1991, Дніпро. Солдат, номер обслуги 25 ОПДБр. Строкова служба — 93 ОМБр. Залізничник, провідник пасажирського вагона, «Придніпровська залізниця». Мобілізований 25.03.2014. Залишились мати й сестра. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Дніпрі[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 128 | | Мирошниченко Сергій Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 27 січня 1995, 19 років, Дніпро. Старший солдат, старший навідник 25 ОПДБр. На контрактній службі з вересня 2013. Залишились батьки і брат. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Дніпрі[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 129 | | Бондаренко Віталій Юрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 29 липня 1986, Дніпро. Солдат, гранатометник 25 ОПДБр. Мобілізований у березні 2014. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Дніпрі[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 130 | | Ніконов Павло Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 19 грудня 1989, Дніпро. Солдат, стрілець-зенітник 25 ОПДБр. Займався футболом у тренера О. І. Садовникова, карате (чорний пояс), боксом. Строкова служба — 25 ОПДБр. Підприємець (пилорама). Мобілізований як доброволець. Залишились батьки і сестра. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в смт Обухівка[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 131 | | Кива Владислав Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 8 липня 1972, Томаківка Дніпропетровська область. Молодший сержант, водій-машиніст заправної машини 25 ОПДБр. Спеціальність «Тракторист — машиніст широкого профілю». Мобілізований. Залишились дружина і син. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в смт Томаківка[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 132 | | Кучерявий Сергій Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 4 серпня 1984, Павлівка (Солонянський район) Дніпропетровська область. Молодший сержант, головний сержант взводу — командир відділення 25 ОПДБр. Строкова служба — 25 ОПДБр. Працював у КСП села Павлівка, охоронцем в Обленерго м. Дніпро. Мобілізований. Залишилась дружина та троє дітей. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в с. Павлівка[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 133 | | Скалозуб Артем Валентинович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 грудня 1989, Манвелівка, Васильківський район (Дніпропетровська область). Старший солдат, старший навідник 25 ОПДБр. Строкова служба — 25 ОПДБр. Працював у фірмі «Меркурій» в Херсонській області. Мобілізований. Залишилась мати. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Манвелівці[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 134 | | Дмитренко Андрій Олегович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 26 серпня 1993, Апостолове Дніпропетровська область. Солдат, номер обслуги 25 ОПДБр. З 2009 року займався альпінізмом. Вступив на військову службу за контрактом. Залишились батьки. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Апостолові[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 135 | | Добропас Сергій Віталійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 30 серпня 1990, Червоний Лиман (Покровський район) Дніпропетровська область. Солдат, стрілець-зенітник 25 ОПДБр. Працював в селі Коломійці, вакуумник племзаводу Агрофірми «Обрій». Мобілізований 24.03.2014. Залишились батьки. Село Червоний Лиман перейменоване на Добропасове. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в рідному селі[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 136 | | Шульга Андрій Миколайович (Позивний «Шульц») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 22 січня 1993, Демурине Межівський район Дніпропетровська область. Солдат, номер обслуги 25 ОПДБр. Вступив на військову службу за контрактом. Залишилась цивільна дружина та донька. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в смт Демурине[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 137 | | Горда Анатолій Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 липня 1995, 18 років, Новоолександрівка (Синельниківський район) Дніпропетровська область. Старший солдат, старший механік-водій розвідувальної роти 25 ОПДБр. Вступив на військову службу за контрактом. Залишились батьки. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в рідному селі[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 138 | | Авраменко Олександр Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 5 березня 1989, Гуляйполе Запорізька область. Мешкав у м. Синельникове Дніпропетровська область. Сержант, стрілець-зенітник 25 ОПДБр. За фахом електромонтер. Мобілізований у березні 2014. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у Синельниковому[55][56]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 139 | | Левчук Павло Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 5 лютого 1988, Токмак Запорізька область. Мешкав у м. Дніпро. Солдат, стрілець-зенітник 25 ОПДБр. Випускник ДНУ ім. О.Гончара (2010). Політолог, викладач ДНУ ім. О.Гончара. Кандидат політичних наук, захистив 05.06.2014, вже під час служби. Мобілізований як доброволець. Залишились батьки і дружина. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у Токмаку[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 140 | | Ліфінцев Олег Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 18 листопада 1985, Каховка Херсонська область. Старший солдат, водій-заправник — командир відділення 25 ОПДБр. З січня 2014 на контрактній службі. Залишились дружина та донька. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Каховці[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 141 | | Манулов Сергій Федорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 27 лютого 1981, Оксамитне Болградський район Одеська область. Старший прапорщик, технік батареї 25 ОПДБр. Служив механіком у госпіталі. З 2007 — в 25 ОПДБр. Залишилась дружина й син. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Оксамитному[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 142 | | Бабан Віталій Юрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 9 березня 1994, 20 років, Олексіївка (Добровеличківський район), Кіровоградська область. Сержант, головний сержант взводу — командир відділення 25 ОПДБр. Служив за контрактом. Залишились батьки і сестра. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в с. Олексіївка[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 143 | | Гончаренко Сергій Валерійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 16 липня 1991, Ізюм Харківська область. Молодший сержант, командир гармати 25 ОПДБр. З 2011 вчився у ХНУПС, 2013-го перевівся на заочну форму і вступив на контрактну службу. Займався боксом. Залишились батьки і сестра. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Ізюмі[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 144 | | Кривошеєв Сергій Ігорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 15 серпня 1995, 18 років, Новогригорівка (Бахмутський район) Донецька область. Солдат, механік-водій (БМД) 25 ОПДБр. Сирота, вихованець Амвросіївської школи-інтернату, грав у духовому оркестрі, займався спортивним орієнтуванням. Закінчив ПТУ № 22 в Донецьку (електрозварювальник). З вересня 2013 служив за контрактом. Під час АТО виконував завдання в районі Слов'янська та Амвросіївки. Залишились брат і три сестри. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у м. Дебальцеве[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 145 | | Проньков Ростислав Русланович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 1 листопада 1994, 19 років,Горлівка Донецька область. Солдат, номер обслуги 25 ОПДБр. Служив за контрактом. Залишилася мати. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у Горлівці[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 146 | | Токаренко Ігор Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 23 січня 1995, 19 років, Брянка Луганська область. Солдат, механік-водій 25 ОПДБр. | 14 червня 2014 | При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в с. Вільне (Новомосковський район)[55]. Див. Збиття Іл-76 у Луганську. |
| 147 |  | Зайцев Микола Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 9 березня 1977, Горішні Плавні Полтавська область. Майор, начальник відділення забезпечення спецзасобами відділу ІТЗ НЦ ПМС ДПСУ (Оршанець). На службі з 1996. Випускник ХВВУ НГУ. Залишились дружина та донька. | 14 червня 2014 | Близько 10:00 на околиці м. Маріуполь, в районі заводу «Азовсталь», із засідки була обстріляна колона автомобілів ДПСУ. В ході протистояння загинули 5 прикордонників, ще 7 дістали поранення. Майор Зайцев загинув від кулі снайпера у голову, коли відстрілювався з пістолету. Похований у Горішніх Плавнях[57]. |
| 148 | | Вінніченко Віталій Павлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 1 серпня 1973, Жмеринка Вінницька область. Майор, старший офіцер — старший викладач відділення підготовки з тактики прикордонної служби циклу підготовки прикордонних дисциплін та правової підготовки НЦ ПМС ДПСУ (Оршанець). На службі з 1991. Випускник НА ДПСУ. Навчався у Київському славістичному університеті («Менеджмент організації»). Залишилась дружина та син. | 14 червня 2014 | Близько 10:00 на околиці м. Маріуполь, в районі заводу «Азовсталь», із засідки була обстріляна колона автомобілів ДПСУ. Майор Вінніченко дістав поранення розривною кулею, помер у «швидкій» дорогою до лікарні. Похований у с. Носківці Жмеринського району[57]. |
| 149 | | Гречаний Володимир Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 23 березня 1978, Вознесенськ Миколаївська область. Прапорщик, помічник начальника відділення забезпечення спецзасобами відділу ІТЗ НЦ ПМС ДПСУ (Оршанець). На службі з 1996. Закінчив школу прапорщиків. Служив у Німеччині комендантом в Генконсульстві (2005—2007). Залишились дружина та донька. | 14 червня 2014 | Близько 10:00 на околиці м. Маріуполь, в районі заводу «Азовсталь», із засідки була обстріляна колона автомобілів ДПСУ. Постріл з гранатомету влучив у кабіну МАЗа, прапорщик Гречаний дістав смертельне поранення, помер в Маріупольській міській лікарні. Похований у Вознесенську[57]. |
| 150 | | Єпіфанов Сергій Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 22 січня 1983, Львівка (Золотоніський район) Черкаська область. Старшина, начальник майстерні відділення забезпечення спецзасобами відділу ІТЗ НЦ ПМС ДПСУ (Оршанець). Служив за контрактом. З 2011 заочно навчався у ННІ фізичної культури, спорту і здоров'я ЧНУ. Залишились дружина та дві доньки. | 14 червня 2014 | Близько 10:00 на околиці м. Маріуполь, в районі заводу «Азовсталь», із засідки була обстріляна колона автомобілів ДПСУ. Старшина Єпіфанов загинув від кулі снайпера у голову. Похований в с. Львівці[57]. |
| 151 |  | Островський Олександр Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 14 липня 1964, Житні Гори Рокитнянський район Київська область. Мешкав у м. Узин. Водій роти забезпечення Центральної бази зберігання та постачання ДПСУ. Одружений. | 14 червня 2014 | Близько 10:00 на околиці м. Маріуполь, в районі заводу «Азовсталь», із засідки була обстріляна колона автомобілів ДПСУ. Постріл з гранатомету влучив у кабіну МАЗа, водій Островський загинув на місці. Похований в Узині[57]. |
| 152 |  | Попович Роланд Стефанович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 21 липня 1994, 19 років, Берегове Закарпатська область. Солдат, гранатометник 15 ОГПБ 128 ОГПБр. Після року строкової служби навесні 2014 підписав контракт. Залишились батьки. | 14 червня 2014 | Вбитий пострілами терористів з машини, яку зупинив з метою перевірки на блокпосту поблизу с. Макарове (Станично-Луганський район). Похований в Берегові[58]. |
| 153 | | Решетняк Олександр Віталійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 листопада 1964, Луганськ. Рядовий міліції, міліціонер добровольчого БПСМОП «Тимур». Єлектрозварник. Громадський активіст. Учасник Революції Гідності. Після захоплення Темура Юлдашева, поїхав до батальйону «Дніпро-1». Під час навчань у Дніпрі травмував ногу і повернувся в Луганськ. Залишились дружина та 27-річний син — вимушені переселенці. | 15 червня 2014 | 10 червня був захоплений терористами у себе вдома у Луганську і закатований. 12 червня госпіталізований до реанімації, 15 червня помер від травм і поранень в Луганській обллікарні. Похований у Луганську.[59]. |
| 154 | | Голяченко Олександр Михайлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 3 травня 1992, Славів Житомирська область. Солдат, водій (БТР-80) 4-ї АеМДР 2-го АеМДБ 95 ОАеМБр. Навчався в Одеській морській школі, строкову службу проходив у ВДВ. Мобілізований 11.03.2014. Залишились батьки та дві сестри. | 16 червня 2014 | 13 червня біля с. Хрестище, за 1,5 км від Слов'янська, БТР Олександра було підбито, в кабіні почалась пожежа. Олександр відвів машину у бік, і колона змогла проскочити засідку. Отримав 80 % опіків тіла, помер в лікарні у м. Харків. Похований в Славові[60]. |
| 155 |  | Хамраєв Рустам Шонійозович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 29 листопада 1975, Луцьк. Солдат, старший навідник автоматичних протипіхотних гранатометів 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар». | 17 червня 2014 | Загинув у районі селища Металіст на околицях Луганська.[61][62]. Детальніше. |
| 156 | | Рябуха Сергій Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 березня 1991, Ніжин (Чернігівська область). Боєць афганської роти 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар». | 17 червня 2014 | Загинув у районі селища Металіст на околицях Луганська.[61][63] Детальніше. |
| 157 | | Колесник Андрій Михайлович (псевдо «Камаз») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 14 квітня 1972, Павлоград (Дніпропетровська область). Молодший сержант, кулеметник 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар». | 17 червня 2014 | Загинув поблизу селища Металіст на околицях Луганська, прикриваючи відхід групи, що потрапила в засідку.[61].[64] Детальніше. |
| 158 | | Чепіга Микола Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 10 серпня 1977, Полтава. Проживав у с. Надержинщина Полтавський район Полтавська область. Солдат 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар». Закінчив Полтавське професійно-технічне училище № 3, отримав спеціальність слюсаря. Працював у локомотивному депо станції Полтава-Південна. 18 березня 2014 року добровольцем пішов захищати Батьківщину. Залишилися батьки, дружина та 3-річна донька. | 17 червня 2014 | Загинув поблизу селища Металіст (Слов'яносербський район) на околицях Луганська. Передова група батальйону «Айдар», що вирушила до місця бою сил АТО з терористами, потрапила у засідку та була обстріляна із важкого озброєння. Поховали Миколу 6 липня у с. Надержинщина.[61][65]. Як розповів бойовий товариш Миколи, його у полоні зарізав ножем «кадирівець».[66][67] |
| 159 |  | Попадинець Олександр Юрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 6 лютого 1992, Ужгород Закарпатська область. Молодший сержант, командир бойової машини 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону, в/ч А1778 (Ужгород), 128-ї ОГПБр. | 17 червня 2014 | Загинув у бою з терористами в районі селища Металіст під Луганськом. Колона АТО, що рухалась до блок-посту, була обстріляна із засідки з гранатометів та великокаліберної зброї.[68]. 22 червня в Ужгороді провели в останню путь земляка; похований на Пагорбі слави міського цвинтаря «Кальварія» на Алеї Слави.[69] |
| 160 | | Мартин Сергій Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 21 травня 1991, Ужгород Закарпатська область. Солдат, механік-водій 15 окремого гірсько-піхотного батальйону, в/ч А1778 (Ужгород), 128-ї ОГПБр. Залишилась вагітна дружина. | 17 червня 2014 | Загинув у бою з терористами в районі селища Металіст під Луганськом. Колона АТО, що рухалась до блок-посту, була обстріляна із засідки з гранатометів та великокаліберної зброї[68]. 22 червня в Ужгороді провели в останню путь земляка; похований на Пагорбі слави міського цвинтаря «Кальварія» на Алеї Слави.[69] |
| 161 | | Куля Михайло Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 жовтня 1993, Сімерки Закарпатська область. Солдат, механік-водій 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону, в/ч А1778 (Ужгород), 128-ї ОГПБр. Залишились дружина та маленька донька. | 17 червня 2014 | Загинув у бою з терористами в районі селища Металіст на околицях Луганська. Колона АТО, що рухалась до блок-посту, була обстріляна із засідки з гранатометів та великокаліберної зброї.[68] 21 червня провели в останню путь земляка; похований на кладовищі в рідному селі.[70] |
| 162 | | Файфура Владислав Омелянович | 10 жовтня 1982, Чернівці. Старший лейтенант, командир взводу 3-го чернівецького батальйону тактичної групи 80-ї окремої аеромобільної бригади (Львів). Випускник Львівського військового інституту Національного університету «Львівська політехніка». | 17 червня 2014 | Загинув у бою з терористами в районі селища Металіст на околицях Луганська. Терористи атакували із засідки колону військових.[71][72] |
| 163 | | Мігован Віктор Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 20 липня 1991, Чернівці. Сержант чернівецького 3-го батальйону тактичної групи 80-ї окремої аеромобільної бригади (Львів). Три роки служив у Державній прикордонній службі. За фахом — комп'ютерник, студент третього курсу Львівського політехнічного університету. Планував відкрити власну справу. | 17 червня 2014 | Загинули у бою з терористами в районі селища Металіст на околицях Луганська. Терористи атакували із засідки колону військових.[71][72]Сегодня печальный для меня день… // «Facebook», 4 липня 2014</ref> |
| 164 | | Крисоватий Ігор Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 2 лютого 1992, Чернівці. Молодший сержант чернівецького 3-го батальйону тактичної групи 80-ї окремої аеромобільної бригади (Львів). Працював будівельником. Спортсмен (Паверліфтинг). Залишилися батьки та наречена. | 17 червня 2014 | Загинули у бою з терористами в районі селища Металіст на околицях Луганська. Терористи атакували із засідки колону військових.[71][72] |
| 165 | | Піцул Віктор Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 22 червня 1990, Чернівці. Старший солдат чернівецького 3-го батальйону тактичної групи 80-ї окремої аеромобільної бригади (Львів). Працював електриком у «Чернівціміськліфті». Спортсмен (Паверліфтинг). | 17 червня 2014 | Загинули у бою з терористами в районі селища Металіст на околицях Луганська. Терористи атакували із засідки колону військових.[71][72] |
| 166 | | Доник Максим Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 2 березня 1988, Чернівці. Солдат чернівецького 3-го батальйону тактичної групи 80-ї окремої аеромобільної бригади (Львів). Працював медиком. Залишилася дружина та півторарічний син. | 17 червня 2014 | Загинули у бою з терористами в районі селища Металіст на околицях Луганська. Терористи атакували із засідки колону військових.[71][72] |
| 167 | | Мізунський Юрій Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 18 березня 1988, Садгора (Чернівці). Солдат чернівецького 3-го батальйону тактичної групи 80-ї окремої аеромобільної бригади (Львів). Працював на приватному підприємстві. Співав у церковному хорі. | 17 червня 2014 | Загинули у бою з терористами в районі селища Металіст на околицях Луганська. Терористи атакували із засідки колону військових.[71][72] |
| 168 | | Валявський Ілля Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 липня 1978, Михальча Чернівецька область. Солдат чернівецького 3-го батальйону тактичної групи 80-ї окремої аеромобільної бригади (Львів). Був учасником чернівецького Євромайдану. Залишилася дружина та дворічний син. | 17 червня 2014 | Загинули у бою з терористами в районі селища Металіст на околицях Луганська. Терористи атакували із засідки колону військових. Похований у селі Заволока на Сторожинеччині.[71][72] |
| 169 | | Леонтій Ілля Корнелійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 28 липня 1975, Давидівка (Сторожинецький район) Чернівецька область. Солдат чернівецького 3-го батальйону тактичної групи 80-ї окремої аеромобільної бригади (Львів). Працював будівельником, маляр-штукатур. Залишились дружина та четверо дітей (молодшому 3 роки, старшому — 17). | 17 червня 2014 | Загинули у бою з терористами в районі селища Металіст на околицях Луганська. Терористи атакували із засідки колону військових.[71][72] |
| 170 | | Якобчук Володимир Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 11 березня 1987, Литовеж Волинська область. Молодший сержант, заступник командира взводу, командир БТР чернівецького 3-го батальйону тактичної групи 80-ї окремої аеромобільної бригади, в/ч А0284 (Львів). Закінчивши у 2004 році Луцьку гімназію № 4, вступив до Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Отримавши диплом психолога, став військовим — з 2010 року перебував на контрактній службі. У складі миротворчих військ ООН побував у кількох «гарячих точках» в Африці. Залишилися дружина і двоє синів (4 роки і 3 роки). | 17 червня 2014 | Загинув у бою з терористами в районі селища Металіст на околицях Луганська. Терористи атакували із засідки колону військових перехресним вогнем із гранатометів. БТР Володимира їхав першим, і прийняв на себе вогонь, екіпаж загинув.[68][73][74] |
| 171 | | Лабунець Євген Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 жовтня 1987, Дніпро. Старший солдат, стрілець-помічник гранатометника 25 ОПДБр. Залишились мати і брат. | 17 червня 2014 | Загинув в результаті мінометного обстрілу зведеної колони МТЗ з підрозділами охорони, під час зупинки на привал поблизу с. Олексіївське (Амвросіївський район). Похований у Дніпрі[75] |
| 172 | | Крохмаль Володимир Антонович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 20 липня 1987, П'ятидні Волинська область. Молодший сержант, командир танку Т-64Б 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Залишився 4-річний син, який проживає з його батьками. | 18 червня 2014 | Біля смт.Станиця Луганська танк Т-64Б опинився у оточення терористів, прилади були розбиті зі снайперської зброї. Екіпаж загинув, підірвав гранату у середині танку.[76][73] |
| 173 | | Ващеня Іван Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 6 лютого 1975, Туричани Волинська область. Солдат, механік танку Т-64Б 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Залишилася дружина і двоє синів (2000-го і 2003-го років народження). | 18 червня 2014 | Біля смт.Станиця Луганська танк Т-64Б опинився у оточення терористів, прилади були розбиті зі снайперської зброї. Екіпаж загинув, підірвав гранату у середині танку.[76] |
| 174 |  | Ляшенко Ігор Вікторович (Позивний «Беркут») Орден Богдана Хмельницького I ступеня | 14 вересня 1977, Шепетівка Хмельницька область. Мешкав у м. Яворів. Полковник (посмертно), командир 1-го мехбатальйону 24 ОМБр. Випускник ОІСВ (1998). Миротворець (Косово). Залишились дружина та двоє дітей. | 19 червня 2014 | Загинув у бою біля села Закітне під час військової операції зі звільнення населених пунктів Лиманського району. Похований у Шепетівці[77]. Див. Бої за Красний Лиман. |
| 175 |  | Воробець Степан Степанович (Позивний «Яструб») Орден Богдана Хмельницького I ступеня | 4 червня 1987, Коломия Івано-Франківська область. Мешкав у м. Яворів. Капітан, командир розвідроти штабного батальйону 24 ОМБр. Випускник АСВ ім. Сагайдачного (2009, артилерійська розвідка). Займався парашутним та гирьовим спортом, армреслінгом, рукопашним боєм, боксом. Пройшов навчання у США. Залишились дружина та двоє дітей. | 19 червня 2014 | Загинув у бою біля села Закітне під час військової операції зі звільнення населених пунктів Лиманського району. Похований у Коломиї[77]. Див. Бої за Красний Лиман. |
| 176 | | Повстюк Андрій Олексійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 1 грудня 1983, Славута, Хмельницька область. Мешкав у м. Яворів. Старший сержант, заступник командира взводу — командир розвідувального відділення розвідроти ШБ 24 ОМБр. З 2004 служив за контрактом, миротворець (Ірак). Залишились дружина та донька. | 19 червня 2014 | Загинув у бою біля села Закітне під час військової операції зі звільнення населених пунктів Лиманського району. Тіло знайшли поблизу місця бою вже після звільнення території, упізнаний за ДНК. Похований 24.08.2014 в Славуті[77]. Див. Бої за Красний Лиман. |
| 177 | | Прихід Юрій Степанович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 10 квітня 1993, Семирівка Яворівський район Львівська область. Старший солдат, старший розвідник розвідувального відділення розвідроти ШБ 24 ОМБр. Закінчив Львівський коледж економіки і права. Строкова служба — 54-й розвідбат (2012—2013). З січня 2014 служив за контрактом у 24 ОМБр. Залишились батьки і сестра. | 19 червня 2014 | Загинув у бою біля села Закітне під час військової операції зі звільнення населених пунктів Лиманського району. Похований у Семирівці[77]. Див. Бої за Красний Лиман. |
| 178 | | Шайнога Микола Романович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 26 вересня 1995, 18 років, Дмитрів Радехівський район Львівська область. Старший солдат, розвідник-кулеметник розвідувального відділення розвідроти ШБ 24 ОМБр. Випускник Львівського військового ліцею ім. Героїв Крут. З вересня 2013 служив за контрактом. Залишились батьки, брат і сестри. | 19 червня 2014 | Загинув у бою біля села Закітне під час військової операції зі звільнення населених пунктів Лиманського району. Тіло шукали три місяці. Похований 29.09.2014 в с. Дмитрів[77]. Див. Бої за Красний Лиман. |
| 179 | | Сивак Віктор Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 13 серпня 1992, Сокаль, Львівська область. Солдат, розвідник розвідувального відділення розвідроти ШБ 24 ОМБр. Випускник ОНПУ (2013, бакалавр). З січня 2014 служив за контрактом. Залишились батьки. | 19 червня 2014 | Загинув у бою біля села Закітне під час військової операції зі звільнення населених пунктів Лиманського району. Похований у м. Сокаль[77]. Див. Бої за Красний Лиман. |
| 180 | | Семчук Віктор Ярославович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 3 березня 1991, Залав'є, Теребовлянський район, Тернопільська область. Солдат, розвідник-снайпер розвідувального відділення розвідроти ШБ 24 ОМБр. Випускник ТНЕУ (2012, юрфак). Вступив на військову службу за контрактом. Залишились батьки та сестра. | 19 червня 2014 | Загинув у бою біля села Закітне під час військової операції зі звільнення населених пунктів Лиманського району. Похований в с. Залав'є[77]. Див. Бої за Красний Лиман. |
| 181 |  | Кравчук Володимир Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 23 серпня 1992, Київ. Лейтенант, командир 2-го взводу СпП 1-ї роти СпП 1-го батальйону СпП в/ч 3027 НГУ («Барс»). Випускник Академії ВВ МВС України, м. Харків (2013, «військове управління»). Брав участь у протистояннях на Київському Євромайдані з боку правоохоронців. Залишились батьки та двоє братів. | 19 червня 2014 | Загинув у бою від кулі снайпера поблизу смт Ямпіль під час військової операції зі звільнення населених пунктів Лиманського району. Похований у Києві[78]. Див. Бої за Красний Лиман. |
| 182 | | Клочко Андрій Вікторович | 21 червня 1982, Руська Лозова Дергачівський район Харківська область. Капітан, начштабу — перший заступник командира зенітного ракетно-артилерійського дивізіону (ЗРАДн) 25 ОПДБр. Випускник ХВУ (2004). Миротворець (2008, Косово). Залишилась дружина. | 19 червня 2014 | Загинув у бою поблизу смт Ямпіль Лиманського району під час штурму укріпленого блокпосту терористів, у підбитому КамАЗі зенітників. Похований в с. Руська Лозова[79]. Див. Бої за Красний Лиман. |
| 183 | | Голополосов Юрій Олексійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 16 березня 1972, П'ятихатки Дніпропетровська область. Мешкав у Новомосковську. Старший прапорщик, головний сержант — командир бойової машини 3-го взводу 7-ї роти 3-го повітряно-десантного батальйону 25 ОПДБр. В армії з 1990, — понад 20 років військової служби у ВДВ. Від грудня 2013 — військовий пенсіонер. 25.03.2014 повернувся до бригади за мобілізацією. Залишилися дружина та син. | 19 червня 2014 | Загинув від поранення у голову в бою поблизу смт Ямпіль Лиманського району під час штурму укріпленого блокпосту терористів, — помер на руках у лікарів медроти. Похований в Новомосковську[80]. Див. Бої за Красний Лиман. |
| 184 | | Люшенко Микола Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 5 лютого 1986, Криве Озеро, Миколаївська область. Прапорщик, головний сержант ЗРАДн 25 ОПДБр. В армії з 2004, служив за контрактом. Миротворець (Ліберія, Косово). Залишились дружина та син. | 19 червня 2014 | Загинув у бою поблизу смт Ямпіль Лиманського району під час штурму укріпленого блокпосту терористів. Похований у Кривому Озері[81]. Див. Бої за Красний Лиман. |
| 185 | | Коваль Максим Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 4 серпня 1987, Учкудук Узбекистан. Проживав у м. Чернігів. Старший сержант, головний сержант 1-ї батареї ЗРАДн 25 ОПДБр. 1997 приїхав із батьками в Донецьк, 1998 — до Чернігова. Служив за контрактом з середини 2000-х. Миротворець (2008—2009, Косово). Навчався заочно у Київському військовому інституті. Залишились батько, сестра. | 19 червня 2014 | Загинув у бою поблизу смт Ямпіль Лиманського району під час штурму укріпленого блокпосту терористів. Дістав поранення внаслідок підриву на фугасі бойової машини, вбитий снайпером. На прохання сестри похований у Донецьку[82]. Див. Бої за Красний Лиман. |
| 186 | | Мосьпан Віталій Олексійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 серпня 1976, Кам'янське Дніпропетровська область. Молодший сержант, стрілець — помічник гранатометника 3-го ПДБ 25 ОПДБр. Свого часу служив у ВДВ. Мобілізований в березні 2014. Залишились дружина та двоє дітей. | 19 червня 2014 | Загинув у бою поблизу смт Ямпіль Лиманського району під час штурму укріпленого блокпосту терористів. Вів бій з ПКМ на броні БМД-1, загинув від осколкового поранення у голову від міни, що розірвалася поряд. Похований у м. Кам'янське[83]. Див. Бої за Красний Лиман. |
| 187 | | Литвиненко Андрій Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 14 серпня 1976, Дніпро. Мешкав у Новомосковську. Солдат, кочегар відділення медичного постачання медроти 25 ОПДБр. З 1997 по 1999 служив в Армії оборони Ізраїлю. 25.03.2014 мобілізований як доброволець. Офіційно зарахований кочегаром, але по факту був санінструктором, виїжджав з десантниками на завдання. Залишилися дружина та дві доньки. | 19 червня 2014 | Загинув від кулі снайпера поблизу смт Ямпіль Лиманського району під час штурму укріпленого блокпосту терористів, коли надавав медичну допомогу пораненому Максиму Ковалю. Похований в Новомосковську[80]. Див. Бої за Красний Лиман. |
| 188 | | Крементар Олексій Володимирович | 26 листопада 1983, Сімферополь Кримська область (тепер — АР Крим). Капітан, помічник начальника розвідки штабу 95 ОАеМБр. Випускник ОІСВ (2005, факультет аеромобільних військ). З 2005 служив у Житомирі. Миротворець (2009—2010, Косово). Залишились дружина та троє дітей. | 19 червня 2014 | Загинув у бою від осколкових поранень у підбитому з гранатомету БМП, поблизу смт Ямпіль Лиманського району під час штурму укріпленого блокпосту терористів. Похований у Житомирі[84]. Див. Бої за Красний Лиман. |
| 189 | | Шевченко Олексій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 12 лютого 1988, Левків Житомирська область. Старший солдат, розвідник-кулеметник розвідроти 95 ОАеМБр. Займався волейболом, армреслінгом, грав за ФК «Енергія» с. Гадзинка. Випускник ЖНАУ та Юракадемії імені Ярослава Мудрого (2011). Служив у спецпідрозділі МВС «Грифон». Відмовився брати участь у силовому розгоні Євромайдану і звільнився з міліції. З лютого 2014 служив за контрактом у 95 ОАеМБр. Залишились батьки і брат. | 19 червня 2014 | Загинув у бою поблизу смт Ямпіль Лиманського району під час штурму укріпленого блокпосту терористів. Похований в с. Левків[84]. Див. Бої за Красний Лиман. |
| 190 |  | Редькін Руслан Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 23 квітня 1977, Будапешт Угорщина. Мешкав у м. Ніжин Чернігівська область. Підполковник служби цивільного захисту, командир авіаційної ескадрильї СпП на вертольотах Спеціального авіазагону ОРСЦЗ ДСНС. Командир екіпажу гелікоптера Мі-8Т. З родини військового льотчика, шкільні роки пройшли в м. Охтирка. Випускник Харківського інституту льотчиків та НАУ ім. Жуковського «ХАІ». З 1998 служив у Бердичеві, Калинові, з 2005 — в ДСНС у Ніжині. Залишились дружина та двоє дітей. | 21 червня 2014 | Загинул під Харковом в околицях села Лизогубівка внаслідок падіння гелікоптера Мі-8Т, який слідував за маршрутом Ніжин — Чугуїв для забезпечення перевезення особового складу та гуманітарної допомоги в зоні АТО. Гелікоптер розбився й згорів, екіпаж загинув. Похований у Бердичеві[85]. |
| 191 | | Лисиченко Олександр Миколайович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 25 листопада 1977, Маріуполь Донецька область. Мешкав у м. Ніжин Чернігівська область. Пілот авіаційної ескадрильї СпП на вертольотах Спеціального авіазагону ОРСЦЗ ДСНС. Штурман екіпажу гелікоптера Мі-8Т. Залишилась дружина та двоє синів. | 21 червня 2014 | Загинул під Харковом в околицях села Лизогубівка внаслідок падіння гелікоптера Мі-8Т, який слідував за маршрутом Ніжин — Чугуїв для забезпечення перевезення особового складу та гуманітарної допомоги в зоні АТО. Гелікоптер розбився й згорів, екіпаж загинув. Похований в Маріуполі[85]. |
| 192 | | Михайлик Володимир Георгійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 вересня 1975, Слобода (Буринський район) Сумська область. Мешкав у м. Ніжин Чернігівська область. Бортовий інженер авіаційної ескадрильї СпП на вертольотах Спеціального авіазагону ОРСЦЗ ДСНС. Бортінженер екіпажу гелікоптера Мі-8Т. 20 років віддав службі в авіації. Залишились батьки. | 21 червня 2014 | Загинул під Харковом в околицях села Лизогубівка внаслідок падіння гелікоптера Мі-8Т, який слідував за маршрутом Ніжин — Чугуїв для забезпечення перевезення особового складу та гуманітарної допомоги в зоні АТО. Гелікоптер розбився й згорів, екіпаж загинув. Похований в Слободі[85]. |
| 193 | | Кравченко Андрій Анатолійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 24 листопада 1987, Запоріжжя. Старший солдат, стрілець 3-го взводу 93 ОМБр. Слюсар ремонтного цеху Запорізького заводу феросплавів. Мобілізований 02.04.2014. Залишились дружина та двоє дітей. | 21 червня 2014 | Загинув від снайперської кулі у голову під час патрулювання в районі Добропілля, коли бойовики із засідки обстріляли колону військових. Похований у Запоріжжі[86]. |
| 194 |  | Побединський Артем Юрійович | 14 лютого 1992, Давидо-Микільське Луганська область. Молодший сержант Луганського прикордонного загону ДПСУ. | 21 червня 2014 | Був застрелений вранці о 4:30 на околиці села Давидо-Микільське, коли пішов побачитися з матір'ю, — ідентифікований бойовиками як український прикордонник і вбитий пострілом у голову. Тіло знайшли на території школи[87]. |
| 195 | | Майданюк Тарас Валерійович | 10 березня 1985, Хмельницький. Прапорщик Одеського прикордонного загону ДПСУ, служив у місті Котовськ. Залишилася дружина, яка також служить у Котовську в прикордонних військах, і 4-річний син. | 23 червня 2014 | Їхав на ротацію у Луганську область разом з іншими солдатами. Під Слов'янськом автомобіль, яким керував прапорщик, перекинувся. Тарас вилетів через лобове скло та отримав травми, що несумісні з життям. Похований у Хмельницькому[88]. |
| 196 |  | Чорний Микола Володимирович | 17 грудня 1985, Хоростків Гусятинський район Тернопільська область. Мешкав у м. Кременець. Волонтер АТО. Випускник КОГПА ім. Тараса Шевченка (2004, вчитель трудового навчання, креслення та безпеки життєдіяльності). Активний учасник Революції Гідності. На Майдані познайомився з людьми, які в подальшому створили громадську організацію і хотіли заснувати охоронну фірму «Чорні крила України». 17.06.2014 поїхав до Києва з метою проходження підготовки як волонтера. Залишилася мати. | 23 червня 2014 | Зник безвісти разом із другом Романенком Андрієм під час доставки гуманітарної допомоги в районі м. Дебальцеве. 20 серпня його привезли мертвого з наскрізним вогнепальним пораненням голови до лікарні ім. Мечникова в Дніпро, 6 вересня був похований як невідомий боєць. В листопаді з'являлася інформація, що перебуває в полоні, з часом був упізнаний за експертизою ДНК серед загиблих. 22.08.2015 перепохований на Туницькому цвинтарі Кременця[89]. Прим. Дата 23.06.2014 вказана на меморіальній дошці, втім, судячи із заяви матері до міліції, зв'язок з Миколою обірвався на початку серпня 2014. Рішенням Кременецького райсуду від 27.04.2017 встановлено факт здійснення загиблим добровільного забезпечення проведення АТО[90]. |
| 197 |  | Приходько Олексій Олегович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 21 липня 1992, Глухів Сумська область. Мешкав у м. Ромни. Молодший сержант, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 1-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти 1-го мехбатальйону 72 ОМБр. Навчався у Роменському коледжі СНАУ. З 14.10.2011 — на військовій службі за контрактом. Залишились батьки. | 24 червня 2014 | Загинув в результаті обстрілу бойовиками з мінометів та ПТРК опорного пункту бригади поблизу с. Панченкове Довжанського району на кордоні з РФ, — протитанкова керована ракета влучила у БМП-2. Похований у Ромнах[91]. |
| 198 | | Цибора Віталій Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 6 жовтня 1993, Мовчанівка (Ружинський район) Житомирська область. Старший солдат, кулеметник 1-ї МР 1-го МБ 72 ОМБр. 2008 закінчив Житомирський технологічний коледж, програміст. У війську з 26.03.2013 — контракт на три роки. Залишились мати й сестра. | 24 червня 2014 | Загинув в результаті обстрілу бойовиками з мінометів та ПТРК опорного пункту бригади поблизу с. Панченкове Довжанського району на кордоні з РФ, — протитанкова керована ракета влучила у БМП-2. Похований у Мовчанівці[91]. |
| 199 | | Бєлкін Андрій Володимирович | 2 липня 1977, Алушта, Кримська область (АР Крим). Мешкав у с. Балки (Радивилівський район) Рівненська область. Підполковник, командир вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 16 ОБрАА, командир екіпажу гелікоптера Мі-8МТ. Випускник Харківського інституту льотчиків ВПС. Миротворець (Ліберія, 2007, 2012). Залишилася дружина та троє дітей. | 24 червня 2014 | Загинув близько 17:10 поблизу с. Новоселівка (Слов'янський район) у збитому терористами з ПЗРК вертольоті Мі-8МТ («63-й жовтий») одразу після зльоту з гори Карачун. Загинули всі, хто був на борту, — 3 члени екіпажу і 6 пасажирів. Похований у м. Радивилів[92][93]. |
| 200 | | Мазунов Руслан Олександрович | 26 січня 1979, Михайлючка Шепетівський район Хмельницька область. Мешкав у м. Броди. Майор, бортовий авіаційний технік вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 16 ОБрАА, борттехнік гелікоптера Мі-8МТ. Випускник ВВАТУ. Служив у Бродах, миротворець (Ліберія, 2005, 2007 та 2009). З 2011 після звільнення літав у складі ніжинського Спецавіазагону ОРСЦЗ ДСНС. Мобілізований з резерву у березні 2014. Залишились дружина та двоє синів. | 24 червня 2014 | Загинув близько 17:10 поблизу с. Новоселівка (Слов'янський район) у збитому терористами з ПЗРК вертольоті Мі-8МТ («63-й жовтий») одразу після зльоту з гори Карачун. Похований у Бродах[92][93]. |
| 201 | | Шингур Дмитро Васильович | 21 липня 1981, Новопсков, Луганська область. Капітан, льотчик-штурман вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 16 ОБрАА, штурман екіпажу гелікоптера Мі-8МТ. Виріс в родині військового льотчика. Мешкав на Вінниччині, Запоріжжі. Після закінчення Харківського військового училища служив у Бродах, миротворець (Ліберія, дві ротації). Залишились дружина та двоє дітей. Брат — льотчик, учасник АТО. | 24 червня 2014 | Загинув близько 17:10 поблизу с. Новоселівка (Слов'янський район) у збитому терористами з ПЗРК вертольоті Мі-8МТ («63-й жовтий») одразу після зльоту з гори Карачун. Похований у с. Кінські Роздори на Запоріжжі[92][93]. |
| 202 | | Волохов Олексій Олегович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 20 березня 1992, Кропивницький Кіровоградська область. Старший солдат, старший розвідник 1-го батальйону 3 ОПСпП. Закінчив ВПУ № 4. Строкова служба — 25 ОПДБр. Займався тхеквондо. З 2013 служив за контрактом в 3-му полку. Залишились батьки. | 24 червня 2014 | Загинув близько 17:10 поблизу с. Новоселівка (Слов'янський район) у збитому терористами з ПЗРК вертольоті Мі-8МТ одразу після зльоту з гори Карачун. Похований у Кропивницькому[94]. |
| 203 | | Кондаков Олександр Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 7 січня 1992, Бердянськ Запорізька область. З 5 років мешкав у м. Кропивницький. Старший солдат, радист розвідгрупи СпП 1-го батальйону 3 ОПСпП. Грав у футбол в ДЮФЛУ, голкіпер команди «ДЮСШ-2 — Кіровоград». Закінчив ВПУ № 4. З 2010 служив за контрактом в 3-му полку. Залишились батьки. | 24 червня 2014 | Загинув близько 17:10 поблизу с. Новоселівка (Слов'янський район) у збитому терористами з ПЗРК вертольоті Мі-8МТ одразу після зльоту з гори Карачун. Похований у Кропивницькому[94]. |
| 204 |  | Шкіра Володимир Володимирович | 4 лютого 1981, Київ. Підполковник Служби безпеки України, старший оперуповноважений в особливо важливих справах 3-го відділу 1-го управління ДКІБ СБУ. З 2001 по 2005 — співробітник Служби охорони Апарату Голови СБУ, з вересня 2005 — на оперативних посадах в ГУ «К» та ДКІБ СБУ, з травня 2014 — старший оперуповноважений. Залишилась дружина та донька. | 24 червня 2014 | Загинув близько 17:10 поблизу с. Новоселівка (Слов'янський район) у збитому терористами з ПЗРК вертольоті Мі-8МТ одразу після зльоту з гори Карачун. Похований у Києві[95]. |
| 205 | | Горбенко Ігор Ігорович | 13 січня 1983, Потсдам Німеччина (НДР). Проживав в смт Гостомель Київська область. Підполковник (посмертно) Служби безпеки України, офіцер зв'язку ЦСО «Альфа» СБУ. Народився в родині офіцера. Закінчив Ніжинський військовий ліцей та Полтавський військовий інститут зв'язку (2005). 2005—2010 служив у ЗСУ — командир взводу радіозв'язку військової частини зв'язку в смт Гостомель. З 2010 — на оперативно-технічних посадах у спецпідрозділі «А» СБУ. Залишилась дружина та донька. | 24 червня 2014 | Загинув близько 17:10 поблизу с. Новоселівка (Слов'янський район) у збитому терористами з ПЗРК вертольоті Мі-8МТ одразу після зльоту з гори Карачун. Похований у Гостомелі[96]. |
| 206 | | Петрищук Олександр Вікторович | 27 лютого 1987, Чернівці. Мешкав у м. Київ. Капітан (посмертно) Служби безпеки України, офіцер ЦСО «Альфа» СБУ. Закінчив Львівський військовий ліцей імені Героїв Крут та ІСЗЗІ НТУУ «КПІ» (2011, захист інформації з обмеженим доступом). Працював у Києві на оперативно-технічних посадах в спецпідрозділі «А» СБУ. Залишилися мати і сестра. | 24 червня 2014 | Загинув близько 17:10 поблизу с. Новоселівка (Слов'янський район) у збитому терористами з ПЗРК вертольоті Мі-8МТ одразу після зльоту з гори Карачун. Похований у Чернівцях[97]. |
| 207 | | Шпак Марк Валентинович | 2 серпня 1988, Київ. Старший прапорщик Служби безпеки України, оперативний водій ЦСО «Альфа» СБУ. Строкова служба — ВВ МВС. 2005—2011 працював водієм у ТОВ «Консалтингова група Партнери», з 2011 — оперативним водієм у спецпідрозділі «А» СБУ. Залишилась дружина та син. | 24 червня 2014 | Загинув близько 17:10 поблизу с. Новоселівка (Слов'янський район) у збитому терористами з ПЗРК вертольоті Мі-8МТ одразу після зльоту з гори Карачун. Похований у с. Мархалівка[98]. |
| 208 |  | Зеленський Євгеній Олександрович | 28 січня 1991, р. н., Потсдам, Німеччина. Проживав у м. Київ (Голосіївський район). Старший лейтенант, командир спецгрупи 8-го окремого полку спеціального призначення (Хмельницький). Народився в родині військового, його батько, полковник, все життя віддав військовій розвідці. Євгеній був призваний у ЗСУ 17 липня 2008 року. У 2012 році закінчив Академію сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного у Львові. З початком війни боронив державу на сході. Залишилися батьки і дві сестри. Герой України (посмертно). | 24 червня 2014 | 17 червня в місті Щастя під Луганськом група спецпризначенців, під час операції із визволення з полону бійців «Айдару», потрапила в засідку, під шаленим вогнем терористів командир групи Є.Зеленський до останнього прикривав своїх бійців, надав їм можливість перегрупуватися, напад було відбито. Під час бою Євгеній отримав важкі поранення внаслідок влучення гранати з РПГ у БТР-80, він помер у реанімаційному відділенні Центрального військового клінічного госпіталю (Київ). Похований у Києві на Совському кладовищі.[99] |
| 209 | | Клименко Василь Олексійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 13 березня 1975, Донецька область. Проживав у с. Вороньків Бориспільський район Київська область. Молодший сержант, снайпер 72 ОМБр. Миротворець (Косово). Мобілізований 20.03.2014. Залишилися дружина та двоє дітей. | 24 червня 2014 | 6 військовослужбовців, які їхали у відпустку з-під Амвросіївки, заблукали вночі і були взяті в заручники на блокпосту терористів поблизу м. Макіївка. Як розповів один зі звільнених полонених, бойовики сказали, що розстріляли Василя, бо у військовому квитку вказано, що він снайпер. Тіло не знайдене[100]. |
| 210 | | Коган Андрій Ігорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 26 квітня 1984, Калинівка Вінницька область. Мешкав у с. Висока Піч Житомирська область. З родини військових. Сержант, командир відділення протитанкового взводу 1-го АеМБ 95 ОАеМБр. Навчався у ВНТУ. Після строкової служби в 95-ій бригаді підписав контракт. Залишилась дружина, син і двоє синів дружини. | 26 червня 2014 | Загинув у бою під час масованого (із застосуванням танків і мінометів) штурму бойовиками блокпоста № 1 під Слов'янськом, в районі водойми Рибгоспу — поблизу с-ща Мирне. Похований у Житомирі[101]. |
| 211 | | Добрянський Максим Сергійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 6 червня 1988, Коростишів Житомирська область. Старший солдат, оператор протитанкового взводу 1-го АеМБ 95 ОАеМБр. Випускник МАУП (2011, «Правознавство»). З 2012 працював у «ВіДі Край Моторз» Компанії «ВіДі Груп» у Києві. Мобілізований 11.03.2014. Залишились батьки, сестра. | 26 червня 2014 | Загинув у бою під час масованого (із застосуванням танків і мінометів) штурму бойовиками блокпоста № 1 під Слов'янськом, в районі водойми Рибгоспу — поблизу с-ща Мирне. Похований у Коростишеві[102]. |
| 212 | | Ващук Ігор Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 19 червня 1994, Овруч Житомирська область. Солдат, навідник аеромобільно-десантного взводу 1-ї АеМДР 1-го АеМБ 95 ОАеМБр. Закінчив Малинський лісотехнічний коледж. З літа 2013 проходив військову службу за контрактом. Залишились батьки і сестра. | 26 червня 2014 | Загинув у підбитому БТР-80 під час масованого (із застосуванням танків і мінометів) штурму бойовиками блокпоста № 1 під Слов'янськом, в районі водойми Рибгоспу — поблизу с-ща Мирне. Похований у с. Велика Хайча Овруцького р-ну[103]. |
| 213 | | Гулик Артур Ярославович (Позивний «Пітбуль») Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 17 липня 1983, Борислав Дрогобицький район Львівська область. Солдат резерву, кулеметник 2-го відділення 2-го взводу 2-ї роти 2-го резервного БОП НГУ. Активний учасник Революції Гідності, 5-ї та 2-ї сотні Самооборони Майдану. Під час революції був поранений та замість лікування у Польщі пішов добровольцем на фронт. Залишилися дві сестри. | 26 червня 2014 | Загинув під час масованого (із застосуванням танків і мінометів) штурму бойовиками блокпоста № 1 під Слов'янськом, в районі водойми Рибгоспу — поблизу с-ща Мирне, намагаючись врятувати десантника Ващука у підбитому БТРі. Похований у Трускавці[104]. |
| 214 | | Серебряков Олександр Вікторович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 18 травня 1992, Дніпро. Старший солдат, стрілець-помічник гранатометника парашутно-десантного взводу 25 ОПДБр. 2010 закінчив залізничний ліцей (провідник). Працював у Дніпропетровському моторвагонному депо. Строкова служба — Президентський полк. Мобілізований 11.03.2014 як доброволець. Залишилась мати. | 26 червня 2014 | Загинув внаслідок обстрілу біля м. Миколаївка у Слов'янському районі. Похований в м. Дніпро[105]. |
| 215 | | Козаченко Олексій Степанович | 3 вересня 1982, Луганськ. Військовослужбовець Луганського прикордонного загону ДПСУ. | 26 червня 2014 | О 14:30 разом зі знайомими прийшов до супермаркету «АТБ», що у кварталі Ольховський у Луганську. Коли знайомі вийшли з магазину, то знайшли Олексія перед входом у комі із вогнепальним пораненням. Свідки розповіли, що нападниками були молодий хлопець і дівчина. Нападник вистрілив впритул, куля увійшла в область серця. Помер у лікарні, не приходячи до тями[106]. |
| 216 | | Закусіло Олександр Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 4 листопада 1974, Білилівка Ружинський район Житомирська область. Сержант, номер обслуги мінометного взводу мінометної батареї 2-го АеМБ 95 ОАеМБр. Займався боксом, грав у футбол. Працював у сільгоспкооперативі. Останні роки жив і працював у Києві. Мобілізований 26.03.2014. Залишилась дружина та дві доньки. | 28 червня 2014 | Загинув в результаті мінометного обстрілу блокпосту в районі БСЗ на північно-східній околиці Слов'янська, поблизу с. Карпівка (Слов'янський район). Похований в с. Білилівка[107]. |
| 217 | | Ординський Леонід Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 3 серпня 1973, Бар Вінницька область. Молодший сержант, командир міномета мінометного взводу мінометної батареї 2-го АеМБ 95 ОАеМБр. Строкова служба — ракетні війська. Електрик КП «Барське будинкоуправління». Мобілізований 27.03.2014. Залишились дружина і син. | 28 червня 2014 | Загинув в результаті мінометного обстрілу блокпосту в районі БСЗ на північно-східній околиці Слов'янська, поблизу с. Карпівка (Слов'янський район). Похований в м. Бар[107]. |
| 218 | | Боднар Петро Степанович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 10 липня 1976, Панка Сторожинецький район Чернівецька область. Солдат, старший навідник мінометного взводу мінометної батареї 2-го АеМБ 95 ОАеМБр. Працював у Сторожинецькому держспецлісгоспі. Їздив на заробітки до Москви. Призваний за мобілізацією. Залишились дружина і донька. | 28 червня 2014 | Загинув в результаті мінометного обстрілу блокпосту в районі БСЗ на північно-східній околиці Слов'янська, поблизу с. Карпівка (Слов'янський район). Похований в с. Панка[107]. |
| 219 | | Бєліков Віталій Миколайович | 25 лютого 1991, Скадовськ Херсонська область. Старший лейтенант, командир взводу мехбатальйону 128 ОГПБр. Займався важкою атлетикою і стрільбою. Випускник АСВ ім. Сагайдачного (2012). На фронті з 10.05.2014. Залишилася дружина та донька. | 28 червня 2014 | Загинув у бою під час нападу на колону тилового забезпечення (водовоз ГАЗ-66 із супроводом БМП) між с. Нижня Вільхова та Комишне (Станично-Луганський район). Похований у Скадовську[108]. |
| 220 | | Наливайко Василь Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 4 січня 1991, Великий Березний Закарпатська область. Солдат, водій мінометної батареї 15-го ОГПБ 128 ОГПБр. Вступив на військову службу за контрактом незадовго до війни. Залишилися батьки і сестри. | 28 червня 2014 | Загинув в результаті нападу на колону тилового забезпечення (водовоз ГАЗ-66 із супроводом БМП) між с. Нижня Вільхова та Комишне (Станично-Луганський район). Похований в с. Ставне Великоберезнянського району[108]. |
| 221 | | Упоров Ігор Романович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 30 серпня 1984, Залужне (Локачинський район) Волинська область. Мешкав у м. Володимир-Волинський. Старший солдат, командир бойової машини — командир відділення 51 ОМБр. Служив у ЗСУ, миротворець (Косово). Мобілізований на початку квітня. Залишились дружина та дві доньки. | 30 червня 2014 | Під час бою поблизу с. Макарове (Станично-Луганський район) був поранений осколком у живіт, помер від втрати крові у вертольоті при транспортуванні до шпиталю. Похований у Володимирі-Волинському[109]. |
| 222 |  | Чурута Валентин Павлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня | 15 квітня 1977, Хрущівка Золотоніський район Черкаська область. Мешкав у м. Золотоноша. Солдат, номер обслуги 24 БТО «Айдар». Учасник Революції Гідності. Доброволець, в батальйоні з травня 2014. Залишилась дружина та двоє дітей. | 30 червня 2014 | Перебуваючи у складі дозорної групи під Луганськом, поблизу с-ща Металіст, дістав поранення внаслідок мінометного та снайперського обстрілу. Помер від поранень в ЦРЛ м. Щастя. Похований у Золотоноші[110]. |
| 223 |  | Кісельов Ігор Олександрович Орден «За мужність» І ступеня | 7 червня 1988, Одеса. Мешкав у м. Київ. Майор (посмертно), офіцер-співробітник 10 ОЗСпП ГУР МОУ. Випускник Львівського ІСВ ім. Сагайдачного (2009). Залишились мати, дружина. | 30 червня 2014 | Під час виконання бойового завдання загинув від кулі снайпера поблизу с. Крива Лука Лиманського району. Похований в Одесі[111]. |
Примітки
- Під час штурму 13-го фотограмметричного центру Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України у Сімферополі загинув на посту прапорщик Сергій Вікторович Кокурін
- У Бердичівський артбригаді загинув контрактник
- У Криму російський військовий розстріляв впритул українського офіцера // Міністерство оборони України, 7 квітня 2014
- На Сумщині у водоймі втонула військова спецтехніка — загинуло двоє військових // УНН, 14 квітня 2017
- Біліченко Геннадій Васильович
- У Донецькому аеропорту вбитий спецназівець з Кіровограда. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 2 вересня 2016.
- Станіславенко Михайло Олександрович
Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України» - Перший із скорбного списку
- Військовослужбовець з Закарпаття загинув у ДТП на Сумщині
- У Слов'янську та Краматорську сепаратисти збили два гелікоптера з львівськими військовими
Вони загинули за Україну Архівовано 10 серпня 2017 у Wayback Machine. - Вони загинули за нас
- Аніщенко Олександр Григорович
- Лужевський Руслан Михайлович
- Вони загинули за нас
- Навічно у гвардійському строю // «Ратник», № 16 (5218), 31 травня 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 27 серпня 2015.
- 9 травня 2014-го вони першими вступили в бій за український Маріуполь(рос.)
- Ігор мріяв про квітучий сад. Архів оригіналу за 12 червня 2017. Процитовано 30 травня 2017.
- Внаслідок атаки терористів під Краматорськом загинуло 6 військовослужбовців Збройних Сил України
Уточнений список загиблих десантників 95 аеромобільної бригади - В Херсонській області від вибуху САУ загинули два артилериста з бердичівської бригади(рос.)
- Хлопець з Новомиколаївки загинув за єдину Україну
Кілійський район попрощався з військовим, який загинув на Сході(рос.)
Гіржеу Руслан Станіславович
Солдат Гіржеу Руслан Станіславович
Указ Президента України № 42/2018 - В Слов'янську терористи обстріляли блок-пост із засідки у дитсадку, загинув житомирський десантник
- Найбільші втрати під час АТО: в боях під Волновахою загинули 16 військових
Масовий розстріл 51-ї бригади під Волновахою. Треті роковини перших великих втрат ЗСУ в АТО
Сімнадцять воїнів востаннє в строю… - На Сході України терористи обстріляли військових: є загиблий та поранений з Житомирської області
- Стало відомо ім'я ще одного військового з Житомирської області, який загинув під Рубіжним
- У Луганській області йдуть бої Нацгвардії й сепаратистів, є поранені і загиблий // «Українська правда», 22 травня 2014
Після бою біля Лисичанська та Рубіжного 1 силовик загинув, 11 поранено // InfoResist, 23 травня 2014 - Олександр Фурман у полоні три тижні // «Gazeta.ua», 13 червня 2014
На Луганщині безвісти зник старший солдат Олександр Фурман // ТСН, 30 травня 2014
У військового з Житомирської області, який в травні зник в зоні АТО, народився син // Житомир.info, 19 січня 2015
На Житомирщині родина зниклого у зоні АТО бійця нарешті отримає допомогу від держави // «Житомир-онлайн», 29 квітня 2016 - На Львівщині попрощалась із солдатом, який загинув на сході
- Кобелячани попрощались з героєм
- Герої не вмирають!
- Переселенка зі сходу: Війна — штучна, а Донецьку просто потрібен «хазяїн» // Фіртка, 27 листопада 2014
- Вчера похоронили Архипова Василия Васильевича(рос.)
- Батальйон «Донбас» потрапив у засідку зі снайперами, є поранені // «Українська правда», 23 травня 2014
Частина батальйону «Донбас» прорвалася, а частина в оточенні. І Ярош «засвітився» // «Українська правда», 23 травня 2014
Полонені бійці «Донбасу» живі, знайшли двох, яких вважали мертвими — командир // «Українська правда», 24 травня 2014
Керівник «Донбасу» розповів про загиблих бійців // «Українська правда», 26 травня 2014
Батальон Донбасс обнародовал видео тяжелого боя под Карловкой, в котором погибли 5 его бойцов // «Новое время», 2 липня 2014
Итоги боя под Карловкой 23.05.2014(рос.) - Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України»
- Кадыровцы вырезали серце у Алексея с батальона Донбасс. 2 фото. Видео // Спротив, 24 травня 2014(рос.)
- Вдова бійця АТО з Донецька: Ми не могли навіть плакати на похоронах — поруч ховали «ополченця». (рос.) 09.03.2015, 22:55
- Дописувач Вікіпедії Raider загинув у бою з терористами // «Вікімедія Україна», 23 червня 2014
Олег Ковалишин // «Культура і Життя» № 31, 1-7 серпня 2014, с.7 - На Запоріжжі провели в останню путь бійця батальйону «Донбас» // ТСН, 27 травня 2014
У Запоріжжі попрощалися з героєм «Донбасу» // «Укрінформ», 28 травня 2014 Архівовано 15 липня 2014 у Wayback Machine.
Родительский пример // «Львовская правда», 31 травня 2014 Архівовано 7 лютого 2016 у Wayback Machine. (рос.)
Русский офицер «Донбасса» Николай Козлов погиб за Украину: после событий в Крыму у него открылись глаза // Цензор. НЕТ, 9 жовтня 2014(рос.) - Герої не вмирають! Станіслав Михайлович Зінчик
- Прапорщик Поліщук Юрій Васильович
Смерть військового в Запоріжжі маскують під нещасний випадок? // «Провокація», 3 червня 2014 Архівовано 30 серпня 2014 у Archive.is(рос.) - Національна гвардія підтвердила загибель у збитому терористами вертольоті 12 силовиків
Заплаче мати не одна, заплаче Україна… - Вічна пам'ять Герою Володимиру Ісадченку[недоступне посилання з травня 2019]
- У Луганську помер 22-річний сержант Нацгвардії
- У бою під Слов'янськом загинув підполковник з Коломийщини Тарас Сенюк
- Кіровоград прощався з загиблим героєм
- Стало відоме прізвище спецпризначенця з Прикарпаття, який загинув у Слов'янську
- В АТО уточнили втрати через збитий раніше літак під Слов'янськом
- У Луганську терористи вбили міліціонера і захопили його колег
- Дружина загиблого Героя АТО: шапка ще зберігає запах його волосся, я її не перу
- У чернівчанина, який загинув у ході АТО, залишилася дружина та маленькі діти
- На Луганщині загинув свободівець Олексій Коновалов. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 30 вересня 2014.
- Десантники з Миколаєва потрапили у засідку терористів біля кордону з Росією — є загиблі // «НикВести», 13 червня 2014(рос.)
Ще двоє десантників з Миколаєва загинули в боях з терористами // «НикВести», 13 червня 2014(рос.) - У Кіровограді попрощалися із заступником командира розвідувальної групи спеціального призначення сержантом Євгеном Бурко
- Той, що не повернувся з війни(рос.)
- На Херсонщині попрощалися з капітаном Андрієм Тихолозом, який загинув під час проведення АТО // Міністерство оборони України , 18 червня 2014
- Стали відомі прізвища усіх, хто загинув у збитому ІЛ-76
Найбільша втрата ЗСУ в небі: річниця аварії Іл-76 під Луганськом Архівовано 2 серпня 2017 у Wayback Machine. - Олександр Авраменко
- Прощання на плацу Оршанця
- Вони загинули за нас. «Не стало ще одного справжнього патріота України»
- Свято вірив у справедливість…
- Прощання з військовослужбовцем 95-ї окремої аеромобільної бригади Олександром Михайловичем Голяченком. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 28 серпня 2014.
- Парубій підтвердив, що на Луганшині загинули 4 бійці «Айдару»
ДВА ФРОНТА «АЙДАРА» - Спогади про героя-лучанина, який помирав із Україною на серці // «Волинські новини», 20 червня 2014
«Рустам загинув на моїх очах» — командир волинського взводу батальйону «Айдар» // «ВолиньPost», 21 червня 2014
Указ Президента України від 14.10.2021 року №536/2021 "Про присвоєння Р.Хамраєву звання Герой України" - Ніжин прощатиметься із загиблим героєм батальйону «Айдар» Сергієм Рябухою // «Високий Вал», 20 червня 2014
- Доброволец из Павлограда спас под Луганском жизни 16 сослуживцев // «Популярные Ведомости», 25 червня 2014 (рос.)
Андрей Колесник погиб, прикрывая своих товарищей // «Бегемот», 25 червня 2014 (рос.) - Чепіга Микола Миколайович // Полтавська обласна рада Архівовано 19 квітня 2016 у Wayback Machine.
Поховали загиблого в ході АТО полтавця Миколу Чепігу // «Коло», 6 липня 2014 Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.
Родина загиблого в АТО полтавця потребує допомоги // «Коло», 7 липня 2014 Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine. - Невдовзі Савченко повернеться на українську землю, — полтавський «айдарівець» // Depo.Полтава, 5 квітня 2016
- «Його вбили ножем в серце» — полтавці вшанували загиблого в АТО. 15.06.2019, 16:40
- Уночі на Луганщині вбито 15 українських силовиків, доля ще 13 невідома // Дзеркало тижня, 18 червня 2014
Закарпатський солдат переповів, як вони потрапили в засідку на Сході // Інформаційно-діловий портал Mukachevo.net, 18 червня 2014
Під луганським містечком загинуло троє закарпатців // Високий замок, 19 червня 2014 Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine. - Ужгород попрощався із загиблими земляками-солдатами // «Укрінформ», 22 червня 2014 Архівовано 15 липня 2014 у Wayback Machine.
В Ужгороді встановлять меморіальну дошку одному з перших загиблих в АТО ужгородців. 16.09.2015 - В Ужгороді прощались з закарпатськими солдатами // «M-Studio», 21 червня 2014. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2014.
- Уночі на Луганщині вбито 15 українських силовиків, доля ще 13 невідома // «Дзеркало тижня. Україна», 18 червня 2014
На Буковині прощались з десантниками // Міністерство оборони України офіційний вебсайт, 23 червня 2014
Чернівчани проведуть в останню путь перших шість бійців, які загинули за Україну // «Від і До», 21 червня 2014 - Осиротіли… // «Молодий Буковинець», 26 червня 2014
- Наші земляки Володимир Крохмаль і Володимир Якобчук більше ніколи не обіймуть своїх синів // Місто вечірнє, 26 червня 2014[недоступне посилання з червня 2019]
- Загинув боєць із Литовежа // «Нововолинськ діловий», 20 червня 2014 Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.
Він пішов у військо, аби допомогти хворому братові, — мати загиблого десантника // «Нововолинськ діловий», 14 серпня 2014 Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine. - Лабунець Євгеній Сергійович
- Весь екіпаж українського танка відмовився здаватися в полон і підірвав себе гранатами // Військова панорама, 20 червня 2014 Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.
Волинські танкісти замість полону обрали смерть? // Волинські новини, 23 червня 2014
Подробиці загибелі волинян, які підірвали себе у танку // Волинські новини, 26 червня 2014 - У бою під Ямполем загинуло семеро військових 24 бригади, яка дислокується в Яворові. Архів оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
- У Києві поховали офіцера-киянина, який загинув в АТО
- Відкриття меморіальної дошки у пам'ять про Клочка Андрія Вікторовича Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.(рос.)
- І мертвим, і живим… Герої Новомосковська
- Герої не вмирають!. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 8 жовтня 2017.
- Коваль Максим Олександрович
- Мосьпан Віталій Олексійович
- Житомирщина попрощалася з двома воїнами-десантниками, які віддали своє життя за Україну
- Прощання із загиблими льотчиками
- У Запоріжжі прощаються з ще одним бійцем, який загинув під час проведення АТО Архівовано 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.(рос.)
- Боевиками «ЛНР» убит раненый пограничник // Informator.lg.ua, 23 червня 2014 Архівовано 7 вересня 2014 у Wayback Machine. (рос.)
В Луганській області на території школи знайдене тіло прикордонника Архівовано 27 червня 2014 у Wayback Machine.(рос.) - У Хмельницькому поховали Тараса Майданюка, який загинув у зоні АТО // «Є», 25 червня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 30 вересня 2014.
- Чорний Микола Володимирович
Волонтер Микола Чорний — живий, але в полоні
Знайшли тіло безвісти зниклого в АТО Миколи Чорного
Вшануймо світлу пам'ять земляка Миколи Чорного
Сьогодні у Кременці прощалися із захисником України Миколою Чорним
У Кременці відкрили меморіальну дошку Героям
«Син загинув у зоні АТО, а мене змушують довести це…» — мати бійця з Тернопільщини - Кременчанка в суді доводила, що її син загинув в АТО
Андрій Романенко. (Не)відомий герой - Білоцерківців серед загиблих і поранених 72 ОМБР немає
- На місці падіння збитого Мі-8 знайшли бортовий самописець
- На Львівщині прощаються із загиблими вертолітниками
- Служили два спецпризначенці
- Шкіра Володимир Володимирович
- Горбенко Ігор Ігорович
- Петрищук Олександр Вікторович
- Шпак Марк Валентинович
- У Хмельницькому сьогодні прощатимуться із спецпризначенцем, який помер від поранень, отриманих на Сході Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.
Порошенко присвоїв звання Герой України львів'янину, який загинув в АТО // 032.ua — Cайт міста Львова, 24 серпня 2014
Герої не вмирають — Герої живуть вічно // Голосіївська у м. Києві РДА, 27 квітня 2015 - Подяка від родини героя
- Під Слов'янськом загинув вінничанин Андрій Коган
- Вшануймо наших героїв. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 4 листопада 2017.
- Непоправимі втрати Овруччини на Сході України. Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 2 вересня 2016.
- «Замість того, аби лікувати поранення з Майдану, записався у Нацгвардію…». Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 4 листопада 2017.
- серця.php Хоробрі серця: Серебряков Олександр Вікторович[недоступне посилання з травня 2019]
- Подробности убийства пограничника на квартале Ольховский Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.(рос.)
МВД подтвердило убийство луганчанина в ходе ссоры около магазина Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.(рос.) - На блокпосту під Слов'янськом загинули три десантники житомирської бригади(рос.)
- На Сході загинуло 2-є військовослужбовців 128-ї гірсько-піхотної бригади з Закарпаття
- Волинянин загинув на сході за декілька днів до народження дитини
- Воїн без страху і докору. У золотоніську землю ліг ще один герой
- Одеса простилась з воїном-героєм Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.